Tag: ЄС

Міністр
закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану взяв участь, у понеділок, у засіданні Ради
міністрів закордонних справ Європейського Союзу у Брюсселі. У кулуарах Ради, Теодор Мелешкану
зустрівся з представниками Європейської комісії, яким намагався пояснити ситуацію в Румунії.

Високопоставлені європейські чиновники були категоричними. Європейська
комісія вважає, що Румунія повинна домогтися прогресу в боротьбі з корупцією, а
не скасувати досягнутий дотепер прогрес, – сказав перший
віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс румунському міністру
закордонних справ Теодору Мелешкану, на тлі гострої напруженості, викликаної спробою уряду,
що складається з Соціал-демократичної
партії (СДП) та Альянсу лібералів та демократів (АЛД), внести низку змін до
Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, шляхом термінового розпорядження.

Ініційований з приводу приведення
кримінальних кодексів у відповідність до рішень Конституційного суду, але сприйнятий як спосіб звільнення від кримінальної відповідальності політичних діячів і
посадових осіб у центральних та місцевих органах влади, нормативно-правовий акт, який врешті-решт
був скасований, викликав масштабні протести в Бухаресті та
багатьох інших великих містах країни а також ступор в Брюсселі.

У інтерв’ю Радіо Румунія, міністр закордонних справ
Румунії Теордор Мелешкану після зустрічі з першим
віце-президентом Європейської комісії Франсом Тіммермансом і Високим
представником з питань зовнішньої політики ЄС Федерікою Могеріні сказав, що: Висновки цих дискусій є наступними: перший висновок полягає в тому, що було
оцінене рішення уряду щодо скасування термінового розпорядження про внесення
змін до кримінального законодавства, що викликало протести. Обидва європейські
чиновники оцінили, що нормально, щоб такого
роду речі обговорювалися з максимально широкою участю громадськості та прозоро, а
потім щоб вони були розглянуті Парламентом, якщо вимагатиметься законодавчих
рішень. Інший висновок стосується готовності
Європейської комісії допомогти нам знайти оптимальні рішення для подальшого
демократичного розвитку Румунії.

Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану додав, що виконавча влада ЄС
готова надати підтримку Румунії, в тому числі у будівництві нових в’язниць. На
запитання чи його співрозмовники були стурбовані тим фактом, що Румунія стала
вразливою внаслідок політичної кризи, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану відповів: Ні, навпаки, ставлення було позитивним, вони готові допомогти Румунії зміцнити позицію, що є дуже важливим не тільки для нашого
регіону, але і для Європейського Союзу в цілому.

У свою чергу, речник
Європейської комісії Маргарітіс Шінас ствердив, що Брюссель готовий до співпраці з Румунією та забезпечити експертизу Бухаресту
для виконання цілей Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя. Запроваджений десять років
тому, після того як Румунія стала повноправним
членом Європейського союзу, Механізм співпраці та
контролю був
збережений, саме тому, що Бухарест не зумів
переконати своїх західних партнерів в тому, що відповідає стандартам ЄС щодо реформування судової системи та боротьби з корупцією.

З Іншого боку, на засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу, в Брюсселі, міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану висловив стурбованість у зв’язку з ескалацією насильства в східній частині України та занепокоєння з приводу безпосереднього впливу на мирне населення. Водночас, він поновив тверду підтримку Румунії що стосується захисту суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України, в тому числі в контексті того, що в березні виповнюються три роки від незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності продовжити зусилля для досягнення прогресу у врегулюванні конфлікту в Нормандському форматі і Тристоронньої контактної групи. Що стосується внутрішньої ситуації в Україні, Теодор Мелешкану привітав прогрес, досягнутий в проведенні реформ та виступив на користь більш помітної присутності ЄС, в тому числі в регіонах, відмітивши водночас той факт, що очікуванні заходи ЄС щодо лібералізації візового режиму та ратифікації Угоди про асоціацію, принесуть користь українським громадянам.

Протести,
що досягли безпрецедентних за останню чверть століття масштабів пройшли в багатьох
містах Румунії. Протестувальники виступають проти рішення лівого уряду на чолі
з Соріном Гріндяну про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів шляхом термінового розпорядження.

У
Бухаресті десятки тисяч людей вийшли на вулиці і мирно протестували, але під
вечір сталися й сутички з правоохоронцями. Вони були викликані інфільтрованими
групами осіб, які почали кидати факели та димові шашки у жандармів та підпалили
рекламний щит, в той час як протестувальники намагалися відокремити себе від цих
молодиків.

Міжнародна
реакція не змусила себе довго чекати. Посольства Франції, Німеччини,
Нідерландів, Бельгії, Канади та Сполучених Штатів Америки висловили
заклопотаність у зв’язку з подіями останніх днів, додавши, що дії уряду можуть
серйозно вплинути на партнерські відносини з Румунією, з якою їх зв’язують спільні
цінності, притаманні ЄС і НАТО. У спільній заяві, шість дипломатичних місій зазначають,
що зміни, які були схвалені кабінетом міністрів підривають прогрес в сфері верховенства
закону і боротьби з корупцією, а також позицію Румунії в міжнародному
співтоваристві. Посольства кажуть, що іноді необхідно скорегувати закони і
процедури, але тільки на основі комплексної і достовірної консультації з усіма
зацікавленими сторонами.

І
Американська торгова палата в Румунії висловила глибоке розчарування і заявила,
що відповідні нормативно-правові акти підривають принципи правової держави і
порушують основоположні принципи прозорості, стабільності та передбачуваності,
а також віддаляє Румунію від європейських цінностей і стандартів. У свою чергу,
президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, а також його перший заступник Франс
Тіммерманс, висловили стурбованість у зв’язку з останніми подіями в Румунії.
Європейські лідери нагадують, що припинення дії Механізму співпраці та контролю
в сфері правосуддя Румунії залежить від
незворотності прогресу в боротьбі з корупцією. Ці рішення підривають ці
досягнення, можуть ослабити або обмежити боротьбу з корупцією та вплинуть на
майбутні оцінки, – попереджають вони.

Прем’єр-міністр
Сорін Гріндяну відповів Брюсселю листом, в якому зазначає, що боротьба з корупцією
залишається одним із пріоритетів румунського уряду. Він каже, що ініціатива з
колективного помилування пов’язані з пілотним рішенням Європейського суду з
прав людини щодо переповненості в’язниць, що може привести до накладення штрафу
на Румунію. Прем’єр-міністр також зазначив, що прийняття термінового
розпорядження про внесення змін до Кримінального кодексу було зроблене у відповідності
до Конституції і спрямоване на узгодження законодавства з рішеннями
Конституційного суду.

2017 буде поворотним моментом, вважає європейський комісар з питань регіонального розвитку, румунка Коріна Крецу, в статті, опублікованій в New Europe. На її думку, зміна клімату і популізм можуть створити хаос в довгостроковій перспективі і їх можна побороти лише шляхом усунення причин, що лежать в основі обидвох явищ. У першому випадку, поворотним моментом буде імплементація заходів щодо подолання довгострокових наслідків зміни клімату. Щодо популізму, хоча історія показує, що жодна країна не прогресувала, коли вона не виходила з своїх шаблонів, сприйняття існує. Таким чином, ми повинні вирішити цю проблему в 2017 році. Ми не можемо затягувати це питання, пише румунський комісар, перефразовуючи колишнього президента Франції Франсуа Міттерана.

Румунський комісар вважає, що елемент, який може зіграти важливу роль у вирішенні цих питань є спілкування, особливо в епоху соціальних мереж. Європа приносить хороші новини, однак, не завжди сприймається саме так. Суть полягає в тому, що ми не в змозі повідомити європейцям ці гарні новини. 2017 рік є вирішальним для спілкування, каже пані Крецу, яка вважає, що настав час для чиновників ЄС приділяти менше уваги пресі і зосередитись на пряме спілкування з європейцями через соціальні мережі. Вона попередила, що і послання потребує змін, а посадові особи ЄС повинні надати відповідні повідомлення. Відомий афоризм, який говорить Не достатньо робити правду; треба, щоб люди бачили, що робиться правда треба б, – каже Коріна Крецу- перефразовувати: Недостатньо, щоб ЄС обслуговував 500 мільйонів європейців, треба бачити, що він їм служить.

На її думку, в 2017 році, європейські регіональні інститути, які повинні бути спрямовані на підтримку тих, хто отримує вигоду з регіональної політики, повинні бути почуті, від міст і регіонів до малих і середніх підприємств, університетів, неурядових організацій, молоді та лікарень. Комісар ЄС пояснила, що, в той час, коли приватний сектор не довіряє національним бюджетам, бюджет ЄС, особливо регіональної політики, розглядається як гарантія солідної інвестиції для всіх. Тверда регіональна політика означає сильніша Європа. І більш сильніша Європа-це менша кількість націоналістичних рефлексів. Якщо ми доб’ємося цього, матимемо успішний 2017 рік, сказала Коріна Крецу.

Десять років тому, 1 січня 2007 року, Румунія і Болгарія вступили в ЄС, це будучи продовженням найбільш масштабного розширення в історії ЄС, що відбулося в травні 2004 року. Це був проектом об’єднання континенту, розділеного в кінці другої світової війни. Ентузіазм був високим у всіх колишніх комуністичних країнах, особливо в Румунії. Тоді, згідно з опитуваннями громадської думки, ця подія займала перше місце на рівні довіри до інститутів ЄС. Як виглядає ситуація зараз, через десять років, після завершення важкого 2016 року, який струсонув союз терористичними актами, а й виходом Великобританії з ЄС? У цих умовах, зберігає Румунія той євро-ентузіазм, разом з іншими державами-членами?

Відповідно до недавнього Євробарометру (типу Парламетр), проведеного на замовлення Європейського Парламенту, 53% румунів вважають, що членство в ЄС є позитивним фактором для розвитку їх країни. Ця цифра відповідає середньому показнику по Європі, але це є зниженням для Румунії, в умовах коли тут довіра до ЄС завжди була набагато вищою: близько 70% -80%, ще до приєднання. Оскільки опитування було проведено у період побоювань для всіх європейців, результат не дивує, вважає Богдан Войку, соціолог Дослідного інституту якості життя Румунської Академії: Ця цифра не виходить за рамки глобальної тенденції зниження довіри до наднаціональних інститутів. Потім, ми повинні враховувати й позицію Румунії, яка є трохи специфічною. Румунія вступила в ЄС з дуже високим ступенем достовірності, з великим бажанням бути там, тому що тільки так було б визнано її членство до цивілізованого світу. Ми маємо й пояснення цієї ідентичності, бо більш важливим, ніж елемент ідентичності сам по собі, є визнання цієї ідентичності і того факту, що ми є частиною цієї спільної сім’ї. Ми хочемо бути визнаними як румуни, але і як частина певної цивілізації. З одного боку, ми намагаємося визначити нашу важливість як румунів, з іншого боку, ми хочемо бути визнаними в якості цивілізованих громадян світу. Етикетка бути цивілізованими означає для нас бути в ЄС, і бути визнаними в якості європейських громадян.

Протягом десяти років з моменту вступу, румуни мали можливість отримати більш повну інформацію про інститути ЄС і зрозуміти, що їх вплив є обмеженим, що вступ в ЄС не є землею, що тече молоком та медом, як колись висловилася депутат Європарламенту Ренате Вебер, член Комітету з питань зайнятості та соціальних питань: Я б не пропустила з-поміж чинників, що впливають на відповіді, які дають у певний момент громадяни, дискусії, що відбуваються на рівні кожної країни. Це опитування було проведено в момент, коли в Румунії, чимало голосів дорікнули ЄС у тому що Румунія вважає, що вона була залишена поза важелями прийняття рішень. Не вступ Румунії до Шенгену вплинув, у свою чергу, на почуття європейського громадянина. Крім того, більшість людей вважають вільне пересування важливим елементом і чітким фактором європейської ідентичності.

Так як майже кожен румун має родичів або друзів, які працюють в інших державах-членах ЄС, мобільність на ринку праці стала цінним активом. До речі, на запитання, якими є вигоди від вступу, 44% румунських респондентів відповіли, свобода пересування. Загалом, вони, схоже, вважають, що приєднання принесло їм вигоди більшою мірою, ніж інші європейці: в середньому 60% європейців вважають, що їхня країна користувалася членством в ЄС у порівнянні з румунами, 64% з яких вважають це. В цілому, 54% європейців вважають, що справи йдуть у неправильному напрямку, в той час як лише 25% з них вважають, що все розвивається в правильному напрямку. І з цієї точки зору, румуни налічуються з-поміж найбільш оптимістичних європейців щодо перспектив ЄС, тому що 42% румунів вважають, що справи йдуть у правильному напрямку в Європейському Союзі.

За словами соціолога Богдана Войку, ці відповіді свідчать про те, що румуни все ще мають високі очікування від інститутів ЄС, особливо в порівнянні з їх національними установами. Богдан Войку. Ті, хто сподівається на більше від ЄС є найбільш оптимістично налаштованими щодо напрямку в який вони йдуть. Ті, хто, здається, відчувають, що несуть більше витрат починають ставати трохи скептичними. З іншого боку, якщо ми розглянемо ситуацію Румунії, то вона є країною, яка протягом кількох років переживає економічне зростання, що відчувається у життєвому рівні. Коли зростає економіка, то громадяни все більш оптимістично оцінюють прогрес суспільства. Крім того, ми як і раніше схильні бачити європейців менш корумпованими і більш організованими, ніж ми. Таким чином, ми проявляємо такого роду передбачливий оптимізм, у смислі що буде і нам колись краще.

Про високі очікування щодо європейських інститутів у порівняні з національними свідчать також результати Євробарометру щодо Європарламенту: 38% румунів довіряють ЄП, набагато більше ніж європейський середній показник – 25%. Крім того, більше 35% з них вважають, що їх голос став більш ефективно відчутним на європейському рівні, ніж на національному рівні. Депутат Європарламенту Ренате Вебер: Я була б рада сказати, що це відбувається тому, що все більше людей цінують те, що ми робимо тут в ЄП. Але я буду об’єктивною і скажу, що, з моєї точки зору, відсутність довіри румунів до національного Парламенту є настільки великою, що люди відчувають потребу звернутися до іншої установи. З іншого боку, ми в ЄП отримуємо багато листів по електронній або звичайній пошті. І багато хто з нас, членів Європарламенту, навіть відповідають на ці запитання. А це для румунських громадян, які не звикли мати зворотний зв’язок з боку органів, уповноважених відповідати на їх запитання, є доказом нормальної поведінки.

У висновок, згідно з опитуванням Парламетру, ЄС як і раніше користується підтримкою своїх громадян, навіть якщо ентузіазм зменшився. Крім того, відповідно до осіннього Євробарометру, більшість румунів довіряють ЄС (52%, по відношенню до 36% середньоєвропейського показника). Проте, 66% європейців і 79% румунів вважають, що ЄС є місцем стабільності в неспокійному світі.

1 січня 2017 року, виповнилось десять років від вступу Румунії в Європейський Союз. Це було десятиліття зусиль, а й зростання і розвитку, каже нинішній представник Румунії у виконавчій владі ЄС, Коріна Крецу, комісар Європейського Союзу з питань регіональної політики. Коріна Крецу: В останні роки Румунія стала полюсом стабільності в регіоні і двигуном економічного зростання. Після десятьох років, упродовж яких європейська інтеграція стала успіхом для всіх румунів, простих людей, а й румунської держави, шлях до Європи, в напрямок більшої інтеграції є той, який буде в подальшому допомагати Румунії і всім їі громадянам. Спеціальна думка для молодих людей, які хочуть брати участь і домогтися успіху в своїй країні: довіряйте європейському проекту, будьте його частиною і наступні 10 років, я вас запевняю, можуть виглядати так як ви хочете.

Конкретні наслідки приєднання до європейського блоку можна побачити в повсякденному житті, каже колишній європейський комісар з сільського господарства Дачіан Чолош. У свою чергу, перший європейський комісар Румунії Леонард Орбан, в даний час радник президента Клауса Йоганніса вважає, що в багатьох сферах очікування Румунії були навіть перевищені. Леонард Орбан: Якщо я оглядаюся назад, я розумію, що в низці сфер ми досягли більшого, ніж очікували тоді. Ми рухаємось в правильному напрямку. Він дозволить нам надалі зміцнити нашу державу, і також дасть можливість румунським громадянам бути все більш процвітаючими, і все більш впевнено і з оптимізмом дивиться в майбутнє.

Найбільшою перевагою приєднання є європейські кошти, спрямовані допомогти розвитку країни і наздоганяти старих держав Союзу, але Румунії не вдалося освоїти всі кошти, виділені Брюсселем, посідаючи одне з останніх місць серед країн ЄС в цьому розділі. За даними Євростату, ВВП Румунії збільшився з 98 млрд євро в 2006 році, до 160 млрд в 2015 році. Румунія отримала впродовж 10 років близько 40 млрд євро і її внесок до бюджету Союз склав близько 14 мільярдів євро.

Рівень безробіття був на 3,1% нижчим в 2015 році, і також завдяки європейським фондам в період з 2007 по 2016 рр., було створено понад 40 тисяч робочих місць. Ще однією перевагою для Румунії є вільний рух в ЄС, але в той же час це дало можливість мільйонам заробітчан працювати в інших європейських країнах. Після десяти років в ЄС, Румунія і надалі перебуває під моніторингом Механізму співробітництва та перевірки в сфері правосуддя, знаходиться поза Шенгенською зоною і приєднання до євро залишається метою.

Майже півмільйона європейців вмирають
щороку від хвороб, викликаних емісією мільйонів тонн газів і частинок, що
викидаються в атмосферу у результаті людської діяльності: від діоксиду сірки, що сприяє утворенню кислотних дощів, які пошкоджують будівлі і вбивають рослини, до дуже дрібних частинок, які можуть привести до захворювань дихальної та серцево-судинної системи.

І це попри те, що за останні кілька десятиліть, викиди
значно знизилися в більшості країн ЄС. Зовнішні витрати, викликані забрудненням
оцінюються в 330-940 мільярдів євро на рік, в тому числі прямі економічні втрати на
суму 15 мільярдів євро він втрачених робочих днів, 4 млрд витрат на лікування, 3
мільярди втрат прибутку від врожаю і 1 мільярд євро шкоди, завданої будівлям, -
випливає з даних Європейської комісії.

Враховуючи всі ці аспекти, європейські лідери почали шукати рішення. А одним із них може бути на думку європарламентарів,
наприклад, встановлення більш суворих обмежень для основних забруднювачів
повітря в країнах ЄС. Таким чином нещодавно у Страсбурзі, депутати Європарламенту
обговорили, а потім прийняли нову директиву з цього питання, яка встановлює
національні цілі зі скорочення до 2030 року викидів п’яти видів забруднювачів
повітря – діоксиду сірки, оксиду азоту, неметанових летких органічних сполук,
аміаку і дрібних частинок у вигляді суспензії, що походять від дорожніх
транспортних засобів і суден, а також токсична сажа, що утворюється в
результаті горіння, відома й як «чорний дим».

За даними Європейського агентства з навколишнього середовища, ці
забруднювальні речовини походять з різних джерел, таких як опалення, промисловість
або транспортний сектор, сільське господарство або процес виробництва електроенергії.
Європейський парламент погодився, однак, виключити метан з остаточного тексту,
навіть якщо це не вказано в директиві. На думку експертів, хоча метан знаходиться
в атмосфері в набагато менших концентраціях, ніж вуглекислий газ, він
відповідає за 18% парникового ефекту, викликаного діяльністю людини. Зниження
забруднення необхідно, тому що «є основним фактором навколишнього середовища, що
призводить до смерті людей в ЄС», – наголосила в Європарламенті доповідачка з цього
питання, британська парламентарка Джулі Герлінг.

«Політичний контекст різко
змінився протягом останніх трьох років, а проблема якості повітря є важливим
питанням на порядку денному після скандалу із маніпуляціями вимірювання рівня
небезпечних викидів автомобілів концерну Volkswagen і проблеми вимірювання викидів
в реальних умовах дорожнього руху. Напевно мова йде і про необхідність визнання
того, що в останні 10 років ми настільки зосередилися на викидах СО2, що знехтували
якість повітря,» – сказала Джулі Герлінг: «Ми вже давно знаємо, що Європа
повинна зробити щось, щоб очистити повітря і це є важливим кроком в цьому
напрямку. Це частина рішення з поліпшення здоров’я наших громадян. Забруднення
повітря є основною причиною смертності в ЄС. Понад 400 тисяч осіб помирають
передчасно, інші є уразливими і потребують ліки та госпіталізацію. Забруднення
повітря також впливає на навколишнє середовище шляхом осадження кислот. У
грудні 2013 року Єврокомісія вже опублікувала директиву про чисте повітря і встановила
деякі цілі щодо скорочення викидів до 2030 року в усіх державах-членах. Я
думаю, що ця проблема повинна бути вирішена на рівні ЄС, вона не знає
національних кордонів. Я вважаю, що нам потрібне більш ефективне регулювання
щодо якості повітря і саме тому ми повинні його заохочувати.»

«Це гостра криза суспільної охорони здоров’я, а в період з 2020 по 2030 рр.
ми покращимо результати на 50%. Це означатиме, що кожен рік 200.000 осіб по всій
Європі не втратять своє життя передчасно і це має величезне значення», – стверджувала
доповідач Джулі Герлінг ще влітку, після голосування з цього питання у комітеті
Європарламенту з питань навколишнього середовища. Деяка гнучкість у
запровадженні обмежень забезпечується, але за певних умов. Таким чином, якщо
протягом одного року держава-учасниця не може виконати свої зобов’язання через дуже
холодну зиму або дуже спекотне літо, то ця країна матиме можливість зробити середній
підрахунок викидів за поточний рік, попередній і наступний. У той же час
держави-члени у своїх національних програмах по боротьбі із забрудненням
повітря мають передбачити заходи, що застосовуються до всіх відповідальних за
забруднення секторів економіки, включаючи сільське господарство, промисловість,
внутрішній дорожній та річковий транспорт, а також опалення будинків.

«Я думаю, що результат цього голосування є кроком в правильному напрямку. Це
не ідеальне рішення, але це початок шляху до значного поліпшення здоров’я наших
громадян», – сказала британська доповідачка. Отриманий результат є
великим досягненням з точки зору вирішення проблем зі здоров’ям в Європейському
Союзі, – сказав Комісар ЄС з питань клімату та енергетики Мігєль Аріас Каньєте.
Йдеться про запобігання в 50% випадків передчасної смерті і певних захворювань
до 2030 року. Громадяни ЄС відчують позитивні наслідки цих заходів, які
відкривають, в той же час, шлях до перегляду Гетеборзького протоколу, із
безпосереднім впливом як на постраждалі країни, так і на скорочення
транскордонного забруднення.

1 січня 2007 року Румунія приєдналась до Європейського союзу, беручи на себе відповідальність за дотримання принципів і цінностей європейського співтовариства і, досягнувши, таким чином, одну з основних національних цілей. Договір приєднання був підписаний після тривалого процесу переговорів, які принесли глибокі зміни, особливо в економічній та соціальній сферах. Чого добилася Румунія разом з досягненням цієї мети? Вільного пересування своїх громадян в межах Євросоюзу, приведення національної нормативно-правової бази у відповідність до європейського доробку, доступу до європейських структурних фондів та фондів згуртованості.

Крім того, завдяки вступу в ЄС Румунія має на сьогоднішній день високоякісну демократію, – підкреслив радник президента Леонард Орбан, перший єврокомісар Румунії, на форумі, присвяченому десятиріччю вступу країни в ЄС: Речі значно змінилися, сьогоднішня Румунія більше не нагадує Румунію 2006 року, не схожа на Румунію п’ять років тому. Румунія є набагато міцнішою з точки зору демократії, є консолідованою державою. Звичайно, є проблеми, але, тим не менш, прогрес надзвичайний.

Хоча європейські фонди не завжди були добре інвестовані, – сказав радник президента, – в рамках цих проектів були сплачені зарплати і податки, отже кошти внесли свій вклад в економічний розвиток. Він зазначив, що Румунія отримала кошти з європейських фондів на суму 39 млрд євро з 1 січня 2007 року, відколи вона вступила в Європейський Союз і до тепер, в той час як внесок країни до бюджету ЄС склав 13 млрд євро. Ще одна перевага вступу в ЄС, – пояснив Леонард Орбан, – полягає в тому, що, після того, як Румунія вступила в ЄС, ВВП країни зріс на 60%, з 98 млрд в 2006 році до 158 млрд євро в 2015-у році. У той же час, іноземні інвестиції майже подвоїлись з 34,5 млрд євро в 2006 році до 64 млрд євро в 2015 році.

Проте, Румунія ще не подолала етап перехідного періоду, хоча має найбільше економічне зростання серед країн Європейського союзу, попередив радник керівника Нацбанку Адріан Васілеску: Швидкість хороша, але база більше не та ж сама. Ми 27-а країна, передостання, за нами лише болгари щодо індикатора, який показує силу споживання населення і нашої країни. Я не думаю, що криза закінчилася.

Наступними цілями Румунії, пов’язані з європейською спільнотою, є вступ в Шенгенську зону вільного пересування і прийняття євро.

Якщо громадянська причетність є необхідною умовою демократії, яку виконують якомога більше громадян, правда і те, що її необхідно заохочувати з раннього віку. Особливо, коли, за статистикою, європейська молодь, здається, суперечливою: Євробарометр проведений в квітні цього року показує, що на рівні ЄС 51% молодих людей у віці від 16 до 30 років вважають, що участь в європейських виборах є найбільш важливим способом участі в європейському суспільному житті. Але реальна виборча поведінка показує істотну різницю між фактами і словами. Тільки 27,8% молодих європейців фактично брали участь у виборах до Європейського парламенту, які були проведені в травні 2014 року. Водночас, той же Євробарометр показує, що в середньому 90% цих молодих людей вважають важливим дізнатись більше про установи ЄС.

І по відношенню до Румунії, речі є обнадійливими: 89% тутешніх респондентів згодні з цим. Таким чином, Бюро Європейського парламенту в Румунії вирішило задовольнити прагнення до навчання і залучити молодих людей через проект Просувачі європейської демократії». У 2016 році відбувся другий випуск цієї події шляхом якої 30 молодих людей члени молодіжних організацій, навчались, як розробляти і реалізовувати проекти по просуванню цінностей, які об’єднують громадян ЄС.

Просувачі європейської демократії були підтримані неурядових організацій як Асоціація Продемократія» і GEYC (група Європейської молоді за зміни). Генеральний директор цієї асоціації був одним з тренерів молодих просувачів, і в кінці зміг зробити якісь висновки, звертаючись до своїх колишніх учнів. Габріель Брезою: Багато з них, у початковій дискусії про перешкоди, які могли б з’явитись у них щодо реалізації цієї ідеї, сказали, що гроші є основною причиною. Після того, ми провели семінар про шляхи усунення бар’єрів і реалізацію місцевих партнерських відносин з ключовими установами, які могли б допомогти нам. Багато з них втілили свої ідеї, використовуючи всі ресурси, які у нас були або, які вони виявили. Мені дуже подобається інклюзивний компонент цього проекту. У нас були просувачі з сільських громад і невеликих міських громад, і таким чином ми потрапили туди, де майже ніхто не приходить, де дуже важко доходить європейська інформація і де люди мають стільки проблем, що інформація є одним з останніх європейських пріоритетів в їх порядку денному.

Після початкового відбору, молоді просувачі взяли участь в інтенсивному семінарі, де вони виявили практичні заходи щодо реалізації проекту, які потім повинні були реалізувати його в громадах з яких вони походять. Темами цьогорічних проектів були: 9 травня День Європи, Європейський парламент і моделювання. Після стадії подачі заявок, 30 молодих людей були запрошені в штаб-квартиру законодавчого органу в Брюсселі, щоб побачити наживо, як проводиться парламентська діяльність. В кінці проекту, 30 молодих людей поділилися своїми поглядами з громадськістю в рамках прес-конференції. Послухаймо Марію-Меделіну Іфрім член Асоціації з активного розвитку в місті Бакеу, і ученицю ліцею імені Фердинанда I в цьому місті: Ми вирішили з нашим викладацьким складом і за допомогою наших інструкторів створити Європейський парламент в аудиторії нашого ліцею, так що три класи були залучені і створили три інститути ЄС. Вони дізналися багато через це моделювання про правову систему, як застосовуються директиви та практичну реалізацію ідеї.

У житті міста навчилися брати участь і три просувачі демократії з Молдови. Одним з них є Олена Прохніцькая, член Національного Антикорупційного студентського центру в Кишиневі: Під час цього заходу у нас було кілька дуже важливих моментів. Один з них – ентузіазм моїх колег, ще з першої наради, який зберігся протягом всіх цих заходів, і це мене дуже вмотивувало. Хоча нам розповіли про ризики реалізації наших проектів, я виявила й інші, але ми зрозуміли, що ми можемо втягнути у нашу роботу навіть деякі міністерства в Кишиневі. Таким чином, нам вдалося організувати дві події в моєму ліцеї та ще одну в іншому ліцеї. Першим заходом був семінар, був він більш формальним, а другий проходив під відкритим небом, і користувався більшим успіхом.

Робота в команді, але й подолання деяких перешкод у співпраці з владою, є основними вигодами здобутими молодими людьми, що беруть участь в проекті «Молоді просувачі демократії». Але не тільки це. Вони дізналися, як подолати особисті обмеження, і готові поділитися своїм досвідом з тими, хто наступного року захоче приєднатися до проекту. Іонуц Юліан Ротару, з Центру прав людини і міграції в Бухаресті, має три поради для майбутніх просувачів демократії: Не бійтеся помилитися, не бійтеся думати великі проекти, які застосовуються на європейському рівні і спробуйте вийти із зони комфорту, тому що за його межами дуже цікаві речі відбуваються.

Таким чином, організація третього випуску проекту «Просувачі європейської демократії, здається вже гарантована.

Присутній, в четвер і в п’ятницю на засіданні Європейської ради в Брюсселі, президент Румунії Клаус Йоханніс підкреслив, що Бухарест буде брати активну участь в переговорах, які Європейський союз буде вести з Лондоном щодо Brexit, а мета полягає в тому, щоб отримати якомога кращий статус для Румунії. Як нещодавно повідомила, і як це було підтверджено в ході теперішніх дискусій в Бельгії з президентом Румунії, прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей оголосить про запуск 50 статті Лісабонського договору в першій половині наступного року, після чого почнуться переговори, які триватимуть майже два роки.

Ми хочемо чітких і справедливих переговорів ствердив Клаус Йоханніс, нагадавши, що доля румунів у Великобританії, як до, так і після Brexit для Румунії є дуже важливою: Ми не хочемо інцидентів, ми хочемо, щоб румуни в Великобританії не піддавались зайвому тиску. Прем’єр -міністр запевнила мене, що братиме участь особисто у вирішенні цього питання, щоб не було проблем ані до, ані після Brexit. Звичайно, що багато інших деталей будуть вирішуватись в ході переговорів між Великобританією і ЄС.

Криза мігрантів, відносини ЄС з Росією і її участь в конфлікті в Сирії і торговельне партнерство з Канадою були домінуючими темами Європейської Ради. Президент К. Йоханніс підкреслив, що підтримує єдність ЄС засновану на спільно узгоджених принципах. Вони стосуються повної імплементації Мінських угод, необхідності селективного зобов’язання з Росією, і не тільки в питаннях зовнішньої політики, і більшої готовності підтримати громадянське суспільство в цій країні. Що стосується відносин з Російською Федерацією з огляду на ситуацію в Сирії, президент Румунії вважає, що бомбардування в Алеппо слід негайно припинити і створити умови для гуманітарного доступу.