Radio România Internațional

Tag: правосуддя

  • Кандидати на посади керівників прокуратур

    Кандидати на посади керівників прокуратур




    Головні прокуратури Румунії -
    Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне управління та Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом – тривалий час очолювали виконувачі обов’язки керівників. І це в умовах накопичення численних адміністративних та законодавчих проблем у системі правосуддя, що можуть серйозно порушити
    нормальну діяльність судової системи.




    Але ця тривала
    тимчасовість добігає кінця. Новий міністр юстиції, ліберал Кетелін Предою у
    вівторок оголосив імена кандидатів на головні прокурорські посади Румунії.
    Габріела Скутя – пройшла відбір на посаду генерального прокурора. Про неї
    міністр Предою сказав, що з усіх кандидатів вона проявила себе найкращим чином
    та має найбільший досвід. Вона продемонструвала відмінні знання, бачення, силу
    та професійну суть, а її проект був найкращим з усіх представлених, повністю
    охоплюючи як адміністративну, так і внутрішню організаційну структуру Генеральної
    прокуратури, а також міжнародно-правове співробітництво, – сказав міністр
    юстиції. Тривалість досудового розслідування фінансових правопорушень і тупикова
    ситуація в якій опинилися слідчі управління поліції, є головними недоліками,
    виявленими Габріелою Скутя.




    Кандидатом на пост
    керівника антикорупційного управління став прокурор Крін Болога, який за
    словами міністра юстиції стане гарантом енергійного продовження антикорупційної
    боротьби, з повним дотриманням процесуальних прав та гарантій. Крін Болога має
    продовжити блискучий успіх Лаури Кодруци Кьовеші, найуспішнішої з колишніх голів
    прокурорів, результати роботи якої принесли їй зовнішній престиж і просунули її
    на посаду голови новоствореної Прокуратури ЄС, незважаючи на саботаж з боку попереднього
    соціал-демократичного уряду Румунії.




    Нарешті, Кателін
    Предою оголосив кандидатуру Джорджіани Хосу на посаду голови Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Це управління займається розслідуванням транскордонних злочинів,
    що припускає налагодження внутрішньої та зовнішньої міжвідомчої співпраці, а
    Джорджіана Хосу найкраще володіє необхідними для цього здібностями, – заявив
    міністр юстиції. Її проект був всебічним та збалансованим, вона
    продемонструвала панорамне знання проблем та сфери діяльності Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, – пояснив свій вибір Кетелін
    Предою.




    Голів трьох головних
    прокуратур призначає президент за поданням міністра юстиції та за згодою Вищої
    ради магістратури. Як і більшість прокурорів, які характеризуються доброчесністю
    та компетентністю, усі три кандидати вбачають у Відділі з розслідування
    кримінальних правопорушень, вчинених суддями та прокурорами, створеного під час
    перебування при владі Соціал-демократичної партії, образою на адресу магістратів
    (суддів та прокурорів) або, ще гірше, інструментом їх залякування. Тому чинний ліберальний
    уряд розглядає питання про скасування цього суперечливого відділу.

  • 1 – 7 грудня 2019 року

    1 – 7 грудня 2019 року

    Румунія на ювілейному саміті НАТО в Лондоні


    НАТО завершило свою ювілейну зустріч з нагоди
    70-річчя створення альянсу заявою про єдність, солідарність та згуртованість,
    незважаючи на розбіжності у поглядах між країнами-членами. У заключній заяві
    НАТО підтверджує свій оборонний характер та прагнення до роззброєння, але
    підкреслює, що поки існує ядерна зброя, НАТО залишиться ядерним альянсом. Тому
    НАТО буде постійно зміцнювати свою здатність стримувати та захищати себе
    адекватною сумішшю постійно адаптованих ядерних, звичайних та протиракетних
    систем. Румунію на саміті представив президент Клаус Йоганніс, який заявив, що він
    був успішним і для альянсу, і для Румунії. Він підкреслив, що НАТО – це найпотужніший
    альянс усіх часів, який існує уже 70 років, а майбутнє альянсу дуже важливе.
    Клаус Йоганніс додав: «Усі ми зійшлися на тому, що НАТО потребує
    процесу розмірковування, щоб обрати найкращу стратегію майбутнього НАТО. Ми
    повинні відповісти на такі питання, як: хто є нашим ворогом, які загрози стоять
    перед НАТО, як НАТО має ставитися до нових світових лідерів, наприклад, якими мають бути відносини
    між НАТО і Китаєм. Чи повинні ми змінити або ні наше ставлення до Росії? Ці
    питання були порушені і, безсумнівно, вони призведуть до розробки вдосконаленої
    стратегії.»     Глава румунської держави заявив, що на цьому саміті також
    обговорювались питання безпеки у Чорноморському регіоні, а також плани дій на Східному
    фланзі. У той же час глава Румунії заявив, що НАТО зосередиться і на космічному
    просторі для забезпечення безпеки союзників.




    Президент зустрівся з послами країн ЄС, акредитованими в Румунії





    Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер зустрівся з послами держав-членів
    Європейського Союзу, акредитованими у Бухаресті, а порушені теми стосувалися питань
    з порядку денного засідання Європейської Ради від 12 і 13 грудня, та міжнародного
    життя, а також внутрішньої політики. Про це повідомила прес-служба
    Адміністрації Президента. Глава держави наголосив на тому, що прагне допомогти у
    знайденні рішень щодо поточних великих викликів, що стоять перед Євросоюзом,
    такі як боротьба зі зміною клімату, міграція, багатосторонність чи безпека
    громадян. Клаус Йоганніс також підкреслив, що він прагне міцніших та ефективніших
    європейських інституцій, здатних приносити результати на користь усіх громадян
    ЄС. Президент Румунії зазначив, що новій Європейській комісії доведеться ефективніше
    відповідати очікуванням європейських громадян та держав-членів, розробляючи
    робочу програму, яка має зосередитися на основних пріоритетах, визначених Стратегічною
    програмою ЄС на 2019 – 2024 роки та забезпечуючи рівновагу, єдність та рівність
    між усіма державами-членами. Щодо майбутнього бюджету ЄС Йоганніс сказав, що головним
    пріоритетом є досягнення згоди та забезпечення збалансованості, що відповідає
    як новим пріоритетам Євросоюзу, так і необхідності відповідного фінансування
    традиційних політик, а саме згуртованості та Єдиної сільськогосподарської
    політики.




    Парламент скасував закон про компенсаційно-касаційне
    оскарження судових рішень



    Палата депутатів у середу прийняла законопроєкт про
    скасування закону про компенсаційно-касаційне оскарження судових рішень у
    кримінальних справах. Останній був прийнятий у 2017 році, в період перебування
    при владі соціал-демократів, хоча його розробником був міністр юстиції технічного
    уряду Дачіана Чолоша, який управляв країною близько року. Відповідний
    нормативно-правовий акт був розроблений для уникнення жорстких санкцій з боку
    Європейського суду з прав людини за неналежні умови в румунських в’язницях. За
    даними Національної пенітенціарної адміністрації, з 2017 року користуючись
    положеннями цього закону із в’язниць
    вийшло майже 23 тисячі осіб, з яких майже 19 тисяч було звільнено
    умовно-достроково. Близько 2300 із них повернулися за грати, частина з них за
    повторне скоєння злочинів, інші – у результаті винесення остаточних вироків в
    інших кримінальних справах, які на момент звільнення, перебували на різних
    етапах судового розгляду. Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою нещодавно
    пояснив, що через недоліки у розробці закон несе загрозу для громадян Румунії.
    Він уточнив, що очолюване ним відомство розробило перехідний текст із заходами,
    які в майбутньому будуть застосовуватися у пенітенціарних установах, погані
    умови в яких, призвели до численних скарг до ЄСПЛ. Влада прагне, передусім,
    покращити умови у в’язницях.




    Міністр закордонних справ Румунії взяв участь у засіданні
    ОБСЄ у Братиславі


    Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у
    четвер у Братиславі взяв участь у 26-му засіданні Ради міністрів Організації з
    безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). З цієї нагоди він озвучив ключові
    цілі Румунії з питань безпеки та співробітництва. На полях засідання ОБСЄ Богдан Ауреску зустрівся
    з міністром закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Аурелієм
    Чокоєм, якому сказав, що підтримка Румунії, включаючи фінансова, не зможе
    продовжуватися у межах раніше погоджених параметрів. Вона буде переорієнтована в
    залежності від конкретних дій нового уряду, відповідно до положень двостороннього
    Стратегічного партнерства з питань європейської інтеграції Республіки Молдова,
    а також жорстко обумовлена продовженням необхідних реформ для демократичного
    розвитку та просування по шляху євроїнтеграції. Таким чином, підтримка Румунії буде
    пріоритетно зосереджена на інтересах громадян Республіки Молдова, передусім на
    місцевому рівні і буде спрямована, з іншого боку, на продовження впровадження проєктів
    стратегічного двостороннього взаємозв’язку.

  • Критичний звіт Європейської комісії

    Критичний звіт Європейської комісії




    В останні тижні свого мандату, нинішня
    Європейська комісія звернулася із новим жорстким застереженням до політичного класу в Бухаресті. В опублікованому у
    вівторок звіті виконавча влада ЄС виявляє регрес що стосується реформ та дотримання верховенства закону та інволюцію у боротьбі з
    корупцією.

    Румунська влада, зазначає Комісія, не виконала рекомендацій щодо
    перегляду законів правосуддя, а також не дотрималася рекомендацій
    щодо заморожування набуття чинності змін
    внесених до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів- про які стверджує, що вони були спрямовані на
    припинення боротьби з корупцією та підпорядкування магістратів політичній владі. Ключові установи Румунії повинні спільно продемонструвати тверду прихильність до
    незалежності судової системи та боротьби з корупцією – йдеться у прес-релізі Комісії.


    У
    Бухаресті,
    міністр юстиції Ана Бірчал каже, що Румунія готова взяти активну роль у
    зміцненні ЄС, в
    якому правосуддя займає першочергове місце. НАД зберігає тверду
    прихильність продовжувати,з
    неупередженістю та професіоналізмом,діяльність
    по боротьбі з корупцією на високому рівні, але також зазначає, що у звіті Механізму співпраці та перевірки спостерігаються
    напади проти діяльності цієї установи,
    послідовні зміни до законодавства та сумніви щодо повноважень прийняття рішень.
    Явним є те, що сучасний стан справ
    викликає занепокоєння у Комісії,
    яка пропонує зберегти Механізм співпраці та перевірки у сфері правосуддя,
    створений після вступу Румунії до Європейського Союзу, у 2007 році. Сусідня Болгарія, однак, яка була прийнята в ЄС одночасно з Румунією, домоглася скасування Механізму.


    Експерт у питаннях боротьби з корупцією Лаура
    Штефан звертає увагу на роль політичного класу у сфері правосуддя. В інтерв’ю Радіо
    Румунія вона пояснила, що проблеми, спостережені у звіті Механізму співпраці і
    перевірки, є наслідками регресу, зафіксованого на початку 2017 року, після
    років реального прогресу. Лаура Штефан: Цей звіт є тим більш серйозним, чим
    ми не можемо утриматися від порівняння з Болгарією, яку хвалять у звіті, як це не
    парадоксально, хоча, якщо чесно та об’єктивно говорити, Румунія зробила ті
    кроки, які Болгарія ніколи навіть не мала на меті зробити. У Румунії відбувся
    справжній наступ проти корупції високого рівня і в функціональних установах, і були і вироки і конфіскація майна. Румунія ніколи не була
    здобиччю жорстокої масової злочинності, як це сталося у наших сусідів.Так, що цей стан речей, причина для засмучення для румунської сторони.



    Оглядачі ставлять серйозність думки відповідальних осіб в Брюсселі на плечі політиків, членів лівих урядів останніх трьох років. Прем’єри Сорін Гріндяну, Міхай Тудове і Віоріка Денчіле перебували під контролем колишнього лідера СДП, Лівіу Драгні, який нарешті опинився за гратами за корупційні
    злочини.

  • 9 – 15 червня 2019 року

    9 – 15 червня 2019 року

    Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри
    до уряду Віоріки Денчіле



    Права опозиція в Румунії ініціювала нову
    резолюцію про недовіру коаліційному уряду Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ), яка буде внесена на
    голосування наступного тижня. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою
    Віорікою Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів
    парламенту, тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки
    партії Про Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта,
    Демократичного союзу угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті
    Депутатів і навіть кількох членів керівної більшості СДП-АЛДЕ. З іншого боку
    Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути присутніми в залі, щоб
    забезпечити кворум, але не голосувати.




    Вотум недовіри до глави МЗС Румунії


    Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану встояв
    вотуму недовіри, ініційованому опозиційними Націонал-ліберальною партією, Союзом
    «Рятуйте Румунію» та партією «Народний рух» через проблеми, що виникли у
    процесі голосування закордонних румунів на виборах до Європарламенту і референдумі
    щодо правосуддя 26 травня. Резолюція була відхилена у вівторок на пленарному
    засіданні Сенату. У тексті, а також на пленарному засіданні ініціатори заявили,
    що Теодор Мелешкану «безвідповідально» керував МЗС і організував процес
    голосування. Міністр знову вибачився перед румунами, які проживають за кордоном,
    які не змогли скористатися своїм правом голосу 26 травня, але зазначив, що МЗС
    виконало усі свої юридичні зобов’язання. Він заявив, що найближчим часом будуть
    проведені консультації з посольствами, де були проблеми в процесі голосування,
    щоб визначити, хто винен в тому, що сталося, а також, що можна зробити в
    майбутньому, щоб уникнути подібних ситуацій.




    Угода за європейську Румунію



    Національна політична угода про консолідацію
    європейського маршруту Румунії, ініційована президентом Клаусом Йоханнісом, у
    четвер була підписана лідерами чотирьох опозиційних політичних сил:
    Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румунію», партії «Про Румунія» та
    партії «Народний рух». Вони погодилися підтримати кроки із запровадження у законодавство
    результатів референдуму 26 травня і виправити суперечливі зміни, внесені упродовж
    останніх двох років до законів, що регулюють різні аспекти правосуддя. Представники
    Демократичного союзу угорців Румунії, колишнього партнера чинної керівної коаліції СДП-АЛДЕ, оголосили, що підпишуть
    угоду наступного тижня. СДП та АЛДЕ відмовилися підписувати угоду. У своєму виступі з цього приводу глава
    держави знову розкритикував соціал-демократів і заявив, що вони запропонували більше
    поправок, ніж кількість статей в угоді. Президент додав, що список залишається
    відкритим, а партії, які захочуть підписати угоду, зможуть зробити це у
    майбутньому. У своєму виступі з цього приводу глава держави наголосив на
    необхідності внесення ряду змін до Конституції та до відповідних законів.




    Політична криза у Р.Молдова



    Румунія, як держава-член Європейського Союзу, що
    має особливі відносини з Республікою Молдова, на основі Стратегічного
    партнерства заради європейської інтеграції Республіки Молдова і спільної мови,
    історії та культури, стурбована поточними подіями у Кишиневі. Бухарест
    стурбований безпрецедентним політичним тупиком у сусідній державі, в якій діють
    два паралельні уряди, котрі заперечують легітимність одне одного. Влада Румунії
    закликала до спокою у забезпеченні мирної передачі влади для виходу з кризи. Президент
    Румунії Клаус Йоханніс надіслав голові Європейської Ради Дональду Туску і
    голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру листа, в якому просить їх в терміновому
    порядку та разом з державами-членами Європейського Союзу вжити «конкретних дій
    для врегулювання ситуації, що склалася, відповідно до рішення, що буде
    обговорено в Республіці Молдова і ґрунтуючись на європейських принципах і
    цінностях». Клаус Йоханніс На стверджує, що ця криза, що виникла по сусідству з
    Румунією та ЄС, становить небезпеку для стабільності і безпеки в регіоні, яку Євросоюз
    та його країни-члени не можуть ігнорувати. Румунія вважає, що в демократичній
    державі воля громадян, виражена шляхом голосування на парламентських виборах у
    лютому і відображена в політичній конфігурації законодавчої влади, – це єдине,
    що забезпечує легітимний політичний процес.




    Дощове і спекотне літо в Румунії



    Мешканці майже всієї Румунії упродовж останніх
    тижнів вже звикли до гідрологічних та штормових попереджень, оголошень «жовтого»
    або «помаранчевого» кодів небезпеки через потужні зливи, ураганний вітер, град
    і повені, а в останні дні до цього додалася підвищена відносна вологість
    повітря, що призводить до термічного дискомфорту. Сильні опади та повені
    спричинили багато збитків, проте обійшлося без жертв. Підтоплені сотні
    присадибних ділянок, житлових будинків і підвалів. Пошкоджені дороги повітового,
    національного та європейського значення. Серйозно постраждали
    сільськогосподарські угіддя.




    26-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу



    3300 акторів і гостей з 73 країн світу беруть
    участь у XXVI-му Міжнародному театральному фестивалі в м. Сібіу (центр
    Румунії), який стартував 14 червня під гаслом «Мистецтво дарування». Протягом десяти днів фестиваль пропонує 540
    подій в 75 приміщеннях. За словами організаторів цей фестиваль є святом краси,
    яке об’єднує представників кількох видів мистецтва зі всіх куточків світу: театру,
    танцю, музики, кіно, цирку тощо. Міжнародний театральний фестиваль в Сібіу є
    найбільшою і найкомплекснішою подією такого роду в Румунії і навіть в Європі, а
    Радіо Румунія виступає медіа-партнером.

  • 5 червня 2019 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу після переговорів
    з лідерами всіх парламентських партій щодо
    результатів референдуму 26 травня про правосуддя закликав політичні партії підписати пакт про
    зміцнення європейського курсу Румунії. Документ має втілити на
    практику результати референдуму та здійснення реформи правосуддя з
    урахуванням рекомендацій Венеційської комісії та Європейської комісії. Глава
    держави також повідомив, що запропонує сторонам, які підпишуть пакт,
    взяти на себе зобов’язання якнайшвидше внести відповідні зміни до законодавства
    для забезпечення дотримання як в країні, так і за кордоном повноцінного і
    ефективного здійснення права голосу громадянами Румунії. Ці заяви Клаус
    Йоханніс зробив за підсумками сьогоднішніх переговорів з
    представниками усіх парламентських партій та фракції нацменшин у нижній палаті
    румунського законодавчого органу.




    ВАТИКАН – Папа Франциск присвятив свою публічну аудієнцією, що відбулася
    сьогодні на площі Святого Петра 3-денному апостольському візиту, який він
    здійснив нещодавно до Румунії. Верховний
    Понтифік розповів у Ватикані про усі моменти свого перебування у Бухаресті,
    Яссах, Шумулєу-Чук і Блажі, наголосивши на важливості беатифікації семи
    греко-католицьких священомучеників, а також на важливості зустрічі з
    представниками ромської громади у Блажі. «Прошу Пречисту Діву Марію принести
    рясні плоди для Румунії», – сказав Папа Франциск наприкінці середової зустрічі з
    прочанами у Ватикані.




    НЕГОДА
    – По всій Румунії до п’ятниці оголосили штормове попередження, синоптики
    обіцяють зливи та град. Протягом наступної доби очікуються сильні опади у південно-західних,
    західних, північних, центральних, гірських районах, і місця на решті території
    країни. Синоптики прогнозують грози, подекуди сильні зливи, місцями град та
    шквали. Кількість опадів складе 15 літрів на квадратний метр, подекуди 30-40
    л/кв.м. Максимальна температура повітря становитиме від 22 до 30 градусів за
    Цельсієм. Очікуються підйоми рівнів води у багатьох річках, в тому числі в
    Дунаї, що може спричинити їх вихід з берегів. У районах більшості водотоків країни
    попередження про небезпеку повені діє до
    четверга. У той же час на наступні два тижні упродовж всієї течії Дунаю оголошено
    помаранчевий або жовтий рівні небезпеки повені. Відповідно до останніх даних влади
    близько 160 населених пунктів у 28 повітах та Бухарест потерпають від негоди, кілька
    сотень будинків та домогосподарств і понад 20 вулиць були підтоплено. Крім того
    стихія практично повністю блокувала дорожній рух на окремих ділянках доріг національного
    чи повітового значення.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні відклав на 3 липня розгляд конституційного подання про незаконність створення палат у складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Це вже п’яте відкладення винесення рішення у цій справі. Відповідна конституційна скарга була подана соціал-демократом Флоріном Йордакє, коли тодішній спікер нижньої палати румунського парламенту Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Нагадаємо, що 20 травня Конституційний суд відхилив подання опозиційної Націонал-ліберальної партії, стверджуючи, що Флорін Йордакє мав право звертатися зі скаргою про конституційно-правовий конфлікт між судовою та законодавчою гілками влади. З іншого боку голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила, що протягом останніх 15 років Верховний Суд розглянув 170 справ, які підпадають під дію закону про запобігання, виявлення та покарання корупційних правопорушень.

  • 26 травня – 1 червня 2019 року

    26 травня – 1 червня 2019 року

    Папа
    Франциск в Румунії



    «Я радий бути у вашій прекрасній країні у період, коли
    Румунія головує в Раді Європейського Союзу», – заявив Папа Франциск у п’ятницю
    після прибуття з візитом до Бухареста на запрошення президента Клауса Йоханніса
    і місцевої Католицької церкви. Верховний Понтифік привітав прогрес Румунії упродовж останніх 30 посткомуністичних років, але наголосив, що однією з проблем
    перехідного періоду стала еміграція мільйонів людей і депопуляція сіл. Він віддав
    данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
    спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в яких вони оселилися.
    У свою чергу президент Клаус Йоханніс сказав, що від імені всіх румунів з великою
    радістю вітає Верховного Понтифіка на румунській землі. Він подякував Католицькій
    церкві за гостинність, з якою вона зустріла румунську діаспору на Заході. Глава
    держави нагадав, що візит Івана Павла ІІ до Бухареста у 1999 році, став першим
    візитом Папи Римського до переважно православної держави. Програмою візиту Папи
    Франциска до Румунії передбачені також зустрічі з прем’єр-міністром Віорікою
    Денчіле, Патріархом Румунської православної церкви Даниїлом та іншими членами
    Синоду РПЦ. Упродовж свого триденного державного, пастирського та екуменічного
    візиту до Румунії, що проходить під гаслом «Ходімо разом!»
    після Бухареста Папа Франциск сьогодні відвідав Шумулєу Чук, район у
    Трансільванії де зосереджені угорські католики та місто Ясси на північному сході
    Румунії, де компактно проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік відвідає місто Блаж, в самому серці
    Трансільванії, духовний центр румунського греко-католицтва, де здійснить
    беатифікацію семи греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за
    віру під час комуністичного режиму.

    Опозиція перемогла на виборах до Європарламенту



    За підсумками голосування у
    неділю Румунію в
    Європейському
    парламенті представлятимуть шість політичних сил. Найбільшу кількість голосів – 27% здобула опозиційна, права Націонал-ліберальна
    партія, а друге і третє місця посіли
    головна керівна Соціал-демократична партія – 22,5% й альянс
    опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS
    – 22,4%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,6%, а також Демократичний союз угорців
    Румунії і партія «Народний рух», які
    набрали трохи більше 5% голосів виборців. Таким чином ліберали отримали 10 депутатських місць,
    соціал-демократи та альянс – по вісім, а решта – по два мандати. У списку новообраних
    депутатів Європарламенту такі відомі у Бухаресті та Брюсселі імена, як колишній
    президент Траян Бесеску (Партія
    «Народний рух»), екс-прем’єри
    Дачіан Чолош (PLUS) і Віктор Понта та
    колишній єврокомісар Коріна Крецу (обидва від партії Про Румунія). Виборчий бар’єр на шляху до Європарламенту
    став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь у перегонах, в тому
    числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції – Альянсу
    лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були змушені годинами стояти у
    довжелезних чергах, щоб проголосувати. Вони звинувачують у поганій організації
    виборчого процесу Міністерство закордонних справ, яке опинилося
    під шквалом критики й в
    Бухаресті, зокрема з боку ЗМІ, опозиції та президента Клауса Йоханніса. Явка
    на виборах до Європарламенту склала 49%, ставши найбільшою від вступу
    Румунії до ЄС 12 років тому.




    Румуни підтримали посилення боротьби з корупцією


    Паралельно
    з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний президентом Клаусом
    Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя. Понад 80% тих, хто
    голосував відповіли «Так» на два питання референдуму: 1. Чи згодні Ви із
    забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні
    ви із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Явка на референдумі склала 41%,
    перевищивши 30%, необхідних для того, щоб голосування було визнано таким, що
    відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок, що румуни проголосували
    за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у
    в’язниці». Глава держави закликав партії на переговори щодо внесення змін до Основного закону з урахуванням результатів референдуму з питань правосуддя, в якому взяли участь більше шести мільйонів громадян Румунії.




    Кінець епохи в СДП



    Після поразки на виборах до ЄП
    у неділю, керівна Соціал-демократична партія була у понеділок «обезголовлена» в
    суді. Колишній лідер керівної коаліції
    Ліву Драгня був ув’язнений у понеділок
    увечері після того як напередодні Верховний суд залишив у силі рішення суду
    першої інстанції, винесений майже рік тому в справі за фактом корупції. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу
    Драгня отримав цей вирок у справі про фіктивне працевлаштування двох членів
    партії у повітовому управлінні з питань захисту дітей, коли обіймав посаду
    голови Телеорманської повітової ради. Фактично він змусив керівників згаданого
    управління фіктивно оформити на роботу двох членів Соціал-демократичної партії,
    які роками отримували зарплату не пропрацювавши ні дня, виконуючи різні
    завдання в осередку партії. Кілька років тому він був засуджений умовно за
    спроби фальсифікувати 2012 року результати референдуму про імпічмент колишнього
    президента Траяна Бесеску. Соціал-демократичну партію тимчасово очолила прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле, яка перебуватиме на цій посаді до проведення позачергового
    з’їзду СДП. Хоча вважалася людиною з близького оточення Драгні вона повернула до
    виконкому СДП осіб, яких відсторонив колишній лідер та звільнила з посади генерального
    секретаря партії дуже
    галасливого і
    непопулярного
    Кодріна
    Штефенеску. Тим
    часом у Палаті депутатів, в якій коаліція СДП-АЛДЕ дедалі зберігає контроль, був обраний
    новий спікер. Ним став соціал-демократ Марчел Чолаку.




    Фінал футбольного сезону


    Заснований і очолюваний відомим румунським футболістом Джордже Хаджі ФК Віїторул (Констанца)
    вперше завоював Кубок Румунії, після перемоги на нейтральному полі над Астрою (Джурджу) з рахунком 2:1 в додатковий час. У чемпіонаті уп’яте та другий рік поспіль титул чемпіона Румунії завоював CFR (Клуж). Друге місце
    посів столичний FCSB (колишня Стяуа), а третє – Віїторул (Констанца).



  • Консультації щодо референдуму з питань правосуддя

    Консультації щодо референдуму з питань правосуддя


    4 та 5
    червня, лідерів політичних
    партій і груп, представлених у парламенті, було
    запрошено на консультації з президентом країни, щоб визначити
    основні напрямки втілення в життя результату всенародного голосування з
    питань правосуддя, який відбувся 26 травня, в день виборів до Європейського
    Парламенту.Тоді більше 18 мільйонів румунів було
    викликано у виборчих дільниць, щоб відповісти на два питання референдуму: 1. Чи згодні Ви із забороною
    амністії та помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні ви із
    забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду?




    З тих
    понад 7 мільйонів румунів, які проголосували на референдумі, 6,5 мільйонів
    відповіли ТАК на ці два питання. Президент
    Клаус Йоханніс: Настав
    час, коли нам треба вирішувати, як на практиці реалізувати те, що народ
    вирішив на референдумі. Для того, щоб знайти найкращі процедури, методи та
    рішення, я вирішив скликати парламентські партії на консультації з цього
    питання, оскільки очевидним є те, що рішення народу слід втілити в життя, тобто
    ввести в Конституцію. Це робиться в Парламенті на першому етапі. Тому я вирішив
    і надіслав запрошення на вівторок і середу наступного тижня, щоб знайти
    найкращі рішення разом.





    Результати всенародного
    голосування також були, у четвер,темою
    зустрічі між президентом Йоханнісом та прем’єр-міністром
    соціал-демократом Віорікою Денчіле.
    Глава уряду оголосила, що обговорить в
    СДП, а також з партнерами коаліції АЛДЕ це
    питання, яке відображає волю громадян на референдумі.




    Людовик
    Орбан, лідер основної правої опозиційної Націонал-ліберальної
    партії, заявив, що будь-яка ініціатива про
    внесення змін до Конституції або законів, необхідних для втілення в
    політичну та юридичну дійсність волі громадян, є
    пріоритетом, якого підтримуватиме НЛП. Румуни
    чітко висловили на референдумі, що вони хочуть
    бути керовані чесними людьми, які поважають закон, і
    що будь-яка влада, яка вчиняє корупційні злочини має
    бути покарана за її вчинки,
    підкреслив лідер НЛП.




    До речі,
    президент Йоханніс впевнений, що його рішення про внесення змін до Конституції
    не буде заблоковане, оскільки, за словами глави держави, з самого початку
    переважна більшість політиків сказали, що вони згодні з цими змінами, а народ проголосував
    у переважній більшості за ці зміни.

  • Реакції на недільні вибори в Румунії

    Реакції на недільні вибори в Румунії

    Румуни, яких часто критикують за пасивність
    та негромадянську
    участь, були чемпіонами виборчої неділі. Половина з них, абсолютний рекорд,
    проголосувала
    на виборах до Європейського Парламенту, а 41% – що набагато перевищує 30% поріг – відповіли на заклик
    президента щодо консультативного референдуму. Вони мали сказати, чи згідні із забороною амністії та помилування за корупцію, і забороною надзвичайних постанов у сфері правосуддя. Стали показовими
    зображення з нескінченними чергами, створеними румунськими громадяни з-за кордону, які
    хотіли проголосувати.




    Декотрим з них не вдалося, хоча вони простояли в черзі годинами, і, природно, розчарування охопило
    їх, тим більше, що
    аналогічна ситуація була зафіксована
    під час голосування діаспори на президентських виборах
    2014 року. Саме тому Президент Клаус Йоганніс і головні опозиційні сили, НЛП і Альянс 2020, що
    складається з Союзу «Рятуйте Румунію. та Партії Плюс зажадали
    відставки лівого
    кабінету, що складається з СДП та АЛДЕ. Президент привітав румунів з масивною явкою на виборах і оцінив, що голосування дає однозначне послання
    політикам. Клаус Йоганніс: «Ви дали чіткий голос, твердий голос, голос, який не
    може бути проігнорований жодним політиком в Румунії. Ви проголосували за справедливу
    політику, справедливе правосуддя та незалежне правосуддя, за належне управління для румунів і Румунії,


    Євровибори змінили позиціїу верхах політики. На перше місце вийшла
    НЛП, а за нею йде СДП. Третє місце з
    невеликим відривом посів фаворит діаспори та Бухареста, Альянс 2020, що складається з Союзу «Рятуйте Румунію»
    та Партії «Плюс». Три
    політичні сили набрали від 20% до майже 30% голосів. Також відправлять представників до Європейського
    парламенту Про Румунія, Партія «Народний Рух» та Демократичний союз угорців Румунії. СДП не втрачає лише 20 відсотків голосів порівняно з парламентськими виборами 2016 року, а й партнер по коаліції АЛДЕ, який не
    подолав 5-відсотковий поріг.




    Голова соціал-демократів Лівіу Драгня подякував румунам, які проголосували
    за СДП і підтримали довіру до урядової
    програми, але визнав, що це голосування його не радує.Сприйнятий як головний бенефіціар численних змін до кримінального законодавства Драгня сказав, що ніколи не
    оскаржував референдум про правосуддя. Лівіу Драгня: Партія повинна провести дуже швидкі і серйозні аналізи. Щодо
    референдуму, я голосував. Як я вже кілька разів говорив, я не проти цього референдуму
    і не проти тем
    референдуму. У румунському суспільстві не було жодних спорів з приводу боротьби
    з корупцією та інших питань ».


    Лідер НЛП Людовік Орбан вважає, що
    результати виборів до Європейського парламенту та референдуму відображають волю
    громадян Румунії. Людовик Орбан: «На сьогоднішній день жоден політичний лідер
    не може дозволити собі говорити про амністію, помилування або про правосуддя за
    допомогою надзвичайних постаанов. Я дякую громадянам Румунії, які прийшли на вибори і проголосували за Націонал-ліберальну
    партію.»


    Лідер ПЛЮС Дачіан Чолош привітав результати учорашнього
    голосування, яке він вважає доказом відродження
    країни, і його колега лідер Союзу
    «Рятуйте Румунію» Дан
    Барна, заявив, що результати виборів- величезна перемога для Румунії. Дан Барна: «Ця відповідь є елементом на
    якому ми можемо будувати
    майбутнє. Цей референдум показує, що коли здоровий глузд, президент Румунії,
    опозиційні партії вважають, що правосуддя має бути незалежним, об’єднуються, і ми бачимо, що референдум
    оголошений як таким, що відбувся і підтвердив, що правосуддя повинно залишатися незалежними і Румунія повинна залишатися європейською
    країною.»


    На перших
    виборах Pro Romania стає
    четвертою політичною силою, і лідер партії, колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, вважає,
    що результати показують, що Румунія хоче змін.



  • 8 травня 2019 року

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і
    президент Румунії Клаус Йоханніс
    сьогодні у місті Сібіу (центр Румунії) беруть
    участь у дебатах на тему майбутнього Європи разом з 300
    молодими людьми з різних країн-членів
    ЄС. Дебати передують саміту лідерів ЄС, який
    відбудеться у четвер і п’ятницю в контексті румунського піврічного головування
    в Раді ЄС. Напередодні президент Європейської ради Дональд Туск запропонував
    главам держав і урядів країн ЄС прийняти в Сібіу спільну заяву, яка має продемонструвати
    єдність і взаємодовіру. У місто прибудуть кілька десятків офіційних делегацій,
    сотні високопоставлених гостей, тисячі журналістів і перекладачів. У
    Міжнародному аеропорту Сібіу кількість посадок і злетів учетверо перевищить
    звичайний режим. Представники аеропорту запевнили, що, незважаючи на
    перевантаження, усі звичайні рейси здійснюватимуться за розкладом.




    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія виборів до
    Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть участь 13
    політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і
    демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною коаліцією
    протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія
    «Народний рух», партія Про Румунія, а також позапарламентські: Національний
    союз «За прогрес Румунії», Блок національної єдності, партія Об’єднана Румунія,
    партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії і Соціал-демократична незалежна партія.
    Також до Європарламенту балотуються й троє незалежних кандидатів. Румунія матиме
    в Європейському парламенті нового скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат
    заступить на цю посаду за рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного
    виходу Великобританії з Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441
    виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно
    з виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум
    з питань правосуддя.




    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд Румунії сьогодні постановив
    повернути до Генеральної прокуратури так звану справу походу шахтарів на
    столицю 13-15 червня 1990 року, в результаті чого була жорстоко розігнаний
    масштабний протест проти лівої влади, що очолила країну після
    падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. Суддя попередньої палати
    визнав незаконність обвинувального акта, складеного військовими прокурорами і
    наказав повернути справу на додаткову перевірку. Рішення не є остаточним і вже
    було оскаржене Генеральною прокуратурою. 13 червня 2017 року Військова
    прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт відносно екс-президента Йона Ілієску,
    колишнього прем’єр-міністра Петра Романа, віце-прем’єр-міністра Джелу Войкана
    Войкулеску та колишнього директора секретної служби Вірджила Мегуряну. На тлі
    поодиноких насильницьких інцидентів у столиці, що були врегульовані армією,
    Ілієску заговорив про спробу перевороту з боку нібито праворадикальних сил і
    закликав населення захистити демократичні інститути. На його заклик
    відгукнулися шахтарі з долини річки Жіу, які влаштували організований похід на
    столиці де влаштували побоїще в Університеті, штабах опозиційних партій і
    редакціях незалежних газет. У результаті цього за офіційними даними шестеро
    осіб загинуло, сотні людей дістали поранення і більше тисячі було незаконного
    затримано. У 2014 році Європейський суд з прав людини зобов’язав Румунії
    продовжити розслідування у цій справі.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка, третя ракетка світу Сімона Халеп пробилася у
    чвертьфіналі турніру WTA в Мадриді, із загальним призовим фондом понад 7
    мільйонів доларів США. В 1/8 фіналу румунка менш ніж за годину румунська
    спортсменка обіграла представницю Словаччини Вікторію Кузьмова з рахунком 6:0,
    6:0. 27 річна Сімона Халеп виграла мадридський турнір у 2016 та 2017 роках, а
    головним спонсором змагання виступає колишній румунський тенісист Йон Ціріак.
    Разом зі своєю співвітчизницею Іриною Бегу, Халеп зіграє й в 1/8 фіналу
    тенісного змагання і парному розряді, де
    румунський дует зіграє проти Барбори Крейчікової та Катерини Синякової з Чехії.



  • 3 травня 2019 року

    ЄВРОСОЮЗ
    – Демократія не знаходиться під загрозою в Євросоюзі, але перебуває під тиском,
    а ті, хто вірить в Європу, повинні мати більше мужності в умовах, коли ЄС
    стикається з різними проблемами, такими як Брекзит, імміграція або безробіття,
    – заявив президент Румунії Клаус Йоханніс на конференції «Про стан Союзу»,
    організованій Європейським університетським інститутом у Флоренції. На його
    думку, для того, щоб відновити оптимізм на європейському рівні, треба йти до
    джерела проблеми і шукати локальні, регіональні рішення, оскільки не існує
    єдиного рішення на рівні всього ЄС. Глава румунської держави був запрошений на
    конференцію в контексті головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу, проведення Саміту ЄС у Сібіу 9 травня та з нагоди десятої річниці
    приєднання Румунії до Конвенції про створення Європейського університетського
    інституту у Флоренції. ІХ-а конференція була присвячена питанням демократії у
    ХХІ столітті в Європі із наголосом на європейському виборчому контексті.




    ЕКОНОМІКА
    – Міністр економіки Румунії Нікулає Бедулеу очолив неформальну зустріч
    міністрів з питань конкурентоспроможності (COMPET) у розділі «Внутрішній ринок
    та промисловість». У засіданні в Бухаресті взяли участь міністри, відповідальні
    за економіку, промисловість, внутрішній ринок і МСП з 28 країн-членів ЄС і двох
    держав-членів Європейської асоціації вільної торгівлі – Швейцарії та Норвегії.
    Європейську комісію представив Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку,
    промисловості, підприємництва та МСП Ельжбета Бенковська. Внутрішній ринок є
    спільною відповідальністю Європейської Комісії та держав-членів, а його
    посилення є одним із пріоритетів Румунського головування в Раді ЄС.




    СВОБОДА
    ЗМІ     – Недавні погрози на адресу румунських журналістів-розслідувачів не мають
    місця в демократичній цивілізації, – зазначається в повідомленні Посольства США
    в Бухаресті, поширеному з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. Посольство США
    висловлює солідарність з відповідальними та мужніми румунськими журналістами,
    які роблять свою справу попри тиск та залякування, як у Бухаресті, так в різних
    регіонах. Незалежність преси та судової системи лежить в основі альянсу НАТО, -
    наголошують американські дипломати в заяві. Документ підкреслює, що вільні ЗМІ є
    гарантією отримання громадянами якісної інформації, демократичного управління
    та економічного успіху будь-якої країни. Нещодавно журналістка, яка розслідує
    випадки плагіату в Бухарестській поліцейській академії, отримала погрози
    вбивством, за цим фактом було порушене кримінальне провадження.




    ЖУРНАЛІСТИКА
    – Всесвітню премію ЮНЕСКО за свободу преси імені Гільєрмо Кано в цьому році
    присудили журналістам з М’янми Ва Лону і К’яу Су Оо, які були засуджені до
    позбавлення волі і зараз відбувають покарання. Вони працювали у британському
    прес-агентстві Reuters і були визнані винними у порушенні державної таємниці та
    засуджені 3 вересня 2018 року до семи років в’язниці в М’янмі. Журналісти
    розслідували утиски і репресії з боку бірманських військ проти членів
    мусульманської спільноти Рохінґа. ООН та інші міжнародні правозахисні
    організації звинуватили уряд М’янми в етнічній чистці та геноциді проти цієї громади.
    Премія імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста і редактора, убитого в
    1986 році біля редакції своєї газети, була створена в 1997 році та вручається
    людині або організації, які зробили внесок у захист або розвиток свободи преси
    у будь-якій точці світу. 3 травня відзначається Всесвітній день свободи преси.




    ПРАВОСУДДЯ
    – Військові прокурори Генеральної Прокуратури Румунії розширили кримінальне
    провадження, порушене за ознаками кількох злочинів, серед яких співучасть у
    зловживанні службою, після силового розгону антиурядового протесту 10 серпня
    2018 року. Нагадаємо, що в цій справі було оголошено про підозру керівникам
    Жандармерії та одному держсекретарю Міністерства внутрішніх справ. Прокурорами
    Генеральної прокуратури було зареєстровано було зареєстровано вже кілька сотень
    скарг на дії жандармів під час протесту. Паралельно було порушено кримінальне провадження
    за фактом нападу на жандармів при виконанні службових обов’язків.

  • 21 – 27 квітня 2019 року

    21 – 27 квітня 2019 року

    Т.в.о. міністрів юстиції,
    європейських фондів та румунів звідусіль




    Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    середу прийняв пропозиції прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на посади тимчасово
    виконуючих обов’язки голів трьох відомств. Таким чином віце-прем’єр-міністр Ана
    Бірчалл взяла на себе повноваження т.в.о. міністра юстиції, міністр фінансів
    Єуджен Теодоровіч став т.в.о. міністра європейських фондів, а міністр з питань
    ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефан Опря буде т.в.о.
    міністра з питань румунів звідусіль. Глава уряду пілся великодніх свят
    має визначитися з подальшим складом кабінету міністрів. Лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня запевняє, що чинна керівна коаліція СДП-АЛДЕ є стабільною і має на
    30 голосів більше ніж потрібно для зміни складу уряду. Опозиційна
    Націонал-ліберальна партія стверджує, що чергова зміна міністрів, спочатку
    особами, які на думку глави держави не відповідали кваліфікаційним вимогам
    даних посад, а потім тимчасово виконуючими обов’язки міністра, свідчить про
    безвідповідальність чинної влади. Нагадаємо, що міністр юстиції Тудрел Тоадер
    подав у відставку після того як соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку оскільки той відмовився поставити свій підпис під суперечливими
    терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Міністр європейських фондів Рована Плумб
    та міністр румунів звідусіль Наталія Інтотеро пішли у відставку, оскільки
    балотуються в депутати Європарламенту.




    Парламент вніс
    зміни до ККР та КПКР





    Палата депутатів
    схвалила законопроект про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був прийнятий
    минулого тижня Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином
    були внесені поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли фільтр
    конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень -
    скорочення строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку,
    після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість. Спікер Палати
    депутатів і лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня каже, що всі схвалені
    поправки є конституційними, але опозиція вважає ці зміни ударом по верховенству
    права. Опозиційні партії кажуть, що прийняті депутатами зміни до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів у затвердженій Сенатом формі підривають демократію.
    І президент Клаус Йоханніс розкритикував спосіб у який депутати схвалили ці
    поправки. На зустрічі у Бухаресті з представниками Венеційської комісії глава
    держави висловив жаль з приводу того, що в даний час Румунія перебуває в
    ситуації, коли уряд займається законодавчою діяльністю, а парламент лише бере
    до відома. У свою чергу, Європейська Комісія заявила, що ретельно проаналізує відповідний
    законопроект і вирішить, які кроки мають бути вжиті. Представник Єврокомісії
    заявив, що Брюссель дуже чітко озвучив свою позицію щодо верховенства права в
    Румунії, додавши, що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.




    Клаус Йоханніс оголосив
    питання, що будуть винесені на референдум 26 травня




    Президент Клаус Йоханніс
    у четвер оголосив два питання, що будуть
    винесені 26 травня на референдум щодо правосуддя. Це: «Чи згодні ви із забороною
    амністії та помилування за корупцію?» та «Чи згодні ви із забороною прийняття урядом
    термінових постанов у сфері корупційних правопорушень, паралельно з розширенням
    права оскаржувати ці постанови в Конституційному суді?». У середині квітня парламентарії
    на спільному засіданні двох палат законодавчого органу Румунії схвалили
    ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня,
    одночасно з виборами до Європейського Парламенту. З такою ініціативою президент
    виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя,
    здійснених парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі
    критики як в країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. У березні
    глава держави обговорив це питання з представниками суддів та прокурорів, а
    також з представниками громадянського суспільства.




    Вибори до Європарламенту




    27 квітня у
    Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту. Майбутні
    вибори євродепутів, які пройдуть в країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть
    надзвичайно важливими для майбутнього держав-членів і для європейського
    співтоварисвта загалом. Цього разу 751 депутат Європарламенту обиратимуться
    шляхом загального голосування громадян 28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит
    буде схвалена британським парламентом до 23 травня Великобританія не братиме
    участь у цих виборах, а кількість євродепутатів скоротиться до 705. Румунія
    матиме 33 депутати в Європарламенті нового скликання, на одного більше
    порівняно з попереднім складом ЄП. Міністерство закордонних справ Румунії на
    цьому тижні презентувало Довідник
    закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського Парламенту.
    Він містить, серед іншого, інформацію для громадян Румунії, які проживають за
    кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня, зокрема відомості
    про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно мати при собі для
    голосування і про процедуру голосування. Так само у ньому зазначені
    повноваження Міністерства закордонних справ та Постійного виборчого управління в
    контексті виборів до Європейського Парламенту.




    Румунські заробітчани
    масово повертаються додому на свята


    У цей період румуни
    які живуть і працюють за кордоном масово повертаються на Батьківщину на Великдень, щоб
    відзначити свято в колі родини і друзів. Передпунктамипропускуутворилисявеликічерги. Для ефективного
    управління потоками на митних пунктах Прикордонна поліція залучила додатковий
    персонал.



  • 26 квітня 2019 року

    СТРАСНА
    П’ЯТНИЦЯ     -
    Православні християни, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні відзначають Страсну п’ятницю, коли прочани символічно звершують хресну ходу на згадку про Хресну
    дорогу, якою йшов Христос на розп’яття. Сьогодні у центральній частині церков розміщують великий хрест із зображенням
    розп’ятого Христа, а перед ним ставлять Святу Плащаницю – плат великого
    розміру із зображенням Спасителя у тому вигляді, в якому його зняли з хреста.Так само відбувається спеціальна служба, під час якої
    люди в храмі співпереживають смерті Христа, а
    також сподіваються, що Він воскресне. У своєму посланні Патріарх Румунської Православної Церкви
    Даниїл сказав, що воскресіння Ісуса Христа є повним світлом всього
    християнського життя. Католики та протестанти відсвяткували Великдень минулої неділі.




    ВІДПОЧИНОК
    – У Румунії під час великодньо-першотравневої міні-відпустки за безпекою
    громадян слідкуватимуть понад 22 тис. співробітників поліції, пожежних бригад,
    Жандармерії і працівників Мобільної
    служби швидкої допомоги, реанімації та вивільнення, – повідомляє Міністерство
    внутрішніх справ. У цей період відбудуться понад 900 масових заходів за участі
    близько мільйона осіб. З іншого боку, румунські митники та прикордонники посилили співпрацю зі своїми угорськими та болгарськими колегами для скорочення часу очікування та проходження процедур на кордоні, де утворилися
    автомобільні черги. Румуни відзначають Великодні свята, а також 1 травня на
    Буковині (північний схід країни), у Марамуреші (північний захід), в долині
    річки Прахова (південь), а також на румунському узбережжі і в дельті Дунаю.
    Найпопулярнішими серед румунів закордонними напрямками відпочинку є Болгарія, Греція, Туреччина та Єгипет.

    ПРАВОСУДДЯ – Румунська судова система має діяти на
    благо всіх громадян, а не лише окремих осіб, – зазначає президент Європейської
    народної партії Джозеф Даул у прес-релізі, опублікованому у п’ятницю румунським
    прес-агентством Agerpres. За
    його словами, «прикро спостерігати за тим, як правляча коаліція держави-члена
    ЄС змінює Кримінальний кодекс так, щоб підстахуватися, що її лідер та інші
    політики не відповідатимуть за свої помилки». Лідер ЄНП каже, що такі дії
    впливають на боротьбу з корупцією в Румунії та на функціонування правосуддя в
    цілому. Неймовірно, що правляча більшість у країні ЄС, яка головує у Раді Євросоюзу,
    постійно порушує європейські правила і норми, – зазначає Даул. Він закликав
    уряд Румунії негайно вжити заходів для виконання всіх рекомендацій Венеційської
    комісії та рекомендацій Європейської Комісії з останнього звіту, складеного в рамках
    Механізму співробітництва та контролю в сфері правосуддя.




    ЄВРОПАРЛАМЕНТ
    – У суботу в Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту,
    які пройдуть 26 травня. Румунія матиме 33 депутатів в Європарламенті нового
    скликання, на одного більше порівняно з попереднім складом європейського
    законодавчого органу, якщо Великобританія вийде з Євросоюзу до 23 травня. Серед
    кандидатів до Європейського парламенту є колишній президент, колишні
    прем’єр-міністри і міністри, депутати Європарламенту та мери великих міст. За
    даними опитувань найбільшу підтримку виборців мають керівна
    Соціал-демократична партія та опозиційна Націонал-ліберальна партія. За ними
    йдуть опозиційні Альянс 2020 і партія Про Румунія, а також керівний Альянс
    лібералів і демократів. Шанси потрапити до ЄП також мають представники Демократичного
    союзу угорців Румунії та партії «Народний рух». Вибори до Європарламенту відбуваються
    на тлі румунського головування в Раді Європейського Союзу.




    РЕФЕРЕНДУМ
    – 26 травня разом з виборами до Європарламенту в Румунії відбудеться референдум
    з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоханнісом. Румуни покликані
    відповісти на два запитання: чи згодні вони із забороною амністії та
    помилування за корупційні правопорушення і чи згодні вони із забороною
    прийняття урядом термінових постанов у сфері правосуддя. Президент заявив, що
    румуни мають можливість проголосувати і показати, що вони думають про Соціал-демократичну
    партію і про те, що глава держави назвав наступом цієї політичної сили на правосуддя,
    маючи на увазі суперечливі зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів і до законів, що регулюють діяльність органів судової влади. Клаус Йоханніс
    закликав румунів реалізовувати своє право голосу, запевнивши, що результат референдуму
    буде враховано. Партії правлячої коаліції вважають, що президентський
    референдум не є необхідним кроком для суспільства, а опозиція підтримує
    ініціативу глави держави.





  • 23 квітня 2019 року

    УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    відхилив усі три кандидатури керівної Соціал-демократичної партії на посади
    міністрів в уряді Віоріки Денчіле. Глава держави повідомив, що запропоновані
    кандидатури не відповідають кваліфікаційним вимогам даних посад і попросив
    прем’єрку надіслати інші пропозиції. Замість Тудорела Тоадера на
    посаду міністра юстиції керівництво СДП запропонувало кандидатуру заступника голови Палати
    депутатів Єуджена Ніколічу. Соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку міністру юстиції після того, як він відмовився поставити свій підпис
    під суперечливими терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Віоріка Денчіле повідомила Адміністрацію
    Президента і про відставки міністра європейських фондів Ровани Плумб і міністра
    румунів звідусіль Наталії Інтотеро, які балотуються в депутати Європейського
    Парламенту. На посаду міністра європейських фондів була запропонована
    кандидатура депутата Оани Флорі, а на пост міністра у справах румунів звідусіль -
    сенатор Лівіу Бреїлою. Пізніше прем’єр-міністр заявила, що рішення глави
    держави про
    відхилення трьох кандидатур є неприйнятним і невиправданим. У цьому контексті вона
    оголосила, що направить президенту пропозицію щодо призначення
    віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерських відносин Румунії Ану Бірчалл на посаду т.в.о.
    міністра юстиції,
    міністра фінансів Єуджена Теодоровіча – т.в.о.     міністра європейських фондів та
    міністра з питань ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефана Опрю- т.в.о. міністра з питань румунів звідусіль.




    ЗСР – Збройні Сили Румунії святкують 23 квітня День
    сухопутних військ. З цієї нагоди Президент Клаус Йоханніс надіслав лист-привітання,
    в якому зазначає, що участь і мужність військових цієї категорії сил є приводом
    для гордості і сприяє забезпеченню клімату безпеки і стабільності всіх румунів,
    а також безпеки і миру в регіоні та в Європі. Сухопутні війська продовжують робити
    послідовний внесок у місії, в яких бере участь Румунія, зокрема в Афганістані,
    Іраку та в західно-балканському регіоні, – зазначає Клаус Йоханніс. І
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле привітала румунських військовослужбовців.
    Відданість і професіоналізм румунських військових зміцнюють повагу до Румунію і
    демонструють, що наша країна є надійним союзником для своїх партнерів, – сказала
    Віоріка Денчіле.




    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна комісія з питань правосуддя сьогодні схвалила
    законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був схвалений минулого тижня Сенатом,
    верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином усі пропозиції щодо
    внесення поправок від представників опозиційних сил були відхилені. За
    підсумками дебатів спеціальна комісія з питань правосуддя розробила звіт, який буде
    винесений завтра на голосування пленуму Палати депутатів. Нагадаємо, що раніше сенатори
    видалили з відповідного законопроекту усі статті, оголошенні суддями
    Конституційного суду Румунії такими, що не відповідають Основному закону. Водночас
    залишилися незмінними поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли
    фільтр конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень – скорочення
    строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку, після
    відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість.





    ТЕРАКТИ – У Шрі-Ланці сьогодні був оголошений
    національний день жалоби після цілої низки вибухів у неділю, в результаті яких
    загинуло щонайменше 320 осіб, а близько 500 – одержали поранення. Теж у вівторок почалися перші масові поховання жертв терактів. Магазини, в яких продаються
    алкогольні напої були закриті, прапори – приспущені, а на радіо і по телебаченню
    не транслювалися розважальні програми і
    передачі. У вівторок о 8:30 ранку за місцевим часом жертв терактів вшанували
    трьома хвилинами мовчання. У неділю влада ввела надзвичайний стан по всій
    країні після низки смертельних вибухів у кількох християнських
    церквах під час релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді
    розкішних готелів переповнених туристами. Більшість терактів були скоєні в
    столиці Коломбо. Поліція вже затримала 40 осіб, які можуть бути пов’язані з
    місцевим ісламським екстремістським угрупуванням, що підозрюють у скоєнні терактів.




    ВІЗИТ – Північна Корея підтвердила, що її лідер Кім Чен Ин
    найближчим часом відвідає Росію де вперше проведе переговори з президентом
    Володимиром Путіним. Згідно з Бі-Бі-Сі офіційне інформаційне агентство КНДР повідомило, що сторони мають намір провести спільні
    переговори, але не оприлюднило місце, дату зустрічі і заявлену тему для розмови
    лідерів двох країн, однак російські ЗМІ пишуть, що вони зустрінуться у четвер
    на острові Російський у Владивостоці. Бі-Бі-Сі також відзначає, що після
    провалу переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова між Дональдом
    Трампом і Кім Чен Ином в Ханої в лютому, цей візит розглядається як шанс для
    Пхеньяна спробувати показати, що він має сильних союзників і, що його
    економічне майбутнє не залежить тільки від домовленості з Вашингтоном.


    МІГРАЦІЯ – В умовах, коли явище міграції, безпека кордонів
    та реформа політики притулку домінують в європейських дебатах, Румунське
    головування в Раді ЄС проводить на цьому тижні конференцію під назвою «Оперативні
    рішення для безперервного і безпечного перетину морських і наземних кордонів ЄС».
    Нещодавно посли держав-членів підтвердили від імені Ради ЄС досягнення неофіційної
    домовленості між представниками Європейського парламенту та Румунського
    головування в Раді ЄС щодо регламенту прикордонної поліції та берегової охорони
    на європейському рівні. Ця домовленість розширює мандат Фронтекту з надання підтримки державам-членам із захисту кордонів,
    перевірки вислання нерезидентів та у співпраці з третіми країнами. Європа має
    понад 13 000 км зовнішніх сухопутних кордонів і майже 66 000 км на морі, з чого
    й випливає необхідність зміцнення безпеки кордонів.

  • 17 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Парламент Румунії на спільному засіданні двох
    палат схвалив ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня, одночасно з виборами до Європейського
    Парламенту. Теми, запропоновані главою держави стосуються заборони амністії та
    помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду приймати термінові постанови у сфері кримінальних
    правопорушень та судоустрою.
    Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
    постанови у Конституційному суді. З такою ініціативою президент виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених парламентською
    більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі критики як в країні,так і з боку європейських партнерів Румунії. Позиція законодавчого
    органу щодо проведення
    референдуму має консультативний характер. Ініціатива президента, котрий минулого тижня провів консультації з
    цього питання з парламентськими партіями, отримала у вівторок одностайну підтримку членів комітетів з
    питань правової політики та правосуддя.




    ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат сьогодні схвалив
    ряд поправок до Кримінального кодексу Румунії, які наступного тижня будуть
    винесені на розгляд Палати депутатів. Вони були схвалені у вівторок спеціальною
    парламентською комісією з питань реформи правосуддя, після того, як міністр
    юстиції Тудорел Тоадер не погодився прийняти відповідні поправки до Кримінального
    кодексу терміновою постановою уряду. Голова комісії, соціал-демократ Флорін
    Йордакє пояснив, що терміновість пояснюється тим фактом, що чинний уряд не втілив
    у законодавство статті, що були визнані суддями Конституційного суду такими, що
    відповідають Конституції. У вівторок на засіданні комісії міністр юстиції
    Тудорел Тоадер заявив, що парламент зобов’язаний привести Кримінальний та
    Кримінально-процесуальний кодекси у відповідність до рішень Конституційного
    Суду, оскільки у цьому випадку йдеться про законопроект. Парламентська опозиція
    звинувачує більшість у тому, що ці поправки були схвалені, щоб звільнити низку
    політичних лідерів від кримінальної відповідальності.




    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні у Бухаресті відкрив міжнародну
    конференцію «Зміцнення Східного флангу НАТО: виклики та стратегії узгодження
    заходів Балтійського та Чорноморського регіонів». Глава держави твердо
    підтримав унітарну, консолідовану і цілісну присутність НАТО на всьому Східному
    фланзі. Така присутність потрібна від Балтійського до Чорного морів для
    досягнення ефективного потенціалу стримування та оборонної позиції НАТО, – сказав Йоханніс.
    Він зазначив, що Чорноморський регіон продовжує стикатися із замороженими
    конфліктами і латентною напруженістю. Крім того зростає клімат конфронтації та
    сильної мілітаризації Чорного моря, а також спостерігається активізація
    гібридних дій, які є дуже небезпечними з огляду на їх наслідки, як для Румунії,
    так і для румунських партнерів і партнерів НАТО в регіоні.




    НОТР-ДАМ – Сьогоднішнє засідання французького уряду, яке очолив президент
    Еммануель Макрон було присвячене ліквідації наслідків пожежі, яка частково
    зруйнувала собор Нотр-Дам у Парижі, найбільш відвідуваний пам’ятник архітектури
    в Європі. Еммануель Макрон вчора, в інтерв’ю французькому телеканалу, пообіцяв,
    що реконструкція не триватиме більше п’яти років. Французький лідер також
    віддав належне пожежникам, які зменшили масштаби катастрофи. Пожежа, що сталася
    у понеділок увечері в Нотр-Дам, викликала хвилю емоцій по всьому світу і
    приплив пожертвувань для реконструкції собору, що є об’єктом Всесвітньої
    спадщини ЮНЕСКО, який щороку приваблював мільйони туристів. Сума пожертвувань
    на реконструкцію Собору Паризької Богоматері досягла майже 1 млрд євро. Чільні
    посадовці Румунії та Румунська Православна Церква висловили свою солідарність з
    французьким народом.




    ПРОТЕСТ – Конфедерація транспортних операторів і ліцензованих перевізників
    Румунії сьогодні провела акцію протесту перед будівлею уряду проти наміру чинної
    влади прийняти термінову постанову, котра на думку перевізників призведе
    до збереження явища незаконних пасажирських перевезень. Віце-прем’єр-міністр та
    міністр розвитку Данєль Сучу у понеділок
    заявив, що протягом двох днів термінова постанова про регулювання діяльності
    онлайн-платформ в сфері перевезення пасажирів буде опублікована в Офіційному віснику.
    Таксисти вимагають відповідних законодавчих змін у парламенті, з пройденням
    всіх етапів прийняття законів, а не в уряді в терміновому порядку. Вони
    наполягають на обмеженні діяльності онлайн-платформ в сфері перевезення
    пасажирів і на запроваджені для останніх нових правил ліцензування, контролю та
    оподаткування, аналогічних тим, що застосовуються відносно водіїв таксі. Минулого місяця, перевізники організували
    кілька акцій протесту в столиці проти незаконних пасажирських перевезень, але сьогоднішній
    є найбільшим.




    НЕДОВІРА – Засідання Сенату, на якому учетверте мала бути розглянута і винесена
    на голосування ініційована опозиційними Націонал-ліберальною партією та
    Союзом «Рятуйте Румунію» резолюція про недовіру міністру юстиції Тудорелу
    Тоадеру було відкладене через відсутність кворуму. Обговорення цього питання були
    відкладене двічі минулого тижня і один раз на цьому тижні. Ініціатори резолюції
    закликали міністра Тоадера відмовитися від того, що вони називають шкідливими
    змінами кримінального законодавства та почати його узгодження з рішеннями Конституційного
    суду. Вони також зажадали відкликати законодавчі зміни у сфері правосуддя, що
    суперечать принципам верховенства права. Опозиція також просить міністра
    юстиції підтримати законодавчу ініціативу про розпуск Спеціального управляння з
    розслідування правопорушень вчинених суддями і прокурорами. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня заявив, що міністр Тудорел Тоадер
    зрадив соціал-демократів у питанні прийняття низки термінових постанов в сфері
    правосуддя.



  • Румунія знову під лупою Європарламенту

    Румунія знову під лупою Європарламенту






    У
    листопаді минулого року Європейський Парламент прийняв резолюцію, в якій
    висловив занепокоєння суперечливою судовою реформою, здійсненої за ініціативи лівоцентристською
    коаліцією більшості Соціал-демократична партія – Альянс лібералів і демократів.
    Вона може поставити під загрозу розподіл влади у державі і підірвати боротьбу з
    корупцією.

    Через 6 місяців відбулися нові дебати про стан верховенства права в
    Румунії, але нічого нового й особливо європейські партнери не відмітили ніяких
    покращень. Навпаки, вони повторили своє послання Бухаресту: румунська влада
    повинна терміново повернутися до реформ і продовжити боротьбу з корупцією.


    Комісар
    з питань юстиції Вера Юрова: «Процес реформ повинен продовжуватися, а не
    зупинятися. У разі необхідності Єврокомісія використовуватиме наявні в її
    розпорядженні засоби. Нинішня ситуація у Румунії становить серйозний ризик
    регресу у сфері верховенства права, особливо стосовно незалежності судової
    влади та боротьби з корупцією. Те, що сталося під час призначення головного
    прокурора майбутньої Європейської прокуратури, не прояснило ці речі.»




    Комісар
    Юрова мала на увазі справу колишнього керівника Національного антикорупційного управління
    Румунії Лаури Кодруци Кьовещі, кандидатуру якої на посаду майбутнього керівника
    Європейської прокуратури рішуче підтримує Європарламент, але проти якої активно
    виступає офіційний Бухарест.




    Член
    Європейського парламенту від Соціал-демократичної партії Дан Ніка пояснив, чому
    пані Кьовеші не є гідною посади європейського головного прокурора. «У 2009 році
    Генеральний прокурор Румунії підписав перший таємний протокол з секретними службами.
    Генеральним прокурором тоді була Кьовеші. Два роки вже публікуються викриття
    про довгий перелік таємних протоколів, підписаних з секретними службами. Румуни
    дізналися про те, що ці протоколи призвели до огидних зловживань і
    несправедливості.»





    Крістіан
    Преда, депутат Європарламенту від румунської опозиції звинуватив бухарестську
    владу у зловживанні щодо правосуддя. «Режим у Бухаресті не є правовою державою,
    оскільки більшість, яка перебуває при владі з 2016 року чинить величезний тиск
    на суддів, прокурорів, на весь корпус магістратів, щоб змусити їх змінити свої
    рішення, які є остаточними, змусити припинити розгляд корупційних дій.»




    Європарламентарії також розкритикували відсутність на дебатах представника румунського уряду, в
    умовах коли Румунія головує в поточному семестрі в Раді ЄС. Водночас вчорашні
    дебати в Європейському Парламенті про стан верховенства права в Румунії не
    закінчилися резолюцією як попередні.