Tag: Молдова

Перемога Майї Санду на минулорічних президентських виборах відкрила
невеликій колишній радянській, переважно румуномовній, сусідній з
Румунією державі європейський шлях. Перші наміри та дії нового президента
Республіки Молдова, в тому числі прийом президента Румунії Клауса Йоганніса,
підтвердили її намір відновити зв’язки з Бухарестом та Брюсселем, які практично
були призупинені під час попередньої влади соціалістів.

Однак ентузіазм, викликаний її обранням, був загальмований аналізом,
який показав, що в умовах опозиції законодавчого органу та обмежених
конституційних повноважень Майї Санду буде важко, якщо не неможливо, досягти
успіху у впровадженні реформ. Розв’язкою цієї ситуації можуть бути дострокові
вибори, а потім створення уряду, який би став її партнером. На даний момент
такий сценарій здається малоймовірним. У вівторок Конституційний суд Республіки
Молдова визнав неконституційним указ, яким Майя Санду повторно висунула кандидатуру Наталії Гаврилиці на пост
прем’єр-міністра.

Конституційний суд також закликав парламентські фракції та президента
провести нові консультації, щоб подолати кризову ситуацію довкола призначення
прем’єр-міністра, тим більше, що глава держави не висунула кандидата,
підтриманого парламентською більшістю. Майя Санду заявила 11 лютого після
консультацій з парламентськими фракціями, що вона повторно призначила
кандидатуру Наталії Гавриліце, яка вже була відхилена, на посаду
прем’єр-міністра, з метою добитися дострокових парламентських виборів.

Після рішення Конституційного суду Майя Санду порівняла нинішню ситуацію
в Республіці Молдова з ситуацією наприкінці 2015 року, коли колишній лідер демократів
Влад Плахотнюк створив кишенькову більшість у парламенті, а президент Ніколає
Тімофті був змушений висунути кандидата з боку цієї більшості на посаду
прем’єр-міністра. Вона далі виступає за проведення дострокових парламентських
виборів та закликала депутатів, цитуємо тих, хто не потрапив у мафіозні
мережі піти цим шляхом.

Президентка вважає, що в
нинішньому парламенті немає більшості, яка б підтримувала боротьбу з корупцією,
та скептично ставиться до намірів депутатів вивести країну з кризи. Їх
так звана більшість не має нічого спільного з порятунком країни. Країна повинна
бути врятована від злодіїв, – сказала Майя Санду.

З протилежного табору
лідер соціалістів, колишній президент Ігор Додон звинуватив Майю Санду у
серйозному порушенні Конституції та закликав її негайно видати указ про
призначення законного кандидата на пост прем’єр-міністра, нагадавши, що
більшість, сформована навколо соціалістів, має свого кандидата на посаду
прем’єр-міністра. В іншому випадку соціалісти погрожують протестами.

Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки, опублікованим у
Кишиневі, 42% опитаних вважають, що враховуючи нинішню політичну ситуацію
формування нового уряду є пріоритетом, а 39% виступають за проведення
дострокових виборів.

Майже половина від загалом чотирьох мільйонів громадян Республіки Молдова живе і працює за кордоном. Саме ці люди, їхніми грошовими переказами зуміли врятувати країну, яка стикається з численними проявами корупції, від банкрутства. І теж вони масово схилили баланс, в середині листопада, на користь прозахідної Майї Санду, яка, таким чином, стала першою жінкою-президентом колишньої радянської республіки, переважно румуномовної.

Незабаром після того, як офіційні результати підтвердили її чітку перемогу над колишнім президентом, проросійським соціалістом Ігорем Додоном, Майя Санду оголосила свої пріоритети, серед яких: боротьба з корупцією, реформування інституцій та консолідація держави, яка б забезпечила високий рівень життя своїм громадянам. Для виходу з бідності Республіці Молдова потрібні інвестиції та робочі місця, щоб ті, хто нині живуть за її межами могли повертатися додому та відбудувати країну, – вважають політичні оглядачі. Країні необхідна зовнішня підтримка, та, в цьому сенсі, ще з перших тижнів мандату Майї Санду, Кишинів почав демарші з оптимізації своїх відносин зі стратегічними партнерами, відносини, які були заморожені під час мандату Ігоря Додона.

Перший офіційний візит до Республіки Молдова на найвищому рівні, був візит глави румунської держави Клауса Йоганніса. Як повідомила Адміністрація Президента Румунії, візит забезпечив належні рамки для оголошення сильної підтримки нової президентки та громадян Республіки Молдова, у їхніх зусиллях на шляху до стабільної демократизації, безповоротного впровадження принципів верховенства права та консолідації як європейського курсу, так і привілейованих відносин з Румунією. Візит має й символічну сторону, оскільки протягом п’яти років президент Клаус Йоганніс не відвідував Республіку Молдову.

Таким чином, ситуація повертається до нормальності, – стверджував молдовський політичний оглядач і журналіст Влад Цуркану, в день візиту глави румунської держави до Республіки Молдова: «У сентиментальному сенсі ми могли б сказати, що кров не вода, в тому значенні, що незалежно від політичних аварій у Республіці Молдова, від яких ми ніколи не застраховані на цій території з мінливими пісками, у певний момент відновлюється нормальність, з цієї точки зору. У дипломатичному плані відносини сьогодні на найвищому рівні, після того як, вже стало відомо, що пан Йоганніс уникав політичних та дипломатичних відносин з колишнім президентом Ігорем Додоном. Після сьогоднішньої зустрічі ми сподіваємось, що й інші стосунки будуть відновлені. Хоча відносини не були розірвані, як у 2009 році, коли посол Румунії був висланий, у деяких галузях були наявні штучні проблеми.»

Всього за кілька тижнів нам вдалося розблокувати відносини з нашими сусідами та нашими стратегічними партнерами, Румунією та Україною, після періоду, коли відносини на найвищому рівні були заморожені через ворожу політику керівників Республіки Молдова відносно як Бухареста, так й Києва, – сказала Майя Санду: «Ще одним важливим партнером, з яким нам потрібно переглянути відносини це ЄС. Ми хочемо відновити процес зближення Молдови з ЄС шляхом демократичних та економічних реформ, які перетворять Молдову в європейську державу, державу з європейськими установами, європейськими школами, європейськими лікарнями, європейськими дорогами, європейським майбутнім, яка діє виключно в інтересах усіх громадян.»

Через тодішні недемократичні практики Кишинева, Брюссель заморозив у 2018 році значну частину фінансової допомоги Республіці Молдова. Тепер, Майя Санду рішуча відновити стосунки з ЄС та провела зустрічі з усіма лідерами в Брюсселі. Вона отримала запевнення, що її країну підтримуватиме ЄС в зусиллях з реформування та зміцнення демократії, а також у боротьбі з пандемією COVID-19. У наступний період Майя Санду повинна закріпити свою політичну позицію в Кишиневі, – додав політичний оглядач Влад Цуркану.

Ймовірно, цього року відбудуться дострокові вибори, щоб глава держави могла отримати, якщо буде можливо, парламентську більшість, що дасть можливість cтворити уряд, який би підтримував політичні та дипломатичні зусилля президента: «Однак, можливо, що перший рік свого мандату Мая Санду втратить на продовження боротьби з Додоном та іншими досить впливовими олігархами, оскільки мільярдер, який зник у 2014 році повернувся до Республіки Молдова і спричинив хаос, в тому сенсі, що багатьох політиків підкуповує і маніпулює як завгодно, але Майя Санду лише на початку свого мандату. І, зайнявши найважливішу посаду в державі, я думаю, що вона безсумнівно має сили, яка до речі допомогла її стати главою держави. Вона користується величезною підтримкою з боку народу, на шкоду окремих альянсів партій, які не хочуть втратити контроль над системою, над фінансовими потоками, і це, мабуть, допоможе її отримати політичну підтримку, і після цього, я не сумніваюся, що Європейський Союз підтримуватиме її за допомогою політичних та фінансових інструментів. Брюссель повністю підтримує Майю Санду. На Заході, безсумнівно, розуміють, що якщо не підтримуватимуть Республіку Молдову, вона надалі стикатиметься з такими політичними проблемами, як під час президентського мандату Ігоря Додона.»

За 5 кілометрів від кордону з Україною, на північному-сході Румунії, у
Сучавському повіті, розташоване невелике містечко Серет, на околиці якого протікає однойменна ріка. Серет вперше
згадується в документах як місто у 1334 році. Про історичні пам’ятники цього міста
й розповім я вам сьогодні.

Місто одне з найдавніших міст Румунії, яке передувало утворенню феодальної
держави Молдова і було другою столицею Молдови (після Байї), у другій половині
XIV століття. Воно також відоме як важливий прикордонний пункт на північному
кордоні Румунії з Україною. Місто розташоване приблизно на півдорозі між
Чернівцями та Сучавою, на європейській дорозі E85, на відстані 42 км від міста
Сучава, однойменного повіту, та 5 км від кордону з Україною. Воно є транзитним
пунктом, саме тому розвинулося на початку як економічний і комерційний центр на
торговому шляху, що з’єднував придунайські міста зі Львовом. Археологічні
дослідження, проведені в міському периметрі місцевості Серет, виявили свідчення
постійного проживання ще з часів неоліту і трипільської доби..

Протягом 1211-1225 років на одному з пагорбів поблизу Серета, орден
Тевтонських лицарів побудував фортецю. Точна дата невідома, але інформація
з’являється в «Географічному словнику Польського королівства та інших
слов’янських держав», опублікованому в 1880 році у Варшаві. Згідно з тим же
словником, у 1241 році місто і Тевтонська фортеця були знищені татарами. Через приблизно 100 років, у 1351 році, король Угорщини Людовик Анжуйський уклав
договір з герцогом Литовським у Сереті. Цей договір визначив межі князівства Молдова,
кордони, які зберігатимуться сотні років. Приблизно з тих років місто Серет був
столицею Молдови за часів правління князів Саса Воде, Лацку Воде та Богдана І аж
до 1388 року, коли столицю переносять до Сучави.

У 1358 р. було завершено будівництво Церкви Святої Трійці, яка служила
церквою княжого двору. Ця церква зберіглася у своєму первісному вигляді до
наших днів і функціонує донині. Церква Святої Трійці була архітектурним зразком
для православних церков, побудованих у князівстві Молдова протягом наступних
150 років. Її було занесено до національного надбання у 2015 році. Через
відсутність документів, пов’язаних із будівництвом церкви, дата зведення та
ім’я засновника невідомі. Деякі історики стверджують що це відбулося під час
правління Саса Воде (1354-1358 рр.), спираючись на те, що церква знаходиться на
пагорбі Саска, топонім, що походить від ім’я воєводи. Однак, історик Ніколає
Йорга приписував момент збудування церкви князю Петру II Мушату (1374-1391 рр.)
на основі вивчення використовуваної техніки. Археологічні дослідження, проведені на
початку XXI століття, підтвердили дату
зведення пам’ятника в кінці XIV століття. Поблизу церкви були виявлені
будинки дев’ятого і десятого десятиліть XIV століття, всередині яких були знайдені
глазуровані керамічні диски, ідентичні тим, що прикрашають стіни церкви. Поряд
із церквою були досліджені численні гробниці, що датуються XV-XVIII століттями.

Церква побудована з необробленого кар’єрного каменю, але на фасаді була
використана й проста або глазурована цегла, що має декоративну функцію. Це
найстаріша кам’яна трилобатна споруда в Молдові, датована XIV століттям.
Розміри церкви скромні порівняно з типовими релігійними пам’ятниками: довжина -
16,5 м; ширина – 11 м; товщина стін – 1,1 м; висота основи – 40 см. Інтер’єр
церкви поділений на пронаос, неф та вівтар. Немає вхідного притвору, ми входимо
через двері прямо в пронаос, який має невелике віконце з південного боку, в
нефі є інші два віконця, а у вівтарі ще одне, розташоване на осі апсиди.
Пронаос прямокутний і вузький і відокремлений від нефу товстою кам’яною стіною,
посередині якої є невеликі арочні двері. Неф покритий куполом, що спирається на
чотири напів-циліндричні арки: дві вузькі обрамляють дві бічні апсиди і дві більш
широкі, нерівні, підтримувані консолями. Вівтар на одну сходинку вище за нефу і
має напівкругу форму з трьома вікнами. У церкві немає і ніколи не було
настінних малюнків. Цінний іконостас, виконаний у стилі молдовського
бароко, датований принаймні на початку XIX століття, був відремонтований
у 1841 році і замінений новим у 1995 році.
Нинішній іконостас виготовлений з дубового дерева. У пронаосі
зберігається кілька надгробків XVI-XVII століть, прикрашених старовинними скульптурними
елементами. Найдавніший надгробний камінь – вірменський, орнаментом якого є
квітка, що виходить із вази. На ній є наступний напис вірменською мовою: Це надгробний камінь покійного Марка,
сина священика Сахага, який помер у 1553 році.

За часів правління князя Лацку Воде, у 1370 році було завершено будівництво
іншої церкви у Сереті – церкви Святого Іоанна Хрестителя, за кошти принцеси
Маргарети Мушат, мати принца Петра I Мушата. Вона не зберіглась у своєму
первісному вигляді, зазнавши ряду архітектурних змін, так що сьогодні вона з
незначними змінами зберігає зовнішній вигляд, набутий після робіт від 1673 року,
і розташована у самому центрі міста. У 1673 році Штефан Петрічейку, воєвода
Молдови, побудував церкву Святого Онуфрія, яка розташована на околиці міста, у
кварталі Менестіоара, і яка з архітектурної точки зору подібна на церкву
монастиря Путна. Вона побудована на місці іншої меншої церкви, збудованої в
1560 році місцевим священиком.

Теж на території міста розташоване старе єврейське кладовище, що має велику
кількість надгробків, прикрашених скульптурами з різними єврейськими мотивами.
Найдавніший надгробний камінь датується 1560 роком, що свідчить про те, що
старе кладовище в Сереті є одним із найстаріших у Східній Європі і тому його було оголошено історичною пам’яткою.
Так само, є згадки в документах від 1352 року про сильну вірменську колонію в Сереті.
На той час Серет мав сильну вірменську громаду, засновану під час вірменської
міграції 1319 або навіть 1239 року. На жаль ця громада залишила по собі лише
надгробні плити. Про це свідчить перепис населення від 1869 року, коли в місті
Серет проживало близько 6 тисяч людей, з них 30% румунів, 28% євреїв, 25%
німців та 16% українців, і жодного вірмена. У 1871 р. Музейне товариство міста створило
першу археологічну колекцію в Буковині, яку було передано Чернівецькому музею.

У 1893 р. до міста прибула велика група польських емігрантів з Росії – 52
сім’ї, які налічували 315 осіб. На той час префектом району був етнічний поляк,
що полегшило поселення емігрантів у цьому місті. У 1896 році було введено в
експлуатацію невеликий нафтопереробний завод, який належав громадянину на ім’я
Крафт. Через два роки відкривається залізничний вокзал Серет. У 1907 р. був
введений в експлуатацію Водяний завод. Того ж року в місті була зведена українська
греко-католицька церква, яка проіснувала до нині.

Отже, шановні радіослухачі, на кордоні з Україною чекає на вас містечко повне
історії з великою кількістю пам’ятників і в якому проживає й невелика українська
громада.

Нещодавно
в місті Ясси були опубліковані
результати комплексного дослідження, проведеного протягом двох років, що мало на
меті оцінити та проаналізувати спроможність Румунії як міжнародного гравця в її східному сусідстві, точніше, у відносинах з Р.
Молдова та Україною. Воно припускало
проведення опитування як серед провідних експертів з Р.Молдова, України та
Румунії, так і соцопитування серед пересічних молдован та українців.

RadioRomaniaInternational · Relatii Bilaterale-Взаємини – 26.01.2021

Дослідження
пропонує аналітичну модель для оцінки міжнародної спроможності державного
суб’єкта на основі факторів, які, згідно з літературою по спеціальності,
включають як елементи «жорсткої сили» (hardpower), так і «м’якої сили» (softpower), – розповів
координатор проєкту Теодор Мога, викладач Ясського університету ім. Александра Йоана
Кузи. «Ми розробили дослідження, яке мало на меті оцінити потенціал
зовнішньої політики Румунії щодо її безпосереднього східного сусідства та
внеску Румунії у зміцнення регіональної стабільності та безпеки. Наш проєкт був
профінансований за рахунок гранту Міністерства інновацій та дослідження і був
впроваджений протягом двох років. Ми розпочали роботу у 2018 році та завершили її
наприкінці минулого року. Для того, щоб проаналізувати зовнішній вплив Румунії,
ми побудували модель, засновану на кількох факторах, яка, згідно з літературою
по спеціальності, сприяє зовнішньому впливу. З-поміж цих факторів згадаю розмір
та географічне розміщення, а також населення Румунії, економіка, економічний
потенціал, військовий потенціал, питання, пов’язані з історією та культурою,
інституційну спроможність та внутрішній досвід і участь у міжнародних
організаціях, тобто фактори твердої та м’якої сили. Потім ми спробували
побачити, як сприймається Румунія в сусідніх країнах, а точніше в Республіці
Молдова та Україні. Ми зробили це кількома способами. Спершу проаналізували
зовнішньополітичний дискурс в Республіці Молдова та Україні протягом 10 років,
з 2009 по 2019 роки, після чого провели опитування як у Республіці Молдова, так
і в Україні, для визначення сприйняття Румунії населенням цих двох країн, а
наприкінці провели співбесіди з експертами, як з Республіки Молдова, так і з
України, а згодом з Румунії, щоб зіставити дані.»

Проаналізувавши
результати дослідження його автори прийшли до низки цікавих висновків, про які
розповів Теодор Мога: «Ми не змогли визначити послідовну, чітку, багаторічну
зовнішню політику Румунії щодо свого сусідства і констатували лише досить
обмежене, я наважусь сказати навіть пасивне, ставлення, яке не виходить за
загальні рамки дій Європейського Союзу чи НАТО, тобто Румунія не має власних ініціатив.
І дуже цікаво, що увага до сусідства зосереджена передусім на Республіці
Молдова. Проте навіть в Україні ми маємо кілька дуже цікавих спостережень. І я
б розпочав з одного з них, а саме з того, що 2014 рік, коли ми стали свідками анексії
Криму та російської агресії на Донбасі, став переломним моментом, своєрідним
перезапуском двосторонніх відносин. Якщо до 2014 року відносини між Румунією та
Україною були досить холодними і характеризувалися своєрідною взаємною
недовірою, то з 2014 року ми помітили перекалібрування дискурсу між двома
країнами. Отже, з цього моменту взаємні підозри згасають перед спільними
викликами безпеці, спровокованими Російською Федерацією в регіоні. І теж у 2014
році Румунія стала першою державою ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між
ЄС та Україною, що є дуже важливим елементом. Крім того, Румунія з того моменту
постійно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, що також помітно
на рівні офіційного дискурсу. Але навіть якщо двосторонній дискурс став
позитивним, позитивні зміни двосторонніх відносин загалом є досить скромними,
все ще відчувається невикористаний величезний потенціал на рівні відносин між
двома державами. Тож, якщо у політичному плані справи дещо змінилися на краще, загалом
двосторонні відносини не зазнали особливих змін і Румунія залишається
незвіданою землею для населення України. І це наша друга важлива констатація,
на яку нас вивів дуже високий відсоток відсутності відповідей громадян України,
на запитання соцопитування, десь 30-40% респондентів сказали нам, що не мають
відповіді або мали нейтральне ставлення до наших запитань. Отже, українці
загалом дуже мало знають про свою сусідню країну і тому їм дуже важко визначити
своє ставлення до неї.»

Дослідження
також включає цілу низку рекомендацій щодо зовнішнього потенціалу Румунії, в основу яких лягли й уявлення про неї громадян
України та Республіки Молдова,
– каже Теодор Мога. «Інша цікава річ: 90% українців, наприклад, ніколи не були
в Румунії, 6% відвідали її один, максимум три рази, що багато говорить про рівень
інформації, яку українці мають про Румунію. В економічному плані українці
розглядають Румунію як країну, з великим потенціалом зростання та як відносно
важливу економіку в регіоні, але, на жаль, співпраця між двома країнами є дуже
скромною. Економічно Румунія майже відсутня на українському ринку або її
економічна присутність обмежена максимум прикордонними регіонами. Румунія не
входить до першої десятки торговельних партнерів України, а Україна до топ-10 партнерів Румунії,
що виглядає дуже дивно, враховуючи те, що Україна є найбільшою сусідкою
Румунії, з якою наша країна має найдовший кордон, понад 600 км. Існує гостра
потреба, на наш погляд, розвивати інфраструктуру, сполучення, транспортне сполучення
між двома країнами, враховуючи те, що інфраструктура між ними, наприклад, є
дуже хиткою. І мова йде не тільки про автомобільний транспорт, а й про морський
транспорт на Чорному морі, річковий транспорт на Дунаї тощо. Це значно
покращило б економічні зв’язки, а також призвело б до розвитку туризму,
оскільки туристична Румунія, загалом, майже невідома для української
громадськості.»

Повний текст дослідження англійською мовою, можна прочитати ТУТ.

У неділю румуни відзначили 162 роки з дня
проголошення об’єднання Молдови з Волощиною, що стало першим кроком до
створення єдиної держави Румунія, процес, що завершився у 1918 році. У
Бухаресті та інших великих містах країни відбулися різні заходи з дотриманням протиепідемічних
обмежень, запроваджених в контексті пандемії.

Румунські
культурні заклади відзначали ювілейний момент онлайн-трансляціями вистав та концертів.
У всіх храмах Румунської Православної Церкви відбулися поминальні панахиди, а Міністерство
оборони організувало військові церемонії біля пам’ятників, присвячених об’єднанню двох румунських князівств. У Яссах
(на північному сході країни) та в Бухаресті, столицях двох князівств, які в
1859 р. обрали єдиного правителя, Александра Йоана Кузу (1859 – 1866 рр.),
відбулися кілька подій з відзначення цієї знаменної дати.

У столиці під час урочистої військової церемонії
було здійснено покладання квітів та вінків до статуї Александра Йона Кузи. З цієї
нагоди глава держави Клаус Йоганніс заявив, що спадщина, залишена архітекторами
румунського об’єднання 1859 року, заклала міцну основу, на якій має бути продовжена модернізація Румунії, а одним
з основних напрямків є консолідація румунської освіти та забезпечення доступної
та ефективної освіти. «Об’єднання румунських князівств під керівництвом
Александру Йоана Кузи нагадує нам, що сила досягнення наших цілей як нації
полягає в нашій єдності», – сказав прем’єр-міністр Флорін Кицу. «Разом ми
отримали гарантію євроатлантичного курсу, якого Румунія тримається вже більше
півтори десятиліття. Разом ми показали, що можемо зупинити серйозний відхід влади
від обраного державою курсу, разом ми змогли врятувати демократію, коли
легітимний, але свавільний уряд діяв проти інтересів власного народу. Разом ми зможемо
захистити своє здоров’я та відновити економіку після пандемії», – написав
прем’єр-міністр на своїй сторінці соцмережі.

Через 162
роки від об’єднання двох румунських
князівств в одну державу настав час вдосконалити акт об’єднання, побудувавши гідну
транспортну інфраструктуру в історичній Молдові,
з метою залучення великих інвестиції, – заявив спікер Палати депутатів Людовік
Орбан на урочистій церемонії у місті Фокшань (на сході Румунії).

Цього року в Яссах (на північному сході країни) заходи
з відзначення Дня об’єднання князівств відбулися без традиційного танцю-хороводу
«Хора Унірій» та без урочистих виступів та багатолюдних церемоній. Натомість
цього дня відбувся протест Асоціації «Разом за автомагістраль A8». Протестувальники
вимагали виділення коштів на будівництво високошвидкісної магістралі A8: Тиргу
Муреш-Ясси-Унгень: «Ми обрали для протесту День об’єднання, тому що дорога
називається «Автомагістраль Об’єднання». На жаль, останні повідомлення уряду не
є обнадійливими, вони кажуть, що не мають можливостей, що це складний проєкт,
що не знають, чи зможуть його завершити до 2030 року. Ми хочемо користуватися
цією трасою за своє життя. Для Молдови автомагістраль А8 являє собою майбутнє. Вона
принесе за собою розвиток регіону, в якому ми живемо і стане нашою дорогою на Захід.»

Заходи з нагоди святкування об’єднання румунських князівств
пройшли і за кордоном. Посольство Румунії у Ватикані разом з Інститутом румунської мови організували в онлайн-круглий
стіл на тему «Об’єднання румунських князівств 1859 року, як данина румунській
культурі».

24 грудня, через тиждень після
інавгурації нового президента Республіки Молдова Майї Санду, її румунський
колега Клаус Йоганніс здійснив офіційний візит до Кишинева. Це був перший
офіційний візит на найвищому рівні, який прийняла Майя Санду після вступу на
посаду за результатами виборів 15 листопада 2020 року. Глави двох держав
підписали спільну декларацію щодо зміцнення стратегічного партнерства між
Республікою Молдова та Румунією, яка підтверджує особливі двосторонні
відносини, а також зобов’язання Кишинева продовжувати свій європейський шлях.

А вже 12 січня ц.р. свій перший
закордонний візит після обрання президентом Молдови Майя Санду здійснила до
іншої сусідньої країни України, який сторони назвали початком нових україно-молдовських
відносин. Президенти продемонстрували готовність вивести двосторонні відносини
на якісно новий рівень, зокрема домовились створити спільну раду на рівні глав
держав для обговорення основних питань
порядку денного.

Один з провідних румунських
аналітиків, директор Інституту політичних наук Академії Румунії Дан Дунгачу, в ефірі Румунського радіо прокоментував проміжні підсумки візиту Майї
Санду до України, кажучи, що наразі вони не викликають особливого оптимізму. «Поки
в Кишиневі не будуть проведені дострокові парламентські вибори, практично
нічого з того, що пропонує пані Майя Санду не має шансів здійснитися. Отже, незалежно
від того чи йдеться про відновлення відносин з Україною на президентському
рівні, які були практично заморожені, з огляду на те, що вже два десятиліття
жоден президент України не відвідував Республіку Молдова, або говоримо про їх реалізацію
у формі конкретних проєктів, нічого не можна зробити без уряду, який би також взяв
на себе відповідальність за здійснення політичного проєкту, який пропонує пані
Майя Санду. Отже, все, що говорять в позитивному ключі про цей візит, будівництво
сучасної магістралі, відновлення мостів тощо, безумовно, не має ніякої корисної
цінності. Без прихильного пані Майї Санду уряду, про це не варто говорити
навіть теоретично.»

У Києві Майя Санду, на відміну від свого
попередника, відкрито визнала Крим українським, заявивши про взаємну підтримку
суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова й України в межах їх
міжнародно визнаних кордонів. У цьому контексті постає запитання: чи може це
призвести до погіршення відносин з Росією? «Звичайно, це залежить від
того, як розглядати склянку – наполовину наповненою чи наполовину порожньою. Той
факт, що пані Майя Санду назвала Крим українським, виправило для вух українців,
дуже уважних до цього, те, що не сказав Додон, стверджуючи, навпаки, що Крим належить
Росії. Крім цього не було жодної геополітичної заяви щодо Російської Федерації.
У двох документах, підписаних двома президентами, Спільній заяві Майї Санду та
Президента Зеленського та Меморандумі щодо розвитку транспортно-транзитного
потенціалу між Республікою Молдова та Україною, жодним словом не згадується про
Росію, про виведення військ Російської Федерації, про сепаратизм в Україні та
Республіці Молдова і особливо про роль Російської Федерації як генератора
сепаратизму. Отже, обидва президенти дуже обережно уникли слова Росія.»

Румунський експерт Дан Дунгачу каже, що на шляху
до виведення відносини двох країн на інший рівень стратегічного партнерства є
одна, але дуже велика проблема – екологічні
наслідки експлуатації та будівництва Дністровської ГЕС. «Мені незрозуміло, яким
чином спрацює партнерство між Києвом та Кишиневом, оскільки, окрім риторики, між
двома державами є великі проблеми, в тому числі та, яку Майя Санду дала
зрозуміти, що планує порушити у Брюсселі, відповідно гідроелектростанції, які
Україна має намір побудувати і, які на думку Кишинева повністю суперечать європейському
екологічному порядку денному. Якщо Майя Санду порушить у Брюсселі це питання і
попросить про європейський арбітраж, я відчуваю, що партнерство між Києвом та
Кишиневом, так би мовити, ризикує «народитись мертвим», оскільки, очевидно,
Україна не хоче європейського арбітражу щодо впливу гідроелектростанцій на
навколишнє середовище.»

Дан Дунгачу, каже, що напевно найважливішим
результатом зустрічі українського та молдовського президентів є домовленість
про спільне звернення до Євросоюзу по допомогу з отриманням вакцини від
коронавірусу. Він каже, що вакцину можна розглядати як ознаку розподілу території
впливу, ще не визначеного, стратегічно між НАТО та ЄС, з одного боку та Росією,
з іншого. І дуже важливо побачити чи отримають Україна та Республіка Молдова
вакцину від ЄС, оскільки це буде свідчити про те, що ЄС також надсилає сигнал
Російській Федерації, – стверджує румунський оглядач.

24 грудня, за тиждень після інавгурації нового
президента Республіки Молдова Майї Санду, її румунський колега Клаус Йоганніс
здійснив офіційний візит до Кишинева. Це був перший офіційний візит на
найвищому рівні, який прийняла Майя Санду після вступу на посаду за
результатами виборів 15 листопада 2020 року, на яких вона перемогла
ексглаву держави, проросійського соціаліста Ігоря Додона.

Як повідомляла напередодні Адміністрація Президента
Румунії, візит забезпечив належні рамки для оголошення сильної підтримки нової
президентки та громадян Р.Молдова, у їхніх зусиллях на шляху до стабільної демократизації,
безповоротного впровадження принципів верховенства права та консолідації як
європейського курсу, так і привілейованих відносин з Румунією.

Президент Йоганніс оголосив, що Бухарест надасть
сусідній державі 200.000 доз вакцини від COVID-19, 6000 тонн дизельного
палива для фермерів та щонайменше 250 000 євро для підтримки громадянського
суспільства та засобів масової інформації. «Я радий, що цей візит до Кишинева
відбувається на тлі масового голосування громадян Республіки Молдова за
впровадження демократичних реформ відповідно до цінностей європейської
інтеграції.»

Для Майї Санду візит її румунського
колеги знаменує вихід її країни з міжнародної ізоляції, в якій Р.Молдова опинилася
через дії попередніх промосковських адміністрацій: «Я рада, що від сьогодні Республіка Молдова і Румунія відновлюють природну братську і відкриту
взаємодію. У ці дні Республіка Молдова вступає у новий етап, – як у внутрішній,
так і в зовнішній політиці. Це етап виходу з міжнародної ізоляції і підключення
до європейського простору.»

Глави двох держав підписали спільну декларацію
щодо зміцнення стратегічного партнерства між Республікою Молдова та Румунією,
яка підтверджує особливі двосторонні відносини, а також зобов’язання Кишинева
продовжувати свій європейський шлях. Майя Санду, яка має подвійне, румунське та
молдовське громадянство, економістка за
фахом, магістр державного управління Гарвардського університету, колишня
радниця виконавчого директора Світового банку, колишня міністриня і колишня
прем’єрка, в 48 років стала першою жінкою президентом Республіки Молдова, за
три десятиліття після проголошення незалежності від Москви.

Усі аналітики кажуть, що президентський термін буде
незрівнянно важчим, ніж президентські перегони, на яких програв Додон. Майя Санду є главою найбіднішої держави Європи,
про що свідчать спеціалізовані рейтинги. Вона буде змушена боротися з
пронизаною корупцією та політичною клієнтурою адміністрацією колишнього
президента, також Майї Санду доведеться співіснувати з соціалістичним урядом,
який нещодавно подав у відставку, та співпрацювати з парламентом, в якому більшість
складають проросійські ліві політичні сили. Найважливішими союзниками нового
президента є громадяни власної країни, Європейський Союз та, як завжди,
Румунія.

Боротьба з Covid-19 під знаком трагедії у П’ятра -
Нямц

Минулої
суботи, у день, коли Румунія продовжила на 30 днів режим надзвичайної ситуації,
у повітовій лікарні П’ятра-Неамц (на північному сході країни) сталася трагедія.
Через несправність медичного пристрою загорілося відділення інтенсивної терапії
з пацієнтами з COVID-19, які знаходилися на штучній вентиляції легень.
Катастрофа, яка вмить забрала десять життів та в результаті якої кілька осіб
дістали опіки різного ступеня тяжкості, останнім тижнем супроводжується хвилею
звинувачень та політичних вибачень, деякі з них з очевидними виборчими
відтінками напередодні парламентських виборів, намічених на 6 грудня. Тим часом
прокурори порушили кримінальне провадження за фактом вбивства через
необережність, а компетентні органи проводять перевірки у відділеннях інтенсивної
терапії всіх румунських лікарень. Президент Клаус Йоганніс провів зустрічі з
представниками уряду, лікарями та інженерами медичного обладнання, які
представили йому недоліки румунської системи охорони здоров’я. За підсумками
зустрічі глава держави оголосив про
необхідність модернізації медичних газових систем та електромереж, а також
внесення зміни до низки законів для покращення системи технічного
обслуговування лікарень. Тим часом, на фронті боротьби з Covid-19, в умовах
зростання кількості інфікованих, спостерігається брак ліжко-місць у
реанімаційних відділеннях для хворих з важким перебігом хвороби. Щойно після
трагедії в П’ятра-Неамц прем’єр-міністр Людовік Орбан пообіцяв збільшити
потужність цих секцій та виділити додаткові
кошти для їх належного функціонування. Також цього тижня був
запроваджений повний карантин у багатьох населених пунктах, в яких показник
зараженості на COVID-19 за останні два тижні перевищив 3 випадки на тисячу
осіб. З іншого боку влада вже почала розробку стратегії вакцинації від нового
коронавірусу. Також на цьому тижні відбулися вуличні протести профспілок
працівників в галузі охорони здоров’я, які вивісили плакати перед будівлею
уряду із гаслами «Система охорони здоров’я хвора!» або «У країні імпровізованих
заходів, не ми винні у всьому!».

Румунія
привітала результат президентських виборів у Республіці Молдова

Прозахідна
кандидатка Майя Санду стала першою жінкою-президентом в історії Республіки
Молдова. У неділю вона здобула перемогу над чинним главою держави, проросійським
соціалістом Ігорем Додоном, набравши 57,75% голосів. Зупинити корупцію,
зупинити розкрадання державних коштів та реформувати політичний клас – це
пріоритети Майї Санду, яка заявила: «Я
хочу подолати розкол та об’єднати суспільство як у внутрішній, так і у
зовнішній політиці. Гідно будувати зовнішню політику, здатну приносити користь
нашим громадянам. Давайте наблизимо Молдову до європейських стандартів, шляхом
реформ та праці тут, вдома». Майю Санду привітали багато лідерів, включно й
президент Росії Володимир Путін, хоча Кремль відкрито підтримав її суперника
Ігоря Додона. Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав нову молдовську
колегиню з перемогою. У телефонній розмові вони домовились про розширення та
поглиблення двостороннього стратегічного партнерства з питань європейської
інтеграції Республіки Молдова. Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до
Кишинева після інаугурації Майї Санду на пост президента.

Книжковий
ярмарок «Гаудеамус» – Радіо Румунія

27-й
книжковий ярмарок «Гаудеамус», який традиційно проводить Радіо Румунія у цьому
році проходить в онлайн-форматі через кризу, викликану новим коронавірусом. З
понеділка, 16 листопада, понад 100 учасників, румунські та закордонні
видавництва, дистриб’ютори книг, музики та освітніх ігор чекають відвідувачів
на своїх віртуальних стендах, розміщених на сторінці www.gaudeamus.ro, де
читачі можуть придбати свої улюблені книги. Також існує спеціальна платформа
для проведення приблизно 200 заходів, попередньо записаних або у прямому ефірі,
організованих Радіо Румунія та учасниками ярмарку. У цьому році почесним
президентом ярмарку став письменник Норман Маня, який кілька разів був
номінований на Нобелівську премію з літератури, а вданий час проживає в США.
Він каже, що організація заходу в умовах пандемії є героїчним актом: «Мені здається, що проведення ярмарку під
час, коли все тремтить, а часом руйнується, є героїчним, культурним актом.
Культура, як відомо, безсумнівно, є абсолютно необхідною лише в тій мірі, в
якій люди її витребують. Ця ініціатива цього разу виходить від людей, від
румунів, і це, як я вже сказав, є свого роду культурним героїчним актом. Це має
надати впевненості тим, хто бере участь, і навіть тим, хто лише чув про
ярмарок, у воскресіння нормального світу.» Книжковий ярмарок «Гаудеамус»-Радіо
Румунія завершиться у неділю, 22 листопада.

Молодіжна
збірна Румунії з футболу вийшла до фінальної частини Євро-2021

Молодіжна
збірна Румунії з футболу успішно завершила відбір на чемпіонат Європи-2021.
Нічия з рахунком 1:1 у вівторок, вдома, з Данією, в останньому матчі 8-ї відбіркової групи,
забезпечила молодіжній збірній Румунії другу поспіль кваліфікацію до фінального
турніру європейської першості. На на
чемпіонаті Європи наступного року, який пройде у Угорщині та Словенії,
молодіжна збірна Румунії сподівається повторити свій результат на попередній
першості в Італії та Сан-Марино, коли румунські футболісти дійшли до півфіналу.
Також на цьому тижні, у нещодавно створеній Лізі націй, футболісти збірної
Румунії на виїзді зіграли унічию 1:1 з
Північною Ірландією. У той же час УЄФА присудив перемогу Румунії з рахунком
3:0, через неявку збірної Норвегії, яку влада не відпустила на гру проти
Румунії після одного позитивного випадку COVID-19 в команді. У результаті,
Румунія досягла поставленої мети увійти до другого кошику жеребкування
європейського відбору до Чемпіонату світу, який відбудеться в Катарі в 2022
році. Востаннє Румунія брала участь у фінальній частині світової першості в
1998 році у Франції.

Через три десятиліття від проголошення незалежності,
Республіка Молдова вперше обрала жінку-президента. Економістка за фахом,
магістерка Школи управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському
університеті, колишня радниця виконавчого директора Світового банку,
експрем’єрка Республіки Молдова, прозахідна кандидатка Майя Санду, якій
виповнилось 48 років, стане главою держави замість чинного проросійського
президента, соціаліста Ігоря Додона.

Вона була обрана у неділю у вирішальному турі президентських
виборів зі значною перевагою голосів. За Санду проголосували 57% виборців, тоді
як чинний президент набрав лише 43% голосів. Це був своєрідний матч-реванш, адже
чотири роки тому у фінал президентських перегонів вийшли ті самі кандидати, але
перемогу здобув Додон. Цього разу більшість громадян Р.Молдова проголосувала як
за Майю Санду, так і проти Додона. Проєвропейські кандидати, що виступають за
об’єднання з Румунією та, які покинули президентську гонку після першого туру,
заявили про свою беззаперечну підтримку Майї Санду у другому турі.

Однак
сюрприз прийшов з Бєльц (на півночі Молдови), другого за величиною міста
країни, мер якого, проросійський популіст Ренато Усатій, посівши третє місце за
кількістю голосівдва тижні тому, закликав свій електорат, приблизно 17%,
проголосувати за Майю Санду. Ренато Усатій стверджує, що уряд тиснув на нього
для надання підтримки Додону, але він сподівається, що Майя Санду зруйнує
широко розповсюджену корупційну мережу, якою керує чинний президент. Так само
як у першому турі, експрем’єрка перемогла у діаспорі, де, незважаючи на всі
обмеження, введені через пандемію, була зареєстрована
рекордна явка на виборчих дільницях – понад чверть мільйона громадян.

Люди прийшли на вибори, бо вони небайдужі до долі країни, люди хочуть,
щоб їхні голоси були почуті, хочуть, щоб їх поважали, щоб влада вирішувала їхні
проблеми, – сказала новообрана президентка. Усі аналітики стверджують, що
президентський мандат Майї Санду буде
незрівнянно важчим, ніж самі вибори. Майя Санду очолить найбіднішу державу
Європи, про що свідчать усі спеціалізовані рейтинги. Вона отримує від
попереднього президента глибоко корумповану адміністрацію, яка має на ключових
посадах людей колишнього президента. Їй доведеться співпрацювати з проросійським
соціалістичним урядом та працювати з парламентом, в якому домінують ліві партії.

Найважливішими союзниками нового президента будуть громадяни власної
республіки, Європейський Союз та, як завжди, Румунія. З Бухареста президент
Клаус Йоганніс серед перших привітав Майю Санду з перемогою, а прем’єр-міністр
Людовік Орбан пообіцяв, що Уряд Румунії підтримає ініціативи нового президента
сусідньої країни як в Бухаресті, так і в Брюсселі.

У Румунії продовжено дію режиму надзвичайної ситуації на тлі пандемії
коронавірусу

Через значне збільшення
кількості захворювань на COVID-19, які щодня складають близько 10 тисяч нових
випадків, Румунія продовжує дію режиму надзвичайної ситуації принаймні ще на
місяць. Рішення було прийняте урядом у четвер, перед тим як прем’єр-міністр
Людовік Орбан заявив у парламенті, що не планує вводити інших обмежень, окрім чинних.
Починаючи з цього тижня носіння маски є обов’язковим як у закритих публічних приміщеннях,
так і на вулиці, уночі людям дозволяється пересуватися лише за наявності обґрунтованих
причин та підтверджуючих документів, всі навчальні заклади перейшли на дистанційне
навчання, а магазини працюють тільки до 21:00. Потрібно дотримуватися захисних
заходів, оскільки лише таким чином можна зменшити кількість нових випадків
зараження, – повторив президент Клаус Йоганніс. Глава держави також заявив, що
заходи, запроваджені кілька тижнів тому, починають давати результати, але цього
недостатньо, оскільки щодня з’являються нові виклики. З іншого боку, президент
вважає, що вакцина проти COVID-19 буде доступна в Румунії в першому кварталі
наступного року, а вакцинація розпочнеться з медпрацівників, які знаходяться на
«передовій». За останні два тижні існував ризик геометричної прогресії
з точки зору збільшення числа випадків захворювання на COVID-19, але зараз спостерігається
тенденція скорочення кількості інфікованих, сказав прем’єр-міністр Людовік
Орбан. З результатів тестувань останніх днів ми констатуємо припинення тренду
зростання кількості нових випадків, можна сказати що існує певна тенденція
обмеження кількості випадків, але поки що ми не можемо сказати чи знаходимося на
плато щодо кількості інфікованих, – додав
прем’єр. Цього тижня у декількох
населених пунктах, включаючи кілька повітових центрів, був запроваджений повний
карантин. З іншого боку, медичні працівники, які неодноразово вимагали фінансової
підтримки, засоби індивідуального захисту та наймання додаткового персоналу для
догляду та лікування пацієнтів із COVID-19, влаштували акції протесту та презентували
свої вимоги представниками уряду.

Дані Національного інституту статистики Румунії підтверджують відновлення економіки
Румунії у третьому кварталі поточного року

На макрорівні інформація цього тижня
підтверджує сценарій відновлення румунської економіки в третьому кварталі поточного
року, – заявив міністр фінансів Флорін Кицу. На засіданні уряду в четвер, він сказав,
що середній чистий дохід за вересень зріс на 7,8% порівняно з аналогічним
періодом минулого року, а інфляція, яка продовжила падіння до 2,1%, є найнижчою
з 2017 року. Флорін Кицу, який представив останні економічні показники, додав,
що Румунія знаходиться на п’ятому місяці зростання промислового виробництва,
всі позитивні дані можна побачити у доходах і це є засадою для коригування держбюджету,
запланованого на наступний тиждень. Дані, представлені в п’ятницю НІС,
підтверджують слова міністра – третьому кварталі Румунія зафіксувала економічне
зниження на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, але порівняно з
попереднім кварталом поточного року вона зафіксувала зростання на 5,6%. Це
хороші ознаки. Звичайно, ми не повинні бути надто оптимістичними, але очевидно,
що маємо тенденцію до відновлення і вона має бути підтримана інвестиціями, освоєнням
коштів з європейських фондів, підтримкою компаній, залученням приватних
інвестицій, – сказав прем’єр-міністр Людовік Орбан.

Президент Клаус Йоганніс привітав новообраного президента США Джо Байдена

Президент Клаус Йоганніс привітав Джо
Байдена з перемогою на виборах Президента США, зазначивши, що Румунія, як
надійний стратегічний партнер США, залишається твердо відданою продовженню зусиль
щодо досягнення спільних стратегічних цілей в галузі безпеки, оборони та
економіки. Бухарест міцно підтримує Вашингтон у вирішенні поточних викликів -
від охорони здоров’я до економіки та зміни клімату, від безпеки до прав людини,
метою якої є забезпечення кращого майбутнього наших народів. Як стратегічний
партнер США та союзник у НАТО Румунія продовжує виділяти обіцяні кошти на
оборонні витрати та сприяти безпеці, процвітанню та стійкості світового
співтовариства демократії, – запевнив глава держави. Я з нетерпінням
чекаю на святкування у 2021 році 10-ї річниці Спільної декларації про
стратегічне партнерство на 21 століття між Румунією та США, прийнятої під час Вашого
перебування на посаді віце-президента, – написав президент Клаус Йоганніс.

МЗС Румунії виділить 250 тисяч євро для впровадження проєктів на підтримку громадянського
суспільства та незалежних ЗМІ в Республіці Молдова

Міністерство закордонних справ Румунії
за рішенням міністра Богдана Ауреску виділить добровільний внесок у розмірі 250
000 євро для реалізації проєктів на підтримку громадянського суспільства та
незалежних ЗМІ в сусідній Республіці Молдова. Кошти будуть виділені із бюджету
поточного року на міжнародне співробітництво в галузі розвитку та гуманітарної допомоги
і буде наданий Європейським фондом за
демократію, створеним у 2013 році ЄС для зміцнення демократії та прав людини в
сусідньому з ЄС регіоні. Це рішення є частиною політики Румунії щодо підтримки
європейського курсу Республіки Молдова – країни, де у неділю відбудеться другий
тур президентських виборів. За результатами першого туру, два тижні тому, виборці
обиратимуть між проєвропейською кандидаткою Майєю Санду та чинним проросійським
президентом Ігорем Додоном. Останній етап передвиборчої кампанії в Республіці
Молдова відбувся на тлі несподіваних перестановок уряду в Кишиневі. П’ять
міністрів уряду Кіку від Демократичної партії були усунені з посади і замінені
людьми, близькими до Соціалістичної партії. Таким чином, де-факто уряд
знаходиться у меншості, оскільки на даний момент він користується підтримкою
лише 37 депутатів-соціалістів, тоді як для більшості необхідний щонайменше 51
голос.

Повторення фіналу президентських виборів у Республіці
Молдова чотирирічної давності, коли також Ігор Додон та Майя Санду вийшли у
другий тур, обіцяє, на цей раз, бути більш напруженим, ніж у 2016 році. За
перемогу борються тодішній переможець, чинний президент, соціаліст Ігор
Додон та проєвропейська колишня прем’єрка Майя Санду. Однак, 15 листопада,
Санду починає президентські перегони з невеликим відривом, після того, як у
першому турі вона набрала понад 36% голосів, випередивши Ігоря Додона на 3%.

Так само як і на минулих президентських перегонах у
Республіці Молдова, голосування буде не лише політичним, але й геополітичним.
Експрем’єрка здобула перемогу в діаспорі, де набрала понад 70% голосів. Майя
Санду отримала й більшість голосів у столиці – Кишиневі, а також у
центральних регіонах та частково на півдні, де проживає переважно румуномовне
населення. Помітно роздратований результатом голосування у закордонних виборчих
дільницях, де проголосувала рекордна кількість людей, майже 150 тис. осіб,
чинний глава держави назвав діаспору «паралельним електоратом», що викликало
лавину саркастичної критики.

Додон отримав хороші результати в районах, в яких
чисельно переважають етнічні меншини: проросійський сепаратистський регіон
Придністров’я, район Тараклія, заселений етнічними болгарами і Гагаузький
автономний район з тюркомовним населенням на півдні країни. Проєвропейські
кандидати, що виступають за об’єднання з Румунією та які покинули президентську
гонку після першого туру, заявили про свою безумовну підтримку Майї Санду у другому
турі.

Однак сюрприз прийшов з Бельців (на півночі Молдови),
другого за величиною міста країни, мер якого, проросійський популіст Ренато
Усатий, котрий посів третє місце за кількістю голосів у першому турі перегонів,
закликав свій електорат, приблизно 17%, проголосувати за Майю Санду. Ренато
Усатій стверджує, що уряд тисне на нього для надання підтримки Додону, але він сподівається, що Майя Санду зруйнує широко розповсюджену систему
корупції, якою керує чинний президент.

Як передають кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, місцеві
аналітики попереджують щодо активізації розповсюдження фейкових новин російського
походження з метою маніпулювання та пропаганди у ЗМІ. Згідно з цими
апокаліптичними сценаріями, Євросоюз та США готують так звану «кольорову»
революцію, у разі перемоги Додона. Також розповсюджуються фальшиві новини щодо
припинення виплат пенсій та зарплат та призупинення торгівлі з Російською
Федерацією, якщо Майя Санду стане президентом. Минулого місяця Володимир Путін особисто
висловив сподівання, що електорат Р. Молдова підтримає зусилля Додона зі зближення
з Москвою. Оглядачі попереджали ще до початку першого туру, що Росія і раніше втручалася
у вибори в Р. Молдова, але цього разу вона була набагато активнішою.

Президентські вибори в сусідній Республіці Молдова, які пройшли у неділю в
особливих умовах на тлі пандемії коронавірусу, принесли великий сюрприз.
Проєвропейська опозиціонерка
Майя Санду, колишня прем’єрка і лідерка Партії дії та солідарності, набрала найбільше голосів у першому турі, на кілька відсотків
випередивши чинного проросійського
президента Ігоря Додона. На
пост Президента Р.Молдова балотувалися вісім кандидатів, але жоден з них
не набрав 50% голосів, тож 15 листопада відбудеться другий тур.

Таким чином, результати,
оголошені Центральною виборчою комісією, свідчать про повторення протистояння
чотирирічної давності, коли Ігор Додон та Майя Санду так само вийшли у другий
тур. Експрем’єрка, яка виступає за зближення з Європейським Союзом, переконала виборців
голосувати за неї виступаючи за посилення боротьби з корупцією та звинувачуючи
свого головного опонента в блокуванні реформи юстиції.

У свою чергу, чинний президент обіцяє захищати та зміцнювати державність
Республіки Молдова та вести збалансовану зовнішню політику між Росією та
Європейським Союзом. За його словами, вибори у неділю були чесними, вільними та
демократичними, але, з протилежного боку, Майя Санду вказує на спроби фальшувань на
виборчих дільницях. Наступні місця
посіли двоє кандидатів, які змагаються з Ігорем Додоном за лівий електорат.
Суперечливий мер міста Бельці Ренато Усатій набрав близько 17% голосів, а
Віолета Іванова, підтримана партією олігарха-втікача Ілана Шора, отримала понад
6% голосів. Інші чотири проєвропейські кандидати, які виступають і за об’єднання
з Румунією, набрали разом лише 8% голосів.

Рекордна кількість виборців проголосувала на закордонних
виборчих дільницях -
понад 146 тисяч. З них майже 13 тисяч проголосували на президентських виборах у
неділю на 13 виборчих дільницях, відкритих в Румунії. В країні на виборчі
дільниці прийшло понад 1 214 тисяч виборців, у тому числі 14 700 з
Придністровського регіону. На виборчих дільницях, відкритих у сепаратистському
регіоні на сході Республіки Молдова, який вийшов з-під контролю Кишинева в 1992
році після збройного конфлікту, в результаті якого загинули сотні людей, який
закінчився втручанням російських військ з боку сепаратистів, день виборів
ознаменувався скандалами та скаргами, поданими кількома кандидатами через
організування перевезення та спроби підкупу виборців у Придністров’ї.