Tag: правосуддя

  • 31 березня – 6 квітня 2019 року

    31 березня – 6 квітня 2019 року

    26 травня на виборах до Європарламенту відбудеться і референдум




    Президент Клаус Йоганніс у четвер оголосив про дві теми
    референдуму, який
    він скликає 26 травня, у день виборів до Європарламенту:це
    заборона амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона
    прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою,
    одночасно з наданням іншим органам влади право безпосередньо звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.Водночас глава держави закликав
    правлячу коаліцію СДП-АЛДЕ
    не затверджувати до
    референдуму жодну термінову постанову щодо правосуддя. Найкращим способом продовжити
    боротьбу з корупцією є нульова толерантність до цього лиха, – сказав Клаус Йоганніс, який ще раз висловив своє
    незадоволення тим, як соціал-демократи затверджують закони у цій сфері. У відповідь представники
    влади звинуватили главу держави у виборчих інтересах. Лідер партнера
    правлячої коаліції АЛДЕ,
    Келін Попеску-Терічану
    зазначив: Президент
    найбільше стурбований не правосуддям, а його переобранням на посаду президента і використовує референдум
    як стрибок у політичну гру,і хоче почати раніше інших кампанію до
    президентських виборів
    ». Проте ліберали, в опозиції,підтримують демарш Клауса Йоганніса про організацію референдуму,
    якого вони вважають корисним. Лідер НЛП Людовик Орбан: Президент дуже
    добре робить, організуючи цей референдум, щоб покласти край спробам тих, хто пограбував Румунію за
    останні 30 років, позбутися довгої руки закону.




    Міжнародні
    попередження на адресу Румунії


    Про те, що правосуддя
    перебуває під тиском, підтверджує також повідомлення надіслане цього тижня 12-ма
    посольствами в Бухаресті, деяких країн-партнерів і союзників, включаючи
    Францію, США та Німеччину. Вони висловили занепокоєння з приводу верховенства
    права в Румунії і закликали сторони, що
    беруть участь у розроблені термінових постанов у сфері правосуддя, утримуватися
    від змін, які б послабили верховенство права і здатність країни боротися зі
    злочинністю і корупцією. У той же час Європейська Комісія та Європейський
    Парламент попередили владу в Бухаресті, що вона повинна повернутися до коректного
    процесу реформ в галузі правосуддя і утриматися від будь-яких заходів, які можуть
    призвести до регресії щодо верховенства права. У жодній державі посли не
    складають порядок денний прем’єр-міністра, – сказала у відповідь
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. А міністр юстиції Тудорел Тоадер відзначив:
    «Як і ви, я бачу, як європейські чиновники висловлюють занепокоєння, але
    занепокоєння висловлюються з превентивним характером, але й з сильним
    електоральним потенціалом. Як міністр юстиції, я роблю просте і поважне
    прохання, яке я неодноразово повторював на національному рівні, а саме: пізнаймо
    себе, поважаймо наші повноваження, національну гідність і специфіку».


    Проблеми для
    колишнього головного прокурора НАУ і генерального прокурора Румунії




    Колишній
    керівник Національного антикорупційного управління (НАУ) у Бухаресті, Лаура Кодруца Кьовеші, позбулася
    судового контролю у справі, в якій її звинувачують у хабарництві, зловживанні
    службовим становищем та неправдивими показаннями. За цих обставин вона може без
    проблем поїхати до Брюсселя, де продовжуються переговори між Європейським
    Парламентом та Радою Європейського Союзу про призначення першого Європейського
    головного прокурора, посада, на яку претендує пані Кьовеші. Остаточне рішення
    про скасування судового контролю було прийняте Верховним судом в
    контексті, коли перший віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс
    заявив, що Лаурі Кодруці Кьовеші треба дати
    можливість підтримати свою кандидатуру, а президент Європейського парламенту Антоніо Таяні, звернувся до румунської влади з
    проханням не перешкоджати кандидатурі колишнього керівника НАУ, якому ця
    установа віддає перевагу. Відділ суддів Вищої ради магістратури негайно
    відреагував і звинуватив тиск на суддю, який повинен був вирішити скаргу
    Кьовеші. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зазначила: Нас попросили не втручатися в
    правосуддя, і мені здається, що це справедливо. Але європейські чиновники
    просять нас припинити кримінальні розслідування. Я говорю їм ясно, що
    прем’єр-міністр Румунії не втрутився і ніколи не буде втручатися в справи правосуддя.
    З іншого боку, колегія
    Національної ради з вивчення архівів політичної поліції Секурітатє вирішила в
    четвер знову перевірити Генерального прокурора Румунії, Августина Лазаря, після
    того, як ЗМІ повідомили, що він співпрацював з політичною поліцією під час
    колишнього диктаторського комуністичного режиму. Крім того, коли він був членом
    Комісії із звільнення в тюрмі міста Аюд,
    одній з найсуворіших репресивних систем, Августин Лазар нібито не хотів умовно
    звільнити антикомуністичного дисидента Юлія Філіпа. Генеральний прокурор
    відхилив звинувачення, що він співпрацював з політичною поліцією.



    Румунія: 15
    років в НАТО




    Румунія й надалі
    буде надійним союзником, просувачем цінностей НАТО і опорою стабільності та
    безпеки в Чорноморському регіоні, – було сказано у вівторок у Бухаресті, в Парламенті,
    на урочистому засіданні, присвяченому 15-й річниці приєднання румунів до Північноатлантичного
    альянсу. До речі, законодавчий орган прийняв декларацію, в якій підтверджується
    прихильність до цінностей Альянсу, але також занепокоєння щодо диверсифікації
    та посилення загроз безпеці держав-членів.

  • 6 квітня 2019 року

    ВИБОРИ
    ДО ЄП
    – Центральне виборче бюро (ЦВБ) Румунії затвердило списки кандидатів від дев’яти
    політичних партій і одного незалежного кандидата в депутати Європейського
    парламенту від Румунії. Відповідно до рішень, опублікованих на сайті установи,
    представники ЦВБ затвердили списки подані Соціал-демократичною партією,
    Націонал-ліберальною партією, Альянсом «2020», що складається із Союзу «Рятуйте
    Румунію» та Партії свободи, єдності і солідарності, Альянсом лібералів і
    демократів, Демократичним союзом угорців Румунії та партією «Про Румунія». Також
    були прийняті списки подані партією «Народний рух», Національним союзом «За
    прогрес Румунії» та партією «Об’єднана Румунія». Члени ЦВБ затвердили і незалежну кандидатуру Грегоріана Тудорана,
    представника Асоціації «Разом за А8». Відповідні рішення можуть бути оскаржені
    в апеляційному порядку до 12 квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях
    будуть визначені шляхом жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і
    завершиться вранці 25 травня. Вибори до Європейського парламенту пройдуть у
    Румунії 26 травня.




    РЕФЕРЕНДУМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на
    консультації щодо референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у
    п’ятницю лідерам парламентських політичних партій зазначається, що консультації
    відбудуться 11 і 12 квітня. У четвер глава держави прийме представників правої
    парламентської опозиції: зокрема Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте
    Румунію» та партії «Народний рух», а також Демократичного союзу угорців
    Румунії та фракції національних меншин у Палаті депутатів. На п’ятницю заплановані консультації з представниками керівної коаліції: Соціал-демократичної партії та Альянсу
    лібералів і демократів. Останні вже відкинули запрошення президента Йоханніса, а лідер соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що не піде на зустріч з главою
    держави, додавши, що на ній буде присутня делегація очолюваної ним партії.
    Нагадаємо, що Клаус Йоханніс на цьому тижні оголосив теми всенародного
    референдуму, що проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського
    парламенту. Мова йде про заборону амністії та помилування за корупційні
    правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у
    сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно з наданням іншим органам
    влади права безпосередньо звертатись до Конституційного Суду з поданням про
    відповідність Конституції цих нормативно-правових актів.




    ЕКОФІН – У Бухаресті сьогодні завершилася дводенна неформальна зустріч міністрів фінансів країн
    ЄС, проведена румунським головуванням в Раді Європейського Союзу. Одним
    з центральних питань суботи була селективна мобільність в межах ЄС. Міністр
    фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив наприкінці зустрічі ЕКОФІН, що
    європейські країни, населення яких масово виїжджає на роботу в інші країни
    Євросоюзу повинні подумати про агресивний пакет заходів, який забезпечить
    рішення для вибіркової мобільності, що призводить до витоку мізків. У п’ятницю
    пройшла нарада Єврогрупи, тобто міністрів фінансів країн, що входять в зону
    євро і перша робоча сесія міністрів фінансів і голів центральних банків країн ЄС.
    Члени Єврогрупи обговорили такі питання, як банківський сектор, інфляція та
    обмінний курс, а також ситуацію в Греції. Голова Єврогрупи Маріу Сентену
    підкреслив, що в результаті аналізу доповіді з моніторингу, було виявлено, що
    Афіни виконали умови для отримання нової фінансової підтримки від Євросоюзу на
    суму майже мільярд євро.




    ТЕНІС -
    Чоловіча збірна Румунії з тенісу сьогодні у місті П’ятра-Нямц здобула перемогу
    над командою Зімбабве в матчі ІІ-ої групи Європа/Африка Кубка
    Девіса. У суботу Маріус Копіл переміг Такані Гарангангу: 6:4, 7:5, а в парному
    розряді дует Хорія Тєкеу/Флорін Мерджа здобув перемогу над тандемом Бенджамін
    Лок/Кортні Лок – 6:1, 6:4. У першому матчі у п’ятницю Бенджамін Лок неочікувано переміг Маріуса Копіла з рахунком 6:4, 7:5, а Драгош Діма виграв – 6:3,
    6:3 поєдинок з Такані Гарангангою. До тепер Румунія і Зімбабве лише один раз зустрічалися
    в Кубку Девіса, у 2000 році в Хараре. Тоді румуни виграли з рахунком 3-2.



  • Теми референдуму 26 травня

    Теми референдуму 26 травня




    Цього тижня, на
    тлі закликів Європейської Комісії, Єврпарламенту та низки країн-партнерів та союзників, включаючи
    США, до чинної ліво-центристської влади в Бухаресті повернути в нормальне русло
    реформу правосуддя, щоб уникнути колізії з принципом верховенства права,
    президент Клаус Йоханніс оголосив теми референдуму 26 травня.




    Це заборона
    амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона прийняття
    урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно
    з наданням іншим органам влади права безпосередньо звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    Президент
    застеріг уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів від
    спроби прийняти нові термінові постанови у сфері правосуддя та кримінальної
    політики до референдуму, оскільки, на його думку, будь-яке подібне рішення
    виконавчої влади буде нелегітимною і суперечитиме Конституції.




    «Громадяни, -
    сказав Клаус Йоханніс, – повинні висловитися, чи хочуть вони пробачити
    засуджених за корупцію осіб і чи згодні вони з тим, щоб уряд приймав термінові
    постанови в таких чутливих сферах, як кримінальне законодавство та організація
    судової системи.»




    Клаус Йоханніс:
    «Нульова толерантність до явища корупції, шляхом заборони амністії та
    помилування у цій сфері, є правильним способом продовжити боротьбу з корупцією,
    оскільки термінові постанови набирають чинності негайно після їх ухвалення, а в
    кримінальних справах, навіть мають зворотну силу, а право звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів має лише Омбудсмен. Настав час громадянам вирішувати,
    чи не варто надати й іншим конституційним органам право звертатися до
    Конституційного Суду з подібним поданням, щоб припинити наслідки
    неконституційних постанов.»




    Найбільша
    опозиційна, Націонал-ліберальна партія, яка підтримує рішення Клауса Йоханніса
    йти на другий президентський термін, вважає референдум з питань правосуддя
    корисним для суспільства. Лідер лібералів Людовік Орбан заявив, що він
    переконаний, що більшість громадян підтримають позицію в цьому питання
    Йоханніса і Націонал-ліберальної партії.




    Соціл-демократи,
    які останнім часом стали об’єктом постійної критики з боку глави держави, у
    поширеній заяві зазначили, що не виступають проти референдуму і очікують
    оприлюднення запитань. Вони кажуть,
    однак, що не дозволить невиправданих нападок на Румунію через вигадані проблеми
    в сфері правосуддя.




    Келін Попеску
    Терічану, лідер Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ), меншого партнера
    соціал-демократів по керівній коаліції, інтерпретує в електоральному ключі
    рішення президента провести референдум одночасно з виборами до Європарламенту.
    Президента найбільше хвилює не правосуддя, а другий термін, він використовує
    референдум як трамплін для входу в політичну гру і хоче почати раніше інших
    кампанію до президентських виборів, – стверджує голова АЛДЕ.




    Лідер
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор каже, що він очікував такі
    теми для референдуму від Клауса Йоханніса і запропонував взагалі відмовитися від термінових постанов.



  • 24 – 30 березня 2019 року

    24 – 30 березня 2019 року

    Чергова
    полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі


    Король Йорданії Абдулла
    II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
    розпочатися
    у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
    цього питання буде ухвалене
    після «завершення відповідного
    аналізу
    всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
    країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
    заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
    громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
    відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
    діяльністю держави і представляє державу в
    міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
    свою
    позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
    реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
    Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
    року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
    наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
    в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
    який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
    Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
    2017 року в прямому ефірі політичного
    ток-шоу. Його заява викликала
    жорстку
    реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
    тимчасово
    відкликала свого посла в Румунії.




    У Румунія
    стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту





    Четвер був останнім
    днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
    подати свої списки або кандидатури на вибори
    до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
    виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
    100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
    реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
    квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
    жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
    травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
    головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
    Націонал-ліберальна партія користуються
    практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
    «Альянс
    2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
    обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
    Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
    угорців Румунії, який користується
    підтримкою приблизно 5% опитаних.

    Референдум з питань правосуддя


    Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
    провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
    але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
    питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
    президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
    громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
    корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
    прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
    дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.




    Корупція та антикорупція


    Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
    і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
    Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
    підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
    показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
    депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
    кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
    стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
    за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
    оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
    злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
    Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
    прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
    Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
    Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
    обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
    2020 року.




    Румунія
    на міжнародних спортивних змаганнях


    Жіноча
    волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
    Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
    змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
    стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
    З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
    Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
    футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
    У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
    європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
    фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
    Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
    етапі та один в 1/8 фіналу.

  • Референдум щодо правосуддя

    Референдум щодо правосуддя

    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у четвер заявив, що він вирішив скликати на 26 травня референдум
    одночасно з виборами до Європейського Парламенту. Він не уточнив, яке питання
    буде винесене, але сказав, що референдум стосуватиметься правосуддя й однією з
    причин, по якій необхідно його провести, за словами президента, це те, що правосуддя потерпає від постійних нападок Соціал-демократичної партії після її
    приходу до влади у січні 2017 року.

    Клаус Йоханніс також повідомив, що
    соціал-демократи працюють над черговою терміновою постановою, на цей раз мова йде про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, і це невдовзі після схвалення у терміновому порядку
    інших суперечливих змін до низки законів, що визначають правові засади
    організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії.






    Після оголошення
    рішення про скликання референдуму глава держави вкотре виступив із різкою
    критикою на адресу уряду. «Дилетантство і некомпетентність є характерними
    рисами того як Соціал-демократична партія управляє країною. А коли ці риси
    переплітаються з прийняттям законів в інтересах злочинців, в тому числі
    партійних лідерів, це може обернутися катастрофою для Румунії. Соціал-демократи
    мають зупинити постійний наступ на правосуддя, вони повинні розуміти, що юстиція
    це не їхня іграшка. Є кілька елементарних принципів, яких дотримуються в
    будь-якій правовій державі, в будь-якій демократії, є цінності, заради яких
    люди вийшли на вулиці і в грудні 1989 року, і в останні два роки. Очевидно, що соціал-демократи
    намагаються ігнорувати цю істину. Але я хочу сказати їм: вони більше не зможуть
    це робити. Правосуддя – це питання національного інтересу, а громадяни мають
    суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб корупція стала
    державною політикою.»




    Щойно після оголошення
    президента, лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня повідомив, що оголосив,
    що його партія планує найближчим часом подати скаргу до прокуратури на дії
    Клауса Йоханніса якого звинуватив у державній зраді. Драгня не уточнив, що конкретно
    має на увазі, але звинуватив главу держави в тому, що той ставиться до органів
    судової влади так, ніби вони йому підпорядковуються, та чинить тиск на суддів,
    натякаючи на нещодавню зустріч Клауса Йоханніса з представниками суддів і
    прокурорів на тему оголошення референдуму. Лівіу Драгня додав, що референдум не
    викликає у соціал-демократів жодних емоцій, і вони не придаватимуть цьому особливого
    значення.




    Лівіу Драгня: «Соціал-демократи
    не розроблятимуть стратегій щодо цього референдуму, скликаного президентом
    Румунії. Ми маємо дві дуже чіткі мети: управляти цією країною, як і раніше, надалі
    сприяти економічному зростанню та приймати рішення на користь румунів, а друга
    – добре організована кампанія для виборів до Європарламенту, щоб кожен румун
    почув наше послання про те, що робитимуть депутати від Соціал-демократичної
    партії в Європейському парламенті.»




    Права опозиція, а
    також частина громадських організацій, підтримують
    ідею референдуму про правосуддя. На тлі публічних спекуляцій про те, що за
    допомогою цього референдуму президент намагається збільшити явку на виборах до Європарламенту і, відповідно, допомогти правим
    партіям здобути більше голосів, деякі неурядові асоціації попередили, що
    референдум не слід розглядати як так званий «виборчий автобус».

  • Вотуми недовіри проти міністрів юстиції та фінансів

    Вотуми недовіри проти міністрів юстиції та фінансів


    Ліва більшість в
    Бухарестському парламенті продовжує працювати без перебоїв. Депутати Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ) відкинули,в середу,дві резолюції про вотум недовіри, внесені правою опозицією проти міністрів фінансів і юстиції. Останньому, Тудорелу Тоадеру, опозиція дорікнула поправки до законів правосуддя шляхом термінових постанов,
    недофінансування судової системи та фіаско скасування Механізму
    співпраці та перевірки. Запроваджений разом із вступом Румунії в ЄС, в 2007 році, Механізм співпраці та перевірки залишається інструментом, за допомогою якого
    Брюссель продовжує контролювати функціонування румунської судової системи.


    Підтриманий АЛДЕ, міністр Тоадер викликав роздратування також серед
    соціал-демократів, які дорікнули
    йому повільність, з якою він просуває зміни у судовій системі. Сильна людина
    коаліції, лідер СДП Лівіу Драгня оголосив, на початку місяця, що існує стан
    незадоволеності серед обранців народу з боку СДП на адресу міністра юстиції Тудорела
    Тоадера. У свою чергу, лідер ДСУР Келемен Хунор заявив, що його партія, яка уклала
    з правлячою коаліцією протокол про парламентську співпрацю, більше не підтримує
    міністра юстиції, і що депутати ДСУР оштрафують міністра під час голосування
    резолюції про вотум недовіри. Під назвою Тудорел Тоадер та СДП-АЛДЕ,
    візьміть ваші брудні руки з Юстиції, резолюція про вотум недовіри, ініційована
    НЛП та СРР отримала лише 126 голосів «за», а 148 депутатів висловилися «проти» та
    два утрималися.


    Важливі парламентарі СДП, так як колишні
    міністри Флорін Йордаке і Олгуца Васілеску, пояснили, що Влада хоче
    вирішити свої проблеми зсередини, а не за
    допомогою Опозиції. Більш категорично, на цей раз Палата депутатів відхилила із 108 голосами «за», 154 «проти» і 18-ма «утриманнями» іншу
    резолюцію про вотум недовіри, на цей раз проти міністра фінансів під назвою Велика жадібність СДП підриває
    національну економіку, ініційовану Союзом «Рятуйте Румунію», Націонал-ліберальною
    партією (НЛП) та Партією «Народний рух» (ПНР). Підписанти стверджують, що Термінова постанова Уряду №114 «підпалила румунську економіку», і опозиція намагається «виправити, якщо не скасувати, цю токсичну постанову».


    Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» в Палаті
    депутатів Крістіна Пруне вимагала відставки міністра фінансів Еуджена Теодоровича
    і заявила, що скасування постанови буде єдиним способом доказати, що Румунія ще
    може повернути стабільність і передбачуваність для приватного сектору, якого
    представники лівої Влади «шантажують та бажають знищити». Підданий критиці
    також діловими колами, через запроваджені податкові заходи, нормативний акт може
    бути поліпшений – зізнався сам міністр
    фінансів Еуджен Теодорович. Він відкидає ідею скасування постанови, але обіцяє,
    що, до кінця місяця, уряд внесе ряд поправок до запровадження податків у сферах
    енергії, телекомунікації та банків.

  • 10 – 16 березня 2019 року

    10 – 16 березня 2019 року

    Держбюджет Румунії повернувся у його первісній
    формі до Президента




    Державний
    бюджет Румунії на 2019 рік, основна розбіжність
    між урядом правлячої
    коаліції СДП-АЛДЕ, з одного боку, і президентом Клаусом
    Йоханнісом та опозицією, з іншого боку, повернувся
    цього тижня назад до глави держави. Потрапивши лише
    у лютому в Парламент, документ був оскаржений
    Президентом в Конституційному
    Суді, а потім, всупереч винесеному Судом
    вироку конституційності, Клаус Йоханніс
    вирішив знову повернути проект державного бюджету в
    Парламент, назвавши його «національною
    ганьбою». Бюджет базується на нереалістичному прогнозі й не
    забезпечить оптимального функціонування деяких державних установ, що відіграють
    ключову роль в суспільстві, ствердив президент, поділяючи погляд правої
    опозиції. За словами Адміністрації Президента, це бюджет, який ставить під
    сумнів дотримання міжнародних договорів, учасником яких є Румунія, а також
    законодавство в цій сфері, яке було покликане обслуговувати переважно політичні
    інтереси невеликої групи. Проте, згідно з представниками СДП, бюджет 2019 року
    забезпечує ресурси, необхідні для всіх основних економічних галузей, це
    революційний проект, спрямований на підтримку здоров’я та освіти, і називають
    демарш президента політичним. Таким чином, закон про державний бюджет був знову
    прийнятий Парламентом і повернутий Президентові в первісному вигляді.




    Візит першого заступника голови Єврокомісії в
    Бухаресті




    Румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та перший віце-президент Європейської Комісії
    Франс Тіммерманс зустрілися, в понеділок, у Бухаресті, візит високопоставленого європейського чиновника відбуваючись на тлі піврічного головування Румунії в Раді ЄС. Зосереджені на доброму функціонуванні Союзу, переговори також торкнулися принаймні суперечливих змін, внесених в Бухаресті до законів у сфері правосуддя, спочатку в Парламенті, а потім шляхом
    термінової постанови.
    Після опублікування минулої осені несприятливої ​​доповіді в рамках Механізму співпраці та
    перевірки у сфері правосуддя, Франс Тіммерманс каже, що, на даний момент він не бачив жодного прогресу, а лише відмову
    лівого уряду в
    Бухаресті взяти до
    уваги документ. Європейський
    посадовець сподівається, що експерти з обох сторін швидко знайдуть рішення для впровадження
    рекомендацій Механізму
    співпраці і перевірки.
    Корупція майже
    автоматично зростає коли є загроза верховенству права – саме тому Європейська
    Комісія запропонувала обумовити виділення європейських коштів дотриманням верховенства права в державах-членах, пояснив перший віце-президент Європейської
    Комісії.




    Звіт Держдепартаменту США




    Правосуддя займає центральне місце
    у в доповіді Державного департаменту США про стан прав людини в Румунії. Вашингтон
    відзначає, що феномен корупції залишається поширеним в нашій країні, незважаючи на численні кримінальні провадження, і що було складено багато
    звітів про такі практики на урядовому рівні.
    Відсутність персоналу, фізичного простору і технології у судовій системі перешкоджає ефективності
    судових актів та занадто
    затягує судові процеси,
    повідомляє Державний департамент. Водночас, корупція
    поширена також у сфері
    державних закупівель, а хабарництво є
    звичайним явищем у державному секторі, особливо в секторі охорони здоров’я, свідчить документ. Так само, дискримінація ромів продовжує залишатися важливою проблемою, а стосовно свободи преси, Державний департамент США
    зазначає, що
    незалежні ЗМІ були активними і висловлювали широке коло поглядів без явних
    обмежень. Натомість, у випадку контрольованих або близьких
    ЗМІ політикам або політичним групам, новини та редакційна орієнтація часто
    відбивали погляди власників
    ЗМІ, критикуючи
    політичних опонентів та інших медіа організацій.




    Консультації з питань Брекзит-у в Бухаресті




    Головний переговірник Європейського Союзу з питань Брекзит-у Мішель
    Барньє перебував, у четвер, у Бухаресті, для проведення консультацій на
    найвищому рівні стосовно
    виходу Великобританії з ЄС. Переговори, у тому числі з прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, зосереджувалися на визначенні
    стратегії Європейського Союзу на найближчий період. За словами Мішеля Барньє,
    відкинення вдруге, у вівторок, у лондонському Парламенті, угоди про вихід Великобританії з ЄС, ще більше ускладнює ситуацію. Головний переговірник Європейської
    комісії з питань
    Брекзит-у виступив з
    промовою на Європейському саміті регіонів і міст в Бухаресті, нагоди з якої торкнувся і питання розроблення
    політик ЄС на найближчі роки для побудови сильнішої Європи, особливо після виходу Великобританії з ЄС.Мішель Барньє
    підкреслив, що у нього дуже компетентна команда, і за 18 місяців переговорів
    він намагався досягти домовленості з британцями, а не проти них. За словами
    європейського чиновника, пріоритетом має бути доля тих 4,5 млн. громадян, інтереси
    яких безпосередньо зачепить Брекзит, з
    яких 3,5 млн. громадян з 27 держав ЄС, які перебувають на британській
    території, а близько 1 млн. британських громадян, які перебувають в ЄС.

  • Франс Тіммерманс-виступ на користь верховенства права

    Франс Тіммерманс-виступ на користь верховенства права

    В понеділок відбулася зустріч прем’єр-міністра
    Румунії Віоріки Денчіле з першим віце-президентом
    Європейської комісії Франсом Тіммермансом, ще одна зустріч
    запланована наступного тижня в Брюсселі. Така кількість переговорів обумовлена
    статусом Румунії, пов’язаного з її головуванням в Раді ЄС протягом цього
    семестру. Проте дискусії не обмежуються виключно координацією функціонування
    ЄС. Зокрема, в понеділок, Франс Тіммерманс торкнувся делікатного для влади в Бухаресті питання щодо стану демократії та дотримання
    верховенства права. Мова йде про внесення поправок
    до законів правосуддя, прийнятих в парламенті, а також через термінові постанови,
    що є принаймні сумнівними, і викликали тривогу у партнерів Румунії.


    Після
    опублікування минулої осені доповіді про несприятливий стан правосуддя в рамках
    Механізму співпраці та перевірки правосуддя, Франс Тіммерманс відмітив, що він не побачив жодного
    прогресу, а представники лівої влади відмовилися взяти документ до уваги. Високий представник Єврокомісії сподівається, що
    експерти обидвох сторін швидко знайдуть рішення для впровадження рекомендацій,
    наданих в рамках Механізму співпраці та контролю. Ми хочемо бути
    впевненими,-сказав перший віце-президент
    Європейської Комісії,- що Румунія зможе домогтися прогресу у
    забезпеченні верховенства права й ми хочемо переконатися, що боротьба з
    корупцією триває. Наступного тижня Віоріка Денчіле та Франс Тіммерманс знову зустрінуться для обговорення цієї
    теми. Загалом, будь-який контакт віце-президента Європейської Комісії і
    кандидата європейських соціалістів на посаду голови Єврокомісії стосується тем дотримання верховенства права.

    Також в понеділок Франс Тіммерманс отримав нагороду «Почесного доктора» Національної школи політичних та адміністративних досліджень і торкнувся в промові своєї улюбленої теми. Він зізнався, що три десятиліття тому не думав, що Румунія стане членом ЄС у 2007 році. Однак разом із євроінтеграцією, окрім привілеїв з’явилася й відповідальність, зазначив Тіммерманс. Одним з таких відповідальних кроків є подолання фази Механізму співпраці та контролю створеного для розв’язання проблем, що не були вирішені до інтеграції Румунії в ЄС. «Наше суспільство та інституції базуються на наступних принципах: демократія, верховенство права та повага до основних прав людини. Ви не можете протистояти один проти одного, і ризиковано вважати, що перемога на виборах дає право більшості посилити контроль над судовою владою або пресою», – підкреслив Франс Тіммерманс.

    Коли існує загроза верховенству права, корупція збільшується майже автоматично. Ось чому Європейська Комісія запровадила зв’язок між наданням фінансуванням із європейських фондів за умови дотриманням верховенства права в державах-членах, пояснив перший віце-президент Європейської комісії

  • 7 березня 2019 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у четвер, в останній день свого візиту до Брюсселя, провела зустріч з головним переговірником Європейського Союзу з питань Брекзиту Мішелєм Барньє, в контексті наближення наміченої дати виходу Великої Британії з ЄС – 29 березня. Переговори були зосереджені на захисті прав європейських громадян. У середу, у перший день свого візиту, прем’єр-міністр Румунії зустрілася з віце-президентом Європейської Комісії Франсом Тіммермансом, з яким обговорила останні поправки до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії. Представник Єврокомісії висловив зростаючу стурбованість останніми подіями у питаннях, пов’язаних з Механізмом співробітництва і контролю в сфері правосуддя. Вони домовились про зустріч експертів Румунії та Європейської комісії на наступному тижні для обговорення відповідних питань.

    РЮВС – Рада ЄС сьогодні прийняла рішення про внесення змін до механізму цивільного захисту. Таким чином, ЄС посилює свої спроможності щодо покращення системи запобігання ризикам та надання своєчасної підтримки державам-членам та іншим країнам-учасницям при будь-якій природній або техногенній катастрофі. Схвалений сьогодні Радою юстиції та внутрішніх справ нормативно-правовий акт передбачає створення резерву додаткових ресурсів – rescEU, для надання допомоги в ситуаціях, коли існуючі загальні можливості є недостатніми. Засідання міністрів юстиції на внутрішніх справ країн ЄС очолила міністр внутрішніх справ Кармен Дан у контексті головування Румунії в Раді ЄС. Порядок денний також включав співпрацю на європейському рівні у сфері юстиції та безпеки кордонів, реформування Спільної європейської системи надання притулку, відповіді ЄС на міграцію та тероризм. У п’ятницю міністрам юстиції буде надано актуалізовану інформацію про останні кроки, вжиті для створення Європейської прокуратури, яка має запрацювати у 2020 році.

    ПРАВОСУДДЯКолишня
    очільниця Національного антикорпційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
    сьогодні після допиту в спеціальному
    відділі з розслідування злочинів
    вчинених суддями і прокурорами, заявила, що
    була викликана для давання показань в одній справі і констатувала, що проти неї
    була порушена ще одна кримінальна справа за фактом створення організованого
    злочинного угруповання, що складалося з прокурорів антикорупційного
    управління. Лаура Кодруца
    Кьовеші також повідомила, що в процесі ознайомлення
    нею з новими обвинуваченнями, прокурором у другій справі були порушені всі її
    процесуальні права, а одним з таких порушень є вручення їй
    документів, що не мають підпису прокурора. Нагадаємо, що колишній головний
    антикорупціонер Румунії сьогодні
    була викликана на допит як підозрювана у справі за фактами зловживання службовим становищем, хабарництва та завідомо
    неправдиві показання. Усі звинувачення вона відкидає. Переше провадження проти
    неї було порушене за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
    партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
    час ховається в сусідній Сербії. Лаура
    Кодруца Кьовеші є головним фаворитом на посаду головного прокурора Європейської прокуратури. Наприкінці лютого вона отримала
    найбільшу кількість голосів у комітетах громадянських свобод та з питань
    бюджетного контролю Європейського парламенту, за підсумками слухань трьох
    кандидатів на посаду першого в історії головного прокурора Європейської
    прокуратури.

    ПРОТЕСТ – Викладачі та студенти Національної школи політичних та адміністративних наук у четвер висловили свою солідарність з протестом магістратів та приєдналися акції своїх колег з різних румунських вишів. Вони засудили «будь-яку спробу політичного підпорядкування» правосуддя в Румунії. Нагадаємо. Що раніше й актори кількох театрів у Бухаресті та інших містах Румунії організовували акції протесту на знак солідарності з суддями та прокурорами. Нещодавня термінова постанова уряду, що вносить низку суперечливих змін до законів, що визначають правові засади здійснення правосуддя у Румунії наразилася на шквал критики з боку магістратів. Прокурори і судді близько 80 прокуратур і судів у більш ніж половині повітів країни розпочали акцію протесту, що припускає тимчасове призупинення роботи та проведення мовчазних протестів перед судовими інстанціями.

    ЦЕНТРОБАНК – Сприяння фінансовому співробітництву та економічні і фінансові події на глобальному рівні стали центральними темами візиту голови НБР Мугура Ісереску до Китаю на запрошення свого колеги у Пекіні Ганя Ї. Як повідомляє прес-служба Національного банку Румунії, з 28 лютого по 5 березня румунська делегація мала зустрічі з керівництвом китайського центрального банку, Банку Китаю, одного з найбільших комерційних банків, що контролюються державою, та Азійського міжнародного інфраструктурного банку, міжнародного банку, створеного у Пекіні в 2016 році, що інвестує в інфраструктуру та інші сектори азійських країн.

  • 04 березня 2019 року

    ЗАКОНОДАВСТВО – Термінова постанова №114, прийнята наприкінці минулого
    року містить низку заходів, спрямованих на стимулювання економічного
    розвитку, шляхом збільшення рівня інвестицій та заохочення проектів, що приносять безпосередню вигоду пересічним громадянам, – заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сьогодні у пленумі Палати депутатів. За словами прем’єрки, скасування постанови може призвести
    до скорочення доходів, інвестицій та пільг. Глава румунського уряду була запрошена
    до парламенту опозиційною Націонал-ліберальною партією, яка піддала гострій
    критиці цей нормативно-правовий акт, разом з іншими опозиційними партіями,
    бізнес-середовищем та банками. Суперечлива постанова запроваджує нові податки у
    банківському, телекомунікаційному та енергетичному секторах.




    ОЕСР – Румунія отримала підтримку Франції для вступу до Організації економічного
    співробітництва та розвитку (ОЕСР). Про це
    повідомило сьогодні Міністерство фінансів. Міністр
    фінансів Єуджен Теодоровіч подякував своєму французькому колезі за його лист
    Генеральному секретарю ОЕСР і додав, що це є доказом того, що європейські партнери
    цінують роботу Уряду Румунії в рамках головування в Раді Європейського Союзу та
    є визнанням Румунії як рівноправного партнера усередині європейського
    співтовариства. Міністерство фінансів стверджує, що майбутнє приєднання Румунії
    до ОЕСР принесе чимало переваг, включаючи підвищення довіри до румунської економіки,
    доступ до інструментів організації та центрів прийняття економічних рішень, а
    також можливість сприяти глобальному економічному управлінню.




    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейська народна партія може отримати 181 місце,
    європейські соціалісти – 135, а ліберали – 75 місць в Європарламенті наступного
    скликання після виборів 23-26 травня.
    Про це зазначається на сайті Європейського парламенту. Четверте місце може посісти
    праворадикальна «Європа націй і свободи» – 59 місць, а п’ятими є зелені – 49
    місць. Румунія, в якій вибори до Європейського парламенту заплановані на 26
    травня, матиме 33 місця на одне більше ніж зараз. 11 мандатів має шанси здобути
    керівна ліва Соціал-демократична партія, 9 – опозиційна права Націонал-ліберальна
    партія, керівний Альянс лібералів і демократів та опозиційні Союз «Рятуйте
    Румунію» і партія Про Румунія – по три і по два мандати партія ПЛЮС і Демократичний союз угорців
    Румунії. Дані мають в основі соціологічні дослідження, проведені проведені на
    національному рівні наприкінці лютого. Перші прямі вибори до Європейського
    парламенту відбулися 40 років тому – 12 червня 1979 року. Цьогорічне
    голосування буде найважливішим в історії парламенту, враховуючи політичний
    контекст, прогнозований вихід Великої Британії Сполученого Королівства, політичні виклики й
    транскордонні проблеми. В Європейському парламенті нового скликання працюватимуть 705 депутатів,
    на 46 менше ніж у нинішньому.




    ЗЕМЛЕТРУС – Національний науково-дослідний інститут фізики Землі у
    Бухаресті відзначає сьогодні 42 річницю руйнівного землетрусу 1977 року
    проведенням низки заходів з підвищення обізнаності населення про ризик нового
    великого землетрусу в Румунії. За даними експертів, найбільш безпечними будівлями
    в Бухаресті є ті, які були побудовані в період між 1963 і 1989 роками, а також
    ті, що були зведені після 2000 року. Нагадаємо,
    що 4 березня 1977 року землетрус
    силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію. Жахлива трагедія забрала
    1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і завдала матеріальної шкоди,
    яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230 тисяч будинків були вщент
    зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив
    масштабну соціо-економічну кризу, наслідки якої, на думку істориків,
    комуністична диктатура не зуміла подолати до свого падіння в 1989 році Експерти
    попереджають, що в разі аналогічного землетрусу у Бухаресті обваляться сотні будівель.




    ПРАВОСУДДЯ – Міністерство юстиції Румунії сьогодні опублікувало на своєму веб-сайті для публічного обговорення проект Поправки до Термінової постанови №7 про про внесення низки змін до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії, прийнятою урядом два тижні тому. Поправки до тексту суперечливої постанови були ініційовані відбуваються кількаденних протестів румунських суддів та прокурорів у Бухаресті та інших містах країни, які стверджують, що ці зміни негативно впливають на незалежність юстиції. Таким чином згідно з останньою редакцією відповідного нормативно-правового акту, опублікованого на сайті Міністерства юстиції, керівники Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного управління та Управління по боротьбі з організованою злочинністю знову призначатимуться за згодою колегії прокурорів Вищої ради магістратури. Водночас вони призначатимуться Президентом Румунії, за поданням Міністра юстиції, з-поміж прокурорів з понад 15-річним досвідом роботи, строком на три роки з можливістю одного повторного терміну. Також, з метою дотримання принципу поділу системи кар’єрного росту, було скасоване положення суперечливої постанови, що дало право суддям обіймати керівні посади у прокуратурах.

  • 24 лютого – 2 березня 2019 року

    24 лютого – 2 березня 2019 року

    Протести
    румунських магістратів



    У Румунії тривають
    безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
    чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
    поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
    здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
    діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
    лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
    І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
    свою діяльність до 7 березня. Усі
    справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
    будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
    постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
    питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
    постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
    постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
    можуть посідати керівні посади в прокуратурах.




    Колишня керівниця
    антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури





    Колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
    у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
    (CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
    посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
    третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
    Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
    просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
    всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
    підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
    роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
    постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
    не чекала і не чекаю.»
    У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
    перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
    Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
    «зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
    кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
    проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
    партії Клаудіу Манда заявив, що
    соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
    голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
    Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.




    Рекомендації Європейської Комісії для Румунії



    Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
    Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
    У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
    постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
    принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
    комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
    рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
    негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
    на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
    менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
    румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
    операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
    мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
    Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
    У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
    проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
    продуманих реформ.




    Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
    дев’ятки»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
    візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
    на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
    ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
    Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
    східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
    занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
    військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
    загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
    про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
    оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
    регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
    партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
    обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
    чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
    Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий – у Варшаві в червні 2018 року.

  • 28 лютого 2019 року

    Б9 – Президент Румунії Клаус Йоханніс перебуває з робочим
    візитом у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті в форматі «Бухарестська
    дев’ятка» (Б9), на якому також присутні лідери
    ЄС та НАТО. Глава румунської держави у своєму виступі висловив занепокоєння з
    приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що військові дії протягом останніх
    років свідчать про те, що Росія продовжує бути загрозою для стабільності в
    регіоні. Клаус Йоханніс сказав, що події в регіоні свідчать про те, що союзники
    мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські оборонні можливості і
    забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в регіоні. Він наголосив на
    необхідності надання більшої підтримки партнерам НАТО на Сході, щоб збільшити їх обороноздатність
    перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до чистої пропаганди.
    Президент Румунії підкреслив, що НАТО й ЄС повинні тісніше співпрацювати.
    Формат Б9 був створений з ініціативи
    президентів Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в
    Бухаресті, а другий – у Варшаві в червні 2018 року.




    РАТИФІКАЦІЯ – Процес ратифікації
    Румунією Протоколу про приєднання Північної Македонії до Північноатлантичного
    альянсу завершиться найближчим часом, – заявила сьогодні у Бухаресті
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле після зустрічі зі своїм македонським колегою
    Зораном Заєвим. Глава румунського уряду запевнила, що Північна Македонія
    отримає від Румунії всю необхідну підтримку, щоб якнайшвидше стати 30-ю
    державою-членом НАТО, а також на шляху
    зближення з ЄС. Під час зустрічі також було розглянуто й питання двостороннього
    співробітництва. Нагадаємо, що Палата депутатів у середу одноголосно прийняла
    законопроект про ратифікацію Протоколу про приєднання Республіки Північна
    Македонія до Організації Північноатлантичного договору.


    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 500 військовослужбовців сухопутних військ
    Сполучених Штатів Америки, дислокованих в Європі, прибудуть разом з військовою
    технікою на повітряну базу ім. Міхаїла Когелнічану на південному сході Румунії.
    Згідно з заявою Міністерства оборони Румунії, американські війська
    перебуватимуть у Румунії протягом дев’яти місяців, після чого вони будуть
    замінені іншими бойовими частинами, забезпечуючи таким чином постійну військову
    присутність, засновану на постійній ротації в Європі в рамках участі США у
    забезпеченні безпеки східного флангу НАТО. Американці візьмуть участь у
    багатонаціональних навчаннях разом з військами сухопутних військ Збройних Сил
    Румунії. З іншого боку, понад 110 військовослужбовців візьмуть участь у перших багатонаціональних навчаннях,
    організованих ВМС Румунії у 2019 році під назвою «Посейдон-2019», які відбудуться
    з 1 по 8 березня в румунських територіальних водах і в міжнародних водах західної
    частини акваторії Чорного моря. У них візьмуть 10 румунських військових
    кораблів, по одному – з Болгарії, Німеччини, Іспанії та Туреччини і два
    швидкохідних судна для водолазів.




    ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА – Міністр комунікації Румунії Александру
    Петреску з 28 лютого по 1 березня очолює неформальну зустріч міністрів комунікації
    країн ЄС і ІІІ-ю Міністерську зустріч з
    питань цифрової економіки ініціативи ЄС «Східне партнерство, які проходять у
    Бухаресті. З цього приводу міністри ЄС, відповідальні за цифрову економіку, або
    їхні представники зустрічаються зі своїми колегами з Вірменії, Азербайджану,
    Білорусі, Грузії, Республіки Молдова та України, а порядок денний переговорів
    зосереджується на поширенні переваг Єдиного цифрового ринку ЄС на
    східноєвропейських партнерів. У неформальній зустрічі беруть участь міністри
    телекомунікацій ЄС, а також Європейський комісар з питань цифрових технологій
    Андрус Ансіп. Основними темами обговорення є штучний інтелект та стратегія
    цифрового єдиного ринку – після 2020 року. Українську делегацію очолює перший
    віце-прем`єр-міністр, Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степан
    Кубів. Сьогодні, в кулуарах зустрічі держсекретар Мінекономрозвитку України
    Олексій Перевезенцев провів двосторонню зустріч з Міністром економіки Румунії
    Нікулаєм Беделеу та держсекретарем Міністерства економіки Румунії Іліє Келіном
    Бодею. У ході зустрічі сторони обговорили питання двостороннього
    співробітництва в економічній сфері.






    ПРАВОСУДДЯ – Судді Бухарестського трибуналу сьогодні
    вирішили призупинити свою діяльність до 7 березня на знак протесту проти
    прийняття термінової постанови про внесення низки суперечливих поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії. Усі справи, що перебувають на
    розгляді Трибуналу м.Бухарест за винятком термінових випадків, будуть
    відкладені на сім днів. Судді вимагають скасування відповідної постанови та
    призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів, вчинених
    магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього питання. Таким
    чином судді бухарестського трибуналу приєдналися до протестів, розпочатих кілька
    днів тому прокуратурами, суддями та професійними асоціаціями магістратів з різних
    міст Румунії.

  • Нові протести проти зміни законів правосуддя

    Нові протести проти зміни законів правосуддя

    Тисячі людей знову вийшли на вулиці в Бухаресті і багатьох
    великих містах Румунії, щоб протестувати проти
    положень термінової постанови про внесення змін до законів правосуддя. Вони
    вимагають скасування нормативного акта, який, на їхню думку впливає на
    незалежність магістратів і блокує діяльність прокуратур. Ініційована міністром юстиції Тудорелом Тоадером, і прийнята минулого тижня урядом, термінова
    постанова вносить зміни
    до правил призначення різних категорій суддів і скорочує прерогативи прокурорів. Цим
    нормативним актом змінюється процес призначення головних прокурорів і усувається
    більша частина контролю
    над відділом розслідування
    магістратів,
    який, на думку
    критиків, створений
    для залякування.




    Це останні зміни, які
    соціал-демократи, при владі разом з АЛДЕ, зробили за останні два роки, і які
    викликали масштабні вуличні протести.Ми прийшли захищати те, що
    залишилося від верховенства права, – сказали демонстранти, скандуючи
    антикорупційні гасла і вимагаючи відставки уряду. У п’ятницю сотні магістратів
    протестували в кількох великих містах, а частина прокурорів вирішила призупинити свою діяльність, щоб
    засудити прийняття цих змін. Європейська Комісія, Державний департамент США та
    тисячі румунських магістратів вважають, що зміни загрожують незалежності судової влади та
    верховенству
    права.




    Раптові внесення змін до законів правосуддя через термінову
    постанову, без консультацій з Вищою радою
    магістратури та корпусом магістратів,
    мають значний вплив на спроможність всього корпусу прокурорів виконувати свої конституційні
    завдання, – йдеться в заяві прокурорів у Бухаресті. СДП, при поверненні до влади наприкінці 2016 року,
    розпочала суперечливий перегляд судової системи, мотивуючи свої дії, стверджуючи, що ці зміни «виправляють зловживання суддів»,
    підтримуючи справедливе правосуддя.




    З іншого боку, критики стверджують,
    що мета цієї реформи матиме між бенефіціарами лідера СДП Лівіу Драня, засудженого за фальсифікацію
    виборів. Під час мандату
    Лаури Кодруци Кьовеші, звільненої минулого року, Національне
    антикорупційне управління
    засудило
    за корупцію на високому рівні багато чиновників, включаючи
    міністрів і законодавців, за що вона була високо оцінена ЄС. Проте останнім часом Брюссель,
    який уважно стежить за правосуддям в Румунії, неодноразово попереджав уряд
    діяти відповідно до рекомендацій Європейської Комісії щодо дотримання верховенства права.



  • Нові термінові постанови у сфері юстиції

    Нові термінові постанови у сфері юстиції

    З кінця 2016 року, після останніх парламентських виборів,
    судова система була знаряддям політичного протистояння між владою та опозицією.
    У той час як, правляча більшість Соціал-демократичної партії та Альянсу
    лібералів та демократів стверджує, що необхідно виправити юридичні помилки в
    цій сфері, а саме модернізувати нормативні акти, на яких базується робота
    судових органів по забезпеченню прав громадян, представники правої опозиції,
    зокрема, Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію» стверджують, що,
    навпаки, будь-які такі дії підриватимуть діяльність магістратів і це не в
    інтересах громадян. Не пізніше вівторка, Уряд, за допомогою термінових постанов,
    затвердив порядок, згідно з яким займання керівних посад в Прокуратурі шляхом
    делегування стане неможливим.




    За словами міністра юстиції Тудорела Тоадера, якщо мова
    йде про генерального прокурора, його заступника, головного антикорупційного прокурора,
    очільника управління із боротьби з організованою злочинністю чи начальників
    відповідних відділів, вони мають фіксований термін перебування на посаді – три
    роки. Новий мандат можливий після проходження процедури відповідно до закону:
    інтерв’ю, консультативна оцінка Вищої Ради магістратури, указ Президента країни
    про призначення тощо. Водночас, згідно із положеннями нової урядової постанови,
    кандидатами на ці посади можуть бути й колишні судді, однак дозвіл на це
    надаватиме пленум Вищої ради магістратури, тобто як відділ Прокурорів, так і
    Відділ Суддів. Оскільки багато керівних посад у Генеральній прокуратурі були
    зайняті шляхом делегування, особи, які зараз продовжують займати ці посади,
    виконуватимуть свої функції протягом 45 днів, відповідно до закону про
    працевлаштування.




    Також у вівторок, в результаті позитивної оцінки Вищої
    ради магістратури, Уряд Румунії прийняв термінову постанову про процедуру
    відбору кандидатів на пост європейського прокурора з боку Румунії в майбутній європейській
    Прокуратурі. Однак, це не стосується власне призначення головного прокурора ЄС,
    щодо чого процедура ще триває. Міністр Тудорел Тоадер пояснив, що буде інша
    категорія прокурорів, які будуть відібрані шляхом подальшої процедури й
    делеговані для роботи в прокуратуру ЄС. Якщо Європейський прокурор обійматиме
    посаду в Люксембурзі, делегований прокурор буде працювати в Румунії, від імені
    Європейської Прокуратури.




    Після прийняття постанов, Націонал-ліберальна партія оголосила
    про свої наміри подати вотум недовіри міністрові юстиції Тудорелу Тоадеру у Палаті
    депутатів. Союз «Рятуйте Румунію» закликав всі міжнародні установи втрутитися,
    а громадян не залишаться байдужими. З цього приводу у вівторок увечері перед
    будівлею Міністерства юстиції зібралися протестувальники.




    Президент країни Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці
    в Facebook, що через такі термінові постанови Соціал-демократична партія знову
    виступає проти правосуддя та верховенства права, створюючи особливий статус для
    тих, у кого є проблеми із законом. Втім, прем’єр-міністр Віоріка Денчіла від
    лівого уряду нагадала, що закон не стосується конкретної людини, що політики не
    мають підстав для втручання в систему правосуддя і що права громадян необхідно
    поважати.

  • 20 лютого 2019 року

    ПРАВОСУДДЯ -
    Європейська Комісія зі стурбованістю стежить за розвитком ситуації у сфері
    верховенства права в Румунії, – заявив у середу прес-секретар Єврокомісії
    Маргарітіс Шинас. Як зміст, так і порядок прийняття останніх змін, шляхом
    термінової постанови, без консультацій з представниками судової гілки влади та
    з безпосередньо зацікавленими сторонами, прямо суперечать рекомендаціям ЄК у
    рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, що підтримується
    всіма державами-членами. Єврокомісія вимагатиме пояснень від румунського уряду
    щодо останніх поправок, – додав прес-секретар. Він нагадав, що у своєму
    листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити міцну та
    незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади на основі чітких і
    прозорих критеріїв, схвалену й Венеційською комісією. Єврокомісія також
    закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу враховуючи всі
    рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю, сформульовані Венеційською комісією та GRECO. Маргарітіс Шинас заявив, що Румунія повинна
    терміново повернути в нормальне русло процес реформ, а це означає йти вперед, а
    не назад, а також відмова від заходів, які зводять нанівець досягнутий в
    останні роки прогрес.


    МІНІСТРИ
    – Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сьогодні внесла нові пропозиції президенту
    Клаусу Йоханнісу щодо кандидатур міністра транспорту та міністра регіонального
    розвитку. На посаду глави першого відомства члени Національного виконавчого
    комітету керівної Соціал-демокартичної партії схвали кандидатуру Резвана Кука, а на посаду міністра
    регіонального розвитку – Данієля Сучу. Якщо глава держави схвалить кандидатуру
    останнього, він обійматиме й посаду віце-прем’єра. Разван Кук очолював Міністерство
    транспорту у двох попередніх урядах Соріна Гріндяну та Міхая Тудосе упродовж
    2017 року. Раніше на дві зазначені посади були тричі запропоновані кандидатури
    Олгуци Васілеску та Мірчі Драгіча, але Клаус Йоханніс відхилив ці пропозиції.




    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоханніс візьме участь
    у Саміті ЄС – Ліга арабських держав, що відбудеться в неділю та понеділок у
    Шарм-Ель-Шейху, Єгипті. Це перше спільне засідання за участі лідерів
    держав-членів ЄС та Ліги арабських держав, яке очолить президент Єгипту Абдель
    Фаттах Ель-Сісі та глава Європейської ради Дональд Туск. Європейські лідери
    разом з представниками арабських держав обговорять такі питання, як міграція,
    боротьба з тероризмом, стале вирішення регіональних криз, багатосторонність,
    зміна клімату. Клаус Йоханніс у своїй промові представить бачення Румунії щодо
    співпраці ЄС-ЛАД у пошуку спільних рішень для поточних, середньо- та
    довгострокових завдань. Метою
    саміту є створення платформи для співпраці між ЄС та країнами арабського світу
    як важливого стратегічного партнера в Південному сусідстві Євросоюзу.




    ООН -
    Румунія у жовтні візьме участь у місії ООН зі стабілізації ситуації в
    Республіці Малі. Про це сьогодні повідомив міністр оборони Габріель Леш.
    Близько 120 румунських військовослужбовців та сім вертольотів візьмуть участь в
    операціях з медичної евакуації, перевезення військ і техніки, а також
    матеріально-технічного забезпечення миротворчих сил ООН в цій країні. Він
    підкреслив, що, взявши на себе цю місію, Румунія підтверджує свою відданість
    забезпеченню клімату глобального миру і безпеки, а продовження участі в місіях
    ООН сприятиме підвищенню ролі країни як постачальника безпеки. Участь
    румунських військ в цій місії ООН була схвалена на грудневому засіданні Верховної ради оборони країни.




    БАНКИ -
    3-місячний індекс ROBOR, тобто ставка за якою банки позичають гроші на
    міжбанківському кредитному ринку сьогодні сягнув 3,25% річних з 3,19%. ROBOR
    зростає другий день поспіль, згідно з даними, опублікованими Національним
    банком Румунії (НБР). Крім того, 6-місячний індекс ROBOR, який використовувався
    для розрахунку процентів за кредитами в національній валюті з плаваючою ставкою
    зріс у понеділок з 3,36% до до 3,39% річних. Румунська міжбанківська ставка
    пропозиції ROBOR в основному пов’язана з обсягом ліквідності на ринку.






    МІГРАЦІЯ
    – Міністр внутрішніх справ Румунії Кармен Дан взяла участь у церемонії
    відкриття Міністерської конференції так званого Будапештського процесу. У ній
    взяли участь представники понад 50 європейських та азійських країн, а також
    регіональних, європейських та міжнародних організацій. Конференція, що пройшла
    в Стамбулі, стала нагодою для проведення глибокого аналізу тенденції міграції
    та механізмів управління міграційними потоками в країнах Шовкового шляху, а
    саме в Афганістані, Ірані, Пакистані та Бангладеші. У кулуарах конференції
    Кармен Дан провела зустріч зі своїм турецьким колегою Сулейманом Сойлу, під час
    якої високо оцінила зусилля Туреччини в управлінні міграційного кризою,
    враховуючи те, що в цій країні проживають понад чотири мільйони біженців.
    Кармен Дан зазначила, що Румунія та Туреччина чудово співпрацюють у запобіганні
    та боротьбі з нелегальною міграцією в акваторії Чорного моря.




    ТЕНІС -
    Друга ракетка світу, румунська тенісистка Сімона Халеп сьогодні здобула
    перемогу 6:3, 7:5 над українкою Лесею Цуренко у 1/8 фіналу турніру WTA у Дубаї
    (Об’єднані Арабські Емірати) з призовим фондом – $ 2,8 млн. Цуренко уже всьоме
    у кар’єрі програла Халеп. Напередодні Сміона Халеп пробилась в 1/8 фіналу
    турніру перемігши канадійку Ежені Бушар – 7:6, 6:4.