Tag: візит

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні перебуває з робочим візитом у Франції. У першій половині дня він відвідав  Салон Євронаваль, найбільшу і найдавнішу в світі виставку, присвячену військово-морській оборонній промисловості, яка відкрила свої двері сьогодні вранці під Парижем. Цьогорічна виставка, в якій беруть участь понад 500 експонентів з усього світу, присвячена військово-морській безпеці і оборонним можливостям в напруженому геополітичному контексті, коли галузь повинна надавати швидкі рішення для військово-морських сил, залучених до конфліктів і захисту чутливих територій. З цієї нагоди він визнав, що політика бухарестських адміністрацій відповідальна за те, що мільйони румунів зараз є частиною діаспори і заявив, що держава зобов’язана створити можливості повернутися додому для тих, хто виїхав за кордон. Центральною подією візиту глави румунського уряду до Франції є зустріч з його візаві Мішелем Барньє.  Франція є одним з найважливіших торговельних партнерів та інвесторів Румунії. У Парижі Марчел Чолаку також зустрівся з представниками румунської громади. Відносини між двома країнами постійно зміцнюються в останні роки, в тому числі на політичному і оборонному рівнях, завдяки стратегічному партнерству і прийняттю Францією ролі рамкової країни багатонаціональної бойової групи НАТО в Румунії після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Міністерство закордонних справ перевіряє через Посольство Румунії в Мадриді та Консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана інформацію про загибель чотирьох громадян Румунії, які зникли безвісти внаслідок нещодавньої масштабної повені в Іспанії. Решта осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти, знаходяться в безпеці. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, в тому числі один румун, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська політикиня Майя Санду, була переобрана на другий термін із перевагою у понад 10% над своїм опонентом, кандидатом від проросійських соціалістів Александром Стояногло, у вирішальному турі президентських виборів у неділю. Згідно з даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією Майя Санду набрала понад 55% голосів виборців. Вона подякувала громадянам Молдови, які проживають у діаспорі, за те, що вони масово проголосували за неї. Явка виборців у діаспорі, в тому числі в сусідній Румунії, була найвищою за останні 30 років. Понад 320 000 громадян Р.Молдова проголосували за кордоном у неділю, більш ніж на 80 тисяч порівняно з першим туром. Явка виборців у другому турі виборів у Молдові склала 54,31%.

ВИБОРИ У РУМУНІЇ  – У Румунії одночасно триває виборча кампанія до президентських та парламентських перегонів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, вибори депутатів і сенаторів – 1 грудня, а другий тур виборів президента – 8 грудня. Під час передвиборчої агітації парламентських перегонів партії, альянси або незалежні кандидати намгаєтються переконати виборців проголосувати за них, щоб отримати якомога більше з 466 місць. Десять кандидатів, висунутих політичними партіями і чотири незалежні кандидати балотуються на пост президента.

СТРАЙК – У Румунії проходить попереджувальний страйк працівників Національного архіву, перший за 192-річну історію цієї установи. Архівісти 42 філій по всій країні незадоволені тим, що їхні зарплати набагато нижчі, ніж у центральних структурах установи. За словами профспілчан, різниця між працівниками з однаковими компетенціями та обов’язками сягає 2 000 леїв (500 євро). Вони також хочуть попередити владу, що необхідні кошти для поліпшення умов, в яких зберігаються документи, деякі з яких є неоціненними. Сьогоднішній попереджувальний страйк може перерости у загальний страйк 11 листопада, якщо влада не відреагує на вимоги працівників Національного архіву Румунії.

ЗБРОЯ – 130 обшуків було  проведено сьогодні в Бухаресті та шести повітах на півдні Румунії у справі про злочини, пов’язані зі зброєю та боєприпасами, контрабандою за обтяжуючих обставин та незаконним обігом наркотиків. Також були допитані 60 осіб, у тому числі лідер групи вболівальників одного з футбольних клубів і один співак. За даними поліції, розслідування показало, що іноземець турецького походження разом з кількома румунами організували злочинне угруповання, яке спеціалізувалося на купівлі та продажу летальної вогнепальної зброї без розпізнавальних знаків, виготовленої з компонентів, вироблених в Туреччині. Ця зброя, відома як “зброя-привид”, є незаконною в усіх європейських країнах. Контрабандисти ввозили її до Румунії автомобільним транспортом, ховали у вантажних автомобілях або автозапчастинах і продавали через посередників агресивно налаштованим кланам або окремим особам. Станом на сьогодні було вилучено майже 50 одиниць такої зброї.

ВИБОРИ В США – Кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп мають майже однакові рейтинги у семи ключових штатах напередодні президентських виборів у США. Принаймні  це випливає з останнього опитування, проведеного газетою New York Times та Сієнським коледжем. Опитування показує, що віце-президентка камала Гарріс має невелику перевагу в Неваді, Північній Кароліні та Вісконсині, а колишній президент Дональд Трамп – в Арізоні. Згідно з дослідженням, в якому було опитано 7 879 потенційних виборців у семи штатах з 24 жовтня по 2 листопада, вони дуже близькі в Мічигані, Джорджії та Пенсильванії. У всіх семи штатах результати опитування були в межах 3,5% похибки. Близько 40% респондентів вже проголосували і серед них Камала Гарріс лідирує на 8 відсоткових пунктів, тоді як Дональд Трамп лідирує серед тих, хто каже, що, швидше за все, проголосує, але ще не зробив цього, показує опитування. Минулими днями обидва кандидати взяли участь у передвиборчих заходах у штатах, які ще вагаються.

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

СПІВРОБІТНИЦТВО – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у понеділок у Бухаресті прем’єр-міністра землі Баден-Вюртемберг Вінфріда Кречмана. Глава румунської держави підкреслив, що цей візит є чудовою можливістю для зміцнення румунсько-німецького співробітництва та діалогу, підкресливши тісні політичні, економічні та культурні відносини між Румунією та Баден-Вюртембергом. Соціально-людські зв’язки були важливою темою, під час дискусій будучи підкреслена ключова роль, яку відіграють німецька меншина в Румунії та румуни, які оселилися в Німеччині, у зміцненні відносин і співпраці, в тому числі на соціальному та економічному рівнях. У понеділок німецький посадовець був також прийнятий прем’єр-міністром Румунії Марчелем Чолаку. З цієї нагоди були підписані дві спільні декларації про зміцнення співпраці між урядом Румунії та урядом землі Баден-Вюртемберг і про двостороннє співробітництво в галузі цивільного захисту. У 2023 році обсяг торгівлі досяг 8,32 млрд. євро.

ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати та сенатори збираються на спільне пленарне засідання у вівторок, щоб призначити членів Ради директорів Національного банку Румунії. Політичні джерела повідомляють, що нинішній голова Мугур Ісереску, який обіймає цю посаду з 1990 року, є фаворитом на новий термін на чолі НБР. Також у вівторок парламент схвалить два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту будуть також поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

ФІНАНСИ – Прямі іноземні інвестиції впали більш ніж на третину в минулому році в порівнянні з 2022 роком, свідчать дані, опубліковані в понеділок НБР. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Румунію в 2023 році склав майже 6,75 мільярда євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. Такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції і в основному може бути пояснений економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті тривалої війни в Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу, зазначають фахівці НБР. Основними економічними сферами інвестування в минулому році були промисловість, фінансове посередництво та страхування, а також торгівля. З точки зору внутрішнього географічного розподілу, найбільше іноземних інвестицій продовжує залучати Бухарестсько-Ілфовський регіон, частка якого в загальному обсязі зросла з 62,7% у 2022 році до 63,8% наприкінці минулого року.

ВІДНОСИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з представниками міжнародних єврейських організацій, які зібралися в Бухаресті з нагоди Ради рабинів і Міжнародної зустрічі єврейських лідерів, а також 145-ї річниці надання першого румунського громадянства румунським євреям. Глава румунської виконавчої влади підкреслив, з цієї нагоди, міцність відносин і безперервність добрих стосунків між Румунією та Ізраїлем, найближчим союзником Бухареста, особливим і надійним партнером на Близькому Сході, які тривають вже понад сім десятиліть. У той же час, прем’єр-міністр нагадав про дуже добру співпрацю з Федерацією єврейських громад Румунії та її президентом Сільвіу Векслером у справі запобігання та боротьби з антисемітизмом.

ЗАКЛИК – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску повторила заклик бухарестської влади до румунських громадян уникати поїздок до Лівану у зв’язку з розвитком ситуації в регіоні. Румунам, які вже перебувають у Лівані і не можуть покинути цю країну, вона порекомендувала повідомити про це посольство Румунії в Бейруті: «Ми перебуваємо в постійному контакті з нашими колегами в посольстві і з нашими колегами в регіоні, і постійно координуємо наші дії. Ми також підтримуємо зв’язок з консульських питань з посольствами інших держав-членів Європейського Союзу та з іншими партнерами в регіоні», – зазначила глава румунської дипломатії.

УНІВЕРСИТЕТИ – Більшість державних університетів Румунії встановили понеділок 30 вересня як дату початку нового навчального року, коли пройшли офіційні церемонії відкриття нового навчального року. На приватних факультетах навчання розпочинається відповідно до їхніх внутрішніх правил. У 2024 – 2025 навчальному році 52 державні вищі навчальні заклади організовують понад 2 200 спеціалізацій/навчальних програм. Також є 34 акредитовані приватні вищі навчальні заклади, які пропонують молодим людям 338 спеціалізацій/навчальних програм.

ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні Великобританія відмовляється від вугільної енергетики, закривши останню свою теплову електростанцію. Агентство Reuters зазначає, що таким чином Великобританія стає першою з найбільш індустріально розвинених країн G7, яка відмовляється від цього виду енергії. Лондон оголосив у 2015 році, що планує закрити свої теплові електростанції, які на той час виробляли 30% енергії в країні. Закриття електростанцій призвело до скорочення викидів парникових газів у Великій Британії, оскільки країна прагне повністю ліквідувати викиди вуглецю в енергетичному секторі до 2030 року і стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Очікується, що шість інших країн G7 також закриють всі свої теплові електростанції не пізніше середини наступного десятиліття, згідно з угодою, підписаною у квітні.

ВІЗИТ – Румунія підтримує право Ізраїлю на самооборону – підтвердив,у четвер, прем’єр-міністр Марчел Чолаку  під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху . Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в галузі безпеки та небезпекою регіональної ескалації. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, який включав зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

ЗАКОН – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на придбання ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

БЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив у середу термінову постанову, яка, серед іншого, спрямована на покращення збору бюджетних боргів та підтримку інвестицій, які здійснюють центральні та місцеві органи влади. Платники податків, які мають прострочену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня, можуть бути звільнені від сплати відсотків, штрафів за прострочення та штрафів за недекларування, якщо вони сплатять свої борги до 25 листопада. За офіційними даними, в такій ситуації опинилися 330 000 юридичних і понад 840 000 фізичних осіб. Заходи, прийняті виконавчою владою, також включають бонуси для тих, хто вчасно сплачує податки. За оцінками податкових органів, податкові заходи дозволять скоротити бюджетний дефіцит приблизно на 9 млрд румів (близько 1,8 млрд євро), враховуючи, що Румунія має один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НЛП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету Європейського Союзу (ЄС) після 2027 року. Семирічний бюджет загальним обсягом близько 1.300 млрд євро є інструментом, з якого держави-члени отримують більшу частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та сільськогосподарські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового року, 2021-2027, Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

ТУРИЗМ – Кількість прибуттів, зареєстрованих у туристичних закладах розміщення (включаючи квартири та кімнати, що здаються в оренду) в Румунії, за перші сім місяців цього року склала 7,666 мільйона осіб, що на 3,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а кількість ночівель зросла на 3,4% до 15,975 мільйона, – свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики. Згідно з офіційною статистикою, в період з 1 січня по 31 липня 2024 року, із загальної кількості прибуттів, румунські туристи склали 82,9%, а іноземні туристи – 17,1%.  Кількість туристичних прибуттів була найвищою в Бухаресті (1,110 млн осіб), Констанці (південний схід, на Чорному морі, 915.000) та Брашові (центр, в горах, 817.100). За країною походження найбільше прибуттів було з Німеччини (128.900 осіб), Італії (117.800) та Ізраїлю (83.100). 80,1% іноземних туристів прибули з країн Європейського Союзу.

СКАНДАЛ – Соціолог Альфред Булай, колишній професор Національної школи політичних і адміністративних досліджень (SNSPA) в Бухаресті, був затриманий на добу в середу. Раніше він був заслуханий у справі про зловживання службовим становищем у сексуальних цілях та сексуальне насильство. У середу прокуратура провела обшуки в квартирі і автомобілі соціолога. У цій же справі були допитані декан Національної школи політичних і адміністративних досліджень, політолог Крістіан Пирвулеску та помічниця професора Булая. Минулого місяця поліція вилучила документи з Національної школи політичних і адміністративних досліджень. Згідно з журналістським розслідуванням сайту Snoop, Альфред Булай нібито піддавав сексуальним домаганням кількох студенток.

МОЛДОВА – Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який у середу перебував з візитом у Кишиневі, пообіцяв, що процес вступу Респ. Молдова до Європейського Союзу буде значно прискорений наступного року, коли Польща перебере на себе головування в Раді ЄС. Він зустрівся зі своїм молдовським колегою Доріном Речаном і виступив з промовою в Парламенті румунською мовою, виступ, який бойкотувала проросійська опозиція. Потім Дональд Туск зустрівся з президентом Респ. Молдови Майєю Санду, яка підкреслила, що Польща є яскравим прикладом того, як європейська інтеграція може трансформувати країну. Президенти Румунії та країн Балтії також були в Кишиневі минулого тижня, щоб підтримати європейський курс Молдови, яка організовує референдум про членство в ЄС у жовтні, що збігається з президентськими виборами.

УРЯД ФРАНЦІЇ – Президент Еммануель Макрон призначив у четвер багаторічного політика Мішеля Барньє сформувати новий уряд Франції, майже через два місяці після дострокових виборів. Колишній депутат Європарламенту, колишній міністр закордонних справ і комісар ЄС, 73-річний Барньє був архітектором угоди про Brexit, яка врегулювала відносини між Великою Британією та Європейським Союзом після виходу Сполученого Королівства з блоку. Він належить до консервативних правих, а його кандидатура на посаду прем’єр-міністра рішуче оскаржується лівими партіями, які заявляють, що Франція вступила в «кризу режиму», – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Парижі.

ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.

УРЯД – Уряд в Бухаресті схвалив у середу низку заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних платежів, більш ефективне використання коштів, виділених на державні послуги, а також на підтримку інвестицій центральних і місцевих органів влади, заснованих на проектах, що фінансуються за рахунок зовнішніх фондів. Передбачені знижки для тих, хто вчасно сплачує податки. Інша категорія заходів стосується платників податків, які мають непогашену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня 2024 року. Для цих платників податків схвалено скасування пені, штрафів за прострочення сплати та штрафів за недекларування за умови сплати простроченої заборгованості до 25 листопада 2024 року. Цільовий показник дефіциту бюджету на цей рік може бути досягнутий, за словами Міністерства фінансів, якщо буде реалізовано кілька категорій заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних боргів, оскільки на кінець серпня заборгованість перед державним бюджетом фізичних та юридичних осіб перевищила 71 мільярд леїв (понад 14 мільярдів євро). Економісти очікують, що цього року дефіцит бюджету перевищить 7% ВВП.

ЕНЕРГІЯ – Проект «Зелений коридор» є питанням національної безпеки і сміливою відповіддю на енергетичну проблему, на необхідність диверсифікації енергоресурсів у регіоні Східного флангу, заявив на прес-конференції у вівторок міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа. У вівторок Міністерство енергетики організувало 8-му зустріч на рівні міністрів енергетики країн, що беруть участь у реалізації проекту «Зелений коридор», за участю Європейської комісії (ЄК). Країнами-учасницями цього проекту є Азербайджан, Грузія, Румунія, Угорщина та Болгарія. Проект «Зелений коридор» передбачає будівництво кабелю постійного струму, що з’єднує перші чотири країни. Болгарія мала статус гостя на міністерській зустрічі в Бухаресті.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку завтра здійснить одноденний візит до Ізраїлю, щоб висловити свою солідарність з владою Єрусалиму в контексті поточної ситуації на Близькому Сході. Його супроводжуватимуть міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр економіки Раду Опря. Прем’єр-міністр Румунії зустрінеться зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху, а також буде прийнятий президентом Ізраїлю Іцхаком Герцогом та спікером парламенту. Румунська делегація прибуде до Ізраїлю військовим літаком.

B.9 – Зустріч міністрів оборони у форматі B.9 відбудеться в Бухаресті у вересні, згідно з рішенням, схваленим у середу румунським урядом. Зустрічі у форматі B.9 проводяться регулярно на рівні глав держав, міністрів закордонних справ і оборони і представляють «можливості для гармонізації» національних позицій країн-членів з питань, що стоять на порядку денному самітів і зустрічей НАТО. Започаткований з ініціативи Румунії та Польщі у 2015 році, формат «Бухарест 9» (B.9) забезпечує платформу для поглиблення діалогу і співпраці між східними членами НАТО: Болгарією, Чеською Республікою, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною.

УКРАЇНА – Україні «потрібна нова енергія» після двох з половиною років війни з Росією, заявив у середу президент Володимир Зеленський, пояснюючи поточні міністерські перестановки, які включають главу дипломатії, повідомляють AFP та Reuters. Ця перестановка є найбільшою в Україні з моменту початку російського вторгнення в лютому 2022 року. Глава української дипломатії Дмитро Кулеба, п’ять інших міністрів і заступників міністрів, а також голова Фонду державного майна, відповідальний за приватизацію, подали у відставку. Дмитро Кулеба є однією з найпомітніших українських фігур з моменту початку війни з Росією. Він послідовно закликав до більшої підтримки України з боку Заходу і намагався переконати країни, що перебувають під впливом Москви, зокрема, в Африці та Азії, підтримати Київ.

ФОНДОВИЙ РИНОК – Румунський фондовий ринок є одним з найбільш швидкозростаючих в Європі, і інвестори з оптимізмом очікують, що ця тенденція збережеться. BET, базовий індекс румунського фондового ринку, що складається з акцій 20 найцінніших компаній у різних секторах, за останні 12 місяців зріс майже на 40% і посів 5 місце серед більш ніж 90 фондових індексів, що відслідковуються агентством Bloomberg. Незважаючи на зниження в серпні, індекс BET близький до історичного максимуму, оскільки зростав у 13 з останніх 15 місяців. Вихід на біржу у 2023 році державної компанії Hidroelectrica, первинне публічне розміщення акцій якої залучило 1,8 млрд доларів США, привернув ще більше іноземних інвесторів до Румунії. Після цього успіху румунська держава зараз аналізує можливість продажу часток інших компаній, якими вона володіє, таких як Національна компанія аеропортів Бухарест. Експерти вважають, що наступного року румунський ринок капіталу може перейти з категорії прикордонних до категорії ринків, що розвиваються. Все це відбувається в той час, коли інвестори пильно стежать за парламентськими і президентськими виборами, запланованими на грудень, і за тим, як уряд Румунії планує скоротити один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

РЕЄСТР ВИБОРЦІВ – Загальна кількість громадян з правом голосу, внесених до Реєстру виборців 31 серпня, становила 18 974 516, що на 3 931 менше, ніж 31 липня, повідомляє Постійний виборчий орган. Із загальної кількості румунських виборців, внесених до виборчого реєстру, 959 781 проживають або перебувають за кордоном і мають електронний паспорт. Найбільша кількість румунських громадян з правом голосу за межами країни, зареєстрованих у Реєстрі виборців, проживає в Республіці Молдова, Німеччині, Італії, США, Іспанії, Ізраїлі, Канаді, Великій Британії, Угорщині та Австрії.

ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на вихідних відвідав Кишинів, Республіка Молдова, щоб зустрітися зі своєю молдовською колегою Майєю Санду, саме в день святкування Дня румунської мови по обидва береги річки Прут. Обидва посадовці поклали букет квітів до погруддя поета Міхая Емінеску у громадському парку «Штефан Великий». Майя Санду заявила, що візит президента Румунії до Кишинева в День румунської мови, яка об’єднує дві країни, є символічним, і підкреслила постійну підтримку Румунії в енергетичній, економічній, культурній та освітній сферах.

Майя Санду: «Зв’язки між Республікою Молдова та Румунією завжди були міцними, але сьогодні Кишинів і Бухарест мають найміцніші та найглибші відносини в нашій історії. Ми вдячні Румунії за її підтримку у зміцненні стійкості Молдови. Початок переговорів про вступ до ЄС у червні цього року був би неможливий без постійної і повної підтримки Румунії».

У свою чергу, Президент Йоганніс підкреслив важливість румунської мови та латинського шрифту як невід’ємних елементів ідентичності та культури і нагадав, що румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу. Він підтвердив підтримку Румунією безпеки Республіки Молдова та її європейського курсу.

Клаус Йоганніс: «Газопровід Ясси-Унгени-Кишинів був повністю введений в експлуатацію в жовтні 2021 року і зміцнив енергетичну безпеку Респ. Молдови. У той же час ми маємо міцну співпрацю щодо розвитку інфраструктури передачі електроенергії, конкретним прикладом якої є будівництво сполучення Сучава-Белці. Румунія є найбільшим торговельним партнером Республіки Молдова протягом багатьох років. Стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Республіки Молдова залишатиметься непохитною в довгостроковій перспективі».

Президент Румунії закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на осінньому референдумі щодо інтеграції в ЄС і закликав усіх міжнародних партнерів надати Кишиневу послідовну підтримку на його європейському шляху. Йоганніс і Санду також парафували Спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Респ. Молдови.

Документ був підписаний «виходячи з особливого характеру двосторонніх відносин, заснованих на спільності мови, культури та історії» і передбачає, серед іншого, що Румунія бере на себе завдання підготувати Республіку Молдова до членства в ЄС у 2030 році та зміцнити її оборонний потенціал перед обличчям гібридних загроз, дезінформації, підриву демократичних процесів і верховенства права.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на референдумі щодо інтеграції до Європейського Союзу цієї осені. Перебуваючи з офіційним візитом у Кишиневі, пан Йоганніс заявив, що стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Молдови залишиться непохитною в довгостроковій перспективі та закликав усіх міжнародних партнерів надавати Молдові послідовну підтримку в процесі вступу до ЄС. Президентка Республіки Молдова Майя Санду подякувала Румунії за багаторічну підтримку у започаткуванні переговорів про вступ до ЄС, боротьбі з пандемією COVID-19 та нестачею електроенергії, спричиненою російськими бомбардуваннями в Україні. Вона сказала, що Румунія відіграла ключову роль у зміцненні енергетичної незалежності її країни. Президенти підписали спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Р. Молдова. Візит президента Румунії до Кишинева відбувся в контексті святкування Дня румунської мови в Румунії та Молдові 31 серпня.

ЗАКОНОДАВСТВО – У понеділок, 2 вересня, стартує осіння сесія Парламенту Румунії. На порядку денному законодавчого органу стоїть законопроект про підвищення порогу пенсійного податку до 3 000 леїв (близько 600 євро), аби особи, чиї пенсії зросли після перерахунку, не втратили частину прав через перевищення нинішнього порогу у 2 000 леїв (близько 400 євро). За словами міністерки культури Ралуки Туркан, колишнього міністра праці, правляча коаліція вважає, що законопроект має бути невідкладно внесений на розгляд парламенту з тим, щоб він набув чинності вже у жовтні. Пенсії, перераховані на основі нового закону, прийнятого парламентом у 2023 році і заснованого на принципі накопичувальних внесків, набудуть чинності вже цього місяця. З 4,7 мільйона пенсіонерів в Румунії 3,8 мільйона отримають вищі суми, тоді як пенсії 900 000 осіб залишаться незмінними.

ПОВІНЬ – Зливи в останні кілька днів спричинили руйнування на південному сході Румунії, причому найбільше постраждало узбережжя, де рівень води перевищив 200 літрів на квадратний метр, що еквівалентно піврічній нормі. По всьому узбережжю все ще діють попередження про сильні опади. Серед найбільш постраждалих курортів – Аджиджа, Тузла, Венус, Сатурн, Мангалія і Вама-Векє. У Мангалії вода на деяких вулицях досягла 1 метра, а у Вама-Вече зливи розірвали пляж навпіл, перекинули машини і зруйнували тераси. Загалом було затоплено 17 готелів і гостелів. Пожежники отримали понад 800 дзвінків від людей з проханням про допомогу, а за добу вони врятували з води 61 людину.

СТАТИСТИКА – 16% домогосподарств у Румунії не змогли вчасно оплатити основні поточні витрати минулого року. Принаймні це випливає з аналізу умов життя, проведеного Національним інститутом статистики. Найпоширенішими випадками заборгованості були витрати на утримання житла та електроенергію. Сплата банківських кредитів також є пріоритетом для громадян, але 7% домогосподарств мали заборгованість через нестабільне фінансове становище. Аналіз НІС показав, що це явище поширене серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і трьох або більше дітей.

ШКОЛИ – Кількість шкіл у Румунії, які використовуватимуть електронні журнали у навчальному році, що розпочинається 9 вересня, збільшиться на 63% порівняно з минулим роком. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що майже 1 900 шкіл використовуватимуть електронні журнали, що на 733 більше, ніж у 2023 році. Згідно зі списком, опублікованим установою, 167 з них знаходяться в Бухаресті. Згідно з чинними правилами, всі ці школи використовують приватні застосунки або програми, а школам заборонено вимагати оплату за ці послуги від учнів або їхніх законних представників. Усі електронні журнали матимуть автентифікацію для вчителів, батьків та учнів.

СТРАХУВАННЯ  – Чотири з п’яти будинків у Румунії є вразливими до стихійних лих, пожеж або вибухів, згідно з даними Національного союзу страхових та перестрахових компаній. у цілому по країні лише 17% будинків захищені від ризиків і негараздів за допомогою добровільного страхування. Лише три регіони перевищують середній показник по країні: Бухарест та навколишній повіт Ільфов, де цей показник становить 29%; західний регіон, де добровільним страхуванням охоплено 20% будинків, а також центр країни, де цей показник становить 18%.

ТУРИЗМ – Міністр економіки, підприємництва та туризму Румунії Раду Опря вважає, що румунська туристична галузь має великий потенціал, але попереджає, що успіху неможливо досягти без чітко визначеного плану. Виступаючи на курорті Нептун на чорноморському узбережжі Румунії, він заявив, що необхідне реальне державно-приватне партнерство і що стратегія розвитку туризму наразі перебуває на стадії міжвідомчого погодження. Пан Опря висловив своє невдоволення рішенням місцевих органів влади на узбережжі, які зіпсували концепцію курорту, схваливши будівництво багатоквартирних будинків поруч з готелями. Міністр сказав, що така урбанізація псує казкову атмосферу, яку може подарувати туристам узбережжя і попередив, що «без цікавої історії туризм не продається».

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс в суботу здійснить офіційний візит до Кишинева на запрошення президентки Молдови Майї Санду. Візит відбудеться 31 серпня, коли Румунія і Республіка Молдова святкують День румунської мови. У Кишиневі Клаус Йоганніс озвучить потужний сигнал підтримки і заохочення владі і громадянам Республіки Молдова в їхніх зусиллях з реформування, демократизації, незворотного впровадження принципів верховенства права і забезпечення європейського шляху, – повідомляє Адміністрація Президента. Президент також звернеться до всіх міжнародних партнерів із закликом продовжувати надавати допомогу Республіці Молдова на всіх рівнях, особливо в контексті агресивної війни Росії проти України та всіх ризиків, що виникають у зв’язку з цією складною безпековою ситуацією.

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Румунія підтримує запровадження нових санкцій проти Росії. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у четвер у Брюсселі з українським колегою Дмитром Кулебою румунська міністерка Лумініца Одобеску наголосила, що тиск на Москву має бути збережений, а військова та енергетична підтримка України має тривати. У четвер перед зустріччю глав МЗС країн ЄС Лумініца Одобеску наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері. Питання військової допомоги Києву також стало головною темою зустрічі міністрів оборони країн ЄС. Переговори стосуються триваючої операції ЄС з підготовки українських солдатів до захисту своєї країни від російського вторгнення, – повідомляє DPA. На порядку-денному – план перенесення частини навчань в Україну. Наразі навчання проходять у Німеччині та Польщі, а власне місія розпочалася у листопаді 2022 року. За даними Євросоюзу станом на травень, підготовку пройшли 52 000 українських солдатів.

СТАТИСТИКА – Станом на 1 січня 2024 року постійне населення Румунії зросло на 9 900 осіб у порівнянні з початком попереднього року, досягнувши 19 064 409 осіб. Про це  повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Більшість населення складають містяни та жінки (51,9% та 51,4% відповідно). У той же час, все ще помітним залишається явище демографічного старіння, коли на 100 молодих людей у віці до 15 років припадає 123,8 осіб похилого віку. Й останнє, але не менш важливе, сальдо довгострокової тимчасової міжнародної міграції було позитивним і становило майже 82 тис. осіб. До постійного населення відносяться всі особи (румуни, іноземці або особи, які не є громадянами Румунії), які мають постійне місце проживання в Румунії протягом щонайменше 12 місяців.

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість конкурентів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» кваліфікувався до групового етапу Ліги Європи після перемоги вдома над австрійським «LASK» Лінц з рахунком 1:0 у четвер увечері у вирішальному матчі плей-офф.  Перший матч в Австрії завершився нічиєю 1:1. Натомість віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» втратив місце в груповому етапі Ліги Конференцій, програвши у вирішальному матчі плей-офф з рахунком 0:3 на виїзді кіпрському ФК Пафос. У першому матчі клузький клуб здобув перемогу з рахунком 1:0.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у середу та четвер здійснить робочу поїздку до Брюсселя, де планує обговорити з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн галузь, якою управлятиме представник Румунії в майбутньому складі Єврокомісії. Урядові джерела повідомили, що Бухарест може отримати посаду єврокомісара з питань розширення, яку обійме один з нинішніх євродепутатів від соціал-демократів. Також на порядку денному глави румунського уряду – Національна стратегія оборонної промисловості. Її метою є розвиток, реінжиніринг і модернізація потужностей у цій галузі, сприяння дослідженням, розробкам та інноваціям шляхом створення центрів передового досвіду і залучення румунських та іноземних інвесторів.

ВВП – Економічне зростання Румунії в цьому році може бути нижчим, ніж очікує уряд – на рівні 3,4%. Про це попереджає Фіскальна рада. У своєму щорічному звіті, опублікованому в понеділок, Рада, яка є незалежною установою, також попереджає, що бюджетний дефіцит перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту на кінець року і, що існує навіть ризик того, що він може досягти 8%. Новий закон «Про пенсії», на додаток до підвищення зарплат у державному секторі, також призведе до додаткових витрат у другому півріччі. Рада також вказує на необхідність достатньо конкретної та надійної політики для підтримки реалізації фіскальної консолідації в середньостроковій перспективі – як з боку доходів, так і з точки зору збільшення збирання податків.

ОНОВЛЕННЯ АВТОПАРКУ – У Румунії сьогодні стартував новий етап програми «Rabla plus» із загальним бюджетом у 100 млн леїв (близько 20 мільйонів євро) для фізичних осіб. 25 500 леїв (близько 5130 євро) буде надано за старий автомобіль, зданий на утилізацію, на придбання нового чистого електромобіля або 13 000 леїв (близько 2615 євро) на придбання нового гібридного електромобіля з викидами до 80 г CO₂/км або електричного мотоцикла. Можна здати максимум два транспортні засоби, старші за 6 років з дати виробництва, а ціна нового електромобіля, що купується, не повинна перевищувати 70 000 євро з урахуванням ПДВ.

ПРИРОДА – У всіх країнах ЄС набув чинності закон про відновлення природи. Він має на меті відновити щонайменше 20% сухопутних і морських територій у країнах-членах до 2030 року, а всі біотопи, які потребують відновлення – до 2050 року. Правила були ухвалені в червні на засіданні міністрів навколишнього середовища ЄС у вузькому колі. Австрії довелося змінити свою позицію в останню хвилину, щоб положення були прийняті кваліфікованою більшістю в 55% країн-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. Румунія проголосувала за закон, в той час як Нідерланди виступили проти на тій підставі, що ця політика може уповільнити розширення вітрових електростанцій та інших видів економічної діяльності. Закон про відновлення природи встановлює конкретні вимоги до різних типів біотопів, включаючи сільськогосподарські угіддя, ліси та міські території, і спрямований на скорочення або припинення використання пестицидів і деяких хімічних добрив. Брюссель заявив, що закон також допоможе зміцнити продовольчу безпеку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Інвестиційні договори щодо модернізації Олімпійського спортивного центру «Ізворань» та відбудови бетонної плити-фундаменту площі Унірій у Бухаресті були підписані сьогодні в приміщенні уряду. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що Румунія повинна інвестувати як у професійний, так і в масовий спорт. Міхай Коваліу, президент Румунського олімпійського та спортивного комітету, висловив переконання, що проєкт з реконструкції та модернізації бази в Ізворань покращить результати румунських спортсменів та спортивні успіхи Румунії у світі. Що стосується реставрації перекриття площі Унірій, яке розташоване над річкою Димбовіца і підтримує значну частину площі Унірій, прем’єр-міністр сказав, що це більш ніж необхідно, оскільки це життєво важливий вузол для безпеки дорожнього руху і для всієї центральної площі столиці. Бетонна конструкція, якій майже 100 років, була віднесена експертами до 4-го (з п’яти можливих) технічного класу, що означає незадовільний стан. Загальна вартість двох підписаних сьогодні проєктів становить майже 900 млн леїв (понад 180 млн євро).

ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники продовжують гасіння лісових пожеж у Греції, зосереджуючи увагу на вразливих районах в регіоні Аттики. У цих діях задіяно кілька пожежних машин, одна – великої потужності, а інша – швидкого реагування. У разі необхідності, цистерна ємністю 30 000 літрів, що знаходиться на базі, може надати додаткову воду для ефективного управління операціями, повідомляє Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій. Місії румунських пожежників координують їхні грецькі колеги, які, залежно від розвитку ситуації, викликають підтримку там, де ризик пожежі залишається високим. З іншого боку, з 14 серпня ВПС Румунії виконують місію з гасіння лісових пожеж в Албанії.

ОСВІТА – У понеділок стартував другий етап – письмове тестування в рамках другої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Сьогодні випускники склали іспит з румунської мови та літератури, наступною буде математика або історія, залежно від профілю, а потім – іспит з предмету на вибір. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні результати, після розгляду скарг, 30 серпня. Понад 33 600 кандидатів зареєструвалися, щоб скласти іспит, більшість з них, близько двох третин, випускники 2024 року. Під час літньої сесії відсоток успішного складання іспитів склав трохи більше 78%. Наступного року Міністерство освіти планує запровадити можливість для учнів бачити свої роботи на національному іспиті одразу після виставлення оцінок, щоб вони могли вирішити, чи оскаржувати отримані оцінки, або ні.

КІНО – Від Клаудії Кардинале до Антоніо Бандераса і Карли Бруні, відомі актори та режисери світового кінематографу висловили співчуття щодо смерті Алена Делона, культового актора французького кіно, який помер у неділю у віці 88 років. Алена Делона колись називали найкрасивішим чоловіком у кіно, він знімався у відомих фільмах 1960-х років, таких як як «Самурай», «Борсаліно», «Гепард» і «Рокко та його брати». Незважаючи на те, що відомий французький актор знявся у понад сотні фільмів, він отримав лише одну нагороду «Сезар» у 1985 році. Остання гучна публічна поява Делона відбулася, коли він отримав почесну “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі у травні 2019 року. На заході він виголосив емоційну промову, в якій, здавалося, прощався з глядачами.

ВИБОРИ – Правляча коаліція Румунії, СДП – НЛП, досягла у четвер консенсусу щодо дати президентських та парламентських виборів, які відбудуться в листопаді та грудні. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня, а парламентські вибори – 1 грудня. Спочатку соціал-демократи і ліберали домовилися, що президентські вибори пройдуть у вересні, але останні змінили свою думку. Місцеві вибори відбулися в Румунії одночасно з виборами до Європейського парламенту 9 червня.

НАРКОТИКИ – У Бухаресті двоє людей були взяті під варту після того, як їх спіймали на гарячому під час продажу 10.000 таблеток екстазі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму, один з обвинувачених ввіз до Румунії автотранспортом майже 22 000 таблеток екстазі вагою 7,5 кілограмів і 10 грамів кокаїну, придбаних у Нідерландах, і зберігав їх у Брашовському повіті (центр). Слідство зазначає, що наркоторговці мали намір продати наркотики, ринкова вартість яких становить близько 220.000 євро, на музичних фестивалях у Бухаресті та по всій країні. Один з обвинувачених також звинувачується в тому, що минулого місяця продав різну кількість сильнодіючих, особливо небезпечних і психоактивних наркотиків.

ОПИТУВАННЯ – Європейці залишаються солідарними з Україною перед обличчям російського вторгнення, загалом виступають за надання їй більше зброї, але проти введення додаткових військ – як про це свідчить опитування Європейської ради з питань закордонних справ. 20 000 європейців були опитані, і більшість з них вважають, що війна закінчиться врегулюванням шляхом переговорів, а Україна не переможе на полі бою. Виняток становлять українці та естонці, які переконані, що українська армія переможе. Більшість українців виступають проти ідеї передачі окупованої Росією території в обмін, наприклад, на членство в НАТО. Майже половина українців також побоюється, що Сполучені Штати укладуть пряму угоду з Росією без участі Києва, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США цієї осені.

МЕМОРАНДУМ – У четвер Румунія та Саудівська Аравія підписали Меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення торговельних відносин між двома країнами в галузі сільського господарства, зокрема в овочівництві, тваринництві – розведенні великої рогатої худоби, овець та кіз, а також у використанні сучасних сільськогосподарських технологій. Саудівська Аравія є ринком збуту для румунських зернових, а також стане ринком збуту для продукції з наших фермерських господарств”, – написав міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу на своїй сторінці у Facebook. Він додав, що з 2019 року між двома країнами не було жодної угоди на урядовому рівні. Румунський урядовець відвідав Саудівську Аравію з офіційним візитом у середу та четвер, де провів зустрічі на високому рівні з представниками саудівської влади та ділового середовища.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ США – Румунсько-американська дружба сильніша, ніж будь-коли, і відображається у стратегічному партнерстві – ствердив Президент Клаус Йоганніс у четвер, 4 липня, у Національний день США. “Вітаю Сполучені Штати Америки та американський народ з Днем незалежності!”, – написав глава держави на Х-платформі. У середу ввечері Клаус Йоганніс взяв участь у прийомі з нагоди Дня незалежності, організованому в Посольстві США в Бухаресті. У своїй вступній промові посол США в Румунії Кетлін Кавалек нагадала про міцну дружбу між двома країнами і майже 30-річне стратегічне партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, економічних відносинах, глибоких міжлюдських зв’язках і співпраці в галузі безпеки і оборони. Як партнери і союзники по НАТО, наші зобов’язання перед Румунією є непохитними і необхідними для захисту наших спільних цінностей і нашого способу життя”, – сказала пані Кетлін Кавалек. Темою цьогорічного прийняття з нагоди Дня незалежності був світ кіно і двостороння співпраця в кіноіндустрії.

МУЗИКА – Фестиваль Neversea стартував в четвер на пляжі в Констанці (південний схід). За оцінками організаторів, 70 000 людей з країни та з-за кордону щодня відвідуватимуть найбільшу пляжну подію в Європі. Фестиваль організовується в умовах максимальної безпеки і оголошені спеціальні заходи. Neversea займає вражаючу площу в 110 000 квадратних метрів і включає в себе чотири сцени. Протягом чотирьох днів на сцені виступатимуть всесвітньо відомі артисти, такі як Bebe Rexha, G-Eazy, Mahmut Orhan, Maluma, Salvatore Gannaci та Steve Aoki.

ВИБОРИ – Графік президентських і парламентських виборів у Румунії може бути визначений у четвер, коли має відбутися нова зустріч правлячої коаліції СДП-НЛП. Зустріч матиме місце після консультацій, які прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку вів протягом двох днів з головними політичними партіями. Більшість делегацій закликали провести вибори у встановлений законом термін, до кінця року, і не об’єднувати їх. Інші погодилися, що перший тур президентських виборів має відбутися одночасно з парламентськими – 1 або 8 грудня, а другий тур – 15 або 22 грудня. У березні ліберали та соціал-демократи домовилися, що президентські вибори відбудуться у вересні, а парламентські – у грудні.

ПЕРСОНА НОН-ГРАТА – Співробітник посольства Румунії в Росії був оголошений московською адміністрацією персоною нон-грата. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що цей захід є “відповіддю на раніше необґрунтоване рішення румунської сторони оголосити персоною нон-грата дипломата посольства Росії в Бухаресті”. Міністерство закордонних справ Румунії підтвердило, що посол нашої країни в Москві Крістіан Істрате був викликаний до МЗС Росії, де йому вручили відповідну ноту. Бухарест вважає рішення МЗС Росії про висилку російського дипломата 24 травня “необґрунтованим” і нагадує, що рішення ґрунтувалося на тому, що він здійснював діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Зокрема, дипломат був причетний до справи про шпигунство і державну зраду, в якій громадянина Румунії звинувачують у тому, що надавав російському посольству військову інформацію і фотографії бойової техніки, зібрані з румунських або натовських військових об’єктів у повіті Тулча. Іноземні дипломати користуються імунітетом, і висилка є найсуворішим заходом, якого може вжити держава.

ЯДЕРНА БЕЗПЕКА – Проєкт будівництва енергоблоків №3 та №4 АЕС “Чернаводе” на південному сході Румунії отримав позитивний висновок Європейської комісії щодо технічних аспектів та аспектів ядерної безпеки, – повідомляє Міністерство енергетики в Бухаресті. Проєкт реалізується компанією EnergoNuclear, яка повністю належить національній ядерній компанії Nuclearelectrica. Відповідно до Договору про Євратом, розробники ядерних проєктів зобов’язані заздалегідь подавати інвестиційні проєкти до Європейської Комісії і демонструвати їх відповідність найвищим стандартам ядерної безпеки. Румунія надіслала свою нотифікацію в травні минулого року, і точка зору виконавчої влади ЄС, за словами міністерства енергетики, є результатом ретельного аналізу.

ОБСЄ – Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі завершила свою роботу в Бухаресті. Вона ухвалила підсумкову декларацію, що містить резолюції внутрішніх комітетів, у тому числі про погіршення ситуації з правами людини в сепаратистському Придністровському регіоні. Іншою важливою темою, що обговорювалася під час п’ятиденної зустрічі, була війна Росії проти України. Саме з цієї причини на щорічній зустрічі не були присутні делегації Росії та Білорусі, пояснила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Поки Росія не припинить цю невиправдану агресію проти суверенної держави, ця організація, в тому числі її Парламентська асамблея, не може відновити свою роботу в нормальному режимі і залишається форумом, де Росія несе відповідальність за порушення міжнародного права, підкреслила Одобеску.

ВІЗИТ – У середу та четвер, міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії  Флорін Іонуц Барбу перебуває з офіційним візитом у Саудівській Аравії. Програма візиту включає зустрічі на високому рівні з представниками влади Саудівської Аравії та ділового середовища. На 4 липня заплановано підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії та Міністерством навколишнього середовища, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія про співпрацю в галузі сільського господарства.

ФЕСТИВАЛЬ –  У четвер у Румунії на пляжі в місті Констанца на узбережжі Чорного моря стартує 6-й фестиваль електронної музики Neversea. Серед запрошених артистів – суперзірки колумбійського реггетону і латиноамериканської поп-музики Maluma, G-Eazy і колишній учасник Backstreet Boys Нік Картер. Один із організаторів фестивалю Богдан Дорош розповів, що захід також увійшов до міжнародного топу та посідає 23 місце у світі у рейтингу британського журналу DJ Magazine. Минулорічний випуск, який проходив з 6 по 9 липня, відвідали понад 277.000 глядачів.

ТАБОРИ – Департамент з питань румунів за кордоном (ДРЗ) розпочав 15-ту програму таборів “ARC”, де очікується близько 6500 учасників, дітей та молоді з діаспори та історичних спільнот, разом з супроводжуючими їх дорослими, вчителями та волонтерами з Румунії та з-за кордону. Цьогорічні табори відбуватимуться одночасно, послідовними семиденними серіями, з липня по вересень, у повітах Бістріца-Несеуд, Ботошани, Бузеу, Хунедоара та Вранча. Протягом тижня діти та молодь з-за кордону братимуть участь у низці культурних, освітніх та спортивних заходів, організованих у таборах, а разом з фасилітаторами та волонтерами, залученими до програми, вони матимуть можливість відкрити для себе частину Румунії та покращити свої навички спілкування румунською мовою. Програма спрямована на просування румунської національної свідомості та розвиток тісного зв’язку з румунською державою серед молодих румунів, які проживають за кордоном.

GAUDEAMUS – Перший святковий книжковий ярмарок Румунського радіомовлення Gaudeamus розпочався на площі Ради в Брашові (в центрі). Любителі читання можуть вибирати з тисяч назв на будь-який смак і вік, в тому числі для дітей, де представлений широкий асортимент. Захід триватиме до кінця тижня і є частиною “Каравану Гаудеамус”, загальнонаціонального проєкту, який вже понад два десятиліття ініціює і проводить громадська радіостанція. Незважаючи на дощ, похмуре небо і низьку температуру, на відкриття виставки в середу прийшло чимало людей. У порівнянні з попередніми випусками, цьогорічний ярмарок у Брашові охоплює майже вдвічі більшу площу завдяки підвищеному інтересу читачів та експонентів. Доступ на ярмарок безкоштовний, а подія також представлена онлайн на офіційному сайті gaudeamus.ro.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який у вівторок здійснив свій перший візит в Україну з початку російського вторгнення, закликав Володимира Зеленського якнайшвидше розглянути можливість припинення вогню, щоб прискорити мирні переговори. Український президент також наполягав на “справедливому мирі” і продовженні європейської військової допомоги його країні, повідомляють AFP і EFE. Угорщина, яка в понеділок перебрала на себе ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, неодноразово блокувала кілька рішень ЄС, спрямованих на допомогу Україні. Щодо російсько-української війни Віктор Орбан неодноразово заявляв, що його країна не братиме участі в конфлікті, і підкреслював, що НАТО прийняло цю позицію. Щодо членства України в ЄС, Будапешт виступає за послідовну політику розширення на основі заслуг. Але існують побоювання, що Угорщина може спробувати уповільнити розгляд заявки України, враховуючи, що прем’єр-міністр Орбан мав напружені відносини з Києвом у минулому і підтримує тісніші зв’язки з Москвою.

ВИБОРИ – Завершилися дводенні консультації з політичними партіями, які провів прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку щодо графіка президентських і парламентських виборів. Партія “Сила правих” підтримує проведення першого туру президентських виборів одночасно з парламентськими виборами 1 або 8 грудня. Представники партії “РЕПЕР” у вівторок надіслали повідомлення про те, що вибори повинні відбутися вчасно. Дводенні консультації показали, що в той час як деякі партії – Союз «Рятуйте Румунію» або Демократичний союз угорців Румунії – хочуть виборів у листопаді та грудні, інші – Союз за об’єднання румунів або Соціал-ліберальна гуманістична партія – кажуть, що вони готові до президентських виборів у вересні, як того хотіла б правляча Соціал-демократична партія. Дискусії, ініційовані прем’єр-міністром соціал-демократом, відбуваються на тлі розбіжностей всередині правлячої коаліції СДП – НЛП. На зустрічі, що проходила паралельно з урядовими переговорами, ліберальне керівництво одноголосно вирішило, що президентські вибори мають відбутися в листопаді, після того, як навесні погодилося провести їх у вересні. Всі політичні сили хочуть швидкого врегулювання виборчого календаря – такий висновок оголосив прем’єр-міністр Чолаку наприкінці консультацій.  9 червня Румунія вже провела спільні місцеві та європарламентські вибори.

СТАТИСТИКА – Національний інститут статистики зафіксував більший апетит румунів до читання в бібліотеках та культурних заходів минулого року. У 2023 році бібліотеки видали понад 19 мільйонів томів близько 2,5 мільйонам активних користувачів, що на 54.000 більше, ніж у 2022 році. НІС також повідомляє, що кількість відвідувачів музеїв і публічних колекцій у 2023 році була більш ніж на 3 мільйони вищою, ніж два роки тому. Те ж саме стосується і кількості глядачів вистав і концертів, яка зросла майже на 2 мільйони порівняно з 2022 роком.

ОБСЄ – У Бухаресті триває щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ, у якій беруть участь політики з понад 50 країн. У понеділок обговорювалися резолюції загальних комісій на такі теми, як безпека, зміна клімату та захист навколишнього середовища або запобігання використанню корупції як інструменту зовнішньої політики, які будуть включені до Бухарестської декларації, підсумкового документа зустрічі. На полях пленарного засідання румунські парламентарі провели заходи, що висвітлювали пріоритети Румунії в таких сферах, як інфраструктурне сполучення з країнами Центральної Азії, енергетичне сполучення, міжнародні транспортні шляхи або цифровізація, дослідження та інновації.

ОПИТУВАННЯ – 6 з 10 компаній в Румунії очікують зростання доходів цього року, згідно з результатами останнього опитування щодо якості інвестиційного середовища, представленого представниками Американської торговельної палати в Румунії. Однак, вони заявили, що незадоволені 1% корпоративним податком з обороту. Вони кажуть, що повинен бути чіткий графік скасування цього податку, який не обов’язково приносить очікуваний рівень надходжень до бюджету і створює серйозні проблеми для гравців в економіці. Представники Американської торговельної палати в Румунії називають серед пріоритетних напрямків державної політики – інвестиції в інфраструктуру, прискорення цифровізації державного управління, підвищення якості системи освіти та більш ефективне використання наявних європейських фондів.