Tag: коронавірус

  • 10 – 16 травня 2020 року

    10 – 16 травня 2020 року

    Закінчення дії надзвичайного стану та перехід
    до режиму надзвичайної ситуації


    У Румунії завершився строк дії
    надзвичайного стану, введеного у березні через пандемію коронавірусу. Починаючи
    з 15 травня країна перейшла на режим надзвичайної ситуації, який триватиме
    щонайменше 30 днів. Національний комітет з особливо тяжких надзвичайних
    ситуацій під головуванням прем’єр-міністра Людовіка Орбана оголосив нові правила,
    наголошуючи на тому, що усі дозволені заходи повинні здійснюватися відповідно
    до чинних норм щодо запобігання поширенню інфекції. Йдеться, зокрема про обов’язковий
    «масковий режим» у громадському транспорті, а також у торговельних та інших
    закритих приміщеннях. Працівники державних установ та органів влади, а також
    працівники державних та приватних компаній працюватимуть, у міру можливостей, в
    режимі «дистанційної» роботи, а також проходитимуть регулярну перевірку
    температури. Тераси, кав’ярні та ресторани залишаються закритими, так само й торгово-розважальні
    центри, за винятком магазинів, які мають прямий доступ з вулиці. Знову
    запрацювали готелі та всі стоматологічні кабінети, відкрилися музеї та парки, за
    винятком дитячих майданчиків, а також було дозволене вільне пересування людей у
    межах населеного пункту постійного проживання. Однак виїзд за межі населеного
    пункту дозволяється лише з обґрунтованих причин. Були продовжені обмеження на
    пересування повітряного, автомобільного та залізничного, транспорту. Водночас
    усі румуни, які повертаються з-за кордону зобов’язані стати на карантин, але не
    інституціоналізований, а вдома, у родинному колі. Ті, хто не має такої можливості
    або не хоче наражати на небезпеку близьких, можуть обрати інституціоналізований
    карантин у спеціальних центрах. Уряд продовжив на період надзвичайної ситуації деякі
    заходи економічного характеру. Йдеться про виплату технічного безробіття працівникам
    підприємств в економічних секторах, що залишаються закритими та виплати, до
    кінця навчального року, спеціального грошового забезпечення батькам, змушеним залишатися
    вдома зі своїми дітьми. Також пріоритетною залишається виплата лікарняних
    особам, які перебувають на карантині та інфікованим COVID-19. Сімейна лікарі та
    амбулаторно-поліклінічні заклади можуть надалі працювати дистанційно, а надання
    медичних послуг здійснюватися без без фізичного використання медичної картки. З
    іншого боку, юридичні та фізичні особи все ще можуть подавати заявку для
    оформлення в банку відстрочки по кредиту. Президент Клаус Йоганніс подякував
    румунам за дотримання карантинних обмежень, запроваджених після введення надзвичайного
    стану два місяці тому та повторив, що найважливішою реформою, яка потрібна
    Румунії, є реконструкція держави. «Охорона здоров’я, освіта, адміністрація,
    системи, ігноровані і розкрадені упродовж багатьох років, мають стати нашими нашими
    пріоритетами. Законодавство повинне бути розроблене узгоджено, щоб дозволити
    швидке втручання держави у випадку надзвичайної ситуації», – заявив глава
    держави, який попередив, що він не вагатиметься знову оголосити надзвичайний
    стан,аби уникнути переповнення
    лікарень, якщо ситуація погіршиться, а дані покажуть, що кількість інфікованих
    стрімко зростає. Станом на сьогодні кількість підтверджених випадків
    інфікування коронавірусом у Румунії перевищила 16500, понад тисяча людей
    померли і близько 10 тисяч людей вилікувались.




    Вотум недовіри міністру фінансів


    Найбільша опозиційна Соціал-демократична
    партія Румунії, ініціювала резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу
    Флоріну Кицу. На цьому тижні документ був обговорений у Палаті депутатів та схвалений
    більшістю голосів. Соціал-демократи стверджують, що міністр Кицу довів свою неспроможність
    розробити ефективні заходи з підтримки економіки. Вони кажуть, що хоча отримав
    від попереднього соціал-демократичного уряду зростаючу економіку, з невеликим
    дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки боргу до ВВ, Флорін Кицу завів
    Румунію в тупик. Соціал-демократи розкритикували міністра фінансів і за останні
    фінансові запозичення держави та їхній вплив на громадян до кінця року. У
    відповідь Флорін Кицу відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо стану
    економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він пояснив,
    що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат, здійснених під
    час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням чинного кабінету
    міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи про
    ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад
    програми «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового
    управління або збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у
    спробі скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.




    Перспектива економіки Румунії


    Очікується, що цього року економіка
    Румунії переживе спад у 4% через кризу, спричинену пандемією коронавірусу.
    Принаймні це випливає зі звіту, оприлюдненого у середу Європейським Банком Реконструкції та Розвитку.
    За оцінками ЄБРР у 2021 році ВВП Румунії зросте на 4%. У попередньому прогнозі, опублікованому в
    листопаді минулого року, експерти банку передбачали
    зростання реального обсягу ВВП Румунії на 3,2% у 2020 році. ЄБРР є основним
    інституційним інвестором у Румунії, з інвестиціями у понад 8,6 млрд євро. Й Європейська
    Комісія погіршила свій прогноз щодо ВВП Румунії в цьому році, стверджуючи, що
    румунська економіка у 2020 році зазнає спаду на рівні 6%, уперше після кількарічного
    сталого зростання. У свою чергу Міжнародний Валютний Фонд прогнозує, що
    економіка Румунії зазнає в поточному році падіння в 5%, але відновиться у 2021
    році, коли зросте на 3,9%.

  • Закон «Про режим надзвичайної ситуації»

    Закон «Про режим надзвичайної ситуації»




    Після двох місяців
    надзвичайного стану, запровадженого через
    пандемію коронавірусу, у Румунії вступає в силу режим надзвичайної ситуації,
    що припускає послаблення обмежувальних
    заходів.




    Таким чином,
    Бухарест взяв приклад з європейських
    держав, більшість з яких вже почали поступове
    послаблення заходів боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. Проте більшість обмежень залишаться в силі і після 15
    травня та, на відміну від інших країн, заняття у навчальних закладах не відновляться, ресторани та бари залишаться
    закритими, надалі обмежений виїзд за межі
    населених пунктів постійного проживання.




    Водночас знову будуть відкриті парки, а пересування в межах населеного
    пункту здійснюватиметься без декларації під власну відповідальність, проте запроваджується
    обов’язковий «масковий режим» у закритих приміщеннях. Остаточну форму закону про
    режим надзвичайної ситуації у середу прийняла Палата депутатів, внісши й кілька
    змін порівняно з законопроєктом, схваленим напередодні Сенатом.




    Йдеться зокрема про повернення обмежень на вільне пересування, скасованих раніше
    сенаторами, можливість відкриття літніх терас за умови дотримання санітарних правил
    та соціальної дистанції, а також відкриття торговельних центрів, загальною
    площею менше 15 тис. квадратних метрів. Водночас розмір штрафів за порушення
    чинних правил не перевищуватиме 15 тис. леїв (майже 3000 євро).




    Надзвичайний стан, запроваджений 16 березня на місяць, а потім продовжений
    ще на 30 днів, ввів численні обмеження в сферах торгівлі та послуг, охорони
    здоров’я, трудових відносин та релігійної діяльності. Так само були запроваджені
    підвищені штрафи за порушення карантинних заходів. За цей період було схвалено
    12 військових розпоряджень у всіх цих сферах. Слід ще додати, що надзвичайний
    стан у Румунії був введений через кілька днів після того, як Всесвітня Організація
    Охорони Здоров’я оголосила пандемію коронавірусу.




    Станом на сьогодні у Румунії було зареєстровано понад тисячу смертей від
    нового коронавірусу, а понад 16 тис. людей заразилися ним, – повідомляє Група стратегічної
    комунікації. Хороша новина полягає в тому, що половина заражених одужала.
    Протягом більш ніж двох тижнів кількість активних хворих у Румунії не
    перевищила 7500 осіб. Більше того, середня кількість вилікуваних почала
    наближатися або навіть у деякі дні перевищила кількість нових офіційно
    підтверджених випадків коронавірусу.



  • Кількість померлих від коронавірусу перевищила 1000 осіб

    Кількість померлих від коронавірусу перевищила 1000 осіб

    У вівторок кількість
    померлих від нового коронавірусу у Румунії подолала поріг в одну тисячу осіб.
    За даними Групи стратегічної комунікації, яка щодня публікує офіційні дані, з
    кінця лютого, коли було зафіксовано перший випадок зараження коронавірусом у Румунії
    захворіло близько 16 тис. людей. Але при цьому – хороша новина: близько половини
    пацієнтів одужали.




    Протягом більш
    ніж двох тижнів кількість активних випадків коронавірусу в Румунії не
    перевищила 7.300-7.500. Більше того, середня кількість вілікуваних наближатися, а
    в останні дні навіть перевищує кількість нових щоденних випадків. Водночас кількість
    пацієнтів із COVID-19, в тому числі хворих у реанімації, залишалася незмінною
    протягом цього періоду – близько 250 випадків щодня. На сьогодні на
    національному рівні здійснено близько 270 тис. тестів на коронавірус. За
    статистикою, Румунія посідає перше місце за кількістю смертей серед країн Центральної
    та Східної Європи.




    Що стосується румунських
    громадян, які проживають в інших державах, згідно з інформацією, отриманою
    румунськими дипломатичними представництвами та консульськими установами за
    кордоном, близько трьох тисяч румунів заразилися на COVID-19. Більше половини з
    них – в Італії, а також в Іспанії та Німеччині. З початку пандемії
    від коронавірусу за кордоном померло більше ста громадян Румунії, більшість у
    Великобританії, Італії та Франції. Експерти кажуть, що чоловіки, жінки та діти
    заражаються коронавірусом однаково часто, однак наслідки можуть бути різними, в
    залежності від віку, наявності супутніх хронічних захворювань і статі.




    За даними
    Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, у групі найбільшого ризику щодо
    коронавірусної хвороби перебувають люди похилого віку, які страждають на
    серцево-судинні захворювання, діабет, гіпертонію, респіраторні захворювання та
    рак. Від коронавірусної хвороби, що найчастіше викликає пневмонію, померло більше
    чоловіків, ніж жінок, – зазначає ВООЗ. Що стосується дітей, то вони не
    відносяться до вразливих до нового коронавірусу категорій населення.




    Слід також
    сказати, що після двох місяців надзвичайного стану, в наступні 30 днів у Румунії
    буде оголошена надзвичайна ситуація, що означає послаблення режиму жорстких
    обмежень, а також запровадження нових правил соціальної поведінки. Влада
    заявляє про необхідність продовження боротьби з поширенням коронавірусу, тому в
    п’ятницю буде запроваджений обов’язковий «масковий режим» у закритих
    приміщеннях, включаючи громадський транспорт, магазини і торгові центри. Румуни
    зможуть виходити з помешкання без декларації під власну відповідальність, але не
    зможуть виїжджати без цього документу за межі населеного пункту місця
    проживання.

  • Наслідки коронавірусної кризи на дітей з неблагополучних сімей

    Наслідки коронавірусної кризи на дітей з неблагополучних сімей

    Як і очікувалося, нинішня
    пандемія та введення економічних, соціальних і медичних обмежень для
    уповільнення темпів поширення вірусу ще більше погіршують стан вразливих категорій
    населення. Однією з них є діти, а ЮНІСЕФ Румунія, у партнерстві з державними
    установами та неурядовими організаціями, зробила швидку оцінку труднощів, з
    якими стикаються найменші члени малозабезпечених громад. Найбільше страждають
    діти з бідних родин, діти ромів, діти, батьки яких працюють за кордоном
    та діти з обмеженими можливостями. Заходи, вжиті для обмеження наслідків
    пандемії COVID-19, можуть навіть погіршити їх ситуацію через обмеження доступу до соціальних та медичних послуг, збільшуючи кількість випадків
    домашнього насильства та безробіття. Закриття шкіл та продовження навчального
    процесу в режимі онлайн також є додатковими проблемами, особливо в районах, де
    найбільше дітей не ходять до школи.


    Кармен Ліке, виконавчий директор Центру освіти та
    професійного розвитку «Step by Step/Крок за кроком»,
    оцінила вплив заходів, що вживаються в галузі освіті і зробила висновок: «Діти із
    бідних та вразливих сімей, найбільше потерпають від останніх адаптацій у
    наданні освітніх послуг в онлан-середовищі, оскільки у них обмежений доступ до
    ІТ-пристроїв та Інтернету. Нерівності у доступі до освітніх послуг в Інтернеті сприяють
    збільшенню вже наявних проваль. Ці нерівності пов’язані з відсутністю обладнання,
    необхідного для онлайн-навчання, незалежно від того, чи їх немає в сім’ї або в
    школах, звідки б їх можна було надати дітям у тимчасове користування, або
    їх недостатньо. До цих проблем додається той факт, що є райони з поганим
    підключенням до Інтернету або зовсім без зв’язку. Існують обмеження у
    використанні цього обладнання, що в основному зумовлено низькою або
    недостатньо розвиненою цифровою здібністю як у дітей, так і у батьків та
    вчителів. Дуже важливий аспект пов’язаний з дітьми ромів, які стикаються з
    додатковими труднощами, такими як відсутність доступу до ІТ-технологій та
    Інтернету всієї громади. Тому інституційне втручання в цих випадках набагато
    складніше.»





    У цей період соціальна допомога, яку зазвичай
    надають спеціалізовані управління місцевої адміністрації, також опинилася під загрозою.
    Наприклад, соціальні працівники вже не можуть так часто навідуватися, до тих,
    хто потребує їхньої допомоги, а також не завжди мають адекватні засоби індивідуального
    захисту. Крім того, особи, які надають соціальні послуги, не мають достатньої
    кваліфікації діяти в особливих умовах пандемії та надзвичайного стану. У цьому
    контексті особливою є ситуація інституціоналізованих підлітків, – каже Андреас
    Новакович, голова Ради інституціоналізованої молоді. «Основними проблемами є
    обмеження навідувань для оцінки становища дітей в інтернатних центрах,
    відсутність гігієнічно-санітарних матеріалів як для дітей, які перебувають у
    центрах захисту дітей, так і для персоналу в центрах розміщення. Молоді люди із
    системи захисту дітей, які контактували з нами протягом останніх тижнів,
    скаржилися на те, що їм не дозволяють ходити до магазину та зустрічатися з друзями.
    Ситуація не була їм адекватно описана, вони не були належним чином повідомлені,
    щоб зрозуміти, що відбувається в цей період і чому певні права тимчасово
    порушуються. Доступ дітей, які перебувають у державних установах, до медичних
    послуг значно скорочений. Обмеження прямих консультацій лікарів у центрах та проведення
    переважно онлайн- або телефонних консультацій, а також закриття стоматологічних
    кабінетів стали головними проблемами медичного характеру, з якими стикалися ці підлітки,
    до чого слід ще додати труднощі з придбанням ліків від хронічних та автоімунних
    захворювань.»




    Недоліки комунікації, здається, є досить поширеним
    явищем в цей період. Не тільки інституціоналізованим дітям та підліткам не було
    достатньо добре пояснено необхідність дотримання обмежень, а й представникам ромської
    громади. У цьому випадку втручання ромських неурядових організацій має велике
    значення для надання допомоги одній з найбільш незахищених громад, що випливає
    й з дослідження Світового банку, здійсненого у партнерстві з ЮНІСЕФ. Тетяна
    Проскурякова, менеджер Світового Банку з питань Румунії та Угорщини, зазначила:
    «Перше зауваження, яке я хочу зробити, – це те, що в ромських громадах були
    недоліки ще до цієї кризи. Ми дуже добре знаємо, що люди живуть там у невідповідних
    умовах і що доступ до мінімуму інфраструктури обмежений. Наприклад, близько 68%
    ромських домогосподарств не мають доступу до систем комунального
    водопостачання і водовідведення, тоді як 78% цих домогосподарств не мають
    туалетів та ванних кімнат усередині помешкання. Очевидно, що в цих умовах важко
    забезпечити необхідну гігієну. Крім того, перенаселеність житла унеможливлює збереження
    соціальної дистанції і ми очікуємо, що рівень зараженості в ромських громадах буде
    вищим за середній показник по країні. Водночас і раніше ромська громада
    стикалася з проблемою доступу до освіти та медичних послуг. А перехід цих послуг
    в онлайн-середовище ускладнює справи. Ми знаємо, що є й економічні наслідки
    пандемії. Багато людей втрачають роботу, а у ромів справи ще складніші, адже
    вони часто мають тимчасову роботу або працюють без легальних форм.»







    Скорочення графіку роботи кабінетів сімейних лікарів також впливає на
    здоров’я цих неблагополучних громад, а найбільше від цього потерпають діти, – зазначається
    у висновку дослідження Світового Банку та ЮНІСЕФ.

  • Будуймо разом #Життя після COVID-19

    Будуймо разом #Життя після COVID-19




    У контексті пандемії
    COVID-19 відбулися значні зміни в роботі компаній та установ. Від зупинки або
    перетворення виробництва, до роботи на відстані або навіть тимчасового припинення
    діяльності, компаніям довелося не тільки знаходити рішення, а й переосмислювати
    свою бізнес-модель. У цьому контексті компанія Ingenius HUB через мережу
    Ingenius NET здійснила з 31 березня по 18 квітня дослідження про наслідки
    COVID-19. Зібрані дані мають бути використані для обґрунтування меморандуму,
    адресованого Адміністрації Президента, Уряду та місцевим органам влади, що
    містить цілісний набір заходів, необхідних для підтримки румунських організацій
    в умовах кризи, спричиненої COVID-19.




    Ми провели розмову про цей
    проєкт із Родікою Лупу, засновницею Ingenius Hub: «Ingenius Hub ще на початку
    минулого року створив мережу зацікавлених сторін у галузі інновацій та
    трансферу технологій, тому що нас особливо хвилюють інновації, мережа до якої
    приєдналися великі ВНЗ, компанії, організації роботодавців та інших
    представників бізнес-середовища, малого та середнього підприємництва, а також
    місцевих державних органів. Чотири пункти має чотириразова спіраль інновацій, яку
    ми поважаємо і в яку віримо, тому через цю мережу ми можемо вже діяти на більш
    високому рівні. (…) Я думаю, що нам вдалося краще та всебічно зрозуміти
    труднощі, з якими стикаються різні види організацій взагалі, але тим більше в
    кризовий час.»




    Ingenius
    Hub – це простір співпраці та прискорення для молодих підприємців, створений у
    2014-2015 роках разом з Академією економічних наук. З того часу Ingenius Hub
    профінансував понад 200 бізнес-проєктів. Але й ця організація змушена
    адаптуватися до нових реалій, – каже Родіка Лупу: «У даний час, переживаючи безпрецедентну
    кризу, ми вважаємо, що консультувати організації з усіх цих середовищ абсолютно
    необхідно, оскільки не можемо ризикувати приймати рішення ґрунтуючись на нашому
    попередньому досвіді. І різні організації потерпають зараз по-різному,
    стикаються з різними проблемами і я не думаю, що їх можна зрозуміти враховуючи попередній
    досвід. Ми вважаємо, що без широких публічних досліджень та консультацій ми не зможемо
    вжити ефективних заходів, необхідних для швидкого економічного одужання.»




    Ingenius
    Hub стосується всіх галузей, послуг, технологій, а також ІТ. Родіка Лупу
    розповідає: «Ми звертаємось до організацій всіх видів, які можуть пропонувати
    рішення з послідовним впливом, без непропорційних інвестицій і без того, що
    держава не може підтримати. Наша мета – зрозуміти завдяки цьому дослідженню,
    яке ми розпочали 31 березня, різноманітність проблем та вплив цієї кризи, з
    якою стикаємося зараз. Звісно, вплив важко підрахувати сьогодні, оскільки ми не
    знаємо, що відбувається і все є досить непередбачуваним, не тільки для нас, а для
    всіх держав. Ось чому ми включили до анкети запитання, пов’язані з кошторисом
    на наступні шість місяців. Звичайно, ці оцінки дадуть нам «рентгенівський
    знімок» настрою підприємців, а не реальний вплив. Вплив можна буде розрахувати
    ще через півроку, коли, можливо, ми відновимо це дослідження. По-третє, ми
    включили до анкети цілий набір орієнтовних заходів. Є приклади заходів, які ми
    можемо запропонувати, з наголосом на галузях, які потерпають найбільше і були
    закриті, в тому числі нормативно-правовими актами. Але ми не звертаємося лише до
    цих галузей, ці заходи розроблені для того, щоб охопити весь спектр компаній та
    організацій.»




    Ініціатива
    Ingenius Hub виникла в результаті зростаючої стурбованості у всіх сферах
    румунської економіки: компаній, некомерційних організацій, державних установ
    або наукових досліджень. Ми запитали Родіку Лупу, як на її думку ми зможемо перезапустити
    двигуни. «Важко сказати. Ми вважаємо, що потрібні заходи на кількох рівнях
    одночасно. Необхідні негайні та прямі заходи для галузей, які найбільше
    постраждали: ГоРеКа (абревіатура для індустрії гостинності: готелі, ресторани,
    кав’ярні), туризм, професійна підготовка, організація подій, приватна освіта, дуже
    важлива в соціальній структурі. З іншого боку, необхідні загальні заходи, податкові
    пільги. Ми вважаємо важливим не допустити закриття компаній або щоб кількість компаній,
    які закриються була якомога меншою. З іншого боку, потрібні й соціальні заходи
    для тих, хто є супутніми жертвами, в тому сенсі, що ми вже маємо дуже велику
    кількість безробітних.»




    Кампанія
    «Будуймо разом #Життя після COVID-19» намагається отримати реальну картину, щоб
    потім надати здійсненні пропозицій. Наприкінці учасники отримали доступ до його результатів і можливість робити
    власні пропозиції в кінцевому меморандумі.

  • Останні дні надзвичайного стану

    Останні дні надзвичайного стану










    Останні два місяці були атиповими
    для румунів, життя яких радикально змінилося після запровадження 16 березня в
    країні режиму надзвичайного стану через пандемію нового коронавірусу. Діти
    перестали ходити до школи, а їхні батьки були змушені працювати вдома, або
    стали технічно безробітними чи навіть втратили роботу. Театри, кінотеатри, концертні
    зали та більшість магазинів було закрито.

    Парки стали «забороненими територіями».
    Людям віком понад 65 років було дозволено виходити з помешкання з початку лише
    до двох, а потім до шести годин на день. Решта осіб мали право виходити з дому лише
    в разі крайньої потреби, а у випадку перевірки представників правоохоронних органів, вони були зобов’язані пред’явити службове посвідчення, довідку від роботодавця або декларацію
    під власну відповідальність про мету поїздки.




    Люди не могли ходити до церкви,
    а богослужіння проводилися без присутності прихожан. Тому цього року вістку про
    Христове Воскресіння румуни отримали перед телеекранами, комп’ютерами або
    смартфонами, оскільки Великодня Божественна літургія транслювалося виключно по
    телебаченню або в Інтернеті. Неприродним для румунів стало й свято 1 травня, яке
    завжди було приводом для виходу на природу з родиною та друзями.




    Тепер, після цих двох місяців
    суворих обмежень люди готуються перейти, з 15 травня, до режиму надзвичайної
    ситуації, тобто до послаблення обмежень. У цій перспективі Національний
    інститут охорони здоров’я зробив низку рекомендацій, винесених
    для громадського обговорення, на основі яких буде розроблено різні процедури та
    правила поведінки.




    Таким чином, готелі знову
    зможуть приймати гостей, але тільки тих, хто перебуває у відрядженні або для обслуговування.
    Будуть відкриті салони краси, але лише якщо забезпечуватимуть мінімальну площу в
    4 кв. м для кожного клієнта та мінімальну соціальну дистанцію в 2 метри між двома
    особами. Також розглядається можливість відновлення роботи стоматологічних
    кабінетів, де пацієнтів старше 65 років або страждаючих хронічними захворюваннями прийматимуть
    на початку робочого дня. У медичних закладах, де не лікують хворих на Covid-19,
    максимально уникатимуть госпіталізації, а лікування проводитиметься переважно в
    амбулаторно-поліклінічних умовах або вдома.




    Серед пропозицій Національного
    інституту охорони здоров’я налічуються й заходи в галузі освіти, зокрема у
    перспективі складання іспитів на одержання атестата про неповну або повну
    загальну середню освіту, а також нові правила
    користування громадським транспортом. Водночас представники влади невтомно
    заявляють, що день 15 травня, коли дія надзвичайного стану завершується, має
    лише адміністративне значення, а проблеми, викликані новим коронавірусом, залишаються
    нагальними і потребують багато зусиль на їх вирішення.

  • 3 – 9 травня 2020 року

    3 – 9 травня 2020 року

    Коронавірус
    у Румунії



    Майже
    15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
    епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
    ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
    травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
    а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
    пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
    відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
    музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
    румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
    місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
    режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
    (північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
    (південний схід).




    Неконституційні
    штрафи



    Конституційний
    суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
    конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
    за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
    не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
    ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
    влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
    фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
    державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
    по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
    надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
    порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.




    ЄСПЛ
    проти КСР



    Прокурор
    Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
    Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
    антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
    Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
    до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
    що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
    поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
    відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
    створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
    сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
    податків.




    Криза після пандемії



    Економіка
    Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
    Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
    Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
    європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
    економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
    Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
    країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
    робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
    інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
    та зменшиться кількість робочих годин.
    За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
    цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
    досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.




    Братська допомога



    У четвер до столиці
    Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
    Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
    ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
    супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
    здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
    та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
    Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
    COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
    також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
    колегам лікувати хворих на коронавірус.


    Автономія під
    час пандемії


    Сенат Румунії,
    більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
    краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
    стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
    законопроєкт,
    ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
    прийнятий Палатою
    депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
    більшість населення, Секейський край,
    мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
    повіту, в тому
    числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
    також право вільно використовувати
    «символіку угорської нації».П ісля цього
    настала черга
    Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
    Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
    же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
    національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
    пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
    прапор Секейського
    краю на державних установах.
    Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
    партію, яка має
    більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
    відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
    загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.



  • Наскільки швидко відновиться економіка?

    Наскільки швидко відновиться економіка?








    Правий президент Румунії Клаус Йоганніс
    та «одноколірний» ліберальний уряд впевнені, що країна гідно вийде з кризи,
    спричиненої новим коронавірусом, а економіка, хоча зазнала різкого падіння,
    відновиться досить швидко. Кілька секторів промисловості вже відновили свою
    діяльність в ці дні. Крім того, – каже міністр фінансів Флорін Кицу, – заходи
    підтримки уряду, такі як програма «МСП Інвест», допомогли бізнес-середовищу.

    Флорін Кицу: «На
    відміну від 2008 року ми оплатили технічне безробіття з бюджетних ресурсів, ми
    не змусили компанії платити технічне безробіття. А це означає, що компанії
    мають ресурси, якими можуть користуватися. Ми запропонували ці два заходи:
    технічне безробіття, з одного боку, та «МСП Інвест», з іншого, і великим
    компаніям, котрі разом підтримали виробничі потужності. Робочі місця не втрачені,
    люди можуть повернутися до роботи, компанії не закриваються, як це відбувалося під
    час інших економічних криз.»




    Про план чинної влади щодо
    відновлення економіки на зустрічі з представниками бізнесу розповів і президент Клаус Йоганніс. Глава держави заявив
    про необхідність значного збільшення державних інвестицій в інфраструктуру, а
    також, що наголос має бути зроблений на румунській продукції. Клаус Йоганніс:
    «Основною метою плану економічного відновлення, над яким ми працюємо з урядом,
    є значне збільшення державних інвестицій у всі види інфраструктури – від
    енергетики до транспорту та охорони здоров’я. Ми говоримо, практично, про проєкт
    реконструкції Румунії. Якісна румунська продукція – це, в свою чергу, ресурс,
    який ми будемо просувати набагато краще і будемо підтримувати значні інвестиції
    в економічні сектори, що мають стратегічний інтерес, такі як сільське
    господарство та харчова промисловість, енергетична безпека, а також охорона здоров’я.»




    Однак представники опозиції
    вважають цей план відновлення економіки непереконливим. Речник найбільшої
    опозиційної Соціал-демократичної партії Лучіан Ромашкану заявив: «Хочу нагадати президенту,
    що парламент, який він так запекло критикує, схвалив низку економічних та
    соціальних заходів, таких як відстрочення платежів за кредитом без нарахованих
    процентів, відстрочення платежів за комунальні послуги, відстрочення сплати
    орендної плати, конкретні податкові пільги для компаній або відмова від кредиту.
    Деякі з цих законів пан Йоганніс повернув до парламенту з пропозиціями для
    доопрацювання, деякі були оскаржені Націонал-ліберальною партією в
    Конституційному суді, а інші давно чекають на підпис президента.»




    Соціальні партнери теж
    незадоволені! Національний профспілковий блок високо оцінив ініціативу
    президента Йоганніса запросити представників бізнесових кіл на консультації про
    заходи з відновлення економіки. Однак профспілкам хотілося б, щоб глава держави
    проявив таку ж готовність до діалогу й з представниками працівників.

  • Від надзвичайного стану до надзвичайної ситуації

    Від надзвичайного стану до надзвичайної ситуації








    У середині травня виповниться два місяці відколи президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив введення надзвичайного стану для
    запобігання поширенню вірусу SARS CoV-2, що призвело до обмеження низки основних прав
    громадян, в тому числі право на вільне пересування.




    У понеділок глава
    держави зробив довгоочікуване оголошення: з 15 травня Румунія перейде від
    надзвичайного стану до режиму надзвичайної ситуації. Останній є запобіжним
    заходом, необхідним для негайного виконання планів дій та заходів щодо
    запобігання, попередження населення, обмеження та усунення наслідків
    надзвичайної ситуації. Заходи повинні бути пропорційними з масштабом ситуації,
    що їх спричинила та застосовуватимуться відповідно до встановлених законом умов
    та обмежень. Президент попередив, що ситуація ще не покращилася. «Ми не можемо
    сказати, що хвороба була подолана, але, в якийсь момент, ми маємо йти далі і це
    надалі означає перехід від надзвичайного стану до режиму надзвичайної ситуації»,
    – сказав глава держави.




    Він уточнив, що
    послаблення обмежень після завершення дії надзвичайного стану буде
    здійснюватися поетапно, з інтервалом приблизно в два тижні. Із середини травня країна
    почне повертатися до звичного способу життя, знову запрацюють салони краси,
    стоматологічні кабінети, знову відкриються музеї, а поїздки усередині населених
    пунктів, крім тих, що знаходяться на карантині, будуть дозволені без декларації
    під власну відповідальність. Натомість поїздки за межі населеного пункту будуть можливі лише за певних умов, – додав
    глава держави.




    Клаус Йоганніс: «З 15
    травня знову відкриються перукарні, стоматологічні кабінети, музеї, але все це за
    умов дотримання соціальної дистанції та правил гігієни. Усі ми будемо
    зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських місцях, а також під час
    проїзду в громадському транспорті. Надалі буде обмежене право виїзду з населеного
    пункту постійного проживання. Але й тут є кілька винятків. Дозволено виїжджати
    з міста проживання, наприклад, в інтересах роботи, для медичного лікування, для
    індивідуальних спортивних занять, їзди на велосипеді.»




    Клаус Йоганніс додав,
    що професійні спортсмени зможуть розпочати тренування в спеціальних умовах, але
    спортивні змагання розпочнуться пізніше. При цьому він підкреслив, що й під час
    режиму надзвичайної ситуації буде
    заборонено збиратися групами більше 3 осіб. Президент знову закликав до
    відповідальності. «Ніхто не знає, скільки триватиме ця епідемія і залежить лише
    від нас самих, чи вдасться нам, у Румунії, втримати ситуацію під контролем. Мені
    дуже хочеться, щоб разом ми змогли подолати цей виклик, а це означає дотримуватися
    рекомендацій влади,» – сказав також глава держави.

  • Dacia та Ford відновлюють діяльність у Румунії

    Dacia та Ford відновлюють діяльність у Румунії




    Європейська асоціація автовиробників
    підрахувала наприкінці квітня, що заходи, вжиті в контексті пандемії
    коронавірусу торкнулися понад 1 мільйона працівників у цій галузі, а виробництво втратило понад 2 мільйони транспортних засобів.

    У Румунії, за цими
    даними, йдеться про приблизно 69 тисяч робочих місць та про нереалізовану продукцію
    до 69 тисяч автомобілів. «Місцеве виробництво автомобілів набуло обертів у
    лютому цього, коли щорічне зростання становило 8% порівняно з тим же місяцем
    минулого року, після зростання на 3% протягом 2019 року», – зазначила Елена Джаджак,
    консультант компанії Делойт Румунія, яка нагадала, що цей сектор забезпечує 37%
    румунського експорту.




    Попри цифри, румунська
    автомобільна промисловість, безумовно, налічується серед найбільш постраждалих секторів
    економіки, а два основні місцеві автовиробники – Automobile Dacia та
    Ford Romania, призупинили свою діяльність у другій половині березня, щойно після оголошення
    надзвичайного стану через пандемію COVID-19.

    Крім цього й виробники
    автомобільних комплектуючих, що перебувають у комерційних відносинах як з двома
    згаданими основними автовиробниками, так і з іншими, за межами Румунії,
    тимчасово скоротили або навіть припинили свою діяльність. Відновлення, навіть
    поетапне, виробництва на заводах Dacia в Міовень та Ford у Крайові, обидва на
    півдні Румунії, з нетерпінням чекали усі працівники двох компаній, які
    весь цей час перебували в так званому технічному безробітті.

    У Міовень французька
    група Renault почала відновлення роботи двох заводів поступово, починаючи з 21
    квітня, на добровільних засадах, з тим, щоб з 4 травня до роботи повернулися усі
    працівники. Також з 4 травня американський Ford
    розпочав поступове відновлення виробництва автомобілів у Румунії, одночасно з
    виробництвом у Німеччині та Іспанії. Половина з приблизно 6000 працівників повернулася до роботу в умовах підвищеного захисту, як, до речі, й в Міовень.

    Протягом усього періоду призупинення виробничої діяльності були розроблені та
    здійснені заходи щодо індивідуального захисту працівників. Йдеться про заходи гігієни та безпеки, тобто запобіжні заходи, яких усі
    мають суворо дотримуватися. Крім цього працівників постійно інформують про
    необхідність дотримуватися рішень, прийнятих для захисту здоров’я кожного з них
    та всіх разом.

    Заходи включають встановлення температурних сканерів на кожному вході,
    масочний режим та збереження рекомендованої відстані один від одного.
    Працівникам надається доступ до мийних та дезінфекційних засобів, а також
    вживаються заходи для організації безпечного проїзду до місця роботи і назад.

  • 3 травня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще 10
    румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна кількість
    летальних випадків сягнула 790 осіб. За даними Групи стратегічної комунікації
    станом на 3 травня загальна кількість підтверджених випадків зараження
    коронавірусом у Румунії становить 13.163 особи, з них більше 400 було
    підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були виписані майже 4900
    осіб. Сучавський повіт (північний схід) та столиця Бухарест залишаються на
    перших місцях за кількістю випадків COVID-19, за ними йдуть повіти Арад (захід)
    та Хунедоара (південний захід). Представники влади кажуть, що Румунія ще не
    досягла піку коронавірусної епідемії та говорять про можливе послаблення режиму
    обмежень після 15 травня, коли закінчиться надзвичайний стан. За кордоном до
    тепер коронавірус було підтверджено в 2.349 румунів, найбільше в Італії, також
    в інших країнах померли 93 громадяни Румунії.


    ЗМІ – Румунія
    опустилася на одне місце у світовому рейтингу свободи преси, який щороку
    складає організація «Репортери без кордонів». Рейтинг Румунії продовжує падати
    другий рік поспіль, після трьох років років постійного покращення до цього. У
    звіті зазначається, що ситуація не покращилася, незважаючи на численні
    політичні зміни на чолі держави. Всесвітній день свободи преси, який
    відзначається 3 травня, є нагодою для привернення уваги світової громади до
    зловживань та обмежень у всьому світі щодо тих, хто бореться за поширення
    об’єктивної та неупередженої інформації. Європейські чиновники заявили, що тиск
    на журналістів посилився цього року на тлі пандемії коронавірусу. У Бухаресті
    Міністерство закордонних справ підкреслило, що свобода преси є запорукою
    будь-якої функціональної демократії, в якій громадяни повинні бути правильно та
    своєчасно інформовані. У цьому році цей день має особливе значення, оскільки демократична спільнота проходить крізь
    серйозні випробування в усьому світі в умовах вжиття виняткових заходів для
    ефективної боротьби проти поширення нового коронавірусу, – зазначається в заяві румунського
    МЗС. Румунське зовнішньополітичне відомство підтвердило свою підтримку свободі
    преси, свободі слова, плюралізму засобів масової інформації та захисту
    журналістів та працівників ЗМІ.




    ПОСЛАБЛЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ -
    Організація роботодавців Румунії, яка представляє інвесторів у так званій
    індустрії гостинності, запропонувала уряду план відновлення роботи цієї сфери в
    три етапи по два тижні кожен, після закінчення надзвичайного стану, 15 травня. Ініціатори документу пропонують на першому відкрити тераси з дотриманням певних умов, включаючи збереження
    дистанції не менше 2 метрів між столами, а максимальна кількість клієнтів
    становитиме 200 осіб. Цей перший етап має тривати до початку червня, коли представники
    ресторанного бізнесу вважають, що обмеження можуть бути послаблені з
    дотриманням тих же умов профілактики у приміщеннях: ресторанах, барах, кав’ярнях,
    але не перевищуючи 50% від потужності кожного закладу. Нарешті, з 15 червня
    діяльність має бути повністю відновлена ​​в цих закладах громадського
    харчуваннях, але також з дотриманням соціальної дистанції та гігієнічних
    заходів. План впроваджуватиметься в залежності від ситуації на національному
    рівні та лише за умови позитивної оцінки влади щодо показників COVID-19.




    РЕПАТРИАЦІЯ – 140
    громадян Румунії, які перебували на Кіпрі, були доставлені додому в суботу
    спеціальним рейсом приватної авіакомпанії, – повідомило Міністерство
    закордонних справ. Цим самим літаком до Румунії прибули й троє громадян
    сусідньої Республіки Молдова, а також троє громадян Кіпру та один громадянин
    Греції, які проживають у Румунії. Міністерство закордонних справ рекомендує
    громадянам Румунії тимчасово утриматися від закордонних поїздок без крайньої
    необхідності, а румунам, які проживають за кордоном, нагадує, що в контексті
    пандемії краще уникати поїздок до Румунії.

    ЗІЗ – 90 тис. захисних масок типу FFP 2 у неділю були доставлені до Іспанії спеціальним
    літаком Військово-Повітряних Сил Румунії, повідомляє румунське оборонне
    відомство. Увесь вантаж був переданий іспанським службам з надзвичайних ситуацій.
    Літак мав вилетіти з Бухареста у суботу, але політ було перенесено через
    технічну проблему. Відповідні маски були передані іспанцям з резерву засобів
    індивідуального захисту, необхідних для медичних контрзаходів у боротьбі з епідемією
    COVID-19, створеного у
    Румунії за кошти з гранту від Єврокомісії на суму 10 мільйонів євро. Усі матеріали
    поставлені в розпорядження держав-членів через Механізм цивільного захисту ЄС.

  • 2 травня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – Румунія ще не досягла піку коронавірусної епідемії, а момент пом’якшення
    режиму обмежень багато в чому залежить від того, яким чином населення
    дотримуватиметься правил соціальної дистанції 1, 2 і 3 травня та, можливо,
    наступного тижня, – заявив міністр охорони здоров’я Нелу Тетару. За його
    словами у Румунії все ще спостерігаються спалахи COVID-19, водночас, станом на
    сьогодні, на коронавірус хворіють 1300 медичних працівників. Міністр продовжує
    службові перевірки у лікарнях на північному сході країни, аби оцінити їхню
    здатність впоратися з поточною ситуацією в сфері охорони здоров’я. Тим часом, ще 11
    румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна кількість
    летальних випадків сягнула 755 осіб. За даними Групи стратегічної комунікації
    станом на 2 травня загальна кількість підтверджених випадків зараження
    коронавірусом у Румунії становить 12.730 осіб, з них вже одужали і були
    виписані 4547 осіб. 265 пацієнтів у важкому стані перебувають у відділеннях
    реанімації та інтенсивної терапії для інфекційних хворих. За кордоном до тепер
    коронавірус було підтверджено в 2.349 румунів, найбільше в Італії, також в
    інших країнах померли 93 громадяни Румунії. Так само, з 2
    травня влада продовжила на ще 13 днів до 14 травня заборону на польоти в і з
    Австрії, Бельгії, Швейцарії, США, Сполученого Королівства Великобританії та
    Північної Ірландії, Нідерландів, Туреччини та Ірану. З іншого боку,
    Міністерство оборони Румунії оголосило, що сьогоднішній політ літака
    румунських ВПС, який повинен був доставити до Іспанії 90 тис. захисних масок
    типу FFP 2, був відкладений на неділю через технічні проблеми. Румунський
    департамент з надзвичайних ситуацій отримав від Європейської Комісії десять
    мільйонів євро для придбання матеріалів, необхідних у боротьбі з пандемією.
    Вони будуть поставлені в розпорядження держав-членів через Механізм цивільного
    захисту ЄС.

    ЗМІ – Європейський
    Союз у суботу висловив стурбованість обмеженнями свободи преси у деяких країнах під час пандемії коронавірусу та
    наголосив, що хвороба підкреслила важливість роботи журналістів Верховний представник ЄС Жозеп Боррелль
    заявив, що практика припинення
    Інтернет-зв’язку та закриття веб-сайтів поширюється і розкритикував кампанії з дискредитації, фінансового тиску та
    напади урядових чи партійних ЗМІ, які «занадто часто» змушують журналістів до самоцензури. «У часи невизначеності, більше ніж коли-небудь доступ до життєздатної та різної інформації, без втручання та впливу, є
    вирішальним і сприяє збільшенню стійкості суспільства», – сказав він. Жозеп Боррелль також зазначив, що ЄС
    також веде боротьбу з дезінформацією щодо коронавірусу, шляхом просування надійних джерел, придушенням
    неправдивої чи оманливої ​​інформації та видалення незаконного вмісту.




    ОСВІТА -
    Міністр освіти Румунії Моніка Анісіє не виключає, що школи залишаться закритими
    й у вересні, і заявила, що до того часу буде зроблено все, щоб усі діти мали доступ
    до онлайн-навчання. В інтерв’ю приватному каналу румунського телебачення
    вона сказала, що Міністерство освіти також підготує відео-уроки для всіх
    класів, додавши, що найскладнішим було знайти необхідний для цього простір. Освітній
    процес не буде відновлений цього навчального року для більшості учнів та
    студентів, заявила очільниця Міносвіти. За певних умов до школи прийдуть лише
    учні 8-их та 12-их класів для проходження Національної підсумкової атестації по
    звершенню базової середньої освіти (у 8 класі) та повної загальної середньої освіти (у
    12 класі).




    ТУРИЗМ – Міністр
    фінансів Румунії Флорін Кицу оголосив, що наступного тижня зустрінеться з
    представницькими організацій в галузі туризму, сфери яка сильно потерпає від заходів,
    вжитих владою щодо запобігання поширенню пандемії COVID 19. Міністр зазначив,
    що крім пільг, наданих в рамках програми МСП Інвест, тобто виплати технічного
    безробіття та відстрочки за відсотками банківських кредитів, туроператорам потрібні
    додаткові конкретні заходи для відновлення діяльності. Представники туристичних
    агентств оцінили збитки в цій галузі приблизно в 60 мільйонів євро, лише за 1
    травня, коли в Румунії традиційно стартував літній сезон. За минулорічними
    даними, у цей період на румунському чорноморському узбережжі відпочивало понад
    30 тис. туристів.


    МАРАФОН – 150
    учасників благодійного забігу «Ультрамарафон Аутизм 24 години Чорне море» пробіжать
    щонайменше 100 км кожен у своєму помешканні, починаючи з суботи, – повідомили
    організатори заходу у прес-релізі, надісланому агентству AGERPRES. Вперше в
    історії змагань подія відбувається не на пляжі курорту Мамая, на румунському
    узбережжі Чорного моря, а вдома у кожного учасника, через кризу, спричинену
    пандемією Covid-19.
    Учасники бігтимуть до неділі заради збору коштів необхідних для фінансової
    підтримки дітей, хворих на аутизм, котрі в цей період ізольовані вдома і не мають можливості продовжити лікування.

    БАНКИ – Румунські фізичні та
    юридичні особи можуть подати клопотання про надання відстрочки у сплаті
    відсотків за користування кредитом до середини цього місяця. Таку можливість їм
    надає щойно прийнята термінова постанова уряду. Відповідні клопотання можуть
    бути надіслані електронною поштою, повідомлені телефоном, на папері або шляхом заповнення онлайн-форми. За даними Румунською асоціацією банків, приблизно 260 тис. індивідуальних
    клієнтів та 10 тис. компаній подали заявки на відстрочку сплаті банківських
    відсотків за кредитом. В установі зазначають, що відстрочка має бути схвалена
    лише для тим, хто дійсно має фінансові труднощі через пандемію, щоб не впливати
    на ліквідність та платоспроможність банківської системи. Румунські банки мають
    приблизно 1,5 мільйона клієнтів-фізичних осіб та 100 тис. – юридичних осіб.

  • 1 травня 2020 року

    СВЯТО – 1 травня
    – Міжнародний день праці, який румуни звикли відзначати на морі
    або в горах, на свіжому повітрі разом з друзями або з членами родини. Однак у цьому році влада
    неодноразово закликала людей залишатися вдома та дотримуватися обмежень.
    Міністр внутрішніх справ Марчел Вела в п’ятницю закликав громадян «поводитися
    правильно» в ці дні і не виходити на вулиці у великій кількості. «Ми повинні
    утриматися ще деякий час, аби потім мати підстави для оптимізму, – сказав міністр.
    Близько 36 тис. поліцейських, військових, жандармів та пожежників працюють з
    п’ятниці по неділю на дорогах до туристичних курортів, у зонах відпочинку та
    інших місцях, де раніше традиційно проводилися заходи на свіжому повітрі,
    пікніки тощо. Спеціальні заходи також були вжиті на румунському узбережжі
    Чорного моря, де, традиційно, 1 травня розпочинався літній сезон. Зараз румунів
    попереджають, що відпочинок на пляжі не є виправданою причиною виходу з
    помешкання. Експерти застерігають, що якщо люди не дотримуватимуться правил
    соціальної дистанції, як це сталося на Великдень, у наступні дні може різко
    збільшитися кількість випадків зараження на Covid-19 й обмеження, дійсні до 15 травня, не зможуть
    бути послаблені.




    КОРОНАВІРУС
    – Ще 3 румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна
    кількість летальних випадків сягнула 726 осіб. За даними Групи стратегічної
    комунікації станом на 1 травня загальна кількість підтверджених випадків
    зараження коронавірусом у Румунії становить 12.567 осіб, з
    них вже одужали і були виписані 4328 осіб. 249 пацієнтів у важкому стані
    перебувають у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії для інфекційних
    хворих. За кордоном до тепер коронавірус було підтверджено в 2.348 румунів,
    найбільше в Італії, також в інших країнах померли 91 громадянин Румунії.




    ДОПОМОГА
    – Уряд Румунії схвалив надання гуманітарної допомоги сусідній Республіці
    Молдова на суму 16,5 мільйонів леїв (близько 3,5 мільйонів євро) у вигляді
    лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для попередження
    розповсюдження коронавірусної хвороби – заявив вчора ввечері глава Канцелярії
    прем’єр-міністра Румунії Йонел Данке. У той же час, з четверга більше 40
    лікарів та медсестер з Румунії два тижні допомагатимуть своїм молдовським
    колегам боротися з Covid-19. У четвер під час візиту до Кишинева міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив,
    що Бухарест і надалі підтримуватиме сусідню державу в контексті пандемії.
    Водночас глава румунської дипломатії нагадав, що Румунія продовжує підтримувати
    Республіку Молдова у досягненні її фундаментальної мети – європейської
    інтеграції.




    ЗМІ -
    Уряд Румунії у четвер схвалив термінову постанову про виділення 200 мільйонів
    леїв (понад 42 мільйони євро) на проведення протягом чотирьох місяців через ЗМІ
    інформаційної кампанії щодо правил, яких слід дотримуватися під час
    надзвичайного стану, запровадженого через пандемію коронавірусу, а також після
    15 травня, коли обмеження будуть послаблені. 47% цього бюджету буде виділено національним
    телеканалам, а решта 53% – місцевим та регіональним друкованим чи інтернет-ЗМІ
    або місцевим та регіональним телеканалам і радіостанціям. Ця
    інформаційно-просвітницька кампанія, кажуть в уряді, є водночас механізмом
    підтримки медіа-індустрії та журналістів Румунії, які за цей період втратили
    значну частину доходів, яку отримували з реклами. Проте окремі потенційні
    бенефіціари цих коштів заявили, що вони не підтримують цю ініціативу, стверджуючи,
    що вона є замаскованою державною допомогою у вигляді інформаційної кампанії, і
    наполягають на наданні податкових пільг, які можуть допомогти всій медіа-галузі
    без винятків. З іншого боку, сайт, закритий 23 квітня та відкритий у четвер,
    через півдня був знову закритий. Протягом останніх днів за поданням Групи стратегічної
    комунікацій влада заборонила кілька сайтів через поширення фальшивих новин.
    Влада заявила, що намагається не допустити дезінформаційних кампаній. Однак Омбудсман
    застеріг, що обмеження свободи вираження поглядів не налічується серед прав,
    здійснення яких може бути обмежене під час надзвичайного стану.





  • Коли відновиться румунська економіка?

    Коли відновиться румунська економіка?




    Пандемія коронавірусу
    поляризувала глобальні дискусії довкола пошуку як медичних, так й економічних рішень
    виходу з кризи. Румунія, де через COVID-19 призупинено дію близько
    одного мільйона трудових договорів, не є винятком, а влада, яка вже вжила низку
    заходів для підтримки бізнес-середовища та, відповідно, працівників, продовжує пошуки
    рішень для зменшення пандемічного шоку для економіки. За офіційними даними, упродовж
    першого місяця надзвичайного стану, який
    був запроваджений у середині березня, економіка Румунії скоротилася на 30-40%.




    В інтерв’ю Румунському Радіо міністр
    економіки Вірджил Попеску пояснив, чому, на його думку, це скорочення не
    відображає реальну ситуацію: «Після виходу з надзвичайного стану і коли матимемо
    чітке підтвердження того, що пандемія сповільнюється, ми зможемо точно побачити,
    як почне економіка відновлюватися. Як відомо автопромисловість мало-помалу
    відновлюється, а індустрія автозапчастин відновила роботу з 13 квітня. Компанії
    в текстильній галузі, в швейній галузі, швидко адаптувалися до нових реаліq і
    почали виробляти матеріали першої необхідності, як я їх називаю,
    маски, комбінезони, халати, бахіли для медичної сфери.»




    Міністр економіки також каже, що
    очікує, що інші галузі відновлять свою діяльність, а деякі з них зможуть дуже
    швидко перепрофілюватися. Вірджил Попеску: «Я думаю, енергетична галузь
    відновиться дуже швидко. Національна енергетична система працювала дуже добре,
    вона була дуже стабільною, проблем не було. Але відбулося значне зниження
    споживання і це зменшення споживання,
    явно призводить до зниження доходів, надходжень, рентабельності. Ми зажадали
    від енергетичних компаній розробити чітку інвестиційну програму на наступні
    п’ять років з чіткими термінами впровадження. Нагадаю, що
    Румунія бере участь у проєкті «Європейська зелена угода» і маємо здійснити значні
    інвестиції, а я передбачаю здійснення значних інвестиції у галузі енергетики.
    Так само й оборонна промисловість. Під час дискусій, проведених упродовж останніх
    двох тижнів з Міністерством оборони, ми вирішили продовжити ті стратегічні проєкти,
    які розпочали до цієї кризи. Я також з великим інтересом слідкую за процесом переміщення
    виробничих потужностей з азійського регіону, з Китаю, і не заспокоюся поки не зумію
    переконати певні компанії інвестувати і розпочати нове виробництво в Румунії.»




    Ще одна проблемна галузь в нинішньому контексті – це ГоРеКа (ред.
    готелі, ресторани, кав’ярні), тобто вся сфера гостинності. Міністр Вірджил Попеску сказав, що зараз не можна
    передбачити коли станеться
    перезавантаження румунського туризму, але каже, що в даний час у відомстві працюють над пакетом заходів, щоб допомогти власникам готелів, наприклад, скоротити витрати на утримання. Так само й власники ресторанів, кав’ярень, барів отримають державну допомогу для адаптації, з тим, щоб на момент відновлення роботи клієнти були в безпеці.

  • Послаблення обмежень для літніх осіб

    Послаблення обмежень для літніх осіб

    Послаблення режиму обмежень після 15 травня буде поступовим, – заявив міністр внутрішніх справ Марчел Вела, який представив у понеділок останні рішення, прийняті румунською владою для боротьби з пандемією коронавірусу.

    Об’єднані в новому військовому розпорядженні, 10-му за рахунком, заходи зосереджені на особах віком понад 65 років, котрі перебувають у групі найбільшого ризику щодо коронавірусної хвороби, тому до тепер їм було дозволено виходити з помешкання лише дві години на день. Якщо раніше їм було дозволено виходи за покупками або з інших обґрунтованих причин лише з 11:00 по 13:00 год., то відтепер для цього люди похилого віку зможуть виходити з дому між 7:00 та 11:00 ранку та з 19:00 по 22:00 вечора.

    Таким чином, заявив міністр Марчел Вела, людям віком понад 65 років у відповідні часові інтервали можна виходити з дому чи домогосподарства: «Для здійснення покупок для себе або для домашніх тварин, для догляду за дитиною або за літньою людиною, хворим чи інвалідом, у випадку смерті члена родини та для короткої прогулянки чи для вигулу домашніх улюбленців поблизу помешкання.»

    Міністр Марчел Вела також оголосив про продовження до 15 травня заборони на авіаперельоти до та з 13 держав: «Рішення про призупинення польотів до та з Іспанії буде продовжено на 14 днів, починаючи з 28 квітня, коли закінчується попередній період. Ми також продовжили призупинення рейсів з/до Австрії, Бельгії, Швейцарії, США, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Нідерландів, Туреччини та Ірану, Італії, Франції та Німеччини до 14 травня включно.»

    У Військовому розпорядженні №10 є також положення щодо працівників Румунської пошти, які зможуть відтепер залишати кореспонденцію в скриньці одержувача, за винятком судових документів. «Дотримування зобов’язань сьогодні, приведуть у майбутньому до єдиного результату – нормальності», – наголосив міністр Вела, закликаючи людей надалі бути відповідальними. «Я знаю, що було важко, я знаю, що всім нам зараз нелегко, але у всіх нас одна мета: посилити захист від цього ворога, який поставив всю планету перед великим викликом», – сказав міністр.

    Тим часом, в уряді працюють над планом відновлення економіки, в якому центральне місце займають приватні компанії, передусім мале та середнє підприємництво. Хоча вже отримали державну допомогу у вигляді державних гарантій для залучення позик чи виплати так званого технічного безробіття, вони все ще потребують підтримки, що припускає значні фінансові ресурси.