Category: Тема дня

Дві термінові
постанови уряду, одна про внесення змін до законів, що визначають правові
засади здійснення правосуддя у Румунії, а інша – про запровадження додаткових
податків на компанії, що діють в трьох ключових секторах економіки: банківському,
телекомунікаційному та енергетичному – розпалили політичні сварки та призвели
до чергового загострення відносин лівої влади та правої опозиції. Обидві нормативно-правові
акти мають одну спільну рису: були прийняті
урядом без попередніх консультацій з тими, кого стосуються і були піддані
різкій критиці не тільки в країні, а й за її межами, особливо європейськими
партнерами.

У понеділок
прем’єр-міністру Віоріці Денчіле довелося відповідати на закиди опозиції щодо
цих постанов, особливо останньої, яка за твердженням Націонал-ліберальної
партії та Союзу «Рятуйте Румунію» мають бути скасовані, тому що завдають
болючого удару по бізнесу та банківському і будівельному секторах. Опозиція
нагадує, що після її набуття чинності ціна на газ та електроенергію для
населення зросла, а кредити подорожчали.

Відповідальність за це повністю лежить на главі уряду, заявила лідер фракції
Націонал-ліберальної партії в Палаті депутатів Ралука Туркан, хоча фактичними авторами цієї ініціативи є лідер соціал-демократів Лівіу Драгня та економічний
радник прем’єр-міністра Даріус Вилков. «Ви поставили свій підпис під цією клятою
постановою, яка перетворила життя румунів на кошмар. Термінова постанова №114, є
постановою жадібності групи осіб на
чолі з Лівіу Драгнею та Даріусом Вилковим, котра запроваджує нові податки, ставить
перешкоди на шляху другого (накопичувального) рівня пенсійної системи нинішнього
молодого покоління і змушує органи місцевого самоврядування підвищувати збори і
податки.»

У відповідь прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле заявила, що постанова містить заходи щодо стимулювання
економічного розвитку шляхом збільшення інвестицій. Водночас вона стверджує,
що в дійсності нормативно-правовий акт захищає споживачів електроенергії. «Ви
вважаєте нормальним те, що румуни змушені сплачувати удвічі більші процентні
ставки за кредитами ніж решта громадян Європейського Союзу? Когось дратує те,
що ми думаємо по-румунськи? За допомогою постанови №114 ми намагаємося
спрямувати ці мільярди євро в державний бюджет для будівництва шкіл, лікарень і
автомобільних доріг. В енергетичному секторі домашні споживачі електроенергії
будуть захищені шляхом створення нового механізму, а саме універсальної послуги
для домашніх споживачів.»

Опозиційний Союз
«Рятуйте Румунію» дорікнув владі за те, що ці податкові заходи зобов’яжуть
міжнародні агентства знизити рейтинг Румунії та ставлять під загрозу приватні
пенсії. У відповідь представники керівного Альянсу лібералів та демократів
звинувачують опозицію в поширенні паніки серед населення. А Демократичний союз
угорців Румунії, що підтримує керівну коаліцію СДП-АЛДЕ, вважає за краще
відкласти вступ в силу положень цієї постанови. На думку ДСУР ця практика
прийняття постанов у терміновому порядку наприкінці фінансового року має бути
припинена, оскільки вона викликає неясність та непевність.

Альянс конфедерацій
роботодавців Румунії зажадав відкладення вступу в силу окремих положень
термінової постанови до знайдення прийнятних для уряду рішень, але без суттєвого
впливу на соціо-економічне середовище.

Тисячі людей знову вийшли на вулиці в Румунії в неділю ввечері, щоб
показати свою солідарність з магістратами, які стверджують, що термінова
постанова № 7, нещодавно
прийнята урядом, перешкоджає їхній роботі. У Бухаресті і в кількох містах країни -
Сібіу, Клуж, Констанца, Ясси, Тімішоара і Галац – учасники мітингу вимагали відставки міністра Тудорела Тоадера, скасування нормативного акту і
розпуску відділу розслідування магістратів.Як завжди, найбільше
протестуючих було в Бухаресті,
де був організований марш, і де актори Національного театру протестували на сходах
закладу.

Але уряд оголосив, що не
відмовляється від цього нормативного акта, який викликав масові протести серед магістратів.
Минулого тижня Тудорел Тоадер оголосив, що підготував проект термінової
постанови, який скасує кілька положень постанови номер 7. Документ був представлений прем’єр-міністру Віоріці Денчіле і надісланий Вищій раді магістратури (ВРМ). А голова
ВРМ Лівія Савоня сказала, що статті про делегування на посаду та про добру репутацію скасовуються. Вуличні протести мають місце після протестів магістратів у прокуратурах і судах по
всій країні, які висловили незадоволеність протягом останніх кількох днів, у
тому числі через припинення діяльності.

Антиурядові протести також викликані терміновою
постановою 114,
що також згадується Європейською Комісією у піврічному звіті серед факторів, які ризикують загрожувати нормальному функціонуванню
фінансового сектора. СДП, головна партія правлячої коаліції, визнає, що будь-які зміни до
нормативного акта можуть бути зроблені доки зберігається головна мета -а саме, щоб населення та компанії отримували нижчі процентні ставки за кредитами. Тим часом представники Міністерства
фінансів ведуть переговори з Румунською Асоціацією банків, щоб
проаналізувати, чи потрібні поправки до цієї постанови щодо деяких податкових заходів.

Представники Асоціації будівельних підприємців запропонували зміни до Постанови, яка має бути
обговореною Палатою депутатів. Вони вважають, що
нормативний акт має хороші положення для будівельного сектору, але є і
положення, які, на їхню
думку, повинні бути змінені, і представники автохтонних компаній газової промисловості
попередили, що застосування положень постанови 114 матиме негативний вплив, не лише що стосується інвесторів у цьому секторі, а також
на державний бюджет.

З моменту заснування, на початку
холодної війни, рівно сім десятиліть тому, причиною існування НАТО було
утримання американців у Європі та росіян поза. З розпадом комуністичних диктатур на сході континенту цінності вільного
світу розширилися за межами колишньої залізної завіси. І колишні радянські
сателіти, звільнившись, обрали Північноатлантичний альянс. Геополітично, її східний фланг залишається
найбільш вразливим, тому держави регіону змушені координувати свої стратегії
безпеки.

У четвер, в Кошице, Словаччині, президенти Румунії, Болгарії,
Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі та Словаччини прийняли,
наприкінці саміту Бухарестської 9, декларацію, в якій підкреслюється важливість передової присутності НАТО, від Балтійського до Чорного морів. Започаткований за ініціативою глав держав Румунії та
Польщі, формат B9 провів перший саміт у листопаді 2015 року в Бухаресті, а
другий у Варшаві у червні 2018 року. У Кошице, у присутності Генерального
секретаря НАТО Йенса Столтенберга, дев’ять президентів підтвердили свою
стурбованість з приводу конфлікту на сході України та недавньої напруженості в
Азовському та Чорному морях.

Недавні військові дії показали, що
Росія все ще загрожує стабільності цього регіону, – заявив президент Румунії
Клаус Йоганніс. Він
підкреслив, що події в цьому регіоні показують, що союзним державам потрібно
зробити більше для надійної наземної, повітряної та морської оборони.Президент Йоганніс заявив, що необхідно надавати більшу підтримку східним партнерам НАТО,
таким як Україна або Грузія, щоб підвищити їхню здатність захищати себе від
будь-якої загрози, будь то військова, кібер або чисто пропагандистська. Крім того, заявив глава румунської
держави, необхідна тісна співпраця у відносинах між НАТО і Європейським Союзом.

Згідно
кореспонденту Радіо
Румунія, президент Польщі Анджей Дуда також висловився за посилення союзницької
присутності на східному фланзі. Він назвав дії Росії проявом імперських амбіцій, на які НАТО має
відповідати належним чином. На терені, до речі, навіть цими
днями, американські
сухопутні війська, що перебувають у Європі, дислоковані з Польщі до повітряної бази Михаїл Когельнічану на південному сході Румунії,
як частина зобов’язань США щодо забезпечення східного флангу НАТО, в
рамках операції
Atlantic Resolve.

500 американських військовослужбовців
оснащені бойовими
машинами, танками та бронемашинами за підтримки вертольотів. Разом зі своїми румунськими військовиками вони беруть участь у
багатонаціональних навчаннях. Американські війська будуть розміщені в Румунії
протягом дев’яти місяців, після чого вони будуть замінені іншими підрозділами,
забезпечуючи послідовну присутність на основі постійної ротації в Європі.

Європейський Союз заявив, що готовий
співпрацювати з майбутнім урядом у Кишиневі, за умови, що він продовжить
реформи, передбачені Угодою про Асоціацію між Республікою Молдова та ЄС.
Особливо це стосується боротьби з корупцією, забезпечення незалежності судової
влади та деполітизації державних установ. Як зазначають в Європейському
агентстві закордонних справ, у відносинах з Республікою Молдова ЄС
керуватиметься принципами обумовленості та верховенства права і дотримання
стандартів демократії.

У Брюсселі нагадують, що вибори у неділю
вперше пройшли за змішаною системою, критикованою європейськими інституціями, а
спосіб в який вони відбулися тільки підтверджує подальшу необхідність
узгодження виборчого законодавства з європейським.

Міжнародні спостерігачі стверджують, що вибори
загалом пройшли відповідно до законодавства та демократичних стандартів у цій
галузі, але все ж відмічалися деякі порушення, які стосувалися виборчої
кампанії в день виборів. Спостерігачі ОБСЄ також повідомили про випадки підкупу
голосів, зловживання використанням адміністративного ресурсу та перешкоджання
виборчому процесу в діаспорі, але загалом волевиявлення відбулося відповідно до
фундаментальних прав.

З іншого боку, молдовська Громадянська коаліція
за вільні й чесні вибори назвала вибори некоректними й частково вільними.
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що домагатиметься дострокових парламентських
виборів, якщо партії не зможуть сформувати більшість для призначення уряду
після результатів недільного голосування.

У Бухаресті вважають, що тільки
європейський курс розвитку здатний забезпечити процвітання громадянам
Республіки Молдова. На думку більшості румунських аналітиків, дуже важливо, щоб
майбутня парламентська більшість в Кишиневі створювалася чесно і прозоро, а
одним з перших кроків новоствореного парламенту має бути відновлення
переговорів з ЄС з економічних питань.

Навіть якщо Р.Молдова пережила період
без фінансування від ЄС, національна економіка відчуває відсутність
європейських інвестицій, підкреслює економічний експерт В’ячеслав Йоніце: «Через урізання зовнішнього фінансування, їм
довелося скоротити видатки на інвестиції та виплачувати пенсії й зарплати. Ця
стратегія, якої вони дотримувалися протягом останніх двох років, скорочуючи інвестиції
та виплачуємо заробітну плату свідчить про складну ситуацію. Тепер їм необхідно
відновлювати відносини зі своїми зовнішніми партнерами, тому що без інвестицій неможливо.»

За результатами парламентських виборів в неділю
ліва Соціалістична партія, яка виступає за зближення з Росією, отримала 35
мандатів, Демократична партія – 30, проєвропейський блок «АКУМ» – 26, а
Партія «Шор» – 7 мандатів. До парламенту
пройшли й 3 незалежних депутати.

Офіційний Бухарест, найбільш послідовний і
найактивніший прибічник суверенітету і територіальної цілісності сусідньої
Молдови, відреагував стримано на результати парламентських виборів у цій
країні. Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що вибори проводилися досить коректно і
відповідно до правових норм та демократичних стандартів. За словами
Міністерства закордонних справ у Бухаресті, важливо, щоб етапи після виборів
відбувалися відповідально, поважаючи демократичні принципи, необхідні для
стабільності та європейської перспективи країни. Бо тільки це – за оцінкою
румунської дипломатії, може привести до довгострокових відповідей на легітимні очікування
громадян цієї республіки.

Утім права опозиція в Бухаресті зайняла
набагато жорсткішу позицію. Член Націонал-ліберальної партії (НЛП) Матей Добровіє
вважає, що вибори не були ані вільними, ані коректними, ані демократичними. Він
ствердив, що на відміну від попередніх виборів, на цей раз виборцям було заборонено
голосувати на основі посвідчення особи, і скаржився на те, що десятки тисяч
осіб з сепаратистського Придністров’я, що
з 1992 року вийшло з-під контролю Кишинева, організовано прибули голосувати на
виборчих дільницях Республіки Молдова. Проєвропейська опозиція в Кишиневі
вважає, що ці вибори були найбільш недемократичними в історії республіки. Однак
цифри говорять самі за себе. Так як вказували й опитування про наміри
голосування, переможцями стали соціалісти президента Ігоря Додона.

Їм вдалося здобути 35 з 101 депутатських
мандатів. Перша скрипка прозахідного урядування, ліво-центристська Демократична
партія суперечливого олігарха Володимира Плахотнюка матиме 30 депутатів, альянс
проєвропейських правих партій АКУМ – 26. 7 депутатських мандатів здобула популістська
партія мера міста Оргей (центр) Ілана Шора, якого суд першої інстанції засудив до
семи з половиною років позбавлення волі за розтрату одного мільярда доларів з
банківської системи республіки. Стануть депутатами також три незалежні
кандидати.

Зникнуть з Парламенту колишня комуністична
партія з радянської епохи а також партії, що виступали за возз’єднання з
Румунією, тобто християн-демократи та ліберали. Президент Додон застеріг, що оголосить дострокові
вибори, якщо після цих виборів партіям не вдасться сформувати урядову коаліцію.
Тверда рука молдовської політики, Плахотнюк оголосив себе відкритим до
переговорів і уникнення доктринальних відмінностей, а оглядачі схильні вважати,
що йому знову вдасться створити більшість, шляхом об’єднання навколо Демократичної
партії якщо ні партій, то принаймні депутатів, готових будь-коли покинути партії,
з рядів яких вони походять.

Тисячі людей знову вийшли на вулиці в Бухаресті і багатьох
великих містах Румунії, щоб протестувати проти
положень термінової постанови про внесення змін до законів правосуддя. Вони
вимагають скасування нормативного акта, який, на їхню думку впливає на
незалежність магістратів і блокує діяльність прокуратур. Ініційована міністром юстиції Тудорелом Тоадером, і прийнята минулого тижня урядом, термінова
постанова вносить зміни
до правил призначення різних категорій суддів і скорочує прерогативи прокурорів. Цим
нормативним актом змінюється процес призначення головних прокурорів і усувається
більша частина контролю
над відділом розслідування
магістратів,
який, на думку
критиків, створений
для залякування.

Це останні зміни, які
соціал-демократи, при владі разом з АЛДЕ, зробили за останні два роки, і які
викликали масштабні вуличні протести.Ми прийшли захищати те, що
залишилося від верховенства права, – сказали демонстранти, скандуючи
антикорупційні гасла і вимагаючи відставки уряду. У п’ятницю сотні магістратів
протестували в кількох великих містах, а частина прокурорів вирішила призупинити свою діяльність, щоб
засудити прийняття цих змін. Європейська Комісія, Державний департамент США та
тисячі румунських магістратів вважають, що зміни загрожують незалежності судової влади та
верховенству
права.

Раптові внесення змін до законів правосуддя через термінову
постанову, без консультацій з Вищою радою
магістратури та корпусом магістратів,
мають значний вплив на спроможність всього корпусу прокурорів виконувати свої конституційні
завдання, – йдеться в заяві прокурорів у Бухаресті. СДП, при поверненні до влади наприкінці 2016 року,
розпочала суперечливий перегляд судової системи, мотивуючи свої дії, стверджуючи, що ці зміни «виправляють зловживання суддів»,
підтримуючи справедливе правосуддя.

З іншого боку, критики стверджують,
що мета цієї реформи матиме між бенефіціарами лідера СДП Лівіу Драня, засудженого за фальсифікацію
виборів. Під час мандату
Лаури Кодруци Кьовеші, звільненої минулого року, Національне
антикорупційне управління
засудило
за корупцію на високому рівні багато чиновників, включаючи
міністрів і законодавців, за що вона була високо оцінена ЄС. Проте останнім часом Брюссель,
який уважно стежить за правосуддям в Румунії, неодноразово попереджав уряд
діяти відповідно до рекомендацій Європейської Комісії щодо дотримання верховенства права.

Президент Румунії Клаус Йоханніс підписав у четвер укази про призначення Данієля Сучу на посаду міністра регіонального розвитку та Развана Кука на посаду міністра транспорту. Цього разу соціал-демократам не довелось довго чекати на рішення глави держави, укази про призначення нових міністрів були підписані та опубліковані в Офіційному віснику менш ніж за добу з моменту внесення прем’єр-міністром Віорікою Денчіле нових кандидатур. Укази були підписані в останній день періоду тимчасового виконання обов’язків міністром європейських фондів Рованою Плумб на чолі Міністерства транспорту та міністром фінансів Єудженом Теодоровічем на чолі Міністерства регіонального розвитку.

Після затвердження нових пропозицій, склад уряду, утвореного з членів Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, на чолі з Віорікою Денчіле, нарешті повний. Нагадаємо, що суперечка довкола призначення нових міністрів регіонального розвитку й транспорту триває з листопада минулого року, коли прем’єр-міністр вирішила здійснити значні кадрові перестановки. Віоріка Денчіле сказала тоді, що перестановки мають на меті покращити працю урядової команди, включно з перспективи перейняття Румунією головування в Раді ЄС 1 січня 2019 року.

У листопаді 2018 року глава румунської держави схвалив усі внесені соціал-демократами кандидатури, за винятком пропозиції Лії Олгуци Васілеску, яка раніше очолювала міністерство праці, на пост міністра транспорту, та Ілана Лауфера на пост міністра регіонального розвитку. Згодом соціал-демократи внесли повторні пропозиції для вищезгаданих міністерств, але кожного разу президент Клаус Йоханніс відхилив кандидатури, а своє рішення про відмову він пояснив відсутністю досвіду роботи кандидатів. Соціал-демократична партія звинуватила президента у блокуванні роботи уряду, неодноразово відмовляючись призначати нових міністрів для цих портфелів. Йде мова про Лію Олгуцу Васілеску на посаду міністра транспорту, а потім на посаду міністра регіонального розвитку, та про Мірча Дрегіча на посаду міністра транспорту.

Урешті-решт, минулого тижня Лія Олгуца Васілеску та Мірча Дрегіч зняли свої кандидатури. Після підписання президентом указів про призначення, соціал-демократ Разван Кук повертається до складу уряду на посаду яку обіймав раніше у попередніх двох кабінетах прем’єр-міністрів Соріна Гріндяну та Міхая Тудосе. Він був обраний депутатом у 2016 році. Натомість, Данієль Сучу вперше посідає цю функцію. Він був обраний депутатом у 2012 році, а в лютому минулого року став лідером парламентської фракції Соціал-демократичної у Палаті депутатів.

Восени, Європейська Комісія закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу
враховуючи всі рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю,
сформульовані Венеціанською комісією та GRECO. Ця рекомендація відповідала й критикам з боку громадянського суспільства,
судових установ, асоціацій судів
та прокурорів та опозиції. Пройшло два місяці й міністр юстиції Тудорел Тоадер підтримав,
шляхом термінової постанови, низку поправок до законів у сфері правосуддя, які передбачають,
між іншим, призначення старших прокурорів або навіть обов’язки начальника
відділу розслідування.

Міністр Тудорел Тоадер пояснив, що згідно із положеннями нової урядової постанови,
кандидатами на посади у Генеральній прокуратурі можуть бути й колишні судді,
однак дозвіл на це надаватиме пленум Вищої ради магістратури, а особи які зараз продовжують займати ці посади, шляхом делегування, виконуватимуть свої функції протягом 45 днів. Деякі зміни були зроблені після дискусій з Вищою радою
магістратури та чимало рішень були прийняті внаслідок її рекомендації, так відхилив
критики міністр юстиції, які були зроблені установами у
цій сфері.

Національна антикорупційна дирекція вважає, що не існує
надзвичайної ситуації, яка б виправдала прийняття шляхом термінової постанови положень
щодо звільнення з посад суддів та прокурорів або зміну способу організації
прокуратур. У свою чергу, прокурори Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом (DIICOT) критикують термінову постанову, вважаючи, що зміни суперечать конституційним принципам та не дають можливість Генеральній прокуратурі виконувати
свої обов’язки. Навіть Вища рада магістратури, відділом Прокурорів, вказує на те, що внесені зміни урядом до законів у
сфері правосуддя можуть серйозно вплинути на діяльність прокуратур.

І Європейська Комісія відреагувала. Прес-секретар Єврокомісії
Маргарітіс Шинас ствердив, що Європейська Комісія зі стурбованістю стежить за
розвитком ситуації у сфері верховенства права в Румунії.Як зміст, так і порядок
прийняття останніх змін, шляхом термінової постанови, без консультацій з
представниками судової гілки влади та з безпосередньо зацікавленими сторонами,
прямо суперечать рекомендаціям Європейської комісії у рамках Механізму співпраці
та контролю в сфері правосуддя, що підтримується всіма державами-членами, додав Маргарітіс Шинас. Він
нагадав, що у
своєму листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити
міцну та незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади на основі
чітких і прозорих критеріїв, схвалену й Венеціанською комісією.

Прокурори Прокуратури при Трибуналі
Брашов (центр), протестували перед закладом з наступними плакатами: Дотримуйтесь положень Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, Поважайте незалежність
судової влади, Незалежний прокурор. Вони вважають, що зміни до
статусу суддів та прокурорів серйозно впливають на незалежність юстиції.
Основні опозиційні партії, Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію»
подали вотум недовіри міністрові
юстиції Тудорелу Тоадеру в Палаті
депутатів. Вони звинувачують владу в тому, що внесла зміни до законів у сфері
правосуддя з однією метою, щоб захищати злочинців.

З кінця 2016 року, після останніх парламентських виборів,
судова система була знаряддям політичного протистояння між владою та опозицією.
У той час як, правляча більшість Соціал-демократичної партії та Альянсу
лібералів та демократів стверджує, що необхідно виправити юридичні помилки в
цій сфері, а саме модернізувати нормативні акти, на яких базується робота
судових органів по забезпеченню прав громадян, представники правої опозиції,
зокрема, Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію» стверджують, що,
навпаки, будь-які такі дії підриватимуть діяльність магістратів і це не в
інтересах громадян. Не пізніше вівторка, Уряд, за допомогою термінових постанов,
затвердив порядок, згідно з яким займання керівних посад в Прокуратурі шляхом
делегування стане неможливим.

За словами міністра юстиції Тудорела Тоадера, якщо мова
йде про генерального прокурора, його заступника, головного антикорупційного прокурора,
очільника управління із боротьби з організованою злочинністю чи начальників
відповідних відділів, вони мають фіксований термін перебування на посаді – три
роки. Новий мандат можливий після проходження процедури відповідно до закону:
інтерв’ю, консультативна оцінка Вищої Ради магістратури, указ Президента країни
про призначення тощо. Водночас, згідно із положеннями нової урядової постанови,
кандидатами на ці посади можуть бути й колишні судді, однак дозвіл на це
надаватиме пленум Вищої ради магістратури, тобто як відділ Прокурорів, так і
Відділ Суддів. Оскільки багато керівних посад у Генеральній прокуратурі були
зайняті шляхом делегування, особи, які зараз продовжують займати ці посади,
виконуватимуть свої функції протягом 45 днів, відповідно до закону про
працевлаштування.

Також у вівторок, в результаті позитивної оцінки Вищої
ради магістратури, Уряд Румунії прийняв термінову постанову про процедуру
відбору кандидатів на пост європейського прокурора з боку Румунії в майбутній європейській
Прокуратурі. Однак, це не стосується власне призначення головного прокурора ЄС,
щодо чого процедура ще триває. Міністр Тудорел Тоадер пояснив, що буде інша
категорія прокурорів, які будуть відібрані шляхом подальшої процедури й
делеговані для роботи в прокуратуру ЄС. Якщо Європейський прокурор обійматиме
посаду в Люксембурзі, делегований прокурор буде працювати в Румунії, від імені
Європейської Прокуратури.

Після прийняття постанов, Націонал-ліберальна партія оголосила
про свої наміри подати вотум недовіри міністрові юстиції Тудорелу Тоадеру у Палаті
депутатів. Союз «Рятуйте Румунію» закликав всі міжнародні установи втрутитися,
а громадян не залишаться байдужими. З цього приводу у вівторок увечері перед
будівлею Міністерства юстиції зібралися протестувальники.

Президент країни Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці
в Facebook, що через такі термінові постанови Соціал-демократична партія знову
виступає проти правосуддя та верховенства права, створюючи особливий статус для
тих, у кого є проблеми із законом. Втім, прем’єр-міністр Віоріка Денчіла від
лівого уряду нагадала, що закон не стосується конкретної людини, що політики не
мають підстав для втручання в систему правосуддя і що права громадян необхідно
поважати.

XХІІ Генеральна асамблея Асоціації комун в
Румунії зібрала в Бухаресті сотні мерів.Дебати відбувалися на тлі необхідності модернізації румунського сільського середовища, і це тому що не всі мери зацікавлені
у залученні європейських
або державних коштів. Розрив між селами та містами продовжуватиме значно
скорочуватися до 2020 року завдяки державним інвестиціям – це обіцянка, яку
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зробила на зустрічі з мерами.

Ми хочемо ліквідувати болота з наших доріг у селах і комунах, хочемо створити робочі місця, тому що
не тільки комунальні послуги є проблемою в Румунії, але й той факт, що багато
молодих людей покидають сільські місцевості,
– заявила Віоріка Денчіле,
підкресливши, що важливою метою
Уряду є скасування розривів між рівнями розвитку регіонів. Водночас, прем’єр-міністр
підтвердила перед мерами, присутніми
на цій зустрічі, що Румунія підтримує спільну
сільськогосподарську політику на європейському рівні.

Віоріка Денчіле: Ми виступаємо за спрощену політику, у смислі дебюрократизації та
уникнення дублювання між розвитком сільських територій та іншими заходами в
рамках спільної сільськогосподарської політики, встановлюючи необхідні рамки
для впровадження результатів досліджень та інновацій у сільському господарстві,
а також більш гнучкий підхід до можливостей фінансування як з Європейського фонду
з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, так і з Європейського
фонду орієнтації і гарантування сільського господарства.

Перед
місцевими обранцями,
міністр освіти Екатеріна
Андронеску заявила, що сільські школи в сучасній Румунії значно
відрізняються від тих, що були 20 роківтому, але недоліків ще багато: У 1460
школах Румунії взагалі відсутні туалети в приміщеннях. Цього
року ми можемо завершити цей проект, тому що в бюджеті
Міністерства освіти передбачені 65 мільйонів леїв для вирішення цієї проблеми. Ці гроші ви зможете
використати для вирішення цієї проблеми. Так
само, важлива сума грошей призначена для забезпечення безкоштовного
шкільного приладдя для всіх дітей у сільській місцевості.

Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя говорила про
сімейну медицину і постійно діючі медичні
центри, стверджуючи, що в країні ще є
багато комун, чиї
мери повинні вжити заходів для
створення цих центрів. З іншого боку, міністр європейських фондів Рована Плумб
заявила, що затримки в освоєнні європейських фондів були вирішені Румунією.

Після того, як
викликало палкі публічні дебати, термінове
розпорядження 114, прийняте урядом у Бухаресті, потрапило цього
тижня до порядку денного
парламенту. Нормативний акт вводить нові податково-бюджетні заходи, в тому числі так
званий податок на жадібність, який передбачає додаткове оподаткування енергетичних
компаній і банків, про що більшість лівих стверджує, що вони отримують великі прибутки в Румунії. Сенатори
Бюджетно-фінансового
комітету підготують у
вівторок кінцевий звіт про термінове розпорядження. Парламентарі правої опозиції просять не вносити
поправок, а відхилити його, оскільки його положення вплинуть на такі ключові сфери, як енергетична
безпека, банківський сектор або телекомунікаційна галузь.

Лідер опозиційної НЛП Людовик Орбан привертає увагу
на те, що постанова
негативно позначиться і на приватних пенсійних фондах: Обов’язковий статутний капітал, що вимагається
терміновим розпорядженням
114, в 11 разів перевищує теперішній капітал. Практично до теперішнього
часу початкові інвестиції, зроблені керівниками пенсійних фондів, ще не
повністю відновлені. З появою зобов’язання збільшити статутний капітал відповідно до
розміру активів, необхідні інвестиції будуть повернуті, залежно від приватного
адміністратора, від 35 до 50 років».

З лав більшості, голова Сенату і лідер АЛДЕ Келін Попеску-Тарічану не виключає можливості внесення змін до
документа: Ми заздалегідь обговорювали з прем’єр-міністром Віорікою Денчілеі пояснили їй, що 2% -й податок накладений енергетичним компаніям серйозно впливає на можливості
подальшого розвитку, і прем’єр-міністр погодилась, що цей податок є надмірним і ми повинні проаналізувати і,
швидше за все, відмовитися від цього 2% податку.

Документ, названий
декотрими з сарказмом
податком на жадібність, має термін до 1 березня для обговорення і прийняття в Сенаті, після чого він буде направлений Палаті депутатів, яка вирішує в цій справі. Теоретично поза політичними іграми, але
практично все більш критичний щодо ініціатив більшості в економічній сфері, центральний банк не приховував
своєї стриманості щодо положень постанови 114. Головний економіст Національного
банку Валентин Лазя стверджує, що податок на активи, накладений нею може знизити рентабельність
банківської системи в Румунії нижче середньоєвропейського показника. У разі такого сценарію, попереджає
він, вихід іноземних банків з румунського
ринку не виключається.
Він закликає політиків
вирішити, чи хочуть вони сильної банківської системи, прибуткової, постачальник капіталу для
інвестицій, або кумівської, яка б постачала споживання, а не розвиток Румунії.

Вихід Сполучених Штатів Америки і Росії з ракетного договору та ситуація в Україні домінували недавню зустріч міністрів оборони країн НАТО. Що стосується ситуації з безпекою в Україні та регіоні, то міністри Альянсу підтвердили свою підтримку територіальної цілісності країни, і Київ заохочували продовжувати реформи. Союзники проаналізували та оцінили наслідки порушення Росією ракетного договору. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що ракетна система, розроблена Росією, становить значний ризик для Альянсу і знову закликав до дотримання договору.

Всі 29 членів Альянсу погоджуються з тим, що російські ракети є мобільними, їх важко виявити і можуть досягти європейських міст з невеликим попередженням. На початку лютого США оголосили про вихід з рактного Договору, закидаючи Росії розробку нової ракети, а Росія також оголочила про вихід, засуджуючи елементи американської протитракетної оборони в Європі. НАТО наполягає на збереженні Договору про ядерні сили, який вважається суттєвим для європейської безпеки в останні десятиліття. Договір забороняє ядерні ракети з діапазоном від 500 до 5500 кілометрів і є основою для безпекової архітектури Європи з часу його підписання у 1987 році.

«Зрозуміло, – підкреслив високий чиновник Альянсу, – що договір, який поважається тільки однією стороною, не може утримати нас в безпеці. Ось чому Сполучені Штати, з повною підтримкою всіх союзників НАТО, оголосили про свій намір вийти з ракетного договору. Це займе шість місяців. Так що у Росії ще є шанс дотримуватись і ми запрошуємо її скористатися цією можливістю. Росія знає, що робити ». Зі свого боку, Москва стверджує, що готова до діалогу, але відмовляється знищити свою нову ракету, здатну нести ядерні боєголовки, пишуть інформагентства. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що планує зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наприкінці тижня в Німеччині на Мюнхенській конференції з питань безпеки, щоб обговорити долю договору.

З іншого боку, Альянс планує своє майбутнє за відсутності ракетного договору та з більшою кількістю російських ракет, сказав Йенс Столтенберг. Москва, нагадав він, продовжує розробляти ракети, з якими обладнала кілька батальйонів. Проте, НАТО не має наміру розгортати нові наземні ракетні установки в Європі, але повинна запевнитись, що має ефективний стримуючий та оборонний потенціал. Щоб швидко та рішуче реагувати на будь-яку майбутню кризу, НАТО працює над своїм планом, згідно з яким союзники нададуть в розпорядження до 30 кораблів, 30 батальйонів і 30 авіаційних ескадриль, які будуть розгорнуті протягом 30 днів від оповіщення небезпеки.

Жорсткий критик бухарестської адміністрації за її нездатність освоювати безвідплатні
європейські кошти для інфраструктури, Європейська комісар з регіональної політики Коріна
Крецу повідомила
в середу, що Єврокомісія схвалила виділення 517 мільйонів євро на
будівництво частини метрополітену, що з’єднає центр Бухареста з аеропортом Анрі
Коанде Отопень,
найбільшим у країні, проект, включений румунською владою до Операційної Програми Велика інфраструктура.

Європейське співфінансування
призначене на
будівництво
6-кілометрової ділянки загальною протяжністю понад 14 кілометрів, скільки
матиме після завершення
шоста Магістраль метро Північний
вокзал – аеропорт Анрі
Коанде. Проект також
передбачає будівництво шести нових підземних станцій метро між районом 1 Травень,
що в центрі Бухареста і
комерційним комплексом на маршруті до Отопені, а також придбання 12 потягів метро. Ці інвестиції з Фонду
згуртування покращать повсякденне життя 1,8 мільйонів громадян, які отримають
вигоду від кращого транспортного сполучення з більшою кількістю напрямків у Бухаресті,
– сказала Коріна Крецу.

Я сподіваюся, що до 2023 року,
який є кінцевим терміном реалізації проекту, румунська влада знайде рішення для
завершення 6 Магістралі, щоб можна курсувати по новій лінії метро до міжнародного
аеропорту Отопень.
Міністр європейських фондів Рована Плумб привітала це оголошення, заявивши, що воно очікує, що Metrorex, національна
компанія з управління метро, почне роботу над цим проектом, що має велике значення
для підвищення мобільності на рівні Бухарестського та Ільфовського районів. Роботи на шостій магістралі планується розпочати у другій половині цього року.

З іншого боку, чому Європейська Комісія не
фінансує весь проект?За
даними неурядової асоціації Про інфраструктура, яка постійно критикує спосіб управління румунською владою
транспортним сектором, причина полягає в тому, що Бухарест не надав жодних обгрунтованих
пояснень щодо можливих помилок проекту. Серед іншого, Європейська
Комісія побоюється, що оцінка вартості є нереальною, тобто нижче середньої ціни
за кілометр, за якою будується в Румунії, і критикує той факт, що M6 не враховує будівництво нового
терміналу в аеропорту Отопені. Інші питання, які Бухарест не роз’яснив, -
говорить Pro Infrastructura – вказують на порушення дорожнього руху на вже національній
дорозі DN1 із заторами і надто оптимістичну оцінку часу щодо реалізації проекту, а саме 4,5
років.