Tag: НАТО

Після неодноразових атак Росії на українські порти на Дунаї, уламки російського безпілотника впали днями в Румунії, в селі повіту Тульча, неподалік від кордону з Україною. Першими про інцидент повідомили представники українського МЗС, але Міністерство оборони в Бухаресті спочатку заперечувало його. Пізніше воно змінило свою позицію, заявивши, що з інформації, отриманої за допомогою електронних систем спостереження та інших засобів моніторингу, прямих військових загроз нашій національній території або територіальним водам Румунії не виявлено.

Міноборони також повідомляє, що для подальших перевірок були призначені польові дослідницькі групи, в тому числі на Дунаї. Румунська держава перебуває в постійному контакті з НАТО – запевняє міністерство в Бухаресті. До речі, Альянс, голосом генерального секретаря Єнса Столтенберга повідомляє, що румунська влада поінформувала союзників про уламки безпілотника, знайдені на території країни, і що ведеться розслідування, але немає жодних доказів того, що це був навмисний маневр Росії, а лише нещасний випадок. У середу Столтенберг нагадав комітетам Європарламенту із закордонних справ і оборони, що НАТО збільшила свою присутність на східному фланзі більше, ніж будь-коли раніше, і що всі країни-члени захищені новими військовими планами.

Крім того, в контексті ситуації на кордоні Румунії з Україною, міністр оборони Анджел Тилвер, який розмовляв у Бухаресті з послом США в Румунії Кетлін Кавалек, високо оцінив сильну солідарність, висловлену союзниками. Обидва посадовці обговорили ситуацію, що склалася після нещодавніх російських атак на українські річкові порти поблизу кордонів Румунії. Інцидент з уламками безпілотника, знайденими в Румунії, також обговорювався під час телефонної розмови між міністром закордонних справ Лумініцою Одобеску та державним секретарем США Ентоні Блінкеном.

Співрозмовники також обговорили посилення двостороннього співробітництва у сфері захисту безпеки повітряного простору, і в цьому контексті було згадано про розміщення винищувачів F-16 ВПС США на румунській території. Згідно з прес-релізом МЗС, глава румунської дипломатії привітала підтримку і солідарність США і членів Альянсу з Румунією і наголосила на важливості збереження уваги НАТО до розвитку подій у Чорному морі та регіоні. Зі свого боку, Державний секретар США підкреслив солідарність з Румунією і подякував їй за підтримку України, а також за додаткові заходи, вжиті для полегшення транзиту українського зерна через румунську територію. Американський високопосадовець також високо оцінив зацікавленість та участь Румунії у пошуку ефективних рішень у цьому контексті разом із США, Європейською Комісією та Україною.

НАТО
направить Україні запрошення приєднатися
до Альянсу, коли його члени погодяться
і коли будуть виконані критерії членства,
заявив генеральний
секретар Організації Північноатлантичного
договору Єнс Столтенберг наприкінці
першого дня саміту у Вільнюсі. Ця заява
пролунала після того, як Москва попередила,
що членство України в НАТО є дуже
небезпечним для європейської безпеки,
а члени Альянсу назвали Росію найбільш
значною і прямою загрозою для безпеки
союзників, а також для миру і стабільності
в євроатлантичному регіоні.

Єнс
Столтенберг: Ми підтвердили, що Україна
стане членом НАТО, і домовилися скасувати
вимогу про план дій щодо вступу України
до Альянсу. Це змінить шлях вступу
України з двоетапного на одноетапний.
Ми також чітко дали зрозуміти, що
надішлемо Україні запрошення на вступ
до НАТО, коли члени Альянсу погодяться
на це і коли будуть виконані всі умови.
Це сильний пакет для України і чіткий
шлях до її вступу в НАТО.

Генсек
уточнив, що пакет дій, спрямованих на
наближення України до НАТО, містить ще
два елементи. Перший – це нова багаторічна
програма допомоги, яка уможливить
перехід від стандартів, тренувань і
доктрин радянських часів до стандартів
НАТО, допоможе відновити сектор безпеки
і оборони і задовольнити такі критичні
потреби, як паливо, обладнання для
розмінування і медичне приладдя. З
іншого боку, йдеться про створення
нової Ради Україна-НАТО, яка відіграватиме
роль форуму для кризових консультацій
та прийняття рішень і в якій представники
НАТО та Києва зустрічатимуться на
рівних.

Президент
Клаус Йоганніс заявив,
що Румунія з нетерпінням чекає, коли
Україна стане союзником, і нагадав, що
саміт у столиці Литви має важливе
значення для нашої країни. За його
словами, прийняття регіональних оборонних
планів є центральним елементом, який
дозволить НАТО ефективно реагувати на
дві основні загрози: Росію і тероризм.
Клаус Йоганніс: Румунія отримає
посилення свого східного флангу. Румунія
отримає регіональний план для
Чорноморського регіону, і Румунія матиме
дуже конкретний план для бригади, яка
вже розміщена як бойова група. Це
дуже важливі заходи. І я впевнений,
що Румунія отримає ще більше, більше
уваги для Чорноморського регіону, в
тому числі для Молдови, яка є дуже
вразливою, не кажучи вже про ситуацію
в Україні, для якої ми об’єднані, щоб
їй допомогти, і ми з великим інтересом
очікуємо того моменту,
коли Україна стане союзником.

Так
само президент Румунії
привітав угоду між Швецією та Туреччиною
та зазначив, що вона
знаменує довгоочікуваний прогрес щодо
вступу Швеції до НАТО.

Упродовж двох днів у столиці Румунії проходив Форум з питань безпеки Чорного моря і Балкан, що складався з 40 панелей і зібрав високопоставлених цивільних і військових чиновників, дипломатів, відомих експертів з країн-членів ЄС і НАТО, а також з країн-партнерів. Відбудова України, підтримка європейської інтеграції Республіки Молдова та України, післявоєнна архітектура європейської безпеки, а також продовольча криза, спричинена російським вторгненням, енергетична безпека в Європі і кіберстійкість – це нагальні питання, які були обговорені учасниками форуму.

У ньому взяв участь і прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке, який заявив, що загрози безпеці в Чорноморському регіоні, спричинені діями Російської Федерації, вимагають посилення присутності Північноатлантичного альянсу в цьому регіоні. Прем’єр-міністр також нагадав, що ці дії були спрямовані не лише проти України, а створюють загрозу морській безпеці, що має економічні наслідки.

Тимчасова виконувачка обов’язків спікера Сенату, лібералка Аліна Горгіу заявила що відбудова України – це процес, який має розпочатися не після закінчення війни, а вже зараз, шляхом створення міжнародних механізмів підтримки інвестицій. Вона наголосила на необхідності регіональної стабільності, та зауважила що за відсутності безпеки на східному фланзі НАТО все може суттєво ускладнитися. Аліна Горгіу: Відбудова України – це величезна економічна можливість для Румунії. Вона повинна стати проєктом країни в найближчий період. Уряд має розробити добре продуманий план для досягнення цієї мети.

Геополітичні реалії вимагають нових і сміливих ініціатив для захисту спільних цінностей та інтересів, одночасно зменшуючи залежність від російських нафти і газу, – заявив Марчел Чолаку, голова Палати депутатів. Він висловив переконання, що Україна переможе у війні і запевнив у подальшій підтримці Республіки Молдова на всіх рівнях. Марчел Чолаку: Уся демократична спільнота мусить продемонструвати свою силу і солідарність, підтримати Україну і Республіку Молдова та зробити їх повноправними членами Європейського Союзу і НАТО.

У Форумі також взяв участь і молдовський прем’єр-міністр Дорін Речан, який заявив, що Республіці Молдова вдалося, за допомогою Румунії та західних країн, позбутися залежності від російського газу. Він також заявив, що його країна потерпає від гібридних атак з боку Росії через пропаганду та кібератаки. Також у Бухаресті спікер молдовського парламенту Ігор Гросу представив динаміку проведених реформ і висловив сподівання, що Європейський Союз дасть сигнал про початок процесу вступу до ЄС вже до кінця цього року.

Володимир Путін хотів менше НАТО, однак він отримає
більше, – зазначають політичні оглядачі, які нагадали про одну з причин,
використаних лідером Кремля для виправдання вторгнення в Україну, 24 лютого, а саме бажання прозахідного режиму Києва приєднати українську державу до Північноатлантичного
альянсу. Результатом є розширення НАТО на Скандинавському півострові. Ще минулого
року, коли тих, хто робив ставку на вторгення Росії було небагато, Фінляндія та
Швеція відкинули російське втручання в їхні суверенні рішення щодо вступу до
НАТО.

Швеція, яка століттями не брала участі у війнах, дотримувалася до
свого статусу мирного міжнародного гравця. Післявоєнна Фінляндія, яка
була окупована царською імперією до 1917 року та брала участь у війні проти
Радянського Союзу між 1939 і 1944 роками, зберігала суворий нейтралітет, її
політичний клас уникав будь-яких заяв чи дій з антирадянським підтекстом.
Гельсінкі приєдналися до Європейського Союзу в 1995 році, але залишилися поза
НАТО.

На думку аналітиків, російський президент задумав таку
«фінляндізацію» України. Однак саме російське вторгнення в Україну підштовхнуло
громадську думку та політичні класи двох скандинавських країн до відмови від
нейтралітету, та подати заявки на членство в НАТО. Незважаючи на канікули, двопалатний парламент Румунії скликав позачергову
сесію в середу, щоб ратифікувати переважною більшістю голосів приєднання Швеції
та Фінляндії до НАТО. Румунія була однією з перших держав-членів Альянсу, яка це
зробила. Усі парламентські групи проголосували за ратифікацію, представники
всіх політичних партій підкреслили у своїх виступах необхідність зробити цей
крок як доказ європейської солідарності, у нинішньому контексті глобальної
безпеки, який серйозно порушений війною в Україні.

5 липня в Брюсселі 30
членів НАТО розпочали процес ратифікації приєднання Фінляндії та Швеції.
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг ствердив, що це
історичний момент для організації, яка з 32 членами стане ще сильнішою.
Туреччина є єдиною країною-членом, яка висунула умови, пов’язані із
зобов’язаннями урядів Гельсінкі та Стокгольма щодо боротьби з курдським
тероризмом.

Завдяки підписаному в бельгійській столиці Протоколу Фінляндія і Швеція
можуть брати участь у засіданнях НАТО і мають доступ до секретної інформації. Однак,
вони не користуються військовим захистом, передбаченим відомою статтею 5
Договору НАТО, згідно з якою напад на будь-яку з держав-членів Альянсу
розглядається як напад на них усіх. У їхньому випадку ця стаття буде застосовуватися
лише після завершення процесу ратифікації парламентами всіх держав-членів,
який, за оцінками експертів, може розтягнутися на рік. 21 із 30 членів НАТО
також є членами Європейського Союзу. Після приєднання Фінляндії та Швеції, за
межами НАТО залишаться лише Австрія, Кіпр, Ірландія та Мальта.

Зміцнення східного флангу НАТО є
пріоритетом, в контексті військової російської агресії проти України. Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску на
неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбулася в
Берліні, високо оцінив громадську підтримку вступу до НАТО Фінляндії та
Швеції. Він підкреслив, що для Румунії дуже важливим
є майбутній внесок двох північних держав у процес збалансованого стримування та
оборони НАТО на східному фланзі, від Балтійського до Чорного морів, у
довгостроковій перспективі.

Міністр Богдан Ауреску сказав, що
рішення, прийняте лідерами союзників на Саміті 24 березня про створення
чотирьох нових бойових груп, одна з яких дислокована в Румунії, є «дуже
корисним першим кроком» у цьому сенсі, та подякував союзникам.
Переговори в Берліні були зосереджені на політиці «відкритих дверей» НАТО, війни
в Україні та її наслідках для євроатлантичної безпеки. Міністр Богдан Ауреску
зазначив, що Румунія готова підтримати
швидкий процес приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО.

За його словами, членство цих двох
держав зміцнить НАТО в цілому, який стане сильнішим. «З одного боку, Румунія є
рішучим прихильником політики відкритих дверей, яка приносить багато переваг НАТО
в цілому, і ми добре знаємо, з нашого власного досвіду вступу, наскільки це
було важливо для проведення реформ в Румунії», – сказав глава румунської дипломатії. Міністр Богдан
Ауреску також зазначив, що «приєднання цих двох держав, у баченні Бухареста,
зміцнить Альянс в цілому, і ми віримо, що коли Швеція та Фінляндія стануть
членами НАТО, позиція стримування буде ефективнішою, а захист міцнішим».

Іншою темою зустрічі в Берліні була
підготовка саміту НАТО, наміченого на
28-30 червня 2022 року в Мадриді. Міністр Богдан Ауреску під час робочої
сесії наголосив, що Саміт в Мадриді передбачається як
ключовою віхою в еволюції НАТО. Богдан
Ауреску також зазначив, що нова Стратегічна концепція, яка буде прийнята
лідерами НАТО наприкінці червня, має бути зосереджена на колективній обороні та
визначити, принаймні, на наступне десятиліття основні віхи та профіль НАТО.

У цьому контексті він наголосив на
важливості, щоб «цей стратегічний документ мав на увазі, реалістично та
адекватно, новий контекст безпеки, з яким стикається організація, відображаючи основні
загрози та виклики та забезпечуючи здатність ефективно реагувати на них.
Водночас, міністр Богдан Ауреску наголосив на необхідності, щоб нова Стратегічна
концепція відображала той факт, що Росія залишиться головною загрозою для країн
НАТО.

У той час як російська армія продовжує свою агресію в Україні, у Брюсселі міністри оборони НАТО вирішили зміцнити позиції Альянсу в довгостроковій перспективі, особливо на східному фланзі, отже і в Румунії. Передумови такого рішення підсумував генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг: не слід недооцінювати готовність Росії застосувати силу, а також не слід забувати, що ця країна має ядерний потенціал. Але, – пояснив його заступник, румун Мірча Джоане, – ця нова позиція Альянсу не є ознакою неминучого конфлікту з Російською Федерацією, а має роль стримування.

Нове військове положення НАТО на Сході передбачатиме істотне збільшення кількості сухопутних сил швидкого реагування з відповідним оснащенням, більшу кількість повітряних сил, посилену протиповітряну та протибалістичну оборону, авіаносців, підводних човнів та більшу кількість кораблів. Також буде посилено кіберзахист. Держави-члени альянсу одноголосно вирішили не відправляти в Україну війська чи літаки для дотримання безпольотної зони. Таким чином, НАТО хоче запобігти поширенню розпочатої Володимиром Путіним війни між двома ядерними блоками.

Натомість міністри оборони вирішили продовжувати допомагати київській владі фінансово, гуманітарно та військово, як і досі, що допомогло українському опору. Що стосується запобігання будь-яких можливих намірів Москви розширити конфлікт за межі України, то найближчим часом бойова група НАТО в Румунії запрацює повністю. Щодо розміру або можливого постійного статусу нових бойових груп на Сході, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана уточнив, що остаточне рішення буде прийнято на саміті союзників у червні.

До того часу, оскільки вся ситуація з безпекою в Європі змінилася, членів Альянсу закликали інвестувати щонайменше 2% валового внутрішнього продукту в оборонну галузь. Румунія, яка багато років виділяє цей відсоток на військовий сектор, нещодавно вирішила збільшити його до 2,5%. Коротше кажучи, НАТО не передбачає російського нападу на територію Альянсу, тим більше, що 75% російських сил зосереджено в Україні, без значних результатів.

Але генеральний секретар Єнс Столтенберг знову попередив, що Альянс не толеруватиме жодного нападу на країну-члена, і закликав президента Путіна негайно припинити війну та добросовісно розпочати дипломатичні переговори. Величезна диспропорція між силами НАТО і Росії йде на користь союзників, і це бачить Москва, заявили в Брюсселі.

У середу, Сполучені Штати оголосили про розміщення близько 3000 американських військовиків у країнах на східному фланзі Північноатлантичного альянсу. У найближчий період з Німеччини до Румунії прибуде близько 1000 солдатів, а зі США – до Польщі та Німеччини – близько 2000. Речник Пентагону Джон Кірбі уточнив, що йдеться про тимчасові місії для зміцнення оборони європейських союзників на тлі напруженості з Росією, яка розмістила численні військові сили на кордоні з Україною.

Говорячи про військовослужбовців, відправлених до Румунії, Джон Кірбі згадав про ударний батальйон і піхотний полк, організовані для короткострокового розгортання. Військовики приєднаються до приблизно 900 американських солдатів, які постійно дислокуються в Румунії, і до структур, які періодично надсилаються для спільних військових навчань. За словами американського чиновника, будь-яке переміщення американських військ передбачає консультації з державами перебування, як це було зроблено з Румунією, Польщею та Німеччиною.

Джон Кірбі також привітав заяви таких країн, як Іспанія, Данія, Велика Британія та Нідерланди про можливість відправлення додаткових сил для посилення східного флангу НАТО. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс, прем’єр-міністр Ніколає Чуке і міністр оборони Васіле Динку привітали ініціативу США і заявили, що вона зіграє важливу роль у запобіганні будь-яких негативних подій у сфері безпеки в регіоні та у зміцненні обороноздатності армії.

До речі, нещодавно глава держави висловив підтримку нарощуванню військової присутності НАТО і, відповідно, США в Румунії та в Чорноморському регіоні. Кордони Румунії – це кордони Європейського Союзу і наші, – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, який перебував у середу з візитом у Бухаресті. Глава французької дипломатії зазначив, що, з точки зору Франції, кордони належать усім державам-членам, звідси й рішення залучити Париж до поточного контексту безпеки, який серйозно постраждав у результаті дій Росії в регіоні. «Ви можете розраховувати на нас, так як і ми можемо розраховувати на Румунію», – пояснив паризький чиновник.

Росія, у свою чергу, охарактеризувала рішення Пентагону направити додаткові війська до Східної Європи як деструктивне. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко говорив про невиправданий захід, який посилює військову напруженість і зменшує можливість досягнення політичного рішення. Москва нещодавно вимагала виключення будь-якого нового розширення НАТО на схід і виведення військ Альянсу з країн Східної Європи, які приєдналися до Альянсу з 1997 року. Сполучені Штати відкинули ці вимоги, утім запропонували можливі заходи для зміцнення довіри з боку Росії, а саме інспектування протиракетних щитів, розташованих у Польщі та Румунії.

Президент Румунії Клаус Йоганніс скликав на середу, в Бухаресті, засідання Верховної ради національної оборони. Безпекова ситуація в розширеному Чорноморському регіоні та на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, а також заходи щодо розвитку спроможності реагувати на нові виклики безпековій середовищі є центральними темами на порядку денному. Румунія межує на півночі та південному сході з Україною. Крім того, в Девеселу, на південній частині Румунії, розміщені елементи американського протиракетного щита, військовий потенціал НАТО.

З одного боку, Москва, як гарантії своєї безпеки, вимагає від країн-союзниць по НАТО не приймати Україну до Північноатлантичного альянсу. Хоча заперечує будь-які плани вторгнення в Україну, Росія зосередила біля кордонів України понад 100.000 військових та військову техніку. НАТО відповідає, що кожна держава вільна приймати рішення, які вона вважає доцільними, без будь-якого зовнішнього втручання. З іншого боку, Росія також вимагає від НАТО вивести свою військову техніку з союзних держав, які приєдналися до Північноатлантичного альянсу після 1997 року, отож і з Румунії.

Незважаючи на неодноразові запевнення, у тому числі зовсім нещодавно, як Бухареста, так і штаб-квартири НАТО в Брюсселі про те, що щит в Девеселу має суто оборонне призначення, Москва залишається непохитною у своій позиції. У цьому контексті в понеділок міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Брюсселі знову наголосив на необхідності прискорення підготовки на рівні ЄС, шляхом тісних консультацій із США, галузевих та індивідуальних санкцій проти Росії, як для стримування, так і для підготовки відповідної, пропорційної реакції у разі подальшої ескалації напруженості.

Він також запропонував своїм колегам у знак солідарності з Україною провести одне з наступних засідань Ради міністрів закордонних справ ЄС у Києві. Водночас міністр Богдан Ауреску знову подякував за заяву американського президента Джо Байдена про збільшення американської військової присутності на східному фланзі НАТО, у тому числі в Румунії, у разі погіршення безпекової ситуації. Процес консолідації позицій НАТО на східному фланзі необхідний якнайшвидше, маючи сам по собі значний стримуючий ефект, – зазначив румунський дипломат.

До речі, того ж дня, коли міністри закордонних справ країн-членів ЄС зустрілися в Брюсселі, Північноатлантичний альянс оприлюднив заяву, в якій оголосив, що країни НАТО приводять війська в бойову готовність та надсилають додаткові кораблі й літаки-винищувачі для посилення оборони у Східній Європі від військових дій Росії на кордоні з Україною. Кремль говорив про «загострення напруженості істерією та брехнею».

Північноатлантичний альянс нагадав, що після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році, НАТО посилила свою присутність у східній частині Альянсу, зокрема розмістивши багатонаціональні бойові групи в Естонії, Латвії, Литві та Польщі.» Ці підрозділи готові до бою, – зазначає НАТО, та попереджає, що «напад на одного союзника буде вважатися нападом на весь Альянс.»

Чотири
години переговорів у Брюсселі та жодного
конкретного рішення кризі,
викликаної претензіями Москви на
отримання так званих гарантій власної
безпеки, – це, коротше кажучи, висновок
Ради НАТО-Росія від середи.
Росія заперечує плани вторгнення в
Україну, але каже, що хоче зупинити
розширення НАТО та вивести війська
Альянсу з країн Центральної та Східної
Європи, які приєдналися до НАТО після
1997 року.
За словами генерального секретаря НАТО
Єнса Столтенберга, переговори в Брюсселі
були корисними, обидві сторони проведуть
більше таких зустрічей, але союзники
відкидають будь-який компроміс щодо
їхніх фундаментальних принципів,
включаючи територіальну цілісність
кожної європейської країни. Тому Росію
було поінформовано про те, що будь-які
переговори щодо її вимоги до Альянсу
призупинити приєднання нових держав
виключаються.

Росія
також отримала тверде «ні» на своє
бажання,
щоб
НАТО вивело
свої війська зі східних держав-членів,
залишаючи,
практично,
цю територію без
захисну.
Фактично, генеральний
секретар НАТО Єнс
Столтенберг пояснив, що вся концепція
оборони та стримування, і
отже, військові
навчання
НАТО та присутність
у східній частині Альянсу були і є
відповіддю на все більш агресивну
поведінку Росії та
її
очевидну готовність
до
використання
сили, аби змінити
кордони сусідніх країн. У цьому контексті
Москві було
повідомлено,
що якщо вона знову увійде в Україну,
окрім політичних та економічних санкцій
проти Росії, союзники також підтримають
Київ. Саме тому НАТО закликало до
виведення російських військ, дислокованих
в
останні місяці
на кордоні з Україною.
Єдиною можливою поступкою Москві було
б нерозміщення деяких типів ракет у
Європі.

Проте
заступник генерального секретаря НАТО
Мірча Джоана пояснив, однак,
що
так звані системи протиракетної
оборони у
Румунії та Польщі не входять
до цієї категорії.
Мірча Джоане:
«Вони не можуть діяти як наступальна
зброя проти Російської Федерації, і
тому не зможуть бути частиною такої
угоди. Водночас, поблизу території НАТО
відбувається значна мобілізація ракет
різної спроможності, в тому числі
останнього покоління, з боку Російської
Федерації. А це нас хвилює».

У
Румунії на щорічній зустрічі з главами
дипломатичних місій, акредитованими
у Бухаресті, президент Клаус Йоганніс
заявив, що збільшення військової
присутності США в країні залишається
важливою метою, враховуючи останні
виклики безпеці, очевидним
будучи те,
що Румунія потребує більш рішучих дій
стримування та
захисту. Водночас,
за словами Клауса Йоганніса,
останні події в сфері безпеки, які можуть
вплинути на євроатлантичний регіон, ще
раз підтвердили вирішальну важливість
трансатлантичних відносин.