Tag: НАТО

  • Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

    Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

    Влада Румунії прийняла рішення передати Збройним силам України одну з двох своїх новітніх систем протиповітряної оборони Patriot. Про це у четвер, 20 червня, повідомила Адміністрація Президента Румунії. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Вищої ради національної оборони Румунії.

    У прес-релізі АПР зазначається, що «порядок денний засідання також включав аналіз стану та перспектив розвитку конфлікту в Україні та його наслідків для Румунії. У цьому контексті було відзначено подальше погіршення безпекової ситуації у східному сусідстві нашої країни внаслідок активізації військових дій Росії, підкреслено ширші наслідки та ризики, які ці дії створюють для регіону, зокрема, для Республіки Молдова, а також для європейської та євроатлантичної безпеки.»

    «Румунія підтримує Україну від початку конфлікту, розуміючи драматичність ситуації, особливо з точки зору забезпечення необхідних оборонних систем для протидії агресії, розв’язаній Російською Федерацією, яка вражає міські райони та критично важливу інфраструктуру сусідньої країни», – також йдеться у заяві.

    «Міністерство національної оборони представило Вищій раді національної оборони детальний аналіз оперативного стану чотирьох систем Patriot, прогресу програми оснащення іншими трьома системами, їхнього оперативного значення на національному рівні та на рівні союзників, а також впливу можливої передачі однієї системи.

    Зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих атак Росії на цивільне населення і цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, а також на регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі для безпеки Румунії, у тісній координації з країнами Альянсу, члени Ради вирішили передати Україні систему Patriot», – йдеться в офіційній заяві АПР.

    У документі також зазначено, що «ця передача здійснюється з умовою, що наша країна продовжить переговори з членами Альянсу, особливо з нашим американським стратегічним партнером, з метою отримання схожої чи аналогічної системи, яка відповідає потребам забезпечення безпеки національного повітряного простору, модернізації румунської армії і забезпечення оперативної сумісності з системою НАТО, при цьому необхідно також визначити тимчасове рішення для покриття оперативної вразливості, що виникла в результаті цього. Рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці румунської влади і було вжито всіх заходів для усунення ризику створення можливих вразливостей для Румунії. Водночас будуть продовжені дискусії із союзниками з метою подальшого посилення протиповітряної оборони нашої країни.»

    «Позиція Румунії є і буде однозначною у своїй багатовимірній підтримці України разом з міжнародним співтовариством в її законному праві на самооборону перед обличчям незаконної і неспровокованої агресії з боку Росії», – також наголошується у заяві Адміністрації Президента Румунії.

    Напередодні у ЗМІ була поширена інформація про  те, що нібито Міноборони Румунії не підтримує відправку Patriot до України, але урешті-решт ця інформація не підтвердилася. Коментуючи цю ситуацію румунський військовий аналітики Штефан Попеску наголосив, що ніде в світі військові не згоді віддавати військову техніку, не погоджуються віддавати жодні системи. Він нагадав, що навіть французи були проти передачі самохідних артустановок Caesar, додавши, що остаточне рішення приймається на політичному рівні.  «Рішення є політичним. Відповідь на питання, чому було прийнято саме це політичне рішення, можна знайти відповідаючи на інше питання: що стоїть на кону для Румунії в Україні? На карту в Україні поставлена, звичайно, безпека Румунії, тобто бажання Румунії, зацікавленість Румунії в тому, щоб Україна могла тримати росіян подалі від наших сухопутних кордонів, тому що сухопутний кордон з Росією не відповідає нашим інтересам, це створило б нам ще більше проблем. Але що ще поставлено на карту в Україні? І ось ключ до відповіді на це запитання. Це роль союзника під назвою Румунія, союзника Сполучених Штатів Америки. Чому Румунія пішла до Афганістану в минулому? Щоб боротися з ісламським тероризмом в Афганістані? Зовсім ні. Це був наш, румунський, вхідний квиток до Організації Північноатлантичного договору, зміцнення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Те саме й зараз, передача нашої системи Patriot Україні є внеском у посилення стратегічного партнерства Румунії зі Сполученими Штатами Америки в мінливий період. Тому що, зауважте, Сполучені Штати Америки не збираються залишатися тут на місці. І тому Румунія має фундаментальний інтерес у тому, щоб Сполучені Штати зберігали інтерес тут, у Південно-Східній Європі, в цьому регіоні, який називається, скажімо так, Південно-Східна Європа, що включає Грецію, Болгарію і Румунію.»

    Щойно після оголошення рішення ВРНО Румунії про передачу новітнього ЗРК Patriot Україні, Володимир Зеленський подякував офіційному Бухаресту. «Цей надважливий внесок посилить наш повітряний щит і допоможе нам краще захистити наших людей та критично важливу інфраструктуру від російського повітряного терору. Ціную рішуче лідерство Румунії та принципову підтримку України. Важливо, що цей крок зміцнює безпеку не лише України, а й усього нашого регіону та Європи. Поклавши край російському терору зараз, Україна запобігає потенційній агресії проти Молдови, Румунії, країн Балтії та всіх наших сусідів», – йдеться у дописі Володимира Зеленського в мережі Х. Згодом від подякував Румунії і в своєму вечірньому відеозверненні. «Дякую Румунії за рішення передати «Patriot» Україні. Це справді сильний крок. І як наслідок – буде більше безпеки в усьому нашому регіоні, для всіх наших сусідів. Для Молдови, для країн Балтії, для Румунії також. Ми зараз здатні перемогти імперські амбіції Росії, і це поверне спокій та впевненість усій нашій Європі.»

    Того ж дня глава румунської держави повідомив про зняття своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Відтак єдиним кандидатом залишився прем’єр Нідерландів Марк Рютте. У цьому контексті ми запитали аналітика Штефана Попеску, що означає це для Румунії, України і для Чорноморського регіону загалом. «Для Румунії це дуже багато значить, адже Марк Рютте схвалив співпрацю з Румунією щодо Міжнародного центру підготовки пілотів F-16. Уряд Нідерландів, на чолі з Марком Рютте привіз майже ескадрилью F-16 до Фетешть, де проходять підготовку не тільки українські пілоти, але й румунські. І це дуже важливо, тому що це дозволяє не витрачати ресурси нашої авіації F-16, яка все ще невелика і потребує модернізації. Так само прем’єр-міністр Марк Рютте відвідав нещодавно Республіку Молдова, отже, Нідерланди також цікавляться Східною Європою.»

     Ювілейний саміт Північноатлантичного альянсу, який проходитиме у Вашингтоні 9-11 липня, сфокусується на об’єднанні зусиль союзників навколо зміцнення успіху України в довгостроковій перспективі. Про це нещодавно заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної з генеральним секретарем НАТО пресконференції у Вашингтоні. На думку Тудора Куртіфана, шеф-редактора публікації «Defense Romаnia», цей саміт стане початком значних змін у підході НАТО до нових безпекових реалій у світі. «Я думаю, що це буде саміт, який визнає реальність великої війни в Європі. Ми стоїмо перед найбільшою кризою безпеки з часів Другої світової війни і саме з цієї точки зору я не думаю, що це буде саміт святкування 75-річчя Північноатлантичного альянсу. Отже, ми стикаємося з великою війною, дедалі агресивнішою Російською Федерацією, Російською Федерацією, яка є не лише загрозою для Північноатлантичного альянсу, але й дестабілізуючим фактором у міжнародному праві, який, у разі перемоги в Україні, на мою думку, буде рівнозначний застосуванню закону джунглів у міжнародному праві також і в інших регіонах. Отже, те, що відбувається в Україні, виходить за межі України, і я думаю, що саміт у Вашингтоні буде присвячений реакції НАТО на це. Гадаю, що після Вільнюського саміту це також буде конкретним вираженням того, як можна краще імплементувати три оборонні плани. Я маю на увазі три регіональні плани: північний для Атлантики і арктично-європейського регіону, центральний, який охоплює Балтійський регіон і Центральну Європу, і південний, де Румунія відіграє ключову роль і який охоплює не лише Чорне, але і Середземне море. Я думаю, що ці плани будуть посилені.»

    У нинішньому безпековому контексті зростає й роль Румунії в регіоні, – каже шеф-редактор публікації «Defense Romаnia» Тудор Куртіфан. «Я вважаю, що Румунія має великий потенціал для поширення свого впливу тут, у стратегічному регіоні, а її рішення, яке є похвальним і сміливим рішенням, щодо передачі системи Patriot Україні, безумовно, привітають усі союзники НАТО. Я вітаю його і вважаю, що це правильне рішення. І тут я хочу сказати усім слухачам, що Румунія не залишається незахищеною, оборона Румунії не стане вразливою в контексті постачання цієї системи. ЗСР можуть виконувати своє фундаментальне завдання захищати цілісність і суверенітет нашої країни. А Україна продовжує боротися, Україна сьогодні діє, і це не кліше, як щит і для Європи, я маю на увазі Європейський Союз і НАТО, і для Республіки Молдова. Тож це сміливе рішення, яке слід вітати. Зараз для нас важливо прискорити підписання субконтракту на наступні три системи Patriot. І тут я хотів би також зазначити, що навіть якщо лише два комплекси заступили на бойове чергування, це не означає, що наступні два, які Румунія отримала і які вже введені в експлуатацію, не функціонують. Я повторюю, нехай краще українці користуються цією системою, ніж ми.»

    Водночас, як заявив глава Держдепу США Ентоні Блінкен «саміт буде зосереджений на зміцненні довгострокового успіху України, який вона розвивала з першого дня». У цьому контексті полковник у відставці Габріель Тома – колишній начальник штабу Багатонаціонального командування НАТО у Південно-Східному регіоні сказав, що Україна заслуговує на членство в НАТО, навіть якщо найімовірніше вона не отримає запрошення зараз, принаймні тому, що в нинішньому контексті це означало б тому що це означало б втягнення Альянсу в дуже великий конфлікт, в третю світову війну. «Україна вже є частиною історії вільного світу. Ми є сучасниками надзвичайних подій. Східна Європа дійсно ніколи більше не буде виглядати так, як раніше. І я також хочу сказати вам, що з сильною і процвітаючою Україною, яку ми хочемо інтегрувати в НАТО, допомогти членом цього обраного євроатлантичного клубу, питання безпеки Румунії буде гарантованим щонайменше на одне покоління, коли це станеться.»  

     Наразі Північноатлантичний альянс робить все, щоб підтримати Україну і допомогти їй перемогти у цій жахливій війні.

  • Система “Патріот” для України

    Система “Патріот” для України

    Румунія передасть Україні зенітно-ракетний комплекс “Патріот”. Відповідне рішення було прийнято на засіданні Вищої ради національної оборони в Бухаресті в четвер. Члени ВРНО погодилися, що передача системи “Патріот” буде предметом подальших переговорів, зокрема зі стратегічним партнером США, з метою отримання аналогічної або еквівалентної системи для задоволення потреб у забезпеченні захисту національного повітряного простору. Власне, ідея передачі такої системи сусідній країні виникла минулого місяця після зустрічі Президента Клауса Йоганніса з Президентом Джо Байденом у Білому домі.

     

    Тоді глава держави заявив, що Румунію попросили поступитися такою системою. Тепер, після оголошення ВРНО, Адміністрація президента в заяві підкреслила, що рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці владних структур і що було вжито всіх заходів для усунення ризику створення вразливостей для Румунії. Таким чином, Міністерство національної оборони представило ВРНО детальний аналіз оперативного стану чотирьох систем “Патріот”, якими володіє країна в даний час, виконання програми оснащення іншими трьома системами, які вона замовила, а також вплив можливої передачі однієї з систем, – додається в прес-релізі.

     

    Президент Володимир Зеленський подякував Бухаресту за рішення передати Києву ракетний комплекс “Патріот” і уточнив, що цінує рішучу підтримку України з боку Румунії. Сьогоднішнє рішення зміцнює безпеку не тільки України, але й усього регіону та Європи, – написав український президент у своєму дописі в соціальній мережі. Насправді Володимир Зеленський просив щонайменше сім батарей, але країни, які ними володіють, ще не вирішили, чи відмовлятися від них.

     

    Також у четвер, коли було прийнято рішення про передачу ракетного комплексу “Патріот”, США оголосили, що тимчасово призупиняють постачання зенітних комплексів “Патріот” іншим країнам, і тепер Україна матиме пріоритет у їхньому постачанні. Білий дім послався на наполегливі прохання Києва про надання більшої кількості батарей “Патріот” для захисту своїх військ на передовій та інфраструктури від атак Росії. Слід зазначити, що ВРНО в Бухаресті також схвалила цілі Румунії на саміті НАТО у Вашингтоні з наступного місяця. Було також обговорено подальше погіршення безпекової ситуації у східних сусідах Румунії через активізацію військових дій з боку Росії.

     

    Також на засіданні ВРНО Клаус Йоганніс повідомив, що наприкінці минулого тижня поінформував союзників по НАТО про відкликання своєї кандидатури на посаду генерального секретаря організації. Глава держави попросив членів Ради висловити свою думку щодо кандидатури прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, і вони висловилися за підтримку нідерландського урядовця на чолі Альянсу.

  • 19 червня 2024 року

    19 червня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у середу свого італійського колегу Серджіо Маттареллу з нагоди його офіційного візиту до Бухареста. “Ми маємо глибокі зв’язки з Італією, виняткову економічну динаміку, а душею цих відносин є румунська громада в Італії, яка дуже добре інтегрована”, – сказав Клаус Йоганніс. Він також висловив свою вдячність за міцну спільноту італійських підприємців в Румунії. Він повідомив, що минулого року двосторонній товарообіг між двома країнами склав 20 мільярдів євро. Щодо безпеки, Клаус Йоганніс зазначив, що Румунія та Італія продовжать працювати разом над зміцненням стримуючої ролі НАТО на східному фронті, а також південному фланзі. Зі свого боку, Президент Маттарелла зазначив, що двосторонні відносини є чудовими на всіх рівнях. Румунія є надзвичайно важливим партнером для Італії на двосторонньому, європейському та міжнародному рівнях, і ми хочемо, щоб країна приєдналася до Шенгенської зони вільного пересування з її сухопутніми кордонами, сказав італійський гість. Згідно з прес-релізом, опублікованим Адміністрацією президента в Бухаресті, у 2024 році Румунія і Італія відзначатимуть 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60-ту річницю піднесення їх до рівня посольств.

     

    ДЕФІЦИТ – Румунія стикається з серйозними макроекономічними дисбалансами і є єдиною країною в Європейському Союзі з надмірним і зростаючим бюджетним дефіцитом. Інфляція також є найвищою в ЄС. Європейська виконавча влада оприлюднила в середу свої рекомендації державам-членам, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Щодо Румунії, Комісія заявила, що підготує восени дорожню карту для коригування. Вона рекомендує посилити фіскальну політику, скоротити дефіцит і прискорити реалізацію НПВС і планів політики згуртування. “Ми виявили, що уряд не вжив ефективних заходів. Дефіцит значно перевищує цільовий показник, в той час як фіскальні зусилля були нижчими за рекомендації, і це незважаючи на стійке економічне зростання”, – заявив віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс. Комісія запропонує Раді ЄС розпочати процедури щодо надмірного бюджетного дефіциту ще для семи держав-членів.

     

    НАТО – З липня по грудень 2024 року Румунія візьме на себе командування військово-морською протимінною групою НАТО, яка виконуватиме конкретні місії в Середземноморському басейні, повідомили сьогодні Військово-морські сили Румунії. Румунія братиме участь у цьому угрупованні з кораблем ,,Віце-адмірал Константін Белеску”, екіпаж якого складається з 85 румунських та іноземних військовослужбовців. До складу військово-морського угруповання також увійдуть військові кораблі з Італії, Іспанії та Туреччини. Основними цілями військово-морського командування НАТО в рамках цієї місії є забезпечення здатності негайного реагування Північноатлантичного альянсу, підвищення оперативної сумісності між військово-морськими силами країн-членів Альянсу і просування іміджу НАТО, йдеться в повідомленні.

    ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску відвідає США з робочим візитом 20-21 червня, було оголошено у середу в Бухаресті. З цієї нагоди вона проведе двосторонні політичні консультації з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, зустрічі з представниками Ради національної безпеки, лідерами громадської думки та американських аналітичних центрів. Водночас глава дипломатії в Бухаресті візьме участь у відкритті Румунсько-американського економічного форуму, де в якості основного доповідача підкреслить потенціал для розвитку румунсько-американських економічних відносин, у тому числі через двосторонню співпрацю в галузі енергетики та в рамках зусиль з відновлення України. Організований в контексті 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО, візит надасть можливість проаналізувати прогрес, досягнутий у двосторонніх відносинах, у співпраці з метою зміцнення євроатлантичної безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні та визначенні шляхів зміцнення румунсько-американського стратегічного партнерства.

    СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер провів  у середу в Бухаресті робочу зустріч зі своїм південнокорейським колегою Вон Сікшином, який перебуває в Румунії з офіційним візитом. Порядок денний двосторонніх переговорів був зосереджений на міжнародній безпековій ситуації та перспективах двостороннього оборонного співробітництва між двома країнами після підписання в квітні в Сеулі Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво. Під час переговорів міністр оборони Румунії представив основні загрози та ризики в регіоні Чорного моря та Західних Балкан на тлі агресивної війни Російської Федерації проти України. Водночас, румунський урядовець наголосив на підтримці України з боку Румунії. Обидва міністри оборони поклали вінки до могили Невідомого солдата в Бухаресті.

    РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ – Остаточні результати виборів до Європейського парламенту були оголошені Центральною виборчою комісією та опубліковані в Офіційному віснику Румунії. Альянс СДП-НЛП посів перше місце з 48,5% голосів, за ним слідує Альянс за об’єднання румунів з трохи менше 15%, Альянс об’єднані праві з 8,7%, Демократичний союз угорців Румунії з майже 6,5% і партія “SOS Румунія”, яка трохи перевищила необхідний 5% бар’єр. За незалежного кандидата Ніколає Штефануца проголосували 3,08% румунів, і йому вдалося здобути ще один мандат депутата Європарламенту. Явка виборців склала 52,4%. Центральна виборча комісія повідомила, що з 33 місць в Європарламенті від Румунії 19 дісталися правлячому альянсу СДП-НЛП, 6 – Альянсу за об’єднання румунів, 3 – Альянсу об’днані праві і по 2 – партії “SOS Румунія” та Демократичному союзу угорців Румунії.

    ПАРЛАМЕНТ – Сенат, як перша палата Парламенту Румунії, прийняв ініційований урядом проєкт доповнення до Закону про громадянство, який встановлює, що румунське громадянство може бути надане, на прохання, іноземцю, який перебуває у шлюбі і проживає за кордоном з румунським громадянином щонайменше 10 років. Чинне законодавство передбачає, що іноземний громадянин, який перебуває у шлюбі з громадянином Румунії, повинен прожити в Румунії щонайменше п’ять років, щоб отримати громадянство, що, на думку ініціатора, є “бар’єром”. Закон також встановлює необхідні заходи для набуття румунського громадянства та правила для запобігання шахрайському отриманню громадянства. Так, передбачається біометрична перевірка осіб, які подають заяву на отримання румунського громадянства. Тепер законопроєкт обговорюватиметься в Палаті депутатів, яка ухвалює остаточне рішення з цього питання.

    ФУТБОЛ –  Чемпіон Румунії з футболу бухарестський клуб FCSB зіграє з командою із Сан-Марино AC Virtus 1964 у першому попередньому раунді Ліги чемпіонів, згідно з жеребкуванням, яке було проведене у штаб-квартирі УЄФА в Ньоні. Перший матч “Стяуа” зіграє на виїзді 9 або 10 липня, а вирішальний раунд в Бухаресті – 16 або 17 липня. Володар Кубка Румунії “Корвінул Хунедоара” (південний захід) у першому відбірковому раунді Ліги Європи зустрінеться з віце-чемпіоном Угорщини ФК “Пакші”. Перший матч “Корвінул” проведе на виїзді 11 липня, а матч-відповідь відбудеться в Румунії 18 липня.

  • 13 червня 2024 року

    13 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Процес централізації та верифікації голосів у всіх повітах Румунії та Бухаресті має завершитися сьогодні, повідомляє Постійний виборчий орган. Після централізації голосів у більш ніж 97% виборчих дільницях рейтинги залишаються незмінними – СДП та НЛП лідирують, загалом отримавши майже 70% мандатів мерів. На виборах до місцевих рад перше місце посідає СДП, за нею йдуть НПЛ, АОР та ДСУР. На виборах до Європейського парламенту лідирує альянс СДП-НЛП з 48,57% голосів, за ним йдуть АОР, Альянс об’єднаних правих, ДСУР і партія S.O.S. Румунія. Центральна виборча комісія (ЦВК) відхилила десятки запитів про перерахунок голосів або скасування виборів у деяких дільницях. У столичних районах 1 і 2 чинні мери від Союзу “Рятуйте Румунію”, які нібито програли вибори, звинуватили у фальсифікації та інших порушеннях, але ці звинувачення були відкинуті їхніми контр-кандидатами від НЛП і СДП, які були оголошені переможцями.

    ДЕНЬ ГЕРОЇВ – Міністерство національної оборони Румунії організувало військові та релігійні церемонії, присвячені Дню Героїв, у головних гарнізонах країни, мавзолеях і почесних кладовищах. Символічно були вимовлені імена героїв румунського народу, які загинули під час виконання бойових обов’язків у війнах румунської армії або в місіях, які виконувалися на театрі військових дій. “Ми висловлюємо нашу вдячність героям, які пережили жахи Другої світової війни, тим, хто виступив проти комуністичної диктатури і боровся за свободу під час грудневої революції 1989 року, зробивши вирішальний внесок у повалення тоталітарного режиму в Румунії”, – йдеться у зверненні глави держави Клауса Йоганніса. Він також висловив вдячність тим, хто в даний час є частиною оборонної системи. На знак вдячності героям батьківщини, які загинули в Першій світовій війні, румунська влада вирішила в 1920 році, що День Героїв буде національним святом, яке відзначатиметься в день Вознесіння, а після 1990 року ця міжвоєнна традиція була відновлена. 

    УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт термінової постанови про фінансування з Фонду навколишнього середовища проєктів з розвитку інфраструктури інтегрованого управління відходами. Бенефіціарами проєктів є міжгромадські асоціації розвитку, організовані на рівні повітів, або інші структури, за необхідності. Реалізація низки проєктів була відкладена, і бенефіціари просять перенести їх на наступний фінансовий рік. Це робиться для того, щоб підтримати завершення реалізації проєктів, що просуваються місцевими органами влади, шляхом надання фінансування для інвестицій, які доповнюють існуючі інтегровані системи поводження з відходами, йдеться в прес-релізі. Також у четвер уряд Румунії затвердив нові правила щодо запобігання кібератакам на медичні установи та створення єдиного реєстру всіх медичних установ. З іншого боку, виконавча влада прийняла термінову постанову, яка надає можливість моніторингу за допомогою електронних браслетів також у випадку осіб, які перебувають під судовим контролем або під домашнім арештом, а також для осіб, звільнених умовно-достроково і які мають певні обмеження.

    КІБЕРЗЛОЧИНЦІРумунські та французькі судові органи ліквідували групу кіберзлочинців. Розслідування показало, що зловмисникам вдалося отримати доступ до комп’ютерних систем людей у кількох європейських країнах, зашифрувати їхні дані, а потім вимагати викуп. Минулого тижня в Румунії було вилучено кілька комп’ютерних систем і заарештовано банківські рахунки двох членів угруповання. Одного з підозрюваних, якого спіймали на місці злочину, взяли під варту з метою екстрадиції до Франції.

    G7 – Лідери країн “Великої сімки” (G7) на зустрічі в Італії в четвер досягли “політичної домовленості” про використання доходів від заморожених російських активів як застави для розблокування кредиту Україні в розмірі 50 мільярдів доларів, повідомив офіційний представник головуючої в G7 країни, якого цитує AFP. Кредит Києву в розмірі 50 мільярдів доларів буде забезпечений процентними доходами від близько 300 мільярдів євро російських активів, заморожених у країнах G7 (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія і США), що за оцінками становить близько 3 мільярди євро на рік. Це кредит солідарності, але головним фінансистом будуть США, сказав той же американський чиновник. Західні держави хотіли б, щоб заморожені російські активи були безпосередньо арештовані і використані як для відновлення України, так і для закупівлі зброї та боєприпасів для України. Але такий захід, про який також просить Київ, видається складним, принаймні на даний момент, оскільки існують численні юридичні, геополітичні та фінансові перешкоди, такі як ризик порушення міжнародних фінансових ринків і ослаблення валют західних країн.

  • 26 травня 2024 року

    26 травня 2024 року

    ЗАКОРДОРННІ РУМУНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав сьогодні до збереження румунської ідентичності, мови та традицій у посланні з нагоди Дня румунів звідусіль, який є нагодою підтвердити прихильність до єдності та солідарності. Глава держави зазначив, що він постійно сприяв створенню професійних спільнот між румунами в країні та румунами за кордоном, таким чином зміцнюючи зв’язки між бізнесменами, науковцями, лікарями, вчителями та румунськими митцями «тут» і «там», які, працюючи разом, створили багато успішних проєктів. Сьогодні в Бухаресті завершується 7-й фестиваль «Тут-Там», який включав низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців. Протягом трьох днів захід об’єднав румунських митців з країни та з-за кордону з різних творчих сфер: мистецтва, дизайну, музики, кіно тощо, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном. У цьогорічному фестивалі взяли участь сотні румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу.

    ДІАСПОРА – Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів, – заявила сьогодні глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. У своєму посланні з нагоди Дня румунів Звідусіль вона підкреслила, що пріоритети її мандату пов’язані з консульським компонентом, а саме з наданням ефективних консульських послуг за найвищими стандартами. Лумініца Одобеску запевнила, що МЗС Румунії робить все можливе для того, щоб вибори до Європейського парламенту 9 червня пройшли за кордоном в оптимальних умовах.

    ЗАКОНОДАВСТВО – Завтра на пленарному засіданні Сенату (верхньої палати парламенту Румунії) відбудеться обговорення законодавчої пропозиції, ініційованої Націонал-ліберальною партією, що перебуває при владі в коаліції з Соціал-демократичною партією, спрямованої на захист та збереження ставки єдиного податку на наступні 10 років. Документ передбачає, що після набуття чинності закону і до 31 грудня 2033 року не буде прийнято жодних нормативно-правових актів, які б змінювали або скасовували ставку єдиного податку на доходи і прибуток, отримані на території Румунії. Ініціатори стверджують, що цей захід забезпечить передбачуваність, фінансову стабільність і середовище довіри для населення та інвесторів. Соціал-демократи, партнери лібералів по правлячій коаліції, поки що не підтримують такий підхід, оскільки вони більше виступають за перехід до прогресивного оподаткування. З іншого боку очікується, що Палата депутатів проголосує за пропозицію посилити покарання за торгівлю людьми, дитяче рабство і дитячу порнографію. За ці злочини торговці людьми можуть отримати тюремне ув’язнення терміном до 12 років і до 20 років, якщо йдеться про неповнолітніх. Законопроєкт також робить неможливим умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, яка вчинила такі злочини і запроваджує кримінальну відповідальність за замах на злочин, що стосується дитячої порнографії. Уряд Румунії також нещодавно прийняв Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми, яка передбачає створення інтегрованого механізму виділення коштів на захист і допомогу жертвам торгівлі людьми.

    КІНО – Трилер «Анора» американського режисера Шона Бейкера став володарем Золотої пальмової гілки 77-го Каннського кінофестивалю. Гран-прі фестивалю отримав індійський фільм Паяла Кападіа «Усе, що ми уявляємо», а Приз журі – стрічка «Емілія Перес» французького режисера Жака Одіара. Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм «Насті» румунських режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

    ШІ – У Румунії буде створено Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, що сприятиме розробці власних технологічних рішень, співпраці з міжнародними партнерами та підготовці найкращих фахівців у цій галузі. Про це повідомив міністр фінансів Марчел Болош на своєму Facebook. Він зазначив, що очолюване ним міністерство почало використовувати штучний інтелект для виявлення аномалій і поведінкового аналізу в боротьбі з шахрайством. У Технічному університеті міста Клуж-Напока (північний захід) розпочалося будівництво першого в Румунії дослідницького центру штучного інтелекту, в який було інвестовано понад 105 мільйонів леїв (близько 21 мільйона євро).

    ЛІКИ – Європейська комісія звернулася до держав-членів ЄС з проханням призупинити дію дозволів на продаж кількох генеричних лікарських засобів. Рекомендація Брюсселя з’явилася після того, як Європейське агентство з лікарських засобів провело аудит індійської лабораторії, яка тестувала ці препарати, і виявило порушення в даних і процедурах тестування більш ніж 350 ліків. Це викликало серйозні занепокоєння щодо достовірності тестів, які мають показати, чи вивільняє генеричний препарат таку ж кількість активної речовини в організм людини, як і оригінальні ліки. Список, опублікований на сайті агентства, також включає понад 40 лікарських засобів, дозволених в Румунії. Агентство зазначає, що деякі з рекомендованих до призупинення ліків можуть бути критично важливими через відсутність альтернатив у деяких країнах ЄС. У цьому контексті Єврокомісія вирішила, що національні органи влади зможуть відкласти призупинення продажу цих ліків на термін до 2 років.

    ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка проходить в Софії, Болгарія. Учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

    ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок. Про це повідомив Державний департамент США. Він проведе переговори про американську підтримку прогресу Р.Молдова на шляху до членства в Європейському Союзі, а також про енергетичну безпеку. Ентоні Блінкен був у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після візиту до Кишинева американський чиновник вирушить до Праги на неформальну зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО для обговорення пріоритетів наступного саміту НАТО, який пройде в липні у Вашингтоні.

  • 25 травня 2024 року

    25 травня 2024 року

    ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його заарештували за звинуваченням у державній зраді. Ним виявився молодий політик з міста Плоєшть Александру Піскан. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. У зв’язку з цим румунське МЗС оголосило дипломата російського посольства персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Згодом речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва дасть відповідну відповідь на це рішення.

    КІНО – Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», відібраний до офіційного конкурсу на «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю, отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм режисера Емануеля Пирву розповідає історію Аді, 17-річного підлітка, який проводить літні канікули в рідному селі в дельті Дунаю. Однієї ночі на нього жорстоко нападають на вулиці. Наступного дня його світ повністю перевертається з ніг на голову, батьки не дивляться на нього так, як раніше, і позірний спокій села починає порушуватися. Журі «Квір-пальм» цього року очолив бельгійський режисер Лукас Донт («Близько», «Дівчина»), якому довелося обирати з 18 фільмів в усіх секціях. Також у Каннах були показані дві інші румунські стрічки. Фільм «Насті» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

    ЕВАКУАЦІЯ – Шість громадян Румунії, які звернулися по допомогу в евакуації, залишили Нову Каледонію, – повідомляє румунське міністерство закордонних справ. МЗС повідомило, що один румунський громадянин був евакуйований 22 травня авіарейсом, організованим французькою владою у співпраці з владою Австралії та Нової Зеландії, до Австралії. Інші п’ятеро румунів залишили територію Франції сьогодні. З них двоє були евакуйовані до Австралії військовим літаком австралійських ВПС, інші троє – цивільним рейсом, організованим французькою владою. Французький уряд оголосив надзвичайний стан у Новій Каледонії після безладу, спричиненого ухваленням парламентом у Парижі законопроєкту, який дозволить французам, які проживають на тихоокеанському острові, голосувати на провінційних виборах. Протестувальники підпалюють автомобілі та офісні приміщення, а також грабують магазини. Щонайменше семеро людей загинули і сотні були заарештовані.

    ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка стартувала сьогодні в Софії, Болгарія. До понеділка учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Парламентарі візьмуть участь у роботі п’яти комітетів Парламентської асамблеї, обговорять проєкти їхніх доповідей та ухвалять важливі політичні рекомендації. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

    ППО – Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс та його польський колега Дональд Туск надіслали листа Президентці Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом створити спільний європейський щит протиповітряної оборони за європейській кошти в умовах, коли всі країни стикаються з фінансовими труднощами. У своєму листі прем’єр-міністри пропонують, щоби щит, подібний до ізраїльської системи протиракетної і протиповітряної оборони «Залізний купол», захищав Європу від ворожих літаків, ракет і безпілотників, підкреслюючи при цьому, що схвалення такого проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал у всіх напрямках про рішучість ЄС захищати себе. З іншого боку, шість країн НАТО, що межують з Росією, домовилися побудувати «стіну з безпілотників» для захисту своїх кордонів від «провокацій», оголосив литовський уряд. «Йдеться не лише про фізичну інфраструктуру, системи спостереження, але й про дрони та інші технології, які дозволять нам захиститися від викликів з боку ворожих країн і запобігти контрабанді», – заявила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте після переговорів зі своїми колегами з двох інших країн Балтії – Латвії та Естонії, а також Фінляндії, Норвегії та Польщі.

    ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

    ДІТИ – З початку цього року в Румунії було зареєстровано майже 10 000 повідомлень про зникнення дітей, – повідомляє організація «Врятуймо дітей». Більше половини з них були добровільними, а основними причинами втеч дітей є різні форми насильства, жорстокого поводження і нехтування, зміни в сімейній динаміці, а також надмірно авторитарне виховання або вживання батьками алкоголю і наркотиків. Діти потребують дорослих, яким вони можуть довіряти, відкритого спілкування, вміння слухати, співпереживання, турботи та співчуття, – кажуть психологи організації «Врятуймо дітей». У Міжнародний день зниклих дітей, який відзначається сьогодні, організація нагадує, що щороку в Європі близько 250 000 дітей вважаються зниклими безвісти. Для звернення за допомогою в таких випадках діє загальноєвропейська гаряча лінія – 116 00, котра працює й в Румунії.

    ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У Бухаресті тривають заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Сьогодні відбулося офіційне відкриття сесії спілкування, і закордонні румуни мали можливість вести прямий діалог з представниками румунської держави, щоб передати свої проблеми, потреби і труднощі, з якими вони стикаються в країнах перебування і після повернення до Румунії, а також можливість познайомитися один з одним, обмінятися досвідом, кращими практиками і спланувати спільні проєкти. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з країни та з-за кордону, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном.

    ПТАХИ – Новий вид птахів був вперше помічений в Румунії. Це середземноморська чайка, яку спостерігали в повіті Бреїла, на південному сході країни. Цей птах характерний для країн навколо Середземного моря і північно-західного узбережжя Африки. Чайка має червоний дзьоб, блакитнувато-сірі ноги і дуже світло-сіру спину. Про це повідомило Румунське орнітологічне товариство, яке зазначає, що у світі налічується близько 50 видів чайок. За останні роки кількість цих птахів скоротилася більш ніж на 50% і зараз вони вважаються вразливими. Причинами цього є наземні хижаки та зменшення харчових ресурсів. Експерти кажуть, що поява виду за межами його відомого ареалу може бути першою ознакою експансії, але кажуть, що потрібні додаткові дослідження, перш ніж можна буде робити висновки.

  • Зустріч президентів Румунії і США

    Зустріч президентів Румунії і США

    Президент США Джо Байден подякував Румунії за її відданість НАТО протягом 20 років з дня вступу до Альянсу і за її лідерську роль в Чорноморському регіоні. «Ви перевершили усі очікування», – сказав Байден, який у вівторок прийняв у Білому домі президента Клауса Йоганніса. Серед тем, які обговорювалися, були поглиблення двостороннього стратегічного партнерства, ситуація на східному фланзі НАТО і ситуація в Україні.

    «Я не думаю, що є якісь партнери НАТО, які мають більшу відданість Євроатлантичному альянсу, ніж Румунія і Сполучені Штати», – сказав президент Байден на початку зустрічі. «Те, що ви зробили і те, що ми продовжимо робити разом, буде дуже важливим не тільки для Європи, але й для всього світу. Ви були неймовірні. Допомога, яку ви надали Україні, є реальною, вона є значною», – наголосив лідер Білого дому. Він також сказав, що зараз закладається фундамент на наступні 20 років і запевнив, що Сполучені Штати твердо стоять на боці Румунії.

    Зі свого боку, Президент Йоганніс зазначив, що Румунія не тільки вступила до НАТО і вже 20 років є гордим членом Альянсу, але й зуміла попрацювати над своїми двосторонніми відносинами зі Сполученими Штатами, які стають дедалі міцнішими. «На жаль, найважливішим питанням зараз є пошук шляхів відновлення миру в Європі. Румунія намагається робити все можливе і ми маємо досить хороші результати, але ми повинні знайти способи не дати Росії виграти війну проти України. Ми повинні бути єдиними», – підкреслив Клаус Йоганніс.

    Після переговорів в Овальному кабінеті президент Румунії повідомив, що обговорювалося також питання посилення протиповітряної оборони України.

    «Президент Байден порушив це питання й я сказав йому, що ми відкриті до його обговорення. Це означає, що я маю обговорити це вдома, у Вищій раді національної оборони, аби побачити, як ми можемо розглянути це питання, що ми можемо запропонувати і, очевидно, що ми можемо отримати взамін, тому що, на мою думку, неприйнятно для Румунії залишатися без протиповітряної оборони. Я думаю, що ми знайдемо рішення. Мова йде про одну систему Patriot.»

    Президент Байден також подякував Румунії за розміщення американських військ на своїй території.

     

  • Румунія – НАТО: 20 років

    Румунія – НАТО: 20 років

    «Як країна-член НАТО, Румунія має сьогодні найсильніші в своїй історії гарантії безпеки і виконує свої зобов’язання, взяті на союзницькому рівні, роблячи внесок у зміцнення спільної безпеки і колективної оборони», – заявив президент Клаус Йоганніс на конференції «Румунія-НАТО: 20 років», організованій у середу Міністерством оборони. За словами глави держави, нинішній контекст, викликаний війною поблизу кордонів країни, підвищує значення Румунії як опори регіональної безпеки і стабільності.

    Клаус Йоганніс зазначив, що Бухарест повинен активізувати зусилля зі зміцнення резерву військовослужбовців, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. «Захист наших громадян є одним з основних зобов’язань румунської держави. Але безпека людей не може бути гарантована без армії, оснащеної сучасними технологіями. Починаючи з 2023 року Румунія збільшила з 2% до 2,5% ВВП видатки на оборону, тобто на оснащення румунської армії, мотивацію, підготовку і вдосконалення наших військових і підвищення рівня оперативної сумісності з силами союзників

    Своєю чергою, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. «Сьогодні Румунія незворотно закріпилася в євроатлантичній спільноті і є стратегічним якорем для НАТО на східному фланзі. Румунія залишається зрілим і надійним союзником, з проактивною позицією і здатністю діяти послідовно задля досягнення власних цілей і захисту союзницьких цінностей.»

    Спікер  Сенату Ніколає Чуке сказав, що Румунія є безпечною країною завдяки армії і Альянсу, до якого вона приєдналася два десятиліття тому, ставши джерелом безпеки в регіоні і важливою опорою НАТО в Чорному морі. Він попередив, що безпечніший світ для майбутніх поколінь залежить від подальшої підтримки сусідньої України перед лицем російської агресії.

    Румунія в безпеці тому, що «кожен її квадратний дюйм захищений збройними силами НАТО», – сказав виконувач обов’язків спікера Палати депутатів Альфред Сімоніс, додавши, що головним посланням Альянсу є «захист свободи і суверенітету народів».

    У заході в Бухаресті взяли участь міністри оборони країн-членів НАТО і начальники генеральних штабів або посли країн Північноатлантичного альянсу. У цьому контексті міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів кілька двосторонніх зустрічей з колегами і послами країн-членів Альянсу. Румунія офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу 29 березня 2004 року, коли передала на зберігання ратифікаційні грамоти, а 2 квітня 2004 року прапор країни був піднятий над штаб-квартирою НАТО.

  • 10 квітня 2024 року

    10 квітня 2024 року

    ВИБОРИ – Для румунських політичних партій, які хочуть відправити своїх представників до Європейського парламенту, середа була останнім днем коли вони могли подавати свої списки кандидатів до Центральної виборчої комісії. Протягом доби після реєстрації кандидатів, їх декларації на власну відповідальність щодо того, чи мали вони статус працівників або співробітників політичної поліції колишнього комуністичного режиму, будуть передані до Національної ради з питань вивчення Архівів колишньої політичної поліції. Списки кандидатів будуть оприлюднені у четвер. 30 квітня буде встановлено порядковий номер на виборчих бюлетенях політичних партій, організацій громадян, що належать до національних меншин, політичних об’єднань та виборчих блоків, які подали списки кандидатів, а також незалежних кандидатів. У Румунії євровибори пройдуть 9 червня, одночасно з місцевими виборами. Президентські вибори заплановані на вересень, а парламентські – на грудень.

    НАТО – Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунія повинна активізувати зусилля зі зміцнення військового кадрового резерву, відродження національної оборонної промисловості та модернізації транспортної інфраструктури. Він також заявив, що Румунія разом з союзниками по НАТО продовжить надавати “багатовимірну політичну і практичну підтримку” Україні. Глава держави взяв участь у конференції “Румунія – НАТО, 20 років”, організованій Міністерством національної оборони в Бухаресті. Присутній на заході прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ до НАТО означає повернення Румунії до спільноти західних демократичних цінностей і принципів. У конференції також взяли участь спікер Сенату Ніколає Чуке, міністр закордонних справ Лумініца Одобеску, політичні та військові діячі з країни та країн-членів Північноатлантичного альянсу. У березні 2004 року Румунія офіційно вступила до НАТО, передавши ратифікаційні грамоти до Державного департаменту США, депозитарію Договору про Північноатлантичний альянс, а в квітні 2004 року в штаб-квартирі НАТО відбулася церемонія офіційного підняття румунського прапора. За останні два тижні в Румунії відбулося кілька заходів, присвячених двом десятиліттям членства в НАТО і 75-річчю з дня заснування Альянсу.

    ВТІКАЧІ – Конституційний суд Румунії переніс на середу, 28 травня, розгляд подання Верховного суду щодо так званого “закону про втікачів”. Наприкінці минулого року Верховний суд вирішив оскаржити в КСР закон, який передбачає, що особи, засуджені остаточним вироком, які не з’являться в поліцію протягом семи днів для ув’язнення, вважатимуться втікачами і ризикують отримати додатковий термін ув’язнення від 6 місяців до 3 років. На думку Верховного суду, цей закон порушує право на справедливий судовий розгляд і право на особисту свободу. Колишній мер Бухареста Сорін Опреску, колишній керівник Прокуратури антимафія Аліна Біка і так званий принц Паул, племінник короля Кароля II, – це лише деякі з імен у списку засуджених в Румунії, яким вдалося покинути країну, щоб уникнути ув’язнення. Італія та Греція є країнами, які обирають засуджені втікачі.

    АЗАРТНІ ІГРИ – Гральні зали більше не зможуть працювати в містах з населенням менше 15.000 жителів, після того, як у вівторок Палата депутатів у Бухаресті прийняла нові правила, що регулюють цей сектор. Законопроект передбачає великі штрафи в розмірі до 200 000 леїв (понад 40 000 євро) за порушення, конфіскацію грошей, отриманих від незаконної діяльності, і навіть відкликання ліцензій економічних операторів. Представники правлячої в Румунії коаліції СДП-НЛП стверджують, що таким чином вони завдають удару по так званій індустрії “гральних автоматів”, яка особливо процвітає в сільському середовищі. Вони заявили, що це лише перший крок, і що, проаналізувавши реакцію індустрії, вони перейдуть до усунення цих залів з великих міст. Опозиційні партії, однак, говорять про лицемірство і звинувачують уряд у використанні цього кроку в передвиборчих цілях.

    ВИБУХ – Серед жертв вибуху на гідроелектростанції в центральній Італії у вівторок є громадянин Румунії. Ще двоє людей загинули, п’ятеро отримали поранення і четверо зникли безвісти, повідомляє італійська преса. Причина вибуху досі невідома. Компанія Enel, яка експлуатує електростанцію, запевнила, що конструкція дамби не постраждала. Президент Італії Серджо Маттарелла, якого цитує кореспондент Радіо Румунія в Римі, закликав розібратися з причиною аварії.

  • День НАТО в Румунії

    День НАТО в Румунії

    У першу неділю квітня в Румунії відзначається День НАТО на честь вступу країни до Північноатлантичного альянсу. Цього року виповнюється 20 років з моменту вступу Румунії до Альянсу та 75 років від заснування НАТО, найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії, заснованого на цінностях демократії, індивідуальної свободи і верховенства права, за словами глави держави Клауса Йоганніса.
    У своєму посланні з цієї нагоди, президент Румунії заявив, що країна повністю ідентифікує себе з демократичними цінностями Північноатлантичного альянсу і відповідально діє на союзницькому рівні як справжній стовп безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі. “Спираючись на міцний трансатлантичний зв’язок та непохитну солідарність країн-членів, НАТО протягом багатьох років постійно адаптується до численних змін та викликів у міжнародному безпековому середовищі, підвищуючи свою стратегічну значимість та забезпечуючи безпеку в євроатлантичному регіоні”, – наголосив Клаус Йоганніс.
    У свою чергу, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що за 20 років з моменту вступу до НАТО Румунія зміцнила свій профіль відповідального союзника, який бере активну участь у просуванні демократичних цінностей і принципів, безпеки і стабільності в євроатлантичному регіоні та за його межами. За словами прем’єр-міністра, в безпосередній близькості від конфлікту в Україні Румунія, як країна-член НАТО, має “найповнішу гарантію безпеки, яку вона коли-небудь малаˮ.
    Міністр національної оборони Анджел Тилвар підкреслив, що за 20 років, відколи Румунія приєдналася до Північноатлантичного альянсу, вона продемонструвала, що є не лише бенефіціаром безпеки, але й постачальником безпеки і стабільності: «Румунія є одним з головних контрибуторів безпеки на східному фланзі. У ці складні часи важливо приділяти пильну увагу нашій власній безпеці і стійкості. Ми повинні продемонструвати, що у нас є комплексний підхід до боротьби з усіма загрозами нашій безпеці і стабільності. Внесок кожної країни-члена має значення, і таким чином ми гарантуємо, що НАТО залишається сильною і надійною організацією, яка сприяє безпеці і стабільності в усьому євроатлантичному регіоні. Шлях Румунії до НАТО був би неможливий без румунської армії та її відданих людей.»
    Міністр Ангел Тилвер вшанував пам’ять героїв, які загинули під час виконання службових обов’язків на театрах бойових дій, висловив свою повагу і вдячність солдатам, пораненим під час бойових дій, ветеранам театрів бойових дій, а також співробітникам Міністерства національної оборони, які зробили свій внесок у розвиток країни в рамках НАТО.
  • 31 березня – 6 квітня 2024 року

    31 березня – 6 квітня 2024 року

    Румунія в Шенгені, але…

    Румунія 31 березня приєдналася до Шенгенської зони, але лише з повітряним та морським кордонами. З минулої неділі в 17 міжнародних аеропортах і 4 чорноморських портах було скасовано паспортний  контроль  осіб, які прибувають з країн, що входять до зони вільного пересування, або прямують до них. Однак співробітники поліції можуть проводити вибіркові перевірки з метою виявлення осіб, які мають підроблені проїзні документи, яким заборонено виїзд з країни, осіб, які були оголошені у розшук, дотримання правил супроводу неповнолітніх, а також з метою боротьби з міграцією та торгівлею людьми. Наземні кордони поки що залишаються поза Шенгеном через австрійське вето, головним чином через внутрішньоелектральні міркування. Європейська комісія привітала часткове приєднання Румунії до Шенгену і запевнила, що зробить все можливе, щоб рішення про повноцінний вступ, включаючи й сухопутні кордони, було прийнято вже цього року. У Румунії, від політиків до пересічних громадян, приєднання, хоч і часткове, до Шенгенської зони вільного пересування було тепло зустрінуте. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що уряд має чіткий і твердий план набуття повноправного членства до кінця 2024 року. Однак ця перспектива залежить від зовнішніх політичних подій і обставин, які не входять до сфери дипломатичного втручання Румунії», – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою.

     

    20 років членства в НАТО

    20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок в Бухаресті на урочистому спільному засіданні обох Палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Спікер Сенату і лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, генерал армії у відставці, сказав, що за 20 років від вступу до Альянсу Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Для Румунії вступ до Альянсу став втіленням у життя історичного прагнення та імперативом безпеки – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску в Брюсселі на заходах, присвячених 75-річчю НАТО. Опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії, показало, що понад 80% румунів вважають, що членство країни в НАТО було добрим кроком і, що союзники захистять Румунію в разі агресії.

     

    Про Європейський Союз, у Бухаресті

    Цього тижня в Бухаресті відбулася робоча зустріч, присвячена пріоритетам Європейського Союзу на наступні п’ять років. Зустріч, на якій були присутні прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії, приймали президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Європейської Ради Шарль Мішель. Усі вони обговорили дії, спрямовані на досягнення спільних цілей зміцнення ролі ЄС у світі, процес, в який, за словами президента Йоганніса, Румунія може зробити значний внесок. Минулого року Європейський Союз розпочав процес окреслення своїх стратегічних пріоритетів, визначивши серед них безпеку й оборону, розширення, стійкість і конкурентоспроможність, енергетику та міграцію. Стратегічний порядок денний на наступний інституційний цикл 2024-2029 років має бути ухвалений Європейською Радою на засіданні наприкінці червня.

     

    Путівник з анти-діпфейку

    З метою підвищення обізнаності про ризики кібербезпеки Національний директорат з кібербезпеки Румунії у понеділок представив путівник, який допоможе румунам розпізнавати діпфейки, тобто переважно відео чи аудіо матеріали, підроблені за допомогою штучного інтелекту. Путівник містить детальну інформацію про те, що таке діпфейк, процес його створення і як його виявляти. Доступний на веб-сайті dnsc.ro, путівник також навчає громадян, що робити, якщо вони стали жертвою діпфейку. Національний директорат з  кібербезпеки зазначає, що цього року в Румунії проходять всі чотири види виборів, але віртуальний простір  може стати складним ідеологічним полем битви, а технології діпфейків, здатні майже ідеально відтворювати зображення та голоси, можуть суттєво вплинути на думку виборців та на результат їхнього голосування.

     

    НБР і облікова ставка

    Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона зберігається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Згідно з прогнозом НБР, річна інфляція зросла до 7,41% у січні, але знизилась до 7,23% у лютому. За поточною оцінкою, інфляція продовжить знижуватись, але в умовах невизначеності та ризиків, пов’язаних із нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку процесу бюджетної консолідації, а також із обмеженням торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Невизначеності та ризики для середньострокової інфляції також викликані війною проти України, конфліктом на Середньому Сході та економічними подіями в Європі, зокрема в Німеччині.

  • 5 квітня 2024 року

    5 квітня 2024 року

    НАТО – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі, де заявила про багатовимірну і всеосяжну підтримку Румунією сусідньої України, та про її рішучість продовжувати ці зусилля стільки, скільки буде необхідно. На засіданні Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби глава бухарестської дипломатії наголосила на важливості збереження твердої прихильності до України та підтримки її євроатлантичного шляху і заявила, що майбутній саміт Альянсу у Вашингтоні буде сприятливим моментом для послідовних і амбітних рішень у цьому відношенні. Брюссельська міністерська зустріч також відзначила 75-ту річницю заснування НАТО.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії оголосив, що рівень інфляції продовжить знижуватися в найближчі місяці, але дещо вищими темпами, ніж передбачалося середньостроковим прогнозом від лютого цього року. За словами НБР, існують невизначеності та ризики для прогнозу інфляції, що випливають, серед іншого, з фіскальних заходів, нещодавно запроваджених для підтримки процесу бюджетної консолідації, динаміки заробітної плати в державному секторі та повного впливу нового пенсійного законодавства. Центральний банк також вирішив залишити облікову ставку без змін на рівні 7%.

     

    СТАРІННЯ – Населення Румунії за місцем проживання на 1 січня 2024 року досягло 21,83 мільйона осіб, що на 0,5% менше, ніж 1 січня 2023 року, згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Національним інститутом статистики. Постійне населення в міських районах становило майже 12,19 мільйона осіб, а в сільських районах – близько 9,65 мільйона. Середній вік становив 42,5 року, що на 0,3 року більше, ніж станом на 1 січня 2023 року. Демографічне старіння стало більш вираженим: кількість людей похилого віку у віці 65 років і старше перевищила кількість молодого населення у віці до 14 років більш ніж на 27,5%, згідно з даними Національного інституту статистики. Кількість людей у віці 65 років і старше становила близько 3,97 мільйона осіб, тоді як кількість молодого населення у віковій категорії до 14 років становила 3,11 мільйона осіб. Станом на 1 січня 2024 року найбільшу частку в загальній чисельності населення становила вікова група 45-49 років (8,6%). Ця ж вікова група мала найбільшу частку як серед жінок (8,3%), так і серед чоловіків (9%).

     

    ПЕРЕВІРКИ – Румунські поліцейські здійснили понад 170 000 перевірок за допомогою запущеним 31 березня мобільних пристроїв із додатком eDAC, що дозволяє запитувати ІТ-системи Міністерства внутрішніх справ, а також бази даних країн Шенгенської угоди. Таким чином, були виявлені десятки осіб, які перебували під національним чи європейським розслідуванням або були визнані зниклими безвісти, осіб, на яких були видані ордери на превентивний арешт або які розшукувалися в рамках різних судових розглядів, а також осіб, які не мали права на проживання на території вільного пересування. Нагадаємо, що з 31 березня, після приєднання Румунії до Шенгенської зони з морськими та повітряними кордонами, систематичні перевірки проїзних документів у портах та аеропортах були скасовані. Однак, вибіркові перевірки здійснюються на основі аналізу ризиків або певних підозр.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан ефектно пройшла до чвертьфіналу турніру WTA 500 у Чарльстоні (Південна Кароліна) із загальним призовим фондом понад $920 000. Вона перемогла американку Емму Наварро з рахунком 6-3, 5-7, 6-1. У чвертьфіналі вона зустрінеться з росіянкою Дар’єю Касаткіною.

     

    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу розгромила команду Боснії і Герцеговини з рахунком 37:16 у четвер ввечері на виїзді в Казині в матчі першої групи відбіркового турніру чемпіонату Європи EHF EURO 2024. Румунія посідає перше місце з 10 очками, за нею йдуть Хорватія – 6 очок, Греція – 4 очки, Боснія і Герцеговина – 0 очок. До фінального турніру вийдуть по дві кращі команди з кожної групи та чотири кращі команди, що посядуть треті місця. У неділю відбудуться останні групові матчі, Румунія – Греція та Хорватія – Боснія і Герцеговина.

  • НАТО в 75 років

    НАТО в 75 років

    З моменту свого заснування в 1949 році про НАТО стверджували, що повинна була тримати німців, переможених у Другій світовій війні, внизу, американців в Європі і Радянський Союз поза Європою. Три чверті століття потому це гасло лише частково втратило свою актуальність. У той час як Німеччина стала стовпом вільного світу, Сполучені Штати залишаються важливими для його безпеки, а Росія знову становить найбільшу небезпеку. НАТО було створено 12 країнами Північної Америки та Європи у відповідь на загрозу московського експансіонізму.

    Сьогодні Альянс налічує 32 члени, багато з яких – від Балтійського до Чорного моря, від Естонії до Болгарії – з-за колишньої “залізної завіси”, де вони були насильно комунізовані і перебували під владою радянських окупаційних військ. За останні два роки НАТО повернула собі центральну роль у сфері безпеки після того, як вторгнення російських військ в сусідню Україну змусило союзників знову розглядати Москву як головну загрозу.

    Однак Росія звинуватила НАТО у поверненні до менталітету холодної війни, а російське Міністерство закордонних справ через свого речника заявило, що альянсу не буде місця в “багатополярному світі”, який, Росія хоче побудувати, щоб покінчити з домінуванням США. На зустрічі в Брюсселі, присвяченій 75-й річниці заснування Організації Північноатлантичного договору та підготовці до липневого саміту альянсу у Вашингтоні, міністри закордонних справ країн-членів домовилися взяти на себе ще більшу роль у координації допомоги окупованій Україні.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував п’ятирічний пакет допомоги у розмірі 100 мільярдів євро, щоб зробити підтримку Києва більш стабільною і передбачуваною. Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску привітала вступ Швеції до НАТО, що є дуже символічним рішенням, оскільки скандинавське королівство відмовилося від багатовікового суворого нейтралітету одразу після нападу Росії на Україну. Вона також підкреслила стратегічну важливість Чорноморського регіону для євроатлантичної безпеки, закликавши НАТО зберігати пильність щодо розвитку подій в регіоні.

    Вона також закликала до посилення політичної і практичної участі на підтримку України, вказавши на багатовимірну підтримку, яку Румунія продовжує надавати сусідній країні. Напередодні міністерської зустрічі в Брюсселі двопалатний парламент у Бухаресті зібрався на спеціальне спільне засідання, присвячене 75-річчю існування НАТО і двом десятиліттям з моменту вступу Румунії до найбільшого військово-політичного альянсу в історії. Лише одним голосом проти сенатори і депутати ухвалили декларацію, в якій підкреслюється, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод.

  • 4 квітня 2024 року

    4 квітня 2024 року

    НАТО-РУМУНІЯ – Для Румунії вступ до НАТО був здійсненням історичного прагнення та імперативом безпеки, а зараз Альянс є важливою опорою нашої зовнішньої політики і політики безпеки. Про це заявила в четвер у Брюсселі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у своїй промові на церемонії з нагоди 75-ї річниці НАТО. За словами глави румунської дипломатії, Альянс витримав випробування часом і продемонстрував стратегічне бачення, рішучість, стійкість і адаптивність. НАТО стала сильнішою як за розміром, так і за впливом, – додала міністерка. «Румунія твердо віддана процесу постійної адаптації НАТО, з тим, щоби організація стала сильнішою і краще підготовленою до майбутнього», – написав, своєю чергою, президент Клаус Йоганніс у дописі в соціальній мережі. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що поточні події у плані регіональної та глобальної безпеки підтверджують необхідність спільної оборонної концепції перед обличчям загроз, породжених «російськими експансіоністськими амбіціями» та агресією проти України. У Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що США та Європа сильніші і безпечніші разом в рамках Атлантичного альянсу. Було оголошено, що держави-члени Альянсу створять багаторічний фонд військової допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Деякі члени Альянсу заявили, що фінансово підтримають чеську ініціативу щодо закупівлі зброї для Києва у третіх країн з метою збільшення обсягів поставок.

    ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія розпочала два поглиблених розслідування в Румунії щодо можливих проблем у реалізації великого проєкту, що фінансується Євросоюзом. Згідно з прес-релізом офіційного Брюсселя, йдеться про тендер, оголошений компанією в Ровінарь (південний захід) на проєктування, будівництво та експлуатацію парку фотоелектричних станцій. Проєкт частково фінансується Європейським фондом модернізації, а Єврокомісія вважає, що є достатні підстави вважати, що два учасники тендеру отримали субсидії з боку китайської влади, які спотворюють внутрішній ринок. Один з консорціумів-учасників торгів котирується на Гонконгській фондовій біржі, а інший підпорядковується Центральному народному уряду Китаю, додала виконавча влада ЄС. На думку ЄК, є достатньо підстав вважати, що обидва консорціуми отримують державні субсидії, які спотворюють внутрішній ринок. Відповідно до Регламенту ЄС про іноземні субсидії, компанії, які беруть участь у державних тендерах на суму понад 250 мільйонів євро, повинні повідомляти Єврокомісію у разі, якщо отримували щонайменше 4 мільйони євро іноземних фінансових внесків протягом трьох попередніх років.

    ОБЛІКОВА СТАВКА – Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона залишається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, і ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Річний рівень інфляції зріс у січні до 7,41%, але в лютому знизився до 7,23%. Фахівці НБР стверджують, що він продовжить знижуватися в найближчі місяці.

    УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт закону про правовий статус персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій, спрямований на заохочення продуктивності в цій галузі. Крім цього уряд схвалив договір про фінансування автомагістралі A7 (також відомої як автострада Плоєшти-Сірет), підписаний між Румунією та Європейським інвестиційним банком в Бухаресті та Люксембурзі в лютому ц.р.. На засіданні в четвер уряд також схвалив проєкт термінової постанови про деякі заходи щодо підтримки соціально незахищених категорій новонароджених матерів, які отримують матеріальну допомогу на основі електронних соціальних ваучерів, наданих з безоплатних зовнішніх фондів. Це неповнолітні матері, матері з інвалідністю, матері, які отримують прожитковий мінімум, а також матері, які не мають документів, що посвідчують особу та не мають права на отримання інших видів державної допомоги. Розмір електронного соціального ваучера становить 2 000 леїв (близько 400 євро) одноразово на кожну новонароджену дитину протягом чотирьох років, з 2024 по 2027 рр.

    СОЦІАЛІСТИ – Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц прибуде до Бухареста в суботу для участі у зустрічі лідерів Партії європейських соціалістів (ПЄС), разом з комісаром ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шмітом (Люксембург) – спільним кандидатом на посаду президента Європейської комісії та президентом ПЄС, колишнім прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. У Бухаресті Олафа Шольца прийме прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Дискусії будуть зосереджені, серед іншого, на питаннях двосторонніх відносин, безпеки та економічної політики, – повідомляє Берлін. Потім федеральний канцлер візьме участь у круглому столі з представниками ділових кіл. Марчел Чолаку та Олаф Шольц, партії яких належать до однієї європейської політичної родини, мали неформальну зустріч у листопаді 2023 року в Малазі, Іспанія, де проходив З’їзд європейських соціалістів. Візит до Румунії відбувається на тлі підготовки в країнах ЄС до виборів до Європарламенту, які пройдуть у червні.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв свого угорського колегу Віктора Орбана, з яким обговорив пріоритети майбутнього головування Угорщини в Раді ЄС. До кінця червня у Раді ЄС головує Бельгія, потім з липня по грудень головуватиме Угорщина, а з січня по червень 2025 року – Польща. «Наші уряди мають спільну зацікавленість у розвитку транспортної інфраструктури між Сходом і Заходом», – написав Марчел Чолаку в соціальній мережі. Віктор Орбан разом з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем взяли участь у робочій зустрічі в Бухаресті, присвяченій підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного ЄС, яку провели президент Румунії Клаус Йоганніс і президент Європейської ради Шарль Мішель. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала свою здатність зробити значний внесок у цей процес. Він підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, зокрема, безпеку і оборону. Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор і енергетичний перехід є дуже важливими темами, оскільки це питання процвітання і підтримки майбутніх промислових амбіцій.

    ОПИТУВАННЯ – 23% молодих румунів віком від 18 до 35 років готові проголосувати за популістський та ультранаціоналістичний Альянс «За союз румунів» на парламентських виборах. Принаймні це випливає опитування громадської думки, проведеного Румунським інститутом оцінки та стратегії на замовлення організації «Молодь голосує». Друге місце в електоральних уподобаннях молодих румунів посідає правий, опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а третє – керівна, права Націонал-ліберальна партія,  за які готові віддати свої голоси 20% респондентів. Четверте місце займає ліва, керівна Соціал-демократична партія – 17% голосів. Чверть молодих людей не знають, за кого б вони проголосували на парламентських виборах, якби вони відбулися в неділю. Ініціатива «Молодь голосує» має на меті заохотити молодих людей до участі у виборах та просувати порядок денний пріоритетів молоді.

     

  • 3 квітня 2024 року

    3 квітня 2024 року

    ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв Спеціальну представницю США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, з якою обговорив роль Румунії в процесі відбудови України після закінчення війни, спровокованої Росією. Марчел Чолаку заявив, що Румунія прагне визначити найбільш ефективні методи підтримки і втілити їх в інтегровану стратегію відновлення України, в якій Бухарест хоче відігравати важливу роль. Згідно з урядовим прес-релізом, Румунія розглядає фонд ЄС для України у розмірі 50 мільярдів євро як основний орієнтир і прагне діяти на двосторонній основі, через пряму співпрацю з Україною, а також у ширших форматах, на регіональному рівні або зі стратегічними партнерами.

     

     

    ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала, що може робити значний внесок у цей процес. Він зробив цю заяву з нагоди робочої зустрічі в Бухаресті, присвяченій майбутньому Стратегічному порядку денному Євросоюзу. Клаус Йоганніс підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, передусім, безпеку й оборону. Присутній на засіданні Президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор та енергетичний перехід є дуже важливою темою, оскільки це питання процвітання, підтримки майбутніх промислових амбіцій.  Дискусії щодо підготовки Стратегічного порядку денного наступного інституційного циклу продовжаться на рівні європейських лідерів з метою його ухвалення Європейською Радою на червневому засіданні.

     

    НАТО – З нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75-ї річниці НАТО, Міністерство оборони організовує спеціальні заходи в Бухаресті та в країні. У четвер в шатб-квартирі Командування Південно-Східного багатонаціонального корпусу в Сібіу відбудеться «День відкритих дверей», під час якого громадськість зможе відвідати виставку військової техніки, представленої підлеглими та партнерськими структурами корпусу, а також фотовиставку, присвячену Дню НАТО. У неділю, 7 квітня, в Бухаресті і в основних військових частинах по всій країні відбудуться військові церемонії з підняття прапорів Румунії і НАТО. У вівторок двопалатний парламент у Бухаресті провів спільне засідання, присвячене двом десятиліттям членства Румунії в НАТО.

    ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ – Міністерство економіки Румунії працює над стратегією розвитку оборонної промисловості, – заявив у Сенаті міністр економіки Штефан Опря. За його словами, документ враховує ситуацію з безпекою в регіоні та нові підходи на європейському рівні. Міністр пояснив, що, згідно зі стратегією, як приватні, так і державні компанії оборонної промисловості присутні в ланцюгах поставок і постачають як румунській армії, так і іншим країнам. Опря сказав, що румунський безпілотник – це проєкт, в який він вірить і в якому він визначив багато румунських компаній, які вже мають дуже успішні продукти. Він зазначив, що в Румунії є центри технічного обслуговування, акредитовані очолюваним ним міністерством, які показали чудові результати, зокрема Aerostar Бакеу, IAR Брашов або Avioane Крайова. Раду Опря взяв участь у дебатах в рамках «Години уряду» в парламенті на запрошення депутатів від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії».

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії дещо знизився до 5,6% у лютому цього року порівняно з попереднім місяцем, але залишається високим – 22,1% серед молоді (15-24 роки). Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Національним інститутом статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8% вищим, ніж серед жінок і становив 6% для чоловіків і 5,2% для жінок. Кількість безробітних у віці 15-74 років у лютому становила понад 466 тисяч осіб, що менше, ніж у січні, але більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість безробітних у віці 25-74 роки становила понад 74% від оціночної загальної кількості безробітних.

    FORBЕS – Шість румунів увійшли до рейтингу найбагатших людей світу, опублікованого у вівторок журналом Forbes. Серед них: Даніель Дінес – співзасновник компанії автоматизації UiPath, бізнесмен і колишній тенісист Іон Ціріак, брати Драгош і Адріан Павел – засновники мережі будівельних магазинів Dedeman, Іон Стойка і Матей Захарія – співзасновники програмного стартапу Databricks. Кількість мільярдерів на планеті зросла цього року на 26 порівняно з 2023 роком, досягнувши рекордної позначки 2 781. Найбагатші у світі люди живуть у США, Китаї та Індії.

    СТРАЙК – Працівники румунської пошти у середу припинили страйк після того, як керівництво компанії та представницька профспілка підписали новий колективний трудовий договір. Він передбачає підвищення заробітної плати у два етапи – з 1 липня та 1 вересня. Про це оголосив міністр цифровізації Богдан Іван після завершення переговорів з профспілками. Понад 7 000 поштових працівників у 32 повітах оголосили в понеділок загальний страйк, незадоволені своїми зарплатами і преміями. Румунська пошта є державним оператором поштових послуг.

    ДОНОРИ КРОВІ – Люди, які здають кров щонайменше тричі на рік, отримають зниження податку на одну будівлю або земельну ділянку, згідно із законопроектом, підписаним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом. Знижка може бути додана до 10% знижки, яка вже застосовується до тих, хто сплачує податок авансом до кінця березня. У документі зазначається, що застосування цього заходу належить до компетенції місцевих органів влади.

    ОБШУКИ – У середу в Румунії було проведено понад 230 обшуків з метою припинення діяльності угруповань, що спеціалізуються на торгівлі людьми, торгівлі дітьми, незаконному обігу наркотиків та кіберзлочинності. Близько 200 осіб були доставлені на допит. Операція є частиною серії заходів, що проводяться на рівні румунської поліції та DIICOT з 2018 року, і свідчить про зацікавленість у розслідуванні злочинної діяльності організованих злочинних угруповань, що діють на національній території або мають транснаціональний компонент, а також інших серйозних діянь, пов’язаних з організованою злочинністю.