Tag: НАТО

Кожна країна,
незалежно від її розміру або географічного розміщення, має фундаментальне право
вибирати свій шлях та альянси, до яких вона хоче належати. Цю заяву зробив у
п’ятницю, 7 січня за підсумками віртуальної зустрічі міністрів закордонних
справ НАТО, заступник Генерального секретаря Північноатлантичного альянсу,
румун Мірча Джоане. Міністри зібралися у форматі відеоконференції, щоб обговорити наслідки для європейської безпеки «невиправданої
та неспровокованої» концентрації російських військ на кордонах з Україною, котра прагне до повноправного членства в НАТО.

Міністри закликали Москву відмовитися від агресивної
риторики проти своїх сусідів, відвести військові сили, розрядити ситуацію та стати
на шлях діалогу та миру. «Ми підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність
України. І ми єдині в захисті та обороні всіх союзників. НАТО залишається
відкритим для предметного діалогу на засіданні Ради НАТО-Росія 12 січня. Це
буде можливість для Росії продемонструвати своє справжнє прагнення до діалогу,
дипломатії та дотримання міжнародних зобов’язань і норм міжнародного права. Ми
не підемо на компроміс із фундаментальними принципами безпеки, закріпленими у
Вашингтонському договорі», – написав Мірча Джоана у Facebook.

В екстреному
засіданні у п’ятницю також взяв участь міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску, який знову озвучив свою стурбованість у зв’язку зі зміцненням
військової присутності Росії по сусідству з Альянсом, а також закликав до
деескалації. Говорячи про нинішню складну безпекову ситуацію, – міністр Ауреску
підтвердив позицію Бухареста щодо необхідності зміцнення позиції стримування та
оборони НАТО послідовно і всебічно на всьому східному фланзі, особливо на
Чорному морі. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, Богдан Ауреску також «висловив
підтримку подвійному підходу НАТО щодо Росії, який полягає як у твердих та
надійних заходах стримування, так і в діалозі без шкоди принципам, цінностям та
зобов’язанням, що складають основу Альянсу».

«НАТО, – за словами Богдана Ауреску, – несе особливу
відповідальність за збереження європейської архітектури безпеки та міжнародного
порядку, заснованих на правилах». Глава румунського зовнішньополітичного
відомства також наголосив на важливості координації дій Альянсу з Європейським Союзом
як ключової опори західної спільноти поряд з НАТО, а також з його сусідніми партнерами,
у тому числі шляхом підтримки їх стійкості та продовження політики відкритих
дверей. За кілька днів до засідання Ради Росія-НАТО щодо європейської безпеки, 10 січня в Брюсселі пройде засідання Комісії
Україна-НАТО.

Захід уважно стежить за зосередженням
російських військ на кордоні з Україною, побоюючись, що Москва готує масштабний
напад, найімовірніше у січні. Росія розгорнула тут чимало бойових танків та
майже 100 тис. військовослужбовців, а розгортання сил триває у результаті чого ситуація
стає все більше напруженою. Те, чого ми не робили в 2014 році, ми готові
зробити зараз, попередив Володимира Путніа Джо Байден, говорячи про можливість
нового вторгнення Росії в Україну, подібного до незаконної анексії Криму.

Під
час розмови по захищеному каналу відеозв’язку президент США попередив, що якщо
Росія знову вторгнеться в Україну, США та європейські союзники відповідуть
сильними економічними заходами, Вашингтон надасть Україні більше летального
оборонного озброєння, а позиції союзників на фланзі НАТО буде посилено. З
іншого боку, Володимир Путін каже, що його армія нікому не загрожує і вимагає
гарантій, що НАТО не розшириться на Схід, а отже, і в Україну. Москва
звинувачує Альянс у швидкому руйнуванні архітектури безпеки в Європі, в тому
числі шляхом розміщення елементів ПРО в Румунії та Польщі, а також розширюючи
свою військову інфраструктуру до кордонів Росії.

Гостя Радіо Румунія
професорка Університету національної оборони Алба Попеску торкнулася геополітичної
ситуації в регіоні. «Насправді першопричиною є позиція цього регіону з
географічної точки зору, на так званому Чорноморсько-Балтійському перешийку,
який деякі географи вважають справжнім кордоном Європи. Смуга землі між південним
берегом Балтійського моря і північним берегом Чорного моря, між Моравськими
воротами і Кавказькими горами, яка з геополітичної точки зору є буферним
простором, котрий зараз знаходиться між
державою, яка вже кілька століть контролює центральну частину Євразії, котра
зараз називається Російською Федерацією, з одного боку, і домінуючими державами
в атлантичній Європі, з іншого. Територія, де географічно переважають рівнини і
є західним кордоном Російської Федерації. Ось тут і починається проблема, адже
це її найбільш вразливий кордон. Більше того, це простір з величезною
геостратегічною роллю, адже це територія, яку можна перетворити або на бар’єр,
або на ворота, що полегшує чи перешкоджає, навпаки, потокам між Європою та
Азією, між північчю і півднем континенту. Отже, йдеться про стрижневий простір,
як його називають у геополітиці та геостратегії, важливий вузол з
геоекономічної та геополітичної точок зору, отже, найважливіший геостратегічний
простір Євразії.»

Щоб запобігти дрейфу
в бік конфронтації, – каже Москва, обов’язковою умовою є довгострокові гарантії
нерозширення НАТО на схід і нерозміщення поблизу кордонів Росії зброї, що
загрожує її безпеки. Позиція Москви пов’язана з російським «кільцем безпеки»,
каже професорка Алба Попеску. «Безпекове кільце складається з тих держав і
водних мас, які оточують Росію, цей територіальний колос, що має умовну форму
кільця. Росіяни розглядають це кільце безпеки як простір свого фактичного впливу,
життєво важливий для них, як стратегічний простір. Тому все, що наближається до
їхнього кордону, вважається ними прямою загрозою. Таким чином, це кільце
безпеки є червоною лінією. Воно включає Україну, кавказькі держави, Молдову,
Білорусь. Усі ці держави є частиною кільця безпеки. Тому, коли Росія помічає віддалення
чи спробу цих держав вийти із російської сфери впливу і приєднатися до західної
сфери впливу, вдається до різних дій. І ми бачили, як вона діяла на початку
90-х. Щойно після розпаду імперії вона спричинила ці конфлікти, котрі
заморозила і час від часу підігріває, як ми бачили. Ми також бачили її дії в Україні, і в
Грузії, і в Нагірному Карабаху… Отже ситуація в цьому регіоні розвиваються в
різних напрямках. І всі вони мають відношення до цього імперативу Росії,
стратегічного імперативу, вже історичного, панування в регіоні, який з часів Петра
І-го був включений до її сфери панування, що сьогодні реалізується шляхом гібридних
дій Російської Федерації в цьому Чорноморсько-балтійському регіоні. Тобто в
Причорномор’ї, де ми знаходимося, і, звісно, ​​в Балтійському регіоні, де інші цілі
– країни Балтії, Польща і Швеція так само. Тож це може бути поясненням такої поведінки,
яка стає все більш агресивною.»

Конфлікт в Україні,
на мій погляд, не буде вирішено, – каже Алба Попеску, – адже Росія не
зацікавлена в цьому. Вона не буде його підігрівати в наступний період, але й не
хоче врегульовувати у тій чи іншій формі, Україна має залишатися в цій «сірій»
зоні разом з іншими державами. НАТО, з іншого боку, вважає неприйнятною навіть ідею
про те, що Росія може мати власну сферу впливу, – сказав Генеральний секретар
Альянсу Єнс Столтенберг. «Саме це питання змушує нас виявляти підвищену пильність та відсилає до того, що є
неприйнятним – ідея про те, що Росія матиме сферу інтересів. Це означало б
фактичне визнання того, що Росія може контролювати дії своїх сусідів, які є
суверенними державами», – заявив Столтенберг.

Кінцева частина південно-східного флангу НАТО – Чорноморський регіон, який з’єднує Європу з Каспійським регіоном, Близьким Сходом і Центральною Азією, має особливе стратегічне значення для Північноатлантичного Альянсу. Ситуація в регіоні складна, оскільки перед ним стоять проблеми безпеки та стабільності. Одним із найважливіших конфліктів із значними наслідками є конфлікт між Росією та Україною, починаючи з 2014 року, від коли Російська Фелерація анексувала частину території України, Кримський півострів.

З іншого боку, залишається невирішеною ситуація в Придністров’ї, російськомовному сепаратистському регіоні Республіки Молдова. Контроль над Придністров’ям було втрачено Кишиневом після громадянської війни, в якій сепаратисти були підтримані російською армією. Грузія, у свою чергу, втратила контроль над Абхазією. Сепаратистська територія проголосила себе автономною республікою в 1992 році після громадянської війни, в якій сепаратистів підтримували теж російські військові.

Інша територія Грузії, Південна Осетія, проголосила незалежність у 2008 році після того, як російська армія втрутилася на бік сепаратистів. Перебуваючи у Вашингтоні з метою посилення співпраці зі Сполученими Штатами у сфері безпеки, глава румунської дипломатії Богдан Ауреску представив точку зору Румунії щодо Чорноморського регіону. Під час виступу в Атлантичній раді він звернув увагу на старі конфлікти, які досі не вирішені, і ствердив, що Румунія вже більше двох десятиліть виступає у Вашингтоні щодо важливості безпеки в Чорноморському регіоні як частини трансатлантичної безпеки.

За словами Богдана Ауреску, «те, що відбувається в Чорноморському регіоні, не залишається в цьому регіоні, але має великий вплив на трансатлантичні відносини загалом». Він наголосив на тому, що з історичної точки зору, регіон цей завжди перебував на перехресті кількох інтересів – імперських амбіцій, протилежних ідеологій, різних торгових інтересів, будучи мостом між Азією та Європою. «Останні три десятиліття Чорне море було конфліктною зоною, і ми помічаємо, що ця тенденція зберігається, на жаль, якщо поглянути на те, що відбулося цього року, наприклад, у квітні, коли ми стали свідками масованого розгортання російських військ, мабуть, найбільшого розгортання військ з часів холодної війни, у регіоні», – сказав Богдан Ауреску.

Глава дипломатії в Бухаресті застеріг що це тривожна річ, яка повинна занепокоювати всіх, а не лише країни регіону. Він вважає, що американська військова присутність в регіоні, як щодо кількості військовослужбовців, так і щодо військової техніки, має бути збільшена не лише в Румунії, а й у південній частині східного флангу, оскільки присутність у південній частині східного флангу є меншою ніж присутність у його північній частині.

200 військових Збройних сил Румунії візьмуть участь
в евакуації та релокації громадян Афганістану, які працювали в місіях НАТО в цій
країні. Румунські військовослужбовці братимуть участь у відповідній операції
починаючи з серпня, але не більше шести місяців. Таке рішення у середу прийняла
Верховна рада оборони Румунії (ВРОР). Члени Ради погодилися вжити заходів для
безпечного доставлення до Румунії громадян Афганістану, таких професійних
категорій як: журналісти, правозахисники, судді та інших осіб, яким загрожує
небезпека після того, як Талібан прийшов до влади. Згідно із заявою
Адміністрації Президента, операція НАТО в принципі буде полягати в тому, щоб
забрати їх із тимчасових баз у Кувейті та Катарі та перемістити до тимчасових
баз на території союзних держав, з наданням основних послуг.

Рада також ухвалила рішення про активізацію
Міжвідомчого комітету Національної коаліції з питань інтеграції біженців, а
Міністерство внутрішніх справ якнайшвидше оцінить можливості прийняття афганських
біженців та варіанти їх розширення. Водночас буде посилена співпраця з
відповідними європейськими структурами, насамперед з FRONTEX, а також співпраця
з сусідніми державами, на які, разом з Румунією, можуть вплинути потенційні
міграційні хвилі з Афганістану. Члени Вищої ради оборони Румунії також
наголосили на необхідності посилення координації з точки зору стратегічної
комунікації та протидії дезінформації.

Для Румунії зміна режиму в Афганістані може мати
наслідки безпекового характеру через загрози екстремізму, тероризму, торгівлі
наркотиками та зброєю чи нелегальної міграції, йдеться у заяві Адміністрації Президента.
У цьому контексті Бухарест вживатиме необхідних заходів і залишатиметься
відданим відстоюванню національних інтересів та інтересів громадян Румунії, а
також, солідарно, разом зі своїми партнерами та союзниками, братиме участь у
міжнародних зусиллях подолання цієї кризи.

З іншого боку, члени ВРОР дійшли висновку, що
подолання наслідків ситуації в Афганістані в коротко-, середньо- та
довгостроковій перспективах, в тому числі з точки зору винесених уроків, стане
одним із важливих елементів кращої практичної співпраці та взаємодоповнюваності
між Північноатлантичним альянсом та Європейським Союзом, а Румунія долучиться до
цих зусиль. Близько 40 громадян Румунії, які працювали в Афганістані в
приватних компаніях або міжнародних організаціях і висловили бажання виїхати
звідти, були евакуйовані з Кабула румунським військовим літаком або військовими
літаками інших країн НАТО.

Майже 20 років тому, у відповідь на терористичні напади на вежі-близнюки в Нью-Йорку та на Пентагон США ввели війська в Афганістан. За звинуваченням у наданні притулку Усамі бен Ладену та джихадистській мережі «Аль-Каїда», американці скинули від влади відповідальній за напади режим «Талібан». Майже 20 років Сполучні Штати та їх союзники з НАТО виконували різні місії, за цей період багато військовослужбовців загинули.

«Настав час закінчити найдовшу війну за участю США. На тлі терористичної загрози, яка в даний час поширилася в декількох місцях, утримання тисяч солдатів, зосереджених в одній країні, що обходиться в мільярди на рік, здається безглуздим як мені, так і нашим лідерам», – оголосив у квітні лідер Білого дому Джо Байден. США працюватимуть зі своїми союзниками по НАТО для скоординованого виведення військ з цієї країни за принципом, встановленим з самого початку: ми входимо разом, адаптуємось разом і виходимо разом. Щойно після цього Північноатлантичний альянс оголосив, що необхідні умови для завершення місії «Рішуча підтримка» в Афганістані виконані і більше не потрібно підтримувати цю присутність, яка між часом скоротилася до 9600 військовослужбовців з 36 країн.

Румунія є складовою антитерористичної коаліції, перші румунські військовослужбовці були відправлені до Афганістану щойно після терактів і з тих пір вона постійно входить до складу основних учасників місії НАТО. За домовленістю зі своїми партнерами з Альянсу Румунія вирішила вивести свої сили з Афганістану разом з іншими членами, починаючи з 1 травня 2021 року. Відповідне рішення було прийняте у Верховній раді оборони країни. Місія в Афганістані закінчиться для Міністерства оборони лише тоді, коли всі румунські солдати будуть у безпеці вдома, – заявив відповідний міністр Ніколає Чуке. «Як одна з держав з найбільшим внеском до місії «Рішуча підтримка» – близько 600 військовослужбовців на театрі воєнних дій, Румунія діятиме відповідно до рішень союзників щодо графіку виведення. Два десятиліття тому Румунія прийняла рішення долучитися до антитерористичної коаліції та приєднатися до своїх стратегічних союзників у міжнародних зусиллях по боротьбі з ворогом, який загрожує миру та безпеці громадян. Протягом майже 20 років десятки тисяч румунських солдатів виконували місії на афганському театрі воєнних дій, вносячи значний внесок у зміни до кращого стану безпеки в цьому регіоні.»

Мова йде про дві місії – перша була «Міжнародні сили сприяння безпеці» (МССБ), а потім у 2015 році «Рішуча підтримка», метою якої було навчання та допомога афганським силам національної безпеки та оборони. В інтерв’ю Радіо Румунія, Ніколає Чуке, командир першого румунського батальйону в Афганістані, окреслив ситуацію з точки зору Румунії. «Для Збройних сил Румунії 2002 рік означав надію та зусилля, докладені для отримання запрошення до вступу в НАТО восени того ж року, що і сталося, і через два роки румунська армія продовжила виконувати свої місії в Афганістані, а також в Іраку та стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу на підставі рішення, прийнятого членами Альянсу на саміті. Таким чином, пізніше всі ці елементи аналізу можна описати у два рядки – лінія волі, ентузіазму, сили духу, щоб довести, що ми здатні та маємо людські ресурси і, чому б ні, готові до пожертви заради досягнення мети стати членами Північноатлантичного альянсу. А після цього ми довели, що є надійним членом цього альянсу. І оскільки ми говорили про жертви, я хочу вшанувати пам’ять 27 румунських солдатів, які втратили життя в Афганістані, а також згадати про майже 200 поранених військовослужбовців. Це зусилля, які ЗСР доклали за ці 20 років.»

Як виглядає Афганістан зараз, чи були вирішені всі проблеми? Афганістан все ще не є ідеальною країною, але він не порівнюється з Афганістаном двадцятирічної давності, в якому відсікали голови та катували. Зараз Афганістан має десятки дипломатичних місій по всьому світу, має Конституцію, президента та уряд, які представляють країну в результаті демократичних виборів, має обраний парламент і провінційні ради, де представлені жінки. Були відновлені громадянські організації та партії. Більшість афганців мають доступ до базової медичної допомоги, а мільйони дітей щеплені проти епідемічних захворювань. Однак залишаються величезні проблеми пов’язані з урядуванням, наркотиками, бідністю та корупцією. Майбутнє все ще непевне.

Президент Фонду EURISC Лівіу Мурешан зазначав з цього приводу: «Через два десятиліття завершується операція, яка коштувала стільки людських життів, мільярди і залишила невирішеними багато проблем. Ми не знаємо, як все буде розвиватися в наступний період. Дуже важливо, щоб усі країни, які взяли участь у цій операції в Афганістані з самого початку, побачили всіх хлопців вдома живими і неушкодженими та, якщо можливо, всю техніку. Афганістан залишиться уроком того, як інфраструктура визначає долю, життя та належне функціонування місії. Країна, яка не має виходу до моря, особливо з урахуванням географії Афганістану, не може бути завойована, контрольована і по-справжньому трансформована.»

Спікер парламенту Афганістану Мір Рахман Рахмані попередив однак, що виведення іноземних сил з країни в нинішніх умовах може призвести до громадянської війни.

Період 19 років безперервної участі румунських військовослужбовців у місіях на одному з найскладніших театрів воєнних дій – в Афганістані – закінчився цими вихідними поверненням до Румунії останнього загону. Йде мова про 140 з 640 румунських військовослужбовців, які ще виконували місії НАТО в цій країні.

Процес виведення військ Північноатлантичного альянсу з Афганістану розпочався у травні, після того як очільники НАТО вирішили вивести всі війська союзників до 11 вересня. Ця дата є символічною, з посиланням на терористичні напади на вежі-близнюки в Нью-Йорку 2001 року, у відповідь на які Вашингтон вирішив відправити перші війська до Афганістану. З 2002 року і до цього часу понад 32.000 румунських сухопутних, повітряних та морських військових сил, а також сил спеціальних операцій та структур військової розвідки брали участь у міжнародних місіях на театрі воєнних дій в Афганістані.

Румунські військовослужбовці брали участь у всіх трьох міжнародних місіях НАТО в цій країні, будучи одними з найважливіших партнерів американських військових сил. Доказом є важливість місій, доручених румунським військовослужбовцям, серед яких захист військової бази в Кандагарі, а також місія цивільно-військового співробітництва. За ці 19 років 27 румунських солдатів загинули, та майже 227 отримали поранення.

Весь цей період означав постійну трансформацію румунської армії, каже начальник Верховного штабу румунської армії генерал-лейтенант Данієль Петреску: «Ми багато навчилися на театрі воєнних дій. Ми навчились посилювати наші нові можливості. Ми були серед перших військових контингентів, розміщених в Афганістані, ми взяли участь у трьох місіях – «Непохитна свобода» (Enduring Freedom), «Рішуча підтримка» (Resolute Support) та «Міжнародні сили сприяння безпеці» (ISAF) та ми були серед останніх контингентів, які покинули цей театр воєнних дій».

З багаторічним досвідом на театрі воєнних дій в Афганістані, командуючий батальйоном захисту сил «Джерії» підполковник Васіле Міронеску, у свою чергу, ствердив: «Я ніколи не забуду момент, коли останній загін я вивів з Кандагара до Баграма, я подивився на літак та побачив, що ми всі здорові, а потім подивився на базу та сказав: тут я дозрів у стількох місіях, і в той же час я думав про афганців, хай Бог дасть їм сили створити правову державу і радуватися свободам, чого ми всі прагнемо.»

Однак, представники ООН звертають увагу на тривожний розвиток подій по мірі виведення військ союзників з Афганістану. Спеціальний посланник ООН в Афганістані передав Раді Безпеці, що побоюється, що найгірше ще попереду.

Румунські солдати, які брали участь у місії в Афганістані повертаються додому. Глава держави Клаус Йоханніс поінформував, у листі прочитаному в ході пленарного засідання Парламенту, про закінчення участі румунської армії в Місії НАТО в Афганістані Рішуча підтримка (Resolute Support) та передислокацію в країні, починаючи з 1 травня, румунського військового контингенту, після завершення місії, відповідно до графіку узгодженого із союзниками та стратегічними партнерами.

Дохська мирна угода, підписана в лютому минулого року між урядом США і рухом Талібан, відкрила шлях для виведення американських військ з Афганістану і, по суті, закінчення місії, йдеться в листі глави держави. Клаус Йоханніс зазначив, що після оголошення США про намір вивести свої військові сили з Афганістану, починаючи з 1 травня, на засіданні міністрів закордонних справ та оборони країн НАТО у квітні поточного року, було вирішено Північно-атлантичною радою про початок виведення сил НАТО, будучи встановлений кінцевий термін для цього – 11 вересня.

Операція Рішуча підтримка (Resolute Support) це небойова місія НАТО з навчання і надання допомоги урядовим силам Афганістану, котра розпочалася 1 січня 2015 року. Вона офіційно замінила операцію Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), чию діяльність було завершено 28 грудня 2014 року. Румунія брала участь військовими силами в Афганістані ще з 2002 року, коли перший румунський піхотний батальйон був розміщений в театрі воєнних дій у бойовій місії за межами національної території після Другої світової війни. Минулого тижня в країну прибули перші 70 румунських військовослужбовців.

План виведення понад 600 військовослужбовців узгоджується з головнокомандуючими з театру воєнних дій, щоб процес відбувався в умовах максимальної безпеки. З 2002 року і до цього часу понад 32.000 солдатів румунської армії взяли участь в ротаційних піврічних місіях зі сприяння миру закордоном. Протягом цього часу румунські ВПС забезпечували в двох різних місіях командування міжнародним аеропортом у Кабулі. Упродовж 19 років участі військових структур у цьому театрі воєнних дій, 27 солдатів втратили життя та понад 200 отримали поранення, повідомляє Міноборони Румунії.

З іншого боку, президент Клаус Йоханніс поінформував пленарне засідання Парламенту про участь румунської армії із силами, засобами та технікою у розширеній місії НАТО в Іраку. Йдеться про 150 військовослужбовців, починаючи з другого семестру цього року . На тлі зменшення присутності США в Іраку та зацікавленості Багдада у зміцненні партнерства з НАТО, Північноатлантична рада затвердила збільшення приблизно до 4.400 військовослужбовців нової розширеної місії НАТО в Іраку, йдеться в листі глави держави.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску нещодавно взяв участь в онлайн-дебатах, де провів аналіз безпекового середовища та геополітичної ситуації у Чорноморському регіоні, а також пріоритетів Румунії в регіоні та шляхів їх просування.

Глава румунської дипломатії відмітив роль регіонального співробітництва у Чорному морі як важливого способу зміцнення взаємної довіри та сприяння миру, стабільності, процвітанню та безпеці в регіоні. Водночас він представив найважливіші результати тристоронньої зустрічі Румунія-Польща-Туреччина з питань безпеки на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася в Бухаресті в квітні, підкресливши важливість цього формату для координації позицій трьох держав в межах НАТО, в тому числі для посилення позицій щодо стримування та оборони на всьому Східному фланзі.

Глава румунської дипломатії також привернув увагу на заморожені або затяжні конфлікти в регіоні, які можуть активізуватися в будь-який момент з негативними наслідками для місцевого населення. Він пояснив, що через наявність цих конфліктів зберігається постійний стан напруженості та нестабільності зі позбавленням основних прав та реальних економічних та соціальних можливостей, та для Чорноморського регіону в цілому.

Що стосується Росії, то Румунія не відчуває загрозу з її боку, але Бухарест стурбований посиленням російської військової присутності в регіоні. Богдан Ауреску: «Ми не відчуваємо загрозу. Румунія є складовою НАТО – найуспішнішого та найсильнішого військового союзу в історії. Ми не відчуваємо загрозу, однак ми стурбовані, коли бачимо масове переміщення військ, таку демонстрацію військової сили в регіоні. Ми не можемо не запитуватися, в чому причина цього, яку стурбованість Росія хоче викликати у нас, союзниках НАТО в регіоні? Богдан Ауреску також наголосив на послідовному та міцному характері стратегічного партнерства Румунії з США, заснованого на взаємній довірі, впевненості, передбачуваності та спільних цінностях та інтересах.

У свою чергу, спікер Палати депутатів Людовік Орбан мав зустріч в четвер з повіреним у справах США в Румунії Девідом Мунізом, у ході якої він підкреслив важливість продовження та поглиблення стратегічного партнерства між Бухарестом та Вашингтоном, що є один з основних напрямків зовнішньої політики Румунії, – зазначив Людовік Орбан. Він також нагадав про співробітництво у сфері оборони та безпеки зі Сполученими Штатами в рамках НАТО.

Тепер це
офіційно! США та їхні союзники по НАТО протягом наступних місяців виведуть свої
війська з Афганістану. Це станеться упродовж року, коли цивілізований світ відзначає
двадцяті роковини терактів у США. Трагічні події 11 вересня викликали масову,
оперативну військову відповідь міжнародної коаліції під проводом США проти «Аль-Каїди»
та фундаменталістського режиму в Кабулі. «Я думаю, що наша присутність в
Афганістані повинна зосередитися на тому, чому ми туди прийшли: переконатися,
що Афганістан не буде базою для повторного нападу на нашу країну. Це ми зробили.
Ми досягли цієї мети», – сказав президент Джо Байден через день після
оголошення Вашингтону про виведення військ. Він пообіцяв, що виведення
американських військ до 1 вересня не буде здійснюватися поспіхом і закликав «Талібан»
дотримуватися свого зобов’язання не погрожувати США.

Аби покласти край найдовшій війні
США, в якій загинуло понад 2000 американців і десятки тисяч афганців,
адміністрація Трампа у лютому 2020 року уклала історичну угоду з талібами в
Досі, Катарі. Він передбачав виведення всіх американських та іноземних сил до 1
травня за умови, що в майбутньому таліби не дозволять жодному терористичному угрупованню
діяти на афганських територіях, які вони контролюють. Виведення сил НАТО
розпочнеться 1 травня. Цей процес буде впорядкованим, скоординованим і
усвідомленим, йдеться у підсумковій заяві відеоконференції міністрів
закордонних справ та оборони 30 країн-членів Альянсу. «Будь-яка атака членів
руху «Талібан» на війська союзників під час виведення отримає потужну відповідь»,
– попередив Північноатлантичний альянс. Найбільше військ в Афганістані мають
США, Німеччина, Туреччина, Великобританія та Італія.

Румунія має в цій країні понад
600 військовослужбовців. Бухарест приєднався до антитерористичної коаліції з самого початку її створення
і за останні два десятиліття заплатив за участь у місіях життям 27 солдатів.
Міністр закордонних справ Богдан Ауреску та міністр оборони Ніколає Чуке високо
оцінили ставлення США до загальної проблематики ситуації в Афганістані як з
точки зору діалогу та координації з членами Альянсу, так і з точки зору
активізації переговорів і мирного процесу. Румунська сторона наголосила на
довгостроковій відданості Бухареста стабільності та безпеці Афганістану та
наголосила на необхідності врахування інтересів безпеки країн-членів Альянсу та
Афганістану, а також важливості збереження солідарності та єдності членів НАТО.
Міністр Чуке підкреслив важливість зосередження уваги на здійсненні послідовних
заходів щодо забезпечення захисту сил НАТО в Афганістані в найближчий період,
поряд зі скоординованим підходом до виведення військ. Він також висловив вдячність
за процес планування, здійснений військовими структурами НАТО.

У
неділю в Румунії відзначили День НАТО – важливу подію з точки зору статусу
члена Північноатлантичного альянсу. Минуло 17 років, відколи країна стала
повноправним членом організації. Саміт Альянсу в листопаді 2002 року в Празі
став одним із найважливіших моментів для НАТО та найбільшою хвилею розширення, що
включила сім держав: Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину та
Словенію. 29 березня 2004 р. Румунія офіційно приєдналася до Альянсу після передачі
на зберігання Ратифікаційних грамот уряду Сполучених Штатів Америки, а 2 квітня в штаб-квартирі НАТО в
Бельгії відбулася урочиста церемонія підняття національного прапора Румунії.

У заявах,
поширених з цього приводу, представники Румунії зобов’язується зберегти вагомий
внесок офіційного Бухареста у консолідацію Альянсу та в колективні оборонні
зусилля. Північноатлантичний альянс зміцнює єдиний та глибокий зв’язок Європи з
Північною Америкою, два континенти, об’єднані спільними демократичними цінностями
та інтересами безпеки. Крім цього НАТО також відіграє важливу роль в управлінні
пандемією COVID-19, зазначається у заяві президента Клауса Йоганніса. Глава
держави наголосив на важливості продовження Румунією зусиль зі зміцнення
Стратегічного партнерства між НАТО та Європейським Союзом для забезпечення
безпеки та процвітання своїх громадян.

У
свою чергу прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що вже понад 70 років
Північноатлантичний альянс демонструє здатність протистояти найскладнішим
викликам безпеці завдяки своїй постійній адаптації, ефективному способу дій і,
особливо, солідарності та єдності союзників. Флорін Кицу зазначив, що НАТО була
і залишається головним гарантом та фундаментальною опорою національної оборони
та безпеки Румунії. Прем’єр-міністр нагадав, що Бухарест має активний і значний
внесок у місії та операції союзників, а також чітку та активну роль у
формуванні політики та рішень НАТО, включаючи заходи щодо посилення стримуючої
та оборонної позиції.

Протягом
17 років Румунія є невід’ємною складовою найуспішнішого в історії людства альянсу -
Організації Північноатлантичного договору, що забезпечує безпеку понад мільярда
громадян, – заявив лідер опозиційної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку. Він також заявив, що Бухарест є
важливим і впливовим союзником в рамках НАТО, представляючи основну опору
безпеки в Чорноморському регіоні та на Східному фланзі, що підтверджує і той
фактом, що «людиною номер 2» в ієрархії організації, тобто заступником генерального
секретаря НАТО є ​​румун Мірча Джоане.