Tag: візит

ВРОК – Румунія передасть Україні ракетний комплекс Patriot. Відповідне рішення ухвалила Верховна рада оборони країни на засіданні у четвер. Передача буде здійснена за умови продовження переговорів, зокрема з американським стратегічним партнером, з метою отримання аналогічної або еквівалентної системи, яка б відповідала, серед іншого, потребам забезпечення захисту повітряного простору Румунії. У прес-релізі Адміністрації президента підкреслюється, що рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці і що були вжиті всі заходи для усунення ризику створення вразливостей для Румунії. Президент Володимир Зеленський подякував Румунії та наголосив, що ця система Patriot зміцнить щит протиповітряної оборони України, а також безпеку всієї Європи. На засіданні в четвер також були затверджені цілі Румунії на саміті НАТО у Вашингтоні з наступного місяця. Очікується, що саміт підтвердить міцність трансатлантичної єдності, досягне вирішального прогресу у зміцненні сил і засобів стримування і оборони, а також ознаменує посилення взаємодії з Україною, зберігаючи при цьому прихильність до вразливих партнерів. Водночас на засіданні ВРОК президент Клаус Йоганніс повідомив, що наприкінці минулого тижня повідомив союзників по НАТО про відкликання своєї кандидатури на посаду генерального секретаря організації. Члени ВРОК висловилися за підтримку кандидатури прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду лідера НАТО.

ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску від сьогодні перебуває з дводенним робочим візитом у США для політичних консультацій з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. З цієї нагоди вона проведе також зустрічі з представниками Ради національної безпеки, лідерами громадської думки та американських аналітичних центрів. Водночас глава дипломатії в Бухаресті візьме участь у відкритті Румунсько-американського економічного форуму, де в якості основного доповідача підкреслить потенціал для розвитку румунсько-американських економічних відносин, у тому числі через двосторонню співпрацю в галузі енергетики та в рамках зусиль з відновлення України. Організований в контексті 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО, візит надасть можливість проаналізувати прогрес, досягнутий у двосторонніх відносинах, у співпраці з метою зміцнення євроатлантичної безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні та визначенні шляхів зміцнення румунсько-американського стратегічного партнерства.

МІСІЯ – Румунія на шість місяців перебере командування військово-морською групою НАТО, що діє в Середземному морі, до якої також увійдуть військові кораблі з Італії, Іспанії та Туреччини, повідомили представники румунських Військово-морських сил. Мінний тральщик “Віце-адмірал Константін Белеску” з екіпажем з 85 румунських та іноземних військовослужбовців вирушив у четвер з військового порту Констанца до порту Саламін у Греції, де в п’ятницю відбудеться церемонія передачі йому командування. У Військово-морських силах Румунії заявили, що, беручи участь у цій місії, наша країна робить внесок у виконання своїх зобов’язань щодо регіональної безпеки і зміцнює міжнародне співробітництво з метою підтримки стабільності в регіоні Середземного моря.

ОСВІТА – За даними Національного інституту статистики, кількість учнів у румунській системі освіти зменшилася на 6 200 за навчальний рік, що щойно закінчився, і досягла майже 3,5 мільйона осіб. За даними НІС, за цей період майже половина учнів навчалася в початковій і середній школі, а майже третина – в старшій школі та дошкільній освіті. У порівнянні з попереднім навчальним роком, початкова та середня освіта, а також професійно-технічна освіта зазнали найбільш значного скорочення кількості учнів. Водночас, охоплення учнів у віковій групі 6-10 років було найвищим порівняно з іншими віковими групами. Середнє співвідношення кількості учнів до кількості вчителів становило 14 осіб на одного вчителя.

СТРАТЕГІЯ – Уряд Румунії представив у четвер Національну стратегію запобігання та боротьби з антисемітизмом, ксенофобією, радикалізацією та мовою ворожнечі на 2024-2027 роки. Документ відображає продовження твердих зобов’язань уряду щодо боротьби з будь-якими проявами такого роду, а також є продовженням роботи, розпочатої під час реалізації попередньої стратегії (2021-2023 рр.). “Розвиток стійкості суспільства до цих небезпек вимагає комплексного підходу та міцного партнерства між державою, громадянським суспільством та науковими колами”, – заявив віце-прем’єр-міністр Маріан Някшу. Зі свого боку, Сільвіу Векслер, президент Федерації єврейської громади Румунії, зазначив, що Стратегія є шансом для всього суспільства та унікальним документом, зосередженим на реалістичних цілях та конкретних заходах.

ВІЗИТ – Румунія та Італія продовжать працювати разом і з усіма союзниками над зміцненням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні – заявив президент Клаус Йоганніс після зустрічі зі своїм італійським колегою Серджіо Маттареллою, який у середу перебував з офіційним візитом у Бухаресті. Клаус Йоганніс наголосив на засадах розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією, в тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. У свою чергу, Серджіо Маттарелла заявив, що хоче, щоб Румунія повністю приєдналася до Шенгенської зони, тобто з сухопутними кордонами. Щодо європейського виміру, президент Італії підкреслив, що важливою метою є розширення Європейського Союзу.

ДЕФІЦИТ – Румунія стикається з серйозними макроекономічними дисбалансами і є єдиною країною в Європейському Союзі з надмірним і зростаючим бюджетним дефіцитом. Інфляція також є найвищою в ЄС. Європейська виконавча влада оприлюднила в середу свої рекомендації державам-членам, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Щодо Румунії, Комісія заявила, що підготує восени дорожню карту для коригування. Вона рекомендує посилити фіскальну політику, скоротити дефіцит і прискорити реалізацію НПВС і планів політики згуртування. “Ми виявили, що уряд не вжив ефективних заходів. Дефіцит значно перевищує цільовий показник, в той час як фіскальні зусилля були нижчими за рекомендації, і це незважаючи на стійке економічне зростання”, – заявив віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс. Комісія запропонує Раді ЄС розпочати процедури щодо надмірного бюджетного дефіциту ще для семи держав-членів.

ІНВЕСТИЦІЇ – Сім з десяти інвесторів очікують, що привабливість Румунії як інвестиційного напрямку зросте протягом наступних трьох років, згідно з дослідженням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була сильним і стійким ринком для інвестицій у 2023 році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свої операції в найближчому майбутньому. Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для інвестицій, з істотною часткою в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході зареєстрували по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Згідно з дослідженням, цьогорічна структура інвестицій свідчить про відхід від традиційного фокусу на великих економічних центрах і вказує на більш широке розосередження проєктів по містах.

АВТО – У травні кількість реєстрацій нових автомобілів в Румунії зросла більш ніж на 14%, повідомляє Європейська асоціація автовиробників. Установа показує, що за перші п’ять місяців 2024 року в нашій країні було зареєстровано понад 62 000 нових автомобілів, а внутрішній авторинок зріс на 2,8 відсотка. У Європі кількість реєстрацій нових автомобілів у травні була на 2,6 відсотка нижчою порівняно з аналогічним періодом 2023 року на тлі зниження попиту на електромобілі. 

СПОРТ – Румунський плавець Давід Поповіч виграв золоту медаль на дистанції 100 метрів вільним стилем у середу ввечері на чемпіонаті Європи з плавання в Белграді з часом 46 секунд 88/100. Поповічу не вистачило лише двох сотих до європейського рекорду в Римі, який він утримує з 2022 року. Світовий рекорд (46 сек 80/100) з лютого утримує китаєць Чжанле Пан. Слідом за румуном у рейтингу йдуть угорець Нандор Немет (47 сек 49/100) і серб Андрей Барна (47 сек 66/100). На чемпіонаті Європи 2022 року в Римі Румунія завоювала дві золоті медалі, обидві плавцем Давідом Поповічем на дистанціях 100 та 200 метрів вільним стилем.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у середу свого італійського колегу Серджіо Маттареллу з нагоди його офіційного візиту до Бухареста. “Ми маємо глибокі зв’язки з Італією, виняткову економічну динаміку, а душею цих відносин є румунська громада в Італії, яка дуже добре інтегрована”, – сказав Клаус Йоганніс. Він також висловив свою вдячність за міцну спільноту італійських підприємців в Румунії. Він повідомив, що минулого року двосторонній товарообіг між двома країнами склав 20 мільярдів євро. Щодо безпеки, Клаус Йоганніс зазначив, що Румунія та Італія продовжать працювати разом над зміцненням стримуючої ролі НАТО на східному фронті, а також південному фланзі. Зі свого боку, Президент Маттарелла зазначив, що двосторонні відносини є чудовими на всіх рівнях. Румунія є надзвичайно важливим партнером для Італії на двосторонньому, європейському та міжнародному рівнях, і ми хочемо, щоб країна приєдналася до Шенгенської зони вільного пересування з її сухопутніми кордонами, сказав італійський гість. Згідно з прес-релізом, опублікованим Адміністрацією президента в Бухаресті, у 2024 році Румунія і Італія відзначатимуть 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60-ту річницю піднесення їх до рівня посольств.

ДЕФІЦИТ – Румунія стикається з серйозними макроекономічними дисбалансами і є єдиною країною в Європейському Союзі з надмірним і зростаючим бюджетним дефіцитом. Інфляція також є найвищою в ЄС. Європейська виконавча влада оприлюднила в середу свої рекомендації державам-членам, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Щодо Румунії, Комісія заявила, що підготує восени дорожню карту для коригування. Вона рекомендує посилити фіскальну політику, скоротити дефіцит і прискорити реалізацію НПВС і планів політики згуртування. “Ми виявили, що уряд не вжив ефективних заходів. Дефіцит значно перевищує цільовий показник, в той час як фіскальні зусилля були нижчими за рекомендації, і це незважаючи на стійке економічне зростання”, – заявив віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс. Комісія запропонує Раді ЄС розпочати процедури щодо надмірного бюджетного дефіциту ще для семи держав-членів.

НАТО – З липня по грудень 2024 року Румунія візьме на себе командування військово-морською протимінною групою НАТО, яка виконуватиме конкретні місії в Середземноморському басейні, повідомили сьогодні Військово-морські сили Румунії. Румунія братиме участь у цьому угрупованні з кораблем ,,Віце-адмірал Константін Белеску”, екіпаж якого складається з 85 румунських та іноземних військовослужбовців. До складу військово-морського угруповання також увійдуть військові кораблі з Італії, Іспанії та Туреччини. Основними цілями військово-морського командування НАТО в рамках цієї місії є забезпечення здатності негайного реагування Північноатлантичного альянсу, підвищення оперативної сумісності між військово-морськими силами країн-членів Альянсу і просування іміджу НАТО, йдеться в повідомленні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску відвідає США з робочим візитом 20-21 червня, було оголошено у середу в Бухаресті. З цієї нагоди вона проведе двосторонні політичні консультації з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, зустрічі з представниками Ради національної безпеки, лідерами громадської думки та американських аналітичних центрів. Водночас глава дипломатії в Бухаресті візьме участь у відкритті Румунсько-американського економічного форуму, де в якості основного доповідача підкреслить потенціал для розвитку румунсько-американських економічних відносин, у тому числі через двосторонню співпрацю в галузі енергетики та в рамках зусиль з відновлення України. Організований в контексті 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО, візит надасть можливість проаналізувати прогрес, досягнутий у двосторонніх відносинах, у співпраці з метою зміцнення євроатлантичної безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні та визначенні шляхів зміцнення румунсько-американського стратегічного партнерства.

СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер провів  у середу в Бухаресті робочу зустріч зі своїм південнокорейським колегою Вон Сікшином, який перебуває в Румунії з офіційним візитом. Порядок денний двосторонніх переговорів був зосереджений на міжнародній безпековій ситуації та перспективах двостороннього оборонного співробітництва між двома країнами після підписання в квітні в Сеулі Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво. Під час переговорів міністр оборони Румунії представив основні загрози та ризики в регіоні Чорного моря та Західних Балкан на тлі агресивної війни Російської Федерації проти України. Водночас, румунський урядовець наголосив на підтримці України з боку Румунії. Обидва міністри оборони поклали вінки до могили Невідомого солдата в Бухаресті.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ – Остаточні результати виборів до Європейського парламенту були оголошені Центральною виборчою комісією та опубліковані в Офіційному віснику Румунії. Альянс СДП-НЛП посів перше місце з 48,5% голосів, за ним слідує Альянс за об’єднання румунів з трохи менше 15%, Альянс об’єднані праві з 8,7%, Демократичний союз угорців Румунії з майже 6,5% і партія “SOS Румунія”, яка трохи перевищила необхідний 5% бар’єр. За незалежного кандидата Ніколає Штефануца проголосували 3,08% румунів, і йому вдалося здобути ще один мандат депутата Європарламенту. Явка виборців склала 52,4%. Центральна виборча комісія повідомила, що з 33 місць в Європарламенті від Румунії 19 дісталися правлячому альянсу СДП-НЛП, 6 – Альянсу за об’єднання румунів, 3 – Альянсу об’днані праві і по 2 – партії “SOS Румунія” та Демократичному союзу угорців Румунії.

ПАРЛАМЕНТ – Сенат, як перша палата Парламенту Румунії, прийняв ініційований урядом проєкт доповнення до Закону про громадянство, який встановлює, що румунське громадянство може бути надане, на прохання, іноземцю, який перебуває у шлюбі і проживає за кордоном з румунським громадянином щонайменше 10 років. Чинне законодавство передбачає, що іноземний громадянин, який перебуває у шлюбі з громадянином Румунії, повинен прожити в Румунії щонайменше п’ять років, щоб отримати громадянство, що, на думку ініціатора, є “бар’єром”. Закон також встановлює необхідні заходи для набуття румунського громадянства та правила для запобігання шахрайському отриманню громадянства. Так, передбачається біометрична перевірка осіб, які подають заяву на отримання румунського громадянства. Тепер законопроєкт обговорюватиметься в Палаті депутатів, яка ухвалює остаточне рішення з цього питання.

ФУТБОЛ –  Чемпіон Румунії з футболу бухарестський клуб FCSB зіграє з командою із Сан-Марино AC Virtus 1964 у першому попередньому раунді Ліги чемпіонів, згідно з жеребкуванням, яке було проведене у штаб-квартирі УЄФА в Ньоні. Перший матч “Стяуа” зіграє на виїзді 9 або 10 липня, а вирішальний раунд в Бухаресті – 16 або 17 липня. Володар Кубка Румунії “Корвінул Хунедоара” (південний захід) у першому відбірковому раунді Ліги Європи зустрінеться з віце-чемпіоном Угорщини ФК “Пакші”. Перший матч “Корвінул” проведе на виїзді 11 липня, а матч-відповідь відбудеться в Румунії 18 липня.

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

Вибори до Європарламенту та до органів місцевої влади Румунії

В останній тиждень кампанії перед виборами 9 червня представники румунської влади запевняють, що підготовка до двох виборів – місцевих і до Європарламенту, в яких, як очікується, візьмуть участь 19 мільйонів румунів, йде за графіком. Загалом було надруковано близько 100 мільйонів виборчих бюлетенів, – повідомив речник уряду Міхай Константін:

«Понад 22 мільйони бюлетенів було надруковано для виборів румунських депутатів в Європейському парламенті і майже 80 мільйонів бюлетенів для виборів до органів місцевого самоврядування. Структури МВС, у співпраці з префектурами, провели конкретні заходи з нагляду, за розповсюдженням всіх матеріалів на виборчі дільниці і готові забезпечити і 9 червня, і після цього, до завершення доставки всіх виборчих матеріалів, громадський порядок, необхідний для здійснення цього демократичного права.»

На місцевих виборах румуни з правом голосу можуть голосувати лише в тому населеному пункті, де вони були прописані станом на11 квітня. На виборах до Європейського парламенту румуни можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Понад 900 виборчих дільниць чекають на румунів за кордоном, а їх список розміщений на сайті Міністерства закордонних справ – www.mae.ro. Розподіл виборчих дільниць був зроблений прямо пропорційно до кількості громадян Румунії в кожній країні. Таким чином, найбільше виборчих дільниць знаходиться в Італії – 150, в Іспанії – 147 та у Великій Британії – 104. Загальна кількість кандидатів становить понад 207 тисяч, з яких 494 кандидати у депутати Європарламенту.

Румунія – співпраця з балканськими країнами

Цього тижня в Бухаресті з офіційними візитами перебували три міністри закордонних справ західнобалканських країн. Серед обговорених тем – двостороннє та регіональне співробітництво. Під час переговорів у середу з офіційним представником Боснії і Герцеговини Ельмедіном Конаковичем глава румунської держави Клаус Йоганніс привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах. Президент Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу Західних Балкан, а також забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». А на початку тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. Аналогічний документ глава румунської дипломатії підписала зі своїм колегою з Боснії і Герцеговини.

Румунія підтримує план президента Джо Байдена щодо Гази

Президент Румунії Клаус Йоганніс є одним з 17 глав держав, які підписали спільну декларацію на підтримку припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС. Настав час припинити війну і ця угода є необхідною відправною точкою, – підкреслюється в заяві. Підписанти закликають обидві сторони прийняти план президента США Джо Байдена про шеститижневе припинення вогню як перший крок, що супроводжуватиметься виведенням ізраїльських військ з густонаселених районів сектора Газа, звільненням деяких заручників ХАМАС і палестинських в’язнів. На другому етапі, деталі якого ще належить опрацювати, має відбутися постійне припинення вогню і звільнення всіх заручників.

Зустрічі Президента Клауса Йоганніса

Президент Румунії Клаус Йоганніс зустрівся у четвер з послами країн-членів ЄС, акредитованими в Бухаресті, з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці червня. Зустріч дала можливість проаналізувати поточний стан справ в ЄС та зробити прогнози на майбутнє. Посилаючись на складний європейський контекст Клаус Йоганніс зазначив, що просування сильного європейського порядку денного, заснованого на єдності, згуртованості та солідарності на рівні ЄС, є надзвичайно важливим, оскільки лише завдяки єдності дій та солідарності, Євросоюзу щоразу вдавалося ставати сильнішим. Щодо ситуації в Україні, президент Румунії закликав до подальшої підтримки ЄС на різних рівнях. Також у четвер президент Йоганніс прийняв президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха, якого супроводжували президент Асоціації європейських олімпійських комітетів Спірос Капралос, член Міжнародного олімпійського комітету від Румунії Октавіан Мораріу та президент Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу. Зустріч з представниками делегації Олімпійського руху є частиною низки кроків, зроблених Клаусом Йоганнісом, щоб передати на найвищому рівні послання підтримки румунським спортсменам, які візьмуть участь в Олімпійських іграх в Парижі, – йдеться в прес-релізі Адміністрації Президента Румунії. На зустрічі було підкреслено об’єднавчий потенціал спорту через літні Олімпійські ігри, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня у Франції.

Двостороннє та регіональне співробітництво було однією з тем обговорення з офіційним Бухарестом трьох балканських міністрів, які днями перебували з офіційними візитами в Румунії.

У середу президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини Ельмедіна Конаковича. Румунський лідер привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах.

Клаус Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу західнобалканських країн, а також забезпечення безпеки і стабільності регіону. У контексті березневого рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ, Йоганніс закликав Боснію і Герцеговину «продовжувати необхідні реформи, в тому числі пов’язані зі зміцненням верховенства права і забезпеченням фундаментальних прав, з активною і рішучою позицією, в дусі європейських цінностей».

Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії».

Міністри підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо дипломатичної підготовки, який створює додаткові рамки для обміну досвідом у цій галузі. Зі свого боку, міністр закордонних справ Албанії Іглі Гасані нагадав, що Румунія та Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції і зазначив, що тема європейської інтеграції є «важливим стовпом» двосторонніх відносин.

Раніше на початку цього тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Лумініца Одобеску зазначила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення, де політичні та безпекові події мають прямий вплив на безпеку і процвітання всієї Європи. Обидва міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. «Чорногорія та Румунія мають традиційно дружні відносини і прагнуть розвивати їх у майбутньому шляхом постійного прогресу», – сказав Філіп Івановіч.

ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні в Брюсселі взяла участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головні теми обговорення – агресія Росії проти України та ситуація на Середньому Сході. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників по відеозв’язку і закликав збільшити та пришвидшити військову допомогу для України, зокрема постачання додаткових систем ППО, а також підтримати удари України по військових цілях на території РФ. «Ми рішуче засуджуємо нещодавні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру в Україні. Саме тому важливо збільшити військову допомогу Україні», – заявила глава румунської дипломатії напередодні зустрічі. Також у Брюсселі відбувся неформальний обмін думками з низкою міністрів закордонних справ країн Середнього Сходу та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Європейські міністри також коротко обговорили події в Грузії, Венесуелі та Ірані. «Грузія є партнером Румунії», – заявила Лумініца Одобеску в Брюсселі, підкресливши необхідність підтримки народу цієї країни та її європейського курсу.

ВИБОРИ В ЛИТВІ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок привітав свого литовського колегу Гітанаса Науседу з переобранням на посаду президента і підкреслив «відмінну» співпрацю між двома країнами. «Я з нетерпінням чекаю продовження відмінної співпраці між Румунією і Литвою як партнерами по ЄС і союзниками по НАТО, оскільки ми стикаємося з численними викликами в регіоні і в світі», – написав глава румунської держави в соціальній мережі. Чинний президент Литви Гітанас Науседа був переобраний у неділю після другого туру президентських виборів.

ВІЙСЬКОВІ  НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців країн НАТО – Румунії, США, Франції, Польщі та Італії, взяли в понеділок участь у навчаннях на полігоні Смирдан на південному сході Румунії. Ці навчання є частиною більш масштабних багатонаціональних навчань Dacian Strike/Дакійський удар», пройшли одночасно на двох інших полігонах Румунії та Болгарії. Сценарій навчань передбачав як наземні, так і повітряні бої. Координацію навчань здійснювало багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід», яке діяло з Навчального центру Смирдан. У них також взяли участь ВПС Румунії і Королівські ВПС Великої Британії. В контексті передової присутності НАТО в південно-східній Європі багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід» координує підготовку і інтеграцію сил, що перебувають під оперативним управлінням, з метою стримування можливої агресії в районі операцій.

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок для переговорів про підтримку Сполученими Штатами вступу Молдови до Європейського Союзу, а також про енергетичну безпеку. Про це повідомив Державний департамент США. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в США, після візиту до Молдови Ентоні Блінкен вирушить до Праги, Чехія, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуться пріоритети наступного саміту Альянсу у Вашингтоні в липні.

ТЕАТР – Найкращі румунські театральні діячі будуть нагороджені на 32-й церемонії вручення нагород Румунської театральної спілки UNITER, яка проходить сьогодні ввечері в Національному театрі імені Йона Луки Караджале» в Бухаресті. Серед 15 категорій, в яких будуть вручені нагороди, – найкраща радіо-драма, найкращий актор у головній ролі, найкраща актриса у головній ролі, найкраща режисура, найкраща вистава. Цього року, після виявлення потреби, що випливає з еволюції та взаємозв’язку театру з новими технологіями, було створено чотири нові номінації: «Найкращий анімаційний театр/дитячий театр», «Найкращий оригінальний музичний та звуковий дизайн», «Найкращий відеодизайн», «Найкращий світловий дизайн». Організатори підкреслили, що цей гала-вечір об’єднує всіх митців, незалежно від віку і святкує всіх разом.

ДІАСПОРА – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначається з 2015 року в останню неділю травня, уся румунська політична еліта поширила привітання, в яких підкреслено, що своєю працею ті, хто виїхав за кордон, роблять так, щоб Румунію цінували у світі. Президент Клаус Йоганніс закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій, підкресливши, що діаспора має залишатися сильним голосом, який чують як в Бухаресті, так і в столицях інших країн світу. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску нагадала, що добробут і безпека громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також постійний діалог з діаспорою залишаються пріоритетами румунської дипломатії. Спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів у діаспорі ніколи не забувати, що вони є румунами і передавати любов до батьківщини своїм дітям, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що уряд і надалі підтримуватиме закордонних румунів.

ФУТБОЛ – Другий матч плей-офф Суперліги між ФК Csikszereda  з другого дивізіону та бухарестським Динамо завершує сьогодні ввечері на стадіоні «Меркуря Чук» поточний футбольний сезон у Румунії. У першому матчі в Бухаресті «Динамо» перемогло з рахунком 2:0. Новий чемпіон столичний FCSB представлятиме Румунію в Лізі чемпіонів, Corvinul «Гунедоара» (команда з другої ліги, володар Кубка Румунії) гратиме в Лізі Європи, а CFR «Клуж» (друге місце в Суперлізі) та Universitatea «Крайова» гратимуть в Лізі Конференцій. Останні матчі внутрішнього чемпіонату були затьмарені в суботу ввечері прощальним матчем так званого Золотого покоління румунського футболу, яке в 1990-х роках вийшло до трьох світових і двох європейських першостей.

ЗАМАХ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що був шокований звісткою про замах на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо і рішуче засудив «такі екстремістські дії». І прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що він «глибоко шокований» цим інцидентом та сказав, що винні в таких діях повинні бути притягнуті до відповідальності. Роберт Фіцо був поранений у середу після після виїзного засідання уряду в містечку Хандлова за межами столиці Братислави. Наразі він перебуває в небезпечному для життя стані, йдеться на його офіційній сторінці у Фейсбуці. Нападник був заарештований. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, консервативний соціал-демократ, близький до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, з жовтня минулого року очолює коаліційний уряд, до складу якого входять його партія Smer-SD, інша соціал-демократична партія Hlas («Голос») і націоналістична Словацька національна партія (SNS).

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. Основні невизначеності та ризики для інфляції пов’язані, зокрема, з високим дефіцитом бюджету, динамікою заробітної плати та додатковими фіскально-бюджетними заходами, які можуть бути впроваджені для скорочення витрат. Муґур Ісереску зазначив, що терміни повернення інфляції до цільового діапазону НБР також залежатимуть від рішення центробанку знизити ключову процентну ставку, яка наразі становить 7%, не змінившись з минулого року. Останні статистичні дані свідчать про незначне зниження інфляції з 6,61% у березні до 5,9% у квітні. Водночас, за даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в березні склала 5 185 леїв (близько 1 040 євро), що на 309 леїв (близько 60 євро) більше, ніж у попередньому місяці.

ВІЗИТ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела в середу двосторонні консультації зі своєю колегою з Королівства Нідерландів Ганке Брюїнс Слот, яка перебуває з візитом у Бухаресті. Згідно із заявою МЗС, Лумініца Одобеску привітала внесок Нідерландів у зміцнення сил стримування й оборони НАТО в Румунії та наголосила на необхідності продовження рішучої підтримки України та забезпечення безпеки в усьому Чорноморському регіоні. Лумініца Одобеску також привітала участь Нідерландів у підтримці Республіки Молдова на шляху реформ, розвитку і розбудови стійкості. Згідно з прес-релізом, міністерки також обговорили завершення процесу вступу Румунії до Шенгенської зони та політику розширення ЄС.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Європейська комісія дещо покращила свій прогноз зростання румунської економіки цього року до 3,3% завдяки прискоренню приватного споживання та вищим доходам, згідно з весняним економічним прогнозом, опублікованим у середу. Єврокомісія, однак, попередила, що дефіцит державного бюджету зросте до 6,9% ВВП у 2024 році і до 7% ВВП у 2025 році через збільшення витрат. З іншого боку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) залишив незмінним свій прогноз щодо румунської економіки на 2024 рік і попереджає, що головною вразливістю залишається фіскальна позиція, дефіцит якої в 2023 році досягне 5,9% ВВП. Про це йдеться в опублікованому в середу звіті міжнародної фінансової установи. Згідно з останнім прогнозом ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 3,2%. Також, очікується, що зростання прискориться до 3,4% в наступному році. За даними ЄБРР, темпи зростання румунської економіки значно сповільнилися в 2023 році до 2,1%, навіть незважаючи на те, що це один з найкращих показників, зафіксованих на регіональному рівні. Однак уповільнення приватного споживання в умовах високої інфляції було компенсовано зростанням інвестицій та державних витрат. Очікується, що державні видатки зростатимуть і надалі на тлі підвищення зарплат і пенсій, що може призвести до ще більшого дефіциту у 2024 році, – попереджає ЄБРР.

ЗАКОНИ – Палата депутатів майже одностайно прийняла законопроєкт про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Ухвалені зміни передбачають посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Таким чином за таке порушення водіїв каратимуть позбавлення права керування транспортним засобом на десять років. Крім цього в таких випадках суди більше не зможуть виносити рішення про відстрочку виконання вироку. Законопроєкт був ініційований після масштабного ДТП у населеному пункту «2 май», в якій двоє молодих людей загинули внаслідок наїзду водія під впливом наркотиків. Палата депутатів також прийняла закон, який зобов’язує засуджених, які втекли за кордон, щоб уникнути відбування кримінального покарання, оплачувати витрати на їх повернення на батьківщину.

ФОРУМ – У Бухаресті проходить 12-й Форум Євросфат, який триватиме до 18 травня. Про це повідомляє Представництво Європейської Комісії в Румунії. Цього року захід набуває міжнародного виміру завдяки Глобальному форуму з питань сучасної прямої демократії, який вперше відбудеться у країні Східної Європи. Протягом трьох днів учасники обговорять такі теми, як майбутнє Румунії в ЄС, участь молоді у прийнятті рішень на національному та європейському рівнях, довіра до політичних акторів, інституцій та ЗМІ, наслідки війни в Україні та її вплив на Румунію, Молдову і Чорноморський регіон. Єуросфат – найбільший щорічний європейський бізнес-форум в Румунії. У 2022 році він став лауреатом Молодіжної премії Карла Великого на національному рівні – нагороди, яка щорічно присуджується Європейським Союзом найкращим молодіжним ініціативам, що сприяють зближенню ЄС з його громадянами.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп в середу була змушена знятися  з турніру Trophee Clarins (WTA 125), загальний призовий фонд якого становить 100 000 євро.  За рахунку 7:5, 2:3 через біль у коліні колишня перша ракетка світу і дворазова переможниця турнірів Великого шолома не змогла продовжити матч проти американки Маккартні Кесслер. Матч у середу став другим офіційним поєдинком після повернення з допінгової дискваліфікації. Також сьогодні на турнірі у столиці Франції румунка Габрієла Русе перемогла китаянку Лінь Чжу з рахунком – 0:6, 6:1, 6:1.

ВІЗИТ – Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський відвідає Румунію в понеділок і вівторок. За повідомленням Єврокомісії, у нього заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Марчелем Чолаку та міністром сільського господарства Флоріном Барбу, після чого він проведе переговори з асоціаціями фермерів та представниками Університету агрономічних наук і ветеринарної медицини в Бухаресті. Запланований також візит до порту Констанца (на Чорному морі), через який проходить значна частина українського експорту зернових та сільськогосподарської продукції. За словами єврокомісара, Румунія доклала виняткових зусиль для надання життєво важливої допомоги українській економіці в найгірший період кризи, сприяючи створенню найбільшого альтернативного експортного маршруту для зерна та інших товарів поза Чорноморським коридором. Нагадаємо, що нещодавно виконавча влада ЄС схвалила програму державної допомоги Румунії у розмірі 126 мільйонів євро для підтримки вкрай необхідних інвестицій у портах, які стикаються зі збільшенням торговельних потоків.

МІТИНГ – Національний профспілковий блок разом з 29 афілійованими федераціями організовує в понеділок мітинг перед будівлею уряду в Бухаресті, за яким послідує марш протесту до міністерств економіки, праці та фінансів. Профспілкові активісти закликають до реформи податкової системи з метою зменшення нерівності та боротьби з бідністю. За даними Національного профспілкового блоку, в даний час Румунія має одне з найвищих податкових навантажень на витрати на робочу силу в ЄС: майже 43%, у порівнянні з близько 39% в середньому по Європі. Також профспільковці додають, що Румунія є єдиною країною в світі, де з 2018 року внески бізнесу в систему соціального забезпечення були перекладені на працівників, так що внески на охорону здоров’я та пенсійні внески для працівників подвоїлися, тоді як для роботодавців вони були зведені до нуля. За даними Євростату, низька заробітна плата та високі податки зробили Румунію третьою країною з найнижчим рівнем зайнятості у 2023 році, після Італії та Греції. Лише 69% румунів у віці від 20 до 64 років працюють, що означає, що майже третина румунів не працює, додає Національний профспілковий блок.

ЗДОРОВ’Я – Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що в Румунії все ще спостерігається епідемія кору, і хвороба поширюється в основному в повітах з низьким рівнем вакцинації. Він закликає батьків вакцинувати своїх дітей, оскільки кір є інфекційним захворюванням, яке легко передається. За даними міністерства, національне охоплення вакцинацією першою дозою становить 78%, а другою – 62%.

НАРОДЖУВАНІСТЬ – Міністерство у справах сім’ї винесло на громадське обговорення до 20 травня проєкт поправок до Національної програми підтримки подружніх пар та одиноких осіб з метою підвищення народжуваності. Однією з пропозицій є те, що тільки один член пари повинен бути румунським громадянином, оскільки в даний час обидва партнери повинні мати румунське громадянство, а інша полягає в тому, що документи для подачі заявки можуть бути подані в електронному вигляді. За офіційними даними, в минулому році було підписано 9 300 контрактів, підтверджено 2 200 вагітностей і народилося 156 дітей. Підтримка, яку пропонує румунська держава, становить 15 000 леїв (близько 3 000 євро).

ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу (161 WTA) кваліфікувалася в неділю в 1/8 фіналу турніру WTA 1000 в Римі після перемоги над бельгійкою Елізе Мертенс (27 WTA) з рахунком 6-2, 6-0. Це була п’ята зустріч між Бегу та Мертенс. Румунка перемогла вдруге поспіль, після того, як бельгійка виграла перші три матчі. За вихід до чвертьфіналу Ірина Бегу зустрінеться з переможницею матчу між Даніель Коллінз (15 WTA) і Кароліною Гарсією (23 WTA). У суботу Сорана Корстя (32 WTA) також кваліфікувалася до 1/8 фіналу турніру в Римі, перемігши шосту фаворитку змагань чешку Маркету Вондроусову з рахунком 7-6 (7/1), 6-3, а в 1\8 фіналі зустрінеться з американкою Медісон Кіз. Також у третьому колі турніру Жаклін Крістіан (68 WTA) у суботу ввечері перемогла третю ракетку світу Коко Гауфф (США) з рахунком 6-1, 0-6, 6-3. Італійське змагання, засноване в 1930 році, тричі вигравала румунські тенісисти: Іліє Нестасе в 1970 і 1973 роках і Сімона Халеп в 2020 році.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває у Вашингтоні, де буде прийнятий сьогодні в Білому домі своїм американським колегою Джо Байденом. Глава румунської держави перебуває в США з робочим візитом. Згідно з прес-релізом Білого дому, який цитує кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні, обидва лідери відзначать 20 років з дня вступу Румунії до НАТО, а президент Байден подякує своєму колезі за прийом американських військових в Румунії і визнає численні внески, які Румунія, вірний союзник НАТО, зробила у забезпечення безпеки східного флангу Альянсу. Білий дім також заявляє, що вони наголошуватимуть на своїй незмінній підтримці України, яка захищається від російської агресії. Обидва президенти також розглянуть багато сфер, в яких Румунія і США працюють разом, включаючи енергетику, економічне співробітництво та спільні демократичні цінності. У середу президент Йоганніс візьме участь у церемонії вручення Атлантичною радою нагороди «Видатні міжнародні лідери 2024». Президент Румунії отримає найвищу нагороду Атлантичної ради «за видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією і за його роль як європейського і трансатлантичного лідера».

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Учора стартували багатонаціональні навчання НАТО «Swift Response – 24», які також проходять в Румунії. Під час навчань буде проведена одна з найбільших повітряних десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників. Загалом у навчаннях беруть участь 5000 військовослужбовців з семи країн-членів і партнерів Альянсу, в тому числі з 2300 солдатів і 220 одиниць техніки з Румунії. Офіційний Бухарест поставив у розпорядження своїх союзників і партнерів кілька авіабаз і полігонів, – повідомляє міністерство оборони.

ПРИТУЛОК – Палата депутатів ухвалила в останньому читанні термінову постанову про внесення змін до низки нормативно-правових актів, що стосуються режиму іноземців та притулку в Румунії. Документ передбачає заходи з управління нелегальною міграцією та дотримання європейських норм у цій сфері. Таким чином, встановлюється право іноземців залишатися на території Румунії до завершення процедури надання притулку. Закон також передбачає залучення експертів Агентства Європейського Союзу з питань притулку до прийому заяв про надання притулку та розгляду досьє. «Основною метою є оптимізація установ Міністерства внутрішніх справ для задоволення потреб румунських громадян і суспільства. Заходи також спрямовані на приведення національного законодавства у відповідність до елементів, що містяться в європейських нормативно-правових актах, рекомендаціях Європейського суду та прецедентному праві Суду Європейського Союзу», – сказав один з депутатів.

АВТОРИНОК – Реєстрація нових автомобілів в Румунії збільшилася в  квітні на 34% в порівнянні з квітнем 2023 року. Це свідчать опубліковані сьогодні дані. Йдеться в цілому про 13 276 транспортних засобів. За перші чотири місяці 2024 року реєстрація нових автомобілів досягла 46 500 одиниць, що відповідає рівню аналогічного періоду минулого року. Що стосується вживаних автомобілів, вперше зареєстрованих в Румунії, то в квітні цього року їх обсяг досяг майже 29 900 одиниць, що майже на 37% більше, ніж у квітні 2023 року. За перші чотири місяці року було зареєстровано 114 тис. транспортних засобів, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Що стосується нових автомобільних брендів, то перші п’ять місць займають Dacia, Toyota, Skoda, Volkswagen і Hyundai, – йдеться в прес-релізі Румунської асоціації автовиробників.

СПОРТ – Румунський спорт святкує сьогодні 38 років з дня, коли бухарестська футбольна команда «Стяуа» виграла Кубок європейських чемпіонів з футболу. 7 травня 1986 року в Севільї, Іспанія, команда, що складалася виключно з румунських гравців, перемогла у фіналі знамениту «Барселону» з рахунком 2:0 у серії післяматчевих пенальті. Воротар «Стяуа» Гельмут Дукадам увійшов до книги рекордів, відбивши всі чотири удари каталонців. У лютому 1987 року в Монте-Карло «Стяуа» також виграла Суперкубок Європи після перемоги над київським «Динамо» з рахунком 1:0.

БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття дещо знизився до 5,3% у березні цього року порівняно з лютим, – згідно з даними, оприлюдненими у вівторок Національним інститутом статистики. Серед молоді (15-24 роки) безробіття залишається на високому рівні – 22,1%. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8 відсоткового пункту вищим, ніж серед жінок.

ОЛІМПЙСЬКІ ІГРИ – Румунська пара Овідіу Йонеску та Бернадетт Соч пройшла кваліфікацію до змішаного парного розряду на Олімпійських іграх у Парижі. Про  це оголосила Міжнародна федерація настільного тенісу у вівторок після публікації світового рейтингу на ці змагання. Йонеску та Соч упустили два шанси на пряму кваліфікацію минулого місяця на передолімпійському турнірі в Гаврилові (Чехія), але забезпечили собі олімпійські путівки завдяки своєму світовому рейтингу. У той час як Бернадетт Соч вже забезпечила собі місце на Паризьких іграх у складі жіночої збірної Румунії, Овідіу Йонеску став 82-м румунським спортсменом, який кваліфікувався на Олімпіаду 2024 року.

ПАРИЖ – Президенти Франції та Китаю Еммануель Макрон і Сі Цзіньпін закликали в понеділок до олімпійського перемир’я на всіх конфліктах по всьому світу під час літніх Олімпійських ігор у Парижі, які також можуть стати можливістю для пошуку рішень для припинення цих конфліктів. Про це повідомляють інформаційні агентства. Обидва лідери висловили цю позицію у спільній заяві для преси в Парижі після зустрічі, на якій вони обговорили міжнародні та торговельні питання, що становлять двосторонній інтерес. Президент Франції привітав те, що він назвав зобов’язанням Китаю не продавати Росії зброю і взагалі не пропонувати ніякої військової допомоги. Зі свого боку, президент Китаю закликав до мирних переговорів між Києвом і Москвою на міжнародній конференції, визнаній Росією і Україною. «Ми проти того, щоб використовувати українську кризу для перекладання відповідальності на інших, щоб очорнити третю країну і спровокувати нову холодну війну», – підкреслив Сі Цзіньпін, маючи на увазі постійну критику з боку західних країн щодо тісних відносин Китаю з Росією.

ВЕЛИКДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують другий день Великодня, на початку тижня, який називають «Світлим». Свято Воскресіння, найбільше у християн, є єдиним, якому присвячено три дні. Протягом цього тижня все перебуває під знаком світла, символу Христового Воскресіння. Звичне привітання з неділі замінено на привітання-сповідь «Христос воскрес! Воістину воскрес!» яким публічно висловлюється віра у Воскресіння Христове. Понеділок Світлого тижня ще називають Білим понеділком і кажуть, що в цей день відчиняються ворота раю і прощення. З точки зору традицій, в цей день існує звичай «обливати» дівчат або кропити оселю свяченою водою. Також у цей день куми ходять до хрещених батьків з паскою, крашанками, а діти – до батьків.

ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ – Румунія посідає третє місце з кінця за тривалістю життя в Європейському Союзі – 76,6 років. Принаймні це випливає з останнього аналізу Євростату. Гірші показники мають лише Болгарія та Латвія, в обох країнах тривалість життя нижча за 76 років. Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в ЄС – 84 роки, за нею йдуть Італія та Мальта. Загалом, як показують дані Євростату, тривалість життя найнижча у Східній Європі та трьох країнах Балтії, тоді як жителі Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи живуть довше. З іншого боку, дані Євростату показують, що в Румунії спостерігається найбільше – на один рік, зростання очікуваної тривалості життя в період з 2019 по 2023 роки.

ДЕСАНТНІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня тривають багатонаціональні навчання «Swift Response – 24», які проходять в тому числі на території Румунії. У них беруть участь тисячі солдатів і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів НАТО. Навчання проводить Командування сухопутних військ США в Європі і Африці. Міністерство оборони Румунії заявляє, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

ПІДПРИЄМНИЦТВО – У першому кварталі цього року кількість ліквідованих компаній в Румунії зросла майже на 15%, до понад 12 000, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Принаймні це випливає  з даних, оприлюднених Національним торговельним реєстром. Більшість з них були зареєстровані в Бухаресті та повітах Ільфов (південь), Констанца (південний схід), Клуж (північний захід), Тіміш (захід) та Ясси (північний схід). Галузями, в яких було закрито найбільше фірм, були ремонт автотранспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля і будівництво.

ШКОЛИ – У вівторок румунські школярі також відпочивають. Вони повернуться до школи в середу, 8 травня, після першотравневих і великодніх міні-канікул, згідно з календарем на 2023-2024 навчальний рік. Останній модуль завершиться 21 червня, коли розпочнуться літні канікули. Учні, які готуються до ЗНО та бакалаврату, закінчать навчання раніше, ніж інші.

ТУРНЕ – Війна Росії проти України та економічні відносини між ЄС та Китаєм стали центральними темами сьогоднішніх переговорів у Парижі у рамках дводенного державного візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Франції. Останній заявив у Парижі, що Китай та ЄС, як два великі світові гравці мають посилити свою «стратегічну координацію дій» і залишатися «партнерами» на тлі численних суперечок, починаючи від торгівлі і закінчуючи правами людини. Заява була зроблена на початку тристоронньої зустрічі в Єлисейському палаці за участю президента Франції Еммануеля Макрона і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Президент Макрон також закликав до «справедливих правил для всіх» у торгівлі між Євросоюзом та Китаєм. «Майбутнє нашого континенту також дуже чітко залежатиме від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб», – сказав Еммануель Макрон. «Координація дій» з Пекіном щодо «великих криз» в Україні та на Середньому Сході була «абсолютно вирішальною», додав Еммануель Макрон. «Китай і ЄС мають спільну зацікавленість у мирі та безпеці», – підкреслила також глава ЄС Урсула фон дер Ляєн, підтвердивши свою «рішучість зупинити агресивну війну Росії проти України і встановити справедливий і тривалий мир».

СЕКТОР ГАЗА – Збройні сили Ізраїлю в понеділок почали евакуацію палестинського цивільного населення з Рафаха напередодні очікуваної військової операції Ізраїлю в південній частині Смуги Гази. Про це повідомила ізраїльська радіостанція «Армійське радіо». Ізраїльська армія заявила, що «заохочує жителів східної частини Рафаха переїхати до розташованої неподалік розширеної гуманітарної зони». Через сім місяців після початку наступу на ХАМАС Ізраїль заявив, що в Рафаху перебувають тисячі палестинських ісламістських бойовиків цього руху і, що перемога неможлива без взяття міста. Але з урахуванням того, що в Рафаху перебуває понад мільйон переміщених палестинців, перспектива військової операції з великою кількістю жертв турбує західні держави і сусідній Єгипет, – зазначає Reuters.

ЯДЕРНІ НАВЧАННЯ – Президент Росії Володимир Путін наказав провести «найближчим часом» ядерні навчання з військами, дислокованими поблизу України, – повідомляють AFP і Reuters. За повідомленням Міністерства оборони Росії, навчання спрямовані на «підтримання боєготовності армії» у зв’язку з «провокаційними заявами і погрозами деяких західних лідерів на адресу Росії». У навчаннях візьмуть участь ракетні підрозділи Південного військового округу та військово-морські сили. Росія наразі володіє найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї. Вторгнення в Україну у 2022 році за наказом Володимира Путіна, на думку американських і російських дипломатів, призвело до найбільшого погіршення російсько-західних відносин з часів Карибської кризи. Росія зображує війну як боротьбу із Заходом, який, за словами Путіна, проігнорував спроби Москви розвивати дружні відносини після розпаду Радянського Союзу в 1991 році і намагається контролювати Україну, одночасно розширюючи військову присутність НАТО на схід. Захід і Україна, з іншого боку, заявляють, що не зупиняться допоки російські війська не будуть розбиті і називають агресію Путіна війною в імперському стилі, що спрямована на захоплення території і включення захопленої країни в орбіту Москви, – зазначає Reuters.

ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який перебуває з офіційним візитом у Південній Кореї, у вівторок вранці зустрівся в Сеулі зі своїм колегою Юн Сок Йолом. Після офіційної церемонії вітання обидві делегації також провели переговори тет-а-тет. За словами спеціального кореспондента Радіо Румунія, політичні консультації між главами двох держав були зосереджені на зміцненні двосторонніх відносин, політико-дипломатичного та оборонного співробітництва, а також на основних регіональних і глобальних викликах. З нагоди офіційного візиту Президента Йоганніса була прийнята Спільна декларація про зміцнення стратегічного партнерства між Румунією та Республікою Корея, документ, який визначить основні напрямки співпраці для обох сторін на наступні 10 років. У присутності двох президентів було також підписано низку документів про співпрацю в таких сферах, як оборона, ядерна енергетика, інвестиції, зовнішня торгівля та культура. У програмі візиту Президента Йоганніса також заплановані зустрічі з представниками румунської громади та ділових кіл, а також відвідування виставки традиційного румунського мистецтва.

ПОЛІТИКА – Правляча коаліція СДП-НЛП висунула окремих кандидатів на посаду генерального мера Бухареста, а саме: Габрієлу Фірю, колишнього генерального мера і голову столичної організації СДП, а також Себастіана Бурдужу, нинішнього міністра енергетики і голову бухарестської організації Націонал-ліберальної партії. Президент Клаус Йоганніс заявив, що висунення двох кандидатів на місцевих виборах в Бухаресті не є успіхом для коаліції. Це рішення, за словами залучених політиків, було прийнято для того, щоб максимально мобілізувати електорат двох партій. Ця заява була зроблена наприкінці засідання коаліції, скликаного після повідомлень у ЗМІ про нібито несумісність колишнього спільного кандидата Кетеліна Кирстою. Його звинувачують у тому, що він надавав консультації приватній клініці, будучи керівником Бухарестської університетської лікарні швидкої допомоги. Лідери коаліції вирішили, що кандидати на столичні райони залишаться спільними, як і списки до місцевих рад. СДП і НЛП також мають спільний список на виборах до Європейського парламенту, які пройдуть одночасно з місцевими виборами 9 червня.

АВТО – Автомобілі, вироблені в Румунії, користуються попитом на всіх ринках, де вони продаються, а це понад 60 ринків по всьому світу, так що 2024 рік може завершитися з новим рекордом, заявив Адріан Санду, генеральний секретар Ради директорів Румунської асоціації автовиробників. За його словами, у 2023 році спостерігалося зростання виробництва, що стало новим рекордом для автомобільної промисловості країни: було вироблено 513 000 одиниць. З іншого боку, Адріан Санду зазначив, що на додаток до недостатньо розвиненої транспортної інфраструктури, економіка Румунії втрачає величезні суми через затори на митниці в результаті часткового прийняття до Шенгенської зони вільного пересування.

ОПИТУВАННЯ – Сім з десяти румунів розглядають стратегії зменшення кількості їжі, яку вони викидають, причому жінки більш відкриті до дій, ніж чоловіки, згідно з опитуванням, опублікованим у вівторок. Основними категоріями продуктів, що викидаються, є готова їжа, овочі, хліб та інші хлібобулочні вироби і фрукти. Більшість румунів вказують на надмірну закупівлю продуктів і закінчення терміну їх придатності до вживання, як на причину харчових відходів. Люди у віці 25-34 років більш схильні купувати і готувати більше, ніж вони можуть спожити, що відображає значно більшу тенденцію до споживацтва в способі життя молодих людей. Основними заходами, що сприяють зменшенню марнотратства, є: правильне зберігання та заморожування продуктів харчування, щоб продовжити термін, протягом якого їх можна з’їсти, правильна оцінка порцій їжі, приготування їжі лише за потребою, складання списку покупок, якого дотримуються, та купівля продуктів харчування на короткі проміжки часу.

КІНО – Два румунських фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм “Три кілометри до кінця світу”, історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка “Насті”, про життя та кар’єру першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджіу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критикує фундаменталістський режим в Тегерані. 77-й Каннський кінофестиваль пройде з 14 по 25 травня.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс розпочав у понеділок триденний офіційний візит до Південної Кореї, першої країни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до стратегічного партнерства. Глава держави поклав вінок на Національному кладовищі в Сеулі. У вівторок Клауса Йоганніса прийме його колега Юн Сук Йол. Політичні консультації будуть присвячені зміцненню стратегічного партнерства, політико-дипломатичного та оборонного співробітництва, ключовим регіональним і глобальним викликам, а також активізації галузевих напрямків з наголосом на збільшенні торгівлі та інвестицій у різних сферах. До них відносяться “зелена” та ядерна енергетика, нові технології, ІТ та комунікації, навколишнє середовище та управління зміною клімату, інфраструктура, охорона здоров’я, освіта. Також буде підкреслено особливий зв’язок, який представляють для двох країн міжлюдські та культурні обміни, що значно зросли за останні роки. Візит Президента Клауса Йоганніса до Південної Кореї є першим за останні 16 років на рівні глави держави.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії схвалив у понеділок на пленарному засіданні запит президента Клауса Йоганніса про участь румунської армії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року, зі штатним персоналом – до шести військовослужбовців та військовим судном з командою розмінування на борту та екіпажем до 85 військовослужбовців.  Фінансові кошти, необхідні для участі в місіях будуть виділені від державного бюджету, відповідно до чинного законодавства. Сенатори і депутати також затвердили участь румунської армії в операції Європейського Союзу з морської безпеки в Червоному морі, чисельністю до 3 військовослужбовців. Йдеться про коаліційну місію “Prosperity Guardian” під командуванням Сполучених Штатів Америки в зоні відповідальності в Червоному морі, Аденській затоці і на території Бахрейну, починаючи з 2024 року. Порядок денний пленарного засідання також містив інформацію Глави держави про схвалення транзиту обладнання, переданих Естонією Україні, та навчання українських військових.

АРМІЯ – Румунській армії не вдалося знайти достатньо професійних солдатів. У першому турі набору, який проходив у лютому, березні та квітні, на конкурс було виставлено майже 5 100 місць, на які подали заявки понад 6 400 осіб. Частка кандидатів, які не пройшли фізичний тест, склала 24%, психологічний – 18%, медичний – 12%. Зрештою, було прийнято лише 2 626 кандидатів. Міністерство оборони Румунії заявило, що рівень складності фізичного тесту був середнім і що людина у віці від 18 до 45 років з нормальним фізичним розвитком не повинна зіткнутися з великими труднощами.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейський парламент зібрався на нову пленарну сесію в Страсбурзі з понеділка по четвер. На порядку денному – боротьба з насильством щодо жінок, перегляд сільськогосподарської політики ЄС та боротьба з відмиванням грошей. Також на порядку денному дебати щодо нападу Ірану на Ізраїль, заборони на ринку ЄС продуктів примусової праці, оцінки ймовірного втручання Росії в роботу Європарламенту, оцінки результатів президентських виборів в Росії та верховенства права в Угорщині. Цьоготижневе пленарне засідання є останнім у поточному терміні європейського законодавчого органу перед виборами до Європарламенту 9 червня.

ЛІТАКИ – Три літаки F-16, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися в п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в місті Кимпія Турзій (центральна Румунія). Це друга серія з трьох таких літаків, придбаних Румунією у норвежців, перша була отримана в листопаді минулого року. За даними Міністерства національної оборони, завдяки 32 багатоцільовим літакам F-16, якими до кінця наступного року будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні.