Radio România Internațional

Tag: НАТО

  • НАТО та європейська безпека

    НАТО та європейська безпека








    12 років тому 29 березня Румунія вступила в НАТО після
    офіційної передачі депозитарію – Державному департаменту США – на зберігання
    документа про ратифікацію Північноатлантичного договору. Щойно після цього,
    точніше 2 квітня 2004 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася церемонія
    підняття національного прапору Румунії. З наступного року в країні у першу
    неділю квітня відзначається День НАТО, що є святом демократії в європейському
    та євро-атлантичному дусі.




    Цього року Міністерство оборони організувало військову
    церемонію та відкрило свої двері для широкого загалу. Між іншим, солдати 30-ої
    гвардійської бригади їм. Міхая Хороброго показали свою майстерність у володінні
    зброєю, була проведена виставка військової техніки та відбувся показ фільмів на
    військову тему Військова церемонія з нагоди Дня НАТО відбулася й на повітряній
    базі в Кандагарі, Афганістані, за участі військовослужбовців піхотного
    батальйону Келугерень або румунських військових радників афганських сил
    безпеки. Крім проведення традиційних заходів, День НАТО став нагодою, щоб
    наголосити на тому, що Румунія вважається надійним союзником, який бере активну
    участь у зміцненні Альянсу.




    Міністр оборони Міхня Моток нагадав, що упродовж 12
    років від вступу в НАТО, Румунія довела свою надійність: Румунія чітко
    визначена як потужний союзник. У НАТО добре знають, що Румунія є союзником,
    який завжди тримає слово. Ми робимо значний внесок до практично всіх операцій
    та місій НАТО в зонах конфліктів, беремо активну участь в обміні інформацією в
    Альянсі і робимо це з самого початку після вступу. А сьогодні я, як румун,
    пишаюся тим, що наші громадяни дедалі підтримують міжнародні організації, які
    мають велике значення для світу, до якого ми належимо та чиї цінності -
    поділяємо.




    На тлі докорінно зміненої безпекової ситуації в Європі
    останніх років, Румунія підтверджує свою готовність сприяти зміцненню східного
    флангу Північноатлантичного альянсу, – зявили як президент Клаус Йоханніс, так і
    прем’єр-міністр Дачіан Чолош. У той час як президент наголосив на тому, що
    приєднання Румунії до НАТО 12 років тому стало одним з найбільших успіхів
    сучасної закордонної політики Бухареста, прем’єр зазначив, що уряд дотримується
    взятого на себе зобов’язання про збільшення оперативних можливостей Збройних
    Сил Румунії і виділення цій сфері необхідних коштів для для належного оснащення
    та підвищення якості життя військовослужбовців.

    Нагадаємо, що в минулому році в Бухаресті було створено штаб багатонаціональної дивізії Південь-схід» і Центр інтеграції сил НАТО. Водночас на завершальній стадії знаходиться введення в дію елементів американської системи протиракетної оборони наземного базування на румунській базі в Девеселу, процедура передачі якої в розпорядження НАТО відбувається відповідно до графіку.

  • Оснащення Румунської армії

    Оснащення Румунської армії

    Істотна частина східного флангу НАТО, поділяючи сотні кілометрів кордону з Україною, спустошена сепаратистським проросійським повстанням, розташована недалеко від порохової бочки Близького Сходу, Румунія стикається з численними ризиками безпеки. На думку експертів, в 2015 році, в результаті програми закупівель було досягнуто реального прогресу у відновленні боєздатності армії, яка була оснащена бронетранспортерами, багатоцільовим літаком, новими літаками та модернізованими вертольотами.

    Підвищення бюджету призначеного обороні дозволило придбання переносних протитанкових ракет, мобільних багатовимірних радарів, багатофункціональних платформ. Армія брала активну участь в місіях НАТО, з 764 військовими, розгорнутими на театрах військових дій, а також провела понад 400 національних і багатонаціональних навчань. З більш ніж 600 військовими, розгорнутими в Афганістані і 50 інструкторами, військовослужбовцями вищого офіцерського складу, які займатимуться підготовкою іракської армії, Румунія залишиться на фронтах боротьби з тероризмом.

    Міністр оборони Міхня Моток застеріг, на початку березня, що 2016 буде набагато важким роком ніж попередній, оскільки міжнародна непередбачуваність зростає, а це припускає підвищену швидкість реакції. У вівторок, в ході засідання члени Верховної ради оборони країни оцінили, що збільшення бюджетних видатків на оборону, що почалося три роки тому і продовжується поступово, дозволить зниження або навіть усунення поточних обмежень національних військових можливостей. Внаслідок політичної домовленості, укладеної між всіма парламентськими партіями, бюджет оборони досягне не менше 2% від ВВП в 2017 році. У наступні місяці, Румунія придбає з Португалії 12 багатоцільових літаків F-16, аби повністю обладнати повітряну флотилію, із базою у місті Фетешть (південний схід), відповідно до параметрів розрахованих НАТО для оснащення бойових ескадрилій.

    Теж в цьому році буде введено в експлуатацію компоненти американської системи ПРО в Девеселу, на півдні Румунії, що сприяють зміцненню архітектури НАТО в регіоні. Внутрішні програми закупівель доповнюють рішення НАТО зміцнити свій східний фланг, щоб захистити Центральну та Східну Європу від загроз Росії.

    Для цього регіону, Сполучені Штати планують збільшити в 4 рази фінансування на Європейську ініціативу гарантування безпеки у 2017 фіскальному році, тобто до 3,4 млрд доларів. Крім того, додаткові військові американські сили, на загальну кількість близько п’яти тисяч чоловік, будуть розгорнуті тимчасово в Румунії, Болгарії, Польщі та країнах Балтії. Згідно румунському зовнішньополітичному відомству, рішення Вашингтона є підтвердженням надійної американської присутності в Європі.

  • Румунія та НАТО

    Румунія та НАТО

    Румунія сподівається, що НАТО посилить свою присутність на східному фланзі і в Чорноморському регіоні – заявив прем’єр-міністр Дачіан Чолош, після зустрічі проведеної, у вівторок, у Брюсселі, з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом.

    Бухарест зробить кроки по зміцненню співпраці з сусідніми країнами-членами НАТО – Болгарією та Туреччиною, сподіваючись, що ця регіональна співпраця перетвориться на міжнародну співпрацю, яка конкретизувалася би ротаційною присутністю й інших членів НАТО.

    Крім того, прем’єр-міністр Чолош висловив твердий намір уряду Румунії виділити ще з наступного року 2% від ВВП на оборону, тому що якщо Румунія вимагає захисту, то вона повинна бути в змозі запропонувати свій захист, коли НАТО вимагатиме цього. Рекомендація у цьому сенсі була зроблена, до речі, Генеральним секретарем Йенсом Столтенбергом, за словами якого збільшення бюджету призначеного для оборони є необхідним в умовах, коли проблеми безпеки загострюються в цьому мінливому світі.

    У минулому році, 1 грудня, в Бухаресті запрацював Штаб багатонаціональної дивізії Південний Схід. Введення в стрій цієї структури командування і управління НАТО послідувало згодом після того як у вересні, теж у Бухаресті, запрацював підрозділ з інтеграції сил НАТО. У цьому році в травні, буде запущено американську систему протиракетної оборони в Девеселу, на півдні Румунії. У заході візьме участь і генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош: Я знову запросив Генерального секретаря відвідати Румунію, і ми сподіваємося, що в травні, на урочистому відкритті американського протиракетного щиту в Девеселу, він буде присутнім.

    Що стосується міграційної кризи, Дачіан Чолош підкреслив готовність Румунії взяти участь у діях НАТО по підтримці Європейського Союзу у питанні контролю хвиль біженців з Егейського моря. Так само, глава виконавчого органу в Бухаресті нагадав генеральному секретареві НАТО, що Румунія бере активну участь в підтримці Республіки Молдова, в тому числі у відносинах з НАТО.

    Ця політика підтримки сусідньої держави, не спрямована проти Росії, а є частиною стратегії Румунії, пов’язаної з політикою сусідства – підкреслив прем’єр-міністр Чолош. НАТО не шукає конфлікту з Росією, а навпаки працює для відновлення передбачуваності у відносинах з нею – підкреслив і Йенс Столтенберг. На думку НАТО, немає ніякого протиріччя між сильною обороною і діалогом з Росією, особливо у вкрай складному сучасному міжнародному контексті.

  • 9 березня 2016 року

    ВІЗИТ – Триває візит президента Румунії Клауса Йоханніса до Ізраїлю. Сьогодні глава румунської держави
    помолився біля Стіну Плачу в Єрусалимі, а також провів зустріч з представниками
    громади ізраїльських громадян румунського походження. У вівторок Клаус Йоханніс
    провів зустріч зі спікером ізраїльського Кнесету Юлієм Йоєлєм Едельштейном, з
    яким обговорив, зокрема, події на Середньому Сході і в Північній Африці.
    Президент Румунії заявив, що всі установи мають бути залучені до зусиль по
    боротьбі з тероризмом і екстремістськими ідеологіями. Теж в Єрусалимі президент Йоханніс оголосив, що обговорить з урядом можливість створення в Бухаресті Музею
    євреїв та Голокосту.
    У четвер Клаус Йоханніс відвідає Палестинську автономію для офіційних
    переговорів з президентом Махмудом
    Аббасом.




    ВЗАЄМИНИ – Румунське суспільство здатне взяти на себе, без зовнішнього контролю, відповідальність за продовження боротьби з корупцією і забезпечення незалежності правосуддя, – заявив у середу прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош. В Гаазі він зустрівся зі своїм голландським колегою Марком Рютте, чия країна виступає проти входження Румунії до Шенгену. У зв’язку з цим, Чолош наголосив на прогресі Румунії, відзначеному в останній доповіді Єврокомісії в рамках Механізму співпраці та контролю, інструменту, з допомогою якого Брюссель здійснює моніторинг румунського правосуддя. У свою чергу, прем’єр-міністр Рютте сказав, що в січневій доповіді Єврокомісії наголошується на важливих кроках, які Румунія зробила з точки зору реформування системи правосуддя та боротьби з корупцією. Намічений спочатку на березень 2011 року, вступ Румунії до Шенгенського простору був відкладений, оскільки проти цього виступили кілька держав-членів, які висловили сумніви з приводу ефективності румунської правової системи.




    МОНАРХІЯ – Стан
    здоров’я останнього короля Румунії Міхая I-го, який правив країною з 1940 по 1947 рр., залишається
    важким, хоча й стабільний. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела,
    близькі до Королівського дому. Останні кажуть, що наразі не відбулося значних змін в медичному бюлетені від 4
    березня, в якому лікарі повідомляють, що стан пацієнта є відносно стабільним. 1 березня Міхай І-й (94 роки), який нещодавно переніс операцію
    на рак, оголосив про вихід із суспільного життя і передав всі королівські
    справи старшій дочці – принцесі Маргареті. Нагадаємо, що 23 серпня 1944 року під час Другої
    світової війни, король Міхай І-й наказав заарештувати фактичного керівника
    держави, маршала Іона Антонеску і прийняв рішення про розрив союзу Румунії з
    нацистською Німеччиною і повернення до своїх традиційних союзників – США і
    Великобританії. На думку багатьох істориків, це рішення скоротило війну
    щонайменше на шість місяців і врятувало тисячі життів. Три роки по тому, коли
    країна перебувала фактично під радянською військовою окупацією, а до влади за
    підтримки Москви прийшов комуністичний уряд, король Міхай І-й був змушений
    відректися від престолу і піти у вигнання. Він зміг повернутися на Батьківщину
    тільки після падіння комуністичного режиму в 1989 році.

    КРЕДИТИ – Закон Про заміну виконання призведе до падіння цін на нерухомість на 10%, щонайменше в короткостроковій перспективі, що спричинить зниження добробуту населення на дві тисячі євро на кожне домогосподарство. Таку заяву зробив у середу заступник голови Національного банку Румунії Лівіу Войня, який стверджує, що закон матиме негативні наслідки для банківської системи, для уряду і для економіки в цілому, через зниження споживання. Наприкінці минулого місяця Сенат (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Закон Про заміну виконання, який передбачає погашення заборгованості по кредиту, якщо позичальник віддає банку предмет застави. Водночас, особи, проти яких відкрито виконавче провадження або в яких банк забрав квартиру за несплату кредиту, звільняються від сплати будь-яких платежів, пов’язаних із відповідним кредитним договором. Нині закон перебуває на розгляді Палати депутатів, яка має право остаточного рішення в цьому питанні.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні оприлюднив мотивувальну частину свого рішення, згідно з яким секретні служби не можуть прослуховувати телефонні розмови в кримінальних справах. Судді Конституційного суду стверджують, що тільки поліція і прокурори мають право прослуховувати телефонні розмови, а Румунська служба інформації – ні, оскільки не є слідчим органом. Серед іншого, суд наголосив на необхідності дотримання положень Конституції та Хартії основних прав Європейського Союзу, що стосуються приватного життя і таємниці листування. Рішення Конституційного суду застосовується в тому числі до справ, які зараз розглядаються в судах. У середу Національна антикорупційна дирекція оголосила, що через зміни порядку перехоплення телефонних розмов потребує ще 130 співробітників і додаткового технічного обладнання. Бюджетні витрати на це оцінюється в понад 10 мільйонів євро.

    ЕКОНОМІКА -
    Румунія посіла третє місце серед країн ЄС за динамікою розвитку економіки,
    показавши в останньому кварталі минулого року зростання на 3,7%, – повідомляє
    статистична служба Європейського Союзу
    Євростат. Перші два місця в списку зайняли Швеція (4,5%) та Чехія і
    Словаччина (обидві по 4%). Єдиною економікою, що мала спад стала Греція. На
    думку аналітиків, економічний прогрес Румунії був викликаний збільшення споживання на понад 15% в 2015 році, в результаті підвищення заробітної плати в
    окремих сферах економіки і зменшення ряду податків, передусім ПДВ. З іншого
    боку, за даними Національного інституту статистики загальний обсяг інвестицій в
    румунську економіку зріс в минулому році більш ніж на 8% у порівнянні з 2014
    роком і склав близько 16 млрд євро. Більше 40% інвестицій було здійснено в
    сфері торгівлі та послуг. Водночас дещо знизилися інвестиції в сільське
    господарство, промисловість і будівництво. Читайте більше     ТУТ.

    КОРУПЦІЯ – Палата депутатів у середу проголосувала проти арешту депутата від Соціал-демократичної партії Крістіана Різі, проте задовольнила подання Національної антикорупційної дирекції ГПР про затримання народного обранця. Прокурори звинувачують його в торгівлі впливом, відмиванні грошей і в спробі тиску на свідка. За даними слідства Крістіан Різя отримав 300.000 євро хабара від громадянина США в обмін на сприяння в реституції земельної ділянки. Депутат відкидає звинувачення і стверджує, що, в світлі місцевих виборів 5 червня, на нього було вчинено тиск, щоб змусити вийти з передвиборної гонки за пост мера одного із секторів Бухареста.

  • Підсумки діяльності Міністерства оборони Румунії

    Підсумки діяльності Міністерства оборони Румунії

    2015 рік був роком реального прогресу у відновленні оперативного потенціалу румунської армії. Згідно зі звітом Міністерства оборони, були проведені великі програми закупівель літаків, в тому числі одного багатоцільового літака, одного бронетранспортера чи модернізації вертольота IAR 330.


    Підвищення бюджету призначеного для оборони дозволило ініціювання нових програм оснащення румунського війська, як наприклад портативна протитанкова ракетна система, мобільний тривимірний радар далекого радіусу і багатофункціональні транспортні платформи.

    Румунське військо взяло активну участь в місіях НАТО з 764 військовими, розгорнутими на театрах військових дій, і провело більш ніж 400 національних і багатонаціональних навчань. Міністр оборони Міхня Моток, сказав що 2016-й буде важким і більш інтенсивним роком, ніж попередній. Міхня Моток: Люди покладають великих надій на їх армію та на альянс, до якого ми належимо. Ми беремо участь у цілому ряді масштабних міжнародних зобов’язаннях, де зміни стають все менш передбачуваними. Крайні терміни є коротшими, а вимоги – великими. Чим невизначеність на міжнародному плані росте, тим більше наше військо повинно бути адаптованим до ситуацій. Сьогодні, розумне використання інформації може принести стратегічні переваги в обороні, більші ніж танкова дивізія.

    Присутній на підсумковому засіданні Міністерства оборони, Президент Клаус Йоганніс згадав серед пріоритетів 2016 року застосування стратегії національної оборони і стратегічних партнерських відносин, особливо з США. Клаус Йоганніс: Ми повинні постійно адаптуватися до складної і динамічної реальності. Для цього нам потрібні будуть знання і передчуття, ефективні установи і співробітництво між установами на внутрішньому плані та багатонаціональне співробітництво із міжнародними союзниками і партнерами. Реальність, в якій ми живемо, постійно показує нам важливість альянсів і стратегічних партнерств в сфері безпеки і оборони.

    У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив на відповідальності Румунії щодо зміцнення національної безпеки, а й для забезпечення колективної оборони в рамках НАТО. У зв’язку з цим, уряд планує збільшити бюджет Міністерства оборони на щонайменше 2% від ВВП в 2017 році. Дачіан Чолош: Існуватиме необхідність подальшого збільшення оперативного потенціалу Румунської армії, а також виділення коштів, необхідних для оснащення, в тому числі основним обладнанням. Я маю на увазі, перш за все, національну стратегію оборони країни на період 2015 – 2019 рр., Білу хартію оборони, яка в даний момент перебуває на розгляді Парламенту, програму перетворення, розвитку та оснащення Румунської армії до 2027 року і в перспективі, але й закон про статус військових та новий Провідник військової кар’єри, які, як очікується, будуть доопрацьовані цього року.

    До літнього саміту НАТО з Варшави, у червні запрограмовані відбутися масштабі військові навчання – Анаконда 2016, в яких візьмуть участь 22 держави-члени НАТО, в тому числі Румунія.

  • Румунія та безпека у Чорноморському басейні

    Румунія та безпека у Чорноморському басейні




    Протягом
    щонайменше 10 років офіційний Бухарест неодноразово наголошував на стратегічній
    ролі Чорного моря з точки зору безпеки як для регіональних країн, так і для всієї
    Європи. На тлі погіршення
    останнім часом безпекової ситуації, в результаті численних дій Російської
    Федерації, що дестабілізують ситуацію в Чорноморському регіоні, Румунія все
    більше наполягає як в ЄС, так і в НАТО, на необхідності суттєвої модернізації
    системи безпеки в басейні Чорного моря.




    Стратегічну роль чорноморського простору у забезпеченні клімату безпеки і стабільності в Європі та в євроатлантичному просторі
    взагалі, відзначив і президент Румунії Клаус Йоханніс в рамках 52-ої
    Мюнхенської конференції з питань безпеки: «В світлі останніх подій і враховуючи
    геополітичний контекст, стає очевидним, що Чорноморський регіон має важливе
    значення як для регіональної, так і для євроатлантичної безпеки. Ми не можемо
    дозволити собі думати обмежено зі стратегічної точки зору, а наша
    компетентність і досвід можуть суттєво сприяти вирішенню проблем, що утворюють
    дугу нестабільності в Чорноморському регіоні.»




    Нещодавно Міністерство оборони Румунії
    ініціювало проект створення в акваторії Чорного моря флотилії НАТО, це питання
    будучи одним із пріоритетів Бухареста у поточному році. До прийняття
    остаточного рішення на цю тему членами альянсу, в цьому році НАТО продовжить
    військові морські навчання у Чорному морі за участі країн-членів та країн
    партнерів. Про це в інтерв’ю одній приватній радіостанції розповів міністр
    оборони Міхня Моток: «Ми, зрозуміло, розглядаємо, з одного боку, можливість
    доповнення морською складовою нинішні сухопутний та повітряний формати союзних
    сил. В сучасних умовах безпеки на Чорному морі створення подібної морської
    складової є природною. З іншого боку, наразі, ми плануємо, головним чином,
    продовжити те, що було зроблено протягом усього 2015 року – проведення навчань
    за участю наших кораблів, кораблів чорноморських країн Альянсу, навіть кораблів
    постійних військово-морських груп НАТО та інших партнерів.»




    Тим часом Бухарест працює й над проектом оснащення своїх
    фрегатів сучасними системами озброєння. Водночас своїми зусиллями Румунія
    намагається переконати членів НАТО у стратегічній важливості Чорного моря: «Звичайно ми спостерігаємо
    за нарощуванням військового потенціалу в Криму і, саме тому, намагаємося, в
    тому числі на рівні НАТО, зосередити спеціальний фокус на проблематиці Чорного
    моря. Ми маємо оцінку, зроблену на військовому рівні, щодо стратегічної
    ситуації в Чорноморському регіоні. Потім буде ще й військово-політична оцінка.
    Врешті-решт, ми хочемо добитися створення окремого процесу, який би припускав
    систематичне обговорення стратегічної ситуації на Чорному морі.»




    «Проведений нами аналіз свідчить про значне
    зростання російської військової присутності в нашій близькості. Така безпекова
    ситуація нас непокоїть, тому ми повинні брати до уваги і розробляти різні
    варіанти»    , – сказав міністр
    оборони Румунії Міхня Моток.





  • Румунія та міжнародна безпека

    Румунія та міжнародна безпека

    Румунія відправить військових інструкторів в Іраку, в рамках міжнародної коаліції проти терористичного угрупування Ісламська держава. Йдеться про майже 50 військових інструкторів, співробітників і допоміжного персоналу в області спеціальних сил, військової розвідки і наземних сил, які навчатимуть іракську армію. Президент К. Йоганніс закликав парламент схвалити цю місію, яка проходитиме тільки в цьому році. Крім того, збільшення можливостей щодо боротьби проти Ісламської держави було обговорене днями в Брюсселі на зустрічі міністрів оборони країн НАТО.

    На прохання США, Альянс вирішив залучитись з літаками спостереження до боротьби проти цього терористичного угрупування. Присутній на засіданні, румунський міністр оборони Міхня Моток, пояснив, що рішення держав-членів НАТО допомогти міжнародній коаліції відбувається в рамках стратегічної переорієнтації і фокусується на діяльності цієї організації всередині іракських кордонів. Про румунський внесок Міхня Моток зазначив: Ми сприятливо відповіли, як держава, яка протягом деякого часу бере участь в коаліції проти Ісламської держави, надаючи допомогу в галузі спеціальних сил. Йдеться про майже 50 військовослужбовців, які допомагатимуть підготовці кадрів для розвитку таких можливостей серед іракських збройних сил .

    Інше важливе рішення, прийняте міністрами оборони НАТО стосується того, що Альянс допомагатиме в операціях по боротьбі з торівлею іммігрантами у Егейському морі і врятування мігрантів. На зустрічі також вирішили зміцнити східний фланг НАТО для захисту держав Центральної та східної Європи від загрози Росії, додаткові війська будуть розміщені тимчасово в Румунії, Болгарії, Польщі та країнах Балтії. Рішення є історичним, враховуючи, що відносини між НАТО і Москвою досягли за останні два роки найнижчого рівня з часів холодної війни. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтемберг, заявив, що присутність Альянсу на Сході триватиме стільки, скільки це буде потрібно, і мета полягає в досягненні балансу між військами на терені і силами допомоги, які можуть бути розгорнуті швидко

    Румунський міністр Міхня Моток, запевнив союзників, що термін введення в дію системи ПРО в Девеселу, на півдні Румунії, яка сприяє розвитку архітектури НАТО в регіоні (2016) буде поважатись, і підтвердив зобов’язання збільшити бюджетні витрати на оборону. Він також повідомив, що Румунія виконуватиме свою місію в Афганістані через збереження там 611 військовослужбовців.

  • Румунія пропонує розмістити в Чорному морі нову флотилію НАТО

    Румунія пропонує розмістити в Чорному морі нову флотилію НАТО

    Агресивні дії Росії у
    Чорноморському регіоні, зокрема анексія Кримського півострова та поповнення
    Чорноморського флоту 40 бойовими кораблями у 2015 році, змусили Бухарест
    задуматися над адекватною відповіддю на військову агресивність Москви і
    порушення нею балансу сил у басейні Чорного моря.

    Таким чином після оголошення
    США про намір значно збільшити розгортання важкого озброєння та бронетехніки
    для країн НАТО в Центральній і Східній Європі, в тому числі в Румунії, з метою
    стримування агресії Росії, Бухарест повідомив про розробку стратегічного плану,
    що передбачає створення нового військово-морського угруповання НАТО в
    Чорноморському басейні. Цей проект, який Міністерство оборони Румунії винесе на
    обговорення партнерів по НАТО найближчим часом, є одним з пріоритетів країни в
    2016 році.




    Його деталі нещодавно окреслив румунський міністр оборони Міхня Моток: «Це природне продовження сухопутної присутності союзників, над яким ми працюємо в цілях оборони і стримування, котрий буде обговорюватися і на саміті НАТО та розроблятиметься за прикладом вже існуючих постійних військово-морських сил НАТО. Кінцева форма, яку набуде військово-морська присутність союзників у Чорному морі буде визначена в залежності від того, що скажуть інші чорноморські країни, які входять до НАТО. Так само є й партнери НАТО, внесок та ідеї, яких нас також цікавлять.»




    Теоретично, це припускатиме наявнісь постійного флоту військових кораблів в Чорному морі, готових
    відреагувати, якщо міжнародна обстановка того вимагатиме. НАТО вже має два активні
    флоти. Один в Атлантиці, що включає кораблі та есмінці 6 країн, включаючи
    Португалію, Канаду і США. У навчаннях атлантичної флотилії НАТО брала участь і
    Румунія з фрегатом «Король Фердинанд». Другий флот знаходиться в Середземному
    морі і складається з військових кораблів Туреччини, Італії та Німеччини.




    Увійти до складу нового військово-морського угруповання, який Бухарест
    планує створити в Чорноморському
    регіоні, можуть окрім ВМС Румунії, Болгарії і Туреччини, також військові
    кораблі США, Німеччини та Італії. Не виключається й співпраця з ВМФ Грузії та України,
    враховуючи те, що вони неодноразово брали участь у військово-морських навчаннях
    НАТО в акваторії Чорного моря. Принципову готовність Києва до цього висловив
    днями Посол України в Румунії Теофіл Бауер: «Російська агресія і незаконна
    анексія АР Крим змінили конструкцію безпеки в регіоні Чорного моря, порушено
    баланс, який склався після Другої світової війни і безумовно, що ці виклики,
    які отримали країни, які мають безпосередню близькість до Чорного моря повинні
    в якійсь спосіб адекватним чином діяти. Безумовно для нас, для країни, яка має
    вихід до Чорного моря актуальною залишається безпека наших морських кордонів,
    це ж питання є також актуальним і для Румунії, яка також має вихід до Чорного моря.
    Тому я переконаний, що ми тут будемо шукати спільний інтерес у всіх питаннях,
    кінцевим результатом якого має бути збереження за Чорноморським регіоном
    статусу мирного регіону, регіону, де панують безпека, спокій і це гарантується
    відповідними країнами, які в цьому зацікавлені.»






    І Посол США в Бухаресті Ганс Клемм, заявив минулого тижня, що Вашингтон
    приділятиме більше уваги змінам у
    регіоні Чорного моря. У розмові з журналістами він зазначив, що зараз
    розробляються контрзаходи для підвищення оборонного потенціалу в цьому регіоні.
    «У НАТО, окрім заклопотаності з приводу агресії в Україні і наслідків цього на
    оборону та безпеку наших союзників в Балтійському регіоні, ми дуже стурбовані
    наслідками для Чорноморського регіону. Румуни вже давно вимагають від НАТО
    більш ретельно вивчити цю ситуацію. І США, які тісно працюють з союзниками по
    НАТО, приділяють все більшу увагу подіям в регіоні Чорного моря і розвивають
    контрзаходи для підвищення оборонного потенціалу в цій частині регіону»    , -
    сказав посол Ганс Клемм.




    Американський дипломат стверджує, що свобода судноплавства є дуже важливою
    для США в будь-якій точці світу. «Сполучені Штати як і раніше дуже стурбовані
    російською агресією в Україні і виступають проти незаконної анексії Криму. Ми
    також стурбовані мілітаризацією Криму і наслідками цього стану речей на свободу
    судноплавства і доступу до Чорного моря»    , – сказав Посол США в Румунії.






    Після анексії Криму в акваторію Чорного моря
    регулярно заходять військові кораблі США, Великобританії та інших
    нечорноморських країн-членів НАТО, які проводять навчання з кораблями ВМС країн-членів
    НАТО і країн-партнерів, зокрема України та Грузії. Військові судна нечорноморських
    країн, згідно з положеннями Конвенції Монтре, можуть перебувати в акваторії
    Чорного моря не більше 21 доби, тому вони зможуть входити до нової
    Чорноморської флотилії НАТО лише на ротаційній основі.

  • 8 лютого 2016 року

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило запуск КНДР балістичної ракети дальньої дії 7 лютого і знову закликало північнокорейську владу в повній мірі дотримуватися чинних міжнародних норм. Румунське зовнішньополітичне відомство закликало офіційний Пхеньян утриматися від будь-яких дій, які «могли б дестабілізувати безпеку на Корейському півострові і в усьому світі». Раніше і Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй засудила запуск Північною Кореєю ракети дальньої дії. У заяві, прийнятій одноголосно, Радбез ООН стверджує, що найближчим часом буде прийнята нова резолюція, що передбачатиме посилення санкцій у відповідь на запуск ракети у неділю та на підземне ядерне випробування, проведене північнокорейською владою 6 січня. У заяві також говориться, що Північна Корея використовує технологію балістичних ракет і розвиває системи ядерної зброї, тобто міжконтинентальні ракети з ядерними боєголовками, здатні досягти території США.




    ВИБОРИ – Одним із пріоритетів нинішнього уряду є належне проведення місцевих і парламентських виборів, які відбудуться у відповідності до чинного законодавства. Ця заява була зроблена в понеділок прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем в рамках «Години прем’єра» у парламенті, в ході дебатів довкола теми внесення змін до виборчого законодавства, розглянутої з ініціативи Націонал-ліберальної партії. Він закликав партії, які хочуть повернутися до двотурової системи обрання мерів в цьому році взяти на себе відповідальність та відповідну ініціативу, а не звинувачувати уряд у відмові змінювати чинні положення в терміновому порядку. Дачіан Чолош також повідомив, що після недавніх консультацій з партіями не виявив твердої позиції всіх політичних сил щодо обрання міських і селищних голів у два тури, як того вимагають ліберали. Що стосується голосування поштою, Чолош сказав, що кабінет міністрів працює над організацією голосування на закордонних виборчих дільницях, відповідно до нового законодавства. Він сказав, що для цього уряд готує пакет нормативно-правових актів, які будуть прийняті в найближчому майбутньому.






    ЗАРПЛАТНЯ – У Румунії, станом на грудень 2015 року,
    валовий номінальний середній заробіток становив 2930 леїв (близько 650 євро),
    що на 10% більше, ніж в листопаді минулого року, – оголосив Національний
    інститут статистики. Аналогічний коефіцієнт зростання був зафіксований і щодо
    чистої середньомісячної номінальної заробітної плати, яка в грудні становила
    2114 леїв (близько 470 євро). За підсумками року, найвищі середні зарплати отримували працівники у сфері виробництва коксу і продуктів
    нафтопереробки, а найнижчі – в готельній і ресторанній сферах. У порівнянні з
    груднем 2014 року, чистий номінальний середній заробіток збільшився в останній
    місяць минулого року більш ніж на 13%.




    ІНТЕРНЕТ – Більше третини інтернет-користувачів в Румунії боїться робити онлайн-покупки з міркувань
    безпеки, – випливає з дослідження, проведеного Статистичним бюро Європейського
    союзу – Євростат. Відповідний документ був опублікований з нагоди відзначення 9
    лютого Дня безпечного Інтернету. Згідно з дослідженням, кількість тих, хто
    вагається з онлайн-покупками в Румунії є найвищою серед європейських країн -
    майже вдвічі більша, ніж у середньому
    по ЄС. Водночас румуни більше довіряють банківським послугам через Інтернет,
    тільки кожен десятий користувач відмовляється використовувати їх з міркувань
    безпеки. Дослідження показує, що кожен четвертий користувач Інтернету в ЄС
    зіткнувся в минулому році з проблемою кібербезпеки. До них відносяться вірусне
    ураження підключених до Інтернету пристроїв, несанкціонований доступ до
    інформації приватного характеру або фінансові втрати внаслідок використання
    Інтернету.

    НАТО – Міністри оборони країн НАТО зустрічаються у середу і четвер в Брюсселі, щоб обговорити основні питання оборонної політики країн-союзників. Румунію представить міністр оборони Міхня Моток. Зустріч відбувається на тлі недавньої заяви Генерального секретаря НАТО Йєнса Столтенберга про прохання США до Альянсу щодо надання підтримки в боротьбі проти терористичної організації «Ісламська держава». Йєнс Столтенберг озвучив, з іншого боку, занепокоєння НАТО російськими авіаударіами в Сирії, стверджуючи, що вони підривають зусилля щодо досягнення політичного рішення сирійського конфлікту. На міністерській зустрічі НАТО будуть також розглянуті військові місії Альянсу в Афганістані, військово-політичний конфлікт у Лівії і проведення саміту НАТО у Варшаві.

  • 4 лютого 2016 року

    ЕКОНОМІКА – Економічне
    зростання Румунії досягне піку в 4,2% у 2016
    році, а у 2017 році буде
    стримано-помірним на рівні 3,7%. Принаймні це випливає із зимового
    економічного прогнозу, опублікованого сьогодні Європейською Комісією. Восени
    Єврокомісія прогнозувала зростання економіки Румунії на рівні 4,1% в 2016 році і – 3,6% в 2017 році.
    За попередніми оцінками, основним двигуном економічного зростання
    залишатиметься внутрішній попит, в той час як чистий внесок експорту залишиться
    в негативній площині. Крім того, зниження ПДВ з 24% до 20% в січні, та намічене на травень підвищення мінімальної заробітної стимулюватимуть споживання і стануть
    додатковим імпульсом економічного зростання до 4,2% в 2016 році. І Світовий
    банк поліпшив свій прогноз на цей рік, на думку якого зростання ВВП Румунії в
    цьому році складе 3,9%, а в 2017 році – до 4,1%.




    НАТО -
    Глава Адміністрації Президента Румунії Дан Міхалакє та Посол Румунії в США
    Джордже Крістіан Майор сьогодні мали зустріч з Джеймсом Таунсендом, заступником
    помічника міністра оборони США з питань Європи та НАТО. З цієї нагоди румунська
    сторона привітала намір Адміністрації США у чотири рази збільшити кошти,
    спрямовані на підтримання миру в Європі у 2017 році. Румунські чиновники
    вважають, що це рішення відображає зусилля з протидії загрозі зі Сходу шляхом
    посилення заходів союзників зі зміцнення колективної оборони.




    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхня Моток перебуває з
    дводенним візитом в Амстердамі, де бере участь у неформальній зустрічі
    міністрів оборони держав-членів Європейського Союзу, на якій обговорюються
    основні питання європейського порядку денного в сферах безпеки та оборони. За
    даними румунського оборонного відомства на засіданні особливий наголос буде
    зроблений на поглибленні європейської співпраці в оборонній сфері, в рамках
    діючих місій і операцій під егідою Спільної політики безпеки й оборони. На
    зустрічі присутні також заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу
    і заступник Генерального секретаря ООН з миротворчих операцій Ерве Ладсу.




    ГРИП – У Румунії був зафіксований
    перший з початку року випадок смерті від свинячого грипу, оголосив сьогодні
    Національний центр з нагляду та боротьби з інфекційними захворюваннями. Мова
    йде про 38-річного мешканця столиці, який не був щеплений від грипу та страждав
    від низки захворювань, що привели до ускладнень і, в кінцевому підсумку, до
    смерті. Відповідно до прес-релізу Міністерства охорони здоров’я минулого тижня в Румунії були підтверджені
    95 випадків захворювання на грип, з них 72 типу А/H1N1. До тепер 563.000 осіб
    пройшли щеплення проти грипу. Минулого тижня активність грипу в Румунії була
    низькою, але в даний час вона досягла середньої інтенсивності. Нагадаємо, що в
    сусідній Україні більше 150 людей померли від свинячого грипу.




    КОРУПЦІЯ
    – Сьогодні прокурори Національної антикорупційної дирекції внесли до суду
    клопотання про обрання запобіжного заходу меру міста Бреїла, що є важливим
    портом на Дунаї на південному сході Румунії), соціал-демократу Аурелу
    Сіміонеску та колишньому директору економічного відділу мерії. Прокурори
    вимагають застосувати до підозрюваних запобіжний захід у виді тримання під
    вартою протягом 30 днів. Нагадаємо, що підозрювані були затримані вчора ввечері
    на 24 години. Слідчі звинувачують їх у зловживанні службовим становищем і нецільовому використання коштів з фондів ЄС. Мер і директор економічного відділу мерії
    виконали неналежним чином свої службові обов’язки, – стверджують прокурори, – та
    допомогли консорціуму фірм виграти тендері на модернізацію одного бульвару
    міста. Загальний збиток оцінюється в приблизно 9 млн євро.

  • Румунія та НАТО

    Румунія та НАТО

    У загальному контексті, в
    якому НАТО переглядає свої пріоритети щодо східного флангу альянсу, низка
    аналізів показують, що румунська армія потребує сучасного військового
    обладнання, зокрема для захисту повітряного простору. Це питання може бути
    включене до порядку денного саміту НАТО, який відбудеться влітку цього року в Варшаві.

    Коментуючи для Радіо
    Румунія, очікування Бухареста від цього саміту, румунський міністр оборони Міхня Моток сказав: Викликом для
    цьогорічного саміту альянсу є перехід від заходів перестрахування та адаптації
    у випадку країн-членів східного флангу, заходів прийнятих на саміті НАТО 2014
    року в Уельсі на тлі події у Східній Європі, в Україні, до застосування
    довгострокової стратегії альянсу, яка включає три основні компоненти:
    військову, політичну та інституційну. Що стосується нас, ми є активними в
    переговорах і ми хочемо, щоб краще просувати наші безпекові інтереси.

    До липня, Румунія розгляне
    також варіанти, які будуть розроблені на довгостроковий період міністрами
    закордонних справ країн НАТО. Теж у перспективі підготовки саміту НАТО у
    Варшаві, у Румунії відбудеться в кінці квітня, важлива зустріч політичних
    директорів з питань оборони держав-членів НАТО зі гармонізації та уточнення
    поглядів. Це буде добра нагода для Бухареста зробити відомими та просувати свої
    безпекові інтереси з перспективи порядку денного у Варшаві.




    Пріоритетним завданням,
    стверджує румунський міністр оборони, є продовжувати зміцнення безпеки на
    східному флангу, з особливим наголосом на проблематику безпеки та подій у
    Чорноморському регіоні. У цьому контексті, Румунія підтримуватиме на саміті у
    Варшаві ідею створення постійних баз НАТО в Східній Європі та можливість вчасно
    отримати вагому та дорадчу допомогу. В інтерв’ю Радіо Румунії, міністр Міхня
    Моток торкнувся і політичної кризи в Республіці Молдова. Він привітав той факт,
    що нещодавно, в Кишиневі, був затверджений новий демократичний уряд та що
    візит до Бухареста прем’єр-міністра Павла Філіпа дав чіткий сигнал про
    повернення до стабільності та подальшого європейського курсу держави.

  • 17 – 23 січня 2016 року

    17 – 23 січня 2016 року

    Президент – про закордонну політику
    Румунії




    Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті помічника
    держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторію Нуланд. В ході
    зустрічі було наголошено на привілейованому характері двосторонніх відносин і підтверджено
    бажання обох сторін посилити стратегічне партнерство на всіх його рівнях. Так само був
    відзначений прогрес Румунії у боротьбі з корупцією. Теж на цьому тижні, на традиційний
    щорічній зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті,
    президент Клаус Йоханніс заявив, що стратегічне партнерство з США, а також
    членство в НАТО і ЄС були і залишаються фундаментальними пілонами закордонної
    політики Румунії. Він сказав, що Румунія хоче консолідувати
    стратегічні партнерські відносини з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
    Іспанією, Великобританією і Туреччиною, а також надалі приділятиме особливе
    значення відносинам із сусідніми країнами, особливо з Республікою Молдова. Президент заявив, що Східне
    сусідство є окремим розділом
    румунської закордонної політики, додавши, що Румунія надалі підтримує
    зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б
    забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що
    Бухарест продовжить підтримувати політичні та дипломатичні зусилля з
    врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах територіальної
    цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному виконанні Мінських
    угод. Глава держави зазначив, що ЄС очікує від офіційного Бухареста кращого
    планування свого порядку денного, передусім в плані міграції, і більш ефективного
    управління на рівні європейських установ. Румунія продовжить зусилля задля
    досягнення своєї мети з приєднання до Шенгену, хоча в даний час цей простір
    перебуває під знаком сумніву, – зазначив президент Клаус Йоханніс.


    Візит прем’єр-міністра Румунії до Франції


    Приєднання Румунії до Шенгенської зони було
    головною темою на переговорах, які прем’єр-міністр Дачіан Чолош мав у Парижі з
    президентом Франсуа Олландом і главою уряду Мануелєм Вальсом. Після зустрічі з
    президентом Франції Дачіан Чолош озвучив позицію Румунії в цьому питанні. «Я
    підтвердив готовність Румунії підтримати проекти по зміцненню кордонів, тому
    що ми самі маємо в нашій відповідальності один з найдовших зовнішніх кордонів
    Європейського Союзу. Ми маємо намір продовжити робити свою роботу в цьому
    напрямку і сподіваємося, що цей внесок Румунії в прикордонний контроль, буде
    врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, коли розглядатиметься питання про наше приєднання до
    Шенгенської зони. Принаймні, на першому етапі, відкривши повітряне сполучення,
    аеропорти.»     У ході зустрічі з французьким президентом були також розглянуті
    досягнення в рамках двостороннього стратегічного партнерства і деталі візиту до
    Бухареста, який Франсуа Олланд здійснить в цьому році. Сторони обговорили
    поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та
    освіти, проблеми, які зараз стоять перед Євросоюзом, зокрема міграція і
    тероризм, а також ситуацію в Україні та Молдові, в сенсі підтримки
    євроінтеграційних процесів в цих державах. На зустрічі з представниками французького бізнесу
    прем’єр Чолош заявив, що Румунія є стабільною з політичної точки зору і
    передбачуваною з економічного та законодавчого поглядів. Він наголосив на
    необхідності кращого узгодження між бюджетними видатками ЄС та коштами з національного
    бюджету, виділеними для інвестицій і сказав, що уряд приділяє особливу увагу
    підвищенню ефективності державних підприємств. В ході візиту в Париж глава
    румунського уряду був прийнятий спікерами двох палат французького парламенту і
    зустрівся з представниками румунської громади в Парижі.




    Румунія і НАТО


    Міністр оборони
    Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом
    Столтенбергом. У ході зустрічі румунський міністр підкреслив важливість
    зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні.
    Так само Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія дотримається свого
    зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у місії Рішуча
    підтримка в Афганістані. Сторони обговорили також реалізацію Плану
    підвищення оперативних можливостей НАТО і порядок денний наступного саміту
    Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У штаб-квартирі альянсу міністр
    оборони Румунії зустрівся й з головою військового комітету НАТО, генералом
    Петром Павелом.




    Місцеві обранці -
    без спеціальних пенсій


    Закон про спеціальні
    пенсії для місцевих обранців не відповідає Конституції, – прийшли до
    одностайного висновку судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним
    поданням Уряду. У прийнятій ухвалі зазначається, що закон містить багато неясностей, порушує
    рівноправність громадян і не вказує джерело фінансування. До речі, в клопотанні до Конституційного суду Уряд
    попередив, що у разі набуття чинності цього закону, його дія поширюватиметься
    щонайменше на 16.300 потенційних бенефіціарів, а це може мати негативний вплив
    на фінансову стабільність державного бюджету. Згідно з положеннями відповідного
    закону мери, віце-мери, голови і заступники голів повітових рад, при досягненні
    ними загального пенсійного віку, на додаток до звичайної пенсії, отримували
    право на спеціальну пенсію у розмірі від 350 до 1500 євро.

    Візит міністра у справах румунів звідусіль до України

    Міністр у справах румунів звідусіль Дан Стоєнеску перебуває з триденним візитом в сусідній Україні. У п’ятницю він
    зустрівся з заступником міністра культури України Юрієм Зубко, заступником голови Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
    Верховної Ради України Георгієм Логвинським та з представниками МЗС України. У ході переговорів Дан Стоєнеску
    підтвердив підтримку Румунії в європейських устремліннях України та готовність
    поділитися своїм досвідом у процесі проведення внутрішніх реформ, зокрема щодо
    прав національних меншин. Румунський міністр підкреслив важливість забезпечення
    доступу етнічних румунів до освіти рідною мовою, використання румунської мови в
    органах місцевого самоврядування і правосуддя, забезпечення їх представництва на центральному та місцевому рівнях і підтримки засобів масової
    інформації румунською мовою. В ході переговорів з українськими посадовцями румунський
    міністр висловив заклопотаність у зв’язку з ситуацією освіти румунською мовою в Одеській,
    Закарпатській та Чернівецькій областях, де компактно проживають етнічні румуни.

  • 21 січня 2016 року

    ЗУСТРІЧ
    – Стратегічне партнерство з США, а також членство в НАТО і ЄС залишаються
    фундаментальними пілонами, на яких будується закордонна політика Румунії, -
    заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс на зустрічі з керівниками
    дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Він сказав, що міграція,
    тероризм і нестабільність є найбільш помітними і нагальними викликами, на які
    треба знайти адекватну відповідь в 2016 році. Клаус Йоханніс також сказав, що
    Румунія продовжить зусилля задля досягнення своєї мети з приєднання до
    Шенгену, хоча в даний час цей простір перебуває під знаком сумніву. Президент сказав, що окремим розділом румунської закордонної політики є Східне сусідство, додавши, що Румунія надалі підтримує зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що Бухарест продовжить підтримувати політичні та
    дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах
    територіальної цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному
    виконанні Мінських угод. За
    словами глави держави, 2015 рік заклав початок нового способу ведення політики
    в Румунії, а 2016 рік має зміцнити у політичному житі чесноти діалогу, відкритості до громадянського
    суспільства, відповідальності та професіоналізму в міжінституційних відносинах.





    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош у четвер в Парижі закликав
    керівників 60 французьких компаній інвестувати в Румунії, заявивши, що його
    країна є стабільною з політичної точки зору і передбачуваною з економічного та
    законодавчого поглядів. У ході другого дня офіційного візиту до Парижа, глава
    румунського уряду зазначив, що Румунія є, мабуть, єдиною країною в Центральній
    і Східній Європі, в політикумі якої немає екстремістських або націоналістичних
    партій, котрі могли б вдатися до непередбачуваних кроків в політичних рішеннях
    та економічних політиках. Румунія, – нагадав прем’єр-міністр Чолош, – після
    складних реформ, вжитих щойно після економічної кризи в 2009-2011 роках, мала
    рік стабільного економічного зростання. Нагадаємо, що у середу в ході зустрічі
    з президентом Франсуа Олландом і своїм французьким колегою Мануелєм Вальсом
    прем’єр-міністр Дачіан Чолош виступив за посилення двостороннього економічного
    співробітництва.




    Р.МОЛДОВА – Затвердження нового уряду в сусідній Р. Молдова є кроком у напрямку
    забезпечення політичної стабільності – зазначається в прес-релізі Уряду
    Румунії. В офіційному
    повідомленні, поширеному сьогодні, також зазначено, що
    Румунія підтверджує свою повну відкритість до продовження розбудови
    двостороннього стратегічного партнерства і прискорення чинних проектів
    співробітництва, а також підтверджує свою готовність підтримати всі зусилля
    молдовської влади, направлені на впровадження європейського порядку денного і реформ.
    Такою є позиція румунського уряду після того як у середу молдовський парламент схвалив
    склад нового коаліційного прозахідного уряду на чолі з Павлом Філіпом.
    Незадоволені корумпованим і неефективним політичним класом, тисячі демонстрантів
    увірвалися до парламенту
    учора, одразу після голосування, вимагаючи дострокових
    виборів. Протести в центрі Кишинева продовжилися й сьогодні.




    НАТО -
    Міністр оборони Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним
    секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. Згідно повідомленню, поширеному
    прес-службою оборонного відомства, в ході зустрічі румунський міністр
    підкреслив важливість зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в
    Чорноморському регіоні. Так само, Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія
    дотримається свого зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у
    місії Рішуча підтримка в Афганістані. Міхня Моток та Йєнс Столтенберг
    обговорили також реалізацію Плану підвищення оперативних можливостей НАТО і
    порядок денний наступного саміту Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У
    штаб-квартирі альянсу Міністр оборони Румунії зустрівся й з головою військового
    комітету НАТО, генералом Петром Павелом.

    ІНДЕКС ДЕМОКРАТІЇ – Румунія посіла 59 місце в дослідженні
    Індекс демократії, проведеному Economist Intelligence Unit (аналітичним
    підрозділом британського журналу The Economist). Румунія, яка опустилася одну позицію нижче, ніж минулого року, входить до
    категорії «функціональні демократії з недоліками», зокрема через суттєві
    недоліки в урядуванні, недостатньо розвинуту політичну культуру та низьку політичну
    участь. Водночас, відповідно до результатів дослідження, кількість країн з повноцінними
    демократіями зменшилася до 20. Країни, як наприклад Франція чи Японія, вибули з
    цієї категорії.

    ДІТИ – Cправу румуно-норвезької родини
    Боднаріу та система захисту дитини в Норвегії будуть обговорені через приблизно три тижні в Європейському
    парламенті. Ця заява була зроблена в четвер румунський депутатом в Європарламенті
    Данієль Буда, після завершення процедури, відповідно до якої більше 40 євродепутатів
    з Румунії, Німеччини, Кіпру, Польщі, Чехії, Словенії, Болгарії, Бельгії, Мальти
    та Іспанії зажадали дебатів на цю тему. Тим часомделегація румунских парламентаріїв перебуває
    з робочим візитом в Норвегії, соціальна служба якої вирішила взяти опіку над
    п’ятьма дітьми сім’ї Боднаріу, у віці від чотирьох місяців і десяти років через
    ознаки застосування фізичної сили проти дітей. Румунська делегація має провести
    зустрічі з членами комітетів по спеціальності норвезького парламенту, а також з
    представниками Міністерства закордонних справ і Міністерства у справах дітей,
    рівноправності та соціальної інтеграції Норвегії. На знак солідарності з подружжям
    Боднаріу в кількох містах у Румунії і за кордоном мали місце акції підтримки.

    ШПИГУНСТВО – Вбивство колишнього співробітника ФСБ Александра Литвиненка
    «ймовірно» було схвалене російським президентом Володимиром Путіним, на тлі
    давньої суперечки між ними, – зазначається в доповіді розслідування
    британського судді, опублікованій у четвер. МЗС Росії відкинуло висновки
    доповіді, яку вважає політично заангажованою і вкрай непрозорою. Колишній агент
    ФСБ, 46-річний Александр Литвиненко помер в 2006 році у лондонській лікарні
    унаслідок отруєння полонієм-210, високотоксичною радіоактивною речовиною, яку
    майже неможливо виявити, а Москва досі відмовляється видати Великобританії двох
    основних підозрюваних – Андрея Лугового, колишнього агента ФСБ, нині члена
    Націоналістичної партії Росії, і Дмітрія Ковтуна російського бізнесмена, який
    також походить з рядів російських спецслужб.

  • 20 січня 2016 року

    ВІЗИТ – Румунія підтримує проекти щодо
    зміцнення прикордонного контролю ЄС і сподівається, що цей внесок буде врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, при прийнятті рішення щодо її приєднання до Шенгену, – заявив у
    середу в Парижі прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош після
    зустрічі з Президентом Франції Франсуа Олландом. Глава румунського уряду заявив, що Румунія зацікавлена в приєднанні до потужного і консолідованого Шенгенського
    простору та готова підтримати будь-яку ініціативу в цьому напрямку. У ході зустрічі, сторони
    обговорили поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та освіти, ситуацію в Україні та Молдові,
    в сенсі підтримки євроінтеграційних процесів в цих державах. Франсуа Олланд
    підтвердив, що він прийняв запрошення відвідати Румуні в цьому році. Теж сьогодні Дачіан Чолош зустрінеться з румунськими студентами й аспірантами, які вчаться в паризькому Інституті політичних наук та представниками румунської
    громади у Франції. У четвер глава
    румунського уряду зустрінеться з керівниками ряду французьких компаній та
    матиме офіційні переговори у Національних Зборах Франції.




    ГАЗОПРОВІД – Газопровід BRUA, який з’єднає газові
    мережі Болгарії, Румунії, Угорщини та Австрії, стане значним румунським внеском
    у підвищення безпеки газопостачання усередині ЄС, шляхом диверсифікації джерел
    поставок газу в країни Центральної Європи, – зазначається в прес-релізі
    Міністерства енергетики Румунії. Керівний комітет так-званого Механізму
    європейського об’єднання в сфері енергетики у вівторок затвердив виділення 179
    млн євро на будівництво румунської ділянки газопроводу, що буде здійснюватися
    румунською компанією Transgaz. Єврокомісія вважає, що газопровід BRUA є
    важливим кроком у напрямку розвитку газового ринку ЄС, оскільки він дозволить
    постачання природного газу з Каспійського регіону та інших можливих джерел, у
    тому числі скрапленого газу, в країни Центральної Європи. Європейська комісія
    планує витрати у період 2014-2020 рр, 5,3 млрд євро на розбудову
    транс-європейської енергетичної інфраструктури.




    ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоханніс у четвер
    проведе зустріч з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Румунії. За
    даними прес-служби Адміністрації Президента, на цій зустрічі глава держави
    представить нові напрями зовнішньої політики в поточному році. Від імені дипломатичного корпусу виступить новий
    апостольський нунцій в Румунії, монсеньйор Мігель Маурі Буендіа, який у
    вівторок вручив вірчу грамоту Клаусу Йоханнісу.




    СПЕЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ – Конституційний суд
    Румунії сьогодні, у справі за конституційним поданням уряду, визнав таким, що
    не відповідає Конституції закон Про спеціальні пенсії місцевих обранців.
    Судді одноголосно визнали, що закон містить багато неясностей, створює
    нерівність отримання пенсій місцевими обранцями і не вказує джерело
    фінансування. Нагадаємо, що 26 грудня 2015 року, уряд звернувся до
    Конституційного суду зі зверненням про визнання неконституційними певних
    положень закону, які не відповідають
    ряду статей Конституції, зокрема впроваджують особливий режим привілеїв для
    певних категорій місцевих обранців, передбачають зворотне надання спеціальних пенсійних
    прав і не передбачають джерело фінансування. Уряд попередив, що у разі набуття
    чинності цього закону, його дія поширюватиметься щонайменше на 16.300 потенційних
    бенефіціарів, а це може мати негативний вплив на фінансову стабільність
    бюджету.

    Р.МОЛДОВА -
    Парламент Молдови у середу затвердив склад і програму діяльності нового уряду
    на чолі з прем’єр-міністром Павлом Філіпом. Новий уряд підтримали 57 із 101
    депутата. Глава уряду подякував фракціям нової більшості і пообіцяв вести
    конструктивний діалог як з ними, так і з опозицією. Голосування в парламенті
    відбулося на тлі протестів під стінами законодавчого органу. Незадоволені
    рішенням народних обранців демонстранти спробували прорватися до парламенту,
    але сили правопорядку відтіснили людей і загородили прохід до будівлі. Учасники
    акції протесту вимагають дострокових парламентських виборів. Президент Молдови
    Ніколає Тімофті минулого тижня доручив сформувати новий уряд Павлу Філіпу, як
    представнику нової парламентської більшості, утвореної з демократів, лібералів, групи
    депутатів, які нещодавно вийшли з Комуністичної партії та групи ліберал-демократів.




    НАТО – Міністр оборони Румунії Міхня
    Моток здійснить у четвер офіційний візит до Брюсселя, де проведе переговори з
    Генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом та зі своїм бельгійським
    колегою Стевеном Вандепутом, – повідомляє прес-служба оборонного відомства.
    Згідно з прес-релізом, поширеним у середу, в штаб-квартирі НАТО румунський міністр проведе переговори і з головою військового комітету НАТО, генералом Петром
    Павелом. Міхня Моток також відвідає румунських громадян, які отримали поранення
    під час пожежі в бухарестському клубі «Колектив» і перебувають на лікуванні в
    брюссельському військовому госпіталі Королева Астрід. Нагадаємо, що 63 людини
    загинули унаслідок сильної пожежі, що сталася в бухарестському рок-клубі 30
    жовтня минулого року.

  • НАТО продовжує процес розширення

    НАТО продовжує процес розширення

    Міністри закордонних справ країн-членів НАТО, 2 грудня у
    Брюсселі, одноголосно прийняли рішення запросити Чорногорію розпочати
    переговори щодо вступу до Північноатлантичного Альянсу, який продовжує процес
    розширення на Балканах, що викликає різке невдоволення Москви. Через максимум
    два роки Чорногорія стане 29-м
    членом Альянсу. Це рішення не направлене проти кого-небудь, – заявив Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг. Він ствердив, що НАТО це
    оборонний альянс, який існує вже 70 років. Проте, російські офіційні особи
    засуджують розширення НАТО на Схід, стверджуючи, що це сприймається як виклик, що зачіпає інтереси Російської Федерації.






    Політика відкритих дверей допомогла поширити безпеку,
    стабільність і демократичні цінності, яких дотримується Альянс, – у відповідь
    ствердив Генеральний секретар Альянсу. Цією політикою скористалася
    після 1989 року і Румунія, яка вступила до Альянсу в 2004 році. Тепер настала
    черга Румунії підтримувати нових країн-претендентів на членство в НАТО, – ствердив румунський міністр закордонних справ Лазер Коменеску: Прийняте
    рішення є дуже важливим меседжем для країн-партнерів НАТО. Я маю на увазі в
    першу чергу Молдову, Грузію та Україну.






    Використовуючи такі вирази як спіраль розширення або
    експансія, Росія погрожує відповідною реакцією на прийняте на рівні міністрів
    закордонних справ союзників рішення про початок переговорів з Чорногорією про
    її вступ до НАТО, рішення яке розглядає як відверто конфронтаційний крок, що
    загрожує додатковими дестабілізуючими наслідками для системи євроатлантичної
    безпеки. Надзвичайно свіжим в колективній пам’яті російське
    втручання в Україну, призвело до дискусій довкола так званої гібридної
    війни, поєднання цивільних і військових тактик, секретних та громадських дій
    пропаганди, дезінформації та кібератаки. Більше того, в контексті підвищення
    військової присутності Росії, Румунія вимагала перегляд стратегії НАТО щодо
    Чорноморського регіону.




    Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску стверджує:
    Ситуація показує, що не можна повертатися до формули бізнес як
    звичайно. Але, по мірі як Росія демонструє конструктивний підхід – і тут
    я маю на увазі дотримання Мінських угод
    – зрозуміло, що можна зробити кроки для відновлення діалогу з цією
    країною. Але, поки що необхідна певна обережність. Постійно виступаючи за зміцнення
    колективної оборони на східному фланзі НАТО, Румунія погодилася зі розміщенням
    на своїй території Штабу багатонаціональної дивізії
    Південь-Схід та Центру інтеграції сил НАТО. Міністр Лазер Коменеску підписав у Брюсселі угоду, яка
    установлює необхідні юридичні рамки для функціонування
    цих структур.