Tag: ЄС

У таборі у французькому Кале, зокрема сирійці, афганці та суданці чекають
дістатися до Великобританії через Євротунел. Ситуація залишається напруженою,
французька влада намагається знести та розчистити табір та розмістити біженців
в центрах по всій країні. Із іншого боку, продовжується наплив біженців, які
прибувають в Грецію. Велика кількість біженців заблокована на
греко-македонському кордоні, після того як Македонія знову тимчасово закрила
свій кордон для мігрантів, які прагнуть потрапити до заможніших європейських
країн.

Криза з біженцями глибоко роз’єднує і послаблює Євросоюз. У наступні роки,
Європейський союз планує фінансово допомогти державам-членам, які стикаються із
масивним припливом біженців. Греція оцінює, що потребує майже 500 мільйонів
євро для організації прийому мігрантів та для вирішення цієї складної ситуації,
яка на межі гуманітарної катастрофи, із порушенням міжнародного права та нехтуванням правилами елементарної
порядності та повазі до людської істоти.

З початку січня, через Середземне море до Європи прибуло понад 130 тисяч
людей, а їх число перевищує зареєстровану кількість за перші п’ять місяців
минулого року. Напередодні саміту Європейський Союз-Туреччина, який відбудеться
7 березня, голова Європейської ради Дональд Туск здійснює балканське турне.
Брюссель наполягає на тому, що треба шукати спільний загальноєвропейський
підхід до вирішення кризи з біженцями.

Тим часом, кораблі НАТО патрулюють Егейське море, щоб відлякувати
перемитників людьми, які перевозять біженців із Туреччини до Греції. Командувач
силами НАТО у Європі генерал Філіп Брідлав ствердив, що Росія і режим Асада
навмисно використовують міграцію як зброю, намагаючись перевантажити
європейські структури і зламати європейську рішучість.

Внесок у вирішення складної сирійської кризи може мати Іран, країну яку
відвідав міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску, який ствердив:
Ситуація в Сирії була викликана внутрішніми факторами, але водночас не можна
ігнорувати і зовнішні фактори, в тому числі регіональні, які на жаль мають
розбіжні підходи, а для того щоб знайти політичне, а не військове рішення кризи
в Сирії, необхідно щоб всі регіональні фактори дійшли до спільного знаменника.
Іран може мати вагомий внесок, таким було моє послання у якості міністра закордонних
справ Румунії але і міністра закордонних справ держави-члени ЄС.

Румунія є однією з небагатьох країн, які залишили відкрити своє посольство
в Дамаску, саме тому Бухарест може відігравати певну роль у врегулюванні
сирійської кризи.

Європейські лідери зустрілися, у вихідні, в ході засідання в Брюсселі, щоб обговорити, в основному, проблему Великобританії, яка може покинути Європейський Союз, якщо в ході референдуму британці проголосують на користь цього питання. В ході переговорів, спрямованих на здійснені поступок перед Лондоном, щоб заохотити проєвропейський вибір британців, Великобританія отримала можливість призупинити протягом чотирьох років соціальну допомогу для іммігрантів і непідкорення лондонського фінансового центру європейським правилам про банки і ринки капіталу.

Для Лондона, досягнута в кінці цих складних переговорів домовленість була необхідною для того, щоб мати можливість оголосити проведення національного референдуму у червні. Девід Кемерон пообіцяв, що виступатиме за те, щоб Великобританія залишилася в ЄС. Він, однак, не користується великою народною підтримкою у Великобританії що стосується ідеї збереження статусу члена в ЄС, і навіть на рівні його кабінету міністрів відсутня одноголосність що стосується обрання варіанту європейського майбутнього.

Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь в саміті і висловив позицію Бухареста, який не може погодитися із дискримінацією і для якого рішення на вимоги Лондону повинні бути у повній відповідності з положеннями та принципами договорів ЄС. Намагаючись знищити побоювання про статус і права румунських робітників у Великобританії, Президент Йоганніс заявив, по завершенню саміту, що румуни, які вже працюють у цій країні, не страждатимуть внаслідок угоди домовленої в Брюсселі.

Клаус Йоганніс: Румунські громадяни, які працюють уже на ринку праці у Великобританії, не постраждають від цього механізму. Це стосується тільки тих працівників, які увійдуть на ринок праці Великобританії після вступу в силу цього механізму, але й вони зможуть отримати доступ до цієї соціальної допомоги поступово, протягом чотирьох років.

Хоча отримали менше ніж очікували перед початком переговорів, румунам доведеться бути задоволеними і так, з огляду на те, що, як пише Financial Times, Кемерон бажав би, щоб аварійне гальмо застосовувалося протягом 13 років!

Прем’єр-міністр Румунії, технократ Дачіан Чолош у понеділок і вівторок здійснив офіційний візит до Брюсселя.

У ході зустрічей з головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, зі спікером Європарламенту Мартіном Шульцем та з іншими європейськими чиновниками Дачіан Чолош представив пріоритети свого кабінету в 2016 році, які включають проведення місцевих і парламентських виборів, а також низку проектів реформи в різних галузях.

Серед центральних тем переговорів були – міграція, приєднання Румунії до Шенгенської угоди, Механізм співпраці і контролю. З цієї нагоди Дачіан Чолош зазначив, що Румунія хоче відігравати активнішу роль в рамках ЄС, шляхом тіснішої участі у вирішенні нагальних питань європейського порядку денного.

Дачіан Чолош: Однією з цілей, яку ми поставили перед собою є – зробити Румунію державою-членом, що бере більш активну участь у вирішенні нагальних проблем європейського порядку денного. Особлива увага була приділена двом темам. Йдеться про відносини між Сполученим Королівством Великої Британії та Європейським Союзом та про міграцію. По мірі того, як рішення Європейської Ради будуть внесені на розгляд парламенту, парламент підтримає їх із врахуванням поглядів, які має й Румунія.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Румунія підтримує знайдення найбільш оптимальних рішень для уникнення виходу Великобританії з ЄС, але додав, що Бухарест хоче, щоб на Європейській Раді, що відбудеться у четвер і п’ятницю в Брюсселі були чітко сформульовані конкретні питання, щодо праці у Великобританії. За словами Чолоша механізм надання соціальної допомоги повинен містити чіткі критерії, а також має стати винятком, а не правилом, і не повинен обмежуватися тільки Великою Британією.

У ході переговорів з європейськими лідерами, прем’єр Чолош наполягав на якнайшвидшому приєднанні Румунії до Шенгенської зони вільного пересування. Він оголосив, що на початку березня здійснить візит до Нідерландів, країни яка заблокувала кілька разів процес приєднання Румунії до Шенгену.

Глава румунського уряду виступив і за припинення європейського моніторингу румунської системи правосуддя. Гадаю, що ідея скасування Механізму співпраці та контролю системи правосуддя Румунії була взята до уваги тут, в Брюсселі, де переконалися, що ми маємо власні механізми і досягли зрілості, необхідні для продовження боротьби з корупцією і консолідації того, що було зроблено до цих пір, – сказав Чолош, посилаючись на позитивні сигнали, отримані в ході переговорів з представниками ЄС.

Жан-Клод Юнкер висловив своє переконання, що механізм буде скасований до завершення його каденції на посаді президента Європейської комісії, якщо Румунія продовжить впровадження європейських вимог.

Переговори про висунуті Великобританією умови, щоб залишатися в ЄС досягли критичного моменту, заявив у понеділок у Бухаресті, президент Європейської ради Дональд Туск, який попередив, що ризик розпаду Союзу є реальним. Туск перебуває в європейському турне, щоб представити свої компромісні пропозиції, які будуть обговорюватися на Європейській Раді, що відбудеться 18 – 19 лютого. В ході зустрічі з президентом Румунії К. Йоганнісом, Д. Туск пояснив, що припускає його пропозиція про застосування захисного механізму.

Дональд Туск: У Румунії, як і в інших країнах ЄС питання про соціальні пільги залишається одним з найбільш важливих. Запевняю вас, що пропозиція з якою я прийшов є справедлива і збалансована. Захисний механізм щодо доступу до соціальних пільг не буде застосовуватись громадянам ЄС, котрі в даний час працюють у Великобританії.

Президент К. Йоганніс підтвердив, що для Румунії є дуже важливим, щоб Великобританія залишилась в ЄС і згоден з пакетом реформ, запропонованим президентом Європейської Ради, але закликав дотримуватись принципу вільного пересування і недискримінації. К. Йоганніс: Для Румунії важливо, щоб захисний механізм був недискримінаційним, мав винятковий характер, і був обмежений в часі. Його застосування має грунтуватися на реальних потребах.

Позиція президента була представлена в Брюсселі прем’єром Дачіаном Чолошом. Він підкреслив, що Румунія хоче знайти оптимальне рішення, щоб Великобританія залишилась в ЄС, але зазначив, що на майбутній Європейській Раді, Бухарест хоче, щоб деякі речі про становище робітників у Великобританії були чітко уточнені. Чолош мав переговори з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером про вступ Румунії до Шенгенської зони і завершення процесу моніторингу правосуддя.

На думку Румунії, Механізм співпраці і перевірки запроваджений Європейською комісією досяг своєї первісної мети, сказав Чолош, який вважає, що цей процес слід інтегрувати до внутрішніх механізмів, які уряд, судова система та парламент можуть мати на увазі. Він додав, що бажає, ооб не було потрібно Бухаресту чекати останній рік мандату теперішньої Єврокомісії, щоб знайти рішення щодо приєднання Румунії до Шенгенського простору вільного пересування в контексті моніторингу судових реформ. Жан-Клод Юнкер висловив упевненість, що Механізм співпраці та перевірки завершиться під час його мандату, якщо Румунія продовжить застосовувати європейські вимоги.

Постійно перебуваючи в останні роки під шквалом
критики через відсутність значних результатів в освоєнні коштів з європейських
фондів, Румунія в 2015 році зуміла уникнути втрати одного мільярда євро, суми,
яку мала в розпорядженні через Європейський фонд регіонального розвитку та Фонд
згуртованості.

Таким чином Бухарест зумів уникнути того, що часто
називають припиненням зобов’язань, пояснила в інтерв’ю Радіо Румунія Комісар ЄС
з регіональної політики Коріна Крецу, тобто були визначені та узгоджені
процедури встановлення виконання певних робіт в рамках окремих проектів, що
підлягають фінансуванню з виділених Румунії коштів. Було створено понад 8100
нових робочих місць, а більше 1250 малих і середніх підприємств скористалися
прямими грантами.

Водночас була значно поліпшена транспортна
інфраструктура та доступність, шляхом будівництва 124 км швидкісних
автомобільних доріг та реабілітації 900 кілометрів автотрас національного
значення. Європейські гроші були використані й для модернізації 400 лікарень,
шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури, а також надання послуг за
європейськими стандартами в цих областях.

Коріна Крецу: Я думаю, що це заслуга румунської
влади, було багато чого зроблено в цьому сенсі. Фактично, в тому, що стосується
Фонду регіонального розвитку, Румунія зуміла уникнути будь-якого припинення
зобов’язань в 2015 році. Звичайно, є ще досить велика сума під знаком запитання,
але вона стосується періоду 2007 – 2013 рр. Ми точно знатимемо, яка сума грошей
була втрачена лише після аналізу всіх витрат, які ще мають бути здійснені,
після того, як румунська влада виставить рахунки на оплату і, звичайно, після
визначення можливих поправок, проведених органами фінансового аудиту.

Впровадження проектів з періоду 2007-2013 роки,
що стало першим досвідом Румунії освоєння європейських коштів після набуття
повноправного членства в ЄС, мало поганий старт, але прогрес був очевидним в
другій половині цього періоду, – сказала Коріна Крецу, яка у середу в Брюсселі
провела зустріч на цю тему з румунським міністром європейських фондів Аурою
Редуку. Комісар порадила румунській владі звернути особливу увагу на програмний
період 2014-2020 рр., а також на створення ефективних механізмів моніторингу.

Коріна Крецу: З точки зору Європейської
комісії дуже важливо, щоб після завершення проектів, пов’язаних з періодом 2007
– 2013 рр. були швидко розпочата розробка проектів, що фінансуватимуться з
фондів виділених на період 2014 – 2020 рр., протягом якого Румунія має в
розпорядженні значну суму грошей – понад 20 млрд євро.

Я думаю, що дуже важливим є створення структур
управління та сертифікації для нового періоду, – додала Коріна Крецу, нагадавши,
що разом з Генеральною дирекцєю з регіональної політики запустила чотири
пілотні проекти в менш розвинутих регіонах, а два з них знаходяться в Румунії.

Запланований на 2011 рік і неодноразово відкладений,
оскільки проти цього виступили ряд країн-членів ЄС, вступ Румунії до Шенгенської
зони дедалі залишається пріоритетом закордонної політики офіційного Бухареста.
Серед наведених суджень про причини, через які Нідерланди, Франція, Німеччина
та Фінляндія не згодні з приєднанням Румунії є повільний прогрес у сфері
правосуддя та боротьби з корупцією.

Нещодавно міністр закордонних справ Румунії Лазер
Коменеску заявив, що цього року, будуть важливі аргументи на підтримку вступу
Румунії до Шенгену. Він сказав, що майбутній звіт, який щорічно складається
Єврокомісією в рамках Механізму співробітництва і контролю в сфері правосуддя
послужить додатковим аргументом тим, хто стверджує, що входження Румунії до
Шенгенського простору буде на користь всього ЄС.

Глава румунського зовнішньополітичного відомства на
стартовій конференції нідерландського головування в Євросоюзі пояснив, що
необхідність убезпечення зовнішніх кордонів ЄС вимагає включення Румунії до
Шенгенської зони. Лазер Коменеску: Я сподіваюсь, що наступна доповідь
Єврокомісії принесе додаткові аргументи на користь Румунії, та інших країн, які
стверджують, що вступ нашої країни в Шенгенську зону є вигідним Європейському
Союзу в цілому. І якщо пов’язати це питання з проблемою міграції, з огляду на
те, що все більше країн усвідомлюють необхідність зміцнення європейських
кордонів, я думаю, що всі зрозуміють перевагу для всього Євросоюзу від
входження Румунії до Шенгенського простору.

У свою чергу Посол Нідерландів у Румунії Стелла
Роннер пояснила, що Шенген перебуває зараз під дуже великим тиском і наголосила
на необхідності зосередитись на проблемах, що ставлять під загрозу цей простір.
Відповідаючи на запитання, чи Нідерланди підтримають вступ Румунії до Шенгену,
як це робили, принаймні декларативно, інші країни, які головували в ЄС, Стелла
Роннер уникла чіткої відповіді і сказала, що говорити про це зараз рано. Стелла
Роннер: Шенгенська зона перебуває під величезним тиском. Це означає, що ми
повинні зосередитися на управлінні зовнішніми кордонами. На цьому зосереджені
в даний час всі дискусії. Тому я кажу, що проблеми з якими зараз стикається ЄС
і Шенген настільки складні, що передусім на них ми маємо зосередити свої
зусилля.

В умовах
побоювань, що вступ до Шенгенської зони принесе більше мігрантів в Румунію
Лазер Коменеску пояснив, що такого сценарію можна буде уникнути, якщо втілити усі погоджені заходи безпеки кордонів та співпраці з країнами
походження і транзиту мігрантів. У цьому надзвичайно складному контексті на
європейському рівні, Нідерланди удванадцяте перейняли функцію головуючої країни
в ЄС. Боротьба з тероризмом, міграційні потоки, ситуація в Сирії налічуються
серед найбільш важливих проблем, які стоять перед Амстердамом, а ключовою роллю
нідерландського головування в ЄС стане забезпечення узгодженості дій 28
країн-членів ЄС.

Боротьба з причинами паралельно з усуненням наслідків! Це, по суті, стало результатом двох
позачергових засідань, що відбулися у вівторок і в середу в Брюсселі – Ради
міністрів юстиції та внутрішніх справ та Саміту голів держав або урядів країн
ЄС.

По
завершенні саміту
Президент
Клаус Йоханніс
заявив:
Очевидно, що якщо ми
хочемо, ефективно управляти міграцією необхідно зосередитися на причинах цього явища, тобто на кризових регіонах. Наприклад на Сирії і не лише.Так само, ми повинні спробувати
покласти край конфлікту і відновити мир у регіоні.

Європейський Союз не може зробити це
поодинці, але може зробити важливий внесок. Таким чином, лідери ЄС
зобов’язалися надати додатково щонайменше 1 млрд євро установам ООН на
підтримку сирійських біженців в сусідніх країнах – Туреччині, Йорданії та
Лівані. Гроші підуть в основному на фінансування Управління Верховного комісара
Організації Об’єднаних Націй у справах біженців і Всесвітньої продовольчої
програми. Останній програмі Румунія виділить протягом наступних трьох років
300.000 євро.

Ці заходи фінансового характеру будуть
супроводжуватися конкретними кроками щодо зміцнення зовнішніх кордонів
Євросоюзу, тому що, – як сказав президент Європейської Ради Дональд Туск, -
контроль і безпека є спільним пріоритетом держав-членів. У протилежному випадку
Шенгенська зона вільного пересування може стати спогадом. Невостаннє, так звані
hot
spots – пункти
надзвичайного прийому та реєстрації біженців в Італії та Греції, країнах, що
перебувають на передовій лінії боротьби з масовим припливом прохачів притулку – запрацюють вже наприкінці
листопада.

Центри прийому вже існують,
але вони повинні дотримуватися певних правил експлуатації, під європейським
контролем, щоб відповідати визначенню hot spots, як того
вимагає ЄС. З цих центрів будуть відправлені
назад у свої рідні країн особи, які будуть вважатися нелегальними іммігрантами.
І теж звідси будуть переправлені біженці в інші держави-члени. У Румунії
координацією заходів з прийому біженців займатиметься віце-прем’єр з питань
національної безпеки Габрієль Опря.

Його безпосередній керівник,
прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що всі органи влади, що мають
повноваження в цій сфері візьмуть
участь в управлінні цією ситуацією. Я хочу дати чітко зрозуміти, що уряд буде
готовий вжити всіх необхідних заходів. Це означає врівноважене та європейське
ставлення, без ксенофобії та шовінізму, як у наших сусідів (Угорщина – ред.).

У вівторок на засіданні Ради міністрів
юстиції та внутрішніх справ Європейський Союз прийняв більшістю голосів рішення про розподіл 120.000 біженців між
державами-членами. Хоча неодноразово заявляла, що не може прийняти більше 1785 біженців, тому що не має достатньо центрів,
Румунія була змушена прийняти ще 2.475 іммігрантів.

Країни ЄС не змогли в понеділок домовитися про розподіл величезної кількості біженців, які шукають кращої долі на старому континенті, створюючи найбільшу кризу за останні 70 років. Результат екстреного засідання міністрів внутрішніх справ країн співтовариства у Брюсселі був відносно передбачуваним: принаймні, протягом останнього тижня, позиції європейських політиків з різних країн були діаметрально протилежними.

Адже, якщо представники 28 країн-членів домовилися про розподіл 40000 біженців з Італії та Греції, які будуть переселені упродовж двох років, як це було погоджено ще у липні, то це означає, що вони не дійшли домовленості щодо інших 120000 іммігрантів, який прибули між часом з країн Близького Сходу та Африки. Європейська комісія хоче ввести обов’язкові квоти на прийом іммігрантів, але деякі держави ЄС, у тому числі Румунія, категорично проти цього. Бухарест неухильно дотримується взятих на себе влітку зобов’язань і готовий взяти участь у механізмі перерозподілу та прийняти 1705 прохачів притулку з Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу.

Віце-прем’єр з питань національної безпеки та міністр внутрішніх справ Габрієль Опря, який взяв участь у вчорашньому засіданні у Бельгії, озвучив перед своїми європейськими колегами позицію Бухареста у рамках наданих йому мандатів та інструкцій з боку президента Клауса Йоханніса і прем’єр-міністра Віктора Понти. До речі, цю позицію глава держави пояснив на прес-конференції у Бухаресті. «Ми, якщо приймемо іммігрантів, то це не означатиме лише їх забезпечення житлом цієї зими, а потім побачимо. Ні, якщо ми погодимося їх прийняти, ми відповідатимемо за їх подальшу долю. Цим людям треба забезпечити доступ до освіти, вони мають вивчити румунську мову, діти повинні йти до школи, ми маємо їх інтегрувати в суспільство.»

Пропозиція Румунії в рамках зусиль з подолання кризи з іммігрантами є щедрою, – сказав президент Клаус Йоханніс, додавши, що країни, які виступають проти обов’язкових квот можуть продемонструвати свою солідарність інакше. Бухарест бере участь, наприклад, в даний час у зміцненні зовнішніх кордонів ЄС і може поділитися, якщо буде потрібно, як персоналом, так і досвідом.

Крім того, Румунія не знаходиться під тиском біженців як Греція, Італія, Австрія, Німеччина чи сусідня Угорщина, тому що це не є членом Шенгену, який, як зараз йдуть справи, за словами президента не діє. Шенгенський простір в даний момент є недіючим і це нас, так само, турбує. Це питання буде обговорюватися на засіданні Верховної ради оборони країни.»

Отож на засіданні Верховної ради оборони країни 17 вересня будуть розглянуті два основних питання: Шенгенський простір і позиція Румунії щодо збереження системи добровільних квот розподілу іммігрантів, відповідно до можливостей. Будь-яке рішення, прийняте Європейським союзом, яке знову відкриває розкол між Сходом і Заходом буде, на думку Бухареста, в корені неправильним.

Криза з біженцями, які потрапляють або вже знаходяться на території країн
ЄС щодня набирає обертів. З дозволу грецького уряду пором з 2500 біженцям на
борту відчалив від берегів острова Лесбос і прямує до Афін.

В Угорщині деякі
дороги були закриті, а армія почала військові навчання для підготовки солдатів
до можливого насильства на південному кордоні. Данська залізнична компанія DSB
тимчасово призупинила залізничне сполучення з Німеччиною, після того як поліція
затримала кілька сотень мігрантів, які перетнули кордон за допомогою цього транспортного засобу.

Передбачаючи зростання міграційного тиску, президент Європейської комісії
Жан-Клод Юнкер, закликав держави-члени прийняти 160.000 біженців і представив обов’язкові квоти для кожної країни. У нас є
необхідні кошти, щоб допомогти тим, хто тікає від війни, терору і гноблення, -
сказав Юнкер, який повідомив, що з початку року 500.000 осіб потрапили в Європу.

Основними критеріями розрахунку
контингентів біженців стали: чисельність населення, ВВП держави, кількість заяв
на отримання притулку та рівень безробіття. Німеччина має прийняти більше 30.000
біженців, Бельгія – 4.500, Болгарія – 1.600, Швеція – 4.500, Чехія – 3.000. BBC пише на своєму
сайті, що чотири країни Центральної Європи – Чехія, Словаччина, Румунія та
Польща виступають проти ідеї обов’язкових квот іммігрантів. Румунія за підрахунками
Брюсселя має прийняти ще 4646 осіб, на додаток до вже оголошених 1.785.

У Бухаресті позиція румунської
влади не змінилася після рішення Європейської комісії. Румунія не може
дозволити собі прийняти більшу кількість іммігрантів, тому що тільки це може бути
зроблено зараз, в знак
солідарності з рештою європейських країн, – заявив
прем’єр-міністр Віктор Понта: «Ми маємо 1786 місць, частина з цих
місць, близько 200 – вже зайнята. Краще сказати
правду і дуже чітко, що може зробити Румунія і не запровадити обов’язкові
квоти, а квоти відповідно до можливостей кожної країни.»

Це стане відправною точкою Румунії на майбутніх переговорах в ЄС з цього
питання, а офіційна позиція буде озвучена наступного тижня, після засідання Верховної
ради оборони країни. Крім того, пропозиції Європейської комісії будуть обговорені
в понеділок на засіданні міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС. У залежності
від результатів зустрічі, може бути скликаний позачерговий саміт глав держав і
урядів країн Європейського Союзу.

ЕКОНОМІКА – Валовий
внутрішній продукт (ВВП) Румунії за перший квартал 2015 року зріс у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 3,8%,
підтвердив у п’ятницю Національний інститут статистики попередні дані, поширені
усередині минулого місяця. Основний внесок у зростання ВВП у першому півріччі
2015 року мали торгівля, транспорт, ремонт автотранспортних засобів, готелі і
ресторани, комунікація та промисловість. Негативний вплив на ВВП мав експорт,
що впав нижче імпорту. Економічне зростання завдячується в першу чергу зростанню споживання у домашніх господарствах, а також інвестиціям підприємств
у будівлі та виробниче обладнання.

ПРЕЗИДЕНТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс, сьогодні направив головам Сенату і Палати Депутатів листа з проханням включити до порядку денного
парламенту його виступ перед паралментаріями під час спільного засідання 16
вересня. Востаннє глава держави виступив у парламенті 22 червня, коли представив Національну стратегію оборони Румунії на період 2015 -
2019 роки. Прийнята пізніше на пленарному засіданні законодавчого органу
стратегія уперше містить поняття розширеної безпеки.

ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ Румунії
Богдан Ауреску перебуває з дводенним робочим візитом в Люксембурзі для участі у
неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Прес-служба
МЗС Румунії повідомляє, що дискусії будуть зосереджені на актуальних питаннях,
таких як Східне сусідство ЄС, зокрема останні події в Україні і відносини з
Російською Федерацією, мирний процес на Близькому Сході, відносини Євросоюзу з
Іраном і криза мігрантів. Особливу увагу буде приділено процесам реформування у
державах Східного сусідства, особливо в Молдові, Грузії та Україні, ситуації в
області безпеки в Східній Україні та заходи, необхідні для негайної реалізації
сторонами Мінських угод.

МВФ -
Уряд Румунії планує укласти нову двосторонню угоду з Міжнародним Валютним
Фондом та Європейським Союзом в 2016 році для захисту від потенційних шоків
ринку, – заявив міністр фінансів Єуджен Теодорович в інтерв’ю агентству
Bloomberg. За словами міністра Румунія може справитися й сама і не потребує
фінансування від МВФ, але було б непогано мати гнучку угоду, щоб підстрахуватися
від турбулентності світового ринку. Від початку економічної кризи в 2009 році і
по сьогоднішній день Румунія уклала три поспіль угоди з Міжнародним Валютним
Фондом та Європейським Союзом, які послужили якорем в бюджетній політиці уряду,
приватизації державних підприємств та економіці, – пише Bloomberg. Поточна
угода з МВФ була укладена на суму два мільярди євро, але румунській владі ці
кошти до тепер не знадобилися.

ВІЙСЬКОВІ
НАВЧАННЯ – У Республіці Молдова проходять військові навчання «Вогневий щит -
2015» за участю 26 військовослужбовців з сусідньої Румунії та 150 зі Сполучених
Штатів. Навчання відзначають 24-річчя створення Збройних сил Р.Молдова щойно
після здобуття нею незалежності 27 серпня 1991 року. З іншого боку в ці дні
більше 100 молдовських військовослужбовців беруть участь у військових навчаннях
Морський бриз-2015, що відбуваються в Україні під егідою НАТО. Відповідно до
Конституції, Республіка Молдова має статус нейтральної держави, але співпрацює
з НАТО з 1994 року. У Кишиневі діє Інформаційний центр альянсу, а молдовські
солдати взяли участь у миротворчих місіях в Іраку з 2003 по 2008 рр.

ФУТБОЛ -
Збірна Румунії з футболу в рамках відбірного циклу до Євро-2016 зіграє на
виїзді проти збірної Угорщини. Після матчу в Будапешті, у понеділок румунська
команда зустріне в Бухаресті збірну Греції. За результатами шостого туру
відбіркового циклу до Євро-2016 збірна Румунії посідає перше місце із 14-ма
очками в активі. Із 13-ма очками на рахунку збірна Північної Ірландії займає
друге місце в групі, а третю сходинку посідає Угорщина – 11-ма очками. У жовтні
відбудуться останні раунди групового етапу Євро-2016 коли збірна Румунії
зустріне команди Фарерських островів на виїзді та Фінляндії вдома. В останній
раз Румунія вийшла у фінальну частину Чемпіонату Європи з футболу у 2008 році,
але не пройшла груповий етап.

Європейський союз ніколи не буде відкидати іммігрантів, що у пошуках
захисту, – заявив перший віце-голова Єврокомісії Франс Тіммерманс закликаючи
держави-члени співтовариства залишатися вірними цінностям людяності перед тим,
що він назвав світовою кризою. Таку заяву він зробив в умовах, коли Європа
стикається з найбільшим припливом мігрантів після Другої світової війни. Багато
з них тікають від війни в рідних країнах, таких як Сирія чи Афганістан, та
ризикують життям, щоб дістатися до Заходу.

В один голос канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа
Олланд висловилися за необхідність розробки загальної політики притулку на
рівні ЄС і закликали Італію та Грецію якнайшвидше відкрити реєстраційні центри
для біженців. У відповідних центрах біженці, які мають право на отримання притулку
мають бути відокремлені від економічних мігрантів, які прибувають до Європи у
спробі знайти краще життя, і які мають бути відправлені назад у свої країни.
Рішення про створення таких центрів вже було прийняте на засіданні Європейської
ради в червні, але досі жоден із них не запрацював.

Відповідні центри мали бути створені ще на початку
цього року в країнах, які знаходяться на передовій лінії боротьби з нелегальною
міграцією, таких як Італія і Греція, – підкреслила Ангела Меркель після
переговорів з президентом Франції. В історії Європи були численні випадки,
коли ми зіткнулися з надзвичайною ситуацією, і сьогодні ми маємо таку ситуацію,
і вона буде довготривалою, – додав французький президент. Близько 250.000
нелегальних іммігрантів з-за меж Європи потрапили на європейський континент з
початку року, що призвело до безпрецедентної гуманітарної кризи.

Разом з біженцями із конфліктних районів, таких як
Близький Схід та Афганістан, й уродженці багатьох африканських країн прагнуть
дістатися Європи у пошуку кращого життя. Вони вільно перетинають територію
Лівії, користуючись анархією в цій країні, а потім по Середземному морю
дістаються берегів Греції та Італії. Інший маршрут, що використовується головним чином сирійцями та
афганцями, пролягає через Туреччину, та грецькі острови в Егейському морі. Далі
мігранти по балканському маршруту потрапляють в Німеччину. За деякими оцінками,
кількість нелегальних іммігрантів, що прибувають в Німеччину перевищить до
кінця року 800.000 осіб.

В інтерв’ю Румунському радіо історик Дорін Матей
сказав, що Європа повинна об’єднатися у пошуку рішення цієї проблеми. Він
сказав, що, на жаль, знайдені досі
рішення, ті самі, до яких вдавалися китайські імператори або Римська
імперія, тобто зведення стін. Імператори Китаю побудували Велику китайську
стіну, а римські імператори звели Траянів вал у нас і Адріанів вал між Англією
та Шотландією. Але ці рішення виявилися
неефективними. Вони зупинили тільки на деякий час хвилі
міграції, але врешті-решт Європа не справилася з цими потоками.

Зараз європейці, схоже здивовані цими міграційними
хвилями, але мають якнайшвидше знайти рішення, оскільки в іншому випадку
ситуація значно ускладниться, – стверджує Дорін Матей. В даний час, Брюссель
обіцяє, наприклад, допомогти Франції впоратися з хвилею іммігрантів, які
намагаються потрапити у Великобританію і розглядає можливість створити в
Угорщині так-звану гарячу точку управління міграційним потоком. Але усе це за
умови докладення спільних зусиль всіма державами-членами ЄС, навіть тими, які
не стикаються з кризою мігрантів.

Наш постійний кореспондент в Брюсселі Черасела
Редулеску передає. Перший віце-голова Єврокомісії Франс Тіммерманс, який
відвідав табір біженців у французькому порту Кале, знову висловився за
долучення до вирішення проблеми всіх 28 держав-членів, навіть і тих, яких
наразі оминула криза з мігрантами. Тіммерманс оголосив, що Єврокомісія
підтримує держави, які знаходяться на передовій лінії, куди прибувають тисячі
іммігрантів, та направила спеціальні команди працівників європейських агентств,
які допомагають в ідентифікації та реєстрації осіб, які шукають притулку та у
відправленні назад тих, хто не відповідає цим вимогам. Перший віце-голова Єврокомісії
також сказав, що зараз потрібен постійний механізм розподілу осіб, які шукають
притулку, так званій «перерозподіл», який би використовувався щоразу, коли
виникає подібна криза.

Перше екстрене засідання на високому рівні з питань
імміграції відбудеться в Брюсселі 14 вересня, коли зустрінуться міністри
внутрішніх справ країн ЄС. Міністр з питань імміграції та притулку Люксембургу
Жан Ассельборн, чия країна нині головує в ЄС, скликав цю зустріч, щоб оцінити
ситуацію на місцях і поточні політичні рішення, а також обговорити нові ініціативи по зміцненню
європейської позиції перед кризою з мігрантами. Усе це в умовах, коли люксембурзьке
головування в ЄС визнає в офіційному комюніке, поширеному нещодавно, що явище
міграції набуло безпрецедентних масштабів.

Іммігранти з Африки та Близького Сходу загрожують соціальній структурі та рівню життя в Європейському Союзі, заявив нещодавно міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хаммонд, пояснюючи, що ЄС не в змозі приймати мільйони людей у пошуках нового життя. Хаммонд розповів про зусилля тих, хто рятується від нестабільності на Близькому Сході і Африці, намагаючись переселитися до країн ЄС, деякі з яких бажають дістатися Великобританії через тунель, який зєднує її з Францію. Глава британської дипломатії заявив, що Брюссель повинен вирішити цю проблему шляхом репатріації тих, хто не має права вимагати притулку.

Правила ЄС дозволяють іммігрантам бути досить упевненими у тому, що їх не буде відправлено назад до своїх рідних країн, попередив британський міністр закордонних справ, якого цитує BBC. Минулого тижня Париж і Лондон висловили рішучість працювати разом, щоб зупинити іммігрантів, на думку лідерів двох країн вирішення цієї проблеми будучи абсолютним пріоритетом. Всі заходи в цьому відношенні, – кажуть вони — передають нам дуже чіткий сигнал, а саме що кордони з безпечними, а супровідники іммігрантів скоюють злочинні діяння привозячи в Європу тисячі біженців. Верховний комісаріат у справах біженців Організації Обєднаних Націй закликав, у пятницю, Париж представити “глобальний” екстрений план для розвязання кризи іммігрантів у французькому порту Кале (північ Франції), який обложений вже протягом декількох тижнів тисячами іммігрантів, які хочуть потрапити до Великобританії.

Ситуація ця не стосується, однак, тільки Франції та Великобританії, але також Італії та Греції, країн, які важко справляються із послідовними хвилями біженців з країн Близького Сходу і Африки. Згідно з останньою доповіддю Верховного комісара ООН у справах біженців, представленою в минулий четвер, більш 224.000 іммігрантів прибули в Європу через Середземне море з початку року, з яких 98.000 в Італію і 124.000 в Грецію, і протягом небезпечного переходу втратили життя більше 2.100 осіб. Європейські країни, які стикаються із цією хвилею міграції вимагали від інших членів ЄС розділити з ними цей тягар. Тому, з точки зору Брюсселя, рішення слід взяти на європейському рівні.

Усі держави ЄС повинні боротися із мережами торгівлі людьми, які загрожують життю іммігрантів, що приїжджають з Північної Африки, але довести, у рівній мірі солідарність щодо їх релокації. Наприкінці липня, європейські країни, у тому числі Румунія, домовилися перейняти, тимчасово, трохи більше 32.000 іммігрантів. Проблема нелегальної міграції стала пріоритетом для ЄС, а останній Євробарометр показує, що імміграція стала головною турботою для 38% європейських громадян, тобто на 14 відсотків більше ніж у 2014 році, залишивши на другому місці економічну ситуацію і рівень безробіття, так як це відбувалося в попередні роки.

Хотів би дістатися до міст Ліверпуль або Манчестер і знайти місце праці,
потім привезти свою родину. Такою є історія суданця з регіону Дарфур, але й
інших кілька тисяч нелегальних іммігрантів, які намагаються проникнути до
Великобританії через тунель під Ла-Маншем. Вони діставалися через Середземне
море і проживають зараз у таборі
мігрантів у місті Кале на півночі Франції, звідки будь-якою ціною хочуть
дістатися до Великобританії, знайти там краще життя.

Париж та Лондон висловили свою рішучість разом працювати, щоб зупинити
іммігрантів. Дві столиці вважають, що вирішення цієї проблеми є абсолютним
пріоритетом. Всі заходи в цьому сенсі, – стверджують представники двох столиць
– дають чіткий сигнал: кордони є
безпечними, а контрабандисти, які перевозять біженців до Європи, здійснюють
злочинні діяння.

Однак, ця ситуація не стосується
тільки Франції та Великобританії. Частина з тих, хто дістався до табору в Кале,
раніше проживали в Італії або Греції. Саме тому, на думку Брюсселя, вирішення
цієї проблеми має відбутися на європейському рівні. Всі держави члени ЄС
повинні боротися з мережами
контрабандистів-перевізників, які ставлять у небезпеку життя іммігрантів, які приїжджають з
Північної Африки, але повинні також висловити солідарність щодо розміщення
іммігрантів. До речі, в кінці липня, європейські держави
домовилися тимчасово розселити понад 32 тисячі іммігрантів. Румунія також
братиме участь у колективних зусиллях.

Крім
економічної імміграції, голова Центру раннього попередження та запобігання
конфліктів Юліан Кіфу відмічає й інші проблеми: Інша проблема стосується
Ісламської Держави та можливих терактів у Європі. Коли виникає економічна
міграція серед цих іммігрантів, можуть приховуватись і члени ісламської
держави, але на мою думку цей аргумент є дуже слабким і не має нічого спільного зі суттю проблеми, а є лише додатковою
мотивацією боротися з імміграцією. Також, наявний третій феномен, а саме транзит західних джихадистів до Іраку і навпаки, до місць
свого проживання. Мабуть це є найважливішим аспектом, довкола якого
Європейський Союз неодноразово провів переговори. Це першорядне завдання,
оскільки вимагає величезних зусиль стосовно забезпечення безпеки, проведення контролю над міграційними потоками та над
західними джихадистами, які були підготовлені Ісламською державою і
повертаються до країн свого громадянства. Окремі джихадисти можуть транзитувати
Румунію на їх шляху в або з Сирії або Іраку.

Румунія
входить до коаліції проти Ісламської держави, але здається, що вона не є
прямою мішенню, – ствердив нещодавно міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску. З іншого боку, ніхто не може дозволити собі ігнорувати можливі
терористичні дії, тому Бухарест повинен прийняти всі запобіжні заходи.

Одним із наслідків світової
фінансово-економічної кризи 2009 року, було зростання рівня безробіття серед молоді.
Ця проблема досі залишається однією з найбільших в країнах ЄС. Близько 20% молодих європейців не мають роботи.

Ситуація є дуже
проблематично, особливо серед
соціальної категорії Ані, ані, тобто молоді,
що не навчається і не працює, та не займається ні тим, ні іншим. Мова йде про молодих людей віком від 16 до 24 років. Саме
на них зосередилися установи
ЄС, коли розпочали у 2013 році програму Гарантії для молоді. Відповідна ініціатива, зосереджена на боротьбі
з безробіттям серед молоді і має на меті запропонувати кожній молодій
людині віком до 25 років якісну пропозицію роботи протягом чотирьох місяців після закінчення навчального закладу або втрати роботи. Програма Гарантії для молоді,
що фінансується урядами
держав-членів ЄС, отримає додатково 6 млрд євро з бюджету європейського
співтовариства, точніше з Європейського
соціального фонду та ініціативи Робочі місця для молоді.

Ця
сума свідчить про бажання установ ЄС вирішити
проблему
безробіття серед молоді, про
що говорить голова представництва Європейського
Парламенту в Румунії Меделіна Міхалакє. Міжнародна організація
праці підрахувала вартість реалізації програми у зоні євро в 21 мільярд євро на рік. Здається дуже багато, але ці цифри слід
розглядати крізь призму витрат на допомогу по безробіттю і відсутності активності
безробітних молодих людей. Враховуючи поточну ситуацію в Європі, де 7,5 мільйонів молодих людей не мають роботу, і не включені до якоїсь навчальної програми, Європейський фонд поліпшення умов життя і праці оцінив економічний збиток,
викликаний безробіттям серед
молоді у понад 150 мільярдів євро на рік.

Звичайно,
держави-члени мають розробити національні плани з реалізації цього проекту
та освоєння відповідних коштів. Іншим важливим аспектом є те,
що у пошуку оптимальних рішень програма
Гарантії для молоді об’єднує роботодавців, викладачів, державні установи
і безробітних. Як виглядає ситуація в Румунії? Тут, хоча загальний рівень безробіття є нижче середнього
показника в
ЄС, безробіття серед молоді становить 23%, тобто на три відсотки більше, ніж в
середньому в Євросоюзі.

Голова
Молодіжної ради
Румунії Міхай
Драгош зробив аналіз того, як програмаГарантії для молоді була реалізована до
тепер у нашій країні, в рамках пілотного проекту. План реалізації був
прийнятий у
2013 році і відноситься тільки до 2014-2015 років. Настав час побачити, що вже реалізовано і що
ні, як
були залучені молодіжні НУО до впровадження цього плану. Є
три основні чинники плану впровадження заходів у рамках програми Гарантії для молоді: закон про безробіття і стимулювання зайнятості, закон про учнівство і
закон про
адаптаційне стажування
для випускників вищих навчальних закладів. З офіційних даних випливає, що у ​​2014 році у заходах, проведених в рамках проекту взяли участь більше 150 тисяч молодих людей. Я маю на увазі, перш за все першу складову – безробіття і стимулювання зайнятості. Що стосується інших двох складових, то ми
констатували відсутність ефективних заходів. Наприклад у 2014 році жоден випускних ВНЗ не
проходив адаптаційного
стажування.
А якщо говорити про учнівство, то у 2014 році було лише
141 бенефіціар відповідного проекту,
що дуже мало по відношенню до загальної кількості населення Румунії.

Впровадження
Румунією програми Гарантії для молоді було піддане
гострій критиці депутатами Європарламенту, серед
яких і Зігфрід
Мурешан, заступник голови Комітету з бюджетних питань Європейського парламенту. Євросоюз виділяє значні
кошти, щоб зменшити рівень безробіття серед молоді: 6 млрд
євро на період 2014-2015 роки. З цих грошей, сотні мільйонів євро призначені для
молодих людей в Румунії. Ми просто повинні реалізовувати проекти і залучати кошти для допомоги румунській молоді. Скільки з цих
грошей було використано? Жодного євро. Хоча ці кошти були поставлені в розпорядження румунського уряду з 1
січня 2014 року, до березня ц.р. нам не вдалося залучити жодного євро, тому що уряд не розробив жодного життєздатного
проекту.

У
березні завершився пілотний
проект впровадження програми Гарантії для молоді, а Уряд Румунії розробив план впровадження відповідної програми у наступний період. Презентація проекту відбулася під час візиту до Бухареста віце-президента Європейської комісії, який відповідає за євро та
соціальний діалог Валдіса Домбровскіса, а сума виділена Румунії становить 470 млн
євро до
2018 року. Говорить міністр праці Румунії Рована Плумб: Роботодавці, які
наймають молодих людей з цієї вікової групи отримуватимуть
протягом одного року субсидії у розмірі 200 євро і 500 леїв
на місяць за кожного працівника. Роботодавці зобов’язані зберегти
робоче місце щонайменше 18 місяців. Після цих
18 місяців, роботодавець, який зберігає місце
роботи,
буде звільнений від сплати страхових внесків на випадок
безробіття
протягом 24 місяців.

Імплементація в
Румунії програми Гарантії для молоді здійснюватиметься в три етапи: консультації,
реєстрація і влаштування на роботу та фінансова підтримка і компетентна
допомога для кожного з трьох етапів. Підтримка полягає у фінансуванні учнівства і стажувань, стимулів за мобільність, бонусів для роботодавців,
фінансуванні нових проектів. За проведення учнівства роботодавці отримуватимуть 250
євро і 300 леїв упродовж періоду від 1 до 3 років, а за проведення спеціалізованих
курсів – 300 євро і 750 леїв у місяць.