Румунські ґрунтознавці неодноразово висловлювали занепокоєння явищем опустелювання, яке стрімко поширюється на півдні країни. Щороку тут сотні гектарів землі перетворюються на піщані дюни, а в найближчі 50 років нинішні родючі поля, за найбільш песимістичним сценарієм, повністю пересохнуть. Незначна кількість опадів та висока температура в останні роки налічуються серед причин, що сприяють появі явища опустелювання, а для запобігання ерозії ґрунту мають бути встановлені захисні смуги дерев на кожній великій ділянці, стверджують ґрунтознавці.
Нам потрібні зелені бар’єри, щоб захистити себе від посухи, повені, шторму, забруднення, привертають увагу представники Грінпіс Румунія, які ініціювали петицію на підтримку заліснення південних рівнинних регіонів країни. Вони попереджають, що протягом наступних 30 років понад 40% території Румунії стане посушливим степом. Понад 11 мільйонів румунів потерпатимуть внаслідок підвищення температури, різкого зменшення запасів води та опустелювання, а посуха стане звичайним явищем.
Чіпріан Гелушке є активістом, який присвятив себе боротьбі за збереження лісів та дикої природи. «Біотопів, які ми маємо на сьогодні на рівнинній території, замало, ми говоримо про природні біотопи, оскільки практично не маємо лісової рослинності чи інших видів рослинності, крім сільськогосподарських культур. Отже, біотопи, яких і так замало, потерпатимуть від браку опадів і підвищення температури. Цілком очевидно, що ця суміш генерує посуху, закислення, створює умови, які є несприятливими для життя, в будь-якому вигляді, незалежно від того чи йдеться про рослини, фауну чи навіть людські громади, які з часом потерпатимуть від нестачі води.»
Влітку 2020 року румунські метеорологи оголосили 132 рази червоний рівень небезпеки через різні природні явища, найбільше за всю історію спостережень. У нас мало часу, щоб підготуватися до «оборони». Недостатньо захищати ліси, що залишились у горах, які також масово потерпають від незаконного вирубування. Нам потрібна національна лісова мережа для захисту міст, найбільш вразливих громад та сільськогосподарських угідь, – каже активіст Грінпіс Чіпріан Гелушке. «60% опадів у певному місці, обумовлені великими потоками повітря – мова йде про випаровування води з океанів тощо. Отже це пов’язано з глобальним кліматом. Натомість, 40% того, що означає опади та місцева вологість обумовлено рослинністю або відсутністю рослинності в певних районах. І тоді все стає цілком зрозумілим і простим. Без лісу ми не можемо утримувати воду в ґрунті, без лісу ми не можемо мати необхідної вологості навколо нас. Ліс допомагає нам захищати своє джерело води і тому ми вважаємо надзвичайно важливою наявність лісу на рівнинних територіях. Національна лісова мережа – це не ідея Грінпісу, це проєкт, який насправді є в Румунії вже давно, ця ідея виникла ще в міжвоєнний період, коли влада зрозуміла, що південь Румунії перебуватиме під сильним впливом вітру та сонця і потрібно захищати посіви та громади. Тодішня влада розпочала дуже великий і дуже амбіційний проєкт заліснення лісовими смугами. На жаль, пізніше комуністична влада мала іншу аграрну політику, вона вирубала лісові смуги, або значну частину з них, після 90-х років було вирубано те, що залишилося і так, зараз, через 100 років, ми залишилися без захисних лісосмуг.»
Зміна клімату вже відчутна. За відсутності лісів вся рівнинна територія Румунії, колишньої житниці Європи, швидко висихає. Лише за останнє десятиліття Румунія виплатила компенсацію в розмірі 330 мільйонів євро фермерам, які постраждали від посухи, що не є рішенням ні для держави, ні для їхнього добробуту, – зазначає Чіпріан Гелушке. У 2020 році багато криниць людей пересохли ще на початку літа, а наприкінці серпня ми рахували пересохлі озера. Ми все ще маємо тінь лише на 6% рівнин Румунії, а великі міста задихаються від забруднення та спеки. Заліснення цих територій є пріоритетною метою національної безпеки. Настав час відбудувати природне рішення, яке пропонують ліси, втрачене через незнання, жадібність та безгосподарність. За допомогою петиції, про яку ми говорили на початку, Грінпіс хоче посилити тиск на політиків, щоб змусити їх вжити заходів з відновлення та розширення національної мережі лісових смуг. Природоохоронна організація просить громадян підписати петицію, кожен підпис означає захистити ще одне дерево. На основі цієї ініціативи парламент створить робочу групу для розробки необхідного законодавства до кінця року. Грошей вистачить з амбіційних програм Європейського Союзу щодо охорони навколишнього середовища.
