Tag: безпека

  • 7 березня 2025 року

    7 березня 2025 року

    БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.

     

    ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить  101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.

     

    СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

     

    ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.

     

    ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт  збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).

     

    ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.

     

    СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.

     

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • Румунія і східний фланг НАТО

    Румунія і східний фланг НАТО

    Виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Стаття 5, яка передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників, є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на членів НАТО, – підкреслив президент Боложан. Він також наголосив на важливості трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту.

     

    Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, – підкреслив Іліє Боложанн. Він нагадав, що Бухарест виділяє 2,5% свого ВВП на оборону і заявив, що готовий збільшити інвестиції в цю сферу. Говорячи про ситуацію в Україні, президент Боложан наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

     

    Генеральний секретар НАТО подякував Румунії за її внесок на рівні Альянсу, а також за те, що вона як країна-член відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні і на східному фланзі. Марк Рютте підкреслив, що ці зусилля є ще більш актуальними в нинішньому контексті безпеки та висловив підтримку НАТО посиленню присутності Альянсу в цьому регіоні. Він підтвердив відданість НАТО і США колективній обороні і статті 5, підкресливши зусилля США, спрямовані на досягнення тривалого миру в Україні. На завершення Генеральний секретар НАТО привітав збільшення оборонного бюджету Румунії і наголосив на необхідності для інших європейських членів Альянсу застосувати аналогічний підхід. Обидва лідери домовились підтримувати постійний діалог з цих питань.

     

    Президент Румунії та Генеральний секретар НАТО взяли участь у неформальному саміті з питань європейської безпеки, організованому прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні в неділю, на якому союзники України пообіцяли президенту Володимиру Зеленському подальшу фінансову та військову підтримку. Після зустрічі Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично стосуватимуться всього східного флангу – від Балтійського моря до Чорного. Однак він підкреслив, що вони не можуть бути забезпечені без підтримки Сполучених Штатів.

    Неформальний саміт лідерів у Лондоні був координаційною зустріччю в рамках підготовки до засідання Європейської Ради 6 березня та зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами ЄС, але прагнуть такого вирішення війни в Україні, яке принесе тривалий мир.

  • 23 лютого – 1 березня 2025 року

    23 лютого – 1 березня 2025 року

    Келін Джорджеску в полі зору правосуддя

    Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, був звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні фашистських організацій, наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії. Правоохоронці обшукали його будинок після того, як раніше були проведені обшуки у його близьких осіб, підозрюваних у незаконній допомозі йому на виборах 2024 року. Тоді він переміг у першому турі, але невдовзі після початку другого туру Конституційний суд повністю скасував вибори, посилаючись на можливу причетність до них державного діяча. Келін Джорджеску, який досі лідирує в опитуваннях напередодні повторного голосування у травні, заявив, що балотуватиметься знову, і його прихильники вважають, що влада намагається заблокувати його, вживаючи відповідних заходів. Проте, на думку політологів, напруженість у суспільстві, ймовірно, зростатиме: сувереністичні виборці будуть ще більше мобілізовані, тоді як прозахідники вважатимуть це відповідним моментом для розкриття російського втручання. З іншого боку, парламент Румунії в п’ятницю включив до свого порядку денного запит про відставку Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу після того, як його розкритикували за погане його управління і за те, що його публічні заяви та дії були несумісні з посадою. Тим часом, підготовка до президентських виборів від 4 і 18 травня триває. У Офіційному віснику був опублікований документ, в якому йдеться про те, що виборчі дільниці в діаспорі будуть під відеоспостереженням протягом усіх трьох днів виборів, а записи зберігатимуться протягом року після оголошення остаточних результатів.

     

    Румунія підтримує Україну

    Тимчасово виконуючий обовязків президента Румунії Іліє Боложан провів у середу консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговій Європейській раді 6 березня. На цьому саміті очікуються важливі рішення щодо європейської безпеки в контексті міжнародних дискусій щодо припинення війни в Україні, яка розпочалася три роки тому 24 лютого. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули ідею відправки Бухарестом миротворчих військ до сусідньої країни. Натомість висловилися за виділення додаткових коштів на Національну оборону. Також говорилося про необхідність чіткого плану участі Румунії у відбудові України. У відеозверненні на саміті, організованому на початку цього тижня в Києві, тимчасовий президент Іліє Боложан заявив, що безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту, і підтримка Києва має продовжуватися.

     

    Заходи безпеки

    На цьому тижні Сенат Румунії в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, та ще один закнопроєкт, який регулює спосіб виконання військових місій у Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період передати повноваження деяких структур румунської армії командувачеві військових сил союзників, які беруть участь у цих місіях. Також цього тижня Сполучені Штати Америки оголосили про нову інвестицію в базу Девеселу на півдні Румунії, де розташовані елементи протиракетного щита.

     

    Рішення уряду

    Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР Румунії, якому цього тижня було висловлено вотум недовіри, вирішив продовжити граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року румуни серйозно постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

     

    Брати Тейти покинули Румунію

    Брати Ендрю і Трістан Тейти, які називають себе впливовими діячами і жінконенависниками, покинули Бухарест у четвер вранці на борту приватного літака, що прямував до США. Вони були заарештовані в Румунії три роки тому за звинуваченнями у зґвалтуванні, викраденні людей і відмиванні грошей. Звинувачення, які вони заперечують. Братам Тейти, які мають подвійне британське і американське громадянство, було заборонено виїжджати з країни, поки тривало розслідування. Після їхнього від’їзду в четвер влада заявила, що їм дозволили покинути Румунію, але якщо вони не з’являться для судового контролю, їх буде оголошено в міжнародний розшук. Минулого тижня преса повідомила, що адміністрація Трампа чинила тиск на Румунію з метою скасування обмежень, накладених на двох братів, але Бухарест заперечує будь-який зовнішній тиск. Ендрю і Трістан Тейти також розшукуються у Великобританії, де поліція звинувачує їх у торгівлі людьми і зґвалтуваннях у період з 2012 по 2015 рік.

     

    Раду Жуде нагороджений на Берлінале

    Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду йому присудили за фільм «Континенталь ’25», знятий за допомогою мобільного телефону всього за 10 днів. Раду Жуде подякував своїй команді і додав, що ця нагорода свідчить про те, що в Румунії є багато талантів.

  • Румунія на переговорах у Парижі

    Румунія на переговорах у Парижі

    Безпека європейського континенту стала темою нової зустрічі, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном в Парижі у середу після зустрічі в понеділок у закритому режимі. Цього разу на ній була присутня Румунія в особі її тимчасового президента Іліє Боложана, а також лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії. Зустрічі відбуваються після радикальної зміни ставлення Сполучених Штатів до європейських країн, київської адміністрації та Москви. З одного боку, уряд Дональда Трампа критикує Європу за недостатню залученість у вирішення конфлікту, називає президента України Володимира Зеленського диктатором за несвоєчасне проведення виборів і частково звинувачує його у розв’язанні війни, хоча Росія вторглася в Україну ще у 2014 році, анексувавши Кримський півострів.

     

    Вашингтон, з іншого боку, здається, пом’якшив тон своїх переговорів з кремлівським режимом і, згідно з побоюваннями, може в односторонньому порядку домовитися не лише про примусовий мир в Україні, але й, за повідомленнями інформаційних агентств, про перерозподіл сфер впливу за зразком сумнозвісної Ялтинської конференції 1945 року, в результаті якої Східна Європа відійшла до Радянського Союзу. У цьому контексті тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що безпека України – це також безпека Європи та Румунії.

     

    З іншого боку, Франція збільшить свою підтримку Румунії, заявив Іліє Боложан після переговорів віч-на-віч з французьким лідером: «Ми ще раз запевнили один одного, що так само, як Франція підтримувала Румунію у дуже важливі моменти в історії нашої країни, вона підтримуватиме нас і сьогодні. Ми підтвердили стратегічне партнерство з Францією. Ми також підтвердили стабільність французької військової присутності в Румунії. На прохання нашої країни ця присутність буде посилена в найближчий період.»

     

    Наприкінці зустрічі Іліє Боложан зазначив, що країни Східної Європи першими відчувають на собі наслідки війни в Україні. Він підкреслив, що зараз, більше ніж коли-небудь, раніше, європейська єдність та співпраця з США в рамках НАТО є життєво важливими для вирішення конфлікту. Іліє Боложан: «Ми поруч з Україною не лише з гуманітарних міркувань, насамперед, з цієї причини, але й через несправедливість. Ми також поруч з Україною зі стратегічних інтересів нашої країни. І другий важливий висновок полягає в тому, що подальша співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки може бути найкращою формулою для вирішення цієї кризи, щоб ми мали не тільки припинення вогню, але й справедливий мир, щоб у найближчі роки не почався новий конфлікт. І цей справедливий мир не може бути досягнутий без участі України й Європейського Союзу в завершенні цих переговорів.»

     

    Президент Франції заявив, що вважає Росію і Володимира Путіна «екзистенційною загрозою для Європи». Радник президента Дональда Трампа з питань безпеки Майк Уолтц оголосив, що Еманнуель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер запрошені до Вашингтона наступного тижня для консультацій щодо миру в Україні.

  • 20 лютого 2025 року

    20 лютого 2025 року

    БЕЗПЕКА – Іліє Боложан, тимчасовий президент Румунії, заявив після неформальної зустрічі в середу в Парижі, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи та Румунії, підтвердивши важливість продовження співпраці між європейськими державами та Сполученими Штатами для досягнення справедливого і тривалого миру. «Справедливий мир не може бути досягнутий без участі України та Європейського Союзу у завершенні переговорів», – додав пан Боложан. Напередодні зустрічі, в якій також взяли участь лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії, тимчасовий президент Румунії провів переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном. «Ми ще раз запевнили один одного, що так само, як Франція підтримувала Румунію у дуже важливі моменти в історії нашої країни, так і сьогодні вона стоїть на нашому боці. Ми підтвердили наше стратегічне партнерство з Францією», – сказав президент Боложан. Він також додав, що «ми підтвердили стабільність французької військової присутності в Румунії. На прохання нашої країни ця присутність буде посилена в найближчий період». Бухарест і Париж також продовжать економічну співпрацю, в тому числі в галузі оборонної промисловості, а питання розвитку виробничих потужностей в Румунії буде розглядатися в найближчі роки.

     

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, у четвер, щодо мирних переговорів в Україні, що важливими є не різкі, миттєві заяви світових лідерів, а справедливий і міцний мир у цій країні, якого можна досягти лише за допомогою США. Він підкреслив, що мир принесе зниження цін на енергоносії та газ, а також економічне відновлення по всій Європі. Тоді життєво важливо брати участь у відбудові України, проєкті вартістю понад 500 мільярдів євро, від якого румунські компанії повинні отримати якомога більше вигоди, додав Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр Румунії також повідомив, що під час свого робочого візиту до Брюсселя в п’ятницю він зустрінеться з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. На переговорах, серед іншого, обговорюватимуться питання відновлення переговорів щодо Національного плану відновлення та стійкості та безпекової ситуації в нинішньому міжнародному контексті. Глава виконавчої влади повідомив, що в Брюсселі його супроводжуватимуть міністр інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош та міністр фінансів Танцош Барна.  

     

    ОБОРОНА – Палата депутатів прийняла, у середу, без поправок законопроєкт, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії. Зокрема, безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни, будуть знищені або нейтралізовані, якщо румунські або натовські військові сили не зможуть їх контролювати. Палата депутатів також ухвалила законопроєкт, що регулює розгортання військових місій в Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях. Після прийняття цих двох законопроєктів Міністерство оборони Румунії відкинуло ʺмасштабну кампанію дезінформації та неправдивої інформації, що масово поширюється низкою румунських користувачів на різних цифрових платформахʺ.

     

    МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії публічно відреагувало після того, як відоме американське інформаційне агентство Bloomberg написало, що адміністрація Дональда Трампа чинить тиск, щоб не забороняти кандидатуру Келіна Джорджеску на президентських виборах у травні. У заяві МЗС Румунії йдеться, що у двосторонній взаємодії з офіційними особами США не було жодних дискусій чи втручань щодо жодного кандидата або виборчого процесу в Румунії. Офіційне повідомлення з Бухареста з’явилося після того, як у середу вранці агентство Bloomberg написало, що румунська влада нібито перебуває під сильним тиском з боку адміністрації Трампа з метою забезпечити безперешкодне продовження виборчої кампанії Келіна Джорджеску, якого американське агентство назвало ультраправим кандидатом. Bloomberg цитує джерела, близькі до цього питання, які на умовах анонімності повідомили, що останніми днями відбулися приватні зустрічі між американськими чиновниками та їхніми румунськими колегами, зосереджені майже виключно на питанні голосування. Державний департамент США відмовився офіційно коментувати інформацію Bloomberg. У першому турі президентських виборів у листопаді найбільше голосів набрав незалежний кандидат Келін Джорджеску, сувереніст, ізоляціоніст і шанувальник Владіміра Путіна. Виборчий процес був скасований Конституційним судом, який виявив серйозні порушення.

     

    ВИБОРИ – Голова Конституційного суду Румунії виключає можливість повторного проведення другого туру президентських виборів. В інтерв’ю інтернет-виданню juridice.ro Маріан Енаке захистив минулорічне одноголосне рішення конституційних суддів про анулювання виборчого процесу. Він пояснив, що рішення Суду ґрунтувалося на документах, розсекречених на засіданні ВРОК, які виявили серйозні порушення щодо рівних можливостей, фінансування виборчих кампаній та впливу на голоси виборців. За словами Голови КСР, скасування виборів було єдиним конституційним рішенням, яке гарантувало чесний виборчий процес для всіх громадян. Коментуючи заяви віце-президента США Дж. Венса, згідно з яким вибори в Румунії були скасовані «на підставі хитких підозр спецслужб і під величезним тиском з боку континентальних сусідів», Маріан Енаке вважає, що послання американського високопосадовця адресоване всьому європейському суспільству, і полягає в тому, що демократія і верховенство права повинні бути зміцнені, щоб захистити громадян і фундаментальні цінності, які поділяються на міжнародному рівні.

     

    ТУРИЗМ – Туристичний ярмарок Румунії, весняний випуск 2025 року, дебютував у четвер у Бухаресті в присутності міністра економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Богдана Івана, який повідомив, що влада готує спрощення візового режиму для іноземців, які бажають відвідати Румунію. За словами організаторів, вже 51-й за рахунком туристичний захід проходить до неділі на площі 12 000 квадратних метрів і об’єднує 190 експонентів з країни та з-за кордону, зміцнюючи свій статус еталонної платформи в туристичній індустрії. Цьогоріч у виставці бере участь значна кількість міжнародних учасників, які становлять 52% від загальної кількості присутніх компаній. Туристичні агенції та туроператори підготували значні знижки на широкий спектр туристичних пакетів. На ярмарку просуваються найкрасивіші регіони Румунії, пропонуючи відвідувачам можливість відкрити для себе визначні пам’ятки країни. На ярмарку представлені ексклюзивні пропозиції та спеціальні знижки на відпочинок у 2025 році. Також проходять інтерактивні презентації та конференції від експертів галузі, а також віртуальні тури найкращими напрямками.

  • Україна виграє війну. Не 20% території України може стати успіхом Путіна…

    Україна виграє війну. Не 20% території України може стати успіхом Путіна…

    Поки що Путін нічого не досяг у війні, яка носить його ім’я. Зовсім нічого. Через три роки після повномасштабного російського вторгнення Україна героїчно чинить опір і рухається до величезної, справді історичної стратегічної перемоги над загарбниками зі сходу. Це війна за незалежність України від Російської імперії та остаточне розвернення української держави і нації у бік Заходу.
    Про це пише колишній дипломат, професор міжнародних відносин Університету ім. Бабеша-Бойяйї у місті Клуж-Напока Валентин Наумеску в аналізі, опублікованому в «Contributors.ro».

    «20% території, на якій, ймовірно, залишаться російські війська, хоча і є несправедливою та болючою втратою, але це набагато менша ціна, ніж важливі переваги для майбутнього незалежної, демократичної, розвиненої, орієнтованої на Захід України. Майбутні покоління українців житимуть у вільній, європейській країні, набагато більш розвиненій (вона вже є такою), ніж відстала і жалюгідна російська диктатура, з більш щасливим життям і більшими можливостями, ніж росіяни в тюремній імперії “Русського міра”, які випадають з вікон, яких труять у в’язницях або розстрілюють на мостах, якщо вони наважуються відкрити рота і висловити свою думку про свого Лідера», – стверджує аналітик.

    Автор наголошує, що «навіть з цієї окупованої території більше половини (Крим і частина Донбасу) було фактично втрачено з 2014 року, коли політики в адміністрації Обами не рвали на собі сорочку аби захистити Україну від російських територіальних претензій і ніхто в Західній Європі, з Францією і Німеччиною на чолі, не демонстрував відчаю і гніву, які вони демонструють зараз, коли дехто, по суті, просто грає на антиамериканізмі, так само популістському, як і на трампізмі. «Після лютого 2022 року за допомогою американської та європейської зброї і хоробрості своїх солдатів Україна успішно захистилася від Росії і вистояла», – пише аналітик.

    Пропонуємо до вашої уваги уривок статті Валентина Наумеску під заголовком «Україна виграє війну. Не 20% пострадянської території України, а підрив трансатлантичних відносин може стати успіхом Путіна»

    «Отже, це була війна за визволення від московської домінації, війна, виграна задля утвердження національної та державної ідентичності і західної орієнтації Києва, тобто власне найбільшого кошмару Кремля. Зараз ми бачимо, як головний шпигун Москви розмахує картами, пропонуючи розпад України і “демонтаж української державності”, що є ознакою того, що саме цього вони хотіли з самого початку, а також, що вони розуміють, що їм це не вдасться. Лише кілька корисних, але маргінальних ідіотів у сусідніх країнах все ще потрапляють у кремлівську пастку, мріючи про ревізіонізм та українські території. Цей останній відчайдушний заклик Москви розчленувати Україну також не спрацював.

    Київ завдав величезних втрат російській військовій машині, в якій з’являються ознаки виснаження ресурсів. Кадри ослів, що несуть мішки через російські лінії, іржаві 50-60-річні радянські танки, витягнуті з запилених складів колишнього СРСР, старі військові вантажівки і кораблі, що загоряються навіть без бомбардування, орди північнокорейців, що атакують “як таргани” (за влучним висловом українських офіцерів), крадіжки загарбників з набагато заможніших будинків українців, громади бурят, які “процвітають за рахунок кремлівської премії в $4 000 на голову за кожного вбитого”, – все це свідчить про жалюгідний стан путінської Росії. Якби Трамп набрався терпіння ще на 2-3 роки, утримуючи Росію у війні на виснаження та посилюючи економічні санкції, російська колешня зазнала б краху. Але давайте не будемо робити поспішних висновків, угоди про припинення війни все ще немає, а європейці могли б допомагати Україні продовжувати «м’ясорубити» російські війська і нічого не підписувати.

    Те, що ми бачимо зараз, не є справжніми переговорами про припинення війни. Можливо, це просто переговори Трампа і Путіна про те, як вони бачать закінчення війни, але не реальні переговори. Тому що переговори про припинення війни в Україні та новий порядок європейської безпеки не можуть відбутися без українців та європейців. Миру прагне й Україна, не в цьому суть питання. Європейці також. Але не будь-якого миру, а справедливого, чесного миру. У цій війні є агресор (Росія) і жертва (Україна), і мирні домовленості повинні відображати цю відповідальність за вторгнення.

    Ключовим питанням майбутніх переговорів, справжніх, а не телешоу Дональда Трампа для аудиторії MAGA, яка їсть попкорн перед телевізором і чекає, коли Америка знову стане великою, будуть гарантії безпеки для України. Не території важливіші, як багато хто вважає, а гарантії безпеки. Вони набагато важливіші за території, тому що вони говорять про майбутнє України. Вони говорять про перспективи регіону й Європи. Це те, що насправді має на увазі президент Трамп, коли говорить про “міцний мир”. Не забуваймо, що Мінські угоди (2014 і 2015 років), укладені за посередництва Франції та Німеччини в епоху Меркель і Олланда, провалилися саме тому, що вони не надали Україні гарантій безпеки.

    Найбільш надійними гарантіями безпеки, безсумнівно, було б прийняття України до НАТО. Що ж, ми знаємо, що зараз це неможливо, принаймні в короткостроковій перспективі. І не через Трампа, давайте не будемо лицемірити. Україні всі ці роки не давали вступити до НАТО саме через війну. Адміністрація Байдена виключала можливість запрошення України. Уряд Олафа Шольца виключив можливість запрошення України. Президент Макрон виключив можливість прийняття України до НАТО всупереч бажанню Росії, говорячи про “європейський порядок безпеки, який враховує інтереси Росії”, хоча зараз він грає в хороброго антиамериканця, бо саме так це зараз личить в Європі. Єдиною реальною підтримкою в цьому питанні, щоправда, недостатньою, є підтримка з боку східного флангу НАТО.

    План Б гарантій безпеки може прийти від європейців. Країни Веймарської четвірки (Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Італія, Іспанія, плюс Європейська комісія як спостерігач), ядро майбутнього європейського стовпа НАТО, можуть вирішити відправити миротворців, розміщених безпосередньо перед замороженою лінією фронту. Важко повірити, що російські війська нападуть на британські, німецькі, французькі, польські та інші війська. План Б також нелегко реалізувати на практиці, юридична формула і координаційна парасолька незрозумілі (Веймар+, колишній “Веймарський трикутник” 1991 року з Німеччиною, Францією і Польщею як членами-засновниками, пізніше розширений, все ще є не організацією, а неформальною зустріччю), але і не неможливий. Якщо є політична воля, технічні рішення можуть бути знайдені.

    Веймар+ зробить багато інших важливих речей і сформулює важливі стратегії та рішення для майбутнього нашого континенту. Для нас також було б добре бути там, у цьому європейському ядрі тих, хто впливає на рішення щодо майбутнього Європи (…) Якщо перші шість країн демократичної Європи, всі члени НАТО, вже перебувають у цьому міні-форматі, то приєднання сьомої за чисельністю населення країни лише природно, корисно і натхненно доповнить це ядро на півдні Центральної Європи і біля Чорного моря.

    Отже, Україна може виграти війну, якщо отримає гарантії безпеки. Отже, якщо перспективи для України не такі вже й похмурі, то в чому проблема? Що ще нас лякає? Ну, ми навіть не очікували у 2022 році, коли почалося вторгнення, звідки може стрибнути злощасний “кролик” путінського успіху – з можливого і надзвичайно шкідливого розриву трансатлантичних відносин.
    Цього розриву не повинно статися. Незалежно від того, як ми розглядаємо розвиток або регрес відносин США і ЄС, стратегічна парадигма трансатлантичного Заходу повинна пережити перебування при владі адміністрації Трампа II. Відрив Європи від Америки або навпаки став би великим успіхом “війни Путіна проти Заходу”, яка розпочалася в 2008 році з пробного вторгнення в Грузію.

    Незабаром ми матимемо виклик “торговельної війни”, тарифної суперечки. Ймовірно, вона буде врегульована і пройде, я не передбачаю тривалого протистояння між Трампом і європейцями щодо торгівлі, а успішні переговори і нормалізацію в найближчі місяці. Інтереси бізнесу і торгівлі в євроатлантичному регіоні величезні по обидва боки Атлантики.

    Але ми також матимемо набагато більш нерозв’язну дилему щодо майбутньої парадигми безпеки Європи. США не вийдуть з НАТО і продовжать забезпечувати “ядерну парасольку” для європейських союзників. Але велике питання – це “конвенційна безпека”, тобто військова міць і можливості самооборони європейських країн, які повинні значно зрости.

    Я не бачу нічого поганого чи ненормального в тому, що говорить Трамп: “Ви вже великі діти, у вас пухкі бюджети”, ви більше не розорені, як у 1945 році, не знервовані й непідготовлені, як у 1989-му, у вас щедрі й наддорогі держави загального добробуту, які підтримують десятки мільйонів людей на соціальні виплати та спокійний вихід на пенсію у віці, неймовірно низькому за американськими трудовими стандартами, то чому ми, американці, маємо опосередковано субсидіювати соціальну метушню європейців? Ми не виходимо з НАТО, ми залишаємося з ядерною парасолькою, ми залишаємося “останнім стоппером”, як висловився секретар нового уряду, тобто останнім гарантом, але настав час вийти вперед, масово платити за власну безпеку і взяти на себе політичну і військову відповідальність за новий порядок європейської безпеки.

    “Європа – ваш континент!” – це, по суті, те, що говорить адміністрація Трампа II, яка зберігає прихильність до НАТО, але оголошує те, що ми всі давно знали: США готуються протистояти глобальному піднесенню Китаю і не допустити досягнення Пекіном і Комуністичною партією Китаю світового панування. Про можливу ідею (оману?) деяких республіканських стратегів відвернути Росію від союзу з Китаєм і залучити її на бік США за моделлю Кіссінджера-Мао 1971-1972 років, яка змусила КНР відвернутися від СРСР і зблизитися з США, ми поговоримо докладніше, в окремому аналізі. А поки завершимо питанням – чи варто, навіть за умов, викладених вище, з таким стилістично неприємним, угодовським й упертим президентом у Білому домі, термін повноважень якого, втім, закінчується не пізніше 20 січня 2029 року, розривати історичні, такі вигідні стратегічні відносини європейсько-американського альянсу? Я кажу, що ні. Треба заспокоїтися і мислити тверезо. Цей етап минає. І деякі речі, про які говорить нам президент Трамп, ми дійсно повинні робити, тому що вони в наших інтересах.»

     

     

  • Військово-політична ситуацію в Україні: погляд з Румунії

    Військово-політична ситуацію в Україні: погляд з Румунії

    Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, у вівторок, 11 лютого, закликав Європейський Союз запровадити жорсткіші санкції проти Росії та продовжувати надавати підтримку його країні, включаючи системи протиповітряної оборони, літаки та інвестиції у військову промисловість. Виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту в Страсбурзі, спікер українського парламенту нагадав, що менш ніж за два тижні виповниться три роки з початку війни, і сказав, що Україна втомлена, але нескорена. Він також сказав, що Росія «чинить відчайдушні спроби просунутися на захід, в бік Києва». Також у вівторок офіційні дані, представлені в Брюсселі, показали, що з початку російського вторгнення в Україну 4 300 000 людей були змушені тікати від бойових дій і знайшли прихисток в Європейському Союзі. В основному це жінки і діти.

    4,3 мільйона українських біженців становлять 98% осіб, яким надано тимчасовий захист в ЄС. 45% з них – жінки, 32% – діти, а решта 23% – чоловіки. Половина всіх українських біженців перебуває в Німеччині та Польщі. 1,16 мільйона з них – у Німеччині, що становить 27% від загальної кількості, тоді як у Польщі їх майже 1 мільйон, за ними йде Чеська Республіка, в якій знайшли прихисток майже 400 тис українців. У Румунії тимчасово проживають 179 700 переселенців з України. У деяких європейських країнах ця кількість зростає, наприклад, у Німеччині, Польщі та Чехії, але в інших – падає, і тут ми говоримо про такі країни, як Данія, Італія та Франція. Якщо подивимося на чисельність населення тієї чи іншої країни, то побачимо, що співвідношення змінюється, а найвища частка українських біженців спостерігається у Чехії, де проживають приблизно 36 переселенців на тисячу жителів. За нею йдуть Польща та Естонія, а середній показник по ЄС становить 9,5 біженців на тисячу жителів. У Румунії він становить 9,4 на тисячу мешканців.

    Тим часом нова команда президента США Дональда Трампа усе активніше шукає шляхи припинити війну в Україні. Здається, що лідера Білого дому зацікавила ідея укладення з Україною угоди про доступ до ресурсів в обмін на допомогу у її захисті від вторгнення Росії, яку офіційний Київ озвучив минулого року, запропонувавши ЄС і США укласти угоди про інвестиції у видобуток урану, титану і літію. Україна, для якої Вашингтон є головним військовим партнером в майже трирічній оборонній війні з Росією, намагається забезпечити безперервність американської допомоги. Позиція Дональда Трампа, який повернувся в Білий дім, не зовсім зрозуміла, але він запевнив, що хоче швидкого закінчення війни.

    Тим часом на різних напрямках фронту тривають інтенсивні бойові дії з перемінним успіхом для українських та російських сил. Незважаючи на величезні втрати в особовому складі і техніці росіяни продовжують просування. На тлі виснаження українських військових та загострення нестачі кадрів Кабінет Міністрів України затвердив порядок контрактів на один рік для добровольців віком від 18 до 24 років, що передбачає отримання 1 млн гривень одноразової грошової допомоги.

     

    Ці та інші теми ми обговорюємо сьогодні з Джордже Скутару, виконавчим директором Центру «Нова стратегія», колишнім радником Президента Румунії з питань національної безпеки.

    – Цього місяця виповнюється третя річниця неспровокованого вторгнення РФ в Україну і незабаром ми вступимо в четвертий рік війни, яка повернула в Європу загрози, про які європейці не знали з часів закінчення Другої світової війни. Пане Джордже Скутару, чи може 2025 рік стати вирішальним для миру на континенті? Чи є шанс після трьох років війни отримати якщо не мир, то принаймні перемир’я для України?

    Джордже Скутару: «Цей рік примусить до врегулювання, тому що воюючі сторони відчувають обмеження, як економічні, так і в плані використання військ на лінії фронту, особливо з українського боку. Це війна на виснаження і тут Росія змогла нав’язати певний спосіб ведення війни, який є невигідним для України, в тому числі через демографічну різницю. Мова йде про війну країни зі 140 мільйонним населенням проти України, яка наразі має менше 30 мільйонів мешканців, я не говорю про українських біженців. По-друге, Росія ігнорує свої втрати. Те, що росіяни втрачають близько 1 500 осіб на день – це кривава бійня, але це не заважає військово-політичному керівництву продовжувати такий підхід. Але й з російського боку є проблеми. У 2024 році росіянам, за офіційними даними, вдалося мобілізувати 450 тис чоловіків. Це вражаюча цифра. Але в 2023 році, згідно з тими ж офіційними джерелами, було 640 тис. громадян Російської Федерації, які підписали контракт про військову службу з міністерством оборони. Тобто різниця в 190 тис. Це тому, що значно зросла одноразова виплата за контрактами. Є виплата від Міністерства оборони – приблизно 4 тисячі доларів, але після цього під тиском Кремля починається справжня конкуренція між різними республіками, регіонами чи муніципалітетами, які дають додаткові виплати, наприклад в такому далеко нетоповому регіоні, як Самара, виплати послідовно зросли до 16 тисяч доларів при підписанні контракту, плюс зарплата, яка варіюється від двох до чотирьох тисяч, в залежності від спеціальності, яку має військовий. Росія змушена платити більше, щоб переконати людей йти воювати в Україну. Однак останні дані, які базуються на російських джерелах, показують, що кількість людей, які підписують контракт з міноборони Росії щодня в листопаді і грудні, не перевищувала 500-600 осіб. Таким чином, ми маємо близько 1500 загиблих щодня і п’ять-шість сотень тих, хто підписує контракт. Це досить велика різниця. По-друге, Росія стикається зі зростаючими проблеми в Китаї та Індії, де компанії почали відмовлятися від російської нафти, що перевозиться суднами, які перебувають під санкціями. Останні санкції, запроваджені адміністрацією Байдена, почали працювати. Росія має вражаючі доходи від експорту нафти, в першу чергу, а потім газу і вугілля, близько 650 мільйонів євро щодня. Наразі невідомо, чи виникнуть в неї подібні проблеми в Туреччині, країні, яка входить до трійки лідерів за обсягами імпорту нафтопродуктів. Цілком можливо, що російські доходи впадуть у другій половині цього року і тоді з’явиться більший апетит з обох сторін укласти угоду, але я хотів би підкреслити один факт: з політичної точки зору я не вірю, що Путін відмовиться від своєї мети – знищити Україну. Якщо союзники України, не тільки Україна, не змусять Путіна обмежитися лише нинішніми територіальними здобутками, ця війна, швидше за все, відновиться десь наприкінці президентського терміну Трампа, тому що Путін захоче ще за життя вирішити українську проблему по-своєму, як він її бачить, і тут його перспектива – це тільки завоювання. Для Румунії, на мій погляд, важливо зрозуміти, що якщо захоче серйозно послабити безпеку України, економіку України, Росія намагатиметься відрізати їй доступ до моря. Тому завоювання українського узбережжя буде головною метою Росії, незалежно від того, чи припиняться бойові дії, або ні. Ми зацікавлені в тому, щоб запобігти падінню всієї берегової лінії і прямого кордону з Російською Федерацією, що може негативно вплинути на безпеку Румунії, адже не можна відчувати себе комфортно, коли в тебе безпосередній кордон з Російською Федерацією. Тоді повинні існувати надійні гарантії безпеки, щоб запобігти подальшому нападу. Після 2014 року ці гарантії безпеки для України не стримали Росію від повномасштабного вторгнення у 2022 році. Насправді, цей конфлікт розпочався не у 2022 році, він розпочався у 2014 році з окупації Криму. Це лише другий епізод конфлікту, який розпочався набагато раніше. Путіну 72 роки, він не має біологічного часу чекати ще вісім-десять років на окупацію України або частини України, тому, швидше за все, нова агресія станеться набагато раніше, як я вже сказав, десь через три роки, якщо Росія не побачить, що Україна дійсно має гарантії, і цими гарантіями може бути членство в НАТО. Що наразі неможливо, по-перше, тому з цим не згодні США, а по-друге, після укладення мирної угоди вони повинні продовжувати надавати суттєву допомогу Україні для утримання сильної армії стримування і водночас розгортати певні контингенти в ключових точках України, щоб стримувати Росію від повторного нападу. Я вважаю, що за відсутності цих двох видів гарантій дуже ймовірно, що бойові дії відновляться протягом відносно короткого часу, десь за три роки, що не так вже й багато.»

    – Україна веде важку і складну оборонну війну. Пане Джордже Скутару, якщо Київ програє цю битву, що буде далі?

    Джордже Скутару: «По-перше, якщо Київ програє цю битву, й я маю на увазі не лише Донецьк чи Луганськ, Донбас, проблема в тому, що наступною метою Росії будуть регіони за Дніпром, я маю на увазі, перш за все, Херсон, Миколаїв та Одесу, тобто ми побачимо наближення Росії до кордонів Румунії. Швидше за все, так і буде, і якщо ви подивитеся на заяви російських офіційних осіб, як військових, так і цивільних, почуєте ту ж саму риторику, яка стверджує про дискримінаційне ставлення до російськомовного населення, посилаючись на те, що нинішня влада в Кишиневі практично продалася Румунії і Заходу. Це дуже нагадує наратив, який проголошував необхідність денацифікації України перед вторгненням. Якщо реальність на місцях дозволить їм це зробити, Росія, швидше за все, окупує і Республіку Молдова, що означатиме, що Румунія матиме прямий кордон з Російською Федерацією довжиною 850 кілометрів вздовж Пруту, від Стинка-Костешть до Кілії, до Вилкового, до впадіння Дунаю в море. Ми станемо другою країною НАТО з найдовшим кордоном з Російською Федерацією після Фінляндії. Це, в першу чергу, призведе до збільшення військових витрат в Румунії і в країнах НАТО і нам доведеться бути дуже винахідливими і креативними, щоб переконати нашого американського союзника, тому що, відверто кажучи, ми покладаємося на американців в першу чергу в питаннях безпеки нашої країни, маючи на увазі, що вони також роблять значний внесок у всю систему стримування і оборони НАТО.»

  • Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

     

    Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

    Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

    Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

    В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

    Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

    Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

    Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

    Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

    Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

    Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

     

  • Основні виклики у 2025 році

    Основні виклики у 2025 році

    Війна в Україні, ситуація на Середньому Сході, повернення Дональда Трампа в Білий дім, вибори у Франції, Німеччині та Польщі, повторні президентські вибори в Румунії  – це події, якими позначений 2025 рік. Рік, в якому Європейський Союз, котрий протягом 80 років був абсолютно переконаний, що велика війна в Європі більше не повториться, мусить надалі шукати відповідні відповіді на збройну агресію Росії проти України. Створений як організація, покликана управляти миром, ЄС у 2022 році опинився перед суворою реальністю, коли Російська Федерація спровокувала війну в Україні. Конфлікт, який триває вже майже три роки і невідомо, коли і як він завершиться.

    Шок для Європи став шоком для континенту, який усвідомив загрозу повторення великої війни, – каже професор Дан Дунгачу. Він стверджує, що суть нинішньої проблеми полягає в реакції Європейського Союзу, Європи, в цілому, на дії Російської Федерації. Тому що проблема не тільки в тому, що Росія брязкає зброєю, в тому числі ядерною, щоб вплинути на Захід, проблема в тому, що робить Європейський Союз і як він бачить себе в цьому дзеркалі російської агресії проти європейської держави, в даному випадку України. Саме з цього починається велика реакція Європи, яка може бути позитивною, але може бути і негативною, на тему європейського проєкту, який є по суті проєктом управління миром.

    Які уроки винесла Європа до цього часу? Зокрема, що відносини, взаємодія, контакти, економічні зв’язки, які сприяли посиленню миру, адже ЄС був сформований після Другої світової війни на базі економічної співпраці Франції та Німеччини, що заклало міцні засади довготривалого процвітання, миру і безпеки, все, що Євросоюз являв собою і просував протягом кількох десятиліть, у 2022 році пішло нанівець, – вважає професор Дунгачу «Зв’язки більше не означають забезпечення миру, економічні відносини більше не ведуть до безпеки. Навпаки, зв’язки, взаємозв’язки, взаємодія можуть призвести до війни. Звідси від’єднання від Російської Федерації, потім від’єднання від Китаю і так далі. Великий виклик для Європейського Союзу полягає в тому, що він повинен переосмислити себе в самій своїй суті. Другий виклик, менш помітний, полягає в тому, що ЄС, який був створений як постнаціональний проєкт – не обов’язково антинаціональний, але постнаціональний – сьогодні прокидається до реальності, яка є гостро національною, через війну в Україні. Адже опір України російській агресії – це передусім національний опір. Україна переосмислює себе, наново винаходить себе, розвивається і так далі. Отже, це два головні виклики, з якими в тій чи іншій формі має впоратися Євросоюз. Те, наскільки він впорається з ними, очевидно, буде мірилом здатності ЄС продовжувати цей проєкт, який розпочався дуже давно, але який сьогодні, можливо, стикається з найбільшим викликом.»

     

    У цьому контексті 2024 рік показав, що Європа усвідомила справжній масштаб загроз, які йдуть зі Сходу, зрозуміла необхідність зміцнення відносин між Францією, Німеччиною, Великобританією і всією Західною Європою та спільної допомоги Україні, – каже Штефан Попеску доктор історичних наук і спеціаліст з культурної дипломатії. «Не тільки перед обличчям загроз зі Сходу, але й перед викликами із Заходу, з боку великого американського союзника і стратегічного партнера. Безсумнівно, є ризик того, що в 2025 році, коли росіяни, американці, подивимося, чи українці, офіційно сядуть за стіл переговорів, ці переговори проходитимуть без європейців. 2024 рік приніс значний розрив, або остаточне розлучення між Францією та Німеччиною. Більше того, Франція і Німеччина, окрім цього розлучення, вступили в період політичної турбулентності. Що стосується Франції, то вона нагадує парламентські режими до 1958 року, коли генерал де Голль встановив “гіперпрезиденціалізм”. Що стосується інших помітних держав, таких як Іспанія та Італія, то вони не мають необхідної ваги, щоб взяти на себе ініціативу в європейському проєкті. Отже, 2024 рік постає перед нами з фрагментованим європейським ландшафтом і немає сумнівів, що Європейський Союз, європейські держави, в кращому випадку, намагатимуться позиціонувати себе по відношенню до великого європейського союзника. Саме в цьому полягає сенс цих надзвичайних перегонів європейських лідерів після повернення Дональда Трампа в Білий дім. І президент Еммануель Макрон, в минулому прихильник ідеї стратегічної автономії, зрозумів, що цей проєкт більше не може бути підтриманий і, що найбільше, на що він може сподіватися, – це посісти друге місце, стати першим серед тих, хто посів друге місце, серед союзників Сполучених Штатів Америки.»

    Під кінець 2024 року війна в Україні дещо відійшла на другий план внаслідок подій на Середньому Сході, зокрема падіння режиму Асада в Сирії. На думку професора Дана Дунгачу, це стратегічна політична перемога Ізраїлю: «У практичному плані падіння Сирії сьогодні означає великий удар для Ірану, який певним чином втратив найважливіший коридор, через який він живить свою найпотужнішу маріонетку – “Хезболлу”. Що це означає? Це означає, що з того моменту, як Білий дім візьметься за цю справу, ймовірно, тому що першою буде проблема України, ми побачимо переформатування всього Середнього Сходу. Тому що те, що сталося в Сирії, очевидно, не обмежиться лише Сирією. Що буде з самою цією країною, яка багато в чому є квазі-штучною конструкцією, ще належить з’ясувати, але очевидно, що Сирія є початком надзвичайно важливих стратегічних змін. Одна з них веде до Туреччини, інша – до Ірану, третя – до Ізраїлю і так далі, і всі вони повинні бути організовані в тій чи іншій формі. Вони не можуть зробити це зсередини. Адміністрація Трампа так чи інакше намагатиметься намітити контури майбутнього розвитку подій.»

    Водночас в останні місяці свого перебування на посаді президента Джо Байден прийняв, навіть якщо багато хто вважає, що запізно, визначне рішення дозволити Україні застосовувати далекобійну зброю по цілях вглиб Росії за допомогою американських ракетних систем дальнього радіусу дії, а також надати ЗСУ протипіхотні міни. Усі ці кроки нададуть новообраному президенту Трампу більше важелів впливу на ймовірні майбутні переговори між Україною та Росією. Протягом усього року, але особливо після президентських виборів, адміністрація Байдена намагалася поставити Україну в якомога сильнішу переговорну позицію. І ще до виборів, і навіть незалежно від того, хто їх виграв, здавалося ймовірним, що війна в Україні завершиться у 2025 році, який, за словами американських аналітиків, буде роком переговорів, а перемога Дональда Трампа лише прискорить переговори. Професор Штефан Попеску. «Без сумніву, що пріоритетом США є Індо-Тихоокеанський регіон і той факт, що в Індо-Тихоокеанському регіоні знаходиться єдина велика держава, яка може кинути виклик американському світовому лідерству – не зараз, а в майбутньому, через десятиліття, тобто Китай, зміцнює бажання американської адміністрації, майбутньої американської адміністрації, покласти край конфлікту в Україні, спонукати європейців взяти на себе безпекову відповідальність, в тому числі в сусідніх регіонах, не лише збільшуючи оборонні видатки, але й беручи на себе різні місії для того, щоб Сполучені Штати змогли зосередитись на Китаї. І тут слід очікувати й можливого напруження в китайсько-російських відносинах, тому що зближення Москви з Пхеньяном не обов’язково подобається Китаю або не подобається Китаю зовсім, і це дає, скажімо так, матеріал для роботи послідовникам школи Кіссінджера в Сполучених Штатах Америки.»

     

    Отже ми маємо перед собою надзвичайно складні досьє, але такі, які залишатимуться на першому плані в 2025 році, тому що це призведе до важливіших, навіть якщо не дуже помітних, безпрецедентних змін, в тому числі на Середньому Сході, – додає Дан Дунгачу: «Буде дуже цікаво побачити, як американська адміністрація Дональда Трампа спробує підійти до справи Середнього Сходу, будучи залученою туди, але не входячи, не будучи присутньою у військовому відношенні в цьому регіоні. Тому що Дональд Трамп на початку своєї другої каденції найбільше боїться бути втягнутим у війну, що може стати прямим шляхом до невдачі для Дональда Трампа, який прагне стати найбільшим американським президентом, принаймні за останні сто років.»

     

    Повертаючись до Європи, головним викликом залишається інформаційна та кібервійна, яку веде Росія – гібридна війна, що підживлює екстремістські тенденції. У 2025 році в Європі відбудуться вирішальні вибори – у Франції, Німеччині, президентські вибори в Польщі, повторні президентські вибори в Румунії – всі з великими ставками, нагадує Дан Дунгачу, який попереджає, що найбільшою загрозою безпеці є створення клімату, в якому російська пропаганда буде сприйматися і поширюватися. Не сама пропаганда, а шкідливий клімат, який створюється в певних суспільствах, – наполягає Дан Дунгачіу, який каже, що це був великий провал європейського мейнстріму, тому за його словами саме тут потрібно почати переоцінку європейського публічного простору, щоб зробити його більш захищеним від очевидного втручання Російської Федерації.

     

    2025 рік покаже, чи зможуть Франція, Німеччина, Польща, цей Веймарський трикутник, подолати розбіжності у баченні та політичних пріоритетах і, звичайно, чи зможуть дві великі європейські країни, Франція та Німеччина, зміцнитися зсередини, перебудуватися й підготуватися до подальших змін з новими викликами.

  • Кібератаки на Румунію

    Кібератаки на Румунію

    Вища рада національної оборони Румунії на засіданні в четвер у Бухаресті  відзначила наявність кібератак, спрямованих на вплив на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся 24 листопада. Члени ВРНО представили оцінки можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів на ІТ-інфраструктури, що підтримують виборчий процес. Вони підтвердили, що в нинішньому контексті регіональної безпеки, й особливо в контексті виборів, Румунія, разом з іншими державами на східному фланзі НАТО, стала пріоритетом для ворожих дій з боку таких суб’єктів, зокрема Російської Федерації, яка все більше зацікавлена у впливі на громадський порядок денний в румунському суспільстві і соціальну згуртованість.

    Щойно після оприлюднення висновків засідання Вищої ради національної оборони Служба спецзв’язку, яка забезпечувала технічну підтримку виборчого процесу, підтвердила наявність цих атак, яка також  зазначила, що кількість і складність атак зростала з наближенням виборів, але вони були відбиті і не було виявлено жодних вразливостей у безпечному наданні електронних послуг Постійному виборчому органу, організатору виборів. Ще одним висновком засідання ВРНО стало те, що соціальна мережа TikTok надавала перевагу Келіну Джорджеску, кандидату, якого вважають проросійським, антиєвропейським і антинатовським екстремістом і який, зрештою, посів перше місце після першого туру президентських виборів.

    Проаналізувавши документи, члени Вищої рада національної оборони дійшли висновку, що Джорджеску отримав перевагу від масового висвітлення, оскільки TikTok не зобов’язав його позначати передвиборчі відео єдиним ідентифікаційним кодом, присвоєним Постійним виборчим органом, що є обов’язком, передбаченим румунським виборчим законодавством. Таким чином, його видимість значно зросла порівняно з іншими учасниками виборчого процесу, яких алгоритми TikTok визнали кандидатами на президентських виборах, а контент, який вони просували, був масово відфільтрований, що експоненціально зменшило їхню видимість серед користувачів платформи.

    Але TikTok заперечує ці звинувачення. У заяві, опублікованій після оприлюднення висновків ВРНО, китайська компанія заявила, що поки що не знайшла жодних доказів “операції прихованого впливу”, спрямованої на президентські вибори в Румунії, а також жодних доказів іноземного впливу. Однак члени Вищої ради національної оборони звернулися до органів, відповідальних за національну безпеку, відповідальних за безперебійний перебіг виборчого процесу, а також до прокуратури з проханням терміново вжити необхідних заходів для з’ясування питань, порушених на засіданні.

  • Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, – повідомили днями ЗМІ з посиланням на заяву керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка. Згодом президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Будапешті після саміту Європейського політичного співтовариства заявив, що війська Північної Кореї вже зазнали втрат у боях із Силами оборони України в Курській області рф. Він повідомив, що приблизно 11 тисяч північнокорейських солдатів присутні на території рф, біля північного прикордоння з Україною. Ситуація стає все складнішою не лише для України, а й для безпеки всієї Європи. І це в умовах, коли в США все частіше лунають заяви про необхідність припинення військової допомоги Україні та припинення війни шляхом переговорів.

    Які наслідки можуть мати для України залучення північнокорейських військ у та перемога Дональда Трампа на виборах в США, зокрема для подальшого перебігу російсько-української війни? На ці та інші запитання в інтерв’ю Румунському радіо спробував відповісти професор міжнародних відносин Штефан Чокінару.

    Говорячи про наслідки участі військ КНДР у війні росії проти України, румунський експерт зазначив, що це дуже небезпечно для всього світу, стверджуючи, що ми є свідками інтернаціоналізації війни: «Це надзвичайно серйозний акт, тому що фактично зараз відбувається інтернаціоналізація війни в Україні. Тут я хочу наголосити на досить цікавому факті. У журналі Foreign Affairs, надзвичайно цікавій публікації, час від часу вперше публікуються так звані «пробні кулі», статті про певні аспекти, які через три-чотири місяці після публікації і коригування в залежності від реакції читачів, можна побачити в офіційних політиках урядів і держав по всьому світу. Так от, кілька днів тому Foreign Affairs писав про те, що війна в Україні після залучення Північної Кореї стає світовою. Цей заголовок, це твердження може здатися дещо вимушеним, дещо різким, але це правда, тому що, природним чином, наступним кроком влади Південної Кореї було сказати: в цій ситуації ми маємо право на дві речі: перше – уважно спостерігати за тим, що відбувається з північнокорейцями на українському фронті, і друге – постачати українській армії найсучасніше озброєння.»

    Такого за майже три роки війни ще не траплялося. Південна Корея була нейтральною в цьому… звичайно, вона засудила вторгнення, порушення міжнародного права, але вона не втручалася в цей конфлікт. Зараз,- каже Штефан Чокінару, – вона має на це повне право, тому що туди йдуть північнокорейські війська, і про це є офіційна заява Пхеньяна, в якій говориться, що північнокорейські військові перебувають там, щоб отримати необхідний досвід для боротьби з ворогом у бою, іншими словами, тренуватися в умовах війни. «Це дуже серйозно, особливо тому, що те, що відбувалося досі в Україні, було певним чином взаємним намацуванням оборони, повільним просуванням російських військ, які повинні були виконати наказ Путіна про повне захоплення Донбасу, тому що це була стратегічна мета Москви, але не більше того, в очікуванні результатів виборів в Америці, і тільки потім приймати рішення, що робити далі.»

     

    Тепер ситуація змінилася, росія почала контрнаступ в Курській області та посилює свої дії на всіх напрямках фронту в Україні, не зважаючи на величезні втрати в людях і техніці. Згідно з даними Генерального штаб ЗСУ, опублікованими 12 листопада, за попередню добу росіяни втратили рекордну кількість – 1950 бійців, 81 бойову броньовану машину, 23 танки та 4 РСЗВ. Але це не спиняє Москву, яка намагатиметься захопити якнайбільше українських територій до інавгурації Дональда Трампа 20 січня, аби посилити свою позицію на майбутніх переговорах. Штефан Чокінару: «Поки ми очікували побачити, що буде далі, після того, як вільний світ отримає нового лідера, північнокорейські війська безпосередньо вступили в конфлікт з Україною і це має надзвичайно серйозні наслідки. Звичайно і раніше велика кількість зброї та боєприпасів надходила до Росії з Північної Кореї, боєприпаси надходили з Ірану – ракети, безпілотники. Звичайно, з Китаю різними каналами надходили електронні складові, таким чином що ніхто не може офіційно звинуватити Китай в тому, що він підтримує російську армію, але цього разу мова йде про війська, людей і солдатів. І це, повторюю, створює дуже складну ситуацію, навіть коли мова йде про перемир’я або мир, тому що це вже не просто конфлікт між двома країнами. Зараз ми маємо пряме залучення ще однієї країни, з іншого континенту. І тут, будь ласка, дозвольте мені підкреслити одну річ: за останні 300 років, я думаю, ніхто не воював на європейській землі з-за меж Європи, окрім американців і канадійців. Зараз ми говоримо про війська з азійської країни, з Далекого Сходу, які перебувають на європейській землі і беруть участь в європейській війні.»

     

    Це абсолютна прем’єра в Європі останні кількох століть, мабуть з часів Чингізхана, каже румунський аналітик Штефан Чокінару, який вважає, що це має змусити Європу задуматися, переосмислити свою оборонну політику. «Це надзвичайно серйозна річ і порушує питання про роль і силу Європи, змушує в іншому світлі бачити спроби окремих європейських країн побудувати себе як самостійну військову силу. Європа повинна мати свою військову силу, свою силу стримування, свою силу вести політичні переговори, тому що, так, Європа є економічним гігантом, але вона є стратегічним карликом і це має змінитися. А те, що відбувається в Україні, це безтурботне втручання азійської країни в європейські справи повинно, м’яко кажучи, викликати нашу стурбованість.»

     

    У цьому контексті, в тому числі після перемоги Дональда Трампа, багато європейських лідерів заявили, що ЄС доведеться ухвалити низку рішень щодо колективної оборони та безпеки, європейські країни мають продовжувати і посилювати свої зусилля з переозброєння, а також посилювати військову допомогу Україні, щоби не дозволити росії перемогти, тому що це в інтересах ЄС, – зазначив Штенфан Чокінару. «Європа не може дозволити росії перемогти в Україні, Європа зобов’язана зробити абсолютно все можливе і неможливе, щоб не допустити перемоги росії в Україні. Тому що якщо росія переможе в Україні, то у нас більше не буде Європейського Союзу, ми більше не зможемо говорити про європейську державу, тоді Європа буде підпорядкована цій великій євразійській державі, чого і прагне Путін і відкрито заявив про це. Саме тому він веде гібридну війну на всіх рівнях в Європі.» Штефан Чокінару вважає, що цього не можна дозволити й тому, що, якщо Україна програє, якщо Україна не матиме достатньої підтримки, щоб протистояти російському дегенерату, то всі країни Центральної та Східної Європи відчують себе зрадженими, це буде сприйнято як нова Ялта, як спроба принести їх в жертву заради миру та процвітання віддаленої частини західної Європи, що є неприйнятним.

     

    Що стосуються переобрання Дональда Трампа на другий президентський термін у США, то на думку румунського аналітика зараз неможливо сказати як виглядатиме його політика. «Перед ним стоять дві проблеми: для того, щоб мати спокій у себе вдома, він повинен закрити дві великі зовнішні гарячі воєнні проблеми – Україну і Середній Схід. Щодо України зрозуміло, що він буде вести переговори з Москвою і Києвом і намагатиметься, як Трамп фактично заявив, нав’язати мир силою, силою Америки, політичним і стратегічним ультиматумом двом державам. Що це потягне за собою? Куди. Ні, Трамп – трейдер, він бізнесмен, він людина, яка любить домовлятися. Про що він буде домовлятися, наскільки далеко зайдуть переговори, наразі ніхто не знає. Висуваються найрізноманітніші сценарії. Я б не надавав їм великої довіри, тому що існують межі того, як далеко можуть зайти переговори, і Дональд Трамп, з властивим йому ентузіазмом, ще не виявив їх, але він виявить їх, коли, як сказав Путін, якісь джентльмени в бездоганних костюмах прийдуть до нього в овальний кабінет і скажуть йому: Цього не може бути, пане президенте! Отже нам треба ще почекати.»

    Тим часом у Румунії триває будівництво найбільшої в Європі бази НАТО, на якій буде розміщено до 10 000 військовослужбовців. Проєкт будівництва спрямований на розширення до 2030 року існуючої 57-ї авіабази імені Міхаїла Когелничану, що на південному сході країни, на якій зараз перебувають на ротаційній основі близько 4 000 американських військовослужбовців. Яких змін чекати Румунії після приходу до влади Дональда Трампа і його команди? Професор міжнародних відносин Штефан Чокінару відповідає: «Наскільки всім нам відомо, політика США щодо східного флангу, щодо того, що сьогодні є першою лінією оборони НАТО і вільного світу, розробляється в Конгресі, в Білому домі, але перш за все в Пентагоні. Там, де ніхто не грає в ігри, де мова йде про військові сили і обладнання вартістю в сотні і тисячі мільярдів доларів. Там ніхто не грається в ігри, а розставляє фігури на шахівниці і думає на сім ходів вперед, на сім років вперед, на вісім років вперед і нічого не змінюється. Це не та сфера, де щось може зміниться. Ми повинні бути обережними, якщо хочете, в цьому трансакціоністському підході Дональда Трампа, і зосередити свою увагу на тому, що відбувається в Молдові, на виборах, які відбудуться там наступного року і де дуже важливо, хто сформує уряд. Ми маємо бути дуже уважними до того, що відбувається з неліберальними силами навколо Румунії, які можуть відчути сильний вітер у вітрилах і зробити деякі не зовсім чесні жести по відношенню до своїх європейських колег. Це ті речі, з якими ми повинні бути обережними, але я думаю, що, врешті-решт, польський урок є найважливішим для нас. Не чекаючи допомоги від інших, ми повинні зосередитися на тому, як можемо допомогти собі самі, і гадаю, що ми повинні готуватися, готуватися і готуватися 24 години на добу, сім днів на тиждень, 12 місяців на рік, готуватися до того, аби бути сильнішими, бути більш стійкими і бути, якщо хочете, більш згуртованими на національному рівні.»

    Штефан Чокінару нагадав, що під час своєї першої каденції Трамп збільшив військовий бюджет США, висловивши переконання, що новий президент зробить те саме й зараз. І це тому, що за ним стоять і Lockheed, і Boeing, тобто за виборчою кампанією Дональда Трампа стояли великі американські виробники зброї. Вони все ще будуть там. Він має сильну підтримку з цієї сфери. Румунський аналітик каже, що навпаки, військовий бюджет США буде збільшений, що нова адміністрація вкладатиме більше грошей в оснащення американської армії, щоб її перевага була беззаперечною.

  • 13 листопада 2024 року

    13 листопада 2024 року

    БЕЗПЕКА – Нинішня безпекова ситуація свідчить про те, що мир на європейському континенті більше не є гарантією, – заявив у вівторок очільник Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Георгіце Влад у промові з нагоди 165-ї річниці створення Генштабу ЗСР. Він сказав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють зростання потенційних загроз і ризиків для безпеки і, що ми маємо кризову ситуацію в сфері оборони в Чорноморському регіоні, зоні стратегічних інтересів НАТО.

     

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні в Лондоні зі своїм британським колегою Кейром Стармером, з яким обговорив широкий спектр двосторонніх і міжнародних питань. Раніше, на двосторонньому економічному форумі, Марчел Чолаку заявив, що його інтерес як прем’єр-міністра «полягає в тому, щоб зменшити кількість румунів, які залишають країну». Він додав, що хоче переконати якомога більше британських бізнесменів, що «Румунія є чудовою країною для інвестицій». У свою чергу, лорд-мер Лондона Аластер Кінг підкреслив, що Румунія має динамічний і важливий для британських інвесторів енергетичний ринок і, що форум покликаний використати величезні можливості, які має румунська економіка. Що стосується діаспори, Марчел Чолаку зазначив, що понад 1,2 мільйони румунів обрали проживання, навчання або роботу у Великобританії. За його словами, це люди, які активно сприяють розвитку британського суспільства та економіки, люди, які досягли успіху як в академічному, так і в професійному планах, румунська громада добре інтегрована в багатьох важливих секторах. Напередодні зустрічі прем’єр-міністр поспілкувався з представниками румунської громади в Лондоні, яким сказав, що держава зрозуміла, що повинна розробити середньострокові програми для тих, хто бажає повернутися на батьківщину.

     

    УГОДА – Партнерство між Румунією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії є сильнішим, ніж коли-небудь, – заявив у середу міністр оборони Ангел Тилвер з нагоди підписання в Лондоні двосторонньої угоди про оборонну співпрацю. Згідно з прес-релізом міноборони, угода спрямована на зміцнення багаторічного партнерства між Румунією і Великобританією і є відповіддю на сучасні виклики безпеці. За словами Ангела Тилвера, в умовах агресії Російської Федерації проти України поблизу нашого кордону, «це міцне партнерство сприяє захисту східного флангу».  Угода також сприятиме впровадженню нових проєктів, таких як Регіональний морський навчальний центр в Румунії для підготовки українських військовослужбовців, затверджений румунським парламентои. Центр є результатом спільних зусиль Великої Британії, Румунії та інших стратегічних союзників, спрямованих на забезпечення необхідної підготовки українських морських піхотинців.

     

    F-35 – Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року.

     

    ЄВРОКОМІСІЯ – У вівторок в Європейському парламенті відбулося слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду віцепрезидента Європейської комісії з питань людей та навичок, але комітети відклали винесення свого рішення до завершення слухань. Фактично, всі кандидати на шість віце-президентських посад зіткнулися з аналогічною ситуацією, яку створив кандидат від Італії на посаду віце-президента з питань згуртованості Раффаеле Фітто. Слухання Роксани Минзату пройшли добре, а її виступ і відповіді були високо оцінені більшістю членів комітетів.

     

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають постійно, тимчасово або транзитом в Автономній області Андалусія Королівства Іспанія, або мають намір здійснити поїздку в цей регіон, що місцеве Метеорологічне агентство оголосило в провінції Малага помаранчевий код негоди – сильні опади та посилення вітру. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Севільї, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном (ЦКПРГ), де на них відповідатимуть оператори колл-центру на постійній основі. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися зі складною, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати на цілодобову гарячу лінію Генерального консульства Румунії в Севільї.

     

    ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус стався минулої ночі у повіті Вранча на південному сході Румунії. Сила підземних поштовхів склала 3 бали за шкалою Ріхтера. Цього місяця в Румунії сталося дев’ять землетрусів магнітудою від 2,2 до 3,2 балів. У 2024 році найсильніший тектонічний рух стався 16 вересня і мав магнітуду 5,4 бали за шкалою Ріхтера. 4 березня 1977 року в Румунії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств вийшли з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична диктатура не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

     

    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У 2023 році вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС знизилася на 1,5% порівняно з попереднім роком до трохи більше 537 мільярдів євро, але Румунія є однією з країн ЄС, чия вартість сільськогосподарської продукції зросла порівняно з попереднім роком. Про свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу. Угорщина і Словаччина, за якими йдуть Люксембург, Франція, Бельгія і Румунія з 22,2 млрд євро, були країнами з найбільшим зростанням. Минулорічне незначне падіння відбулося після 19%-го зростання у 2022 році, коли вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС досягла історичного максимуму в 545,4 млрд євро.

     

    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу бере участь у фінальному турнірі Кубку Біллі Джин Кінг 2024 в Малазі, Іспанія, з 13 по 20 листопада. У першому раунді 14 листопада Румунія зустрінеться з Японією, а переможець зіграє у чвертьфіналі з минулорічними фіналістками, тенісистками Італії. Неграючий капітан Горія Текеу викликав на фінальний турнір Жаклін Крістіан, Ану Богдан, Габріелу Русе, Анку Тодоні та Моніку Нікулеску. Збірна Румунії вперше вийшла до фінального турніру Кубка Біллі Джин Кінг після того, як 14 квітня у Фернандіна-Біч (штат Флорида, США) перемогла Україну з рахунком 3:2.

     

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

  • НАТО має залишатися об’єднаним 

    НАТО має залишатися об’єднаним 

    Північноатлантичний альянс працюватиме з новою адміністрацією США незалежно від того, який з кандидатів отримає перемогу на президентських виборах в країні, і зробить все можливе, щоб зберегти єдність, – пообіцяв у понеділок Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він зробив цю заяву в Берліні під час спільної пресконференції із німецьким канцлером Олафом Шольцем. «Ми будемо працювати з Камалою Гарріс, ми будемо працювати із Дональдом Трампом, і забезпечимо, щоб Альянс залишався єдиним», – заявив нідерландець Марк Рютте, який перейняв керівництво Північноатлантичним альянсом від норвежця Єнса Столтенберга.

    «Я не маю жодних сумнівів, тому що це в наших інтересах, і в інтересах Сполучених Штатів Америки», – додав генеральний секретар НАТО. Після вступу на посаду 1 жовтня Марк Рютте, який до цього 14 років був прем’єр-міністром Королівства Нідерландів, заявив, що його не турбує результат виборів у США. Він сказав, що дуже добре знає обох кандидатів і працював з Дональдом Трампом протягом чотирьох років. За його словами, США залишаться учасниками Північноатлантичного альянсу. «Вони знають, що якщо Путін досягне успіху в Україні, саме в цей момент Росія розпочне тиск на наш східний фланг, що становитиме пряму загрозу для території НАТО», – сказав генсек НАТО Марк Рютте, який також зазначив, що саме тому Вашингтон залучається в Україні та в НАТО.

    З моменту вступу на посаду він провів низку зустрічей з політичними діячами, зосередившись на тему війни в Україні. Минулого тижня в Брюсселі генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що Альянс і ЄС створять робочу групу для посилення співпраці між двома організаціями. Вони попередили, що розгортання північнокорейських військ у Росії є значною ескалацією війни в Україні та серйозною загрозою для європейської безпеки і миру в усьому світі. Минулого місяця Марк Рютте зустрівся з міністрами закордонних справ країн-союзників. Він заявив, що війна в Україні показала, що нестабільність в Європі має глобальні наслідки і що країни, розташовані за тисячі кілометрів, такі як Китай, Іран і Північна Корея, можуть стати саботажниками європейської безпеки.

    «Наші світи взаємопов’язані, так само як і безпека», – підкреслив Марк Рютте. Він також сказав, що союзники виконують свої зобов’язання щодо надання Україні військової допомоги на суму 40 мільярдів євро цього року, а на першу половину 2024 року були витратити майже 21 мільярд євро. Тихоокеанські партнери також оголосили про нові поставки, і одним із прикладів є Австралія, яка надішле танки до Києва. З іншого боку, члени Альянсу також збільшують інвестиції всередині НАТО, і одним з пріоритетів є протиповітряна оборона, особливо в контексті боротьби з безпілотниками, які порушують простір НАТО.

  • 9 жовтня 2024 року

    9 жовтня 2024 року

    УРЯД – У середу Уряд Румунії схвалив проєкт закону про створення Центру передового досвіду державного управління у сфері сталого розвитку. Згідно із заявою виконавчої влади, Центр сприятиме реалізації Національної стратегії сталого розвитку Румунії до 2030 року і буде створений на основі досліджень, освіти та діалогу з питань сталого розвитку. Законопроект буде переданий до Парламенту для обговорення та затвердження. Теж у середу, уряд ухвалив два заходи для підтримки сільськогосподарських виробників, які постраждали від посухи: фінансову компенсацію та призупинення поточних та непогашених виплат за кредитами до серпня 2025 року. Рішення було прийнято у зв’язку з тим, що в період з вересня 2023 року по серпень 2024 року посіви понад 230.000 сільськогосподарських виробників постраждали від посухи. Підтримка становить одну тисячу леїв за кожен гектар, який постраждав щонайменше на 30%. Бюджет цієї програми державної допомоги становить два мільярди леїв.

    ПОСЛАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу надіслав послання з нагоди Національного дня пам’яті жертв Голокосту, в якому зазначив, що тероризм, ненависть, насильство, дезінформація та мова ворожнечі знову зростають, і зупинити їх є обов’язком нинішніх поколінь. Глава держави підтвердив відданість румунської держави демократичним цінностям та повазі до людської гідності. А прем’єр-міністр Марчел Чолаку додав, що антисемітизм є «трагічною» реальністю сьогодення, але наш обов’язок полягає в тому, щоб він не став реальністю майбутнього. 

       

    СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася у середу з міністреркою планування, економічного розвитку та міжнародного співробітництва Єгипту Ранією Аль-Машат. Обидві міністерки підтвердили спільну зацікавленість у зміцненні румунсько-єгипетського діалогу та співробітництва, як з точки зору двосторонніх відносин, так і з питань, що стосуються регіонального та міжнародного розвитку. Лумініца Одобеску висловила вдячність Румунії за зусилля Єгипту, спрямовані на забезпечення миру і стабільності на Близькому Сході та в Африці. Вона подякувала єгипетській владі за підтримку в репатріації румунських громадян із сектора Газа. Вона також підтвердила підтримку Румунією поглиблення Стратегічного і всеосяжного партнерства між ЄС та Єгиптом. Ранія Аль-Машат, яка є співголовою Спільного комітету з економічного, технічного та наукового співробітництва між Румунією та Єгиптом, висловила зацікавленість своєї країни у розвитку економічних та галузевих відносин з Румунією. Вона також відзначила значні зусилля єгипетського уряду з розвитку міжнародного економічного партнерства та ефективного управління економічними наслідками регіональних криз.

    РЕПАТРІАЦІЯ – Новій групі з 58 осіб, які перебувають у вразливому становищі, громадяни Румунії та члени їхніх сімей першого ступеня споріднення, переважно жінки, діти, хворі, особи, які перебувають у зоні максимального ризику, була надана допомога в репатріації з Лівану, і в середу вони були перевезені до Румунії на борту літака, що належить ВПС Румунії. За повідомленням Міністерства закордонних справ, 58 особам була надана допомога співробітниками Посольства Румунії в Бейруті та двома мобільними консульськими групами з Відділу швидкого реагування МЗС з метою оформлення проїзних документів та виконання всіх необхідних формальностей для посадки на борт літака. Наразі з Лівану було евакуйовано 270 громадян Румунії та членів їхніх сімей.

    БЕЗПЕКА – Румунія готова виконувати свої зобов’язання у сфері безпеки, заявив міністр національної оборони Анджел Тилвер у вівторок у Приштині, де зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, і румунськими військовослужбовцями, які виконують місію на цьому театрі військових дій. Міністр перебуває з візитом на Західних Балканах на початку нової ротації значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині, в Косово, і в Сараєво, в Боснії і Герцеговині. Як член НАТО і Європейського Союзу, Румунія готова виконувати свої зобов’язання і підтримувати зусилля союзників з підтримання безпеки і просування миру в регіоні Західних Балкан, заявив румунський міністр.

    РАДАРИ – Румунія придбає у США чотири високопотужні радари. Система Sentinel здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів і значно посилить здатність Румунії до стримування і оборони від потенційних загроз. Ці найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони Румунії, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів в контексті війни в Україні, заявив міністр Анджел Тилвер.  

    РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент ухвалив у середу переважною більшістю голосів резолюцію про посилення стійкості Молдови напередодні майбутніх президентських виборів і референдуму про членство в ЄС 20 жовтня. Резолюція засуджує зловмисну діяльність, втручання і гібридні операції Російської Федерації, проросійських олігархів і спонсорованих Росією місцевих акторів, спрямовані на підрив виборчого процесу, безпеки, суверенітету і демократичних основ Республіки Молдова. Водночас депутати Європарламенту звинувачують Росію в розпалюванні розколу в молдовському суспільстві та спробах зірвати проєвропейський курс держави. 

    ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з хімії була присуджена в середу американському досліднику Девіду Бейкеру з Вашингтонського університету за комп’ютерний дизайн білків і британським вченим Демісу Хассабісу і Джону Джамперу, дослідникам Google Deepmind, за прогнозування структури білків – повідомляється в прес-релізі Стокгольмського Нобелівського комітету. Премії будуть вручені на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля (1833-1896), винахідника динаміту. Наразі Шведська королівська академія наук оголосила про присудження Нобелівських премій з медицини та фізики.