Category: Тема дня

Національна валюта, лей, завершила тиждень на новому історичному мінімумі відносно євро. Вона постійно знецінюється, і зазнала кілька історичних мінімумів по відношенню до євро в останні дні. У п’ятницю офіційний обмінний курс становив 4.6975 лей за євро. У цьому контексті Голова Економічного комітету румунського Сенату Данієль Замфір звернувся до Національного банку з проханням змінити регламент, а також спосіб встановлення індексу ROBOR (за яким розраховується вартість споживчих кредитів у леях) і запросив на слухання керівника Нацбанку Мугура Ісереску і голову Ради з питань конкуренції Богдана Кіріцою для роз’яснень щодо цього питання

.Сенатор Альянсу лібералів та демократів АЛДЄ (при владі з СДП) стверджує, що має інформацію з розслідування Ради з питань конкуренції, з якого випливає, що цей індекс навмисно підроблений з безпосереднім залученням Нацбанку і не є результатом вільного ринку. Данієль Замфір: «Банки діють узгоджено, щоб якось підняти ROBOR і покрити свої втрати від валютних спекуляцій. Як? Це дуже просто. Піднімаєш ROBOR, збільшується плата за кредитом, яку платять люди, що мають кредити у леях, і так покриваються наші діри, які ми зробили в іншому місці, ми покриваємо їх ростом ROBOR. Це дуже просто.»

Ці критичні зауваження, за його словами, базуються на інформації з банківського ринку, а також доповіді Ради з питань конкуренції, яка не була оприлюднена. Проте представники Ради з питань конкуренції повідомили пізніше, що установа не знайшла доказів можливої згоди між банками у 2008 році, а розслідування завершилося у 2013 році. Після заяв сенатора АЛДЄ відреагував і речник Нацбанку Дан Сучу. Він уточнив, що механізм функціонування ринку ROBOR надзвичайно прозорий, і постійно повідомляється НБР .Дан Сучу: «Головною метою Національного банку є стабільність цін, тобто інфляції. Головним інструментом, з яким він відповідає, є облікова ставка. Навколо цієї облікової ставки встановлюється ця варіація. Залежно від неї змінюється ROBOR. Так працює ринок у всьому світі »

Представники Нацбанку стверджують, що знецінення національної валюти останніми днями не повинно хвилювати. Радник з питань стратегії НБР Адріан Васілеску зазначив, що з початку року знецінення курсу лея становить лише 0,6 відсотка, а втручання Центрального банку може бути враховане тільки, якщо воно перевищить 4-5 відсотків. Економічні аналітики вважають, що курс, ближчий до реалій румунської економіки буде на рівні 4,75 лей за євро. На їхню думку, знецінення лея продовжиться і в наступному періоді.

Переважною більшістю голосів Європейський
парламент проголосував зміни до регламенту Європейської Комісії, відповідно до
яких, країна може залишитися без фінансування з європейських фондів, в тому
разі, якщо влада зневажає принцип верховенства права. Така міра була введена на
тлі тенденцій авторитаризму ліберального уряду Угорщини і консервативної
влади в Польщі.

Кабмін та провладна ліва більшість в
Бухаресті також були жорстко розкритиковані з боку європейських інституцій.
Більшість депутатів Європарламенту звинуватили Румунію в недотриманні принципу
верховенства права в частині поправок до законів про правосуддя і кримінального
законодавства, а також непропорційне застосування сили з боку правоохоронних
органів під час антиурядового мітингу в серпні.

Проте, ці зміни будуть застосовуватися до
всіх держав-членів. Вони передбачають, що Європейська Комісія разом з групою
незалежних експертів визначатиме, чи був дотриманий принцип верховенства права
в країнах-членах, чи відбувалося втручання в діяльність судової влади та чи
достатні заходи щодо боротьби з шахрайством та корупцією. Після чого
Єврокомісія пропонуватиме санкції покарання, в залежності від серйозності
порушень.

Тобто, мова йде чи про скорочення, чи про заморожування фінансування від Європейського Союзу. Потім рішення має бути
затверджене Європарламентом і Радою міністрів. Держава, на яку накладаються
обмежувальні заходи, зобов’язана продовжувати сплачувати внески бенефіціарам
європейських фондів з державного бюджету, в той час, як гроші ЄС для цієї
країни будуть заблоковані.

Румунський європарламентар Маріан-Жан Марінеску,
з Європейської народної партії підтримав цю пропозицію, але каже, що процедуру
необхідно поліпшити: Важко голосували за те, що може мати наслідки для твоєї
країни. Однак, все ж існують деякі принципи. Безсумнівно, європейські гроші
повинні регулюватися жорсткими правилами й, коли є проблеми з верховенством
права, звичайно, це матиме наслідки для бюджету. Зрештою, таке регулювання
має бути, але його треба доопрацювати. Процедура має відображати
пропорційність між покаранням та самими фактами….

Європарламентар від групи ALDE Норіка Ніколай
виступає проти цієї пропозиції і пояснює чому: Переважна більшість нових країн-членів, але й
не тільки, в тому числі й Іспанія, Португалія, та Італія, побоюються, що через
уряди, які вони мають при владі, їхні країни потерпатимуть від наявної формули,
при якій Єврокомісія може тимчасово зупинити фінансування. Пропонувати
нормативний акт, в якому відсутні будь-які об’єктивні критерії при вивченні
чиновниками з Єврокомісії ситуації, – неприпустимо.

До остаточного
прийняття цих положень ще передуватиме складне обговорення й рішення має бути
одноголосно затверджене главами держав та урядів. Ця пропозиція включена в
проект європейського бюджету на 2021-2027 роки.

Після поразки прем’єр-міністра Терези Мей у Палаті
громад у вівторок, коли британські парламентарії відкинули угоду з Європейським
Союзом щодо Брекзиту, уряд консерваторів у середу ввечері подолав вотум недовіри,
ініційований лейбористською опозицією. Британський прем’єр анонсувала, що негайно
розпочне переговори з представниками всіх парламентських політичних партій у
пошуку рішення, яке б дозволило затвердити угоду щодо виходу Великобританії з
європейського співтовариства.

Намічений на 29 березня Брекзит має
відбутися у період головування Румунії в Раді Європейського Союзу. Президент Румунії
Клаус Йоганніс висловив жаль з приводу рішення британського парламенту щодо
угоди про Брекзит, запропонованої Терезою Мей і вважає, що Лондон має
роз’яснити свою позицію та наступні кроки. Йоганніс вважає, що угода про
Брекзит все ще може бути схвалена, бо ще не вичерпані всі процедури.

Станом на сьогодні у Великобританії перебувають
понад 400 тисяч румунів, які утворюють другу за розміром громаду. Тому дуже
багато громадян Румунії стурбовані тим, як вплине Брекзит на їх подальше життя. Президент Клаус Йоганніс запевнив, однак, що їхні права
будуть дотримані. «Багато румунів мають родичів і друзів, які працюють або
живуть у Великобританії й вони ставлять собі питання: що буде з нашими
близькими? Якщо ця угода буде все ж затверджена, румуни у
Великобританії матимуть усі права та гарантії перебування в цій країні. Але ми
готові до переговорів, щоб знайти успішне рішення і при інших можливих
сценаріях. На даний момент не має підстав для занепокоєння, щодо наших
співвітчизників. Ми готові до цієї ситуації й працюємо над рішеннями.»

У свою чергу міністр закордонних справ
Румунії Теодор Мелешкану вважає, що вихід Великої Британії з Європейського
Союзу без угоди може обернутися проблемами як для громадян Румунії, так і для
інших громадян Євросоюзу, які живуть, навчаються та працюють
в Об’єднаному Королівстві.

В інтерв’ю Радіо Румунія Теодор
Мелешкану заявив, що відносини між Великобританією та Румунією базуються на
сильному стратегічному партнерстві. «Ми розробимо інший
інструмент для взаємодії Румунії з Великобританією в дусі стратегічного
партнерства, яке, очевидно, доведеться переглянути з огляду на те, що Велика Британія
перестане бути членом ЄС.»

За словами міністра Мелешкану, це партнерство
має охоплювати не тільки політичні питання, безпеки, економічні та фінансові
питання, а й соціальні питання, включаючи становище румунів у Великобританії та
їх статус.

Через два тижні після того, як Румунія вперше очолила
Раду ЄС, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у вівторок в Страсбурзі представила депутатам
Європарламенту пріоритети шестимісячного головування. Фактично вона здійснила робочу
поїздку у відповідь на візит лідерів ЄС: Президента Єврокомісії Жана-Клода
Юнкера, голови Ради Європи Дональда Туска та спікера Європейського парламенту
Антоніо Таяні, які відвідали Бухарест для участі в церемонії офіційної передачі
головування в Раді ЄС від Австрії до Румунії. Якщо зустріч у Румунському
Атенеумі мала переважно святковий характер, дискусії в Європарламенті мали переважно
практичний і навіть полемічний характер.

Брекзит та узгодження наступних багаторічних фінансових
рамок ЄС на 2021-2027 рр. налічуються серед найскладніших питань, якими Бухарест
управлятиме у наступний період, – зазначила румунська прем’єрка. Всього буде розглянуто 257 питань за чотири місяці, з огляду на те, що у травні стартує передвиборна агітація на виборах депутатів Європейського парламенту і,
«дуже важливо, – сказала пані Денчіле, – показати європейським громадянам, що установи
Євросоюзу працюють на них». Європа завжди знала, як долати перешкоди і
відродитися після складних історичних періодів, – сказала прем’єр-міністр, яка додала,
що згуртованість стоїть в основі румунського порядку денного.

Віоріка Денчіле. «Це політична згуртованість,
проілюстрована необхідністю єдності держав-членів, економічна і
територіальна згуртованість, необхідна для зменшення
розривів у розвитку між державами-членами та між регіонами, а також соціальна згуртованість, що є важливою для збереження чотирьох основних свобод внутрішнього ринку ЄС.»

Бухарест також планує розглянути питання створення Енергетичного
союзу, проблему послідовного управління міграційними потоками шляхом співпраці
між державами походження і транзиту, а також тему розширення повноважень Прокуратури ЄС. Особливу увагу Румунія приділить Західним Балканам. З іншого
боку Віоріка Денчіле заявила, що румуни вважають несправедливим відкладення
вступу Румунії до Шенгенської зони.

Згідно з процедурою Європарламенту після виступу глави
румунського уряду, були озвучені позиції політичних парламентських фракцій. Очікувано європейські соціалісти і демократи, до яких належить
і Соціал-демократична партія, головна складова румунської керівної коаліції, підтримали
озвучений румунським прем’єр-міністром порядок денний. Вони вважають дуже
важливим проект створення Єдиного енергетичного ринку ЄС, а також вирішення
проблем міграції та безпеки європейського простору.

Депутати-народники,
ліберали та екологи, однак, піддали критиці стан речей у Бухаресті, де
наполегливість, з якою парламентська більшість Соціал-демократична партія -
Альянс лібералів та демократів ігнорує громадські протести і намагається
здійснити суперечливу судову реформу та внести сумнівні зміни до Кримінального
та Кримінально-процесуального кодексів, сприймається як спроба підпорядкувати
собі суди і прокуратури та зупинити боротьбу з корупцією.

Відповідно до закону, прийнятого Палатою депутатів у 2010
році, 15 січня в день народження найвидатнішого румунського поета Міхая Емінеску
відзначається День національної культури Румунії. Міхай Емінеску (15 січня 1850
р.- 15 січня 1889 р.) залишив нащадкам
дивовижну літературну спадщину, починаючи від поезії й перекладів з
іноземних мов до театральних п’єс та белетристики. Його пізня творчість протікала під впливом романтизму та філософських течій того
часу.



Навіть не заглиблюючись у всі деталі, спадок Емінеску високо цінується сучасністю. Зокрема, Академія світових
рекордів визнала його поему «Лучаферул» або «Вечірня зірка» кращим твором про кохання. Ось як
його описують в Академії світових рекордів: «Для сучасного YouTube-покоління, цей вірш можна описати, як суміш творів «Звіяні вітром» (за його романтизм), «Зоряний шлях» (поема містить елементи
наукової фантастики), та «Історія кохання» (тому, що закінчується драмою). А це
означає, що це не лише романтична, а й сучасна поема, притаманна третьому тисячоліття.»

У спробі зберегти
для наступного покоління творчий спадок Емінеску та увічнити його цінність, у вівторок
в Румунському Атенеумі (концертний зал Румунії – ред.), був презентований
новий проект Румунської
Академії – мобільний додаток,
що містить всю творчість видатного румунського поета. Таким чином вся творчість Міхая Емінеску буде доступна в електронному форматі
безкоштовно на платформах AppStore та GooglePlay. Цей додаток є вже другою спробою відродити
всю спадщину Емінеску, після багатотомного видання його творів виданого Академією Румунії упродовж останнього сторіччя.

Крім заходів заходів із вшанування пам’яті
видатного румунського поета, які проводяться 15 січня як в Румунії, так і в
багатьох столицях Європи, в останні роки у цей день організовується багато інших культурних подій щодо висвітлення всієї румунської культури. Згадати
всі ініціативи неможливо, тому наведемо лише два приклади! Бухарестський Національний
театр імені Йона Луки Караджале пропонує всім охочим три спеціальні безкоштовні
екскурсії у супроводі гіда. А за тисячі кілометрів від румунської столиці, у
Мадриді, був створений лекторат румунської мови. Таким чином, Іспанія, як і
Італія та Німеччина, стала однією з країн, де кількість таких структур постійно
зростає.

Румунські лекторати, які діють при вищих навчальних закладах в
численних країнах, в тому числі в Україні, за підтримки Румунії, пропонують курси
румунської мови, літератури, культури та цивілізації, просуваючи румунську
культурну спадщину за кордоном. А після вступу
Румунії до Європейського Союзу інтерес іноземного академічного середовища до
впровадження курсів румунської мови постійно зростає.

Папа Франциск здійснить апостольський візит до Румунії 31 травня – 2 червня на запрошення президента Клауса Йоганніса і Католицької церкви, – оголосили офіційні джерела в Бухаресті і Ватикані. Під гаслом Прямуймо разом!, Верховний понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна столиця греко-католицьких румунів), а також Марійський санктуарій у Шумулеу-Чуку (центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Святіший Отець завжди заохочував відмову від егоїзму і надання особливого значення загальному благу.

Він відвідає Румунію, щоб закликати до єдності і підтвердити віру, – повідомляє прес-служба Святого Престолу. Єпископ Яської римо-католицької єпархії Петру Гергель сказав, що Святіший Отець нагадує батька, який приходить відвідати своїх синів. Греко-католицький кардинал Лучіан Мурешан, президент Конференції католицьких єпископів в Румунії, каже, що візит Папи Франциска до Румунії матиме пасторальний характер, але також включатиме важливі екуменічні валентності. Посол Румунії при Святому Престолі Петру Лівіу Зеперцан в інтерв’ю кореспонденту Радіо Румунія в Римі сказав, що візит Папи безсумнівно означатиме можливість діалогу з Православною Церквою, яка є мажоритарною в Румунії, але це також стане можливістю побачити, що Румунія знаходиться на злитті надзвичайно різноманітних культурних просторів.

У Бухаресті речник Румунського патріархату Васіле Бенеску висловив радість з приводу того, що візит був підтверджений і нагадав про чудові відносини між Румунською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою. На останньому переписі населення 86,5% громадян Румунії сказали, що вважають себе православними, 4,6% – римо-католиками і менше одного відсотка – греко-католиками. Греко-католицька церква була заборонена комуністичним режимом і відновлена щойно після його падіння. Румунія ніколи не зазнала релігійних війн, інквізиторських практик або спалення на стовпі.

Отже, не випадково в 1999 році Румунія стала першою в світі переважно православною країною, яку коли-небудь відвідав Папа Римський. На запрошення президента Еміля Константінеску і тодішнього патріарха Румунської православної церкви Феоктиста, Іван Павло ІІ відвідав Бухарест, де його з ентузіазмом і любов’ю зустріли сотні тисяч румунів, які, незалежно від свого віросповідання, назвали його найулюбленішим Папою в історії і людину, котра зіграла величезну роль в поваленні комуністичних диктатур.

Тодішній візит широко висвітлювався західними ЗМІ. Наприклад, французький католицький щоденник La Croix або італійська La Stampa писали, що Папа Іван Павло ІІ назвав Румунію «Садом Божої Матері».

Уперше після вступу до Європейського Союзу 1 січня 2007
року Румунія приступила до головування в Раді ЄС, яке перейняла від Австрії і
передасть через півроку Фінляндії. Упродовж цього часу займатиметься формалізацію
Брекзиту, що має завершитися у березні, а також – визначити загальні напрямки
наступних багаторічних фінансових рамок ЄС на 2021-2027 рр. Так само має
продовжити роботу над розробкою послідовної стратегії ЄС в сфері міграції. Усього 257
питань має бути обговорено за чотири місяці, оскільки в травні стартує виборча кампанія до Європейського парламенту.

Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і Колегія Комісарів
ЄС, спікер Європейського парламенту Антоніо Таяні та голова Європейської Ради
Дональд Туск прибули до Бухареста для участі в офіційній церемонії передачі
ротаційного головування в Раді ЄС від Австрії до Румунії, яка пройшла в
символічній для Бухареста будівлі – Румунському Атенеумі. З цієї нагоди
відбувся й святковий концерт Оркестру Європейського Союзу.

У своїх виступах румунські та європейські лідери одностайно
висловили впевненість у тому, що семестр румунського головування стане історією
успіху. У пам’ятній промові, виголошеній румунською мовою й якою вразив
аудиторію, президент Європейської Ради Дональд Туск, відзначив творчість великих
інтелектуалів та досягнення відомих спортсменів Румунії.

Дональд Туск: «Епізодом, який особливо запам’ятався мені,
є фінал Кубка Чемпіонів в Севільї у 1986 році, коли Стяуа «Бухарест» переміг «Барселону».
І я хотів би звернутися до всіх румунів з проханням захистити у Румунії та в
Європі основи нашої політичної цивілізації – свободу, цілісність, повагу до
правди в суспільному житті, верховенство права і Конституцію, з тією ж
завзятістю, з якою Гельмут Дукадам відбив ті чотири поспіль пенальті.»

«2019 рік стане вирішальним для Румунії та Європи. Румунія
головуватиме в Раді ЄС в той час, коли європейці вимагають більш ефективної
Європи», – сказав спікер Європарламенту Антоніо Таяні. І він, і президент Єврокомісії
Жан-Клод Юнкер знову підтвердили свою впевненість у тому, що Румунія повинна
бути частиною Шенгенського простору. Глава румунської держави Клаус Йоханніс
заявив, що завдяки головуванню в Раді Європейського Союзу Румунія грає провідну
роль на європейському рівні, а її головною метою є зміцнення Європи. «Як
невід’ємна складова європейської спільноти Румунія має місію продовжити наш
спільний порядок денний. Більшої єдності та згуртованості – цього ми намагаємося
добитися протягом наступних шести місяців і це робитимемо з послідовністю.»

У свою чергу прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле
пообіцяла: «Ми доведемо, що Румунія заслужено здобула роль і позицію повноправного
члена ЄС. Ми продемонструємо, що Румунія заслуговує на повагу європейської спільноти та
статус рівноправного партнера у великій європейській конструкції.»

Проте, не все було святковим у четвер увечері в Бухаресті. Коли
в Атенеумі звучали класичні акорди та оплески на вулиці тривав протест під
гаслом «Ми хочемо Європи, а не диктатури!», ініційований громадськими
організаціями, в якому взяли участь кілька сотень осіб. «Ми є європейцями, думаємо
по-європейськи, керуємося в своїх діях
європейськими цінностями, але наші лідери все ще корумповані, а цінності, якими
ми керуємося, для них нічого не варті», – сказав один з протестуючих.

Аналітики та ЗМІ, румунські та закордонні, прогнозують,
що ротаційне головування Румунії в Раді Європейського Союзу «не заморозить
внутрішнє політичне життя». Особливо в рік з важливими політичними подіями: виборами
до Європейського Парламенту навесні і президента – наприкінці року.

Румунія розпочала почесну та відповідальну місію піврічного координування всієї
діяльності Європейського Союзу. Цей день відзначається візитом до Бухареста, в
четвер та п’ятницю, президента Європейської Комісії Жана Клода Юнкера у супроводі
єврокомісарів.

Румунія до цього готова, як на політичному рівні, так і на
технічному. Це підтвердила прем’єр-міністр країни Віоріка
Денчіла, яка представить наступного тижня
на пленарному засіданні Європейського парламенту пріоритети головування: «Розуміємо сповна, надану нам можливість, спільно діяти й в інтересах Румунії, і всього
Європейського Союзу. Кожний міністр відповідальний за напрямок роботи на
європейському рівні й, починаючи з 21 січня, вони братимуть участь в роботі
спеціальних комісій Європейського парламенту.»

Бухарест, як обіцяє очільниця уряду, намагатиметься забезпечувати консенсус. Пріоритети
піврічного головування будуть пов’язані з Брекзитом, майбутнім бюджетом ЄС, виборами до
Європарламенту, спільною сільськогосподарською політикою та новими викликами,
пов’язаними з міграцією, тероризмом та політикою надання притулку. На зовнішній
арені ЄС і надалі підтримуватиме розвиток Східного партнерства і повинен буде
управляти відносинами з Росією з огляду на її втручання в демократичні процеси та
ситуацію в Україні. Також увага приділятиметься економічним викликам,
пов’язаним із відносинами зі Сполученими Штатами та Китаєм. Румунія визначила
«згуртованість» як гасло свого головування в Раді ЄС, оскільки цей принцип є
фундаментальним для розвитку всього європейського проекту, додала
прем’єр-міністр: «Всі наші дії, які ми будемо координувати в наступні 6 місяців, будуть спрямовані на підтримку та зміцнення поняття згуртованості, яка лежить в
основі всієї європейської архітектури. Ми діятимемо на користь зменшення розбіжностей у розвитку між країнами, задля рівного доступу до пільг та усунення факторів, які розділяють країни-члени».

З боку Брюсселю було доповнення: віце-президент Європейської Комісії Юркі Катаїнен
додав, що пріоритети ЄС також включають дотримання принципів верховенства права у деяких європейських країнах, маючи на увазі Польщу, Угорщину та Румунію. Європа, як зазначив
європейський чиновник, ґрунтується на стійких цінностях, верховенстві права, правах людини, поваги
до людської гідності, незалежності судової влади, свободи преси та вираження.
На його думку, вірогідність перегляду цих цінностей є найбільшою проблемою.

Румунія обіцяє бути справедливим медіатором у підтримці єдності та
згуртованості Європейського Союзу під час свого головування в Раді міністрів ЄС. Про це заявив у Брюсселі міністр європейських справ
Джордже Чамба, під час засідання Ради загальних справ, що вперше пройшло під
головуванням Румунії.

Міністр презентував 4 пріоритетні напрямки піврічного головування: Європа
конвергенції, Європа безпеки, Європа – як регіональний актор та Європа спільних
цінностей. Говорячи про європейський контекст, в якому головуватиме Бухарест, викликаний,
зокрема низкою складних процесів, таких як Брекзит, обговорення майбутніх багаторічних
фінансових рамок, остаточний етап формування спільного бачення європейського
майбутнього та вибори до Європейського парламенту в травні 2019 року, Чамба зазначив,
що зараз ЄС, як ніколи, потребує єдності та згуртованості.

«Конвергенція є дуже важливою для Румунії й безпосередньо випливає з нашого гасла:
«Згуртованість як загальноєвропейська цінність». Водночас конвергенція є процесом, що не лише
зміцнює єдиний ринок, а й приносить користь громадянам. Мова йде не лише про нові
робочі місця, а й про стимулювання економічного зростання як для нашої країни,
так і для всієї Європи. Тому для нас дуже важливо засуджувати будь-які прояви
дискримінації щодо європейських громадян.»

Водночас, Румунія прагне досягти політичного консенсусу та конкретних
результатів щодо якомога більшої кількості проектів у процесі підготовки та
прийняття бюджету ЄС восени цього року.

Міністри також обговорили й проблему дезінформації, як загрози для європейської
демократії. Тема була запропонована до розгляду Румунією, а міністр Джордже
Чамба заявив, що необхідні спільні зусилля та дії держав-членів у цьому
напрямку, особливо перед виборами до Європейського парламенту. З огляду на
гасло румунського головування, Бухарест вніс на розгляд Європейської комісії
пропозицію про збільшення на 8% фінансування політики згуртованості в наступних
багаторічних фінансових рамкана 2021-2027 роки, порівняно з чинними.

Комісар Європейської Комісії з питань регіональної політики Коріна Крецу,
написала в соціальній мережі, що на період після 2020 року Єврокомісія подала в
парламент пропозицію щодо виділення найбільшої до тепер суми на політику
згуртованості. Мова йде про 373 мільярди євро для всіх країн ЄС. З них 31
мільярд євро може бути виділено на розвиток Румунії.

У свою чергу, міністр європейських фондів Рована Плумб зазначила, що Румунія не
втратила жодного євро, виділених їй ЄС. Вона пояснила, що рівень освоєння
коштів з європейських фондів є середнім серед країн-членів. У кінці року до Єврокомісії
було направлено ще більше запитів щодо платежів, в результаті чого Румунії може
бути виділено ще 355 мільйонів євро.

«Не треба забувати, що Румунія почала з нульового
коефіцієнту освоєння, а в 2017 році він сягнув 26%. Цей відсоток також
представлений на сайті Європейської Комісії. В абсолютних цифрах він становить
близько 8 млрд. євро. Це європейські інвестиції, які принесли та продовжують
приносити користь мільйонам румунських громадян, місцевим органам влади та
бізнесу.»

Рована Плумб додала, що під час головування Румунії в Раді ЄС політика
згуртованості управлятиметься Міністерством європейських фондів.

З 1 січня у Румунії зросла мінімальна
заробітна плата. Таким чином у цьому році зарплата румунів підскочила від 1900
леїв на місяць, (еквіваленту близько 405 євро), до 2080 леїв, тобто приблизно 442
євро. А мінімальна зарплатня осіб з вищою освітою стала ще більшою – 2,350 леїв
на місяць, тобто близько 500 євро. Західноєвропейцю ця сума може здатися незначною,
адже наприклад мінімальна заробітна плата у Франції становить близько 1500
євро.

Але для румунів, це зовсім немало, з огляду на те,
що Румунія багато часу вважалася однією з найбідніших країн в Європейському
Союзі. У 2016 році мінімальна заробітна плата румунів становила всього близько
250 євро, і за два роки майже подвоїлася. Особливий статус у 2019 році отримали
будівельної галузі, яка стикається з серйозним дефіцитом персоналу. У
порівнянні з минулим роком їх мінімальна зарплата подвоїлася.

Ось, що заявив з
цього приводу радник прем’єр-міністра Румунії Даріус Вилков: «Відповідно до угоди, підписаної з представниками роботодавців будівельної
галузі мінімальна заробітна
плата в будівельному секторі зросла до 3000 леїв. У той же час були
скорочені податки на працю в
цьому секторі: податок на прибуток, що становив 10% був скасований, так само й внесок в систему медичного
соціального страхування, страховий внесок в Фонд соціального страхування
скорочено з 25% до 21,25%, а внесок роботодавця – від 2,25% буде 0,337%. Інакше кажучи чиста мінімальна заробітна плата в будівельному
секторі складе 500 євро, як уряд зобов’язався 1 грудня, коли була підписана угода з роботодавцями будівельної галузі.»

Одні вітають рішення уряду, оскільки вони
приносять більше грошей в кишені працівників, а це означає краще оплачувана
робоча сила, збільшення можливостей для набору персоналу, та, врешті-решт,
зростання продуктивності праці. Інші, однак, виступають проти. Підвищення
мінімальної заробітної плати, – кажуть вони, – руйнує бізнес-плани більшості
румунських компаній. Малі приватні підприємства, які не можуть платити своїм
працівникам більше мінімальної заробітної плати, тепер змушені збільшити
витрати на оплату праці, що призведе до збільшення загальних витрат. А це для
багатьох з них означає імовірність виникнення непередбачуваних втрат.

З іншого боку, зростання витрат на робочу силу може
відобразитися у цінах на продукти та послуги, що стане новим поштовхом до
збільшення споживання та означатиме збільшення імпорту, відповідно,
зростання дефіциту торговельного балансу. Тому є голоси, які виступають за
алгоритм зростання мінімальної заробітної плати на основі декількох економічних
параметрів, таких як: продуктивність праці, зростання середньої заробітної
плати, або рівень інфляції. Не має значення який з них, головне, аби темпи зростання мінімальної
зарплатні були не результатом політичних рішень, а мали якусь логіку та
передбачуваність.

Надії тих, хто мріяв про мирну співпрацю між Президентом та урядом, не збулися ні у 2018 році. І оскільки в 2019 році пройдуть вибори до Європарламенту та вибори Президента Румунії, вже ніхто не створює собі ілюзію, що суперечки припиняться. Навпаки! Перший епізод суперечок між Адміністрацією Президента та Урядом відбулися в перші дні Нового року.

Державний радник Ліджіа Дека в ім’я Клауса Йоханніса, пояснила у четвер чому Президент вирішив повернути до Парламенту для перегляду, законодавчі зміни, що передбачають скорочення кількості навчальних годин у румунській доуніверситетській освіті. Відповідно до цих змін, кількість годин дисциплін, передбачених навчальними планами, мають бути скорочені в середньому на 20 годин на тиждень у початковій школі, 25 у середній школі та 30 годин у ліцеях.

На думку державного радника Ліджії Дека, нормативно-правовий акт, який був прийнятий без оцінки його наслідків, ризикує негативно вплинути на шкільне середовище. Ліджіа Дека відмітила також відсутність стратегії й середньо-та довгострокового бачення у цьому суттєвому секторі для майбутнього Румунії. Ліджіа Дека: Скорочення кількості годин до такого розміру, скоріше за все призведе до масових звільнень у системі освіти. Точніше, законопроект замінює статтю 66 Національного закону «Про освіту», не оцінюючи впливу на кадрове забезпечення. Законопроект також не містить кінцевих положень, які б уточнювали, коли починається застосування внесених змін до статті 66 Національного закону «Про освіту».

Відповідаючи критикам, міністр освіти Екатеріна Андронеску заявила, що Президент може вимагати перегляду закону. Вона уточнила, що існує наказ міністра охорони здоров’я, який рекомендує відповідну кількість навчальних годин, а коли був розроблений закон про освіту, був врахований максимальний ліміт, а не мінімальний.

Слід уточнити, що протягом багатьох років система освіти була предметом більш або менш успішних спроб реформування з боку тих, хто керував цим сектором. У 2014 році, коли став президентом країни, Клаус Йоханніс, він сам вчитель за фахом, пообіцяв стратегію «Освічена Румунія». Цей проект був винесений наприкінці минулого року на громадське обговорення, тобто лише після чотирьох років мандату. Окремі противники проекту заявили, що проект є настільки загальним, що не призведе до ніякого конкретного рішення. На їхню думку, цей проект буде використаний в 2019 році як передвиборча тема та буде сильно політизований. Румунія переходить скоріше шумний період, ніж період рішень, – стверджують критики, які висвітлюють політично-соціальне середовище кожного разу, коли є спроби замінити на добре освіту, але які часто зазнали невдачі.

У Бухаресті офіційно стартувала програма «Start Up Nation 2018». Компанії, засновані після 30 січня 2017 року, які працюють у сфері виробництва, творчих галузей, послуг або торгівлі, мають у розпорядженні 30 робочих днів для подання своїх проектів. Через цю програму, компанії можуть отримати безвідплатні кошти від державного бюджету в розмірі максимум 200.000 леїв (43.000 євро).

Понад 4000 компаній подали заявки для участі в програмі Start-Up Nation 2018 лише протягом перших кількох годин від її запуску. Вони вже подали заявки на понад 1400 проектів. Головною метою цієї програми є стимулювати заснування та розвиток малих і середніх підприємств та підвищення їхньої економічної ефективності, зокрема у менш розвинених регіонах, де малих та середніх підприємств є менше в порівнянні з європейським середнім показником. Іншими цілями програми є створення нових робочих місць та працевлаштування малозабезпечених осіб, безробітних та випускників. Щоб взяти участь у цій програмі, компанії повинні створити принаймні одне робоче місце з повним робочим днем на невизначений термін й зберегти його щонайменше упродовж двох років після завершення впровадження проекту.

Міністр з питань ділового середовища Штефан-Раду Опря рекомендує підприємцям бути реалістичними щодо бізнес-плану та особливо щодо кількості запропонованих робочих місць. Штефан Раду Опря: Щоб вони дуже добре думали про бізнес-плани, кількість робочих місць, які вони можуть створити, які б були стійкими. Я констатував, що окремі консультанти не дуже бажають дати чесну та правильну пораду, вони наполягаючи на створення дуже великої кількості робочих місць. Я хотів би, щоб підприємець усвідомлював можливості задуманого ним бізнесу, щоб реально створити і зберегти робочі місця.

Шанси на фінансування також збільшуються у залежності від запланованих закупівель у поданому проекті. Є й інші критерії, які роблять різницю. Раду Штефан Опря пояснює: У нас є чотири критерії. Перший стосується створення робочих місць, які мають бути, в першу чергу, стабільними і тривалими. Другий критерій стосується створення робочих місць для студентів або для тих, хто нещодавно закінчив навчання, або для безробітних та осіб з вадами. Третім критерієм є інвестування в обладнання, а четвертий критерій це дата і година подачі документів.

Міністр з питань ділового середовища Штефан-Раду Опря також заявив, що програма була спрощена і вдосконалена після минулорічного досвіду. З 10 тисяч проектів, які були відібрані в рамках програми Start Up Nation-2017, було укладено 8444 угод про фінансування для затверджених ділових справ, з яких 7200 вже розгортаються.

Тривають будівельні роботи щодо побудови газопроводу, що фінансується Європейською Комісією і перетинатиме Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію. У понеділок,Міністерство
економіки в Бухаресті оголосило,
що Європейський інвестиційний банк надає румунській газовій
компанії Трансгаз 50 мільйонів євро для фінансування газопроводу, це будучи першим траншем позики на суму 150
мільйонів євро.

Транзакцію
підтримує Європейський фонд з питань
стратегічних інвестицій, фінансовий пілон Інвестиційного плану для Європи, відомий як План Юнкера. Так само, як частина проекту, Європейський інвестиційний банк підтримуватиме Трансгаз у розробці
стратегічної оцінки з питань довкілля для свого
десятирічного плану розвитку.

Цей газогін сполучить румунські ресурси
природного газу з Чорноморського узбережжя як із національною газотранспортною
мережею, так і з коридором БРУА (Болгарія, Румунія, Угорщина та Австрія). Транспортні
системи Південно-Східної Європи будуть підключені до Центральної та Західної
Європи. Крім того, це з’єднання з європейською газотранспортною мережею
дозволить експортувати до сусідніх європейських країн. Проект, оголошений ЄК, спрямований на будівництво
308-кілометрового газопроводу та необхідної інфраструктури. Газогін буде з’єднаний з існуючою
газотранспортною системою та з новим коридором БРУА в н.п. Подішор, розташованим західніше від Бухареста.

Віце-президент
Європейської комісії, відповідальний за Енергетичний союз, Марос Сефкович привітав
цей проект, який, за його словами, сприятиме підвищенню енергетичної безпеки та
диверсифікації в регіоні, що вже характеризується серйозною вразливістю до
постачання природним газом. Це ще одна цегла в будівництві нашого
Енергетичного Союзу, що робить енергію в Європі більш безпечною, доступною і
більш стійкою, – заявив Марос Сефкович, який одночасно уточнив, що це
хороша новина для споживачів, для яких ціни на газ здешевіють.

Це рішуче
зобов’язання стосовно енергетичної безпеки Румунії та підтвердження здатності
Румунії розробляти та реалізовувати стратегічні проекти, що позитивно впливають
на весь Європейський Союз, – заявив міністр економіки Румунії Нікулає Беделеу.
У свою чергу генеральний директор Трансгаз, Йон Стеріан, вважає, що стратегічно
важливо підключити газ, вироблений в Чорному морі, до національної транспортної
системи на румунському ринку, а також Європейського Союзу. За його словами,
фінансова підтримка Європейського інвестиційного банку значною мірою сприятиме
розширенню національної газотранспортної інфраструктури.