Tag: румуни

82 з 107 спортсменів, які складають олімпійську команду Румунії на 33-х літніх Олімпійських іграх, прибули в неділю до Парижа на літаку, нещодавно перейменованому на ˮNadia Comăneciˮ (Надія Коменечі) на честь румунської гімнастки, яку називають «богинею Монреаля». До Франції полетіли спортсмени з веслування, плавання, спортивної гімнастики, настільного тенісу, водного поло, боксу, велоспорту, фехтування, яхтингу та стрільби з лука.

Голова Національного агентства з питань спорту, колишня веслувальниця Елізабета Ліпе уточнилала: «Якщо ви запитаєте мене, коли минули ці три роки, я не знаю, як сказати вам, але прийшов час від’їзду, час для румунської делегації вирушати на Олімпійські ігри. Емоції такі ж, як і тоді, коли ми змагалися. Спортсмени мають всю нашу підтримку».

Після приземлення в Парижі спортсменів і тренерів привітала посол Румунії у Франції Йоана Біволару, після чого вони отримали свої повноваження і попрямували до своїх помешкань. Лише плавець Давід Поповіч та веслувальники залишилися за межами Олімпійського селища. Давід Поповіч: «Дуже важко кваліфікуватися на Олімпіаду. Я маю на увазі, що всі говорять про досягнення, медалі, і це зрозуміло, але вражаючий результат є і сама кваліфікація. І я хотів би скористатися цим моментом, щоб привітати всіх нас, хто тут присутній. І з приводу всіх очікувань, які покладають на нас ЗМІ або публіка – ми спортсмени, і у нас є цілі, ми не вирушаємо з очікувань. Бажаємо нам удачі і сподіваємося, що вам сподобається.»

У найближчі дні до Парижа також прибудуть представники Румунії з веслування на каное, легкої атлетики, важкої атлетики, тенісу, боротьби, художньої гімнастики, дзюдо та триатлону. Бернадетт Шоч, тенісистка з настільного тенісу, що входить до світової топ-10 сказала: «Я намагалася виправити абсолютно все, чого, як я знала, не вистачало. Я зробила все. Я дуже щаслива і пишаюся тим, що зробила у підготовці до Олімпійських ігор. Тепер я не можу дочекатися, щоб успішно змагатися і спробую здобути довгоочікувану олімпійську медаль».

Присутні в Парижі спортсмени зобов’язані продовжити історію першої медалі, завойованої Румунією на Олімпійських іграх 1924 року, теж у столиці Франції, – заявив голова Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу – «Я не можу не думати про те, що було 100 років тому. Я не можу не думати про те, що 100 років тому в Парижі ми відкрили цей шлях бронзовою медаллю, і саме від нас залежить продовження цієї прекрасної історії збагачення «скарбниці» Румунії ще більшою кількістю блискучих олімпійських медалей і проведення Олімпійських ігор на найвищому рівні. Олімпійські ігри в Парижі розпочнуться 26 липня, а на церемонії відкриття румунський прапор нестимуть веслувальники Іонела та Маріус Косміуки, чоловік і дружина. Змагання завершаться 11 серпня.

Двоє з 14 віце-президентів нового Європейського парламенту є румунами – Віктор Негреску та  Ніколає Штефенуце – які були обрані в першому турі голосування у вівторок на першому засіданні законодавчого органу. Віктор Негреску балотувався з боку групи соціал-демократів, а  Ніколає Штефенуце з боку зелених, але обидва отримали підтримку парламентської більшості, сформованої навколо Народної партії, соціал-демократів і лібералів від Renew.

У віці 38 років Віктор Негреску представляв Румунію як член Європейського парламенту (2014-2017, 2020 – теперішній час), а також обіймав інші адміністративні посади в європейському законодавчому органі, такі як квестора та віце-голови Комітету з питань освіти та культури. І не востаннє, Віктор Негреску був призначений головним переговірником Європейського парламенту щодо європейського бюджету на 2025 рік.

Я буду намагатися бути більше, ніж віце-президентом європейського законодавчого органу, я буду продовжувати бути сильним голосом румунів на рівні європейських інституцій, тому що сьогодні, як ніколи, ми повинні показати, що ми важливі та можемо професійно нав’язувати свою точку зору», – сказав новий віце-президент Віктор Негреску, додавши, що він представив себе перед депутатами Європарламенту з трьома чіткими пріоритетами: Демократизація та відкриття Європарламенту для громадян, повага до всіх євродепутатів з усіх країн-членів та посилення ролі законодавчого органу в європейському процесі прийняття рішень: «Я хотів би вплинути на бюджет цієї інституції та на процес прийняття рішень у кількох комітетах Європарламенту, щоб порядок денний Європарламенту більше відповідав порядку денному громадян», – сказав Віктор Негреску.»

Інший віце-президент Румунії,  Ніколає Штефенуце (42 роки), депутат Європарламенту з 2019 року, отримав свій нинішній мандат як незалежний, але в Європарламенті він пов’язаний із групою «Зелених», четвертою за чисельністю групою в європейському законодавчому органі, яка, хоча офіційно не є складовою більшості, підтримує ідею ізоляції екстремістів. Ніколає Штефенуце: «Зелені беруть участь у санітарному кордоні, в цій ініціативі зі збереження проєвропейського центру, і ми хочемо показати, що ми є серйозними партнерами. Я сподіваюся, що інші групи будуть серйозними партнерами в управлінні цим континентом».

«Для мене велика честь стати сьогодні віце-президентом Європейського парламенту, але також і велика відповідальність. Я маю на меті більш наблизити Європарламент до людей, особливо до молоді. Соціальна криза, нерівність, дискримінація змушують молодь турбуватися про майбутнє. Ми, весь офіс Європарламенту, зобов’язані показати їм, що європейська демократія працює, що їхні права поважаються і що до їхнього голосу прислухаються», – сказав  Ніколає Штефенуце.

ЗАКОРДОРННІ РУМУНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав сьогодні до збереження румунської ідентичності, мови та традицій у посланні з нагоди Дня румунів звідусіль, який є нагодою підтвердити прихильність до єдності та солідарності. Глава держави зазначив, що він постійно сприяв створенню професійних спільнот між румунами в країні та румунами за кордоном, таким чином зміцнюючи зв’язки між бізнесменами, науковцями, лікарями, вчителями та румунськими митцями «тут» і «там», які, працюючи разом, створили багато успішних проєктів. Сьогодні в Бухаресті завершується 7-й фестиваль «Тут-Там», який включав низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців. Протягом трьох днів захід об’єднав румунських митців з країни та з-за кордону з різних творчих сфер: мистецтва, дизайну, музики, кіно тощо, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном. У цьогорічному фестивалі взяли участь сотні румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу.

ДІАСПОРА – Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів, – заявила сьогодні глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. У своєму посланні з нагоди Дня румунів Звідусіль вона підкреслила, що пріоритети її мандату пов’язані з консульським компонентом, а саме з наданням ефективних консульських послуг за найвищими стандартами. Лумініца Одобеску запевнила, що МЗС Румунії робить все можливе для того, щоб вибори до Європейського парламенту 9 червня пройшли за кордоном в оптимальних умовах.

ЗАКОНОДАВСТВО – Завтра на пленарному засіданні Сенату (верхньої палати парламенту Румунії) відбудеться обговорення законодавчої пропозиції, ініційованої Націонал-ліберальною партією, що перебуває при владі в коаліції з Соціал-демократичною партією, спрямованої на захист та збереження ставки єдиного податку на наступні 10 років. Документ передбачає, що після набуття чинності закону і до 31 грудня 2033 року не буде прийнято жодних нормативно-правових актів, які б змінювали або скасовували ставку єдиного податку на доходи і прибуток, отримані на території Румунії. Ініціатори стверджують, що цей захід забезпечить передбачуваність, фінансову стабільність і середовище довіри для населення та інвесторів. Соціал-демократи, партнери лібералів по правлячій коаліції, поки що не підтримують такий підхід, оскільки вони більше виступають за перехід до прогресивного оподаткування. З іншого боку очікується, що Палата депутатів проголосує за пропозицію посилити покарання за торгівлю людьми, дитяче рабство і дитячу порнографію. За ці злочини торговці людьми можуть отримати тюремне ув’язнення терміном до 12 років і до 20 років, якщо йдеться про неповнолітніх. Законопроєкт також робить неможливим умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, яка вчинила такі злочини і запроваджує кримінальну відповідальність за замах на злочин, що стосується дитячої порнографії. Уряд Румунії також нещодавно прийняв Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми, яка передбачає створення інтегрованого механізму виділення коштів на захист і допомогу жертвам торгівлі людьми.

КІНО – Трилер «Анора» американського режисера Шона Бейкера став володарем Золотої пальмової гілки 77-го Каннського кінофестивалю. Гран-прі фестивалю отримав індійський фільм Паяла Кападіа «Усе, що ми уявляємо», а Приз журі – стрічка «Емілія Перес» французького режисера Жака Одіара. Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм «Насті» румунських режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

ШІ – У Румунії буде створено Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, що сприятиме розробці власних технологічних рішень, співпраці з міжнародними партнерами та підготовці найкращих фахівців у цій галузі. Про це повідомив міністр фінансів Марчел Болош на своєму Facebook. Він зазначив, що очолюване ним міністерство почало використовувати штучний інтелект для виявлення аномалій і поведінкового аналізу в боротьбі з шахрайством. У Технічному університеті міста Клуж-Напока (північний захід) розпочалося будівництво першого в Румунії дослідницького центру штучного інтелекту, в який було інвестовано понад 105 мільйонів леїв (близько 21 мільйона євро).

ЛІКИ – Європейська комісія звернулася до держав-членів ЄС з проханням призупинити дію дозволів на продаж кількох генеричних лікарських засобів. Рекомендація Брюсселя з’явилася після того, як Європейське агентство з лікарських засобів провело аудит індійської лабораторії, яка тестувала ці препарати, і виявило порушення в даних і процедурах тестування більш ніж 350 ліків. Це викликало серйозні занепокоєння щодо достовірності тестів, які мають показати, чи вивільняє генеричний препарат таку ж кількість активної речовини в організм людини, як і оригінальні ліки. Список, опублікований на сайті агентства, також включає понад 40 лікарських засобів, дозволених в Румунії. Агентство зазначає, що деякі з рекомендованих до призупинення ліків можуть бути критично важливими через відсутність альтернатив у деяких країнах ЄС. У цьому контексті Єврокомісія вирішила, що національні органи влади зможуть відкласти призупинення продажу цих ліків на термін до 2 років.

ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка проходить в Софії, Болгарія. Учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок. Про це повідомив Державний департамент США. Він проведе переговори про американську підтримку прогресу Р.Молдова на шляху до членства в Європейському Союзі, а також про енергетичну безпеку. Ентоні Блінкен був у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після візиту до Кишинева американський чиновник вирушить до Праги на неформальну зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО для обговорення пріоритетів наступного саміту НАТО, який пройде в липні у Вашингтоні.

З 25 по 28 травня в Бухаресті відбувся 6-й фестиваль «Aicі-Acolo/Тут-Там», організований з нагоди Дня румунів звідусіль, який традиційно відзначається в останню неділю травня, цього року 28 травня.Фестиваль пройшов під патронатом президента Румунії Клауса Йоганніса і включав серію заходів за участю румунських артистів з країни та з-закордону з різних творчих сфер, таких як мистецтво, дизайн, музика, література.Західбув проведений з метою підтримання зв’язку з румунськими громадами за межами країни, зміцнення їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної ідентичності та визнання важливості, яку надає їм румунська держава.

Фестиваль проходив за підтримки різних румунських установ, зокрема Палати депутатів,Румунської патріархії, Мерії столиці, Національного музею мистецтв Румунії, Національного музею села ім. Дімітрія Густі тощо.На офіційному відкритті фестивалю,що відбувсяв Національному художньому музеї Румунії, першою до присутніх з привітальними словами звернуласярадниця президента Румунії, Сандра Пралог: «Мій колега і друг, державний секретар ГеоргеКирчу часто каже, що кожен день є Днем румунів звідусіль. Дійсно,кожен день, але особливо сьогодні.Уже вшосте ми зустрічаємося в такій святковій атмосфері, щоб разом відсвяткувати те, що нас зближує. Бачення Президента Румунії полягає у створенні спільнот серед румунів з однієї сфери, тут мова йде про мистецтво, літературу, музику та багато інших речей, які нас об’єднують.»

Очільник Департаменту у справах румунів звідусіль, державний секретар Георге-Флорін Кирчу заявив, що очолювана ним установа захищає румунську ідентичність у всіх громадах, де вони проживають.Високопосадовець запевнив у повній підтримці президента та нинішнього румунського уряду і наступного коаліційного уряду, який, ймовірно, зазнає незначних змін. «Перш за все, я хочу подякувати всім закордонним румунам за підтримку, яку вони надають Румунії, зберігаючи румунську культуру, румунську мову тощо. Я також хочу подякувати румунам з-за кордону за їхню участь у розвитку економіки Румунії, тому що, як ви всі знаєте, найбільшими інвесторами в Румунії є саме закордонні румуни. I я запевняю їх у всій підтримці, яку зобов’язаний їм надати румунський уряд.Ми обіцяємо бути поруч з румунами, де б вони не жили, де б вони не вирішили жити, якщо самі обирали, або де б вони не перебували за межами кордонів Румунії не тому що самі цього хотіли. Ми обіцяємобути поруч.»

У своїй промові, держсекретар порушив тему війни, яка триває по сусідству: «Ми молимося, щоб Господь Бог захистив нас, дав мудрості тим, хто несе відповідальність за цю війну і, щоб ми якнайшвидше віднайшли мир. Нещодавно, Георге Кирчу з робочим візитом відвідав м. Ізмаїл, Одеської області, де зустрівся з представниками місцевої влади з метою продовження діалогу щодо підтримки, яка може бути надана румунській громаді в Україні. Говорячи про це в інтервю нашії радіостанції він сказав: “Румуни в Україні переживають по справжньому важкі часи випробувань. Ми підтримуємо їх реальними діями, знаходимося поруч з ними душею, думками, румунською мовою, яка є безцінним скарбом румунського народу і за межами кордонів, не тільки всередині них. Також, держсекретар заявив про плани румунського уряду розширити підтримку румунів звідусіль: “У програмі коаліційного уряду Румунії є розділ, який безпосередньо стосується розширеної підтримки румунів звідусіль шляхом реалізації безвідплатних культурних, освітніх, духовних і соціальних проектів та реальної підтримки румунів там, де вони проживають.

Генеральний консул Румунії у Чернівцях Ірина-Лоредана Стенкулєску, яка приїхала на відкриття фестивалю разом з більш ніж 80 етнічними румунами з Буковини, висловила румунську підтримку Україні в цьому надзвичайно складному контексті. «Я щойно прибула з України, яка зараз переживає надзвичайно складні часи, і відчуваю сильні ємоції та радість бути поруч зі всіма закордонними румунами сьогодні, в рамках цього важливого заходу. Як казав Еміль Чоран, навіть якщо ми не живемо в одній країні, ми живемо в одній мові.»

Ми дійсно намагаємося зробити якомога більше для румунів які мешкають в Україні, на Буковині, Закарпатті, в Одесі. Ми робимо недостатньо, але ми намагаємося робити краще, – сказав державний секретар Георге-ФлорінКирчу.

У фінальній частині відкриття фестивалю відбувся концерт барокової музики у виконанні Ансамблю SEMPRE.Впродовж наступних 3 днів учасники фестивалю відвідали безліч культурних заходів. Заключною частиною у програмі фестивалю стала Свята Літургія у Патріаршому соборі, головному храмі Православної церкви Румунії. На богослужінні були присутні високі церковні ієрархи з країни та з-за кордону, разом з румунськими офіційними особами.А церемонія закриття фестивалю відбулася в залі колишнього парламенту Румунії, що знаходиться в приміщенні Румунської Патріархії.

Фестиваль Aici-Acolo був ініційований у 2017 році Адміністрацією Президента з метою створення комунікаційних мостів між румунами в країні та закордонними румунами, розвитку спільнот та мереж, які б сприяли обміну ідеями та проєктами і, відповідно, розвитку Румунії.У фестивалі взяли участь понад 400 румунів з сусідніх (Р.Молдова, Сербія, Україна та ін.) та з більш віддалених країн (Австрія, Бельгія, Канада, Об’єднані Арабські Емірати, Німеччина, Йорданія, Ірландія, Фінляндія, Франція, Італія, Великобританія, Мексика, Нідерланди, Іспанія, США, Туреччина та ін.).

Дві третини румунів вважають, що в
наступний період настане масштабна економічна криза, і це головна причина для
занепокоєння в цей період, – показують
результати опитування, проведеного компанією соціологічних досліджень Avangarde
в останні дні цього місяця. Лише 3% румунів вважають, що економічна криза не
настане.

Згідно з опитуванням, головними
причинами занепокоєння румунів є інфляція, енергетична криза, спричинена
Росією, продовольча криза та, меншою мірою, підвищення банківських ставок. Що
стосується інфляції, то половина опитаних висловили стурбованість її
зростанням. Опитування показує, що дві третини
румунів вирішили відмовитися від кількох речей, щоб впоратися з хвилею
підвищення цін. Майже кожен другий румун каже, що купує менше їжі, а 14%
опитаних кажуть, що вони відмовилися купувати одяг. Однак є також значний
відсоток опитаних, які стверджують, що не зменшили споживання – близько 20%, а
10% не можуть цього оцінити.

Крім інфляції румунів хвилюють
енергетична криза та продовольча криза. Багато людей з газовими системами
опалення кажуть, що вони розглядають можливість інвестувати в альтернативні
джерела, побоюючись високих рахунків. У випадку енергетики більшість румунів
вже інвестували або інвестуватимуть в обладнання, яке допоможе їм зменшити
споживання. Загалом, щодо енергетичної кризи,
майже 4 з 10 румунів вважають, що Росія поставить Європу в скруті цієї зими і
повністю припинить постачання їй газу. Однак багато румунів налаштовані
оптимістично і вірять, що лідери ЄС знайдуть рішення для подолання енергетичної
кризи, викликаної можливим повним припиненням постачання газу. Проте третина опитаних каже, що не
може визначити, хто виграє цю гру.

Водночас 39% переконані, що природні ресурси
Румунії допоможуть їй уникнути енергетичної кризи взимку. Чверть опитаних не
переконані в цьому. З іншого боку, опитування також показує, що лише 1 румун з
10 стурбований підвищенням кредитних ставок. Що стосується особистих фінансів,
більше третини румунів заявляють, що вони не економили гроші, а інша третина,
що вони заощаджували менше грошей ніж
минулого року. Набагато менше румунів кажуть, що вони заощаджують так само, як
у 2021 році, або що вони економлять більше грошей порівняно з попереднім роком. Опитування також показує, що третина
румунів очікує, що ціни на нерухомість зростуть, в той час як теж третина
вважає, що вони залишуться незмінними, і набагато менше румунів вважають, що
ціни на нерухомість впадуть. Опитування Avangarde проводилося з 24 по 30 серпня
методом телефонних інтерв’ю. Участь в опитуванні взяли 880 осіб.

Чи
йде мова про фізичне, сексуальне, культурне, емоційне чи кібернасильство, ми
завжди говоримо про силу та контроль. Насильство – процес циклічний. Нерідко
ескалація насильства може призвести навіть до вбивства. Ця хвороблива гра
контролю та сили залишає глибокі травми в душі жертви.

Що таке домашнє
насильство з психологічної точки зору? Які
етапи цього процесу? Психотерапевт Крістіна Нестасе пояснює: «З психологічної точки зору сімейне насильство, також
відоме як домашнє насильство – це навмисне жорстоке фізичне чи емоційне
поводження одного члена сім’ї над іншим, це демонстрація сили і бажання
здобути контроль та владу над іншою особою. Домашнє
насильство, здається, є повторюваним процесом. Це подібне на серію образливих
дій, які після встановлення стають передбачуваними. Цей цикл поділено на чотири
фази, які помітні як у поведінці агресора, так в поведінці жертви. На першій
фазі з’являється напруга. Потерпілий відчуває неспокій, намагається
покращити сімейний клімат, уважно стежить за своїми жестами і поведінкою. На
другій фазі, агресії, жертва відчуває себе приниженою, сум і відчуття
несправедливої ​​ситуації. Третя фаза, виправдання, – це коли жертва намагається
зрозуміти пояснення і намагається допомогти агресору змінитися. Вона сумнівається
у правильності власного сприйняття реальності та відчуває, що несе відповідальність
за цю ситуацію. На четвертій фазі так званого примирення (або медового місяця)
жертва надає шанс кривднику. Вона допомагає йому, спостерігає за його зусиллями
і вірить, що він змінить свою поведінку. На жаль, Румунія посідає
провідне місце в ЄС за рівнем домашнього насильства. Кожні 30 секунд б’ють
якусь жінку, а 3 з 10 них зазнають фізичного чи психічного насильства,
починаючи від 15 років. Інша статистика ЄС показує, що в Румунії щогодини
двоє дітей стають жертвами домашнього насильства та 86% зареєстрованих випадків
жорстокого поводження з дітьми відбувається в сім’ї. Тільки один із 9 батьків
ніколи б не вдарив свою дитину, а 50% кажуть, що роблять це заради своїх дітей.
63% дітей сказали, що їх батьки хоча б раз вдарили.»

Може здаватися
парадоксальним, але жертва, хоча й неодноразово зазнає знущань, не покидає
агресора. Обдурена його обіцянками, вона
погоджується дати йому ще один шанс, а потім ще один. Крістіна Настасе
стверджує: «У процесі домашнього насильства є так звана фаза «медовий
місяць», коли кривдник змінює свою поведінку по відношенню до жертви лише для
того, щоб не покинула його. Вони можуть висловлювати те, що здається щирим каяттям, можуть
заявляти, що звертатимуться за професійною допомогою, і навіть поводяться як
любляча, турботлива людина, щоб повернути довіру жертви. Не забуваймо, що
жертва потерпає внаслідок агресії, вона розгублена.
Доброта та обіцянки кривдника можуть довести жертву на думку, що можна зберегти стосунки. Дуже важливо, щоб жертви зрозуміли, що вони не є причиною насильства,
яке було спрямоване на них, щоб у них не було того почуття провини у
стосунках з кривдником, відчуття, яке їх тримає у це порочне коло.»

Насильство може
мати різні форми, попереджає Крістіна Нестасе: «Відомі чимало форм
домашнього насильства. Фізичне насильство є найбільш очевидною формою і
відноситься до тілесних ушкоджень. Сексуальне насильство передбачає сексуальні
практики без згоди жертви, насильство над членами сім’ї та дітей. Психологічне насильство включає серйозні погрози,
примус, позбавлення волі, переслідування, емоційний шантаж, приниження,
глузування, використання дітей як засіб тиску. Соціальне насильство означає
ізоляція жертви шляхом заборони або обмеження контактів з родиною чи друзями.
Економічне насильство – це заборона працювати, обмеження доступу жертви до
грошей, до особистих речей, їжі, телефону, всього того, що робить людиною
автономною. Емоційне насильство передбачає заборону права говорити рідною
мовою або зобов’язання сповідувати релігійні обряди, які є неприйнятними для особи.
З’явився ще один вид домашнього насильства – кібернасильство. Це переслідування
в Інтернеті шляхом відстеження та перехоплення різних пристроїв без згоди
жертви. Тож з метою здобути контроль та владу над іншою особою. Емоційний
шантаж, це насадження відчуття провини, повторне пригадування про минулі
помилки жертви, маніпуляція, примус. Крістіна Нестасе уточнює: «Відчуття провини є частиною
домашнього насильства, яке називається емоційним насиством, і на відміну від
фізичного, це тривалий процес, який жертва не сприймає і вважає за стан
речей. В основному це форма словесної чи несловесної комунікації, при якій
кривдник намагається викликати у жертви почуття провини, намагаючись
контролювати її поведінку. Це чітка форма психологічної маніпуляції та
примусу, та її можна розпізнати в наступних ситуаціях: коли кривдник робить
коментарі, які свідчать про те, що жертва не працювала так добре як він, коли повторно
пригадує про помилки, зроблені жертвою в минулому, коли нагадує про послуги,
які жертва отримала, коли поводиться так, ніби він засмучений, але потім
заперечує, що наявна певна проблема, коли не говорить, чітко показуючи через мову
тіла, тон голосу та виразу обличчя. що не схвалює те, що робить жертва. Насадження
почуття провини може спрацювати, щоб змусити партнера робити те, що хоче
кривдник, але партнер може відчути це маніпулювання.»

Діти найбільше
піддаються впливу і найлегше травмуються. Ідеальні жертви, без орієнтирів,
знущані діти, навіть вважаю це нормальним. Про наслідки фізичної, психічної чи
іншої форми насиства над дітьми розповідає психолог Крістіна Нестасе: «Діти
часто залишаються лояльними до своїх батьків чи опікунів, які знущаються над
ними, тому що бояться того, що станеться, якщо вони повідомляють про
насильство. Дитина, яка страждає від емоційного насильства, також може думати,
що її обзивання образливими прізвиськами або відсутність любові – це нормальний
спосіб життя. Вони можуть нікому не розповідати про насильство, оскільки
вважають свій досвід нормальною поведінкою. По суті, дитина часто думає, що
вона винна за насильство, а це означає, що вона небажана та її не люблять. Лише
через порівняння з сім’ями друзів, лише через дискусій в школі, дитина може
зрозуміти, що ситуація є токсичною. Наслідки такого жорстокого поводження для
дітей можуть бути серйозними і можуть тривати до дорослого віку. Вони можуть мати
проблеми з спілкуванням. Крім того, у дітей може бути підвищений ризик поганих
стосунків з однолітками, проблеми конфіденційності, труднощів у вирішенні
конфліктів, агресії у стосунках, антисоціальна поведінка, навіть
правопорушення, агресивна поведінка та відсутність цікавості. Іншими словами,
люди, які зазнали насильства в дитинстві, більше ризикують, у свою чергу, стати
агресорами своїх дітей, ніж люди, які не зазнали насильства.»

Проблеми, з якими стикаються румуни в Україні після
прийняття закону про освіту, який суттєво зменшує доступ до навчання рідною
мовою, були обговорені минулого тижня під час онлайн-дебатів, організованих
євродепутатом Єудженом Томаком. У дебатах взяли участь лідери організацій українських
румунів з Чернівецької, Закарпатської та Одеської областей, вчителі, культурні
діячі, а також представники румунських установ, які відповідають за збереження румунської
самобутності за кордоном.

Румунська громада в Україні (поділена на румунів і
молдован) є однією з найбільших у сусідній державі, точніше другою за
чисельністю після росіян. В останні роки більшість румунів, які компактно проживають
на Закарпатті, Чернівеччині та Одещині, скаржаться на погіршення стану освіти
румунською мовою. Румунський депутат Європарламенті, уродженець, Одеської області Єуджен
Томак роками стежить за ситуацією в цих громадах і минулого тижня організував онлайн-дебати, за участі чільних
посадовців Румунії, представників уряду та парламенту, щоб обговорити цю
проблему з представниками румунської меншини в сусідній країні та знайти
рішення їх проблем.

В інтерв’ю Румунському радіо він розповів. «Ми провели дебати
за участі міністра освіти Соріна Кимпяну та інших колег, президента Комітету з
питань культури Сенату Румунії Віорела Баді, голови Комітету з питань
закордонних румунів Сенату Джіджела Штірбу та інших румунських чиновників.
Вперше за досить довгий час вчителі, журналісти, активісти за права румунів у
сусідній державі мали можливість зустрітися з румунськими чиновниками й обговорити
надзвичайно серйозні проблеми, а саме не лише доступу до освіти, а просто
зникнення румунської мови у школах, у населених пунктах де компактно проживають
румуни. В останні роки сусідня держава веде навіть не «тонку», а відверту політику
денаціоналізації румунської громади. Я хочу нагадати, що після російської
меншини, румунська є другою за чисельністю в сусідній державі. Понад
півмільйона румунів мешкають у відомих нам історичних районах – на півночі
Буковини, півдні Бессарабії та Марамуреші за Тисою. І для нас це пріоритет.
Саме тому я організував ці онлайн-дебати, оскільки вкрай важливо зробити все
можливе, щоб зупинити цей неймовірний процес асиміляції румунського населення в
сусідній державі.»

Румунський євродепутат заявив, що планує порушити це
питання і в Європейському парламенті, адже в цьому випадку йдеться про одну з офіційних
мов ЄС. «Рішення є. Перш за все,
румунська держава збільшила кількість стипендій, які вона надає юнакам і
дівчатам з цих регіонів, які вирішують продовжити навчання в Румунії, але ми не
зупиняємось лише на цьому. Я, як член Європарламенту, планую ініціювати в
Європарламенті резолюцію, яка закликає до здорового глузду, а саме, щоб
європейське фінансування було обумовлене забезпеченням права нацменшин
зберігати свою ідентичність, і я маю на увазі передусім ті, хто говорять
офіційними мовами Європейського Союзу. Якщо Брюссель обумовлює держави-члени забезпеченням
верховенства права та обумовлює виділення коштів з європейських фондів повагою
та прихильністю, яку держави-члени повинні проявляти до верховенства права, я
думаю, що це питання здорового глузду, щоб і держави-партнери Європейського
Союзу, такі як Україна, поважали надзвичайно важливу річ, точніше гарантували
освіту рідною мовою для меншин, які говорять офіційними мовами Європейського
Союзу. Румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу і ми використаємо
всі наявні у нас механізми, щоб переконати офіційний Київ сісти за стіл
переговорів. Вже більше двох років змішана міжурядова комісія у справах меншин
не проводить засідань для обговорення цих питань, факт, який підтвердив і
держсекретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску. Отже, я
дуже серйозно ставлюсь до цього питання і долучився до цього проєкту саме тому,
що мені не байдуже. Я отримав багато скарг від вчителів румунської мови в цих
областях та від людей, які кажуть, що з ними обходяться несправедливо і, саме
тому, думаю, що настав час бути трохи твердішими. Україна має досить жорсткий
конфлікт у відносинах з Російською Федерацією і має використовувати румунську
меншину, щоб зміцнити відносини з Румунією, без чутливих питань як зараз.»

На жаль діалогу між Румунією та Україною з цього питання
майже немає, хоча Бухарест, на відміну від Будапешта обрав конструктивний шлях
вирішення цього питання з українською стороною, зайнявши стриману позицію і неодноразово
наполягаючи на конструктивному підході. Єуджен Томак: «Саме тому уряд визначив своїм
пріоритетом у наступний період розмороження діалогу на освітньому напрямку,
оскільки ми зацікавлені в тому, щоб мати можливість забезпечити та гарантувати
молодим людям в цих громадах шанс професійної реалізації через Румунію.
Румунська держава надає ці стипендії. Ми знаємо, як важко комусь із сільської
Румунії, але уявіть, що з цих районів, де є компактні румунські громади, юнаки
та дівчата отримують можливість продовжити навчання в престижному румунському університеті.
І саме з цієї причини ми повинні наполягати шляхом діалогу на розблокуванні переговорів та добитися визнання Україною румунських дипломів у всіх сферах.
Оскільки, наприклад, немає ніяких причини не дозволяти випускникам медичних
закладів, уродженцям цих спільнот, повертатися додому і працювати в сфері
медицини, але з іншими професіями виникає багато труднощів. Крім цього ми є
зразком з погляду поваги до нацменшин, українська меншина в Румунії користується
всіма правами, має ліцей з українською мовою викладання, а також заклади
середньої освіти з викладанням на рідній мові, що є абсолютно природним. Ми
хочемо лише віддзеркалення в Україні того, що пропонуємо ми, гарантування тих самих
прав нашій меншині у сусідній державі.»

Експансія Османської Імперії в Європу в XIV-XV ст. була скоріше
періодом протистояння та співіснування ніж періодом постійних та відкритих
конфліктів. Однак, у 1453 році султан Мехмет II поставив кінець цьому перехідному періоду завоюваванням Константинополя та централізацією влади в руках
єдиного суверена, а саме в його власних руках. У період до завоювання
Константинополя, приблизно з 1360-х до 1453 року, румуни також застосували модель
протистояння та співіснування з турками, відповідно до балканської практики.

Модель співіснування двох світів – християнського та
мусульманського, про що свідчать документи тих часів, врешті-решт призвела до
злиття двох типів культури та цивілізації. Початкове зіткнення між християнським та мусульманським світами
поступово перетворювалося на взаємозалежність та зближення і закінчувалося
синтезом, коли релігія та звичаї призвели до певного людського типу та подібної поведінки.

Балканські політичні діячі періоду до Османського завоювання,
зрозуміло, мали власні інтереси. Для досягнення своїх цілей, вони
співпрацювали, але також боролися з турками. Неодноразово вони просили
османської допомоги. Але до співжиття з турками, у другій половині XIV
століття, балканські християни чинили їм опір, зокрема греки, болгари, серби та албанці, яким іноді
допомагали румуни, але без успіху.

Швейцарський історик Олівер Йенс Шмітт -
професор Віденського університету та фахівець з середньовічної історії
Південно-Східної Європи зазначив, що прикладів, християнських принців,які померли в боротьбі з османами, є менше ніж тих лідерів, які
співпрацювали з турками: Більшість християнських принців на Балканах співпрацювали з
турками. Список османських партнерів набагато довший, ніж перелік тих принців,
які боролися з османами. Князі-християни, які померли в боротьбі проти османів,
були сербські військові лідери в битві на річці Мариці, а саме Углеша та його брат, король Вукашин,
албанський князь Балша II в 1385 р., сербський князь Лазар Хребелянович, принци та воєводи Волощини: Міхаїл І Басараб, який загинув 1420 року, Дан II,
Влад Цепеш, а також візантійський імператор Костянтин XI. Були убиті також батько албанського князя Скандербега Йоана Кастріоті, останній
італійський герцог Афін та останній боснійський цар, а також кілька
боснійські бояри, як наприклад члени сім’ї Ковачевичів та Павловичів.

Турки люблять сварки серед християн, – писав анонімний літописець. Дійсно, християнські еліти використовували турецьких найманців для
боротьби зі своїми суперниками, а турецькі найманці приїжджали як найманці і
залишалися господарями. Османи створили васальні держави, залежні держави, які
також масово втручалися в османську внутрішню політику, прикладом є тривала
османська війна між 1402 і 1413 роками, в ході якої султанські сини вели війну
за батькову спадщину.

Історики вважають, що після битви на річці Мариці 1371 року,
під час якої серби зазнали поразки від турків, балканські правителі
починають визнавати себе османськими васалами. Саме тому, румуни виходять на
першу лінію фронту протистоянь з турками. Володар
Волощини Мірча-чел-Бетрин у битві при Ровіне 1395 року зупинив навалу
війська Баязида I. Мірча виступив проти османів й 1396 року під Нікополем та
успішно відбив їхні напади 1397, 1400 роках. Але, як зазначає швейцарський
історик Олівер Йенс Шмітт, серби вже
стали вірними союзниками турків: Сербські бояри Марко Кралевич і
Костянтин Драгаш померли в битві при Ровіне в 1395 році. Вони воювали проти
Волощини Мірчі-чел-Бетрин, на стороні османів. Загибель у битві двох
сербських бояр показує суттєвий напрям османського завоювання. Без підтримки
васалів, зокрема сербських бояр, наступ османів не був би можливим. У всі
суттєві моменти османські завоювання на Балканах, сербські бояри були на
стороні османів: у Ровіне, у Нікополі, де кіннота Стефана Лазаревича вирішила битву на
користь османів, в Анкарі, де та сама кіннота воювала до кінця за Баязида, в той
час як чимало мусульман уже втекли, а також у 1430 році, коли Георгий Бранкович
допоміг завоювати Салоніки, які були під владою Венеції. Навіть й в 1453 році
серби були в Константинополі, але не як визволителі, а як військами на допомогу
османам.

У Волощині, на півночі ріки Дунаю, з’явилися ознаки такої
співпраці з османами й навіть сюзеренітету. Олівер Йенс Шмітт уточнює: З’явилися два
табори бояр, які на довгий час орієнтувалися на османів або на Угорщину,
хоча, принаймні на ранньому етапі, більшість принців входили в той чи інший
табір залежно від політично-військової ситуації. Тому не завжди легко відрізнити, хто використовував
інших: османи та угорці місцевих амбітних бояр чи навпаки. Останні вважали, що
вони зміцнюють свою регіональну владу за допомогою розумних маневрів і частої
зміни альянсів. Швидка зміна правителів у Боснії та у Волощині відбулася зокрема через ці владні
ігри. Серед румунських воєвод прихильних до османів можна згадати Раду II
Праснаглава, Александру Алдя або Раду-чел-Фрумос.

Таким чином, у 1453 році завершився тривалий перехідний період. Того ж року, румуни
Волощини застосовували іншу культурну модель, в яку вони
інтегрувалися протягом більше чотирьох століть.

Щороку 24 січня румуни в країні, а
також ті, що знаходяться поза її межами, відзначають Об’єднання Румунських князівств. У 2020
році минув
161 рік від цієї події, яка передувала створенню унітарної національної
держави, відзначеної в ці дні низкою культурних та релігійних подій. У
Національному історичному музеї можна відвідати мікровиставку «Маленькі знаки
великих побажань. Символіка Об’єднання князівств у філателії та нумізматиці». Серед експонатів – лист
з поштовою маркою Об’єднані князівства 1862 року, поштова марка з зображенням
правителя Александру Іоана Кузи 1865 року, або дві монети від 1864 р. з написом ОБ’ЄДНАНІ КНЯЗІВСТВА.

Національний музей Котрочень також буде відкритий 24 січня. У апартаментах, зайнятих правителем, можна
милуватися особистими предметами, які належали родині Куза, оригінальні
документи, а також парадний меч, отриманий у подарунок від сербського князя
Михайла Обреновича. 24 січня 1859 року Александру Іоан Куза – обраний за тиждень до цього правителем Молдови -
був одноголосно обраний членами Виборчої
асамблеї в Бухаресті господарем Волощини і проголошений правителем Об’єднаних
князівств. Таким чином, було підписано де факто
об’єднання двох
князівств.
Через три роки, 24 січня 1862 року, за рішучої підтримки французького
імператора Наполеона III, Об’єднання було міжнародно визнано, а держава отримала назву Румунія.

Семирічне правління Александру Іоана Кузи під час якого
було проведено радикальні реформи, заклало інституційні основи сучасної Румунії.
Були прийняті цивільний і кримінальний кодекси, обидва за французькою моделлю, було створено національну армію,
початкова освіта стала обов’язковою і були створені перші університети – в 1860
році в Ясах,
який сьогодні носить ім’я Кузи, і, чотири роки по тому у Бухаресті. Завдяки аграрній реформі майже півмільйона
селянських родин стали власниками землі, отриманої після секуляризації монастирських
маєтків. Обожнений селянами, але якого не любили політичні партіями, через його авторитарні
відхилення,правитель був змушений зректися і піти на заслання в 1866 році. Його змінив майбутній
король Кароль I, німецької короліської
родини
Гогенцоллерн-Зігмарінген.

Його тривале правління принесло Румунії державну
незалежність від
Османської імперії та повернення Добруджі (південний схід) після
російсько-румунсько-турецької війни 1877 р. У 1918 р. під час
правління короля Фердинанда, названого УНІФІКАТОРОМ процес утворення національної
держави був завершений об’єднанням з Батьківщиною історичних провінцій з переважно
румунським населенням, які до цього перебували під
окупацією сусідніх багатонаціональних імперій – Трансільванія (центр), Банат,
Кришана, Марамуреш (захід), Буковина (північний схід) ) та Бессарабія (схід).