Tag: візит

  • Глава румунської дипломатії перебуває з офіційним візитом в США

    Глава румунської дипломатії перебуває з офіційним візитом в США

    Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску, який
    перебуває з офіційним візитом в США, зустрівся в понеділок у Вашингтоні з
    держсекретарем Майком Помпео. З цієї нагоди він привітав намір США збільшити свій
    військовий контингент на румунській території.

    У свою чергу, американський
    чиновник позитивно оцінив довготривалі
    партнерські
    відносини між двома країнами, закріплені нещодавно Міжурядовою угодою, підписаною 9 жовтня з метою ретехнологізаціі та будівництва нових реакторів на атомній електростанції в Чернаводі, на
    південному сході Румунії. Два чиновники обговорили можливість зміцнення
    відносин в галузі оборони,
    покращення енергетичної безпеки в
    Європі шляхом видобутку природного газу в Чорному Морі, а також потенціал розвитку «Ініціативи
    Трьох Морів».


    Офіційні особи відзначили
    також істотну участь США, в тому числі з фінансової точки зору, в проєктах щодо взаємопідключення півночі з півднем регіону, в якому
    знаходиться Румунія, які мають значні переваги, як
    з економічної точки зору, так і з точки зору військової мобільності. Глава
    румунської дипломатії пояснив в інтерв’ю Румунському Радіо, що проєкти будуть фінансуватись за рахунок
    Інвестиційного фонду «Ініціативи
    Трьох Морів».
    Богдан Ауреску: «До
    кінця року Інвестиційний фонд оприлюднить проєкти, відібрані для реалізації на першому етапі, за рахунок
    цього фонду. В ході дискусій була
    також порушена тема необхідності почати, якомога швидше, видобуток енергетичних
    ресурсів на континентальному шельфі Чорного моря за підтримки американської
    сторони, тому що ці ресурси
    дуже важливі для забезпечення енергетичної незалежності Румунії, Республіки
    Молдова, та інших
    країн регіону».


    З іншого боку, Бухарест і
    Вашингтон створять спільну робочу групу для включення Румунії до програми безвізового в’їзду Visa Waiver.
    Більше того, Європарламент має
    затвердити резолюцію, що закликає Європейську Комісію вжити заходів у зв’язку з тим, що румунам потрібна віза для в’їзду на територію США. Богдан Ауреску: «Ці
    дискусії проводяться регулярно, тому що ця ситуація відстежується, і між Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом дійсно ведеться діалог й на тему пересування, в тому числі питання
    безвізового в’їзду. У
    ході дискусій з
    держсекретарем США я особливо підкреслив значення, яке румунські громадяни надають цій програмі тавключення Румунії до програми безвізового в’їзду Visa
    Waiver,
    символічне значення, яке надають румуни цій меті. Я можу сказати, що держсекретар Помпео дуже добре зрозумів це прагнення і відреагував на представлені
    мною цілі та аргументи, тому ми вирішили створити робочу групу, щоб виявити елементи та заходи, які необхідно
    здійснити найближчим часом для досягнення
    цієї
    мети».


    Богдан Ауреску додав, що
    румунська і американська сторони готуються до 7-ої сесії двостороннього
    стратегічного діалогу, який відбудеться в першій частині наступного року в Вашингтоні.

  • 3 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Від початку пандемії у Румунії було лабораторно підтверджено понад
    91 тис. інфікованих новим коронавірусом, з яких понад 1300 – за останню добу.
    Кількість померлих від COVID-19 із початку пандемії перевищила 3700, а понад 500 пацієнтів
    перебувають у реанімації у важкому стані. Президент Клаус Йоганніс у середу
    знову закликав румунів дотримуватися протиепідемічних правил на тлі
    тривожних показників щодо епідемії, але й пом’якшення карантинних
    обмежень. Глава держави вважає, що новий навчальний рік може бути початий як
    зазвичай 14 вересня, але заявляє, що, якщо ситуація погіршиться, влада застосує
    альтернативні сценарії.

    BLACK HAWK -
    Румунська компанія ROMAERO та компанія
    Sikorsky, яка входить до
    складу американської групи Lockheed Martin, підписали Меморандум про
    взаєморозуміння з метою створення в Румунії Регіонального центру з обладнання
    та обслуговування вертольотів Black Hawk для Центральної Європи. Black Hawk (Чорний яструб) – найпоширеніший у світі багатоцільовий і
    багатомісійний вертоліт, буде оснащений ROMAERO як для військових місій, так і
    для пошуково-рятувальних операцій, екстрених медичних служб, командування та контролю або перевезення офіційнийх осіб, пише агентство Agerpres. Пристрої будуть
    поставлені на добудову компанією ROMAERO з фабрики PZL Mielec у Польщі,
    найбільшої виробничої потужності Lockheed Martin за межами США. Міністр
    економіки, енергетики та ділового середовища Румунії Вірджил Попеску заявив, що Меморандум створює умови для
    реалізації двох стратегічних партнерських відносин, які Румунія має з США та
    Польщею.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, у другий день свого
    офіційного візиту до Ізраїлю, зустрівся з президентом Реувеном Рівліном. Під час
    дискусій було особливо оцінено внесок румунської громади в Ізраїлі в прогрес
    ізраїльського суспільства, міністр Ауреску наголосивши на її покликання бути
    містком між двома країнами та на необхідності підтримати збереження її
    румунської культурної ідентичності, особливо серед молоді, – йдеться у заяві румунського
    МЗС. Крім цього була обговорена перспектива Середньосхідного мирного процесу, Богдан
    Ауреску підтвердивши позицію Румунії та готовність Бухареста підтримати
    позитивні зрушення у цьому досьє. Раніше румунський дипломат провів зустріч з
    міністром регіонального співробітництва Ізраїлю Офіром Акунісом, під час якої було
    підтверджено спільний інтерес до посилення співпраці в економічних секторах, з наголосом
    на необхідності визначення конкретних проєктів для стимулювання економіки двох
    країн, в т.ч. в сферах науки, дослідження та інновації. У середу глава
    румунської дипломатії поспілкувався з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу, з
    яким домовився активізувати та посилити двосторонній політичний діалог. Крім
    того Богдан Ауреску та його ізраїльський колега Габі Ашкеназі підписали
    програму співпраці між Румунією та Ізраїлем у галузі культури, освіти та спорту
    домовились створити спільну робочу групу для розширення економічного та
    торгового співробітництва. Також у четвер Богдан Ауреску здійснив офіційний візит до Палестини з консультаціями з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає, включаючи теми про поточний стан двосторонніх відносин та перспективи співпраці між двома державами, а також розвиток мирного процесу в регіоні. Румунський сановник зазначив зацікавленість у подальшому розвитку співпраці з Палестиною у таких сферах, як економіка, освіта та внутрішні справи.




    НАВАЛЬНИЙ – Західні
    лідери та організації рішуче засудили отруєння російського опозиціонера Алексєя
    Навального та закликали Москву пояснити, що сталося та притягнути винних до
    відповідальності. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що
    отруєння Навального є абсолютно неприпустимим і підтримав необхідність
    ретельного та неупередженого розслідування у цій справі. У середу Німеччина
    оголосила, що має «однозначні докази»
    того, що російський опозиціонер Алексєй Навальний був отруєний
    нервово-паралітичною речовиною з групи «Новічок». Він знепритомнів два тижні тому,
    під час перельоту з Томська до Москви, а пізніше був доправлений спеціальним
    літаком до берлінської клініки «Шаріте». Застосування хімічної зброї, у
    будь-якому випадку, є абсолютно неприпустимим і є порушенням міжнародного
    права, – заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. І Білий дім висловив
    глибоке занепокоєння з приводу отруєння Навального, заявивши, що обговорить зі
    своїми союзниками можливості притягнення до відповідальності винних у спробі
    вбивства. Представник російського уряду Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова
    співпрацювати з урядом Німеччини для з’ясування обставин, за яких Навальний був
    отруєний. Багато критиків Кремля були отруєні токсичною речовиною з групи «Новічок»,
    хоча Москва завжди заперечувала свою причетність.




    ІНВЕСТИЦІЯ – Європейська комісія затвердила
    інвестицію на суму понад 875
    мільйонів євро з Фонду згуртованості для будівництва першої черги автостради Сібіу-Пітешть в центральній Румунії. ЄК наголошує,
    що це буде перша магістраль, яка перетне Карпати, що дозволить покращити
    сполучення вздовж коридору Рейн-Дунай. Проєкт вирішить велику пробку в
    румунській транспортній мережі, підвищить безпеку дорожнього руху, скоротить
    час поїздки та зменшить витрати на перевезення пасажирів та вантажів, – заявила
    комісар ЄС з питань згуртованості та реформ Еліса Феррейра. Європейська комісія
    також виділила понад 578 млн. євро з Фонду згуртування для покращення
    спроможності Румунії реагувати на катастрофи. Ця інвестиція покращить
    можливості реагування на суходолі, в повітря та на морі за рахунок придбання
    нового обладнання, а також навчання персоналу.

    ВПС – На
    авіабазі ім. Міхаїла Когельнічану, що на південному сході Румунії, сьогодні
    відбулась церемонія сертифікації НАТО четвертого загону ВВС Канади,
    дислокованого в Румунії. Загін, що складається з 145 військових пілотів та
    технічного персоналу, і шести літаків типу 188 Hornet, виконуватиме посилені
    місії повітряної поліції під командуванням НАТО протягом наступних чотирьох
    місяців разом із пілотами ВПС Румунії, які використовують літаки F-16 Fighting
    Falcon та MiG-21 Ленсер. Спільні місії повітряної поліції сприяють розвитку
    спроможності реагування та стримування, а також посиленню взаємодії між ВПС
    Румунії та Канади. Розміщення літаків Hornet у Румунії є складовою реалізації
    Плану дій щодо забезпечення оперативних можливостей НАТО на східному фланзі Альянсу,
    як на Півночі, так і на Півдні, і демонструє єдність і рішучість НАТО у
    відповідь на виклики безпеці.

  • 1 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії
    зафіксовано 1053
    нових випадки коронавірусної хвороби, повідомила Група стратегічної комунікації.
    Загалом від початку року на COVID-19 захворіли понад 89 тис. осіб. Теж сьогодні
    було оголошено про рекордну кількість – 60 летальних випадків, а загалом в
    країні внаслідок цієї хвороби померла 3681 людина. 522 пацієнти перебувають у
    реанімації у важкому стані. Водночас кількість хворих на COVID-19 румунів за
    кордоном сягнула 6.590, але кількість померлих залишається
    незмінною – 126 осіб. За даними веб-сайту worldometers.info, у світі було
    підтверджено понад 25,6 мільйона випадків зараження новим коронавірусом та
    зафіксовано понад 854 тис. смертей. Всесвітня організація охорони здоров’я
    закликала країни світу дотримуватися протиепідемічних обмежень. Генеральний
    директор Тедрос Гебреєс попередив, що неконтрольоване послаблення протиепідемічних
    обмежень – це справжній рецепт катастрофи. Європейське регіональне бюро ВООЗ та
    представники 53 держав-членів обговорили питання захисту дітей після початку навчального
    року. Європейські чиновники та представники ВООЗ зазначають, що пандемія
    спричинила найбільші перебої в роботі системи освіти в історії, вразивши майже
    1,6 мільярда учнів у понад 190 країнах.




    ПОСЛАБЛЕННЯ
    – У Румунії сьогодні знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і театри,
    але за умови суворого дотримання протиепідемічних заходів. Рішення було
    прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з надзвичайних
    ситуацій. Клуби та бари залишаються закритими. Теж з 1 вересня збільшується
    максимальна дозволена кількість осіб, які можуть брати участь у приватних заходах,
    навчальних курсах, майстер-класах для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів
    фінансування з європейських фондів. Подробиці – щойно після новин.

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску у середу та четвер здійснить офіційний візит до Ізраїлю та Палестини.
    Згідно із заявою МЗС, програма візиту до Ізраїлю включає переговори з міністром
    закордонних справ Габріелем Ашкеназі та зустрічі з президентом Реувеном
    Рівліном, прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та іншими чільними посадовцями.
    Дискусії будуть зосереджені на шляхах розвитку та поглиблення двосторонніх
    відносин, що мають стратегічний характер, з наголосом на політичній,
    економічній та безпековій сферах. Одночасно будуть обговорені події в регіоні,
    особливо ті, що стосуються Середньосхідного мирного процесу. У Палестині Богдан
    Ауреску зустрінеться з міністром закордонних справ та еміграції Ріадом Малкі та
    з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає. Увага під час візиту буде зосереджена на
    розвитку та диверсифікації двосторонніх відносин Румунії та Палестини та шляхах
    зміцнення співпраці як конкретного внеску в інституційне будівництво та
    розвиток Палестини. «В останні місяці ми провели відкритий і глибокий діалог як
    з моїм ізраїльським колегою Габріелєм Ашкеназі, так і з палестинським колегою
    Ріадом Малкі відповідно до традиційної позиції Румунії, яка має дружні та
    довірчі відносини з обома сторонами», – заявив Богдан Ауреску у заяві.

    НАВЧАННЯ – У Румунії були оприлюднені заходи щодо організації освітнього процесу у новому
    навчальному році, спрямовані на зменшення
    ризику захворювання на вірус
    SARS-CoV-2. Є три сценарії початку навчання
    в кожній школі, залежно від приросту нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 у державі за останні 14 днів. Міністерський
    наказ, що встановлює ці заходи, також передбачає, що учні та вчителі будуть
    носити у школах захисну маску. Документ, серед іншого, зазначає, що у разі підтвердження
    випадку коронавірусної інфекції робота в класі, в якому навчається учень
    зупиняється на 14 днів. Якщо в школі будуть три підтверджені випадки в різних
    класах, навчальний процес призупиняється на два тижні.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває престижний міжнародний конкурс класичної музики
    ім. Джордже Енеску. У змаганні, яке через пандемію проходить переважно в режимі
    відеоконференції, беруть участь 205 молодих музикантів з 39 країн. Із них 184
    змагаються в трьох категоріях: «скрипка», «віолончель» та «фортепіано», а 21 – бере
    участь у категорії «композиція». Загальний призовий фонд конкурсу становить сто
    тисяч євро.




    ВИБОРИ – У Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених на
    27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду, щодо профілактики захворювання на
    COVID-19. Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні санітарно-протиепідемічні
    правила і норми мають бути вивішені на видимому ​місці. У заходах в закритих
    приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50 осіб, а тривалість буде обмежена
    двома годинами. У заходах та зустрічах, що проводяться просто неба можуть брати
    участь до ста осіб. 27 вересня румуни обиратимуть 41 голову повітової ради,
    близько 3200 мерів, понад 1300 членів повітових рад та 40 тисяч членів місцевих
    рад. Місцеві вибори мали пройти у червні, але були відкладені через пандемію, а
    повноваження місцевих обранців були продовжені на півроку.




    ПАРЛАМЕНТ – 1 вересня депутати і сенатори розпочали останню сесію Парламенту
    поточного скликання (2016 – 2020 роки). Попередня чергова сесія проходила в атипових
    умовах, на тлі пандемії COVID-19, причому парламентарі засідали на пленарних
    засіданнях та в комітетах переважно в режимі онлайн. Парламентарії мають
    розглянути проєкт коригування Державного бюджету Румунії на 2020 рік, вже схвалений
    урядом, а також низку законопроєктів та термінових постанов уряду щодо заходів
    у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та соціальний захист в контексті коронавірусної
    епідемії.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії зріс до 5,4%
    у сезонно скоригованому вимірі, тобто на 0,1 процентного пункту порівняно з попереднім
    місяцем. Про це у вівторок повідомив
    Національний інститут статистики. Орієнтовна кількість безробітних (віком від
    15 до 74 років) у липні 2020 року становила 484 тис. осіб, що на 10 тис, осіб більше
    порівняно з попереднім місяцем та на 122 тис. більш в порівнянні з аналогічним
    місяцем минулого року. Рівень безробіття серед дорослих (25-74 роки) у липні
    поточного року становив 4,3% (4,9% серед чоловіків та 3,6% серед жінок).

    ФЕСТИВАЛЬ – У столиці Румунії у четвер стартує VI-й Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального кіно (Bucharest International Dance Film Festival). Протягом чотирьох днів пройдуть кінопокази, майстер-класи, конкурси короткометражних фільмів та конференції за участі відомих діячів кінематографу. Як повідомляють організатори тема цьогорічного фестивалю – утопія/дистопія, є своєрідним запрошенням до роздумів про сьогодення та дослідження можливого майбутнього. EMA, останній фільм чилійського режисера Пабло Ларрена, буде вперше показаний на відкритті фестивалю. Окрім 32 короткометражних фільмів з 14 країн світу, які змагатимуться у трьох розділах – міжнародному, національному та мюзикл, в рамках фестивалю також можна буде взяти участь у низці заходів, присвячених кіно-танцювальній галузі.

    ТВАРИННІСТЬ – Всесвітня організація охорони
    здоров’я тварин (OIE) оголосила Румунію державою, вільною від бруцельозу
    великої рогатої худоби, – повідомляє
    Національне управління санітарної ветеринарної та харчової безпеки (ANSVSA). Це інфекційне захворювання, яке проявляється в основному через аборти та
    порушення репродуктивної системи у великої рогатої худоби, а втрати можуть бути
    дуже великими. Це також одне з найнебезпечніших професійних захворювань для
    ветеринарів. Останній спалах захворювання був ліквідований в Румунії в 1969
    році. ANSVSA також зазначає,
    що в результаті тісної співпраці між ветеринарними службами та фермерами,
    Румунія також є офіційно вільною від ящуру, чуми великої рогатої худоби,
    бруцельозу овець та кіз. Румунія також вважається країною з незначним ризиком
    розвитку губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ESB). У той же час Служба інспекції здоров’я
    рослин та тварин Міністерства сільського господарства США офіційно визнала
    статус Румунії як країни з незначним ризиком розвитку високопатогенного пташиного
    грипу та хвороби Ньюкасла.

  • Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    У період з 10 по 12 січня 2020 року, делегація Яської філії СУРу здійснила навчально-документальну поїздку Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях.


    Голова Яської філії СУРу Віктор Григорчук скаже як виникла ідея організувати поїздку до Чернівців та якою була її мета: Коли мрія співпадає з планом, тоді та подія точно відбувається. Керівництво нашої Яської філії СУР відгукнулося на прохання та мрії своїх членів побувати в Чернівцях та відвідати місця де жив та навчався румунський поет Міхай Емінеску. Цією поїздкою ми відзначили 170-річчя з дня народження світоча румунської літератури, який чимало років прожив на Буковині.

    Відвідання мерії міста Чернівці

    cernauti-primarie.png

    Першого дня поїздки, члени делегації Яської Філії СУРу відвідали Мерію міста Чернівці та Буковинський
    мистецький центр відродження та сприяння розвитку румунської традиційної
    культури. Деталі подає Віктор Григорчук: 10 січня делегація Яської філії СУРу, до складу якої входило 19 осіб, вирушила Слідами Міхая Емінеску до міста Чернівці. Ми мали намір почати нашу поїздку з відвіданням Меморіального будинку Міхая Емінеску у селі Іпотешть Ботошанського повіту
    , де народився видатний поет, але через об’єктивні причини нам це не вдалося зробити. Таким чином, 10 січня, ми приїхали з триденним візитом до Чернівців. У перший день нашого візиту ми відвідали мерію міста Чернівці та провели цікаву дискусію з мером Олексієм Каспруком та керівниками департаментів з питань культури та освіти про майбутню співпрацю між цими департаментами Міської ради та Яською філією СУРу, а також з Яським Національним мистецьким коледжем імені Октава Бенчіле та іншими яськими закладами освіти та культури. У ході дискусії учасники обмінялися контактними даними та домовилися продовжити дискусії довкола укладання у майбутньому угоди про співпрацю у сферах, що цікавлять обидві сторони. Теж першого дня нашого перебування в Чернівцях ми відвідали Буковинський мистецький центр відродження та сприяння розвитку румунської традиційної культури, де члени нашої делегації та представники яських навчальних закладів мали нагоду провести дискусію з директором цього центра Юрієм Левченком. Це була цікава дискусія довкола питань, що становлять спільний інтерес. Вони дізналися про діяльність цього закладу, про труднощі, з якими стикаються його працівники. Були визначені можливі напрямки подальшої співпраці, враховуючи той факт, що багато учнів, які навчаються у цьому центрі продовжують своє навчання в Румунії у Яському Національному мистецькому коледжі імені Октава Бенчіле та в Яському Університеті мистецтв, а також у інших містах Румунії, як наприклад Клуж, Бухарест тощо. Наприкінці нашої зустрічі від імені СУР-у наша делегація подарувала учням та студентам кілька книг та часописів, які видаються СУР-ом. Так завершився перший день нашого візиту.


    Відвідання Буковинського мистецького центру відродження та сприяння розвитку румунської традиційної культури

    centrul-romanesc-cernauti.png


    У ході другого дня
    візиту, члени делегації відвідали Чернівецький національний університет імені Юрія
    Федьковича та історичну частину міста Чернівці. Голова Яської філії СУРу Віктор Григорчук уточнює:
    Наступного дня наша делегація відвідала Національний університет імені Юрія Федьковича, у супроводі хорошого знавця української та румунської мов, співробітника університету, справжній професіонал, який зумів передати відвідувачам якомога більшу інформацію. Це була добра нагода отримати корисну інформацію про історію будівлі та про освіту в Україні, про важливі особистості з Румунії, які навчалися тут або жили певний період в Чернівцях. Теж другого дня візиту, учасники нашої делегації мали нагоду познайомитися з історичною частиною Чернівців. Ми відвідали Театральну площу, Центральну
    площу, пам’ятник Тарасу Шевченку, пам’ятник Міхаю Емінеску, Площу Філармонії,
    Площу Святої Марії, пішохідну вулицю Ольги Кобилянської, Кафедральний собор, Центр румунської культури імені Євдоксія Гурмузакі та
    інші).


    Відвідання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

    universitatea-iuri-fedkovici.png


    Поїздка
    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях завершилась участю членів Яської
    делегації у Міжнародному фестивалі Maланка Фест-Чернівці 2020 та
    відвіданням Свято-Вознесенського чоловічого монастиря «Банчени»,
    стверджує Віктор Григорчук: На третій
    день, на запрошення мера міста Чернівці, наша делегація взяла участь у параді учасників
    Міжнародного фестивалю Maланка
    Фест-Чернівці 2020, в урочистому відкритті фестивалю та мала можливість побачити виступи кількох художніх колективів. Після обіду, по дорозі додому, за бажанням членів делегації СУР ми відвідали Свято-Вознесенський
    чоловічий монастир «Банчени» Чернівецько-Буковинської єпархії Української
    Православної Церкви. На нашу думку цей захід був успішним. Члени делегації були враженими від побаченого та висловили
    подяку організаторам та керівництву СУРу за фінансове сприяння. Слід уточнити, що у нашому плані культурних подій маємо передбачено у вересні цього року поїздку до Канева, до могили Тараса Шевченка.

  • Глава МЗС Румунії провів телефонну розмову зі своїм українським колегою

    Глава МЗС Румунії провів телефонну розмову зі своїм українським колегою


    Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, 6 червня, провів телефонну розмову
    зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою.




    Про це повідомили
    в прес-службі МЗС Румунії.




    Міністри обговорили
    способи реалізації права на освіту румунською мовою, а також інші питання захисту прав осіб, які належать до
    румунської національної меншини в Україні. У цьому контексті вони домовились відновити
    найближчим часом роботу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з
    питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Так само
    міністри обговорили деталі візиту глави українського зовнішньополітичного
    відомства до Румунії, який буде організований найближчим часом, – йдеться у заяві
    МЗС.




    Під час розмови Богдан
    Ауреску зазначив, що румунська влада, відповідно до рішення Президента Румунії Клауса
    Йоганніса та Прем’єр-міністра Людовіка Орбана, планує надати в наступний період конкретну
    медичну гуманітарну допомогу Україні для подолання наслідків пандемії, а Дмитро Кулеба висловив
    особливу подяку за пропозицію румунської сторони.




    Міністри
    закордонних справ також торкнулися останніх подій, пов’язаних з пандемією нового
    коронавірусу, у тому числі з точки зору полегшення транзиту через Румунію з
    метою репатріації громадян України (понад 600 громадян України перетнули Румунію
    з початку кризи). З цього приводу Богдан Ауреску наголосив на важливості
    міжнародної солідарності та висловив готовність румунської сторони надалі
    допомагати громадянам України.




    Міністр
    закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за
    ефективну співпрацю в забезпеченні транзиту українських громадян, які повертаються
    додому в контексті пандемії COVID -19, а також за постійну підтримку Румунією
    суверенітету та територіальної цілісності України та її зусиль з європейської
    та євроатлантичної інтеграції.




    Були розглянуті й
    інші питання, що становлять спільний інтерес на регіональному рівні.

    Як повідомляє МЗС України, очільники зовнішньополітичних відомств обговорили й перспективи двостороннього політичного діалогу на вищому рівні, подальшого розвитку торгівлі, інвестицій, прикордонної інфраструктури та енергетичної сфери. Глави МЗС окремо зупинилися на питаннях військово-технічного співробітництва із наголосом на підтримання безпеки у регіоні Чорного моря.

    Сторони погодилися, що європейські країни мають бути солідарними у питанні протидії намаганням Російської Федерації «легалізувати» тимчасову окупацію українських земель.

    Це друга, починаючи з 25 березня 2020 року, телефонна розмова Богдана Ауреску та Дмитра Кулеби.

  • 5 – 11 січня 2020 року

    5 – 11 січня 2020 року

    Візит румунського прем’єр-міністра
    Людивіка Орбана до Брюсселя


    Під час свого
    першого офіційного візиту до Брюсселя, прем’єр-міністр Румунії ліберал Людовік
    Орбан провів протягом трьох днів кілька зустрічей з європейськими чиновниками
    та представниками НАТО. Глава румунського уряду та генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг обговорили, у четвер, ситуацію на Близькому Сході. Столтенберг
    привітав внесок Румунії у навчальну місію НАТО в Іраку та уточнив, що Альянс
    має можливість зробити більше на Близькому Сході, як недавно вимагав президент
    США Дональд Трамп. Людовік Орбан заявив, що Північноатлантичний альянс є
    основоположним для Румунії, і дав запевнення щодо повної підтримки Бухаресту у досягненні цілей організації. Він уточнив,
    що Румунія продовжить брати участь у місіях та ініціативах союзників щодо
    розширеної присутності на східному фланзі, а також в Афганістані, Косові та
    Іраку. Два посадовці також обговорили питання співпраці в рамках Альянсу та
    безпеки в Чорноморському регіоні. Єнс Столтенберг привітав виділення Румунією
    двох відсотків ВВП на оборону та наголосив на тому, що Чорноморський регіон має
    стратегічне значення для Альянсу. Теж в Брюсселі прем’єр-міністр Людовік Орбан провів
    зустріч з президентом Європейської ради Чарльзом Мішелем, в ході якої заявив,
    що Румунія підтримуватиме просування стратегічного порядку денного ЄС, який має
    на меті, окрім захисту громадян і свобод, і побудову справедливої та нейтральної
    зеленої Європи з точки зору зміни клімату, а також просування європейських
    інтересів та цінностей на світовій сцені. Послідували згодом переговори з головним
    переговорником ЄС з питань Брекзиту Мішелем Барньє, обидва чиновники підкресливши
    важливість укладення угоди про вихід Великобританії із Союзу, зокрема для
    захисту прав громадян. Під час зустрічі з президентом Європарламенту Давідом
    Сассолі, Людовік Орбан повторив бажання Румунії приєднатися до Шенгенської
    зони, що є ціллю, підтриманою Єврокомісією. Серед інших обговорених тем були
    переговори щодо майбутнього багаторічного бюджету Союзу та Європейського
    екологічного пакту. Орбан проявив стурбованість щодо можливих наслідків для
    конкурентоспроможності європейських компаній внаслідок реалізації
    Зеленого пакту з питань боротьби із зміною клімату. Заходи щодо
    реформи румунської системи правосуддя, а також плани бухарестської влади щодо
    економічної сфери були темою дискусій між прем’єр-міністром Людовіком Орбаном
    та президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Лейєн. Вони також торкнулися тем,
    пов’язаних з майбутнім європейського проекту. Румунія є серйозним,
    відповідальним партнером, відданим досягненню цілей ЄС та виконанню
    регламентів, прийнятих європейськими установами, заявив прем’єр-міністр Людовік
    Орбан. У свою чергу, глава виконавчої влади ЄС заявила, що ЄС підтримує Румунію,
    що Союз готується до цифрової ери і покладається на підтримку Бухареста, який
    має чудову репутацію в цій галузі.


    Румунія та ситуація на Близькому сході


    Очі міжнародного
    співтовариства були зосереджені цілий тиждень на еволюції
    американсько-іранської кризи, спровокованої вбивством американським безпілотником
    в Багдаді іранського генерала Кассема Сулеймані, командуючого потужного Корпусу
    вартових Ісламської революції. У відповідь, Тегеран здійснив ракетні атаки на
    військові бази США в Іраку. Напади підпалили міжнародну спільноту, так само й
    Румунію, яка вирішила тимчасово перемістити своїх 14 військових, що перебували в
    Іраку. Румунська влада закликала до спокійного та дипломатичного підходу.
    Міністр закордонних справ Богдан Ауреску: Румунія твердо повторює свій заклик
    до деескалації. Ми можемо сказати також, що румунські військові, які входять до
    коаліції проти DAESH, не
    постраждали, що є хорошою новиною. Також, враховуючи, що серія ракет націлилася
    на Ербільський регіон, де проживають приблизно 180 румунських громадян, через
    Генеральне консульство Румунії в Ербілі ми можемо підтвердити, що громадяни
    Румунії не постраждали в результаті цих подій.
    У свою чергу, президент
    Клаус Йоханніс сказав, що більш активна участь НАТО на Близькому Сході буде
    доречною з точки зору безпеки, а також реконструкції, в чому зацікавлена
    Румунія. Глава держави заявив, що, хоча і на відстані, ситуація на Близькому
    Сході є актуальною і для безпеки Європи, не тільки для акторів, які беруть
    безпосередню участь у ній. Клаус Йоханніс також зазначив, що боротьба з
    тероризмом повинна тривати, і закликав до спокою, відновлення діалогу та поважання
    взятих зобов’язань. Президент також заявив, що Румунія постійно координує свою
    діяльність з партнерами з Європейського Союзу та НАТО, особливо зі США, і що
    Бухарест підтримує цілісність, єдність та суверенітет Іраку.


    Президент Румунії з робочим візитом до
    Німецької землі Баварія


    Президент
    Румунії Клаус Йоханніс здійснив, на цьому тижні, робочий візит до німецької
    землі Баварія, де взяв участь у засіданні органів місцевого самоврядування.
    Глава держави зустрівся з прем’єр-міністром Землі Баварія Маркусом Зедером,
    президентом Християнсько-соціального союзу (ХСС). Вони обговорили двосторонні
    відносини, а також низку європейських питань, в тому числі майбутній
    багаторічний бюджет Союзу, Брекзит, міграційну політику. Клаус Йоханніс
    пообіцяв, що Румунія буде причетна до інших держав-членів для того, щоб зробити
    ЄС міцнішим та об’єднанішим. Румунія все ще чекає рішення про приєднання до
    Шенгенської зони, без чого неможливо говорити про повну функціональність зони
    вільного пересування, – заявив президент Клаус Йоханніс перед парламентарями
    групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі. З іншого боку, глава держави
    висловився за єдність, згуртованість та солідарність у зусиллях щодо
    консолідації європейського проекту. Він також ствердив, що основними цілями
    Європейського Союзу повинні залишатися нероздільна Європа, яка приносить
    державам-членам більше конвергенції та рівності, з відчутними результатами для
    громадян.

  • Візит прем’єр-міністра Л.Орбана до Брюсселя

    Візит прем’єр-міністра Л.Орбана до Брюсселя

    Прем’єр-міністр Румунії
    Людовік Орбан здійснив свій перший після призначення на цю посаду офіційний
    візит до Брюсселя. Глава румунського
    уряду зустрівся з кількома європейськими високопосадовцями, в тому числі з президентом Європейської Ради Шарлєм Мішелєм та головним переговірником ЄС щодо Brexit
    Мішелєм Барньє.




    Під час переговорів з президентом Європейської Ради Людовік Орбан наголосив
    на важливості просування стратегічного порядку денного ЄС, зосередженого на створенні зеленої, справедливої ​​та кліматично нейтральної Європи, в якій захищаються
    права та свободи громадян. Що стосується викликів, які стоять перед ЄС, то вони
    повинні вирішуватися врівноважено та у повній гармонії з інтересами
    європейських громадян, – вважає румунський прем’єр.




    Під час зустрічі з головним переговірником ЄС щодо Brexit було обговорене становище
    румунських громадян у Великій Британії. Людовік Орбан: «Права румунів, які сьогодні
    фактично знаходяться там гарантовані. У договорі є положення, які гарантують їх
    права. Для європейських громадян, які в’їжджатимуть до Великобританії після Брекзиту
    поки що немає регулювання, це буде предметом перемовин вже після виходу
    Великобританії з Євросоюзу.»




    За словами румунського прем’єра майбутнє партнерство з Великобританією
    повинно бути амбітним, збалансованим та має врахувати аспекти, які виходять за торговельні
    та економічні рамки. Під час зустрічей з представниками основних європейських установ
    Людовік Орбан висловився за збереження солідного фінансування політики згуртованості,
    що дозволить Румунії досягнути близького до більшості країн ЄС економічного
    розвитку, а також наголосив на необхідності продовження послідовного
    фінансування сільського господарства.




    Людовік Орбан: «Ми прагнемо забезпечення конвергенції в плані прямих
    платежів на кожен гектар, наближення субсидії на гектар, як відома вона румунським
    фермерам, до середнього рівня в Європі.»




    Іншою темою, порушеною в Брюсселі стала ситуація в Республіці Молдова, -
    зазначив Людовік Орбан: «Що стосується позиції, яку я висловив як в розмові з Комісаром
    ЄС з питань розширення, так і з іншими європейськими чиновниками, то вона
    наступна: нам слід з максимальною уважністю і з максимальною пильністю дивитися
    на все, що відбувається в Республіці Молдова і, якщо зобов’язання, взяті щодо
    європейського шляху, не будуть дотримані, Європейський Союз, Європейська
    Комісія мають реагувати адекватно.»





    Програмою візиту
    прем’єр-міністра Румунії до Брюсселя передбачені також зустрічі з президентом
    Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляйєн та з генеральним секретарем НАТО
    Єнсом Столтенбергом.

  • 6 січня 2020 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Президент Клаус Йоганніс у понеділок підписав Закон «Про державний бюджет Румунії
    на 2020 рік» та Закон «Про державний бюджет соціального страхування на 2020 рік»,
    – повідомила Адміністрація президента. 23 грудня уряд меншості на чолі з лібералом
    Людовіком Орбаном на пленарному засіданні парламенту взяв на себе
    відповідальність за проект бюджету Румунії на поточний рік. Прем’єр-міністр пояснив,
    що уряд вперше вдався до цієї законодавчої процедури щодо держбюджету через
    необхідність його прийняття до кінця року. За словами Людовіка Орбана у бюджеті
    на поточний рік було закладено зростання економіки на 4,1%, інфляція на рівні
    3,1%, а середній курс національної валюти – 4,75 лея за євро. Спікери двох
    палат парламенту, обидва від опозиційних партій, оскаржили в Конституційному
    суду прийняття держбюджету за процедурою взяття відповідальності уряду.

    СВЯТА – У Румунії, яка є переважно православною країною, православні християни та греко-католики сьогодні відзначають Хрещення Господнє, яке у народі називають також Боботяза (Водохреще). На берегах річок або біля церков священики провели ритуал освячення води на згадку про хрещення, яке Ісус Христос прийняв у водах Йордану. Для римо-католицьких віруючих 6 січня є днем Трьох царів, які, за легендою, цього дня принесли немовляті Ісусові дари.Натомість у православних, які використовують Юліанський календар, зокрема місцевих росіян-ліпованців, українців та сербів – сьогодні Святвечір. У цей день віруючі тримають чорний піст до появи першої зірки на небі, традиція пов’язана з легендою про Віфлеємську зірку, яка сповістила колись волхвам про народження Ісуса Христа.

    УРЯД – Уряд
    Румунії на чолі з Людовіком
    Орбаном сьогодні провів перше в цьому році засідання, центральною темою якого була організація та функціонування кількох
    міністерств. Відповідно до нової урядової структури, у результаті зменшення кількості міністерств до 16, буде об’єднано або переведено
    у підпорядкування інших відомств цілу низку державних агентств,
    а для належної роботи нових структур буде прийнято ряд постанов.
    Що стосується Міністерства
    оборони та Міністерства внутрішніх справ, то відповідні проєкти постанов будуть розглянуті спочатку у
    Верховній раді оборони країни і потім
    прийняті урядом. Прем’єр-міністр Людовік Орбан зажадав від міністрів до 15 січня завершити процедуру розробки відповідних
    нормативно-правових актів,
    з тим, щоб весь урядовий апарат став більш гнучким та більш відповідально використовував
    бюджетні кошти.




    ВІЗИТИ – Президент та прем’єр-міністр Румунії Клаус Йоганніс
    та Людовік Орбан завтра здійснять робочі візити, під час яких зустрінуться з низкою
    європейських чиновників. Глава держави полетить на південь Німеччини, де проведе
    переговори з прем’єр-міністром землі Баварії Маркусом Содером, лідером
    керівного Християнсько-соціального союзу (ХСС) і візьме участь у засіданні
    земельного уряду, на якому виступить з промовою. Клаус Йоганніс також візьме
    участь у щорічному засіданні фракції ХСС у Бундестазі, нижній палаті парламенту
    Німеччини, де представить бачення Румунії на майбутнє Європи. Теж у вівторок
    прем’єр-міністр Людовік Орбан відбуде до Брюсселя. Протягом трьох днів глава румунського
    уряду проведе зустрічі з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн та
    генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Його програма також включає
    зустрічі з президентом Європейської ради Шарлєм Мішелєм та спікером
    Європарламенту Давідом Сассолі.




    ІНЦИДЕНТ – Державна санітарна інспекція прийшла до
    висновку, що причиною інциденту в бухарестській лікарні швидкої допомоги «Флоряска»,
    у результаті якого хвора на рак пацієнтка померла після операції, під час якої
    лікарі випадково її підпалили, є людська помилка. «За допущені порушення» на
    суму 30 тис. леїв (близько 6300 євро) було оштрафовано лікарню, а також всю
    операційну групу – від медсестер до головного хірурга. Як повідомляється в
    прес-релізі Міністерства охорони здоров’я, за підсумками службового
    розслідування керівництвом лікарні було прийнято рішення про звільнення професора
    Мірчі Беурана з посади керівника ІІІ-го хірургічного відділення за невиконання
    договірних зобов’язань. Нагадаємо, що наприкінці минулого місяця Національна служба
    управління якістю охорони здоров’я призупинила акредитацію лікарні, оскільки
    керівництво закладу протягом доби не повідомило про інцидент.




    ЕКОНОМІКА – Криза
    робочої сили та зростаюча інфляція стануть у цьому році найбільшим викликом для
    бізнес-середовища Румунії. Такими є висновки барометру про стан економіки, результати
    якого були опубліковані провідною консалтинговою компанією. Бізнесмени передбачають
    в цьому році уповільнення економічного зростання на тлі посилення
    макроекономічних дисбалансів. У споживчій економіці більшість інвесторів
    оцінюють, що бізнес буде генерувати найвищий рівень інтересу. Послуги,
    будівництво, транспортування та професійна і науково-технічна діяльність також увійдуть
    до списку найцікавіших інвестицій. З іншого боку очікується значне скорочення інвестицій
    у сільське господарство, лісівництво та рибальство.

  • 9 жовтня 2019 року

    СИРІЯ – ЄС, НАТО
    та ООН відреагували на військовий наступ Туреччини на
    курдські загони на північному сході Сирії, початий всього через кілька днів після виведення
    американських військ з цього району. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
    закликав припинити військову операцію і попередив, що, якщо Туреччина планує створити
    зону безпеки, ЄС не виділить на це фінансування. У свою чергу, генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що військовий наступ на півночі Сирії має
    бути «пропорційним та поміркованим». Важливо уникати дій, які можуть додатково
    дестабілізувати регіон, призвести до зростання напруженості та спричинити
    більше людських страждань», – сказав Столтенберг. Президент Ради Безпеки
    Організації Об’єднаних Націй, посол Південної Африки Джеррі Метьюс Матхіла
    закликав Туреччину «пощадити мирних жителів» та проявити «максимальну
    стриманість» у своїх військових операціях в Сирії. У четвер відбудеться
    екстрене засідання Ради Безпеки ООН для обговорення турецького наступу на
    північному сході Сирії. У середу Анкара завдала повітряних ударів по району
    Рас-аль-Айн, розташованому на кордоні між Туреччиною та Сирією. Президент
    Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок операції Джерело миру
    в Сирії, спрямованої проти «Ісламської держави» і курдських Загонів народної
    самооборони (YPG), які Анкара вважає союзниками Партією робітників Курдистану
    (ПКК), забороненої в Туреччині. Ердоган також заявив, що зона безпеки, яка буде
    створена, дозволить сирійським біженцям повернутися до своєї країни. Союз
    курдських та арабських бійців повідомляє про загиблих та поранених.


    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Четвер стане вирішальним для долі чинного румунського
    уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. На тлі президентських
    виборів, які відбудуться в листопаді, парламентарії розглянуть резолюцію про
    вотум недовіри уряду, ініційовану опозицією минулого тижня. Опозиційні партії
    звинувачують уряд, серед іншого, у втраті європейських коштів, відсутності
    інфраструктури та дорікають за катастрофічний стан речей у сферах охороні
    здоров’я, правосуддя та освіти. Націонал-ліберальна партія, яка підтримує президента
    Клауса Йоганніса, стверджує, що готова як до проведення дострокових виборів,
    так і до перейняття влади до наступних парламентських виборів наступного року. І
    партія «Народний Рух» каже, що готова взяти на себе відповідальність за майбутнє
    управління державою, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає перевибори єдиним шляхом виходу
    з політичної кризи. Партія «Про Румунія», що складається з перебіжчиків з Соціал-демократичної
    партії підтримає вотум недовіри, а її лідер Віктор Понта заявив, що у разі
    схвалення резолюції запропонує соціал-демократам створити уряд з незалежним
    прем’єр-міністром, з підтримки нової парламентської більшості, що складатиметься
    з соціал-демократів, Про Румунії та Альянсу лібералів і демократів.
    Представники цього альянсу, колишнього меншого партнера соціал-демократів по
    правлячій коаліції до серпня цього року, вважають, однак, що президент Румунії більше
    не прийме кандидатуру прем’єр-міністра, запропонованого більшістю, утвореною за
    участі Соціал-демократичної партії. У свою чергу Демократичний союз угорців
    Румунії підтримає за резолюцію недовіри, але збирається входити до складу
    перехідного політичного уряду. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звинуватила опозицію в політичній
    безвідповідальності, висловивши водночас своє тверде переконання в тому, що
    очолюваний нею уряд вистоїть вотуму недовіри. Резолюцію підписали 237
    парламентаріїв, а для відставки уряду необхідно 233 голоси.




    СУСІДСТВО
    – Румунія залишається найщирішим і найбільш відданим партнером Республіки
    Молдова в регіоні і в Європейському Союзі, – заявила глава румунського
    зовнішньополітичного відомства Рамона Менеску під час офіційного візиту в
    сусідню країну. На спільній прес-конференції з її молдовським колегою Ніку
    Попеску, Рамона Менеску зазначила, що газопровід, що з’єднує східнорумунське місто
    Ясси із західномолдовським містом Унгень буде готовий до запуску навесні 2020
    року, у результаті чого Кишинів більше не буде залежним від єдиного джерела
    імпорту газу. Рамона Менеску і Ніку Попеску підписали документ, який також
    передбачає посилення співпраці в сфері транспорту, фінансів, сільського
    господарства, юстиції, освіти і внутрішніх справ. Глави румунського МЗС також планує
    зустрітися з прем’єр-міністром Республіки Молдова Майєю Санду.






    КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
    – У щорічному рейтингу конкурентоспроможності, опублікованому у середу Всесвітнім
    економічним форумом, Румунія піднялася і на одну сходинку порівняно з
    минулим роком, посівши 51 місце із 141 країни. Загальний результат, отриманий
    Румунією, становить 64,4 бали зі 100. Румунію випереджають такі країни як
    Чехія, Польща, Словаччина, Росія, Угорщина та Болгарія. Водночас Румунія в
    згаданому рейтингу випередила Грецію, Туреччину, Сербію, Республіку Молдова та
    Україну. Лідером цьогорічного рейтингу став Сингапур, який зумів випередити США,
    а замикають рейтинг Демократична Республіка Конго, Ємен і Чад. Звіт вимірює
    конкурентоспроможність за 100-бальною шкалою з урахуванням таких показників, як
    інфраструктура, охорона здоров’я, ринок праці, фінансова система, якість роботи
    державних установ та економічний розвиток.




    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Дослідники Джон Гуденаф (США), Стенлі Уіттенгем
    (Велика Британія) та Акіра Йошино стали лауреатами цьогорічної Нобелівської
    премії з хімії. Шведська королівська академія наук присудила їм пермію «за
    розробку літій-іонних батарей». «Своїми дослідженнями цьогорічні лауреати з
    хімії заклали основу бездротового суспільства, вільного від викопного палива»,
    – оголосили в Нобелівському комітеті. Нагадаємо, що 10 жовтня буде оголошено
    лауреата Нобелівської премії з літератури 2019, а 11 жовтня стане відомо хто
    буде лауреатом Нобелівської премії миру. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.






    КІБЕРБЕЗПЕКА -
    З 9-го по 11-го жовтня,
    у Бухаресті відбудеться конкурс «Європейський виклик кібербезпеки», на якому 10
    молодих людей з Румунії змагатимуться з представниками 19 країн, серед яких Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польша, Іспанія та Велика Британія. Упродовж трьох днів командам-фіналістам доведеться діяти за
    сценаріям, який передбачає розвиток та захист певної інфраструктури. За словами
    організаторів, йдеться про таких сфери, як: веб-безпека, криптографія, зворотна
    інженерія та розслідування, програмування, напад та захист, безпека Linux/Windows/macOS та безпека мобільних
    телефонів. Метою змагання є виявлення, об’єднання та розвиток молодих талантів
    з кібербезпеки в Європі, щоб запобігти проблемі залучення фахівців з
    кібербезпеки. Румунія у 2016 та 2017 роках стала віце-чемпіоном Європи з
    кібербезпеки.

  • 22 вересня 2019 року

    ВИБОРИ -
    22 вересня – останній день, коли можна подати документи на реєстрацію
    кандидатом у президенти Румунії, а Центральне виборче бюро працюватиме до
    опівночі. Заяву на реєстрацію вже подали шість потенційних претендентів на
    головну посаду в країні. Зокрема чинний президент Клаус Йоханніс, якого
    підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, прем’єр-міністр та
    лідер керівної Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу
    «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС,
    представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу, голова
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та незалежний кандидат Мірча
    Діакону, якого підтримують Альянс лібералів і демократів та партія «Про
    Румунія». Виборча кампанія з виборів президента розпочнеться 12 жовтня і
    триватиме 30 днів. Оглядачі кажуть, що нинішній передвиборчий період
    характеризується більшою кількістю кандидатів порівняно з попередніми виборами.
    Водночас, з графічної точки зору, кандидати ставлять наголос на зображенні, а
    не гаслі як до тепер. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада,
    а другий – 24 листопада.






    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у неділю відбула з тижневим
    робочим візитом до Сполучених Штатів Америки. Прем’єрку супроводжують міністр
    оборони Габрієль Леш та міністр фінансів Єуджен Теодоровіч. У суботу глава
    уряду повідомила, що зустрінеться з віце-президентом США Майком Пенсом та
    візьме участь у конференції з питань боротьби з тероризмом. Віоріка Денчіле
    також заявила, що під час візиту буде підписаний меморандум про співпрацю
    в сфері енергетики та документ про співпрацю зі Світовим банком у галузі
    охорони здоров’я. Програма візиту також передбачає зустріч з американськими
    бізнесменами, яким буде представлено переваги інвестицій в Румунію. У той же
    час прем’єр-міністр заявила, що має намір зустрітися з представниками
    румунських громад у США.




    ФЕСТИВАЛЬ – У неділю, в останній
    день Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску за програмою відбувся концерт берлінського
    хору Вокалконсорт у супроводі Камерного оркестру Румунського Радіо на сцені бухарестського
    Національного художнього музею та виступ Симфонічного оркестру Румунського
    радіо на сцені концертного залу Радіо Румунія, поруч з Академічним хором
    Румунського радіо. Однак почесну місію завершити фестиваль організатори надали нідерландському
    Королівському оркестру Консертгебау під керівництвом російського диригента Тугана
    Сохієва. Протягом трьох тижнів відомі виконавці класичної музики та великі
    оркестри світу виступали на сценах престижного румунського музичного заходу,
    започаткованого у 1958 році в пам’ять про видатного композитора та скрипаля
    Джордже Енеску. Цього року організатори провели 84 концерти за участі понад
    2500 найвідоміших музикантів світу. Виступи проходили у десятьох містах
    Румунії, а також за кордоном, зокрема у Флоренції, Берліні, Льєжі, Торонто,
    Монреалі та Кишиневі. Радіо Румунія виступає співорганізатором фестивалю.




    БУХАРЕСТ
    – Бухарест відзначив 560 років з першої документальної згадки. З цього приводу
    Мерія столиці організувала протягом вихідних безліч культурних заходів:
    майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти.
    У суботу пройшов VI-ий міжнародний
    конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Bucharest», у рамках якого вісім команд, в тому числі з України
    представили свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту,
    другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. До складу
    міжнародного журі конкурсу увійшов і співзасновник Kyiv Lights Festival Юрій
    Костенко. Перед змаганням з концертами на сцені на площі Конституції у центрі
    столиці виступили відомий німецький музикант Шиллер
    та віденська група Вальдек.






    МІРЧА -
    Вітрильний навчальний бриг «Мірча», почесний посол Військово-морського флоту
    Румунії на морях та океанах світу заходом у порт Суліна завершив свій похід Дунайськими
    портами. 15 серпня судно відчалило з порту Тульчі, взявши курс на Галац та
    Бреїла. За даними ВМФ Румунії, на цьому тижні корабель відвідало кілька
    десятків тисяч людей. Побудований у 1938-1939 роках на німецькою суднобудівною компанією
    «Blohm&Woss» у Гамбурзі, легендарний корабель проплив
    відтоді понад 300 тис. морських миль, що в 14 разів перевищує довжину екватора.
    Вітрильний навчальний бриг «Мірча» використовується румунськими
    військово-морськими силами як платформа для практичного навчання студентів на
    морі, але для участі у заходах морської дипломатії
    під час навчальних походів.




    ЗАБРУДНЕННЯ -
    Всесвітній день без автомобіля був відзначений сьогодні й в Румунії. У Яссах,
    на сході країни протягом дня пасажири мали можливість користуватися громадським
    транспортом безкоштовно, а мешканців та гостей міста закликали відмовитися від
    автомобіля. У центрі вулиці стали майданчиком для дітей, місцем для занять
    спортом та для прогулянок пішки або на двох колесах. У Сібіу, центр країни,
    місцеві жителі і туристи мали можливість безкоштовно відвідати Музей просто
    неба, якщо вони дісталися до нього на велосипеді чи самокаті. Завдяки
    Всесвітньому дню без автомобіля влада намагається підвищити рівень обізнаності
    населення щодо важливості скорочення вихлопних газів. Згідно з дослідженням
    брюссельської організації «Транспорт та довкілля» кількість дизельних
    транспортних засобів, що курсують європейськими дорогами, досягла 51 мільйона,
    і продовжує рости. Хоча Румунія знаходиться в середині списку, вона
    зареєструвала найвищі темпи імпорту дизельних машин серед країн Центральної та
    Східної Європи.

  • 21 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – Ще двоє кандидатів у президенти сьогодні
    подали документи до Центрального виборчого бюро Румунії, зокрема голова
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та незалежний кандидат Мірча
    Діакону, якого підтримують Альянс лібералів і демократів та партія «Про
    Румунія». Учора до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус
    Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та
    лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу
    СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації
    кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП
    Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор
    Палеологу. Виборча кампанія з виборів президента розпочнеться 12 жовтня і
    триватиме 30 днів. Оглядачі кажуть, що нинішній передвиборчий період
    характеризується більшою кількістю кандидатів порівняно з попередніми виборами.
    Водночас, з графічної точки зору, кандидати ставлять наголос на зображенні, а
    не гаслі як до тепер. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у неділю
    відбуде з тижневим робочим візитом до Сполучених Штатів Америки. Прем’єрку супроводжуватимуть міністр оборони Габрієль
    Леш та міністр фінансів Єуджен Теодоровіч. Глава уряду у суботу повідомила, що
    зустрінеться з віце-президентом США Майком Пенсом та візьме участь у
    конференції з питань боротьби з тероризмом. Віоріка Денчіле також заявила, що під час візиту буде
    підписаний меморандум про співпрацю в сфері енергетики та документ про
    співпрацю зі Світовим банком у галузі охорони здоров’я. Програма візиту також
    передбачає зустріч з американськими бізнесменами, яким буде представлено
    переваги інвестицій в Румунію. У той же час прем’єр-міністр заявила, що має
    намір зустрітися з представниками румунських громад у США.






    СЕКУРІТАТЄ – Траян Бесеску, колишній президент
    Румунії з 2004 по 2014 роки, співпрацював з таємною поліцією комуністичного періоду Секурітатє,
    – постановив у п’ятницю Апеляційний суд Бухареста. Рішення не є остаточним, а
    Траян Бесеску, який у травні був обраний депутатом Європарламенту від партії
    «Народний рух», вже оголосив, що оскаржить його у Верховному суді. Згідно з Національною
    радою з питань дослідження архівів Секурітатє (CNSAS), у 1975 році, на той час офіцер
    цивільного флоту, колишній президент написав дві інформаційні записки під кодовим
    іменем «Петров». В результаті однієї з них Секурітатє відхилила кандидатуру
    одного з моряків до складу екіпажу румунського судна, що прямувало за кордон. Нагадаємо,
    що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з
    питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною
    поліцією під час комуністичного режиму.




    ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – По всій Румунії сьогодні день
    національного прибирання. Минуло дев’ять років, як організація «Зробимо це,
    Румуніє!» об’єднує десятки тисяч добровольців на щорічну акцію зі збирання сміття.
    Ініціатива є складовою більш широкої акції, в якій беруть участь більше ста країн
    світу. Теж сьогодні розпочалася добровільна акція з очищення пляжів та річок
    Румунії. За словами організатора: асоціації «Дії заради майбутнього», серед іншого,
    за допомогою спеціальної установки, керованої двома човнами буде зібрано сміття
    з поверхні води, на узбережжі Чорного моря, а в понеділок за підтримки команди
    водолазів збиратимуть сміття з дна моря. У жовтні відбудуться акції з очищення
    берегів і вод Дунаю. Щороку один румун викидає приблизно 254 кг несортованого
    сміття, з якого переробляється менше 10%. На рівні ЄС у середньому переробляється
    28% відходів. Якщо з наступного року Румунія не перероблятиме 50% побутових
    відходів, буде змушена платити штрафні санкції у розмірі до 200 тис. євро в
    день і може бути позбавлена безвітплатних коштів з фондів ЄС з охорони
    довкілля.




    БУХАРЕСТ – Бухарест відзначає 560 років з першої
    документальної згадки. З цього приводу Мерія столиці організує протягом
    вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні
    вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс
    3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім
    команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу
    парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після
    Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з
    концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці. З іншого боку у
    суботу в Бухаресті на озері Морій відбулося унікальне водно-повітряне шоу, єдиний
    в Румунії фестиваль, що поєднує повітряну та водну акробатику.




    ФЕСТИВАЛЬ – До закінчення Міжнародного фестивалю класичної
    музики ім. Джордже Енеску залишилось 2 дні. У суботу в програмі фестивалю: концерт
    Бухарестського симфонічного оркестру під керівництвом Ніколая Молдовяну. Теж сьогодні
    піаніст Франсуа-Фредерік Гай, який здобув міжнародну репутацію, особливо як
    винятковий виконавець німецької романтики, виступає на сцені залу Аудиторіум
    Національного художнього музею. Програму дня доповнює виступ на Сцені Румунського
    Атенеуму Камерного оркестру Малера, що складається з музикантів з 20 країн,
    разом з піаністкою Міцуко Учидою у подвійній іпостасі диригента та соліста. А
    на сцені зали Палацу виступить нідерладський Королівський оркестр Консертгебау,
    один з найкращих у світі. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені
    Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500
    найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.



  • 11 вересня 2019 року

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії,
    соціал-демократка Віоріка Денчіле у середу оголосила кандидатури на посади керівників
    п’ятьох відомств: навколишнього середовища,
    енергетики, внутрішніх справ, освіти, з питань взаємодії з парламентом та
    віце-прем’єр-міністра з економічних питань. З шести
    кандидатів троє є членами Альянсу лібералів та демократів,
    колишнього меншого партнера соціал-демократів по коаліції, який у серпні
    вирішив розірвати партнерство і перейти в опозицію. Віоріка Денчіле зазначила,
    що вдячна тим членам АЛДЕ, які, попри особисті та політичні інтереси,
    зрозуміли, що Румунія потребує стабільності. Як повідомляли джерела в СДП, у разі коли троє представників АЛДЕ,
    попри позицію їх політичної сили, погодяться очолити зазначені
    міністерства, уряд не буде зобов’язаний звертатися до парламенту по вотум
    довіри, як того вимагають глава держави та парламентська опозиція. Раніше Альянс лібералів та демократів вирішив виключити з
    лав партії всіх, хто прийме посади в уряді та парламенті або погодиться на
    підтримку іншої політичної сили.
    Після оголошення прем’єр-міністра, лідер опозиційної Націонал-ліберальної
    партії Людовік Орбан
    заявив, що Віоріка Денчіле порушує Основний закон, який
    зобов’язує главу уряду запитувати вотум довіри у парламенту, додавши,
    що чинний
    кабінет міністрів
    перебуває поза законом.


    ТРАГЕДІЯ – Теракти, скоєні 11 вересня 2001 року є
    трагедією, яка забрала тисячі життів і сколихнула весь світ, – заявила у середу
    прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле. Також у середу румунські сенатори
    хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв жахливої трагедії. США сьогодні вшановують
    пам’ять жертв терактів, що сталися рівно 18 років тому. Майже 3000 людей, у тому
    числі п’ятеро румунів, були вбиті 11 вересня 2001 року 19 терористами Аль-Каїди, які
    захопили чотири пасажирські літаки, котрі направили в символічні будівлі США.
    Кількість жертв, які отруїлися токсичними речовинами в результаті вибухів та
    пожеж продовжила зростати в наступні роки. Ці події вважаються найкривавішими в
    історії, а їх наслідки досі сильно відчуваються серед американців.




    ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Габрієль Леш
    перебуває з дводенним візитом у Північній Македонії. Він зустрівся зі своєю колегою Радмілою Секеринською-Янковською. Центральною темою зустрічі був розвиток двостороннього оборонного співробітництва з огляду на те, що процес вступу цієї країни до НАТО розпочався у 2008 році на Бухарестському саміті, а незабаром північна македонія стане 30-им членом Північноатлантичного альянсу. Були також розглянуті такі теми, як міжнародна безпека, заходи боротьби з явищем тероризму, а також
    зобов’язання двох держав у рамках регіональних ініціатив. Це перший візит глави румунського оборонного відомства від підписання Протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО в лютому ц.р. Румунія однією з перших держав-союзників ратифікувала цей документ.




    ВИБОРИ – Постійне виборче управління Румунії подало на розгляд уряду проект термінової постанови про продовження до 15 вересня
    терміну реєстрації закордонних румунів, які бажають голосувати на президентських виборах. За словами прем’єр-міністра Віоріки Денчіле
    цей нормативно-правовий акт буде схвалений на засіданні у четвер. У цих умовах
    керівництво вищезазначеного
    управління вирішило залишити
    веб-сайт відкритим для реєстрації. Середа була останнім днем, коли громадяни Румунії, які мешкають за кордоном
    і хочуть голосувати на президентських виборах 10 і 24 листопада, можуть
    зареєструватися на сайті www.votstrainatate.ro. До вівторка до Постійного
    виборчого управління надійшло приблизно 28.400 заявок на голосування на виборчих
    дільницях та близько 29.800 запитів на заочне голосування.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску. Щодня на головних сценах заходу виступають найвідоміші музиканти
    та оркестри світу. У середу програмою фестивалю передбачено виступ Філармонічного
    оркестру Монте-Карло під орудою диригента і скрипаля Максима Венгерова. Любителі
    класичної музики мають можливість послухати Баладу для скрипки з оркестром
    Джордже Енеску і три опуси Петра Чайковського. І теж у середу диригент Володимир
    Юровський, художній керівник фестивалю імені Джордже Енеску, виступить разом з Державним академічним симфонічним оркестром
    Росії, даруючи шанувальникам класичної музики нову інтерпретацію Симфонії№2 ля
    мажор, Оп.17 Джордже Енеску. До 22 вересня у Бухаресті та 10 інших містах
    Румунії та п’ятьох країнах: Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ.
    Молдова, відбудуться пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску
    події, вшановуючи таким чином музичну спадщину румунського композитора. Радіо
    Румунія є співпродюсером заходу з самого початку у 1958 році.




    МУЗЕЙ – Проект закону про створення Національного
    музею історії євреїв та Голокосту в Румунії був прийнятий у середу на пленарному
    засіданні Палати депутатів. Фінансування буде забезпечене з державного бюджету,
    за рахунок бюджету Національного інституту дослідження Голокосту в Румунії ім. Елі
    Візеля, а також за рахунок власних надходжень, добровільних пожертвувань та
    спонсорської допомоги. Музей має на меті представити та пропагувати історію
    культури та традицій єврейської громади в Румунії, захистити жертв Голокосту та
    боротися з антисемітизмом. Законопроект був прийнятий Сенатом 4 вересня. 78
    років тому в Румунії режим маршала Йона Антонеску, союзника нацистської
    Німеччини, почав депортацію євреїв зі сходу Румунії на окуповані радянські
    території. У період з 1941 по 1945 роки було вбито понад 300 тисяч румунських
    євреїв.




    ПРОТЕСТИ – Більше 200 членів
    профспілок працівників оборонної промисловості сьогодні провели мітинг у рамках
    пікетування Уряду на знак протесту проти невиконання кабінетом міністрів взятих
    на себе зобов’язань. Основні вимоги включають: скасування податкових
    зобов’язань, створення науково-дослідного центру з боєприпасів та озброєння,
    зміна назви «оборонна промисловість» і оголошення її «стратегічною галуззю
    національного значення» та підвищення зарплати осіб, які працюють в цій галузі.
    Профспілки також вимагають звільнення на 10 років від оподаткування прибутку працівників
    оборонної промисловості.




    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії базова інфляція уповільнилась і в
    річному вимірі в серпні знизилася до 3,9%, з 4,1% у липні. За даними
    Національного інституту статистики, непродовольчі товари подорожчали на 2,98%,
    продовольчі товари – на 5,02%, а вартість послуг зросла на 4,23%. Згідно з
    прогнозом Національного банку Румунії річний рівень інфляції сягне 4,2%
    наприкінці поточного року, 3,4% у грудні 2020 року та 3,3% у другому кварталі
    2021 року.

  • 18 – 24 серпня 2019 року

    18 – 24 серпня 2019 року

    Візит Президента Румунії Клауса
    Йоханніса до США


    Президент США
    Дональд Трамп у вівторок прийняв у Білому Домі главу
    румунської держави Клауса Йоханніса, вдруге за останні два роки. Клаус Йоханніс
    знову заявив, що для Румунії Стратегічне партнерство, укладене 22 роки тому зі
    США, є важливим вектором закордонної політики. Президенти Румунії та США
    домовились діяти разом, як друзі та союзники, для посилення Стратегічного
    партнерства між двома державами, – йдеться у спільній заяві, прийнятій у
    Вашингтоні за підсумками переговорів. У документі також зазначається про
    створення нових можливостей для підвищення безпеки, розвитку та процвітання та
    для кращого реагування на глобальні виклики та обов’язки. Президент Клаус Йоханніс
    заявив, що його робочий візит до Вашингтона сприятиме поглибленню Стратегічного
    партнерства між Сполученими Штатами Америки та Румунією, партнерства, впровадження
    якого глава держави візьме під особистий контроль, враховуючи те, що воно має
    позитивні наслідки для обох країн. Президент Румунії також повідомив, що Дональд
    Трамп подякував йому за присутність румунських військових в Афганістані та
    додав, що він, у свою чергу, у розмові з президентом США наголосив на важливості
    посилення американської військової присутності у Румунії. Важливою темою
    зустрічі була енергетична безпека, що відображено й в спільній заяві, в якій президенти
    підкреслили свою опозицію «Північному потоку-2» та іншим проєктам, які роблять їх
    союзників і партнерів енергетично залежними від Росії. Клаус Йоханніс та
    Дональд Трамп обговорили включення Румунії до Програми безвізового в’їзду в
    США. Американська сторона підтвердила свою підтримку зусиллям Бухареста щодо
    отримання цього права, відповідно до вимог законодавства США. Економічні
    відносини між двома країнами також були на порядку денному переговорів між
    президентами США і Румунії. Клаус Йоханніс: «Потрібно зробити більше як в
    галузі торгівлі, так і щодо інвестицій. Важливо знайти нові напрямки для
    розширення економічного співробітництва в таких сферах, як енергетика,
    кібербезпека або оборонна промисловість. До речі, під час візиту був підписаний
    Меморандум про порозуміння між урядами двох країн щодо технології 5G,
    враховуючи важливість безпеки мереж бездротового зв’язку п’ятого покоління для
    забезпечення процвітання, а також національної безпеки.»
    З іншого боку
    американський та румунський лідери заявили, що чудове партнерство у сфері
    співпраці правоохоронних органів та боротьби з корупцією ґрунтується на
    взаємній відданості верховенству закону та незалежному правосуддю. У той же час
    лідер Білого дому високо цінує співпрацю між двома країнами і заявив, що
    відносини між США та Румунією є кращими, ніж коли-небудь.




    Нові антикриміногенні заходи



    Міністерство
    юстиції Румунії посилює покарання за тяжкі злочини проти особи та вносить зміни
    до порядку проведення обшуку житла та до правил умовно-дострокового звільнення
    від відбування покарання. Законопроєкт про внесення змін та поправок до
    Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів представила міністр Ана
    Бірчалл, яка сказала, що ця ініціатива уряду спрямована на запобігання
    трагедіям, як наприклад, у Каракалі, де дві дівчини були викрадені, зґвалтовані
    та вбиті 66 річним чоловіком. Таким чином, незаконне позбавлення волі або
    викрадення людини каратиметься позбавленням волі строком від 2 до 8 років. У той
    же час вікова межа застосування умовно-дострокового звільнення від відбування
    покарання збільшиться з 60 до 65 років, із врахуванням інших умов, таких як відбуття
    засудженим 25-річного покарання, а не 20 років як зараз. Водночас були розширенні
    повноваження Національного управління по боротьбі з організованою злочинністю і
    тероризмом, до компетенції якого увійде й розслідування особливо тяжких видів
    незаконного позбавлення волі шляхом викрадення людини, а також тримання у
    рабстві, враховуючи складність розслідування цих злочинів.




    Позитивні
    економічні показники




    Валовий
    внутрішній продукт Румунії у першій половині цього року зріс на 4,8% порівняно
    з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать останні дані,
    опубліковані Національним інститутом статистики та Євростатом. Ці показники
    були озвучені у середу на початку засідання уряду прем’єр-міністром Віорікою
    Денчіле: «Другий квартал 2019 року став п’ятим поспіль кварталом прогресивного
    економічного зростання більш ніж на один відсоток щоквартально. У першому
    півріччі цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30% порівняно з
    аналогічним періодом минулого року.»
    Глава румунського уряду також заявила, що
    Румунія займає друге місце серед країн ЄС за рівнем економічного зростання в
    першому кварталі поточного року. Прем’єрка додала, що з початку року було
    зареєстровано понад 53 тис. нових робочих місць.




    Підсумки
    виступів румунських клубів в єврокубках





    Віце-чемпіон Румунії з футболу столичний FCSB (колишня Стяуа «Бухарест») завершив внічию з
    рахунком 0:0 перший матч плей-офф раунду Ліги Європи з португальською Віторією «Гімарайнш».
    Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Португалії. У вівторок чинний чемпіон Румунії клузький «CFR» з рахунком 0:1 поступився вдома празькій Славії
    у першому матчі плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонів. Ще два румунські клуби:
    Віїторул «Констанца» та CSU «Крайова» покинули розіграш Ліги Європи раніше.

  • Посилене Стратегічне партнерство Румунія-США

    Посилене Стратегічне партнерство Румунія-США






    У вівторок у
    Вашингтоні відбулася друга зустріч президентів США Дональда Трампа та Румунії Клауса
    Йоханніса. За її підсумками була прийнята спільна заява, в якій лідери двох
    країн зобов’язалися поглибити те, що вони називають «нашим міцним та сталим Стратегічним
    партнерством». Будуть створені нові можливості для підвищення безпеки, розвитку
    та процвітання та для кращого реагування на глобальні виклики та обов’язки, які
    ми поділяємо, зазначається у заяві.




    У документі
    згадується Груднева антикомуністична революція 30 років тому, коли румуни скинули
    жорстоку диктатуру Ніколая Чаушеску та повернули країну на шлях демократії,
    верховенства права та ринкової економіки, а також згадується, що цього року виповнюється
    15 років членства Румунії у НАТО. Разом, – зазначено у заяві, – наші держави
    доклали великих зусиль для модернізації наших збройних сил та виконання своїх зобов’язань
    перед НАТО щодо справедливого розподілу обов’язків.




    Наші
    військовослужбовці разом пліч-о-пліч захищають свободу та зміцнюють оборонну та
    стримувальну позиції на східному фланзі НАТО, включаючи Чорне море, що має
    стратегічне значення для трансатлантичної безпеки, – зазначають президенти двох
    держав. Вони також запевняють, що намагатимуться уникати ризиків для безпеки,
    викликані китайськими інвестиціями в телекомунікаційні мережі 5G.




    Чутливою темою
    зустрічі була енергетична безпека, що також відображено у спільній заяві:
    «Румунія та США визнають, що енергетична безпека – це національна безпека. Ми
    наголошуємо на нашій опозиції «Північному потоку-2» та іншим проєктам, які
    роблять наших союзників і партнерів енергетично залежними від Росії. Ресурси
    природного газу Румунії потенційно дають змогу нарощувати добробут наших країн
    і підвищувати енергетичну безпеку Європи. Румунія та США проаналізують шляхи
    покращення інвестиційного клімату в галузі енергетики на благо обох країн», -
    йдеться в спільній заяві.




    Американський та
    румунський лідери заявляють, що чудове партнерство у сфері співпраці правоохоронних
    органів та боротьби з корупцією ґрунтується на взаємній відданості верховенству
    закону та незалежному правосуддю. Сторони підкреслюють значне зростання
    двосторонньої торгівлі та спільний інтерес у створенні інвестиційного клімату,
    який забезпечує прозорість, передбачуваність та стабільність. З огляду на це
    президенти США та Румунії наголосили на необхідності зміцнення торговельних
    відносин та збільшення інвестицій в обидві країни.




    Клаус Йоханніс:
    «Потрібно зробити більше як в галузі торгівлі, так і щодо інвестицій. Важливо
    знайти нові напрямки для розширення економічного співробітництва в таких
    сферах, як енергетика, кібербезпека або оборонна промисловість. До речі, під час
    візиту був підписаний Меморандум про порозуміння між урядами двох країн щодо
    технології 5G, враховуючи важливість безпеки мереж бездротового зв’язку п’ятого
    покоління для забезпечення процвітання, а також національної безпеки.»




    Клаус Йоханніс та
    Дональд Трамп обговорили включення Румунії до Програми безвізового в’їзду в США.
    Американська сторона підтвердила свою підтримку зусиллям Бухареста щодо
    отримання цього права, відповідно до вимог законодавства США.



  • 21 серпня 2019 року

    ВІЗИТ
    У США
    – Президенти США Дональд Трамп і Румунії Клаус Йоханніс у вівторок у
    Вашингтоні підписали спільну заяву, в якій зобов’язалися діяти як друзі та
    союзники для просування міцного і сталого стратегічного партнерства між двома
    країнами. Лідери двох держав стверджують, що енергетична безпека – це
    національна безпека і заявили про опозицію проектам, які роблять союзників та
    партнерів США і Румунії енергозалежними від Росії. Клаус Йоханніс і Дональд
    Трамп наголосили на тому, що чудове партнерство у сфері співпраці між правоохоронними
    органами та боротьби з корупцією ґрунтується на взаємній відданості
    верховенству закону та незалежному правосуддю. Вони також підкреслили значне
    зростання товарообігу між двома країнами та спільний інтерес до створення
    інвестиційного клімату, який забезпечує прозорість, передбачуваність та
    стабільність. Президенти також обговорили питання приєднання Румунії до Програми безвізового в’їзду в США, а американська сторона підтвердила
    свою підтримку зусиллям Бухареста щодо отримання цього права, відповідно до
    вимог законодавства США. Це була друга зустріч Трампа та Йоханніса, а попередня
    мала місце теж у Вашингтоні два роки тому.




    ЕКОНОМІКА
    – Фактичні темпи зростання реального ВВП Румунії в першому півріччі 2019 року
    на рівні 4,8% у річному вираженні виявилися вищими за очікування. Про це заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у середу на початку засідання уряду. Румунія є
    другою країною ЄС за показником зростання ВВП, зазначила прем’єрка, додавши, що
    за перші шість місяців цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30%
    порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таким чином, на даний момент в
    румунській економіці є майже 6,5 мільйонів активних робочих місць, – сказала
    Віоріка Денчіле. Прем’єр-міністр також зазначила, що уряд виділить необхідні кошти
    на реалізацію проекту «Інтегрована електронна система Національного офісу
    торговельного реєстру», на основі якого буде створений публічний портал
    взаємодії з клієнтами, що дозволить скоротити час, необхідний для реєстрації фірм.
    Проект матиме значні переваги для громадян та бізнес-середовища.




    НАЦМЕНШИНИ
    – У місті Сігішоара, єдиній заселеній середньовічній фортеці у південно-східній
    Європі, сьогодні стартував XVII-й
    Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступатимуть понад 50
    художніх колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української.
    На вулицях середньовічної фортеці розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. За словами
    організаторів, у цьому році новинкою фестивалю є «Літературна зала», розділ, у
    якому письменники національних меншин, а також письменники, які пишуть про
    нацменшини, представлять свої твори, проведуть дебати, читання, презентації
    книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на заохочення соціальної взаємодії задля
    зміцнення міжетнічного миру в плюралістичному та демократичному суспільстві,
    сприяючи міжкультурному діалогу та мистецькій взаємодії.




    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон
    сьогодні проведе офіційну зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель,
    центральною темою якої є можливість внесення змін до угоди про вихід Великобританії з ЄС,
    повідомляє BBC. Борис
    Джонсон знову озвучить заклик до європейських лідерів щодо зміни положень щодо
    кордону між Ірландією і Північною Ірландією. Він вважає, що положення про
    уникнення встановлення «жорсткого кордону» в Північній Ірландії є
    «недемократичним» і має бути змінене, що дозволить уникнути Брекзиту без угоди.
    Європейський Союз відхилив будь-яку можливість внесення змін до угоди про вихід
    Великобританії зі співтовариства, узгодженої колишнім прем’єр-міністром
    Терезою Мей з європейськими лідерами. У четвер прем’єр-міністр Великобританії
    зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном, а в суботу візьме
    участь в саміті Великої Сімки у Франції.




    АЧС – Африканська чума свиней (АЧС) продовжує
    поширюватися територією Румунії швидкими темпами. На сьогодні карантин
    по АЧС діє у 280 населених пунктах країни. Про це сьогодні повідомило
    Національне ветеринарно-санітарне управління. По всій країні зафіксовано 950
    спалахів, з яких шість – у великих тваринницьких підприємствах. Загалом було
    забито понад 420 тис. уражених хворобою свиней та ліквідовано понад 1000
    спалахів, більшість у південно-східних повітах: Тульча, Бреїла, Яломіца, Келерашь
    та Констанца. Румунська влада компенсувала втрати понад 9200 власників свиней, а
    загальна сума платежів становила близько 250 мільйонів леїв. Перший спалах АЧС
    у Румунії був виявлений два роки тому у повіті Сату Маре (північний захід країни).




    ПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня відбудеться позачергова
    сесія Парламента Румунії, скликана на
    прохання опозиції, яка вимагає скасування закону про амністію та помилування, а
    також суперечливої термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає
    надзвичайно «токсичною» для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних
    заходів, в тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове оподаткування
    енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної лівоцентристської
    більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі прибутки.
    Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що нормативно-правовий акт
    також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та обмеження цін на природний
    газ і електроенергію для населення.