Tag: ЄС

Сьогодні ми представляємо вашій
увазі статтю румунського дипломата, доктора політичних наук Валентина Наумеску,
присвячену нинішній ситуації в українському суспільстві та становищу, в якому країна опинилася у результаті ряду подій, що відбулися останнім часом на
міжнародному плані. Стаття була опублікована в румунському Інтернет-журналі «Contributors».

Ситуація в Україні сьогодні
виглядає похмуро. Навіть більш гнітюче ніж в героїчні дні і тижні Євромайдану
на початку 2014 року, за якими ми спостерігали, хоча очевидно в драматичних
тонах, затамувавши подих від хвилювання і емоцій та мобілізуючої енергії. Тоді
все здавалося можливим. Драма України, вважали революціонери, добігає щасливого
кінця, до зустрічі з цивілізованою, безпечною і процвітаючою Європою. Коли я
сказав, щойно після перемоги Євромайдану, що речі у жодному разі не йтимуть в
цьому напрямку і, що перспектива нашого великого сусіда є в кращому випадку
посередньою, Україна будучи головним переможеним у Другій холодній війні, мене звинуватили у песимізмі.

Дві важливі політичні події
останнього часу, здається знову розпалили кризу в Україні, ніби того, що
трапилося з цією країною в останні роки не було достатньо. Нідерланди відхилили
на референдумі ратифікацію Угоди про асоціацію ЄС-Україною, зруйнувавши навіть
і незначне політичне зближення України з Європейським Союзом, яке й так
виявилися значно нижче початкових очікувань, а прем’єр-міністр породжений
Революцією Євромайдану Арсеній Яценюк, сильно заперечений у правлячій коаліції, подав у відставку.

Президент Порошенко, в свою
чергу, опинився в центрі скандалу Панамські документи, як власник офшорних
компаній з місцезнаходженням в офшорній гавані. На додаток до цього,
Європейська комісія піддала критиці слабкі результати проєвропейського уряду в
реалізації положень Угоди про асоціацію, відсутність результатів у боротьбі з
корупцією і в обмеженні впливу олігархів. Тим часом життєвий рівень населення
знижується, фінансово-економічні дефіцити України ростуть, а державний бюджет
перебуває на межі виживання, фактично від одного зовнішнього кредиту до іншого.

Попри негативний вплив двох
зазначених подій, одна на європейському плані, друга – на внутрішньому, треба
сказати, що такий розвиток подій не є несподіваним. […]

Проєвропейська магія розвіялася.
Розчарування в лідерах Революції Євромайдану, які погризли у
внутрішньополітичній боротьбі, стало помітно роз’їдати коаліцію і створювати
перспективу дострокових виборів. Напевно справи до цього не дійдуть, але й прихід
колишнього мера, 38-річного Володимира Гройсмана на прем’єрське крісло, за
підтримки Блоку Петра Порошенко, не вирішить, по суті, кризу в Україні, а
лише дасть можливість виграти час й уникнути повного колапсу економіки. У цих складних
умовах, почалися переговори довкола складу нового проєвропейського коаліційного
уряду в Києві.

На нового прем’єр-міністра чекає
нелегке життя і йому навряд чи вдасться заспокоїти політичну і соціальну
напруженість в країні, з огляду на те, що великі держави поки не знайшли
Україні гідне місце на геополітичній карті Європи. І цього не станеться
найближчим часом, тому що зараз не зовсім сприятливий момент в Європейському
Союзі, а нескінченно більші інтереси, ніж виведення України з буферної ями
Східної Європи утримають Захід від будь-яких видовищних жестів підтримки Києва.
Україна є занадто великою і занадто невдало розташована під боком Росії, щоб її
врятували європейці чи американці. З іншого боку, треба визнати, що Україна не
може сама себе витягнути з болота за волосся.

Ще багато чого треба зробити та
мало надій залишилося на справжню європейську перспективу для колишньої
радянської республіки з 45-мільйонним населенням. Росія відібрала Крим та
перемогла у війні за відокремлення Донбасу. Німеччина і Франція не можуть
дочекатися скасування санкцій проти Росії, що станеться напевно влітку (за
добрі вчинки у Сирії), щоб відновити справжній бізнес на російському ринку.
Нідерланди лицемірно грають свої внутрішньополітичні та антибрюссельські
партитури, на шкоду Україні, з або без російського впливу на праві
націоналістичні партії в Західній Європі, як стверджують американські ЗМІ.
Адміністрація Обами, в свою чергу, багато обіцяла і зробила, в дійсності,
занадто мало для підтримки прозахідних устремлінь Києва. Простіше кажучи, всі б
хотіли робити розумні коментарі, але ніхто цього не робить.

Навіть і сценарій фінляндізації України, тобто розвитку та економічної
інтеграції за західним зразком, але в умовах військово-політичного
нейтралітету, є надто малоймовірним, з огляду на незаперечну залежність та
економічну, історичну та культурну близькість з Росією. Водночас, більш-менш
відокремлена від питання ідентичності і регіону, до якого належить, корупція
залишається в Україні темою, що навіть не була відверто порушена (не кажучи вже
про рішення для обмеження цього явища),
як це сталося в Молдові.

Тут, у Румунії, перспектива сусідства з «дрейфуючою», корумпованою і
відхиленою Європою державою аж ніяк не радує. Більше того, не можучи
зробити нічого захоплюючого і значного у внутрішній політиці, не виключено, що Україна
поступово візьме курс на фрустрований націоналізм, з праворадикалами,
готовими мститися нацменшинам за тяготи повсякденного життя (в минулому таке
неодноразово траплялося), курс на модель соціальної агресії, нестабільності,
злочинності і зростаючого гніву.

Два роки тому, в січні і лютому, в умовах характерних для Росії лютих
степових морозів, поміж наметів спонтанного і героїчного опору, гинули від куль
силовиків молоді люди Києва, на площі, що є символом європейського ідеалу
українців, змусивши втекти проросійського президента Віктора Януковича. Тепер,
що правда, ніхто не вмирає на Євромайдані, де панує розчарована тиша,
кінооператори зі всього світу зібрали обладнання і пішли, а проєвропейські
надії України були розвіяні вітрами безпорадності в Східній Європі.

Українська редакція ВСРР не завжди поділяє думку авторів публікацій.

Після вступу Румунії до Європейського Союзу 2007 року, освоєння коштів від європейських фондів виявилося більш складним процесом, ніж хтось міг уявити собі. Відсутність інтересу, незаконне привласнення грошей, бюрократичний хаос були лише кількома із перешкод для реалізації місцевих та регіональних проектів, корисних для румунів. Іспанський або португальський успішний процес освоєння коштів, наданих Євросоюзом, румуни ще не зрозуміли. У квітні, міністр з питань європейських фондів Аура Редуку подала у відставку на вимогу прем’єр-міністра Дачіана Чолоша, незадоволений її короткостроковими цілями. Замість неї на цю посаду був призначений Крістіан Гіня, який включив до свого порядку денного, оптимальне завершення проектів, пов’язаних із періодом 2007-2013 роки та розробку нових проектів для програмного періоду 2014-2020 рр.

У вівторок, румунська влада «отримала холодний душ» від європейського комісара з питань регіональної політики Коріни Крецу, яка висловила свою стурбованість з приводу поганого старту провадження проектів на програмний період 2014-2020 рр.. Хоча знає, що Бухарест докладає значних зусиль у цьому сенсі, Коріна Крецу зазначила, що в період 2014-2020 рр. наша країна має нульовий рівень освоєння коштів від європейських фондів. Регіональна політика має у розпорядженні найбільший бюджет від Євросоюзу, в розмірі понад 351 млрд євро, будучи основним інвестиційним інструментом. До речі, Євросоюз фінансував упродовж років десятки тисяч проектів, які принесли значні переваги як для держав-членів Союзу, так і для Євросоюзу взагалі. Крім того, теж для поточного програмного періоду, понад 100 мільярдів євро були виділені для розвитку міст, з яких вперше 15 мільярдів євро будуть управлятися безпосередньо європейськими містами.

Румунія отримує третю за величиною сумою грошей, після Польщі та Італії, для сталого міського розвитку. Уряд Румунії вирішив, щоб 20% коштів ЄС, виділених для поточного програмного періоду були надані безпосередньо місцевим органам самоврядування. Таким чином, 39 румунських міст прямо управлятимуть частиною європейських фондів для сталого розвитку, що є головним для реалізації політики згуртування.

Для того, щоб допомогти румунським містам повністю скористатися цією можливістю, єврокомісар Коріна Крецу повідомила, що разом з Генеральним директоратом Європейської комісії з питань політики регіонального та міського розвитку організуватиме, у Бухаресті на початку жовтня, спеціальний захід, присвячений просуванню всіх можливостей. У цьому заході візьмуть участь мери 39 міст Румунії та інших європейських столиць. Між часом, Міністерство європейських фондів Румунії винесло на громадське обговорення новий путівник для освоєння коштів від європейських фондів для малозабезпечених міських зон з населенням у понад 20 000 жителів.

Зібравшись в Брюсселі вперше за останні 40 років без представника Лондона, європейські лідери повідомили про червоні лінії, які не перетинатимуть у переговорах про вихід з Європейського Союзу Великобританії. До речі, ’27’ не починатимуть жодних дискусій, доки Лондон не запустить дію 50-ої статті Лісабонського договору, що описує процедуру виходу з Союзу. Розлучення буде болісне, будуть жорсткі умови щодо доступу британців до єдиного ринку. Відомо, що в даний час велика кількість європейців, в тому числі румунів, живуть і працюють у Великобританії, вносячи свій вклад у добробут цієї країни.

Але, Лондон повідомили, що без дотримання, між іншим, вільного пересування робочої сили, не може думати про єдиний ринок. Крім того, в Брюсселі, президент Румунії Клаус Йоганніс сказав, що Бухарест вестиме переговори з Британією в інтересах своїх громадян: Союз 27 держав-членів повинен стати ще сильнішим від цього випробування. Я сказав, що нам потрібний більш прагматичний підхід, який б розрядив обстановку і дозволив нам йти вперед. Великобританія поважатиме у цей період вільне пересування громадян і права європейських робітників. Про це мені підтвердив безпосередньо прем’єр-міністр Девід Кемероном. Таким чином, я запевняю румунську громаду, яка живе і працює у Великобританії, що пріоритетом Румунії у переговорах буде захист їхніх інтересів».

Вихід Британії з Європейського Союзу значно скоротить і спільнотний бюджет. Колишній міністр фінансів Іоана Петреску уточнила, що внесок Великобританії, лише в минулому році склав вісім мільярдів євро. Після затвердження Brexit, Румунія може отримати менше грошей. Іоана Петреску сказала також, що можливо це призведе до скорочення інвестицій: ‘Брикзет приносить більше невизначеності, нестабільності і реальну можливість того, щоб інші країни вийшли з ЄС. Коли країна є частиною союзу, який має такі проблеми, де існує така криза, доки ми знову не побачимо стабільність і передбачуваність Європейського союзу, я думаю, що інвестори будуть двічі думати, чи варто інвестувати в країні Європейського Союзу.

Які зміни принесе Brexit на міжнародному рівні, і як вони вплинуть на інтереси Європи і Румунії? Тільки час покаже. Справа в тому, що, з одного боку, не можна стерти ганчіркою більше 40 років британського членства в Європейському Союзі. З іншого боку, Союз повинен перебудуватись, щоб привести до відновлення довіри до європейського проекту, якого націоналісти і євроскептики поставили, більше, ніж будь-коли, підбадьорені британським голосуванням, під знак запитання.

13 з найвідоміших британських вчених оголосили про те, що вони підтримують кампанію на користь залишення Великобританії в складі ЄС, напередодні референдуму що відбудеться 23 червня, стверджуючи, що можливий вихід з європейського блоку може поставити під загрозу дослідження. У листі, опублікованому в газеті Телеграф, кілька лауреатів Нобелівської премії стверджують, що ЄС дозволяє вченим вільно переміщуватися і співпрацювати способами, які будуть втрачені у випадку Brexit. Крім того, європейське фінансування зникне, якщо Великобританія буде голосувати на користь виходу з ЄС, і британський науковий світ страждатиме. Це лише одна з багатьох сфер, котра у випадку Brexit, може постраждати, а наслідки важко передбачити.

Чому може дорівнювати можливе голосування на користь виходу з Європейського Союзу, і як слід розуміти це? Аналітик зовнішньої політики Юліан Кіфу підкреслює: Можливий вихід Великої Британії – був би дуже поганим сигналом, і не стільки через британську винятковість, а через модель, яку Великобританія, з цього приводу, може передати Європейському союзу. Я бачив опитування проведене в Нідерландах, де також є більшість, 38% на 28%, яка хоче провести референдум про вихід з ЄС. Ми вже бачили і в інших місцях такі ставлення з цього приводу, хтось сказав, що навіть в Центральній Європі, тобто у державах, котрі є основними бенефіціарами європейської інтеграції – Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина – що така тема, вже висунута у Великобританії, і там перший крок зроблений, може виникнути і в цих державах. На мою думку тут головна небезпека доміно- реакцій; з іншого боку, ми не повинні забувати про те, що ЄС залишається єдиним економічним простором, і було б украй складно для Великобританії управляти вихід з ЄС, але в той же час залишитись в його економічному просторі. Я думаю, що це гіпотетичне питання. Вже існують позиції щодо питання безпеки і біженців, а також, скажімо, вільного пересування робочої сили, особливо в торговельно-економічній зоні – реакції, які б призвели до колапсу Великої Британії.

Останні опитування громадської думки в Великобританії, показують, що кількість тих, хто хоче виходу з ЄС зростає, сягаючи 53% тих, хто вже знає, як голосувати. Юліан Кіфу наводить, однак, ще один аргумент заради якого англійці вирішать залишитись в європейських структурах: Існує в Великобританії, принаймні декілька регіонів, котрі повністю залежать від європейських фондів – і я маю на увазі тут Шотландію та Уельс. З цієї точки зору, якщо Великобританія вийде з ЄС, унаслідок такого Brexit, безумовно, відновляться дискусії про шотландський сепаратизм, який хоче залишитися в ЄС і сепаратизм, який стосується інших регіонів, бідніших і залежних від коштів, яких Великобританія не може запропонувати цим регіонам, щоб компенсувати витрати в сільському господарстві та інших сферах, де такі значні кошти, як правило, виділяються ЄС.

Йдеться про можливі серйозні регіональні та глобальні наслідки у разі такого сценарія. Про які наслідки може йти мова? Можуть вони бути пропорційними з роллю Великобританії в Європейському Союзі? Розповідає Юліан Кіфу: Не, вплив був би великим, а ефект доміно, ефект задіяння. Ми можемо обговорити це питання з точки зору безпеки. І Британія втратить, а також й інші країни ЄС, і в цілому, такий поступок створює розрив всередині євроатлантичної і трансатлантичної інституційної побудови. Безперечно, наслідки будуть. Будуть економічні ефекти і ефекти, які призведуть до зменшення довіри щодо європейської інтеграції. Можливо, ринок залишиться, але багато з механізмів подальшої інтеграції в різних категоріях політики розваляться. Вже я бачив, що Шенген поставлений під сумнів, можливо, інші інтеграційні проекти залишаться в очікуванні або навіть будуть замінені, або видалені.

Наслідок можливого виходу може бути таким великим, що існує небезпека розпаду Європейського Союзу? Згідно Юліану Кіфу, такий сценарій неможливий: У даний час, розпад ЄС, на мою думку, не неможливий, тому що це шкодить всім країнам ЄС, включно Великобританії. Так що частина єдиного економічного простору, митного союзу, економічної зони, навряд чи будуть існувати, якщо будь-котра з держав-членів вийди з ЄС. Це буде означати більше втрат для кожної з них. Крім того, можна стверджувати, що проекти, до яких Великобританія не була включена, і я маю на увазі конкретно єврозону, але і зону вільного пересування, можуть бути безпосередньо пошкоджені. Ми також можемо думати про сценарії в цьому напрямку, але я повторюю, і хочу підкреслити дуже чітко, що ми говоримо про гіпотетичні елементи.

Згідно Юліану Кіфу, сильний виборчий сигнал – обрання мером Лондона етнічного пакистанця, ісламської релігії, ясно показує, напрямок Великобританії, швидше до відкриття, до мультикультуралізму, ніж закриття і автаркії.

Стратегія
регіональної безпеки ЄС для Сирії та Іраку, а саме боротьба проти терористичної
організації Ісламська держава, Глобальна стратегія ЄС, але й закордонні аспекти
міграції були кількома з актуальних питань, які обговорювалися в понеділок в
Брюсселі міністрами закордонних справ ЄС. ЄС бажає, щоб боротьба проти
терористичної організації Ісламська держава проводилася паралельно із винайденням політичного рішення сирійській війні, заявила глава європейської
дипломатії Федеріка Могеріні. Держави ЄС вважають, що терористична організація
Ісламська держава та її насильницька ідеологія є загрозою на адресу міжнародної
безпеки, але і безпосередньо на адресу європейського простору.

Присутній
на засіданні Ради закордонних справ в Брюсселі, міністр закордонних справ
Румунії Лазер Коменеску наголосив на необхідності пошуку нових шляхів
запобігання фінансування терористичних угруповань. З точки зору Глобальної
стратегії ЄС, румунський міністр підкреслив важливість викликів, що стоять
перед Чорноморським регіоном, а також центральну роль цього регіону в окреслені
нових інфраструктур регіональної безпеки, в тому числі транспорту та
енергетики. Іншою темою на порядку денному Ради закордонних справ була
міграція. Міністри держав ЄС домовилися про розширення військово-морської місії
біля берегів Лівії по боротьбі з торгівлею людьми до Європи.

Так
само, ЄС заявив, що надаватиме Лівії допомогу для реконструкції ВМС і берегової
охорони, з метою обмеження імміграції. Теж у понеділок, Лазер Коменеску взяв
участь в зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС з їхніми колегами з
країн Східного партнерства (Республіка Молдова, Україна, Грузія, Вірменія,
Азербайджан і Білорусь), де дискусії зосередилися на стані виконання завдань,
поставлених на саміті Східного партнерства в Ризі в травні 2015 року. З цього
приводу вони знову підтвердили спільне прагнення держав ЄС та його партнерів
продовжувати утвердження Східного партнерства як інструмента для стратегічних
дій ЄС у його східному сусідстві, базованого на взаємних інтересах, спільних
зобов’язаннях, і на підтримку процесів реформ в країнах-партнерах.

Міністр
закордонних справ Румунії Лазер Коменеску: Попри переваги, які
припускають ці угоди про вільну торгівлю – угоди про асоціацію – є деякі міри,
які ми запропонували, і які я сподіваюся, будуть реалізовані в майбутньому,
пов’язані, наприклад, з послугами на користь громадян, такі як можливість
розширення системи мобільного роумінгу за межами ЄС, які також включили би і
країни-партнери. Те ж саме відноситься і таких питань, як європейські платіжні
системи.

Коменеску
запропонував також виявлення заходів з підтримки цих держав, таких як
інвестиції в інфраструктуру або доступ до європейської медичної картки.

У 2014 році, Республіку Молдову одноголосно називали преміанткою Східного партнерства, пакету програм, якими Брюссель намагається наблизити до західних стандартів демократії, законності і процвітання колишніх держав Радянського Союзу. Переконливі реформи, які просував коаліційний уряд Республіки Молдова на чолі з Юрієм Лянке були тоді нагороджені підписанням Угод про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським союзом.

В кінці того ж року, партії правлячої коаліції – Ліберал-демократична, Демократична та Ліберальна – стали переможцями законодавчих виборів.Але переможці не були здатними управляти своїм успіхом. За півтора року, не менше ніж сім політичних діячів були або змушені піти у відставку з посади прем’єр-міністра або не були затверджені Парламентом, або ще гірше відмовилися предстати перед депутатами для затвердження. Між часом, опозиція не переставала скаржитися на корумпованість правлячої коаліції, під час мандату якої з банківської системи країни зник один мільярд доларів, тобто близько 15 відсотків ВВП. Ця довга агонія закінчилася призначенням, тільки 20 січня цього року, Уряду, що вважається проєвропейським, на чолі з Павелом Філіпом, за допомогою голосів гетерогенної більшості, що починається від лібералів, промоутерів возз’єднання з Румунією, і кінчається колишніми комуністами, перетвореними за ніч на соціал-демократів.

У четвер, Брюссель знову оголосив про свою рішучість підтримати Республіку Молдова, за умов, щоб вона продовжила реформи. Європа чекає на конкретні дії, а не на слова – попередили члени Парламентського комітету про асоціацію ЄС – Республіка Молдова, в ході зустрічі з прем’єр-міністром Філіпом. За словами спеціальних кореспондентів Радіо Румунії у Кишиневі, вони наполягали на здійснені до 31 липня дорожньої карти, погодженої на Раді асоціації в березні, з наголосом на якості реформ. Співголова Комітету, румунський євродепутат Анді Крістя вважає, що: Уряд Республіки Молдова знаходиться в процесі відновлення довіри. Я думаю, що Республіка Молдова нарешті має стабільний уряд, і Європейський союз очікував цього. Ми хочемо мати тут серйозного співрозмовника, співрозмовника із великою політичною волею, і я думаю, що на даний момент всі ці речі є реальними.

У свою чергу, прем’єр-міністр Філіп ствердив: Частина результатів нашої волі вже показує себе. Найближчим часом стануть явними й інші. Міністерства налаштовані на тому, щоб виконати запропоновані реформи, а також парламентська більшість.

Натомість, відповідно до синтезу складеного групою НУО в Кишиневі, хоча були ліквідовані борги за 2015 рік, загальні темпи здійснення плану реформ є нижчим 50%. Так що чимало із зобов’язань влади навряд чи будуть виконані в повному обсязі в цьому році – попереджають неурядові організації.

У Румунії стартувала передвиборча
кампанія до місцевих виборів

У Румунії, 6 травня розпочалася передвиборча
кампанія до місцевих виборів, які пройдуть 5 червня. Вони стануть першим
виборчим випробуванням для політичних партій в перспективі парламентських
виборів, що відбудуться восени. Передвиборча агітація завершиться 4 червня, а мери
обиратимуться за мажоритарною системою в один тур. У перегонах беруть участь як
найбільші політичні сили – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна
партія, Національний союз За прогрес Румунії, Демократичний союз угорців Румунії, Альянс лібералів та демократів,
Партія Народний рух -, так і багато новостворених партій, враховуючи те, що,
відповідно до змін, внесених до чинного законодавства у 2015 році, мінімальна
кількість членів-засновників була зменшена до 3 осіб. Утретє в історії посткомуністичної
Румунії організацією виборів займається технократичний уряд. На виборах 5
червня працюватимуть понад 18.000 виборчих дільниць. Міністр внутрішніх справ
Петре Тобе запевняє, що підготовка виборів проводитися відповідно до графіка.

Нове консульство Румунії в Солотвині

У п’ятницю в
смт. Солотвино Закарпатської області відбулася робоча зустріч Міністрів
закордонних справ Румунії Лазера Коменеску та України Павла Клімкіна з нагоди
відкриття консульства Румунії в цій місцевості. Міністри обговорили цілу низку
питань двостороннього співробітництва, із наголосом на транскордонній та регіональній співпраці, розвитку прикордонної інфраструктури та на вирішенні
освітніх та культурних проблем національних меншин – румунської в Україні та
української в Румунії. Лазер Коменеску та Павло Клімкін підписали Угоду про
скасування оплати за оформлення довготермінових віз для громадян України.

Скандал в системі охорони здоров’я

Прем’єр-міністр Дачіан Чолош
зажадав від міністра охорони здоров’я Патрічу Акімаша Кадаріу в найкоротші
терміни знайти рішення щодо акредитації лабораторії з перевірки засобів, що
використовуються для дезінфекції в медичних закладах, – повідомив прес-секретар
уряду Дан Сучу. Він сказав, що забезпечення належної якості медичного
обслуговування входить до компетенції міністерства, відповідно кабінету
міністрів. Ця заява була зроблена на тлі масштабних перевірок в багатьох
лікарнях Румунії в результаті журналістського розслідування, яке показало, що
продукція основного румунського виробника і постачальника дезінфікуючих засобів
для румунських лікарень має набагато меншу концентрацію, ніж вказано на
етикетці. Однак за результатами проведеної компетентними органами перевірки
встановлено, що у 95% випадків дезінфектанти, використані в медичних закладах є
ефективними, а міністр Патрічу Акімаш Кадаріу запевняє, що немає ніякої загрози
здоров’ю та життю пацієнтів. У доповіді, складеній у 2014 році Європейським
центром з контролю та профілактики захворювань, Румунія посідає перше місце в
рейтингу стійкості внутрішньолікарняних інфекцій до дії протимікробних
препаратів.

Новий міністр культури

Вирішення ситуації, що склалася в Бухарестському оперному театрі та захист національної спадщини налічуються серед головних пріоритетів нового міністра культури Коріни Шутеу. Вона заявила, що продовжить діалог з незалежними структурами і громадянським суспільством,
а також планує приділити особливу увагу діяльності державних установ культури і
поліпшенню законодавства. На церемонії складання присяги президент Клаус Йоханніс
сказав новому міністру, що вона посідає цю посаду в складний період, коли
очікування румунів дуже високі. Коріна Шутеу очолила культурне відомство після
того, як прем’єр-міністр Дачіан Чолош відправив у відставку її попередника
Влада Александреску. Останній був підданий критиці за невідповідні рішення, що
призвели до скандалу в Бухарестському національному оперному театрі, де
протягом одного місяця були змінені три директори. Коріна Шутеу обіймала посаду
державного секретаря в Міністерстві культури, а до цього була директором
Інституту румунської культури в Нью-Йорку.

Суперечки в середині
Соціал-демократичної партії

Звільнення Валерія Згоні з посади
спікера Палати депутатів було відкладене і обговорюватиметься на наступному
засіданні Соціал-демократичної партії. Згоня, у свою чергу, стверджує, що соціал-демократи, які
виключили його зі своїх лав, не мають права його звільняти і звинувачує керівництво
СДП у спробі використання обійманої ним посади в особистих і групових інтересах.
Валеріу Згоня був виключений з лав СДП за критичні висловлювання на адресу лідера
соціал-демократів Лівіу Драгні, який відмовився йти у відставку, хоча був
засуджений до двох років позбавлення волі умовно за порушення виборчого
законодавства у 2012 році під час референдуму щодо усунення з посади тодішнього
президента Траяна Бесеску.

13 травня вступить в силу Закон «Про
заміну виконання»

Президент Клаус Йоханніс підписав
Закон «Про заміну виконання», який раніше повернув у парламент для повторного
розгляду. Таким чином, громадяни Румунії, які мають іпотечний кредит не більше 250.000
євро і демонструють, що не можуть платити за ним, мають право віддати предмет
іпотеки банку в обмін на повне погашення кредитної заборгованості. Десятки
тисяч румунів заборгували перед банкам за іпотечними кредитами, багато з них
перебуваючи на етапі примусового виселення за несвоєчасну сплату кредиту. В
подібній ситуації знаходяться й багато осіб, які взяли споживчий кредит під
заставу нерухомості. За останніми даними Національного банку приблизно 300.000
родин взяли іпотечний кредит в одному з банків Румунії. Положення Закону «Про
заміну виконання» не поширюються на тих, хто придбав квартиру в рамках програми
«Перше помешкання». Деякі банки вже оголосили збільшення авансових платежів по
іпотечних кредитах.

Робочий візит до Румунії Комісара
ЄС Коріни Крецу

У ході робочого візиту до Румунії на
цьому тижні Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу попередила,
що Бухарест має прискорити темпи освоєння коштів з фондів ЄС, оскільки не
використав жодного євро із коштів, виділених на 2014-2020 роки. Європейський
чиновник також привернула увагу й на необхідність освоєння коштів, виділених з
Фондів згуртованості для розвитку румунських
міст, строк виділення яких був продовжений до червня. Уперше в історії ЄС
частина коштів може бути використана безпосередньо муніципалітетами, – сказала
Коріна Крецу. За словами віце-прем’єра Румунії Василя Динку, уряд в даний час працює
над спрощенням процедур отримання коштів з фондів ЄС, що дозволить в наступні роки
максимально прискорити освоєння коштів з європейських фондів.

23 червня, британці покликані вирішити на референдумі, чи їх країна залишається в ЄС. Інтенсивно поширена в останні роки, ідея виходу з ЄС ні в якому разі не є новою.

Навіть від заснування ЄС, британці вважаються найбільшими євроскептиками, у смислі що чимало з них, в першу чергу політичні лідери, зі стриманістю ставилися до європейського проекту, зазначив професор Даніель Даяну: Політика замкнутості, певне географічне розташування, що позначилося на геополітичне позиціюнування Великобританії, була збережена протягом довгого часу і проявляється в останні роки. Британці навіть вели дуже особливою манерою переговори щодо приєднання до Союзу, скористалися і привілеями, які ми не зустрічаємо в інших ситуаціях, в тому числі тією британською знижкою тобто тим фактом, що Великобританія, хоча і є великим контриб’ютором до бюджету ЄС, приносить однак менше по відношенню до загального потенціалу економіки британського суспільства. З цієї точки зору не повинен дивувати нас настрій Великобританії. Не слід забути, що й приєднання не було легко передбачуваним результатом. Табори були запеклими, вони продовжили цей бій протягом часу, а цей бій тепер набув іншого відтінку, що може привести до того, що називається Brexit, тобто вихід Сполученого Королівства з ЄС, з огляду на те, що в Європі існує певна недовіра до європейських установ, до спроможності урядів йти вперед з європейським проектом. Ми переживаємо дуже важкі часи.

Останнє опитування, замовлене та опубліковане щоденником The Telegraph показує, однак, зростання до 53% числа британців, які виступають проти виходу з Європейського Союзу, на два відсотки більше у порівнянні з попередніми опитуваннями. У той же час, табір тих, хто підтримує Brexit знизився на три процентних пункти, до 41%. Опитування приходить тільки через день після того як Міністерство фінансів в Лондоні представило доповідь, згідно з якою, у разі виходу з європейського блоку, кожна британська сім’я втратить 4.300 фунтів стерлінгів на рік, а економіка скоротиться на шість відсотків. Ці цифри оскаржує, однак, опозиція. Ситуація залишається невизначеною і занепокоючою, як в економічному, так і в політичному планах, будучи оцінена як небезпечний стрибок у невідомість.

Професор Даніель Даяну: Це дуже, дуже делікатний момент, так як Великобританія, Англія є найстарішою демократією на континенті. Якщо британці підтримають на референдумі Brexit, то це буде великим ударом для Союзу, тому що звідки б ми не дивилися на цю нову ситуацію, це було б доганою для Союзу. І не обов’язково по достоїнству. Але виходячи з реальності, а саме з того, що недоліки урядування привели до переломів, до процесів фрагментації, до недовіри у європейські інститути, до того що видається хворобою. Це хвороба, яку не так легко вилікувати всередині Союзу, який переживає економічну кризу, а також стикається з кризою з мігрантами, біженцями, з напруженістю у відносинах між Північчю і Півднем, між Сходом і Заходом. Так що ситуація є дуже, дуже складною. Європі не потрібно було в цей момент такого. Великобританія повинна надалі грати вирішальну роль. Тут йдеться про сильну економіку, одну з найсильніших в Союзі. І з геополітичної точки зору Великобританія має важливе значення, має вектори закордонної політики, політики безпеки. Разом з Францією розглядається як противага економічній силі Німеччини, і відчувається необхідність рівноваги сил на континенті.

Данієль Даяну вважає, що можливий вихід Великобританії викличе проблеми не тільки ЄС, але міг би генерувати серйозні регіональні і глобальні наслідки: Плекання амбіції фрагментації наділяє більшою довірою, якщо ми можемо так сказати, ставить під сумнів європейський проект. Це є запереченням європейського проекту, ускладнює метаболізм Європейського Союзу, навіть функціонування євроареалу. Не забудьмо, що Лондон залишається фінансовим центром Європи і одним з головних світових фінансових центрів, поряд з Нью-Йорком, США, і це може відбутися, скажімо, у Європі, коли ще не можемо сказати, що нам вдалося досягнути контролю хвилі мігрантів. А ця криза з мігрантами не є такою серйозною як криза євроареалу.

Рішення британців вийти із Союзу може призвести до організування аналогічних референдумів в інших європейських країнах, на думку аналітиків, а небезпека імплозії ЄС зросте. Ми б увійшли в іншу логіку, обмеження шкод, додає Даніель Даяну, згідно з яким Союз не зникне, але буде ще більш ослабленим у періоді коли немає необхідності в цьому.