Tag: коронавірус

  • 26 квітня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – За два місяці від спалаху епідемії коронавірусу у Румунії померло 619 осіб, а
    кількість підтверджених інфікованих перевищила 11 тис., повідомила у неділю
    Група стратегічної комунікації. Водночас за цей період одужали і були виписані 3054
    особи. 236 пацієнтів у важкому стані перебувають у відділеннях реанімації та
    інтенсивної терапії для інфекційних хворих. За кордоном до тепер коронавірус було
    підтверджено в 1512 румунів, найбільше в Італії, також в інших країнах померли 74
    громадяни Румунії.




    РЕЙТИНГ
    – Міністр фінансів Румунії Флорін Кицу заявив, що зробить усе можливе, щоб рейтингові агентства покращили свій прогноз щодо Румунії в наступних оцінках з негативного на стабільний. Він зазначив, що всі рейтингові агентства чітко розмежували спосіб
    управління державними фінансами колишньою соціал-демократичною владою та спосіб
    дії чинної ліберальної влади, яка керує Румунією з осені минулого року.
    Попередник Флоріна Кицу, соціал-демократ Єуджен Теодоровіч заявив, що відтепер інвестори
    вважатимуть Румунію набагато більш ризикованою країною, у результаті чого Бухарест
    позичатиме під значно більші відсотки. Нагадаємо, що у п’ятницю міжнародне рейтингове
    агентство Moody’s погіршило
    економічний прогноз Румунії зі «стабільного» до «негативного». Експерти
    агентства прогнозують, що дефіцит бюджету Румунії зросте до 7,7% ВВП у 2020
    році, зокрема через погіршення фіскального балансу та падіння економіки на 5%.




    ЧОРНОБИЛЬ – 26 квітня – Міжнародний день пам’яті про чорнобильську
    катастрофу, проголошений Генеральною Асамблею ООН у 2016 році для
    привернення уваги світової
    спільноти до серйозних
    довготермінових наслідків ядерної аварії. Сьогодні виповнюється 34 роки з дня вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильській АЕС, в результаті якого утворилася радіоактивна хмара, яка пронеслася по значній частині Європи. Таким чином наслідки Чорнобильської
    катастрофи торкнулися мільйонів людей. Радянська влада приховала справжні масштаби катастрофи, а точна загальна кількість
    людей, загиблих від радіації у наступні після вибуху дні, місяці та роки, досі невідома. Україна підтвердила,
    що 125 тис. людей загинули через наслідки радіації. 4-й реактор Чорнобильської
    АЕС практично став величезним
    сміттєзвалищем для радіоактивних відходів та нестиме загрозу людству ще принаймні три тисячі років. У перші дні травня 1986 року чорнобильська радіоактивна хмара дісталася й Румунії,
    а найвищий рівень радіації був зафіксований в Ясах, Сучаві, Тиргу Муреші,
    Галаці й Тульчі. Тільки через чотири дні після катастрофи Ніколає Чаушеску скликав Виконавчий комітет Комуністичної
    партії, а населення було повідомлено 2 травня.

    КАПІТАЛ
    – Компанії, що працюють на фінансовому ринку Румунії у першому кварталі цього
    року отримали від іноземних акціонерів капіталовкладення на 32,55 млн євро, що
    в 2,6 рази більше, ніж за аналогічний період 2019 року, коли вони склали 12,5
    мільйонів євро. Про це повідомляє Національний Офіс Реєстру Торгівлі. Найбільше
    вливання капіталу, в розмірі 14,26 мільйонів євро, отримала в січні компанія Metropolitan Life Management, що управляє приватним пенсійним фондом,
    а друге місце посіла Omniasig Vienna Insurance Group SA з
    капіталовливанням у розмірі 8,93 мільйони євро, здійсненим у лютому. Дані,
    щомісячно публікуються Реєстром Торгівлі і включають перші 40 компаній, які отримали
    вливання капіталу, відповідно до розміру отриманих сум.




    АВІАСПОЛУЧЕННЯ
    – Національна авіакомпанія Румунії TAROM оголосила, що з 2 травня відновить деякі
    рейси. Перший переліт буде здійснений до Амстердама (Нідерланди), а наступними
    будуть рейси до Атен, Парижа та Франкфурта. І румунський лоукостер Blue Air оголосив,
    що планує відновити свої рейси. Компанія вже відновила роботу системи
    бронювання квитків на перельоти з Румунії до кількох міст країни та Європи, які
    здійснюватимуться вже з середини травня. Уряд Румунії на засіданні у
    четвер затвердив рішення про надання рятувальної позики двом румунським
    авіакомпаніям, які раніше говорили про потребу в 130 мільйонів євро для
    подолання коронавірусної кризи. Наступного місяця Європейська Комісія
    представить низку правил, включаючи дотримання соціальної відстані в аеропортах
    та літаках для безпечного відновлення повітряного сполучення, коли заходи
    карантину будуть пом’якшені, – заявила на цьому тижні Комісар ЄС з питань
    транспорту, румунка Адіна Велян.

    ТУРИЗМ -
    Туристичний сектор Румунії сильно постраждав від ситуації, спричиненої пандемією коронавірусу.
    90% готелів у країні закриті, а 150 тис. із 180 тис.
    працівників у галузі ГоРеКа
    (ред. – готелі, ресторани, кав’ярні) перебувають у так званому технічному безробітні або були звільнені, – повідомляють представники роботодавців у цій галузі. Єдині готелі, відкриті в
    цей період, – це ті, які працюють з державою та приймають людей, поміщених на карантин.

  • 19 – 25 квітня 2020 року

    19 – 25 квітня 2020 року

    Еволюція Covid 19 в Румунії



    У Румунії кількість інфікованих Covid 19 перевищила 10.000, а кількість загиблих перевищила 500. За кордоном близько
    1000 румунських громадян були заражені новим коронавірусом, а кілька десятків
    померли. З іншого боку, президент Румунії Клаус Йоханніс оголосив, у середу, що після 15 травня, коли закінчиться
    надзвичайний стан, обмеження на індивідуальні поїздки більше не будуть продовжені. Однак від усіх вимагатимуть носити захисні маски у закритих
    громадських приміщеннях та у громадському транспорті, а громадські збори будуть надалі заборонені. Глава держави зазначив, що до тоді румуни повинні залишатися вдома
    і дотримуватися обмежень, накладених владою, щоб обмежити поширення нового
    коронавірусу. Президент Клаус Йоханніс сказав, що обережність не
    слід послаблювати, оскільки Румунія не досягла піку епідемії, що за оцінками фахівців відбудеться
    в першій половині травня. За його словами, в
    усьому світі існує великий ризик того, що епідемія знову розпалиться, навіть у
    районах, де, здавалося б, вона тримається під контролем. Прем’єр-міністр Людовик Орбан також оголосив, що після 15 травня, хоча
    люди зможуть вільно
    пересуватися і
    більше не потребуватимуть декларації про власну відповідальність для індивідуальних поїздок, певні обмеження все одно
    будуть зберігатися. Фізична відстань і надалі буде дотримуватися, прогулянки будуть дозволені, але в групах, що не перевищуватимуть 3 осіб. Захід стосується всіх
    громадян, у тому числі осіб старших 65 років, які під час надзвичайного стану
    можуть виходити
    з будинку лише протягом
    2 годин ополудні.


    Парламент
    Румунії прийняв низку законів у контексті коронавірусної епідемії


    Палата депутатів у Бухаресті прийняла, на цьому тижні, як
    орган, що приймає рішення, законодавчу ініціативу СДП, яка передбачає призначення та виплату пенсії у
    зв’язку з втратою годувальника дітям, чоловікові чи дружині медпрацівника, який
    помер у боротьбі з новим коронавірусом. Відповідно до законопроєкту, розмір
    пенсії у зв’язку втратою годувальника становитиме 75% зарплати медпрацівника,
    що лікував пацієнтів з коронавірусом. Законопроект був проголосований всіма
    парламентськими фракціями. Було також затверджено призначення та виплату 10%
    боніфікації тим, хто сплачує податки вчасно. Депутати також прийняли постанову Уряду,
    яка передбачає перенесення банківських ставок до кінця року, але в істотно зміненій
    формі соціал-демократами. Відповідно до затвердженого законопроекту, зможуть
    користуватися відстрочкою місячних ставок всі ті, хто має кредити в банках, незалежно
    від того, чи коронавірусна криза вплинула на їх кредит, чи ні, в тому числі ті
    особи, які мають заборгованості в банку, а також компанії, чий дохід зменшився
    на 15% через коронавірусну кризу. Так само, сільськогосподарські виробники, чиї
    урожаї постраждали цього року від посухи, зможуть відкласти місячні банківські ставки
    до 18 місяців. НЛП оголосила, що оскаржить варіант закону, прийнятого Парламентом,
    у Конституційному суді. Сенат Румунії також прийняв, в ході пленарного
    засідання, кілька законопроектів, з-поміж яких той, який встановлює надання вільних
    від роботи днів для нагляду за дітьми, в тому числі під час шкільних канікул, у
    період коли навчальні заклади залишаються закритими через постанову про надзвичайний
    стан. Палата депутатів також прийняла закон, який передбачає пролонгацію на шість
    місяців мандату місцевих обранців з моменту припинення надзвичайного стану, а
    також встановлення Парламентом, шляхом органічного закону, дати місцевих
    виборів. До тепер, це було атрибутом уряду, тому керівна НЛП вже оголосила, що
    оскаржить закон у Конституційному суді. Прем’єр-міністр Людовик Орбан заявив, у
    четвер, що місцеві вибори, які мали відбутися у червні, можуть відбутися у
    вересні, якщо перша хвиля пандемії пройде на початку липня. Що стосується
    парламентських виборів, призначених на грудень, прем’єр-міністр заявив, що
    велику явку на виборах можна забезпечити шляхом запровадження в країні
    поштового голосування, як це вже відбувається у діаспорі, або електронного
    голосування.


    Онлайн-засідання Європейської ради: спільна дорожня карта економічного
    відновлення


    Всередині цього тижня, 27 лідерів Європейського
    Союзу закликали Європейську комісію підготувати план виходу з кризи та відклали
    важкі рішення щодо солідарності, які вимагають країни з півдня континенту від
    країн з півночі континенту. Цей план має включити бюджетну пропозицію на період
    2021-2027 рр., у тому числі фонд для відновлення європейської економіки після заходів
    ізоляції, вжитих для припинення пандемії COVID-19. План має бути представлений
    наступного місяця, хоча точна сума не була встановлена. Однак, європейські чиновники
    мають на увазі план, що передбачає виділення від 1 до 1,5 трлн євро. Румунія
    була представлена ​​на цьому саміті, який проводився у системі відеоконференцій,
    главою держави Клаусом Йоханнісом. Президент Румунії заявив, що підтримує створення цього
    фонду відновлення економіки на рівні ЄС, який може принести користь усім
    державам-членам. Глава держави заявив, що підтримка, яку ЄС пропонує Румунії,
    досягне 1,5 мільярдів євро.

  • 25 квітня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще 12 румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна
    кількість летальних випадків сягнула 579. Офіційна статистика
    показує, що на національному рівні смертність становить 6% від загальної кількості людей,
    підтверджених на COVID 19. 25 квітня у Румунії зафіксовано 218 випадків Covid-19, на понад 100
    менше, ніж за попередню добу. Таким чином кількість вилікуваних перевищила 2890 осіб, тобто більше 27% від загальної
    кількості заражених, яка на сьогодні становить 10.635
    осіб. У відділеннях інтенсивної терапії на даний момент госпіталізовано щонайменше 235 пацієнтів. Серед румунів, які перебувають за кордоном, було підтверджено майже
    1500 інфікованих коронавірусом і 73 померлих.




    ВИБОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан заявив, що
    місцеві вибори можуть відбутися в кінці вересня або у жовтні. Глава уряду
    сказав, що все залежить від того, як розвиватиметься ситуація з пандемією у
    Румунії. Людовік Орбан нагадав, що за словами лікарів виборча кампанія може
    бути організована восени у безпечних умовах. Місцеві вибори мали відбутися в
    кінці червня, а парламентські вибори були призначені на листопад.

    ВЗАЄМИНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    у суботу провів телефонну розмову
    зі своїм американським колегою Дональдом Трампом з ініціативи американської
    сторони. За словами Адміністрації Президента Румунії, дискусії були зосереджені на
    епідеміологічній кризі, спричиненій новим коронавірусом, та на шляхах
    консолідації трансатлантичних відносин і
    Румунсько-Американського Стратегічного
    Партнерства. Президент Йоганніс
    висловив вдячність за підтримку США, подякувавши,
    серед іншого, за сприяння США у використанні
    транспортних літаків «Стратегічні авіаперевезення» під командуванням
    НАТО, які доставили необхідні засоби індивідуального захисту для медичних працівників. У свою чергу Дональд Трамп пообіцяв надати Румунії певну кількість апаратів ШВЛ для оснащення лікарень.




    БАНКИ – Станом на сьогодні
    майже 260 тис. фізичних осіб та близько 10 тис. компаній подали до банків
    прохання про відтермінування платежів за кредитами. Це, згідно з даними
    Румунської асоціацією банків, означає приблизно 17% позик, наданих фізичним
    особам, і менше 10% від загальної суми позик, якими користуються юридичні
    особи. До тепер було розглянуто 175 тис. запитів, тобто 65% від загальної кількості,
    а решта перебувають на стадії обробки. Відповідні заявки можуть подавати
    клієнти, на доходи яких безпосередньо чи опосередковано впливає ситуація,
    спричинена пандемією коронавірусу.




    РЕЙТИНГ – Міжнародне
    рейтингове агентство Moody’s залишило незмінним прогноз рейтингів уряду Румунії
    на рівні Baa3/A-3 щодо довгострокової та короткострокової заборгованості в
    іноземній та національній валютах, але погіршило прогноз країни з «стабільного»
    на «негативний», повідомило сьогодні Міністерство фінансів. За словами
    цитованого джерела, рішення агентства про підтвердження рейтингу країни
    ґрунтується на міцному потенціалі економічного зростання Румунії, навіть в
    умовах пандемії вірусу SARS-CoV-2, а також на помірній інституційній спроможності
    румунської держави. За оцінками агентства, Румунія має більшу економіку, яка
    зростає швидше, ніж в інших державах у тій же рейтинговій категорії (Baa3). Мінфін
    Румунії стверджує, що прогноз Moody’s спричинений структурним погіршенням
    державних фінансів, посиленим збільшенням довгострокової заборгованості
    внаслідок пенсійної реформи, проведеної у 2019 році, а також погіршенням
    зовнішньої позиції Румунії.




    COVID-19 – Літак ВПС Румунії доставив до Мілана (Італії) вантаж із 90 тис.
    захисних масок типу FFP 2. Ці матеріали були частиною резерву медичних
    контрзаходів проти епідемії COVID-19 у Румунії та були придбаної нашою країною
    з коштів гранту на суму 10 мільйонів євро, відповідно до домовленості між
    Бухарестом та Європейською комісією. На зворотному шляху літак привіз в Румунію
    групу румунських лікарів і медсестер, які з 7 по 24 квітня допомагали своїм
    італійським колегам боротись з коронавірусом в Італії.




    АВТОТРАСИ – Станом
    на кінець минулого року Румунія мала 866 км швидкісних автомобільних
    доріг, що становить 4,8% від загальної кількості національних доріг.
    Принаймні це випливає з останніх даних Національного інституту
    статистики. Мережа автомобільних доріг загального
    користування Румунії має протяжність близько 86 тис. км, з них
    майже 21% – це дороги національного
    значення, близько 40% – повітового,майже
    39% – місцевого значення, а решта – щебеневі і гравійні. Також станом на 31
    грудня 2019 року протяжність магістральних залізничних ліній загального
    користування склала 10 759 км.

    ЗЕМЛЕТРУС – У ніч проти суботи в Румунії сталося два землетруси: один магнітудою 5 балів за шкалою Ріхтера та з епіцентром
    на сході,а інший, потужністю 2,7 балів – на заході. Нагадаємо, що 4
    березня 1977 року землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію.
    Жахлива трагедія забрала 1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і
    завдала матеріальної шкоди, яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230
    тисяч будинків були вщент зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні
    підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив масштабну соціо-економічну кризу,
    наслідки якої, на думку істориків, комуністична диктатура не зуміла подолати до
    свого падіння в 1989 році Експерти попереджають, що в разі аналогічного
    землетрусу у Бухаресті обваляться сотні
    будівель.

  • План відновлення економіки ЄС

    План відновлення економіки ЄС






    Людство стикається з однією з найбільших за останні
    десятиліття криз в галузі охорони здоров’я, спричиненою жахливим вірусом SARS
    CoV-2, що стала великим шоком для європейської та світової економік. Закриття
    кордонів, обмеження пересування, тимчасове припинення діяльності, зменшення
    продажів, правила соціальної дистанції, що вживаються для обмеження поширення
    нового коронавірусу, негативно вплинули на багато галузей економіки. Для
    протидії ланцюговим наслідкам пандемії європейські лідери закликали до солідарності
    та вжиття заходів для пом’якшення наслідків пандемії коронавірусу, що викликають
    все більше занепокоєння.


    За прогнозами Міжнародного Валютного Фонду, на Євросоюз
    цього року чекає рекордне зниження ВВП – на 7,1%, тоді як криза, що загрожує 19
    країнам єврозони, може стати найгіршою за коротку історію єдиної європейської
    валюти, введеної в обіг у 1999 році. Під час саміту в четвер 27 лідерів
    Європейського Союзу закликали Європейську Комісію підготувати план виходу з
    кризи, який включатиме пропозицію щодо бюджету на 2021-2027 роки, в тому числі
    кошти для відновлення європейської економіки після скасування обмежень, запроваджених
    для протидії пандемії COVID-19. План має бути представлений вже наступного
    місяця.


    І хоча точна сума ще не була озвучена, європейські чиновники
    говорять про план у розмірі від 1 до 1,5 трлн євро. Президент Франції Еммануель
    Макрон визнав, що між країнами ЄС немає єдиної думки щодо бюджетних видатків
    для регіонів та секторів економіки, які найбільше постраждали від кризи. Він
    висловився за необхідність розробки плану відновлення економіки, що має включати
    не тільки позики, а й фінансові перекази, заявивши, що «якщо відмовитися від
    частини Європи, то впаде вся Європа». Найбільш постраждалі від пандемії країни
    Південної Європи, такі як Італія та Іспанія, вкотре висловилися за спільний
    борг, який би дозволив їм скористатися низькими процентними ставками північних
    країн.


    Канцлер Німеччини Ангела Меркель пообіцяла, в дусі
    солідарності, що певний час її країна робитиме значно більший внесок в бюджет
    ЄС. Президент Румунії Клаус Йоганніс наполягав на створенні фонду економічного
    оновлення, який міг би принести користь усім державам-членам, як додатковий
    інструмент підтримки заходів, які раніше були вжиті на європейському рівні та використані
    для задоволення реальних галузевих потреб, зокрема в сфері економіки та охорони
    здоров’я, котрі найбільше потерпають від пандемії. Водночас Клаус Йоганніс
    заявив, що Румунія рішуче підтримує політику згуртованості ЄС та спільну
    політику у сфері сільського господарства, яка, – наголосив він, – не втрачає
    своєї актуальності в нинішніх складних умовах.



  • Підготовка до нової нормальності

    Підготовка до нової нормальності




    Майже через 60 днів від повідомлення про перший випадок зараження новим
    коронавірусом у Румунії, у Бухаресті вже більше говорять про
    плани перезапуску економіки, а також зняття обмежень, запроваджених після
    введення понад місяць тому надзвичайного
    стану. 16 травня – це дата, коли може початися повернення життя в нормальне русло, але,
    як зазначають глава держави, міністр
    охорони здоров’я та всі фахівці, які беруть участь в управлінні цією винятковою
    ситуацією, вірус не зникне і доведеться звикати жити довше під його загрозою.

    Дискусії на цю тему ведуться
    майже щодня, а президент Клаус Йоганніс вже оголосив
    про деякі заходи, які будуть впроваджені наступного місяця. Один з них – зняття
    обмежень на індивідуальні поїздки. «Після 15 травня усі
    будуть зобов’язані носити захисні маски у закритих громадських приміщеннях та
    під час користування громадським транспортом. Цей захід не обмежений у часі і
    ми зможемо скасувати обов’язковість носіння маски, можливо, наступного року,
    коли ця пандемія буде під контролем і не буде ризику зараження. Друге рішення мабуть
    порадує багатьох румунів. Після 15 травня, коли закінчиться дія режиму
    надзвичайного стану, ми скасуємо обмеження щодо пересування людей, тобто не будуть продовжені
    обмеження на індивідуальні поїздки або, інакше кажучи, люди знову зможуть вільно
    пересуватися у громадських просторах, без необхідності мати при собі декларацію
    про мету поїздки. Йдеться про свободу пересування.»





    Ми маємо звикнути до так
    званої «нової нормальності», пояснив глава держави, наголосивши, однак, що для
    загального захисту населення та для індивідуального захисту багато обмежень
    залишаться в силі: «Таким чином, чимало обмежень залишаться в силі і після 15
    травня, зокрема заборони на всі громадські збори, на всілякі маніфестації. До
    15 травня, коли закінчиться дія режиму надзвичайного стану, усі обмеження
    залишаються в силі. Повторюю, до 15 травня залишайтеся вдома, всі обмеження залишаються
    в силі. Після 15 травня ми зможемо вільніше пересуватися, але життя, на жаль,
    не повернеться до тієї нормальності, про яку ми знали до цієї пандемії. У нас
    буде план послаблення обмежень, поетапно ми визначимо, які самі види діяльності
    зможуть бути відновлені.»




    Після послаблення обмежень кожен
    з нас має стати більш відповідальним за інших, особливо за найбільш вразливих
    верств населення, – заявив президент Клаус Йоганніс.

  • Дискусії довкола послаблення обмежень

    Дискусії довкола послаблення обмежень




    У Румунії найоптимістичніша дата
    першого послаблення обмежень, запроваджених на тлі пандемії коронавірусу – це
    середина наступного місяця. Минуло п’ять тижнів обмежень пересування, румуни сидять
    у помешканнях, звідки можуть виходити лише з обґрунтованих причин, наприклад,
    щоб купити продукти харчування чи ліки. Або на роботу у випадку тих, хто працює
    у певних сферах діяльності. Освітній процес у навчальних закладах призупинений з
    11 березня, а магазини, за винятком тих, що продають товари першої необхідності,
    були тимчасово закриті.


    Те саме сталося й з ресторанами,
    кав’ярнями та численними підприємствами, а всі ці заходи, вжиті в умовах
    надзвичайного стану, введеного 16 березня, накладають свій відбиток на економіку.
    У цьому контексті гарні новини, незалежно від їхнього походження, стають ковтком кисню
    для всіх. Одну з них приніс у вівторок президент Клаус Йоганніс, який
    наприкінці зустрічі з прем’єр-міністром, кількома міністрами та керівником
    департаменту з надзвичайних ситуацій, заявив, що «настав час подумати про план послаблення,
    коли будуть виконані усі умови».


    Клаус Йоганніс: «Зараз в силі указ про
    надзвичайний стан, дійсний до 15 травня. Отже, після 15 травня, якщо кількість заражених
    на коронавірус і померлих від ускладнень коронавірусу зменшиться, якщо всі ми дотримуватимемось
    вжитих владою заходів і справи йтимуть у доброму напрямку, звісно, ми зможемо перейти
    до етапу послаблення. Але хочу сказати з самого початку, що це послаблення здійснюватиметься
    поетапно, не буде різкого послаблення, оскільки фахівці кажуть, що вірус не
    зникне, тому нам доведеться продовжити життя з певними обмеженнями. Однак рішення
    з цих питань прийматимуться політиками, урядом, з урахуванням наукових та
    медичних досліджень.»




    Отже, йдеться про поступове послаблення
    не раніше 15 травня і лише якщо медичні дані чітко покажуть, що найгірше позаду, що ситуація змінюється на краще і, що її можна тримати під контролем.
    Коли розпочнеться послаблення обмежень, відповідальність кожного зросте, – зазначив
    президент: «Не менш важливо зрозуміти зараз, після пройдення значного етапу
    цієї епідемії, що послаблення означатиме, що влада буде менш задіяна до
    життя кожного громадянина і тоді відповідальність більше ніж коли-небуть ляже
    на кожного з вас, дорогі румуни.»




    У Румунії загальна епідемічна
    крива наразі розвивається по висхідній, а кількість заражених та летальних
    випадків продовжує зростати, – заявив, у свою чергу, реалістично та обережно
    міністр охорони здоров’я Нелу Тетару, який додав, що рішення про можливе послаблення
    обмежень прийматиметься лише після глибокої оцінки, що буде проведена в
    наступному місяці.

  • Онлайнове навчання після весняних канікул

    Онлайнове навчання після весняних канікул




    У середу, після закінчення Великодніх
    свят румунські учні повернулися до онлайнового навчання, методу продовження
    занять під час коронавірусної пандемії, що призвела до тимчасового закриття навчальних
    закладів 11 березня.

    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив, в інтерв’ю приватному
    телебаченню, що школи можуть відкритися в кінці травня або на початку червня.
    Ми повинні бути дуже обережними щодо дітей, – зазначив міністр охорони
    здоров’я, який згадав також про підготовку певних протоколів для повернення учнів
    до школи. У свою чергу, прем’єр-міністр Людовик Орбан запевнив, що представники
    влади не вважають доречним варіант замороження
    навчального року, додавши, що метою уряду є забезпечити всі можливі умови для того,
    що учні успішно закінчили навчальний рік та склали національні іспити, за умов
    дозволених епідеміологічним контекстом.




    Відповідно до прес-релізу Міністерства
    освіти, структура навчального року поки що не була змінена. Отже, він має закінчиться
    12 червня. Державний секретар Міністерства освіти Лумініца Баркарі закликала педкадрів
    продовжувати докладати зусиль аби тримати учнів у контакті зі школою. Лумініца Баркарі: Ми повинні залишатися
    вдома, набратися терпіння, пробувати якомога більше працювати за допомогою
    Інтернету, звичайно, поважати робочий час, тобто не втомлювати учнів і
    враховувати їхній вік, бо деякі з них скаржаться, що вони занадто багато
    працюють, інші кажуть, що навпаки. Тому ми повинні бути збалансованими у
    всьому. Незалежно від періоду, коли буде прийнято рішення про поновлення навчання
    у школах, цей навчальний рік ми напевно закінчимо. Ми підготували і робочі
    варіанти для всіх національних іспитів.


    Міністерство освіти
    опублікувало програми, з яких були виключені предмети з другого семестру для тих, хто має скласти іспит на атестат зрілості або національний іспит після завершення 8 класу. Захід цей був узгоджений з
    представниками учнів, студентів, батьків, педкадрів та Національної ради
    ректорів.

    Державний секретар Міністерства освіти Лумініца Баркарі також
    оголосила, що в цьому періоді призупинення навчання, Міносвіти щотижня розміщує на власному веб-сайті
    п’ять навчальних тестів з
    кожної екзаменаційної дисципліни, що були складені відповідно до нових навчальних програм.Державний секретар
    Міністерства освіти також згадала про програму Телешкола, здійснена у співпраці з Громадським телебаченням, для того щоб учні із заключних класів
    отримували підтримку від викладачів-добровольців з метою підготовки до іспитів, які вони
    збираються скласти цього року.

  • Коли почнеться послаблення обмежень?

    Коли почнеться послаблення обмежень?




    У найближчій перспективі не передбачаються можливі заходи щодо послаблення обмежень,
    з міркувань охорони громадського здоров’я, – зазначається у заяві Групи Стратегічної
    Комунікації, поширеній на тлі публічного мусування різних пропозицій
    з цього питання. У документі показано, що вжиті досі заходи продемонстрували свою
    ефективність у боротьбі з розповсюдженням нового коронавірусу, тому їх слід
    неухильно дотримуватися і в найближчому майбутньому. Дебати щодо поступового
    зняття обмежень мають враховувати епідеміологічні зміни, а також необхідність
    запобігання ризикам чергової хвилі зараження.





    Влада проводить постійний аналіз поширення вірусу, що ґрунтується, насамперед, на
    соціальній поведінці та на рівні дотримання громадянами раніше вжитих заходів.
    Як висловилися в публічному просторі різні фахівці, румунська влада чекатиме
    приблизно 10 днів, щоб побачити, як зміниться епідеміологічна ситуація після Великодніх
    свят, упродовж яких соціальна активність була дещо вищою.




    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару: «Ми все ще знаходимося на висхідній кривій, кількість випадків продовжує зростати, так само зростає кількість
    померлих. Зважаючи на заразний момент цього періоду, упродовж якого частина
    населення дотримувалася вимог, інша частина ні, порушуючи й правила соціальної ізоляції
    та дистанції, ми побачимо якою буде ситуація через 10 днів і зробимо оцінку кривої.
    Коли досягнемо піку, протягом двох тижнів спостерігатимемо зменшення кількості
    нових випадків та кількості смертей, а також зміни в окремих вогнищах, які виникли
    або виникають на даний момент. Після початку травня, десь близько 15 травня, ми
    зможемо почати думати над послабленням, але, знову ж таки, на сьогодні ми ще не
    можемо говорити про послаблення.»


    Міністр охорони здоров’я Румунії наголосив, що додаткових обмежень щодо
    людей похилого віку та їх ізоляції не буде, заявивши, що коли влада прийме
    рішення про зняття обмежень, вони будуть спрямовані на всі вікові групи. Це
    уточнення було зроблене на тлі спекуляцій про можливі додаткові обмеження
    щодо осіб похилого віку, що викликало хвилю негативних емоцій та невдоволень. Міністр
    також заявив, що заходи щодо послаблення будуть різними з географічного погляду,
    у залежності від поширення вірусу та вогнищ.




    «Будуть частково відкриті деякі сфери діяльності або окремі магазини в
    деяких великих центрах, але з дотриманням правил соціальної дистанції та ізоляції.
    У певних населених пунктах та вогнищах це розпочнеться зі збільшення часового
    інтервалу, упродовж якого буде дозволено виходити з помешкання, в тому числі людям
    похилого віку. Так само з розширення переліку місць, куди буде дозволено
    виходити. Ці рішення ми прийматимемо динамічно і для кожного конкретного вогнища
    чи населеного пункту окремо, коли побачимо, що ця територія є безпечною. Надзвичайний
    стан дійсний до 15 травня, і лише потім буде можлива переоцінка»
    , – підсумував
    міністр охорони здоров’я Нелу Тетару.




    При розгляді можливих заходів послаблення обмежень будуть враховані й рекомендації
    Європейської Комісії, а також це робитиметься у тісній співпраці з іншими державами Європейського
    Союзу.

  • Монастир Пробота

    Монастир Пробота


    Великдень – це найважливіше християнське свято після Різдва.
    Незалежно на яку неділю квітня чи травня воно припадає, усі з нетерпінням
    чекають його приходу. Румуни, за звичаєм, зустрічають його вдома. Минулими роками, Великдень був
    нагодою для багатьох румунів повернутися додому із інших країн,
    де перебували упродовж
    всього періоду після Різдва. Цього
    року, через коронавірусну епідемію представники влади звернулися до них з
    проханням не повертатися додому. На жаль, цього року це свято стало сумним
    святом. Чимало сімей втратили близьких через жахливий вірус.


    Сучасні румуни не ходять до церкви щонеділі, можливо, що й
    не дотримуються регулярно посту, але у Воскресну ніч навіть і вони не забували піти на великоднє богослужіння. Церкви були переповнені
    людьми, у містах важко було знайти
    місце для припаркування автомобіля біля великих соборів, а вулиці за декілька
    хвилин після опівночі ставали
    справжніми рухливими річками світла. Цього року церкви закриті, вулиці пусті, а богослужіння можна було слухати
    і дивитися за допомогою онлайнових трансляцій. Цього року, ті, хто за звичай повертався в
    село до своїх батьків чи родичів, сподіваючись насолодитися традиційним столом,
    зі стравами, приготованими мамою та бабусею, або обирали податися в паломництво до одного з
    монастирів країни, готових прийняти туристів, залишилися вдома.


    Сьогодні запрошую зупинитися уявно в одному прекрасному монастирі
    Румунії. Називається він Пробота і прихований серед пагорбів північного сходу
    Румунії, у Сучавському повіті. Монастир цей
    є одним з найкрасивіших укріплених монастирів Південної Буковини. За звичай він може бути ідеальним
    місцем відправлення великодніх свят для тих, хто цінує історію, архітектуру та
    живопис. У монастирі діє майстерня
    живопису, де черниці розписують ікони на дереві та писанки. Щороку до свята Паски черниці приготовляються завчасно:
    печуть пишну білу паску, солодку, жовту «бабку», різні ласощі. У легенді
    кажуть, що на протязі Страсного тижня, коли Ісус Христос був розп’ятий на
    хресті, Богородиця прийшла побачити свого сина. Щоб догодити тим, хто вартували
    його, вона принесла їм повний кошичок білих яєць, який поставила біля хреста.
    Кров, яка стікала з ран розп’ятого, пофарбувала ті білі яйця. А Ісус дивлячись
    на людей, сказав: Від нині розписуйте
    і ви писанки, у пам’ять про моє розп’яття.


    Побудований в 1530 році молдовським князем Петром Рарешом, монастир Пробота
    вистояв у тяжких моментах своєї історії. Церква має форму трилисника, розділена
    на вівтар, наос, гробницю, пронаос і притвор, відокремлені один від одного
    кам’яними стінами. Купол – восьмикутний, відкритий над наосом, з чотирма
    вікнами. Апсиди примикають до стін, і зовні церква має форму корабля. Включений
    до списку історичних пам’яток Сучавського повіту ще з 2004 року, монастир був
    колись господарським некрополем Молдови, в ньому будучи поховані господарі
    Петру Рареш, Штефан Рареш, Елена Рареш та інші члени молдовської господарської
    сім’ї. Монастир складається з шести об’єктів: церкви Св. Миколая, каплиці, руїн
    господарських будинків, руїн внутрішніх будівель, кутових веж, внутрішньої
    стіни. Варто зазначити, що церкву Св. Миколая було включено в 1993 році до
    Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до когорти буковинських монастирів з
    настінними малюнками. Історія монастиря Пробота була не такою спокійною.


    У 1391 році, під час правління князя Петра Мушата І, серед густого лісу, з
    дубового дерева була зведена церква Св. Миколая. Це один з найстаріших
    монастирів Буковини. Кілька десятків років потому, господар Олександр Добрий
    (1400-1432 рр.) побудував нову церкву, на цей раз з каміння, неподалік струмка
    Пробота. У цій церкві, Штефан Великий поховав свою матір, пані Ольтю, яка
    померла в 1465 році. Від старої церкви залишилися лише руїни, оскільки
    дерев’яна церква була знищена в результаті катастрофи, однак пізніше відновлена Штефаном
    Великим. На жаль, церкву було знесено зсувом землі. Після смерті господаря
    Петра Рареша, в 1550 році, дружина господаря Елена і троє її синів (Іліяш,
    Штефан і Костянтин) вирішили обнести монастир оборонними стінами (заввишки 6
    м.) з трьома вежами. Іліяш Рареш збудував всередині укріпленого монастиря княжі
    будинки. У монастирській церкві були пізніше поховані Штефан Рареш (котрий
    зійшов на трон після свого брата Іліяша і правив Молдовою з 1551 по 1552 рр) та
    Елена Рареш (яка померла в 1553 році). У наступні роки в монастирі були
    поховані й інші члени їх сім’ї.


    У першій половині XVII століття, монастир був розграбований
    грабіжниками, які опоганили й декілька могил. Церкву було частково відновлено
    господарем Василем Лупу (1634-1653 рр.) У монастирі Пробота розгорнули свою
    діяльність чотири видатні митрополити та книжники Молдови: Григорій Рошка,
    Георге Мовіле, Феодосій Барбовський та Дософтей Баліл. Останній з них подарував
    1677 року монастир і його землі Єрусалимському Господньому Гробу. У монастирі
    оселилися грецькі ченці, які не піклувалися над тим як можна зберегти у доброму
    стані монастир, що з плином часу привело до його деградації. На додаток до
    недбалості, грецькі ченці проявили і невігластво. Таким чином, проведені ними
    ремонтні роботи більше завдали шкод як будівлі, так і настінним розписам
    інтер’єру. Настінні розписи вівтаря, нефу і гробниць були покриті розписами
    низької якості.


    15 вересня 1863 внаслідок схвалення Закону «Про
    секуляризацію монастирів», монастир Пробота перейшов у власність держави, а
    потім ліквідований. Постав цей монастир під увагу громадськості у 1904 році,
    коли святкували 400 років від смерті господаря Штефана Великого. У 1993 році,
    архієпископ Сучави і Радівців відновив монастир черниць. Були зведені нові
    келії для черниць, а також нові прибудови для паломників. У тому ж році, Церква
    Св. Миколая монастиря Пробота була включена до спадщини ЮНЕСКО. Це призвело до
    збільшення інтересу до цього пам’ятника, так що з 1996-го по 2001-ий рр. в
    чернечому комплексі розпочався масштабний процес дослідження, реставрації та
    відновлення під егідою ЮНЕСКО, при фінансовій підтримці Міністерства культури
    Румунії.


    Оригінальні фрески інтер’єрів від 1532 року були відновлені
    зусиллями реставраторів настінного розпису з Румунії, Австрії, Італії,
    Німеччини, Франції, Польщі, Чехії, Швейцарії і Колумбії. Відновлені після 1990
    року внутрішні фрески, здійснені в 1532 році, вражають манерою виконання, а
    також єдиною і послідовною іконографічною програмою. Теплі кольори були
    підібрані з особливою ретельністю. Представлені такі сцени, як Пантократор,
    Таємна Вечеря (у вівтарі), Святий Миколай Чудотворець і Розп’яття (в наосі),
    Вселенські Собори (у пронаосі), і Страшний Суд (на куполі притвору). Через дощ
    і сніг зовнішній розпис на стінах церкви в значній мірі був знищений, але ще
    можна захоплюватися такими сценами, як Дерево Іесіі та
    Акафіст Благовіщення.

  • 12 – 18 квітня 2020 року

    12 – 18 квітня 2020 року

    Надзвичайний стан
    був продовжений на місяць

    Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок підписав указ про продовження надзвичайного стану на 30 днів у зв’язку з поширенням нового коронавірусу, який вже забрав життя понад 400 людей по всій країні. Запроваджені раніше обмеження залишаються в силі, – заявив глава держави, додавши, що наразі не можна розслаблятися. Він зазначив, що, на жаль, ознак сповільнення пандемії не має, а небезпека ще не минула. Президент перерахував основні положення указу. Клаус Йоганніс: «Школи залишаються закритими, призупинені всі навчальні заходи, які припускають фізичну присутність у навчальних закладах, та у міру сил проводяться навчальні заходи в онлайн-режимі. Цим указом я уповноважив уряд вжити всіх заходів для забезпечення продовольчої безпеки громадян, шляхом подальшого постачання сировини для продовження виробництва, переробки, перевезення та постачання людям товарів першої необхідності. Під час надзвичайного стану можуть бути обмежені ціни на медикаменти та медичне обладнання, на продукти першої необхідності та на комунальні послуги, зокрема на електроенергію та опалення, газ, водопостачання, каналізацію та пальне.» З іншого боку, в указі прямо зазначається можливість здійснення управління громадськими медичними закладами персоналом установ, відповідальних за національну оборону та безпеку. У четвер відбулося онлайн-засідання у рамках якого парламент більшістю голосів затвердив президентський указ про продовження надзвичайного стану після того, як у середу члени спеціалізованих комітетів рекомендували схвалити відповідний нормативно-правовий акт. Відповідно до Конституції, у разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом Румунії на 30 діб, але указ про продовження дії надзвичайного стану має бути затверджений Парламентом протягом п’яти днів від його опублікування в Офіційному віснику.




    Уряд вніс зміни до Закону «Про
    Державний бюджет Румунії на 2020 рік»


    Уряд схвалив першу в цьому році
    поправку до держбюджету Румунії з огляду на нові економічні реалії в умовах
    спричиненої пандемією коронавірусу кризи. При цьому були враховані нові дані,
    зумовлені кризою в системі охорони здоров’я, відповідно дефіцит на рівні 6,7% ВВП
    та скорочення економіки на 1,9%. Найбільші додаткові кошти були виділені
    міністерствам праці та охорони здоров’я, зокрема для покриття витрат з оплату лікарняних,
    так званого технічного безробіття в приватному секторі та на інші види
    допомоги. У той же час додаткові кошти отримали міністерства фінансів,
    внутрішніх справ, транспорту, сільського господарства та громадських робіт. Представники
    влади заявили, що перевагами технічного безробіття можуть скористатися й фізичні
    особи-підприємці, працівники індивідуальних підприємств та особи, які
    передбачені в категорії «інші фахівці» Цивільного кодексу Румунії. Крім цього
    нові зміни містять заходи з підтримки малого та середнього підприємництва, що зазнало
    значних збитків від коронавірусної кризи. Так само почав діяти новий механізм,
    який дозволить цим підприємствам брати банківські кредити під державні гарантії,
    зі 100% субсидованими відсотками і без комісій, для забезпечення оборотного
    капіталу або для інвестиції.




    Попередження МВФ щодо румунської
    економіки



    Міжнародний Валютний Фонд очікує
    у 2020 році скорочення ВВП Румунії на 5% через коронавірус. Це досить велике падіння,
    спричинене пандемією коронавірусу, якщо згадати, що попередній прогноз показував
    зростання економіки Румунії на 3,5%. За даними міжнародних експертів, румунська
    економіка відновиться в наступному році, коли ВВП зросте на 3,9%. Нові оцінки
    МВФ набагато песимістичніші, ніж минулотижневий прогноз Світового Банку, згідно
    з яким у 2020 році Румунія зареєструє економічне зростання на 0,3%. З іншого
    боку, нові оцінки МВФ також показують вибухонебезпечне зростання темпів
    безробіття в Румунії, з 3,9% у 2019 році до 10,1% у 2020 році, з перспективою
    скорочення цього показника у 2021 році до 6%. У той же час МВФ також переглянув
    свій прогноз дефіциту поточного рахунку Румунії в цьому році, до 5,5% ВВП. Восени
    цей показник становив 5,2%. Згідно з прогнозом МВФ у результаті пандемії
    глобальна економіка може різко скоротитися на 3% у 2020 році, що набагато
    гірше, ніж під час фінансової кризи 2008-2009 років.




    Регламентування діяльності з перевезення сезонних
    працівників


    У Румунії було запроваджено низку умов, яких повинні дотримуватися
    громадяни Румунії, які виїжджають на сезонну роботу за кордон, особливо в
    Європу, що потерпає від коронавірусної кризи. Нові правила були схвалені розпорядженням
    міністра транспорту, що передбачає, що всі чартерні рейси для перевезення румунських
    сезонних працівників мають здійснюється на відстані не менше чотирьох годин
    один від одного. Згідно з розпорядженням усі рекрутингові агентства зобов’язані
    надати людям засоби індивідуального захисту, зокрема маски та рукавиці, а перевезення
    працівників дозволяється лише після отримання згоди аеропорту. Крім того, агентства
    зобов’язані мати свого представника у терміналі, який надаватиме всю необхідну допомогу
    пасажирам, у тому числі у випадку затримки або скасування рейсу. Цей документ покликаний
    попередити порушення на кшталт тих, що були виявлені наприкінці минулого тижня
    в аеропорту міста Клуж-Напока (північний захід), перед яким скупчилося майже
    1500 сезонних працівників, цим самим порушуючи правила соціальної дистанції,
    передбачені чинними військовими розпорядженнями про боротьбу з коронавірусною
    інфекцією (Covid-19).



  • Поправки до держбюджету на тлі пандемії

    Поправки до держбюджету на тлі пандемії




    У середу, Уряд Румунії прийняв, шляхом термінового розпорядження, поправки
    до державного бюджету та бюджету фонду соціального страхування на 2020 рік, враховуючи нові економічні дані в
    умовах кризи, спричиненої коронавірусною епідемією. В результаті цих змін
    будуть підвищені кошти для таких секторів як охорона здоров’я, праця, фінанси,
    громадський порядок та безпека та громадські роботи. В основному розглядаються забезпечення
    бюджетних ресурсів, необхідних для фінансування заходів економічної підтримки,
    прийнятих урядом за останній період.


    За словами керівника Канцелярії прем’єр-міністра Йонела Данке, уряд втричі
    збільшив кошти бюджетної схеми, що гарантує позики на обігові кошти та
    інвестиції, адресовані МСП. Вони зможуть скористатися позиками зі 100%
    субсидованими процентними ставками, нульовими відсотками та нульовими
    адміністративними комісіями до кінця цього року. У п’ятницю розпочинається
    найважливіша програма підтримки МСП в Румунії за останні 30 років – IMM Invest – програма, в якій
    візьмуть участь понад 40.000 малих і середніх підприємств.


    Це схема державної допомоги, затверджена Європейською Комісією, і наразі
    вона є єдиною, підкреслив міністр фінансів Флорін Кицу. Поправки до державного
    бюджету також забезпечуватимуть фінансування, необхідне для виплати допомоги по
    технічному безробіттю всім категоріям працівників, чиї трудові договори зараз
    призупинені, а також тим особам, які надають послуги на основі інших трудових угод,
    а саме уповноваженим фізичним особам, окремим підприємствам або іншим видам
    професіоналів, передбачених Цивільним кодексом.


    У сфері охорони здоров’я були виділені суми як для забезпечення необхідними
    медичними та санітарними матеріалами для боротьби з епідемією, так і для сплати
    соціального медичного страхування або прав бенефіціарів медичного страхування. Йдеться
    тут про медичні відпустки, пояснив Йонель Данке. Він уточнив, що коригування
    бюджету враховувало й макроекономічні дані, що надійшли від Національної комісії
    стратегії та прогнозування. Йонель Данке: За даними Національної комісії зі стратегії та
    прогнозування, економіка скоротиться на 1,9% порівняно з початковим прогнозом
    економічного зростання на 4,1%, на основі якого був розроблений державний
    бюджет. Це означає, що ВВП скоротиться на майже 6% цього року. Таким чином,
    були скориговані бюджетні асигнування відповідно до нових даних про обсяг
    економічної діяльності та прогнозованих надходжень до бюджету за цей рік, враховуючи
    одночасно й основні пріоритети уряду в цьому періоді щодо забезпечення
    необхідних ресурсів у сфері охорони здоров’я для обмеження розповсюдження
    коронавірусної епідемії та, водночас, для обмеження негативних економічних та
    соціальних наслідків, спричинених цим періодом.


    Данке уточнив, що внесенням змін до державного бюджету, гроші виділені з
    державного бюджету на зазначені заходи становитимуть 3% ВВП. Раніше міністр
    фінансів Флорін Кицу оголосив, що заразуряд працює над пакетом основних заходів щодо відновлення
    економіки, які будуть оприлюднені після завершення надзвичайного стану.

  • Румунія продовжила надзвичайний стан

    Румунія продовжила надзвичайний стан








    Оскільки небезпека не минула і ризик збільшення кількості заражених на SARS CoV-2 все ще високий, президент
    Румунії Клаус Йохганніс у вівторок оголосив про продовження на ще 30 днів надзвичайного
    стану, введеного 16 березня. Тим часом фахівці очікують, що пік пандемії буде
    десь у другій половині цього місяця, після Великодніх свят. Глава держави
    пояснив, що загальний суспільний інтерес вимагає продовження надзвичайного
    стану, передусім для продовження раніше вжитих заходів, а також прийняття
    нових, що дозволить владі ефективно та за допомогою адекватних засобів боротися
    з наслідками кризи.




    Таким чином, навчальні заклади залишаються закритими, уряд продовжує
    забезпечувати продовольчу безпеку громадян, а ціни на ліки, продукти харчування
    першої необхідності та на комунальні послуги надалі можуть бути обмежені. Також
    під час надзвичайного стану забороняється організовувати та проводити мітинги,
    демонстрації та будь-які інші акції культурного, наукового, релігійного чи
    спортивного характеру. Президент Клаус Йоганніс вважає, що послаблення обмежень
    у наступний період може призвести до різкого зростання кількості заражених на
    COVID-19, переповнення лікарень та збільшення тиску на систему охорони
    здоров’я. Тому він ще раз попросив громадян дотримуватися вимог влади, інакше
    наслідки можуть надзвичайно болісними.




    Клаус Йоганніс: «Я звертаюся до всіх, хто вважає, що справи не такі
    серйозні і продовжують ігнорувати вимоги влади. Не обманюйте державні установи,
    ви обманюєте самі себе, обманюєте своїх близьких, своїх дітей, батьків та
    бабусь і дідусів, життю яких ви створюєте загрозу, коли не дотримуєтеся вимог
    щодо захисту свого життя та життя своїх співвітчизників. Будь-який крок за рамками
    цих положень збільшує ризик вашого зараження і далі – ваших близьких. Не наражайтеся
    на небезпеку самі і не наражайте своїх близьких. Будьте відповідальними та солідарними.»





    Указ Президента про продовження надзвичайного стану був опублікований в
    Офіційному віснику, а парламент планує розглянути його у четвер в системі
    електронного голосування. Керівна Націонал-ліберальна партія оголосила, що
    підтримає рішення щодо продовження надзвичайного стану. Так само й Союз «За
    порятунок Румунії» та партія «Народний рух». З протилежного боку Альянс лібералів
    і демократів та партія «Про Румунія» заявляють, що голосуватимуть проти.






    Соціал-демократична партія повідомила, що вибере найкраще і відповідальне
    рішення як з точки зору захисту громадян, так і з погляду економічного
    відновлення країни. Тимчасовий лідер соціал-демократів Марчел Чолаку зазначив,
    що нинішній уряд не враховує пропозиції Соціал-демократичної партії щодо
    масового тестування населення на коронавірус та щодо конкретних заходів з
    відновлення економіки. Якщо парламент не підтримає продовження надзвичайного
    стану, глава держави буде зобов’язаний скасувати відповідний указ, а вжиті
    відповідного до його положень заходи припинять свою дію.

  • Реакція суспільства та індивідуумів під час кризи системи охорони здоров’я

    Реакція суспільства та індивідуумів під час кризи системи охорони здоров’я

    Надзвичайний стан, запроваджений в середині березня у Румунії через пандемію нового коронавірусу, приніс різні
    обмежувальні заходи, що застосовуються поетапно. Напевно, найбільш неприємними є
    обмеження свободи пересування, що припускають як збереження соціальної дистанції,
    так різкого скорочення поїздок. Відчуваючи спочатку страх зараження, а потім змушені
    не виходити з помешкання, румуни, як і всі європейці, переживають складну
    ситуацію, з якою не стикалися вже багато поколінь. Фахівці вже спостерігають за
    індивідуальними та груповими психологічними реакціями, стверджуючи, що певний
    рівень тривожності є нормальним у такій ситуації.





    Соціолог Чіпріан Гредінару каже, що на
    початку кризи системи охорони здоров’я багатьох румунів охопила паніка. «Це був
    той ажіотаж навколо скуповування різних товарів, без нагальної потреби, у
    результаті чого з полиць магазинів зникли різні товари, як наприклад туалетний
    папір. Румуни створили довгострокові запаси, але така сама ситуація спостерігається
    у всьому світі. Скрізь жартують про зникнення туалетного паперу. Так само
    зникли дезінфікуючі засоби. Звичайний медичний спирт став неймовірно дефіцитним
    товаром. На тлі паніки також спекулятивно
    зросли ціни на певні продукти, передусім через зростання попиту. Протягом
    усього цього періоду суспільство в цілому зосередилося на кризі, викликаній цим
    вірусом. На першому етапі, перед введенням карантинних заходів була загальна
    збентеженість. Навіть у гіпермаркетах спостерігалося неймовірне
    скупчення людей, які кинулися поповнювати запаси їжі та предметів першої
    необхідності. А це було ідеальним середовищем для передачі вірусу. Поступово
    усі почали краще розуміти з чим мають справу і пристосувались. Тепер люди спокійно
    чекають в черзі, біля входу в магазин. Однак ця збентеженість є природною,
    оскільки ніхто з нас раніше не стикався з подібною ситуацією.
    »




    Проте паніка має два можливі наслідки:
    вона може принести шкоду, але може принести й користь, оскільки люди стають більш
    обачними та уважнішими до інформації лікарів та рішень органів
    влади. Серед них було й рішення про обмеження права на вільне пересування, що,
    однак, не викликало жодних протестів, – зазначає Чіпріан Гредінару. «Були установи,
    які розкритикували ці рішення, але не було сильної соціальної реакції саме
    тому, що кожна людина знає, що може заразитися цим вірусом. Я вважаю, що з
    часом люди звикнуть до цього і рівень стресу знизиться.
    »




    Інші очікування соціологів стосуються
    змін, які спричинить ця криза у колективній ментальності. Говорить соціолог Чіпріан
    Гредінару. «Щось точно зміниться. По-перше, в довгостроковій перспективі
    відбудуться зміни в економіці та з точки зору нашого права на вільне
    пересування. Мабуть, зміняться і споживчі звички. А два місяці, проведені переважно
    в помешканні, змінять уявлення про важливість соціального та сімейного життя.»




    І на індивідуальному рівні відбудуться зміни,
    разом з механізмами управління почуттям тривоги, – каже психолог Діана Стенкуляну.
    «Певна доза відчуття страху є природною. Це адаптивна реакція мозку, яка
    говорить нам, що щось не так і що нам потрібно підготуватися. Саме ці емоції
    тривоги і страху є двигуном цієї підготовки. Це перший крок до усвідомлення
    того факту, що ми не можемо повністю розслабитися в цей період. Потім, важливо знайти
    ті види діяльності, якими ми можемо займатися вдома уникаючи посилення тривоги,
    щоб уникнути паніки чи відчаю. З цієї точки зору, я рекомендую жити за певним
    розпорядком, який допоможе нам мати певний контроль і передбачуваність. Він не
    повинен бути надто складним і має об’єднати всі наші корисні звички. Наприклад,
    нам потрібно переодягатися і не залишатися в піжамі цілий день. Крім того, слід
    додати рутину догляду за мозком та душею, зайнятися чимось, щоб продовжити своє
    професійне життя. В домашньому офісі ми також повинні ставити перед собою певні
    службові завдання, але усвідомлюючи, що за цей період ми не можемо діяти в
    звичайних параметрах ефективності. До всього цього треба додати розслаблення ,
    наприклад почитати книгу або подивитися фільм. Важливо проводити вправи, які
    дисциплінують тіло, шанують розум і дисциплінують душу, щоб зберігати контроль
    за почуттям тривоги.»




    Довгострокові зміни менталітету будуть
    і на індивідуальному рівні, – каже психолог Діана Стенкуляну. «У вирі докарантинного
    життя, ми завжди планували зустрітися з друзями, частіше дзвонити батькам,
    робити більше перерв на каву, щоб поспілкуватися з колегами по роботі. Тобто ми
    завжди усвідомлювали важливість цих речей, але не робили цього через брак часу
    або робили досить рідко. Але зараз в ізоляції, ці прагнення стають для кожного
    з нас ще важливішими. Ми починаємо шкодувати про дотеперішню рутину
    соціалізації і тому важливо пам’ятати це, аби потім, коли повернемося до нормального життя, ми не тільки
    теоретично усвідомлювали важливість соціалізації, а дійсно підтримували прямій
    і постійній зв’язок з близькими нам людьми. До тих пір було б непогано зберігати
    цифрові ритуали, тому що вони є єдиною на цей момент можливістю, частіше розмовляти
    по телефону або в Інтернеті, якщо є така технічна можливість, з батьками, з близькими
    родичами та з друзями. Я маю на увазі той вид взаємодії, який раніше втрачав
    позиції перед щоденною метушнею.»




    За словами експертів з психології та
    соціології, це має бути одним із бажаних наслідків періоду соціального дистанціювання:
    посилення дійсно важливих людських контактів та їх пріоритетність перед іноді гнітючою
    професійною діяльністю.

  • Реконфігурація системи охорони здоров’я

    Реконфігурація системи охорони здоров’я




    Система охорони здоров’я знаходиться на передовій лінії запеклої боротьби з
    вірусом SARS CoV-2, невидимим ворогом, якого дуже важко побороти. Хоча в
    Румунії були вжиті жорсткі заходи щодо обмеження та запобігання коронавірусної
    хвороби, в різних куточках країни виникли вогнища інфекції, які потребували рішучих
    дій для попередження поширення інфекції.




    Останні серйозні спалахи були зареєстровані у містах Фокшань та Галац
    (схід), куди міністр охорони здоров’я Нелу Тетару вирушив особисто, аби
    безпосередньо на місці оцінити ситуацію.
    У Фокшанській повітовій лікарні швидкої допомоги на період надзвичайного стану було встановлено військове керівництво, оскільки керівник цього
    медзакладу був інфікований новим коронавірусом, у результаті чого всі працівники
    мають бути протестовані на COVID-19. Також у дев’ятьох медиків та всіх
    працівників диспетчерської Служби швидкої допомоги повіту Вранча був
    підтверджений коронавірус, в результаті чого уся діяльність цієї структури була
    реорганізована.




    Серйозні проблеми є й в місті Галац, де
    міністр охорони здоров’я відвідав місцевий приватний пансіонат для людей похилого віку, який перебуває
    на карантині, а також повітову лікарню, у відділенні інтенсивної терапії якої лікують
    важкі випадки захворювань на коронавірус. З цього приводу міністр Нелу Тетару
    заявив, що перші заходи щодо послаблення чинних обмежень будуть вжиті не раніше
    другої половини травня і попередив, що для літніх людей заборону на пересування буде продовжено: «Ми враховуємо можливість
    продовжити обмеження для них на понад один місяць, якщо ситуація не покращиться.
    Треба зрозуміти, що вони найбільш уразливі. Ми мусимо захищати осіб похилого
    віку і в цьому плані повинні вживати заходів, які потрібно вжити. Наразі у
    нас немає термінів, в цей момент ми все ще наполягаємо на продовжені обмежень,
    можливо навіть більш жорстких, адже на нас чекають три, чотири дуже складних тижнів. Говорити про послаблення обмежень можна
    буде після 15-20 травня або навіть з 1 червня, але вони здійснюватимуться поступово,
    окремо для кожного населеного пункту. І вони робитимуться одночасно, з деякими
    обмеженнями, люди зможуть виходити з помешкання лише, якщо матимуть маску чи
    рукавиці. Послаблення супроводжуватиметься запобіжними заходами.»


    Ще один медичний заклад, що став
    вогнищем поширення коронавірусу і де було тимчасово встановлено військове
    керівництво, Повітова лікарня у місті Дева (захід), вийшов з карантину та
    готова приймати хворих на COVID-19. Перед відкриттям було проведено дезінфекцію,
    епідеміологи підготували необхідні схеми і на наступні два тижні була створена
    перша робоча група, що складається з медиків, медсестер та допоміжного
    персоналу.

    Тим часом у Констанці (південний схід) був зведений наметовий
    шпиталь, обладнаний всім необхідним для надання невідкладної допомоги та
    підключений до комунальних водопровідних, каналізаційних та електричних мереж,
    що працюватиме за модульною структурою ізоляції та лікування. Крім того він був
    оснащений сучасним радіологічним апаратом та новим апаратом для тестування методом полімеразної ланцюгової
    реакції (ПЛР).

  • Сильне скорочення румунської економіки

    Сильне скорочення румунської економіки




    Міжнародні експерти говорять про глобальну рецесію на тлі
    пандемії коронавірусу, якщо кожна країна не вживе необхідних заходів для
    боротьби з кризою. Економіка Румунії вже скоротилася на 30-40% через поточну
    кризу, за оцінками міністра економіки Вірджіла Попеску. В інтерв’ю Радіо
    Румунія, міністр економіки заявив, що автомобільний сектор, туризм, транспорт і
    так звана «індустрія гостинності» найбільш стражають в результаті обмежень, накладених
    владою.

    Однак уряд готує нові інструменти для підтримки бізнес-середовища, серед
    яких безпосередню допомогу в розмірі 750 мільйонів євро для малих і середніх
    підприємств, запевнив Вірджіл Попеску: «Пакети заходів будуть зроблені таким
    чином, щоб компенсувати втрати, пожвавити економіку та в найкоротші терміни знаходитися
    там, де ми були на початку кризи. Ми хочемо поступово, повільно відновити
    економіку та досягнути рівня, який ми мали раніше. Крім того, я вважаю, що дуже
    важливо подумати про те, що ми будемо робити в посткризовий період і подумати
    про стратегію у середньо- та довгостроковій перспективі для Румунії. Це тому
    що, після кризи нам доведеться думати про те, що будемо робити в майбутньому з
    румунською економікою, тому що, на мою думку, нічого не буде таким, як було
    раніше».



    Щодо ситуації з румунською економікою в міжнародному
    контексті, Вірджіл Попеску заявив: «Ми повинні намагатися отримати вигоду
    в результаті цієї пандемії. На мій погляд, багато галузей промисловості будуть
    перенесені в європейський простір. Так само я думаю, що ми не повинні пропустити
    цей шанс і бути готовими приймати нові індустрії в Румунію, нові інвестиції в Румунію,
    що, очевидно, створить нові сподівання для румунів та румунських працівників».


    Дослідження, проведені міжнародними експертами щодо
    впливу нинішньої кризи у сфері здоров’я на економіку Румунії, передбачають
    ризик переходу в рецесію та втрату гонки з регіональними конкурентами. Аналіз
    Консалтингового агентства з розвитку бізнесу показує, що румунській економіці
    загрожує крах, оскільки влада спізнюється пропонувати конкретні рішення безпрецедентній
    кризі, на тлі коронавірусної пандемії.

    На думку фахівців, швидкість, з якою
    збільшуються економічні наслідки, швидко призведе до серйозної рецесії та до того,
    що більше двох мільйонів людей втратять свої робочі місця. Водночас, Румунія
    ризикує зазнати поразки у гонці за конкурентоспроможність перед такими країнами
    регіону, як Польща, Угорщина та Болгарія. Поки що понад 215.000 людей втратили місце
    праці в Румунії, а понад мільйон перебуває
    у так-званому «технічному безробітті», згідно з даними, централізованими
    Міністерством праці.