Tag: свято

Традиційно у березні в Румунії вшановують пам’ять видатного українського поета, письменника, художника, культурного та громадського
діяча Тараса Шевченка,
зокрема у місцях компактного проживання української громади, за підтримки Союзу українців Румунії. З цієї нагоди українці Румунії організують культурні заходи та приходять до пам’ятників Тарасу Шевченку, щоб віддати йому свою пошану. На території Румунії встановлено шість пам’ятників-погруддя Тарасу Шевченку: у Бухаресті, Негостині, Тульчі, Сату-Маре, Лугожі та
Сігету-Мармацієй. За кількістю пам’ятників зведених Тарасу Шевченку, Румунія є другою, після України країною.

9
березня, з нагоди 205-ї річниці від дня
народження Тараса Григоровича Шевченка, у
місті Сату Маре пройшли заходи з вшанування пам’яті Великого
Кобзаря в рамках Міжнародного наукового симпозіуму «Румунсько-українські
відносини. Історія та сучасність». Були
покладені квіти та вінки до погруддя Тараса Шевченка в сатумарському парку ім. Васіле Лукачу, а
потім в будинку Повітового музею Сату Маре були представлені доповіді про життя
і творчість Великого Кобзаря та пройшов
концерт, на якому виступили співачки Олена Пантєлєєва та Зоя Тимченко з
України, вокальний дитячий гурт Мікулянка та фолк-співак Джордже
Негря. У заходах взяли участь науковці з Румунії, України та Словаччини,
представники Союзу Українців Румунії, Посольства України в Румунії,
Департаменту міжетнічних відносин Румунії, Міністерства освіти Румунії,
Міністерства культури Румунії, представники місцевої влади Сату Маре та органів
влади Чернівецької, Івано-Франковської та Закарпатської областей, вищих
навчальних закладів, музейних закладів, громадських організацій,
загальноосвітніх шкіл Румунії та України та ЗМІ. Погруддя
Тараса Шевченка в місті Сату Маре було встановлено 2009 року в парку ім. Васіле Лукачу та було виконане румунським скульптором Раду
Чобану.

15
березня відбулися заходи присвячені Тарасу Шевченку у місті
Лугож Тіміського повіту. Були
присутні представники СУР-у, держадміністрації, повітового шкільного
інспекторату, викладачі, учні, українські діячі та місцева українська громада. В
українській православній церкві міста Лугож відбулася панахида за Великим
Кобзарем, а
потім були покладені квіти до бюсту Тараса Шевченка
у місті Лугож. Погруддя було встановлене 2015 року біля української церкви
Святого Володимира, автором будучи український скульптор Володимир Римар. Біля погруддя Шевченка, гурт Шовкова трава з Лугожу виконав пісні на Шевченкові вірші, а потім на сцені Лугожського театру імені
Траяна Грозевеску виступили художні
колективи українців з Тіміського, Карашсеверінського та Арадського повітів.

16 березня Клузька
філія Союзу українців Румунії відсвяткувала 205-ту річницю від дня народження
Тараса Григоровича на факультеті іноземних мов, кафедра слов’янських мов при
університеті імені Бабеша-Бойоя. Організаторами були викладачі українського відділення доктор-лектор
Іван Гербіль та доктор-лектор Міхаєла Гербіль. Виступили з цікавими доповідями студентка Кіара Цигурян, яка представила румунською мовою роботу на тему: «Тарас Шевченко – національна
свідомість українського народу» та студентка Сара-Марта Деак, яка виступила з доповіддю «Кобзареве слово на дитячих устах». У своєму виступі доктор-лектор Міхаєла Гербіль презентувала переклад на румунську мову Шевченкового «Щоденника», здійсненого
Корнелієм Іродом, який вийшов у світ у 2017 році. Група
молоді й студентів та хор при місцевій повітовій організації СуР-у зачитали уривки
з найвідоміших поетичних творів Тараса Шевченка на українській та
румунській мовах та виконали декілька пісень на Шевченкові вірші. Детальніше про свято Шевченка в Клужі розповіла Ольга Сенишин у рубриці Взаємини.

16-17 березня Тульчанська філія Союзу українців Румунії провела
Шевченківські дні. Були
присутні представники місцевої влади повіту Тульча, інших національних меншин, місцеві жителі, викладачі Одеського
національного університету імені І. І. Мечникова, в тому числі доктор історичних наук В’ячислав Кушнір. Заходи розпочалися у
суботу, 16 березня, у повітовій бібліотеці імені Панаїта Черні, де пройшов культурний захід з вшанування пам’яті Тараса Шевченка і Міхая Емінеску. 17 березня, були покладені квіти до бюсту Тараса Шевченка в тульчанському Парку
особистостей.
Погруддя було встановлене в 2011
році, автором будучи
румунський скульптор
Раду Чобану. Бюст Шевченка стоїть
біля пам’ятників Есеніна і Ататюрка, духовних представників репрезентативних
національних меншин цього міста. Шевченківські дні у Тульчанському повіті
завершилися у Культурного центрі імені Жяна Барта. Виступили творчі колективи українців Тульчанського
повіту, які
представили гарну артистичну програму.

17 березня Бухарестська філія СуР-у організувала в
прекрасному залі з
чудовою акустикою Національного
мистецького центру Тінерімя Ромине (Румунська Молодь) художньо-літературний
захід, присвячений Тарасу Шевченку. Шенченківське
свято
об’єднало представників української громади, Посольства України в
Бухаресті, румунських установ, румунів,
друзів українців та почесних гостей з Чернівців: народний
артист України, соліст Іван Дерда, піаніст
Вадим Лісовий та
громадський діяч Василь Бойчук. З вітальними словами виступили голова
Бухарестської філії СуР-у Ярослава Колотило, перший заступник голови СуР-у
Богдан Мойсей, радник-посланник Посольства України Євген Левицький, громадський
діяч Василь Бойчук з Чернівців. Концерт розпочався декламуванням віршів Тараса Шевченка у
перекладі румунською мовою у виконанні румунської актриси Дойни Гіцеску та інженера Міхая Рейляну. Згодом, виступив вокально-інструментальний гурт Зоря, який зачарував публіку українськими народними піснями. Вірджінія Ткачук розповіла про життя і
творчість Тараса Шевченка та прочитала кілька віршів українською мовою
покійного письменника Степана Ткачука, присвячені національному поету України. У свою чергу, історик
Йонуц Муту представив кілька аспектів з життя Тараса Шевченка. Свято Шевченка в Бухаресті продовжилося
класичною музикою. Своєю віртуозною грою, скрипачка Наталія Колотило-Панчик,
перша скрипка Філармонії імені Джордже Енеску та відомий піаніст Вадим Лісовий, завідувач кафедри музики ЧНУ,
зачарували аудиторію, яка тривалими оплесками висловлювала своє захоплення їх
талантом. Великим успіхом у глядачів користувався також дует, на цей раз
створений з гітариста Данієла Васілеску та скрипачки Наталії Колотило-Панчик. Кульмінував
мистецький вечір, присвячений Великому Кобзареві виступом народного артиста
України, відомого соліста Івана Дерди, який продемонстрували свою майстерність,
виконуючи прекрасні пісні на слова Тарас Шевченка на музику видатних
українських композиторів Миколи Лисенка, Якова Степового, Кирила Стеценка, Юлія
Мейтуса, Віктора Костенка, Сидіра Воробкевича. Йде мова про пісні: Зацвіла в
долині, Огні горять, Од села до села, Така її доля, Минають дні, минають ночі, По діброві
вітер виє, За думою дума роєм вилітає, Зоре моя вечірняя, Думи мої, думи мої, Реве та стогне Дніпр широкий. Чудовий його голос заповнив весь зал та глибоко проникав в серце та
душу, викликаючи чудові позитивні емоції та грім оплесків з боку глядачів.

Після незабутнього концерту, Іван Дерда народний артист України, доцент кафедри музики ЧНУ поділився своїми враження від участі у Шевченківському святі у Бухаресті: «Почуття й емоції мене звичайно переповнюють, адже я поділився з глядачем словом Тараса
Шевченка, яке звучало сьогодні у музиці видатних українських композиторів
Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового, Сидора Воробкевича тощо. І саме цей позитив, який ми створювали разом з концерт-майстром Вадимом Лісовим, доцентом, завідуючим кафедри музики Чернівецького Національного університету імені Юрія
Федьковича, він на нас справив неабиякі враження, адже ми зустрілися з найкращою у світі аудиторією, шанувальників слова
Шевченка, це українська громада в Бухаресті.
Я це дуже глибоко відчуваю, адже душа коли вона співає у мене, вона перебуває
на тонкій іпостазії, яка дає мені глибоких відчуттів творити. Я дякую за це
шанувальникам Шевченківського слова в Румунії.»

У Румунії відсвяткували Тараса Шевченка й в садочках
та школах, де викладається українська рідна мова. Також учні Ліцею імені
Тараса Шевченка у місті Сігету-Мармацієй віддали свою шану українському національному поету. Вшанування Великого Кобзаря
продовжиться наприкінці березня в Сучавському повіті, де в селі Негостина від березня 2005 року стоїть погруддя Шевченка. Автором цієї композиції є український скульптор Микола
Шматько. У свою чергу, Марамуреська філія СуР-у проводитиме Свято Шевченка у травні. Слід уточнити, що у 2016 році в місті Сігету-Мармацієй було відкрите погруддя
Тараса Шевченка, перед Українською православною церквою. Погруддя було зведено
за кошти заступника голови Верховинської районної державної адміністрації
Ярослава Скуматчука та Союзу Українців Румунії. Майстер спорудження
погруддя є прикарпатський скульптор Володимир
Довбенюк.

Шановні друзі!

Вітаємо вас із великим і радісним святом Різдва Христового!

Нехай світла Різдвяна зірка осяє ваш шлях, а колядки наповнять оселю сміхом
і радістю!

Бажаємо, щоб з першою Різдвяною зіркою у вашу домівку зійшло Боже
благословення!

Щастя вам, здоров’я, добробуту, миру і злагоди!

З Різдвом Христовим!

Колектив Української редакції ВСРР

14 грудня в місті Гура-Гуморулуй біля погруддя
Ольги Кобилянської, представники Сучавської філії Союзу українців Румунії,
мерії міста Гура-Гуморулуй, греко-католицькі
священики та делегація Чернівецької області віддали свою пошану
видатній українській письменниці, яка народилася у цьому місті.

Заходи присвячені Ользі Кобилянській почалися зранку в місті
Сучава, де у приміщенні Сучавської філії СУР відбувся круглий стіл за участю
представників СУР та гостів з України. Говорилося про життя і творчість
письменниці, були продекламовані вірші та були прочитані уривки з її творів.
Також були зроблені пропозиції щодо організування ряд спільних проектів та
відбувся обмін
пам’ятними подарунками. У місті Гура-Гуморулуй біля погруддя Ольги Кобилянської пройшла
панахида пам’яті
письменниці, яку відправили греко-католицькі священики, на чолі з вікаром
Української греко-католицької церкви в Румунії, Миколою Ніколаїшеном з села
Качіка, покладання квітів до погруддя, декламування віршів та виконання
українських пісень та колядок. Після обіду, гості з України, разом з членами СуР-у та директором Будинку
культури міста Гура-Гуморулуй Севером Думітраке відвідали Етнографічний музей у місті Гура-Гуморулуй,
а потім монастир Воронець, – сказав голова Сучавської філії Союзу
українців Румунії Ілля Савчук.

Радник з питань національних меншин Сучавської префектури Міхай
Міхаєску, який вже багато років співпрацьовує з представниками
Глибоцької районної державної адміністрації ствердив, що зустріч з делегатами з
України мала і практичний характер, тому що: Делегація, яка прибула, включала й
представників різних
громадських організацій, які зробили цікаві пропозиції, щоб у майбутньому укладено угоду про співпрацю між СуР-ом і представниками громадських
організацій Глибочини, з метою у всьому рекламування музею Ольги Кобилянської в
селі Димка. Багато з нас знають про музей Ольги Кобилянської, який знаходиться
у місті Чернівці. Але, філологи та може інші особи знають, що Ольга Кобилянська багато років жила у селі Димка, де
знаходиться меморіальна хата Ольги Кобилянської. Також наші гості
запропонували, щоб у музеї міста Гура-Гуморулуй, за допомогою місцевої влади, була відкрита у музеї маленька кімната, де б були представлені цікаві експонати, копії документів, які знаходяться
у Чернівецькому та Димському музеях про Ольгу Кобилянську. І ці всі експонати,
щоб були представлені туристам румунською, українською та англійською мовами.
Інша цікава пропозиція була, щоб у міжнародному конкурсі, якого організує
Глибоцька районна державна адміністрація в честь Ольги Кобиляської, брали
участь у майбутньому і учні та студенти з Румунії, які вивчають українську мову
і мають талант творити вірші, писати твори тощо.

Начальник відділу культури і туризму Глибоцької районної
державної адміністрації Олена Рєпіна, яка очолювала делегацію Чернівецької
області у складі лауреатів міжнародної премії імені Ольги Кобилянської та
премії імені письменниці Глибоцького району, а також керівників закладів
культури та структурних підрозділів відділу культури, ствердила: Наша
поїздка це є гімн буковинській національній толерантності. Нас дуже люб’язно
прийняли представники СУР, а з нашого боку, ця поїздка стала можливою завдяки
співпраці із Товариством румунської культури імені Міхая Емінеску, зокрема
заступника голови товариства Миколи Шапки. Отож, заходи присвячені Ользі
Кобилянській у нашому прикордонному районні в Україні у Чернівецькій області
почалися не просто в листопаді, коли народилася славетна письменниця, а тривали
протягом всього року і сьогодні було завершення цього культурного року,
присвяченого славетній письменниці, яка об’єднує Буковину румунську та
українську. Ми поклали собі за мету започаткувати новий маршрут, який має назву
«Стежками Ольги Кобилянської». І оскільки все починається з початку, а пані
Ольга народилася саме у місті Гура-Гуморулуй, ми хотіли причаститися тим
повітрям, тим краєвидом, тим місцем де народилася колись маленька Ольга та, із
якої проріс і пішов у люди її талант. І ось, ми сьогодні надзвичайно
схвильовані, надзвичайно здивовані, тому що дуже гарно нас зустріли й
представники мерії міста Гура-Гуморулуй, директор Будинку культури, голова
Сучавської філії СУР Ілля Савчук, Міхай Міхаєску радник з питань
національних меншин. На зустрічі біля пам’ятнику Ольги Кобилянської відбулася
панахида пам’яті славетної письменниці і ми надзвичайно зворушені тим і
кланяємось громаді міста Гура-Гуморулуй, що пам’ять письменниці тут у вашому
краї бережеться так само свято і привітно як у нас в Україні.

Пам’ятник-погруддя Ользі Кобилянській, який був відкритий у 2004 році знаходиться серед маленького скверу в центральній зоні міста Гура-Гуморулуй. Поставлення його було можливо
завдяки старанню колишнього Генерального консульства України
у місті Сучава, СуР-у та Асоціації Дружби Румунія-Україна, за підтримкою і допомогою
мерії міста Гура-Гуморулуй. У 2010 році сквер був названий Парком імені Ольги
Кобилянської. Також слід
уточнити, що на фронтальній стіні Етнографічного музею міста Гура-Гуморулуй на меморіальній
дошці серед почесних громадян міста згадується і Ольга Кобилянська.

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в місті
Гура-Гуморулуй Сучавського повіту. Українська письменниця, учасниця
феміністичного руху на Буковині жила в селі Димка (нині Глибоцького району), а
з 1891 року в Чернівцях. Автор великої кількості прозових творів, найвідоміші з
яких повість Царівна, Земля, В неділю рано зілля
копала, Юда, Вовчиха, Апостол черні
та багато інших. Писала німецькою і українською мовами. Померла 1942 року,
похована в Чернівцях. Вистава румунською мовою Царівна за
однойменною повістю Ольги Кобилянської, яку написав чернівецький драматург
Василь Довгий, у перекладі письменника Івана Кідещука з Негостини була зіграна
у 2015 році акторами Ботошанського театру ім. Міхая Емінеску
та користувалася великим успіхом, як в Румунії, так в Україні.

14 грудня в місті Гура-Гуморулуй біля погруддя
Ольги Кобилянської, представники Сучавської філії Союзу українців Румунії,
мерії міста Гура-Гуморулуй, греко-католицькі
священики та делегація Чернівецької області віддали свою пошану
видатній українській письменниці, яка народилася у цьому місті.

Заходи присвячені Ользі Кобилянській почалися зранку в місті
Сучава, де у приміщенні Сучавської філії СУР відбувся круглий стіл за участю
представників СУР та гостів з України. Говорилося про життя і творчість
письменниці, були продекламовані вірші та були прочитані уривки з її творів.
Також були зроблені пропозиції щодо організування ряд спільних проектів та
відбувся обмін
пам’ятними подарунками. У місті Гура-Гуморулуй біля погруддя Ольги Кобилянської пройшла
панахида пам’яті
письменниці, яку відправили греко-католицькі священики, на чолі з вікаром
Української греко-католицької церкви в Румунії, Миколою Ніколаїшеном з села
Качіка, покладання квітів до погруддя, декламування віршів та виконання
українських пісень та колядок. Після обіду, гості з України, разом з членами СуР-у та директором Будинку
культури міста Гура-Гуморулуй Севером Думітраке відвідали Етнографічний музей у місті Гура-Гуморулуй,
а потім монастир Воронець, – сказав голова Сучавської філії Союзу
українців Румунії Ілля Савчук.

Радник з питань національних меншин Сучавської префектури Міхай
Міхаєску, який вже багато років співпрацьовує з представниками
Глибоцької районної державної адміністрації ствердив, що зустріч з делегатами з
України мала і практичний характер, тому що: Делегація, яка прибула, включала й
представників різних
громадських організацій, які зробили цікаві пропозиції, щоб у майбутньому укладено угоду про співпрацю між СуР-ом і представниками громадських
організацій Глибочини, з метою у всьому рекламування музею Ольги Кобилянської в
селі Димка. Багато з нас знають про музей Ольги Кобилянської, який знаходиться
у місті Чернівці. Але, філологи та може інші особи знають, що Ольга Кобилянська багато років жила у селі Димка, де
знаходиться меморіальна хата Ольги Кобилянської. Також наші гості
запропонували, щоб у музеї міста Гура-Гуморулуй, за допомогою місцевої влади, була відкрита у музеї маленька кімната, де б були представлені цікаві експонати, копії документів, які знаходяться
у Чернівецькому та Димському музеях про Ольгу Кобилянську. І ці всі експонати,
щоб були представлені туристам румунською, українською та англійською мовами.
Інша цікава пропозиція була, щоб у міжнародному конкурсі, якого організує
Глибоцька районна державна адміністрація в честь Ольги Кобиляської, брали
участь у майбутньому і учні та студенти з Румунії, які вивчають українську мову
і мають талант творити вірші, писати твори тощо.

Начальник відділу культури і туризму Глибоцької районної
державної адміністрації Олена Рєпіна, яка очолювала делегацію Чернівецької
області у складі лауреатів міжнародної премії імені Ольги Кобилянської та
премії імені письменниці Глибоцького району, а також керівників закладів
культури та структурних підрозділів відділу культури, ствердила: Наша
поїздка це є гімн буковинській національній толерантності. Нас дуже люб’язно
прийняли представники СУР, а з нашого боку, ця поїздка стала можливою завдяки
співпраці із Товариством румунської культури імені Міхая Емінеску, зокрема
заступника голови товариства Миколи Шапки. Отож, заходи присвячені Ользі
Кобилянській у нашому прикордонному районні в Україні у Чернівецькій області
почалися не просто в листопаді, коли народилася славетна письменниця, а тривали
протягом всього року і сьогодні було завершення цього культурного року,
присвяченого славетній письменниці, яка об’єднує Буковину румунську та
українську. Ми поклали собі за мету започаткувати новий маршрут, який має назву
«Стежками Ольги Кобилянської». І оскільки все починається з початку, а пані
Ольга народилася саме у місті Гура-Гуморулуй, ми хотіли причаститися тим
повітрям, тим краєвидом, тим місцем де народилася колись маленька Ольга та, із
якої проріс і пішов у люди її талант. І ось, ми сьогодні надзвичайно
схвильовані, надзвичайно здивовані, тому що дуже гарно нас зустріли й
представники мерії міста Гура-Гуморулуй, директор Будинку культури, голова
Сучавської філії СУР Ілля Савчук, Міхай Міхаєску радник з питань
національних меншин. На зустрічі біля пам’ятнику Ольги Кобилянської відбулася
панахида пам’яті славетної письменниці і ми надзвичайно зворушені тим і
кланяємось громаді міста Гура-Гуморулуй, що пам’ять письменниці тут у вашому
краї бережеться так само свято і привітно як у нас в Україні.

Пам’ятник-погруддя Ользі Кобилянській, який був відкритий у 2004 році знаходиться серед маленького скверу в центральній зоні міста Гура-Гуморулуй. Поставлення його було можливо
завдяки старанню колишнього Генерального консульства України
у місті Сучава, СуР-у та Асоціації Дружби Румунія-Україна, за підтримкою і допомогою
мерії міста Гура-Гуморулуй. У 2010 році сквер був названий Парком імені Ольги
Кобилянської. Також слід
уточнити, що на фронтальній стіні Етнографічного музею міста Гура-Гуморулуй на меморіальній
дошці серед почесних громадян міста згадується і Ольга Кобилянська.

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в місті
Гура-Гуморулуй Сучавського повіту. Українська письменниця, учасниця
феміністичного руху на Буковині жила в селі Димка (нині Глибоцького району), а
з 1891 року в Чернівцях. Автор великої кількості прозових творів, найвідоміші з
яких повість Царівна, Земля, В неділю рано зілля
копала, Юда, Вовчиха, Апостол черні
та багато інших. Писала німецькою і українською мовами. Померла 1942 року,
похована в Чернівцях. Вистава румунською мовою Царівна за
однойменною повістю Ольги Кобилянської, яку написав чернівецький драматург
Василь Довгий, у перекладі письменника Івана Кідещука з Негостини була зіграна
у 2015 році акторами Ботошанського театру ім. Міхая Емінеску
та користувалася великим успіхом, як в Румунії, так в Україні.

1 грудня Румунія відсвяткувала 100 років від створення національної унітарної держави. З нагоди Національного дня та Сторіччя в країні пройшло близько 450 громадських заходів. І, незважаючи на пронизливий холод – адже це був найхолодніший 1 грудень за останні 60 років, сотні тисяч румунів, хотіли побажати Румунії Многая літа на вулиці.

У Бухаресті, вранці, відбувся найбільший військовий парад останніх десятиліть – унікальний момент як за кількістю тих, хто пройшов під Тріумфальною аркою, так і бойової техніки. Пройшли парадом 4000 військовослужбовців, з яких більше 500 військових з 20-ох країн НАТО і партнерів, у тому числі прапороносна група ЗС України. Більше 200 одиниць бойової техніки були представлені, а майже 50 літаків пролетіли над столицею. До бойової техніки вперше входила ракетно-космічна система Патріот та броньовики Piranha 5, які з цьому році виробляються у Румунії. Потім вся увага була спрямована на місто Алба Юлія, яке розташоване в центрі країни, де 1 грудня 1918 року було проголошено об’єднання Трансільванії з Румунією.

Пройшов ще один військовий парад, найбільший, відколи такі заходи організовані в місті Об’єднання. Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл та Патріарх Єрусалиму Теофіл III відслужили літургію перед собором возз’єднання в Алба-Юлія, а президент країни Клаус Йоганніс відкрив Міст Об’єднання та Пам’ятник Великого Об’єднання. Румуни, які приїхали до Алба Юлії з усіх куточків країни, а також з-за кордону, відзначали 100-річчя і піснями, співаки з усіх історичних регіонів принесли свої традиції та ношу у місто Великого Об’єднання. Не менш цікавим було й велике об’єднання кухарів, які приготували смачну їжу. Вечір закінчився вражаючим феєрверком. Також в Алба Юлія відбувся ХХІ-ий З’їзд румунської духовності, спрямований на зміцнення єдності румунів з країни з тими, хто перебуває в історичних громадах або, які живуть за її межами з економічних причин.

Той факт, що, 1-го грудня, Діаспора не забула про Румунію свідчать численні культурні заходи, організовані Румунським культурним інститутом та дипломатичними представництвами Румунії за кордоном. Президент Клаус Йоганніс закликав всіх румунів, незалежно від того, чи вони в країні або за кордоном, об’єднатися навколо таких цінностей, як демократія, свобода та рівність перед законом, побудувати разом Румунію наступного століття. Зі свого боку, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле висловила сподівання, що румуни вступлять до другого століття існування Румунії, повторюючи приклад батьків-засновників і здійснюючи стратегічні проекти країни.

З 8 по 10
листопада у Бухаресті відзначають День української мови. З цієї нагоди Союз Українців
Румунії ініціював проведення низки урочистих заходів.

У четвер, 8
листопада, пройшов показ мультфільмів українською мовою для дітей, а також
відбулися святковий концерт і церемонія нагородження переможців Національного
конкурсу «Юні українські таланти». Аматорський драматичний гурток «Жар-птиця» клузької філії Союзу
Українців Румунії, під проводом Міхаєли Гербіль, представив виставу «Сватання
на Гончарівці» за п’єсою Григорія Квітки-Основ’яненка.

У п’ятницю розпочалась дводенна Міжнародна конференція «Українці Румунії – історія, сучасність
та перспективи», ініційована письменником та головою комісії з питань культури
Союзу Українців Румунії Михайлом Трайстою.

Партнерами заходів
виступають Посольство України в Румунії, Європейський конгрес українців,
Українська всесвітня координаційна рада, Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя, Сату-Марський повітовий музей, Суспільне телебачення Румунії та Всесвітня
служба Радіо Румунія.

Нагадаємо, що 4
липня ц.р. з ініціативи депутата від української меншини Румунії та голови
СУР-у Миколи-Мирослава Петрецького, Палата депутатів Румунії прийняла
законопроект про оголошення 9 листопада Днем української мови.

Сучавська філія СуР-у організувала, 21 жовтня у Мілішівцях, Свято українських господинь. Взяли участь представники Сучавської
та Яської філій СуР-у, місцевої сурівської організації, Мерії Мілішвців,
місцеві жителі та гості, ЗМІ. На сцені виступили художні колективи з
Сучавського повіту. Місцеві господині, координовані Бриндушою Песлар,
головою місцевої сурівської
організації, представили виставку традиційних страв та осіннього урожаю.

Вітальні виступи учасників Свята українських господинь

Свято
почалося молитвою Отче наш, яку виконала
група дітей з Мілішівців. Тепло зустріли гостей та
мешканців села мер Мірча Лаурус, голова місцевої сурівської організації Бриндуша Песлар та голова Сучавської філії СуР-у Ілля Савчук. Виступили з вітальними словами протопоп Петро Лупештяну з Радівців та отець Михайло Кобзюк з Дерманештів.

Голова
Яської філії СуР-у Віктор Григорчук передав вітання з боку депутата та голови
СуР-у Миколи Мирослава Петрецького. Віктор Григорчук привітав господинь села, які так
гарно організували свято та висловив
свою радість, що бере участь у цьому заході та пообіцяв й наступного року бути присутнім.

У своєму
виступі мер села Мілішівці Мірча Лаурус сказав, що він радий, що ця ініціатива
перетворилася на фестиваль, залучаючи так багато людей, навіть зі всього повіту
й не лише. Ми дуже вдячні тим, хто фінансував та ремонтував Будинок
культури, який став справжньою перлиною. Це допомагає нам краще просувати українську культуру, -
сказав мер Мірча Лаурус. Він привітав пані Бриндушу Песлар, яка вміє
залучати людей до проведення різних культурних заходів. Він також подякував всім господиням,
художнім колективам, виконавцям, а також глядачам.

Концерт, присвячений українським господиням та господарям

Після вітальних виступів, почав концерт. Ведучою
фестивалю була Діана Воящук. Спочатку виступив місцевий церковний хор Святого
Прокопія, координований священиком Богданом Лупештяну. Потім на сцені
виступили діточки, координовані Ліліаною Мітітелу, які представили дві короткі
вистави Величезна редька та Рукавичка.
Вокальний гурт школи Мілішівці під керівництвом священика Адріана Платона
виконав кілька пісень. Потім виступив ансамбль Буковинська ружа з
Мілішівців, координатор Петро Шойман. Діточки з Мілішвців та сусіднього
Бедеуць, керівник Міхаєла Гренчук, представили народні танці з вигуками.
Дівчата Андрея Марусяк та Юліана Савчук виконали буковинські пісні румунською
та українською мовами. Вокальний гурт з Дерманештів, очолений отцем Михайлом
Кобзюком виконав пісні румунською та українською мовами та
Многая літа. Далі виступили Ансамбль Козачок з села Бальківці, Негостинські голоси з Негостини, керівник Фелічіа Грігораш, Коломейка з Серету, Полонинка
з Палтіну, Веселка з Сучави, Фанфара Буковинські квіти з
Киндештях, Камерний хор Сеніорки з
Радівців. Учень Данієль Воящук грав на сопілці. Всі виступаючі отримали
дипломи від організаторів.

Голова місцевої сурівської організації Бриндушу Пислар про жителів села Мілішівці та свято

Ми
запросили голову місцевої сурівської організації пані Бриндушу Пислар розповісти про свято та про місцевих жителів. Ось, що вона ствердила: Наші господарки та господині вони дуже гарні й працьовиті . І
коли нам на добре у Мілішівцях? Тоді коли у кожній кишені є гроші, через те що
наші господарі та господині продають свої продукти із поля: капусту, огірки,
картоплю, моркву, яблука тощо. Наше поле дуже родюче. Тут
вирощується найкраща капуста зі всього світу. Наші господині знають квасити
капусту, яка дуже добра для голубців. Приходять до нас зі всіх куточок країни,
навіть із закордону купувати капусту. У свою чергу, наші господарі ходять по
всій Румунії продавати капусту. Це важка робота, але ми любимо цю роботу і для
нас дуже добре так жити і робити. Наші люди з Мілішівців є дуже гарні, вони
вірять у Бога, вміють співати і танцювати і гарно одягатися. Вони
вишивають сорочки і тчуть та всілякі страви готують. Ми вже третій рік
організували, за допомогою СуР-у, фестиваль Свято українських господинь. Я
дякую панові депутату Миколі Мирославу
Петрецькому та голові Сучавської філії шкільному інспектору Іллю Савчуку та меру Мірчі Лаурус за
їхню допомогу. Наші господині цього року організували виставку традиційних страв. Були і голубці, риба, хліб печений з яблуками та з бринзою. Цей рік ми вручили грамоти господарям, які будуть хати.
Наприкінці, ми пригощували всіх присутніх стравами,
представленими на експозиції. Потім всі сіли за стіл, де подавалися смачні
голубці, курячий суп, м’ясо з капустою та чарку самогонки як п’ється у нас у
Мілішівцях. Музика грала, всі танцювали від молоді до людей похилого віку. Так
пройшло наше свято цього року. Ми чекаємо Вас на наступний рік. Запрошуємо Вас
всіх приходьте до нас до Мілішівців!

Сучавська філія СуР-у організувала, 21 жовтня у Мілішівцях, Свято українських господинь. Взяли участь представники Сучавської
та Яської філій СуР-у, місцевої сурівської організації, Мерії Мілішвців,
місцеві жителі та гості, ЗМІ. На сцені виступили художні колективи з
Сучавського повіту. Місцеві господині, координовані Бриндушою Песлар,
головою місцевої сурівської
організації, представили виставку традиційних страв та осіннього урожаю.

Вітальні виступи учасників Свята українських господинь

Свято
почалося молитвою Отче наш, яку виконала
група дітей з Мілішівців. Тепло зустріли гостей та
мешканців села мер Мірча Лаурус, голова місцевої сурівської організації Бриндуша Песлар та голова Сучавської філії СуР-у Ілля Савчук. Виступили з вітальними словами протопоп Петро Лупештяну з Радівців та отець Михайло Кобзюк з Дерманештів.

Голова
Яської філії СуР-у Віктор Григорчук передав вітання з боку депутата та голови
СуР-у Миколи Мирослава Петрецького. Віктор Григорчук привітав господинь села, які так
гарно організували свято та висловив
свою радість, що бере участь у цьому заході та пообіцяв й наступного року бути присутнім.

У своєму
виступі мер села Мілішівці Мірча Лаурус сказав, що він радий, що ця ініціатива
перетворилася на фестиваль, залучаючи так багато людей, навіть зі всього повіту
й не лише. Ми дуже вдячні тим, хто фінансував та ремонтував Будинок
культури, який став справжньою перлиною. Це допомагає нам краще просувати українську культуру, -
сказав мер Мірча Лаурус. Він привітав пані Бриндушу Песлар, яка вміє
залучати людей до проведення різних культурних заходів. Він також подякував всім господиням,
художнім колективам, виконавцям, а також глядачам.

Концерт, присвячений українським господиням та господарям

Після вітальних виступів, почав концерт. Ведучою
фестивалю була Діана Воящук. Спочатку виступив місцевий церковний хор Святого
Прокопія, координований священиком Богданом Лупештяну. Потім на сцені
виступили діточки, координовані Ліліаною Мітітелу, які представили дві короткі
вистави Величезна редька та Рукавичка.
Вокальний гурт школи Мілішівці під керівництвом священика Адріана Платона
виконав кілька пісень. Потім виступив ансамбль Буковинська ружа з
Мілішівців, координатор Петро Шойман. Діточки з Мілішвців та сусіднього
Бедеуць, керівник Міхаєла Гренчук, представили народні танці з вигуками.
Дівчата Андрея Марусяк та Юліана Савчук виконали буковинські пісні румунською
та українською мовами. Вокальний гурт з Дерманештів, очолений отцем Михайлом
Кобзюком виконав пісні румунською та українською мовами та
Многая літа. Далі виступили Ансамбль Козачок з села Бальківці, Негостинські голоси з Негостини, керівник Фелічіа Грігораш, Коломейка з Серету, Полонинка
з Палтіну, Веселка з Сучави, Фанфара Буковинські квіти з
Киндештях, Камерний хор Сеніорки з
Радівців. Учень Данієль Воящук грав на сопілці. Всі виступаючі отримали
дипломи від організаторів.

Голова місцевої сурівської організації Бриндушу Пислар про жителів села Мілішівці та свято

Ми
запросили голову місцевої сурівської організації пані Бриндушу Пислар розповісти про свято та про місцевих жителів. Ось, що вона ствердила: Наші господарки та господині вони дуже гарні й працьовиті . І
коли нам на добре у Мілішівцях? Тоді коли у кожній кишені є гроші, через те що
наші господарі та господині продають свої продукти із поля: капусту, огірки,
картоплю, моркву, яблука тощо. Наше поле дуже родюче. Тут
вирощується найкраща капуста зі всього світу. Наші господині знають квасити
капусту, яка дуже добра для голубців. Приходять до нас зі всіх куточок країни,
навіть із закордону купувати капусту. У свою чергу, наші господарі ходять по
всій Румунії продавати капусту. Це важка робота, але ми любимо цю роботу і для
нас дуже добре так жити і робити. Наші люди з Мілішівців є дуже гарні, вони
вірять у Бога, вміють співати і танцювати і гарно одягатися. Вони
вишивають сорочки і тчуть та всілякі страви готують. Ми вже третій рік
організували, за допомогою СуР-у, фестиваль Свято українських господинь. Я
дякую панові депутату Миколі Мирославу
Петрецькому та голові Сучавської філії шкільному інспектору Іллю Савчуку та меру Мірчі Лаурус за
їхню допомогу. Наші господині цього року організували виставку традиційних страв. Були і голубці, риба, хліб печений з яблуками та з бринзою. Цей рік ми вручили грамоти господарям, які будуть хати.
Наприкінці, ми пригощували всіх присутніх стравами,
представленими на експозиції. Потім всі сіли за стіл, де подавалися смачні
голубці, курячий суп, м’ясо з капустою та чарку самогонки як п’ється у нас у
Мілішівцях. Музика грала, всі танцювали від молоді до людей похилого віку. Так
пройшло наше свято цього року. Ми чекаємо Вас на наступний рік. Запрошуємо Вас
всіх приходьте до нас до Мілішівців!

У четвер,
1 листопада, рівно через 90 років з дня
першої трансляції, Президент Румунії Клаус Йоханніс
підписав указ про
нагородження Румунського товариства радіомовлення орденом За культурні
заслуги – ранг командора. Адміністрація
Президента зазначає, що нагорода
вручається в знак подяки за важливий внесок радіо у просуванні та
підтримці румунських культурних, моральних та цивілізаційних цінностей.

Збалансовані, об’єктивні та професійні програми Радіо
Румунія були визнанні представниками всіх
політичних партій: від лівого до правого спрямування, при владі або в опозиції.
Прем’єр-міністр, соціал-демократ Віоріка Денчіле ствердила: Радіо
Румунія була і залишається справедливим і надійним засобом інформації та відкритим простором для дискусій. Таким чином, суспільне радіо завоювало заслужене місце в серці румунів у країні та за кордоном. У вас журналістський досвід, традиція, а також
професіоналізм
та громадянська відповідальність. Вітаю Радіо Румунія за
все, що зробило упродовж цих
років !

Союзник соціал-демократів, лідер Альянсу лібералів і демократів Келін
Попеску Терічану нагадав про складну
місію, яку виконує цей засіб масової інформації, призначений для інформування і виховування слухачів. У свою чергу, спікер Палати
депутатів, соціал-демократ Лівіу
Драгня сказав, що суспільне радіо було постійно присутнім в житті румунів, яке ознайомило слухачів з основними подіями та особистостями історії.

Лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан вважає, що Радіо Румунія є коректним та об’єктивним способом інформування та
промоутером румунських цінностей: З Днем Народження Радіо
Румунія, з нагоди 90-річчя! Бажаю суспільному радіо, щоб далі служило, в першу чергу, інтересам громадян, щоб протистояло будь-якій формі тиску, щоб виконало свій обов’язок перед народом, а працівникам суспільного радіо бажаю, щоб могли далі працювати з тим же завзяттям і
тим самим професіоналізмом як нині.

Для голови Союзу Рятуйте
Румунію Дана Барни суспільне радіо є еталоном професіоналізму, а для голови Партії Народний
рух Еуджена
Томака радіо є еталоном румунської преси. Серія заходів, організована
з нагоди 90-тих
роковин Румунського радіо, включила надзвичайний концерт Національного оркестру Радіо, поряд
з Академічним хором та Дитячим хором Радіо. У понеділок, стартував перший
в Румунії ситком під назвою Десь у 28-му, ситуативна комедія, що
складається з 11 епізодів, присвячена народженню радіо-театру. Теж з
понеділка, одна ефірна студія Румунського товариства радіомовлення носитиме
ім’я відомого радіоведучого Паула Гріґоріу, в знак пошани його 40-річної
діяльності у цій установі. На жаль, Паул Грігоріу відійшов у вічність у квітні
2015 року. Він працював з
1969 року для суспільного радіо протягом чотирьох
десятиліть, перші 20 років для Французької редакції ВСРР.

Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела Дні української культури. Захід відбувся за фінансове сприяння СуР-у. Таким чином, 13 жовтня у
Бухарестському національному музеї села імені Дімітрія Густі зібралися
шанувальники української культури, українці, румуни, представники музею, Союзу
українців Румунії, Посольства України в Бухаресті, громадських кіл Румунії,
учні, студенти та засоби масової інформації. Були влаштовані виставки писанок, українського
народного одягу та друкованих видань СуР-у. Також був організований круглий стіл на
тему української культури у Бухаресті. Метою заходу було популяризація української культури серед громадян Румунії й, не лише, та залучення українців до духовної культури.

Виступи на круглому столі

З вітальними словами
виступили Радник посланник Посольства України в Румунії Євген Левицький,
директор Музею села з наукової роботи Аурелія Тудор, представник Міністерства
культури Магдолна Гросу та колишній директор у Міністерстві культури Карол
Кьоніг. Румунська актриса Дойна Гіцеску привітала українську громаду з нагоди
цього свята та прочитала дві цікаві поезії, з-поміж яких Testament
(Заповіт) Михайла Трайсти.

У своїй промові, голова
Бухарестської філії СуР-у пані Ярослава Колотило, колишній радник у
Міністерстві культури відмітила, що: Українці Бухареста мають чим похвалитися,
оскільки у цьому місті є висока елітна культура. Тут знаходяться центральний
провід СуР-у, редакції газет та журналів СуР-у, український відділ
Філологічного факультету, Посольство України в Румунії, та, зрозуміло,
приміщення Бухарестської філії, де українці мають можливість зустрічатися та
проводити різні свята та репетиції ансамблю Зоря. Пані
Колотило згадала попередніх керівників Бухарестської філії, які доклали багато
зусиль для утвердження української культури. Вона відмітила, що українці
Бухареста вперше провели свято, присвячене Тарасу Шевченку в 1992 році.
Упродовж часу вони організували чимало заходів, присвячених українським
письменникам і далі прагнуть, щоб український дух не пропав. У цьому їм
допомагає й заснована два роки тому Українська православна церква Святого Петра
Могили.

Голова комісії культури
СуР-у, письменник Михайло Трайста виступив з доповіддю про історію української
літератури в Румунії, відмітивши, що останнім часом за фінансовим сприянням
СуР-у, щорічно друкуються майже 15-25 книг, в тому числі переклади. Михайло
Трайста представив українську періодику СуР-у та спонукав учасників взяти
додому, якщо бажають, представлені видання.

Святковий концерт

Дні української культури продовжилися святковим
концертом, на якому виступили ансамбль Козачок з села
Балківці Сучавського повіту та вокальний колектив Відимо з Сянока,
Польщі. Концерт зачарував учасників заходу, в тому числі відвідувачів музею
села, які зупинилися, щоб побачити українські танці та послухати пісні. Ведучою
концерту була студентка Беатріса Попович. Мало місце також відвідання хати
українців-гуцулів з села Бряза Сучавського повіту, яку представила музеограф
Ала Мовіляну.

Храмове свято Покрови Пресвятої Богородиці

У неділю, 14 жовтня,
Українська православна церква в Бухаресті Святого Петра Могили відзначила
своє друге храмове свято Покрови Пресвятої Богородиці. Приємно було
побачити скільки народу зібралось: від шестимісячної Катерини до найстаршого
віком парафіяна. Були присутні й представники Посольства України в Румунії.
Богослужіння з нагоди престольного свята відправляли настоятель церкви отець
Дмитро Колотило та отець Юрій Сакалош, який спеціально прибув на це свято з
Вишавської Долини Марамуреського повіту. До церковного хору прилучилися й члени
колективу Відимо, які прикрасили богослужіння своїм співом.

Симпозіум Покрова та її значення для українців

Після богослужіння мав місце
святковий обід та симпозіум Покрова та її значення для
українців. Головний редактор газети Український вісник,
румунською мовою, Іван Робчук у цікавій доповіді відмітив, що в Україні свято
Покрови є не тільки церковним, а й державним та народним, оскільки
цієї дати відзначається й День українського козацтва та День захисника України.
Він додав, що коли козаки з України переселилися до Добруджі, вони взяли зі
собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. З цим святом теж пов’язані різні вірування,
в народі говорять, що на Покрови незаміжні дівчата виходили на вулицю і
виселилися, тому що вважалося цього дня вони зустрінуть майбутнього нареченого.
Пан Іван Робчук додав, що українське слово Покрова було запозичене
румунами завдяки його великому значенню.

Відгуки учасників Днів української культури

Настоятель бухарестської
української православної церкви Святого Петра Могили, отець Дмитро
Колотило відмітив: Ми мали велику приємність прийняти гостей з
Польші, які так гарно співали під час літургії. Ми мали так само приємність
мати делегата від Українського Вікаріату з Сегота, отця Юрія Сакалоша. Був
присутній Посол України в Румунії Олександр Баньков та працівники посольства.
Прекрасно відбулося богослужіння зі всіма парафіянами та гостями! Отець
Сакалош говорив про значення цього свята. Я, у свою чергу відмітив значення
храмового свята, що є не тільки спільнотою тих, які там тоді знаходяться, а й
спільнотою всіх людей, які там молилися та служили та які далі будуть служити і молитися аж
до кінця віків. Отець Дмитро Колотило сказав, що існує обіцянка з боку мерії
столиці на виділення поточного року ділянки землі, необхідної для будування
української православної церкви, будучи відомим той факт, що тепер богослужіння
проводиться у румунській церкві у кварталі Друмул Таберей.

Отець Юрій Cакалош, який
прибув на Покрови до Бухареста з Вишавської Долини Марамуреського повіту висловив свою радість, що українці
Бухареста зуміли згуртуватися й навколо церкви і сподівається, що незабаром вони здобудуть місце для побудови української православної церкви.

Керівник вокального
колективу Відимо Маріанна Яра поділилася своїми враженнями щодо
участі у Днях української культури: З великою радістю ми дивилися виступ танцювального ансамблю «Козачок». Молодь показала на високому
рівні велике мистецтво хореографії. Видно, що люди працюють, а молодь танцює з
задоволенням. Нам було дуже приємно виступати і нас тепло прийняли. Публіка
була настільки душевна, що ми продовжили свій репертуар. Велика радість
наповнювала наші серця. Ми мали можливість побачити ще й хату гуцульську в музеї. Справді, це є великий здобуток української спільноти в Бухаресті, що таке щось існує тут, а світ може побачити, що Румунія – багатокультурна та що українці в Румунії мають
своє належне місце. Ми, як спільнота українців Польщі
разом з спільнотою українців Румунії були в цей день разом. Сама Покрова і покровительство Петра Могили мали велике натхнення на нас всіх, люди котрі були в церкві, мабуть відчували, що Покров Пресвятої Богородиці перебуває над нами постійно.