Tag: взаємини

Європейський Союз повинен продовжувати послідовну підтримку зусиль з модернізації та здійснення реформ шістьма країнами «Східного партнерства». На цьому наполягав Президент Румунії Клаус Йоханніс на V-му Саміті «Східного партнерства», якій пройшов минулого тижня в Брюсселі. Клаус Йоханніс привернув увагу на той факт, що недостатньо лише вимагати від своїх партнерів здійснення реформ без надання Євросоюзом всієї необхідної підтримки з цього приводу.

У Брюсселі глава Румунської держави представив конкретні досягнення, які, на його думку, мають бути досягнуті безпосередньо на користь громадян, які повинні бути основними бенефіціарами «Східного партнерства» у перспективі 2020 року. 20 завдань до 2020 року, виконання яких мають відчути громадяни східних сусідів ЄС – це найважливіший результат Саміту «Східного партнерства», – заявив Клаус Йоханніс.

З іншого боку, європейський курс Республіки Молдова та освіта румунською мовою в Україні стали центральними темами, двосторонніх зустрічей, які Клаус Йоханніс провів в кулуарах саміту у Брюсселі з прем’єр-міністром Р.Молдова Павлом Філіпом та з Президентом України Петром Порошенком.

Незважаючи на певне напруження в румунсько-українських відносинах в останні місяці, викликане українським «мовним законом» Клаус Йоханніс висловив готовність до діалогу зі своїм українським колегою для вирішення цього надто чутливого питання. «Я провів двосторонню зустріч і, звісно, порушив тему освіти румунською мовою для румунів в Україні. Ви знаєте, що тривають дискусії і має місце обговорення нового закону «Про освіту», який схвалив Парламент України. У цьому питанні, я сказав президенту Порошенку, що ця тема для нас дуже важлива і ми повинні знайти рішення. Він пообіцяв врахувати всі рекомендації Венеціанської комісії про внесення змін до законодавства в цій галузі. По-друге, я також попросив аби, перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з представниками румунської меншини в Україні. Президент Порошенко погодився з моїми проханнями і я думаю, що ми зможемо рухатися по шляху вирішення.»

На запитання журналістів чи була обговорена тема візиту до України, наміченого на жовтень, але який Президент Румунії відклав після прийняття Верховною Радою України нового закону «Про освіту» Клаус Йоханніс відповів: «Цей візит буде обговорений після того, як ми вирішимо проблему освіти румунською мовою. Водночас, аби уникнути неясності скажу, що я відклав свій візит, щоб дати дуже серйозний і чіткий сигнал про те, що це для нас дуже серйозна справа, але, очевидно, як я, так і інші, всі ми продовжуємо переговори, щоб вирішити цю проблему. Не подумайте, що хтось удає із себе ображеного і ми не говоримо. Ні, ми говоримо, у нас є спільні проекти, але це питання настільки важливе для нас, що інші теми були поставлені «в режим очікування» доти, доки не буде вирішена ця проблема.»

Відповідаючи на запитання українського журналіста, чи може цей конфлікт мати вплив на взаємини України та ЄС Клаус Йоханніс сказав, що це викликає занепокоєння, але додав, що він оптиміст й сподівається на знайдення хорошого, гідного та досяжного рішення.

Тим часом Румунія та Україна продовжують співпрацю в інших сферах, а в цьому році у військовому параді до Національного Дня Румунії – 1 грудня уперше візьмуть участь й українські військовослужбовці.

Парламент Румунії не підтримав вотум недовіри уряду

Коаліційний уряд Румунії, до складу якого входять Соціал-демократична партія (СДП) й Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), приведений до присяги в кінці червня, на цьому тижні успішно пройшов випробування «на міцність», після того як правоцентристська опозиція ініціювала вотум недовіри. Резолюцію підтримали лише 159 народних обранців з мінімально необхідних 223. Ініційований парламентаріями Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румнуію», Партії «Народний рух» та кількома незалежними депутатами й сенаторами, документ вимагав відставки кабінету міністрів на чолі з соціал-демократом Міхаєм Тудосе через спантеличення економіки та правової системи країни й погіршення життєвого рівня населення. Зокрема, стверджують опозиційні сили, останні зміни до Податкового кодексу, що перекладають з роботодавця на плечі працівника обов’язкові соціальні відрахування та зменшення податку на прибуток з 16% до 10% з 1 січня 2018 року, матимуть руйнівні наслідки для економіки країни. У відповідь прем’єр-міністр заявив, що завдяки податковій реформі в наступному році буде більше коштів у держбюджеті й Пенсійному фонді, а компанії матимуть в розпорядженні спрощену процедуру роботи з державою. Міхай Тудосе запевнив, що проект Державного бюджету на 2018 рік буде незабаром завершено, а місцеві органи влади матимуть необхідні кошти, щоб не підвищувати податки.

Правосуддя у Румунії

Національний антикорупційний директорат Румунії наклав арешт на всі активи та рахунки спікера Палати депутатів та лідера найбільшої правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, з метою відшкодування шкоди в розмірі понад 27 мільйонів євро у кримінальному провадженні за фактами створення організованого злочинного угруповання та зловживання службовим становищем. У цій кримінальній справа, треті порушеній проти лідера соціал-демократів, прокурори розслідують привласнення коштів з європейських фондів, виділених на ремонт доріг повітового значення, коли Драгня був головою Телеорманської повітової ради. Вважаючи себе жертвою брудної політичної кампанії Лівіу Драгня днями заявив: «Я був мішенню для нападів кожного разу, коли Соціал-демократична партія намагалася зробити щось важливе для Румунії. Тепер мене використовують, щоб перешкодити внесенню змін до системи правосуддя.» Ця суперечлива законодавча ініціатива правлячої коаліції була піддана гострій критиці гормадянським суспільством, опозицією, суддями й прокурорами, а також президентом Клаусом Йоханнісом. Серед тих, хто стверджує, що на сьогодні немає ніяких підстав для такого поспіху і яких дуже багато, налічується й головний прокурор Національного антикорупційного директорату Лаура Кодруца Кьовеші, яка скаржиться на відсутність прозорості у процесі розробки нових законів про внесення змін в систему правосуддя. «Жоден румунський суддя чи прокурор не заперечує наявність певних проблем, які мають бути усунені в цих трьох законах: проблеми пов’язані з кар’єрою суддів і прокурорів, з просуванням по кар’єрі, інші проблеми. Але всі судді та прокурори піддали гострій критиці спосіб в який у парламенті намагаються прийняти ці зміни, в умовах повної відсутності прозорості, без будь-яких обговорень. Спостерігається спроба збільшити вплив Міністра юстиції на діяльність прокурорів, що серйозно вплине на незалежність прокурорів та не тільки, тобто опосередковано – і на незалежність суддів.»

Румунія купує ракетні комплекси Patriot

Румунія придбає сім американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, на загальну суму 3,9 млрд. доларів США. Міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що це дозволить забезпечити зміцнення національної та регіональної безпеки та сприятиме зміцненню румунсько-американського двостороннього стратегічного партнерства: «Стратегічне партнерство між Румунією та США, започатковане 11 липня 1997 року, було й є важливою складовою зовнішньої політики Румунії, а також ефективним інструментом підтримки національних зусиль у сфері оборони. У той же час ця закупівля призведе до посилення військового співробітництва між Румунією та США, передачі чутливих технологій та інформації, збільшення довіри між двома союзниками.» Ракетний комплекс Patriot вважається найефективнішим у світі, він оснащений найсучаснішими ракетами та має високопродуктивну радарну систему, здатну виявляти запущену противником ракету в рекордно короткі строки і в лічені секунди реагувати на загрозу.

Зустріч президентів Румунії та України в Брюсселі

У п’ятницю в кулуарах П’ятого Саміту Східного
партнерства в Брюсселі відбулася зустріч президентів Румунії та України Клауса
Йоханніса й Петра Порошенка. Центральною темою розмови стала
проблема освіти румунською мовою в Україні. Клаус Йоханніс сказав Петру
Порошенку, що ця тема надзвичайно важлива для румунської сторони і попросив
свого українського візаві перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання
румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з
представниками румунської меншини в Україні. За словами Йоханніса Петро
Порошенко пообіцяв врахувати усі рекомендації Венеціанської комісії. У свою
чергу Президент України Петро Порошенко під час зустрічі висловив вдячність
Президентові Румунії за незмінну підтримку територіальної цілісності та
суверенітету України та за співавторство Румунії українського проекту Резолюції
ГА ООН «Становище у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та
міста Севастополь (Україна)», який буде розглядатися Генеральною Асамблеєю ООН у
грудні 2017 року. У вересні після прийняття Верховною Радою України нового
закону про освіту Президент Румунії скасував намічений на жовтень офіційний
візит до Києва, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт суперечить взаємним
благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою.

Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус»

У Бухаресті на цьому тижні проходить Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус – повчальна книга». Радіо Румунія виступає організатором заходу, який вже багато років є знаковим як для фахівців у цій сфері, так і для широкої громадськості. У цьому році з 22 по 26 листопада сотні учасників запланували проведення понад 800 подій. На ярмарку представлено десятки тисяч книг та передбачено презентації звичайних та аудіокниг, зустрічі з відомими авторами, письменниками, істориками, редакторами, перекладачами, критиками, політологами, журналістами, фотографами тощо. Почесним гостем ярмарку в цьому році є не країна, а Європейська Комісія. Цим самим організатор вирішив відзначити декілька ювілейних дат: десяту річницю вступу Румунії в ЄС Румунії, 30-річчя запуску програми Erasmus та 60-річчя підписання Римського договору, який заснував європейську спільноту. Почесним головою Міжнародного книжкового ярмарку «Гаудеамус» у цьому році є видатний румунський драматург і журналіст, який проживає у Франції Матей Вішнєк.

У середу 18 жовтня відбулась телефонна розмова Президента Румунії Клауса
Йоханніса та Президента України Петра Порошенка, на прохання останнього.

Основною темою
дискусії став нещодавно прийнятий Закон України «Про освіту», – повідомила прес-служба
Адміністрації Президента Румунії.

Клаус Йоханніс висловив різке незадоволення прийняттям закону,
що негативно позначиться на праві осіб, які належать до національних меншин в
Україні, включаючи румунської, навчатися рідною мовою. Він зазначив, що перед
цим кроком мала б бути проведена консультація з представниками національних
меншин в Україні та сусідніми країнами, з якими ці меншини пов’язані.

Глава Румунської
держави також підтвердив позицію румунської сторони стосовно тексту статті 7 закону,
яка в нинішній редакції значно обмежує права осіб, які належать до румунської
меншини на освіту рідною мовою. Він закликав Петра Порошенка сприяти виконанню Україною
своїх зобов’язань перед румунською стороною щодо дотримання відповідних
міжнародних норм та стандартів у сфері захисту прав нацменшин.

Президент Румунії
наголосив на необхідності уникнення негативних наслідків нового
нормативно-правового акту на рівень та якість навчання румунською мовою, підкресливши,
що викладання офіційної мови держави, в якій проживають меншини, не повинно здійснюватися
на шкоду рідній мові меншин.

З іншого боку Клаус
Йоханніс скористався цією можливістю, щоб підтвердити підтримку Румунією європейського
курсу й територіальній цілісності
України.

У свою чергу Президент
України зазначив, що в повній мірі розуміє занепокоєння румунської сторони і
передав тверду готовність української влади знайти рішення проблем, викликаних
прийняттям закону, з тим, щоб на завадити праву румунської меншини навчатися рідною
мовою. Петро Порошенко також запевнив, що висновки Венеціанської комісії щодо Закону
«Про освіту» будуть впроваджені офіційним Києвом.

У цьому контексті
Петро Порошенко знову запросив Клауса Йоханніса відвідати Україну. Президент
Румунії прийняв запрошення, але додав, що здійснить візит, який був намічений
на жовтень та відкладений румунською стороною через прийняття закону про
освіту, після усунення проблем, викликаних вказаним нормативно-правовим
актом.

На тлі значного покращення в останні роки двосторонніх відносин між Румунією та Україною та в умовах, коли в Бухаресті все частіше звучали думки про те, що настав час надати румунсько-українським стосункам стратегічного характеру, українська влада зробила несподіваний для свого сусіда крок. 5 вересня Верховна рада України прийняла новий закон про освіту, згідно яким з 2020 році в Україні перестануть існувати середні школи з мовою викладання національних меншин.

Таке несподіване рішення Києва, викликало стурбованість у Румунії на всіх рівнях, адже мова йде про кілька десятків шкіл з румунською мовою викладання і про навчання десятків тисяч дітей етнічних румунів в Україні. Тим більше, що наприкінці серпня у Києві з офіційним візитом побувала Міністр з питань закордонних румунів Андрея Пестирнак, а тема розвитку освіти національних меншин стала однією з центральних під час зустрічей з чільними українськими посадовцями. Зокрема під час дискусії з Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич та главою українського МЗС Павлом Клімкіним Андрея Пестринак заявила, що Румунія зацікавлена у збереженні самобутності етнічних румунів, які проживають в Україні, яких закликала бути лояльними громадянами своєї держави та підтримала необхідність належного володіння українською мовою усіма громадянами України.

Водночас Бухарест був здивований не власне законом, а текстом статті 7 про мову у сфері освіти, яка значно звужує чинні мовні права національних меншин, гарантуючи лише право на здобуття освіти мовою відповідної національної меншини лише на рівні дошкільної й початкової освіти. «Глибоке розчарування в Бухаресті викликала відсутність попередніх та серйозних дискусій з румунами в Україні довкола такого важливого питання, той факт, що заяви українських чиновників, які запевняли нас та інших європейських партнерів, що права осіб, які належать до національних меншин не будуть обмежені, не відповідають правді, а процедура прийняття закону була настільки непрозорою, що викликає серйозні знаки запитання про наміри авторів цієї вже сумнозвісної статті 7» – заявив в інтерв’ю агентству MEDIAFAX Державний секретар МЗС Румунії Віктор Мікула.

До речі румунський дипломат очолив румунську делегацію, яка 13 вересня відвідала Київ для участі у першому за 10 років засіданні змішаної Міжурядової румунсько-української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Румунська сторона закликала українську владу запитати думку Венеціанської комісії і Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, перш ніж направити новий закон на підпис Президенту України. Так само була озвучена готовність румунської сторони до пошуку, в співпраці з компетентними органами України, рішень щодо забезпечення права на освіту румунською мовою для осіб, які належать до румунської меншини в Україні.

Стаття 7 закону про освіту продовжує викликати велике занепокоєння в Румунії на всіх рівнях. Кілька десятків членів ряду неурядових організацій провели перед посольством України в Бухаресті протест, стверджуючи, що українська влада порушує положення Базового договору між двома країнами, що був підписаний у червні 1997 року. Сенатор Віорел Бадя, доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи із забезпечення прав національних меншин стверджує, що ці поправки порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, а також двосторонні угоди, укладені Україною з державами, що мають національні меншини на своїй території.

У свою чергу лідер найбільшої правлячої партії і спікер Палати депутатів Лівіу Драгня наголосив на праві румунів, які компактно проживають в Україні навчатися рідною мовою. «Це, на мій погляд, дуже важлива тема, оскільки мова йде про право на навчання румунських дітей, етнічних румунів, які проживають в Україні. Там живуть 400 000 румунів і ми вирішили в терміновому порядку у середу схвалити склад делегації парламентаріїв, які відвідають Україну, в надії, що ми зможемо переконати Президента України не підписувати цей закон, оскільки це дуже небезпечний прецедент. Ми як і раніше підтверджуємо свою готовність підтримати європейський курс України.»

У ці дні в Бухаресті відбулася й конференція «SOS румуни в Україні», учасники якої обговорили подальшу долю румунських громад в Україні. Академік Васіле Терицяну з Чернівців вимагає дотримання Конституції України та законодавства в сфері захисту прав національних меншин. «Ми хочемо користуватися правами, які європейська спільнота надає національним меншинам і, зокрема, як це прописано в Конституції України: правом на навчання рідною мовою на всіх рівнях, починаючи з дитячого садка і до вищих навчальних закладів.» А Влад Кубряков, генеральний секретар Фонду румунських організацій з Центральної та Південно-Східної Європи закликав Бухарест до більш рішучих дій, за прикладом Польщі, Угорщини та Болгарії: «Нам треба обдумати як реагувати на цей виклик, побачити, що можна робити конструктивно, адже мова йде про культурну безпеку румунської нації.»

На спільному засіданні Палати депутатів і Сенату, румунські парламентарії одноголосно схвалили Декларацію, згідно з якою «Парламент висловлює стурбованість новим українським законом про освіту, який серйозно обмежує право етнічних румунів в Україні на навчання рідною мовою, що пробудило глибоку стурбованість в Румунії.» Парламент Румунії закликає вирішити якомога швидше ситуацію, що склалася, відповідно до принципу добросовісності, в дусі співробітництва на основі діалогу, в тому числі з суворим дотриманням європейських стандартів в галузі захисту національних меншин, багатосторонніх і двосторонніх угод, підписаних Україною. Так само було прийняте рішення в терміновому порядку направити до Києва делегацію депутатів і сенаторів Румунії, які мають зустрітися зі своїми українськими колегами у спробі переконати українських політиків і, передусім Президента України Петра Порошенка, у необхідності накласти вето на новий закон про освіту. До складу делегації увійдуть 19 членів, що представлятимуть усі фракції румунського парламенту.

У вівторок на полях Генеральної Асамблеї ООН міністри закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та Павло Клімкін знову обговорили це питання. Глава румунської дипломатії знову висловив стурбованість ситуацією в українських школах з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту. Теодор Мелешкану наголосив на необхідності вжиття заходів для забезпечення дотримання міжнародних норм і стандартів, та, в цьому контексті, взяв до відома запевнення свого українського колеги в тому, що впровадження нового закону здійснюватиметься узгоджено з румунською громадою в Україні та румунською стороною, з тим щоб новий закон не мав негативних наслідків на рівень і якість навчання рідною мовою.

У квітні
цього року указом Президента України Петра Порошенка Послом України в Румунії
був призначений Олександр Баньков, який в інтерв’ю Всесвітній службі Радіо
Румунія з нагоди 26-ї річниці незалежності України розповів про співпрацю між Бухарестом
і Києвом та про величезний поступ в румунсько-українських відносинах.

– Пане Посол, цього
року ми відзначаємо 25 років від встановлення румунсько-українських
дипломатичних відносин і 26 років від проголошення незалежності України. На тлі
радикальних змін в українському суспільстві упродовж останніх двох-трьох років
динаміка відносин між Румунією та Україною помітно посилилася. На Вашу думку,
яким є головний підсумок румунсько-українського співробітництва упродовж цього
періоду?

– По-перше,
хочу сказати, що наші двосторонні відносини, яким формально цього року
виповнилося 25 років, вони набагато давніші. Це, в першу чергу, стосунки між
людьми, які проживали на одній території, які проживають на сьогодні по обидва
боки кордону, це два сусідні народи зі схожою культурою, з дуже схожим, я би
сказав близьким ставленням до цінностей, до потреб дружнього і партнерського
співіснування. Звичайно наша спільна історія двосторонніх взаємин, вона має
різні періоди, і в різні періоди політичний вплив на ці відносини мав свої
наслідки, і позитивні, і негативні. Останні зміни в українському суспільстві
після Революції гідності, це ті зміни, яких країна очікувала досить довго, які
далися і продовжують даватися ціною дуже високою, ціною людських життів, ціною
страждань українців, які були вимушені залишити свої домівки і людей,
українських воїнів, які на сьогодні відстоюють незалежність і суверенітет та
боронять територію України від російських загарбників. Але країна розвивається
і країна стала на шлях реформ, які беззастережні, яким немає альтернативи, бо
це питання розвитку країни, питання виживання і питання збереження української
національності, української ідентичності, в якій, відповідно, присутній і
румунський етнос.

Говорячи
про двосторонні відносини між Україною і Румунією протягом останніх трьох
років, я хочу відзначити надзвичайно позитивну динаміку, яка склалася як на
найвищому рівні, враховуючи контакти між нашими президентами, контакти на
урядовому рівні, хочу відзначити активізацію діалогу в принципі з усього
спектру питань, особливо тих, які довгий час, в силу різних обставин стосунків
між нашими державами, не просувалися або політизувалися і використовувалися
різними політичними силами для досягнення певних своїх інтересів, але це
блокувало фактично двосторонній діалог. На сьогодні ми вийшли на рівень, коли
взаємна зацікавленість у розв’язанні тих питань, які є у нас на порядку
денному, вона підтверджена як президентами двох країн, так і експертами на
урядовому рівні і на парламентському рівні. Ми можемо говорити про відновлення
і активізацію діалогу на рівні двосторонніх урядових комісій в питанні
дотримання прав осіб, які належать до національних меншин, чергове засідання
комісії після одинадцятирічної перерви невдовзі ми матимемо в Києві.
Черговий візит Президента Румунії до
України і зустріч в Києві з українським президентом, чергове засідання
українсько-румунської президентської комісії в її оновленому форматі, які ми
матимемо в цьому жовтні – це далеко не всі контакти, які відбуваються на різних
рівнях, це тільки основні найвищого і високого рівнів…

– Наскільки
мені відомо Ви мали досить насичений серпень, хоча це зазвичай період
відпусток…

– Я
чесно скажу, що дуже задоволений початком своєї роботи тут, не дивлячись на те,
що період відпусток він дійсно видався гарячим, але не сонці, на пляжі,
а в Бухаресті і працюючи з різними делегаціями в рамках різних засідань і
комісій. Я дуже задоволений тим, що як з українського боку, так і румунського боку
демонструється абсолютно щира і відверта готовність до розвитку діалогу,
налаштованість на конструктивну співпрацю і налаштованість, в першу чергу, на
результат.

– У
параді до Дня Незалежності України взяли участь підрозділи кількох країн НАТО,
в тому числі Румунії. Як Ви оцінюєте цей факт, а також постійну готовність
офіційного Бухареста просувати інтереси України та сприяти її інтеграції в ЄС й
допомогти офіційному Києву у впровадженні системних реформ?

– Говорячи
про участь румунських військових разом з представниками інших союзних країн
НАТО у військовому параді в Україні, можу лише сказати, що це чергове і дуже
приємне свідчення всебічної підтримки Румунією українського поступу в розвитку
країни і в реформах, в тому числі у військовій сфері. Я думаю, що Вам відомо,
що українські військові постійно беруть участь в спільних навчаннях, які
проводяться як на території Румунії, так і в Чорноморському регіоні за участі натівських сил, не тільки Румунії,
а й американців, британців і інших. У нас, у Збройних сил України існує чудова
співпраця з партнерами як з Румунії, так і з НАТО загалом, тому це абсолютно не
дивно, що і прапор Румунії, і румунські військові взяли участь в параді до Дня
незалежності, військовому параді в Києві як демонстрація підтримки,
солідарності й єдності з Україною і як свідчення того, що в Україні докорінні
зміни, які на сьогодні відбуваються, вони є позитивними, вони є поступальними,
але правильними, на шляху до, в тому числі посилення регіональної безпеки, в
чому зацікавлена як Україна, так і Румунія та інші крани регіону. Має бути
передбачуваність, має бути стабільність і має бути співпраця з орієнтиром на
спільні цілі і спільні цінності, а ті, хто не поділяє спільні цінності і цілі,
ну їм не має місця в рамках тієї регіональної безпеки, яку ми будемо створювати
незважаючи ні на що.

– У
ході минулорічної зустрічі в Бухаресті президенти Румунії та України обговорили
весь спектр румунсько-українських відносин у спробі надати нового імпульсу
двосторонній співпраці. Чи можна вже говорити про конкретні зрушення і які
галузі мають найбільший потенціал розвитку?

– Говорячи
про конкретні зрушення я б назвав, в перше чергу, відновлення нашого діалогу, діалогу між Києвом і Бухарестом з усього спектру двосторонніх питань і, що головне, і
Київ, і Бухарест віддані тому, щоб не уникати ніяких питань, які перебувають у
нас на порядку денному, навіть тих, які протягом довгого часу, більше двадцяти
років, не були вирішені. Але нова динаміка розвитку наших двосторонніх відносин
на сьогодні дозволяє з певним оптимізмом говорити про те, що з обох боків є
налаштованість на пошук взаємоприйнятних рішень і цей процес, він поступово, я
не говорю і не вірю в швидкі рішення, особливо тих питань, які довгий час у нас
перебувають на розгляді двох сторін, але є налаштованість на знайдення
взаємоприйнятних рішень і ці рішення будуть знайдені. Тому на сьогодні головним
результатом є активізація нашого діалогу і взаємодії на урядовому рівні, в
рамках двосторонніх комісій, на експертному рівні в рамках різних робочих груп,
є чудові ініціативи в туристичній галузі, у нас на розгляді є проект угоди про
співробітництво в туристичній сфері… Це, в першу чергу, міжлюдські контакти, це відкриття країни однієї для іншої, це прекрасна, різноманітна і чудова
Україна, про яку мають дізнатися і, яку мають побачити румуни, так само, це
чудова країна Румунія. З власного досвіду можу сказати, що тут дійсно є на що
подивитися і дійсно є чому здивуватися і користуючись нагодою хочу запросити
своїх співвітчизників до Румунії як на літній відпочинок, так і на зимовий
відпочинок та запропонувати румунським друзям відвідати Україну, побачити на
власні очі ті зміни, які відбуваються в країні і ту теплоту, з якою неодмінно
вас зустрінуть Україна.

– Пане
посол, дяку Вам за інтерв’ю і хочу побажати успіхів у Вашій дипломатичній
місії, яка стосується не лише Ваших дипломатичних завдань, а й зближення,
передусім, зближення двох країн і двох народів.

– Щиро
дякую Вам за запитання і за можливість поділитися своїми думками, перспективами
і планами зі слухачами. Всім бажаю гарного настрою!

Державний секретар МЗС
Румунії Александру Віктор Микула 27 червня прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного
посла України в Румунії Олександра
Банькова.

Александру Віктор Микула привітав
призначення українського посла, підкресливши особливу увагу, яку румунська
сторона приділяє розвитку двосторонніх відносин з Україною. Держсекретар
румунського зовнішньополітичного відомства представив стадію співпраці в різних
сферах і перелічив наявні можливості
для поглиблення транскордонного співробітництва.

Румунський дипломат підтвердив незмінну підтримку Бухарестом
територіальної цілісності і суверенітету України. Водночас він наголосив на важливості підтримки національних меншин і цінний внесок,
який румуни в Україні та українці в Румунії можуть зробити у всебічний розвиток
двосторонніх відносин.

Посол України висловив вдячність за незмінну підтримку Румунією територіальної цілісності, суверенітету України, а також жорстку позицію щодо необхідності збереження санкцій проти РФ до виконання нею Мінських домовленостей.

Сторони також обговорили порядок денний двосторонніх контактів на найближчу перспективу, зокрема проведення Румунсько-Української Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва та Змішаної міжурядової румунсько-української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

Висловлено обопільну налаштованість на подальшу активізацію двостороннього діалогу в інтересах обох держав.

Двоє румунів серед жертв нападу
в Лондоні

Двоє громадян Румунії налічуються серед жертв терористичного нападу, скоєного у середу в Лондоні. Теракт, у результаті якого кілька осіб
загинули і щонайменше 20 отримали поранення, був засуджений світовими
лідерами, від президента США, Дональда Трампа до канцлера Німеччини Ангели
Меркель, від президента Франції Франсуа Олланда до голови Європейської ради
Дональда Туска. До них приєднався і президент Румунії Клаус Йоханніс, який, під
час телефонної розмови з прем’єр-міністром Терезою Мей висловив повну
солідарність зі Сполученим Королівством. Британська поліція заарештувала кілька
підозрюваних і повідомила, що 52-річний нападник народився в Англії і став
послідовником радикального ісламу. Терорист за кермом автомобіля спочатку врізався
в групу пішоходів біля Вестмінстерського мосту в Лондоні, а потім, озброєний
ножем, намагався увійти до будівлі парламенту, де наніс смертельне поранення
поліцейському. Після цього нападника застрелили. Відповідальність
за теракт взяло на себе терористичне угруповання «Ісламська держава». Тереза
​​Мей оголосила, що рівень терористичної небезпеки e Великобританії залишається
на позначці «значний».

Про румунську юстицію в Страсбурзі
та Брюсселі

Румунія має внести зміни до законодавства, що
регулює інститут недоторканності та підвищити прозорість в сфері державних
закупівель, з тим щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією на державному
рівні, – заявила у понеділок в Страсбурзі головний прокурор національного
антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші на Конференції Групи держав
Ради Європи проти корупції (GRECO). Вона пояснила, що міністри мають
користуватися статусом недоторканності лише упродовж періоду своїх повноважень,
з тим, щоб після цього можна було продовжити розслідування корупційних дій. Лаура
Кодруца Кьовеші навела приклад міністра, підозрюваного в отриманні близько 45
тисяч євро хабара за сприяння в укладенні договорів ряду приватних компаній з
державними органами, але справа була закрита тому що парламент не підтримав
питання про його позбавлення недоторканності. З іншого боку, теж на цьому
тижні, у Комітеті з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (ЛІБЕ)
Європейського парламенту відбулася дискусія на тему демократії і справедливості
в Румунії, за участі міністра юстиції Тудорела Тоадера від румунського уряду, та ряду представників
громадянського суспільства.
Відповідна
зустріч була проведена після того як лівій уряд Румунії спробував внести ряд
змін до чинного кримінального законодавства, зокрема щодо часткової дезінкримінації певних корупційних
злочинів. Ця ініціатива призвела
до найбільших з часів антикомуністичної революції 1989 року вуличних протестів.

Спільне
засідання урядів Румунії та Р.Молдова

Уряди Румунії та
сусідньої Республіки Молдова у четвер у місті П’ятра Нямц (північний схід Румунії)
провели третє спільне засідання. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну сказав, що
Бухарест продовжить допомагати Кишиневу в процесі європейської інтеграції і, що
Румунія хоче взяти участь в приватизації молдовських державних підприємств. Його
молдовський візаві про-європеєць Павло Філіп запевнив, що Республіка Молдова дивиться
на Захід і продовжить виконувати Угоду про асоціацію з ЄС і впроваджувати
початі реформи. Засідання відбулося після того, як минулого тижня проросійський
президент Р.Молдова соціаліст Ігор Додон знову побував у Москві де повторив, що
розглядає можливість припинення угод про асоціацію і про вільну торгівлю з ЄС
та поглиблення відносин з Євразійським союзом, а також підтримав проект
федералізації Р.Молдова як варіант врегулювання конфлікту з сепаратистським
Придністров’ям.

ВРОК
схвалив програму оснащення ЗСР

Верховна рада оборони країни затвердила мандат Румунії
на участь у саміті НАТО в Брюсселі в кінці травня. Так само була схвалена оновлена
редакція програми модернізації Збройних
Сил Румунії, що стосується перетворення, розвитку і оснащення військ до 2026 року.
Рішення було прийняте на тлі виділення уперше в цьому році на оборону 2% ВВП. З іншого боку, посол США в Бухаресті Ганс Клем, заявив, що в липні у Румунії
пройдуть масштабні військові навчання, в яких візьмуть участь близько 30 тисяч
військовослужбовців НАТО. Як на двосторонньому рівні, так і в рамках НАТО,
відносини між румунськими і американськими військовослужбовцями є відмінними, -
додав американський дипломат.

Протести
залізничників і працівників поліції

Рух залізничного транспорту нормалізувався після стихійного
страйку залізничників, що призвело
до зупинки понад 150 поїздів.
Після переговорів з представниками транспортного відомства профспілки отримали
обіцянку, що залізничники отримають більшу зарплату після підписання у квітні
нового колективного договору. Зокрема, зарплатня працівників залізничного
транспорту зросте на 17% – 22%. І працівники поліції пікетували Міністерство
праці, а після переговорів з представниками влади отримали підвищення
заробітної плати. Таким чином, ті, хто отримує мінімальну зарплатню у розмірі 1450
леїв (близько 320 євро) отримають більший заробіток з 1 липня, коли вступить в
силу новий закон «Про Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати
праці працівників бюджетної сфери». Представники профспілок заявили, що зарплатня
деяких категорій поліцейських збільшиться на 100% протягом наступних чотирьох
років.

Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Крістіан-Леон Цуркану у
четвер зустрівся з міністром Інформаційної Політики України Юрієм Стецем.

У ході
дискусії сторони відзначили важливість і поглиблення співпраці між двома
країнами в інформаційній сфері, зокрема у нинішньому контексті регіональної
безпеки.

Було також підкреслено важливість взаємного пізнання та покращення
взаєморозуміння між народами двох сусідніх держав, як суттєвий елемент для
успішного подолання спільних проблем.

У зв’язку з цим Крістіан-Леон Цуркану та
Юрій Стець обговорили шляхи поширення в суспільстві об’єктивної інформації, в
тому числі за допомогою таких інструментів, як телевізійні канали іномовлення.

У ході зустрічі були розглянуті й аспекти пов’язані з новими типами загроз у
сфері інформаційної безпеки та ефективні способи боротьби з ними.

В останні роки спостерігається посилення активного діалогу між Румунією та
Україною і, попри наявність ряду невирішених проблем між двома країнами,
двосторонні відносини можна вважати налаштованими на конструктивну співпрацю, спрямовану
на пошук рішень чутливих проблем, подолання стану взаємної недовіри і
продовження всебічного співробітництва на взаємовигідних основах в різних сферах.

Це випливає і з дослідження «Відносини між Україною та Румунією: старі й
нові сприйняття. Перспективи співпраці», проведеного нещодавно двома
неурядовими організаціями: румунською Асоціацією «Про Демократія» та
українською Групою стратегічних та безпекових студій за фінансової підтримки
Фонду Ганса Зайделя.

Докладніше про це розповів український дослідник Сергій Герасимчук:
«Задумом роботи було провести серію інтерв’ю з українськими та румунськими
експертами на тематику двосторонніх відносин. З цією метою я був у Бухаресті,
протягом тижня мені організовували зустріч з експертами з різних галузей, а у
свою чергу Вівіана приїздила до Києва і так само зустрічалася з українськими
експертами. Потім їхні експертні враження, їхні експертні оцінки були
синтетизовані у суцільний текст і потім, на основі того, чого ми навчились у
колег та інформації, яку ми зібрали у колег, ми розробили низку рекомендацій
для двосторонніх відносин.»

Це дослідження є збіркою корисної інформації для всіх, хто зацікавлений
відносинами між Румунією та Україною і спрямоване на зміцнення співробітництва
між двома країнами із наголосом на вирішенні всіх чутливих питань шляхом діалогу.
Про це говорить менеджер проектів Асоціації «Про Демократія» Вівіана Ангел:
«Наші відносини упродовж часу коливалися між цілою низкою чутливих питань, але
було приємно констатувати, що вони були подолані. І наведу вам один приклад:
проблема довкола острова Зміїного. Експертні кола з обох
країн прийшли до висновку, що ця суперечка є добрим прикладом, успішним
прикладом того, як можна вирішити проблему за допомогою інструментів
міжнародного права і без негативних наслідків для відносини між двома державами.
Отже ми констатували, що сторони подолали конфліктну ситуацію і перейшли до
стадії розбудови співробітництва по іншим пунктам двостороннього порядку
денного, що представляють взаємний інтерес. Ми побачили, що маємо спільні
інтереси, особливо в Чорному морі, які, на жаль, обговорюються особливо в
громадянському суспільстві, в експертних групах і переважно в Бухаресті.»

Дослідження англійською мовою, що має в основі опитування експертів,
проведене Вівіаною Ангел у Києві та Сергієм Герасимчуком в Бухаресті, має на
меті заохочення та зміцнення відносин довіри між експертами та представниками
громадянського суспільства, зацікавленими в розвитку демократії і посиленні
безпеки в двох сусідніх країнах. Говорить Серігй Герасимчук: «Цією тематикою ми
займаємося уже довший час. З 2008 року у нас були проекти які, стосувалися
двосторонніх відносин і, безумовно, починаючи з 2014 року ми бачимо суттєве
покращення у двосторонніх відносинах. Це було значною мірою пов’язано з тим, що в
Україні відбулась Революція гідності і те, що помітно по оцінках наших
румунських колег, у них виникла значна емпатія до України, були експерти, які
говорили навіть про те, що Майдан дуже нагадував їм ’89-ий рік у Румунії, коли
вони повалили свого диктатора Чаушеску. Є певний прогрес і по тематиці
європейської та євроатлантичної інтеграції, Румунія була першою, хто
ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Румунія
активно підтримує нас на натівському напрямку, Румунія активно підтримує
політику санкцій ЄС, таким чином Румунія, фактично, доєдналася повною мірою до
Балтійських держав, до Польщі, які завжди стояли на нашому боці.»

Автори цієї роботи після розмови з
румунськими та українськими експертами прийшли до висновку, що немає
суперечливих питань, які б могли негативно вплинути на раціональний і
прагматичний підхід до їх вирішення, у більш широкому контексті безпеки в
Чорноморському регіоні. І хоча в Україні ще спостерігаються побоювання можливої
зміни позиції офіційного Бухареста до України після нещодавніх парламентських
виборів, вони безпідставні, з огляду на те, що закордонна політика Румунії в
останні понад 20 років була майже незмінною, а в парламенті більшість складають
ті самі політичні сили, що й до виборів. Сергій Герасимчук: «Були певні
застереження з боку українських експертів, які побоювалися, що зміна уряду в
Румунії може призвести до кардинальних змін політики, але наші румунські колеги
заспокоювали нас з цього приводу і казали, що незалежно від того який би уряд
не був у Бухаресті при владі і, яка політична сила не була б в Бухаресті при
владі, ми можемо говорити про те, що вона наврядчи буде проросійською, а відтак
ми можемо сподіватися, що вона буде проукраїнською.»

Цей факт підтвердила й Вівіана Ангел, яка додала, що Румунія та Україна
мають багато спільних інтересів в регіоні, а також – цінний досвід в різних
сферах, яким можуть поділитися між собою. «Немає підстав для занепокоєння тим,
що зміна влади в Бухаресті, зміна парламентської більшості призведе до зміни
нинішньої орієнтації. У цьому в мене немає жодного сумніву. Але подальша
розбудова співпраці залежить і від
наявних засобів, від фондів, які будуть виділені для багатьох проектів, які на
наш погляд можуть бути потенційно цікавими для обох сторін. Починаючи,
наприклад ідеєю спільного патрулювання в акваторії Чорного моря і завершуючи
різними культурними проектами, зосередженими на національних меншинах, на
інтеграції нацменшин. В Україні є кримськотатарська громада, у нас також є
етнічні татари. Як відомо, нещодавно представниця татарської громади стала
кандидатом на пост прем’єр-міністра Румунії. Отже, крім можливостей, які нам
надає наявність української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні,
нас об’єднує й присутність татарської громади в наших країнах. Ми можемо багато
чому навчитися один в одного.»

Особливе
місце на двосторонньому порядку денному є ситуація в Республіці Молдова та
придністровська проблема. Обидві країни зацікавлені в подальшому зближенні
Кишинева з ЄС, але після перемоги Ігора Додона на президентських виборах, зараз
важко передбачити, який саме геополітичний вектор обере Республіка Молдова. У
цьому питанні на думку Сергія Герасимчука в цьому питанні Румунію та Україну
зв’язує спільність інтересів: «Безумовно полем для спільного інтересу
залишається Республіка Молдова. І Україна, і Румунія зацікавлені в тому, щоби
Молдова лишалася на європейському шляху; і Україна, і Румунія зацікавлені в
тому, щоби на території Молдови було врегульовано Придністровський конфлікт з
повною повагою до суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова; І
Румунія, і Україна занепокоєні політикою президента Молдови Додона. Але, так
чи інакше, ми сподіваємося, що, оскільки є суголосність експертного поля, а
експерти мають певний вплив і на формування політики, то в даному випадку і
Україна, і Румунія виступають союзниками, виступають державами, які перебувають
в одному човні, мають спільний інтерес і, відповідно, будуть докладати спільних
зусиль для його досягнення.»

Отож на прикладі спільної роботи експертів та зміни позиції лідерів двох
сусідніх країн українці та румуни мають продовжувати змінювати упередження,
демонструвати готовність ламати стереотипи та сміливо разом діяти на благо двох
націй. Говорить Вівіана Ангел: «Ми не проводили національного репрезентативного
опитування, хоча було б дуже цікаве це зробити. Дійсно, ще є певні історичні
стереотипи, але на мою думку, далеко не весь широкий загал поділяє їх. На жаль,
ці стереотипи та упередження використовуються в своїх цілях радикальні сили або
зацікавлені треті сторони, яким на руку наявність прихованого конфлікту, якого
в дійсності не існує, він скоріше уявний. І ми добре знаємо, що погані
відносини між Румунією і Україною йдуть тільки на користь Росії.»

Дослідження «Відносини між Україною та Румунією: старі й нові сприйняття.
Перспективи співпраці», англійською мовою можна завантажити ТУТ.

У суботу, 29
жовтня 2016 року, міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску та міністр закордонних справ
України Павло Клімкін взяли участь у церемонії відкриття погруддя Тараса
Шевченка в місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту Румунії.

На церемонії відкриття погруддя Шевченка, глава
румунської дипломатії підкреслив його емблематичну роль в утвердженні української
культури і мови та наголосив на важливості української меншини в Румунії та
румунської в Україні, які є містком у відносинах між двома країнами. Погруддя було
зведено на кошти Союзу українців Румунії перед Українською православною церквою
в цьому місті.

Міністри
закордонних справ провели переговори з широкого кола питань. Зокрема, Лазер
Коменеску і Павло Клімкін обговорили пріоритетні напрями розвитку відносин між
Румунією та Україною із наголосом на
таких темах як: економіка, інфраструктура , транскордонне співробітництво,
пункти перетину кордону, міжлюдські контакти та національні меншини. Глава
румунського зовнішньополітичного відомства наголосив на необхідності зміцнення
двосторонньої договірно-правової бази, здатної підтримувати культурні обміни,
мобільність студентів і співробітництво в галузі освіти, в тому числі
автоматичне визнання дипломів.

Лазер Коменеску відзначив
послідовну підтримку Румунією євроінтеграційного курсу України, в тому числі щодо
лібералізації ЄС візового режиму для громадян України. Він сказав, що Румунія готова
надати всю необхідну допомогу і поділитись досвідом на всіх рівнях в складному
процесі реформ, що проводяться в Україні.

Теж у суботу
глава румунської дипломатії відвідав Консульство Румунії в Солотвині, яке запрацює
в листопаді. Глава МЗС Румунії зустрівся з представниками румунської громади в
Закарпатській області, зокрема з директорами шкіл і керівниками асоціацій.

Румунія підтримує подальші
реформи в Молдові і мирне врегулювання придністровського конфлікту. Таку заяву
зробив у четвер прем’єр-міністр Дачіан Чолош наприкінці свого офіційного візиту
до Кишинева. Він зазначив, що крім моральної підтримки, яку Румунія надає громадянам
Молдови, Бухарест виділив перший транш фінансової допомоги в розмірі 60
мільйонів євро із загального кредиту строком на чотири з половиною роки з
пільговою процентною ставкою 1,45%.

Дачіан Чолош: «Ми очікуємо і підтримуємо
продовження процесу реформ. У цьому світлі розглядаємо і цей кредитний договір,
перший транш якого був перерахований на рахунки Уряду Республіки Молдова. Ми надавали
і надаємо підтримку, а цей уряд зобов’язався здійснити певні реформи і пообіцяв це
зробити.»

З цього першого траншу
будуть фінансуватися проекти розвитку державних установ, ремонту доріг та відновлення
державних закупівель. Прем’єр Дачіан Чолош наголосив у Кишиневі на важливості
стимулювання румунських інвестицій в Молдові. Румунія є основним торговельним партнером Молдови, а подальші реформи стимулюватимуть румунських інвесторів, – сказав
прем’єр Чолош, наводячи приклад румунських компаній Трансгаз і Транселектріка.

Прем’єр-міністр Молдови Павел
Філіп зазначив, що Кишинів хоче приєднатися не тільки до простору європейських цінностей і принципів, а й до європейської
енергетичної мережі для усунення колишніх вразливостей. Він пояснив, що було
вирішено прискорити співпрацю в області енергетики. Павел Філіп: «Ми будемо
просувати з’єднання як електричних, так і їх газових мереж. Я маю на увазі в
даному випадку розширення газопроводу Унгени-Кишинів.»

Візит прем’єр-міністра
Дачіана Чолоша до Кишинева став нагодою для озвучення ролі Румунії в
новому регіональному контексті, зокрема після анексії Криму Росією. У зв’язку з
цим, Дачіан Чолош сказав: «Румунія є членом НАТО, Євросоюзу, є політично та економічно стабільною
країною, і хоче взяти на себе роль сприяння стабільності і безпеки в регіоні.
На останньому саміті НАТО у Варшаві, ми закликали своїх союзників у НАТО
підтримати ініціативу щодо зміцнення військової присутності для стримування
будь-кого, хто заохочує та підтримує конфлікти в цьому регіоні. Ми заохочуємо
відновлення діалогу у форматі «5 плюс 2» для знайдення прагматичного рішення
придністровському конфлікту шляхом діалогу. Ми намагаємося скористатися своєю роллю
в рамках ЄС, щоб переконати й інших європейських партнерів підтримати цей
підхід в Молдові.»

Підсумовуючи, можна сказати,
що в ході візиту прем’єр-міністра Чолоша до Кишинева були порушені основні теми
відносин між двома країнами, що засновані і на прагматизмі, а не тільки на спільних мові та історії.

11
травня Державний секретар у справах румунів
звідусіль МЗС Румунії Петре Гуран здійснив візит до Ізмаїла
Одеської області де взяв участь у церемонії підписання угоди між Міністерством
закордонних справ Румунії та Ізмаїльським державним гуманітарним університетом
про створення на базі цього вищого навчального закладу Румунського
інформаційного центру.

На церемонії підписання були присутні Генеральний консул
Румунії в Одесі Еміль Рапча, радник Міністерства закордонних справ Румунії
Єуджен Бурча, перший проректор університету Наталія Кольцун, проректор з
науково-педагогічної роботи Лілія Циганенко, викладачі кафедри романських мов
та перекладу факультету іноземних мов і студенти, які навчаються за
спеціальністю «Румунська мова і література».

Центр
в Ізмаїлі стане корисним інструментом не тільки для студентів, а й в процесі
розширення присутності румунської мови та утвердження румунської культури і
цивілізації в Одеській області. Його
діяльність буде зосереджена головним чином на підтримці проектів і навчальних
програм румунською мовою, проведенні тематичних семінарів з історії, географії
та цивілізації Румунії, навчальних занять і дебатів довкола реалій румунського
сьогодення, а також утвердження європейських цінностей і Румунії, як найближчої
до Одещини сусідньої держави-члена ЄС. Логістичне забезпечення здійснюватиметься за рахунок державного бюджету Румунії, а доступ всіх
зацікавлених діяльністю інформаційного центру буде безкоштовним.

Ця угода стала попередньою домовленістю про наміри Генерального консульства
Румунії в Одесі та Ізмаїльського державного гуманітарного університету щодо
розробки Стратегічного плану співробітництва в галузі культури, науки й освіти.
Водночас, задля вдосконалення професійної підготовки фахівців з румунської мови
та літератури керівництво університету звернулося до румунського консульства з
ініціативою облаштувати лінгафонний кабінет для студентів цієї спеціальності
найновітнішою сучасною технікою, створити Центр з питань євроінтеграції та
академічної мобільності студентів і викладачів.

Держсекретар МЗС Румунії Петре Гуран і Генеральний консул Румунії в Одесі
Еміль Рапчя відвідали й Кілійський район, де зустрілися з керівництвом міста
Кілія і Кілійської райради. На зустрічі
обговорювалися перспективи розвитку співпраці в культурній, гуманітарній та
економічній сферах. Петре Гуран зазначив, що для нього Кілія має подвійне
значення: з одного боку – історичне, як одна з фортець молдовського господаря
Штефана Великого, а з іншого боку – ​​це дуже важливе місто на Дунаї, важливий
вузол, потенціал, якого до цих пір не був використаний повною мірою. Він
сказав, що це багатонаціональне місто, в якому мешкають багато національностей,
що є свідченням мирного співіснування і взаємоповаги. «Це місто і район
надзвичайно важливі завдяки своїм природно-рекреаційним ресурсам, тому, я
впевнений, що для Румунії Кілія може стати дуже значущим і цікавим партнером. І
з цього приводу з нашого боку вже є конкретні думки і напрацювання», – сказав
румунський дипломат.

На
зустрічах в Одеській області румунська сторона підтвердила свою подальшу
підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а
також її демократичного й європейського курсу.

Нагадаємо,
що в січні Одеську область відвідала румунська делегація на на чолі з міністром
зі зв’язків з румунами у всьому світі Даном Стоєнеску. Останній мав численні зустрічі, в тому числі
з губернатором Одеської області Міхеїлом Саакашвілі, головою Одеської облради
Анатолієм Урбанським, мером Ізмаїла Андрієм Абрамченком тощо. З цієї нагоди Дан
Стоєнеску попросив українську сторону підтримати поліпшення освіти румунською
мовою на Одещині, сприяти об’єднанню навчальних програм для трьох областей
України, де проживають етнічні румуни і припинити штучний розподіл румунської
громади Одещини на румунів і молдаван.

У
ході зустрічей були розглянуті й основні транскордонні проекти, що
впроваджуватимуться в рамках Спільної
операційної програми Румунія-Україна-Молдова 2014-2020 і конкретні способи їх
реалізації. Особлива увага була приділена будівництву траси
Одеса-Рені-Бухарест. Говорячи про можливості поглиблення транскордонної
співпраці Дан Стоєнеску підкреслив готовність румунської сторони поділитися
своїм досвідом і співпрацювати з українською стороною в реалізації проектів,
які сприяють покращенню життєвих умов жителів регіону. У цьому контексті була
обговорена і можливість впровадження транскордонного проекту, що передбачав би модернізацію каналізації Ізмаїла за фінансової підтримки Євросоюзу, а також
зазначено, що цього року завершиться будівництво поромної переправи між двома
країнами через Дунай.