Category: Зелена Планета

Дунай транспортує тонни пластику
щодня, повідомляє Асоціація MaiMultVerde(більше зелені), яка запустила програму «Чисті води»
для боротьби з пластичним забрудненням ріки та Чорного моря. Це заклик до участі
в освітніх і екологічних діях, спрямованих на членів громад та
державних органів придунайських населених пунктів. Щорічно мільйони тонн відходів
потрапляють у моря і океани світу. Основними видами відходів, знайдених у
морському середовищі, є пластикові. Планета знаходиться на межі
катастрофи через пластикові відходи, попереджає ООН. Європейська Комісія також
звертає увагу на той факт, що Чорне море містить, після
Середземного, найбільшу
кількість морських відходів у ЄС, і що 90% відходів – це пластик.

Дору Мітрана, голова асоціації MaiMultVerde каже,
що Дунай буде нести набагато більшу кількість пластикових відходів, адже з’являються і непередбачені явища, такі як повені, які приносять з собою в
ріки та Дунай і,
нарешті, в море велику
кількість додаткових відходів: Останнє дослідження показує, що
щодня по Дунаю до Чорного моря транспортується близько 4,4 тонн пластмаси (1533
т / рік). Це дослідження реалізоване Віденським університетом, і, починаючи з цих цифр і додаючи до них картини, які ми бачимо з водами, які приносять велику кількість
пластику, ми подумали,
що проблема насправді набагато серйозніша. Саме так виникла ідея цього проекту, який, по-перше, хоче бути
партнерством на спільне благо для спільної проблеми, і до
якої всі ми повинні бути причетними для її вирішення. Коли я кажу про партнерство, то я маю на увазі громадян,
компанії та державні органи, адже мова йде про Дунай з чистими водами та чисті води Румунії. Ми бачили, що пластик
приходить звідусіль, і, нарешті, прибуває до Дунаю, потім у дельту Дунаю, не має значення, що ми
кидаємо пластик в Молдові чи Трансільванії або на півдні країни. Вода пов’язує всіх нас і
все, що є пластиковим, збирається Дунаєм і потрапляє в Чорне море».

Ініціатори Програми «Чисті води» будуть співпрацювати з іншими придунайськими
країнами, звідки надходять великі обсяги відходів, а також з європейськими та
світовими інституціями, такими як Міжнародна комісія з охорони Дунаю, Організація Об’єднаних Націй та навколишнє
середовище ООН. Щоб зупинити руйнування морської екосистеми, Європейський Союз
хоче повністю скасувати пластичне забруднення своїх морів до 2030 року,
оголосили європейські чиновники з нагоди святкування Європейського дня моря в
Румунії.

Йдеться про заборону використання одноразових пластмасових
виробів, а також фінансування проектів
утилізації відходів у морському середовищі, таких як електронні локаційні
мережі або дрони, що виявляють відходи в морі. Крім того, на європейському рівні мається на увазі заохочення інновацій у морській сфері
через Європейську
програму досліджень Horizon Europe після 2020 року, сприяючи регіональному та
міжнародному співробітництву. Дору Мітрана: «Цей пластик також потрапляє
у дельту Дунаю, досягаючи районів особливого
біорізноманіття, де його вживають риби, птахи, і рано чи пізно він потрапляє у
нашу тарілку. Йдеться
про великий пластик,
який все ще можна забрати, але ми також говоримо про мікропластику,
яка вже знаходиться у воді і тварині, і тут, на жаль, ми не можемо втрутитися.
Тому важливо не додавати нові пластикові кількості. Інше дослідження показує, що якщо ми не змінимо речі, то в 2050 році дуже
ймовірно, що у нас буде більше пластику у воді, ніж риби. Це дуже тривожна статистика, тому
що води містять джерело їжі, але також є потенційним джерелом рекреації та інших економічних
заходів, які можуть призвести до місцевого та національного розвитку».

Програма «Чиста вода» включає заходи
з дезінфекції берегів Дунаю,чим займуться волонтери та члени дунайських спільнот у партнерстві з місцевими
органами влади та Повітовими шкільними інспекціями, а восени відбудеться етап впровадження ідентифікованих
рішень стверджує Дору Мітрана: «Ми плануємо знайти рішення для Румунії, і тому
ми почали з очищення в дельті Дунаю, в травні. Тоді 100 волонтерів зібрали близько 5 тонн пластикових відходів з
острова Сакалін. Проект триває в 10 містах Дунаю, містах Румунії, де ми
працюємо в партнерстві з іншими місцевими НУО та Бухареста. Вони допомагають нам створити
ініціативні групи з зацікавленими людьми, які хочуть взяти участь у вирішенні цієї проблеми. Навіть 29 червня, в День Дунаю, ми
хочемо мати перші дії в цих громадах, працювати разом, спочатку для очищення берегів Дунаю, а потім визначити рішення, щоб пластик у майбутньому
більше не доходив у води.
Коли я кажу про рішення, я думаю про окреме збирання пластмас, утилізації, озеленення на Дунаї, де
відходи не залишаються на берегах, а збираються і спрямовуються на утилізацію».

Щорічно, 29 червня, відзначається
Міжнародний день Дунаю. Цього дня було підписано Конвенцію щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунаю, подія, яка відбулася 29 червня 1994 року в
Софії, Болгарія. Цього року темою, запропонованою Міжнародною комісією з
охорони ріки Дунай, є Будьте активними для безпечнішого Дунаю! (Get active for a safer
Danube!), утверджуючи солідарність між народами, які поділяють цей спільний ресурс.
Заходи, присвячені цьому дню, відбуваються у всіх 14 дунайських державах з
метою прийняття спільних заходів та стратегій для захисту європейської ріки від
різних загроз, таких як екстремальні явища (посуха або повені) або випадкового забруднення.

Природний парк Комана є захищеною
територією національного інтересу, розташований він за 35 км від Бухареста,
у повіті Джурджу. Він займає площу понад 25.000
гектарів і є частиною європейської мережі захищених територій
«Природа 2000» і Рамсарською ділянкою з видовищним
біорізноманіттям. Понад 8 тисяч гектарів покриті лісами, в яких
переважають дуб, липа, акація та в’язень, з
різноманітною фауною, з якої не
бракують фазани, козулі, кабани, зайця та
лисиці.

Парк має три захищені території: Науковий заповідник
Колючого мишачого терену (Ruscus aculeatus), Науковий
заповідник дикої півонії (Peeonia peregrina)і Болото Комана
(дельта річки Няжлов). Валентін Грігоре,
директор Парку Комана, розповідає: Туристи,
які планують відвідати у день 1 травня Парк
Комана, знайдуть тут розквітлі півонії. Через
м’якість цьогорічної зими і ранню весну, півонії будуть цвісти
в перший тиждень травня. Вони зазвичай цвітуть у другому
тижні травня. Крім Біосферного заповідника диких півоній, маємо
також Науковий заповідник Колючого мишачого терену, який є
постійною зеленою
рослиною, середземноморським елементом з дуже красивими фруктами, які
залишаються червоними навіть взимку. Росте тут і жовтий пізньоцвіт, маємо
близько 20 га диких ромашок.

Болото Комана займає
площу понад 1200 га. Це третє водно-болотне угіддя країни,
після Малого острова Браїли і Дунайської
дельти щодо біорізноманіття, зазначив Валентін Грігоре:
Ми виявили 141 вид птахів, з яких 78 охороняються законом. Отже,
це маленька перлина неподалік Бухареста. Туристи більше
відвідують дельту Векерешть, але тут, в Комані, біорізноманіття
знаходиться в набагато більшому масштабі і воно набагато
красивіше. Тут, в нашій маленькій дельті, ми маємо ендемічні види
риб, такі як умбра європейська (Umbra krameri), головень
європейський (Squalius cephalus), який водиться тільки у цій дельті. Маємо 10 видів
земноводних, жаби, рептилії, черепахи. Ми проводимо
моніторинг експансії популяцій шакалів у цьому районі. Шакал не
входить до списку охоронюваних видів диких тварин, але має
потенціал через відсутність вовків на ареалі. Тепер, навесні, повертаються до нас птахи, зокрема лелеки.
Окрім білого лелеки, про який ми всі знаємо, до нас
прилітає його брат, чорний лелека, яка є більш вимогливим, більш
чутливим і набагато рідшим. Близько одну восьму частину
румунської популяції цього виду птаху,
захищеного на європейському рівні, знаходиться в Комані. Багато інших
рідких птахів водяться у нашій дельті. Тому що у цьому районі
маємо лісове середовище та заплавні ділянки, кількість птахів дуже
велика. Це великий баклан, малий баклан,
червона качка, попелюх, рибалочка, літній лебідь, квак, чапля
руда. До нас прибувають багато любителів птахів для яких ми
облаштували чотири спостережні башти за птахами
навколо нашої дельти.

У парк Комана навесні прилітають
з теплих країн чорні лелеки (Ciconia nigra), і для
забезпечення їм довгого життя, фахівці
Румунського орнітологічного товариства нещодавно організували посадку звичайного
дуба (Quercus robur). Овідіу Буфніла, прес-секретар Румунського
орнітологічного товариства: Чорні лелеки використовують Природний парк Комана для гніздування. Це дуже
харизматичний
вид птахів. На
відміну від білих лелек, які звикли жити з людьми в селах, і в кінцевому підсумку, гніздяться на димоходах або на електричних
стовпах, ці чорні лелеки
набагато більш віддалені і
вважають за краще гніздитися в лісі. Іноді вони гніздяться в гніздах орлів, але
воліють робити
це на високих і міцних деревах і улаштувати там дуже
сильне й велике гніздо, подібне на гніздо білого лелеки, але
вони будують його на розгалужені гілок.Для цього ми звернулися по допомогу до 120
добровольців компанії «DB
Schenker», які відгукнулися на наш
заклик. Вони допомогли нам посадити понад 1.000 дубів за один день.

У Природному
парку Комана можна насолоджуватися
походами, прогулянками на човні, пішохідними або велосипедними прогулянками. Неподалік
можна відвідати Монастир Комана, побудований Владом
Цепешом, правителем Волощини, в 1461 році.

Морські відходи є серйозною загрозою для морського
середовища в усьому світі. Все більша кількість пластикових відходів потрапляє у
води та негативно впливає на здоров’я біотопів. Дослідження показують, що до 2050 року
кількість сміття перевищуватиме кількість риби, оскільки в океані плавають
тонни пластику. 85% морських відходів – це пластик, по багатьох
морях плавають справжні
острови пластсики. Багато морських тварин плутають їжу з пластиковими мікрочастинками, і кінець-кінцем пластик потрапляє в їжу людей.

Екологи б’ють на сполох і закликають до розробки планів ефективних заходів для зменшення
кількості морських відходів. Луїс Попа, генеральний директор Національного
музею природознавства імені Грігорія
Антіпи, пояснює вплив пластики на морське
середовище: По-перше, починаючи з 1960-х років, почала виходити
пластична продукція, а протягом
50-ох років понад 300 мільйонів тонн пластмаси вироблялось у світі. Джерелом пластику, понад
90%, є нафта. Практично вся пластмасова промисловість використовує стільки ж
нафти, скільки і вся аерокосмічна промисловість разом. Потім пластик є синтетичним матеріалом,
який за самою своєю природою дуже важко деградується, адже це й перевага, для якої ми його використовуємо, і ця перевага, якщо вона
стає відходами, перетворюється на великий недолік. У середовищі пластика зберігається сотнями або тисячами років, а в океанах навіть більше. Які ефекти пластики? По-перше, існують прямі впливи на
тварин, але є і непрямі ефекти. Наприклад, пластикові частинки, що досягають
пляжів, знижують температуру на пляжі, і це впливає на черепах, які потребують
певної температури на пляжах, щоб розмножуватись. Також половина пластику плаває, а
половина опускається на дно океану. Тут пластика змінює кисневий обмін, змінює
склад флори і фауни, ефект є на рівні всієї екосистеми. Багато з цих частинок поглинається, як їжа іншими тваринами.»

Починаючи з 2009 року, «Mare Nostrum»
в Констанці проводить моніторинг пляжів Чорного моря, усуваючи тонни відходів.
2018 рік вважався найбруднішим роком, займаючи
перше місце з найбільшим морським сміттям, зафіксованим на румунському
узбережжя Чорного моря. Починаючи з 2014 року, зібрано та знешкоджено понад 100 тисяч штук відходів. Негативний рекорд належить
сектору Констанца
(22 612), найменше відходів
зібрано у секторі курорту Костінешть (4096) та Корбу (4,182). Маріан Паю,експерт еколог в рамках НУО «Mare Nostrum» розповідає: «На жаль, минулого року ми
зафіксували найбільшу кількість відходів. Навіть якщо спочатку мені здалося, що
це був досить чистий рік, я пізніше побачив, що це був найбрудніший рік, коли ми
зібрали понад 38 тисяч штук лише
восени. Це дуже велика
кількість. У порівнянні з рештою років, у 2015 році ми мали десь 2019 елементів у весняний періоді, у 2016 році- 3885
елементів, у 2017 році ми вже досягли 18 000, а в 2018 році році ми зібрали 24 000 штук. Спостерігається поступове збільшення кількості
предметів, які ми ідентифікували, хоча ця кількість не була такою великою. В
основному, більшість відходів, які ми ідентифікуємо, – це малі відходи,
залишаючи осторонь одяг або будівельні матеріали. Всі ці відходи, які ми
збираємо, а потім відправляємо для знищення, знаходимо на піску. Останніми роками під
час моніторингу найчастіше виявлялися відходи сигарет. Наприклад, в секторі
Констанца, ми зібрали понад 6000 недопалок в осінній період, і цей сектор не перевищує 10000
квадратних метрів.»

Екологічна організація Mare
Nostrum в Констанці наразі впроваджує проект Покращення доступу
громадськості до даних моніторингу морських відходів з метою зменшення морського
забруднення в басейні
Чорного моря. Загальною метою проекту є сприяння більш сильній
транскордонній інтеграції інформації, знань і досвіду в галузі моніторингу навколишнього середовища та питань морських
відходів в басейні Чорного моря. Маріан Паю зазначив: «Це проект, який намагається об’єднати існуючі дані, зробити їх доступними
не тільки дослідникам і установам, які могли б використовувати їх для кращого
управління, а й населенню, щоб побачити серйозність проблеми. Ми вже провели семінар, щоб
дізнатися, які установи збирають дані про морське сміття, яку інформацію вони зібрали, і як зменшити кількість морських
відходів на румунському узбережжі. Після цього семінару висновки були досить очевидними і показали нам до якого рівня
ми дійшли. Такі дані збирають лише невелика частина установ. Фактично, ніхто
не враховує, скільки відходів виробляється або збирається щорічно.»

На початку травня в Румунії,
Туреччині, Болгарії та Україні, в рамках європейського проекту ANEMONE, буде організовано 4 інші семінари з
питань морського сміття та його впливу на екосистему Чорного моря.

Нещодавно
були оприлюднені результати другого етапу Національної лісогосподарської
інвентаризації, розпочатої у 2013 році. Протягом п’яти років проаналізовано всю
лісову рослинність Румунії, а саме весь національний лісовий фонд і лісову
рослинність поза національним лісовим фондом, а також дерева, що знаходяться за
межами лісів. Ліси у Румунії в основному складаються з буків, які займають 31%
площі. Потім йдуть дерева хвойних порід (ялина європейська, ялиця, сосна тощо)
з часткою в 26%, різними видами листяних порід (граб, акація, ясен, клен та
ін.) та дуб з часткою в 1%. На останньому місці знаходиться група м’які листяні
породи дерев (липа, тополь, верба тощо), що становить 7% площі лісу.

Загальним
висновком Національної лісової інвентаризації в цьому році є те, що ліси
перебувають у доброму стані. Про це розповідає виконавчий директор Fordaq
Румунія Кетелін Тобеску: «По-перше, ми спостерігаємо за збільшення площі
земель, покритих лісом до понад 7 млн. га. Важливо, що ми маємо зростання порівняно
з інвентаризацією, здійсненою п’ять років тому. По-друге, крім лісів, включених
до лісогосподарств, у загальній площі лісового фонду ми маємо багато зелених
насаджень, зокрема лісових пасовищ, луків, лісосмуг уздовж річок, чагарників,
гаїв, різні такі площі, вкриті деревами, що разом складають 500 тис. гектарів.
Таким чином, вкрита деревами площа більша, ніж те, що ми знали про загальний
лісовий фонд. Це означає в середньому 0,35 га на душу населення, тобто вище
середньоєвропейського показника, тому що досі вважалося, що у нас він був нижче
середньоєвропейського. Це дослідження також говорить про те, що площі без дерев
у лісовому фонді, тобто вирубані ділянки для омолодження, становлять лише 56
тис. гектарів, або 1% від загальної площі лісів не вкрито деревами, що дуже
важливо, тому що в останні 20 років багато говорилося про неконтрольоване
вирубування або зникнення лісів. Ці цифри заперечуються даними, що випливають з
Національної лісової інвентаризації. З другої інвентаризації також випливає й
те, що запас деревини в румунських лісах збільшився від попередньої
інвентаризації, тобто протягом цих п’яти років, що означає, що ми вирубуємо
менше ніж саджаємо, тобто експлуатуємо ліс на стійкій основі. Отже вирубуємо близько
60% від росту лісу.»

В останні роки Румунія впровадила ряд систем для боротьби з явищем
незаконної вирубки дерев і підвищення прозорості в цій галузі. У 2014 році вона
була створена інтегрована інформаційна система для відстеження деревини – SUMAL. Це база даних, що містить основну
інформацію з лісового сектора. Ця система була створена у результаті
зобов’язання, взятого на себе Румунією дотримуватися законодавства ЄС, зокрема,
європейських норм з продажу деревини. Крім того, в 2014 році був створений «Радар
лісів», який забезпечує доступ громадськості до єдиного номера екстреної служби
«112» для перевірки поставок деревини. У принципі, будь-яка людина може
зателефонувати за номером «112» і надати інформацію про номерні знаки
транспортних засобів, що перевозять деревину, а оператор перевіряє в SUMAL наявність єдиного коду
підтвердження транспорту. А через два роки, у 2016 році був створений «Інспектор
лісу», мобільний застосунок, що використовується громадянами, журналістами та
активістами-екологами для перевірки законності перевезень деревини. Говорить
Кетелін Тобеску: «Протягом останніх 3-4 років, починаючи з 2014 року вжиті заходи дали результати і на сьогодні в
Румунії є дуже чітка система відстеження походження деревини. Це не означає,
що явище незаконної вирубки лісу зникло, але інтенсивність значно зменшилася.
Скажу тільки, що в 2013 році ми експортували більше 2 мільйонів кубічних метрів
пиломатеріалів та півмільйона кубометрів
круглого лісоматеріалу. Сьогодні – навпаки, Румунія імпортує три мільйони
кубічних метрів кругляку хвойних порід, а це демонструє зникнення деревини на
внутрішньому ринку. Незаконне вирубування лісів призвело до виникнення
екологічних проблем, соціальних проблем, тому ситуація призвела до браку дров.
Потім виникла економічна проблема, через надто високі ціни на деревину зменшилась
конкурентоспроможність лісової промисловості в Румунії. Сьогодні, на жаль, ми маємо
справу з цією економічною кризою, наслідки якого будуть відчутні у 2019 році в
деревообробній промисловості.»

Румунія
має великі лісові ресурси, тисячі гектарів пралісів, частина яких була
внесена до Списку природної спадщини ЮНЕСКО.
На жаль, лісовий сектор слабо фінансується, каже Кетелін Тобеску. «Немає
фінансових видатків для лісової галузі, хоча вона означає 2% ВВП Румунії. Ми
експортуємо на понад 3,5 мільярдів євро і це один небагатьох секторів економіки
Румунії, що врівноважує сальдо платіжного балансу країни. Безглуздо ігнорувати
30% території Румунії, яка вкрита лісами, ігнорувати економічний сектор,в якому
працюють 150 тис. осіб, ігнорувати потенціал для сільського розвитку. У нас є
природоохоронні території, у нас є національні парки, у нас є тотальні
обмеження на експлуатацію деревини на великих територіях і немає жодної
компенсації за ці обмеження. Це є порушенням права власності. Румунські ліси є
унікальними в Європі своїм біорізноманіттям, з точки зору популяцій великих хижаків,
тому що у нас є, перш за все, праліси, що мають значний вік з часу виникнення. Це
не штучні, а природно відновлені ліси.»

Національна
інвентаризація лісів була розпочата в 2006 році. Перший цикл
інвентаризації було проведено з 2008 по 2012 роки, а наступний планується
здійснити у 2019-2024 роках.

Нещодавно були оприлюднені результати другого етапу
Національної лісогосподарської інвентаризації, розпочатої у 2013 році. Протягом
п’яти років було проаналізовано всю лісову рослинність Румунії, а саме весь
національний лісовий фонд і лісову рослинність поза національним лісовим
фондом, а також дерева, що знаходяться за межами лісів.

Ліси у Румунії в
основному складаються з буків, які займають 31% площі. Потім йдуть дерева
хвойних порід (ялина європейська, ялиця, сосна тощо) з часткою в 26%, різних видів листяних порід (граб, акація, ясен, клен та ін.) та дубу з часткою в 1%.
На останньому місці знаходиться група м’яких листяних порід дерев (липа, тополь,
верба тощо), що становить 7% площі лісу. Розподіл
вкритих лісовою рослинністю ділянок за групами віку, показує, що найбільша
площа лісу (20%) відноситься до третьої групи (50 років) і лише 10% лісів відносяться
до VI-ої групи (100-120 років) і знаходяться в межах природоохоронних територій.

Загальним висновком Національної лісової
інвентаризації в цьому році є те, що ліси перебувають у доброму стані. Про це
розповідає виконавчий директор Fordaq Румунія Кетелін Тобеску: «По-перше, ми
спостерігаємо за збільшенням площі земель, покритих лісом до понад 7 млн. га.
Важливо, що ми маємо зростання порівняно з інвентаризацією, здійсненою п’ять
років тому. По-друге, крім лісів, включених до лісогосподарств, у загальній
площі лісового фонду ми маємо багато зелених насаджень, зокрема лісових
пасовищ, луків, лісосмуг уздовж річок, чагарників, гаїв, різні такі площі,
вкриті деревами, що разом складають 500 тис. гектарів. Таким чином, вкрита
деревами площа більша, ніж те, що ми знали про загальний лісовий фонд. Це
означає в середньому 0,35 га на душу населення, тобто вище
середньоєвропейського показника, тому що досі вважалося, що у нас він був нижче
середньоєвропейського. Це дослідження також говорить про те, що площі без дерев
у лісовому фонді, тобто вирубані ділянки для омолодження, становлять лише 56
тис. гектарів, або 1% від загальної площі лісів не вкрито деревами, що дуже важливо,
тому що в останні 20 років багато говорилося про неконтрольоване вирубування
або зникнення лісів. Ці цифри заперечуються даними, що випливають з
Національної лісової інвентаризації. З другої інвентаризації також випливає й
те, що запас деревини в румунських лісах збільшився від попередньої
інвентаризації, тобто протягом цих п’яти років, що означає, що ми вирубуємо
менше ніж саджаємо, тобто експлуатуємо ліс на стійкій основі. Отже вирубуємо
близько 60% від росту лісу.»

З іншого боку, екологічні організації висловлюють
своє невдоволення результатами другого етапу Національної лісогосподарської
інвентаризації. Вони стверджують, що незаконні вирубки лісів перевищили обсяг
законних, встановлені на рівні 18 мільйонів кубічних метрів на рік. Загалом зникло більше 80 мільйонів кубічних метрів деревини (20,6 куб. м на
рік), що не відображено в результатах Національної лісової інвентаризації. Цей
обсяг деревини становить еквівалент площі в 242.352 га лісу, зниклого за період
2013-2018 роки. Говорить Андрей Чуркану директор з розслідувань організації Agent
Green. «У нас є інформація про спроби приховати певні дані або не публікувати
певні дані з Національної лісогосподарської інвентаризації. За допомогою
журналістських методів ми отримали інформацію про обсяг деревини, який
вимірювався під час першої Національної лісової інвентаризації, який не був
виявлений в другій інвентаризації. Це близько 38,6 млн. куб. м деревини
щорічно, це щорічний середній статистичний показник. Ми написали відкритого
листа Президенту Румунії і Міністерству вод та лісів, в якому закликали обговорити
цей показник і поставили наступне запитання: якщо щорічний обсяг
лісоматеріалів, що зник між цими двома циклами, становить 38,6 млн. куб. метрів,
а Румунія, за офіційними даними експлуатує в середньому 18 млн. куб., то куди зникла
різниця в 20 мільйонів кубометрів деревини. Ці 20 мільйонів кубічних метрів не
мають ніяких законних підстав, а ми дійшли висновку, що вони були незаконно вирубані.»

Ці результати викликають особливу тривогу, оскільки
за словами екологічних активістів, під час першої Національної лісової інвентаризації
було встановлено, що щорічна незаконна експлуатація в період 2008-2012 рр. становила
8,8 млн. куб. м, що на 234% нижче, ніж у висновках другої інвентаризації.

У листопаді минулого року найсильніша румунська
екологічна організація Agent Green опублікувала звіт про експлуатацію пралісів у
Румунії. Документ показує, що тисячі гектарів пралісів щороку незворотно
деградують. Багато з цих цінних незайманих лісів знаходяться під захистом європейської
мережі «Натура 2000». За останні п’ять років Румунія втратила у результаті промислового
вирубування еквівалент 3600 гектарів незайманих лісів. Найбільше збитків
зазнали національні парки Келімань, Домоґлед-долина річки Черна і Семенік-ущелина річки Караш, природоохоронні території, де знаходяться навіть незаймані
букові ліси, внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО і найбільший
природний заповідник букових пралісів в Європі – Ізвоареле Нерей. Екологи звернулися навіть
до офіційного Брюсселя закликавши Європейську комісію захистити природоохоронні
території Румунії.

За даними другого етапу Національної
лісогосподарської інвентаризації лише 29,55% території Румунії вкривали ліси,
що менше за середній показник в Європі – 32,4%. Національна інвентаризація
лісів була розпочата в 2006 році. Перший цикл інвентаризації було проведено з
2008 по 2012 роки, а наступний планується здійснити у 2019-2024 роках.

Двадцять
років минуло від оприлюднення першого звіту «Жива планета», в якому Всесвітній
фонд природи щодвароки презентує стан здоров’я Планети. На жаль, кожен раз результати
дослідження стають все більш тривожними, показуючи масштаби впливу людства на
Землю.

Глобальна популяція птахів, риб, ссавців, земноводних та плазунів
щорічно скорочується, ліси вирубуються, ґрунти деградують, а океани та річки стають
все більш забрудненими. Біотопи руйнуються, а дика природа мало-помалу зникає.
Екологи неодноразово били на спалах говорячи про необхідність укладання
глобальної угоди про захист біорізноманіття, відтворення оселищ та природи в
цілому.

Цього
року доповідь показує ту ж саму похмуру картину деградації природи, – каже Адріана
Трочя, експерт Всесвітнього фонду природи у Румунії. «Звіт «Жива планета» є
порівняльним дослідженням стану здоров’я Планети, що враховує рівень споживання,
тиск, який чинить людина, порівнює становище видів хребетних і глобальний рівень
викидів вуглецю. Звіт 2018 року показує, що протягом останніх 40 років ми
втратили 60% популяцій хребетних видів тварин. Мова йде про масштабне дослідження,
що охоплює більш ніж 14.000 популяцій з 4000 видів хребетних тварин: ссавців,
риб, птахів і земноводних. Найбільші втрати, як показують і попередні звіти, фіксуються
серед водних видів, зокрема прісноводних. Тут падіння складає 83%. Найбільші
втрати відбуваються в тропіках, а щодо водних видів маємо сумний приклад коралів
мілководдя. Тут втрата становить близько половини населення, всього за останні
30 років, що означає досить швидко. І це в умовах, коли Великий Бар’єрний риф
сприяє забезпеченню щороку, майже 70 тис робочих місць в економіці Австралії і
приносить близько 6 млрд $ щорічно в національну економіку Австралії. Отже,
кожен вид має величезний вплив на нас на всіх рівнях. Без цих диких видів Планета
не може бути придатною для життя, отже нам потрібне біорізноманіття, щоб
отримати їжу, воду, варіанти відпочинку.»

Звіт «Жива
планета», крім сигналу тривоги у зв’язку з надмірним використанням ресурсів Землі, підкреслює внесок природи в
світову економіку, – зазначає Адріана Трочя. «Природа сприяє створенню робочих
місць, з природними чинниками, з запиленням, що мають великий вплив на
сільськогосподарське виробництво. На глобальному рівні, природа приносить нам 125
тис. трильйонів доларів на рік вартості екологічних послуг. Якщо ми подивимось
на запилювачів, вони падають, тому ми повинні інвестувати у них. Наприклад, в
Америці в минулому році фермери інвестували майже 300 мільйонів доларів у
запилювачі, в розміщення вуликів у мигдальних садах. Спостерігається дуже великий
тиск на всі види. Людська діяльність сильно вплинула на оселища та природні
ресурси. Фактично наш спосіб споживання, спосіб у який ми використовуємо нашу енергію та все, що ми
робимо мають негативний вплив на дикі види. 20% Амазонії зникло лише за 50
років, що дуже багато, з огляду на те, що
Амазонія є хот-спотом біорізноманіття. Там є багато диких видів, а це
скорочення відбувається в основному через створення площ для посадки видів, що
використовуються в сільському господарстві, наприклад, виробництво пальмової
олії захоплює все більше лісових площ.»

Втрата
біорізноманіття є не меншою загрозою ніж зміна клімату, попереджають автори 12-го
звіту «Жива планета», які наголосили, що залишилося зовсім мало часу на виправлення
помилок, а також на нагальній необхідності переосмислити і переглянути на глобальному
рівні спосіб, в який ми цінуємо, захищаємо та відновлюємо природу. Всесвітній
фонд природи закликає світову спільноту укласти глобальну угоду, щоб зупинити
прискорену втрату дикої природи, – каже Адріана Трочя: «У нас є шанс зробити
щось. Експерти кажуть, що ми можемо бути останнім поколінням, яке ще може
змінити хід історії в цьому відношенні. У нас також є позитивні результати в
останні роки. Наприклад, тигр є одним з видів, які ми довели близько до межі зникнення.
Популяція тигрів у всьому світі, скоротилася більш ніж на 90% протягом останніх
100 років, залишилося приблизно 4000 тварин у дикій природі. Проте, у результаті спільних зусиль урядів країн, які мають популяції тигрів, фахівців
та звичайних людей, цей вид відновлюється. Наприклад, у Непалі, в цьому році, було
зафіксовано збільшення популяції тигрів. Іншим прикладом є зубри, які зникли у
Румунії 200 років тому, але в результаті
комплексних зусиль, тепер ми можемо знову спостерігати за відновленням популяції
зубрів в дикій природі. На сьогодні ми маємо близько 50 зубрів в дикій природі
румунських Карпат.»

Крім цього, багато інших видів тварин і птахів, які
в минулому були на межі зникнення, завдяки різноманітним програм мало-помалу відійшли
від межі вимирання, зокрема: козиця звичайна, лось звичайний, олень, шакал,
бобер, балабан або беркут.

Більшість водних об’єктів в Європейському Союзі не мають доброго екологічного статусу, згідно з останнім дослідженням Європейського агентства з охорони навколишнього середовища на період 2010-2015 рр. Було проаналізовано понад 130.000 водних джерел, і висновком було те, що в усьому Європейському Союзі якість води тривожно погіршилася.

Східноєвропейські країни мають чистіші річки та озера, ніж у Західній Європі, де щільність населення та сільське господарство відповідають за хімічне забруднення вод. Ситуація є тривожною також на глобальному рівні. Експерти попереджають, що світ прямує до кризи питної води, якщо не буде вжито термінових заходів. Розрахунки Організації Об’єднаних Націй вказують, що до 2050 року приблизно п’ять мільярдів людей будуть жити в районах з низьким доступом до води. Звіт Світового банку показує, що в останні роки через іригаційні системи та надмірне споживання близько 70 великих річок світу висохли.

Країни ЄС мають Водну рамкову директиву для захисту та відновлення водних екосистем. Проте звіт показує, що ця директива не була реалізована на практиці. Забруднення триває в більшості річок, прибережних і підземних водах. Ртуть і кадмій несуть відповідальність за найчастіші випадки хімічного забруднення. Камелія Йонеску, національний координатор Відділу прісної води у Всесвітньому фонді природи Румунія (WWF Romania): Тільки 40% європейських водних об’єктів перебувають в хорошому або дуже хорошому стані. Критерії оцінки річок ґрунтуються на чинному законодавстві, Водній Рамковій Директиві та інших законодавчих актах, пов’язаних з цією Директивою. Це дослідження проводилося з урахуванням фізико-хімічних параметрів, тим як річка страждає від діяльності людини, фактичними фізичними втручаннями, такі як регулювання річкового стоку, побудування дамб, гребель… Всі ці критерії були обстежені кожною країною, коли вони оцінили свої річки. Але було виявлено, що чимало речей не було враховано від впровадження цієї Директиви, на початку 2000-х років – Директиви, яка визначає чіткі цілі для досягнення хорошої якості всіх водних об’єктів. Тоді, у 2000 році, були встановлені цілі для досягнення кращої якості води на 2015 рік, але вони не були дотримані багатьма країнами. Що правда, ця директива передбачає, що всі винятки такого роду повинні відбутися до 2027 року. До тоді ми повинні мати в Європі якісні ріки з екологічної точки зору.

У звіті Європейського агентства з навколишнього середовища зазначено, що води в Румунії в основному є чистими. В останні роки в цьому секторі були здійснені значні інвестиції. 287 населених пунктів скористалися європейськими коштами для реабілітації або розширення інфраструктури водопостачання. На період 2014-2020 рр. цьому сектору буде виділено 2,7 млрд. євро. Були затверджені 4 нових проектів, один з основних інвестиційних проектів буде в Бухаресті і користуватиметься 200 млн. євро з європейських фондів. Камелія Йонеску: У Румунії, якість води значно перевищує європейську середню. У принципі, у нас все ще є річки з хорошою якістю води, але також є багато загроз, пов’язаних із джерелами забруднення, наприклад сільське господарство. Майже всю територію країни можна вважати чутливою до нітратів з сільськогосподарських джерел, бо підземні води забруднені цими речовинами. Було багато таких ситуацій, коли воду криниць не можна було використати для пиття. Для уникнення цих ситуації необхідно краще планувати діяльність у сільськогосподарській системі, щоб захистити водний ресурс.

Водна рамкова директива в даний час проходить крізь процес перевірки«fitness check». Перевірка («фітнес-чек») буде оцінювати актуальність, ефективність, узгодженість і додану вартість цієї директиви на рівні ЄС, процес, що включає й винесення її на громадське обговорення у вересні 2018. Близько 100 НУО в даний час працюють для захисту і активізації її застосування і започатковують кампанію,в якій закликають Єврокомісію захистити Водну рамкову директиву незмінною, навіть якщо деякі держави-члени бажають послабити цей закон. Камелія Йонеску: У цьому процесі оцінки, громадяни можуть висловлювати свої думки, ідеї та передавати свої думки про управління водними ресурсами. Це той момент, коли громадяни можуть сказати ЄК, національним та європейським органам влади, як вони бачать реалізацію директив і захист річок, і чи це законодавство може бути поліпшене. Ми знаємо, що для багатьох користувачів води, але і для деяких компетентних органів влади в різних країнах, ця директива завдала досить клопоту, і тому наміром є перетворити, змінити цю директиву. Нашим побоюванням є те, що ці зміни призведуть до пом’якшення цілей щодо управління водними ресурсами.

Громадське обговорення з цього питання відбуватиметься до 4 березня 2019 року.

У Румунії територія покрита лісами зменшилася до 28,95% (близько 7 млн. га), що нижче середнього
показника в ЄС, що дорівнює 43%. З цієї території, близько 415.000 га лісу належать дрібним власникам, чиї площі не перевищують 100 га, і які піддані незаконним вирубкам. Якщо говорити про незаймані і старовікові
ліси, тобто про райони,
де природа розвинулася за своїми правилами, без втручання людини, то у нас є лише 3% із загальної кількості заліснених площ, у порівняні з 12% у 1974 р. Чимало з цих столітніх букових лісів було включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відповідно до останнього звіту Greenpeace про незаконні рубки
в лісах Румунії в 2017 році, влада виявила 12.487 випадків незаконної вирубки лісу на національному рівні, близько 34 в день, на 32% більше, ніж в попередньому році.
Це означає, що в Румунії вирубується понад 3 га лісу щогодини. Чіпріан Гелушке, координатор кампанії лісів та
біорізноманіття Greenpeace Румунія,подає інформації з цього звіту: Повіти, де зареєстровано
найбільшу рубку лісів, це Муреш, Брашов і Олт. Було зареєстровано 8.000 правопорушень, що означає зростання на 62% у порівняні з попереднім роком. Загалом, на національному рівні правоохоронним
органам вдалося виявити 200.000 кубічних метрів незаконно вирубаної деревини. Офіційні дані про незаконні вирубки лісів показують, що у період 2008-2014 рр. було незаконно
вирубано вісім мільйонів
кубічних метрів на рік, а з цих 8 мільйонів кубічних метрів деревини,
правоохоронним органам вдалося виявити тільки 200.000 кубічних метрів, що означає 2% всього явища. Отже, що стосується ефективності правоохоронних
органів в боротьбі з
незаконними вирубками лісу, можна легко зрозуміти що по відношенню до цифр за
період 2008-2014 рр. влада, на жаль, не була дуже ефективна в боротьбі з цим явищем.

У повітах
Клуж, Марамуреш і Сібіу було виявлено 54% обсягу незаконно
вирубаної деревини в 2017 році на національному рівні. Більше 20.000 випадків незаконної вирубки лісу були розслідувані в минулому році (на 15% більше в
порівняні з 2016 р), а щодо вирішення справ, у порівнянні з 2016 р, налічувалося
близько 5.500
справ, в яких
прокурори винесли рішення, на 26% більше, і тільки 605 справ були вирішені в судовому порядку. Так само, було конфісковано 1.465 транспортних засобів, використаних для перевезення деревини без
законного походження, що на 27,83% більше ніж попереднього року, показує звіт Екологічної організації Greenpeace
Румунія. Чіпріан Гелушке: Коли ми йдемо в ліс і пробуємо бачити, що саме відбувається там, бачимо, що ті, хто займається
незаконною вирубкою лісу, дуже добре обладнані. Це підприємці, які мають високопродуктивні обладнання, у них все що потрібно для того, щоб якомога
швидше завершити свою роботу і покинути ліс. Якщо говорити про транспортні засоби, що були
сконфісковані органами влади
в 2017 році, то ми
бачимо, що серед них є й багато возів, але не можна чітко сказати, хто вирубує і скільки вирубує
в Румунії.

Останніми роками,
влада в Румунії
впровадила
цілу низку систем і протоколів між установами,
компетентними у сфері боротьби
з явищем незаконної вирубки дерев і підвищення прозорості в цій галузі. Проте,
це явище не може бути припинено, однак екологічні організації намагаються знайти рішення, каже Чіпріан Гелушке: Екологічні організації роблять
свою роботу, вони привертають увагу щодо
цієї проблеми і пропонують рішення за участю громадян. Те саме робить і Грінпіс. Дуже скоро ми запустимо додаток для мобільного телефону, за допомогою якого громадяни
зможуть брати участь в процесі
захисту лісів в Румунії
і, зокрема, захисту пралісів. Телефонний додаток дозволить громадянам повідомляти про підозрілі
випадки вирубки
лісів. Для тих, хто
подорожуватиме в заліснені зони і виявить підозрілі вирубки, існуватиме запитальник в рамках цього
додатку, за
допомогою якого вони зможуть виявити чи певна вирубка лісу є законною чи ні. Вони потім можуть відправити заповнену форму нам з
фотографіями, зі вказанням положення GPS, а ми проаналізуємо всі ці дані і відправимо, в разі необхідності, ці інформації
далі до працівників лісової гвардії. Водночас, додаток використовуватиме новітні супутникові зображення з
2018 року і, звичайно ж, дозволить користувачам перевіряти законність вирубки.

Дотепер, важливу роль у визначенні та
повідомленні
про випадки незаконних вирубок мало громадянське суспільство, вказується у звіті Грінпіс. Насправді, румуни дуже
стурбовані якістю навколишнього середовища, згідно з дослідженням компанії Ipsos в 28 країнах світу.
Сім з 10 румунів вважають збезлісіння основною екологічною
проблемою на місцевому рівні, друге місце у переліку екологічних пріоритетів Румунії
займає управління відходами, а забруднення повітря турбує 32% румунів.

Близько 200 км на північ від Бухареста, площею 14.800 гектарів, лежить Національний парк П’ятра Краюлуй, в районі одного з найбільш видовищних гірських масивів Румунії. У 1938 році було вирішено, що ця територія має стати охоронюваною територією, вона маючи тоді всього 440 га.

У 1972 році ця територія подвоїлася, а в 1990 році був створений Національний парк П’ятра Краюлуй, який охороняє велику різноманітність рослин і тварин. Про цю охоронювану територію розповідає Мірча Вергелец, директор Управління Національного парку П’ятра Краюлуї: Те, що є унікальним для національного парку П’ятра Краулулуй, є те, що це єдиний вапняковий гірський хребет в Румунії, чия висота перевищує 2000 м. Це вапнякова територія з важливим альпійським луком. Крім того, особливо західна частина цього вапнякового хребта характеризується дуже видовищним рельєфом, вертикальними скелями у розмірі сотень метрів і всякого роду красивих геоморфологічних форм, що є привабливими для туристів, які приїжджають відвідувати цей район. Також, як у північній, так і у південній частинах, на вершинах цього гірського масиву, існують красиві міжгір’я. Наведу кілька прикладів: провалля Зернештюлуй, у повіті Брашов, ущелини Димбовічіорей, ущелини Брустурелуй і ущелини ріки Димбовіца у південній частині масиву. Всі ці ущелини – це колишні природні заповідники, які зараз є частинами природно-охоронюваної території Національного парку.

Біорізноманіття в цьому парку вражає. Гвоздика мозолиста з П’ятра Краюлуй, унікальна у світі, є символом парку. Нею можна милуватися на горбистих і сонячних скелях у нижній альпійській частині або у верхній частині альпійських лугів. У літні місяці її рожевий колір не може залишатися непоміченим. Поряд із гвоздикою, ті 41 вид орхідей, едельвейс, жовтий мак або дикий гладіолус збільшують багатство Національного парку П’ятра Краюлуй. З весняного сезону до осені різнобарвні квіти наповняють територію парку.

Варто зазначити, що у тутешніх печерах водяться понад 15 видів кажанів, а на території парку гніздяться понад 100 видів птахів та понад 216 видів рідкісних метеликів, деякі згадані в Червоному списку денних метеликів Європи. Мірча Вергелец: У Національному парку налічуються понад 1.100 видів рослин, що становить близько одну третину від загального числа видів вищих рослин в Румунії, тільки на 14.800 га. Ростуть тут унікальні у світі види рослин, такі як Гвоздика мозолиста (Dianthus callizonus) – символ парку і гірського масиву П’ятра Краюлуй – це ендемічний вид, що цвіте у другій половині червня. Її можна побачити на вершинах масиву, а й в нижчих районах – цей гірський масив будучи єдиним місцем у світі, на якому вона росте. У парку водяться кілька видів ссавців. Тут хочу нагадати про великі хижаки, але які не типові тільки для П’ятра Краюлуй, але для всіх румунських Карпат (вовк, ведмідь і рись). Цієї зими, в результаті моніторингу проведеного нами всередині парку, нам вдалося захопити на камери чотири примірники рисів, ідентифікували 25-30 ведмедів і дві зграї вовків, кожна з яких налічує близько 5-7 примірників. Інший знаковий вид національного парку П’ятра Краюлуй, який є символом цієї гори, – це чорна козуля, яка постійно водилася тут. На момент заснування Управління парку, в 1989 році, нам вдалося зупинити полювання на них, і тепер ми маємо понад 250 одиниць чорної козулі. Вони змінили свою поведінку з плином часу і стали великими друзями з туристами, які можуть знімати їх з 10 до 15 м.

Любителі гір можуть оглянути райони парку на велосипедах, для яких вже було влаштовано кілька трас. Так само, на околиці міста Зернешть, у Брашовському повіті, розташована ущелина з дуже високими стінами заввишки понад 200 метрів протягом близько п’яти кілометрів. Це провалля Зернештюлуй, один з найбільш важливих шляхів доступу до туристичних маршрутів у масиві П’ятра Краюлуй, це найбільш популярна зона для любителів альпінізму і скелелазіння. На стінах ущелини було улаштовано десятки трас. Найдовший має 115 метрів. У минулому році ми розробили проект, шляхом якого ми улаштували 11 гірських велосипедних маршрутів всередині парку та навколо нього. Маршрути були позначені на терені приблизно 160 стрілами, вони мають три рівні складності, є й карта цих маршрутів, яку можна придбати в будинку управління парку. Також у важливих точках перетину на територію парку було розміщено 10 білбордів з цією картою та із вказівками для туристів. Для альпіністів було влаштовано маршрути для скелелазіння. Найбільш використовуваними є маршрути в нижніх ділянках, бо вони легко доступні в зоні провалля Зернештюлуй, де ми розмістили деякі інформаційні білборди, що містять інформацію про види і місця проживання тварин в парку, а також і невелику схему маршрутів з відповідними назвами та ступенями складності.

Щорічно близько 110 тисяч туристів відвідують Національний парк П’ятра Краюлуй, 25% з них є іноземцями.

Любителі природи, які прибувають в Добруджу (східну Румунію), мають можливість відвідати Національний парк Гори Мечінулуй у повіті Тулча – захищений район особливої краси. Парк був оголошений біосферним заповідником у 1998 році, будучи єдиним районом в Європейському Союзі, де степові екосистеми розвиваються поряд з підсередземноморськими та балканськими лісами. Національний парк Гори Мечінулуй є невід’ємною частиною мережі «Природа 2000» і єдиним національним парком Європи, створеним для захисту та сприяння збереженню біорізноманіття в степових біорегіонах.

Гори Мечінулуй – це найдавніші гори Румунії, де знаходимо майже 70% відомих видів порід, рослини, що ростуть на сухій землі, птахи, представницькі для інших придунайських країн та багато рідкісних видів. Ця територія також є важливою ланкою на міграційних шляхах птахів, лінією річок Прут і Сірет. Це єдине місце в Європі, де водиться найбільша кількість видів хижих птахів, а саме 29. До речі, у результаті орнітологічного багатства, Гори Мечінулуй були включені до Переліку важливих районів для птахів у Європі.

Віорел Рошка є директором Національного парку Гори Мечінулуй і розповість про цю природну лабораторію: Тут водяться 181 вид птахів, тому що тут місцева геоморфологія, чергування долин із гострими піками, висхідні повітряні потоки є раєм для птахів, які використовують ці потоки в пошуках їжі. Ви можете милуватися безліччю рідкісних видів, що знаходяться під загрозою зникнення, яких можна побачити в інших частинах Європи тільки в підручниках. У нас є багато видів орлів, підорлик великий (Aquila clanga), малий підорлик (Aquila pomarina), змієїд (Circaetus gallicus), яструб коротконогий (Accipiter brevipes), балабан (Falco cherrug) – який знаходиться під загрозою зникнення. Цей птах гніздиться у горах Мечінулуй в чотирьох місцях, отже, тут існують особливі умови для гніздування цього птаху. Поряд з орлами, у нас є багато видів дрібних птахів, крім хижих, такі як кам’янка попеляста (Oenanthe isabelina), яку японці прибувають фотографувати і дивуються настільки багато їх у нас. Королевою цього степового краю є добруджанська черепаха (Testudo graeca), більше 4000 екземплярів. Теж до категорії рептилій належить і полоз сарматський (Elaphe sauromates), довжина якого доходить до 3-х метрів, це неотруйна змія, яка водиться серед скель гір. У Національному парку Гори Мечінулуй водиться, також, гологолов європейський (Ablepharus kitaibelii) рідкісний вид, ящірка зелена (Lacerta viridis) – це одна з найкрасивіших істот в нашій країні з відмінним колоритом.

З-поміж наявних в цій зоні екосистем нагадуємо: ліси, чагарники і луки, річки, болота, скелі і осипи, археологічні розкопки. Гори Мечінулуй є єдиним місцем в Добруджі, де водиться карпатський олень, населення якого збільшилося в останні роки до 160. Сарна європейська та кабани є іншими видами ссавців, які населяють територію, а в останні роки з’явилися і розмножилися шакали (Canis aureus), головний хижак ссавців у парку. Що стосується рослин, на піку під назвою Кульмя Прікопанулуй – зустрічаємо 27 відомих видів тільки в Добруджі, інші 72 будучи захищеними як рідкісні або вразливі види. Деякі рослини ростуть прямо з каміння, на думку фахівців, це пов’язано з магматичними породами, багатими на поживні речовини.

Віорел Рошка розповість нам про інші пам’ятники природи в Національному парку Гори Мечінулуй: Є понад 1.900 видів рослин, отже більше половини флори Румунії. Навесні у нас були весняні підсніжники Два види підсніжників зустрічаються тільки тут: підсніжник складчастий (Galanthus picatus) є підсніжником із згиненими пелюстками і підсніжник південний – грецький підсніжник. Росте тут і шафран сітчастий (Crocus reticulatus), рідкісні іриси, такі як ірис райхенбаха (Iris reichenbachii) або ірис карликовий (Iris pumila), авринія скельна (Alyssum saxatile) або добруджанський дзвіночок (Campanula romanica), інший ендемічний вид, що є й логотипом нашого парку. Він росте на кам’янистому ґрунті, має особливу систему адаптації до екстремальних умов природи, тому що Гори Мечінулуй є найбільш посушливими горами в нашій країні. У нас все ще росте різнобарвний тюльпан (Fritillaria Meleagris), що особливо поширений на полянах. У нас ростуть два види півонії: добруджанська півонія і півонія вузьколиста, а також смілка звичайна (Silene Vulgaris) та інші цікаві рослини. Серед дерев найважливішим є бук ягідний (Fagus taurica) – різновид бука, що росте на висоті 155 метрів, на відміну від інших видів бука, що ростуть на висоті понад 700 метрів. На території нашого парку маємо компактну територію цього бука, що досягає двох метрів в діаметрі і 40 метрів висоти.

Протягом кількох років на території села Греч знаходиться Інформаційний центр Національного парку Гори Мечінулуй, де відбуваються постійні виставки про біологічне різноманіття парку, а також тимчасові виставки, що сприяють традиціям меншин цієї частини країни.

Румунія має багату авіфауну. Тисячі птахів знаходять тут
умови для зупинки, гніздування та годівлі. Із загальної кількості видів,
відомих по всій Румунії, близько 100 – осілі та 150 перелітні, а також зимуючі,
які перетинають Румунію та, іноді, заблуклі види.

У Румунії існує 5 місць зосередження хижих перелітних
птахів (Добруджа, верхня і нижня течії річки Муреш, долина річки Прут, долина
річки Тур). Мігруючі птахи, які оминають Карпати і Чорне море, перелітають
через Добруджу, що вважається справжнім раєм для цих птахів. Гори Мечінулуй – є
одним з найкращих місць для міграції в Європі з точки зору кількості видів.
Щорічно мігрують близько 10 тисяч хижих птахів і близько 20000 білих лелек.
Прутська заплава є іншим водно-болотним угіддям особливого значення з точки
зору авіфауни як для Румунії, так і для інших країн Південно-Східної Європи.
Упродовж долини річки Прут пролягають важливі маршрути міграції птахів: деякі з
них тимчасово зупиняються тут, інші годуються, треті гніздяться.

Розповідає Овідіу Буфніле експерт Румунського
орнітологічного товариства: «Ми маємо близько 400 осілих видів птахів (горобці,
синиці) та види птахів, які тепер, навесні, покинули Румунію після зимівлі
(більшість гусей, зимові лебеді). Але є й птахи, які щойно повернулися або перебувають
на шляху до Румунії. Перша перелітна птаха, яку ми вже помітили в цьому році є
чорний лелека. Він зупинився десь
поблизу міста Одорхею Секуєск. Потім був перший білий лелека, що був помічений
над Бухарестом 7 березня. 8 березня мої колеги помітили перші справжні ознаки
весни. Вони спостерігали за одудом поблизу міста Калараш, і теж там побачили
великі зграї лелек, які транзитують Румунію та близько 200 журавлів, які
зупинилися підгодуватися в Добруджі, недалеко від міста Хістрії. Але
найважливішою ознакою є перша зграя косарів, птахів характерних для
водно-болотних угідь, що були помічені не в дельті Дунаю, а на сході, недалеко
від Ясс. Одне за одним стали прибувати всі відомі нам види птахів, але
найбільша міграційна хвиля була помітна в Румунії в період, коли ми мали явище
«крижаного дощу», який застав зненацька багатьох птахів. Наприклад, лелек, які
були змушені перервати політ, щоб позбутися льоду та відпочити, але й набагато слабших комахоїдних птахів,
які важче переносять суворі умови зими, яка прийшла у березні. Ці птахи були
помічені в усіх регіонах країни, особливо на півдні. Деякі з них не встояли
перед холодом, інші продовжили політ на північ. Міграція закінчиться, коли ми
побачимо останніх «вісників весни». Я маю на увазі зозуль та бджолоїдок, дуже
барвистих птахів, які прибудуть на початку травня або наприкінці квітня.»

Науковці вже багато часу намагаються з’ясувати як птахи
орієнтуються під час польоту. Хоча є безліч теорій та
думок, загальноприйнятою є думка, що спосіб орієнтації відрізняється в залежності від виду птахів. Було доказано, що більшість птахів знаходять дорогу, орієнтуючись на Сонце та
зірки. Є й види, які успадковують здатність знаходити напрямок, куди мають
літати для зимівлі (наприклад, зозулі). В інших випадках молоді птахи стежать
за своїми батьками (наприклад, білий лелека). У всіх випадках, після першої
міграції, в їх пам’яті утворюється карта, яку вони використовують при
наступних перельотах.

З огляду на зменшення чисельності популяції багатьох
видів перелітних і осілих диких птахів в Європі, Європейський Союз запровадив
політику, спрямовану на приборкання цього явища і вжиття заходів захисту та
управління середовищем проживання птахів. Директива ЄС «Птахи» стала першим
нормативно-правовим актом охорони природи, що грає важливу роль в захисті від
зникнення найбільш уразливих видів птахів в Європі, таких як косар,
орлан-білохвіст та іспанський могильник. У нас фермери отримують субсидії, якщо
долучаються до заходів щодо захисту певних видів птахів, як наприклад підорлик
малий. У Румунії ми маємо понад 2300 пар цих птахів, що складає 10% світової
популяції та 22% – європейської. Це тому, що природа Румунії все ще багата, а
сільське господарство у багатьох місцях практикується екологічно чистим
способом. Говорить Овідіу Буфніле: «Є декілька заходів із захисту агродовкілля.
Ці заходи, які запропонували і ми, і наші партнери, запропонували, мають на
меті допомогти як фермерам, так і фауні Румунії. Я маю на увазі підорлика
малого, якому потрібно багато харчових ресурсів в місцях, де він гніздиться.
Коли фермер висловлює бажання приєднатися до цієї програми, він зобов’язується
дотримуватися певних правил і допомагати видам, за що отримує гроші.»

Інший проект захисту агродовкілля стосується захисту червоноволої казарки, виду, що знаходяться під загрозою зникнення та захищається на рівні всього Європейського Союзу. Ця птаха входить до списку видів під загрозою зникнення, що тимчасово живуть на континенті та охороняються на міжнародному рівні Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. У Румунію вона прилітає наприкінці жовтня і залишається лише до березня. «Червоновола казарка, після того як прилітає в Румунії шукає зерна кукурудзи на полі, після чого з’являється пшениця або ріпак. Цей проект проваджується й надалі, а румунські фермери, які беруть у ньому участь отримують десятки мільйонів євро. Однак проект призначений лише для тих, хто знаходиться в районах існування червоноволої казарки, тобто в Берегані та Добруджі.»

Румунське орнітологічне
товариство проводить багато проектів з охорони птахів та боротьби з
браконьєрством на співочі птахи. «Румунія розкриває крила» – це проект, за
допомогою якого орнітологи та волонтери щодня встановлюють у парках Бухареста
та інших десяти великих міст країни, нові штучні гнізда. Інший проект
стосується охорони виду, що знаходиться під загрозою вимирання в Європі:
балабана. Щоб забезпечити умови гніздування цього виду, на стовпах
високовольтних ліній електропередач на півдні країни були встановлені нові
штучні гнізда. В даний час популяція балабана в Європі налічує близько 450 пар,
половина з яких знаходяться в Угорщині та Словаччині.

Будучи стурбовані незворотними негативними наслідками будівництва малих гідроелектростанцій на екосистеми гірських річок, екологи висувають нову
пропозицію. Йде мова про безкоштовну
інтерактивну карту та про додаток, за допомогою якого всі любителі
природи можуть допомогти захистити річки,
що постраждали від будівництва малих гідроелектростанцій. Цей інструмент був створений
екологічною організацією Всесвітній
фонд дикої природи (WWF) в Румунії
та компанією ESRI
Румунія, яка ще раз попереджає, що малі
гідроелектростанції завдають великої шкоди цінним та унікальним водним екосистемам в гірських районах.

Гірські річки залишаються майже без води, з яких зникає життя, а колишні зелені долини наповнюються купами
будівельних матеріалів й товстими металевими трубами. А це все тому, що протягом багатьох років малі гідроелектростанції стали формою інвестицій, оскільки вони фінансуються коштами від європейських фондів, а прибуток великий, зокрема завдяки зеленим сертифікатам. Діана
Космою, координатор національної
політики WWF в Румунії пояснює: Ми вирішили розробити цю інтерактивну карту з метою представлення наслідків гідроенергетичних робіт на річки. До тепер не
існував такий інструмент
в публічному просторі. Він є досить складним з технічної точки зору, але водночас його можна легко використовувати. За допомогою цього інструменту можна виявити де розміщені
малі гідроелектростанції та де розміщенні захищені природні території, а також показує, які є
найбільш цінними територіями з екологічної точки зору в нашій країні. Дуже мало річок, які не постраждали внаслідок будівництва малих гідроелектростанцій та
інших видів робіт. Слід зазначити, що крім малих гідроенергетичних об’єктів
існують також гідротехнічні
роботи з регулювання річок в Румунії, які завдають великої шкоди з екологічної точки зору, а саме: зменшення
водності, забруднення, міграція
риб тощо.

Інтерактивну карту про стан гірських річок можна скачати за допомогою мобільних телефонів за адресою wwwrâurileromaniei.ro. Діана Космою подає деталі: Практично, за допомогою цієї інтерактивної карти любителі
природи, громадських організацій і тих,
хто зацікавлені такими інвестиціями в Румунії, зможуть отримати
інформації стосовно розміщення малих гідроелектростанцій, враховуючи природоохоронні території та цінні гірські річки з екологічної точки зору. Водночас, любителів природи та неурядові організації зможуть допомогти
у захисті річок, подаючи свіжі
інформації про ці зони. Отож, ми можемо отримати інформації про окрему малу гідроелектростанцію,
про її потужність, рік коли вона запрацювала. Ми можемо отримати інформації
й про певну гірську річку, які роботи були здійснені по її руслу, про інвесторів.
Люди, які проживають у цих зонах а також туристи, дослідники, рибалки можуть відкрити
інтерактивну карту на свій мобільний та за допомогою програми завантажити окремі
інформації про відповідну зону. Ці інформації
будуть перевірені екологічною організацією Всесвітній фонд дикої природи (WWF) та потім, якщо вони коректні, будуть опубліковані.

Нещодавно був оприлюднений гідроенергетичний проект у Національному парку долини річки Жіу (південно-західній частині Румунії), проект, який передбачає
використання майже 85% нинішнього дебіту річки Жіу. У цьому випадку, як
інвестори, так і румунська влада ігнорували європейське законодавство про
охорону природи. Але існують ще
багато інших споруд, деякі навіть в природоохоронних територіях, які обов’язково треба зупинити, – стверджують екологи. Діана Космою: Мова йде про сотні споруд, які уподовж десятки років завдають шкоди гірським річкам. Наявні майже 100 малих гідроелетростанцій, які не фігурують на нашій карті через відсутність
інформації. Це дуже
старі споруди, деякі
з яких вже не працюють, але блокують
течу річок та
завдають шкоди фауні та
флорі. Якщо подивитися на карту, можна помітити, що саме там де найбільший екологічний потенціал, на вершині гір, зазвичай там є й енергетичний потенціал, тому що є найбільший дебіт падіння води і тому інтерес дуже високий.

З такими проблеми стикаються й інші країни Східної Європи. Наприклад, будівництво
двох великих гідроелектростанцій
загрожує річці Драва в Хорватії, яка є притокою Дунаю та складовою Мережі природоохоронних територій Природа 2000. Те
саме має місце і у випадку річки Хрон у Словаччині де планується будівництво гідроелектростанції,
хоча нещодавно середня частина річки стала складовою мережі природоохоронних територій Природа
2000 з метою покращення
стану збереження певних видів риб.

Сталі та стійкі будівлі,
побудовані у відповідності з чинними стандартами та екологічними нормами з сучасною архітектурою і дизайном та з мінімальним впливом
на навколишнє середовище – це лише
декілька характеристик зелених
будівель, кількість яких збільшується в Румунії.

Великі міста світу почали будувати зелені будинки вже багато років тому, зосередивши увагу на озеленення міста, на приємне поєднання зеленої архітектури з
висотними будівлями або історичними будівлями. Будівництво зелених будинків також заохочують організації, які
сертифікують екологічно відповідальні та енергоефективні житлові проекти. Згідно з організацією Build Green Румунія, однією з найбільших
організацій, що займається енергоаудитом зелених будівель, наша країна зазнала розвитку. Зокрема
будівлі в Бухаресті та Клуж-Напоці отримали сертифікати зеленого
будівництва BREEAM та LEED.
Метод оцінки BREEAM є найстарішим і найважливішим інструментом оцінки зелених
будівель на міжнародному рівні започаткований в 1990 році у Великобританії.

Але ринок зелених будинків розвивається по-різному, якщо ми беремо до уваги офісні будівлі в порівнянні з житловими будинками, – стверджує Елена Раштей, активіст-еколог
та фахівець в галузі сталого розвитку: Коли говоримо про житлові комплекси, ми
бачимо певний розвиток зелених будинків. Першою, яка почала будувати сертифіковані зелені будинки, була компанія Green Studium в місті Клуж-Напока в 2014 році. У Бухаресті перші зелені будівлі появилися у 2016-2017 роках. Що стосується комерційних зелених будівель, то їх число є більшим. Перші сертифіковані будівлі з’явилися в
2009-2010 роках. Повертаючись до житлових
будинків, люди починають
шукати краще та здоровіше житло.
Люди думають все більше на якість повітря в власних
помешкань. Мова йде не про технології, а про біокліматичні стратегії, яких можна застосовувати ще з моменту проектування будинку, які передбачають доступ природного світла, природну вентиляцію, незалежність від технології, уникнення летких органічних сполуків,
які знаємо, що впливають
на здоров’я жителів. Будівельні матеріали
грають надзвичайно важливу роль, треба
знати де вони виробляються та наскільки
вони є токсичними.

Окремі будівлі можуть бути повністю покриті рослинами, так званими вертикальними садами.
Рослини не тільки чудово прикрашають матеріали, що використовуються в
будівництві, але також пропонують багато інших переваг: низький рівень шуму,
прохолодне
свіже повітря і гарний настрій жителів. У зеленому будинку, кожна квартира має доступу до оазису рослинності з централізованим зрошуванням та
освітленням, як
у випадку житлового комплексу в Бухаресті, будівля з багатою рослинністю. Тут кожна квартира має зелений куточок або зелені тераси. Елена Раштей подає деталі: Коли йде мова про зелені простори, ми маємо на увазі два види: браунфілдів, території, які вже
використовувалися для інших цілей
раніше, та грінфілдів – нові території. Браунфілди є кращої
якості з точки зору стійкості, коли повертаються до системи, в
порівнянні з зеленими ділянками землі,
які були знищені при будівництві. Отже,
зелена ділянка землі на початковій стадії має менший вплив на
індекс стійкості. Але ми також можемо мати зелений простір на
терасах і на даху будівлі. Цей зелений простір може бути двох типів:
інтенсивний і екстенсивний. Інтенсивний, коли висаджуємо дерева, випадок в якому нам необхідний шар грунту не менше 30 см, щоб підтримувати
коріння дерев. Це припускає більших витрат, систему крапельного зрошення та більше уваги щодо структури будівлі. Екстенсивний означає зелений простір з шаром грунту до 10 см, якого можна ручно поливати, посаджені рослини вимагаючи менше
води.

Резидентський комплекс Central District в Бухаресті поєднює інтенсивний та екстенсивний зелений
простір. Цей будинок був оголошений минулої осені найкращим житловим комплексом в Румунії, в рамках міжнародного конкурсу в Лондоні під назвою European
Property Awards. До речі, Румунія є серед
перших країн в Європі щодо інноваційних політик у сфері зеленого будівництва.
Йде мова про зниження податку на зелені будинки та про ініціативу «зелений іпотечний кредит», таким способом заохочуються, як забудовники розробляти зелені
проекти, так і клієнти, які можуть робити кредити в
банку за більш
низькі проценти.

Хоча на будівництво
зелених будинків витрачаються на
20% більше грошей,
вартість такої квартири практично та сама, як й у випадку класичної квартири. Але
споживач матиме
значно низькі витрати на технічне обслуговування ніж у випадку класичної квартири. На європейському рівні, Румунія належить до числа молодих ринків зелених сертифікатів. Якщо до 2015 року
в Румунії було 200 зелених будинків, в даний час понад 6000 будинків підлягають процесу сертифікації. У випадку комерційних будівель, близько
50 будівель отримали сертифікати зеленого
будівництва LEED та майже 80 будівель – сертифікати зеленого
будівництва BREEAM. Слід уточнити, що британська система сертифікації зеленого будівництва BREEAM та американська система сертифікації зеленого будівництва LEED є найбільш відомими та найбільш використаними у випадку сертифікації зелених
будинків у Румунії.

Відомий своїми природними скарбами, Карпато-Дунайський регіон знаходиться у великій небезпеці через екологічні злочини, попереджає Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, Міжнародна організація WWF і науково-дослідний центр «Eurac Research». Незаконні рубки лісу, торгівля дикими тваринами і осетровими, впорядкування гірських річок загрожують біорізноманіттю цього регіону, незважаючи на європейське та міжнародне законодавство з охорони природи. У цьому році 24 000 га пралісів в Румунії, разом з іншими 5,500 га букових лісів та старовікові ліси Карпат та Поділля були включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через велике їхнє природне багатство. Крім того, карпатські ліси зберігають найбільші популяції великих хижаків, які, хоча і захищені міжнародними законами і угодами ЄС, як і раніше стикаються з браконьєрством. В даний час WWF Румунія працює в цьому регіоні вже більше 10 років, здійснюючи проекти із збереження біологічного різноманіття, дикої природи та природних екосистем.

Генеральний директор WWF Румунія Орієта Гуля зазначила: «Румунія має великі площі незайманих лісів. Всесвітній фонд дикої природи Румунії, разом з іншими екологічними організаціями, почав масштабний процес ідентифікації цих областей. Ми почали з близько 200 000 га, 6-7 років тому. Потім ми почали оцінку на терені і систематично скануємо площі, але включення цих площ (підтверджені на основі наукових критеріїв, як незаймані ліси) до Каталогу незайманих лісів, який був створений в минулому році, є важким. Там, де є державні ліси процес трохи простіший, вони переходять безпосередньо під сувору охорону, але там, де приватні ліси процес зазнає перешкод, тому що власники лісу дають дуже важко згоду, щоб ці ліси були захищені. Тому, щоб захистити ліси, які увійдуть до Каталогу і полегшити цей процес, необхідні також компенсаційні заходи для приватних власників. Відтак ми стикаємося з явищем незаконної вирубки. Незважаючи на те, що було зроблено багато демаршів, проблема зменшилася за рахунок контролю і за рахунок більш ретельного моніторингу лісогосподарських робіт, але все-таки є незаконні рубки лісу. Тому необхідно, щоб Румунія створила Інспектора лісу, тобто систему відстеження деревини, яка дозволяє ідентифікувати в реальний час такі ситуації і втручатися. Тобто контроль і втручання.

В останні три десятиліття улови осетрових знизилися більш ніж на 99% у всьому світі через серйозні зниження популяцій цього виду. Однак у басейні Дунаю живуть останні популяції осетрів на всьому континенті. З метою захисту цього виду, в минулому році заборона на осетрову риболовлю було подовжено ще на п’ять років. З шести видів осетрових в Дунаї, один зник повністю, в той час як інші перебувають під загрозою зникнення. Орієта Гуля, генеральний директор WWF Румунія розповідає: «Вилов осетрових заборонений. Спеціальні дозволи надаються лише для наукових досліджень. Проте, ми стикаємося з явищем браконьєрства і ще багато чого потрібно зробити щодо контролю. Існує доповідь, яку ми опублікували в останні роки, пов’язана з незаконною торгівлею ікрою, ми конфіскували, рік тому велику кількість м’яса та ікри. Отож прикордонна поліція докладає значних зусиль в цьому відношенні, але зусилля повинні бути скоординовані і слід працювати з риболовецькими громадами вздовж Дунаю. Тут існує також соціальна проблема, оскільки браконьєрство виступає як засіб поповнення матеріальних ресурсів у цих громадах. Таким чином, ми повинні втрутитися з усіма видами можливостей, механізмами, за допомогою, яких схильні порушувати закон повинні мати інші варіанти для всього свого доходу.

Спеціалісти також попереджають про зникнення диких птахів, захищених видів у Придунайсько- Карпатському регіоні. Десятки мільйонів птахів незаконно гинуть в регіоні Середземного моря, кожен рік це явище поширюється і в Румунії. Орієта Гуля: Цього року були конфісковані в Італії, від двох італійських мисливців, птахи застрелені в Румунії. Ми говоримо про маленьких птахів, які прилітають до країн Західної Європи. Деякі птахи захищені міжнародними законами. На кордоні з Угорщиною було конфісковано кілька тисяч птахів. Схоже, в західних країнах, особливо в Італії, існує попит, оскільки ці птахи споживаються як делікатеси в розкішних ресторанах. Вплив є руйнівним на популяції цих маленьких птахів, які також відіграють свою роль у екосистемі.

Дунайсько-Карпатський регіон, який вважається одним з найважливіших екологічних регіонів у світі, потребує стійкого управління та більш тісної співпраці між національними агенціями та країнами регіону щодо обміну інформаціями та застосування закону. Крім того, необхідна також застосування законів Союзу про дику природу, включно План дій Європейського Союзу проти торгівлі дикими видами.