Tag: правосуддя

Перебуваючи цього тижня з першим візитом до Брюселя після вступу на посаду прем’єр-міністр Румунії, колишній депутат Європарламенту, Віоріка Денчіле обговорила з європейськими чиновниками майбутній мандат румунського головування в Раді ЄС у першій половині 2019 року, фінансові перспективи та приєднання країни до Європейського простору вільного руху. Місце Румунії – в Шенгенській зоні, заявив президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Румунії, який сказав йому, що більше немає причин, щоб Румунія сьогодні не належала до цього простору.

У той же час він висловив переконання, що уряд у Бухаресті докладе всіх зусиль, щоб судова система працювала належно. На думку Жана-Клода Юнкера, Механізм співпраці та перевірки щодо Болгарії та Румунії повинен бути скасований до закінчення мандату цієї Комісії. Цей механізм слід скасувати, перш ніж Румунія візьме на себе головування в Раді Європейського Союзу, зазначила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Ми сподіваємось, що під час мандату пана Юнкера ми зможемо говорити про вступ Румунії до Шенгену. Румунія виконує всі умови з точки зору Комісії. Також з точки зору Комісії слід скасувати Механізм співпраці та перевірки, тому що не добре, щоб Румунія прийняла головування з санкцією.

Основною метою цього візиту було посилення співпраці на найвищому рівні з європейськими інституціями, заявила Віоріка Денчіле, яка також провела переговори з президентом Європейської Ради Дональдом Туском та президентом Європейського Парламенту Антоніо Тажані. Останній закликав її продовжити боротьбу з корупцією та підтримувати верховенство права. Прем’єр-міністр Румунії: Я думаю, що тісне співробітництво є корисним для Європи та Румунії. Я виступлю в Європейському парламенті про майбутнє Європи, у складі, якої Румунія повинна бути активною з огляду на головування та виклики.

Затримка у освоєнні європейських коштів була інша тема, що обговорювалась прем’єр-міністром з комісаром Європейського союзу з регіонального розвитку Коріною Крецу. Європейський чиновник в черговий раз попередила владу в Бухаресті, що їй потрібно прискорити та спростити процедури використання європейських коштів.

Новий скандал, з ударами нижче пояса, який протиставить колишніх впливових політиків та антикорупційних прокурорів, чиї методи роботи ставляться під сумнів. Місце дії – повіт Прахова (південь), один з найбагатших повітів Румунії, завдяки нафтовим родовищам та відомим гірським курортам, який довгий час місцева преса називає власністю соціал-демократичної династії Косма. Колишній президент повітової ради вже більше десяти років, Мірча Косма та його син, колишній депутат Влад, були засуджені в першій інстанції до 8 і, відповідно, 5 років позбавлення волі у корупційній справі розслідуваній Національною антикорупційною дирекцією(НАД).

Парламентарій СДП, Андрея, дочка Мірчі та сестра Влада, у свою чергу, розслідується антикорупційними прокурорами. Зі спиною до стіни, сім’я контратакувала. Влад Косма звинуватив слідчих у використанні його, щоб сфабрикувати докази проти інших членів СДП – колишнього прем’єр-міністра Віктора Понта та колишнього депутата від повіту Прахова Себастьяна Гіце, який пізніше втік до сусідньої Сербії. Керівник Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші категорично заперечила звинувачення, що з’явились в публічному просторі та знову підтвердила, що діяльність Дирекції виконується в суворій відповідності до закону. Повернувшись з візиту до Японії, міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що наступного тижня він представить на пленарному засіданні Парламенту оцінку діяльності Генеральної прокуратури, Дирекції по боротьбі з корупцією та Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом.

Він пояснив, що поступив так, оскільки закон зобов’язує його звітувати перед парламентаріями, і тому, що голова уряду закликала його представити доповідь, саме через скандал у повіті Прахова. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Незважаючи йде мова про міністра, прем’єр-міністра чи простого громадянина, ці речі потрібно роз’яснити. Ми не можемо затягувати ці речі, і не вияснити їх з юридичної точки зору, тому що все це має як наслідок відсутність довіри до правосуддя.

Президент Клаус Йоганніс знову підтвердив свою повну довіру до Національної антикорупційної дирекції. Щодо скандалу у повіті Правхова глава держави зазначив: Корупціонери проти яких порушені справи намагаються атакувати та дискредитувати Національну антикорупційну дирекцію та його керівництво, і ця спроба є жалюгідною та непереконливою. Я вважаю, що Національна антикорупційна дирекція і його керівництво працюють дуже добре.

Президент Іоганніс додав, що особисто не бачить причин звільнення головного прокурора Кьовеші, хоча її противники у політиці та ЗМІ все частіше вимагають її відставки.

Президент Клаус Йоганніс в середу обговорив з посадовими особами ЄС зокрема питання функціонування верховенства права, тема, яка захоплює політичний клас та громадську думку в країні. Незалежність правосуддя є недоторканою, – категорично заявив глава держави. Після зустрічі з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером він сказав, що питання, пов’язані з законами правосуддя та кримінальними кодексами, повинні бути вирішені в Румунії, не чекаючи рішення за межами країни.

Клаус Йоганніс:Я сповнений рішення і переконаний, що мені вдасться зробити так, щоб ці дискусії завершились законами, які будуть в найкращому варіанті, законами, які можуть бути використані практично. Але моя найважливіша мета залишається незмінною: незалежність румунського правосуддя є недоторканою, і для цього я буду робити все від мене залежне, абсолютно все, що може зробити президент, щоб зберегти речі такими якими вони є.

У свою чергу, голова ЄК оцінив, що румунська судова система функціонує, і не можна сказати, що Бухарест буде ігнорувати верховенство права стільки часу скільки рішення Конституційного суду будуть поважати. Але, попередив Юнкер, Румунія не може здійснити кроки назад на цьому шляху. Від дотримання цих принципів, повторив він, залежить скасування Механізму співпраці та перевірки, через який Брюссель здійснює моніторинг прогресу правосуддя в Румунії після вступу до ЄС у 2007 році та її прийняття до Шенгенської зони, від якої було відмовлено Бухаресту впливовими західними канцеляріями, які звинувачують постійну корупцію в румунській адміністрації.

Румуни не заслуговують на те, щоб до них ставились, як до європейців другого сорту. Для мене Румунія та румуни є центром європейського життя, і я буду продовжувати докладати всіх зусиль для досягнення цієї мети, – підсумував Юнкер. Його заяви мають місце після того, як Посольства семи країн західних членів Союзу, так і сама Комісія висловили свою стурбованість щодо внесення змін до законів правосуддя. В Бухарестському парламенті це було гостро критиковане правою опозицією, а на вулицях – протягом року сотні тисячми демонстрантів, які побоюються, що коаліція СДП-AЛДЄ намагається підпорядкувати правосуддя і припинити антикорупційну боротьбу.

У відповідь представники урядової коаліції стверджують, що поправки узгоджують закони з вироками Європейського суду з прав людини, де Румунію часто звинувачують у помилках у судах та зловживаннях у в’язницях, а також з попередніми рішеннями Конституційного суду Румунії. Однак у січні через оскарження у Верховному суді і лібералами, в опозиції, якраз конституційні судді приборкали реформаторський настрій влади та вирішили, що деякі зміни внесені до статусу суддів та прокурорів та судоустрою є неконституційними.

Сенат, верхня палата Парламенту Румунії, прийняв
законодавчу пропозицію про внесення змін до Закону про Національне агентство доброчесності
(НАД). Таким чином, заборони, схвалені відносно народних обранців за порушення правових
положень про конфлікт інтересів протягом 2007 – 2013 рр. втрачає свою чинність.

Відповідно до рішення Конституційного Суду в той період, тобто до вступу в силу
Закону Про статус сенаторів та депутатів, конфлікт інтересів парламентаріїв не
був врегульований цивільним правом.

Опозиція піддала гострій критиці цю законодавчу
ініціативу парламентської більшості, наголошуючи на необхідності унітарного підходу
до фактів конфлікту інтересів та доброчесності народних обранців. Сенатор від найбільшої опозиційної Націонал-ліберальної
партії Аліна Горгіу привернула увагу на те, що цей закон «очищає» минуле деяких
парламентаріїв, але не вирішує майбутнє. Аліна Горгіу: «Майбутнє може бути вирішено
спеціальним кодексом, в якому б були зібрані положення про несумісність та
конфлікт інтересів з понад 270 законів. Немає єдиної регуляторної перспективи. Й
надалі будуть проблеми з доброчесністю. Це небачена законодавча аномалія.»

У свою чергу, Влад Александреску, сенатор від іншої
опозиційної сили – Союзу «Рятуйте Румунію», заявив, що «парламентарії Влади
поспішають, з рефлексом злочинця, приховати сліди злочину». «Ви поспішаєте усунути
наслідки несумісності та конфлікту інтересів для сотень парламентаріїв, мерів, голів
повітових рад та членів місцевих рад», – сказав Александреску.

Репліка парламентської більшості не змусила себе довго
чекати. Соціал-демократ Клаудіу Манда заявив: «Я згоден з Вами, що це
законодавча аномалія, особливо тому що всім нам відомі ситуації, коли протягом
2007-2013 рр. сенатори порушували закон, який набув чинності в 2013 році. Саме
про це йде мова. Ми говоримо про звіти Національного агентства доброчесності.»

Оглядачі стверджують, що рішення Сенату є важливою
етапною перемогою парламентської більшості, що складається з
Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, над Юстицією, що
є безпрецедентним явищем протягом останнього десятиліття, тобто після вступу
Румунії до ЄС.

Так само експерти стверджують, що прийняття цього проекту може серйозно
обмежити повноваження Національного агентства доброчесності, установи, яка,
поряд Національним антикорупційним директоратом, отримувала схвальні оцінки
своєї роботи в рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, інструменту,
за допомогою якого після вступу Румунії до ЄС, Європейська Комісія здійснює
моніторинг реформи румунської системи правосуддя.

Останній шлях Короля Міхая І-го

Король Румунії Міхай I-й у середу
назавжди повернувся на Батьківщину, яку любив до останнього дня свого життя.
Зійшовши на престол коли йому не було ще й шести років, маючи по переду життя
із позолотою без жодних турбот, четвертий Король Румунії мав трагічну долю. Він
був змушений комуністами зректися від престолу в 1947 році і покинути рідну
країну, повернувшись на Батьківщину, не без проблем, тільки після
Антикомуністичної революції 1989 року. Майже все своє життя він прожив на чужині,
серед незнайомих людей створив сім’ю та ні на мить не забув, що він чужинець в
чужій країні. Останньою подорожжю короля зі Швейцарії, де він оселився і де помер на 97 році життя, до Румунії, завершилося його багаторічне заслання. До
суботи, 16 грудня, дня похорону в Куртя-де-Арджеш, місті на півдні країни де
знаходиться «Королівський некрополь Румунії», труну з тілом Міхая було
встановлено в Тронному залі Королівського палацу в Бухаресті, де румуни мали
можливість попрощатися з королем. Хоча після падіння комунізму було мало
прибічників повернення до монархії, тисячі людей в ці дні були об’єднані
скорботою за Королем. Через величезну кількість охочих попрощатись з Міхаєм
І-им члени королівської родини прийняли рішення істотно змінити програму,
залишивши відкритим Королівський палац цілодобово з тим, щоб всі, хто годинами
простояв у черзі, мали можливість
віддати останню шану королю. До будівлі Королівського палацу мешканці Бухареста
та гості столиці принесли вінки, квіти, свічки та записи зі словами жалю:

«Господь Бог дав йому можливість прожити довге життя, але йому так і не
довелося скористатися повагою людей і зробити те, що йому призначено було долею
зробити, тому що він любив свій народ.»

«Я плакала, коли почула, що він зрікся. Я була дитиною, мені було 11
років, коли він зрікся. І пам’ятаю, без перебільшення, що я написала тоді на
папірцях «Чому ви забираєте нашого короля?».»

«Це нагода показати, що ми
поважаємо свою історію.»

У середу труна з тілом Міхая І-го була встановлена у Замку Пелеш в Сінаї, де король народився і провів своє дитинство. Туди прийшли
попрощатися чільні посадовці з Румунії та сусідньої Республіки Молдова
представники державних установ та дипломати. В інтерв’ю нашій радіостанції на
цю тему засновник Інституту пам’яті румунського вигнання Діну Замфіреску сказав:
«Ми втратили румунського героя, втратили людину, яка була прикладом
королівської та людської гідності. Я вважаю, що Румунії потрібні подібні люди
та з сумом мушу сказати, що на даний момент, я не знаходжу такої людини в нашій
країні. Кожен раз, коли ми зустрічалися за кордоном, він завжди був зацікавлений
тим, що відбувається в Румунії, тим, що роблять румуни. Він відчував
відповідальність за свою країну і запитував, що може зробити для Румунії.» У
зв’язку з цим з четверга по суботу в Румунії оголошено жалобу, державні прапори
на адміністративних будівлях приспущено, обмежено проведення розважальних
заходів, внесено відповідні зміни до програм радіо і телебачення.

Палата депутатів схвалила суперечливу реформу
правосуддя

Смерть Короля Міхая I-го на кілька днів посунула на другий план величезний
скандал в румунському політикумі довкола реформи правосуддя. Незважаючи на це
Палата депутатів, після гострих марафонських дебатів, прийняла ініційовані
правлячою більшістю поправки до законів «Про судоустрій Румунії» та «Про Вищу
раду правосуддя». Поправками до першого закону передбачається, зокрема,
створення відділу з розслідування злочинів, скоєних прокурорами та суддями,
наділення прокурора вищого рівня право скасувати постанову прокурора нижчого рівня,
якщо перший вважає її незаконною або необгрунтованою. Опозиція, однак,
стверджує, що цей відділ стане інструментом тиску на суддів і прокурорів.
Другим законопроектом передбачається, що Суддівська інспекція надалі
підпорядковуватиметься Вищій раді правосуддя і не стане автономною структурою,
як пропонувала на початку парламентська більшість. Ці два нормативно-правові
акти мають бути схвалені й Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту,
що вже розглядає в терміновому порядку проект закону про внесення змін до Статусу суддів і прокурорів, яким запроваджується принцип ієрархічного контролю, в
тому числі міністра юстиції, за діяльністю прокурорів. З Брюсселя, де взяв
участь у зимовому засіданні Європейської Ради, Президент Румунії Клаус Йоханніс
виступив проти цієї суперечливої ініціативи правлячої більшості. «З самого
початку я висловив скептицизм з приводу цих змін, які на мій погляд є занадто
глибокими і робляться надто швидко. Я можу лише рекомендувати Парламенту розглянути
ці законодавчі зміни з максимальною відповідальністю, оскільки вони матимуть
довгострокові наслідки.»

Парламент приступив до розгляду законопроекту про держбюджет на 2018 рік

Теж на цьому тижні парламентарії взялися до
розгляду проекту закону Про Державний бюджет Румунії на 2018 рік. Він побудований на прогнозі прискорення росту ВВП до 5,5%, інфляції в 3,1% та зростанні середньомісячної зарплати
до 2614 леїв, що становить приблизно 570 євро. Проектом держбюджету передбачено
виділення більших кошти сферам, які найбільше потребують фінансової підтримки:
охороні здоров’я, освіти та для інвестицій. Уряд також забезпечив необхідні ресурси
для підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій. Опозиційні
партії стверджують, що розрахунки щодо надходжень
до бюджету на 2018 рік надто оптимістичні.Представники більшості
планують винести законопроект на голосування 21 грудня.

Головна партія коаліційного уряду, СДП провела у суботу в місті Крайова (південь) марш щодо вшанування пам’яті колишнього короля. Місцевий партійний лідер Клаудіу Манда сказав, що учасники хотіли висловити свою вдячність за те, що його величність зробила для міста. Король Міхай є той, хто в 1947 році, останній його царювання, видав укази про створення Філармонії та Університету в Крайові. У 2013 році він став почесним громадянином міста, де йому було споруджено бюст, одна з небагатьох статуй, які він має в країні. Оглядачі вітають акцію соціал-демократів, але не без іронії відзначають, що зібрання в Крайові, у якому брало участь лише кілька сотень людей, було запрограмоване давно.

І спочатку вона мала бути величезною акцією протесту з десятки тисяч учасників проти так званої паралельної держави, що складається з судів, прокурорів та спецслужб, які під приводом боротьби з корупцією переслідують представників демократично обраної влади. Ані її супротивники не відмовились від задоволення вийти на протести. У неділю відновилися традиційні антиурядові протести в центрі Бухареста та в інших великих містах країни. Учасники, близько десяти тисяч у столиці та ще п’ять – шість тисяч у провінції, віддали данину пам’яті короля, але лідери опозиції зайняли провідну роль у демонстраціях. Вперше лідери НЛП Людовік Орбан та Союзу Рятуйте Румунію Дан Барна, а також колишній прем’єр-міністр-технократ Дачіан Чолош вийшли разом на протести.

Головним посланням було єдність парламентської та позапарламентської опозиції, в момент, коли кажуть вони, коаліція при владі зробила безпрецедентну атаку не лише на правосуддя, але й на основи верховенство права. З цієї нагоди, Чолош оголосив, що в наступному періоді він створить партію, яка вийде з неурядової організації Платформа Румунія 100, яку він заснував після того, як на початку року передав СДП керівництво Уряду. Аналітики відзначають, що нова партія матиме аналогічний генезис як і Союз Рятуйте Румунію, який став третьою силою в парламенті, оскільки він спочатку був неурядовою організацією, відомою лише в Бухаресті.

Вони також вважають, що віртуальний електорат Чолоша буде майже тим самим, як і Союзу Рятуйте Румунію, дуже вимогливим щодо дотримання цінності верховенства права та з політичним класом в цілому, і готовий будь-коли вийти на вулицю, щоб санкційонувати його. На тлі протестів в неділю ввечері спікер Сенату Келін Попеску-Терічану закликав протестуючих, щоб крім інформації, яку вони отримують у соціальних мережах, вони прочитали проекти про внесення змін до законів правосуддя. Лідер АЛД, партнер у коаліційному уряді, зазначає, що ці зміни прагнуть зміцнити верховенство права та незалежність магістратів, а також запобігати зловживанням та ексцесам. І, не так як протестуючі звинувачують, політичне підпорядкування правосуддя та припинення антикорупційної боротьби.

Румунcько-американське
військове співробітництво

Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок підписав
закон про придбання зенітно-ракетних комплексів Patriot. Нормативно-правовий акт був раніше схвалений
Сенатом і Палатою депутатів. Румунія має намір придбати сім американських
комплексів Patriot
загальною вартістю 3,9 мільярдів доларів США без ПДВ. Перший з них, вартістю
близько 765 мільйонів доларів, за словами міністра оборони Міхая Фіфора,
запрацює в першій половині 2020 року. Планом закупівель Міністерства оборони
також передбачено придбання
бронетранспортерів Піранья (Piranha) 8×8.
Перші 30 з них також будуть закуплені в Сполучених Штатах, а решта
вироблятимуться в близькому майбутньому Бухарестським механічним заводом. На
цьому тижні Верховна рада оборони країни (ВРОК) прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства
оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві,
поширеній Адміністрацією Президента Румунії. Члени ВРОК також прийняли рішення
збільшити до 1.775 осіб кількість військовослужбовців, які братимуть участь в
місіях за кордоном, на 286 більше порівняно з поточним роком. Так само 1867
жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть участь в
наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та ООН.Згідно з заявою Адміністрації Президента, основна увага в
наступному році буде приділена участі військовослужбовців і військової техніки
в операціях НАТО в Афганістані, в операціях НАТО КФОР та в операції ЄС АЛТЕЯ
на Балканах. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
боротьбі з міжнародним тероризмом.

Румунія
через десять років від вступу в ЄС

Через
десять років від вступу в ЄС більшість румунів довіряють Європейському Союзу
(57%), показує недавнє дослідження, опубліковане Представництвом Європейської
комісії в Бухаресті. На думку румунів, основними перевагами Євросоюзу є
добросусідські відносини між державами-членами, демократія й дотримання прав
людини та принципу верховенства закону, а також здатність підтримувати мир і
демократію за межами своїх кордонів. Більшість румунів (54%) вважає, що до них
прислуховуються в ЄС і це свідчить про те, що вони стають активними громадянами
Євросоюзу. Відносно майбутнього румуни вважають, що основними загрозами та
викликами є боротьба з тероризмом (65%), відносини з Росією (46%) і
політика в сфері імміграції (41%). Опитування також показує, що, на думку
румунів, основними перевагами приєднання їхньої країни до Європейського Союзу є
можливість отримати роботу в іншій державі-члені, доступ до більшої кількості
товарів і ринків, позитивний вплив європейських фондів на регіон, в якому вони
живуть. Що ж стосується недоліків, то це зниження купівельної спроможності,
придбання земель або нерухомості іноземцями, а також відтік висококваліфікованої
робочої сили.

Розходження
у поглядах на реформу правосуддя

Плани
парламентської більшості внести поправки у судове законодавство продовжують
нагнітати пристрасті в Румунії. У Бухаресті члени спеціальної парламентської
комісії з питань внесення змін до
низки законів, що регулюють систему правосуддя,минулого тижня внесли ряд поправок, що викликали невдоволення правої
опозиції. Частина громадянського суспільства протестує на вулицях проти
суперечливої реформи судової системи, ініційованої соціал-демократами. Ця
реформа, за словами демонстрантів, спрямована на захист корумпованих політиків.
Представники правосуддя також заявляють, що поправки до законів негативно вплинуть
на зусилля з викорінення корупції. Ініціативу чинної румунської влади піддали
критиці й у Вашингтоні. Американське зовнішньополітичне відомство висловило
стурбованість тим, що Парламент працює над законодавством, яке може негативно
позначитися на боротьбі з корупцією та послабити незалежність судової системи у
відносинах з політичним чинником. Ця заява викликала роздратування в лавах
влади та підтримку опозиції. Міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не
може диктувати парламенту в здійснені
законодавчої діяльності, а лідери обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ
Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін Попеску-Терічану поширили спільну заяву,
згідно з якою «дебати, рішення та голосування в парламенті здійснюються від
імені суверенітету народу і не можуть бути предметом жодного тиску». Оглядачі
відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської
комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи впровадження реформ
уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової влади є серйозним
джерелом занепокоєння.

Міні-відпустка
на Святого Андрія (30 листопада) та Національний день Румунії

На
цьому тижні румуни мають 4-денну міні-відпустку. Вона почалася у четвер коли в
Румунії день Святого Андрія, небесного покровителя країни, потім – 1 грудня -
Національний День Румунії. Більшість румунів вирішили провести ці дін в країні,
переважно на гірських курортах в Долині річки Прахова, у Південних Карпатах та
на Буковині (на півночі Румунії), а також на бальнеологічних курортах. Середній
бюджет, виділений на проведення цих вихідних в Румунії становить 800 леїв на
людину (близько 170 євро). А румуни, які вирішили провести ці святкові дні за
кордоном, виділили приблизно 320 євро на людину. 1-го грудня всі румуни в
країні і за кордоном відзначають Національний день Румунії. Традиційно
центральною подією в цей день є військовий парад в Бухаресті. Під Тріумфальною
Аркою в столиці колонами пройшли близько 3,5 тисяч військовослужбовців ЗСР, 300
одиниць військової техніки, а над аркою пролетіли 50 літальних апаратів. Так
само, у цьому році, в святковому параді взяли участь понад 300
військовослужбовців з різних країн-союзників і партнерів, зокрема Болгарії, Великобританії, Канади, Франції,
Німеччини, Греції, Італії, Р.Молдова, Польщі, Португалії, Словаччини, США,
Туреччини та України. Теж у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії
пройшли святкові концерти та інші шоу просто неба.

Спеціальна парламентська комісія з питань внесення змін до низки законів,
що регулюють систему правосуддя, працює над поправками до статей про відповідальність
суддів і прокурорів. За їх словами, судді та прокурори несуть цивільну, дисциплінарну
та кримінальну відповідальність за можливу професійну помилку. Водночас була відхилена
поправка про матеріальну відповідальність суддів і прокурорів за заподіяну
шкоду.

Від імені опозиції ліберал Кетелін Предою пояснив: «Ми проводимо ці дебати без
упереджень, вважаючи, що дійсно повинна бути належна відповідальність за
будь-яку професійну діяльність, але водночас хочемо, щоб цей інструмент не став інструментом тиску на суддів і прокурорів, і виходячи з цього розроблятимемо надалі пропозиції,
які мають принциповий характер у цьому законі та будуть більш докладно
представлені в окремому законодавчому інструменті.»

Від імені парламентської більшості СДП-АЛДЕ, голова комітету з правових
питань Сенату, соціал-демократ Роберт Казанчук, заперечив те, що відмова від
деяких суперечливих поправок була спричинена заявою Держдепартаменту США.
Роберт Казанчук: «Ми нічого не змінили в тому, що представили в своїй ініціативі.
Дискусії були надзвичайно технічними, як ви помітили, звичайно, були й політичні
заяви, але аргументи «за» і «проти» мали юридичний характер, як зробити так,
щоб певні установи могли застосовувати законодавство. Ось про що йде мова, це
не пов’язано з тим, що сказав Державний департамент.»

Американське зовнішньополітичне відомство висловило стурбованість тим, що Парламент
працює над законодавством, яке може негативно вплинути на боротьбу з корупцією
та послабити незалежність судової системи у відносинах з політичним чинником.
Ця заява викликала роздратування в лавах влади та підтримку опозиції. Міністр
юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не може диктувати парламенту в здійснені законодавчої діяльності, а лідери
обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін
Попеску-Терічану поширили спільну заяву, згідно з якою «дебати, рішення та
голосування в парламенті здійснюються від імені суверенітету народу і не можуть
бути предметом жодного тиску».

Лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, з іншого боку,
привітав заяву американської дипломатії та закликав більшість відмовитися від суперечливої
судової реформи. У свою чергу, лідер опозиційного Союзу «Рятуйте Румунію» Дан
Барна звинуватив соціал-демократів в тому, що вони жертвують верховенством
права, на догоду і для захисту свого лідера Лівіу Драгні, який вже був
засуджений умовно в одній кримінальній справі та є фігурантом в інших двох.

Оглядачі відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи
впровадження реформ уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової
влади є серйозним джерелом занепокоєння.

Частина румунського громадянського суспільства кипить.
Перебуваючи кілька місяців у режимі
очікування (після наймасштабніших за останні понад 20 років протестів, що мали
місце в лютому проти сумнозвісної термінової постанови №13 про внесення змін до Кримінального
кодексу) люди зараз «перегруповуються», щоб знову показати своє невдоволення діями
лівоцентристської влади Румунії.

У неділю, незважаючи на холодну погоду, десятки
тисяч антиурядових демонстрантів протестували перед урядом і парламентом проти
судової реформи соціал-демократів, реформи, яка, на думку демонстрантів, спрямована
на захист корумпованих політиків, які прагнуть «врятувати власну шкіру». У тому
числі представники системи правосуддя стверджують, що внесення до чинних законів
оголошених змін негативно вплине на зусилля з викорінення корупції.

Ось що кажуть протестувальники:

– Якщо справи
продовжать рухатися в тому ж напрямку, що й упродовж останнього року, скажімо,
Румунія стане недружнім місцем для людей, які намагаються жити вільним і
якісним життям. Результат, який, принаймні я сподіваюсь отримати, полягає
передусім в усвідомленні всіма членами румунського суспільства того факту, що події
в країні можуть розвиватися у неправильному напрямку.

– Коли група осіб приймає
рішення від імені маси людей, це вже забагато.

-Майже кожен день, вже понад 300
днів трапляється щось неприпустиме.

Протести пройшли в неділю не тільки в Бухаресті, а
й в інших великих містах Румунії. Окрім змін у сфері правосуддя, люди піддали
гострій критиці зміни до Податкового кодексу. Вони скандували гасла проти уряду та вимагали відставки спікерів Палати депутатів Лівіу Драгні та Сенату Келіна
Попеску Терічану, які є лідерами двох правлячих політичних сил:
Соціал-демократичної партії, відповідно Альянсу лібералів та демократів. Останні,
однак, говорять про «полювання на відьом» та про причетність секретних служб до
збору доказів з метою інкримінації політиками різних злочинів, а також весь час
заявляють про існування так званої «нелегітимної паралельної держави», яка
намагається приборкати законно обрану політичну владу.

Демонстранти називають твердження владних
політиків анормальними і кажуть, що продовжать протести. Вони об’єднались у соціальних
мережах в приблизно 40 груп та неурядових організацій, і з минулого тижня уперше
отримали підтримку двох великих профспілкових конфедерацій: «Картель Альфа» та Національного профспілкового блоку. У спільній заяві вони говорять про «політичну мафію, грабіж,
неефективність, хаос та відсутність прозорості». Лідери правлячої коаліції борються
з примарою паралельної держави, яку самі придумали. Вони фактично живуть у
паралельному світі, – кажуть ті, хто виступає проти суперечливих дій Соціал-демократичної
партії та її правлячого партнера – Альянсу лібералів й демократів.