Category: Взаємини

  • Виклики адаптації: як українські діти інтегруються в румунські школи

    Виклики адаптації: як українські діти інтегруються в румунські школи

    Станом на січень 2025 року понад 355 тисяч українських дітей поєднують навчання у двох школах — дистанційно в українській та очно в закордонній. Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки України у відповідь на запит медіа «Нова українська школа».
    Аби допомогти дітям адаптуватися, благодійна організація JRS Romania відкрила в Бухаресті спеціальний клас, де дітей готують до навчання в румунських школах, зберігаючи зв’язок з українською програмою. Для багатьох родин це стало не лише підтримкою, а й шансом зберегти освітній міст між двома країнами.

    «Батьки ще не всі вирішили, чи будуть вони тут жити та інтегруватися в румунське суспільство, чи все ж таки повернуться в Україну. Тому для того, щоб підготувати дітей і до української, і до румунської школи, якщо вони будуть інтегруватися, ми відкрили цей клас», — розповіла в нашому інтерв’ю викладачка румунської мови JRS Romania Олена Орлова, більш відома за творчим псевдонімом Леора.

    Викладачка Леора пригадує, як складно було її доньці Соні через мовний бар’єр і відсутність належної підготовки, коли вони евакуювалися до Румунії у 2022 році. Тоді, навчаючись у другому класі, Соня паралельно відвідувала дві школи: онлайн-уроки в українській та була слухачкою в румунській. Проте, за словами Леори, такий формат навчання в румунській школі не дав суттєвого результату. «Тому наступного року, коли в українській онлайн-школі вона пішла до третього класу, в румунській школі нам сказали: «Якщо ви хочете й надалі бути слухачкою в третьому класі, будь ласка, можете продовжувати. Але якщо ви прагнете здобувати європейську освіту та стати повноцінною ученицею, то маєте йти в перший клас і з нуля починати вивчати румунську мову».

    Леора розповідає, що для неї та її доньки це було справжнім стресом: «Соня відчувала сором, бо їй було майже дев’ять років, і їй довелося починати з першого класу».

    Викладачка зазначає, що головною причиною труднощів українських дітей в адаптації до іноземних шкіл і садочків є мовний бар’єр. «Діти, які тільки приходять до нас або починають навчання в румунських школах, стикаються з великими труднощами. Їм надзвичайно складно зрозуміти завдання, адже для виконання навіть елементарних математичних дій потрібно чітко зрозуміти, що саме потрібно робити з цифрами: чи їх складати, множити чи ділити. Потрібно правильно прочитати та зрозуміти завдання, а якщо діти не володіють румунською мовою і не знають необхідних слів, вони не розуміють, що саме їм потрібно робити, і, звісно, не можуть виконати завдання».

    Щоб допомогти школярам, JRS Romania в Бухаресті відкрила ще один спеціальний навчальний простір, каже викладачка Леора. Тут діти можуть отримати допомогу з домашніми завданнями, а також збагатити свій лексичний запас необхідними румунськими словами. «У нас є програма «After school» в JRS, до якої залучені діти віком від 7 до 14 років. Це означає, що діти, які навчаються в румунській школі або за українською онлайн-програмою, приходять до нас для виконання домашніх завдань з допомогою вчителя. Якщо їм потрібна допомога з румунської мови, я надаю таку підтримку. Також у нас є викладачі з математики та англійської мови, які допомагають дітям з завданнями як за українською, так і за румунською освітніми програмами».

    Леора зазначає, що в еміграції дітям вкрай важливо не лише освоювати нову мову, але й спілкуватися у звичному середовищі — українською мовою з однолітками. «Коли ми запитували дітей, що саме їм цікаво на наших заняттях в JRS, вони відповідали: «Тут є багато друзів». Тобто, в першу чергу діти сюди приходять не заради навчання, а щоб поспілкуватися зі своїми друзями рідною мовою, поділитися враженнями, емоціями, пограти. А вже потім — навчатися, дізнаватися щось нове. Важливо, що у них є така можливість: спілкуватися у колі друзів, однолітків та знайомих рідною і звичною для них мовою».


    У батьків часто виникає багато запитань щодо запису дитини до школи. Тому, якщо вони хочуть влаштувати дитину в румунську школу, благодійна організація JRS Romania допомагає подати заявку до інспекторату Бухареста для її прийому та відповідає на всі нагальні питання.

    Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • Три роки повномасштабної війни: Румунія поруч з Україною

    Три роки повномасштабної війни: Румунія поруч з Україною

    24 лютого Румунія вкотре підтвердила свою непохитну підтримку України в умовах повномасштабної російської агресії, яка триває вже понад три роки.

     

    У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Києві відбувся саміт «Підтримуй Україну» під головуванням Президента Володимира Зеленського. Захід об’єднав понад 40 лідерів держав, урядів, представників ЄС та міжнародних організацій, безпосередньо або по відеозв’язку. Серед них і виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан. Він підтвердив тверду прихильність Румунії до України, підкресливши, що Бухарест готовий координувати свої дії з Європою та США для досягнення справедливого і тривалого миру. Іліє Боложан підкреслив, що безпека України має важливе значення для Румунії і всієї Європи, наголосивши, що світ має підтримувати Київ і на етапах миру та відбудови.

    В.о. президента Іліє Боложан

    «Сьогодні виповнюється три роки від початку російського вторгнення в Україну, а незабаром виповниться 11 років відколи Україна мужньо захищає свою свободу, незалежність і територію. Користуючись нагодою, хочу підкреслити нашу повагу до хороброго українського народу, який героїчно і з величезними жертвами бореться проти російської агресії. Я подумки поруч з тими, хто постраждав внаслідок війни, з тими, хто втратив членів сім’ї, з пораненими, людьми, які втратили своє помешкання та переселенцями. Безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту. У ці критичні часи, коли обговорюються мирні зусилля, ми повинні продовжувати нашу підтримку України не тільки зараз, але й на майбутніх етапах мирного процесу та відновлення», – сказав Іліє Боложан.

    Визнаючи, що «це буде складний шлях», румунський лідер підтвердив підтримку України з боку Румунії. «Румунія стояла поруч з Україною з самого початку, ми підтримували її та продовжуватимемо це робити в майбутньому. В інтересах усіх нас, як і Сполучених Штатів Америки, покласти край цій війні, яка триває надто довго і забрала надто багато життів».

    Іліє Боложан наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, попередивши, що тільки справедлива і потужна угода може гарантувати довгостроковий мир. «У той же час, Україна та Європейський Союз повинні бути залучені до мирних переговорів. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма партнерами – європейськими, американськими та союзниками – для того, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру».

    Глава румунської держави закликав до збільшення інвестицій в оборонний сектор і до кращої координації дій між союзниками. «Цілком очевидно, що нам потрібно збільшити інвестиції в оборонний сектор, щоб зміцнити нашу безпеку, мати план і координацію дій для оборони і стримування. Солідарність друзів України залишається важливою і підтримка всіх нас має значення зараз, коли на кону доля миру. Успіх цих зусиль буде продемонстрований лише тоді, коли Україна стане стабільною, процвітаючою і бенефіціаром угоди з надійними гарантіями безпеки.»

    * * *

    Раніше прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що “справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом. «Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.» Марчел Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

    * * *

    Палата депутатів відзначила треті роковини з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України підсвічуванням головного фасаду Палацу Парламенту кольорами українського прапора. Український прапор також був піднятий над головним входом до найбільшої адміністративної будівлі Європи та другої в світі після Пентагону. У понеділок, 24 лютого, члени Палати депутатів Румунії вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих за три роки невиправданої війни Росії проти України. Це стало й символічним підтвердженням солідарності румунської держави з українським народом.

    Палац парламенту

    Того ж дня Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній заяві, зазначило, що «24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни».
    Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що «ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України».
    «У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.

    * * *

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.

    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

    Круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи».

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії. Ізоляціоністські голоси залишаються периферійними в нашій країні, навіть якщо вони зростають у децибелах і ботах», – додав голова СУР.

    «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Учасники круглого столу, організованого СУР, проаналізували події, які докорінно змінили хід новітньої історії, та підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету, свободи та майбутнього України. Було наголошено, що ці три роки були роками страждань, але також і надзвичайної мужності. Український народ продемонстрував усьому світові, що означає бути стійким, гідним і рішуче налаштованим жити у свободі. Перед обличчям несправедливої і жорстокої агресії Україна встояла і водночас надихнула всю міжнародну спільноту об’єднатися на захист фундаментальних цінностей міжнародного права, демократії та миру.

    Союз українців Румунії запропонував для обговорення цілу низку актуальних тем сьогодення під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем.

    Організатори під час дискусій намагалися визначити найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

    * * *

    Понад 600 представників політики, дипломатії, академічних кіл та громадянського суспільства підписали лист на підтримку України, в якому наголосили як має виглядати західна стратегія щодо війни та Російської Федерації. Від Румунії його підписали засновник Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, професор Арманд Гошу та генерал Жан Гавріле.

    Прапор України
    «Через три роки після 24 лютого 2022 року європейці все ще не усвідомили повною мірою глибинного значення російської агресії проти України та її наслідків за межами України. Американці, усвідомлюючи виклики глобальній безпеці на Далекому Сході, чіпляються за ілюзію балансуючого альянсу, ігноруючи серйозні наслідки будь-якого компромісу з путінським режимом, в тому числі і для самої Росії. Виходячи з цих реалій, понад 600 діячів вважають, що у США і Європи немає іншого вибору, окрім як надати Україні всі ресурси, необхідні їй для військової перемоги над Росією», – йдеться у документі.

    Підписанти наголошують, що «у цьому контексті будь-який сценарій замороженого конфлікту, особливо якщо він супроводжуватиметься розгортанням європейських військ уздовж лінії розмежування, формалізує поділ України. Окрім приречення мільйонів українців на рабство під владою Путіна і зради пам’яті десятків тисяч загиблих солдатів і цивільних осіб, такий сценарій створив би небезпечний прецедент, продемонструвавши, що держава може використовувати силу для анексії нових територій, включаючи вразливі регіони на російському Далекому Сході, такі як Зовнішня Маньчжурія, анексована Росією в 19 столітті».

    «Аргумент про те, що тільки українці повинні вирішувати умови можливого миру з Росією, дедалі важче маскує бажання деяких західних держав ухилитися від своїх обов’язків. Однак цінності та інтереси, які захищають українці, повністю збігаються з тими, які повинен захищати Захід в цілому. Безпека, стабільність і виживання Заходу безпосередньо залежать від безпеки, стабільності і виживання України. Так само безпека Сполучених Штатів невіддільна від безпеки Європи. Настав час для Заходу відповісти на тотальну агресію Росії глобальною стратегією. Для цього йому необхідно чітко визначити політичні та військові цілі, що дозволять усунути загрозу, яку становить сьогодні Росія і, водночас, надіслати чіткий сигнал тим представникам російської олігархії, котрі усвідомлюють катастрофу, яку готує очолювана Путіним партія війни», – зазначається у листі-зверненні.

  • Україна виграє війну. Не 20% території України може стати успіхом Путіна…

    Україна виграє війну. Не 20% території України може стати успіхом Путіна…

    Поки що Путін нічого не досяг у війні, яка носить його ім’я. Зовсім нічого. Через три роки після повномасштабного російського вторгнення Україна героїчно чинить опір і рухається до величезної, справді історичної стратегічної перемоги над загарбниками зі сходу. Це війна за незалежність України від Російської імперії та остаточне розвернення української держави і нації у бік Заходу.
    Про це пише колишній дипломат, професор міжнародних відносин Університету ім. Бабеша-Бойяйї у місті Клуж-Напока Валентин Наумеску в аналізі, опублікованому в «Contributors.ro».

    «20% території, на якій, ймовірно, залишаться російські війська, хоча і є несправедливою та болючою втратою, але це набагато менша ціна, ніж важливі переваги для майбутнього незалежної, демократичної, розвиненої, орієнтованої на Захід України. Майбутні покоління українців житимуть у вільній, європейській країні, набагато більш розвиненій (вона вже є такою), ніж відстала і жалюгідна російська диктатура, з більш щасливим життям і більшими можливостями, ніж росіяни в тюремній імперії “Русського міра”, які випадають з вікон, яких труять у в’язницях або розстрілюють на мостах, якщо вони наважуються відкрити рота і висловити свою думку про свого Лідера», – стверджує аналітик.

    Автор наголошує, що «навіть з цієї окупованої території більше половини (Крим і частина Донбасу) було фактично втрачено з 2014 року, коли політики в адміністрації Обами не рвали на собі сорочку аби захистити Україну від російських територіальних претензій і ніхто в Західній Європі, з Францією і Німеччиною на чолі, не демонстрував відчаю і гніву, які вони демонструють зараз, коли дехто, по суті, просто грає на антиамериканізмі, так само популістському, як і на трампізмі. «Після лютого 2022 року за допомогою американської та європейської зброї і хоробрості своїх солдатів Україна успішно захистилася від Росії і вистояла», – пише аналітик.

    Пропонуємо до вашої уваги уривок статті Валентина Наумеску під заголовком «Україна виграє війну. Не 20% пострадянської території України, а підрив трансатлантичних відносин може стати успіхом Путіна»

    «Отже, це була війна за визволення від московської домінації, війна, виграна задля утвердження національної та державної ідентичності і західної орієнтації Києва, тобто власне найбільшого кошмару Кремля. Зараз ми бачимо, як головний шпигун Москви розмахує картами, пропонуючи розпад України і “демонтаж української державності”, що є ознакою того, що саме цього вони хотіли з самого початку, а також, що вони розуміють, що їм це не вдасться. Лише кілька корисних, але маргінальних ідіотів у сусідніх країнах все ще потрапляють у кремлівську пастку, мріючи про ревізіонізм та українські території. Цей останній відчайдушний заклик Москви розчленувати Україну також не спрацював.

    Київ завдав величезних втрат російській військовій машині, в якій з’являються ознаки виснаження ресурсів. Кадри ослів, що несуть мішки через російські лінії, іржаві 50-60-річні радянські танки, витягнуті з запилених складів колишнього СРСР, старі військові вантажівки і кораблі, що загоряються навіть без бомбардування, орди північнокорейців, що атакують “як таргани” (за влучним висловом українських офіцерів), крадіжки загарбників з набагато заможніших будинків українців, громади бурят, які “процвітають за рахунок кремлівської премії в $4 000 на голову за кожного вбитого”, – все це свідчить про жалюгідний стан путінської Росії. Якби Трамп набрався терпіння ще на 2-3 роки, утримуючи Росію у війні на виснаження та посилюючи економічні санкції, російська колешня зазнала б краху. Але давайте не будемо робити поспішних висновків, угоди про припинення війни все ще немає, а європейці могли б допомагати Україні продовжувати «м’ясорубити» російські війська і нічого не підписувати.

    Те, що ми бачимо зараз, не є справжніми переговорами про припинення війни. Можливо, це просто переговори Трампа і Путіна про те, як вони бачать закінчення війни, але не реальні переговори. Тому що переговори про припинення війни в Україні та новий порядок європейської безпеки не можуть відбутися без українців та європейців. Миру прагне й Україна, не в цьому суть питання. Європейці також. Але не будь-якого миру, а справедливого, чесного миру. У цій війні є агресор (Росія) і жертва (Україна), і мирні домовленості повинні відображати цю відповідальність за вторгнення.

    Ключовим питанням майбутніх переговорів, справжніх, а не телешоу Дональда Трампа для аудиторії MAGA, яка їсть попкорн перед телевізором і чекає, коли Америка знову стане великою, будуть гарантії безпеки для України. Не території важливіші, як багато хто вважає, а гарантії безпеки. Вони набагато важливіші за території, тому що вони говорять про майбутнє України. Вони говорять про перспективи регіону й Європи. Це те, що насправді має на увазі президент Трамп, коли говорить про “міцний мир”. Не забуваймо, що Мінські угоди (2014 і 2015 років), укладені за посередництва Франції та Німеччини в епоху Меркель і Олланда, провалилися саме тому, що вони не надали Україні гарантій безпеки.

    Найбільш надійними гарантіями безпеки, безсумнівно, було б прийняття України до НАТО. Що ж, ми знаємо, що зараз це неможливо, принаймні в короткостроковій перспективі. І не через Трампа, давайте не будемо лицемірити. Україні всі ці роки не давали вступити до НАТО саме через війну. Адміністрація Байдена виключала можливість запрошення України. Уряд Олафа Шольца виключив можливість запрошення України. Президент Макрон виключив можливість прийняття України до НАТО всупереч бажанню Росії, говорячи про “європейський порядок безпеки, який враховує інтереси Росії”, хоча зараз він грає в хороброго антиамериканця, бо саме так це зараз личить в Європі. Єдиною реальною підтримкою в цьому питанні, щоправда, недостатньою, є підтримка з боку східного флангу НАТО.

    План Б гарантій безпеки може прийти від європейців. Країни Веймарської четвірки (Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Італія, Іспанія, плюс Європейська комісія як спостерігач), ядро майбутнього європейського стовпа НАТО, можуть вирішити відправити миротворців, розміщених безпосередньо перед замороженою лінією фронту. Важко повірити, що російські війська нападуть на британські, німецькі, французькі, польські та інші війська. План Б також нелегко реалізувати на практиці, юридична формула і координаційна парасолька незрозумілі (Веймар+, колишній “Веймарський трикутник” 1991 року з Німеччиною, Францією і Польщею як членами-засновниками, пізніше розширений, все ще є не організацією, а неформальною зустріччю), але і не неможливий. Якщо є політична воля, технічні рішення можуть бути знайдені.

    Веймар+ зробить багато інших важливих речей і сформулює важливі стратегії та рішення для майбутнього нашого континенту. Для нас також було б добре бути там, у цьому європейському ядрі тих, хто впливає на рішення щодо майбутнього Європи (…) Якщо перші шість країн демократичної Європи, всі члени НАТО, вже перебувають у цьому міні-форматі, то приєднання сьомої за чисельністю населення країни лише природно, корисно і натхненно доповнить це ядро на півдні Центральної Європи і біля Чорного моря.

    Отже, Україна може виграти війну, якщо отримає гарантії безпеки. Отже, якщо перспективи для України не такі вже й похмурі, то в чому проблема? Що ще нас лякає? Ну, ми навіть не очікували у 2022 році, коли почалося вторгнення, звідки може стрибнути злощасний “кролик” путінського успіху – з можливого і надзвичайно шкідливого розриву трансатлантичних відносин.
    Цього розриву не повинно статися. Незалежно від того, як ми розглядаємо розвиток або регрес відносин США і ЄС, стратегічна парадигма трансатлантичного Заходу повинна пережити перебування при владі адміністрації Трампа II. Відрив Європи від Америки або навпаки став би великим успіхом “війни Путіна проти Заходу”, яка розпочалася в 2008 році з пробного вторгнення в Грузію.

    Незабаром ми матимемо виклик “торговельної війни”, тарифної суперечки. Ймовірно, вона буде врегульована і пройде, я не передбачаю тривалого протистояння між Трампом і європейцями щодо торгівлі, а успішні переговори і нормалізацію в найближчі місяці. Інтереси бізнесу і торгівлі в євроатлантичному регіоні величезні по обидва боки Атлантики.

    Але ми також матимемо набагато більш нерозв’язну дилему щодо майбутньої парадигми безпеки Європи. США не вийдуть з НАТО і продовжать забезпечувати “ядерну парасольку” для європейських союзників. Але велике питання – це “конвенційна безпека”, тобто військова міць і можливості самооборони європейських країн, які повинні значно зрости.

    Я не бачу нічого поганого чи ненормального в тому, що говорить Трамп: “Ви вже великі діти, у вас пухкі бюджети”, ви більше не розорені, як у 1945 році, не знервовані й непідготовлені, як у 1989-му, у вас щедрі й наддорогі держави загального добробуту, які підтримують десятки мільйонів людей на соціальні виплати та спокійний вихід на пенсію у віці, неймовірно низькому за американськими трудовими стандартами, то чому ми, американці, маємо опосередковано субсидіювати соціальну метушню європейців? Ми не виходимо з НАТО, ми залишаємося з ядерною парасолькою, ми залишаємося “останнім стоппером”, як висловився секретар нового уряду, тобто останнім гарантом, але настав час вийти вперед, масово платити за власну безпеку і взяти на себе політичну і військову відповідальність за новий порядок європейської безпеки.

    “Європа – ваш континент!” – це, по суті, те, що говорить адміністрація Трампа II, яка зберігає прихильність до НАТО, але оголошує те, що ми всі давно знали: США готуються протистояти глобальному піднесенню Китаю і не допустити досягнення Пекіном і Комуністичною партією Китаю світового панування. Про можливу ідею (оману?) деяких республіканських стратегів відвернути Росію від союзу з Китаєм і залучити її на бік США за моделлю Кіссінджера-Мао 1971-1972 років, яка змусила КНР відвернутися від СРСР і зблизитися з США, ми поговоримо докладніше, в окремому аналізі. А поки завершимо питанням – чи варто, навіть за умов, викладених вище, з таким стилістично неприємним, угодовським й упертим президентом у Білому домі, термін повноважень якого, втім, закінчується не пізніше 20 січня 2029 року, розривати історичні, такі вигідні стратегічні відносини європейсько-американського альянсу? Я кажу, що ні. Треба заспокоїтися і мислити тверезо. Цей етап минає. І деякі речі, про які говорить нам президент Трамп, ми дійсно повинні робити, тому що вони в наших інтересах.»

     

     

  • Військово-політична ситуацію в Україні: погляд з Румунії

    Військово-політична ситуацію в Україні: погляд з Румунії

    Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, у вівторок, 11 лютого, закликав Європейський Союз запровадити жорсткіші санкції проти Росії та продовжувати надавати підтримку його країні, включаючи системи протиповітряної оборони, літаки та інвестиції у військову промисловість. Виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту в Страсбурзі, спікер українського парламенту нагадав, що менш ніж за два тижні виповниться три роки з початку війни, і сказав, що Україна втомлена, але нескорена. Він також сказав, що Росія «чинить відчайдушні спроби просунутися на захід, в бік Києва». Також у вівторок офіційні дані, представлені в Брюсселі, показали, що з початку російського вторгнення в Україну 4 300 000 людей були змушені тікати від бойових дій і знайшли прихисток в Європейському Союзі. В основному це жінки і діти.

    4,3 мільйона українських біженців становлять 98% осіб, яким надано тимчасовий захист в ЄС. 45% з них – жінки, 32% – діти, а решта 23% – чоловіки. Половина всіх українських біженців перебуває в Німеччині та Польщі. 1,16 мільйона з них – у Німеччині, що становить 27% від загальної кількості, тоді як у Польщі їх майже 1 мільйон, за ними йде Чеська Республіка, в якій знайшли прихисток майже 400 тис українців. У Румунії тимчасово проживають 179 700 переселенців з України. У деяких європейських країнах ця кількість зростає, наприклад, у Німеччині, Польщі та Чехії, але в інших – падає, і тут ми говоримо про такі країни, як Данія, Італія та Франція. Якщо подивимося на чисельність населення тієї чи іншої країни, то побачимо, що співвідношення змінюється, а найвища частка українських біженців спостерігається у Чехії, де проживають приблизно 36 переселенців на тисячу жителів. За нею йдуть Польща та Естонія, а середній показник по ЄС становить 9,5 біженців на тисячу жителів. У Румунії він становить 9,4 на тисячу мешканців.

    Тим часом нова команда президента США Дональда Трампа усе активніше шукає шляхи припинити війну в Україні. Здається, що лідера Білого дому зацікавила ідея укладення з Україною угоди про доступ до ресурсів в обмін на допомогу у її захисті від вторгнення Росії, яку офіційний Київ озвучив минулого року, запропонувавши ЄС і США укласти угоди про інвестиції у видобуток урану, титану і літію. Україна, для якої Вашингтон є головним військовим партнером в майже трирічній оборонній війні з Росією, намагається забезпечити безперервність американської допомоги. Позиція Дональда Трампа, який повернувся в Білий дім, не зовсім зрозуміла, але він запевнив, що хоче швидкого закінчення війни.

    Тим часом на різних напрямках фронту тривають інтенсивні бойові дії з перемінним успіхом для українських та російських сил. Незважаючи на величезні втрати в особовому складі і техніці росіяни продовжують просування. На тлі виснаження українських військових та загострення нестачі кадрів Кабінет Міністрів України затвердив порядок контрактів на один рік для добровольців віком від 18 до 24 років, що передбачає отримання 1 млн гривень одноразової грошової допомоги.

     

    Ці та інші теми ми обговорюємо сьогодні з Джордже Скутару, виконавчим директором Центру «Нова стратегія», колишнім радником Президента Румунії з питань національної безпеки.

    – Цього місяця виповнюється третя річниця неспровокованого вторгнення РФ в Україну і незабаром ми вступимо в четвертий рік війни, яка повернула в Європу загрози, про які європейці не знали з часів закінчення Другої світової війни. Пане Джордже Скутару, чи може 2025 рік стати вирішальним для миру на континенті? Чи є шанс після трьох років війни отримати якщо не мир, то принаймні перемир’я для України?

    Джордже Скутару: «Цей рік примусить до врегулювання, тому що воюючі сторони відчувають обмеження, як економічні, так і в плані використання військ на лінії фронту, особливо з українського боку. Це війна на виснаження і тут Росія змогла нав’язати певний спосіб ведення війни, який є невигідним для України, в тому числі через демографічну різницю. Мова йде про війну країни зі 140 мільйонним населенням проти України, яка наразі має менше 30 мільйонів мешканців, я не говорю про українських біженців. По-друге, Росія ігнорує свої втрати. Те, що росіяни втрачають близько 1 500 осіб на день – це кривава бійня, але це не заважає військово-політичному керівництву продовжувати такий підхід. Але й з російського боку є проблеми. У 2024 році росіянам, за офіційними даними, вдалося мобілізувати 450 тис чоловіків. Це вражаюча цифра. Але в 2023 році, згідно з тими ж офіційними джерелами, було 640 тис. громадян Російської Федерації, які підписали контракт про військову службу з міністерством оборони. Тобто різниця в 190 тис. Це тому, що значно зросла одноразова виплата за контрактами. Є виплата від Міністерства оборони – приблизно 4 тисячі доларів, але після цього під тиском Кремля починається справжня конкуренція між різними республіками, регіонами чи муніципалітетами, які дають додаткові виплати, наприклад в такому далеко нетоповому регіоні, як Самара, виплати послідовно зросли до 16 тисяч доларів при підписанні контракту, плюс зарплата, яка варіюється від двох до чотирьох тисяч, в залежності від спеціальності, яку має військовий. Росія змушена платити більше, щоб переконати людей йти воювати в Україну. Однак останні дані, які базуються на російських джерелах, показують, що кількість людей, які підписують контракт з міноборони Росії щодня в листопаді і грудні, не перевищувала 500-600 осіб. Таким чином, ми маємо близько 1500 загиблих щодня і п’ять-шість сотень тих, хто підписує контракт. Це досить велика різниця. По-друге, Росія стикається зі зростаючими проблеми в Китаї та Індії, де компанії почали відмовлятися від російської нафти, що перевозиться суднами, які перебувають під санкціями. Останні санкції, запроваджені адміністрацією Байдена, почали працювати. Росія має вражаючі доходи від експорту нафти, в першу чергу, а потім газу і вугілля, близько 650 мільйонів євро щодня. Наразі невідомо, чи виникнуть в неї подібні проблеми в Туреччині, країні, яка входить до трійки лідерів за обсягами імпорту нафтопродуктів. Цілком можливо, що російські доходи впадуть у другій половині цього року і тоді з’явиться більший апетит з обох сторін укласти угоду, але я хотів би підкреслити один факт: з політичної точки зору я не вірю, що Путін відмовиться від своєї мети – знищити Україну. Якщо союзники України, не тільки Україна, не змусять Путіна обмежитися лише нинішніми територіальними здобутками, ця війна, швидше за все, відновиться десь наприкінці президентського терміну Трампа, тому що Путін захоче ще за життя вирішити українську проблему по-своєму, як він її бачить, і тут його перспектива – це тільки завоювання. Для Румунії, на мій погляд, важливо зрозуміти, що якщо захоче серйозно послабити безпеку України, економіку України, Росія намагатиметься відрізати їй доступ до моря. Тому завоювання українського узбережжя буде головною метою Росії, незалежно від того, чи припиняться бойові дії, або ні. Ми зацікавлені в тому, щоб запобігти падінню всієї берегової лінії і прямого кордону з Російською Федерацією, що може негативно вплинути на безпеку Румунії, адже не можна відчувати себе комфортно, коли в тебе безпосередній кордон з Російською Федерацією. Тоді повинні існувати надійні гарантії безпеки, щоб запобігти подальшому нападу. Після 2014 року ці гарантії безпеки для України не стримали Росію від повномасштабного вторгнення у 2022 році. Насправді, цей конфлікт розпочався не у 2022 році, він розпочався у 2014 році з окупації Криму. Це лише другий епізод конфлікту, який розпочався набагато раніше. Путіну 72 роки, він не має біологічного часу чекати ще вісім-десять років на окупацію України або частини України, тому, швидше за все, нова агресія станеться набагато раніше, як я вже сказав, десь через три роки, якщо Росія не побачить, що Україна дійсно має гарантії, і цими гарантіями може бути членство в НАТО. Що наразі неможливо, по-перше, тому з цим не згодні США, а по-друге, після укладення мирної угоди вони повинні продовжувати надавати суттєву допомогу Україні для утримання сильної армії стримування і водночас розгортати певні контингенти в ключових точках України, щоб стримувати Росію від повторного нападу. Я вважаю, що за відсутності цих двох видів гарантій дуже ймовірно, що бойові дії відновляться протягом відносно короткого часу, десь за три роки, що не так вже й багато.»

    – Україна веде важку і складну оборонну війну. Пане Джордже Скутару, якщо Київ програє цю битву, що буде далі?

    Джордже Скутару: «По-перше, якщо Київ програє цю битву, й я маю на увазі не лише Донецьк чи Луганськ, Донбас, проблема в тому, що наступною метою Росії будуть регіони за Дніпром, я маю на увазі, перш за все, Херсон, Миколаїв та Одесу, тобто ми побачимо наближення Росії до кордонів Румунії. Швидше за все, так і буде, і якщо ви подивитеся на заяви російських офіційних осіб, як військових, так і цивільних, почуєте ту ж саму риторику, яка стверджує про дискримінаційне ставлення до російськомовного населення, посилаючись на те, що нинішня влада в Кишиневі практично продалася Румунії і Заходу. Це дуже нагадує наратив, який проголошував необхідність денацифікації України перед вторгненням. Якщо реальність на місцях дозволить їм це зробити, Росія, швидше за все, окупує і Республіку Молдова, що означатиме, що Румунія матиме прямий кордон з Російською Федерацією довжиною 850 кілометрів вздовж Пруту, від Стинка-Костешть до Кілії, до Вилкового, до впадіння Дунаю в море. Ми станемо другою країною НАТО з найдовшим кордоном з Російською Федерацією після Фінляндії. Це, в першу чергу, призведе до збільшення військових витрат в Румунії і в країнах НАТО і нам доведеться бути дуже винахідливими і креативними, щоб переконати нашого американського союзника, тому що, відверто кажучи, ми покладаємося на американців в першу чергу в питаннях безпеки нашої країни, маючи на увазі, що вони також роблять значний внесок у всю систему стримування і оборони НАТО.»

  • Сценарії припинення війни в Україні: чи стане 2025-й роком миру?

    Сценарії припинення війни в Україні: чи стане 2025-й роком миру?

    Ще кілька місяців тому офіційний Київ побоювався, що другий президентський термін Дональда Трампа може змусити Україну капітулювати перед Владіміром Путіним. Сьогодні він покладає надії на те, що Трамп нарешті покладе край трирічній кривавій війні. Курт Волкер, який під час першого терміну Трампа був спеціальним представником США щодо України, вважає що Дональд Трамп зможе змусити Путіна сісти за стіл переговорів. «2024 рік був роком очікування. У нас були вибори, ми відволікалися, адміністрація Байдена то говорила “ні”, то говорила “так”… 2025 рік виглядає як рік дій. Ми нарешті рухаємося,” – сказав Курт Волкер в інтерв’ю виданню POLITICO, додавши, що перешкодою на шляху до миру є не той, хто знаходиться у Білому домі, а той, хто знаходиться в Кремлі.

     

    Якщо Зеленський правильно розіграє свої карти, Путін може загрузнути у власних проєктах. Інфляція в Росії вийшла з-під контролю, відсоткові ставки штучно заморожені на вже захмарних 21%, існує дефіцит робочої сили і масові втрати на війні – “це не є стійким суспільством”, – сказав колишній спеціальний представник Трампа по Україні Курт Волкер.

     

    Водночас, як зазначає публікація, це означає, що Володимира Зеленського можуть підштовхнути до поступок, які донедавна здавалися немислимими. Йому, ймовірно, доведеться визнати, що Україна не зможе повернутися до своїх довоєнних кордонів (хоча він ніколи не визнає завойовані землі російською територією) і що українська заявка на вступ до НАТО залишиться без відповіді. Тим часом президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ України до НАТО залишається головною гарантією безпеки. За словами Зеленського, 800-тисячна українська армія може бути бонусом для Альянсу, особливо якщо Трамп прагне повернути додому американські війська, які дислокуються за кордоном.

     

    З іншого боку новий спецпосланець Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив в інтерв’ю Reuters, що президентські та парламентські вибори в Україні, які не відбулися вчасно через війну, розв’язану Росією, “повинні бути проведені”. У відповідь президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні стане можливим лише після завершення війни або після змін у законодавстві. «В Україні всі розуміють, що це (вибори – ред.) неможливо зробити, поки не закінчиться війна, або треба змінювати законодавство. Я вважаю, що вибори відбудуться одразу після закінчення воєнного стану. Це за законом. Або парламентаріям треба зібратися і змінювати законодавство, що буде зробити дуже важко, тому що суспільство проти.»

     

    Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни, а Дональд Трамп заявив, що переговори з Україною та Росією щодо завершення війни проходять “досить добре”. У розмові на Радіо Румунія, щодо бачення нової адміністрації США на шляхи припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, відставний румунський генерал-лейтенант Вірджил Белечану каже, що цього року вдасться зупинити гарячу фазу війни, добитися перемир’я, але не сталого миру. «Чи буде закінчення війни – важко сказати, швидше за все буде припинення бойових дій і перемир’я. Ми маємо розуміти, що закінчення війни в Україні дуже сильно залежить від умов, які Трамп спробує нав’язати в тому числі і російській стороні. Адже йдеться не про мир силою, а про мир, нав’язаний обом сторонам. Якщо пропозиції Трампа будуть спрямовані лише на виконання вже відомих побажань Путіна, ми побачимо капітуляцію України, і я сумніваюся, що Зеленський погодиться на це, в перспективі виборів, що мають відбутися цього року. Адже у такому разі, ми можемо отримати інше рівняння для України: не прозахідного лідера та уряд, а лідера та уряд, який буде або ультранаціоналістичним, або, як того прагне Москва, пропутінським.»

     

    На думку румунського генерала у відставці Вірджила Белечану, у цьому контексті особливо гостро стоїть питання окупованих територій, які російська сторона вважає своїми та вимог Кремля, щодо зміни законодавства, в тому числі положень Конституції, які закріплюють курс України на членство в НАТО. «Ще однією обов’язковою умовою Москви, пов’язаною з припиненням вогню і перемир’ям, є вимога щодо законодавчих змін українською стороно про відмову України від вступу в НАТО. Але ми всі розуміємо, що ці умови припинення вогню і перемир’я вкрай невигідні Україні, вони створюють вкрай сприятливі умови для Російської Федерації, з розширенням територій, Путін отримає схвалення російського народ, він також створить передумови для того, щоби, у разі порушення угоди про припинення вогню і перемир’я, відновити військові дії, продовжити свою так звану спеціальну військову операцію, і таким чином ми можемо стати свідками початку другої війни між Російською Федерацією й Україною, за чеченським сценарієм.» За словами Вірджила Белечану таким чином, в умовах припинення вогню і перемир’я, тобто вкрай сприятливих для Путіна, останній зможе спокійно продовжувати впровадження своїх планів щодо створення Державного Союзу, утвореного з Російської Федерації, Білорусі, України, Республіки Молдова тощо.

     

    Першою стратегічною метою Путіна є покласти край суверенітету і незалежності України, але його кінцевою стратегічною метою є повалення всього міжнародного порядку, в якому Сполучені Штати мають центральну роль. Якщо його не зупинити в Україні, Путін намагатиметься підкорити інші країни колишнього Радянського Союзу – від Молдови і Білорусі у Східній Європі до Казахстану і народів Центральної Азії. Тудор Куртіфан, головний редактор публікації Defense Romania, найбільшого медіа-видання Румунії у сфері безпеки та зовнішньої політики, каже що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування не лише Росії, а й Китаю. «З точки зору американського керівництва, я думаю, що це лише одна частина набагато складнішого пазлу, який також включає Середній Схід і особливо загальної стратегії дій США з точки зору протидії Китаю, тому що на мій погляд головна мета нової адміністрації Трампа, це протидія впливу Китаю в усьому світі і особливо на американському континенті. Я маю на увазі Латинську та Центральну Америку. Україна дуже важлива, тому що вона є частиною цього механізму, особливо в глобальному світі, настільки взаємопов’язаному, з Російською Федерацією, яка вже має економічне і військове партнерство з Китаєм. Україна є важливою частиною цього механізму, але наразі важко сказати, чи вона є найважливішою частиною.»

    Тому, якщо Захід дозволить нинішньому російському вторгненню в Україну бути успішним, то головними бенефіціарами стануть Росія та інші авторитарні режими, включаючи Китай, Іран, Північну Корею, а також різноманітні актори, такі як ХАМАС і Хезболла. Ця вісь автократичних режимів вже окреслюється на тлі війни Росії проти України. Тудор Куртіфан: «Якщо буде взято в дужки міжнародне право, засноване на нинішній архітектурі безпеки, що ґрунтується на Pax Americana, на цьому світі і на нинішній післявоєнній системі безпеки, запровадженій в тому числі Сполученими Штатами, система, що базується на суверенітеті кожної нації, демократії і свободі, то це буде поразкою. Це стане поразкою, компромісом в Україні, поразкою не тільки для Сполучених Штатів, а й для всіх нас, для вільного світу. Є багато інших диктатур, які дивляться на те, що відбувається в Україні сьогодні. Це може бути поразкою і я боюся, що ми рухаємося до цього сценарію. Тому що якщо в останні кілька років, бо війна проти України почалася не з повномасштабного вторгнення в 2022 році, вона почалася в 2014 році, якщо в останні роки усі говорили про повернення України до кордонів 1991 року, то зараз я вже не чую, на жаль, жодного сценарію можливого врегулювання або можливого перемир’я в Україні, який би передбачав повернення до кордонів 1991 року. І це може стати великою втратою з точки зору престижу вільного світу, Заходу і Сполучених Штатів, не кажучи вже про безпеку та ревізіоністські заяв різних держав та диктаторів по всьому світу. Тому я думаю, що з цієї точки зору для адміністрації Трампа також важливо досягти консенсусу і тривалого та прийнятного миру. Водночас, я не думаю, що це буде сталий мир, скоріше це буде перемир’я. Тому що важко говорити про мир, особливо після того, що сталося, після масових поховань, які ми бачили в Україні, після терору, після смертей, після бомбардувань цивільного населення, після знищення цілих міст. Важко говорити про мир, тому що завдані рани гоїтимуться упродовж багатьох поколінь.»

     

    Враховуючи досвід війни в Україні США та країни вільного світу, відповідно члени НАТО та Європейського Союзу, повинні на думку генерала у відставці Вірджила Белечану докорінно переосмислити своє ставлення і підхід до спільної оборонної політики. «Добігає кінця третій рік війни і я не думаю, що ми побачимо припинення вогню і перемир’я до 22-24 лютого. Отже, можна сказати, що календарно та історично, лише на четвертий рік війни між Україною та Російською Федерацією, оборонної війни, повномасштабного вторгнення, буде підписано угоду про припинення вогню та перемир’я. Але після цього нам потрібно буде задуматися і багато чого переосмислити. Переосмислення починається з вимоги, яку висунув Трамп, не тільки зараз, а й під час своєї попередньої каденції, збільшити видатки на оборону. Не обов’язково до 5%, це майже неможливо для багатьох держав, але не для Польщі, яка є для всіх нас гарним прикладом. І Польща стане прикладом для Трампа в усьому, що означатиме розвиток і інвестиції в НАТО з точки зору оборони. Європейський Союз розпочав таку програму, але вона є недостатньою з точки зору прямих інвестицій у військову мобільність, прямих інвестицій у дослідження військових технологій і, не в останню чергу, у виробництво військової техніки, в тому числі у виробництво боєприпасів. Європа, однак, має такі можливості, зберігаючи свою єдність і узгодженість, розробляючи спільну і прагматичну зовнішню і оборонну політику.»

    Віржил Белечану стверджує, що якщо ЄС збереже свою спроможність та єдність, Європейський Союз зможе це зробити. Водночас Дональд Трамп не заохочуватиме єдність і згуртованість Європейського Союзу, тому що Трамп розглядає ЄС як економічного конкурента. Президент США напевно діятиме у відносинах з країнами ЄС за принципом “розділяй і володарюй”. Тому Європейський Союз змушений прокинутися, Румунія має прокинутися до реальності, якщо не хоче потрапити до сфери впливу Російської Федерації або якщо хоче не допустити розгортання на румунському кордоні російських військ, включаючи тактичну ядерну зброю, як це відбувається зараз поблизу кордону Польщі в Білорусі.

     

     

  • Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

     

    Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

    Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

    Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

    В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

    Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

    Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

    Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

    Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

    Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

    Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

     

  • Румунсько-український діалог на початку 2025 року

    Румунсько-український діалог на початку 2025 року

    Участь Держсекретаря зі стратегічних питань МЗС Румунії Ани Тінки у міністерській зустрічі у форматі Україна – Південно-Східна Європа

    Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії Ана Тінка взяла участь у першій міністерській зустрічі у форматі Україна – Південно-Східна Європа, що відбулася у п’ятницю, 17 січня, в Києві. Метою формату, який був ініційований в контексті російської агресії проти України, є координація між державами регіону з таких питань, як безпековий порядок денний, процес вступу до ЄС та взаємоз’єднання. Дипломати обговорили ключові питання посилення регіональної співпраці, підтримки України у протидії російській агресії, спільне просування на шляху європейської інтеграції тощо.

    «Це дуже важлива міністерства зустріч, яка розвиває формат Україна-Південно-Східна Європа, втілює домовленості наших лідерів, поглиблює співробітництво між нашими державами заради безпеки, миру та справедливості в Європі», – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    У своєму виступі представниця Румунії рішуче засудила збройну агресію Російської Федерації проти України, яка є серйозним порушенням Статуту ООН та принципів міжнародного права. Вона також наголосила на твердій, багатовимірній підтримці Румунією України та українського народу, а також підтвердив підтримку Формули миру президента України Володимира Зеленського, підкресливши, що вона ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії також згадала про дестабілізуючі дії Російської Федерації в Чорноморському регіоні, в тому числі проти Республіки Молдова, а також підкреслила рішучу підтримку Румунією процесу розширення ЄС і наголосила у цьому контексті на важливості зусиль країн-кандидатів у всебічному та сталому впровадженні реформ.

    За результатами зустрічі міністри ухвалили спільне комюніке, яке підкреслює беззастережну підтримку територіальної цілісності України та її оборонного потенціалу, необхідність відновлення справедливого і тривалого миру, а також принцип «нічого про Україну без України». Документ також закликає міжнародну спільноту припинити підтримку Росії, засуджує спроби анексії українських територій, підтверджує взаємодопомогу держав-кандидатів у процесі євроінтеграції та наголошує на важливості гарантій безпеки для України, включаючи її майбутнє членство в НАТО. Сторони домовилися про подальшу співпрацю на шляху до інтеграції України та країн Західних Балкан у Європейський Союз. Держави-члени ЄС підтвердили готовність ділитися досвідом європейської інтеграції та підтримувати держави-кандидати, зокрема Україну.

    Учасники міністерської зустрічі були прийняті президентом України Володимиром Зеленським, спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.

    Того ж дня державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії Ана Тінке провела зустріч із заступником міністра закордонних справ України Олександром Міщенком. Дипломати обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного і домовились прискорити переговори щодо підвищення політичних відносин між двома країнами до рівня стратегічного партнерства. Вони обмінялися думками стосовно можливих спільних кроків з протидії дезінформації та пропаганді, у тому числі в регіональному контексті, а також відзначили важливість твердої підтримки офіційним Бухарестом стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО. У цьому контексті державний секретар зі стратегічних питань Ана Тінка знову підтвердила рішучу підтримку Румунії Україні, в тому числі в її європейському та євроатлантичному порядку денному. Вона наголосила на важливості спільних зусиль для зміцнення конструктивного, прозорого, далекоглядного та перспективного підходу, що дозволить досягти відчутного прогресу з усіх питань двостороннього порядку денного. Своєю чергою Олександр Міщенко висловив вдячність Румунії за незмінну підтримку України у контексті триваючої агресивної війни, розв’язаної РФ.

     

    Румунія рішуче засуджує продовження ударів РФ по українській цивільній інфраструктурі


    Тим часом, вранці 17 січня поблизу кордону з Румунією, в повіті Тульча, системи моніторингу та спостереження Міністерства національної оборони зафіксували порушення повітряного простору Румунії, в контексті чергової атаки російських безпілотників на цивільні та військові об’єкти портової інфраструктури України. Для перехоплення об’єктів у небо підіймали два винищувачі F-16.

    Пізніше у результаті розслідування міжвідомчої групи були виявлені дві зони падіння уламків БпЛА Герань 1 і 2 російського виробництва. На щастя рештки дронів не зачепили жодних елементів інфраструктури, матеріальних збитків не було завдано. Згодом МЗС та Міноборони Румунії рішуче засудили безвідповідальні атаки російських військ, які порушують усі норми міжнародного права.

    «Незаконна і неспровокована агресія Росії проти України створює ризики для всього регіону», – зазначається у заяві зовнішньополітичного відомства Румунії. В МЗС наголошують, що «повага до суверенітету, безпеки і миру – це зобов’язання, які Російська Федерація систематично і неспровоковано порушує. Постійні агресивні дії, незаконна окупація сусідніх територій і незаконна повномасштабна війна, яку Росія вже майже три роки веде проти свого суверенного сусіда, становлять постійну і серйозну загрозу не лише для України, але й для всього Чорноморського регіону та східного флангу Північноатлантичного альянсу», – також зазначається у документі.

     

    Наслідки забруднення Чорного моря російськими нафтопродуктами


    У понеділок, 20 січня, міністри довкілля Румунії, Болгарії та України провели тристоронню онлайн-зустріч, щоб обговорити наслідки аварії російських танкерів в районі Керченської протоки 15 грудня 2024 року та подальшого поширення мазуту в акваторії Чорного моря. Міністри узгодили спільні кроки для взаємодії з міжнародними інституціями щодо масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі, спричиненої забрудненням мазутом.

    «Ми домовились тісніше співпрацювати у сфері морського моніторингу та обміну інформацією, а також вирішили використати всі наявні в нашому розпорядженні засоби для представлення на міжнародному рівні серйозності аварії в Чорному морі та термінового вжиття заходів для запобігання повторенню подібних екологічних катастроф», – повідомив міністр довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірча Фекєт.

    Він додав, наслідки аварії двох російських танкерів біля Керченської протоки є набагато комплекснішими ніж оцінювалося спочатку, а згідно з наявною на цей час інформацією забруднення вийшло за межі російських Краснодарського та Ставропольського країв, досягнувши України, як на Кримському півострові, вздовж берегової лінії зі сходу на захід, Ялти, Севастополя та Євпаторії, а також району Бердянська, окупованого Росією на початку війни.

    «Особливо турбує той факт, що мова йде не про нафтове забруднення, а про М100 або мазут, який є синтетичним продуктом, що набагато важче очищається. Він серйозно впливає на навколишнє середовище та біорізноманіття Чорного моря. Інша проблема полягає в тому, що немає чіткої інформації, єдина інформація, яка надходить, – це російські та місцеві ЗМІ», – зазначив Мірча Фекєт.

    «Попри те, що математичні моделі не демонструють рух плями на захід, наслідки аварії російських танкерів несуть ризики для всього Чорного моря. Йдеться про десятки кілометрів мазутної плівки на поверхні води вглиб Чорного моря, тисячі кілометрів забрудненого узбережжя, тисячі загиблих птахів та десятки дельфінів, порушені харчові ланцюги в екосистемах», – повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

    За оцінками біологів, наслідки екологічної катастрофи в Чорному морі будуть відчутні в довгостроковій перспективі, фахівці говорять про щонайменше чотири роки, оскільки такі нафтопродукти розкладаються поступово, потрапляючи не тільки в ґрунт, де вони впливають на рослинний світ і мікрофлору, але і в трофічний ланцюг, де вони загрожують морським мешканцям, рибі, дельфінам і птахам.

     

    Міністри культури Румунії та України мали телефонну розмову


    13 січня міністерка культури Румунії Наталія-Елена Інтотеро провела телефонну розмову з міністром культури та стратегічних комунікацій України Миколою Точицьким. Про це йдеться на сайті українського відомства.

    Зазначається, що під час розмови міністри висловили готовність до зміцнення співпраці у сфері культури та підтримки спільних ініціатив, що сприятимуть розвитку культурних відносин між Румунією та Україною.

    «Під час розмови Микола Точицький запросив румунську колегу долучитися до Конференції з питань культури в Україні «Співпраця заради стійкості», яка має на меті сприяти ефективній координації міжнародних зусиль щодо підтримки та зміцнення культурної сфери в Україні, а також сприятиме поглибленню обміну досвідом та розвитку двостороннього співробітництва між державами», – йдеться у повідомленні.

     

  • Основні виклики у 2025 році

    Основні виклики у 2025 році

    Війна в Україні, ситуація на Середньому Сході, повернення Дональда Трампа в Білий дім, вибори у Франції, Німеччині та Польщі, повторні президентські вибори в Румунії  – це події, якими позначений 2025 рік. Рік, в якому Європейський Союз, котрий протягом 80 років був абсолютно переконаний, що велика війна в Європі більше не повториться, мусить надалі шукати відповідні відповіді на збройну агресію Росії проти України. Створений як організація, покликана управляти миром, ЄС у 2022 році опинився перед суворою реальністю, коли Російська Федерація спровокувала війну в Україні. Конфлікт, який триває вже майже три роки і невідомо, коли і як він завершиться.

    Шок для Європи став шоком для континенту, який усвідомив загрозу повторення великої війни, – каже професор Дан Дунгачу. Він стверджує, що суть нинішньої проблеми полягає в реакції Європейського Союзу, Європи, в цілому, на дії Російської Федерації. Тому що проблема не тільки в тому, що Росія брязкає зброєю, в тому числі ядерною, щоб вплинути на Захід, проблема в тому, що робить Європейський Союз і як він бачить себе в цьому дзеркалі російської агресії проти європейської держави, в даному випадку України. Саме з цього починається велика реакція Європи, яка може бути позитивною, але може бути і негативною, на тему європейського проєкту, який є по суті проєктом управління миром.

    Які уроки винесла Європа до цього часу? Зокрема, що відносини, взаємодія, контакти, економічні зв’язки, які сприяли посиленню миру, адже ЄС був сформований після Другої світової війни на базі економічної співпраці Франції та Німеччини, що заклало міцні засади довготривалого процвітання, миру і безпеки, все, що Євросоюз являв собою і просував протягом кількох десятиліть, у 2022 році пішло нанівець, – вважає професор Дунгачу «Зв’язки більше не означають забезпечення миру, економічні відносини більше не ведуть до безпеки. Навпаки, зв’язки, взаємозв’язки, взаємодія можуть призвести до війни. Звідси від’єднання від Російської Федерації, потім від’єднання від Китаю і так далі. Великий виклик для Європейського Союзу полягає в тому, що він повинен переосмислити себе в самій своїй суті. Другий виклик, менш помітний, полягає в тому, що ЄС, який був створений як постнаціональний проєкт – не обов’язково антинаціональний, але постнаціональний – сьогодні прокидається до реальності, яка є гостро національною, через війну в Україні. Адже опір України російській агресії – це передусім національний опір. Україна переосмислює себе, наново винаходить себе, розвивається і так далі. Отже, це два головні виклики, з якими в тій чи іншій формі має впоратися Євросоюз. Те, наскільки він впорається з ними, очевидно, буде мірилом здатності ЄС продовжувати цей проєкт, який розпочався дуже давно, але який сьогодні, можливо, стикається з найбільшим викликом.»

     

    У цьому контексті 2024 рік показав, що Європа усвідомила справжній масштаб загроз, які йдуть зі Сходу, зрозуміла необхідність зміцнення відносин між Францією, Німеччиною, Великобританією і всією Західною Європою та спільної допомоги Україні, – каже Штефан Попеску доктор історичних наук і спеціаліст з культурної дипломатії. «Не тільки перед обличчям загроз зі Сходу, але й перед викликами із Заходу, з боку великого американського союзника і стратегічного партнера. Безсумнівно, є ризик того, що в 2025 році, коли росіяни, американці, подивимося, чи українці, офіційно сядуть за стіл переговорів, ці переговори проходитимуть без європейців. 2024 рік приніс значний розрив, або остаточне розлучення між Францією та Німеччиною. Більше того, Франція і Німеччина, окрім цього розлучення, вступили в період політичної турбулентності. Що стосується Франції, то вона нагадує парламентські режими до 1958 року, коли генерал де Голль встановив “гіперпрезиденціалізм”. Що стосується інших помітних держав, таких як Іспанія та Італія, то вони не мають необхідної ваги, щоб взяти на себе ініціативу в європейському проєкті. Отже, 2024 рік постає перед нами з фрагментованим європейським ландшафтом і немає сумнівів, що Європейський Союз, європейські держави, в кращому випадку, намагатимуться позиціонувати себе по відношенню до великого європейського союзника. Саме в цьому полягає сенс цих надзвичайних перегонів європейських лідерів після повернення Дональда Трампа в Білий дім. І президент Еммануель Макрон, в минулому прихильник ідеї стратегічної автономії, зрозумів, що цей проєкт більше не може бути підтриманий і, що найбільше, на що він може сподіватися, – це посісти друге місце, стати першим серед тих, хто посів друге місце, серед союзників Сполучених Штатів Америки.»

    Під кінець 2024 року війна в Україні дещо відійшла на другий план внаслідок подій на Середньому Сході, зокрема падіння режиму Асада в Сирії. На думку професора Дана Дунгачу, це стратегічна політична перемога Ізраїлю: «У практичному плані падіння Сирії сьогодні означає великий удар для Ірану, який певним чином втратив найважливіший коридор, через який він живить свою найпотужнішу маріонетку – “Хезболлу”. Що це означає? Це означає, що з того моменту, як Білий дім візьметься за цю справу, ймовірно, тому що першою буде проблема України, ми побачимо переформатування всього Середнього Сходу. Тому що те, що сталося в Сирії, очевидно, не обмежиться лише Сирією. Що буде з самою цією країною, яка багато в чому є квазі-штучною конструкцією, ще належить з’ясувати, але очевидно, що Сирія є початком надзвичайно важливих стратегічних змін. Одна з них веде до Туреччини, інша – до Ірану, третя – до Ізраїлю і так далі, і всі вони повинні бути організовані в тій чи іншій формі. Вони не можуть зробити це зсередини. Адміністрація Трампа так чи інакше намагатиметься намітити контури майбутнього розвитку подій.»

    Водночас в останні місяці свого перебування на посаді президента Джо Байден прийняв, навіть якщо багато хто вважає, що запізно, визначне рішення дозволити Україні застосовувати далекобійну зброю по цілях вглиб Росії за допомогою американських ракетних систем дальнього радіусу дії, а також надати ЗСУ протипіхотні міни. Усі ці кроки нададуть новообраному президенту Трампу більше важелів впливу на ймовірні майбутні переговори між Україною та Росією. Протягом усього року, але особливо після президентських виборів, адміністрація Байдена намагалася поставити Україну в якомога сильнішу переговорну позицію. І ще до виборів, і навіть незалежно від того, хто їх виграв, здавалося ймовірним, що війна в Україні завершиться у 2025 році, який, за словами американських аналітиків, буде роком переговорів, а перемога Дональда Трампа лише прискорить переговори. Професор Штефан Попеску. «Без сумніву, що пріоритетом США є Індо-Тихоокеанський регіон і той факт, що в Індо-Тихоокеанському регіоні знаходиться єдина велика держава, яка може кинути виклик американському світовому лідерству – не зараз, а в майбутньому, через десятиліття, тобто Китай, зміцнює бажання американської адміністрації, майбутньої американської адміністрації, покласти край конфлікту в Україні, спонукати європейців взяти на себе безпекову відповідальність, в тому числі в сусідніх регіонах, не лише збільшуючи оборонні видатки, але й беручи на себе різні місії для того, щоб Сполучені Штати змогли зосередитись на Китаї. І тут слід очікувати й можливого напруження в китайсько-російських відносинах, тому що зближення Москви з Пхеньяном не обов’язково подобається Китаю або не подобається Китаю зовсім, і це дає, скажімо так, матеріал для роботи послідовникам школи Кіссінджера в Сполучених Штатах Америки.»

     

    Отже ми маємо перед собою надзвичайно складні досьє, але такі, які залишатимуться на першому плані в 2025 році, тому що це призведе до важливіших, навіть якщо не дуже помітних, безпрецедентних змін, в тому числі на Середньому Сході, – додає Дан Дунгачу: «Буде дуже цікаво побачити, як американська адміністрація Дональда Трампа спробує підійти до справи Середнього Сходу, будучи залученою туди, але не входячи, не будучи присутньою у військовому відношенні в цьому регіоні. Тому що Дональд Трамп на початку своєї другої каденції найбільше боїться бути втягнутим у війну, що може стати прямим шляхом до невдачі для Дональда Трампа, який прагне стати найбільшим американським президентом, принаймні за останні сто років.»

     

    Повертаючись до Європи, головним викликом залишається інформаційна та кібервійна, яку веде Росія – гібридна війна, що підживлює екстремістські тенденції. У 2025 році в Європі відбудуться вирішальні вибори – у Франції, Німеччині, президентські вибори в Польщі, повторні президентські вибори в Румунії – всі з великими ставками, нагадує Дан Дунгачу, який попереджає, що найбільшою загрозою безпеці є створення клімату, в якому російська пропаганда буде сприйматися і поширюватися. Не сама пропаганда, а шкідливий клімат, який створюється в певних суспільствах, – наполягає Дан Дунгачіу, який каже, що це був великий провал європейського мейнстріму, тому за його словами саме тут потрібно почати переоцінку європейського публічного простору, щоб зробити його більш захищеним від очевидного втручання Російської Федерації.

     

    2025 рік покаже, чи зможуть Франція, Німеччина, Польща, цей Веймарський трикутник, подолати розбіжності у баченні та політичних пріоритетах і, звичайно, чи зможуть дві великі європейські країни, Франція та Німеччина, зміцнитися зсередини, перебудуватися й підготуватися до подальших змін з новими викликами.

  • Ретроспективний огляд румунсько-українських відносин у 2024 році

    Ретроспективний огляд румунсько-українських відносин у 2024 році

    У 2024 році Румунія та Україна продовжили розвивати потенціал двосторонніх взаємин, розбудову взаємовигідних відносини у всіх сферах та їх виведення на рівень стратегічного партнерства.

    Телефонна розмова президентів Румунії та України

    У перші дні січня 2024 року президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Глави двох держав обговорили економічну співпрацю та оборонну підтримку України. Під час розмови президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський провели ґрунтовний обмін думками та оцінками щодо безпекової ситуації в Україні та в регіоні, зокрема на Чорному морі, а глава румунської держави запевнив свого українського візаві у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунської держави. Лідери двох держав також обговорили розвиток двосторонніх відносин та пріоритети на 2024 рік, зокрема транскордонні проєкти, що становлять взаємний інтерес, а також спільне прагнення досягти суттєвого прогресу у процесі підняття відносин між двома країнами до рівня стратегічного партнерства. Під час розмови Президент Румунії високо оцінив ухвалене Україною законодавство щодо національних меншин і привітав прогрес, досягнутий у питанні визнання Україною неіснування так званої «молдавської» мови. Клаус Йоганніс та його український колега також обговорили підтримку Румунією європейської інтеграції України, а також євроатлантичний курс України, пріоритети на рівні Альянсу в 2024 році та продовження відповідної підтримки України. Було також обговорено двосторонню оборонну співпрацю, зокрема аспекти підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.

     

    Розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки

    Також на початку січня минулого року Румунія та Україна уклали угоду про розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки. Цей документ заклав основу для створення механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме проєкти з передачі технологій і знань Україні. «Завдяки угоді, підписаній з українською стороною, Румунія зміцнює свою позицію регіонального центру новітніх технологій та кібербезпеки. Таким чином, ми закладаємо основи механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме конкретні проєкти з передачі технологій та знань Україні, а Румунія буде провідним партнером», – заявив міністр досліджень, інновацій та цифровізації Румунії Богдан Іван. «Домовилися про перші кроки – підвищення стійкості українських інтернет-мереж, розвиток 5G-коридорів між кордонами України й Румунії та про участь України в програмах фінансової підтримки ЄС», – написав, своєю чергою міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Телеграм. Він також зазначив, що Румунія допоможе у відновленні цифрової інфраструктури, пошкодженої через війну. Міністр подякував своєму румунському колезі за співпрацю та додав, що відтепер дві сусідні країни реалізовуватимуть спільні проєкти за фінансової підтримки Європейського Союзу.

     

    Україна на порядку денному в Давосі

    Всесвітній економічний форум у Давосі, Швейцарія, є одним з найважливіших майданчиків для обговорення найбільш чутливих питань глобальної політики, а в 2024 році його центральною темою стала війна в Україні, точніше шляхи її припинення і досягнення миру. Саме на полях зустрічі радників з питань національної безпеки та політичних радників лідерів держав щодо реалізації Формули миру у швейцарському Давосі стартували румунсько-українські переговори про укладення двосторонньої безпекової угоди, яку президенти двох країн підписали у липні у Вашингтоні. В інтерв’ю нашій радіостанції міністерка Лумініца Одобеску заявила: «Напередодні Давоського економічного форуму, на запрошення Швейцарії та України, відбувся новий раунд переговорів щодо мирної формули з 10 пунктів президента Володимира Зеленського, яку Румунія підтримує, в тому числі в рамках підготовки до можливого мирного саміту, про який нещодавно оголосив президент Зеленський. На полях цієї зустрічі, яка відбулася напередодні Давоського економічного форуму, фізична присутність як румунської, так і української делегацій була використана для проведення першого раунду дискусій з двох тем, які цікавлять і нас, й українську сторону, а саме: початок переговорів про укладення стратегічного партнерства між Румунією та Україною, розпочатий під час візиту президента Зеленського до Румунії минулого року, а друга дискусія стосувалася рамок співпраці між Румунією та Україною у сфері безпеки та оборони. Цей останній пункт також випливає з приєднання Румунії, разом з 23 іншими державами, до заяви G7 про підтримку України, яка була прийнята минулого року, щойно після Вільнюського саміту, й яка містить рамки співпраці та принципи співпраці між державами, котрі підписали цю декларацію або асоційовані з нею, та Україною.»

     

    Співпраця у сфері адміністрування виборів і референдумів

    Постійний виборчий орган Румунії (АЕР) і Центральна виборча комісія (ЦВК) України підписали у вівторок, 6 лютого, Меморандум про взаєморозуміння з метою поглиблення і розвитку двостороннього співробітництва у сфері адміністрування виборів і референдумів. Церемонія підписання Меморандуму відбулася в Бухаресті, в штаб-квартирі Постійного виборчого органу, а документ підписали президенти двох установ – Тоні Гребле та Олег Діденко. «Я переконаний, що підписання цього Меморандуму між АЕР та ЦВК України сприятиме зміцненню та розширенню співпраці між двома органами з метою захисту демократії та міжнародно визнаних належних виборчих процесів», – заявив з цієї нoагоди Президент АЕР Тоні Гребле. Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко своєю чергою подякував АЕР за готовність ділитися інформацією та кращими практиками щодо організації та безперешкодного управління виборчими процесами за кордоном. У Постійному виборчому органі Румунії зазначили, що документ про співпрацю замінює Меморандум, укладений між двома сторонами у 2014 році, і має на меті, серед іншого, сприяти підвищенню інституційної спроможності двох органів адміністрування виборів, реалізації та захисту виборчих прав громадян, у тому числі вразливих груп, розробку та впровадження інноваційних технологій у виборчій сфері, забезпечення кібербезпеки та підвищення кваліфікації різних категорій фахівців, які беруть участь в організації та проведенні виборів і референдумів.

     

    Два роки повномасштабного російського вторгнення. Румунія солідарна з Україною

    На знак пошани до стійкості українського народу, будівлі Адміністрації Президента, Парламенту, Уряду та Міністерства закордонних справ Румунії були підсвічені у кольорах українського прапора в суботу ввечері, 24 лютого, у другу річницю російського вторгнення в Україну. А в понеділок, 26 лютого, на пленарному засіданні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих громадян України, які стали жертвами російської незаконної агресії. Румунські лідери у річницю повномасштабного вторгнення рф висловили свою підтримку і солідарність з Україною. Президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні доти, доки це буде необхідно та підтримуватиме зусилля сусідньої країни щодо інтеграції до Європейського Союзу. «Румунія і весь вільний світ підтримують Україну, країну, яка бореться за життя і демократію», –  зазначив тодішній спікер Сенату і лідер керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку наголосив, що румунська влада діє в дусі повної єдності і солідарності з Україною до досягнення перемоги і справедливого миру. У поширеній 24 лютого заяві кабінету міністрів зазначається, що «Уряд Румунії високо цінує рішучість і стійкість, продемонстровані Україною та українським народом, і вважає, що все міжнародне співтовариство має моральний і політичний обов’язок перед Україною притягнути до відповідальності всіх винних у скоєнні воєнних злочинів. Румунія була на боці України з перших моментів цієї трагедії і докладала постійних і значних зусиль для підтримки української держави та населення, яке серйозно постраждало від цієї трагедії.»

     

    Саміт СКУ в Бухаресті

    Союз українців Румунії (СУР), у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців, (СКУ) 12-15 квітня провів Саміт СКУ, знакову для української діаспори подію, яка цього року уперше відбулася у Румунії. Офіційне відкриття Саміту СКУ, що зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу з 5 континентів, відбулося у п’ятницю, 12 квітня, у Палаці Парламенту. У ньому взяли участь румунські та українські урядовці, керівництво СКУ та акредитовані в Бухаресті дипломати, які наголосили на важливості допомоги Україні у війні, розв’язаній проти неї російською федерацією, на необхідності допомоги українським біженцям та на важливості їхнього повернення в Україну після закінчення війни, щоби долучитися до зусиль з відбудови країни. Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що «в нинішньому драматичному контексті, можливо найскладнішому за всю буремну історію українського народу, більше ніж коли-небудь, здатність Світового Конґресу Українців реагувати, діяти та втручатися має бути системною, інтегрованою, парадигмальною за своєю природою, та мати в основі єдине стратегічне, згуртоване та функціональне бачення на рівні всієї організації». «Нині існує багато викликів і ми мусимо думати, як організувати життя – об’єднати новий український світ довкола України. Наше головне завдання – аби українці, які вимушено виїхали, змогли потрапити в українське середовище й український світ закордоном», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод, який закликав світове українство до єдності. Державний радник Канцелярії прем’єр-міністра Румунії Віктор Опаскі привітав учасників Саміту СКУ українською мовою. Він зачитав звернення прем’єра Марчела Чолаку, який наголосив, що Румунія продовжить підтримувати легітимну боротьбу України, доки це буде потрібно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах офіційно визнаних кордонів. У своєму виступі міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підкреслила, що справедливий і тривалий мир в Україні безпосередньо залежить від притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах в Україні та проти України. Вона зазначила, що запропонована президентом Зеленським Формула миру, підтримана більшістю міжнародної спільноти, в тому числі Румунією, базується на принципах міжнародного права та Статуту ООН. Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив, що Румунія є надійним другом і сусідом України, яка пізнала його в біді, своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства Мар’яна Беца подякувала Румунії за сприяння проведенню Саміту СКУ в Бухаресті і за підтримку України. Учасники Саміту СКУ розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.

     

    Україна на порядку денному Бухарестського безпекового форуму

    23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан. Захід був організований румунським аналітичним центром «Нова стратегія» (New Strategy Center) у партнерстві з міністерствами оборони та закордонних справ. Форум є важливою платформою для поглибленого аналізу найбільш актуальних і складних тем, пов’язаних з міжнародними відносинами, безпековими дослідженнями та оборонними питаннями. Організатори об’єднали експертів, аналітиків та високопоставлених державних діячів з різних країн світу, загалом понад 160 спікерів та учасників у понад 40 панельних дискусіях. Румунія продовжить всіляко підтримувати Україну, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму зверненні до учасників Форуму. Прем’єр-міністр підкреслив, що Румунія стала одним з головних постачальників енергоносіїв, а також згадав про інвестиції, спрямовані на те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для української продукції. Перемога України над російською федерацією стане перемогою демократії, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відео-зверненні до учасників форуму. Він подякував Румунії та румунському народу, особливо за допомогу у зміцненні обороноздатності України та за транзит української продукції через румунську територію  для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

     

    Відкриття зернового терміналу у н.п. Дорнешть

    На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

     

    Румунія та Україна уклали двосторонню безпекову угоду

    11 липня в кулуарах саміту НАТО у Вашингтоні президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Румунією та Україною, яка стала 23-м подібним документом, підписаним офіційним Києвом. Угода передбачає підтримку України у створенні національного координаційного центру з озброєнь. Водночас, як повідомила українська сторона, Румунія передасть Україні систему Patriot, підтримуватиме її з тією ж динамікою, що й упродовж 2022–2024 років, а також сприятиме максимально швидкому транзиту всієї необхідної техніки своєю територією до України. Крім того, Румунія та Україна продовжать співпрацювати у сфері забезпечення стабільності та стійкості, підтримки процесу відновлення та відбудови української держави. Румунія також намагатиметься забезпечити максимальне використання своїх транспортних і логістичних маршрутів для сприяння як короткостроковим, так і середньостроковим і довгостроковим проєктам у процесі відновлення України, а також надаватиме довгострокову допомогу і підтримку оборонній промисловості України в досягненні її мети – задоволення потреб її сил безпеки і оборони, – йдеться в угоді. Особливістю цієї угоди є конкретні пункти співпраці для зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні. Румунія допомагатиме Україні в розмінуванні Чорного моря та надаватиме підтримку через інструменти ЄС і НАТО. Під час прес-конференції у Вашингтоні президент Клаус Йоганніс наголосив, що двосторонні безпекові зобов’язання були укладені на виконання Спільної декларації G7 про підтримку України, додавши, що таким чином Румунія приєдналася до інших союзників і партнерів, які вже підписали подібний двосторонній документ з Україною.

     

    Ольга Стефанішина на Щорічній зустрічі румунських дипломатів

    24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі». Минулорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, серед яких і віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною російською федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року. Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією.

     

    Візит нового глави МЗС України до Бухареста

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 18 вересня, здійснив офіційний візит  до Румунії, на запрошення своєї румунської колеги Лумініци Одобеску. Порядок денний переговорів був зосереджений на поточній стадії та перспективах розвитку двосторонніх відносин, а також на необхідності посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій на європейському та євроатлантичному просторах. Глави МЗС двох судніх країн провели у Бухаресті предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній російською федерацією війні проти України, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Очільниця румунського зовнішньополітичного відомства заявила, що Румунія продовжуватиме брати участь у процесі імплементації Формули миру Володимира Зеленського, а також у зусиллях міжнародного співтовариства щодо притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Україні та проти України. Своєю чергою міністр закордонних справ України подякував за відчутну підтримку, яку уряд і народ Румунії надають Україні та українцям з перших днів повномасштабного вторгнення росії. Андрій Сибіга сказав, що Україна та Румунія розвиватимуть взаємодію як стратегічні партнери в усіх галузях та з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

     

    Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

    18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою прийняв у Бухаресті свого українського колегу Ігоря Клименка. Робочий візит міністра внутрішніх справ України до Румунії, перший за останні 20 років, відбувся рівно через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн, яке відбулося у жовтні 2023 року в Києві. Міністри обговорили шляхи зміцнення співпраці у ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, поліцейське співробітництво, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, втручання в надзвичайні ситуації, переміщення осіб та транспортних засобів через кордон. Під час зустрічі сторонами також було відзначено послідовний діалог на всіх рівнях між структурами двох міністерств, а також перспективи його активізації в найближчий період. Прикладом у цьому відношенні стало зміцнення двосторонньої договірно-правової бази співробітництва шляхом підписання Кетеліном Предою та Ігорем Клименком у Бухаресті Угоди про співробітництво у галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги, за запитом, у разі неминучої надзвичайної ситуації. Угода зміцнює засади для надання подальшої підтримки українській владі, оскільки дозволить направляти в Україну на її прохання групи допомоги та необхідне обладнання, а також проводити усі види заходів реагування, передачу досвіду, пошуково-рятувальні операції на території України з метою порятунку людських життів, захисту здоров’я населення, обмеження матеріальних збитків та захисту культурних цінностей.

     

    Румунія передала Україні новітній ЗРК Patriot

    У жовтні Україна отримала від Румунії новітню систему протиракетної оборони Patriot. Відповідний закон, що дозволив румунській стороні передати Україні один зенітно-ракетний комплекс Patriot у конфігурації 3+, із семи, які Румунія придбала у США в 2017 році за майже 4 млрд доларів, 5 вересня підписав президент Клаус Йоганніс. Рішення передати Україні систему Patriot Румунія ухвалила 20 червня у Вищій раді оборони країни, зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні через російські удари по цивільному населенню та інфраструктурі. 2 вересня відповідний законопроєкт про безоплатну передачу Україні ЗРК Patriot схвалив уряд, того ж дня відбулося голосування в Сенаті Румунії (верхній палаті парламенту), а на другий день закон в останньому читанні прийняла Палата депутатів. Володимир Зеленський подякував Румунії за Patriot для України.  «Я дякую кожній країні, яка допомагає нам з ППО. Особлива подяка Румунії за системи Patriot. Разом ми можемо досягти ще більшої ефективності – ми можемо покласти край російському терору, спільно знищивши «Шахеди» і ракети», – написав президент Володимир Зеленський в мережі X ввечері 2 жовтня.

     

  • Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    У понеділок, 16 грудня 2024 року, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка була присвячена таким темам як: агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході та в Сирії, а також ситуація в Білорусі. Крім того, під час неформального сніданку міністерка закордонних справ Румунії взяла участь в обговоренні шляхів підвищення ефективності зовнішньої політики ЄС у контексті вступу Кайї Каллас на посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президента Європейської комісії 1 грудня 2024 року.

    Дискусія щодо російської агресії проти України була зосереджена на підтвердженні рішучої підтримки України з боку ЄС на всіх рівнях в рамках мандату нової Європейської Комісії. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила важливість продовження багатовимірної підтримки України. Вона привітала ухвалення 15-го пакету санкцій проти Росії, а також ухвалення перших списків в рамках пакету санкцій за гібридні дії Росії. Вона підкреслила, що ці списки є потужною відповіддю ЄС на участь Росії у дестабілізації сусідніх партнерів та держав-членів ЄС. Вона наголосила на важливості використання ЄС усіх наявних інструментів для протидії впливу дезінформації та гібридної кампанії з метою зміцнення стійкості європейських демократій. Міністерка також підтримала якнайшвидше розблокування Європейського фонду миру, а також посилення мандату Місії ЄС з військової допомоги для кращого реагування на потреби українських збройних сил на місцях.

    Отже, в Брюсселі відбулося перше засідання Ради міністрів закордонних справ, до складу якої входять глави дипломатій 27 країн-членів ЄС, але вперше її очолила новий Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, естонка Кайя Каллас. Водночас цього тижня відбудеться саміт лідерів країн ЄС, зимова Європейська Рада, яку також вперше очолить новий президент Європейської Ради колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта.

    Сьогодні ми спробуємо дізнатися, чого варто очікувати за підсумками цих двох важливих зустрічей в плані подальшої допомоги Україні як у близькому майбутньому, так і після 20 січня, коли Дональд Трамп офіційно складе присягу і приступить до виконання обов’язків президента США.

    Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі Богдан Ісопеску каже, що Кая Каллас може здатися емоційною, тендітною політикинею, але вона є надзвичайно потужним голосом, коли мова заходить про підтримку України. «Перш за все, щодо України, Європа зайняла своєрідну вичікувальну позицію по відношенню до Сполучених Штатів, ніхто не знає, що станеться, коли адміністрація Трампа прийде до влади, але меседж Європи дуже, дуже чіткий: ми підтримуємо Україну. Європейський Союз рішуче налаштований підтримувати Україну незалежно від того, що вирішать Сполучені Штати, але якщо допомога з іншого боку Атлантики буде скорочена, Європейський Союз автоматично візьме на себе основний тягар. Наразі Кая Каллас та 27 міністрів закордонних справ ухвалили 15-й пакет санкцій проти Росії. Він включає в себе не тільки санкції проти Росії, але і проти північнокорейських чиновників, проти компаній із Сербії, з Китаю, які постачають певний вид продукції, яку Росія може використовувати в цій війні.»

    З іншого боку з 1 січня протягом шести місяців Польща головуватиме в Раді ЄС, одній з ключових інституцій Євросоюзу, де ухвалюватимуться й важливі рішення щодо України. Нещодавно польський міністр у справах Європейського Союзу Адам Шлапка зазначив, що головування Польщі в Раді ЄС зосередиться на семи вимірах безпеки: зовнішня безпека, внутрішня безпека, безпека в інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному вимірах, а про яку безпеку в Європі можна говорити, коли поруч триває війна.

    Наш кореспондент у Брюселі Богдан Ісопеску нагадав, що Польща, так само, як, наприклад, і країни Балтії, дуже голосно заявляє про свою підтримку України і часто звинувачує весь Захід і решту Європейського Союзу в тому, що вони недостатньо допомагають українському народу. «Слід очікувати від польського головування прискорення законодавчих ініціатив, прискорення різних ініціатив щодо України, проукраїнських проєктів, допомоги Україні та з різних інших питань. І це після певного періоду застою, тому що, як відомо, угорське головування, хоча Румунії воно принесло повноправне членство в Шенгені, в цілому, на рівні ЄС не мало особливих досягнень, тому що Угорщина йде проти течії в ЄС. Під час угорського головування було дуже мало результатів, тому великі сподівання зараз покладаються на Польщу.»

    З іншого боку, експерт з міжнародних відносин, професор Факультету європейських студій Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Валентин Наумеску каже, що хоча на цьому тижні не буде прийнято якихось ключових рішень, він є особливим тим, що будуть накреслені основні орієнтири зовнішньої політики нового керівництва ЄС. «Звичайно, нас у нашому регіоні найбільше цікавить, як Європейський Союз позиціонуватиме себе в умовах осяжного закінчення війни в Україні, як Європейський Союз намагатиметься компенсувати можливе скорочення американської військової допомоги, можливо, не замінити її повністю, але, безумовно, європейці готові й надалі допомагати Україні. А також, схоже, що тут буде сюрприз, про який повідомляють подекуди, в деяких європейських виданнях, що президент Макрон може порушити питання, звісно, без ухвалення жодного рішення цього тижня, про можливу участь європейців з миротворчими військами після укладення угоди про припинення вогню і, по суті, Європейський Союз візьме на себе основний тягар підтримки, скажімо так, стану перемир’я на лінії фронту, про який буде домовлено. Отже, такими є головні заходи або, принаймні, важливі проєкти, станом на цей тиждень.»

    Тим часом, ситуація на фронті в Україні залишається складною, росіяни постійно штурмують на кількох напрямках. І в Києві, і в Москві говорять про можливість досягнення угоди про припинення вогню, але мають радикально протилежні підходи. Новобраний президент США Дональд Трам заявив днями, що досяг «невеликого прогресу» в зусиллях з припинення російсько-української війни. Тим часом Президент України Володимир Зеленський зауважив, що війну не можна закінчити «просто папірцем», тому лише сильна Україна, за підтримки Заходу, може змусити Росію сісти за стіл переговорів.

    Генерал у відставці Вірджил Белечану, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, каже, що з огляду на ситуацію на фронті мирні переговори неминучі, тому й Україна, і Росія намагаються створити більш вигідні для себе умови. «Я вважаю, що цей момент, як би парадоксально це не звучало, несприятливий, передусім для Російської Федерації. Це несприятливий момент для припинення вогню, встановлення лінії розмежування, а потім демілітаризованих зон, в першу чергу, для Російської Федерації, а потім для України. По-перше, для Російської Федерації, тому що в Курську все ще перебувають українські війська, які, сподіваємося, залишатимуться там якомога довше, і звідси запитання: чи погодиться Путін на припинення вогню, лінію розмежування і присутність миротворчих військ всередині Російської Федерації в такому історичному регіоні, як Курськ?» На думку Вірджила Белечану, Путін намагатиметься тягнути час, щоб витіснити українські війська з Курської області, чого до тепер йому не вдалося.

    Російські війська продовжують наступ на східному фронті в Україні, наближаючись до Покровська на Донеччині, яке є стратегічним містом. Путіна не хвилюють шалені військові втрати, він намагається будь-якою ціною продовжити наступ в очікуванні зміни влади в США. Чи повинна Європа хвилюватися з приводу такого розвитку подій?, – запитали ми військового аналітика Раду Тудора. «Не тільки Європа повинна турбуватися, а всі демократії, тому що якщо Україна буде окупована, якщо Росія переможе, це буде сигналом заохочення для всіх диктатур світу, для тих країн, які своїми загарбницькими методами, війнами, які вони можуть розв’язати проти інших незалежних держав, можуть відчути себе заохоченими відсутністю підтримки або поразкою України. Саме тому нещодавно Президент США Джо Байден оголосив про пакет допомоги Україні у розмірі 1 мільярд доларів. Очевидно, що ця новина з’явилася у складному контексті, але якщо подивитися на загальну картину, то жодна зі сторін, що беруть участь у цьому конфлікті, ні російські загарбники, ні українські захисники не змогли якось змінити стратегічний баланс. Є тактичні успіхи, є елементи, які, безумовно, дають привід для занепокоєння, але вони не змінюють баланс сил, а скоріше це пунктуальні кроки, які якимось чином намагаються утримати загрозу, щоб мати перевагу на переговорах. Тому що вже почалися інтенсивні переговори про те, що справедливий мир повинен означати для всіх. Кожна нормальна людина хоче миру, і він може бути досягнутий шляхом припинення загарбницької війни, яку веде Росія, шляхом виведення загарбницьких військ з території України.»

    Президент України Володимир Зеленський закликає до тривалого миру, який Росія не зможе порушити. Під час зустрічі в Парижі з Еммануелем Макроном і Дональдом Трампом він наголосив, що хоче для своєї країни тривалого миру, який Росія не зможе зруйнувати за кілька років, спровокувавши новий конфлікт. Зеленський сказав, що просто припинення вогню без належних гарантій безпеки не буде достатнім, тому що Росія відновить сили і нападе знову – так, як вже робила. Водночас ми чули заяву про те, що українській армії бракує сил для відвойовування окупованих територій.

    Чи означає це, що Київ готовий на територіальні поступки? Аналітик Раду Тудор відповідає: «Дуже важко повірити в те, що ми матимемо формальну передачу території. Інакше всі ці величезні зусилля, яких доклала Україна, з десятками тисяч загиблих військовослужбовців, десятками тисяч цивільних осіб, людей похилого віку, дітей, жінок, вбитих російськими ракетами, були б марними. Я вважаю, що зараз можна говорити про припинення бойових дій, а потім про дипломатичні переговори, як каже президент Зеленський, навколо ідеї справедливого миру. Отже, першим етапом має бути припинення бомбардувань, страждань цивільного населення і руйнування суверенної і незалежної країни – України, яка, на жаль, в результаті російських бомбардувань, зазнала збитків у розмірі понад 500 мільярдів доларів США. Я вірю, що зусиллями нової Європейської Комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн, нового президента США Дональда Трампа, зусиллями генерального секретаря НАТО Марка Рютте, може бути створена дипломатична основа, де кожна сторона могла б сісти за стіл переговорів, і Україна могла б сказати: так, ми готові говорити, але за однієї умови – ми не віддаємо ні сантиметра нашої окупованої території. Інакше всі жертви будуть марними.»

    Тим часом після блискавичного наступу сирійські повстанці зайняли Дамаск та оголосили про падіння режиму Башара Аль-Асада, який втік до Москви. Тож постають запитання чи вплине зміна військово-політичної ситуації у Сирії на російсько-українську війну, чи падіння дружнього Кремлю режиму ослабить режим Путіна, котрий отримав сильного репутаційного удару. Відомий румунський політичний та військовий оглядач Клаудіу Деджерату каже, що втеча Асада загрожує Росії втратою двох військових баз у Середземномор’ї та великими проблемами на африканському напрямку. «Це, безумовно, вплине, тому що і Росія, і Іран зазнали удару в Сирії, і деморалізуючий ефект, ймовірно, буде помітний у керівництві двох країн. І це, безумовно, також є сигналом того, що обидві країни більше не мають здатності управляти значними силами і засобами на відстані.»

  • Війна в Україні, далекобійний етап

    Війна в Україні, далекобійний етап

    На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS. Це був перший випадок, коли за згодою США ракети цього типу були застосовані на території Росії, а послаблення обмежень є частиною зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб дати Україні все можливе до інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Це рішення також має на меті утримати Пхеньян від відправки нових військ до Росії.

    Як це рішення впливає на хід війни? Відповідь на це питання в інтерв’ю Радіо Румунія спробував дати професор Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам і раннього попередження: “Давайте не забувати, що це не зброя, здатна змінити правила гри, це не ядерна зброя наприкінці Другої світової війни. Тож вона автоматично не забезпечує перемогу, ні. Але вона забезпечує покарання. Це відповідь на залучення Російською Федерацією Північної Кореї як воюючої сторони і відповідь на масовані атаки на українську енергосистему. Ці два елементи ескалації необхідні для надійного відновлення балансу і стримування, як це відбувалося кожного разу, коли мала місце певна форма відплати. Й ось, дивіться, цього разу Захід, в першу чергу Сполучені Штати, знайшов спосіб скасувати цю заборону. Звичайно, це також стосується британських і французьких ракет Storm Shadow і Scalp, які мають американські компоненти. Це буда єдина перешкода для їхнього використання Україною в польових умовах.”

    Невдовзі прийшла і відповідь Кремля. Владімір Путін підписав указ про внесення змін до ядерної доктрини Росії, знизивши рівень загрози, який би виправдовував ядерну відплату у відповідь на ширший спектр звичайних атак. На місцях Москва продовжує контрнаступ у Курській області – місці єдиного великого військового успіху Києва цього року – і здобуває ключові точкові перемоги вздовж лінії фронту. Чи може Москва продовжувати військовий наступ?

    Знову професор Юліан Кіфу: “Ми маємо справу з довготривалою війною. Цілі Росії не змінилися. Росія хоче поставити Україну на коліна, посадити в Києві маріонетковий уряд і мати Україну без виходу до моря, очевидно, щоб досягти кордонів НАТО, в тому числі тут, на Чорному морі, і це питання особливо цікавить нас. З іншого боку, якщо ми говоримо про фінансові аспекти, звичайно, це дуже дорого коштує і Путін закладає майбутнє власної держави. На цьому економічному та фінансовому фронті є великі проблеми. Ми бачимо, що центральний банк вже підняв процентні ставки до 21%, безпрецедентно за останні 20 з чимось років, є великі проблеми з інфляцією, є великі проблеми з виробництвом. Ці речі впливають на їхній фронт. З початку року на 40 квадратних кілометрах було втрачено еквівалент п’яти дивізій, в першу чергу техніки, але також і людей.”

    Повільна і складна війна, яку часто називають війною на виснаження, коли обидві сторони намагаються виснажити одна одну, виснажила ресурси обох країн після майже трьох років конфлікту. І, схоже, вона продовжуватиме поглинати колосальні суми і забирати ще більше життів. Росія встановила рекордний оборонний бюджет на 2025 рік, що становить третину державних витрат. Водночас Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги для України.

    У світі дедалі частіше говорять про можливість закінчення війни у 2025 році. Президент Володимир Зеленський заявив нещодавно, що Україна повинна зробити все для закінчення війни у 2025 році, наголошуючи, що війна має закінчитись дипломатичним шляхом. Зараз всі очікують інавгурації нового президента США Дональа Трампа, який неодноразово казав, що він хоче швидко закінчити війну в Україні.

    Але, як каже румунський аналітик Дан Дунґачу, зберігається занепокоєння щодо розвитку подій в Україні, оскільки ніхто не має чіткого уявлення про те, що насправді означає вплив нової адміністрації США на ситуацію на лінії фронту. Усі чекають на переговори, але досі не дуже зрозуміло, за яких умов вони відбуватимуться», – каже аналітик. «Мир в Україні – це, безумовно, мета. Умови цього миру потрібно обговорювати. Безперечно, що з того, що можна припустити про нову адміністрацію Трампа, перспектива, про яку найбільше говорять, така: адміністрація Трампа хоче закінчити цю війну, в тому числі тому, що головна ставка адміністрації Трампа і президента Сполучених Штатів – не продовжувати війни, а зупинити їх. Якщо головна ставка президента Трампа – стати найважливішим американським президентом в історії, принаймні за останні сто років, очевидно, що варіант війни – не найкращий варіант для нього. Трамп намагатиметься покласти край цій війні, зупинити її, і це, ймовірно, буде першим зовнішньополітичним успіхом його адміністрації. Ось чому я вважаю, що ми повинні враховувати наполягання на припиненні війни і початку переговорів. Війна повинна бути зупинена, переговори повинні вестися з усвідомленням того, що Україна залишатиметься важливою на східному фланзі для американської адміністрації. Польща, Україна, Румунія залишаться стратегічно важливими на цій карті, тому що Росії, так би мовити, треба «оголосити шах». З цієї точки зору, українська армія, яка є дуже сильною і підготовленою на театрі військових дій, буде розглядатися як частина НАТО, навіть якщо формально вона не буде частиною НАТО.»

    Виконавчий директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару каже, що війну можна зупинити допомагаючи більше Україні як військово, так і шляхом посилення санкцій проти Росії. «Щоб перемогти, нам потрібно доставляти більше, доставляти вчасно. І, по-друге, щоб перемогти, ми дійсно повинні чинити тиск на Росію, щоб зменшити її доходи для ведення війни, в першу чергу, з точки зору експорту нафти», – каже Джордже Скутару. «Ми, я маю на увазі Європейський Союз і навіть Румунію, зараз майже подвоїли імпорт добрив з Російської Федерації. З одного боку, ми говоримо, що хочемо бути енергетично незалежними від Росії, але ми переносимо нашу залежність з енергетичного сектору на залежність з точки зору продовольчої безпеки, тому що на даний момент Росія веде політику демпінгу, пропонуючи дуже вигідні ціни на експорт добрив, тобто мінеральних добрив, у результаті чого європейський ринок значною мірою заполонив цей продукт з Російської Федерації. Ми не можемо проводити амбівалентну політику, з одного боку, платити Україні за те, що вона чинить опір, а з іншого боку, продовжувати опосередковано фінансувати російську військову машину, продовжуючи імпортувати різні категорії продукції з Російської Федерації або не вживаючи певних заходів, які дійсно впливають на джерела доходів Російської Федерації – і я маю на увазі насамперед експорт енергоресурсів, те, як Росія порушує санкції. Побачимо, що робитиме нова адміністрація США, адже принаймні, з точки зору позиції щодо вуглеводнів, щодо нафти, підхід республіканців і президента Трампа дуже чіткий: вони збираються збільшувати видобуток нафти. Один з перших наслідків, який може статися, – це зниження світової ціни і, як наслідок, зменшення ресурсів, що відчують на собі дві держави з ворожою політикою щодо Америки – я маю на увазі Іран і Російську Федерацію.»

    У цьому контексті крім Формули миру Володимира Зеленського, що ґрунтується на принципах, цілях і нормах Статуту ООН, є ще багато різних мирних планів, які розглядають в різних світових канцеляріях, в тому числі в США. Професор Дан Дунґачу говорить про чотири можливі сценарії. «По суті, є чотири сценарії майбутнього України: сценарій Південної Кореї – Україна стає Південною Кореєю, сценарій Західної Німеччини – Україна стає Західною Німеччиною, а втрачені території – Східною Німеччиною, сценарій Ізраїлю – Україна стає Ізраїлем, тобто безпрецедентні гарантії безпеки з боку США, або Україна стає ядерною державою. Отже, ці сценарії розглядаються і невідомо, в якому напрямку підуть справи, але ці чотири сценарії розглядаються, коли згадується Україна або її найближче майбутнє.»

     

     

  • Стійкість Європи перед російськими загрозами

    Стійкість Європи перед російськими загрозами

    Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому континенті. Росія розпочала військові дії неспровокованим вторгненням в Україну, причому Москва заявила, що окупує нову територію у відповідь на просування Північноатлантичного альянсу на схід і щоб запобігти інтеграції Києва в євроатлантичні структури. З 20 січня Дональд Трамп вступить на другий президентський термін. У Європі побоюються, що нова адміністрація Білого дому змінить військову стратегію США на шкоду Європі та Північноатлантичному альянсу.

    У цьому контексті Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав підприємства країн-членів Альянсу бути готовими до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та розподілу, щоб бути менш вразливими до шантажу з боку Росії та Китаю. За його словами, союзники по НАТО будуть змушені виділяти на оборону близько 3% свого ВВП. Водночас НАТО погодилася перебрати від Сполучених Штатів координацію військової допомоги Україні через місію, яка також матиме структури в Румунії. Рішення, прийняте на саміті у Вашингтоні, також передбачає виділення 40 млрд євро на підтримку України наступного року.

    Російська війна проти України ставить всю Європу перед викликом для власної безпеки й оборони та загрожує справжньою війною, а брязкання зброєю привернуло увагу тих, хто звик до десятиліть миру і процвітання. Поступово, протягом останніх кількох десятиліть, оборонні фонди зменшувалися на тлі цього, здавалося б, вічного миру. Тепер Європа має зробити все можливе, щоб запобігти зростаючим ризикам і загрозам.

    В інтерв’ю Радіо Румунія генерал запасу ВПС Румунії Адріан Дуце зазначив, що після тривалого періоду миру, забезпеченого Північноатлантичним альянсом та іншими європейськими альянсами, ми бачимо, що війна знову повернулася до Європи і, як сказав колишній керівник британської розвідувальної служби, ми не тільки знаходимося під загрозою війни, але війна вже триває на європейській землі. «Європа вже вжила заходів, насамперед на знак солідарності з Україною. Європейські держави підтримують Україну у протистоянні російській агресії, і в колективній європейській свідомості перемога Росії є неприйнятною. Про це говорив адмірал Бауер під час Берлінської конференції 19-20 листопада, де було багато розмов про заходи, які європейські держави повинні вжити, щоби бути готовими до того, що політика США зміниться з Дональдом Трампом у Білому домі. Однак, мушу зазначити, що навіть якщо і відбудеться зміна підходу з боку США, то це вже зміна парадигми, адже вже було заявлено, що США не залишать Європу непідготовленою перед обличчям загроз зі Сходу і зроблять все можливе для зміцнення європейської оборони.»

    Генерал запасу Адріан Дуце каже, що хоча Європа зробила важливі кроки, щоб вивести свою оборону на вищий рівень, вона має прискорити свої зусилля в цьому плані, адже після тривалого періоду недофінансування оборонної промисловості вона опинилася в ситуації, коли запаси озброєння майже вичерпані, виробничі потужності перебувають у скрутному становищі і не в змозі виробляти в необхідному обсязі, а конкуренція між Європою і Росією в цій сфері поки що несприятлива для Європи. Водночас перший в історії ЄС єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс пообіцяв найближчим часом розробити Білу книгу європейської оборони, із визначенням ключових пріоритетів щодо зміцнення європейської безпеки.

    Професор Сорбонни з історії сучасних міжнародних відносин, доктор філософії Штефан Попеску також наголошує на проблемі дуже низьких запасів озброєнь в західних країнах. «Саме тому ми не можемо підтримати Україну відповідно до її потреб. Просто подумайте, що французи разом з британцями, я не думаю, що вони мають більше 300 танків, вони не їх просто мають, дві армії разом, найважливіші в Європі, не мають більше 300 артилерійських знарядь, що дуже мало. Промислові лінії неможливо розширити за ніч. Потрібні постійні інвестиції, особливо в той час, коли потрібно задовольняти не лише власні потреби в озброєнні, але й виконувати замовлення важливих стратегічних партнерів Заходу, яких ми не можемо залишити без уваги, а потім, звичайно ж, і Україну. Україна повинна залишитися після заморожування конфлікту або врегулювання, вона повинна бути надійним військовим гравцем, і це в інтересах усіх, це в інтересах довіри до нас, до Організації Північноатлантичного договору і до Європейського Союзу.»

    Чи здатні НАТО і Європейський Союз доповнити, збільшити військову підтримку, щоб збалансувати можливе зменшення підтримки, яку надають Сполучені Штати Україні в її військовій боротьбі з російським агресором? Як нова адміністрація Трампа може вплинути на безпеку Європи в контексті війни в Україні? Адріан Дуце відповідає: «Нова американська адміністрація дещо змінить свою орієнтацію, як заявили американські офіційні особи, вони приділятимуть більше уваги Індо-Тихоокеанському регіону і дещо зменшать свою участь в Європі. Але це не означає, що США підуть з Європи. США збираються знайти ті шляхи, які сприятимуть зміцненню європейської оборони, з одного боку, шляхом посилення промислового співробітництва та розвитку цієї європейської технологічної та промислової бази, тому що це дезидератум на даний момент, а Європа працює над тим, щоб надолужити втрати останніх десятиліть. Це тривала робота, але ми впевнені, що ці зусилля принесуть свої плоди. Європа має достатньо ресурсів і вона вже довела, що вживає правильних заходів для допомоги Україні, щоправда, не таких значних, як хотілося б Україні, але існує дуже широкий спектр заходів різного роду, і європейська солідарність з Україною є взірцевою.»

    З 20 січня ми матимемо нову адміністрацію в Білому домі. Дональд Трамп офіційно приступить до виконання повноважень. Якщо Сполучені Штати припинять або зменшать свою підтримку України, чи зможе Європа компенсувати цю важливу американську військову підтримку перед обличчям Росії, яка не рахується з жертвами, щоб окупувати Україну кілометр за кілометром?

    Професор Штефан Попеску каже, що Сполучені Штати дуже уважно стежать за можливими розривами між Китаєм і Росією. Залучення північнокорейських військ у Курську область, а також зближення, входження, скажімо так, під російську опіку Північної Кореї, надання російських технологій балістичних ракет Північній Кореї – все це сприймається Пекіном з дуже великою тривогою, занепокоєнням. «Я переконаний, що оскільки це останній термін Дональда Трампа на посаді президента, який також ознаменує його входження в історію, американці залишатимуться відданим гравцем у регіоні, відданим з точки зору їхньої уваги до Російської Федерації. Важливо, щоб Україна не втратила мир, щоб вона продовжувала мати юридичний суверенітет, щоб вона могла стати на європейську, євроатлантичну або в будь-якому випадку західну орбіту. І я вважаю, що ми повинні підтримувати американську позицію і мати постійний діалог, особливо ті з нас, хто знаходиться в цьому регіоні, для того, щоб пояснити їм якомога краще, залучити їх до нашого регіону. Але я вважаю, що з огляду на те, що Чорне море є головним вікном проєкції російської сили, американці будуть підтримувати міцну присутність у цій вузловій точці, яка також включає Румунію, навіть якщо вони підуть на рішення про заморожування фронту. Й останнє: сама Україна більше не може вести довготривалу війну. Україна – держава з сучасними соціальними структурами, це не Афганістан, щоби вести нескінченну війну на два десятиліття.»

    Своєю чергою генерал Адріан Дуце вважає, що Європа зуміє бути по-справжньому стійкою в нинішніх умовах, навіть і без підтримки США. «Буде важко, але Європа на правильному шляху у зміцненні своєї оборони і розбудові стійкості перед обличчям російської агресії. Заяви керівників оборонних відомств країн-членів ЄС, як і заяви європейських політиків, свідчать про те, що підтримка України буде безумовною і триватиме стільки часу, скільки буде потрібно. Європа не змириться з поразкою України, і навіть якщо президент США обіцяє мир у дуже короткі терміни, навряд чи він буде досягнутий за той час, який поставив перед собою Дональд Трамп. Європа продовжує зміцнювати всі свої оборонні потужності.»

    Європа має достатню силу, щоб зупинити Росію, – каже генерал у відставці Адріан Дуце.

  • Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»

    Румунська прем’єра української вистави «Блокпост»

    6 листопада у Німецькому державному театрі міста Тімішоара, глядачі побачили прем’єру постановки «Блокпост», за п’єсою молодого українського автора Антона Несміянова, присвячену подіям 24 лютого 2022 року. Захід пройшов завдяки ініціативі культурної фундації Artmedia та організації Faina UA у рамках румунсько-українського театрального проєкту для молоді та широкої громадськості Тімішоари «Sunlight Over Borders», який також активно залучає українську громаду міста.

    Режисером вистави виступив Олександр Степанцов, а постановку втілили силами команди Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки, за підтримки художниці-постановниці Олени Дробної та в співпраці із Факультетом музики і театру Західного університету Тімішоари. Про цей захід в інтерв’ю нашій радіостанції розповіла одна з його організаторок, президентка громадської організації Faina UA Євгенія Розбицька. «Проєкт став можливим завдяки грантовій програмі ZMINA: Rebuilding фонду Ізоляція. Це один з 13 проєктів по всій Європі, які були підтримані ґрантодавцем на нашу заявку. Власне, завдяки цьому ми змогли реалізувати цю продукцію. Проєкт створювався півтора місяці в Тімішоарі, ми привезли з України команди українського режисера Олександра Степанцова, головного сценографа Національного драматичного театру Лесі Українки, і створювали ми виставу румунською мовою, з румунськими акторами, в основному студентами Західного університету, Факультету театру.»

    Вистава має на меті донести послання не лише до українців, але й до всіх, хто співчуває жахіттям, спричиненим повномасштабною війною Росії проти України. Вона пройшла румунською мовою з українськими субтитрами. Євгенія Розбицька розповідає: «5-го листопада, насправді у нас був передпоказ, 6-го була прем’єра, на обидві дати у нас був повний зал і постановка пройшла чудово. Це дуже потужна п’єса, вона розповідає про першу ніч початку повномасштабного вторгнення. Імпровізований блокпост в містечку недалеко від фронту, де дідусь й онук протягом ночі спілкуються на тему того, чи можлива війна і в цей час власне війна починається. Повз них проїжджають вже багато різних людей, з різними думками з різними розуміннями, а вибухи наближаються. Ця постановка може бути, в принципі, у будь якому місці або місті світу, але вона дуже людяна, вона дуже про особисті речі, і тому вона відгукується у звичайній аудиторії як румунської, так і української.»

    Відомий український журналіст, театральний критик і письменник Олег Вергеліс писав, що «особливість цього театрального проєкту в тому, що це фактично перше сценічне звернення українського театру до трагічної теми 24 лютого 2022 року, тобто дня початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну».

    Президентка громадської організації Faina UA Євгенія Розбицька каже, що публіка позитивно і дуже емоційно відреагувала на цю виставу. «Українці казали, що це звісно сколихнуло їх емоції тієї ночі і того ранку, і що це важливо показувати румунам і міжнародній аудиторії, що насправді відбувалось, щоб вони відчули, саме на рівні людському, що то є початок великої війни. Уперше, коли п’єса завершувалася була повна тиша в залі, якийсь час перед початком оплесків і це такий собі знак того, що ми досягли ємоційно серця аудиторії. Ми збирали і відеовідгуки, усі вони були про те, що це дає можливість зрозуміти більше. Тобто на, такому, простому людському рівні, дає можливість румунській аудиторії зрозуміти про нашу війну, про наші переживання, про наші відчуття більше, ніж вони можуть це просто побачити у звичайних медіа.

    «Блокпост» – це п’єса, що переносить глядача в ніч, коли починається повномасштабна війна в Україні. Вона розповідає історію про мужність, вразливість та зв’язок між поколіннями у хаотичному світі. На імпровізованому блокпосту дідусь і його онук чекають солдатів, які так і не прибувають. Те, що слідує за цим, – це ніч роздумів, невизначеності та невисловлених істин, коли через блокпост проходять кілька людей, кожен із власним баченням майбутнього.

    Організація Faina UA продовжує працювати над поточними і новими проєктами, – зазначила Євгенія Розбицька. «З 28 листопада у нас буде ще два покази проєкту «Блокпост». Це заплановано також в тому ж місці, в тому ж театрі у рамках цього проєкту. Зараз завершується і проєкт, який ми вели в Тімішоарі по арт-терапії глиною. Це більше для українських спільнот, це проєкт, який паралельно відбувався в Тімішоарі і в Барселоні. Його суть в тому, що силами кераміста і психолога ми проводили серію таких спільних арт-терапій глиною для українських дорослих та українських діточок. Зараз його фіналізуємо, проводитимемо виставку в Тімішоарі, а також відправлятимемо роботи на спільну виставку в Берліні. Власне прямо зараз експозиція «Україна – це…» представлена в Університеті політехніки і через тиждень вона переїде в Західний університет Тімішоари. Це виставка, яку ми створювали ще на День незалежності, вона включає десять плакатів присвячених різним темам про Україну, не про війну, а саме про Україну, яка вона є наша прекрасна Ненька.

    І власне зараз буде ще один проєкт, в Німеччині, він вже стосується Німеччини, але трохи стосується й Румунії, бо ми веземо туди виставку графічного дизайну постерів київських студентів Університету культури, Факультету графічного дизайну. Вона присвячена 35-річчю осені революцій, падіння Берлінської стіни і революції в Румунії і власне, це виставка-рефлексія студентів як на ті події, так і власне на два з половиною роки з моменту початку війни. Це постери графічного дизайну і всі вони говорять про тему «А яка ж ціна цієї свободи від комуністичних режимів і хто її, коли оплатив і хто сплачує досі», як ніщо актуально зараз, в нинішньому контексті, в тому числі результатів першого туру виборів у Румунії.»

    Наша співрозмовниця розповіла, що основним напрямком в роботі громадської організації Faina UA є – українська культурна дипломатія. «Зараз дуже добре, що є міжнародні грантові програми, які саме ставлять такі пріоритети і можна писати гранти можна отримувати фінансування, реалізовувати такі проєкти, які будуть показувати Україну в світі і вести міжкультурний діалог між спільнотами та більше і більше розказувати Європі, що є Україна, які ми є українці, щоб змінювати наратив, який був створений, на жаль, багато років нашими східними сусідами.»

    Проєкт «Sunlight Over Borders» дає можливість європейській аудиторії краще зрозуміти трагедію, що розгортається в Україні, а також відкриває простір для діалогу між українськими та румунськими митцями. В рамках проєкту відбулися публічні дебати, а 5 листопада у місті Тімішоарі пройшов круглий стіл «Театр як міст: від культурної реставрації до міжнародної співпраці» за участю провідних діячів театру з Румунії та України.

  • 1000 днів війни в Україні

    1000 днів війни в Україні

    Представники багатьох країн світу, в тому числі Румунії, політики та дипломати висловили слова підтримки і солідарності з Києвом з нагоди 1000 днів з дня повномасштабного російського вторгнення в Україну, а лідери інституцій ЄС відзначили хоробрість та мужність українських бійців та українського народу.

     

    Румунія солідарна з Україною

    «Ми дійшли до 1000 дня незаконної війни Росії проти України. Румунія продовжуватиме підтримувати Україну та її хоробрий народ у досягненні перемоги та справедливого та тривалого миру, економічної стабільності та стійкості, інтеграції до ЄС та НАТО», – написав Президент Клаус Йоганніс у мережі Х.

    Своєю чергою міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що зараз «дуже важливо, щоб ми залишалися єдиними і продовжували підтримувати Україну не лише у військовій сфері, а й в енергетичному секторі, тим більше, що цей сектор серйозно постраждав».

    І Палата депутатів у вівторок відзначила 1000 днів з початку російської агресії проти України, а днем раніше, на знак солідарності з Україною, під час засідання Сенату Румунії, румунські парламентарі вшанували пам’ять загиблих у війні громадян України хвилиною мовчання. 19 листопада над головним входом до Палацу Парламенту майорів український прапор, а вечором фасад будівлі був підсвічений у кольори українського прапора.

     

    СУР відіграв важливу роль у допомозі переселенцям

    У 1000-й день повномасштабної російської агресії проти України голова Союзу українців Румунії, депутат Парламенту Румунії Микола-Мирослав Петерецький привітав значну та багатовимірну підтримку, яку Румунія надає Україні, та рішучість румунських політичних лідерів зберігати її доти, доки вона буде необхідною. «Румунська держава надала Україні скоординовану гуманітарну, військову, політичну, фінансову та матеріальну підтримку, яка сприяла зміцненню політичної, економічної та військової стійкості сусідньої держави. Румунія підтримала український народ і владу з перших моментів збройної агресії, розв’язаної Російською Федерацією, коли через нашу країну пройшли понад 5,7 мільйонів громадян України. Румунський парламент одним із перших у світі рішуче засудив повномасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України. Румунія забезпечила основний експортний маршрут для українського зерна, постачала електроенергію в надзвичайних ситуаціях, коли українська енергосистема була пошкоджена російськими ракетами і, що не менш важливо, подарувала Україні систему Patriot, необхідну для захисту української території від повітряних ударів. Це лише кілька прикладів, які свідчать про те, що Румунія була і залишається для України не просто сусідом, а надійним, навіть стратегічним партнером, другом, на якого можна покластися в будь-якій ситуації», – написав голова СУР у своєму зверненні, нагадавши, що Союз українців Румунії, за підтримки багатьох партнерів та у тісній співпраці з румунською владою, відіграв важливу роль у процесі допомоги та інтеграції українських біженців.

    «Сьогодні, через 1000 днів від початку повномасштабної агресії Росії проти України, дуже важливо усвідомлювати наслідки війни для України, для її сусідів, для Європи і для світу загалом, важливість підтримки, яку Румунія надала і продовжує надавати Україні та її громадянам, виклики в процесі реконструкції та відновлення України після закінчення військових протистоянь. Ми повинні знову підтвердити нашу солідарність з українським народом і нашу непохитну підтримку України, яка є життєво важливою для відновлення тривалого миру в Європі у повній відповідності з міжнародним правом», – підсумував Микола-Мирослав Петерецький у своєму зверненні.

     

    ЄС і далі підтримуватиме Україну

    Цього ж дня Європейський парламент пообіцяв Україні, що ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно для досягнення справедливого миру. Законодавчий орган ЄС організував пленарне засідання в Брюсселі, в якому через відеозв’язок взяв участь президент Володимир Зеленський. Глава української держави сказав, що без європейської допомоги Україна потрапила б під російську окупацію. Він подякував блоку ЄС за допомогу, яка дозволила протистояти Москві та закликав світ дати рішучу відповідь на нові погрози Володимира Путіна після того, як російський президент схвалив зміни до військової доктрини країни, яка тепер передбачає ядерну відповідь на напад зі звичайною зброєю, якщо його підтримає ядерна держава. Змінюючи ядерну доктрину, за словами українського лідера, російський президент показує, що він не хоче миру і прагне знищити Україну і світ.

    І ЗСУ поширили звернення з нагоди 1000 днів опору повномасштабному вторгненню Російської Федерації, в якому закликали українців підтримувати армію та єднатися, щоб разом забезпечити перемогу та довгоочікуваний мир. «Тисячу днів ми б’ємося з агресором, який хоче, щоб нас просто не було. Тисячу днів ми захищаємо наш європейський дім. Ми воюємо за наші родини, наших друзів, наших колег, наших сусідів. За Київ і Харків, Львів та Одесу, Маріуполь і Чернігів, Сімферополь і Луганськ, Донецьк і Запоріжжя. Головне – ми б’ємося за майбутнє наших дітей», – йдеться у зверненні.

     

    Зустріч міністрів оборони ЄС у Брюсселі

    Також з нагоди 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну у Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони країн ЄС, на яку був запрошений Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Міністри обговорили військову допомогу Україні після заяви США про те, що вони дозволили Києву використовувати без обмежень надану зброю для ударів по законних цілях в Росії. Під час дискусій щодо підтримки України з боку Європейського Союзу міністр оборони Румунії підкреслив значний внесок Румунії та наголосив на необхідності більш ефективного колективного підходу. «Враховуючи період глобальної невизначеності, який ми переживаємо, важливо й надалі демонструвати нашу солідарність і забезпечувати стійкість підтримки, що надається нашому українському партнеру», – зазначив очільник румунського оборонного відомства.

    З початку війни європейські країни надали Україні допомогу на суму 130 млрд євро, з яких 45 млрд євро – військова підтримка. Румунія, серед іншого, передала Україні новітній комплекс протиповітряної оборони Patriot PAC-3. На сьогоднішній день 67 тисяч українських солдатів пройшли підготовку в ЄС, у тому числі в Румунії, де група українських пілотів проходить навчання на винищувачах F-16. Щоб продемонструвати свою підтримку Києву, через тисячу днів війни в Україні, будівлі головних інституцій ЄС – Єврокомісії, Ради ЄС та Європарламенту, також були підсвічені в понеділок увечері жовто-блакитними кольорами українського прапора.

     

    Наслідки війни відчуваються далеко за межами її кордонів України

    «Україна залишається непереможеною після 1000 днів руйнівної війни», – заявила 19 листопада посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк в ефірі Румунського Радіо. Вона зазначила, що, за даними ООН, кількість жертв російської агресії в Україні перевищила 11 000 цивільних осіб, у тому числі понад 600 дітей. Посол США додала, що Москва продовжує здійснювати шокуючі воєнні злочини, включаючи катування цивільних осіб і військовополонених, і що російські бомби зруйнували школи, лікарні та пам’ятники української історії, культури та ідентичності. Кетлін Кавалєк подякувала Румунії за підтримку України і нагадала, що ставки у цій війні та її наслідки виходять далеко за межі кордонів України, а доказом цього є численні інциденти на території Румунії, маючи на увазі численні випадки порушення румунського кордону російськими безпілотниками.

     

    Посол Ігор Прокопчук подякував за значну підтримку, яку Румунія надала Україні

    Війна, яка почалася 24 лютого 2022 року, не була «неминучою», вона була «результатом рішення однієї людини в Кремлі», – заявив у вівторок,19 листопада, посол України в Румунії Ігор Прокопчук. Він взяв участь у спеціальному заході з нагоди 1000 днів від початку російського вторгнення в Україну разом із іншими дипломатами, військовослужбовцями та членами сімей українських солдатів, які все ще перебувають у полоні. На заході відбувся показ документального фільму Сергія Фоменка «Люди зі сталі» – постановки, яка розповідає про драму тих, хто захищав Маріуполь у перші місяці вторгнення. Це також історія подальшої боротьби родин захисників Маріуполя та Азовсталі за звільнення з полону своїх рідних та близьких.

    В інтерв’ю нашій радіостанції на запитання: в чому секрет опору і стійкості українських воїнів, українського народу у важкій і кривавій боротьбі з Російською Федерацією Посол України в Румунії сказав: «Я думаю що у відповіді на це питання треба позначити, що у 1991 році український народ відновив свою незалежність, до якої він прагнув століттями. У пам’яті українського народу залишалися згадки і про старовинні часи, державу Київська Русь і звичайно про середньовічну державу – Гетьманат тому насправді відчуття і прагнення до власної державності Воно завжди було присутнім і це те, до чого прагнули і домагалися українці. Звичайно, треба брати до уваги так само і відчуття належності української нації до європейської сім’ї народів. Тут варто згадати про революції, які були зорганізовані українцями: у 2004 році Помаранчева революція і, звичайно, 2013-2014 роки – Революція достоїнства, обидві з яких власне переслідували цілі єднання, інтеграції України з Європейським Союзом. Тому комбінація різних факторів, вона виявилася власне в цій надзвичайній стійкості і українців, і українського народу всіх національностей, коли стала справа з російським повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року.»

    Говорячи про реальні кроки, здатні наблизити справедливий та чесний мир в Україні Ігор Прокопчук зазначив. «Жодна інша держава світу не зацікавлена у мирі, так як зацікавлені українці. Тому що власне руйнування, втрата життя цивільними військовими, вона відбувається на території нашої держави. Вже 2 роки тому, як Президент України представив Формулу миру, яка спирається на базових принципах міжнародного права, яка спирається на Статут Організації Об’єднаних Націй. Для нас це є бачення того, яким чином має бути встановлений справедливий і тривалий мир на українській території. Більше того через те, що в основу цього бачення закладено основні принципи статуту ООН, ми вважаємо що реалізація саме цієї Формули миру має універсальний характер і може бути застосовано в разі потреби для вирішення конфліктів в інших регіонах світу. В червні цього року було проведено перший Глобальний саміт в Швейцарії, який зібрав понад сто держав і міжнародних організацій, велика кількість з них на рівні глав держав та урядів. І на цьому першому Глобальному саміті обговорювалися шляхи подальшої практичної імплементації Формули миру з того часу, були проведені окремі тематичні конференції по кожному з пунктів Формули миру для того, щоб напрацювати спільне бачення конкретних заходів що міжнародне співтовариство має реалізувати. Крайня така конференція була присвячена гуманітарним питанням і проходила вона в Канаді. До гуманітарних питань включено тему повернення військовополонених, тему повернення цивільних, які до цього часу залишаються в російському полоні і тема повернення українських дітей, які були насильницьким способом вивезені на територію Російської Федерації і де вживається багато дій для того, щоб позбавити їх зв’язку з українською ідентичністю і з українською культурою. Саме реалізація Формули миру повинна привести нас до відновлення тривалого і справедливого миру в українській державі, миру який буде повністю поважати суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, що звичайно включає, так само, й Автономну Республіку Крим, і Донецьку, і Луганську області, й інші території, які зараз знаходяться під тимчасовою окупацією Російської Федерації. Лише повноцінне відновлення суверенітету і територіальної цілісності України дозволить вести мову про те, що агресор не отримав жодного винагородження за свою агресію і те, що справді як міжнародне співтовариство, ми виявили здатність захистити базові положення міжнародного права.»

    Український дипломат наголосив, що Україна та українці завжди пам’ятатимуть співчуття, солідарність та підтримку, проявлені румунським народом та урядом з першого дня повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. «Хотів би подякувати за значну підтримку, яка надавалася Румунію Україні з перших днів початку повномасштабного вторгнення Росії. Хотів би особливо виділити гуманітарний аспект, оскільки, рятуючись від російських ракет та снарядів, мільйони українців змушені були покинути свої оселі і шукати порятунку, чи то в Україні, чи перетинаючи кордон на територіях інших держав. Мільйони українців рухалися через територію Румунії, багато з них залишилися тут і всі українці, які вирішили залишитися на території Румунії, відзначали тепло, з яким зустрічали їх румунські друзі. Допомога виявлялася в усьому: надавалося харчі, пропонувалася оселя, пропонувались різні послуги. Цей час надання допомоги він фактично відіграв серйозну, трансформуючу роль у взаємному пізнанні двох народів. Я хотів би також відзначити, з точки зору трансформації, високу інтенсивність двосторонніх контактів, якими позначився останній період. Зокрема, виділити візит президента України Володимира Зеленського до Бухареста у жовтні минулого року, де він висловив глибоку подяку Румунії румунському народу за багатовимірну підтримку і допомогу надану Україні. З точки зору сьогоднішнього дня я хотів би особливо подякувати за рішення, прийняте президентом та урядом і парламентом румунської держави про донацію системи Patriot для України. Перебуваючи під постійними масованими ракетними обстрілами Росії, Україна особливо потребує зміцнення своїх протиповітряних засобів, тому передача системи Patriot це власне те, що дозволятиме реально захищати і рятувати життя цивільних в Україні. Ми дуже вдячні за це і ми так само вдячні за рішучу політичну позицію в Румунії на підтримку України і нашу спільну переконаність в тому що ми досягнемо перемогу і мир, справедливий мир буде відновлено.»