Radio România Internațional

Tag: правосуддя

  • Дискусії довкола незалежності системи правосуддя

    Дискусії довкола незалежності системи правосуддя

    Справа
    щодо судді Крісті Данілеця, якого Вища рада суддів та прокурорів звільнила із
    судової системи за публікацію двох відеороликів у соціальних мережах, викликала
    низку реакцій та суперечок у Румунії. Рішення
    Вищої ради суддів та прокурорів не є остаточним.


    На свій захист Крісті Данілець
    каже, що відеоролики відображають лише його особисте життя і не мають нічого
    спільного із правосуддям та професією суддя. «Вища рада суддів та прокурорів
    вирішила звільнити мене через два відеоролики, опубліковані минулого року в
    TikTok. В одному відео я стриг огорожу вдома, в іншому чистив басейн. Я тоді не
    робив жодних заяв про систему правосуддя і зображення не мають жодного стосунку
    до професії. Це моє особисте життя, за яке мене не можуть притягувати до
    відповідальності. Мене звинувачують у так званій поведінці, що впливає на імідж
    системи правосуддя», – написав суддя на своїй сторінці у Facebook.




    Міністр
    з питань юстиції Кетелін Предою вважає, що рішенням про відстороенння судді
    Крісті Данілеця від судової системи, Вища рада суддів та прокурорів дуже
    ризикувала. Високопосадовець також зазначив, що якщо це новий рівень вимог
    Вищої ради суддів та прокурорів, то його потрібно застосувати без винятків.




    У свою
    чергу, Посольство США в Бухаресті висловило свою глибоку стурбованість рішенням Вищої ради суддів та прокурорів Румунії. Американські дипломати зазначають, що
    незалежна судова система, яка поважає верховенство права, є важливою для
    будь-якої процвітаючої демократії. «Ми заохочуємо новий уряд Румунії продовжити
    необхідні судові та антикорупційні реформи. Громадяни Румунії заслуговують на
    незалежну систему правосуддя, яка поважає верховенство права та демократичні
    цінності», – також йдеться у тексті, опублікованому Посольством США.


    З
    іншого боку, прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке провів зустріч з головою
    Представництва Європейської комісії в Бухаресті Рамоною Кіріак, під час якої
    були представлені пріоритети Румунії щодо Механізму співпраці
    та контролю
    в
    сфері правосуддя, вступу до Шенгенської зони та до Організації
    економічного співробітництва та розвитку.     Створений
    після вступу Румунії та Болгарії до Європейського Союзу 2007 року, Механізм співпраці та контролю забезпечує прогрес двох країн у реформуванні судової
    системи, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Нещодавно заступник голови
    Єврокомісії Віра Юрова заявила, що готова
    підтримувати прискорення реформ у сфері правосуддя, щоб Румунія виконала свої
    цілі, які містить Механізм співпраці та контролю, та щоб він був скасований на
    основі досягнутих конкретних результатів.

    Іншою
    цікавою темою є розпуск Спеціального
    відділу з розслідування злочинів вчинених магістратами (суддями та
    прокурорами), діяльність якого розкритикувала Європейська комісія,
    стверджуючи, що наявні підозри що відділ був створений для передачі йому
    чутливих справ від Національного антикорупційного управління. У
    листопаді прем’єр-міністр Ніколає Чюке повідомив, що нова правляча коаліція, до
    складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний
    союз угорців Румунії, розробить до березня наступного року законопроєкт, який передбачатиме
    зміну Спеціального відділу з розслідування
    злочинів вчинених магістратами іншою структурою, яка перебере на себе справи, що підлягають розгляду.

  • Висновки останнього звіту Механізму співробітництва та контролю  в сфері правосуддя

    Висновки останнього звіту Механізму співробітництва та контролю  в сфері правосуддя




    Європейська
    комісія відзначила позитивну тенденцію реформування судової системи та боротьби
    з корупцією в Румунії, але каже, що й надалі пильно стежитиме за розвитком
    ситуації, поки не будуть досягнуті всі цілі. У вівторок Єврокомісія оприлюднила
    звіт про досягнення уряду Румунії в рамках Механізму співробітництва та контролю (МСК), якій діє з 2007 року, коли Румунія вступила до Євросоюзу.
    Мета МСК – виявлення будь-яких відхилень від принципів верховенства права та надання
    рекомендацій щодо виправлення проблемних питань у сфері правосуддя.


    У
    цьому контексті Єврокомісія привітала той факт, що цього року було надано новий
    поштовх реформуванню системи правосуддя та виправленню суперечливих законодавчих змін,
    внесених між 2017 і 2019 роками до законів, що регламентують правосуддя.
    У результаті, зазначає Єврокомісія, було досягнуто прогресу у виконанні всіх попередніх
    рекомендацій МСК, які, однак, не були повністю виконані, хоча багато з них знаходяться
    близько до досягненні кінцевої мети, якщо зареєстрований до тепер прогрес
    залишатиметься незмінним.




    Згідно
    з баченням Європейської комісії, Румунія повинна опрацювати ще сім рекомендацій
    з 2018 року та десять рекомендацій з 2017 року. Крім цього знову була піддана
    критиці процедура призначення генерального прокурора та керівника Управління по боротьбі з організованою злочинністю та тероризмом на початку минулого
    року, незважаючи на те що Вища рада магістратури не підтримала висунуті міністром
    юстиції кандидатури. Вища рада магістратури також отримує попередження, серед
    іншого, за свою неоднозначну позицію щодо скасування Спеціального відділу з розслідування злочинів вчинених
    магістратами (суддями та прокурорами), існування та функціонування якої
    викликає занепокоєння в Брюсселі. Саме у день оприлюднення нової доповіді
    Європейської Комісії у рамках МСК Конституційний суд знову підтримав своє
    рішення, згідно з яким створення Спеціального
    відділу з розслідування злочинів вчинених магістратами відповідає Конституції
    і може бути розпущений лише парламентом в законодавчому порядку.


    Міністр
    юстиції Стеліан Йон пообіцяв знайти рішення: «Ми не можемо очікувати, що Суд ЄС
    вирішить наші внутрішні проблеми. Нам надали можливість вирішити це за власним
    розсудом. Крім того, ми не можемо очікувати, що ці проблеми будуть вирішені лише
    судовою гілкою влади, тому для нас, політиків, дуже важливо знайти рішення, щоби
    швидко розпустити Сп    еціальний відділ
    з розслідування злочині вчинений суддями та прокурорами    . Я переконаний, що запропонований мною відповідний
    проєкт постанови уряду є правильним рішенням для виходу з цієї ситуації і спробую
    переконати своїх колег у парламенті підтримати цей варіант. Дуже важливо розпустити
    цей відділ, робота якого була піддана жорсткий критиці у тому числі в звіті
    Єврокомісії.»


    Щодо
    боротьби з корупцією, Єврокомісія підкреслює, що призначення нового керівника Національної
    антикорупційної дирекції надало стабільності в роботі установи. Ситуація
    покращилася порівняно з 2019 роком, але НАД все ще стикається з низкою
    викликів, однім з яких є брак персоналу, – зазначається у звіті ЄС.





  • Скасування МСП для Румунії, все більш віддалена перспектива

    Скасування МСП для Румунії, все більш віддалена перспектива

    Всього за кілька тижнів переможний оптимізм нинішнього
    правоцентристського коаліційного уряду Румунії змінився на песимізм,
    навіть якщо він лише помірний.
    Для початку коротке нагадування! Минулого місяця
    ліберал прем’єр-міністр Флорін Кицу з
    радістю заявляв,
    що через багато років після створення Механізму співробітництва та перевірки
    для моніторингу румунського правосуддя, механізм може стати історією.
    Європейська комісія, стверджував Флорін Кицу,
    підтримала скасування Механізму
    до кінця поточного року.
    Звинувативши своїх політичних опонентів, соціал-демократів, в тому,
    що, перебуваючи в недалекому минулому при владі,
    вони не дотримувалися рекомендацій ЄС, через що дія Механізму про співпрацю та перевірку
    продовжилась, правоцентристи,
    які тепер керують країною,
    вважають, що їх прихід до влади є гарантією
    того, що справи рухаються в правильному напрямку.


    Після 13 років, протягом яких Румунія була предметом виняткового
    моніторингу з боку Європейської Комісії, з серйозним регресом в 2018 і 2019
    роках, я впевнений, що наші інтенсивні зусилля в наступному періоді призведуть
    до нормального та передбачуваного функціонування верховенства права в
    Румунії, – сказав
    віце-прем’єр-міністр Дан Барна, який наголосив на тому, що скасування Механізму співпраці та
    перевірки для Румунії є однією з головних цілей уряду.

    Однак в перший день цього
    тижня з Франції надійшла абсолютно
    протилежна вістка.
    Звіт Комітету з європейських справ Сенату Франції про верховенство закону в Європейському
    союзі показує, що скасування Механізму
    співпраці та перевірки є передчасним, поки не будуть досягнуті поставлені цілі. У
    разі Румунії мова йде про забезпечення
    більш прозорого і ефективного судового процесу, в першу чергу шляхом
    консолідації та
    підвищення відповідальності Вищої ради суддів і прокурорів, створення Агентства доброчесності, здатного приймати
    імперативні рішення, які б вели до
    санкцій, спрямованих на стримування, подальше професійне та неупереджене розслідування звинувачень в корупції у верхах, а також додаткові антикорупційні
    заходи, особливо у місцевому самоврядуванні.


    Комітет з європейських справ
    Сенату Франції також
    нагадує, що в своєму останньому письмовому звіті про Механізм співпраці та перевірки Європейська комісія привернула увагу на те, що динаміка реформ в
    Румунії зійшла нанівець протягом 2017 року та що розвиток подій в перші місяці 2019 року викликало занепокоєння. Згодом, – також як зазначається -, Єврокомісія привітала бажання румунського
    уряду переглянути свій підхід, але неможливо відмітити прогрес тільки на основі взятих на
    себе політичних зобов’язань.

    І нарешті, Париж вважає, що Європейський Союз
    повинен бути зразком в
    просуванні та
    дотриманні верховенства права, якого бажає включити до пріоритетів
    головування Франції в Раді Євросоюзу в першій половині наступного року.

  • Важливі законодавчі зміни

    Важливі законодавчі зміни






    У понеділок Сенат Румунії прийняв
    дві важливі поправки, інційовані керівними Націонал-ліберальною партією та
    Союзом «За порятунок Румунії», до положень, які викликали жваві суперечки в
    суспільстві на момент прийняття.

    Перша скасовує положення, що набуло чинності в
    2018 році, коли тодішня соціал-демократична більшість дозволила магістратами,
    тобто суддям та прокурорам виходи на пенсію за віком раніше, точніше при
    досягненні 45-річного віку та при стажі роботи не менше 20 років. Ліберали
    стверджують, що це положення є зневажливим до румунів, оскільки воно створювало
    нову пільгову категорію молодих пенсіонерів у країні, де більшість людей мають
    право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років. Вони
    пояснили, що тепер усе повернулося до нормального стану, тобто судді та
    прокурори виходитимуть на пенсію у 60
    років та при наявності 25 років стажу.




    Щодо критеріїв, пов’язаних з виходом на пенсію за станом
    здоров’я, як зазначає й Вища рада магістратури, є інші положення у відповідному
    законі, зазначили ініціатори внесення поправки. У пояснювальній записці
    зазначається, що відповідне положення призвело б у короткотерміновій
    перспективі до виходу на пенсію значної кількості суддів та прокурорів, що означало
    б значні негативні наслідки для належного функціонування судів та прокуратур. У
    той же час, через недостатню кількість магістратів, ефективність та якість
    правосуддя опинилися б під загрозою, а також дотримання принципу розумних строків
    розгляду справи стало б неможливим. До речі, саме з цих причин це положення так
    і не набрало чинності, і відтоді щороку відкладалося.




    Також у понеділок румунські сенатори скасували
    положення щодо заборони відчуження акцій державних компаній та підприємств,
    кредитних установ та будь-яких інших компанії, якими володіє держава або в яких
    держава є акціонером. Було скасоване й положення про призупинення на 2 роки
    будь-яких розпочатих операцій щодо відчуження державних акцій. У проєкті,
    ініційованому правоцентристським урядом, зазначається, що він дозволяє продаж
    акцій, щоб уникнути серйозної шкоди соціальним відносинам, пов’язаним з
    економічною свободою суб’єктів підприємницької діяльності, в яких держава має
    статус акціонера, та вільний рух капіталу.

    Крім того, шляхом диверсифікації
    акціонерів уряд хоче забезпечити належну конкуренцію на ринку та підвищити ефективність
    роботи цих компаній. Опозиційні Соціал-демократична партія та Альянс за
    об’єднання румунів виступили проти цієї ініціативи, заявивши, що зараз не найкращий
    момент для котирування акцій державних компаній на фондовій біржі. Вони дорікають
    уряду в намірі продати частки держави в своїх
    найважливіших компаніях. Для набуття чинності законопроєкт має буди прийнятий і
    Палатою депутатів.



  • 14 – 20 березня 2021 року

    14 – 20 березня 2021 року

    Епідеміологічна ситуація в Румунії


    Румунію «накрила» третя хвиля епідемії коронавірусу, а кількість інфікованих
    стрімко зростає. Офіційні дані показують, що за понад рік від дня, коли в Румунії
    виявили першого хворого на SARS-CoV-2, в країні перехворіло вже понад 880 тис. осіб, а близько 22 тис. румунів
    померли від ускладнень, викликаних новим коронавірусом. На цьому тижні уперше в
    цьому році, добовий показник інфікування перевищив 6 тис. Іншим показником, що
    викликає занепокоєння, є кількість пацієнтів, які перебувають у відділеннях
    інтенсивної терапії. Представники влади кажуть, що наразі епідеміологічна
    ситуація знаходиться під контролем, але закликають населення до
    відповідальності. Президент Клаус Йоганніс заявив, що ця третя хвиля може бути
    останньою, враховуючи те, що кількість імунізованих людей з кожним днем збільшується.
    Цього тижня стартував останній, третій етап кампанії вакцинації населення віком
    понад 16 років. Протягом поточного місяця Румунія має отримати загалом 2,6
    мільйона доз трьох затверджених в ЄС вакцин – Pfizer, Moderna та AstraZeneca. З
    іншого боку, теж на цьому тижні влада продовжила режим надзвичайної ситуації. Залишилися
    в силі усі попередні обмеження та були запроваджені й нові: комендантська година вночі була продовжена на годину з 22:00 і до 5:00 ранку, наповненість одиниць розміщення на гірськолижних
    курортах не може перевищувати 70%.




    Національний план відновлення та стійкості


    Президент Клаус Йоганніс після зустрічі з прем’єр-міністром Флоріном Кицу
    та кількома членами уряду, під час якої був обговорений спосіб розподілу коштів
    з Національного плану відновлення та стійкості, заявив, що система охорони
    здоров’я буде одним з основних бенефіціарів. Глава держави оцінив, що понад 30
    мільярдів євро, які отримує Румунія для впровадження цього плану,
    розробленого на рівні всього Європейського Союзу, є шансом на прискорення розвитку
    та впровадження багато часу відкладених реформ. Заплановані інвестиції
    призведуть до створення нових робочих місць, особливо у постраждалих від
    пандемії сферах, до нових можливостей для бізнесу, посилення підприємництва та
    підвищення конкурентоспроможності в економіці. Національний план відновлення та
    стійкості також дозволить фінансувати розбудову мережі швидкісних автомобільних
    доріг, паралельно із просуванням менш забруднюючого транспорту. Значне фінансування
    отримає й програма «Освічена Румунія». План має бути схвалений урядом наступного
    тижня, а потім надісланий до Європейської комісії.




    Заборона отримувати
    одночасно і пенсію і зарплату в державному секторі


    Уряд зробив перший конкретний крок до заборони одночасно отримувати пенсію
    і зарплату працівникам державного сектору та прийняв у першому читанні
    законопроєкт, який передбачає, що якщо особа, яка вийшла на пенсію, хоче надалі
    працювати, на час
    роботи втрачає право отримувати пенсію. За словами міністра праці Ралуки Туркан,
    продовження роботи є можливістю, правом і ні в якому разі не обов’язком.
    Близько 35 тисяч людей перебувають у такій ситуації і в близькому майбутньому
    будуть змушені обирати між пенсією та зарплатою.




    Вотум недовіри міністру економіки


    У вівторок Сенат більшістю голосів відхилив ініційовану найбільшою опозиційною
    Соціал-демократичною партією резолюцію про недовіру міністру економіки Клаудіу
    Несую, члену Союзу «За порятунок Румунії», якому соціал-демократи, серед
    іншого, дорікають у відсутності будь-якої стратегії на підтримку румунської
    промисловості, неефективності програми державної допомоги сектору ГоРеКа
    (готелі, ресторани, кав’ярні) скасуванні відпочинкових купонів або блокуванні
    платежів за програмою Start-Up Nation. Клаудіу Несуй відхилив усі висунуті йому
    звинувачення і вважає, що ця резолюція пов’язана з оприлюдненням переліку
    контрактів, укладених Міністерством економіки, і оголосив, що на цьому він не
    зупиниться у плані забезпечення повної прозорості роботи відомства та державних
    компаній. «Я закрутив багато кранів з державними грошима і робитиму це надалі, ми стимулюватимемо експорт та сприятимемо інтернаціоналізації компаній»,
    – сказав міністр економіки під час дебатів щодо резолюції про вотум недовіри.




    Механізму співробітництва та верифікації




    Румунія може отримати закриття в цьому році Механізму співпраці та верифікації
    в сфері правосуддя, якщо всі
    рекомендації Європейської Комісії будуть виконані, а з наступного року румунське
    правосуддя може бути вперше оцінене лише в контексті доповіді про верховенство
    права , як і всі інші країни ЄС. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія заявила
    заступник голови Єврокомісії Вера Юрова, яка зазначила, що Брюссель все ще
    вважає, що Спеціальний відділ з розслідування злочинів вчинених магістратами (суддями
    та прокурорами) є дуже інтрузивною
    структурою, яка впливає на незалежність суддів. Вера Юрова провела
    онлайн-консультації з румунськими чиновниками, магістратами, парламентаріями та
    членами громадянського суспільства. У дописі на своєму Facebook після розмови з
    європейською чиновницею прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що уряд хоче
    усунути та виправити суперечливі законодавчі зміни, внесені до законів, що
    регламентують правосуддя між 2017 і 2019 роками, додавши, що він поділяє
    бажання Єврокомісії виконати у першій половині цього року зобов’язання щодо
    верховенства права. Уряд схвалив законопроект про розпуск Спеціального відділу
    з розслідування злочинів вчинених магістратами. Міністр юстиції Стеліан Йон
    уточнив, що хоче повернутися до ситуації, яка була до створення цієї суперечливої
    структури, а справи, порушені щодо магістратів будуть повернуті до компетентних
    прокуратур.


    «колектив» – перший румунський фільм, номінований
    на премію «Оскар»


    Цього тижня документальна кінострічка «колектив» режисера Александра
    Нанау стала першим румунським фільмом, номінованим на «Оскар», й одразу в двох
    номінаціях – «Найкращий документальний фільм» та «Найкращий іноземний повнометражний
    фільм». Ця стрічка, знята у співпраці Румунії та Люксембургу, представляє
    спільні зусилля лікарів, урядовців та журналістів-розслідувачів, які виявляють масштабне
    шахрайство в румунській системі охорони здоров’я після пожежі в рок-клубі «Колектив», що сталася в жовтні 2015 року, з десятками загиблих і поранених. Світова
    прем’єра відбулася у 2019 році на Міжнародному кінофестивалі у Венеції. Фільм
    був номінований в категорії «найкращий документальний фільм» на премії Європейської
    кіноакадемії та Лондонської премії кінокритиків. «Це історія про державу, про некомпетентну
    владу, яка брехнею і маніпуляціями розтоптала життя людей», – каже режисер фільму «колектив» .



  • Без Механізму співпраці та перевірки до кінця року?

    Без Механізму співпраці та перевірки до кінця року?




    У 2007 році,
    приєднавшись до Європейського Союзу, Румунія погодилася перебувати під
    моніторингом у сфері пов’язаної з функціонуванням судової влади.
    Створений тоді Механізм співпраці та перевірки у сфері правосуддя,
    знаменитий MCV, мав саме цю роль, виявляти можливі недоліки у
    системі правосуддя та надавати поради щодо виправлення ситуації. Зараз цей
    Механізм
    може стати історією. Хороші новини для Румунії! Європейська комісія
    підтримує скасування Механізму співпраці та
    перевірки у сфері правосуддянаприкінці цього року! , – оголосив
    ліберальний
    прем’єр-міністр Флорін Кицу після переговорів, проведених з
    віце-президентом Європейської Комісії Верою Йоуровоющодо Механізму про правову державу та Звіту по Румунії.




    Флорін Кицу підкреслив, що разом із
    Європейською комісією, виконавча влада Румунії підтримує скасування та виправлення
    законодавчих змін, внесених до законів правосуддя між 2017 і 2019
    роками, під час колишнього соціал-демократичного
    урядування. За словами прем’єр-міністра, правоцентристська правляча коаліція та
    міністр юстиції, які перебувають у постійному
    діалозі з представниками судової влади та громадянського суспільства, мають
    європейську мету: прийняти законодавство, яке гарантувало би довгострокову
    незалежність судової влади, вище кон’юнктурного політичного тиску. Цивілізованим діалогом та дебатами, заснованими на
    раціональних аргументах, ми досягнемо консенсусу в інтересах Румунії щодо скасування
    Механізму співпраці та
    перевірки у сфері правосуддя та консолідованої правової держави, – обіцяє
    глава уряду.




    Скасування Механізму
    співпраці та перевірки для Румунії є однією з головних цілей уряду, ствердив, у
    свою чергу, віце-прем’єр-міністр Дан Барна. Після 13 років, протягом яких
    Румунія була предметом виняткового моніторингу з боку Європейської Комісії, з
    серйозним регресом в 2018 і 2019 роках, я впевнений, що наші інтенсивні зусилля
    в наступному періоді призведуть до нормального та передбачуваного
    функціонування верховенства права в Румунії, – каже Барна. Рекомендації
    Комісії схожі на рекомендації попередніх років, уточнила Вера Йоурова:
    незалежність судової влади, посилаючись на ліквідацію Спеціального відділу для
    розслідування магістратів, який, на її думку, негативно впливає на
    незалежність, функціонування та ефективність судової влади, оновлення
    Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу, продовження
    боротьби з корупцією, захист свободи та плюралізм преси.


    Я довіряю
    і надаватиму повну підтримку уряду в проведенні реформ у сфері правосуддя та
    Кримінального кодексу, – сказала Вера Йоурова, яка також закликала до
    законодавчого консенсусу в Парламенті. Правляча коаліція НЛП-СРР-ПЛУС-ДСУР вже
    зробила важливий крок до скасування Спеціального відділу з розслідування
    магістратів, який сприймається як інструмент тиску на них. Представлений урядом
    проєкт розпуску отримав висновок Юридичного комітету Палати депутатів, але з
    важливою зміною – судді та прокурори не можуть бути притягнуті до кримінальної
    відповідальності без дозволу Вищої ради суддів та прокурорів.

  • 5 березня 2021 року


    КОРОНАВІРУС – У Румунії за
    останню добу зафіксували 4342 нових випадки зараження коронавірусом, після
    проведення майже 28 тис. тестів. За цей час від COVID-19 померла 101 людина. 1.067
    пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Станом на сьогодні червоний
    рівень епідемічної небезпеки діє в повітах Тіміш (захід), Марамуреш (північний захід),
    Ільфов (південь), Клуж (північний захід) та Брашов (центр). У цих регіонах рівень
    захворюваності перевищує три випадки на тисячу мешканців. У п’ятницю і
    Бухарест був віднесений до «червоної» зони епідемічної небезпеки, де за даними
    Управління громадського здоров’я рівень захворюваності становить 3,05 випадки
    на тисячу осіб. Столиця вийшла із «червоної зони» 20 січня. Теж у п’ятницю в
    Румунії була офіційно підтверджена наявність південноафриканського штаму
    коронавірусу, фахівці виявили два випадки у пацієнтів в Бухаресті та місті Пітешть
    (на півдні). Британський штам COVІD-19, був вперше виявлений у Румунії на
    початку січня.




    ПРАВОСУДДЯ – Потрібно дочекатися
    мотивувальної частини рішення суду про закриття справи «протестів від 10 серпня
    2018 року», – заявив сьогодні міністр юстиції Стеліан Йон. Він також сказав, що
    ця справа на цьому не закінчується, але пояснив, що згідно із законом міністр
    юстиції не має права втручатися у діяльність правосуддя і це було б дуже
    серйозним порушенням. Раніше президент Клаус Йоганніс звернувся до міністра
    юстиції із закликом терміново публічно пояснити, як було закрито справу порушену
    три роки тому за фактом жорстких дій жандармів проти учасників акції протесту в
    Бухаресті 10 серпня 2018 року проти тодішнього соціал-демократичного уряду. У
    результаті цього рішення колишні керівники Жандармерії не зможуть бути
    притягнуті до кримінальної відповідальності за те, що дехто називає,
    непропорційним характером дій сил втручання. У четвер Вища рада магістратури відхилила клопотання міністра
    юстиції висловити свою позицію у зв’язку з підозрами, що з’явилися в суспільному
    сприйнятті, згідно з якими прокурорами не було проведено ефективного
    розслідування у справі «10 серпня». Натомість ВРМ повідомила, що вирішила
    направити це питання на розгляд судової інспекції для проведення належної перевірки
    підставності звинувачень у публічному просторі та щоб захистити незалежність,
    неупередженість та професійну репутацію суддів і прокурорів. Нагадаємо, що
    напередодні Трибунал Бухареста остаточним рішенням відхилив клопотання
    прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом про
    поновлення кримінального провадження, що було закрите раніше.


    КІНО – Художній фільм «Невдалий
    секс, або Божевільне порно» румунського режисера Раду Жуде здобув «Золотого
    ведмедя» на Берлінале, де й відбулася його світова прем’єра. Таким чином кінострічка,
    знята у копродукції Румунії з Люксембургом, Хорватією та Чехією у п’ятницю була
    удостоєна головного призу 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, перший
    етап якого проходив в онлайн-форматі з 1 по 5 березня. Фільм є аналізом стосунків
    між людиною та суспільством, маючи за відправну точку наслідки, які викликає аматорський
    порно-відеоролик, завантажений вчителькою середньої школи на спеціалізований
    сайт. Раду Жуде став лауреатом Берлінале не вперше – у 2015 році він удостоївся
    «Золотого ведмедя» за режисуру картини «Браво!/ Aferim!»


    НАТО – Заступник Генерального
    секретаря НАТО Мірча Джоане у четвер торкнувся зовнішньополітичного виміру
    штучного інтелекту на слуханнях в Європарламенті. Під час жвавих дискусій в Комітеті
    з питань штучного інтелекту в епоху цифрових технологій він наголосив на
    важливості НАТО як трансатлантичного форуму для співпраці та координації дій
    щодо нових та руйнівних технологій, згадавши при цьому потенціал співпраці у
    цій галузі між Північноатлантичним альянсом та ЄС. Заступник Генерального
    секретаря нагадав про постійну роботу НАТО щодо розуміння та впровадження нових
    технологій та підтримання її лідерських позицій, включаючи всеосяжну дорожню
    карту нових та руйнівних технологій, прийняту лідерами Альянсу в грудні 2019
    року, а також стратегію впровадження, погоджену міністрами оборони країн НАТО у
    лютому 2021 року. Мірча Джоане також підкреслив, що штучний інтелект відкриває
    нові можливості для співпраці між НАТО та ЄС, такі як обмін передовою
    практикою, а також координує зусилля з розробки регулювань, які можуть
    заохочувати інновації та встановлювати стандарти для етичного використання
    штучного інтелекту.


    ПОЛІЦІЯ
    – Трибунал Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою трьох
    працівників 16-го відділення столичної поліції, за звинуваченням у побитті та катуванні двох молодих людей у
    ​​вересні минулого року. З трьох інших поліцейських взяти підписку про невиїзд на
    60 днів. У цій справі прокурори столичної Прокуратури звинуватили дев’ятьох
    поліцейських у незаконному позбавленні волі та катуванні двох осіб. Потерпілі заявили
    про жорстоке побиття поліцейськими, у відповідь на їх прохання до
    правоохоронців одягнути маску та дорікнули в незаконному накладенні штрафу. Цей
    скандал спалахнув на тлі трагічного інциденту в місті Онешть (схід), де через
    помилкові дії поліцейських під час операція зі звільнення двох заручників, останні
    були вбиті.

  • Дебати довкола реформи системи правосуддя

    Дебати довкола реформи системи правосуддя






    «Незалежність судової гілки влади є і повинна залишатися принципом, від
    якого ніхто не може відступити», – заявив президент Клаус Йоганніс у середу під
    час оприлюднення звіту про роботу Верховного суду Румунії за 2020 рік. Рік тому
    глава держави заявив, що суспільство підтримало магістратів і разом з ними зуміло
    відстояти незалежність правосуддя у відповідь на спроби підпорядкування судової
    системи окремими політичними силами. Наразі президент Румунії вкотре зауважив,
    що система правосуддя потребує подальших реформ, відповідно до європейських
    рекомендацій.


    Клаус Йоганніс: «У 2020 році громадяни
    однозначно висловили своє бажання під час виборів і віддали свої голоси за реформування та консолідацію системи верховенства
    права. У цьому контексті потрібно невідкладно переглянути закони, ще
    регламентують роботу правосуддя. Я впевнений, що в наступний період
    нормативно-правові рамки, що регулюють діяльність правосуддя в Румунії, знову
    стануть передбачуваними, відповідно до стандартів європейської держави.»





    Клаус Йоганніс зазначив, що 2020 рік був важким для всіх державних установ,
    вимагаючи нових ідей, рішень та інноваційних практик. Криза, спричинена
    пандемією COVID-19, вимагала термінової реакції, в тому числі з боку судової
    влади, таким чином було прискорено процеси оцифрування, додав глава держави. Він також наголосив, що: «у парламенті необхідно провести ширші обговорення та дебати за участю не лише фахівців у галузі юстиції,
    які безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя, але й представників
    університетського середовища або спеціалістів з прав людини. Я сподіваюся, що
    після цього діалогу суперечливі законодавчі зміни, які були впроваджені в
    останні роки будуть виправлені, а на їх місце потрібні нові рішення, адаптовані до нових правових та
    соціальних реалій.»




    У свою чергу, голова Верховного суду Румунії Коріна Корбу сказала, що під
    час пандемії її колеги, судді розглядали більше справ та винесли більше рішень,
    ніж у 2019 році, хоча стикалися з проблемами різного характеру, такі як: брак приміщень,
    великий обсяг роботи та брак персоналу, через велику кількість заявок для виходу
    на пенсію.




    Коріна Корбу: «Бути суддєю Верховного суду не завжди комфортно.
    Психоемоційне навантаження, необхідність постійно підтримувати найвищий рівень
    професійної підготовки, вираховування можливості
    стати суб’єктом критики у публічному просторі, все це притаманно цій високій
    посаді. Питання про вихід на пенсію суддів Верховного суду залишається для мене
    сумним. Верховний суд втрачає суддів через вихід на пенсію у віці, у якому в
    усьому світі вважається, що суддя лише досяг
    віку юридичної мудрості та має досвід, необхідні для розгляду справи вищою інстанцію.»



    Голова Верховного суду також заявила, що хоче в цьому році більш сучасного,
    більш ефективного Верховного суду та більш відкритого до потреб громадян. Вона
    також висловила сподівання, що державні установи будуть більш відкритими до
    проблем правосуддя.

  • Вирок у гучній справі

    Вирок у гучній справі












    Ще з 2009 року, щойно після
    президентських виборів, на яких Траян Бесеску був переобраний на другий термін,
    з’явилися перші знаки запитання щодо правильності фінансування виборчої
    кампанії та виборів, але вони не знайшли чіткої відповіді. До вівторка! Коли
    після кількарічної судової тяганини, румунське правосуддя винесло тюремні
    вироки фігурантам у справі щодо фінансування президентської кампанії колишнього
    правоцентристського глави держави.




    «Головними
    героїнями» справи є колишня міністерка розвитку Елена Удря, людина з близького оточення
    експрезидента і неформальна координаторка його президентської кампанії та Йоана
    Бесеску, державний нотаріус, старша дочка Траяна Бесеску. Елена Удря отримала 8
    років в’язниці, а Йоана Бесеску – 5 років, за звинуваченням у відмиванні грошей
    та підбурюванні до отримання хабара. В ході розслідування прокурори
    антикорупційного управління виявили ознаки зловживання владою, шахрайства та
    присудження державних договорів в обмін на хабар для підтримки президентської
    кампанії. Таким чином правопорушниками було отримано приблизно 1,6 мільйона
    леїв (тобто понад 300 тисяч євро).




    Підсудні
    весь час заперечували звинувачення, а у вівторок колишня міністерка розвитку
    заявила, що глибоко вражена вироком, який вона вважає несправедливим: «Я нікого
    не вбила, не ґвалтувала, не втекла з
    грошима додому!» – сказала Елена Удря. Вирок не є остаточним і може бути
    оскаржений. Після оприлюднення мотивувальної частини рішення суду, справу
    розгляне Верховний суд, який винесе остаточне рішення.




    Ситуація
    виглядає зовсім інакше в іншій справі, порушеній три роки тому за фактом жорстких
    дій жандармів проти учасників акції протесту в Бухаресті 10 серпня 2018 року
    проти тодішнього соціал-демократичного уряду. Трибунал Бухареста остаточним
    рішенням відхилив клопотання прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю
    і тероризмом про поновлення кримінального провадження, що було закрите раніше,
    в результаті чого тодішні керівники Жандармерії не можуть бути притягнуті до
    кримінальної відповідальності за те, що дехто називає, непропорційним характером дій сил втручання.




    Нагадаємо,
    що у червні минулого року прокурори по справі закрили відповідне провадження, як
    щодо дій керівників Жандармерії, так щодо скарги про спробу державного перевороту.
    Згодом новий головний прокурор управління частково скасував рішення прокурора
    по справі та наказав відновити кримінальне провадження лише за фактом
    зловживання службовим становищем начальниками Жандармерії. Тепер, після рішення бухарестського
    трибуналу у вівторок, незадоволені представники ряду громадських організацій заявили,
    що звернуться з позовом проти Румунії до ЄСПЛ.







  • Уряд вирішив розформувати спецвідділ Генпрокуратури

    Уряд вирішив розформувати спецвідділ Генпрокуратури


    Створений у 2018 році, коли при владі
    перебувала Соціал-демократична партія, Спеціальний відділ з розслідування
    злочинів, вчинених суддями та прокурорами (SIIJ), який називають Спецвідділом,
    був розформований. Протягом порівняно короткого існування цього спеціального відділу
    було чимало суперечливих моментів, а рішення уряду про його розпуск відповідає
    рекомендаціям європейських та міжнародних організацій. Його називають інструментом,
    винайденим Соціал-демократичною партією для звільнення своїх людей від
    кримінального відповідальності та, щоб «поставити на своє місце» непоступливих суддів
    та прокурорів.



    Найвідомішим провадженням Спецвідділу було
    застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд щодо Лаури Кодруци
    Кьовеші, на той час головного прокурора Національної антикорупційної дирекції, посада, на чолі якої вона здобула неабиякі
    результати – засудження та ув’язнення відомих політиків та магістратів у
    провадженнях за фактом корупції.



    Цей запобіжний захід було застосовано
    відносно Лаури Кодруци Кьовеші саме тоді, коли вона мала бути в Брюсселі для участі
    у процедурі відбору кандидатів на посаду Генерального прокурора Прокуратури ЄС,
    на яку, до речі, згодом Лаура Кодруца Кьовеші була призначена. Підписка про
    невиїзд з країни та заборона давати інтерв’ю засобам масової інформації були
    скасовані через кілька днів Верховним судом, який констатував відсутність
    підстав для відкриття кримінального провадження.



    Згідно зі звітом Генеральної
    Прокуратури про результати роботи у 2019 році, Спеціальний відділ з
    розслідування злочинів, вчинених суддями та прокурорами за весь рік спрямував
    до суду лише два обвинувальні акти з 417 проваджень, відповідно 415 – було закрито.
    Крім цього до суду не було скеровано жодної справи про корупцію.



    Результати діяльності цієї структури
    чинний міністр юстиції Стеліан Іон назвав ганебними, а її розформування – актом
    нормальності: «Правосуддя не починається і не закінчується Спеціальним відділом.
    Є багато інших проблем, але ця була включена до плану дій Уряду, яку ми зобов’язалися
    вирішити відповідно до меморандуму, що передбачає низку кроків, що потрібно здійснити
    для припинення дії Механізму контролю та співпраці Європейського Союзу (МКС). Усі
    європейські організації: Група держав проти корупції (GRECO), Венеціанська
    комісія, Європейська комісія, у звітах МКС в унісон заявили, що створення цього відділу у Румунії означає
    крок назад.»


    Від опозиційної Соціал-демократичної
    партії, колишній міністр юстиції Роберт Казанчук розкритикував цей законопроєкт.
    На його думку, це політичне втручання у діяльність судової влади, враховуючи
    те, що проти цієї ініціативи виступила Вища рада магістратури. Але Стеліан Іон нагадав,
    що та сама Вища рада магістратури рішуче виступала проти створення Спецвідділу Генпрокуратури.

    Міністр також сказав, що ситуація має повернутися до попереднього стану, а провадження
    щодо суддів та прокурорів – перейняті компетентними прокуратурами відповідно до
    компетенції. Ті, що стосуються організованої злочинності – Дирекцією з
    розслідування організованої злочинності і тероризму, корупційні справи – Національною
    антикорупційною дирекцією, а решта – прокуратурами
    при Апеляційних судах та Генеральною прокуратурою.


  • 11 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – 2 880 нових
    інфікованих SARS-CoV-2, було зареєстровано в Румунії за останню добу, після
    проведення понад
    15.700 тестів на національному рівні, -
    оголосила Група стратегічної комунікації. Так само було зареєстровано 53
    випадки смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу
    перевищила 5411. 628
    пацієнтів перебувають у реанімації. Загалом
    з початку пандемії в Румунії було підтверджено 155283 випадки
    інфікування новим коронавірусом, а майже 118 000
    пацієнтів одужали. Водночас
    кількість хворих на COVID-19 румунів за кордоном сягнула 6.812, але кількість
    померлих залишається незмінною – 126 осіб. У суботу кілька сотень людей
    протестували в центрі Бухареста проти обмежень, введених владою для запобігання
    поширенню нового коронавірусу. Подібний протест відбувся в Яссах, другому за
    кількістю заражень місті, де у середу влада заборонила на святкуванні дня
    пам’яті святої Параскеви, присутність паломників, які не мають постійного місця
    проживання у місті. Прем’єр-міністр Людовік Орбан назвав акції протесту
    абсолютно безглуздими та попередив, що всі, хто не дотримується правил, будуть
    оштрафовані.




    ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску у понеділок візьме участь у зустрічі зі своїми колегами
    з країн-членів ЄС, що відбудеться у Люксембурзі. У контексті останніх подій
    будуть розглянуті актуальні проблеми, такі як карабахський конфлікт,
    План дій ЄС з прав людини та демократії на 2020-2024 рр., відносини з Росією,
    ситуація в Білорусі та підготовка до Саміту Україна-ЄС. Того ж дня міністри
    закордонних справ країн ЄС зустрінуться зі своїм саудівським колегою Фейсалом
    Бін Фарханом Аль Саудом.






    ПРАВОСУДДЯ – Суд 5-го сектора Бухареста обрав
    запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 30 діб ексголові Національного
    управління із запобігання та боротьби з відмиванням грошей Лауренціу Баранзі.
    Прокурори звинувачують його в підробці атестату про повну середню освіту, який
    він нібито отримав у віці 32 роки, чим наніс збитки державі на суму півмільйона
    леїв, понад 100 тис. євро. Учора Баранга подав у відставку із посади, на яку
    був призначений минулого місяця на чотирирічний термін. Прем’єр-міністр,
    ліберал Людовік Орбан заявив, що не мав інформації про підроблені дипломи
    Лауренціу Баранги і, що всі процедури оцінки кандидатури були пройдені до його
    призначення. Тимчасово виконуючий обов’язки спікера Сенату Румунії,
    соціал-демократ Роберт Казанчук сказав, що прем’єр має піти у відставку,
    оскільки призначив підробника на посаду, з якої здійснюється контроль
    фінансових операцій Румунії.




    ВЕСЛУВАННЯ – У неділю румунські веслувальниці здобули
    золото у змаганнях серед жінок в класі «8+» (жіноча вісімка з рульовим) на
    чемпіонаті Європи з веслування в Познані (Польща). Румунська команда була другою
    на дистанції 500 метрів, відстаючи на дві сотих секунди від нідерландок, але
    зуміла вийти уперед і, врешті-решт, перемогти із перевагою в понад дві секунди.
    Всього Румунія виграла в Познані шість
    медалей – чотири золоті, одну срібну та одну бронзову. Крім вісімки золото також
    завоювали жіноча двійка розпашна, чоловіча двійка розпашна та жіноча двійка
    парна. Срібло дісталося чоловічому екіпажу в класі «8+», а бронзу виграли жіночна
    двійка парна, легка вага. Таким чином Румунія з шістьма медалями на чемпіонаті
    Європи з веслування посіла третє місце за кількістю нагород, поступившись лише
    нідерландській збірній, в якої 8 медалей: вісім золотих, одна срібна та дві
    бронзові, а також Італії – 4-5-2.

  • 27 вересня – 3 жовтня 2020 року

    27 вересня – 3 жовтня 2020 року

    Місцеві вибори в умовах пандемії


    У неділю, 27 вересня, 46% румунів
    з правом голосу прийшли на виборчі дільниці, щоб на місцевих виборах в Румунії обрати
    своїх представників в органах місцевого самоврядування на наступні чотири роки.
    Незважаючи на нижчий відсоток для місцевих перегонів, явка виборців була непоганою
    в умовах пандемії, через яку в неділю були вжиті безпрецедентні протиепідемічні
    заходи. Виборчий процес пройшов у досить напруженій атмосфері та окреслив головні
    тенденції жорсткого протистояння на парламентських виборах у грудні. Уперше ліберали, які
    перебувають при владі, виграли політичну
    боротьбу, здобувши майже удвічі більше посад голови повітової ради і завоювавши
    більшість крісел мерів повітових центрів. Крім того, Націонал-ліберальна партія (НЛП) розбила монополію соціал-демократів у повітах,
    які в останні 20-30 років перебували під повним контролем останніх. Однак Соціал-демократична
    партія (СДП), яка має більшість у парламенті, все ще зберігає лідерство за
    кількістю міських голів та голів повітових рад. Проте соціал-демократи втратили
    Бухарест, який повністю контролювали протягом чотирьох років. Незалежний кандидат
    Нікушор Дан, за підтримки Націонал-ліберальної партії та Союзу «За порятунок
    Румунії»-ПЛЮС, став новим мером столиці, замість Габрієли Фірі. Крім цього кандидати
    правоцентристського передвиборного альянсу, створеного спеціально до виборів у
    Бухаресті, здобули перемогу в трьох із 6 секторів столиці. Ліва СДП здобула
    найбільше місць у міській раді, але дві праві політичні сили мають достатньо місць
    аби створити більшість і разом управляти
    містом, багатим на ресурси, але бідним на бачення та проєкти. Завдяки другому
    місцю за кількістю голосів у столиці та перемозі у кількох великих містах,
    таких як Тімішоара та Брашов, де його кандидати випередили лібералів, Союз «За
    порятунок Румунії»-ПЛЮС підтвердив свій статус альтернативної політичної сили.
    Перемога німця в Тімішоарі та француженки в 1-му, найбагатшому, секторі, Бухареста,
    є доказом того, що ця політична сила приносить нову якість у румунську політику.
    Без особливих ускладнень в умовах пандемії виборчий процес був, однак, затьмарений
    скандалами та взаємними звинуваченням, якими обмінялися Соціал-демократична
    партія та Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС щодо махінацій в Бухаресті, особливо
    в 1-му секторі.






    Рекордне зростання добової кількості випадків Covid-19


    На цьому
    тижні Кількість хворих на коронавірус у Румунії за добу вперше перевищила 2000
    осіб. Фахівці попереджали про це, особливо напередодні початку нового
    навчального року. Щоденні показники нових заражень коронавірусом зростають по
    всій Європі, а експерти говорять про початок другої хвилі пандемії. У Румунії загальна
    кількість інфікованих з початку пандемії перевищила 130 тис., а кількість
    померлих наближається до 5000. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають понад
    500 хворих, але лише третина з них підключені до апарату ШВЛ, – сказав міністр
    охорони здоров’я Нелу Татару. На національному рівні захворюваність на COVID-19
    становить близького 1 на 1000 жителів, але є значні відмінності по регіонах
    Тому повторне введення режиму обмежень або введення карантину здійснюватимуться
    в залежності від ситуації на рівні кожного населеного пункту, а не всього повіту,
    – заявив прем’єр-міністр Людовік Орбан. Він також закликав компетентні органи
    здійснювати щоденні перевірки для вчасного вжиття заходів з охорони громадського
    здоров’я. Міністрів внутрішніх справ, транспорту, праці та охорони здоров’я мають
    розробити чіткій план дій щодо реалізації цих заходів.




    Звіт Єврокомісії про стан верховенства права в країнах ЄС
    та відповідь Бухареста


    Коронавірусна
    криза поглинула майже всю енергію румунських політиків, які майже забули про зобов’язання
    відновити авторитет судової влади, котрий серйозно похитнувся від суперечливих
    змін до законів, що регламентують здійснення правосуддя та до Кримінального і Кримінально-процесуального
    кодексів, ініційованих соціал-демократичною більшістю. У своєму останньому звіті про ситуацію з верховенством права в Румунії Єврокомісія представила головні
    проблеми – закони, що регламентують здійснення правосуддя, робота Національної ради телерадіомовлення,
    доступ до публічної інформації та надмірна кількість термінових постанов. У
    документі наголошується, що у 2020 році чинний уряд підтвердив свою готовність усунити
    усі ці проблеми, спричинені суперечливою судовою реформою, здійсненою в період
    2017-2019 роки, яка мала негативні наслідки на судову систему. Згідно з документом
    ЄК, ці суперечливі зміни, що негативно впливають на незалежність судової влади,
    надалі є чинними, а однією з таких проблем є створене тоді Управління з
    розслідування злочинів, скоєних суддями та прокурорами. Подальше впровадження цієї
    суперечливої реформи збільшує невизначеність у функціонуванні системи
    правосуддя, особливо завдяки їх наслідкам, попереджає Європейська Комісія. Того
    ж дня, щойно після оприлюднення звіту в Брюсселі, Міністерство юстиції Румунії винесло
    на громадське обговорення пропозиції щодо внесення змін до законів, що
    регламентують здійснення правосуддя. Вони спрямовані на посилення ролі Вищої
    ради магістратури в організації та проведенні, через Національний інститут магістратури, іспитів
    для добору кандидатів на посаду судді чи прокурора та професіоналізацію процесу
    добору магістратів (суддів та прокурорів) шляхом усунення будь-яких можливостей
    вступу до судових органів без іспиту. Також профільне міністерство пропонує
    скасування можливості дострокового виходу магістратів на пенсію, посилення
    принципу незалежності прокурорів у судовій діяльності та, нарешті, ліквідацію
    Управління з розслідування злочинів, скоєних суддями та прокурорами.




    Невтішний економічний
    прогноз


    Європейський
    банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз для румунської економіки в 2020
    та 2021 роках в умовах пандемічної кризи. Згідно з останніми оцінками
    міжнародної фінансової установи в цьому році економіка Румунії скоротиться на
    5% порівняно з прогнозом зниження на 4% у травні. У 2021 році ЄБРР прогнозує зростання
    ВВП Румунії на 3%, порівняно з прогнозом на 4% оприлюдненим навесні. Отже,
    після сильного зростання на понад 4% у
    2019 році Румунія увійшла в рецесією у 2020 році. Основними причинами спаду є зниження споживання та скорочення
    експорту, зазначає ЄБРР.







  • 10 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії за останню добу зареєстрували 779 нових
    випадків захворювання на COVID-19. Таким чином загальна кількість випадків
    коронавірусу в країні становить 62.547, а 30 300 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу
    було зареєстровано 29 летальних випадків, а загальна кількість померлих становить 2729 осіб. У відділеннях
    інтенсивної терапії перебувають 476 тяжко хворих. Найбільше інфікованих за
    минулу добу було виявлено в Бухаресті та повітах Сучава й Арджеш. Фахівці
    вкотре закликають дотримуватися заходів захисту від вірусу. Вони застерігають,
    що участь у приватних вечірках, на подвір’ї або на барбекю з членами родини не
    знижує ризик зараження новим коронавірусом, навіть якщо зустрічі відбуваються просто
    неба. Сьогодні Національний інститут громадського здоров’я вирішив включити
    Іспанію до зони «жовтого» рівня небезпеки зараження коронавірусом. Відповідно
    до цього рішення, яке набуває чинності з вівторка опівночі усі, хто прибуває
    з Іспанії до Румунії, зобов’язані стати на 14-денну ізоляцію. Також усі рейси з
    Іспанії до Румунії будуть скасовані. З іншого боку, Італія продовжила до 7
    вересня обов’язкову 14-денну ізоляцію для громадян Румунії та Болгарії, які
    прибувають на її територію.


    ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд м.Бухарест у понеділок
    постановив, що не має повноваження розглядати подання Управління по боротьбі з
    організованою злочинністю і тероризмом про відновлення розслідування у справі проти
    колишніх начальників Жандармерії за фактом жорсткого розгону в Бухаресті протесту
    румунської діаспори проти тодішнього соціал-демократичного уряду 10 серпня 2018
    року. Розгляд справи було перенесено до Бухарестського трибуналу, суд
    задовольнивши відповідне клопотання колишніх керівників Жандармерії, які проходять
    у цій справі. Минулого тижня Апеляційний суд відклав обговорення цієї справи. Нагадаємо,
    що минулого вівторка головний прокурор Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом Джорджіана Хосу частково скасувала рішення прокурора
    по справі про закриття провадження та постановила відновити кримінальне
    розслідування у справі щодо колишніх начальників Жандармерії. Справа була
    закрита в кінці червня, після того, як прокурор по справі прийшов до висновку,
    що немає доказів того, що протест був спробою державного перевороту, як
    стверджує Румунська Жандармерія, а також – жодних доказів того, що протест був
    підготовлений заздалегідь. Рішення про відновлення розслідування повинно бути
    затверджено суддею, після чого справа буде передана до Військової прокуратури.
    Колишнім начальникам Жандармерії інкримінують, серед іншого, зловживання
    службовим становищем, службове підроблення та підробку документів.


    ДЕФІЦИТ – Торговельний дефіцит Румунії за першу половину року
    сягнув 8 млрд 665 млн євро, на 935,7 млн ​​євро більше порівняно з аналогічним
    періодом 2019 року. Відповідні дані були у понеділок опубліковані Національним Інститутом
    Статистики (INS). Згідно з поширеним документом з 1 січня по 30 червня 2020
    року експорт становив 28,590 млрд євро, а імпорт – трохи більше 37 млрд
    євро. Таким чином за цей період експорт зменшився на понад 18%, а імпорт на
    понад 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.




    ПАРЛАМЕНТ
    – Сьогодні керівництво парламенту прийняло рішення запросити прем’єр-міністра
    Румунії Людовіка Орбана в середу до законодавчого органу, щоб представити звіт
    про результати боротьби епідемією COVID-19. Прем’єр-міністр також представить
    заходи, які уряд планує вжити в перспективі початку нового навчального року та проведення
    місцевих виборів. 27 липня тимчасово виконуючий обов’язки спікера Сенату Роберт
    Казанчук та голова Палати депутатів Марчел Чолаку надіслали прем’єр-міністру
    Людовіку Орбану листа з проханням представити звіт з цих питань на спільному пленарному
    засіданні двох палат румунського парламенту.




    КІНО
    – У неділю було оголошено список переможців ХІХ-ого Міжнародного кінофестивалю
    «Трансільванія», який відбувся у місті Клуж-Напока. Фільм «Молочні зуби: Перше
    кохання», дебютна робота австралійського режисера Шеннона Мерфі, став
    переможцем TIFF 2020. Це історія важко хворої дівчини-підлітка, яка безтямно
    закохалася в торговця людьми. Перше справжнє кохання повертає дівчині сенс
    життя, а все решта не має значення. Водночас премію FIPRESCI, яку надає
    Міжнародна федерація кінокритиків у рамках програми «Дні румунського кіно»,
    була присуджена румунсько-українській кінострічці «Не все буде добре», знятій
    румуном Адріаном Пирву та українкою Оленою Максьом, яка розповідає про трагічне
    життя багатьох дітей, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської аварії 1986
    року. Докладніше про це після новин.

    ЛІВАН – Майже через тиждень після руйнівного вибуху, в результаті якого 158 осіб загинули
    і 6000 отримали поранення, міжнародне співтовариство зібрало екстрену допомогу для
    Лівану в розмірі майже 253 мільйонів євро і пообіцяло, що вона буде розподілена
    безпосередньо серед населення. Гроші були зібрані на відеоконференції донорів,
    організованій Францією. Розслідування причин вибухів триває, а лідери з
    усього світу закликали до прозорого розслідування. Тим
    часом в столиці Бейруті посилилися протести, що призвело до відставки трьох
    міністрів. Протестувальники вимагають два дні поспіль відставки уряду,
    звинувачуючи політичний істеблішмент в некомпетентності і корупції. Сутички між
    протестувальниками та правоохоронцями сталися на знаменитій площі Мучеників в
    центрі Бейрута. Присутні скандували «Революція» і штурмували будівлі декількох
    міністерств. За даними Червоного Хреста Лівану 250 осіб отримали поранення, 65
    з них госпіталізовані. Один поліцейський загинув.

    БІЛОРУСЬ – Президент Білорусі Александр Лукашенко був
    переобраний на новий президентський термін, набравши 80,23% голосів, повідомила
    Центральна виборча комісія, посилаючись на попередні результати вчорашніх
    виборів. Останнім диктатор Європи, як називають Лукашенка, був переобраний на
    шостий термін на чолі країни, якою він править залізною рукою з 1994 року.
    Світлана Тіхановска, колишня вчителька англійської мови, що стала головним
    суперником Лукашенка на президентських виборах, набрала майже 10% голосів. Тим
    часом майже в усіх областях Білорусі відбуваються вуличні протести і сутички. У
    неділю, в результаті зіткнень між правоохоронними органами та
    протестувальниками щонайменше одна людина загинула і кілька десятків отримали
    поранення.

  • Суперечливе призначення керівників прокуратур

    Суперечливе призначення керівників прокуратур




    Безпрецедентний факт у румунській системі правосуддя, головні прокуратури:
    Генеральна прокуратура, Національна антикорупційна дирекція та Дирекція з розслідування злочинів, вчинених
    організованими злочинними угрупованнями і терористичних злочинів, тривалий час
    були очолені тимчасово виконуючими
    обов’язки.

    Але цій прикрій ситуації було покладено край у четвер, коли
    президент Клаус Йоганніс, за пропозицією міністра юстиції Кетеліна Предою
    підписав укази про призначення керівників трьох прокуратур. Таким чином
    протягом трьох наступних років Габрієла Скутя очолюватиме Генеральну
    прокуратуру, Крін-Ніку Болога – управління по боротьбі з корупцією, а Елена-Джорджіана
    Хосу – управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом.




    Як зазначив глава держави він «був радий» призначити трьох прокурорів,
    додавши, що пропозиції міністра Предою були правильними: «З огляду на те, що у мене були, з одного боку,
    пропозиції міністра, які були добре розроблені, добре вмотивовані, а з іншого -
    думка Вищої ради магістратури, яка мені здалася досить поверховою, я прийняв пропозиції
    міністра Предою, які вважаю правильними, і призначив трьох кандидатів на ці посади.»

    Інакше кажучи президент призначив усіх трьох попри те Вища рада магістратури відхилила
    кандидатури Габрієли Скуті та Елени-Джорджіани Хосу. Тимчасово виконуючий обов’язки прем’єр-міністра та лідер пропрезидентської
    Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан назвав рішення глави держави
    правильним: «Відбір кандидатів був здійснений на основі об’єктивних критеріїв,
    а їх призначення на посаду поставило край довготривалому заступництву, що
    негативно вплинуло на функціонування цих установ в рамках Генеральної
    прокуратури.»




    З протилежного боку опозиційна Соціал-демократична партія стверджує, що
    президент Клаус Йоганніс мав врахувати позицію Вищої ради магістратури. Віце-спікер
    Сенату, соціал-демократ Роберт Казанчук заявив: «Як Євросоюз оцінить це рішення
    президента Клауса Йоганніса ми, мабуть, побачимо в наступному звіті, але одне
    можна сказати точно: усі рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю
    в сфері правосуддя та GRECO наполягають на врахуванні рекомендацій Вищої ради
    магістратури.»





    У коментарі на цю тему в своєму Facebook, лідер Союзу «За порятунок
    Румунії» Дан Барна зазначив, що призначення головних прокурорів, кандидатури яких була відхилена Вищою радою магістратури є опортуністським рішенням у нинішньому
    політичному контексті, вигідному нинішній ліберальній владі.

    Асоціація «Форум суддів
    Румунії» у поширеній напередодні заяві звинуватила як міністра юстиції Кетеліна
    Предою, так і президента Клауса Йоганніса у нехтуванні рекомендаціями Європейської
    комісії в рамках Механізму співпраці та контролю і, в контексті, нагадує, що офіційний
    Брюссель готується до обумовлювання виділення коштів з європейських фондів дотриманням
    верховенства права, в результаті чого Румунія може втратити величезні суми.




    І деякі ЗМІ, ідейно близькі до президента Клаус Йоганніса та до Націонал-ліберальної
    партії, приголомшені рішенням глави держави. Публікація G4media пише, що якби при
    владі була Соціал-демократична партія подібні призначення вивели б людей на
    площу Вікторєй, улюблене місце протестів проти свавілля соціал-демократів упродовж
    останніх трьох років.

  • 12 лютого 2020 року

    ОБОРОНА – Міністри оборони
    країн-членів НАТО у середу та четвер зустрічаються в
    штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі, щоб обговорити стадію модернізації
    та адаптації альянсу до викликів регіональної та міжнародної безпеки. До порядку денного дводенного засідання, на якому Румунію представляє тимчасово
    виконуючий обов’язки міністра оборони Ніколає Чуке включено й обговорення операцій союзників з наголосом на
    місіях НАТО в Іраку та Афганістані. За даними Міністерства оборони обговорюватиметься й співпраця між НАТО та Європейським Союзом для забезпечення європейської та
    трансатлантичної безпеки, а також для підтвердження союзницької єдності як
    вагомий внесок у справедливий розподіл обов’язків.




    ПРАВОСУДДЯ – У
    Бухаресті триває візит місії Європейської Комісії з оцінки прогресу в рамках Механізму
    співробітництва та перевірки правосуддя. У вівторок європейські експерти провели
    зустріч з міністром юстиції Кетеліном Предою, який представив їм проєкт закону
    про розпуск Спеціального відділу для розслідування злочинів скоєних магістратами (суддями та прокурорами) та стадію
    дискусій на цю тему. В останньому звіті щодо румунського правосуддя Європейська
    Комісія розкритикувала створення та діяльність цього відділу, який, на її думку, є інструментом політичного тиску. Команда експертів також зустрілася з
    членами комітетів з правової політики двох палат румунського парламенту, які
    презентували законодавчі проєкти у цій галузі. У жовтні 2019 року Європейська Комісія
    запропонувала продовжити дію Механізму співпраці та перевірки, вважаючи, що
    Румунія «зробила крок назад» у боротьбі з корупцією та в забезпечення незалежності
    юстиції.




    ПРОКУРАТУРА – У
    Бухаресті колегія прокурорів Вищої ради магістратури відхилила кандидатури Габрієли
    Скуті та Джорджіани Хосу, запропоновані міністром юстиції Кетеліном Предою на
    посаду Головного прокурора, відповідно керівника Управління з розслідування
    організованої злочинності та правопорушень терористичного характеру. Була
    схвалена лише кандидатура Кріна Бологи, на посаду головного прокурора
    Національного антикорупційного директорату. Позиція Вищої ради магістратури має
    консультативний характер, а остаточне рішення приймає президент Клаус Йоганніс,
    який може мотивовано відхилити запропоновані кандидатури, але лише один
    раз.

    ВЗАЄМИНИ – 12 лютого Посол України в Румунії Олександр Баньков провів зустріч з т.в.о. міністра економіки, енергетики та бізнес середовища Румунії Вірджілом-Данієлом Попеску. Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва. Зокрема, румунською стороною була підтверджена готовність щодо поглиблення співпраці в енергетичній сфері, а саме в імпорті електроенергії з України. Разом з цим, було досягнуто домовленості з румунською стороною щодо початку підготовки до проведення в 2020 році чергового засідання Румунсько-Української Спільної комісії з питань економіки, промислового, наукового та технічного співробітництва.


    ЗАКОНОДАВСТВО
    – Конституційний суд Румунії у середу прийшов до висновку, що між урядом та
    парламентом не існує конституційно-правового конфлікту з питань прийняття державного
    бюджету та бюджету соціального страхування. З конституційним поданням з цього
    питання до Конституційного суду звернулися спікери від опозиційної Соціал-демократичної
    партії Сенату та Палати депутатів після того, як ліберальний уряд прийняв відповідальність
    у парламенті за ці закони. Також у середу Конституційний Суд відхилив
    конституційне подання Омбудсмана щодо положень термінової постанови уряду про
    внесення змін до Адміністративного кодексу. Натомість судді Конституційного
    суду визнали таким, що суперечить Конституції прийняття зобов’язання уряду щодо
    внесення змін до суперечливої постанови №114/2018 року про низку
    фіскально-бюджетних заходів.


    ЛІСОВИРУБУВАННЯ
    – Європейська комісія у середу надіслала офіційному Бухаресту листа, в якому
    закликає Румунію належним чином виконувати положення Регламенту ЄС щодо
    деревини (EUTR), що забороняє підприємствам у цій сфері виробляти та продавати
    на ринку ЄС продукцію, отриману з незаконно вирубаної деревини. Цей лист
    фактично є формальним початком процедури
    виявлення порушень зобов’язань, що випливають із договорів в рамках ЄС. «Державні
    органи влади не змогли ефективно перевірити операторів та застосувати
    відповідні покарання. Непослідовність національного законодавства не дозволяє компетентним
    органам перевірити велику кількість незаконно заготовленої деревини», – стверджує
    Європейська Комісія. У листі також зазначається органи влади Румунії управляють
    лісами, в тому числі шляхом дозволу на заготівлю деревини, без попередньої оцінки
    впливу на природоохоронні території. Також у планах управління лісами є численні
    недоліки щодо доступу громадськості до інформації екологічного характеру.
    Брюссель надав Бухаресту один місяць, щоб вжити необхідних заходів для усунення
    цих недоліків.


    КСЕНОФОБІЯ
    – Міністерство закордонних справ через Посольство Румунії у Лондоні попросило роз’яснень
    від Міністерства закордонних справ Великої Британії та Лондонської поліції після
    того, як дві румунські компанії в Лондоні отримали анонімні листи з
    ксенофобськими образами, – повідомляє пресслужба зовнішньополітичного відомства.
    МЗС також закликало британську владу вжити заходів щодо запобігання та покарання
    будь-яких форм ксенофобських проявів щодо громадян Румунії, присутніх у цій
    країні. Про відповідний інцидент було також донесено до відома Представництва
    Європейської Комісії у Великобританії, враховуючи важливість, яку ЄС надає
    принципу недискримінації та захисту прав європейських громадян. Міністерство
    закордонних справ Румунії рішуче засуджує будь-які прояви ксенофобії та дискримінації
    і закликає громадян Румунії, які опиняються в таких ситуаціях або знають про
    такі ситуації, негайно повідомляти про це Посольство Румунії в Лондоні та компетентні
    органи Великої Британії для вжиття необхідних заходів. У той же час у
    Міністерстві закордонних справ підкреслюють, що цей випадок не є репрезентативним
    для ставлення британського суспільства до громадян Румунії, які живуть та
    працюють у Великобританії, причому румунська громада у Великобританії добре
    інтегрується в британське суспільство та цінується за активний внесок у
    розвиток британської економіки та суспільства.


    ГРИП
    – Кількість румунів, які втратили життя через сезонний грип, досягла 31, після
    смерті ще двох осіб, двох чоловіків віком 46 і 68 років, які не були щеплені.
    Минулого тижня в Румунії було офіційно оголошено епідемію грипу. Майже 4 тисячі
    учнів з усієї країни страждають від часткового або повного припинення навчання
    через грип. Фахівці кажуть, що зростаюча тенденція захворювань збережеться в
    найближчі тижні, оскільки багато румунів не були щеплені.