Tag: свято

ВИБОРИ – У п’ятницю стартувала виборча кампанія до місцевих виборів та виборів до Європейського парламенту, які пройдуть одночасно в Румунії 9 червня. Центральна виборча комісія в Бухаресті закликала учасників передвиборчої кампанії дотримуватися загальних правил ведення передвиборчої агітації, висловлюватися збалансовано, чесно і конструктивно та уникати викривлення або маніпулювання інформацією. У період передвиборчої кампанії заборонені повідомлення або гасла дискримінаційного характеру, ті, що розпалюють ненависть і нетерпимість, а також використання будь-яких засобів, форм або дій, спрямованих на наклеп, релігійну або етнічну ворожнечу. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле також закликав кандидатів оприлюднити свої політичні програми відповідно до закону і запросив громадян вірити, що їхній голос буде поважатися. Він зазначив, що вперше за кордоном буде організовано понад 900 виборчих дільниць, і підкреслив, що люди мають у своєму розпорядженні онлайн “Кодекс належної практики щодо дезінформації” та “Посібник із запобігання та боротьби з дезінформацією виборців”. Подібні зусилля щодо запобігання дезінформації та маніпулюванню інформацією розпочала Європейська комісія, яка випустила відеоролик, що заохочує критичне мислення та надає практичні поради щодо того, як виявляти такі дії та боротися з ними.

 

РАКЕТИ – США схвалили продаж Румунії новітніх ракет Sidewinder Block на суму 70 мільйонів доларів. Ракети забезпечать розширені можливості класу “повітря-повітря” для літаків F-16 румунських військово-повітряних сил. У п’ятничній заяві посольства США в Бухаресті йдеться про те, що ця закупівля є частиною більш масштабної і довгострокової модернізації на користь румунських ВПС. Тимчасовий повірений у справах США Майкл Дікерсон сказав, що ця угода є чудовим прикладом міцних зв’язків у сфері безпеки і оборони між Румунією і США. Зі свого боку, міністр оборони Румунії Анджел Тилвер заявив, що “доступ ВПС Румунії до найсучасніших засобів повітря-повітря робить значний внесок у підвищення безпеки повітряного простору країни і союзників і забезпечує високий ступінь оперативної сумісності з аналогічними структурами збройних сил СШАˮ.

 

СВЯТО – Румунія є шанованим членом НАТО і Європейського Союзу, і цей статус дає нам гарантії безпеки на найвищому рівні, а також міцну платформу для співпраці з міжнародними партнерами, які поділяють ті ж цінності, з метою розвитку, а також зміцнення стабільності і стійкості перед сучасними викликами, заявив у п’ятницю президент Клаус Йоганніс у своєму посланні з нагоди Дня національної незалежності Румунії. 10 травня відзначається не один, а три важливі моменти в історії Румунії. Так, у 1866 році принц Кароль I був коронований як перший король нового Королівства Румунія, через 11 років, у 1877 році, румунська держава офіційно здобула незалежність від Османської імперії, а 10 травня 1881 року Румунія стала королівством. У період з 1866 по 1947 рік 10 травня було не лише Днем королівської влади та незалежності, але й Національним днем Румунії. З 2015 року 10 травня знову є національним святом. З нагоди 10 травня в Бухаресті та інших містах країни пройшли військові церемонії.

 

НАВЧАННЯ – Близько 2000 військових десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів тренуватимуться під час румунської фази навчань Swift Response 24 (SR24)/Defender 24, повідомляється в прес-релізі Міноборони Румунії. Навчання також передбачають розгортання військової техніки. Багатонаціональна операція триватиме кілька днів, а основна частина навчань в Румунії запланована на неділю в Кимпія Турзій. Аналогічні операції пройдуть в цей період в п’яти інших країнах-членах і партнерах Альянсу – Естонії, Північній Македонії, Республіці Молдова, Польщі і Швеції, що робить ці навчання найбільшою операцією з розведення сил і засобів в Європі з часів Другої світової війни. За словами Міноборони, сили, задіяні в навчаннях, демонструють оперативність і взаємосумісність структур, а також відданість колективній обороні.

 

СПОРТ – Румунський спортсмен Алін Алексук-Чураріу кваліфікувався на Олімпійські ігри в Парижі, після перемоги поспіль на Всесвітньому передолімпійському турнірі з греко-римської боротьби в Стамбулі в кат. 130 кг. Для колишнього чемпіона Європи 2020 року це будуть його четверті Олімпійські ігри, після Лондона-2012 (16 місце), Ріо-2015 (5 місце) і Токіо-2020 (12 місце). Двоє інших румунських борців греко-римського стилю залишаються в боротьбі за олімпійську кваліфікацію, Резван Арнету та Ніку Ожог. Румунія бере участь у Всесвітньому передолімпійському турнірі в Стамбулі 13 спортсменами, з яких вісім у вільній боротьбі, чотири у чоловічій та чотири у жіночій. Алін Алексук-Чураріу є другим румунським борцем, який кваліфікувався на Олімпійські ігри 2024 року, після Андреї Беатріс Ана, яка завоювала путівку на Європейському передолімпійському турнірі в Баку. Наразі Румунія має 83 спортсмени, які кваліфікувалися на Олімпіаду 2024 року в 12 видах спорту.

ВЕЛИКДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують другий день Великодня, на початку тижня, який називають «Світлим». Свято Воскресіння, найбільше у християн, є єдиним, якому присвячено три дні. Протягом цього тижня все перебуває під знаком світла, символу Христового Воскресіння. Звичне привітання з неділі замінено на привітання-сповідь «Христос воскрес! Воістину воскрес!» яким публічно висловлюється віра у Воскресіння Христове. Понеділок Світлого тижня ще називають Білим понеділком і кажуть, що в цей день відчиняються ворота раю і прощення. З точки зору традицій, в цей день існує звичай «обливати» дівчат або кропити оселю свяченою водою. Також у цей день куми ходять до хрещених батьків з паскою, крашанками, а діти – до батьків.

ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ – Румунія посідає третє місце з кінця за тривалістю життя в Європейському Союзі – 76,6 років. Принаймні це випливає з останнього аналізу Євростату. Гірші показники мають лише Болгарія та Латвія, в обох країнах тривалість життя нижча за 76 років. Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в ЄС – 84 роки, за нею йдуть Італія та Мальта. Загалом, як показують дані Євростату, тривалість життя найнижча у Східній Європі та трьох країнах Балтії, тоді як жителі Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи живуть довше. З іншого боку, дані Євростату показують, що в Румунії спостерігається найбільше – на один рік, зростання очікуваної тривалості життя в період з 2019 по 2023 роки.

ДЕСАНТНІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня тривають багатонаціональні навчання «Swift Response – 24», які проходять в тому числі на території Румунії. У них беруть участь тисячі солдатів і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів НАТО. Навчання проводить Командування сухопутних військ США в Європі і Африці. Міністерство оборони Румунії заявляє, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

ПІДПРИЄМНИЦТВО – У першому кварталі цього року кількість ліквідованих компаній в Румунії зросла майже на 15%, до понад 12 000, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Принаймні це випливає  з даних, оприлюднених Національним торговельним реєстром. Більшість з них були зареєстровані в Бухаресті та повітах Ільфов (південь), Констанца (південний схід), Клуж (північний захід), Тіміш (захід) та Ясси (північний схід). Галузями, в яких було закрито найбільше фірм, були ремонт автотранспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля і будівництво.

ШКОЛИ – У вівторок румунські школярі також відпочивають. Вони повернуться до школи в середу, 8 травня, після першотравневих і великодніх міні-канікул, згідно з календарем на 2023-2024 навчальний рік. Останній модуль завершиться 21 червня, коли розпочнуться літні канікули. Учні, які готуються до ЗНО та бакалаврату, закінчать навчання раніше, ніж інші.

ТУРНЕ – Війна Росії проти України та економічні відносини між ЄС та Китаєм стали центральними темами сьогоднішніх переговорів у Парижі у рамках дводенного державного візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Франції. Останній заявив у Парижі, що Китай та ЄС, як два великі світові гравці мають посилити свою «стратегічну координацію дій» і залишатися «партнерами» на тлі численних суперечок, починаючи від торгівлі і закінчуючи правами людини. Заява була зроблена на початку тристоронньої зустрічі в Єлисейському палаці за участю президента Франції Еммануеля Макрона і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Президент Макрон також закликав до «справедливих правил для всіх» у торгівлі між Євросоюзом та Китаєм. «Майбутнє нашого континенту також дуже чітко залежатиме від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб», – сказав Еммануель Макрон. «Координація дій» з Пекіном щодо «великих криз» в Україні та на Середньому Сході була «абсолютно вирішальною», додав Еммануель Макрон. «Китай і ЄС мають спільну зацікавленість у мирі та безпеці», – підкреслила також глава ЄС Урсула фон дер Ляєн, підтвердивши свою «рішучість зупинити агресивну війну Росії проти України і встановити справедливий і тривалий мир».

СЕКТОР ГАЗА – Збройні сили Ізраїлю в понеділок почали евакуацію палестинського цивільного населення з Рафаха напередодні очікуваної військової операції Ізраїлю в південній частині Смуги Гази. Про це повідомила ізраїльська радіостанція «Армійське радіо». Ізраїльська армія заявила, що «заохочує жителів східної частини Рафаха переїхати до розташованої неподалік розширеної гуманітарної зони». Через сім місяців після початку наступу на ХАМАС Ізраїль заявив, що в Рафаху перебувають тисячі палестинських ісламістських бойовиків цього руху і, що перемога неможлива без взяття міста. Але з урахуванням того, що в Рафаху перебуває понад мільйон переміщених палестинців, перспектива військової операції з великою кількістю жертв турбує західні держави і сусідній Єгипет, – зазначає Reuters.

ЯДЕРНІ НАВЧАННЯ – Президент Росії Володимир Путін наказав провести «найближчим часом» ядерні навчання з військами, дислокованими поблизу України, – повідомляють AFP і Reuters. За повідомленням Міністерства оборони Росії, навчання спрямовані на «підтримання боєготовності армії» у зв’язку з «провокаційними заявами і погрозами деяких західних лідерів на адресу Росії». У навчаннях візьмуть участь ракетні підрозділи Південного військового округу та військово-морські сили. Росія наразі володіє найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї. Вторгнення в Україну у 2022 році за наказом Володимира Путіна, на думку американських і російських дипломатів, призвело до найбільшого погіршення російсько-західних відносин з часів Карибської кризи. Росія зображує війну як боротьбу із Заходом, який, за словами Путіна, проігнорував спроби Москви розвивати дружні відносини після розпаду Радянського Союзу в 1991 році і намагається контролювати Україну, одночасно розширюючи військову присутність НАТО на схід. Захід і Україна, з іншого боку, заявляють, що не зупиняться допоки російські війська не будуть розбиті і називають агресію Путіна війною в імперському стилі, що спрямована на захоплення території і включення захопленої країни в орбіту Москви, – зазначає Reuters.

 

ВЕЛИКДЕНЬ – Воскресіння Ісуса Христа, найбільше свято християнства, сьогодні відзначають православні та греко-католики по всьому світу, в тому числі і в Румунії, країні, де більшість населення є православними. У своєму посланні Патріарх Даниїл наголосив на зціленні від гріха і смерті, що людина отримує з воскресінням Ісуса Христа і закликав людей робити добрі справи. У ці дні торжества, світла і радості для нашого християнського життя, молімося за мир у всьому світі, виявляймо знаки братерської любові до всіх румунів серед чужинців, – закликав Патріарх. «Воскресіння Господнє нагадує нам усім християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні», – також зазначив у своєму Великодньому привітанні Президент Клаус Йоганніс. Він також підкреслив, що це наші головні цінності. Свято Воскресіння Христового в більшості країн світу називають «Пасхою». Це слово походить від давньоєврейського – «песах», що означає «перехід». Спочатку це слово означало перехід або приведення Богом світу з небуття в буття, а потім перехід ізраїльського народу з єгипетської неволі до повної свободи. Свято продовжує уособлювати для всього людства перехід як від смерті до життя, так і від рабства гріха до стану свободи дітей Божих.

МІНІ-КАНІКУЛИ – Близько 150 000 людей беруть участь у сотнях заходів по всій Румунії під час Великодніх міні-канікул. З метою забезпечення громадського порядку Міністерство внутрішніх справ збільшило кількість правоохоронців на місцях. За даним МВС, яке забезпечило громадську безпеку навколо храмів та інших релігійних споруд по всій країні, у ніч Воскресіння Христового не було зафіксовано жодного серйозного інциденту. На гірських курортах працюють багато жандармських патрулів, які надають поради або втручаються в разі потреби. Поліція також працює на головних морських курортах для попередження вживання наркотиків. Найбільш популярними в ці дні є курорти Мамая та Вама Векє. У Мамаї проходить міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves. Захід, що триватиме до 7 травня зібрав десятки діджеїв, які міксують цілодобово вдень і вночі. З іншого боку, Національний директорат з кібербезпеки попереджає, що під час свят люди менш пильні щодо безпеки веб-сайтів, на яких вони роблять покупки і можуть стати жертвами онлайн-шахраїв.

КЛАУС ЙОГАННІС – Атлантична рада вручить президенту Румунії Клаусу Вернеру Йоганнісу в середу у Вашингтоні нагороду «Видатний міжнародний лідер» за його видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією та за його роль трансатлантичного і європейського лідера. Серед цьогорічних лауреатів – міністр торгівлі США Джина Раймондо, Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі і актриса і продюсер Мішель Єо. Щороку гала-вечір збирає міжнародну аудиторію високого рівня – понад шістсот політичних, ділових, військових, мистецьких та громадських лідерів, щоб вшанувати лауреатів, яких обирають з-поміж особистостей, котрі є кращими виразниками глобальних відносин. Серед минулих лауреатів – президенти США Джордж Буш-молодший, Вільям Клінтон, Джордж Буш-старший, а потім віце-президент Джо Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нинішній і колишній директори-розпорядники МВФ Крісталіна Георгієва і Крістін Лагард. Створена в 1961 році, Атлантична рада є неприбутковою організацією, співробітники якої повинні дотримуватися високих стандартів особистої та професійної доброчесності, відкритості та чесності у спілкуванні один з одним, з іншими організаціями, державними службовцями, засобами масової інформації та громадськістю.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня відбудуться багатонаціональні навчання «Swift Response 24», в тому числі на території Румунії. Міністерство національної оборони заявило, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2 000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. У навчаннях беруть участь тисячі військовослужбовців і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів Альянсу. Навчання організовані Командуванням сухопутних військ США в Європі та Африці. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в ЄС. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – У неділю команда Румунії посіла четверте місце на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики серед жінок у Ріміні (Італія). П’єдестал пошани виглядав наступним чином: Італія на першому місці, а за нею – Великобританія та Франція. Румунія завершила змагання з двома медалями, обидві срібні, які виборола Сабріна Манека Войня у вправах на колоді та вільних вправах.

 

Близькість так званого Дня праці, 1-го травня, до православного Великодня, який в Румунії святкують більшість населення, котре цього року припало на 5 травня, подарувала румунам цього року весняні міні-канікули, які триватимуть  до понеділка, 6 травня. Згідно з новим опитуванням, майже дві третини румунів зазвичай проводять Першотравень вдома, особливо люди старше 60 років і малозабезпечені особи. Близько 13,5% заявили, що взагалі не святкують цей день. Частка тих, хто відповів, що зазвичай вирушає на першотравень у подорож, становить 12,5%. І хоча цей час вважається початком літнього сезону на морі, дуже мало опитаних сказали, що 1-го травня зазвичай їдуть на море –  лише 3,4%.

Тим не менш, понад 50 тис. туристів відпочиватимуть на румунських чорноморських курортах під час цих міні-канікул. На південних курортах Вама-Векє та Костінешть вже розпочалися пляжні вечірки, особливо з огляду на те, що на морі значно потепліло. На куророті Мамая-Норд тисячі молодих людей з країни та з-за кордону прийшли на фестиваль електронної музики Sunwaves, який розпочався у вівторок ввечері. За словами організаторів, на любителів цього жанру музики чекають сім запальних ночей на пляжі за участю понад 100 румунських та іноземних музикантів. Поліцейські управління по боротьбі з наркотиками також будуть присутні на цих заходах, щоб переконати молодь триматися подалі від заборонених речовин. Відвідувачам фестивалю рекомендується звернути увагу на пункти першої медичної допомоги при вході на концерт, не вживати занадто багато алкоголю і бути обережними при спілкуванні з незнайомцями, які можуть запропонувати їм шкідливі речовини в різних формах: напої, пігулки, цигарки. 

Крім того, у разі виникнення особливих ситуацій, вони повинні звертатися безпосередньо до фахівців-наркологів або, у разі погіршення стану здоров’я, дзвонити на єдиний номер екстреної допомоги «112». Речниця Міністерства внутрішніх справ Моніка Дажбог в інтерв’ю Радіо Румунія розповіла, що були вжиті заходи для забезпечення громадського порядку та реагування на надзвичайні ситуації. Близько 25 тисяч поліцейських, жандармів, прикордонників, пожежників та інших співробітників щодня працюють для забезпечення безпеки громадян, приділяючи особливу увагу туристичним курортам, місцям відправлення релігійних обрядів, місцям, де відбудуться великі громадські заходи, а також залізничним вокзалам, аеропортам та іншим місцям скупчення людей.

У цей період буде організовано понад 200 масових заходів, які, як очікується, відвідають близько 167 тисяч осіб. А в ніч на Воскресіння очікується понад 2,6 мільйона вірян у 12 200 культових спорудах. Опитування також показують значне збільшення кількості людей, які хочуть подорожувати на Великдень – 16%, що на 5% більше, ніж минулого року. Однак більшість румунів, майже 80%, планують провести Великдень вдома в родинному колі, а три чверті з них планують взяти участь у Великодньому богослужінні.

РЕЙТИНГ – Агентства підтвердили суверенний рейтинг Румунії та стабільний прогноз в минулому році, але є місце для поліпшення, для доступу до фінансування на міжнародних ринках капіталу за нижчими цінами і для залучення іноземних інвесторів, – написав міністр фінансів Марчел Болош у Facebook. Під час робочого візиту до Вашингтона він обговорив економічні особливості Румунії та стратегії забезпечення макроекономічної стабільності з представниками рейтингових агентств Standard & Poor’s і Moody’s. Він також взяв участь у весняних засіданнях Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку. Марчел Болош підтвердив, що з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та створення середовища, сприятливого для стійких інвестицій, Бухарест розглядає можливість фіскальної консолідації, збільшення інвестицій в інфраструктуру та освіту, стимулювання приватних інвестицій та сприяння ефективному і прозорому економічному управлінню.

 

ЛІТАКИ – Три літаки F-16, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися в п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в Кимпія Турзій (центральна Румунія). Це друга серія з трьох таких літаків, придбаних Румунією у норвежців, перша була отримана в листопаді минулого року. За даними Міністерства національної оборони, завдяки 32 багатоцільовим літакам F-16, якими до кінця наступного року будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні. Ці літаки відіграватимуть важливу роль у підтримці союзницької оборони і стримуванні будь-якої агресії на східному фланзі і забезпечать перехід до ери 5-го покоління – літаків F-35, як заявив міністр Анджел Тилвер. Наразі на озброєнні ВПС Румунії перебуває 20 літаків F-16.

 

МІНІ КАНІКУЛИ – На румунському узбережжі Чорного моря триває інтенсивна підготовка до міні-канікул з нагоди 1 травня та православного Великодня, що відзначається 5 травня, міні канікули, що також знаменують початок цьогорічного літнього сезону. Оператори в галузі туризму очікують на велику кількість туристів, тим більше, що багато бронювань вже зроблено. За словами генерального секретаря Федерації роботодавців індустрії гостинності Коріни Мартін, очікується, що понад 80 000 осіб проведуть свою міні-відпустку на морському узбережжі, де плануються заходи на будь-який смак. З 1 по 7 травня на курорті пройде Міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves,  гастрономічний фестиваль та концерти під відкритим небом за участю найкращих румунських виконавців. Дуже популярними серед туристів є також курорти Беїле Фелікс (на заході) і Келіминешть-Кечулата (на півдні), а також, на південному заході, мальовничий район Дунайської ущелини.

 

ТРАНСПОРТНИЙ РУХ – У Галаці, румунському портовому місті на Дунаї, у суботу відкрився рух на модернізованій ділянці дороги довжиною 2,2 км з мостом, що перетинає залізничну колію. Нова дорога також дозволить перевізникам з сусідніх України і Молдови швидше дістатися Європи. Ця ділянка є частиною комплексного проєкту вартістю 140 мільйонів євро з розвитку мультимодального вантажного терміналу в порту Галац, єдиному румунському порту вздовж коридору Рейн-Дунай з двоколійною залізничною інфраструктурою. Решта етапів інвестиції заплановані на кінець наступного року.

 

СВЯТО – Святкування 23 квітня Дня сухопутних військ Румунії відзначається, починаючи з цих вихідних, у всіх основних військових частинах країни культурно-просвітницькими програмами та заходами пізнавального і наукового характеру, а також спортивними та військово-прикладними змаганнями. Крім того, відбудуться книжкові виставки, концерти військової музики, покази документальних фільмів і військові церемонії біля пам’ятників, присвячених військовим героям. День Сухопутних військ Румунії, 23 квітня, збігається з християнським святом Святого Георгія Побідоносця, духовного покровителя і покровителя цієї категорії сил румунської армії.

 

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Республіки Корея 22-24 квітня на запрошення свого колеги Юн Сок Йола. Республіка Корея є першою країною в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до рівня стратегічного партнерства у 2008 році. З нагоди майбутнього візиту Президента Йоганніса до Сеула, це партнерство буде зміцнене документом, який визначить напрямки співпраці на наступні 10 років. Будуть підписані відповідні документи про оборону, ядерну енергетику, інвестиції та зовнішню торгівлю, співробітництво у сфері надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих, співробітництво в галузі культури, засобів масової інформації, молоді та спорту.

«Між українцями, де б вони не проживали, не знайдеться жодної людини, яка б не знала постаті видатного поета та художника, справжнього сина свого народу – Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні просто не можливо уявити українську літературу, культуру та історію без творчого доробку великого Кобзаря,» – такими словами голова Клузької філії Союзу українців Румунії пан Іоан Гербіл відкрив захід, присвячений 210 річниці від народження Т. Г. Шевченка (1814-1861). 16 березня представники української громади та члени СУР, студенти та викладачі, молодь та представники старшого покоління, а також переселенці з України, зібралися на філологічному факультеті Університету імені Бабеша Бояї, щоб ще раз згадати та вшанувати славетного українського письменника та художника, громадського діяча та мислителя, генія та пророка. Подію було, як завжди, організовано та проведено місцевою філією Союзу українців Румунії у співпраці з відділом української мови та літератури Клузького університету імені Бабеша Бояї.

У вступному слові пан І. Гербіл також виділив: «Традиційно в березні в Румунії вшановують пам’ять Т. Г. Шевченка …, зокрема в місцях компактного проживання української громади. У цьому місяці СУР проведе понад 15 заходів, присвячених Шевченку.» Захід в Клужі розпочала солістка Румунського національного оперного театру українського походження Ліза Кадельник, яка виконала всім відому пісню на слова Шевченка «Реве та стогне» в інструментальному супроводі своєї доньки, Надії.

«Вічність миті або рятівна сила мистецтва в повісті Тараса Шевченка Музикант була тема першої доповіді, яку зачитала доктор філологічних наук, доцент Діана Тетян. Вона зразу звернула увагу: «Якщо поетичній творчості Тараса Шевченка були присвячені цілі томи літературознавчих досліджень, то його проза тривалий час залишалася в тіні.» Доповідачка розповіла про долю Шевченкових рукописів прози та зазначила: «Негативна оцінка прози Пантелеймоном Кулішем, її публікація з великим запізненням і з численними помилками та відхиленнями від оригінального тексту призвели до применшення цінності цих творів в очах громадськості. Людей, які знають про існування прози великого національного поета, достатньо мало, не кажучи вже про обмежену кількість тих, хто її читав.» До нас дійшло всього лише 9 прозових творів, але вони «доповнюють наше уявлення про письменника.» Тема творення і творця стала лейтмотивом в цих творах, в тому числі в повісті «Музикант», де головним героєм є талановитий скрипаль-кріпак. Доповідачка розглянула вкраплення автобіографічних деталей у цьому творі, пояснила вибір і значення музичних творів, які головний герой виконує протягом описуваного періоду. «Численні згадки в оповіданні про відомих письменників, поетів чи артистів, будь то художники, композитори чи відомі виконавці, підкреслюють дивовижну ерудицію автора та викликають співчуття до головного героя – талановитого, але знедоленого митця,» – підкреслила викладачка. На її думку Шевченко «скористався російською мовою, щоб ще раз продемонструвати тодішній владі велику істину – правдиві таланти не зупинити перепонами, які їм намагаються створити люди, бо справжній талант за своєю суттю завжди універсальний.» Підкреслюючи глибину та тонкощі Шевченкової творчості, пані Д.Тетян завершила: «Мова, якою співало його серце, була українською, а мова, якою він розмовляв зі своїми сучасниками і нащадками, була універсальна мова чистого мистецтва.» Зразком і тої і іншої мови стали пісня «Думи мої, думи», професійно виконана меццо-сопрано Лізою Кадельник, та вірш «Світає, край неба палає», який продекламувала школярка Краснова Аліса.

Доктор-лектор українського відділення на філологічному факультеті пані Міхаєла Гербіл виступила з презентацією «Короткий огляд на рецепцію Т. Шевченка в румунському культурному просторі». В своїй роботі, що базується на дослідженнях зроблених і опублікованих професором Бухарестського університету І. Ребошапкою, викладачка розповіла про зародження і розвиток вивчення творчості українського митця від перших згадок про нього і по сьогодні. «У порівнянні з іншими країнами, румунська шевченкіана є і молодшою, і не настільки багатою, але все ж таки цікавою і важливою своїми здобутками,» – зазначила вона. Основоположником румунської шевченкіани є К. Доброджану-Геря, який підкреслював, що «після появи його віршів «зразу стало видно, які поетичні скарби криються в глибоких масах українського народу». По закінченню Другої світової війни, коли відносини між Румунією та СРСР були дружніми, «про Шевченка починають захоплено писати румунські діячі культури, письменники та інші, в тому дусі, в якому писалося тоді в Союзі.» На цей час припадає перше повне видання «Кобзаря» в перекладі на румунську та його поглиблене вивчення на кафедрах славістики, зокрема в Бухаресті. Крім того, доповідачка згадала про переклади творів Шевченка на румунську Корнелія Ірода та про дослідження його творчості буковинськими письменниками Євсебієм Фрасенюком та Іваном Кідещуком. «Проникнення неповторної постаті Тараса Шевченка до громадян Румунії і його вхід у їхню свідомість почало здійснюватись особливо після заснування у 1990 році Союзу українців Румунії, який щороку в березні у всіх своїх філіях організовує заходи, присвячені Тарасу Шевченку. Також, за сприяння Союзу українців Румунії публікуються книги, статті, дослідження, як румунською так і українською,» – підкреслила пані Гербіл.

Після декламування віршів студентами Т. Фіріщак та І. Папаригою, було переглянуто документальну стрічку, яка нагадала присутнім головні події в житті та творчості Тараса Григоровича. Про ту поезію Шевченка, в якій описано козацькі звитяги, йшлося в роботі доктора філологічних наук, доцента І. Гербіла «Образ козацької України у творчості Тараса Шевченка». «Значне місце у творчості Тараса Шевченка посідає поезія, яка за змістом, проблематикою та мистецькою вартістю є важливою часткою його поетичного доробку. Це та поезія, в якій Шевченко описує тяжку козацьку долю. Серед них – історичні поеми та вірші, сюжети яких відтворюють реальні події минулого України або героями яких є історичні діячі», – зазначив доповідач на початку. Він розкрив різноманітність козацьких образів в творах Шевченка різних періодів, згадав причини і мету такого частого звернення до тієї частини історичного минулого України. Пан Гербіл також наголосив: «образ козацької України витворювався Т. Шевченком на основі глибокого знання усної народної творчості та історичних і літературних праць, в яких містилася інформація про події XVI-XVIII ст. На нього значною мірою впливали й українські реалії ХІХ ст., коли соціальне та національне гноблення в імперській Росії сягає апогею. Це зумовило філософське осмислення поетом козацької доби і своєрідну її інтерпретацію.» Загалом Шевченко захоплювався героїчним протистоянням українських козаків могутнім силам їхнього часу – турецькій, польській та російській імперіям – та їхньою боротьбою до останнього за свободу, незалежність і право жити своїм життям. На думку викладача: «поет глибоко вірив у майбутнє українського народу, коли історична пам’ять про героїчну козацьку епоху допоможе постати новій Україні». Він також додав: «І я теж вірю!»

«Від себе та й від всіх присутніх я хочу подякувати організаторам за сьогоднішнє дійство, на якому ми присутні у ці традиційно шевченківські дні. Дякуємо за слово, за пісню, за вірші, за історію, за те, що розкриваєте нам шевченкіану на просторах Румунії» – з такими словами подяки звернувся гість з України, пан Володимир. Він згадав підтримку, яку СУР надав біженцям ще з перших днів війни, і наголосив наскільки важливою вона була в «боротьбі з шоком, в якому ми всі тоді перебували». В цей важкий період пан Володимир для себе відкрив цікавий факт, про який він дізнався із книги І. Кідещука, яку раніше у своєму виступі згадувала пані М. Гербіл, – про шевченкові переспіви псалмів Давида. На його думку, вони є дуже актуальними, бо в них, «в їхніх складових – це і віра, це і надія, це і любов до України.» «Оті молитви у тих псалмах – це молитви за нас. У них Шевченко звертається до Бога з проханням: «Встань же Боже, поможи нам. Встать на ката знову». Нам треба вірити, що ці молитви будуть почутими і збудуться і Бог нам допоможе! Нехай нам щастить!» – такою оптимістичною ноткою було завершено не тільки виступ пана Володимира, але й подію в Клужі, присвячена, без перебільшення, одному з найбільших патріотів свого краю, відомого, шанованого та все ще недостатньо оціненого – Тараса Григоровича Шевченка.

(Авторка: Ольга Сенишин)

ТЕРАКТ У МОСКВА – Сьогодні в Росії день національної жалоби після теракту, що стався в п’ятницю ввечері в концертному залі на околиці Москви, відповідальність за який взяло на себе джихадистське угруповання «Ісламська держава». Щонайменше 154 людини загинули. Російське державне телебачення показало кадри допиту після арешту чотирьох ймовірних нападників, іноземних громадян, у Брянській області, що межує з Україною та Білоруссю. Президент Володимир Путін заявив, що терористи планували втекти в Україну, яка нібито готувалася їх прийняти. У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін, і інші покидьки просто намагаються звалити на іншого. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття сім’ям жертв теракту. У повідомленні в мережі X зовнішньополітичне відомство підкреслило, що Румунія рішуче засуджує всі форми тероризму і всі напади на цивільних осіб.

ТРИВОГА – Учора ввечері Інспекторат з надзвичайних ситуацій знову оголосив повітряну тривогу. Мешканці населених пунктів Тульчанськго повіту, поблизу румунсько-українського кордону отримали повідомлення RO-Alert у зв’язку з небезпекою «падіння об’єктів з повітря» під час атаки російських безпілотників по півдню України. Минулого місяця сповіщення RO-Alert отримали мешканці Тульчанського і Галацкого повітів, через можливе падіння уламків безпілотників, які Росія запустила по українських дунайських портах.

ВИБОРИ В СЛОВАЧЧИНІ – Спікер словацького парламенту Петер Пеллегріні та колишній міністр закордонних справ Іван Корчок боротимуться у другому турі президентських виборів у Словаччині 6 квітня. У першому турі, що відбувся в суботу, за результатом підрахунку більшості голосів Корчок набрав 42% голосів проти 37% у Пеллегріні. Колишній глава уряду Петер Пеллегріні користується підтримкою нинішнього прем’єр-міністра-популіста Роберта Фіцо, який відмовляється надавати військову допомогу сусідній Україні, ставить під сумнів суверенітет країни і закликає до миру з Росією. Але після голосування Пеллегріні підкреслив, що Словаччина залишиться членом ЄС і НАТО, незважаючи на заяви Фіцо. Корчок – переконаний проєвропеєць, який вважає, що «Російська Федерація розтоптала міжнародне право (…) Я не думаю, що Україна повинна віддати частину своєї території заради досягнення миру».

ПОЛІТИКА – Палата депутатів у понеділок розгляне вотум недовіри, ініційований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії, міністру сільського господарства, соціал-демократу Флоріну Барбу. Документ під назвою «Ода Чаушеску не врятує румунське сільське господарство» був ініційований після заяв, в яких Барбу схвально  згадав ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, страченого під час грудневої революції 1989 року. Ініціатори резолюції про вотум недовіри також стверджують, що Барбу просував закон, який передбачав використання очерету в дельті Дунаю для фінансової вигоди певних політиків і, що за все це він повинен бути відправлений у відставку. Голосування по документу відбудеться у вівторок на пленарному засіданні Палати депутатів.

СВЯТО – Римо-католики святкують сьогодні Вербну неділю, яка знаменує собою вхід Ісуса Христа до Єрусалиму і відкриває Страсний тиждень, що завершиться наступної неділі, 31 березня, Воскресінням Господнім. У Бухаресті відбулася традиційна римо-католицька процесія Свята Квітів, яка розпочалася біля Французької церкви, продовжилася маршрутом через центр столиці і завершилася біля собору Святого Йосипа. Цього року православні (які складають більшість у Румунії) і греко-католики святкуватимуть Вербну неділю 28 квітня, а Великдень 5 травня.

ПЕРЕПОХОВАННЯ – Берегиня румунської корони Маргарета вирішила, що останки принца-регента Румунії Ніколає повинні бути репатрійовані. Другий син короля Фердинанда і королеви Марії буде спочивати разом зі своєю дружиною Іоаною в новому архієпископському і королівському соборі в Куртя-де-Аргеш на півдні Румунії. Королівська родина оголосила, що похоронна церемонія відбудеться у п’ятницю 29 березня. Принц Ніколає був молодшим братом короля Карла II і дядьком короля Румунії Міхая I. Він помер у 1978 році в Мадриді в Іспанії і був похований у Лозанні в Швейцарії.

ЗЕРНОВІ – Румунський експорт зернових в минулому році впав більш ніж на 4% в порівнянні з 2022 роком, але перевищив 4 мільярди євро у вартісному вираженні. Про це повідомив Національний інститут статистики Румунії. Найвища вартість експорту зернових у 2023 році була зафіксована в листопаді, коли Румунія експортувала понад 444 мільйони євро, потім у березні – 405 мільйонів євро. Що стосується імпорту, то в 2023 році Румунія імпортувала зернових з-за кордону на суму понад 700 мільйонів євро, що більш ніж на 27% менше в порівнянні з 2022 роком, – повідомляє НІС Румунії.

 

 

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»

У середу, 29
листопада 2023 року, в приміщенні Бухарестської філії Союзу українців Румунії
був організований захід до Національного дня Румунії. Щорічно 1 Грудня
громадяни Румунії, незалежно від національності, святкують об’єднання усіх
історичних румунських територій, що відбулося 1918 році в місті Алба Юлія, та
утворення єдиної румунської держави в теперішніх її кордонах. Це свято відзначається з
1990 року після падіння комуністичного режиму в Румунії. До речі, всі філії
СУРу організовували цими днями заходи з нагоди Національного дня Румунії.

На заході у
Бухаресті, присвяченому Національному дню Румунії, відбулися дискусії на теми
«Велике Об’єднання – від історичного моменту до сьогодення; Місце і роль
національних меншин до і після 1 грудня 1918 року» та «Постійна підтримка та
заходи щодо інтеграції українських переселенців у румунське суспільство», за участі
членів СУРу, Посольства України в Румунії, науковців, професорів, державних
посадовців з України та Румунії, представників різних неурядових організацій,
письменників, журналістів та українських переселенців. Захід завершився декламуванням віршів та концертом, у виконанні гурту «Вікторія/Перемога», що складається з переселенців з України, які знайшли
притулок в Бухаресті, гурт який діє при Бухарестській філії СУРу.

Голова Бухарестської філії СУРу, письменник Михайло Трайста привітав всіх присутніх та говорив про Національний день Румунії, відмітивши той факт, що в Румунії національні меншини користуються всіма правами, якими може не користуються нацменшини в інших країнах світу. Він також говорив про українську громаду Румунії та про діяльність СУРу, який має зараз 13 філій, про культурні заходи, проведені СУРом, про семи газет та журналів, яких видає СУР, про міжнародні конференції, олімпіади з української мови та різні конкурси для учнів та молоді, яких організовує СУР. Михайло Трайста додав, що СУР та українці Румунії завжди є на підтриці України, а також підтримують рідну країну – Румунію. Він подякував Румунії та румунам за надану допомогу українським переселенцям та запевнив, що СУР далі підтримуватиме українських біженців та український народ.

Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей передав присутнім вітання проводу СУРу та голови СУРу, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького. «Ми повинні сказати, що ми всі сини країни,
в якій ми народилися, і незалежно від того, чи ми українці або належемо до іншої
національності, ми народилися в Румунії, і нас об’єднує любов до нашої країни – Румунії. СУР вітає політику румунської держави, яка дозволяє всім національним
меншинам зберігати основні елементи етнічної ідентичності, а саме релігію,
мову, традиції та культурну спадщину. Хочу підкреслити той факт, що Румунія та
румунський уряд є прикладом, якого мають наслідувати інші країни Європейського
Союзу що стоcується
політики по відношенню до національних меншин. Лише суспільство, яке
характеризується різноманітністю, плюралізмом, недискримінацією, толерантністю,
міжкультурним діалогом, є справді демократичним і може розвиватися в здоровому
кліматі для доброго співіснування та співіснування усіх громадян, незалежно від
їхньої меншості. Українська громада, яка за чисельністю є третьою етнічною
меншиною Румунії, після угорців і рромів, була і залишається важливою
складовою румунського суспільства, сприяючи збагаченню культури та культурній
диверсифікації Румунії. Дякуємо за всі ці аспекти Румунії. З Національним
святом, Румуніє! З Національним днем, румуни!», – сказав Богдан Мойсей.

Перший секретар
Посольства України в Румунії Володимир Лукович у своєму зверненні відмітив той
факт, що саме з перших днів широкомасштабної російської війни проти України,
СУР та українці Румунії включилися в надання допомоги українським біженцям і
далі їм допомагають, а також українцям з України, за що всі вдячні. Завдяки
Румунії тут розквітають й українці, які можуть допомогти, тому я тішуся, що ви
святкуєте разом з румунами свято Румунії. Вітаю вас з Національним днем
Румунії!, – додав пан Володимир Лукович.

Іон Дубовіч,
завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу, кандидат географічних
наук, професор університету, спеціаліст з міжнародного права
(юрист-міжнародник), член-кореспондент Лісівничої академії наук України
виступив з дуже цікавою доповіддю на тему «Румунія-Україна: міжнародно-правове
співробітництво у сфері захисту прав національних меншин»: «З нагоди
Національного дня Румунії, хочу привітати і побажати всім громадянам Румунії
здоров’я, процвітання та успіхів. З днем ​​народження, Румуніє!Насамперед,
хотів би подякувати уряду, керівництву Румунії та всім румунам, які підтримують
Україну дипломатичним шляхом та надають гуманітарну допомогу українцям в цей
кризовий період, спричинений війною Росії проти України. За останні 5-10
років Румунія досягла значного прогресу в сфері дотримання прав людини та прав
національних меншин. Було докладено значних зусиль для покращення та зміцнення
захисту цих прав, що відображає посилення прихильності демократичним цінностям
і повазі до культурного різноманіття. Румунія
прийняла та запровадила закони, які гарантують захист та розвиток етнічної,
мовної та культурної різноманітності національних меншин. Існує постійна
турбота про підтримку та просування культурної ідентичності етнічних громад
Румунії. Також були вжиті заходи щодо забезпечення активної участі національних
меншин у політичному, законодавчому, соціальному і культурному житті. Ці
зусилля включають також підтримку щодо навчання рідною мовою, доступу меншин до
інформації рідною мовою та сприяння для залучення їх представників в різні
сфери людської діяльності. Проте завжди є
можливості для вдосконалення щодо забезпечення прав людини та прав національних
меншин. Слід зазначити, що влада румунської держави продовжує працювати над
забезпеченням прав людини та рівності для всіх громадян, незалежно від їх
етнічної чи культурної приналежності. Постійний діалог та співпраця між владою,
громадянським суспільством і громадами національних меншин мають важливе
значення для консолідації прогресу та гарантування прав національних меншин і
сприяння більш толерантному середовищу в Румунії. Захист прав
національних меншин в Румунії в основному регулюється Конституцією та іншими
спеціальними законами. Румунія визнає та захищає права національних меншин
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів Європейського Союзу. У Румунії існує
ряд можливостей для національних меншин, таких як право на навчання рідною
мовою, доступ до культурних і освітніх програм, які сприяють різноманіттю та
культурним цінностям різних національних меншин, а також представництво в
державних установах відповідно до пропорції цього населення. Загалом Румунія
має належну правову та інституційну основу для захисту та сприяння прав
національних меншин.

Враховуючи
вищесказане, вважаю, що співпраця в юридичній сфері між Румунією та Україною
щодо прав національних меншин є ключовим та важливим чинником для обох держав. Оскільки в
Румунії та Україні проживають численні національні меншини, то їх захист є
важливим як з точки зору дотримання прав людини, так і добросусідських та
міждержавних відносин в усіх сферах людської діяльності. Важливо, щоб Румунія
та Україна співпрацювали та взяли на себе відповідальність за дотримання прав
національних меншин, щоб створили середовище, у якому цінується та захищається
культура, традиції і мова цих меншин. Обмін передовим
досвідом між Румунією та Україною щодо законодавства про захист національних
меншин може покращити не лише законодавчу, а й інституційну базу. Досвід та
ефективні рішення, застосовані в одній країні, можуть бути адаптовані та
впроваджені в інших державах для покращення правової ситуації національних
меншин, відповідно сприяти фундаментальним цінностям прав людини та культурного
різноманіття. Однак ми
повинні розуміти, що кожна держава має свій історичний, соціальний та
політичний контекст. Таким чином, румунська модель не може бути повністю
застосована в Україні, але певні елементи або фундаментальні принципи можуть
бути адаптовані та впроваджені для посилення захисту прав національних меншин в
Україні. Співпраця між сусідніми країнами та обмін передовим досвідом у цьому
плані може бути корисним для обох держав. На завершення,
хотів би зазначити, що дуже важливо, щоб Румунія та Україна активно
співпрацювали шляхом обміну інформацією та двосторонніх консультацій щодо
правильного застосування національного та міжнародного законодавства для
забезпечення захисту прав національних меншин в обох державах.

Слід
підкреслити, що організації громадян, які належать до національних меншин,
функціонують ефективно лише тоді, коли лідери та члени цієї організації
компетентно застосовуюють та поважають національне законодавство. У цьому
напрямі прикладом діяльності, відповідно до румунського законодавства щодо
організації етнічних меншин, є Союз українців Румунії (СУР). СУР – це
організація, яка представляє інтереси української меншини в Румунії, пропонує
та пропагує культуру, традиції та цінності цієї меншини. Хоча кожна організація
унікальна, існують певні аспекти роботи СУР, які можуть бути прикладом для
інших організацій. СУР організовує
різноманітні заходи, освітні та культурні програми для підтримки членів громади
у збереженні та розумінні своїх традицій. Різні організації можуть навчитися в
СУР, як розробляти та впроваджувати подібні програми. СУР зі своєю
роллю у просуванні та захисті прав меншин у Румунії може слугувати моделлю для
інших організацій, які бажають брати участь у політичній, законодавчій,
соціальній, економічній та екологічній діяльності. СУР співпрацює
з місцевою та національною владою для просування інтересів української громади
в Румунії. Ця діяльність може стати прикладом для інших організацій у
налагодженні партнерства та ефективної співпраці для досягнення своїх цілей. Прозорість та
залученість членів СУР, особливо пана Миколи Мирослава Петрецького, голови СУРу,
депутата Парламенту Румунії, до різних сфер людської діяльності, створює
можливість для інших організацій для відкритої комунікації та активної участі
членів своєї організації до прийняття важливих рішень. Зазначу, що
авторитет, компетентність і повага до голови СУР, депутата Миколи Мирослава
Петрецького підкреслює також його обрання на посаду віце-президента Східної
Європи Світового Конґресу Українців. Він відповідає за відносини з українськими
громадами Білорусі, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Республіки
Молдова, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак слід
врахувати, що кожна громада та організація має свої унікальні, специфічні
особливості. Наприклад, діяльність, яка успішно працює в СУР, може не мати
відповідних результатів в інших організаціях. Але основні принципи просування
культури, залучення громади та конструктивної співпраці можуть бути прийняті та
адаптовані в залежності до потреб та особливостей кожної організації чи
громади.»

У своєму
виступі керуюча справами і депутатка Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч
зазначила: «Доброго дня шановні наші румунські друзі та стратегічні партнери!
Дозвольте привітати вас з Національним Днем, День об’єднання Румунії, яке
вшановує об’єднання країни і формування румунської держави у теперішніх її
кордонах. Це свято демонструє високий дух патріотизму і гідності вашого народу,
який подолавши труднощі створив незалежну державу. Демократичні європейські
цінності, які ви зараз підтримуєте вже багато років є фундаментом для нашої
української демократії. Висловлюємо вам щиру подяку румунській владі та
румунському народу за ту підтримку, яку ви нам надаєте у боротьбі за
суверенітет та цілісність нашої держави, у боротьбі з російським агресором.
Особлива подяка Союзу українців Румунії, на чолі з головою Миколою-Мирославом
Петрецьким, який зі вами всіма, своєю командою з перших днів повномасштабного
вторгнення разом з нами українцями, ви надавали та надаєте постійну підтримку
нам в Україні й нашим українцям тут у вас в Румунії. Бажаємо румунському
народові сил та наснаги, миру та добра, високих злетів у ім’я процвітання вашої
незалежної країни. Многії літа Румунії! Слава Україні!»

Пані Мирослава
Ливч також зачитала вітання від голови Закарпатської обласної ради Романа Сарая
та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради голові СУРу
депутату в Парламенті Румунії Миколі Мирославу-Петрецькому з нагоди
Національного дня Румунії, а також Інформацію щодо стану та забезпечення прав
румунської національної меншини у Закарпатській області.

Наталія
Шетеля, ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія
культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури
України, доктор педагогічних
наук, доцент, членкиня Української психологічної асоціації, членкиня
Національної Спілки театральних діячів виступила з наступною доповіддю: «Шановні пане та панове! Дорогі
друзі! Дозвольте висловити подяку за люб’язне запрошення на святкування Національного
свята Румунії з нагоди об’єднання румунських князівств. Від усього серця бажаю
вашій країні – миру і процвітання, а народу – добра і щастя! Нехай над вами
завжди панують чисте небом, дзвінке сонце і барвиста веселка. Як довело життя,
це ті важливі цінності, які так потрібні людині для щастя. Користуючись
нагодою, хочу з цієї високої трибуни висловити велику подяку народу Румунії,
який багатосторонньо підтримав Україну з перших днів повномасштабного
вторгнення росії, що триває 644 дні. Одна з найжорстокіших, найабсурдніших
воєн за останні десятиліття у Європі, котра принесла нам багато горя, сліз й
втрат. Гинуть хоробрі Воїни ЗСУ, мирне населення, літні люди, маленькі
дітки. Окремі міста і села України зрівняні із землею… Нестерпно боляче! Мільйони
людей, які мали бізнес, роботу, творчість, стабільне життя, покинули все і
подалися в чужі світи, тікаючи від смерті, насильства та страху. Велику
кількість українців прийняла і зігріла своїм теплом і шаною саме Румунія. Румунія,
яка виносить разом із нами всі тяготи клятої війни, щиро підтримуючи ініціативи
та прагнення українського народу щодо вступу до Євросоюзу та НАТО,
підносячи відносини між двома сусідніми країнами до стратегічного партнерства
на довгострокову перспективу, включаючи експорт українських зернових, відбудову
інфраструктури та життя після війни, зміцнення безпеки у світі! І
ми будемо це пам´ятати завжди! Бо ви демонструєте приклад правильного
політичного вибору в цьому часі для інших країн, що межують з Україною.Дякую вам за це, дорогі сусіди. Румунія
будує базові європейські цінності – верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову
економіку, права людини. Тому скажу так: ви змогли подолати труднощі та
створити власну незалежну державу, зможемо і ми! Тож дай нам, Боже, хай ЗСУ
переможе! Хай у мирі і злагоді живуть румуни та всі цивілізовані вільні
народи. Будьте здорові, щасливі та вільні! Хай ваші дітки завжди мають тихі
світанки, спокійні ночі та радісні, безтурботні дні в країні солодкого, мирного
дитинства – нині й завжди!»

З доподіями про Національний День Румунії, про
румунсько-українську сіпвпрацю, про роль національних меншин, підтримку надану
українським переселенцям та про великі румунські письменники, які сприяли протягом
часу об’єднанню країни також виступили перший проректор, кандидат педагогічних
наук Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв»
Закарпатської обласної ради Федір Апшай, керівниця програми World Vision Румунія Маріана Арнеуцу, засновник Медичного центру Wellbeing
Medical Center Ніколета Леордян, лікар Венерус Попа та поет Траян Кірікуце.

Румунія з перших днів широкомасштабного
російського вторгнення надала притулок мільйонам біженців з України та швидко
організувала гуманітарну допомогу. Ця допомога триває й досі. Румунський народ
також виявив велику солідарність з українським народом. Акторка Христина
Назарівна з Одеси знайшла притулок зі своїми дітьми в Бухаресті. Вона тепер
очолює театральну студію «Фаворіт» та гурт українських переселенок
«Вікторія/Перемога», що діють при Бухарестській філії СУРу. Пані Христина висловила
свої думки з нагоди Національного Дня Румунії: «Я хочу подякувати за те, що в
Румунії діє Союз українців Румунії, де ми можемо почувати себе як вдома,
можемо співати, можемо творити, можемо спілкуватися. Жінки тут не втрачають ні
надії, ні сили, а навпаки. І це дуже добре для нас, тому що ми живемо, ми
продовжуємо жити. Війна триває але і життя триває. Я бажаю Румунії, щоб Господь
благословив, щоб румуни ніколи не знали що це таке коли приходить ворог на їхню
територію, щоб вони завжди були вільні. І ми вдячні за те, що наші жінки, наші
діти мають цей захист і можливість тут не просто бути як біженці,
прочекати, а жити. Вони дають нам можливість жити, творити разом поєднуватися
в праці та в усьому. Тільки залишилось нам всім вивчити румунську мову. Хай буде мир,
Хай буде та любов, те світло, яке вони нам дають, щоб і ми вертали його, щоб
воно було у кожнім серцем, у кожній хаті!»

Щороку 1 червня, у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день захисту дітей. Головна мета свята – привернути увагу громадськості, урядових установ, організацій, дорослих до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини та реалізацію різноманітних заходів для добробуту дітей в світі. Подія закликає всіх дорослих до зусиль по забезпеченню дітям гідних умов життя, освіти й відпочинку, а також надійного захисту від насилля та експлуатації.

У свою чергу, з нагоди Дня захисту дітей Союз українців Румунії через молодіжну організацію реалізував у кожнiй повітовiй філії тематичні заходи, присвячені учням та дошкільнятам, які вивчають українську мову. Діти мали можливість поспілкуватися з героями Діснея, відвідати музеї чи взяти участь у різноманітних екскурсіях разом зі своїми вчителями та батьками.

Директорка Восьмирічної школи села Вишівської долини Марамороського повіту розкаже коротенько про те як діти українців Марамороського повіту відсвяткували свій день – Міжнародний день захисту дітей: «І цього року були організовані події Союзом українців Румунії з нагоди цього дня, точніше молодіжною організацією СУРу, представники якої не забули про наших дітей. Таким чином протягом кількох днів у кінці місяця травня та на початку червня у кожному зі сіл Марамороського повіту були організовані різні розважальні заходи для дітей. Події відбулися на приміщенні місцевих організацій Союзу українців Румунії або на подвір’ях шкіл. Так що на кілька годин подвір’я сурівських або шкіл перетворилися на справжні парки розваг, тому що там були превезені надувні гірки, а організатори робили малюнки дітям на обличчі, були різні ігри, танці для дітей та пісні, щоб діти якнайкраще себе почували в ці дні. Дуже велика радість для нас всіх, що Союз українців Румунії подумав і цього року на наших дітей і за це дякуємо від імені діточок і від імені родичів керівництву. Ще хочу подякувати і родичам і моїм колегам та колегам інших шкіл, які прийшли зі своїми учнями, щоб бути разом з ними, щоб їх наглядати. Дуже добре коли й дорослі розуміють важливу роль дитинства для нас всіх. Сподіваємось, що ми й надалі будемо відчувати таку підтримку від Союзу українців Румунії. Бажаємо, щоб наші діточки завжди були веселі, щоб вони ніколи не зазнали смутку, біди або тяжкої долі. Всім діточкам українців Румунії та зі всього світу бажаю всього найкращого!»

Учителька української мови Серетського технічного коледжу імені Лацку Воде Антонета Крайнічук розповідає про те як діти-українці відзначили свято в місті Серет Сучавського повіту: «У Румунії, з 2017 року, 1 Червня – Міжнародний день захисту дітей став вихідним, неробочим днем. Ініціатори визнали, що саме час проведений батьками зі своїми дітьми є найефективнішим та найпростішим методом формування та зміцнення здорових дитячо-батьківських стосунків. Діти – це найдорожча цінність! У цей день діти заслуговують особливої уваги. Для них це має означати багато радості, різнокольорові кульки, іграшки, солодощі, ігри та розваги, танці, малюнки, прогулянки. На жаль не таким є цей день для дітей з України. Вже вдруге цей день вони проводять цей день в умовах війни. Війна торкнулася життя кожного маленького українця. І цього року Союз українців Румунії не залишився байдужим до дітей. 1 Червня у партнерстві з Мерією міста Серет та Культурним центром міста Серет організували для дітей гарну подію. На березі річки Серет, де розташований розважальний парк, організатори запросили групу «Showlandia», яка приготовила для дітей багато сюрпризів, ігор та розваг. Захід розпочався з паради персонажів мультфільмів, потім виступали діти, були танці, інтерактивні ігри, а на завершення всі учасники охолодилися морозивом. Мер міста Серед Адріан Попою та голова Сучавської філії СУРу Ілля Саучук були присутні на цьому святі, побажали дітям щасливого дитинства та гарної забави. В цій події взяли участь не тільки діти з Серету, а й зі сусідніх сіл, де проживають українці, наприклад з Негостини, Бальківців, Шербівців, Каліништи, Дарминешти та діти з гірського села Ульми, для яких СУР забезпечив два мікробуси. Дітям дуже сподобався цей захід і, на мою думку, надовго залишиться в їхній пам’яті. Для дітей від мене побажання у віршах, це не мої слова, але хочу щоб вони дійшли до всіх діточок:

«Бажаю дітям на землі

Рости в любові і ласці.

Погане щоб не знали ви

І жили всі, як в казці!

Щоб найкраще все завжди

Діткам діставалося,

І щоб сонечко з небес

Вам щодня всміхалося!»

Місто Тімішоара стало другим домом для багатьох переселенців з України, в тому числі для пані Анни Заблоцької з Чернігівської області, яка дуже добре співпрацьовує з Тіміської філією СУРу. Пані Анна розповідає про те як святкували діти-українці «День захисту дітей» в місті Тімішоара: «Так склалося, що останні два літа ми маємо захищати своїх дітей від самого страшного у світі, від війни. Усі вони постраждали від російської агресії: комусь довелося покинути межі рідної країни, залишити своїх друзів, звичне місце і звикати до інших реалій. Ті, хто залишився в Україні, останнім часом практично щодня чують вибухи, замість дитячого дозвілля-перебувають в укриттях, а замість сну у своїх ліжках-часто ночують на облаштованих батьками спальних місцях у коридорі чи ванній кімнаті. Бо так безпечніше. Діти не мають бачити та переживати ті жахіття, що кояться на нашій Батьківщині. Вони повинні жити в любові, підтримці та розумінні. Дуже хочеться, щоб наша малеча була найщасливішою. Росла під мирним небом і була в безпеці. Справжнім прихистком для багатьох українців стала дружня Румунія, а саме для нас-чудове місто Тімішоара. Цьогорічне свято для моєї родини було особливим. Організували цю незабутню подію Союз українців Румунії філія Тіміш в особі голови пана Юрія Глеби, голови організації молоді Б’янки Хінди, радника СУРу Соріна Шпілки, голови організації жінок Міхаели Бумбук, та її спонсори, а саме Асоціація Mark Benevolent Found для Румунії. Дійство відбулося у Банатському музеї біля української хати, яка була завезена з повіту Марамуреш. Організатори постаралися на славу. Було проведено чимало майстер-класів жінкою з України Надією Кирилюк, з виготовлення паперових будиночків, іграшок на паличці. Також дітки залюбки малювали фарбами та виготовляли з пластиліну різноманітні фігурки. Майстриня з аквагріму розмальовувала дитячі обличчя, перетворюючи їх у найчарівніших персонажів. А пригощання від організаторів припало до серця кожному, адже немає такого дорослого та дитини, які б не любили запашну піцу. А для діток, звісно, ще були солодощі та соки. Як же дитяче свято без дитячих виступів. Першими радо виконали румунські пісні українські дітки, які вивчають румунську мову під керівництвом професорки із Тімішоарської гімназії 2, пані Іонелли Кващук. Продовжив виступ ансамбель Веселі діточки із села Щуки повіт Тіміш, художній керівник Міоара Чінар. Артисти виконали українські народні пісні, а найвидовищним номером став національний український гопак, виконання якого багатьох тронуло до сліз. Перлиною заходу став прихід Міккі та Мінні Маусів, які весело гралися, танцювали та фотографувалися з малечею. Ці персонажі завзято розважали та радували дітей. Від них були в захваті всі, навіть дорослі, які намагалися зробити і свої світлини з героями. І що ж за свято без сюрпризу, дітлахи отримали по пакетику подарунків! А там купа солодощів, розвиваюча гра, розмальовка, пластилін, і головне-водний пістолет, який так любий у жарку погоду. Бажаю вам, дорогі для нас люди, Божого благословення та сонячних усмішок всіх вдячних дітей.»

Дев’ятирічна Уляна Мальник з міста Рівне України розповідає як для неї пройшов Міжнародний день захтисту дітей у місті Тімішоара: «Мені дуже сильно сподобалось. Там було багато дітей. Можна було там погратися, потанцювати, помалювати, піцу поїсти, попити сок. Подарунки мені дуже сподобалося. Були багато майстер-класів, були Міккі та Мінні Мауси, вони розвеселили дітей. Дякую Союзу українців Румунії та Фонду Mark Benevolent Found.»

Вихователька Адріанна Бежера-Горват Школи імені Геллерта Шандора з Мікули Сату-Марського повіту, розповідає як провели День захисту дітей дошкільнята та учні, які вивчають українську мову в цій школі: «З нагодою 1 Червня 2023 року Сату-Марська філія Союзу українців Румунії організувала документальну екскурсію «Познайомся з нашою країною!». Взяло участь 48 дітей. Діти відвідали Клузький потів, побували в зоопарку. Метою філії було підтримання та мотивування діточок, які брали участь у Конкурсі декламування української поезії та Олімпіаді з української рідної мови. Інша ціль є необхідність інформування учнів щодо розвитку та просування туризму, а також розвиток когнітивних здібностей, об’єднуючи знання про історію, літературу, географію, біологію і так далі. Інша ціль це просування діалогу між учнями, розвиток особистості учня і можливість учнів відвідувати туристичні атракції. Ця документальна екскурсія – подарок Союзу українців Румунії для наших учнів, подарок, який повторюється щорічно. Дякуємо Союзу українців Румунії за всю підтримку.»

Щороку 1 червня, у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день захисту дітей. Головна мета свята – привернути увагу громадськості, урядових установ, організацій, дорослих до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини та реалізацію різноманітних заходів для добробуту дітей в світі. Подія закликає всіх дорослих до зусиль по забезпеченню дітям гідних умов життя, освіти й відпочинку, а також надійного захисту від насилля та експлуатації.

У свою чергу, з нагоди Дня захисту дітей Союз українців Румунії через молодіжну організацію реалізував у кожнiй повітовiй філії тематичні заходи, присвячені учням та дошкільнятам, які вивчають українську мову. Діти мали можливість поспілкуватися з героями Діснея, відвідати музеї чи взяти участь у різноманітних екскурсіях разом зі своїми вчителями та батьками.

Директорка Восьмирічної школи села Вишівської долини Марамороського повіту розкаже коротенько про те як діти українців Марамороського повіту відсвяткували свій день – Міжнародний день захисту дітей: «І цього року були організовані події Союзом українців Румунії з нагоди цього дня, точніше молодіжною організацією СУРу, представники якої не забули про наших дітей. Таким чином протягом кількох днів у кінці місяця травня та на початку червня у кожному зі сіл Марамороського повіту були організовані різні розважальні заходи для дітей. Події відбулися на приміщенні місцевих організацій Союзу українців Румунії або на подвір’ях шкіл. Так що на кілька годин подвір’я сурівських або шкіл перетворилися на справжні парки розваг, тому що там були превезені надувні гірки, а організатори робили малюнки дітям на обличчі, були різні ігри, танці для дітей та пісні, щоб діти якнайкраще себе почували в ці дні. Дуже велика радість для нас всіх, що Союз українців Румунії подумав і цього року на наших дітей і за це дякуємо від імені діточок і від імені родичів керівництву. Ще хочу подякувати і родичам і моїм колегам та колегам інших шкіл, які прийшли зі своїми учнями, щоб бути разом з ними, щоб їх наглядати. Дуже добре коли й дорослі розуміють важливу роль дитинства для нас всіх. Сподіваємось, що ми й надалі будемо відчувати таку підтримку від Союзу українців Румунії. Бажаємо, щоб наші діточки завжди були веселі, щоб вони ніколи не зазнали смутку, біди або тяжкої долі. Всім діточкам українців Румунії та зі всього світу бажаю всього найкращого!»

Учителька української мови Серетського технічного коледжу імені Лацку Воде Антонета Крайнічук розповідає про те як діти-українці відзначили свято в місті Серет Сучавського повіту: «У Румунії, з 2017 року, 1 Червня – Міжнародний день захисту дітей став вихідним, неробочим днем. Ініціатори визнали, що саме час проведений батьками зі своїми дітьми є найефективнішим та найпростішим методом формування та зміцнення здорових дитячо-батьківських стосунків. Діти – це найдорожча цінність! У цей день діти заслуговують особливої уваги. Для них це має означати багато радості, різнокольорові кульки, іграшки, солодощі, ігри та розваги, танці, малюнки, прогулянки. На жаль не таким є цей день для дітей з України. Вже вдруге цей день вони проводять цей день в умовах війни. Війна торкнулася життя кожного маленького українця. І цього року Союз українців Румунії не залишився байдужим до дітей. 1 Червня у партнерстві з Мерією міста Серет та Культурним центром міста Серет організували для дітей гарну подію. На березі річки Серет, де розташований розважальний парк, організатори запросили групу «Showlandia», яка приготовила для дітей багато сюрпризів, ігор та розваг. Захід розпочався з паради персонажів мультфільмів, потім виступали діти, були танці, інтерактивні ігри, а на завершення всі учасники охолодилися морозивом. Мер міста Серед Адріан Попою та голова Сучавської філії СУРу Ілля Саучук були присутні на цьому святі, побажали дітям щасливого дитинства та гарної забави. В цій події взяли участь не тільки діти з Серету, а й зі сусідніх сіл, де проживають українці, наприклад з Негостини, Бальківців, Шербівців, Каліништи, Дарминешти та діти з гірського села Ульми, для яких СУР забезпечив два мікробуси. Дітям дуже сподобався цей захід і, на мою думку, надовго залишиться в їхній пам’яті. Для дітей від мене побажання у віршах, це не мої слова, але хочу щоб вони дійшли до всіх діточок:

«Бажаю дітям на землі

Рости в любові і ласці.

Погане щоб не знали ви

І жили всі, як в казці!

Щоб найкраще все завжди

Діткам діставалося,

І щоб сонечко з небес

Вам щодня всміхалося!»

Місто Тімішоара стало другим домом для багатьох переселенців з України, в тому числі для пані Анни Заблоцької з Чернігівської області, яка дуже добре співпрацьовує з Тіміської філією СУРу. Пані Анна розповідає про те як святкували діти-українці «День захисту дітей» в місті Тімішоара: «Так склалося, що останні два літа ми маємо захищати своїх дітей від самого страшного у світі, від війни. Усі вони постраждали від російської агресії: комусь довелося покинути межі рідної країни, залишити своїх друзів, звичне місце і звикати до інших реалій. Ті, хто залишився в Україні, останнім часом практично щодня чують вибухи, замість дитячого дозвілля-перебувають в укриттях, а замість сну у своїх ліжках-часто ночують на облаштованих батьками спальних місцях у коридорі чи ванній кімнаті. Бо так безпечніше. Діти не мають бачити та переживати ті жахіття, що кояться на нашій Батьківщині. Вони повинні жити в любові, підтримці та розумінні. Дуже хочеться, щоб наша малеча була найщасливішою. Росла під мирним небом і була в безпеці. Справжнім прихистком для багатьох українців стала дружня Румунія, а саме для нас-чудове місто Тімішоара. Цьогорічне свято для моєї родини було особливим. Організували цю незабутню подію Союз українців Румунії філія Тіміш в особі голови пана Юрія Глеби, голови організації молоді Б’янки Хінди, радника СУРу Соріна Шпілки, голови організації жінок Міхаели Бумбук, та її спонсори, а саме Асоціація Mark Benevolent Found для Румунії. Дійство відбулося у Банатському музеї біля української хати, яка була завезена з повіту Марамуреш. Організатори постаралися на славу. Було проведено чимало майстер-класів жінкою з України Надією Кирилюк, з виготовлення паперових будиночків, іграшок на паличці. Також дітки залюбки малювали фарбами та виготовляли з пластиліну різноманітні фігурки. Майстриня з аквагріму розмальовувала дитячі обличчя, перетворюючи їх у найчарівніших персонажів. А пригощання від організаторів припало до серця кожному, адже немає такого дорослого та дитини, які б не любили запашну піцу. А для діток, звісно, ще були солодощі та соки. Як же дитяче свято без дитячих виступів. Першими радо виконали румунські пісні українські дітки, які вивчають румунську мову під керівництвом професорки із Тімішоарської гімназії 2, пані Іонелли Кващук. Продовжив виступ ансамбель Веселі діточки із села Щуки повіт Тіміш, художній керівник Міоара Чінар. Артисти виконали українські народні пісні, а найвидовищним номером став національний український гопак, виконання якого багатьох тронуло до сліз. Перлиною заходу став прихід Міккі та Мінні Маусів, які весело гралися, танцювали та фотографувалися з малечею. Ці персонажі завзято розважали та радували дітей. Від них були в захваті всі, навіть дорослі, які намагалися зробити і свої світлини з героями. І що ж за свято без сюрпризу, дітлахи отримали по пакетику подарунків! А там купа солодощів, розвиваюча гра, розмальовка, пластилін, і головне-водний пістолет, який так любий у жарку погоду. Бажаю вам, дорогі для нас люди, Божого благословення та сонячних усмішок всіх вдячних дітей.»

Дев’ятирічна Уляна Мальник з міста Рівне України розповідає як для неї пройшов Міжнародний день захтисту дітей у місті Тімішоара: «Мені дуже сильно сподобалось. Там було багато дітей. Можна було там погратися, потанцювати, помалювати, піцу поїсти, попити сок. Подарунки мені дуже сподобалося. Були багато майстер-класів, були Міккі та Мінні Мауси, вони розвеселили дітей. Дякую Союзу українців Румунії та Фонду Mark Benevolent Found.»

Вихователька Адріанна Бежера-Горват Школи імені Геллерта Шандора з Мікули Сату-Марського повіту, розповідає як провели День захисту дітей дошкільнята та учні, які вивчають українську мову в цій школі: «З нагодою 1 Червня 2023 року Сату-Марська філія Союзу українців Румунії організувала документальну екскурсію «Познайомся з нашою країною!». Взяло участь 48 дітей. Діти відвідали Клузький потів, побували в зоопарку. Метою філії було підтримання та мотивування діточок, які брали участь у Конкурсі декламування української поезії та Олімпіаді з української рідної мови. Інша ціль є необхідність інформування учнів щодо розвитку та просування туризму, а також розвиток когнітивних здібностей, об’єднуючи знання про історію, літературу, географію, біологію і так далі. Інша ціль це просування діалогу між учнями, розвиток особистості учня і можливість учнів відвідувати туристичні атракції. Ця документальна екскурсія – подарок Союзу українців Румунії для наших учнів, подарок, який повторюється щорічно. Дякуємо Союзу українців Румунії за всю підтримку.»

Місто Мілішівці розташоване у Сучавському
повіті. Адмінстративно місту підпорядковані такі села Бадеуць Ґара та
Лунка. У місті проживає активна громада етнічних українців. Мілішівці були
оголошені містом 2004 року.
Однак сільський характер місцевості зберігся. Тамтешнє населення відоме перш за
все виробництвом капусти та огірків, яких господині квасять за старовинними
рецептами, успадкованими від своїх предків. Восени до Мілішівців приходять люди
з усіх куточок країни купувати капусту.

З огляду на вищесказане, Сучавська філія Союзу
українців Румунії вирішила організувати щороку в жовтні у місті Мілішівці «Свято
українських господинь». Цього року свято пройшло 22-23 жовтня у Будинку
культури міста Мілішівці та зібрало чимало людей зі всього Сучавського
повіту й не лише. Місцеві господині,
координовані головою місцевої сурівської організації Бриндушою Писларь,
представили виставку традиційних страв та осіннього врожаю. Всі бажаючі мали можливість скуштувати смачні страви, які приготували господині та господарі й милуватися гарною концертною програмою за участі сучавських
та ботошанських художніх колективів.

Головною метою фестивалю є популяризація українських традиційних страв, зокрема
місцевих квашених виробів, розкривати «таємницю» квашених продуктів, а також
просувати українські та румунські пісні й танці. Жителі Мілішівцях
сподіваються, що «Свято українських господинь» сприятиме також залученню
туристів у місто. Без
перебільшення можна сказати, що квашені продукти є
візитною карткою міста Мілішівці.

Деталі про «Свято
українських господинь. Таємниця квашених продуктів» подає голова організації
Мілішівці Сучавської філії Союзу українців Румунії Бриндуша Писларь: «Серед
наших гостей були голова Ботошанської філії СУРу Віктор Семчук, члени комітету
Сучавської філії СУР Ніку Чокан з Ульми, Овідіу Ткач з Качіки, Зірка Янош з
Сірету, а також Надія Лазер з Молдови-Суліца, співачка Лоредана Миндріштяну з
Сучави, мер міста Мілішівців Васіле Кераре, радник Анна Маковей, вчителька Адела
Русу. Наші господині та господарі дуже гарні та працьовиті. Вони знають робити у
поле. Так їм Бог допомагає, дає дощ коли треба, погода добра. Тепер восени вони
збирають з поля капусту, яку квасять, продають зелену та квашену капусту та
огірки, а також картоплю, моркву, яблука тощо. Вони ходять по всій Румунії
продавати капусту. Наприклад в Марамуреші у майже кожному селі вони мають
знайомих, як румунів так й українців. У
поле важка робота, але ми любимо робити і так наші продукти, зокрема квашена
капуста є найкраща для голубців, також січена капуста дуже добра. Жителі
Мілішівців вірять у Бога, вони дуже мудрі, вони гарно одягаються у сорочках,
які вони самі вишивають. Люди, які купують від нас капусту, запитують нас у
чому полягає секрет квашеної капусти, тому що вона дуже добра. Але мова не йде
про якийсь секрет, а про таємницю. Я вам розповім у чому полягає ця тайна. Наша
капуста родиться на дуже доброму родючому полі, а потім ми її збираємо та кладемо квасити у великі дубові бочки, що
називаються кади. Беремо води з криничок, яка дуже добра та чиста. Сіль купуємо
з копальні села Качіка. І далі все робиться зі серцем і Бог нам допомагає, щоб
наша капуста була добре квашена і ті, хто купує від нас би були
здорові, коли її будуть їсти та щоб знову приходили до нас купувати.
У нас, в Буковині всі продукти є дуже добрими. І ми говоримо про такий бренд
«Вироблений в Буковині». У Мілішівцях старші люди говорять українською мовою з
дідів та прадідів. На жаль, молодь не дуже говорить українською, але все ж таки
вони знають сказати чоловікові старшому: «Добрий день», «Боже помагай!» «Дай
Боже» тощо. Я дякую панові депутату Миколі-Мирославу Петрецькому та
голові Сучавської філії СУР Іллю Саучуку за їх допомогу в організації нашого
свята і цього року. Господині Лучіа Песларь, Домніка Москал та вчителька Адела Русу
організували виставку з нашими традиційними продуктами з Буковини. Наших
господарів порадували своїм виконанням всі гуртки, які я запросила на свято,
такі як: «Коломийка» з Сірету, керівник Зірка Янош, «Полонинка» з Палтіну,
координатор Ілля Саучук, «Квіти Буковини» з Киндешть та «Весна» з Рогожешть
Ботошанського повіту, керівник Віктор Семчук, співачка Лоредана Миндріштяну з
своїми ученицями та наш гурток «Буковинська ружа» з Мілішівців, керівники Гіце
Збєря та Габрієла Писеїле, а коордонатор я, Бриндуша Писларь. Після виконання
піснів українською та румунською мовами і танців, всі скуштували смачний борщ,
смажене мясо, салат з капусти, голубці з нашої капусти та солодощі, які приготувала
наша кухарка Сільвія Калінчук зі своїм чоловіком Корнелом Калінчук. Дай Боже
миру в світі! Всім міцного здоров’я і наступного року прийдіть до
Мілішівців на наше свято!»

Учителька української мови Восьмирічної школи
Келінешти-Купаренку Лоредана Миндрештяну, яка виступала на сцені будинку
культури міста Мілішівці, поділилася своїми враженнями від участі у заході
«Свято українських господинь»: «Мене дуже приємно вразив фестиваль «Свято
українських господинь» в Мілішівцях. Була бездоганна організація. Там я бачила
овочі, осінній врожай, який гарно зібрали та презентували сільські господині. У
Мілішівцях виступали вокальні гуртки, солісти та ансамблі, які порадували
присутніх українськими та румунськими піснями і танцями. Разом зі мною
виступили і мої учениці, які співали українські та румунські пісні. Учениця Аделіна
Слусаріук виконала пісню Червона калина, а Алексія Гуцуляк – Я україночка. Я виконала українські пісні: Палала у моєму
небі зірка, Зеленеє жито зелене, Одна калина, Червона рута, Ой у вишневому саду. Вітаю організаторів та
якомога більше випусків!