Tag: Бухарест

  • Цифрова археологія

    Цифрова археологія

    Виставка «Цифрова археологія. Середньовічне минуле Бухареста з керамічної перспективи»

     

    З літа минулого року до кінця лютого цього року в Бухарестському муніципальному музеї в приміщенні Палацу Шуцу пройшла виставка «Цифрова археологія. Середньовічне минуле Бухареста з керамічної перспективи». Виставка представляє собою захоплюючу віртуальну подорож у минуле столиці, в Бухарест 15 -19 століть. Це нове розуміння того, як проходило повсякденне життя та як розвивався Бухарест.

     

    Про виставку та проєкт, який стоїть за нею, розповіла її кураторка Аліна Стреїну. «Виставка виникла в рамках проєкту, профінансованого частково Адміністрацією Національного культурного фонду, з тією ж темою ̶ середньовічна історія Бухареста з перспективи кераміки. Проєкт був реалізований у партнерстві з Інститутом національної спадщини і мав на меті оцінити керамічні знахідки з археологічного контексту в символічних районах Бухареста. Таким чином, ми обрали з колекції Бухарестського муніципального музею ті предмети, які вважали репрезентативними і котрі були знайдені під час археологічних розкопок у місті. На нашу думку, вони відображають певні аспекти побуту мешканців Бухареста 17, 18 і 19 століть.»

     

    Які види посудин були знайдені в археологічних розкопках, що стали основою експозиції в Бухарестському муніципальному музеї? Звідки вони походять і про що розповідають? Про це детальніше розповіла Аліна Стреїну. «Під час впровадження проєкту ми зрозуміли, що більшість знайдених посудин та керамічних предметів в основному є кухонними – посуд для приготування їжі та для сервірування. Кухонна кераміка, зрозуміло, досить однорідна та має багато спільних рис. Однак ми відзначили деякі дуже цікаві відмінності, зокрема щодо кераміки для сервірування. Наприклад, є глечики, які дуже схожі на ті, що використовувалися в Османській імперії. Є також пивні келихи, які мають багато спільних рис з тими, які були поширені в різних регіонах Німеччини. Є посуд для мінеральної води та інші дрібні предмети, які є імпортними товарами та результатом торгових зв’язків між Волощиною і великими торговими імперіями того часу.»

     

    Аліна Стреїну також розповіла про цифрову складову виставки в Палаці Шуцу, а саме про сайт mmb.cimec.ro, цифровий каталог археологічних досліджень, пов’язаних з керамікою, знайденою на території столиці. Археологічні розкопки, проведені Бухарестським муніципальним музеєм, почалися ще в 1950-х роках і тривають до сьогодні, виявляючи предмети, що доповнюють письмову історію Бухареста. «Проєкт і виставка також пов’язані з запуском сайту mmb.cimec.ro, на якому представлені результати цього проєкту. Там можна побачити зображення 300 керамічних предметів з колекції Бухарестського муніципального музею, з яких 150 були відскановані в форматі 3D колегами з Інституту національної спадщини, а також зображення з архіву Бухарестського муніципального музею, що стосуються археологічних досліджень 50-х, 60-х, 70-х років, проведених у різних археологічно значущих місцях Бухареста. Побачити їх можна в режимі онлайн на цьому сайті.»

     

    Кураторка Аліна Стреїну наголосила на меті виставки «Цифрова археологія» в Бухарестському муніципальному музеї: «Одна з основних ідей цього проєкту та виставки – залучення нової аудиторії, саме тому ми використали нові методи популяризації спадщини, зокрема 3D-технології для її просування. Використовуючи ці нові технології, які, на нашу думку, є абсолютно актуальними та важливими для правильного і послідовного документування об’єктів культурної спадщини, а також звертаючись до нових сфер, ми можемо залучити й молодшу аудиторію. Наприкінці проєкту на базі Факультету історії ми навіть провели майстер-клас, на якому представили всі матеріали, що були його частиною, зокрема виставкового проєкту. Молодші колеги, студенти, виявили надзвичайний інтерес саме до 3D-частини — як створювалися 3D-моделі та весь процес їхньої обробки. Отже, існує реальний інтерес серед молодих спеціалістів, які, ми сподіваємося, залишаться у цій сфері та з якими ми будемо співпрацювати в майбутньому задля розвитку та удосконалення нових методів документування та популяризації культурної спадщини.»

     

    На завершення нашої дискусії Аліна Стреїну зробила огляд місць археологічних розкопок в столиці, з яких походять експонати, представлені на виставці: «Більшість з оцифрованих та представлених онлайн посудин, а також тих, що експонуються в рамках виставки, яку ще можна відвідати в Палаці Шуцу, походять з розкопок, проведених в районі вулиць нинішнього Старого міста, історичного центру Бухареста. Ці дослідження в основному здійснювалися археологами Музею міста Бухареста, а також включають інші розкопки в таких зонах, як Палац Котрочень, пагорб Раду-Воде та церква Святого Миколая Удрікань. Останні розкопки були проведені відносно нещодавно.»

  • Недобудований Бухарест

    Недобудований Бухарест

    Міста сучасної Румунії почали розвиватися за європейським зразком після 30-х років XIX-го століття. У той час деякі положення Органічного регламенту стосувалися містобудівних заходів, які необхідно було вжити для підвищення рівня життя їхніх мешканців. Містом, яке задало тон змінам, став Бухарест, що експериментував з ідеями різних періодів і вплинув на інші провінційні міста. Міська мікроісторія Бухареста – це значною мірою міська макроісторія Румунії, з часто суперечливим баченням того, яким має бути життя людей, поєднанням інерції та консервативного менталітету з інноваційними амбіціями та перетвореннями.

    З нотаток тих, хто відвідував Бухарест у різні періоди його сучасного існування, ми дізнаємося, що це було мінливе місто, де Схід зустрічався із Заходом. Це було місто, яке дивилося на великі європейські метрополії і намагалося йти в ногу з ними і з мінливими часами. Серед тих, хто обіймав посаду мера румунської столиці, є кілька відомих імен: революціонер 1848 року Дімітріє К. Бретіану, журналіст і політик Константін Александру Росетті, письменник Барбу Штефенеску Делавранча, політик Вінтіле Бретіану. Однак, два імені виділяються, два імені, які керували найбільш послідовним розвитком столиці: юрист і політик, ліберал Паке Протопопеску, мер столиці у 1888-1891 роках, і юрист і політик від Націонал-селянської партії Дем І. Добреску, мер Бухареста у 1929-1934 роках. Обидва вони, міські голови за часів правління короля Кароля І та короля Кароля ІІ, монархів, з іменами яких пов’язані основні напрямки розвитку Бухареста, зуміли згуртувати ресурси для реалізації великих проєктів міського розвитку. Це були мережі вулиць, водопроводу, каналізації та громадського транспорту, а також систематизація річок Димбовіца і Колентина.

    Після 1945 року комуністичний режим також прийшов з проєтами міського розвитку. За час його правління відбулися масштабні перетворення, але також і проєкти, які можна навіть вважати антиурбаністичними. Місто розширювалося і набирало висоту, здійснювалося переважно вертикальне будівництво і збільшився приплив сільського населення, привабленого розвитком промисловості, особливо в 1970-х роках. Два лідери соціалістичної Румунії, Георге Георгіу-Деж (1945-1965 рр.) та Ніколає Чаушеску (1965-1989 рр.), також залишили свій вирішальний відбиток на румунській столиці.

    Жодне місто ніколи не буває завершеним, воно розвивається впродовж життя тих, хто його населяє і Бухарест не є винятком. Історик Бухареста та працівник Бухарестського муніципального музею Чезар Буюмач, є захопленим урбаністом та досліджувачем пам’яток архітектури. Він є автором останньої книги «Недобудоване місто» про глибокі трансформації румунської столиці в роки соціалістичного режиму між 1945 і 1989 роками. «”Недобудоване місто” – це незавершена робота, незавершена в тому сенсі, що існує так багато аспектів складових міста, трансформацій, що автор повинен в якийсь момент поставити крапку в дослідженні. Я почав дослідження, тому що особисто хотів зрозуміти, що сталося з цим містом. Це була суміш розрізненої інформації в різних книжках і статтях, жодна з яких по-справжньому і об’єктивно не стосувалася комуністичного періоду, а також спогади людей, зіпсовані певними впливами, особливо плином часу.»

    З часів коли був густонаселеним містом на околиці османського простору, столицею Волощини наприкінці XVIII-го – початку ХІХ-го століть, і до наших днів, Бухарест, за 225 років, зазнав багато перетворень. Він пережив природні катастрофи, такі як землетруси, пожежі, епідемії, але також і штучні, такі як революції, війни, військові окупації та систематизація 1980-х років. Чезар Буюмач дослідив історію столиці сьогоднішньої Румунії і присвятив цьому окрему книгу. «Що сталося з цим містом? З його районами, з новим містом, яке оточує старе місто? Як так сталося, що у нас є квартали Мілітарь, Друмул Таберей, Крингашь тощо, спальні райони, які оточують старе місто? На ці запитання я спробував відповісти і виклав всю інформацію тут, щоб кожен міг зрозуміти, чому місто недобудоване і що сталося з плином часу в Бухаресті. Історик Резван Теодореску казав, що на розвиток Бухареста найбільше вплинули три лідери: Кароль І, Кароль ІІ та Чаушеску. Я не згоден цим і кажу, що третім є не Чаушеску, а Георге Георгіу-Деж. Чаушеску не розвинув це місто, він є тим, хто його зруйнував, спотворив так, що його неможливо відновити. Більше того, не було ніякої послідовності і жоден проєкт не був доведений до кінця, жоден проєкт систематизації, навіть проєкт знесення старих будівель не був доведений до кінця. Місто є незавершеним у багатьох відношеннях.»

    Сучасний Бухарест – це місто, в якому перетворення відбулися як у старому центрі, так і на окраїнах. Назви старих кварталів, таких як Котрочень, Ватра Луміноасе, Дудешть, Ферентарь, Букурештій Ной, входять до лексикону мешканців Бухареста, як і назви кварталів часів соціалізму, таких як Титан, Берчень, Друмул Таберей, і тих, що з’явилися після 1989 року, таких як Бранкуш, Латинський, Французький, Космополіс тощо.

     

  • Референдум для Бухареста

    Референдум для Бухареста

    24 листопада, в день першого туру президентських виборів у Румунії, мешканців Бухареста також запросили на референдум, ініційований генеральним мером Нікушором Даном. Виборці мали можливість відповісти на два запитання, запропоновані генеральним мером, а також на третє запитання, ініціоване правлячою Соціал-демократичною партією, яке стосувалося боротьби з вживанням наркотиків у школах.

    Перше з питань стосувалося того, чи згодні вони з тим, щоб розподіл грошей між Генеральною мерією та меріями шести секторів столиці здійснювався Генеральною радою, а не урядом та Парламентом, як це було раніше. Друге запитання стосувалося того, чи згодні вони з тим, щоб Генеральна мерія видавала всі дозволи на будівництво та містобудівну документацію в столиці. Третє запитання стосувалося того чи хочуть жителі Бухареста, щоб муніципалітет застосовував програму запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста.

    За даними Постійного виборчого органу, на референдумі проголосувало 731.990 громадян, тобто 40,96% від тих, хто був внесений до списків виборців. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «ТАК» на всі три запитання. Згідно з опитуванням CURS 97% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли «ТАК» на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом.

    «Я дякую жителям Бухареста, які в такій великій кількості прийшли на референдум, я дякую їм за усвідомлення величезних ставок для міста цього демократичного заходу», – заявив на прес-конференції генеральний мер Нікушор Дан. Він сказав, що завдяки їхньому волевиявленню місто повертається до нормального життя і до раціональності, з якої його вирвали політичні ігри 20 років тому, довівши устрій міста до абсурду.

    Водночас, генеральний мер попередив жителів Бухареста, що основні роботи, яких потребує місто, вимагають часу на адміністративні процедури. Політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян: «У дебатах, які ми проведемо через кілька тижнів щодо закону про національний бюджет, результати референдуму повинні бути включені. У дебати, які ми будемо проводити в першій половині 2025 року щодо Містобудівного кодексу, нехай будуть включені результати референдуму, а в Податковий кодекс будуть внесені зміни відповідно до результатів референдуму, починаючи від першої половини 2025 року».

    Нікушор Дан також заявив, що після місцевого референдуму гроші будуть краще розподілятися, а дозволи у сфері містобудування будуть видаватися на законних підставах.

  • Бухарестська церква Злетарь

    Бухарестська церква Злетарь

    Бульвар Каля Вікторієй є однією з найстаріших артерій Бухареста. До правління господаря Волощини Костянтина Бринковяну вулиця не була частиною Бухареста, вона називалася Друмул Брашовулуй і була утворена лише відрізком між Військовим будинком і площею Вікторієй. Дорога, що виникла в результаті з’єднання вулиць Друмул Брашовулуй та Уліца Маре в напрямку Саріндару і отримала назву Могошоаєйський міст, була відкрита в 1692 році. Артерія стала головною в столиці, вздовж неї будучи побудовані аристократичні будинки, церкви, заїжджі двори, готелі, купецькі магазини, кав’ярні і державні установи.

     

    На бульварі Каля Вікторієй з правого боку від річки Димбовіца, між вулицями Ставрополеос і Ліпскань, оточена новими десятиповерховими будинками знаходиться одна з найстаріших церков румунської столиці – церква Св. Кипріана – Злетарь. Спочатку церква належала бухарестському постоялому двору, як і багато інших тогочасних церков. Багато з відомих постоялих дворів у центрі Бухареста мали церкви або монастирі посеред внутрішнього двору; більше того, чимало з них з’явилися як прибудови до церков і монастирів, збудовані настоятелями для збільшення своїх доходів. Монастирі Колця, Св. Іоанн, Міхаїл Води, Св. Спиридон, церква Саріндар і монастир Ставрополеос мали великі постоялі двори в Бухаресті; до них приєднується й церква Св. Кипріяна – Злетарь.

     

    Історія церкви Злетарь сягає 1667 року, коли господар Матей Басараб побудував муровану церкву, замінивши дерев’яну, що стояла тут до того часу. У 1705 році церкву перебудував господар Міхаїл Кантакузіно, а навколо неї було збудовано постоялий двір “Злетарь”, як сказано в тексті Писання грецькою мовою з 1709 року. Монастир був щедро обдарований засновником магазинами, підвалами і маєтками, ставши одним з найбагатших монастирів  князівства у 18 столітті.  У 1802 і 1838 роках як церква, так і постоялий двір постраждали від землетрусів і були перебудовані за планами архітектора Ксав’єра Віллакросса. Церкву розписав Георге Таттареску між 1853-1856 роками. Художник Таттареску тільки що повернувся тоді на батьківщину після навчання в Італії. Робота виконана в техніці олійного живопису, біблійні сцени згруповані у великі панно, вплив західного релігійного мистецтва, пише zlatari.ro.

     

    Різьблена і відполірована дерев’яна стеля, а також ікони вигравірувані сріблом, є витворами мистецтва. У той же час була відреставрована дзвіниця. З 1888 року вона стає парафіяльною церквою. Постоялий двір не витримав часу і був знесений у 1903 році для розширення бульвару Каля Вікторіей. У 1907-1908 роках церква пережила новий етап реставрації під керівництвом архітекторів Жана Помпіліана та Гр. Черкеза, метою будучи розширення бульвару. Однак церква знову постраждала внаслідок землетрусу 1940 року, який завдав серйозної шкоди шпилям будівлі. Вони були відновлені до свого теперішнього вигляду лише в 1971-1973 роках, коли їх перебудували. Після землетрусу 1977 року в саду костелу з північної та південної сторони було збудовано два багатоквартирні будинки.

     

    Костел має однонавовий план, розміром 23 метри завдовжки і 12 метрів завширшки, що завершується апсидою для вівтаря. Церкву освітлюють вітражі із зображенням ікон святих. Наос квадратний, поставлений на чотири кути, над яким височіють чотири невеликі восьмигранні вежі, а вужчий пронаос перекритий напівциліндричним склепінням. У 1980-х роках злетарську церкву мали зрівняти із землею, оскільки вона була включена до плану систематизації диктатора Чаушеску, але з незрозумілих причин партійні старійшини передумали. У церкві знаходяться частинки мощів святого Кипріяна, тому щодня через церкву проходять сотні віруючих. Святий Кипріан був великим чаклуном в Антіохії Пісідійській, але, пізнавши силу Христа, навернувся до християнства. Люди вшановують його за світлу сторону його життя: навернення до християнства, життя, присвячене служінню Христу.

     

    Отже, дорогі друзі, маленька церква грецьких ювелірів Злетарь, хоч і здається затиснутою в лещата навколишніми багатоповерховими будинками, вирізняється своєю елегантністю та вишуканим смаком. Посеред метушливого Бухареста, сповненого турбот і спокус, поруч з важливими установами румунської держави, Церква Св. Кипріяна стоїть на сторожі міста, як невидимий щит.

  • 21 вересня 2024 року

    21 вересня 2024 року

    ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування.

     

    ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску представила в Торонто досвід Румунії у просуванні рівних можливостей, боротьбі з дискримінацією та стереотипами, а також викоріненні всіх форм насильства та зловживань. Вона взяла участь у “Зустрічі міністерок закордонних справ”, організованій в Торонто міністерками  закордонних справ Канади Мелані Джолі та Ямайки Каміною Джонсон Сміт. Лумініца Одобеску підтвердила важливість, яку Міністерство закордонних справ Румунії надає рівним можливостям в румунській дипломатії, що призвело до ситуації паритету між чоловіками і жінками, як з точки зору персоналу МЗС в цілому, так і на вищих посадах в міністерстві. З іншого боку, глава румунської дипломатії зустрілася з представниками румунської громади в Торонто і групою студентів з Йоркського університету на лекції професора Дана Бербечела.

     

    ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду, що може призвести до значного зниження максимального потоку води на вході на румунську територію, повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. У Будапешті Дунай вийшов з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода навіть досягла будівлі парламенту. Дунай також вийшов з берегів у Словаччині та Австрії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро екстреної допомоги країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повені.

     

    СВЯТО – Сьогодні стартували Дні Бухареста, подія, що відзначає 565-ту річницю першої документальної згадки про столицю Румунії. Програма святкування включає концерти, театральні вистави, акробатику та анімацію, мистецькі інсталяції та виставки, а також різноманітні інтерактивні заходи для дітей. На площі Джордже Енеску програма 12-го Бухарестського фестивалю музичного кіно включає виступи престижних ансамблів та артистів наприкінці цього тижня. У неділю діти також запрошені на майстер-клас «Ремі і пригода звуків: барабани і ритм, малі ударні інструменти», де вони зможуть поекспериментувати з різними звуками і ритмами.

     

    ГОЛОСУВАННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало на своєму сайті путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у виборах нового глави держави та 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і реалізується за допомогою послуг поштового зв’язку. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким керує Постійний виборчий орган.

     

    ЕКОЛОГІЯ – Понад 150 тисяч волонтерів беруть участь сьогодні в 11-й національній кампанії «Національний день прибирання, зробимо це, Румунія!». Цього року був запущений додаток «Let’s Do It, Romania!», доступний на iOS та Android, який дозволяє користувачам безкоштовно повідомляти про наявність сміття або амброзії, а повідомлення передаються компетентним органам для забезпечення очищення цих територій. Це цифрове рішення є ключовим елементом зусиль із захисту довкілля, оскільки дозволяє громадянам безпосередньо та швидко долучатися до цього процесу. Згідно з даними, зібраними командою «Let’s Do It, Romania!», з 2009 року і дотепер, понад 2,4 мільйона волонтерів взяли участь у Національному дні прибирання по всій країні. Проводячи Національний день прибирання, Румунія приєднується до 198 інших країн у цьому глобальному прагненні зменшити кількість відходів і сприяти чистому і здоровому навколишньому середовищу.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністр оборони США Ллойд Остін під час шостої менш ніж за тиждень телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою знову висловив занепокоєння ескалацією напруженості між Ізраїлем та ліванським угрупуванням «Хезболла» і закликав до дипломатичного вирішення кризи. Американський урядовець зосередився на дипломатії після того, як міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив про новий етап у війні. У п’ятницю ізраїльські військові оголосили, що в результаті повітряного удару по Бейруту було вбито одного з головних командирів угруповання “Хезболла”, а також інших високопоставлених членів ліванського руху. Цей напад стався після дводенних атак на ліванське угруповання, під час яких вибухали пейджери і радіостанції його членів, в результаті чого загинули 37 осіб і кілька тисяч були поранені. Вважається, що атаки були здійснені ізраїльськими спецслужбами, які не підтвердили і не спростували свою причетність.

  • Окремі кандидати на пост мера столиці

    Окремі кандидати на пост мера столиці

    Історія доктора Кетеліна Кирстою, відомого хірурга-ортопеда і директора великої лікарні в Бухаресті, залишається успішною лише в медичному плані, оскільки партії керівної коаліції зняли його кандидатуру на посаду мера Бухареста. Рішення було прийнято вчора пізно ввечері після тривалих і палких дискусій. Лікар Кирстою став ідеальним політичним невдахою: він зіткнувся зі звинуваченнями в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. А 10% голосів, виборців, готових за нього проголосувати, відповідно до соцопитувань, робили його кандидатом другого ешелону.

    Не знайшовши іншої реальної кандидатури на крісло очільника Бухареста, коаліція вирішила висунути окремих кандидатів, а саме Габрієлу Фірю, колишнього генерального мера і голову столичної організації СДП, а також Себастіана Бурдужу, нинішнього міністра енергетики і голову бухарестської організації Націонал-ліберальної партії. Обидві політичні сили заявляють, що це допоможе їм мобілізувати власний електорат.

    Згідно з політичними джерелами, на які посилаються ЗМІ, обидва кандидати не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, тобто вони не будуть критикувати один одного, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста. У шістьох секторах столиці кандидати у мери залишаються спільними, як і списки до місцевих рад. Опитування показують, що є фаворитами на пост мера нинішній незалежний мер Нікушор Дан, якого підтримує Об’єднаний правий альянс, що складається з Союзу «За порятунок Румунії», партії «Народний рух» та парті «Сила правих», а також популістський мер 5-го сектору Крістіан Попеску П’єдоне, кандидат від Соціал-ліберальної гуманістичної партії.

    З виходом на арену Габрієли Фірі та Себастіана Бурдужи конкуренція теоретично загострюється. З іншого боку, ми пам’ятаємо, що кандидатура Кирстою була «створена» в політичній лабораторії коаліції саме тому, що Габрієла Фіря і Себастіан Бурдужа не мали реальних шансів на успіх: перша – тому, що має непослідовний мандат і ніколи не отримає голосів лібералів, а другий – тому, що не сприймається навіть правим електоратом як сильний суперник чинного мера. Перед ними стоїть майже неможливе завдання: Габрієла Фіря має відвернути лівий електорат від Крістіана Попеску П’єдоне, а Себастіан Бурдужа – переконати правих у тому, що він заслуговує на обрання.

    Місцеві вибори відбудуться 9 червня і у партій керівної коаліції залишилося мало часу, аби досягти успіху. Відмова від спільної кандидатури в Бухаресті може також вплинути на голосування до Генеральної ради, де список СДП-НЛП, навіть якщо він буде першим в опитуваннях, має невелику перевагу над списком Об’єднаного правого альянсу. Соціал-демократи і ліберали хочуть створити імідж міцної коаліції, яка має шанси стати альянсом, але взаємні нападки, територіальні і не тільки, а тепер ще й фіаско спільного кандидата в мери Бухареста ставлять під загрозу їхні плани.

    Також 9 червня соціал-демократи і ліберали мають пройти ще одне важливе випробування – вибори до Європейського парламенту, на які вони запропонували спільний список і поставили собі за мету отримати більше половини місць від Румунії.

  • Румунія – вибори та заяви

    Румунія – вибори та заяви

    50-річний лікар-ортопед Кетелін Кирстою, декан медичного факультету ім. Кароля Давіли та керівник університетської лікарні швидкої допомоги, хоче стати мером Бухареста. Він був оголошений спільним кандидатом від правлячої коаліції Соціал-демократичної партії  (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП). Лідер соціал-демократів, прем’єр-міністр Марчел Чолаку розкритикував роботу нинішнього мера і заявив, що столиці потрібна людина, яка може керувати командою і бути каталізатором для високопродуктивних людей у всіх сферах.

    Його колега по коаліції, лідер лібералів Ніколає Чуке наголосив на необхідності забезпечення узгодженості і згуртованості в столичній адміністрації та на спільному знаменнику в діяльності Генеральної мерії та меріях секторів. Цей вибір був розкритикований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії (СПР), яка підтримує нинішнього генерального мера Нікушора Дана. Наразі відомо про ще двох кандидатів: нинішнього мера 5-го сектору столиці Крістіана Попеску П’єдоне від Соціал-ліберальної гуманістичної партії та Міхая Енаке від Альянсу за союз румунів (АСР).

    Кампанію Кеталіна Кирстою очолять  голова столичної організації СДП Габріела Фіря та її колега, голова столичної організації НЛП Себастьян Бурдужа, політики, які раніше неодноразово висловлювали своє бажання змагатиметься за крісло мера столиці. Кетелін Кирстою пояснив, чому він прийняв рішення балотуватися на цю посаду.

    «Як лікар і як людина з високою громадською свідомістю я прийшов до висновку, що здоров’я не обмежується лише тим, що людина знаходить в лікарні. На здоров’я пацієнта надзвичайно впливає все: від чистого повітря до ефективного громадського транспорту та ефективної дорожньої інфраструктури. У тому числі  й сприятливе середовище, в якому в столичній мерії кожен громадянин не вимагає своїх прав, а користується ними природним чином.»

    Щойно після оголошення кандидатури СДП-НЛП мер столиці Нікушор Дан відібрав основні виконавчі повноваження у свого заступника, ліберала  Стеліана Буждувяну.

    «Протягом трьох років у Бухарестській міській раді працювала коаліція, до якої входили Націонал-ліберальна партія, Союз за порятунок Румунії та Партія «Народний рух», а тепер ліберали вирішили сформувати іншу коаліцію, з соціал-демократами, яка більше не відповідає позиції, яку займав віцемер», – пояснив своє рішення Нікушор Дан.

    Стеліан Буждувяну управляв такими сферами, як транспорт, активи, відносини з Бухарестською адміністрацією вулицями та комунальними підприємством «Бухарестська транспортна компанія», повноваження, які тепер перейняв на себе генеральний мер столиці.

    З іншого боку, в середу відбулося перше засідання Центральної технічної комісії з питань координації діяльності з організації та проведення місцевих виборів та виборів до Європарламенту. Спочатку громадяни прийдуть на виборчі дільниці 9 червня, коли пройдуть одночасно вибори до Європарламенту та місцеві вибори. Також цього року на вересень заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту. До речі, Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив подання партії Союз за порятунок Румунії про перенесення дати виборів президента Румунії. Таким чином, перший тур відбудеться 15 вересня, а другий – 29 вересня.

  • Передвиборчі роз’яснення

    До місцевих виборів та виборів до Європейського парламенту залишилося близько двох з половиною місяців. 9 червня румуни з правом голосу будуть обирати своїх представників до законодавчого органу ЄС та до місцевих органів самоврядування. Правлячі Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія кілька тижнів тому вирішили висувати спільні списки кандидатів на вибори до Європарламенту, незважаючи на їхні доктринальні розбіжності та приналежність до різних європейських політичних груп.

    Однак на місцевих виборах, якщо спочатку вони оголосили, що кожна з них матиме власні списки, то тепер СДП і НЛП шукають спільних кандидатів для певних населених пунктів. Так відбувається в Бухаресті, де після тривалих переговорів, які у певний момент здавалися безрезультатними, правляча коаліція вирішила підтримати на посаду мера Кетеліна Кирстою, який наразі керує Бухарестською університетською лікарнею. Він не має намір вступити у жодну з цих двох партій та балотуватиметься як незалежний кандидат.

    Голови бухарестських організацій СДП та НЛП Габріела Фіря та, відповідно, Себастьян Бурдужа – обидва претенденти на статус кандидата на посаду генерального мера – будуть змушені задовольнятися роллю політичних координаторів передвиборчої кампанії двох партій в Бухаресті. Найближчими днями соціал-демократи та ліберали також оголосять своїх спільних кандидатів для шість секторів столиці.

    Згідно з політичними джерелами, очікується, що ліберали матимуть кандидатів у 1 та 6 секторах, а соціал-демократи – у 2, 3, 4 та 5 секторах. Добрий лікар та керівник лікарні, але політично невідомий Кетелін Кирстою балотуватиметься на посаду мера проти відомого, але суперечливого Крістіана Попеску П’єдоне від Соціал-ліберальної гуманістичної партії або проти Нікушора Дана, нинішнього мера Бухареста, якого одні цінують, а інші жорстко критикують. Нікушора Дана підтримує виборчий альянс “Об’єднані праві”, що складається зі союзу «За порятунок Румунії», партії «Народний рух» і «Сила правих».

    Фактично, Альянс «Об’єднаних правих» зможе взяти участь у виборах 9 червня в цій формулі, після того, як у вівторок Верховний суд остаточно підтвердив його реєстрацію. Наприкінці минулого тижня Центральна виборча комісія відхилила протокол про створення цього альянсу на тій підставі, що в Реєстрі політичних партій Крістіан Дяконеску фігурує як голова партії «Народний рух», в той час як акт про створення альянсу «Об’єднаних правих» був підписаний Еудженом Томаком. За словами лідерів партій, що входять до виборчого альянсу, рішення Верховного суду є правильним актом проти зловживання, яке є неприйнятним у демократичній державі.

  • У Бухаресті вшанували пам’ять українського поета Тараса Шевченка

    У Бухаресті вшанували пам’ять українського поета Тараса Шевченка

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії 12 березня 2024 року провела захід
    із вшанування пам’яті видатного українського поета Тараса Шевченка. Представники СУРу та переселенці з України поклали вінки та квіти до погруддя
    Великого Кобзаря, що знаходиться у Парку ім. короля Міхая І-го Румунії, на березі озера Герестреу. Захід
    продовжився в концертному залі Національного музею села імені Дмітрія Густі культурно-мистецькою
    програмою під назвою «
    Сприйняття українського національного поета Тараса Шевченка в Румунії».


    На
    свято Великого Кобзаря зійшлися представники СУРу, українські переселенці та
    румуни, друзі українців, щоб вшанувати разом пам’ять Тараса Шевченка. Відкрив
    вечір голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста, який привітав
    присутніх, представив програму, після чого запросив гостей до слова про
    Шевченка. Прозвучали промови про життя, творчість та
    пророцтво Шевченка, пролунали пісні та вірші, присвячені Тарасу Шевченку у
    виконанні гурту «Едельвейс» Бухарестської філії СУРу, була презентована вистава «Жінки очима Тараса Шевченка»
    театру «Фаворіт» українських переселенок. Завершився культурно-мистецький захід
    виступом Наталії Панчик-Колотило, яка грала на скрипці кілька українські
    мелодії.

    ucra-n-petretchi-m-traista.png


    Голова Союзу українців Румунії та депутат в Парламенті
    Румунії Микола-Мирослав
    Петрецький у своїй промові підкреслив здатність творчості Тараса
    Шевченка об’єднати не лише українців Румунії, а і тих із закордону: «Дуже приємно бути і
    сьогодні з вами на такій важливій події, яку організовує Бухарестська філія Союз
    українців Румунії. Ми дуже добре знаємо, яку важливу роль відіграє Тарас
    Шевченко та його творчість в житті українців, головно в сьогоднішньому
    контексті, які актуальні його слова, а саме «Борітеся – поборете!». Добре відомий той факт, що СУР приділяє
    величезну увагу культурі українців і не винятком є місяць березень коли СУР у
    всіх своїх філіях, у всіх своїх організаціях проводить заходи вшанування
    Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка і для того щоб обговорити якою
    важливою є його творчість для українців та української мови. Хочу скористатися
    цією нагодою для того щоб подякувати комітету Бухарестської філії СУРу та вам
    всім присутнім за те, що у робочий день ви знайшли часу та енергію для того щоб
    ви були разом з нами на такій важливій події. Я також дуже радий, що
    Бухарестська філія СУРу щороку піднімає рівень такого роду заходів. Цього року
    крім покладання вінків до погруддя Тараса Шевченка, має місце і симпозіум на
    якому обговорюємо наскільки важливою є його творчість для нас українців в
    Румунії. Якщо говоримо про українців Румунії Тарас Шевченко та його творчість
    мають особливе місце у нашому житті, саме тому найбільше погруддя Тараса
    Шевченка в Європі зведені саме в Румунії. Це друга держава, після України, за
    кількістю бюстів, присвячених Тарасу Шевченку. Крім цього у місті
    Сігету-Мармацієй Марамороського повіту існує ліцей з викладанням української
    мови, який носить ім’я Тараса Шевченка. Я ще раз вас привітаю з нагоди
    організування цього заходу, хочу вас запевнити у тому, що ви й надалі матимите
    всю підтримку з боку СУРу щодо збереження української мови та просування
    інтересів української національної меншини. Дуже важливим є також той факт, що
    у такі нелегкі моменти, які переживає український народ та Україна, щоб ми і
    надалі залишалися об’єднаними, щоб ми надалі підтримували Україну та щоб
    знаходили якомога більше точок, які можуть нас об’єднувати, замість тих, які
    могли б нас роз’єднувати.Я дуже радий, що відносини між нашими державами, між
    Україною та Румунією, стали на найвищому рівні, маю на увазі стратегічний рівень,
    те що доказує єдність та співпраця, яка зараз існує між нашими державами. І
    звичайно так має бути, тому що, навіть коли йде мова про понад 600 кілометрів
    кордонів, спостерігаємо потенціал наших відносин. Дуже важливим є те, що зараз
    ця співпраця продовжується й на рівні національних громад й на рівні регіонів.
    Я дуже радий, що на цих заходах, які організовує СУР присутні і переселенці з
    України. Дуже важливо, що СУР об’єднує українців не тільки з Румунії, але й з закордону.
    Ще раз вам дякую за вашу увагу, за те що ви робити, та хочу попросити,
    щоб ми і надалі залишилися об’єднаними та надалі згадували Тараса Шевченка так
    як він собі цього бажав «незлим тихим словом».

    ucra-b-moisei-m-traista.png


    Перший заступник голови СУРу Богдан Мойсей підкреслив важливість боротьби та
    закликів Шевченка: «9 березня сповнилися 210
    років від дня народження Тараса Шевченка. Тарас Шевченко – поет, художник та
    палкий патріот України. СУР, як уточнив пан голова, присвячує місяць березень
    вшануванню пам’яті Тараса Шевченка. Всі філії проводять різні заходи з цієї
    нагоди. У ці нелегкі часи, коли України переживає повномасштабне російське
    вторгнення, слова Тараса Шевченка потрібні й нам. Особливо вираз «Борітеся – поборете!» є символом боротьби
    українців у війні проти ворога. Слова Шевченка залишаться у серцях українців і тоді
    коли Україна стане вільною та процвітаючою країною. Слава Україні!»


    Університетський професор Оксана Лютак з Івано-Франківщини 2022 року прибула до Бухареста за контрактом зі Всесвітньою організацією
    охорони здоров’я, як культурний посередник. На заході з нагоди 210-річчя від дня
    народження Тараса Шевченка пані Оксана прочитала гарний вірш, присвячений Великому Кобзарю.

    ucra-o-liutak-m-traista.png




    Акторка Кристина Нугзарівна Джаламага з Одеси очолює театральну студію
    «Фаворіт» та хор українських переселенок «Вікторія/Перемога», що діють при
    Бухарестській філії СУРу. Для свята Шевченка пані Кристина підготувала
    виставу «Жінки очима Тараса Шевченка»: «Враховучи, що наближалося свято Дня Тараса Шевченка, потім я подумала, що це й початок весни і Жіночого свята, поєднавши все це мені прийшла ідея зробити виставу про
    що й писав Шевченко, а саме про жінку, яка мала велике значення для нього. І так ми
    підготували виставу «Жінки очима Тараса Шевченка». Всі вірші я взяла з його
    літератури, спираючись на різні його образи або вистави, наприклад був
    уривок з Наймички. У цій виставі грають жінки, які не професійні. Я єдина
    актриса за фахом, але наш театр як народний, він живий, у ньому живі історії. Ми
    говоримо про те що є, беремо за основу те про що ми хочемо сказати і потім
    розповідаємо про це просто творчо, через пісні, через вірші, через вистави.
    Наші дівчата всі вони з України, вони не мають акторської освіти, але вони всі
    неймовірні актриси. У виставі грали і мої три сина: Арсеній, Демір і Дем’ян і
    була Кіра, дівчинка нашої акторки Даши. Матусі долучають до творчості
    своїх діточок, щоб нас було ще більше.»

    ucra-piesa-de-teatru.png


    Свято, присвячене Шевченкові було також
    доброю нагодою зустрітися, надихнутися, поговорити. Вірші та пісні на слова Тараса Шевченка відгукнулися у серця всіх присутніх. Сила слова Шевченка, його віра
    в майбутнє України необхідна як ніколи українцям у всьому світі.

  • ЄНП – підтримка повного членства в Шенгені

    ЄНП – підтримка повного членства в Шенгені

    Європейська народна партія (ЄНП) одноголосно прийняла в середу, в перший день свого з’їзду в Бухаресті, передвиборчий маніфест із закликом щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони – документ, схвалений більш ніж 2 000 учасниками з’їзду. Інакше кажучи, за маніфест, на диво, проголосував і «народник» Австрії, канцлер якої Карл Нехаммер, котрий входить до тієї ж політичної сім’ї, досі рішуче виступав проти цієї перспективи, незважаючи на те, що румуни і болгари вже багато років технічно готові до повного входження в зону вільного переміщення людей і товарів, незважаючи на неодноразові заклики лідерів ЄС на найвищому рівні.

    У середу в Бухаресті президент Європейської народної партії Манфред Вебер підтвердив, що Румунія і Болгарія відповідають усім критеріям, але не забув згадати про вето Відня. «Я також хочу попросити австрійських соціалістів переглянути свою позицію, тому що і вони виступають проти того, щоб Румунія і Болгарія мали повний доступ до Шенгену. Перед нами стоїть австрійський виклик і ми повинні переконати усі тамтешні партії дати зелене світло» – сказав Манфред Вебер.

    Румуни, які живуть і працюють за кордоном, також чекають на вступ до Шенгену і з сухопутними кордонами, – сказав Ніколає Чуке, лідер керівної Націонал-ліберальної партії Румунії. А лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор заявив, що відтермінування повного вступу Румунії до Шенгену зашкодить Європі:

    «Політичне танго навколо вступу до Шенгенської зони не може ні прийматися, ні продовжуватися. Ми повинні сказати про це голосно і чітко тут, у нашій політичній родині. Ми можемо і будемо захищати зовнішні кордони Євросоюзу. Ми готові до цього. Можна вигадувати всілякі відмовки і приводи, щоб відтермінувати повноправне членство в Шенгенській зоні, але це завдасть величезної шкоди в короткостроковій перспективі. Я прошу всіх, хто мав застереження щодо вступу Румунії до Шенгенської зони, поставити на перше місце наші спільні інтереси в середньостроковій і довгостроковій перспективах, а не негайну політичну вигоду.»

    У грудні минулого року Рада Європейського Союзу проголосувала за те, щоб дозволити Румунії та Болгарії приєднатися до Шенгенської зони відкритих кордонів Європи повітряним і морським шляхами з березня 2024 року, але Відень висунув умови для надання їм повноправного членства, включаючи й сухопутний кордон – найважливіший компонент. Чи пом’якшить їхню позицію необхідність отримати високий результат на червневих виборах до Європейського парламенту, чи навпаки, посилить? Час покаже…

  • Європейська кібербезпека в Бухаресті

    Європейська кібербезпека в Бухаресті

    У грудні 2020 року в результаті змагання, в якому також брали участь Бельгія, Німеччина, Іспанія, Люксембург, Польща та Литва, представники країн Європейського Союзу обрали Румунію для розміщення важливого агентства ЄС. Йдеться про Європейський центр кібербезпеки, призначений для захисту економіки та громадськості від кібератак, підтримки досліджень у цій галузі та допомоги європейському бізнесу в розвитку його спроможностей у сфері кібербезпеки.



    Серед козирів Бухареста були: високошвидкісний інтернет, звільнення центру та його співробітників від різних податків і зборів, а також той факт, що Бухарест був однією з небагатьох європейських столиць, де ще не було штаб-квартири європейського агентства. 9 травня було обрано днем запуску цього агентства – важливої ​​віхи Європейського Союзу, у присутності прем’єр-міністра Ніколая Чуке та деяких європейських чиновників, включаючи генерального директора департаменту технологій і комунікацій Європейської комісії Роберто Віолу.



    Європейський центр компетенції з кібербезпеки відповідає за управління коштами Європейського Союзу в рамках поточного довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки, зокрема за прийняття робочих програм з кібербезпеки, а також за управління кіберпроєктами в рамках програми Цифрова Європа і програми Горизонт Європа, – йдеться в прес-релізі Брюсселя. Крім того, він керуватиме проєктами щодо центрів операцій з безпеки в рамках пропозиції Комісії щодо європейського кіберщита, а також працюватиме з мережею національних координаційних центрів над створенням екосистеми для інновацій та конкурентоспроможності в галузі кібербезпеки по всьому ЄС.



    Кібербезпека є ключовим пріоритетом, і захист нашого цифрового суверенітету вимагає спільних зусиль, – наголосив комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, якого цитують у прес-релізі. Він нагадує, що Європейський центр компетенції з кібербезпеки об’єднує ресурси високого рівня та експертів з усього ЄС для розробки інноваційних рішень для протидії кіберзагрозам і підвищення нашої стійкості до атак. Працюючи разом, ми можемо побудувати безпечніший і надійніший цифровий світ для всіх європейців. Протягом наступних років Європейський центр кібербезпеки інвестує 4,5 млрд євро в проєкти з кібербезпеки. З цієї суми 2 млрд євро будуть європейськими грошима, а решта надійде від країн-членів ЄС.

  • Екологічні проблеми в Бухаресті

    Екологічні проблеми в Бухаресті

    Столиця Румунії Бухарест є не тільки найбільш забрудненою європейською столицею, але рівень забруднення значно перевищує норму, що загрожує здоров’ю жителям. Крім того, за останні кілька років спостерігається ще одне явище: якість повітря в Бухаресті мінлива, особливо в залежності від сезону. Взимку, а останнім часом і восени, забруднення, як правило, зростає, через збільшення рівня джерел горіння. Ці висновки, поряд з багатьма іншими, містяться у звіті про дослідження якості довкілля в Бухаресті, нещодавно опублікованому на прохання Бухарестського громадського фонду.

    Фактично цей звіт є основою для платформи цієї неурядової організації, до участі, в якій запрошуються громадські активісти та представники місцевої адміністрації. Екологічні проблеми в Бухаресті виникають у багатьох формах і тривалий час ігноруються. Тепер вони потребують узгоджених зусиль для пошуку рішень, що і є причиною створення цієї платформи. Звичайно, будь-якій спробі цього має передувати детальний аналіз ситуації. Саме це зробив професор Крістіан Йоже з цим дослідницьким звітом, аналізуючи джерела забруднення в Бухаресті. Ось що він констатував: «Бухарест має проблеми здрібними частинками у вигляді суспензії, має проблеми з оксидами азоту, з бензолом, а також з багатьма категоріями забруднюючих речовин. Зрештою, мова йде здебільшого про те, як ми вибираємо їздити по місту, тому що основним джерелом забруднення в місті є транспорт. Більшість жителів міста вибирають автомобіль для поїздок і пересування в межах міста. Також у Бухаресті досить низький рівень використання громадського транспорту. Які наслідки має цей вид мобільності? Ця мобільність означає зайнятість громадського простору. Ми здивовані кількістю автомобілів, зареєстрованих у Бухаресті за останні кілька років. Ми бачимо, що більшість тротуарів у місті зайняті автомобілями. Звідси виникає проблема прибирання міста, тому що, якщо установи хочуть очистити місто, необхідно докласти величезних зусиль, щоб перемістити всі автомобілі, щоб прибрати вулиці. Також, якщо говорити про зелені насадження, то влада показує нам деякі цифри, і нам каже, що вони дуже близькі до визначених законодавством цілей. Але якщо ми подивимося на те, що відбувається насправді, то можна побачити, що наші основні зелені зони переповнені, в тому числі автомобілями.»

    Як дійшлося до цієї ситуації? Поєднуючи певні економічні інтереси та недбалість жителів Бухареста, – вважає професор Крістіян Йоже: «Я думаю, що зараз на міському рівні від забрудненого навколишнього середовища, від забрудненого повітря, від поганої якості води, від відсутності зелених насаджень, від поганого поводження з відходами та від нашого надмірного споживання, хтось виграває. Отож, в основному ми зараз говоримо про економіку, орієнтовану на модель споживання в Бухаресті, де людина не усвідомлює або не враховує так багато екологічні проблеми, які виникають. Проте я також вважаю, що однією зх причин головних екологічних проблем міста, пов’язана з тим, що все ще дуже низька прихильність до міста. Наявна надзвичайно низька прихильність до міста та дуже низька чутливість до того, що станеться далі, а це випливає з нашої індивідуальної поведінки. Якщо ми вживаємо автомобіль щодня і для будь-якої потреби, ми повинні усвідомлювати той факт, що у нас немає як бути чисте повітря. Також якщо ми надмірно споживаємо продукти, ми не можемо мати циркулярну економіку. Таким чином, в основному, наша поведінка доводить до безліч проблем, з якими ми стикаємося в даний момент.»

    За останні роки поводження з відходами справді стало серйозною проблемою, оскільки сміття помножилося, а влада не встигає за вибірковим збиранням, обробкою та зберіганням сміття. Тому на околицях столиці з’явилися імпровізовані сміттєзвалища, а в прибічних селах практикується спалювання відходів, які виділяють у повітря надзвичайно шкідливі для здоров’я жителів Бухареста речовини. Поки що адміністрація, здається що не в змозі впоратися з великою кількістю пожеж, а втручання Управління охорони довкілля є незначними в порівнянні з масштабами явища. Взагалі влада обтяжена бюрократією, – зауважив сам мер другого сектору столиці Раду Міхаю: «Місцева поліція сказала нам, що ми повинні штрафувати управління румунськими водами за те, що вони не чистять русла вод. Є кілька озер на північному сході Бухареста, і ми мали дискусії з Управлінням румунськими водами, представники цього управління сказали, що вони можуть оштрафувати нас,тому що жителі другого сектору викидають сміття у води міста. Так виникла наступна ситуація: нам прийшлося штрафувати один одного. Саме тому ми почали переговори з директором Управління румунськими водами і запропонували вирішити цю ситуацію спільно. Ми підписали протокол, на формування якого пішло близько трьох місяців, тому що, хоча була політична воля, йде мова про румунську бюрократію. Нам знадобилося три місяці, щоб підписати протокол, згідно, з яким Управління румунським водами надає обладнання, а мерія дркгого сектору видаляє ці відходи з води та вивозить на сміттєзвалище. І ми вивезли понад 10.000 тонн відходів з озера Бухарест, що свідчить про стан забруднення, який нам принесли останні 30 років. Сміття не зникає. Дуже часто сміття доходить на поле, у русла річок і дуже часто спалюються у печах людей. Це реальність. Ми повинні цим управляти. Співпраця з громадським суспільством нам дуже допомагає.»

    Співпраця між громадським суспільством і владою є метою Екологічної платформи, нещодавно запущеної Бухарестським фондом громади, який повністю усвідомлює, що це співробітництво має бути розширене на дуже тривалий період, щоб мало результати та щоб зменшити забруднення.

  • Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР

    Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР


    Українці зі всього світу відзначають щороку в третій четвер травня «День вишиванки». Це свято покликане носити народний вишитий традиційний одяг, зберігати, шанувати та популяризувати українські народні традиції. Вишиванка це не лише важлива складова українського одягу, вона є символом краси, щасливої долі, вона символізує родинну пам’ять, а також єдність українців та зв’язок між поколіннями. Саме тому українці ставляться до вишиванки як до святині. Вишиванки передаються з покоління в покоління та бережуться як скарби.

    Але у сьогоднішньому модерному світі не всі мають можливість пишатися вишиванкою, успадкованою від своєї матері або бабусі. Однак ще є жінки, які шиють український традиційний одяг та інші вишивки, в тому числі вишиванку з різними візерунками та мотивами, характерними кожному регіоні. Сьогодні вишиванку можна також придбати на ярмаках або в магазинах. Головним є той факт, що значення вишиванки залишилося та що саме вишиванці був присвячений спеціальний день. Вперше це свято з’явилося у 2006 році, коли одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відзначати День вишиванки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того ж року декілька студентів та викладачів Чернівецького університету одягли вишиванки, а згодом свято набуло міжнародних масштабів.


    Члени Бухарестської філії Союзу українців Румунії разом зі українськими переселенцями та своїми друзями румунами також відзначили «День вишиванки». Відкрив захід голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста, який розповів присутнім, одягненим у гарний традиційний одяг, про те, як з’явилося це свято та про його значення. Своєю чергою перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей відмітив значення вишиванки, зокрема як елемент єдності українців та зв’язку між поколіннями: «Вишиванка є дуже важливим елементом єдності українців зі всього світу. Отже, Союз українців Румунії приєднався до українців, які проживають у майже 50 країн світу і святкує цей символ єдності та елемент зв’язку між поколіннями українців. Будемо надіятися, що ми, в нашу чергу, так як робили наші попередники зможемо передати наступному поколінню цю нашу прекрасну традицію. Як доказом є молоде покоління Тіміського повіту, яке сьогодні присутнє на нашій події.»


    ucra-traista-si-moisei.png

    Учитель релігії Василь Білан з Лугожу Тіміського повіту прибув з групою учнів, які вивчають українську рідну мову в Ліцеї імені Юлії Гашдеу в місті Лугож та у Восьмирічній школі в селі Штюка. Учні виконали кілька віршів та українських пісень. Вчитель Василь Білан поділяється своїми враженнями від участі у цьому заході: «Я дуже радий, що ми приїхали тут в Бухаресті з нашими учнями. Ми дякуємо дуже гарно, що нас запросили брати участь у цій події, присвяченій вишиванці. Ми з великими емоціями виконали пісні та співали, одягнені у наш традиційний одяг з Банату. Ми співали гарні пісні для України, тому що Україна тепер дуже смутна.»

    Пані Ірина зі своїми дівчатками Моною та Міллою з міста Запоріжжя знайшли тимчасовий прихисток в Бухаресті. Вона працювала волонтеркою на Північному вокзалі Бухареста та дуже рада, що знайшла у Бухаресті українську громаду щирих і привітних людей: «Я дуже була здивована, що в Румунії є українська діаспора, яка вшановує нашу вишиванку, пам’ять українських письменників, Це зворушливо аж до сліз. Багато жінок та чоловіків розмовляють, читають та жартують українською мовою. Пан Михайло пишить українські книжки. Він дав мені та моїм дочкам, яким 13 та 7 років, українські книжки. Тепер ми маємо можливість читати в Румунії українські книжки. Дуже зворушливо у такий непростий час для України чути українську мову тут. Я дуже дякую всім людям, румунам, котрі допомагають біженцям з житлом, з харчами або просто провести час разом. Дуже поважаю всіх, хто допомагає. Я волонтирила на Північному вокзалі Бухареста і бачила багато румунів, які приходили і допомагали. Вони безкоштовно працювали по 10 годин щодня, перекладали та допомагали з житлом, транспортом, тому що чимало українців йдуть далі до інших країн, наприкалад до Франції, Німеччини. Перше бажання для всіх українців, щоб настав мир, щоб наші хлопці і дівчата, які захищають зараз всі місця, були живі і здорові і мали можливість жити у своїх домівках, відбудувати свої житла, працювати і жити.»


    ucra-grupul-zorea.png

    На заході були також присутні румунські актори, письменники та співаки, прихильники Бухарестської філії СУРу. Вони були одягнені в гарних українських вишиванках у знак соіларності з українських народом та поваги до українських традицій. «У нашому традиційному одязі є чимало спільних елементів. Кожен з нас повинен більше поважати свої традиції, щоб не втрати прадідівський скарб» – зазначила актриса Магда Бическу. Кантавтор та гітарист Ніку Нікушор розвеселив також присутню публіку своїм чудовим виконання. Після завершення заходу, присвяченому вишиванці, відбулась акція протесту проти війни перед Посольством Росії в Бухаресті, а потім акція солідарності з українським народом перед Посольством України.

    У вівторок, 17 травня 2022 року Жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії організувала перший культурний захід «Заспіваймо разом!». Новообрана голова цієї організації, яка діє при Бухарестській філії СУР, пані Наталія Панчик Колотило розповідає про мету цього заходу та плани жіночої організації на майбутнє: «Я дуже задоволена як пройшла подія. До нас завітали переселенці з України. Я дуже рада, що вони змогли прийти. Я дуже бажала, щоб і вони були присутні на нашому заході «Заспіваймо разом». Подружжя професійних музикантів з України чудово виступили з авторськими піснями та іншими українськими піснями. Нам було дуже приємно слухати українську музику на такому високому рівні. Виступив також наш бухарестський вокальний гурт «Зоря» з українськими піснями і потім всі присутні разом співали гімн України та українські народні пісні. А це був дуже приємний момент для мене та, думаю, для всіх присутніх. Була дуже гарна атмосфера. Були і діточки, які малювали, гралися та співали разом з нами. На заході були присутні також голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький та голова Бухарестської філії СУР-у Михайло Трайста, яким щиро дякую за підтримку. Ми маємо намір у майбутньому ще організувати такі заходи. Будемо робити репетиції, щоб відновити та доповнити наш вокальний гурт «Зоря». Ми запрошуємо до гурту також українців з України, котрі люблять співати, можливо це їм допоможе трохи забути про те горе, яке переживають. Я думаю, що їм стане легше на душі, співаючи разом з нами.»


    ucra-traista-petretchi.png

    Наразі весь український народ переживає важкі часи, але культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше, – ствердив Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який був присутній на заході Заспіваймо разом: «Мені дуже приємно сьогодні бути разом із вами і бачити, що жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії підтримує або організує такі заходи за участі українських переселенців. Такі події ми організовууємо у всіх повітах, тому що зараз дуже важливо, щоб українці, незважаючи якщо ми говоримо про тих, які живуть в Україні або які переселилися через те, що трапляється сьогодні в Україні, співпрацювали, щоб пізнавали один одного та що є найголовніше, щоб були об’єднані, так як і зараз весь світ об’єднаний для того щоб підтримувати Україну. Я впевнений, що там де буде єдність там буде звичайно і перемога. Хочу привітати в першу чергу жіночу організацію за таку прекрасну ідею, за те, що хоча нещодавно відбулась конференція, на якій був обраний новий провід, ви вже працюєте і я цим горжусь, це дуже добре і сподіваюся, що таку ініціативу ми побачимо і в інших філіях. Цього тижня почне серія благодійних концертів, організованих Союзом українців Румунії для підтримки України та українського народу. Концерти будуть організовані у Сучавському, Марамороському і Тіміському повітах, а також в столиці Бухаресті в понеділок. Запрошуємо і вас із цієї нагоди. Я впевнений що культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше. Хоча тепер зовсім нелегкий період, ми бачимо, що пісня взагалі де б вона не була, вона більше заохочує нас і дає нам сили.»


    ucra-artisti-ucraineni.png

    Кирил зі своєю дружиною Ганною й своїми діточками прибули до Румунії з Одеси та знайшли притулок саме у Бухаресті. Вони ходять до Бухарестської української православної церкви. На заході «Заспіваймо разом» вони прийшли зі цікавості, але враження, які склались у них чудові. Кирил Мазур: «Коли я сюди їхав, я навіть не сподівався на те, що я тут побачу і почую. Я думав, що це буде якийсь концерт, що там хтось виступить, а тут з’явилася ціла сім’я, справжня сім’я, люди, які люблять Україну, люблять українську пісню. Все дуже по-сімейному, по-домашньому. Я відчув стільки радості, стільки якоїсь спорідненості. Мені дуже сподобалося. Ми виконали з жінкою дві пісні: перша це була авторська пісня моєї жінки «Україна», вона сама її написала 20 років назад, а другу пісню ми співали «При долині кущ калини». Ну, і разом ми співали всі пісні, які співалися тут, не всі я знаю, але я хочу вчитися.»


    ucra-eveniment.png

  • Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР

    Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР


    Українці зі всього світу відзначають щороку в третій четвер травня «День вишиванки». Це свято покликане носити народний вишитий традиційний одяг, зберігати, шанувати та популяризувати українські народні традиції. Вишиванка це не лише важлива складова українського одягу, вона є символом краси, щасливої долі, вона символізує родинну пам’ять, а також єдність українців та зв’язок між поколіннями. Саме тому українці ставляться до вишиванки як до святині. Вишиванки передаються з покоління в покоління та бережуться як скарби.

    Але у сьогоднішньому модерному світі не всі мають можливість пишатися вишиванкою, успадкованою від своєї матері або бабусі. Однак ще є жінки, які шиють український традиційний одяг та інші вишивки, в тому числі вишиванку з різними візерунками та мотивами, характерними кожному регіоні. Сьогодні вишиванку можна також придбати на ярмаках або в магазинах. Головним є той факт, що значення вишиванки залишилося та що саме вишиванці був присвячений спеціальний день. Вперше це свято з’явилося у 2006 році, коли одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відзначати День вишиванки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того ж року декілька студентів та викладачів Чернівецького університету одягли вишиванки, а згодом свято набуло міжнародних масштабів.


    Члени Бухарестської філії Союзу українців Румунії разом зі українськими переселенцями та своїми друзями румунами також відзначили «День вишиванки». Відкрив захід голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста, який розповів присутнім, одягненим у гарний традиційний одяг, про те, як з’явилося це свято та про його значення. Своєю чергою перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей відмітив значення вишиванки, зокрема як елемент єдності українців та зв’язку між поколіннями: «Вишиванка є дуже важливим елементом єдності українців зі всього світу. Отже, Союз українців Румунії приєднався до українців, які проживають у майже 50 країн світу і святкує цей символ єдності та елемент зв’язку між поколіннями українців. Будемо надіятися, що ми, в нашу чергу, так як робили наші попередники зможемо передати наступному поколінню цю нашу прекрасну традицію. Як доказом є молоде покоління Тіміського повіту, яке сьогодні присутнє на нашій події.»


    ucra-traista-si-moisei.png

    Учитель релігії Василь Білан з Лугожу Тіміського повіту прибув з групою учнів, які вивчають українську рідну мову в Ліцеї імені Юлії Гашдеу в місті Лугож та у Восьмирічній школі в селі Штюка. Учні виконали кілька віршів та українських пісень. Вчитель Василь Білан поділяється своїми враженнями від участі у цьому заході: «Я дуже радий, що ми приїхали тут в Бухаресті з нашими учнями. Ми дякуємо дуже гарно, що нас запросили брати участь у цій події, присвяченій вишиванці. Ми з великими емоціями виконали пісні та співали, одягнені у наш традиційний одяг з Банату. Ми співали гарні пісні для України, тому що Україна тепер дуже смутна.»

    Пані Ірина зі своїми дівчатками Моною та Міллою з міста Запоріжжя знайшли тимчасовий прихисток в Бухаресті. Вона працювала волонтеркою на Північному вокзалі Бухареста та дуже рада, що знайшла у Бухаресті українську громаду щирих і привітних людей: «Я дуже була здивована, що в Румунії є українська діаспора, яка вшановує нашу вишиванку, пам’ять українських письменників, Це зворушливо аж до сліз. Багато жінок та чоловіків розмовляють, читають та жартують українською мовою. Пан Михайло пишить українські книжки. Він дав мені та моїм дочкам, яким 13 та 7 років, українські книжки. Тепер ми маємо можливість читати в Румунії українські книжки. Дуже зворушливо у такий непростий час для України чути українську мову тут. Я дуже дякую всім людям, румунам, котрі допомагають біженцям з житлом, з харчами або просто провести час разом. Дуже поважаю всіх, хто допомагає. Я волонтирила на Північному вокзалі Бухареста і бачила багато румунів, які приходили і допомагали. Вони безкоштовно працювали по 10 годин щодня, перекладали та допомагали з житлом, транспортом, тому що чимало українців йдуть далі до інших країн, наприкалад до Франції, Німеччини. Перше бажання для всіх українців, щоб настав мир, щоб наші хлопці і дівчата, які захищають зараз всі місця, були живі і здорові і мали можливість жити у своїх домівках, відбудувати свої житла, працювати і жити.»


    ucra-grupul-zorea.png

    На заході були також присутні румунські актори, письменники та співаки, прихильники Бухарестської філії СУРу. Вони були одягнені в гарних українських вишиванках у знак соіларності з українських народом та поваги до українських традицій. «У нашому традиційному одязі є чимало спільних елементів. Кожен з нас повинен більше поважати свої традиції, щоб не втрати прадідівський скарб» – зазначила актриса Магда Бическу. Кантавтор та гітарист Ніку Нікушор розвеселив також присутню публіку своїм чудовим виконання. Після завершення заходу, присвяченому вишиванці, відбулась акція протесту проти війни перед Посольством Росії в Бухаресті, а потім акція солідарності з українським народом перед Посольством України.

    У вівторок, 17 травня 2022 року Жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії організувала перший культурний захід «Заспіваймо разом!». Новообрана голова цієї організації, яка діє при Бухарестській філії СУР, пані Наталія Панчик Колотило розповідає про мету цього заходу та плани жіночої організації на майбутнє: «Я дуже задоволена як пройшла подія. До нас завітали переселенці з України. Я дуже рада, що вони змогли прийти. Я дуже бажала, щоб і вони були присутні на нашому заході «Заспіваймо разом». Подружжя професійних музикантів з України чудово виступили з авторськими піснями та іншими українськими піснями. Нам було дуже приємно слухати українську музику на такому високому рівні. Виступив також наш бухарестський вокальний гурт «Зоря» з українськими піснями і потім всі присутні разом співали гімн України та українські народні пісні. А це був дуже приємний момент для мене та, думаю, для всіх присутніх. Була дуже гарна атмосфера. Були і діточки, які малювали, гралися та співали разом з нами. На заході були присутні також голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький та голова Бухарестської філії СУР-у Михайло Трайста, яким щиро дякую за підтримку. Ми маємо намір у майбутньому ще організувати такі заходи. Будемо робити репетиції, щоб відновити та доповнити наш вокальний гурт «Зоря». Ми запрошуємо до гурту також українців з України, котрі люблять співати, можливо це їм допоможе трохи забути про те горе, яке переживають. Я думаю, що їм стане легше на душі, співаючи разом з нами.»


    ucra-traista-petretchi.png

    Наразі весь український народ переживає важкі часи, але культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше, – ствердив Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який був присутній на заході Заспіваймо разом: «Мені дуже приємно сьогодні бути разом із вами і бачити, що жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії підтримує або організує такі заходи за участі українських переселенців. Такі події ми організовууємо у всіх повітах, тому що зараз дуже важливо, щоб українці, незважаючи якщо ми говоримо про тих, які живуть в Україні або які переселилися через те, що трапляється сьогодні в Україні, співпрацювали, щоб пізнавали один одного та що є найголовніше, щоб були об’єднані, так як і зараз весь світ об’єднаний для того щоб підтримувати Україну. Я впевнений, що там де буде єдність там буде звичайно і перемога. Хочу привітати в першу чергу жіночу організацію за таку прекрасну ідею, за те, що хоча нещодавно відбулась конференція, на якій був обраний новий провід, ви вже працюєте і я цим горжусь, це дуже добре і сподіваюся, що таку ініціативу ми побачимо і в інших філіях. Цього тижня почне серія благодійних концертів, організованих Союзом українців Румунії для підтримки України та українського народу. Концерти будуть організовані у Сучавському, Марамороському і Тіміському повітах, а також в столиці Бухаресті в понеділок. Запрошуємо і вас із цієї нагоди. Я впевнений що культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше. Хоча тепер зовсім нелегкий період, ми бачимо, що пісня взагалі де б вона не була, вона більше заохочує нас і дає нам сили.»


    ucra-artisti-ucraineni.png

    Кирил зі своєю дружиною Ганною й своїми діточками прибули до Румунії з Одеси та знайшли притулок саме у Бухаресті. Вони ходять до Бухарестської української православної церкви. На заході «Заспіваймо разом» вони прийшли зі цікавості, але враження, які склались у них чудові. Кирил Мазур: «Коли я сюди їхав, я навіть не сподівався на те, що я тут побачу і почую. Я думав, що це буде якийсь концерт, що там хтось виступить, а тут з’явилася ціла сім’я, справжня сім’я, люди, які люблять Україну, люблять українську пісню. Все дуже по-сімейному, по-домашньому. Я відчув стільки радості, стільки якоїсь спорідненості. Мені дуже сподобалося. Ми виконали з жінкою дві пісні: перша це була авторська пісня моєї жінки «Україна», вона сама її написала 20 років назад, а другу пісню ми співали «При долині кущ калини». Ну, і разом ми співали всі пісні, які співалися тут, не всі я знаю, але я хочу вчитися.»


    ucra-eveniment.png

  • Українці Румунії солідарні з Україною

    Українці Румунії солідарні з Україною

    27 лютого 2022 року Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела у столиці Румунії Бухаресті акцію на підтримку України та засудження агресії Росії.


    Акція солідарності з українським народом пройшла перед Посольством України в Бухаресті. У ній взяли участь члени української громади в столиці Румунії, викладачі та студенти відділення «Українська мова та література» Факультету іноземних мов Бухарестського університету.


    Учасники тримали український прапор, виконали Державний Гімн України та вигукували гасла проти війни.