Tag: ЄС

Європейська Комісія схвалила виділення понад 226 млн євро на реабілітацію
двох ділянок залізниці, що зв’язують Бухарест з Констанцою, найбільшим
румунським портом на узбережжі Чорного моря.

Проект є складовою Оперативної
програми «Транспорт і транспортна інфраструктура» на період 2007 – 2013 рр.,
пріоритетна вісь «Модернізація і розвиток Транс’європейської транспортної
мережі (TEN-T)» з метою розвитку сталої транспортної системи та її інтеграції в
транспортні мережі ЄС.

Роботи з модернізації понад 80 км залізничної лінії на двох ділянках:
Бухарест Північ – Бухарест Беняса, відповідно Фетешть – Констанца на південному
сході, були профінансовані спочатку з румунського бюджету, а загальна вартість
проекту становить майже 475 млн євро.

За словами Комісара ЄС з питань регіональної
політики Коріни Крецу, Єврокомісія бере на себе частину початкових витрат, понесених
румунською державою для модернізації двох зазначених ділянок. Вона пояснила, що
рішення вписується в політику Європейської комісії щодо співфінансування ретроспективних
проектів з метою збільшення рівня освоєння Румунією коштів з європейських
фондів. Єврокомісар сказала, що в Брюсселі були затверджені й інші проекти розбудови транспортної
інфраструктури Румунії на суму близько 450 мільйонів євро з Фонду згуртування та
Фонду регіонального розвитку ЄС.

Модернізація залізничної колії між Бухарестом і
Констанцою була спрямована, головним чином, на скорочення часу прямування поїздів
між цими двома містами, зміщення вантажопотоків між столицею і узбережжям, що
зараз здійснюється переважно на автомобільному транспорті, до більш безпечного і
сучасного залізничного транспорту і зменшення забруднення навколишнього
середовища. У результаті реабілітаційних робіт передбачається, що до 2030 року приблизно 3,7
млн пасажирів щорічно здійснюватимуть поїздки залізничним транспортом між Бухарестом
і Констанцою, а залізничні вантажоперевезення зростуть до 21 млн тонн щорічно. У
даний час пасажирські потяги курсують між Бухарестом і Констанцою зі швидкістю
до 160 км/год, а максимальна швидкість вантажних поїздів сягає 120 км/год.

На сьогодні обсяг освоєння коштів в рамках Оперативної програми «Транспорт і
транспортна інфраструктура 2007-2013 рр.» перевищує 80%. До 2020 року Румунія має в
розпорядженні 9,4 млрд євро для розбудови великої транспортної інфраструктури, як
з Фонду регіонального розвитку, так і з Фонду згуртування ЄС. Більше половини
цих коштів (у тому числі румунська частина співфінансування), відповідно 6,8
млрд, будуть спрямовані на відновлення транспортної інфраструктури, 37% – на
розвиток екологічного сектора і 5% – екологічної сфери.

У 2007 році відповідно до рекомендації Європейського Парламенту та до пропозиції Європейської комісії, 18 жовтня було оголошено Європейським Днем боротьби з торгівлею людьми.

Такий день необхідний для консолідації діяльності та підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми. Єврокомісія взяла на себе відповідальність вживати більше заходів для боротьби з торгівлею людьми і покращувати захист прав потерпілих осіб.

У Євросоюзі 16 тисяч жінок стали жертвами торгівлі із людьми, а Румунія займає перше місце у списку країн, які страждають від цього явища. 15% жертв є неповнолітніми, а злочинні мережі торговців людьми діють по всьому континенті. Багато з експлуатованих людей є румунами, які подорожують до Іспанії. Влади обох держав намагаються зменшити це явище. Відповідно до статистик 34% жертв торгівлі людьми в цілях сексуальної експлуатації походять із Румунії.

Торгівля людьми є великою відповідальністю для представників влади, Іспанія та Румунія мають тісну співпрацю в цій сфері, – заявила посол Румунії в Мадриді Габрієла Данкеу. Вона вважає, що це небезпечне та кримінальне явище треба викоріните із самого джерела, а саме в місцях походження. Габрієла Данкеу: Є дуже динамічне співробітництво на рівні законодавства між Румунією та Іспанією. На рівні поліції існують робочі інструменти, які дуже добре працюють, існують мережі протидії завдяки співпраці між нашими органами. Коли мова йде зокрема про торгівлю людьми, то ясно, що проблеми існують у країнах звідки походять жертви, і ми повинні знайти методи, необхідні для запобігання торгівлі людьми до інших країн через поліпшення економічних умов в місцевостях їхнього походження.

Торгівля людьми є багатогранною злочинністю та незаконним бізнесом, що підриває верховенству закону та створює нестабільність і невпевненість. За останні десятиліття, торгівля людьми стало третьою за величиною транскордонною злочинністю та основним джерелом доходу для злочинних структур на міжнародному рівні, які заробляють мільярди євро щорічно. Хоча ця форма масових порушень прав людини була визнана та засуджена міжнародним співтовариством, національні влади продовжують розробляти політики, які на жаль не реагують на динаміку цього всесвітнього явища, тим більше, що багато урядів помилково розуміють це складне питання та впроваджують неефективні механізми боротьби з цим явищем. Нова стратегія в цій галузі буде опублікована в кінці року Європейською комісією.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті свого словацького колегу Андрея Кіску

Румунія і
Словаччина є прикладом для ЄС, обидві країни маючи значне зростання ВВП, – оцінили
президент Клаус Йоханніс та його словацький колега Андрей Кіска. Вони
обговорили, в Бухаресті можливості поглиблення двосторонніх відносин. Лідери двох країн зійшлись на необхідності стратегічного підходу до
Східного партнерства та, зокрема, наголосили на потребі продовження підтримування
демократичних процесів і реформи у Республіці Молдова, з тим, щоб Кишинів продовжив
свій європейський шлях. Клаус Йоханніс і Андрей Кіска обговорили і політичне та
економічне співробітництво між двома країнами, а також боротьбу з корупцією.
Президент Словаччини зустрівся й з
прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, з яким обговорив питання розвитку сільських
районів, а також політики соціальної інтеграції та підтримки професійної
мобільності. На порядку денному візиту були зустрічі з представниками словацької
і чеської меншин, що є прикладом інтеграції в румунське суспільство.

Офіційний візит
міністра національної оборони Румунії Міхні Мотока до Києва

Міністр національної оборони Румунії Міхня Моток 10 – 11 жовтня здійснив офіційний
візит до Києва на запрошення міністра оборони України Степана Полторака. Офіційні
переговори між двома міністрами були зосереджені на ситуації в нинішньому безпековому
середовищі в регіоні, на регіональному і двосторонньому співробітництві в галузі
оборони і на шляхах розширення співпраці в рамках партнерства НАТО-Україна і
Східного партнерства Європейського Союзу. Під час зустрічі ми обговорили не тільки нинішній
стан нашого співробітництва, а й подальші напрямки розвитку співпраці, – зазначив
румунський міністр. Міхня Моток підтвердив підтримку Румунії суверенітету і
територіальної цілісності України, а також готовність допомогти в процесі внутрішніх
політичних та економічних реформ і в продовженні європейського курсу. Міністри обговорили конкретні можливості з
надання Бухарестом допомоги і підтримки в галузі військової медицини,
військової освіти, реформування сектора безпеки й оборони, кіберзахисту, а
також надання медичної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення в
зоні АТО. Ми вважаємо
Румунію нашим партнером, другом та добрим сусідом, – наголосив генерал армії Степан
Полторак. Міністр оборони України подякував своєму колезі за дуже конструктивну
та ефективну роботу. У ході візиту міністр Міхня Моток провів
зустріч з секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром
Турчиновим, з яким обговорив пріоритети співпраці в
сфері оборони і безпеки між Румунією і Україною.

Комісар ЄС з
досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас відвідав Румунію

Комісар
ЄС з досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас ознайомився зі стадією будівництва
Національного науково-дослідного інституту фізики та ядерної технології в
Мегуреле, де незабаром запрацює
найпотужніший в світі лазер (ELI-NP). Він сказав, що про цей проект треба більше говорити як в Європі, так і в усьому світі, і необхідно залучити
якомога більше людей до проведення експериментів з тим, щоб показати
необхідність зробити видимим невидимий світ. Він нагадав, що наразі дуже мало
відомо про темну матерію, яка становить більшу частину Всесвіту і, що цей
проект буде способом домогтися прогресу в напрямку її вивчення. У свою чергу
міністр освіти Мірча Думітру, який відвідав Центр в Мегуреле разом з європейським
комісаром сказав, що проект є екстраординарним досягненням та зазначив, що досить
ймовірно, що через 10-15 років отримані тут результати увійдуть до списку
досягнень вартих Нобелівської премії. Проект фінансується Європейським Союзом і
має бути готовий до 2019 року. На даний час частини лазера пройшли
індивідуальні випробування в Парижі і знаходяться на стадій збирання. У рамках
проекту в Мегуреле вже працюють більше 50 дослідників, багато з них румунського
походження, які працювали раніше за кордоном.

Сенат
Румунії вніс поправки до Закону про освіту

Румунські сенатори постановили, що рішення про
позбавлення наукового ступеня прийматиметься вищим навчальним закладом, який
раніше присудив науковий ступінь доктора наук, а Рада з питань атестації
дипломів, структура, що була створена спеціально для аналізу дисертацій на
предмет плагіату буде тільки колективним органом, який розглядатиме отримані
скарги. Народні обранці, таким чином, не погодилися з позицією президента
Клауса Йоханіса, який повернув цей нормативно-правовий акт у парламент для
повторного розгляду, попереджаючи народних обранців про наявність клімату
недовіри до процесу аналізу дисертацій на предмет плагіату. І державний
секретар з питань освіти Лауренціу Влад заявив в Сенаті, що хоча декларативно,
нова редакція закону спрямована на децентралізацію рішень про присудження або
позбавлення наукового ступеня доктора
наук, в дійсності ця поправка може підірвати якість вищої освіти. Відповідна
поправка була прийнята на тлі палких дискусій у суспільстві довкола імовірного масштабного плагіату в докторських дисертаціях низки
провідних громадських діячів: колишнього прем’єр-міністра Віктора Понти,
колишнього віце-прем’єра Габрієля Опрі, екс-міністра внутрішніх справ Петре
Тобе і навіть Голови Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци
Кьовеші.

Румунська
влада вирішила купити скульптуру «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша

Скульптура «Мудрість Землі» відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша буде
куплена румунською владою. Уряд прийняв рішення виділити з
держбюджету кошти, необхідні, щоб покрити різницю між тим, скільки коштує скульптура,
і тим, що було зібрано в рамках національної кампанії зі збору коштів. У рамках краудфандингу
під гаслом «Мій Бринкуш» до 30 вересня було зібрано 1,27 млн євро. Раніше для придбання скульптури уряд виділив 5 млн євро, але було потрібно
зібрати ще 6 мільйонів євро в результаті громадської кампанії зі збору
коштів. Скульптура «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша буде незабаром виставлена
в Музеї села ім. Дімітрія Густі, повідомило Міністерство культури. Крім цього
уряд створив Фонд «К.Бринкуша», з якого будуть купувати твори сучасного мистецтва і
твори, що відносяться до категорії об’єктів культурної спадщини національного
значення.

У наступні роки у Румунії подешевшають лікарські засоби

Міністерство охорони здоров’я оголосило про поетапне подешевшання більшості
ліків, які видаються за рецептом лікаря. Таким чином, згідно з проектом урядової
постанови, який незабаром буде винесений на громадське обговорення препарати,
які вийшли з-під патенту подешевшають у перший рік на 10%, в наступний рік на
ще 10% та на 15% в третій рік. Фармацевти і дистриб’ютори будуть зобов’язані щоденно
повідомляти про наявні запаси лікарських засобів з допомогою спеціальної електронної
системи. Крім того, лікарі і пацієнти зможуть перевірити в Інтернеті, чи певний
препарат знаходиться в продажу, а міністерство зобов’язується вирішити проблему
протягом 7 днів з моменту оповіщення.

Понад 1000 осіб постраждали від повені

В останні дні сильні дощі викликали повені в ряді районів Румунії.
Більшість пошкоджень сталося на сході, півдні і південному сході, де було
евакуйовано понад тисячу осіб, багато сільських домогосподарств були підтоплені.
Було розмито кілька автотрас, в тому числі одна національного значення. Крім
того, в деяких повітах сильні вітри залишили без електрики декілька тисяч
помешкань.

Нове Європейське прикордонне агентство та берегова охорона офіційно розпочали вчора свою діяльність у Болгарії на кордоні з Туреччиною, щоб краще захистити кордони ЄС і забезпечити єдність по складній проблемі міграції.

Присутній на відкритті нового органу для захисту кордонів, єврокомісар з питань міграції та внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос сказав, що нове агентство є безпрецедентним проявом волі та єдності європейських народів, а зовнішній кордон держав-членів ЄС є кордоном всіх держав-членів. Двері відкриті для тих, хто має право на міжнародний захист та будуть закриті для тих, хто перетинає наші кордони нелегально, – додав європейський чиновник. У свою чергу, прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов заявив, що Туреччина повинна залишитися стратегічним партнером Союзу, оскільки жодна прикордонна поліція не може впоратися з мільйонами потенційними мігрантами в цій країні.

Новий орган, який був створений на базі Агентства з охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу Frontex, матиме до 2020 року в своїй структурі тисячу постійних працівників та щорічний бюджет у 320 мільйонів євро. Крім того, в рамках її роботи буде створено пул прикордонників у кількості 1500 осіб, які у будь-який момент протягом кількох днів зможуть запрацювати у будь-якій точці ЄС. Що стосується внеску Румунії, міністр внутрішніх справ Драгош Тудораке сказав, що країна входить до трійки лідерів учасників до нового Frontex та до кінця цього року поставить у розпорядженні нового європейського прикордонного агентства та берегової охорони 75 прикордонників.

Драгош Тудораке уточнив: В даний момент, 400 румунських прикордонників поліцейських діють у рамках 14 спільних операцій Frontex, чотири морські патрульні кораблів, десять команд, мікроавтобус, саме тому ми є серед перших трьох найбільших вкладників в агентстві. Ми продовжуватимемо цей інтерес і цю солідарність з іншими державами-членами. Відповідно до нової нормативно-правової бази агентства нам належать ряд додаткових зобов’язань, ми маємо відправити до кінця цього року більше прикордонників. Ми виконуватимемо всі наші зобов’язання згідно до нової нормативно-правової бази.

Слід зазначити, що місія розгорнута на кордоні між Болгарією та Сербією, створена повністю із румунських офіцерів, а на болгарсько-турецькому кордоні працюють румунські прикордонники під час ночі та спеціально дресуванні собаки.

Європейський комісар з питань регіональної політики Коріна Крецу знаходиться в Румунії для проведення переговорів з національними та регіональними органами влади про пріоритети Європейської Комісії та освоєння фондів ЄС. У Бухаресті і Яссах (північний-схід), Коріна Крецу включила до програми свого візиту зустрічі з членами Комітету з європейських справ Парламенту Румунії, з міністром охорони здоров’я, з румунськими євродепутатами і мерами цих міст, а також взяла участь, разом з заступником прем’єр-міністра Василем Динку на конференції Моє місто в нашій Європі, поточні проблеми для сталого розвитку міст і ролі фондів ЄС.

В інтерв’ю для Радіо Румунія, комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу заявила, що рівень освоєння Румунією фондів ЄС за період 2007-2013 роки становить 88,7%. Натомість, за словами Коріни Крецу, на даний момент, з тих 22 млрд євро виділених на період 2014-2020 роки, Румунії не вдалося освоїти ніщо, тому що ще не були фіналізовані установи, які займаються процесом освоєння коштів і не була ще вияснена роль Національного агентства з державних закупівель.

Коріна Крецу: На бюджетне виконання 2014-2020 рр. Румунії виділено 22 млрд євро, але зараз ми все ще знаходимося на стадії, коли удосконалюються установи з питань сертифікації, механізму контролю та управління європейськими фондами, а потім сподіваємося, що ми будемо в змозі отримувати рахунки-фактури у прискореному темпі. Я знаю, що бенефіціари почали працювати на власний рахунок та очікують на фіналізацію цих установ, щоб передати офіційно Комісії рахунки-фактури за виконану роботу.

У Яссах, комісар Коріна Крецу та міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску оголосили, серед іншого, про підготовку до будівництва трьох районних лікарень за європейські кошти. Особливий інтерес приділяється північно-східному регіону Румунії, оскільки він є найбіднішим в Європейському Союзі! Знову ж, Коріна Крецу: У період 2014-2020 рр., цей регіон користуватиметься бюджетом в розмірі 1,18 млрд євро в рамках Регіональної оперативної програми, що становить майже 20% від місцевої суми, виділеної Регіональним фондом в Румунії. Ми сподіваємося, що новообрані посадовці навчилися виносити уроки з минулого і ми зможемо підготувати та почати масштабні проекти на наступний період.

Доступ до європейських коштів довівся, після вступу Румунії до Європейського Союзу, в 2007 році, набагато складнішим, ніж міг би хтось собі уявити. Відсутність інтересу, бюрократичний хаос або нецільове використання європейських коштів були перешкодами на шляху розвитку місцевих і регіональних проектів. Бо кращий доступ до цих коштів був б тільки корисним для румунів.

Задуманий як можливість для відновлення європейського проекту після Brexit, недавній саміт в Братиславі висунув на перший план список тем, яким європейські інститути і держави-члени повинні приділити особливу увагу в майбутньому. Це пов’язано головним чином з внутрішньою і зовнішньою безпекою, починаючи із заходами по боротьбі з тероризмом, охорони кордонів і відносин з країнами Північної Африки. Однак, незабаром після саміту, деякі європейські лідери, а також політологи піддали критиці рішення саміту.

Реакція була досить різкою від прем’єр-міністра Італії Матео Ренці, згідно якому зустріч в Братиславі є упущеною можливістю для прийняття конкретних заходів і, зокрема, питання про міграцію. В інтерв’ю газеті Corriere della Sera, Ренці пояснив, що в підсумковій декларації саміту в Братиславі нічого не згадується про зобов’язання ЄС допомогти країнам в Африці, ні про боротьбу проти імміграції, ні про соціальну Європу. У Берліні, канцлер Ангела Меркель допустила, що є розбіжності в поглядах, які зберігаються в Європі з питання біженців, як і провал її ідеї про введення квоти біженців в інших країнах-членах ЄС. Визнаючи, що були зроблені помилки в управлінні ситуацією, німецький лідер захищала, однак, рішення приймати іммігрантів, сказавши, що це гуманітарне питання, адже багато з них біженці з Сирії.

Починаючи з 2004 року в Європі скоєно більше тридцяти терористичних нападів, з яких чотирнадцять в минулому році. Ми повинні показати терористам, що вони не мають ні найменшого шансу, коли намагаються атакувати наші цінності, і тому Комісія віддає пріоритет безпеці- підкреслив, з іншого боку, у своїй промові про стан Європейського союзу, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер: До листопада ми запропонуємо нову систему інформації про подорож, яка встановить, водночас, хто має право на поїздку в Європу. Що стосується безпеки наших кордонів пріоритетом для нас повинен бути обмін інформацією, і таким чином, ми будемо зміцнювати Європол, і будемо мати більш широкий доступ до більшого обсягу даних, і ми будемо надавати кошти для виконання своїх обов’язків. Це повинно бути у відповідності з нашими амбіціями, і Європа повинна захищати себе і за її межами. Світ стає все більшим з кожним днем, і Європа стає все меншою з демографічного і економічного поглядів. Якщо ми хочемо зберегти свій вплив на міжнародному рівні, то ясно, що ми повинні працювати спільно і тільки разом ми зможемо подолати труднощі.

Жан-Клод Юнкер закликав створити нову європейську прикордонну службу і зажадав відправити додаткових офіцерів співробітників на кордони з Болгарією в рамках місії ЄС для захисту зовнішніх кордонів. Крім того, він виступив на користь створення європейського фонду оборони і армії Європейського Союзу. Безробіття ще одна тема порушена в своїй промові про стан Союзу. Жан-Клод Юнкер зазначив, що безробіття в Європі все ще занадто високе, хоча з 2013 року до цього часу створено 8 мільйонів робочих місць. Робоча сила виграла з цієї точки зору, але є ще соціальна несправедливість, тому ми повинні думати про соціальні права, які до речі, є головним європейським принципом, вважає Жан-Клод Юнкер.

Європейська комісія пропонує, з іншого боку, реформу телекомунікаційних ринків в Союзі, з тим щоб мати мережу 5G по всій Європі до 2025 року і подвоїти Європейський інвестиційний фонд. Крім того, Європа повинна краще пояснити себе. І все це тому, що, вважає президент Європейської комісії: Наші діти заслуговують на краще, вони заслуговують Європу, яка поважає їхній спосіб життя і захищає його. Тому настав час, щоб ми, громадяни, інститути та уряди, взяли на себе всю відповідальність побудувати спільно таку Європу. Я знаю, є деякі дебати про майбутнє Європи, є оптимісти і песимісти – вони проти всього. Але я вважаю, що Європа має місію в себе вдома і за кордоном. Серед песимістів, які бачать тільки помилки, і оптимістів, які бачать все в рожевому, є ті, котрі не відмовляються і працюють, щоб побудувати щось для майбутніх поколінь. Закликаю до вирішення наших розбіжностей. Історія не буде пам’ятати наші імена, буде пам’ятати силу наших рішень і наших переконань. Історія буде пам’ятати наші помилки і зробить нас відповідальними перед прийдешніми поколінням за те, що ми робимо сьогодні.

Європейські лідери не знають, як донести Союз ближче до громадян, звернув увагу аналітик Ян Ковач, з Інституту міжнародних відносин в Празі. За його словами, єдиним варіантом є прийняття політики в галузях, що становлять інтерес для якнайбільше людей.

Соціальні підприємства, сегмент економіки, який швидше за все має на меті взаємодопомогу і спільнотне згортання довкола певної діяльності, ніж фінансовий прибуток, заохочуються протягом декількох років в ЄС. Для адаптації до європейського законодавства, а й для задоволення реальних соціальних потреб, соціальні підприємства почали повільно розвиватися і в Румунії, особливо з огляду на те, що з середини минулого року, є закон про соціальну економіку. Багато з цих проектів фінансуються з європейських фондів. І тому, що їхні ідеї заслуговують бути висвітленими, Представництво Європейської комісії в Бухаресті присвятило їм, в цьому році, кампанію Так, ми піклуємося. Організована вже упродовж трьох років, кампанія в 2016 році складалася з серії візитів послів держав-членів до соціальних проектів фінансованих ЄС.

Чому була обрана ця тема для кампанії «Так, ми піклуємось в 2016 році ми дізнаємося від Моніке Лолою, член Представництва Європейської комісії в Бухаресті: Румунія починає працювати в цьому напрямку. Важливим кроком є прийняття Парламентом закону про соціальну економіку. Є вже організації і компанії, які реалізують проекти, пов’язані із соціальною економікою, а це значить, що в Румунії, люди знають, що можуть змінити речі за допомогою проектів. Насправді, що таке соціальна економіка? Означає думати про проект за допомогою якого можна вирішити соціальну нерівність або інтегрувати на ринок праці людей у скруті, котрі, таким чином, мають доступ до доброї роботи.

Таке саме сталося завдяки проекту MamaPan, пекарня де хліб печуть за традиційними правилами, без добавок та консервантів. Соціальне підприємство, бенефіціар європейських фондів, відкрите спеціально для одиноких матерів, щоб допомогти їм. Більше дізнаємось від Ірини Сореску, менеджер цього малого бізнесу: Проект був розпочатий в листопаді 2014 року разом з фінансовою підтримкою, яку ми отримали, а ідея виникла в рамках Фонду партнерства і рівності. Фонд, який створив пекарню MamaPan, це соціальне підприємство, яке є асоціацією для жінок з уразливих груп. Протягом контактів з цими жінками ми зрозуміли, що їх найбільша потреба мати стабільну роботу. Серед цих уразливих груп, ми вважали високою зоною ризику матерів, які самі вирощують дітей. Для більшої кількості роботодавців, вони не є бажаними працівниками через їх сімейні обов’язки.

Хоча ринок хлібобулочних виробів великий, особливо в Бухаресті, і конкуренція також, соціальне підприємство MamaPan вистояло. Клієнти були приваблені не тільки смачним хлібом, а й бажанням допомогти шістьом одиноким матерям, що працюють в пекарні. Таким чином, бізнес розвивається і тепер через рік після завершення фінансування ЄС для здобуття якого Центр партнерства і рівності не стикався з проблемами, стверджує Ірина Сореску: Ми є організацією, з досить великим досвідом щодо управління проектами з європейським фінансуванням. Ми не зіткнулися з труднощами щодо написання проекту, особливо тому, що у нас було все ясно. Були труднощі у втіленні проекту, пов’язані, зокрема, із запізненням надходження грошей та іншими бюрократичними вимогами. Але з іншого боку, можливо у нас не було б шансів почати цей бізнес без цієї допомоги, на початку. Набагато важче було на завершенні проекту, коли ми повинні були самі справлятись без будь-якої зовнішньої підтримки, з огляду на те, що ми забезпечуємо працівниці більше, ніж пропонують, за звичай, роботодавці. Досить важко створити ринок дистрибуції, зокрема, в Бухаресті, де хлібобулочних виробів дуже багато. Загалом, дуже важко зберегти на ринку і зробити стійким соціальний бізнес.

Теж стійким виявилося інше соціальне підприємство, засноване на народних виробах та відновленні традиції: ClayPlay. У цьому випадку, все почалося від пристрасті до кераміки ініціатора проекту Габріеле Гобяну: Це проект фінансований з європейських фондів. Ми отримали грант в розмірі 25000 євро, який дуже допоміг нам придбати все необхідне обладнання. Щодо соціальної економіки, з самого початку у нас було два штатні працівники. Однією з умов проекту було те, щоб один працівник мав менше 30 років. До речі, ми співпрацюємо зі студентами, тобто людьми, які не мають відповідну підготовку, але є умілими і пристрасними. ClayPlay являє собою поєднання декоративного та утилітарного керамічного виробництва, організацію майстер-класів з моделювання глини для дорослих і дітей. Ми обрали цей елемент, тому що дуже гарно ліпити глину, що все менше практикується.

Але апетит приходить під час їжі, і було досить, щоб люди знали про існування цих майстерень, аби інтерес відродився. Габріела Гобяну: Я бачу все більше і більше людей, які приходять в майстерню, і вони щасливі, по-перше, тому що знаходять таке заняття в Бухаресті. Це щось красиве, воно розслабляє, це свого роду терапія. Як і у всіх творчих галузях, коли сам робиш щось це велике задоволення.

Під час кампанії «Так, ми піклуємось, румунські соціальні підприємства, що фінансуються ЄС були представлені послам держав-членів у Бухаресті, як приклад успішних історій.

У Братиславі європейські лідери домовилися протягом шести місяців розробити
стратегію, яка має зробити співтовариство більш безпечним і більш привабливим
для своїх громадян, після рішення Великобританії, одного з ключових
членів ЄС, покинути цю організацію.

У підсумковій декларації саміту в столиці
Словаччини зазначені головні орієнтири наступних дій: заходи з посилення
контролю за міграцією, боротьби з тероризмом та радикалізацією певних категорій населення, а також щодо
сприяння економічного розвитку за рахунок інвестицій і зміцнення єдиного ринку.

«Саміт 27 країн ЄС (без участі Британії) показав, що Євросоюз може продовжувати
діяти після рішення британців про вихід з організації», – заявив президент
Франції Франсуа Олланд, який разом з канцлером Німеччини Ангелою Меркель
запевнив, що Париж і Берлін будуть інтенсивно працювати в найближчі місяці для
успіху союзу. «Усі ми погодилися з тим, що не можемо змінювати нинішній курс, оскільки лише цей проект ЄС гарантує процвітання. Ми домовилися бути більш явними в
наших планах на майбутнє», – сказав у свою чергу організатор зустрічі прем’єр-міністр
Словаччини Роберт Фіцо, додавши, що він особисто в найближчі місяці зосередиться
на проблемі міграції.

Глава Європейської ради Дональд Туск перерахував деякі висновки переговорів
у Братиславі. «Ніколи більше не втрачати контроль за міграційними потоками,
підтримати держави-члени у боротьбі з тероризмом, в тому числі за рахунок
поліпшення обміну інформацією, створити засади для економічного зростання всіх і
дати молодим людям можливість проявити себе. Заходи, які сприятимуть
досягненню поставлених цілей є частиною плану, над яким ми працюватимемо до
березня наступного року. Я радий, проте, що деякі держави-члени вже надали
допомогу Болгарії для захисту свого кордону з Македонією та Грецією», – сказав Туск.

Йдеться про рішення європейських лідерів надати Софії 108 млн євро для
посилення контрою на кордоні на тлі зростання потоку мігрантів і біженців.
Країни Вишеградської групи запропонували у Братиславі так звану концепцію гнучкої
солідарності у питанні управління міграцією, згідно з якою в процесі оцінки спроможності
приймання іммігрантів має бути враховано й рівень економічного розвитку кожної країни-члена ЄС.

На саміті в Братиславі Президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що Євросоюз
дійсно стикається з низкою криз, але він не є хронічним пацієнтом, а навпаки – успішним
проектом. Президент Румунії в кулуарах зібрання мав неофіційні розмови з низкою
європейських лідерів щодо приєднання Румунії до Шенгену. Підбиваючи висновки цих дискусій, глава румунської держави сказав, що питання не вирішене, але процес
має позитивну динаміку.