Tag: НАТО

Північноатлантичний альянс працюватиме з новою адміністрацією США незалежно від того, який з кандидатів отримає перемогу на президентських виборах в країні, і зробить все можливе, щоб зберегти єдність, – пообіцяв у понеділок Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він зробив цю заяву в Берліні під час спільної пресконференції із німецьким канцлером Олафом Шольцем. «Ми будемо працювати з Камалою Гарріс, ми будемо працювати із Дональдом Трампом, і забезпечимо, щоб Альянс залишався єдиним», – заявив нідерландець Марк Рютте, який перейняв керівництво Північноатлантичним альянсом від норвежця Єнса Столтенберга.

«Я не маю жодних сумнівів, тому що це в наших інтересах, і в інтересах Сполучених Штатів Америки», – додав генеральний секретар НАТО. Після вступу на посаду 1 жовтня Марк Рютте, який до цього 14 років був прем’єр-міністром Королівства Нідерландів, заявив, що його не турбує результат виборів у США. Він сказав, що дуже добре знає обох кандидатів і працював з Дональдом Трампом протягом чотирьох років. За його словами, США залишаться учасниками Північноатлантичного альянсу. «Вони знають, що якщо Путін досягне успіху в Україні, саме в цей момент Росія розпочне тиск на наш східний фланг, що становитиме пряму загрозу для території НАТО», – сказав генсек НАТО Марк Рютте, який також зазначив, що саме тому Вашингтон залучається в Україні та в НАТО.

З моменту вступу на посаду він провів низку зустрічей з політичними діячами, зосередившись на тему війни в Україні. Минулого тижня в Брюсселі генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що Альянс і ЄС створять робочу групу для посилення співпраці між двома організаціями. Вони попередили, що розгортання північнокорейських військ у Росії є значною ескалацією війни в Україні та серйозною загрозою для європейської безпеки і миру в усьому світі. Минулого місяця Марк Рютте зустрівся з міністрами закордонних справ країн-союзників. Він заявив, що війна в Україні показала, що нестабільність в Європі має глобальні наслідки і що країни, розташовані за тисячі кілометрів, такі як Китай, Іран і Північна Корея, можуть стати саботажниками європейської безпеки.

«Наші світи взаємопов’язані, так само як і безпека», – підкреслив Марк Рютте. Він також сказав, що союзники виконують свої зобов’язання щодо надання Україні військової допомоги на суму 40 мільярдів євро цього року, а на першу половину 2024 року були витратити майже 21 мільярд євро. Тихоокеанські партнери також оголосили про нові поставки, і одним із прикладів є Австралія, яка надішле танки до Києва. З іншого боку, члени Альянсу також збільшують інвестиції всередині НАТО, і одним з пріоритетів є протиповітряна оборона, особливо в контексті боротьби з безпілотниками, які порушують простір НАТО.

КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

ПАРЛАМЕНТ – Спільне пленарне засідання Палати депутатів і Сенату затвердило у вівторок новий мандат нинішнього голови Національного банку Румунії Мугура Ісереску. Депутати та сенатори також проголосували за новий склад Ради директорів НБР. Нове керівництво НБР має 5-річний мандат, який починається 11 жовтня. Також сьогодні парламент схвалив два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту були поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

VISA WAIVER – Румунія формально відповідає всім технічним умовам для участі в програмі безвізового режиму, повідомив посол Румунії в США Андрей Мурару в соціальних мережах. «Наша оцінка, заснована на кількості візових заявок цього року, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче рівня відмов у 3%», – сказав він. За словами посла, перші румуни зможуть подорожувати без віз до США, ймовірно, в першій половині наступного року. «Якщо всі умови та підготовчі заходи будуть успішно завершені, програма може набути чинності десь у 2025 році», – заявила у вівторок посол США в Румунії Кетлін Кавалек. Однак, за словами посадовця, в найближчі місяці ще необхідно здійснити низку важливих кроків, щоб визначити, чи дійсно Румунія має право на участь у програмі безвізового режиму.

ЛІВАН – Міжнародне занепокоєння зростає після ізраїльських наземних рейдів на півдні Лівану, що відбулися у вівторок. Також у вівторок ізраїльська армія оголосила, що завдала удару по цілях Хезболли в столиці Бейруті, хоча раніше заявляла, що її війська будуть обмежені районами поблизу спільного кордону. Багато авіакомпаній призупинили польоти в регіоні, а західні держави організували евакуацію своїх громадян з Лівану.  За даними МЗС Румунії, на сьогоднішній день понад 1100 румунських громадян і членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність в Лівані в посольстві Румунії в Бейруті, дипломатичний персонал якого підтримує з ними постійний контакт. Ще у жовтні 2023 року МЗС Румунії оголосило попередження 8/9 рівня – «Уникати будь-яких поїздок!» до Лівану. Воно залишається чинним через високі ризики безпеки, що також впливає на доступність комерційних рейсів та маршрутів подорожей. Румунська дипломатія наполегливо радить румунським громадянам, які перебувають на території Лівану, покинути цю країну все ще доступними повітряними шляхами.

ЕВАКУАЦІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило, що в понеділок, у співпраці з іншими румунськими установами та в координації з механізмами, створеними на рівні ЄС, організувало медичну евакуацію з сектора Газа 8 палестинських педіатричних пацієнтів та 24 їхніх родичів. Діти терміново потребували лікування та медичної допомоги, враховуючи гуманітарну та медичну трагедію в секторі Газа, переповненість лікарень у цьому районі та доступ до медичної допомоги, що серйозно постраждав внаслідок триваючої війни. За даними Міністерства закордонних справ, Румунія віддана співпраці з міжнародними партнерами, щоб дати палестинському цивільному населенню, яке опинилося в складній ситуації, конкретну перспективу кращого життя. З початку нинішньої кризи в регіоні Бухарест надав гуманітарну допомогу і продукти, а також здійснив кілька гуманітарних евакуацій. Зусилля Румунії є частиною її рішучої підтримки реалізації рішення про дві держави – Ізраїль і Палестина, що живуть у мирі та безпеці, – йдеться в прес-релізі МЗС.

НАТО – Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте став у вівторок новим генеральним секретарем НАТО під час церемонії в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Він подякував союзникам за те, що довірили йому роль лідера, змінивши на цій посаді норвежця Єнса Столтенберга. Рютте детально окреслив три пріоритети свого чотирирічного мандату: підтримка України, посилення колективної оборони Альянсу і розвиток міжнародного партнерства, яке НАТО вже налагодило з третіми країнами. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав Марка Рютте зі вступом на посаду Генерального секретаря НАТО, висловивши вдячність колишньому главі Північноатлантичного альянсу Єнсу Столтенбергу за його роботу.

ІНВЕСТИЦІЇ – Чистий приплив прямих іноземних інвестицій до Румунії у 2023 році склав майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше порівняно з рекордною сумою, зафіксованою у попередньому році, – повідомляє Національний банк. Експерти НБР кажуть, що такий розвиток подій є частиною поточного міжнародного контексту, позначеного економічними ризиками та геополітичною напруженістю. Основними секторами, які залучили іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля.

ЄВРОКОМІСІЯ – Румунія може отримати в наступному складі Єврокомісії портфель з питань соціальних прав та житла, посаду, до компетенції якої також входять питання, пов’язані з зарплатами, пенсіями та допомогою, – стверджують урядові джерела в Бухаресті. Вони додають, що прем’єр-міністр Марчел Чолаку провів дискусію з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, в якій також взяла участь Роксана Минзату, номінантка від Румунії на посаду єврокомісара. Очікується, що в середу глава виконавчої влади ЄС оголосить про розподіл портфелів у майбутній Єврокомісії.

НАВЧАЛЬНИЙ РІК – У Румунії новий навчальний рік розпочинається з низки важливих положень. Учні VIII та XII класів закінчуватимуть школу раніше, а також змінено графік іспитів, як на національну атестацію, так і на атестат про повну загальну освіту. Для тих, хто не складатиме іспити, навчання триватиме 36 тижнів і закінчиться 20 червня 2025 року. Також з цього року учні отримуватимуть оцінку за поведінку в кінці кожного модуля, мобільні телефони будуть заборонені на території шкіл, а для дітей, які зривають заняття, будуть створені спеціальні кімнати. У новому навчальному році національний план боротьби зі шкільним насильством буде впроваджений у всіх школах Румунії.

АГРАРНА ПОЛІТИКА – Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу взяв участь у неформальній зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС, що відбулася в Будапешті з 8 по 10 вересня, організованій угорським головуванням в Раді ЄС. У своєму виступі він наголосив на необхідності більш послідовного розподілу бюджету САП (Спільної аграрної політики) на наступний фінансовий рік, адаптованого до справедливого рівня прямих виплат шляхом застосування принципу зовнішньої конвергенції, а також для компенсації фермерам за застосування підвищених екологічних умов. Водночас, було наголошено на важливості визначення формули, за якою всі держави-члени матимуть однаковий рівень прямих виплат. Румунський урядовець також закликав до термінового розподілу європейських фондів, призначених для компенсації фермерам, переосмислення відступів для неонікотиноїдів (інсектицидів) та розширення допустимості витрат на розведення тварин.

ВИБОРИ – Виборчий період до президентських виборів у Румунії розпочинається цього тижня, згідно з графіком, затвердженим рішенням уряду. Основними віхами є створення Центрального виборчого бюро у четвер, 12 вересня, шляхом жеребкування та призначення голови ЦВК днем пізніше шляхом таємного голосування. Кандидатури мають бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Вибори Президента Румунії заплановані на 24 листопада – перший тур – і 8 грудня – другий тур. Між ними 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться парламентські вибори.

НАТО – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане був нагороджений у вівторок орденом «За заслуги» на знак визнання його «виняткової служби в рамках Північноатлантичному альянсу». Церемонія нагородження відбулася в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі під головуванням Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. 3 вересня Мірча Джоане повідомив Генерального секретаря Альянсу про те, що з 10 вересня він йде у відставку з посади заступника Генерального секретаря Альянсу. Мірча Джоане – перший румун на посаді заступника Генерального секретаря НАТО. Борис Руге, помічник Генерального секретаря з політичних справ і політики безпеки, виконуватиме обов’язки заступника Генерального секретаря до призначення наступника пана Джоане.

ТЕАТР – 16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зібралися з сьогоднішнього дня до 22 вересня в Кишиневі, де проходить 9-а «Зустріч румунських національних театрів». У цей період глядачі в столиці Республіки Молдова зможуть насолодитися 46 культурними заходами, виставами в приміщенні і на відкритому повітрі, вісьмома прослуховуваннями радіопостановок і шістьма прем’єрами. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з культурними та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під назвою «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії та Молдови Клауса Йоганніса та Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Київський національний драматичний театр імені Івана Франка.

ПОЛІТИЧНА ПОЛІЦІЯ – У 1980-1989 роках колишня комуністична поліція Секурітатя відкрила близько 250 000 розшукових справ, з яких 70 000 стосувалися іноземних громадян і 15 000 втікачів, заарештованих під час спроб перетнути кордон. Згідно із заявою, оприлюдненою Національною радою з вивчення архівів колишньої політичної поліції у вівторок, як і будь-який тоталітарний політичний режим, комуністичний режим в Румунії не дуже вірив у лояльність і повну підтримку своїх громадян. Основна місія Секурітате полягала у спостереженні за населенням з метою виявлення та ліквідації будь-яких дій, що кидають виклик комуністичній системі. За даними Національної ради з вивчення архівів колишньої політичної поліції, на багатьох румунських громадян у різний час було заведено по дві і більше справ. Щодо деяких осіб, переслідуваних у 1980-х роках, справи були заведені ще до цього періоду.

АВТО – На заводі Dacia-Renault у місті Пітешть (південна Румунія) розпочалася програма добровільного скорочення числа працівників, які отримають значні грошові компенсації пропорційно до їхнього стажу роботи на заводі. Керівництво заводу сподівається скоротити кількість працівників на кілька сотень, особливо на дільницях, які будуть реорганізовані після автоматизації. Премії становлять 22.000 леїв нетто за стаж роботи до двох років і можуть зрости до 150.000 леїв за стаж понад 16 років. Під час останньої кампанії зі звільнення за власним бажанням два роки тому подали у відставку близько 500 працівників. Цьогорічна пропозиція передбачає, що працівники, зареєстровані з професійним захворюванням або серйозним нещасним випадком на виробництві, отримають 210.000 леїв. (1 євро дорівнює приблизно 5 леям)

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 3:1 у понеділок ввечері в Бухаресті в групі С2 Ліги націй. У п’ятницю румуни перемогли також Косово з рахунком 3:0 і очолюють групу з шістьма очками. Наступні матчі Румунія проведе наступного місяця, 12 жовтня проти Кіпру та 15 жовтня проти Литви, обидва на виїзді. Ліга націй 2024/25 також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року. Чотири найкращі переможці груп у Лізі націй, за винятком команд, які посіли перші два місця в попередніх групах, візьмуть участь у плей-офф ЧС-2026 разом з усіма 12 командами, що посіли другі місця в класичному відборі. Це призведе до чотирьох раундів плей-офф, у кожному з яких буде по чотири команди, які будуть зіграні за системою півфінал-фінал, щоб визначити останні чотири європейські збірні, які візьмуть участь у Чемпіонаті світу в США, Мексиці та Канаді.

ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила сьогодні в терміновому порядку законопроект про підвищення до 3000 леїв (еквівалент близько 600 євро) порогу неоподаткування пенсій, щоб ті, хто отримав вищі суми при перерахунку, нічого не втратили, перевищивши попередній поріг у 2000 леїв (400 євро). Інший закон, прийнятий депутатами Парламенту в екстреному порядку, має на меті безоплатну передачу ракетного комплексу земля-повітря Patriot сусідній Україні. Проти останнього закону виступили лише представники опозиційної націоналістичної партії AОР.

ЕНЕРГІЯ – Міністри енергетики Румунії, Азербайджану, Грузії та Угорщини взяли участь сьогодні в Бухаресті у 8-й зустрічі, присвяченій проекту «Зеленого коридору» – високовольтного підводного кабелю електропередач довжиною 1200 кілометрів, який з’єднає всі ці країни. Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа заявив, що проект є питанням національної безпеки. Він зазначив, що йдеться про необхідність диверсифікації, враховуючи, що європейський ринок функціонує недостатньо добре, а дешевші джерела енергії із Заходу не завжди досягають Сходу. Зі свого боку, міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку з 2022 року, коли були закладені основи проекту. Він зазначив, що його країна хоче з’єднати цей коридор з іншим коридором за участю країн Центральної Азії, таких як Узбекистан і Казахстан. На зустрічі в румунській столиці було закладено основи компанії, яка буде керувати проектом, і розпочато підготовку техніко-економічного обґрунтування перед його реалізацією.

ШЕНГЕН – Повноцінне приєднання Румунії до Шенгенської зони є найбільшим інтересом і для Угорщини, оскільки зникнуть довгі черги на кордоні, а торгівля між двома країнами стане набагато простішою, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Він пояснив, що якщо Румунія стане частиною європейської зони вільного пересування, Угорщина зможе відкрити десять нових пунктів перетину кордону. Глава дипломатії з Будапешта перебував у Бухаресті для участі у 8-й зустрічі міністрів енергетики держав-учасниць проекту «Зелений коридор».

СТИПЕНДІЇ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті (МЗС) оголосило результати відбору студентів з країн за межами Європейського Союзу, які отримають стипендії від румунської держави через МЗС на навчання, починаючи з 2024-2025 навчального року. Цього року МЗС отримало безпрецедентну кількість заявок – 81.914 – від кандидатів з 160 країн з п’яти континентів, що, згідно з прес-релізом, підкреслює зростаючий глобальний інтерес студентів до освітніх можливостей, пропонованих румунськими університетами. Заявки подавалися виключно онлайн, на платформі StudyinRomania (www.studyinromania.gov.ro), в період з 16 січня по 16 березня 2024 року. У процесі відбору бралися до уваги критерії, пов’язані з академічною успішністю, географічною різноманітністю та гендерним балансом, а також зовнішньополітичні цілі Румунії по відношенню до країн походження заявників. 500 стипендіатів навчатимуться в престижних університетських центрах по всій країні (Брашов, Бухарест, Клуж-Напока, Констанца, Крайова, Ясси, Сібіу, Тімішоара та ін.) і навчатимуться в широкому спектрі галузей, таких як міжнародні відносини, інженерія, інформаційні технології, агрономія, право, виконавські мистецтва, філологія, економіка, бізнес-адміністрування та педагогічні науки.

НАТО – Заступник Генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору Мірча Джоане подав сьогодні у відставку. Він завершив п’ятирічний термін перебування на посаді, під час якого НАТО зіткнулася з такими важливими подіями, як війна в Україні та виведення військ з Афганістану. В інтерв’ю Радіо Румунія Актуалітець Мірча Джоане заявив, що продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі і в НАТО. Він пояснив, що вирішив повернутися в румунську політику, тому що вважає, що ті, хто має щось хороше, повинні йти вперед. Церемонія з нагоди відставки Мірчі Джоане відбудеться наступного вівторка в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Після цього 1 жовтня піде у відставку нинішній глава НАТО Єнс Столтенберг, якого замінить колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

ПЕНСІЇ – Лише 4,4% пенсій в Румунії, близько 200 000, залишаться на нинішньому рівні після 1 січня 2025 року, заявила міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску. Вона пояснила, що ці пенсії зберігатимуться на тому ж рівні, доки ті, які мали таку саму базу внесків, але були нижчими за вартістю, не надолужать. Опреску зазначила, що із загальної кількості 4,6 мільйона пенсій близько 82,5% збільшилися при перерахунку, а понад 13% зростуть з 1 січня 2025 року, коли, відповідно до закону, відбудеться перша індексація базового пункту. Також з початку наступного року буде проведено індексацію 3,8 млн пенсій, які зросли при перерахунку. Міністр праці зазначила, що через кілька років різниця вирівняється і, врешті-решт, всі пенсіонери в Румунії, які працювали і сплачували однакові внески, матимуть рівні пенсії, що забезпечить справедливість державної пенсійної системи.

БОРГИ – Румунська держава зібрала б 9 мільярдів леїв (що еквівалентно майже двом мільярдам євро), якби принаймні 15% платників податків, які мають борги перед державою скористаються можливістю їх списання – згідно з проєктом термінової постанови розміщеного Міністерством фінансів у Бухаресті. Проєкт передбачає звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які мають заборгованість перед державним бюджетом, якщо вони сплатять свою заборгованість до 25 листопада. У випадку фізичних осіб, чиї борги не перевищують 5 тисяч леїв (одну тисячу євро), половина заборгованості може бути списана за умови сплати 50%. За даними міністерства, залишок нестягнутих бюджетних боргів перед державним бюджетом на 30 червня становив близько 175 мільярдів леїв, або майже 10% валового внутрішнього продукту Румунії. Крім того, на рівні місцевих бюджетів борги становили майже 22 мільярди леїв, 4 мільярди леїв у бюджеті соціальному страхуванні, понад 2 мільярди леїв у фонді безробіття та майже 8 мільярдів леїв у фонді соціального медичного страхування.

АВТО – За перші вісім місяців цього року кількість реєстрацій нових автомобілів у Румунії склала 106.534 одиниці, що на 6,35% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, згідно з даними Румунського директорату з питань водійських прав та реєстрації транспортних засобів (DRPCIV), на які посилається Румунська асоціація автовиробників (ACAROM). За даними джерела, у порівнянні з серпнем минулого року, за аналогічний період 2024 року кількість реєстрацій нових автомобілів знизилася на 22,64% до 9.972 одиниць. У рейтингу марок нових автомобілів за підсумками серпня поточного року перше місце посіла Dacia з показником 32.009 одиниць, далі йдуть Toyota – з 9.206 одиницями, Hyundai (6.961), Skoda (6.938), Renault (6.873), Volkswagen (6.352), Ford (4.503), Mercedes (3.689), BMW (3.420) і Suzuki (3.301).

КІБЕРАТАКА – Персональні дані, викрадені під час кібератаки на мерію міста Тімішоара (західна Румунія), податкову інспекцію та місцеву поліцію, ймовірно, були продані хакерами через Telegram-канал. Це відкриття зробив засновник платформи, яка надає консультації компаніям та установам, що зазнали кібератак. Мер Тімішоари Домінік Фріц не підтвердив і не спростував крадіжку даних, здійснену під час кібератаки. Він заявив, що чекає на результати розслідування, яке проведуть спеціалізовані установи. Після кібератаки 10 днів тому мерія оголосила, що фахівці установи ініціювали низку контрзаходів, за допомогою яких вдалося зупинити компрометацію всієї системи. При цьому в муніципалітеті повідомили, що немає жодних ознак того, що зловмисники витягли персональні дані з уражених систем. Згодом сплата податків онлайн була призупинена.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Авіаційні вантажні перевезення (включаючи пошту) зросли в Румунії в першій половині 2024 року на 7,4% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, з 24 400 тонн до 26 200 тонн, згідно зі статистичними даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Найвищі показники з точки зору вантажних перевезень були зафіксовані в аеропорту імені Анрі Коанде в Бухаресті, де було завантажено 7 100 тонн вантажів і вивантажено 11 900 тонн вантажів; в аеропорту імені Аврама Янку в Клуж-Напока (північний захід), де було завантажено 1 800 тонн вантажів і вивантажено 2 000 тонн вантажів, і в аеропорту імені Траяна Вуя в Тімішоарі (захід), де було завантажено 1 300 тонн вантажів і вивантажено 2 100 тонн вантажів. З точки зору внутрішніх перевезень, найвищі частки також були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті (22,1% обсягу навантажених вантажів), «Аврам Янку» в Клуж-Напока (48,1% обсягу навантажених вантажів) та «Траян Вуя» в Тімішоарі (29,8% обсягу навантажених вантажів).

На своєму ювілейному саміті у Вашингтоні, НАТО вирішило продовжити процес інтеграції української армії і надати їй підтримку в розмірі 40 млрд євро протягом наступного року. Паралельно триває передача винищувачів F-16 з Данії та Нідерландів, про які давно просив Київ. Україна також отримає п’ять нових оборонних систем Patriot, наданих Сполученими Штатами, Німеччиною, Італією, Нідерландами, Румунією та Італією. Вони допоможуть захистити українські міста, цивільне населення та військовослужбовців. Також було оголошено про створення місії сприяння безпеці та навчання в Україні (NSATU) для координації поставок військового обладнання і тренувань для колишньої радянської республіки країнами-членами і партнерами Альянсу, а також нового тренувального центру в Польщі.

Підсумкова декларація саміту, ухвалена лідерами країн-членів Альянсу, про те, що шлях України до НАТО є “незворотнім”, свідчить про прихильність Альянсу до вступу цієї країни, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Майбутнє України – в НАТО. Україна стає все більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом. Ми вітаємо конкретний прогрес, якого Україна досягла після Вільнюського саміту щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ. Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, що включає членство в НАТО”, – йдеться у підсумковій заяві щодо України.

Президент Румунії Клаус Йоганніс також закликав у Вашингтоні посилити підтримку Києва у його війні з Росією і підтримав підтвердження незворотності трансатлантичного курсу України. Він сказав, що зараз ведуться переговори про заміну подарованої нашою країною Україні оборонної системи Patriot. Румунія хоче отримати в обмін систему Patriot, пояснив глава румунської держави. Президент уточнив, що наразі тривають переговори з американськими партнерами і що вже досягнуто певного прогресу.

Клаус Йоганніс: “У ВРНО кілька днів тому ми детально обговорили це питання і дали доручення Міністерству оборони, ми ведемо переговори, і наше бажання – отримати в обмін іншу систему Patriot. Звичайно, не завтра, але у відносно близькому майбутньому. Але для компенсації відсутності тієї системи, яку ми даємо України зараз, я вірю, що ми також зможемо отримати системи, які будуть поставлені швидше і забезпечать краще спостереження за національним повітряним простором”.

Президент Румунії також згадав про допомогу, яку союзники надають Україні, і підкреслив, що приблизно половина обіцяних боєприпасів була поставлена, а це небагато. На його думку, Києву потрібно й надалі допомагати, щоб не зазнати поразки у війні з Москвою. На думку експертів, без НАТО, яке надає майже всю військову підтримку, Україна ризикує зазнати поразки на полі бою.

НАТО – У четвер, у Вашингтоні, в кулуарах саміту НАТО, присвяченого 75-й річниці заснування організації, Президент Румунії Клаус Йоганніс та Президент України Володимир Зеленський підписали двосторонню безпекову угоду. Таким чином, загальна кількість двосторонніх угод, підписаних Україною зі своїми партнерами, досягла 23. Угода передбачає передачу сусідній Україні системи “Патріот” та подальшу підтримку України з боку Румунії. Румунія сприятиме швидкому транзиту необхідного обладнання через свою територію та підтримає розмінування Чорного моря. Угода також передбачає співпрацю у сфері розвідки, контррозвідки, кібербезпеки та інформаційної безпеки. Крім того, Румунія підтримуватиме оборонну промисловість України та допомагатиме у відновленні країни. Угода є частиною імплементації Спільної декларації G7 про підтримку України від липня 2023 року. “Сьогодні разом з президентом Володимиром Зеленським ми підписали у Вашингтоні двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки. Ми приєднуємося до інших союзників і партнерів у виконанні зобов’язань, які ми взяли на себе у Вільнюській декларації G7”, – написав Клаус Йоганніс в мережі X.

КОРИДОР МОБІЛЬНОСТІ – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер підписав у середу в кулуарах Вашингтонського саміту Лист про наміри щодо створення коридору військової мобільності між Румунією, Болгарією і Грецією, повідомило в четвер Міноборони. Згідно з цитованим джерелом «ця ініціатива знаменує собою значний крок вперед у зміцненні оборонних і стримуючих можливостей НАТО в регіоні». Проєкт спрямований на оптимізацію транспортних коридорів для задоволення потреб військової мобільності шляхом створення маршрутів постачання (автомобільних і залізничних) між країнами-учасницями, зменшення бюрократії в мирний час і максимізації ефективності в надзвичайних і кризових ситуаціях.

ПАРТНЕРСТВО – Міністерство закордонних справ Румунії привітало святкування Дня дружби Румунія-США 11 липня. Нещодавні зустрічі на високому рівні, включаючи візити Президента Румунії Клауса Йоганніса до Вашингтона у травні та липні 2024 року, підтвердили рішучість обох країн розвивати партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, тісній співпраці у сфері безпеки та оборони, диверсифікованих економічних та торговельних відносинах. 11 липня 1997 року відбулася знакова подія у розвитку відносин між Румунією та США, а саме візит президента Клінтона до Бухареста і виголошена ним з цієї нагоди промова, в якій були визначені основні віхи розвитку відносин між двома країнами та оголошено про намір встановити стратегічне партнерство між Румунією та США.

ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Румунії в червні знизився до 4,9% з 5,1% у травні, свідчать дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. За аналізований період продовольчі товари подорожчали на 1%, непродовольчі товари – трохи більше ніж на 6%, а послуги – майже на 9%. У порівнянні з червнем 2023 року, річний рівень інфляції в червні 2024 року, розрахований на основі гармонізованого індексу споживчих цін, склав 5,3%. Національний банк Румунії переглянув до 4,9%, з 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року і очікує, що показник досягне 3,5% на кінець 2025 року.

ЕНЕРГІЯ – Румунія наразі реєструє на ринку ціни на електроенергію, вищі за середні показники європейських країн, але це не має негативного впливу на рахунки, оскільки тарифи обмежені до 31 березня наступного року, – повідомляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа на своїй сторінці в соціальній мережі. Він нагадує, що Євростат підтвердив у своєму останньому звіті, що ціна, яку населення Румунії сплачує за енергоносії, є п’ятою найнижчою в Європейському Союзі, а з аналізу, проведеного в міністерстві на основі інформації, отриманої від основних постачальників, ціни, виставлені в рахунках за останні місяці, також на 15% нижчі від максимальної межі.

МІГРАЦІЯ – У Бухаресті було відкрито Інститут міграційної політики, який має на меті пов’язати дослідження та державну політику, розроблені на національному рівні, з міжнародними тенденціями у сфері міграції. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, на кінець минулого року майже 75 000 іноземних громадян мали право перебувати в Румунії з метою працевлаштування. 70% з тих, хто прибув в останні роки, хочуть отримати румунське громадянство. Міграційна інтеграція є однією з умов, яку Румунія повинна виконати, щоб приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку.

УРЯД – Уряд Румунії затвердив Національну стратегію у сфері штучного інтелекту на період 2024-2027 років. Вона спрямована на впровадження цифрових технологій в економіку та суспільство, поважаючи права людини та керуючи ризиками, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту. На сьогоднішньому засіданні уряду також було розглянуто в першому читанні проєкт термінової постанови про внесення змін до Дорожнього кодексу. Проєкт був опублікований у середу Міністерством внутрішніх прав і передбачає, що судово-медичні центри повинні надавати відповідь протягом 72 годин водіям, чиї водійські права були призупинені за звинуваченнями у вживанні наркотиків, після швидкого тесту на дорозі, проведеного співробітниками поліції. Цей крок був зроблений після того, як майже 200 000 водіїв висловили своє невдоволення в онлайн-петиції.

СПЕКА – На всій території Румунії дуже спекотно. Помаранчевий код теплової хвилі поширюється на південну половину країни і захід, а в інших регіонах діє жовтий код спекотної погоди. Дискомфорт буде особливо сильним, а індекс температури-вологості перевищить критичний поріг у 80 одиниць. Максимальна температура – від 36 до 40 градусів. Найближчими днями спека посилиться. Із суботи – понад половина країни опиниться під червоним кодом небезпеки теплової хвилі. Це наймасштабніше попередження такого роду в Румунії, оскільки максимальна температура очікується в межах 37-41 градусів. Національні та місцеві органи влади готуються до подолання наслідків екстремальної спеки, яка посилюється по всій країні.

НАТО – У Вашингтоні триває ювілейний саміт НАТО, і лідери країн-членів Альянсу погодили підсумкову декларацію зустрічі. Серед іншого, НАТО підтвердить своє зобов’язання продовжувати підтримувати Україну на незворотному шляху повної євроатлантичної інтеграції, коли будуть виконані відповідні умови. Україна є домінуючим питанням на 75-му ювілейному засіданні НАТО. П’ять президентів і прем’єр-міністрів країн Альянсу, в тому числі президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали спільну декларацію з українським лідером Володимиром Зеленським про посилення протиповітряної оборони країни, в тому числі про передачу Україні зенітних ракетних комплексів “Патріот” і компонентів до них, а також ще одного типу ракетних комплексів, переданих Італією. А винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів будуть також надані Україні і будуть літати в українському повітряному просторі вже цього літа, повідомляє Reuters з посиланням на держсекретаря США Ентоні Блінкена. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до збільшення допомоги Україні, оскільки якщо вона зазнає поразку у війні, “ми всі зазнаємо поразку”. “Росія залишається найбільшим ризиком для європейської безпеки, але також і для євроатлантичної безпеки. Перед обличчям гібридних атак, до яких вдається Кремль, країни НАТО повинні бути готовими захищати себе. Тому рішення, які ми приймемо найближчими днями, призведуть до ще більш ефективних дій зі зміцнення нашої безпеки”, – наголосив президент Йоганніс. Він додав, що саміт ознаменує рішучий прогрес у зміцненні сил стримування і оборони НАТО, особливо на східному фланзі і в Чорному морі.

ОЕСР – Румунія отримала офіційний висновок Організації економічного співробітництва та розвитку щодо регіонального розвитку, повідомило в середу Міністерство розвитку, громадських робіт та адміністрації. Згідно з цитованим джерелом, прийняття офіційного висновку підтверджує як готовність і здатність Румунії імплементувати правові інструменти ОЕСР, що належать до компетенції Комітету з політики регіонального розвитку, так і узгодження політики і практики Румунії з політикою і практикою ОЕСР у сфері регіонального розвитку. Таким чином, Комітет визнає зусилля Румунії щодо зміцнення політики регіонального розвитку, зокрема, шляхом розробки надійної системи територіальної статистики, прийняття локалізованого підходу до регіонального розвитку та стратегічних документів на регіональному, повітовому та місцевому рівнях, зміцнення багаторівневої системи управління та покращення інституційної та фіскальної спроможності субнаціональних органів влади. Офіційний висновок містить низку рекомендацій щодо вдосконалення політики, системи управління та фінансування регіонального розвитку.

ФОНДИ – Міністр європейських фондів Адріан Кичу оголосив, що Румунії вдалося залучити за останній місяць ще 4 мільярди євро в рамках програм, що відповідають Політиці згуртованості на 2021-2027 фінансовий рік, основній інвестиційній політиці Європейського Союзу. Таким чином, загальна сума підписаних контрактів за цими програмами досягла 14 мільярдів євро, а ще 6 мільярдів євро знаходяться в процесі підписання, написав міністр у соціальних мережах. Кичу зазначив, що такі темпи залучення європейських коштів збережуться і надалі, і що це має бути правильним підходом для забезпечення реального розвитку країни.

ІНФРАСТРУКТУРА – Представник Румунії в європейській виконавчій владі, комісарка з питань транспорту Адіна Велян, підбила підсумки свого 5-річного мандату. Вона повідомила, що за останні 5 років Європейська комісія виділила Румунії 12 мільярдів євро на проєкти транспортної інфраструктури і що Румунія посідає 6-е місце в ЄС за обсягом виділених коштів. Велян зазначила, що наша країна була включена до транспортного коридору Північ-Південь, що з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря, що порт Констанца, найбільший чорноморський порт Румунії, отримав інвестиції, щоб залишатися воротами до ЄС для товарів з Азії, і що проект “Швидкий Дунай II”, спрямований на поліпшення умов судноплавства на спільній румунсько-болгарській ділянці Дунаю, наближається до отримання європейського фінансування. Щодо ситуації, створеної деякими пілотами TAROM, які оголосили себе непридатними до польотів, Велян зазначила, що цей жест спричинив незручності для пасажирів і не обіцяє нічого доброго, враховуючи, що національний авіаоператор користується державною допомогою, затвердженою Європейською комісією.

ТОРГОВИЙ БАЛАНС – Дефіцит торгового балансу Румунії в період з 1 січня по 31 травня 2024 року склав 12,288 млрд євро, що на 1,230 млрд євро більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики, опублікованими в середу. За перші п’ять місяців року експорт скоротився на 2,9%, а імпорт зріс на 0,2%. За даними НІС, важливі частки в структурі експорту та імпорту займають товарні групи: авто і транспортне обладнання та інші промислові товари.

МІСТ– У середу розпочався ремонт мосту “Дружби” Джурджу-Русе через Дунай з болгарського боку терміном на два роки. За повідомленням автодорожньої компанії сусідньої країни, роботи планують проводити в шість етапів, без повного зупинення руху, і автомобілі зможуть перетинати міст в обох напрямках смугою, на якій роботи не проводять. Громадянам Румунії рекомендується користуватися іншими пунктами перетину кордону з Болгарією.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу “ФЧСБ Бухарест” обіграв чемпіона Сан Марино команду “Virtus” з рахунком 7-1 у вівторок ввечері на виїзді в першому матчі першого попереднього раунду Ліги чемпіонів. Матч-відповідь заплановано на 16 липня в Бухаресті. Якщо наша команда пройде до другого раунду попереднього турніру, то вона зустрінеться з “Маккабі Тель-Авів” з Ізраїлю.

СПЕКА – У середу в столиці та дев’яти повітах на півдні Румунії оголошено помаранчевий рівень небезпеки спекотної погоди, пікові температури сягатимуть 39 градусів, а вологість повітря – 80 одиниць. На решті території країни оголошено жовте попередження про спеку, де максимальна температура сягатиме 37 градусів. Метеорологи попереджають, що спека збережеться по всій країні до кінця тижня.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте стане 14-м генеральним секретарем Організації Північноатлантичного договору. Він змінить на цій посаді Єнса Столтенберга, колишнього прем’єр-міністра Норвегії, який очолював Альянс з 2014 року. Рішення Північноатлантичної ради, головного керівного органу НАТО, що представляє 32 країни-члени Альянсу, стало простою формальністю після того, як останній контркандидат Рютте, президент Румунії Клаус Йоганніс, оголосив про відкликання своєї кандидатури через відсутність підтримки.

Новий лідер Альянсу почне виконувати свої обов’язки 1 жовтня, але до цього часу його призначення на чолі найважливішого військового альянсу світу буде офіційно затверджено на Вашингтонському саміті, запланованому на липень. Ім’я нідерландського прем’єра згадується з 2023 року і досить швидко заручилося підтримкою кількох союзників по НАТО, в тому числі США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Глава уряду Естонії Кая Каллас також брала участь у перегонах за підтримки союзників зі східного флангу, які заявляли про необхідність кращого представництва в організації на тлі війни Росії в Україні.

Кандидатура Клауса Йоганніса досі оповита таємницею. Причини, з яких румунський президент оголосив про те, що він претендує на цю посаду, досі невідомі, враховуючи, що Рютте вже підтримували його союзники по НАТО. Марк Рютте відомий своєю критичною позицією щодо Росії і політичною та військовою підтримкою України. Королівство Нідерландів є однією з держав-членів Альянсу, яка виконала вимогу НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону і поставила українській армії літаки F-16.

Нинішній Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг привітав призначення Марка Рютте своїм наступником. Він сказав, що той є “справжнім трансатлантистом, сильним лідером і творцем консенсусу”. “Я знаю, що залишаю НАТО в надійних руках”, – зазначив Столтенберг. Окрім війни в Україні, Рютте матиме справу з можливою майбутньою адміністрацією США на чолі з Дональдом Трампом, прихильником політики “Америка понад усе”, якщо останній повернеться до Білого дому після президентських виборів у США.

Росія скептично сприйняла повідомлення про призначення нового очільника НАТО. Призначення Рютте не спричинить жодних змін у політиці Північноатлантичного альянсу, яка спрямована на “стратегічне придушення” Росії, заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Він знову звинуватив країни-члени Альянсу в тому, що вони безпосередньо беруть участь у війні в Україні, постачаючи важке озброєння київській адміністрації, і попередив про заходи у відповідь після того, як українські військові отримали дозвіл на використання цієї зброї проти цілей на російській території. Пєсков також підкреслив, що Москва наразі розглядає НАТО як ворожий альянс.