Tag: візит

ВІЗИТ – Сьогодні
в Києві проходить міжнародний саміт «Кримська платформа» – дипломатична
ініціатива України, основною метою якої є повернення міжнародної уваги до
питання Криму і посилення політики невизнання анексії Криму Росією, захисту
прав людини на окупованих територіях та деокупації півострова. Офіційний Київ стверджує,
що мілітаризація півострова та агресивна політика Москви в цьому районі
торкаються всіх країн Чорноморського регіону. Прем’єр-міністр Флорін Кицу та
міністр закордонних справ Богдан Ауреску представляють Румунію на першому саміті
дипломатичної ініціативи «Кримської платформи», в якому беруть участь
представники із 44 країн та організацій. Глава румунського уряду, у своєму
виступі наголосив, що Румунія продовжує твердо дотримуватися політики
невизнання незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Ми усвідомлюємо поточні
виклики та загрози для наших цінностей, стабільності та регіональної безпеки
Чорноморського регіону, ці виклики можна подолати лише шляхом рішучих та
послідовних дій, шляхом посилення нашої стійкості та співпраці, – зазначив Флорін
Кицу. Програмою візиту глави румунського уряду до України передбачені участь у церемонії
прийняття Спільної декларації саміту «Кримської платформи» та в обіді, який організує
Президент України Володимир Зеленський, а також двосторонню зустріч зі своїм українським
колегою Денисом Шмигалем.

ТРАГЕДІЯ – Пакт
Ріббентропа-Молотова, підписаний 23 серпня 1939 року, став початком
європейської трагедії, відкрив шлях до фатальних зловживань і розірвав
території шляхом поділу Центральної та Східної Європи на сфери впливу. Про це
йдеться в оприлюдненій сьогодні заяві президента Румунії Клауса Йоганніса з
нагоди Дня вшанування пам’яті жертв фашизму та комунізму. Так званий пакт про
ненапад знищив прагнення та ідеали європейських націй, відкривши шлях до Другої
світової війни, з катастрофічними наслідками для людства, зазначається у
документі. Клаус Йоганніс також згадав про мужнє рішення, прийняте 23 серпня
1944 року, королем Міхаєм І-им, який залишаючись вірним румунській нації зумів
відповідально й сміливо, разом з Румунською Армією, розірвати токсичний союз з
нацистською Німеччиною. Нехай вічно живою буде пам’ять про той важливий момент
політичної здібності як символу вертикальності, єдності та моралі, – зазначив
президент Румунії. 23 серпня, день підписання пакту Ріббентропа-Молотова, був
оголошений Європарламентом в Декларації 2008 року Європейським днем пам’яті
жертв нацизму та комунізму. А в 2011 році Парламент Румунії оголосив 23 серпня
Днем вшанування пам’яті жертв фашизму та комунізму.

КОРОНАВІРУС – За
останню добу у Румунії було зареєстровано 415 нових лабораторно підтверджених
випадків зараження вірусом SARS-CoV-2, після проведення понад 15 000 тестів.
Про це сьогодні повідомила Група стратегічної комунікації. Найбільше
інфікованих було зареєстровано у Бухаресті – 56 та у повітах Клуж (центр) – 50,
Ільфов (навколо столиці) – 33 та Констанца (на південному сході) – 23. Від
ускладнень хвороби померло 13 людей. З початку пандемії в Румунії померло майже
34 500 осіб з діагнозом SARS-CoV-2. Наразі Румунія залишається на «зеленому»
рівні епідемічної небезпеки, але сукупна захворюваність на національному рівні
зростає. У лікарнях знаходяться 1378 інфікованих, з них 193 – у відділеннях
інтенсивної терапії. Водночас понад 60 700 осіб перебувають на карантині вдома
та 74 – на інституційному карантині, а 3 919 перебувають у самоізоляції вдома
та 1420 – в інституціоналізованій ізоляції. Тим часом темпи вакцинації на
національному рівні залишаються низькими. У Румунії повний курс щеплення
пройшли 5 мільйонів людей.

БЕЗПЕКА -
Міністр оборони Румунії Ніколає Чуке та начальник Штабу оборони Збройних Сил
Румунії генерал-лейтенант Данієль Петреску у неділю в Бухаресті обговорили з
делегацією Конгресу США питання безпеки в регіоні Чорного моря та великі
інвестиційні проєкти для зміцнення військової інфраструктури в Румунії.
Делегацію США очолив голова Комітету з питань бюджетних видатків Сенату США
Річард Шелбі. Згідно із заявою Міноборони Румунії під час переговорів були
розглянуті актуальні питання у сфері безпеки та оборони та конкретні питання
щодо співпраці з США, як з двосторонньої точки зору, так і в союзному
контексті. Міністр Ніколає Чуке знову наголосив, що американська військова
присутність на території Румунії є реальним проявом зобов’язання США щодо
забезпечення безпеки та стабільності, підкресливши важливість її консолідації.

ТЕАТР – 27
різноманітних заходів, пов’язаних зі сценічним мистецтвом заплановано на
четвертий день Міжнародного театрального фестивалю в Сібіу (центр Румунії).
Сьогодні стартувала Сібіуська біржа перфомансів – «Мистецтво виступу просто
неба: мета та актуальність на місцевому, національному та міжнародному рівнях».
Більше 100 вистав та подій протягом перших трьох днів фестивалю зібрали у
залах, на великих сценах просто неба, а також в Інтернеті, десятки тисяч
глядачів з усього світу. Понад дві тисячі артистів з 38 країн світу беруть
участь у 28-му Міжнародному театральному фестивалі, що проходить до 29 серпня
під гаслом «Будуємо надію разом».
Сібіуський фестиваль – це найбільший захід, присвячений виконавському
мистецтву в Румунії й один з найбільших в Європі.

КОРОНАВІРУС – У Румунії всі повіти
та Бухарест станом на 9 червня знаходяться на «зеленому» рівні епідемічної
небезпеки. Влада повідомила про 140 нових випадків інфікування людей вірусом SARS-CoV-2 за
минулу добу, після обробки 28 тисяч тестів.
У відділеннях інтенсивної терапії перебувають лише 272 пацієнти. Водночас зменшилася
кількість охочих отримати щеплення від Covid-19. За минулу добу було
імунізовано менше 50 тис. людей. Лікарі попереджають, що коронавірус все ще передається
в громаді і, що сезон відпусток може сприяти поширенню більш заразних мутацій.
На сьогоднішній день понад чотири мільйони румунів пройшли повний курс
вакцинації від нового коронавірусу.

ЗАКОН – Уряд Румунії на
засіданні у середу схвалив законопроект, який забороняє одночасно отримувати пенсію
та зарплату в державному секторі та надає можливість охочим працювати до 70
років. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що проєкт буде розглянутий парламентом
в надзвичайній процедурі. Згідно з новим нормативно-правовим актом особи, які досягли
пенсійного віку, у тому числі ті, хто отримує службові або військові пенсії, матимуть
можливість продовжити роботу у центральних та місцевих органах виконавчої влади
або державних компаніях. Але вони отримуватимуть лише зарплату. Також сьогодні кабінет
міністрів вирішив продовжити режим надзвичайної ситуації ще на 30 днів,
починаючи з 12 червня 2021 року, а також схвалив заходи, які
застосовуватимуться в цей період для запобігання поширенню COVID-19 та боротьби
з наслідками пандемії.

ВІЗИТ – Румунія є справжнім
другом єврейського народу та Ізраїлю в боротьбі з антисемітизмом, – заявив
президент Ізраїлю Реувен Рівлін в середу на пленарному засіданні румунського парламенту.
Він нагадав, що в січні 2020 року, коли лідери всього світу відзначали 75-ту
річницю звільнення концтабору Освенцим-Біркенау, президент Румунії Клаус Йоганніс
зобов’язався зберігати пам’ять про Голокост та продовжити боротьбу з
антисемітизмом, расизмом та ксенофобією. Президент Ізраїлю також заявив, що
його країна не може погодитися зі спробами підірвати своє право на існування
шляхом незаконного використання насильницьких засобів та норм міжнародного
права. Ізраїль є найближчим союзником і стратегічним партнером Румунії у Середньому
Сході, а румунсько-ізраїльські відносини базуються на довірі та стійкості, -
заявила спікерка Сенату Анка Драгу. Співпраця між двома країнами побудована на
міцній основі взаємної поваги та глибокої дружби, зазначив в свою чергу голова
Палати депутатів Людовік Орбан. Президент Реувен Рівлін перебуває з державним
візитом у Румунії. У вівторок він мав зустрічі з главою румунської держави
Клаусом Йоганнісом та з прем’єр-міністром Флоріном Кицу. У парламенті сьогодні
відбувся й Румунсько-ізраїльский бізнесфорум.

СМІТТЯ – Європейська
комісія закликала Румунію та ще 12 держав ЄС узгодити своє національне
законодавство з положеннями Директиви про сміттєзвалища. Про це сьогодні
повідомила прес-служба Єврокомісії. Директива вводить обмеження на вивезення на
сміттєзвалища відходів, які можна переробити або використати для виробництва
енергії починаючи з 2030 року. Нормативно-правовий акт також має на меті
обмежити частку побутових відходів, що відправляються на звалища, до 10% до 2035
року та вводить чіткі критерії досягнення цієї мети. Також у середу Європейська
комісія закликала Румунію та шість інших держав-членів повністю перейняти в національне
законодавство нові правила ЄС щодо поводження з відходами, включені до
директиви, що встановлює мінімальні експлуатаційні вимоги до схем розширеної
відповідальності виробників, а також встановлює нові цілі щодо переробки побутових
відходів.

КІНО – Приз глядацьких
симпатій LUX 2021 був присуджений документальному фільму «колектив»,
румунського режисера німецького походження Александра Нанау. На цю нагороду
також були номіновані художні фільми «Ще по одній» і «Тіло христове». Нагорода
присуджується Європейським парламентом та Європейською кіноакадемією (EFA) у
партнерстві з Європейською комісією та мережею Europa Cinemas. Режисер Александру
Нанеу на прес-конференції у Страсбурзі заявив, що премія LUX є містком для
кращого спілкування між громадянами ЄС і тими, хто представляє їх у
Європарламенті. Він сказав, що радий тому, що цей неймовірний документальний
фільм набрав найбільше голосів людей та депутатів Європарламенту, оскільки дає силу
творчим людям, які борються за важливі справи та повертають віру в
документальний фільм. «колектив» розповідає
про журналістське розслідування щодо корупції в румунській системі охорони
здоров’я, виявленої внаслідок пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив» у
жовтні 2015 року, яка забрала життя понад 60 людей.

КОРОНАВІРУС – У
середу в Румунії було зареєстровано понад 2200 нових випадків зараження
COVID-19. Кількість госпіталізованих хворих на коронавірус становить менше 10
тисяч, з них понад 1300 перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. З
початку пандемії в лютому минулого року загальна кількість інфікованих новим
коронавірусом перевищила 1 050 000 осіб, на жаль 27 800 людей померло. Президент Румунії Клаус
Йоганніс вкотре закликав населення робити щеплення, стверджуючи, що це єдиний
спосіб подолати пандемію. Найближчими днями в Румунії будуть відкриті нові
центри вакцинації. У четвер в Бухаресті буде відкрито перший центр типу
«drive-through», де люди зможуть зробити щеплення без попередньої реєстрації та
не виходячи з власного авто. Крім цього 7-9 травня в столиці буде організований
марафон вакцинації проти COVID-19. В даний час у Румунії діють близько тисячі
центрів вакцинації загальною спроможністю щеплення до 120 тис. осіб на день.
Станом на сьогодні щеплено близько 3,2 мільйонів румунів.

ОБМЕЖЕННЯ
– Перед першотравневою міні-відпусткою, яка цього року збігається з православним
Великоднем, прем’єр-міністр Флорін Кіцу закликав румунів надалі дотримуватися санітарно-протиепідемічних
правил, навіть якщо на сьогодні Румунія знаходиться на низхідному етапі третьої
хвилі пандемії. Він закликав префектів та поліцію вжити всіх заходів для
забезпечення дотримання правил охорони здоров’я. На румунських курортах Чорного
моря протягом першотравневого та Великоднього свят очікується понад 30 тисяч
туристів. Буде відкрито близько 100 готелів, багато з яких вже зайняті на 70%
потужності, максимально дозволеної владою. Надалі заборонені вечірки як в
закритих приміщеннях, так і на пляжі, а носіння маски є обов’язковим.

ВІЗИТ – Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у середу, в угорському місті Дюла, де
проживає чисельна румунська громада, провів переговори зі своїм угорським
колегою Петером Сійярто. Міністри підписали протокол про співпрацю в сфері захисту
національних меншин та дві угоди, які вносять зміни до двосторонньої
законодавчої бази з метою відкриття двох пунктів перетину кордону для малого
прикордонного руху: Варіашу Мік/Домбедьхаз та Гренічерь/Елек. Богдан Ауреску
заявив, що Бухарест очікує від угорської сторони фінансової підтримки освіти румунською
мовою, розвитку мережі шкіл та надання земельної ділянки єпископату Румунської
православної церкви в Будапешті. Глава МЗС Румунії також обговорив зі своїм
колегою питання про працевлаштування носіїв румунської мови в державних
установах у населених пунктах в яких проживає румунська меншини, відновлення
румунських церков, а також про фінансування та заохочення румунських ЗМІ. Також
у середу в Дюлі Богдан Ауреску обговорив з представниками румунської меншини в
Угорщині питання захисту та забезпечення мовних, культурних та релігійних прав румунів
Угорщини.

ГУМДОПОМОГА – Румунія приєдналася до держав, які
надають гуманітарну підтримку Індії, країні, що потерпає від пандемії COVID-19.
На літаку «Спартан» ВПС Румунії, було доставлено 80 концентраторів кисню, 75
кисневих балонів і 20 апаратів для кисневої терапії. За даними міноборони,
румунська гуманітарна допомога серед перших прибула до Нью-Делі, а найближчими
днями заплановані поставки обладнання та ліків з інших країн-членів ЄС в рамках
Європейського механізму цивільного захисту, нещодавно активованого на рівні
Європейського Союзу як складова загальних зусиль європейських країн. За останню
добу в Індії була зареєстрована рекордна кількість понад 360 тис. інфікованих
та понад 3000 смертей.

УРЯД
– У середу уряд Румунії схвалив два проєкти ремонту та модернізації румунських
залізниць та щодо переговорів про позику на 150 мільйонів євро з Міжнародним
банком реконструкції та розвитку, що допоможе реформувати систему охорони
здоров’я. Також у середу кабінет міністрів прийняв термінову постанову про
захист румунських робітників за кордоном та про ефективнішу боротьбу із
випадками незаконного працевлаштування. Нормативно-правовий акт спрямований на
запобігання та зменшення можливих наслідків, спричинених існуванням ситуацій форс-мажорних
обставин або кризи в сфері охорони здоров’я.

ЕКОНОМІКА -
Франція сьогодні подала на розгляд до Єврокомісії національний план відновлення
економіки після пандемії – вирішальний крок для отримання 40 мільярдів євро
європейської допомоги. Європейська комісія має два місяці для оцінки планів
країн-членів, а перші кошти можуть бути доступні влітку, після схвалення Радою ЄС
та Європейським парламентом, а також національними парламентами. Для
затвердження Європейською комісією, як і у випадку з іншими країнами-членами,
Національний план відновлення та стійкості (НПВС) повинен відповідати кільком
умовам, а саме, містити зобов’язання щодо довгострокових реформ, виділити 37%
коштів на екологічний перехід та 20% для оцифрування. Румунія подасть свій проєкт
31 травня. Останніми днями у Румунії виникла внутрішньополітична суперечка довкола цього
питання. Опозиційна СДП заявила, що Єврокомісія відхилила запропонований Бухарестом план, але за словами прем’єр-міністра, ліберала Флоріна Кицу, на даний момент триває
переговорний процес щодо НПВС, а його остаточна форма ще не була погоджена.

КОРОНАВІРУС – 5.407
нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Румунії за минулу
добу, в результаті здійснення понад 40 тис. тестувань. Про це сьогодні
повідомила Група стратегічної комунікації. Найбільша кількість підтверджених
випадків була зареєстрована знов у Бухаресті. Теж за останню добу було зафіксовано
175 смертей, пов’язаних з новим коронавірусом. Майже 14 тис. людей госпіталізовано,
з них у відділеннях інтенсивної терапії перебувають 1487 пацієнтів. Тим часом
триває кампанія щеплення проти COVID-19. Станом на 7 квітня COVID-щеплення щонайменше
однією дозою отримали маже 2,2 млн осіб.

ЗДОРОВ’Я -
Пандемія коронавірусу прийшла у важкий для румунської системи охорони здоров’я
період, жодна економіка чи суспільство, незалежно від рівня розвитку, насправді
не були готові належним чином врегулювати кризу такого масштабу? – заявив
президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок в Бухаресті на конференції з питань
зміни клімату, організованій з нагоди Всесвітнього дня здоров’я. Глава держави
наголосив, що імунізація населення шляхом вакцинації залишається єдиним
реальним інструментом для зупинки пандемії, проте необхідні постійні спільні
зусилля, щоб тримати вірус під контролем, поки не буде досягнуто високий рівень
охоплення вакциною. Президент Йоганніс зазначив, що наслідки зміни клімату для
здоров’я населення є серйозними і стануть надзвичайно серйозними, якщо ми не
приділимо належну увагу боротьбі з цим явищем. Присутній на заході регіональний
директор Європейського бюро ВООЗ Ганс Клюгє заявив, що Румунія є позитивним
прикладом у регіоні з точки зору боротьби з пандемією COVID-19, зумівши
зменшити її наслідки завдяки ефективній координації між установами та громадою,
солідарності та героїчній відданості медичних працівників. Захід у Бухаресті
був організований до Всесвітнього дня здоров’я Адміністрацією Президента та
Регіональним офісом Всесвітньої
організації охорони здоров’я в Румунії. У ньому взяли участь і представники
Програми ООН з навколишнього середовища, Європейського парламенту, а також
члени румунського уряду та парламенту.

ВІЗИТ – Румунія та Італія
постійно наголошували на важливості сильного, всеохоплюючого Європейського
Союзу, який є ближчим до громадянина, – заявив у середу міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску під час пільної прес-конференції зі своїм
італійським колегою Луїджі Ді Майо. У Римі Ауреску повторив цілі Румунії щодо
вступу до ОЄСР та Шенгенської зони та подякував Італії за постійну підтримку в
цих питаннях. Також було підтверджено, що обидві країни підтримують посилення
ролі НАТО та стримувальної та оборонної складової, в тому числі на Східному
фланзі. Міністр Ді Майо ще раз подякував Румунії за солідарність, виявлену
минулого року, на першому етапі пандемії, направивши медичну бригаду на
допомогу італійським лікарям. Італія є другим за значимістю торговельним
партнером Румунії та приймає велику румунську громаду, близько 1,1 млн. осіб.

ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ
– Очікувана тривалість життя в Європейському Союзі зменшилась минулого року
через пандемію COVID-19, зупинивши тенденцію до зростання в останні
десятиліття. Про це свідчать нові дані статистичного агентства Євростат.
Найбільше зниження у 2020 році порівняного з попереднім роком було зафіксовано
в Іспанії (-1,6 року), а наступні місця посідають Болгарія (-1,5 року) та
Литва, Польща та Румунія (усі три -1,4 року). У 2019 році середня очікувана
тривалість життя в Європейському Союзі становила 81,3 роки.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Закон «Про державний бюджет Румунії на 2021
рік» вже готовий і в найближчі дні буде внесений на розгляд парламенту. За
словами прем’єр-міністра Флоріна Кицу, в бюджеті закладений прогноз зростання
ВВП у 2021 році до 4,3% та дефіцит на рівні близько 7% ВВП. Прем’єр-міністр
також заявив, що цей бюджет має відновити довіру Європейської комісії,
іноземних інвесторів та рейтингових агентств до Румунії. Для досягнення
узгодженого з ЄК показника дефіциту виконавча влада повинна зменшити деякі
видатки. Йдеться про скорочення або обмеження доплат, надбавок, премій
працівників бюджетного сектору, субсидій збитковим державним компаніям та
зменшення фінансування політичних партій. У цьому році Румунія має зосередитись
на економічному відновленні після кризи, викликаної пандемією, – підкреслив
прем’єр-міністр Кицу. Опозиційна Соціал-демократична партія оголосила, що внесе
до парламенту поправки щодо всіх важливих розділів держбюджету.
Соціал-демократи, які називають цей проєкт уряду жорсткою економією, звинувачують
кабінет міністрів у недалекоглядності і небажанні вирішувати проблеми. Тим
часом у Румунії множаться протести профспілок. Сьогодні профспілкова
конфедерація «Cartel Alfa» пікетувала декілька міністерств та уряд. І профспілкова
організація «Sanitas» оголосила про протести в столиці. Акції протесту проти
рішень уряду мають місце і перед будівлями префектур у регіонах.

ОСВІТА – Ситуація після відновлення очного навчання
у Румунії добра, – заявив у четвер президент Клаус Йоганніс після зустрічі з
міністром освіти Соріном Кимпяну. За словами глави держави, понад два мільйони
учнів повернулися за парти у понеділок, 8 лютого, що становить понад 70% усіх
учнів Румунії, а інші продовжують навчання в онлайн-режимі. Однак президент
попередив, що пандемія не закінчилися, навіть якщо Румунія перебуває на «плато»
захворюваності на COVID-19. Він привернув увагу на той факт, що обмежень потрібно
дотримуватися і надалі, та закликав румунів робити щеплення, коли настане їх
черга. Під час дискусії, яку він провів з міністром освіти, президент Клаус Йоганніс
також розповів про фінансування освіти за рахунок коштів, які Румунія отримає
через європейський Інструмент відновлення та стійкості, що можуть принципово
змінити школу. За словами глави держави, європейські гроші можна вкладати в
цифровізацію, модернізацію навчальних закладів, а також у впровадження поняття «зелені
школи».

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу у четвер, у
перший день свого дводенного візиту до Брюсселя, зустрівся з президентом
Європейського парламенту Давідом Сассолі та з лідерами політичних фракцій є
Європарламенті. Згідно із заявою прес-служби Уряду Румунії, під час зустрічі зі
спікером ЄП прем’єр-міністр Румунії підкреслив важливість тісної співпраці на
європейському рівні з метою подальшого управління пандемією та її наслідками.
Він зазначив важливість успіху кампаній щеплення у державах-членах та
необхідність збереження функціональності внутрішнього ринку та європейської
зони вільного пересування. Флорін Кицу подякував за підтримку Європарламентом
вступу Румунії до Шенгенської зони, а Давід Сассолі підтвердив підтримку
європейської установи в цьому напрямку. В економічному плані прем’єр-міністр
Румунії наголосив на важливості впровадження нових фінансових інструментів для
забезпечення стійкого економічного зростання. З одного боку, прем’єр-міністр
Румунії наголосив на пріоритеті, який надається сусідній Республіці Молдова та
підтримці управління пандемією, відповідно, процесу демократичних та
проєвропейських реформ. Президент Європарламенту висловив особливу вдячність за
підтримку, яку Румунія надала Кишиневу, в тому числі шляхом передачі близько
200 000 доз вакцини проти COVID-19. Також у четвер прем’єр-міністр Флорін Кицу
провів низку зустрічей з лідерами європейських політичних фракцій в рамках
Європейського парламенту.

КОРОНАВІРУС – Національний комітет з надзвичайних
ситуацій запропонував продовжити режим надзвичайної ситуації на 30 днів,
починаючи з 12 лютого, зберігаючи чинні обмеження та включивши спалахи COVID-19
до формули підрахунку захворюваності на новий
коронавірус. За минулу добу в Румунії було зареєстровано понад 2600 нових
лабораторно підтверджених випадків зараження новим коронавірусом. Загальна
кількість інфікованих перевищили 755 000, а смертність перевищила 19 200. Майже
тисяча осіб перебувають у відділеннях реанімації. У четвер Румунія перетнула межу в мільйон доз
вакцини проти COVID-19, введених з початку кампанії імунізації.
З початку кампанії, 27 грудня, 675 000 людей отримали першу дозу, а більше 330
000 – і повторну, більшість
від компанії Pfizer/BioNTech. У Румунії також використовуються вакцини від
фармацевтичних компаній Moderna та AstraZeneca.

ЗАРПЛАТНЯ – Середній чистий заробіток у Румунії у грудні
минулого року становив 3620 леїв (близько 740 євро), що на понад 200 леїв (близько 40 євро) більше порівняно з
попереднім місяцем. Згідно з даними, опублікованими в четвер Національним
інститутом статистики, найвищі показники були зареєстровані в галузі переробки
сирої нафти, а найнижчі в готельній та ресторанній сферах. У бюджетному секторі
збільшення середнього чистого заробітку було в галузі охорони здоров’я,
соціальної допомоги та державного управління. Зниження заробітку спостерігалося
в освіті, через зменшення суми, що представляє погодинну оплату праці вчителів.
Національний інститут статистики пояснює загальне збільшення доходів населення тим,
що наприкінці кожного року у більшості сфер діяльності в економічному секторі
надаються бонуси, наприклад, з нагоди зимових свят, за особливі досягнення або
13-та зарплата.

ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ -
Реформи більше не можуть чекати. 2021 рік є важливим для майбутнього розвитку
Румунії, це рік, протягом якого мають бути закладені основи
здорового перезавантаження суспільства, – заявив у вівторок президент Клаус Йоганніс
на своїй першій у цьому році пресконференції. Він наголосив на необхідності
припинення епідемії COVID-19 та відновлення роботи всіх секторів економіки. На
думку глави держави, цього року обов’язковим є початок процесу перезавантаження
держави, зосередження уваги на доступі громадян до державних послуг та
інформації, оцифруванні та дебюрократизації на всіх рівнях. Для того, щоб мати
можливість рухатися вперед з максимальною швидкістю нам потрібно зупинити
епідемію, а масове щеплення – єдине
рішення для якнайшвидшого повернення до нормального життя, – додав Клаус Йоганніс.
Президент наголосив на важливості досягнення успіху, щоб отримати імунізацію
населення на національному рівні. Глава держави оголосив, що публічно зробить
щеплення від COVID-19 15 січня, коли розпочнеться другий етап національної
кампанії вакцинації.

КОРОНАВІРУС
– Сьогодні уряд продовжив ще на 30 днів режим надзвичайної ситуації, запроваджений
у травні, після двох місяців надзвичайного стану. Поточні обмеження залишаться
в силі, в тому числі ті, що були схвалені місяць тому, пов’язані з холодною порою
року та гірським туризмом. Гірськолижні траси залишаються відкритими, але з
уникненням скупчення людей, що є основним способом запобігання поширенню нового
коронавірусу. Тим часом 3697 нових лабораторно підтверджених випадків інфікування
SARS-CoV-2 було виявлено за останню добу у Румунії, в результаті проведення 23 тис.
тестів на національному рівні – повідомила Група стратегічної комунікації. За
цей же період 156 осіб померло, а загальна кількість смертей від коронавірусу
перевищила 16 880. 8783 людини з COVID-19 госпіталізовані у спеціалізованих лікарнях,
з них 1073 – перебувають у реанімації. З моменту спалаху пандемії в Румунії
новим коронавірусом заразилися майже 677
тис. осіб, з яких близько 90% вже одужали. Кількість румунів за кордоном,
підтверджених новим коронавірусом, досягла 7 264, а кількість смертей
залишається незмінною – 133.

ЩЕПЛЕННЯ -
Прем’єр-міністр Флорін Кицу у вівторок схвалив запит до Європейської комісії
щодо надання Румунії ще 8 мільйонів доз вакцини BioNTech/Pfizer, на додаток до
12,7 мільйонів доз, вже зарезервованих румунською владою. Прем’єр-міністр також
заявив у своєму дописі на Facebook, що, крім вакцини BioNTech/Pfizer, Румунія
уклала контракт на 3,4 мільйона доз, вироблених компанією Moderna. Теж у
вівторок координатор національної кампанії вакцинації проти нового коронавірусу
доктор Валеріу Георгіце заявив, що платформа реєстрації населення до другого
етапу вакцинації запрацює 15 січня. Він уточнив, що на цьому етапі запрацюють
750 центрів із понад 1700 пунктами вакцинації. Другий етап охопить людей віком
понад 65 років, хворих на хронічні захворювання, людей із соціальних центрів та
осіб, які працюють у ключових сферах румунської економіки. З початку
національної кампанії, 27 грудня, у Румунії було щеплено 134 000 людей.

КОРУПЦІЯ – Генеральним Прокурором Румунії внесено подання до Президента
Румунії Клауса Йоганніса для одержання згоди на притягнення до кримінальної
відповідальності ексспікера Сенату Румунії та колишнього прем’єра Келіна
Попеску Терічану за звинуваченням в одержанні хабара. Прокурори Національного
антикорупційного управління Румунії стверджують, що Келін Попеску Терічану у
2007-2008 роках, коли був прем’єр-міністром отримав він австрійської компанії
непряму неправомірну вигоду в розмірі близько 800 тис доларів, у вигляді оплати
консультаційних послуг. Взамін він зобов’язався виконати свої обов’язки, відповідно
прийняти низку постанов на користь компанії, – кажуть прокурори. У листопаді
2018 року аналогічне подання було внесено до Сенату Румунії для одержання згоди
на притягнення до кримінальної відповідальності на той час сенатора Келіна Попеску
Теречану, але в червні 2019 року члени верхньої палати парламенту більшістю
голосів відхилили подання прокурорів. Цього разу прокурори антикорупційного управління
заявляють, що були зібрані додаткові докази та з’явилися нові дані у справі.

КИЇВ – Президентка Республіки
Молдова Майя Санду та її український колега Володимир Зеленський у вівторок у Києві привітали
відновлення двосторонніх відносин на рівні глав держав та наголосили на
стратегічному значенні співпраці між двома державами. Майя Санду, сьогодні
здійснила свій перший після інавгурації офіційний візит, до сусідньої України,
на запрошення свого українського візаві. Як повідомляє Радіо Кишинів, президенти
двох сусідніх країн заявили, що створять спільну раду на рівні глав держав для
обговорення питань двостороннього порядку денного. Майя Санду та Володимир
Зеленський також наголосили на необхідності покращення економічних стосунків в
екологічній та енергетичній сферах. Переговори також були зосереджені на
будівництві сучасної автомагістралі, яка з’єднає Кишинів та Київ, включаючи
будівництво мосту через Дністер у регіоні міста Сорока. Відносини між двома
державами були холодними з 2016 по 2020 роки, коли президентом Республіки
Молдова був проросійський соціаліст Ігор Додон, якого Майя Санду перемогла на
листопадових виборах. Нагадаємо, що щойно після інавгурації Майї Санду, 29
грудня Кишинів з офіційним візитом відвідав президент Румунії Клаус Йоганніс.
За підсумками переговорів глави двох сусідніх держав прийняли Спільну
декларацію, спрямовану на зміцнення двостороннього стратегічного партнерства.

ПРОФІЦИТ – Європейський Союз зафіксував профіцит
поточного рахунку на рівні 75,6 млрд євро (2,2% ВВП) у третьому кварталі 2020
року. Відповідні дані у вівторок оприлюднило Європейське бюро статистики -
Євростат. У період з липня по вересень 2020 року 19 країн-членів ЄС зафіксували
профіцит поточного рахунку, на першому місці – Німеччина (62,9 млрд євро),
Італія (25,3 млрд євро) та Нідерланди (17 млрд євро). Вісім інших держав-членів
у третьому кварталі 2020 року зафіксували дефіцит поточного рахунку. На першому
місці була Франція (11,4 млрд євро), потім Румунія (3,9 млрд євро) та Бельгія
(2,6 млрд євро).

КОВІД – Сьогодні в одній з бухарестських лікарень, на 63 році життя, помер
румунський актор Богдан Станоєвіч. Він був госпіталізований у важкому стані після
зараження новим коронавірусом. Колишній міністр у справах румунів звідусіль у
2014 році і кандидат у президенти на виборах 2019 року, він був одним з
громадських діячів, який критикував заходи влади, спрямовані на запобігання поширенню
COVID-19.

ПРОТЕСТИ
– Профспілки працівників в галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги, незадоволені постановою
уряду, яка передбачає замороження зарплат та пенсій цього року, сьогодні пікетували будівлю уряду та префектури в регіонах. Профспілковці оголосили, що вони пікетуватимуть
міністерства охорони здоров’я, праці,
фінансів, а також уряд та парламент Румунії під час дебатів щодо закону про Державний
бюджет Румунії на поточний рік. Вони планують написати відкритий лист
президенту, членам парламенту Румунії та Європарламенту, в якому хочуть привернути
увагу на те, що Румунія є єдиною європейською країною, яка в розпал пандемії
зменшує доходи працівників, безпосередньо задіяних до боротьби з новим
коронавірусом.

АВТОПРОМ
– Продажі нових автомобілів у Румунії зменшився на 22,6% у 2020 році порівняно з
попереднім роком, хоча кількість зареєстрованих нових авто зросла за останні
чотири місяці року, а продажі зелених автомобілів зросли на 103,5%. Про це у
вівторок повідомила Асоціація виробників та імпортерів автомобілів (APIA). У грудні було зафіксовано найбільшу
кількість нових транспортних засобів (легкових автомобілів, комерційних
автомобілів, мікроавтобусів та автобусів), зареєстрованих в Румунії в 2020 році
(відповідно 18 363 одиниці), що є четвертим місяцем поспіль зростання (+
18,5%).

ШКОЛА
– Згідно з опитуванням, проведеним World Vision Romania, більшість учнів та вчителів
підтримують відновлення очного навчання. Таким чином, 88% дітей хочуть
повернутися до школи, а 84% вчителів вважають, що школа готова знову відкрити свої
двері з дотриманням протиепідемічних норм. Більше половини дітей кажуть, що їм
потрібно швидко надолужити шкільну програму, але це має бути зроблено виважено,
уникаючи перевантаження, а третина школярів каже, що їм потрібна підтримка
вчителів та адаптація навчального змісту до часу, що залишився до завершення навчального
року. Найбільші побоювання вчителів, пов’язані з поверненням до школи,
стосуються прогалин учнів, а також великого обсягу матеріалу, що має бути надолужено.
У понеділок, після різдвяно-новорічних свят, у Румунії стартували останні три
тижні першого семестру навчального року, а навчальний процес відбувається
виключно в дистанційному режимі. Влада планує відносити очне навчання 8 лютого,
коли розпочнеться другий семестр, але це буде можливим лише якщо це дозволить рівень
зараженості, – заявив міністр освіти Сорін Кимпяну.

КОРОНАВІРУС – Коронавірус у Румунії встановив новий антирекорд – за минулу добу було зафіксовано 7 733 нових випадків зараження. За даними Групи стратегічної комунікації за останні 24 години була зафіксована й найбільша до тепер кількість летальних випадків – 120, а усього за весь час пандемії в у Румунії померло 7273 особи. Загальна кількість підтверджених випадків хвороби з початку пандемії наближається до 260 тисяч, з них 181175 пацієнтів одужали. 11 897 хворих на COVID-19 перебувають у лікарнях, з яких 974 у відділеннях інтенсивної терапії. Кількість румунів за кордоном, в яких було підтверджено новий коронавірус, досягла 6853, на одного більше ніж попереднього дня, а кількість смертей залишилася незмінною – 126, також повідомила Група стратегічної комунікації. На прес-конференції президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія розраховує отримати перший транш вакцини проти COVID-19 у першому кварталі наступного року, додавши, що першими пройдуть щеплення медичні працівники та люди з категорії ризику, причому вакцинація всього населення почнеться не раніше весни наступного року.

ПРОТЕСТ – Кілька десятків членів профспілок працівників румунської системи охорони здоров’я протестували у вівторок біля будинку уряду. Вони закликають владу до реалізації узгоджених стратегій та забезпечення кращих умов праці для подолання кризи, спричиненої пандемією. Керівники профспілок скаржаться на брак персоналу, матеріалів та коштів, і кажуть, що медпрацівники знаходяться на межі фізичного виснаження. Вони також заявляють, що цю ситуацію погіршують непослідовні дії та рішення компетентних органів влади, які приймаються без обговорення із соціальними партнерами.

ТЕРАКТ – Застрелений у понеділок у Відні зловмисник відбув покарання у вигляді позбавлення волі за спробу поїхати до Сирії, щоб приєднатися до терористичного угруповання «Ісламська держава» (ІДІЛ). Про це сьогодні повідомив австрійський уряд. У грудні 2019 року він був умовно-достроково звільнений. Кількість жертв вчорашнього теракту у центрі Відня зросла до чотирьох осіб, ще семеро перебувають у важкому стані. Німеччина та Чехія встановили контроль на своїх кордонах з Австрією. Багато політичних лідерів у всьому світі, в тому числі президент Румунії Клаус Йоганніс, рішуче засудили напади у Відні. У дописі на своєму Twitter, глава румунської держави висловив співчуття родинам та родичам загиблих і зазначив, що Румунія солідарна з Австрією.

ТЕРОРИСТИЧНА ЗАГРОЗА – У був встановлений
«синьо-обережний» рівень терористичної загрози, – повідомила у вівторок Румунська
служба інформації. Жовтневі напади у Франції (Париж, Ніцца та Авіньйон), а
також теракт в Австрії (Відень) 2 листопада підтверджують, що загроза для
Європи є актуальною і має тенденцію до зростання, навіть якщо континент
стикається з глибокою кризою в галузі охорони здоров’я, – також зазначає
секретна служба на своїй офіційній сторінці у Facebook. Таким чином, зберігається тенденція останніх
років: дрібномасштабні напади зі зброєю, яку можна легко придбати (білу або
вогнепальну зброю), організовані окремими особами, яких важко ідентифікувати, котрі
мають ідеологічну приналежність до прихильників джихаду, але не мають перевірених
зав’язків з терористичними організаціями. Румунська служба інформації також
заявляє, що такі чутливі питання, як карикатури на пророка Мухаммеда, знову
стали пусковим механізмом для низки нападів, але справжньою мотивацією останніх
є джихадистсько-терористичні акти засновані на ідеології світового джихаду, в
якому Захід/Християнство вважаються ворогами мусульманського світу. Теракт у
Відні, столиці центральноєвропейської країни, в сучасній історії якої не було терактів,
є попередженням про те, що будь-яка держава Європи може стати мішенню для
терористів, – повідомляє також РСІ.

РУМУНІЯ-ІЗРАЇЛЬ – Взаємний інтерес Румунії та
Ізраїлю полягає в розширенні та поглибленні діалогу в різних сферах, – заявив у
вівторок у Тель-Авіві прем’єр-міністр Людовік Орбан на спільні прес-конференції зі
своїм колегою Біньаміном Нетаньягу. Людовік Орбан висловив вдячність за чудову
співпрацю з ізраїльською стороною в управлінні пандемією Covid-19 та зазначив,
що, крім галузі охорони здоров’я, будуть розглянуті й інші шляхи зміцнення і
без того послідовного політичного діалогу для розвитку економічної співпраці та
посилення співпраці у галузі оборони та безпеки. Робоча група з економічних
питань Румунії та Ізраїлю, створена місяць тому, вже працює в таких галузях, як
сільське господарство, управління водними ресурсами або нові технології – додав
прем’єр-міністр Орбан, за словами якого уряди Румунії та Ізраїлю проведуть
спільне засідання в першій половині наступного року. Людовик Орбан та Біньамін
Нетаньягу підписали Протокол про уникнення подвійного оподаткування та
запобігання ухиленню від сплати податків на прибуток. Програмою візиту також передбачена зустріч Людовіка Орбана з президентом Реувеном Рівліном. У середу він відвідає Рамаллу, де обговорить з палестинським колегою Мохаммадом Штайє шляхи посилення двостороннього співробітництва.

ГРОМАДЯНСТВО – Чинний президент Республіки Молдова, соціаліст Ігор Додон, у вівторок повідомив, що прийняв рішення позбавити молдовського громадянства колишнього румунського депутата від Соціал-демократичної партії Крістіана Різю, засудженого за корупцію. Останній втік з Румунії і переховувався в сусідній Р.Молдова. Додон заявив, що Різя має бути депортований до Румунії, де був засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки та 8 місяців за торгівлю впливом, відмивання грошей і за тиск на свідків. Румунські ЗМІ неодноразово писали, що Різя переховується в Кишиневі, де він отримав громадянство сусідньої країни.

ВИБОРИ В США – Мільйони громадян США сьогодні обирають наступного президента США. На тлі коронавірусної пандемії рекордна кількість – понад 100 мільйонів американців вже проголосували достроково, а загальна явка на цих виборах вважається історичною. Джо Байден випереджає свого суперника на понад 8% у національних опитуваннях, але різниця між ними значно менша у так званих «невизначених штатах», які можуть визначити переможця і сюрпризи не виключені. Нагадаємо, що унікальна у світі система голосування в США була створена понад 200 років тому і адаптована до потреб нинішнього населення, яке налічує понад 300 мільйонів людей. Це складна комбінація прямого та непрямого голосування. Американці мають три можливості висловити свій вибір: поштою або прийти на виборчі дільниці достроково чи в день виборів. Вони голосують не за президента, а за список виборників, які підтвердили свою підтримку одному з кандидатів. Потім кожні чотири роки, у перший вівторок листопада, у день фактичних виборів, виборники обирають президента, який повинен набрати щонайменше 270 голосів із загальної кількості 538.