Tag: НАТО

НАТО – У вівторок, Парламент Румунії переважною більшістю голосів ухвалив Декларацію Сенату і Палати депутатів, які провели спільне засідання, з нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО і 75-ї річниці Північноатлантичного альянсу. У документі підкреслюється, що членство в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Наш обов’язок – продовжувати підтримувати законні прагнення інших вразливих сусідніх держав, таких як Україна і Республіка Молдова, дотримуватися цих цінностей, додається в заяві. Румунія користується повагою та впливом у Північноатлантичному альянсі, до її голосу прислухаються, це голос, який має значення, написав заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане в короткому відеоролику, розміщеному в соціальних мережах.

ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоганніс проведе в середу в Бухаресті разом з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем робочу зустріч, присвячену підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного Європейського Союзу, – повідомила сьогодні Адміністрація Президента. Згідно з прес-релізом, у зустрічі візьмуть участь прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії: “Консультації в Бухаресті є частиною ширшого процесу визначення пріоритетів Європейського Союзу на період 2024-2029 років, який був започаткований на неформальному засіданні Європейської Ради в Гранаді 6 жовтня 2023 року”, – зазначили в Адміністрації Президента. Дискусії щодо підготовки майбутнього Стратегічного порядку денного продовжаться на рівні лідерів ЄС з метою його ухвалення Європейською Радою на її засіданні, запланованому на кінець червня цього року, – додається у прес-релізі.

СТРАЙК – Страйк працівників Пошти Румунії продовжився у вівторок на національному рівні, оскільки керівництво компанії відкрило дві судові справи: одну про призупинення страйку, а іншу про визнання страйку незаконним, оголосив Національний профспілковий блок. Представники профспілки стверджують, що в середу постануть перед судом для захисту. Працівники компанії вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв і збільшення надбавки за лояльність. За даними Національного профспілкового блоку, в акції протесту беруть участь понад 7.000 членів профспілки в 32 повітах країни. Керівництво компанії і Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації запропонували підвищити зарплату двома частинами, що восени призведе до загального чистого підвищення в середньому на 370 леїв.

ОБОРОНА – Міністерство оборони Румунії опублікувало проєкт нового закону про національну оборону. Документ, винесений на громадське обговорення, чітко визнає гібридні загрози головним викликом національній безпеці і передбачає конкретні механізми для їх виявлення, запобігання та протидії. Він також забезпечує правову основу для залучення військових і невійськових сил і засобів за межами території румунської держави для захисту румунських громадян, які перебувають у небезпеці. Серед нововведень – можливість мілітаризації сил захисту Міністерства внутрішніх справ у разі мобілізації або під час збройного конфлікту. Також пропонується створити Національний військовий командний центр – нову структуру, яка відповідатиме за координацію та управління всіма силами оборони.

ФІНАНСИ – Станом на 31 березня валютні резерви Національного банку Румунії зросли до 64,2 млрд євро. Рівень золотого запасу залишився на рівні 103,6 тонн. В контексті динаміки міжнародних цін його вартість становила близько 6,9 млрд. євро. Виплати за державним боргом, деномінованим в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, у квітні становили близько 2 млрд євро. НБР також повідомляє, що базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90% на рік. Тенденція до зниження призведе до зниження іпотечних ставок для сотень тисяч румунів. Тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів у леях зі змінними процентними ставками, також знизився.

ДІПФЕЙК – Національний директорат кібербезпеки в Бухаресті випустив посібник з ідентифікації матеріалів, що містять діпфейки. Документ містить детальну інформацію про те, що таке “діпфейк”, процес його створення та як ідентифікувати матеріали, які підпадають під цю категорію. Посібник також навчає румунів, що робити, якщо вони стали жертвою “діпфейку”.

НАВЧАННЯ – Румунські військовослужбовці беруть участь у багатонаціональних навчаннях JCET-2024 (Joint Combined Exchange Training\Спільне комбіноване навчання за обміном), які проходять на території Республіки Молдова разом з контингентами з цієї країни та США до 19 квітня. За словами організаторів, навчання мають на меті спільну підготовку та обмін досвідом між військовими силами спеціального призначення Республіки Молдова, Румунії та США, а також підвищення рівня оперативної сумісності між контингентами, що беруть участь у навчаннях.

СТРАЙК – Профспілка поштових працівників Румунії оголосила сьогодні загальний страйк. Протестувальники вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення надбавки за лояльність. Вони стверджують, що з літа 90% працівників будуть отримувати мінімальну заробітну плату. За словами влади, з 1 липня вона зросте до 3.700 леїв (близько 740 євро). Керівництво компанії заявило, що вимоги працівників є обґрунтованими, але що вже відбулося значне підвищення заробітної плати. Валентін Штефан, генеральний директор Румунської пошти, запевнив, що, незважаючи на страйк, не буде затримок у виплаті пенсій або у функціонуванні інших послуг. Румунська пошта є національним оператором поштових послуг і належить румунській державі.

 

ВІЗИТ  – Пенні Пріцкер, спеціальний представник США з питань економічного відновлення України, прибуває через два дні до Бухареста. Разом з румунськими офіційними особами та послом США в Бухаресті Кетлін Кавалек вона відвідає Центр ООН у справах біженців у виставковому комплексі “Ромекспо”, де говоритиме про життя біженців у Румунії та їхню роль у відновленні України. Пенні Пріцкер також зустрінеться з членами уряду Румунії та лідерами приватного сектору, щоб обговорити регіональне співробітництво, включаючи надзвичайну енергетичну допомогу Україні та довгострокові переваги інвестицій в інфраструктуру.

 

ІНДЕКС – Згідно з даними НБР, базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90 відсотка в річному обчисленні з 5,97 відсотка, рівня, опублікованого три місяці тому. Це перше значне зниження цього індексу за останні 12 місяців, що призведе до зниження кредитних ставок, починаючи з цього місяця. Очікується, що індекс вдруге знизиться з липня до 5,84%. Тенденція до зниження призведе до скорочення ставок за іпотечними кредитами, укладеними на основі базового індексу споживчих кредитів майже 500.000 румунів. З іншого боку, тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів в леях зі змінною процентною ставкою, зріс до 6,06%/рік з 6,05%. Базовий індекс споживчих кредитів – це індекс, відповідно до якого розраховується процентна ставка за кредитами в леях зі змінною ставкою після травня 2019 року, коли вона становила 2,36%. Цей індекс був задуманий румунським урядом як рішення, щоб збалансувати вплив індексу ROBOR, який зростав з місяця в місяць до кінця 2018 року.

 

НАТО – Парламент у Бухаресті збирається у вівторок, щоб відзначити 20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю існування Альянсу. З цієї нагоди парламент ухвалить декларацію. Також цього тижня Палата депутатів, як очікується, проведе остаточне голосування щодо ініційованого урядом законопроекту, який передбачає штрафи за недотримання регламенту ЄС щодо використання фторовмісних парникових газів у різних пристроях – холодильниках, кондиціонерах, в аерозолях або розчинниках. Штрафи можуть становити до 100.000 леїв (близько 20.000 євро) та позбавлення волі на строк від 6 місяців до 3 років. Нові правила обов’язкового страхування цивільної відповідальності також обговорюються в Палаті депутатів. Ухвалений Сенатом законопроект передбачає, серед іншого, штрафи у 15 разів вищі, ніж досі, для водіїв, які керують автомобілем без страховки цивільної відповідальності перед третіми особами, а також максимальну суму у 400 євро для самостійного ремонту пошкодженого автомобіля. Також цього тижня Сенат має розпочати обговорення термінової постанови про об’єднання виборів до Європейського парламенту з місцевими виборами, запланованими на 9 червня.

 

ПОСІБНИК – Румунський директорат з кібербезпеки випустив “Посібник з виявлення фейкових матеріалів”. Матеріал має на меті захистити громадськість шляхом інформування про ризики кібербезпеки. Посібник містить детальну інформацію про те, що таке “глибокий фейк”, процес його створення та як його ідентифікувати. Автори вважають, що, розуміючи ці поняття, користувачі стануть більш обізнаними про пов’язані з ними ризики та зможуть вжити відповідних заходів для свого захисту. Deepfake – це форма цифрової маніпуляції, яка використовує передові методи штучного інтелекту для створення підроблених зображень або аудіо-відео контенту. Директорат заявляє, що це явище може мати значні наслідки для суспільства, підриваючи довіру громадськості до інформації в Інтернеті.

 

НАВЧАННЯ – До 19 квітня в Республіці Молдова проходять спільні навчання молдовських, румунських та американських військових. Міністерство оборони в Кишиневі оголосило, що вони будуть тренуватися, обмінюватися досвідом і підвищувати оперативну сумісність. Також повідомляється, що навчання відбуватимуться в навчальних центрах Національної армії Респ. Молдови.

ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія офіційно вступила до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами. Контроль на морі не скасовано, але буде спрощено. В аеропортах люди, які вирішили летіти до країн-членів Шенгенської зони або з них, після проходження контролю безпеки проходитимуть безпосередньо до виходу на посадку, без необхідності зупинятися біля фільтрів прикордонної поліції для перевірки проїзних документів, де подекуди формувалися довжелезні черги. Слід нагадати, що Болгарія також приєдналася до Шенгенської повітряної та морської зони разом із Румунією. Нині 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія – неповноправними. Контроль на сухопутному кордоні залишиться в силі через протидію Австрії тому, щоб дві країни стали повноправними членами зони. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала обидві країни з цим досягненням і запевнила, що цього року буде продовжено переговори щодо скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах.

ВЕЛИКДЕНЬ – Римо-католицькі та протестантські християни відзначили в неділю перший день Великодня. У переважно православній Румунії близько 1,3 мільйона людей відзначили Воскресіння Ісуса Христа через три дні після його розп’яття на хресті. Опівночі у Ватикані Папа Франциск очолив спеціальну пасхальну месу в базиліці Святого Петра. “Ворожнеча і війни, егоїзм і байдужість, страхи, які заважають нам творити добро, – це наші валуни, надмогильні камені в наших серцях, які позбавляють нас сил іти вперед”, – наголосив понтифік у своїй проповіді. У пастирському посланні римо-католицький архієпископ і митрополит Бухареста Аурел Перке зазначив, що, на жаль, пісня великодньої радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають із багатьох хворобливих ситуацій, які дедалі частіше трапляються у світі, як-от війни, несправедливість, нерівність і бідність. Президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні також написав, що “Великдень дає нам змогу бути разом із нашими близькими та нагадує нам, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила. У цьому дусі солідарності та співчуття звернімо наші думки та молитви до страждаючих”, – додав президент. Цього року Великдень для римських католиків і протестантів настає на п’ять тижнів раніше, ніж у православних, греко-католиків і неопротестантів, які відзначатимуть його 5 травня.

НАТО – Парламент Румунії збереться у вівторок на спільне засідання, щоб відзначити 20 років вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75 років існування НАТО. 2 квітня виповнюється рівно два десятиліття з моменту офіційного підняття румунського прапора в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. 29 березня ратифікаційні грамоти були передані на зберігання в Державний департамент США у Вашингтоні.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

ЛІТНІЙ ЧАС – У ніч із суботи на неділю Румунія перейшла на літній час, годинники перевели на одну годину вперед, 3:00 ранку стало 4:00, а неділя – найкоротшим днем у році. Після переходу на літній час різниця між офіційним часом Румунії та універсальним становить три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

НАТО – Від Балтійського до Чорного моря, через Атлантику і Адріатику НАТО є більш згуртованою і боєздатною, ніж будь-коли, заявив у п’ятницю Державний секретар США Ентоні Блінкен у посланні з нагоди 20-ї річниці найбільшої хвилі розширення в історії Альянсу. Від імені Сполучених Штатів він привітав Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину і Словенію з 20-ю річницею членства в НАТО, йдеться в повідомленні Державного департаменту. Президент Румунії Клаус Йоганніс також заявив, що Румунія залишатиметься глибоко залученою в процесі постійної адаптації НАТО, щоб Альянс став сильнішим, стійкішим і краще підготовленим до майбутнього. За 20 років членства в НАТО Румунія стала важливою опорою і зміцнила свої позиції в Альянсі, поважаючи свої зобов’язання щодо безпеки в Чорноморському регіоні, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. НАТО була створена в 1949 році як союз заради безпеки між США, Канадою і 10 західноєвропейськими країнами. Швеція приєдналася до НАТО останньою, лише цього року. Наразі НАТО налічує 32 країни-члени.

ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія та сусідня Болгарія приєднаються до європейської Шенгенської зони вільного пересування з повітряними та морськими кордонами. Це означає скасування контролю за перевіркою документів. У Румунії, однак, прикордонники, які все ще присутні в аеропортах, зможуть здійснювати раптові перевірки на основі аналізу ризиків. Між часом, технічна підготовка в 17 румунських аеропортах і чотирьох морських портах наближається до завершення. Крім того, в Яському (схід) і Тімішоарському (захід) аеропортах з’явилися нові термінали. Започаткована у 1985 році як міжурядовий проєкт між п’ятьма країнами – Францією, Німеччиною, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом – і після семи хвиль розширення, Шенгенська зона зараз є найбільшою у світі зоною вільного пересування. З приєднанням Румунії та Болгарії вона становить 4,5 млн. км2, а населення – 450 млн. осіб.

ДРОН – Міністерство національної оборони повідомляє, що у четвер ввечорі на сільськогосподарських угіддях на Великому острові Брейли (південно-східна Румунія) були ідентифіковані фрагменти, які, ймовірно, походять від повітряного вибухового пристрою, можливо, дрона. Міноборони повідомляє, що разом зі спеціалізованими структурами Національної системи оборони, громадського порядку та національної безпеки наразі розслідує інцидент на місці, відповідно до конкретних оперативних процедур. У вересні 2023 року фрагменти трьох російських безпілотників розбилися в Румунії, в повіті Тульча, неподалік від кордону з Україною.

СТАТИСТИКА  – У Румунії середньомісячна пенсія зросла на 13,9% у 2023 році порівняно з попереднім роком, до 2.113 леїв (близько 423 євро), повідомив у п’ятницю Національний інститут статистики (INS). Середня кількість пенсіонерів становила 4,98 мільйона, що на 24.000 менше, ніж у попередньому році. За даними НІС, середня кількість пенсіонерів державного системи соціального забезпечення становила трохи більше 4,6 мільйона, що на 6.000 менше, ніж у 2022 році.

ЗЕРНОВІ – За даними Національного інституту статистики, виробництво зернових в Румунії збільшилося минулого року більш ніж на 9% до майже 21 мільйона тонн, головним чином завдяки вищій врожайності з гектара. На це зростання вплинуло 11-відсоткове збільшення виробництва пшениці, на яку припадає 47% від загального обсягу виробництва зернових. Дані показують, що Румунія посідає четверте місце в Європі за виробництвом пшениці після Франції, Німеччини та Польщі.

ПРИНЦ – Останки принца Ніколая, брата короля Кароля ІІ, та його дружини Іоани Долетті були перепоховані в п’ятницю в новому архиєпископському і королівському соборі в місті Куртя де Аргеш (центральна Румунія). Труни несли на плечах солдати, в той час як військова гвардія віддавала почесті. Принц регент Ніколає і його дружина були поховані поруч з королем Каролем II. Нагадаємо, що уряд в Бухаресті схвалив на початку цього року, після зусиль Королівського Дому, рішення про повернення в країну останків другого сина короля Фердинанда і королеви Марії.  Ніколає народився в замку Пелішор на курорті Сіная (центр Румунії) в 1903 році і помер в Мадриді в 1978 році, будучи похований в Лозанні.

ЛІТНІЙ ЧАС – Цими вихідними Румунія переходить на літній час. У ніч на неділю стрілки годинника переведуть на одну годину вперед – 3.00 стане 4.00. Неділя буде найкоротшим днем у році. Зміна відбувається через кілька днів після весняного рівнодення 20 березня, коли день і ніч були однакової тривалості. З переходом на літній час різниця між офіційним часом Румунії та часом за Гринвічем становитиме три години, порівняно з двома годинами в зимовий час. Літній час триває трохи менше семи місяців, близько 65% року, охоплюючи весну, літо і половину осені. Країни-члени ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони перейти на літній або зимовий час назавжди. Однак дискусія все ще відкрита.

НАТО – Румунія розмістить на військові базі імені Міхаїла Когелнічану (південний схід), найбільшу оперативну базу НАТО в Європі, справжній авіаносець наземного базування, як називають цей військовий об’єкт в Альянсі. Модернізація бази розпочалася в 2010 році, в контексті війни в Афганістані, але зараз вона вступила в нову фазу розширення військового комплексу. Значні кошти виділяються на будівництво військового містечка з лікарнею і школою. Урядові інвестиції оцінюються в 2,5 млрд. євро. Згодом військова база Міхаїл Когилнічану зможе перебрати на себе логістику та людські ресурси з американської бази Рамштайн у Німеччині.

ВИБОРИ – Спільний кандидат на посаду столичного мера від правлячої коаліції СДП-НЛП, лікар Кетелін Кирстою, керівник Університетської лікарні в Бухаресті, був офіційно представлений сьогодні на прес-конференції лідерами двох партій. Кетелін Кирстою не буде зареєстрований в жодній з двох партій і балотуватиметься як незалежний кандидат на місцевих виборах 9 червня. Найближчими днями соціал-демократи і ліберали також оголосять спільних кандидатів для шести бухарестських районів. Про це ми повідомимо додатково. Цього року в Румунії проходять всі види виборів – місцеві та європарламентські в червні, президентські у вересні та парламентські в грудні. Сьогодні Конституційний суд дав зелене світло закону, що дозволяє перенести президентські вибори на вересень, відхиливши скаргу, подану Союзом «Рятуйте Румуію» і “Сила правих”. Опозиція стверджувала, що документ порушує демократичні принципи, оскільки неконституційно змінювати виборчі правила за кілька місяців до дати виборів.

НПВС – Запит на оплату № 3 Національного плану відновлення та стійкості запізнюється порівняно з тим, де ми повинні бути, і дуже важливо, щоб 2024 рік був використаний для прискорення реалізації НПВС, заявила в середу офіційний представник Європейської комісії Селін Гауер. На щорічній конференції з питань реалізації НПВС румунський міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу заявив, що план в цілому прогресує порівняно з минулим роком, але визнав, що деякі етапи та цілі НПВС все ще запізнюються. Він сказав, що наразі немає жодних ризиків для Плану, але Румунія повинна дотримуватися його виконання і здійснювати інвестиції. За словами міністра, наразі Румунія має на своєму рахунку 9,4 млрд. євро, що становить понад 33% від загальної суми виділених коштів.

УГОДА – ЄС досяг попередньої угоди, яка передбачає безмитний доступ на ринки ЄС для українських виробників продуктів харчування до червня 2025 року, оголосив у середу Європейський парламент. Рішення відповідає січневій пропозиції Європейської Комісії щодо призупинення тарифів та квот на українську сільськогосподарську продукцію до червня 2025 року, але з можливістю задіяти “аварійне гальмо” на курятину, яйця та цукор, що означає, що тарифи будуть введені, якщо імпорт перевищить середній рівень у 2022 та 2023 роках. Європарламент також отримав запевнення від Єврокомісії, що вона вживатиме заходів у разі збільшення імпорту української пшениці. Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС скасував тарифи на імпорт з України, але Польща та інші сусідні країни зіткнулися з надлишком пропозиції зерна, а фермери протестували проти недобросовісної конкуренції. Постраждали також румунські фермери, які продавали свій врожай за невигідними цінами. Україна була одним з найбільших світових експортерів зерна до того, як російське вторгнення у 2022 році зменшило її можливості транспортувати сільськогосподарську продукцію через чорноморські порти.

СТРАЙК – Працівники румунської національної поштової компанії оголосили сьогодні короткий 2-годинний попереджувальний страйк через низьку заробітну плату. Вони вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв (близько 80 євро) і збільшення бонусу за лояльність на 5-10%. У Національній профспілковій конфедерації заявили, що якщо ситуація на переговорах щодо колективного трудового договору не буде виправлена, буде оголошено загальний страйк. Профспілковий лідер підкреслив, що у разі загального страйку постраждає майже половина населення Румунії, з огляду на те, що Пошта Румунії займається доставкою пенсій більш ніж 5 мільйонам пенсіонерів, розподіляє всю соціальну допомогу та інші виплати, які Міністерство праці надає людям, що перебувають у скрутному матеріальному становищі. За даними профспілки, дві третини працівників румунської пошти отримують мінімальну заробітну плату.

БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на Венеціанській бієнале в Італії. У середу в Бухаресті був опублікований проєкт, який представлятиме країну на 60-му випуску цієї великої міжнародної виставки. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. Виставка, зазначає Інститут культури Румунії, досліджує іконографію праці, черпаючи натхнення в історичному реалізмі та пропагандистському мистецтві країн, що входили до так званого “Східного блоку”. На Венеціанській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть показані виставки з 87 країн світу.

ОЕСР – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті Генерального секретаря Організації економічного співробітництва та розвитку Матіаса Кормана. Глава держави підтвердив політичну прихильність вступу Румунії до ОЕСР. Йоганніс привітав запуск другого Економічного огляду Румунії і високо оцінив «значний внесок, який аналіз ОЕСР робить з точки зору потреб країни в реформах і цілей сталого економічного зростання». Були розглянуті поточні пріоритети та основні виклики щодо забезпечення макроекономічної стабільності, фіскальної та бюджетної консолідації й створення сприятливого інвестиційного та економічного клімату в Румунії. Зі свого боку, Матіас Корман привітав Румунію з прогресом, досягнутим на шляху до членства в ОЕСР, зазначивши, що країна є однією з найактивніших серед кандидатів.

РУМНІЯ-УКРАЇНА – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела телефонну розмову з Віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. Дискусії були зосереджені, головним чином, на європейському порядку денному України в контексті підготовки до засідання Європейської Ради (21-22 березня 2024 року). Про це повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Співрозмовниці обмінялися думками щодо нещодавніх реформ, ухвалених Україною з метою виконання всіх рекомендацій Європейської Комісії. У цьому контексті обидві посадовиці наголосили на важливості чіткого та передбачуваного графіку процесу європейської інтеграції України та Республіки Молдова.Лумініца Одобеску підтвердила послідовну підтримку Румунією України та українського народу, підкресливши конструктивний та прозорий підхід у контексті процесу вступу України та Республіки Молдова до ЄС. Вона також високо оцінила зусилля, докладені українською владою у впровадженні реформ в особливо складному контексті, спричиненому повномасштабною війною російської федерації. Своєю чергою Ольга Стефанішина представила останні напрацювання щодо реформ, прийнятих у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин в Україні. Вона подякувала Румунії за відкритість та послідовну підтримку України як на двосторонньому рівні, так і в контексті європейського порядку денного.

НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс офіційно оголосив про свою участь у виборах на посаду генерального секретаря НАТО. Серед своїх аргументів він згадав глибоке розуміння Румунією викликів, що стоять перед Альянсом та її діяльність в НАТО. Йоганніс вирішив балотуватися на посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу напередодні завершення свого другого президентського терміну та  після того як чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг оголосив що йде у відставку з посади, яку обіймає з 2014 року.

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в лютому знизилася до 7,23% з 7,41% у січні. За цей місяць продовольчі товари подорожчали на 4,48%, непродовольчі товари – на 7,82%, а послуги – на 11%. Про це повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Нагадаємо, що згідно з даними, представленими в лютому Національний банк Румунії переглянув до 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року з 4,8% у листопаді і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Прогнозований шлях був переглянутий у бік зниження протягом 2024 року в контексті більш сприятливої динаміки показника протягом останнього періоду, особливо в продовольчому сегменті.

ПРОТЕСТ – Сьогодні в центрі Бухареста відбувся протест таксистів, за участі понад 4 000 автомобілів. Вони вимагають рівних прав з альтернативними транспортними компаніями і б’ють на сполох щодо недобросовісної конкуренції в цьому вкрай дерегульованому секторі, де існує недосконале і паралельне законодавство про так звані «альтернативні пасажирські перевезення». Міністерство транспорту опублікувало проєкт термінової постанови про внесення змін до законодавства, що регулює діяльність альтернативних транспортних послуг, змін, яких вимагали представники таксистів. У проєкті відсутнє обмеження відповідності автомобілів, що належать операторам за договорами оренди або лізингу, критеріям, подібним до тих, що застосовуються до послуг таксі, що, на думку таксистів, сприятиме захисту якості життя та якості повітря, зменшенню заторів та забруднення у великих містах.

КНИГИ – Сьогодні у місті Крайова (південний захід) відкрився 22-й книжковий ярмарок Румунського радіо «Гаудеамус». У ньому беруть участь десятки видавництв та книгорозповсюджувачів з усієї країни, а ті, хто не зможе відвідати ярмарок, матимуть доступ до онлайн-версії на сайті «Gaudeamus.ro». Десятки учасників, серед яких найпрестижніші видавництва та книгорозповсюджувальні агенції країни, та понад 10 000 найменувань, багато з яких вийшли друком в останні місяці і вперше представлені на книжковому ярмарку, є головними родзинками ярмарку. Протягом п’яти днів громадськість також має можливість взяти участь у панельнимх дискусіях, сесіях та презентаціях книг.

НАТО – Глава румунської держави Клаус Йоганніс оголосив у вівторок, що візьме участь у перегонах на посаду генерального секретаря НАТО, заявивши, що Східна Європа має цінний внесок у Північноатлантичний альянс. Я думаю, що НАТО потребує оновленого погляду на свою місію, із сильним представництвом цього регіону, – сказав він. У грудні завершується другий термін повноважень президента Румунії. У лютому Румунія повідомила союзників по НАТО, що має намір висунути кандидатуру Клауса Йоганніса на посаду генерального секретаря Альянсу, в контексті того, що США, Великобританія і Франція оголосили про свою підтримку прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте. Пропозиції Румунії на вищі міжнародні посади обговорюються між Адміністрацією президента, Урядом і МЗС. Термін повноважень нинішнього генерального секретаря НАТО, норвежця Єнса Столтенберга, продовжено на рік, до жовтня. Він очолює Альянс з 2014 року. Також до жовтня заступником генерального секретаря НАТО буде румун Мірча Джоане, призначений на цю посаду у 2019 році. Румунія є членом Північноатлантичного альянсу з 2004 року.

ОЕСР – Економічний огляд 2024 для Румунії, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку, був представлений у вівторок у Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марчела Чолаку і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Корманна. Генеральний директор ОЕСР заявив, що досягнення членства в ОЕСР залишається найважливішою стратегічною метою Румунії після вступу до НАТО і Європейського Союзу, і виконавча влада повністю віддана досягненню прогресу в проведенні необхідних реформ. Дослідження охоплює останні економічні показники Румунії, включає аналіз макроекономічної та структурної політики, а також розділ про “зелений” перехід і декарбонізацію. 25 січня 2022 року Рада ОЕСР вирішила розпочати дискусії щодо вступу Румунії до Організації. Румунію оцінюють у 26 галузевих комітетах організації.

РЕФП – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі у вівторок. Серед питань порядку денного був Механізм відновлення та стійкості. Міністри також обговорили економічні та фінансові наслідки російської агресії проти України. Головуюча країна та Комісія поінформували міністрів про основні результати зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків G20, що відбулася 26-29 лютого 2024 року. У вівторок міністри економіки та фінансів також взяли участь у дебатах з міністрами зайнятості та соціальних питань про інвестиції та соціальні реформи для стійких економік.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс привітав у вівторок у Бухаресті під час спільної прес-конференції зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем “рішучі заходи”, вжиті цією країною у відповідь на російське вторгнення в Україну. Глава держави запевнив, що Румунія продовжить підтримувати Чорногорію та інші західнобалканські держави проти дестабілізуючих дій Росії. Водночас Клаус Йоганніс високо оцінив прогрес Чорногорії на шляху до необхідних реформ у процесі вступу до ЄС і закликав продовжувати їх “у стабільному темпі”. Він також запевнив, що продовжуватиме підтримувати європейську інтеграцію Чорногорії. Крім історичних відносин, Румунію і Чорногорію пов’язують питання безпеки, і, як члени НАТО, ми зосереджені на стабільності Західних Балкан і Чорноморського регіону, – сказав Яков Мілатович. На двосторонньому рівні глави двох держав обговорили підписання меморандуму про співпрацю.

ПРОТЕСТ – Сотні місцевих поліцейських від сьогодні протягом двох днів протестують перед будівлею Міністерства розвитку, громадських робіт і адміністрації, повідомив Національний профспілковий блок, до якого входять протестувальники. Основними вимогами є повне дотримання положень закону про оплату вихідних та святкових днів, а також обов’язкова виплата грошової допомоги на харчування. Профспілчани також вимагають внесення на розгляд сесії парламенту проєкту POCA (Оперативна програма розвитку адміністративної спроможності), розробленого Міністерством розвитку, та статуту для місцевих поліцейських. Національний профспілковий блок нагадує, що у грудні 2023 року Національна федерація об’єднаних профспілок поліції розпочала публічну кампанію, щоб привернути увагу до важливості працівників місцевої поліції в суспільстві.

ІНВЕСТИЦІЇ – За даними Національного інституту статистики, чисті інвестиції в економіку Румунії минулого року склали майже 190 млрд леїв (близько 38 млрд євро), що приблизно на 17% більше, ніж у попередньому році. Більшість інвестицій було спрямовано на нове будівництво, а також на техніку та транспортні засоби.

ЧЛЕНСТВО В НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, а вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. Церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу відбулася в понеділок у штаб-квартирі Міноборони в Бухаресті. На церемонії міністр Тильвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок як у вироблення політики і прийняття рішень Альянсу, так і в зміцнення союзницьких сил. Прапор Швеції, яка стала 32-м членом НАТО, також був піднятий того ж дня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в присутності шведського прем’єр-міністра і Генерального секретаря Альянсу.

Р. МОЛДОВА – Словосполучення “румунська мова” і надалі використовуватиметься у всіх законодавчих актах Республіки Молдова, включаючи Основний закон. У понеділок судді Конституційного суду в Кишиневі відхилили скаргу, подану минулого року групою депутатів-соціалістів і комуністів після того, як парламент Молдови виконав рішення суду від 2013 року про правильне визначення офіційної мови.

ВСТУП ДО ЄС – Європейська комісія рекомендуватиме розпочаття переговорів про вступ до ЄС з Боснією і Герцеговиною, заявила у вівторок глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У своєму виступі в Європарламенті в Страсбурзі Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Боснія зараз “повністю узгоджена” із закордонною політикою і політикою безпеки ЄС і поліпшила управління міграційними потоками. У лютому Сараєво виконало ще одну умову Брюсселя, прийнявши новий закон про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Боснія і Герцеговина офіційно отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.

Народжений в 1958 році,
колишній посол у Вашингтоні та колишній
міністр закордонних справ на початку
2000-х років, коли Румунія була прийнята
до НАТО, Мірча Джоане завжди вважався
одним з найбільш атлантистськи
налаштованих румунських політиків. У
2005-2010 роках він очолював СДП, партію,
яка вже понад три десятиліття домінує
на румунській політичній сцені. І, що є
досить незвичайним фактом для
соціал-демократичних лідерів, від Іона
Ілієску до Лівіу Драгні,
через Адріана Нестасе чи Віктора Понту,
він ніколи не був фігурантом жодної
кримінальної справи чи звинуваченням
у плагіаті.

У 2009 році Мірча Джоане програв у
вирішальному турі президентських
виборів Траяну Бесеску з різницею менше
одного відсотка. З 17 жовтня 2019 року румун
Мірча Джоане є заступником Генерального
секретаря НАТО, і останнім часом, за
даними преси та політологів у Бухаресті,
він частіше буває в країні, ніж у Брюсселі,
що може свідчити про його бажання знову
балотуватися на посаду президента
Румунії наприкінці цього року.

Кілька днів тому заступник Генерального
секретаря знову приїхав на батьківщину,
щоб презентувати в місті
Плоєшть (південь) свою
книгу Битва за майбутнє Румунії.
Думки румуна на чолі НАТО. З цієї
нагоди, говорячи про масштабні
навчання НАТО, які незабаром відбудуться
в Польщі, найбільші з 1988 року, Мірча
Джоане заявив, що він хотів би сприймати
їх як стримуючий фактор для можливих
супротивників.

90 000 людей, широкий спектр техніки,
всі союзники (…) беруть участь у цих
навчаннях, в тому числі і з нашої країни
(…) Ми показуємо,
що ми сильні і що здатні
швидко і професійно перекинути додаткові
сили з Північної Америки до Європи, і
що весь альянс може мобілізуватися,
– сказав Джоане. Він також
каже, що Америці потрібні союзники в
Європі і в усьому світі, і якщо Дональд
Трамп повернеться в Білий дім після
осінніх виборів, то, ймовірно, у відносинах
США і НАТО будуть інші акценти.

Джоане нагадав сказане
не тільки Трампом, але і всіма американськими
президентами: багато європейських
союзників Америки не інвестують в
оборону, і Америка змушена платити за
безпеку своїх союзників, в той час як
вони дбають про свою економіку і отримують
дешевий газ від росіян. Але, нагадує
генсек, у своїй останній промові про
стан нації майже чотири роки тому Трамп
похвалив НАТО.

Говорячи про підготовку румунської
армії до можливого конфлікту, Джоане
наголосив на важливості військових
навчань: Коли ви чуєте про навчання,
не хвилюйтеся. Я сподіваюся, що Румунія
(…) завдяки цим великим інвестиціям
(…) зможе відродити оборонну промисловість
(….) Шкода, що не намагається створювати
робочі місця, не створює екосистему
інновацій навколо оборонної сфери,
– підсумував офіційний представник
НАТО.