Category: Тема дня

Протягом 15 років громадяни
Європейського Союзу звертаються на єдиний номер екстреної служби «112», коли,
на їх думку, трапляється надзвичайна ситуація. У Румунії лише минулого року оператори прийняли близько 12 мільйонів
дзвінків, що на 1 мільйон менше у порівнянні з 2017 роком, як показує
дослідження Спеціальної служби зв’язку. Зазначається, що майже половина
звернень були терміновими й передані до служби швидкої медичної допомоги, поліції та Інспекції з надзвичайних ситуацій, відповідно СМУРД (Мобільної служби швидкої медичної допомоги,
реанімації та вивільнення).

Директор Єдиного міського центру з надзвичайних
ситуацій, полковник Флоріан Фетіку заявив, що кількість нетермінових викликів
зменшилася, а це свідчить про те, що населення Румунії починає розуміти
справжню мету служби. Проте, із
загальної кількості дзвінків, що надійшли на єдиний номер у 2018 році, близько
55% не стосувалися термінових ситуацій. Були люди, які зверталися до служби «112»
зі скаргами на те, що вони не можуть повернути товари в магазини, на проблеми з
освітленням вулиць, телефонували навіть, щоб дізнатися розклад поїздів, час та
щодо поповнення телефонного рахунку. Такі дзвінки фіксувалися рівномірно по
всій країні. У столиці, де кількість нетермінових дзвінків на 45% менша, ситуація
дещо краща, ніж в решті регіонах, але рекорд все ж належить жителю Бухареста,
який за 10 місяців здійснив понад 21 тисячу викликів.

Середньодобова кількість
нетермінових дзвінків сягає 18 тисяч. Із
загальної кількості таких дзвінків найпоширенішими є, так би мовити,
«кишенькові виклики». Їх кількість складає майже дві третини від всіх
нетермінових дзвінків. Це випадкові виклики, які стаються, коли люди не блокують телефон і набирають номер 112 випадково. Через це
відповідь оператора екстреного номера може бути ускладнена через обробку таких
ненавмисних дзвінків. Згідно з процедурою оператор мусить залишатися на зв’язку
протягом 15-20 секунд, навіть якщо на протилежному кінці телефонної лінії не
чути жодного звуку, а потім двічі повторно передзвонити на номер, з якого
поступив дзвінок. У таких випадках
витрачаються ресурси, які могли би бути направлені на реагування в ситуаціях, коли
мова йде про життя або смерть і необхідна допомога рятувальних служб.

Із загальної кількості реальних
викликів до екстреної служби «112», переважна більшість була перенаправлена до
служби швидкої медичної допомоги – 58%, поліції – 22%,Інспекції з надзвичайних ситуацій -СМУРД – 16%. Найтрагічнішим
випадком в роботі цих трьох служб екстреної допомоги, була пожежа, яка сталася
восени 2015 року в нічному рок-клубі «Колектив» під час рок-концерту. Тоді було
оголошено червоний рівень пожежної небезпеки. Внаслідок трагедії тоді загинуло
64 людини, більшість молодого віку. Ця ситуація наочно показала не просто
рівень корупції в органах місцевого управління, які надали закладу дозволи на
роботу,попри відсутність адекватних умов, а й серйозні недоліки
в медичній системі.

У Кубку Федерації,у минулі вихідні, румунська жіноча команда здобула історичну перемогу над Чехією, яка в минулому році виграла кубок, з рахунком 3-2 і вийшла в півфіналі де зіграє з Францією. У неділю вирішальну перемогу здобула пара Іріна Бегу / Моніка Нікулеску перед кращою парою в світі Барборою Крейчіковою / Катериною Синяковою (6-7, 6-4, 6-4) після майже трьох годин гри.

Після гри Іріна Бегу сказала: Це величезний успіх. Для мене та команди, це перемога, яку ми чесно хотіли, але в той же час важко було повірити, що ми можемо здобути її, тому що ми грали на виїзді, грали з найкращою командою, але загалом, я щаслива, тому що нам вдалося виграти цей матч. Я думаю, що було добре, що ми програли перший сет, тому що саме так нам вдалося показати свою гру. Це моральна перемога для всіх, а не тільки для мене. Це унікальне відчуття виступати за свою країну, і емоції надзвичайно відрізняються від тенісних турнірів WTA ».

Третя ракетка світу Сімона Галеп була безперечним лідером команди з двома перемогами. Вона здолала в сьомий раз у кар’єрі Кароліну Плішкову (5 WTA) у трьох сетах (6-4, 5-7, 6-4). Вона сказала, що перемога над чешкою є найважливішою у Кубку Федерації. Раніше Галеп легко обіграла (6-4, 6-0) Катерину Синякову (44 WTA). Сімона також розповіла про цю фантастичну перемогу: «Це щось величезне. Найкрасивіші емоції до цих пір. Це було неймовірно виграти 3- 2, навіть в них вдома. Ми дали все, що могли, і ми дуже раді, що перемогли.»

На жаль, в Остраві Міхаела Бузернеску (29 WTA) зазнала поразки в обох матчах як з Катериною Синяковою (6-4, 6-2), так і Кароліною Плішковою (6-1,6-4). Міжнародна преса похвалила жіночу тенісну команду Румунії після перемоги над Чехією у Кубку Федерації. Відомі газети не вагалися, похвалити всю команду, але переважно пару Нікулеску / Бегу: «Румунія вийшла в півфіналі після драматичного матчу проти власника трофею, Чехії» -пише BBC Sport, в той час як FIRSTPOST SPORTS написав: Іріна Бегу і Моніка Нікулеску здолали переможців Уімблдону і Ролана Гарроса в марафонському матчі.

До складу команди Румунії увійшли Сімона Галеп (3WTA), Міхаела Бузернеску (29 WTA), Іріна Камелії Бегу (75 WTA), Ана Богдан (105 WTA) і Моніка Нікулеску (106 WTA).

Колишній мер Констанци (найбільшого румунського морського порту) Раду Мазере був засуджений Верховним судом Румунії до 9 років ув’язнення у справі щодо незаконної реституції земельних
ділянок у
Констанці та сусідньому курорті Мамая, зокрема частини пляжів і узбережжя. Під час розслідування кримінального
провадження, порушеного більше десяти років тому було викрито організоване
злочинне угруповання, що розробило комплексний механізм незаконної реституції та розподілу
земельних ділянок у межах населеного пункту, завдавши державі збитків у
розмірі 114
мільйонів євро.

Обвинуваченими у цій справі проходили майже 40 осіб, зокрема працівники мерії, нотаріуси, уповноважені особи, спадкоємці, покупці спадкових
прав. Серед
них колишній голова Повітової ради
Констанца, соціал-демократ Нікушор Константінеску та колишні власники бухарестського футбольного клубу «Динамо» Крістіан Борча і Драгош Севулеску.

Підсудні були звинувачені
у зловживанні службовим становищем проти суспільних інтересів та отриманні неправомірної
вигоди, які тягнуть за собою особливо тяжкі наслідки, та були вчинені повторно,
у підробці та у вчиненні злочину групою осіб за попередньою змовою. Усі вони
сядуть за грати, за винятком Раду Мазере, який втік з Румунії і на даний момент
знаходиться на Мадагаскарі, найбільш екзотичному місці з тих, куди «полюбляють»
тікати колишні високопосадовці, політики та керівники різних установ, визнані
винними в корупції. Крістіан Борча повертається до в’язниці після короткого
«відпочинку» на волі. Він був умовно-достроково звільнений в минулому році
після того, як відбув частину покарання, до якого був засуджений в іншій гучній
справі щодо незаконних трансферів футболістів.

Це перший реальний вирок,
винесений Верховним судом після фактичного блокування його роботи Конституційним Судом, який визнав
незаконною процедуру обрання складу колегії з 5 суддів упродовж останніх двох
років. У результаті цього Верховний суд був змушений винести ряд ухвал про призупинення
виконання покарання низкою відомих персонажів, таких як колишній
міністр Елена Удря та колишній керівник Управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом Аліна Біка, які втекли з Румунії і попросили політичного
притулку в Коста-Ріці.

І не лише вони є «бенефіціарами» фактичного блокування роботи
Верховного суду. Блокування, що поряд з вакансією посади головного прокурора
антикорупційного управління, після звільнення Лаури Кодруци Кьовеші, і неясності
щодо подальшої долі Генерального прокурора Августіна Лазера, якого намагається
звільнити міністр юстиції, а також на тлі суперечливої судової реформи, лише
посилює стурбованість, як у Румунії, так і за кордоном, щодо незалежності
правосуддя. Під час всіх зустрічей, які мала в рамках румунського головування в
Раді ЄС, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле спробувала «розвіяти» стурбованість
європейських партнерів і запевнила, що румунська влада дотримується принципу
верховенства права. Вона зробила це і під час зустрічі у четвер з президентом Європейської
Ради Дональдом Туском.

Проте її аргументи,
здається, виявились непереконливими, з огляду на те, що після цієї зустрічі
той, хто місцяь тому у Бухаресті гарною румунською мовою закликав румунів, захищати
верховенство права, написав у своєму Twitter наступне: «Я, мабуть, старомодний,
але я все ще думаю, що судді, а не політики, вирішують, хто винен, а хто – ні.»

Пріоритетом румунського головування Румунії в першій половині цього року є політика згуртованості, переговори продовжуватимуться динамічним темпом для своєчасного прийняття відповідного пакету законів, ствердила у середу прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле на пленарному засіданні Комітету регіонів Євросоюзу у Брюсселі. За словами румунського чиновника, запуск майбутніх оперативних програм сприятиме, завдяки перевагам політики згуртованості, покращенню повсякденного життя людей, міст та регіонів Європи.

Водночас, Євросоюз повинен продемонструвати, що здатний просувати європейські політики та досягти конкретних результатів для громадян. Віоріка Денчіле: Зміцнення соціальної згуртованості означає забезпечення економічної конвергенції на європейському рівні. Тому нам необхідно повноцінного функціонування єдиного ринку, вільної конкуренції, прозорих і справедливих правил, активної мобільності у всіх її вимірах. За словами румунського прем’єр-міністра, напередодні виборів до Європейського Парламенту, ЄС повинен дати відповідні відповіді на промови євроскептиків та популістів, просуваючи більш демократичний та ближчий до його громадян Євросоюз. Румунський прем’єр-міністр також вважає, що освіта і культура є ключем для майбутнього Європи, як з індивідуальної точки зору європейського громадянина, так й через консолідацію європейського проекту. Органи влади та місцеві й регіональні громади можуть відігравати важливу роль у цій сфері. Управління процесом виходу Великобританії з ЄС, переговори щодо багаторічного фінансового плану ЄС, міграція, розширення Союзу, безпека – це окремі пріоритети головування Румунії в Раді ЄС.

На внутрішньому рівні дотримується принцип верховенства права, а головними пріоритетами Румунії є права громадян та боротьба з корупцією, запевнила у вівторок у Брюсселі прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: У Румунії дотримується принцип верховенства права, і я гарантую, що боротьба з корупцією, верховенство права та права громадян для мене будуть пріоритетом. Всі звинувачення на адресу румунського уряду про те, що не виконує окремі зобов’язання, не відповідають дійсності. Стосовно вступу Румунії до Шенгенської зони, прем’єр-міністр зазначила, що Бухарест виконав всі критерії ще з 2011 року, а рішення цього питання є політичним. Віоріка Денчіле: Румунія виконала всі свої цілі, хоча не є членом Шенгенської зони. Я думаю, що настав час для прийняття політичного рішення про вступ Румунії до Шенгенської зони .

Під час робочого візиту до Брюсселя, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле провела переговори з важливими європейськими чиновниками про майбутнє Європи.

Турботи влади щодо дітей в Румунії виявились, упродовж часу, обернено пропорційними з рівнем освіти. Більш конкретно, не було міністра освіти, який протягом 30 років, обіймаючи цю посаду,а їх було багато, не намагався змінити щось. Були добрі зміни, але також значні потрясіння, які були відображені в катастрофічних результатах на іспитах в кінці року. Причини є численними: все менше вчителів, деякі погано підготовлені, підручники сумнівної якості, недостатні інвестиції в шкільну інфраструктуру, або все більше і більше зацікавлених учнів, наприклад, використовувати нові технології, а не відкривати книгу.

Останнє дослідження, опубліковане у вівторок організацією «Рятуйте дітей», показує, що більше чверті румунських дітей (27,3%) витрачають більше 6 годин в режимі онлайн в шкільний день, і цей відсоток наближається до 50% у вихідні або під час канікул. Діти починають отримувати інформацію з онлайн-середовища у 9 років. Вони використовують, у перш чергу, смартфони, а також інші типи пристроїв. Сім з 10 учнів користуються Інтернетом у школі, але не для освітніх цілей, а на перервах або таємно під час уроків. Часто Інтернет є винятковим джерелом інформації для домашнього завдання.

За цих обставин нинішній міністр освіти Екатеріна Андронеску хоче перетворити на користь дітей в школі їх апетит до онлайн-середовища. Більш конкретно, вона хоче купити розумні дошки для кожного класу в країні, а учні середньої школи та ліцеїв отримають планшети в рамках проекту, який оцінюється в 400 мільйонів євро з європейських фондів. Екатеріна Андронеску: «Підхід до Інтернету як до освітнього ресурсу змушує нас робити багато речей: зобов’язує нас переглядати навчальний план, змушує нас вводити в школу необхідний інструмент для вчителя, щоб він міг використовувати цей ресурс, і тому ми говорили про це в останній час, про наші спроби спільно з Міністерством комунікацій побудувати проект, за яким кожен клас повинен мати розумну дошку, вчитель викладає свій урок, надаючи інформацію з Інтернету, щоб учні зрозуміли урок, і не вивчали напам’ять.

Паралельно Міністерство освіти відмовляється від єдиного підручника. Рішення, опубліковане в офіційному віснику, відбувається через рік після того, як колишній міністр освіти, Лівіу Поп наказав, щоб підручники складало і друкувало лише державне видавництво. Відбудеться відкритий тендер, і для кожної дисципліни буде оголошено переможцем три найкращі пропозиції після оцінки Національної ради з оцінення та акредитації. Будуть задіяні фахівці, щоб виправити можливі наукові помилки, які можуть з’явитися в підручниках. Таким чином, акцент буде робитися на якість, а потім на ціну. Побачимо чи призведе такий захід до покращення шкільних результатів учнів.

Головною темою парламентського порядку денного на початку
нової сесії є дебати та голосування за проект державного бюджету на цей рік. Винесений
на обговорення громадськості проект державного бюджету, який депутати вважають
революційним, був підданий критиці мерами великих міст.

Опозиція пообіцяла внести на парламентських дебатах
тисячі поправок, розгляд яких має розпочатися цього тижня. Парламент планує
також розглянути Термінову урядову постанову №114, яка передбачає деякі
фіскально-бюджетні заходи, включаючи, так званий податок на «жадібність
банків», з метою доповнити частину передбачуваного доходу в проекті бюджету.

Демократичний союз угорців Румунії закликає
відтермінувати застосування постанови до 2020 року, в той час як Націонал-ліберальна
партія, Союз «Рятуйте Румунію» й партія «Народний рух» планують голосувати
проти нормативно-правового акту.

Також на цій сесії, сенатори й депутати повернуться до
розгляду законів у сфері правосуддя, Палата депутатів розгляне також
законопроект, який спрощує процедуру усиновлення. Крім того, у Сенаті
очікується обговорення законопроекту, вже затвердженого Палатою депутатів, в
якому визначено, що керівники та заступники спеціальних служб, таких як Румунська
служба Інформації, Спеціальна служба телекомунікацій, Державна служба охорони та
Служба зовнішньої розвідки, можуть обіймати посаду лише один раз та не довше
чотирьох років.

Крім того, у Палаті депутатів, депутат Даніель Константін
звернувся з проханням про визнання новоствореної парламентської групи «Про-Європа»,
у складі 20 депутатів, 16 з яких, стали депутатами у 2016 році на списках Соціал
демократичної партії. Даніель Константин: «Декілька наших колег вийшли зі
складу фракції Соціал-демократичної партії і поки що перебувають у неафілійованій
парламентській групі. Я звертаюся до вас із закликом дотримуватися регламенту.
Процедура дуже чітка. Ми звернулися із письмовим запитом, на який, сподіваюся,
отримати цього разу відповідь. Нагадаю, що наші подібні запити з 1 червня 2018
року та 20 грудня 2018 року, досі жодним чином не були розглянуті».

Варто зазначити, що запити щодо визнання нової
парламентської групи були відхилені пленумом Палати депутатів. Соціал-демократ Даніель Сучу: «На сьогодні, наші колеги
перебувають у неафілійованій депутатській групі, фактично, цієї парламентської
групи не існує, тому вони не можуть вимагати місця в Постійному бюро. Коаліція
СДП та АЛДЕ повинна урядувати, а не вступати у суперечки з колегами».

На новій парламентській сесії, в Постійному бюро Палати
депутатів, Соціал-демократична партія має трьох віце-президентів, секретаря та
двох радників, Націонал-ліберальну партію представляють віце-президент й
секретар, Союз «Рятуйте Румунію» має двох радників, ДСУР має двох радників,
одного радника має АЛДЕ та одного радника має парламентська група представників
національних меншин.

Румунія вступила у лютий, але ще не має державного бюджету на 2019 рік. Опублікований лише у четвер на сайті Міністерства фінансів, проект буде офіційно прийнятий у вівторок урядом після деяких змін. Проект передбачає економічне зростання на 5,5%, інфляцію 2,8 і дефіцит 2,5% ВВП.Міністерство охорони здоров’я буде привілейованим оскільки отримає на 64% більше коштів, ніж у минулому році, транспорт на 54% більше фінансування, а освіта – майже на 47%. Менші кошти отримає міністерства бізнесу, зв’язку та енергетики. Бюджетні витрати на заробітну плату, пенсії і заходи соціального забезпечення будуть більшими близько на 30 млрд леїв, ніж доходи. Міністр фінансів, Соціал-демократ, Єуджен Теодоровіч заявив, що розробив проект бюджету, якого він називає революційним, спрямований на підтримку охорони здоров’я та освіти.

Критики проти проекту виникли, однак, негайно. Партійний керівник Теодоровіча, Лівіу Драгня закликав як його, так і прем’єр-міністра Віоріку Денчіле розглянути можливість того, щоб частину грошей, виділених спецслужбам, було перенаправлено охороні здоров’я. Безкоштовна програма надання всім дітям Румуні вітаміну D або програми профілактики та боротьби з діабетом – це також програми національної безпеки, – сказав лідер СДП. Коментатори попереджають, що неясно, якщо після змін, пов’язаних з виділеними коштами спецслужбам, проект бюджету не буде потрібне нове схвалення Верховною радою оборони країни, що обов’язково, коли йдеться про гроші, виділені на безпеку.

Перший голос правої опозиції, НПЛ критикує проект бюджету на 2019 рік, який, як кажуть, ґрунтується на хибних передумовах що стосується інфляції та економічного зростання. Лідер партії Людовик Орбан оцінює, що кошти, виділені на інвестиції та освіту, нереалістичні, що уряд не виконує своїх зобов’язань щодо програми оснащення армії, і що місцеві бюджети втрачають кошти. Мери ліберали і соціал-демократи великих міст мають таку ж думку. Вони звинувачують той факт, що, хоча місцеві органи влади отримали більше грошей, мерії переберуть значну частину соціальних видатків з державного бюджету. Найбільш голосним суперником Драгні в партії, мер Бухареста Габріела Фіря, надіслала відкритий лист жителям столиці, заявивши, що місто втратить 180 мільйонів євро, або майже чверть бюджету.

Міністри оборони країн-членів Євросоюзу зібралися в
столиці Румунії, щоб обговорити перспективу впровадження нової Глобальної
стратегії у сфері міжнародної політики та колективної безпеки. Зустріч була
організована румунським головування в Раді ЄС. Увага міністрів була зосереджена
на зусиллях консолідації партнерства між Євросоюзом та Північноатлантичним альянсом.

Водночас, Верховний представник ЄС з питань безпеки та
закордонних справ Федеріка Могеріні закликала очільників оборонних відомств в
найближчі тижні доопрацювати угоду, яка б дозволила продовжити операцію Софія в Середземномор’ї,
мета якої протидіяти торгівлі людьми. Спеціальним гостем зустрічі був
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, який провів переговори й з президентом
Румунії Клаусом Йоханнісом.

Глава румунської держави підкреслив, що оборона на
Східному фланзі та в Чорноморському регіоні залишається пріоритетом і додав, що
відносини між НАТО і ЄС потребують тісної співпраці. Також він наголосив, що
Румунія, у свою чергу, продовжуватиме виконувати свої зобов’язання перед НАТО. Клаус
Йоханніс: «Найбільш обговорюваною темою сьогодні є, як це називають, «розподіл
тягаря», тобто витрат, передбачених на оборону. Румунія взяла на себе фінансові
зобов’язання на рівні 2% від ВВП, і ми цього дотримуємось. Значна частина цих
коштів направляється, як ми встановили на засіданні Верховної ради оборони
країни, на модернізацію армії, і це оцінюється як позитивний приклад в НАТО».

Йенс Столтенберг привітав збільшення витрат з боку
Бухареста на оснащення армії й підкреслив, що ці витрати роблять Альянс
сильнішим, а Румунію безпечнішою. Генеральний секретар НАТО також відмітив
участь румунських військ в Афганістані у місії по стабілізації ситуації в цій
країні. Він також відмітив і потенціал європейської оборони. Йенс Столтенберг: «Я
дуже задоволений оборонними зусиллями ЄС, вони сприяють розвитку нових
військових можливостей і здатності вирішувати ряд питань європейської оборонної
промисловості, в тому числі, збільшувати витрати на оборону. Співпраця між
Європейським Союзом і НАТО сьогодні тісна, як ніколи раніше. Водночас,
важливо відзначити, що оборонні зусилля ЄС є взаємодоповнюючими й не конкурують
з НАТО».

Йенс Столтенберг підкреслив, що ЄС не може замінити НАТО
і це залишається наріжним каменем європейської безпеки. Він додав що після
Брекзиту, 80% військових витрат Альянсу будуть надходити з країн, які не
входять до складу ЄС, також три з
чотирьох бойових груп в Європі очолюватимуть країни, які не є членами
Євросоюзу.

Залишилось
тільки два місяці до виходу Великобританії та Північної Ірландії зі складу
Європейського Союзу, 29 березня, під час
румунського
головування в Раді ЄС, проте важко оцінити, як це буде реалізовано. Лондонський
парламент доручив прем’єр-міністру Терезі Мей переглянути угоду, яку вона
підписала з Євросоюзом про Брекзит,
але представники ЄС стоять на позиції,
що угода не може бути переглянута.

Останні
події на британській політичній арені збільшили ризик виходу Великобританії з
ЄС без угоди, сказав Президент Європейської комісії. Жан-Клод
Юнкер. Він закликав європейські країни бути готовими до розвитку події за всіма
сценаріями, у тому числі до
найгіршого. Президент
Європейської Ради Дональд Туск, у свою
чергу, заявив, що досягнуті домовленості щодо Брекзиту погоджені всіма
державами-членами й є найкращим та єдиним варіантом впорядкованого виходу
Великобританії з Європейського Союзу.
Президент Європейського Парламенту
Антоніо Таяні підкреслив, що пріоритетним завданням є забезпечення дотримання
прав 3,5 млн європейців, що проживають у Великобританії, та британців, які живуть в країнах ЄС.

Посол Великобританії в Бухаресті Ендрю Нобл,
мав цими днями зустрічі з прем’єр-міністром Румунії Віорікою
Денчілою та міністром з питань з румунів звідусіль Наталією Інтотеро. В ході
перемовин глава румунського
уряду та британський посол відмітили
високий рівень двосторонніх стратегічних відносин, спільну
роль в питаннях безпеки й оборони Європи, та економічні та соціальні відносини, що стрімко розвиваються. Віоріка Денчіле наголосила на необхідності захисту прав
румунських громадян в Об’єднаному Королівстві й запевнила, що Бухарест й надалі
відстоюватиме дотримання прав громадян Британії в Румунії, незалежно від того,
який сценарій Брекзиту буде реалізований в майбутньому.

За
словами міністра з питань румунів
звідусіль Наталії Інтотеро, румуни, які проживають у Великобританії відчуваються себе в небезпеці. Вона уточнила, що з
метою інформування румунської громади працює комітет з європейських справ в
Міністерстві румунів звідусіль.Він
займається моніторингом ситуації щодо процесу виходу Великобританії з ЄС. Крім
того, Міністерство з питань румунів
звідусіль знаходиться в постійному контакті з Міністерством закордонних справ,
румунською дипломатичною місією в Лондоні та консульськими установами Румунії. Для питань,
пов’язаних з процесом Брекзиту, які можуть виникнути у громадян Румунії також була створена електронна пошта
brexit@mprp.gov.ro Питання, що надходять, переважно стосуються подальшого
майбутнього у Великобританії, щодо проживання,
навчання, перевезення осіб і товарів.

У ході зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті,
Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що зробить усе, що залежить від нього, як президента, щоб цінності правової держави,
ліберальної демократії, а також незалежної і ефективної судової системи не
постраждали. Глава держави дав
запевнення в тому, що, незважаючи на дуже динамічну сцену внутрішньої румунської
політики, всі фактори, які приймають рішення, діятимуть разом, аби головування
в Раді ЄС у першій половині 2019 року відбувалося в найкращих можливих умовах.
Глава держави нагадав, що мандат румунського головування відбувається в
динамічному контексті, з такими викликами як Брекзит, міграція, переговори щодо
багаторічної фінансової структури та вибори до Європейського парламенту.

Водночас, саміт у Сібіу (центральна Румунія), що
відбудеться 9 травня, буде ключовим моментом, вважає Президент, коли буде окреслено
чітке бачення пріоритетних напрямків діяльності ЄС. Що стосується Брекзит-у, укладена угода є найкращим інструментом для
обмеження негативних наслідків виходу Великобританії з ЄС. Після першого
відхилення цієї угоди, як головуюча країна в Раді ЄС, Румунія вжиє необхідних
заходів, незважаючи на варіант, який буде обраний, в координації з
європейськими інституціями та іншими державами-членами.

Глава держави запевнив, що Бухарест докладе всіх
зусиль для просування переговорів з цього питання. Водночас, безпека громадян є
вирішальним елементом, і, за словами Президента, Румунія продовжуватиме
послідовно працювати щодо зміцнення зовнішніх кордонів ЄС. Президент нагадав,
що вступ до Шенгенської зони є пріоритетом для Бухареста. Клаус Йоганніс висловив
упевненість, що цей крок може значно сприяти зміцненню безпеки зони вільного
пересування в ЄС.

Що стосується закордонної політики, то Президент
зазначив, що попри підвищення ролі Румунії в ЄС та НАТО, центральна мета
консолідації та розширення стратегічного партнерства зі США буде збережена.
Клаус Йоганніс: «Користуюся цією можливістю, щоб привітати визнання зусиль
Румунії брати участь у системі протиракетної оборони НАТО, через військову базу в Девеселу,
в нещодавно представленому Президентом Трампом «Огляді політики у сфері протиракетної
оборони США». Що стосується НАТО, то цей рік позначить важливий момент:
70-річчя створення найпотужнішого політико-військового альянсу в історії людства
та 15 років від вступу Румунії в НАТО. Ми будемо продовжувати виділяти 2% ВВП
на витрати на оборону, так як ми пообіцяли на союзному рівні».

З іншого боку, Клаус Йоганніс підтвердив підтримку
Румунії ООН, нагадавши про кандидатуру Бухареста на місце непостійного членства
в Раді Безпеки ООН.

Румунія, на сьогодні сьома за площею країна Європейського
Союзу, а після Брекзиту – шоста, завдяки своїм родючим землям колись звалася
«житницею Європи». Фахівці досі говорять про її величезний сільськогосподарський
потенціал. Попри те, що ці можливості не завжди ефективно використовувались, в
останні кілька років Румунії вдалося стати одним з лідерів з вирощування та
експорту зернових. Тому сільськогосподарська політика ЄС займає особливе місце на
порядку денному Бухареста, протягом семестру румунського головування у Раді
Євросоюзу.

У понеділок, керівник профільного міністерства Румунії
Петре Дайя вперше очолив засідання Ради з питань сільського господарства та
рибальства у Брюсселі, на порядку денному якого була Спільна
сільськогосподарська політика після 2020 року а також пріоритети Румунії, такі
як здоров’я тварин й зміцнення позиції фермерів. Як передає наш кореспондент у
Брюсселі, Бухарест, в рамках свого мандату, поставив собі за мету добитися
прогресу у переговорах щодо модернізації та спрощення Спільної
сільськогосподарської політики. Пріоритетними будуть і законодавчі ініціативи,
які зосереджуватимуться на організації спільних ринків.

Так само румунське головування працюватиме над заходами із
заохочення виробництва рослинних білків, щоб забезпечити незалежність Європейського
Союзу в цьому секторі. У сфері охорони здоров’я тварин, Румунія прагне
впровадити заходи контролю та ліквідації основних захворювань, а також планує
зосередитися на проблемі стійкості до протимікробних препаратів у ветеринарії. Особливу увагу під час головування Румунії в Раді ЄС буде приділено зміцнення позицій фермерів, які тепер вважаються найвразливішою ланкою в системі постачання харчових продуктів. Петре Дайя висловив сподівання, що становище фермерів покращиться після офіційного прийняття Директиви про недобросовісну комерційну практику.

Румунський міністр
пообіцяв, що Румунія протягом свого головування намагатиметься знайти разом із
законодавцями ЄС найкращий спосіб управління запасами риби в довгостроковій
перспективі. Він наполягає на необхідності максимального використання потенціалу
стійкої аквакультури ЄС, щоб задовольнити очікування споживачів і збільшити
кількість робочих місць. Петре Дайя зізнався, що особливим викликом є короткий проміжок
часу, що залишився до виборів до Європейського парламенту, котрі пройдуть у
травні. Однак, він сподівається, що зможе налагодити співпрацю з європейськими
депутатами чинного скликання для
завершення переговорів щодо Регламенту з контролю рибальства та Європейського
багаторічного рибальського фонду.

У
багатьох районах Румунії люди прокинулися в п’ятницю вранці ніби-то в
скандинавській казці. Крижаний дощ перетворив тротуари та автошляхи на справжній
каток. Соціальні мережі були переповнені вражаючими фотографіями!
На жаль, незважаючи на картину, яку створила природа, вона виявилася
небезпечною. Це метеорологічне явище в Румунії відбувається досить рідко, і тільки
тоді, коли краплі води замерзають майже миттєво, коли температура землі нижче нуля.
Так створюється лід на дорогах і тротуарах, на деревах, автомобілях, стовпах і електромережах,
на лініях
повітряних комунікацій,на чому
завгодно.

В кінці
минулого тижня, протягом двох-трьох днів, особливо у південних
повітах країни було оголошено жовтий і
помаранчевий коди метеорологічної небезпеки. Тисячі дерев, під
вагою льодової криги, зламалися і почали падати. У
містах, у тому числі і в Бухаресті, великі гілки і цілі дерева, вкриті
шаром товстого льоду, упали на вулиці, дроти, автомобілі,
завдавши шкоди їх власникам. Тільки в столиці пожежники
мали в десять разів більше запитів, ніж зазвичай. Замість
тихих вихідних, у кожному кварталі були
відчутними звуки бензопил та вантажних автомобілів, що прибували збирати
купи стовбурів і гілок.

Пересування
автомобілем стало надзвичайно небезпечним, а також для пішоходів, які були
змушені рухатися як по ковзанках, на які перетворилися тротуари. Ані з
громадським транспортом їм не пощастило – через лід і зламані гілки або дерева
на контактні дроти, було зареєстровано численні пошкодження електричної мережі
трамваїв і тролейбусів. Крижаний дощ створив серйозні проблеми для повітряного
руху: злітна смуга аеропортів перетворилася на ковзанку, навіть літаки були
вкриті товстим шаром криги, а розморожувальні маневри виявилися марними. Чимало
рейсів було затримано чи навіть скасовано.

Дорожній
рух був тимчасово зупинений на автомагістралях, національних і повітових
дорогах, а також були накладені строгі обмеження на тоннаж. Незручності були
також на залізницях. Негода залишила без електропостачання десятки тисяч сімей.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у минулих вихідних, протягом яких було
видано 74 попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища, на терені, щодня,
для ліквідації наслідків стихійних лих, втрутилися, в середньому, близько 8.000
пожежників, поліцейських і жандармів. Деякі з них були вільними в ці вихідні,
але пожертвували своїм вільним часом, щоб допомогти громадянам. Крижаний дощ
також супроводжувався снігопадами та сніговими бурями, особливо в горах.

У
найближчі дні погода поліпшиться, тому сніг і лід більше не будуть створювати
проблеми, але ризик затоплення внаслідок танення снігу буде дуже високим.

Румунія
залишається надійним союзником
НАТО, та продовжуватиме
виконувати свої обов’язки в рамках Північноатлантичного альянсу, – заявила румунський
прем’єр-міністр Віоріка
Денчіле після
зустрічі з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Йенсом
Столтенбергом. Двоє посадовців зустрілися в Брюсселі в середу, коли Румунія
взяла на себе головування в Раді Європейського Союзу.

Віоріка Денчіле представила Генеральному секретарю НАТО пріоритети
головування Румунії в Раді ЄС з наголос на згуртованості
та співпраці між державами-членами в умовах нових викликів безпеці, а також на забезпечення більш помітної ролі ЄС на
глобальному рівні. Румунія рішучо підтримує
сильний союз і зміцнює трансатлантичні відносини, необхідні для євроатлантичної
безпеки, – підкреслила глава румунського уряду. Вона додала, що Румунія бажає, щоб ЄС
зміцнив свою спроможність реагувати на загрози безпеці, але як партнер НАТО.
Ми стикаємося з багатьма спільними проблемами, такими як: гібридні атаки,
включно кібер-атаки, дезінформація та фальшиві новини, ціллю яких є створити напругу,
створити недовіру. Ми повинні справитися з ними разом, – сказала прем’єр-міністр
Румунії.

Переговори між двома офіційними
особами також зосередилися на безпеці в регіоні, з наголосом на подіях у
Чорноморському регіоні, а також на захисті східного флангу. Віоріка Денчіле
відмітила: Я передала
підтримку уряду Румунії важливому прогресу, досягнутому в процесі адаптації
НАТО до нових реалій. Я підкреслила, що безпека на Чорному морі є невід’ємною
частиною безпеки євроатлантичного регіону та що Альянсу необхідний стратегічний
підхід у цьому регіоні.

Генеральний секретар НАТО Йенс
Столтенберг, у свою чергу відмітив вирішальну
роль Румунії в Чорноморському регіоні та подякував за внесок нашої країни в забезпеченні
безпеки. Водночас він привітав рішення Румунії виділити 2% від ВВП на
оборону та модернізацію збройних сил. Партнерство
було важливим як для НАТО, так і для Румунії. Цього року ми святкуємо 15 років
від вступу Румунії до НАТО. Ви зробили свій внесок у зміцнення
спільної безпеки різними способами, та ваш внесок робить нас
сильнішими і безпечнішими, – підкреслив Столтенберг.

Генеральний секретар НАТО також
розповів про присутність румунських збройних сил у міжнародних місіях під
егідою Альянсу. НАТО і ЄС працюють все краще у галузях, що
включають військову мобільність, кібербезпеку і морську безпеку, і ми раді чути,
що існують плани щодо зміцнення співпраці між ЄС
і НАТО під час румунського головування, – сказав Столтенберг.

Президент
Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель обрали
Аахен для підписання нового двостороннього договору про співпрацю та
інтеграцію. Вибір не випадковий: місто, де була резиденція імператора Карла Великого,
знаходиться на заході Німеччини, на кордоні з двома іншими
державами-засновниками Європейського Союзу, Бельгією та
Нідерландами. Новий договір має в своїй політико-правовій основі
Елисейський договір 1963
року, підписаний Шарлем де Голем і Конрадом Аденауером,
який заклав основи історичного примирення між Францією та Німеччиною.

Договір
спрямований на адаптацію відносин між двома
країнами до викликів XXI століття, з наголосом на посилення
їхньої єдності на європейському рівні. Договір передбачає зближення
економічної, закордонної та оборонної політик двох країн,
співпрацю в транскордонних регіонах і спільну
парламентську асамблею зі 100
французьких і німецьких депутатів. На думку аналітиків, договір, який
перевизначає французько-німецьке партнерство, яке було локомотивом
Європейського Союзу, був укладений в розпалі екзистенційної кризи
європейської інтеграції, спричиненої туманним Брекситом і
національно-суверенним запаленням деяких держав Центральної і Східної Європи.

Для Румунії, країни, яка
забезпечує шестимісячне головування
в Раді ЄС і яка була представлена на церемонії підписання Аахенського договору Президентом Клаусом Йоганнісом, цей момент має глибокі європейські значення. У
своєму виступі, румунський лідер
заявив, що підписання Єлисейського договору 22 січня 1963 року,було, найімовірніше, найбільш грандіозним політично інтеграційним проектом в історії сьогоднішнього Європейського Союзу.

Відродження Єлисейського
духа повинно дати нам енергію для продовження бачення і зусиль наших попередників побудувати сильну, єдину і згуртовану
Європу, а з сьогоднішнього
дня ми будемо надихати не тільки Єлисейський дух, але й Аахенський!, – сказав президент Йоганніс. За його словами, в
нинішньому європейському контексті, консолідація європейського проекту є сильною необхідністю, чия суть може полягати лише в єдності і
солідарності її держав-членів.

Цей новий договір – оцінив
глава румунської держави – є не лише вираженням волі Німеччини та Франції
зміцнити їхні особливі та історичні відносини, але в рівній мірі відображає
щире вираження їхньої прихильності до зміцнення європейського проекту.
Президент Румунії висловив сподівання, що, незважаючи на відмінності у баченні
спільного європейського майбутнього і темпів та напрямків розвитку, сила
згуртування в кінцевому рахунку, виявиться набагато сильнішою. Аахенський
дух супроводжуватиме нас на шляху до Саміту в Сібіу у травні 2019 року, коли
нашим спільним посланням має бути наступне: нам потрібен сильний,
всеохоплюючий, згуртований Союз і готовий справитися з усіма викликами» -
сказав Президент Румунії Клаус Йоганніс.