Category: Тема дня

У вівторок на Бухарестській фондовій біржі відбувся перший випуск облігацій на місцевому ринку на суму 500 млн. євро компанії Romgaz, найбільшого виробника і основного постачальника природного газу в Румунії, мажоритарним акціонером якої, з часткою 70%, є румунська держава, через Міністерство енергетики. Разом з OMV Petrom, компанія Romgaz бере участь у національному стратегічному проєкті «Neptun Deep» у Чорному морі, який передбачає загальний обсяг інвестицій у розмірі 4 млрд. євро, з яких румунська компанія має забезпечити 50%.

Загальний обсяг видобутку оцінюється приблизно в 100 мільярдів кубометрів природного газу. Нещодавно Transocean Barents величезна бурова установка, задіяна в проєкті «Neptun Deep», прибула на чорноморське узбережжя, у Констанцу. Буріння розпочнеться у 2025 році, а перший газ буде видобутий у 2027 році. Тим часом, за рахунок коштів, отриманих від випуску облігацій, «Ромгаз» фінансуватиме проєкт Neptun Deep та інші цілі інвестиційної програми компанії: тут слід зазначити, що «Ромгаз» також прагне вийти на ринок постачання електроенергії.

Компанія також має на меті перехід до низьковуглецевої економіки. Облігації, які також котируються на Люксембурзькій фондовій біржі з початку жовтня, є лише першою частиною середньострокової програми, в рамках якої Romgaz планує випустити облігації на загальну суму до 1,5 млрд євро. Міжнародні інвестори вже виявляють великий інтерес до цих фінансових інструментів, – говорить генеральний директор компанії Резван Попеску.

Варто зазначити, що окрім великих іноземних інвесторів, пенсійні фонди та інші організації, що працюють в Румунії, також інвестували близько 20% у випуск облігацій «Ромгазу». Випуск було передплачено майже в 12 разів, а замовлень було розміщено на загальну суму близько 6 мільярдів євро, що стало успіхом, як про це зазначив Міхай Прекуп, державний секретар канцелярії прем’єр-міністра: «Я не знаю про більший випуск облігацій, випущений у Східній Європі державною компанією. І ось, за останні два роки, після компанії Hidroelectrica настала черга компанії Romgaz постаивити нас сьогодні перед історичним днем – найбільшим в історії Східної Європи розміщенням облігацій державною компанією».

Зі свого боку, голова Управління фінансового нагляду Александру Петреску заявив, що випуск облігацій Romgaz сприяє реалізації стратегічних цілей румунської держави в енергетичному секторі: «Це не просто ще один інструмент фіксованого доходу. Я думаю, що це послання, про те що ми, як країна, робимо важливий крок з точки зору стійкості енергетичного сектору, матиме позитивний вплив не тільки на Румунію, але й на географію Центрально-Східної Європи».

Облігації мають строк погашення 5 років та фіксовану процентну ставку 4,75% річних.

Наступного місяця президент Клаус Йоганніс завершує свій другий та останній п’ятирічний термін перебування на посаді, адже згідно з Конституцією одна й та сама особа не може бути Президентом Румунії більш як два строки поспіль. Так зване «десятиліття Йоганніса» вже стало предметом аналізу, чи то в газетних статтях, чи то в документальних фільмах, а висновки далеко не в усьому є на користь чинного глави держави.

Зовнішня політика Румунії є президентською прерогативою і це також та сфера, де накопичилися найсерйозніші недоліки. Багато румунів досі відчувають себе другосортними громадянами Європейського Союзу, оскільки їхня країна була лише частково прийнята до Шенгенської зони, яка є зоною вільного переміщення, тобто тільки з повітряними та морськими кордонами, без сухопутних.

Хоча стратегічне партнерство між Бухарестом і Вашингтоном, за словами офіційних осіб, досягло свого піку, Румунія все ще не включена до програми безвізового в’їзду до США. Послідовна підтримка Румунією сусідньої України, проти якої Росія розв’язала повномасштабну війну, спричинила серйозні проблеми для низки місцевих соціально-професійних груп, від фермерів до транспортників, які вийшли на вулиці, щоб висловити своє невдоволення. Усередині країни на адресу президента Йоганніса лунає незліченна кількість критичних зауважень, одне з яких полягає в тому, що він повністю проігнорував свою роль посередника в суспільстві, яка також передбачена Конституцією.

Після Йоганніса залишається відчуття, що президентом може стати будь-хто, – написав нещодавно один з румунських політичних оглядачів. Цього разу 14 кандидатів вступили в боротьбу за президентське крісло. Це як лідери парламентських партій, так і представники маргінальних політичних сил або незалежні кандидати. Один з них, колишній прем’єр-міністр Людовік Орбан, кандидат від Сили правих, оголосив у понеділок про зняття своєї кандидатури  на користь лідерки правого опозиційного Союзу “За порятунок Румунії” Єлени Ласконі. Передвиборчі пристрасті серед команд 13 кандидатів, що залишилися у перегонах, набирають обертів в останні дні кампанії, яка завершиться в переддень голосування – 23 листопада о 7:00.

Вибори в Румунії пройдуть у неділю з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчих дільниць будуть виборці в черзі або на дільниці, голова виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, коли система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони проживають тимчасово або мають постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому окрузі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу.

Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці на додаткових списках. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою або на будь-якій виборчій дільниці, відкритих в країні чи за кордоном. Другий тур виборів, в якому візьмуть участь два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів, запланований на 8 грудня. А за тиждень до цього – 1 грудня, у Національний день Румунії, населення країни також обиратиме своїх представників у новому парламенті.

Європейська комісія переглянула прогноз економічного зростання Румунії, яка виявилася значно нижчою за початково встановлений показник. У прогнозі, опублікованому навесні цього року, очікувалося, що у 2024 році зростання становитиме 3,3%, а в 2025 році становитиме 3,1%. Однак у нещодавньому документі Єврокомісія стверджує, що румунська економіка сповільниться до 1,4% цього року, а потім дещо прискориться до 2,5% у 2025 році.

Протягом року промислове виробництво, будівництво, ІТ та транспорт сповільнилися через слабший зовнішній попит з боку основних торговельних партнерів Румунії, швидке зростання заробітних плат та високі ціни на енергоносії. Водночас роздрібні продажі суттєво зросли завдяки швидкому збільшенню наявного доходу населення. Однак, активне приватне споживання було значною мірою нівельоване негативним внеском експорту у зростання ВВП, в той час як зростання приватних інвестицій було стримане невизначеністю щодо запланованих заходів фіскальної консолідації, – зазначає ЄК.

З іншого боку, згідно з новими прогнозами, дефіцит бюджету Румунії досягне 8% ВВП у 2024 році й залишиться на високому рівні 7,9% ВВП у 2025 році. Для порівняння, навесні Брюссель оцінював його на рівні 6,9% ВВП у 2024 році та 7% ВВП у 2025 році. На думку Єврокомісії, вищий, ніж очікувалося, дефіцит відображає дуже швидке зростання державних витрат, головним чином через збільшення зарплат у державному секторі, витрат на товари і послуги та соціальні видатки, включаючи пенсії.

Він також відображає дещо повільніше зростання доходів через слабшу, ніж очікувалося, економічну активність. Доброю новиною є те, що інфляція в Румунії, як очікується, продовжить знижуватися, в середньому з 10% у 2023 році до близько 5,5% у 2024 році. Однак ціновий тиск залишається високим через сильний внутрішній попит на тлі підвищення зарплат і пенсій, попереджає Єврокомісія. Незважаючи на економічне уповільнення, попит на робочу силу залишається високим, а рівень безробіття становитиме 5,5% у 2024 і 2025 роках і 5,4% у 2026 році. Очікується, що державний борг також зросте з 48,9% ВВП у 2023 році до майже 60% у 2026 році.

Прогноз не включає жодного впливу на доходи чи видатки потенційних заходів уряду щодо скорочення бюджетного дефіциту, включених до середньострокового фіскального та структурного плану, який Румунія представила ЄК у жовтні. Ці заходи недостатньо конкретизовані румунським урядом на даному етапі, підкреслюється у звіті. Однак вони мають потенціал щодо значного скорочення дефіциту сектору загального державного управління порівняно з цим прогнозом, якщо будуть належним чином розроблені та впроваджені в бюджеті на 2025 рік. У своєму останньому звіті МВФ також переглянув у бік зниження прогноз зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

Закон про запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії був підписаний президентом Клаусом Йоганнісом і набуде чинності з першого дня наступного року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що це стане останнім кроком на шляху до підвищення мінімальної заробітної плати до 4050 леїв (близько 810 євро) з 1 січня 2025 року. Він запевнив, що для цього немає жодних перешкод, виборчих чи іншого характеру. «Нормативно-правовий акт є прозорим, всі його бачили і висловили свою думку. Тому ми пройдемо необхідну процедуру для того, щоб швидко його ухвалити, внести технічні правки», – сказав прем’єр-міністр.

Рішення про підвищення мінімальної заробітної плати ухвалила Національна тристороння рада, яка об’єднує представників уряду, роботодавців та профспілок. Новий закон регулює транспозицію в національне законодавство положень Директиви Європейського парламенту (2022/2041) про адекватну мінімальну заробітну плату в країнах ЄС. Ініціатива спрямована на поліпшення умов праці та життя, в тому числі шляхом встановлення адекватної мінімальної заробітної плати та ефективного механізму колективних переговорів для підтримки динаміки заробітної плати. Відповідно до закону, мінімальна базова заробітна плата брутто, гарантована рішенням уряду, може бути надана працівникові на максимальний період 24 місяці з дати укладення індивідуального трудового договору.

«З прийняттям цього закону ми матимемо кращий захист для румунських працівників. Підвищення заробітної плати – це крок вперед до більш високооплачуваної роботи, а також до більшої економічної та соціальної стабільності. Застосовуючи цей закон, ми прагнемо зменшити бідність серед робітників і захистити купівельну спроможність. Це зобов’язання, яке ми взяли на себе – нікого не залишати позаду і поліпшити умови праці та життя», – зазначила міністр праці та соціальної солідарності Сімона Букура Опреску у дописі в соціальній мережі.

Підвищення до 4050 леїв означатиме, що Румунія досягне приблизно до 47% загальноєвропейського рівня мінімальної заробітної плати. У даний час мінімальна базова заробітна плата брутто становить 3700 леїв на місяць (близько 740 євро). Згідно з офіційними даними, в даний час гарантовану мінімальну заробітну плату брутто отримують понад 843 000 працівників в Румунії, що становить 15,5% від загальної кількості активних працівників. Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на приватний сектор, оскільки призводить до збільшення витрат. Більшість державних установ не мають працівників на мінімальній заробітній платі, а це означає, що вони не понесуть додаткових витрат. Уряд виграє від цього заходу, оскільки більші зарплати означають більші податки і більші внески до бюджету охорони здоров’я та пенсійного фонду.

В ЄС існують історичні розбіжності між країнами-членами щодо мінімальної заробітної плати через різні національні системи встановлення заробітної плати. За даними Євростату, влітку вона коливалася від 477 євро на місяць у Болгарії (найнижчий рівень) до 2571 євро на місяць у Люксембурзі.

У вівторок і середу Марчел Чолаку здійснив перший за 17 років візит румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Можливість обговорити зі своїм колегою Кейром Стармером двосторонню економічну співпрацю, сферу енергетики, питання безпеки, в тому числі в Чорному морі, і хорошу співпрацю між розвідувальними службами двох держав.

Не залишилася поза увагою і важливість румунської громади у Великобританії. Марчел Чолаку: ʺРумунська громада користується великою повагою з боку британської влади, і цілком природно, що ми почали мати певні домовленості щодо імпорту традиційних продуктів, яких так потребує румунська громада. Ми обговорювали енергетичну сферу – відновлювані джерела енергії та зелену енергію, навіть ядерну енергію, а також те, що нам потрібна безпека в Чорному морі. У сфері розвідки, як сказав прем’єр-міністр, існують дуже хороші відносини, які будуть продовжуватися. Чомусь Велика Британія знаходиться посередині між Східним і Західним НАТО, тому ми розуміємо стратегічне значення Великої Британії в НАТО”.

На порядку денному візиту прем’єр-міністра Румунії до британської столиці був Економічний форум, під час якого були представлені сектори, що становлять інтерес для британських інвесторів у румунській економіці. Форум відкрив лорд-мер Лондона Аластер Кінг. У своєму посланні він підкреслив, що Румунія є важливим динамічним ринком, де і британці, і румуни можуть вчитися і отримувати взаємну вигоду. Енергетика, проєкти розвитку інфраструктури, оборона та харчова промисловість були темами румунсько-британського економічного форуму.

“Ми повинні бути набагато ефективнішими з точки зору британських інвестицій в Румунію, в той же час зменшуючи кількість румунів, які виїжджають з країни», – сказав прем’єр-міністр Чолаку: ʺЯ бажаю, щоб сьогодні, разом, нам вдалося переконати все більше і більше керівників великих британських компаній, що Румунія є дуже хорошою країною для інвестицій. Таким чином, ми маємо взаємовигідні відносини: ви знаходите нові можливості для розвитку в Румунії, а ми зберігаємо нашу робочу силу вдома і розвиваємо місцеву економіку.ʺ

На зустрічі з представниками румунської громади в Лондоні Марчел Чолаку заявив, що держава зрозуміла, що повинна запропонувати середньострокові програми для тих, хто хоче повернутися до своєї країни. Цього року вперше до Румунії повернулося більше румунів, ніж виїхало, – сказав прем’єр-міністр.

Менш ніж за два тижні в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів, а передвиборча кампанія продовжує розгортатися в незначній формі, з передбачуваними промовами і нападками між претендентами на найвищу посаду. Аналітики та коментатори нарікають на фактичну відсутність у програмах кандидатів таких важливих питань, як війна в сусідній Україні та підготовка країни до будь-яких безпекових викликів. Військові не беруть участі у передвиборчій кампанії, і такі чутливі теми їм доступні.

І останнє, але не менш важливе: інституція, яку вони представляють, на відміну від політичних партій, має найвищий рівень довіри в суспільстві. Нещодавно начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад звернув увагу на малу кількість резервістів, які можуть бути призвані в разі конфлікту, а також на законодавчі прогалини, які обмежують здатність збройних сил реагувати в певних ситуаціях. Це був корисний публічний виступ, оскільки влада зрушила з місця проблеми, на які вказував генерал.

У вівторок, на ювілеї Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Влад виступив із серйозним попередженням: індикатори поточної безпекової ситуації попереджають, що мир на європейському континенті більше не є певністю. Він нагадав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють негативну прогресію потенційних загроз і безпекових ризиків. За словами генерала, ми маємо кризову ситуацію в галузі оборони в Чорноморському регіоні, що становить стратегічний інтерес для НАТО.

Румунська армія, підкреслив Влад, змінила свою оборонну архітектуру. Були адаптовані процедури, переналаштована здатність реагування сил та посилені структури постійного бойового чергування, повітряної поліції і підвищена пильність .Водночас покращено ситуаційну обізнаність та можливості раннього попередження. Наші оборонні можливості і наші відносини з США в рамках євроатлантичного і стратегічного партнерства залишаються векторами національної політики стримування і оборони в Чорноморському регіоні, і Генеральний штаб має відігравати значну роль у зміцненні цієї політики, – сказав Влад.

У середині вересня військові лідери НАТО присутні на засіданні Військового комітету Альянсу в Празі розглянули стан виконання оборонних планів, ухвалених на саміті 2023 року. З цієї нагоди генерал Георгіца Влад заявив, що з огляду на розвиток ситуації у війні, яку веде Росія проти України, стає дедалі очевиднішою необхідність послідовної присутності союзників у Чорноморському регіоні та пріоритетного збереження на порядку денному НАТО, актуальності Чорного моря для забезпечення стабільності цього регіону. Надійне і ефективне стримування полягає в забезпеченні силами і засобами, гнучкості бойових груп для швидкого досягнення, у разі потреби, організації бригадного рівня, наголосив начальник Генштабу.

Після виборів до місцевих органів влади та Європейського парламенту, що відбулися одночасно 9 червня, румуни готуються до виборчого марафону. Вони голосуватимуть три неділі поспіль – 24 листопада та 8 грудня на президентських виборах, а 1 грудня, в Національний день Румунії , – на парламентських виборах. Лідери парламентських партій, представники непарламентських партій та незалежні кандидати є одними з 14 кандидатів, які змагаються за посаду президента, яку посідає нині Клаус Йонаніс, чий другий і останній президентський термін, згідно з передбаченнями Конституції, добігає кінця наступного місяця.

Тисячі людей кандидуть для 330 місць для депутатів і 136 місць для сенаторів у Парламенті Румунії. Близько 200 конвертів з поштовими голосами на парламентських і президентських виборах вже отримані і «чекають» до підрахунку голосів, висловлених на виборчих дільницях, – оголосив голова Постійного виборчого органу Румунії Тоні Гребле. Він додав, що 6.650 громадян отримали конверти для голосування поштою і повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування, щоб бути вчасно отриманими. Якщо вони вкажуть, що проголосували поштою помилково, вони можуть проголосувати на найближчій виборчій дільниці в країні проживання.

Голова Постійного виборчого органу Румунії Тоні Гребле провів прес-конференцію з міністеркою закордонних справ Лумініцою Одобеску, присвячену виборам за кордоном. Гребле нагадав, що Румунія має рекордну кількість виборчих дільниць, організованих для діаспори – 950, що налічує мільйони людей. Глава румунської дипломатії зазначила, що в трьох турах виборів у Фінляндії, Франції, Іспанії та Великобританії є 11 виборчих дільниць з різними адресами.

Лумініца Одобеску також зазначила, що адреса деяких виборчих дільниць в Іспанії змінилася у зв’язку з нещодавніми катастрофічними повенями в цій країні. Вона закликала румунських громадян за кордоном ознайомитися зі списками виборчих дільниць та мати при собі необхідні документи, які дають право на волевиявлення – посвідчення особи або паспорт, дійсні у день голосування. Всі закордонні виборчі дільниці будуть під постійним відеоспостереженням – додала міністерка.

Цього тижня завершується видача виборчих бюлетенів для голосування у першому турі президентських та парламентських виборів, а також інших необхідних матеріалів, таких як: контрольні печатки, печатки з написом “ПРОГОЛОСУВАВ”, самоклеючі штампи та протоколи про результати голосування. Голосування за кордоном у першому турі президентських виборів відбуватиметься протягом трьох днів: у п’ятницю 22 листопада з 12.00 до 21.00 за місцевим часом, у суботу 23 листопада та неділю 24 листопада з 7.00 до 21.00 за місцевим часом.

Румунія має чотири робочі сканери на пунктах пропуску на кордонах, ще п’ять почнуть працювати наступного місяця, а в 2025 році ще вісім сканерів будуть розміщені на прикордонних митницях. Про це повідомила Митна служба Румунії на запит бухарестських ЗМІ. Перші сканери вже були встановлені на зовнішніх кордонах Європейського Союзу: три на кордоні з Республікою Молдова в травні 2024 року та один на кордоні з Україною – в жовтні. У грудні 2024 року буде встановлено один у Констанці, найбільшому чорноморському портовому місті Румунії, ще три на кордоні з Україною та один на кордоні з Сербією.

Наступного року Констанца та пункти перетину через кордон з Республікою Молдовою та Україною також залишаться пріоритетними для встановлення нових сканерів. З 2026 року система буде поширена на кордоні з Угорщиною та Болгарією, які, як і Румунія, є країнами-членами ЄС.  Митна служба повідомляє, що з моменту введення в експлуатацію сканерів митні інспектори виявили понад 53.000 євро, 123.000 молдовських леїв і 3.100 цигарок після сканування двох мікроавтобусів, що прибули з Республіки Молдова.

Незадекларовані гроші та контрабандні сигарети були приховані в даху мікроавтобусів і були виявлені системою сканування. У даху мікроавтобуса також було виявлено чотири пістолети та понад 500 набоїв до них. «З кожним новим сканером, встановленим на митницях, ми бачимо як суттєве підвищення ефективності контролю, так і зміни у поведінці тих, хто намагається обійти закон. Ці зміни чітко показують, що наші заходи є не тільки необхідними, але й ефективними», – ствердив Марчел Болош, очільник Міністерства фінансів, під керівництвом якого діє Митна служба.

З іншого боку, за перші дев’ять місяців цього року румунські поліцейські виявили тонни наркотиків – майже 170 кілограмів наркотиків високого ризику і 800 кілограмів наркотиків ризику, чотири тонни зеленої маси канабісу, сім тонн заборонених допінгових речовин, вилучених з підпільної фабрики, й одне з найбільш значних вилучень в порту Констанца – 16 тонн фруктової м’якоті, що містила кокаїн. Поліція повідомляє, що було ліквідовано 33 злочинні угруповання, до яких входило майже 240 осіб.

Також за дев’ять місяців цього року правоохоронці вилучили понад 21 мільйон сигарет та 6 тонн контрабандного тютюну. У рамках боротьби з контрабандою тютюну та тютюнових виробів у випадку 119 осіб було застосовано запобіжні заходи, а 29 – заарештовано. У цих випадках співробітники поліції також наклали штрафи на суму майже 7 мільйонів леїв (близько 1,4 мільйона євро).

Багато політичних лідерів зі всього світу відреагували, привітавши республіканця Дональда Трампа, який оголосив про свою перемогу на президентських виборах у США. Ще до завершення підрахунку голосів він отримав понад 270 голосів виборців, необхідних для перемоги. Він став другим президентом США, який обіймає цю посаду два терміни, але не поспіль.

Чинний президент Джо Байден і кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс привітали обраного президента Дональда Трампа з перемогою. Джо Байден запросив його до Білого дому і висловив готовність забезпечити плавний перехід, наголосивши на важливості роботи над об’єднанням країни. «Результат президентських виборів у США не такий, як ми хотіли, але ми повинні прийняти його», – сказала Камала Гарріс у своїй промові в Університеті Говарда у Вашингтоні.

Європейські лідери підкреслили тісні зв’язки Європи зі Сполученими Штатами Америки, опублікувавши перші привітання Дональду Трампу після того, як стало зрозуміло, що він переможе на виборах президента США. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн «тепло привітала» Дональда Трампа з перемогою на виборах, а Президент Європейської ради Шарль Мішель наголосив на «міцному союзі» та «історичному зв’язку» між Європейським Союзом та Сполученими Штатами.

Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв співпрацювати з канцлером Німеччини Олафом Шольцем задля зміцнення Європи в «новому контекстіˮ. Водночас прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер заявив, що з нетерпінням чекає на співпрацю з Дональдом Трампом у найближчі роки. Генеральний секретар НАТО, колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що лідерство Дональда Трампа буде «знову важливим для збереження нашого альянсу сильнимˮ.

Лідер Пекіна Сі Цзіньпін привітав переможця президентських виборів у США і закликав до того, щоб відносини між двома державами були «стабільними, здоровими і стійкимиˮ. «Ми сподіваємося, що обидві сторони будуть дотримуватися принципів взаємоповаги, мирного співіснування та взаємовигідного співробітництва», – сказав Сі Цзіньпін, закликавши “знайти правильний шлях для Китаю та Сполучених Штатів, щоб уживатися в цю нову епоху”. Він підкреслив, що добрі відносини між Пекіном і Вашингтоном підуть на користь обом країнам і всьому світу.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, привітавши його з перемогою, яку він назвав історичною та переконливою. Зеленський заявив, що домовився з ним підтримувати тісний діалог і «розвивати співпрацю» між Україною і США. З боку Румунії глава держави Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест є сильним і відданим стратегічним союзником Вашингтона. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що Румунія готова працювати над зміцненням стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

Кандидатура Роксани Минзату, висунута румунським урядом від соціал-демократів на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, була затверджена профільними комітетами румунського парламенту. Роксана Минзату записалася в СДП у 2000 році, коли їй було 20 років, колишня членка Парламенту Румунії, колишня депутатка Європарламенту і колишня міністерка з питань європейських фондів, Роксана Минзату була запропонована на одну з посад віце-президента в майбутній Європейській комісії, де вона також відповідатиме за портефель з питань людей, навичок та навчання.

На цій посаді, за її словами, вона буде відповідати за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Вона зазначила, що її роль як виконавча віце-президентка Єврокомісії включає і координацію у сфері готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату: «Вперше Румунія має представника в керівництві Європейської комісії. Я представляю не тільки Румунію, але й країни, які приєдналися після 2004 року, після 2007 року, Східну Європу, і я думаю, що важливо, щоб ми визнали, що у нас є ця роль на рівні Єврокомісії. Це дуже важливий портфель, в якому я безпосередньо координую фонди на загальну суму в понад 240 мільярдів євро. Йдеться про Європейський соціальний фонд, Фонд соціального клімату, програму Erasmus, та про гроші, які вже сьогодні надходять до кишень румунів. Ми обговорювали освіту та компетенції, як ми будемо підтримувати європейців, які все більше страждають від бідності, але я буду залучена до всіх політик і рішень, які будуть прийматися в Єврокомісії, які, є важливими на європейсьому рівні.»

Після переконливого виступу перед румунськими парламентарїями Роксана Минзату отримала схвальну оцінку: 36 голосів «за» і лише шість «проти». Ліберальні парламентарії не були присутні на слуханнях, незадоволені тим, що з Націонал-ліберальною партією не консультувалися свої соціал-демократичні партнери під час процедури призначення єврокомісара з боку румунського уряду. Румунська преса вважає, що бойкот лібералів – це лише один епізод теленовели любові і ненависті між СДП та НЛП, які керують разом, але також є запеклими суперниками на президентських і парламентських виборах, запланованих за кілька тижнів.

Роксана Минзату має взяти участь у новому раунді слухань, цього разу в комітетах Європейського парламенту з питань зайнятості, культури та освіти. Її слухання заплановані на вівторок 12 листопада. Оглядачі вже роблять ставку на сприятливу для румунського кандидата оцінку євродепутатів, оскільки профільні комітети, як правило, відтворюють арифметику пленарних засідань нового законодавчого органу ЄС, де домінують три основні політичні сім’ї, які пропонують для Єврокомісії єврокомісарів: Народна партія, соціалісти та ліберали.

Ще в 19 столітті Париж був вибором номер один для румунської еліти, яка відправляла своїх синів на навчання на Захід. Багато румунських революціонерів-пашоптистів шукали притулку у Франції після того, як їхній новаторський рух був розгромлений внутрішньою реакцією, підтриманою вторгненням османських і царських військ. Історики стверджують, що тверда підтримка французького імператора Наполеона III була вирішальною для об’єднання румунських князівств у 1859 році.

Франція також була улюбленим місцем притулку для антикомуністичних бойовиків, які втікали від диктатури, встановленої окупаційною радянською армією. Скульптор Костянтин Бринкуш, есеїст Еміль Чоран та драматург Ежен Іонеско є світовими, французькими та румунськими знаменитостями. Засоби масової інформації та громадська думка Франції були глибоко зворушені антикомуністичною румунською революцією 1989 року, в результаті якої загинуло більше тисячі людей.

Після відновлення демократії в Бухаресті двосторонні відносини між Румунією та Францією стають дедалі теплішими і тіснішими, що завершилося укладанням у 2008 році Стратегічного партнерства. Тим часом, у вересні 2006 року в Бухаресті вперше в історії відбувся саміт франкофонії. У понеділок увечері в Парижі прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку і прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили зміцнення двостороннього стратегічного партнерства з наголосом на економічній та оборонній складовій.

Глави двох урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання і давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження співпраці в посиленому вигляді, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, якого цитує кореспондент Радіо Румунія в Парижі.

Глава уряду Румунії високо оцінив міцну співпрацю в галузі безпеки і той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція взяла на себе роль рамкової країни Бойової групи НАТО в Румунії одразу після російського вторгнення в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

Прем’єр-міністр Чолаку також подякував своєму французькому візаві за постійну підтримку Франції щодо повної інтеграції Румунії до Шенгенської зони вільного пересування, а також приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що є головним пріоритетом уряду Румунії. Наступного року Румунія та Франція святкуватимуть 145 років дипломатичних відносин, і готуються численні заходи, які продемонструють багатство двох культур та взаємодію між ними.

Прозахідна президентка Республіки Молдова Майя Санду була переобрана на чотирирічний термін. У недільному вирішальному турі президентських виборів вона отримала понад 55% голосів виборців. Згідно з даними Центральної виборчої комісії її контр-кандидат, колишній генеральний прокурор Александр Стояногло, етнічний гагауз, звинувачений у проблемах з доброчесністю та підтриманий проросійськими соціалістами, набрав менше 45% голосів. Обидва фіналісти президентських виборів у Республіці Молдові також є громадянами Румунії. Після голосування Майя Санду заявила, що сподівається на велику кількість виборців, які прийдуть на вибори, щоб протидіяти тим, кого вона назвала «злодіями, які хочуть купити» республіку.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Дорін Речан, який очолює уряд, сформований президентською партією «Дія та солідарність», заявив, що Міністерство внутрішніх справ та інші державні установи працюють над запобіганням нападу на демократію в Республіці Молдова. Він звинуватив спроби фальсифікації виборів, координовані Росією, та сказав, що «ми перебуваємо в момент атаки злочинних угруповань, які купили багато голосів, і тому дуже важливо мобілізуватись, голосувати, тому щоб наші голоси перемогли шахрайство». Речан також заявив, що люди повинні обрати «лідера, який доведе нас до процвітання, до Європейського Союзу».

Також у неділю Стояногло, звинувачений у тому, що йому дуже важко висловлюватися румунською, заявив, що володіння офіційною мовою республіки не є обов’язковою умовою для кандидата в президенти. Деякі коментатори вважають, що ця образлива для румуномовної більшості громадян Республіки Молдова заява ще більше зменшила електоральну частку лівого кандидата.

Гагаузи — тюркське населення православного віросповідання. Вони були колонізовані на півдні сьогоднішньої республіки царським режимом, який привіз їх зі східної Болгарії два століття тому. Лінгвісти стверджують, що після Другої світової війни радянські окупанти піддали гагаузів примусовій русифікації, поєднаній з ізоляцією від румунів, так що сьогодні деякі не тільки не знають румунської мови взагалі, але вже навіть не розмовляють своєю власною гагаузькою мовою, яка належить до огузької групи тюркських мов.

Європа привітала перемогу Майї Санду. З вітальними посланнями виступили голова Європейської комісії, канцлер Німеччини, президенти Франції, України та Румунії. Переобрана президентка пообіцяла, що під час свого наступного терміну на посаді намагатиметься «покращити діяльність уряду», оскільки знає, що є громадяни «незадоволені ситуацією» в республіці.

Румунський аналітик Арманд Гошу, який спеціалізований на пострадянському просторі, зазначає, що через кілька місяців у Кишиневі відбудуться парламентські вибори, які є не менш важливими, ніж президентські, якщо не більш важливими, враховуючи, що Республіка Молдова є напівпрезидентською республікою, в якій президент має обмежені повноваження.

Радіо Румунія святкує 96 років відтоді, як воно вперше увійшло в домівки слухачів у країні та за кордоном. 1-го листопада 1928 року вийшла в ефір перша радіопередача Товариства радіотелефонного мовлення (громадського радіо), установи, яка сьогодні називається Румунським товариством радіомовлення, відома під брендом «Радіо Румунія».

Теж 1928 року диригент і композитор Міхаїл Жора заснував Оркестр радіо, який сьогодні є Національним оркестром радіо, що святкує теж 96 років від свого заснування. Радіостанції Радіо Румунії слухають понад 3 мільйони слухачів щодня, – заявив президент і генеральний директор установи Резван-Іоан Дінке. Він сказав, що після стількох років роботи на національній та міжнародній медіа-сцені Радіо Румунія потребує оновлення, щоб стати більш привабливим для молодого покоління, яке багато часу проводить в онлайн.

Резван-Іоан Дінке: «Нам потрібно подумати про те, як переосмислити радіо для молодої аудиторії. І одним з кроків, який я вважаю важливим, є перенесення контенту з ефіру в цифровий формат, що, я думаю, ми доопрацювали цього року, завершивши роботу над усіма веб-сайтами Радіо Румунія, в тому числі регіональними, і збираємося об’єднати їх в єдиний портал, який включатиме всі новини, які виходять в ефір, що, на мою думку, принесе додаткову цінність і приверне увагу молодої аудиторії».

Дінке високо оцінив роботу Радіо Румунія Музікал та Радіо Румунія Культурал, які надають актуальний культурний контент і мають солідну аудиторію, а також присутність Радіо Румунія на найбільших спортивних заходах у 2024 році. Він також запевнив, що в контексті президентських і парламентських виборів, запланованих на кінець цього року, Радіо Румунія і надалі буде платформою для кандидатів, де вони зможуть висловитися в рівній мірі, та закликав їх передати повідомлення, актуальні для слухачів.

Резван-Іоан Дінке: «Послання, яке я передаю тим, хто бере участь у цих виборах, кандидатам, є серйозним посланням, з одного боку, кажучи, що ми є рівновіддаленими і в той же час маємо платформу, яка поширює їхні послання до трьох, трьох з половиною мільйонів людей щодня. З іншого боку, на менш серйозній ноті, давайте пам’ятати, що кожного разу, коли відбуваються вибори, після підрахунку досліджень аудиторії, ми бачимо, що аудиторія трохи зменшується. І тому ми дуже просимо тих, хто бере участь і в парламентських, і в президентських виборах, щоб ті агітаційні ролики, які ми зобов’язані передавати за законом, той ефірний час, який ми їм виділяємо, вони робили актуальними, розповідали нам на радіо те, що нас цікавить і те, що буде збільшувати аудиторію, а не зменшувати.»

На знак вдячності за вирішальну роль, яку громадське радіо відігравало і продовжує відігравати в історії Румунії, Парламент Румунії у грудні 2019 року прийняв рішення про встановлення 1 листопада Національним днем радіо.

Румуни та австрійці найбільше задоволені своїм життям з-поміж мешканців країн Центральної та Східної Європи, але перші значно більше стурбовані зростанням бідності, можливою нестачею їжі чи води на довший час або збільшенням економічного розриву між людьми. Це один з висновків дослідження якості життя у 2024 році, проведеного компанією Kantar Румунія. Дослідження показує, наскільки люди в Центральній та Східній Європі задоволені своїм життям в цілому і в різних аспектах: сім’я, кар’єра, соціальне життя, доходи або політичне життя. Дослідження також розглядає поточні загрози, які сприймають люди, а також ставлення до балансу між роботою та особистим життям і до здорового способу життя. Тим не менш, більшість людей в Центральній і Східній Європі задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності у регіоні.

Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони також досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як Україна стикається з величезною екзистенційною невизначеністю. Кармен Петрашку, виконавчий директор Kantar Румунія, зазначила, що інші дослідження показують, що румуни відносяться до найбільш задоволених своїм життям європейців. «Високий рівень задоволеності сімейним життям, про який повідомляють румуни і в нашому дослідженні, може вказувати на те, що сім’я є фактором, який компенсує їхні різноманітні турботи. Сім’я забезпечує сильну емоційну та соціальну підтримку, яка може пом’якшити негативні наслідки економічної невизначеності», – каже Кармен Петрашку. Вона пояснила, що ці результати також можуть бути ознакою реалізму або обережності: румуни можуть бути задоволені своєю нинішньою ситуацією, але побоюються за майбутнє через невизначеність і вразливість до економічних змін, і багато хто з них все ще добре пам’ятає економічну та фінансову кризу 2010 року.

Що стосується задоволеності сімейним життям, то румуни досить близькі до австрійського рівня, але відстають у професійному і, особливо, в соціальному житті. «Таким чином, ми бачимо більший розрив між задоволеністю румунів сімейним життям та їхнім професійним і громадським життям, ніж в Австрії. Окрім українців, найнижчий рівень задоволеності за всіма трьома вимірами мають словаки та угорці», – додають автори дослідження. Згідно з дослідженням, весь регіон розчарований політичною системою. Лише кожен п’ятий житель Центральної та Східної Європи задоволений напрямком розвитку демократії у своїй країні, тим, як вона управляється, і представниками на політичній арені. У Румунії лише кожен десятий  задоволений представленням на політичному рівні (президент, уряд, парламент).

Міністерство національної оборони Румунії запропонувало законопроєкт, який покращує заходи авіаційної безпеки. Проєкт був винесений на публічне обговорення 29 жовтня. Він передбачає, в тому числі можливість збивання безпілотників, які порушують повітряний простір Румунії та має бути проголосований на наступній сесії Парламенту, після того як уряд завершить його розробку. Таким чином, безпілотні літальні апарати, дрони, які незаконно перетинають державний кордон Румунії та літають у національному повітряному просторі без дозволу, можуть бути збиті, нейтралізовані. Водночас їхні польоти можуть бути взяті під контроль, відповідно до законопроєкту, винесеного на громадське обговорення Міністерством національної оборони.

Ці заходи будуть призначатися відповідно до рівня загрози в межах чинного міжнародного права, після врахування всіх конкретних обставин події та з урахуванням пріоритету захисту життя людей. Останнім можливим рішенням, що застосовується, є збиття безпілотного літального апарату, який порушує повітряний простір Румунії. Проти безпілотних авіаційних систем може бути вжито один або декілька некінетичних заходів. Вони передбачають виявлення безпілотника, взяття його під контроль або нейтралізацію шляхом виведення з ладу його функцій командування, управління або зв’язку. Одним з кінетичних заходів може бути знерухомлення або знищення безпілотного літального апарату.

Законопроєкт, ініційований Міністерством оборони Румунії, також визначає, як діяти проти пілотованих літаків. Якщо ці літаки без дозвілу використовуватимуть повітряний простір Румунії, вони будуть перехоплені, і, в разі необхідності, перехоплювачі можуть зробити попереджувальні постріли і, в крайньому випадку, постріли на знищення. Проєкт був ініційований у зв’язку з тим, що повітряний простір Румунії, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово перетинали російські дрони, які атакують портову інфраструктуру України.

«Військові потребують правових положень для того, щоб користувалися в мирний час – Румунія не перебуває у стані війни з Російською Федерацією – правом не дозволяти об’єктам, які не декларують свою приналежність і не належать до третьої сили, порушувати наш повітряний простір і завдавати ймовірної і небажаної матеріальної шкоди як щодо цивільних об’єктів, так і об’єктів, що становлять суспільний інтерес», – вважає військовий аналітик Іон Петреску.

Згідно із запропонованим законом, системи союзників, присутні в Румунії, можуть брати участь у будь-яких діях відповідно до договорів про колективну оборону, які Румунія підписала як член НАТО і Європейського союзу. Протягом жовтня румунські радіолокаційні системи зафіксували чотири окремі сигнали – можливо, від безпілотників – які порушували повітряний простір країни.