Розвиток Європи ХХІ століття позначений двома основними доволі протилежними тенденціями. З одного боку, розширюються глобалізаційні та інтеграційні процеси. З іншого – посилюється схильність до культурної диференціації, регіоналізму та збереження ідентичності, особливо на регіональному рівні. Відповідно, гармонізація міжетнічних і національно-етнічних відносин, а також співіснування різних форм самоідентифікації набувають дедалі більшого значення у європейській спільноті. Етнонаціональна політика у прикордонних регіонах має особливий вплив на взаємовідносини між країнами-сусідами. Не стала виключенням в цьому плані і Буковина..
Проект Буковина як контактна зона реалізується спільно ГО Квадрівіум (Україна), Центром європейських студій Ясського університету ім. А.Й. Кузи (Румунія) та Центром управління та культури Європи Університету Санкт-Галлена (Швейцарія) за підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій у Швейцарії (SERI).
У ході Конференції Українці Румунії – Історія, Сучасність та Перспективи. що пройшла недавно у Бухаресті координатор проекту Буковина як контактна зона Надія Бурейко, представляючи проект, зазначила: Основною метою нашого дослідження було дослідити, яким чином етнічні українці в Румунії і етнічні румуни в Україні самопозиціонуються і ідентифікуються. Ми досліджували, яким чином наші респонденти прив’язані до держави свого проживання, до держави свого громадянства, і до держави свого етнічного походження. Наше дослідження ґрунтується на соціологічному опитуванні, яке вперше в історії було проведене по обидва боки кордону регіону Буковина. У Північній Буковині, в Україні, ми опитували тих,хто саме ідентифікує себе, як етнічні румуни, відповідно, у Південній частині Буковини, в Румунії, ми опитували тих, хто саме ідентифікує себе, як етнічні українці. Ми використовували однаковий набір запитань, однакову методологію і виборчу квоту. В Україні було опитано 403 респонденти, а в Румунії 363. Наші дані були нараховані в такому аналітичному нашому звіті де ми давали також політичні рекомендації двома мовами. Для цікавих є також інтернет сторінка де дані нашого соціологічного опитування опубліковані у вигляді інтерактивних діаграм.. Сайт також розроблений трьома мовами:українською, румунською та англійською. У цьому звіті надрукована не тільки аналітика, а дані подані у вигляді табличок та графіків. Кого цікавить проблематика етнонаціональних відносин, україно-румунських міждержавних відносин в контексті проблематики національних меншин, наші дані є у відкритому доступі.
За словами координатора проекту Надії Бурейко важливими є також результати стосовно знаходження Північної та Південної Буковини у складі України та Румунії. Більшість опитаних по обидва боки кордону вважає, що такий поділ і надалі має залишатись: 74% підтримки з боку українських румунів і 62% з боку румунських українців. Сергій Бостан навів ще одні дані, що підтверджують націленість на мирне сусідство буковинців у складі обох країн. Так, 65% опитаних по обидва боки кордону погодились з думкою, що всі негаразди, які були у відносинах між обома країнами варто залишити в минулому.