Tag: дипломатія

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Проєкт державного бюджету Румунії на 2025 рік був остаточно розроблений у четвер, в суботу буде затверджений в уряді, а наступного тижня в парламенті, – повідомив міністр фінансів в коаліціному уряді СДП-НЛП-ДСУР Танцош Борно. Він зазначив, що в бюджет закладені гроші на інфраструктурні інвестиції, на виплату зарплат і пенсій на рівні листопада 2024 року. Бюджет буде побудований на дефіциті не більше 7% ВВП. Кошти, які виділяються на Адміністрацію Президента, Сенат і Палату депутатів, будуть скорочені, а бюджети деяких міністерств, як наприклад довкілля, охорони здоров’я, освіти чи транспорту, зростуть.

 

ДИПЛОМАТІЯ – Глава бухарестської дипломатії Еміль Хурезяну в п’ятницю відправляється з робочим візитом до Республіки Молдова, повідомило Радіо Кишинев. Програмою візиту передбачено обговорення з міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаїлом Попшоєм, а також прийом у президента країни Майї Санду, спікера парламенту в Кишиневі Ігоря Гросу та віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції Крістіни Герасимов.

 

ОБОРОНА – Літак F-16 Fighting Falcon, придбаний Румунією у Королівства Норвегія, приземлився в четвер на авіабазі №71 імені генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій. Таким чином, літак доповнив 48 винищувальну ескадрилью з усіма 16 літаками, інформує Міноборони. Придбання нової партії літаків F-16 Fighting Falcon і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення безпеки Румунії шляхом захисту національного повітряного простору або повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях за допомогою Постійної бойової служби – Повітряної поліції, що діє під командуванням НАТО.

 

АВІАКАТАСТРОФА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер звернувся до американського народу з посланням солідарності після зіткнення в повітрі над Вашингтоном між пасажирським літаком American Airlines і гелікоптером армії США Black Hawk. “Наші думки з сім’ями загиблих”, – написав глава держави на платформі X. Літак American Airlines, на борту якого перебували 64 людини, і військовий вертоліт, на борту якого перебували троє військовослужбовців, впали в річку Потомак у середу ввечері. Розпочалися надзвичайно складні пошукові роботи. З лютого 2009 року в США не було жодної смертельної авіакатастрофи пасажирського літака.

 

ВИБОРИ – Лідерка опозиційного парламентського Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі знову балотуватиметься на президентських виборах у травні. Вона заявила, що має підтримку своєї партії та відповідальність за голоси громадян, відданих два місяці тому. У свою чергу, мер столиці Нікушор Дан заявив, що наполягає на своєму рішенні вступити в боротьбу за найвищу посаду в державі як незалежний кандидат, а правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР підтримуватиме спільного кандидата в перегонах – колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску. Нагадаємо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори, пославшись на втручання державного суб’єкта, і вирішив відновити виборчий процес у повному обсязі. У другий тур вийшли тоді незалежний сувереніст Келін Джорджеску та лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. З іншого боку, країни-члени Європейського Союзу, в тому числі Франція, Німеччина та Румуніа, зажадали від Єврокомісії вжити заходів для захисту виборів у просторі ЄС від втручання зовнішніх гравців.

 

ГАЗ – Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа оголосив у четвер, що суд відхилив подання Greenpeace призупинити роботи з видобутку газу в Чорному морі. Він заявив, що це перемога заради енергетичної незалежності Румунії і що стратегічний проєкт, який Greenpeace намагався заблокувати в суді, дозволить подвоїти видобуток газу в Румунії, створити робочі місця і принести країні понад 20 мільярдів євро. Крім того, чорноморський газ забезпечить більш стабільну та нижчу ціну для румунів, а Румунія стане регіональним постачальником енергії. Минулого року Greenpeace подав позов про призупинення екологічної угоди для проєкту Neptun Deep через занепокоєння щодо захисту навколишнього середовища, зміни клімату та дотримання законодавства. Neptun Deep в рівних частках належить OMV Petrom і держвиробнику Romgaz. Видобуток становитиме приблизно 8 мільярдів кубометрів на рік протягом приблизно 10 років.

 

RO-ALERT– Другу ніч поспіль була підвищена тривога для частини населення повіту Тулча, що на південному сході Румунії, на кордоні з Україною. Системи моніторингу повітряного простору Міністерства оборони виявили цілі на Кілійському рукаві дельти Дунаю, тому Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій надіслала жителям півночі повіту повідомлення RO-ALERT. У повідомленні населення поінформовано, як їм поводитися та яких заходів безпеки вживати. У ніч із вівторка на середу подібне повідомлення було надіслано громадам у тому ж районі після того, як Росія знову атакувала портову інфраструктуру в Україні.

 

СПОРТ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії дебютує на Чемпіонаті Європи з регбі 2025 року матчем проти Німеччини. Потім румуни зіграють з Бельгією 8 лютого на виїзді в Монсі та з Португалією 15 лютого на власному полі в Ботошанах (північний схід). Румунія може забезпечити собі пряму кваліфікацію на чемпіонат світу з регбі в Австралії, якщо посяде два перших місця в групі. За одним винятком, Румунія брала участь у всіх, крім одного, світових фінальних турнірах.

 

ПАРЛАМЕНТ – У середу Парламент Румунії проведе засідання, на якому затвердить два комітети та їхній склад. Спільні постійні комісії схвалили проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії для перевірки витрат, понесених Адміністрацією Президента в період з 2014 по 2024 рр, ініційований парламентськими фракціями СДП. Також був схвалений проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії Палати депутатів і Сенату для розслідування мафії нерухомості на основі справи «Нордіс», ініційований парламентськими фракціями НЛП. Лідер НЛП Ніколає Чуке заявив, що кількість осіб, визнаних жертвами цієї справи, перевищила 400. Багатьох румунів у країні та в діаспорі переконали купити квартири в житлових комплексах і готелях, побудованих Nordis, які забудовники кілька разів продавали різним покупцям.

ВИБОРИ – Спливають останні дні передвиборчої кампанії в першому турі президентських виборів в Румунії, запланованому на неділю 24 листопада. Тринадцять кандидатів – дев’ять висунутих політичними партіями і чотири незалежних – все ще беруть участь у виборах.  Тоні Гребле, голова Постійного виборчого органу, каже, що офіційні результати виборів, ймовірно, будуть оголошені до кінця понеділка, 25 листопада. Вирішальний тур, в якому змагатимуться двоє кандидатів, запланований на 8 грудня.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат), річна інфляція в Європейському Союзі в жовтні зросла до 2,3% порівняно з 2,1% у вересні, а Румунія восьмий місяць поспіль залишається країною з найвищою інфляцією серед країн ЄС з річним зростанням цін на рівні 5%, повідомляє Європейське статистичне управління (Євростат). Минулого місяця найнижчі річні темпи інфляції в ЄС були зафіксовані в Словенії (0,0%), Литві та Ірландії (обидві – 0,1%), а найвищі – в Румунії (5%), Бельгії та Естонії (обидві – 4,5%). Національний банк Румунії підвищив свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску.

УКРАЇНА – Україна залишається непереможеною, незважаючи на 1000 днів руйнівної війни, заявила сьогодні у своєму посланні посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек. Вона зазначила, що за даними ООН, за 1000 днів війни російські війська вбили понад 11.000 українських цивільних осіб, включаючи дітей, і продовжують скоювати шокуючі воєнні злочини. Кетлін Кавалек додала, що російські бомби зруйнували школи, лікарні та цінні пам’ятки української історії, культури та колективної ідентичності. Але Україна продемонструвала неабияку мужність і рішучість у захисті свого суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, спираючись на незмінну підтримку своїх друзів і союзників по всьому світу. Румунія продемонструвала справжнє лідерство у підтримці України та її громадян», – зазначила посол США в Бухаресті. Вона додала, що як стратегічні партнери і союзники по НАТО, США і Румунія єдині у протидії загрозам, які несе Росія в Україні і в Європі.

ПЛАТЕЖІ – Національний банк Румунії запустив перший національний сервіс миттєвих мобільних платежів RoPay. Спочатку в цій програмі беруть участь лише три банки, а з наступного року їх буде сім. Через RoPay можна буде здійснювати миттєві платежі дрібним торговцям і навіть знімати готівку в банкоматах без банківської картки. Крім того, програма дозволяє ініціювати миттєві платежі безпосередньо з одного банківського рахунку на інший на основі таких технологій, як сканування QR-коду або використання номера мобільного телефону. Віце-губернатор НБР Леонардо Бадя каже, що при реалізації цієї програми враховувалися добрі практики та європейські моделі.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у вівторок провела телефонну розмову з новим главою дипломатії Держави Ізраїль Гедеоном Сааром. За повідомленням МЗС, румунська міністерка привітала динаміку двостороннього діалогу та галузевого співробітництва, взаємовигідного та з реальним потенціалом для розвитку в ключових сферах. Співрозмовники обмінялися думками щодо безпекової ситуації на Близькому Сході. Пані Одобеску висловила підтримку міжнародним зусиллям, спрямованим на деескалацію, досягнення припинення вогню, звільнення всіх заручників та покращення гуманітарної ситуації в регіоні. Румунська сторона підтвердила тверду прихильність Бухареста до боротьби з антисемітизмом, запереченням і спотворенням Голокосту, яка постійно перебуває на порядку денному румунського уряду і підкріплена конкретними заходами, заявили в МЗС. Ізраїльський колега згадав про особливі відносини між двома країнами і подякував Румунії за постійну підтримку.

ВІЗИТ – У понеділок прем’єр-міністр Марчел Чолаку здійснив робочий візит до Брюсселя у супроводі урядової делегації, до складу якої увійшли міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр оборони Анджел Тилвер. Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо амбітного європейського порядку денного, узгодженості та солідарності між державами-членами, а також дій в інтересах громадян, – заявив прем’єр-міністр Чолаку Президенту Європейського Парламенту Роберті Метсолі. Він також підкреслив, що мета повного приєднання Румунії до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною. З іншого боку, прем’єр-міністр підтвердив тверде зобов’язання Румунії підтримувати європейський шлях Республіки Молдова, а також європейські перспективи України. У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу розгромила вдома в понеділок увечері Кіпр з рахунком 4:1 у своєму останньому матчі в групі С2 футбольного турніру Ліги націй. Румунії ще належить дочекатися рішення УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, що відбувся також у Бухаресті, який гості залишили за лічені секунди до кінця, за рахунку 0:0, коли з боку вболівальників господарів поля почулися просербські скандування. Федерація футболу Косова засудила те, що вона назвала «неприйнятною і небезпечною атмосферою». Румунська федерація футболу відкинула косовські звинувачення як безпідставні, назвавши відмову від гри невиправданою.

24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі».

Цьогорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, таких як віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Республіки Молдова Крістіна Герасімов, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Великого Герцогства Люксембург Ксав’є Беттель, генеральний секретар Європейської служби зовнішньої діяльності, представники Адміністрації Президента Румунії, Уряду, Парламенту, бізнес-спільноти та громадянського суспільства. Учасники обмінялися думками щодо дипломатичних шляхів та ролі міжнародного співробітництва у мінливому геополітичному контексті та щодо викликів регіональній безпеці.

 

Щорічна зустріч румунських дипломатів – 2024

Було проведено п’ять тематичних сесій, присвячених управлінню численними кризами в трансатлантичному просторі, ролі європейської інтеграції в побудові стійкої Європи, проблемі гібридних загроз, економічній дипломатії та процесу вступу до ОЕСР. Виступи румунських та іноземних спікерів і дебати, що відбулися після них, відобразили важливість фундаментальних вимірів, на яких Румунія будує свою зовнішню політику: європейське будівництво і трансатлантична згуртованість. З усіх виступів випливало, що в найскладніші часи з часів Другої світової війни, спільні зусилля зовнішніх і внутрішніх партнерів мають важливе значення для посилення готовності до структурних змін у сучасному міжнародному середовищі.

На додаток до тематичних сесій за участі гостей з-закордону, протягом трьох днів були організовані закриті робочі сесії, присвячені виключно членам румунського дипломатичного та консульського корпусу. Ці сесії були зосереджені на розробці дипломатичних стратегій та інтегрованих підходів у зовнішній політиці Румунії. Вони також обговорили аспекти економічної дипломатії Румунії, заходи, необхідні для забезпечення того, щоб цьогорічні виборчі процеси пройшли в найкращих можливих умовах, а також кроки, заплановані для поліпшення консульських послуг для громадян Румунії, які проживають за кордоном.

 

Румунія продовжує підтримувати Україну

Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску заявила на початку Щорічної зустрічі румунських дипломатів, що міжнародна ситуація залишається «нестабільною» і що ми все ще живемо у «найскладніший період» з часів Другої світової війни.

Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску

Вона наголосила, що в нестабільному світі нам потрібна безпека. «Я почну з нашого регіону, з російської агресії проти України, яка вимагає стратегічного підходу. З початку війни Румунія постійно підтримує Україну. Ми продовжуватимемо це робити допоки це буде необхідно, паралельно з нашою участю у міжнародних та європейських зусиллях щодо санкцій проти Росії. Ми докладаємо цих зусиль, щоб допомогти Україні вистояти і заблокувати можливе поширення російської агресії на інші країни, що матиме катастрофічні наслідки для всіх нас. Це інвестиції в нашу власну безпеку, в європейську безпеку і в глобальний порядок, заснований на правилах. На двосторонньому рівні було вирішено підняти відносини з Україною до рівня стратегічного партнерства і ми вже провели перше спільне засідання румунського та українського урядів у жовтні 2023 року в Києві. Ми беремо участь в ініціативах ЄС і НАТО з підтримки оборонних зусиль України, а на полях нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні уклали угоду про співпрацю в галузі безпеки. Таким чином, Румунія бере участь у довгостроковій мережі підтримки безпеки України.»

Глава зовнішньополітичного відомства зазначила, що підхід Румунії має регіональний характер, наголосивши на необхідності врахування й положення Республіки Молдова при обговоренні ситуації в Україні. «Наші міркування є настільки ж геополітичними, як і прагматичними, і базуються на реаліях поблизу нашого кордону. Регіональне бачення Румунії націлене на перетворення Чорноморського регіону на зону миру, безпеки та взаємозв’язку. З метою зміцнення безпеки і співпраці в регіоні ми прагнемо розвивати регіональні партнерства. Разом з Болгарією і Туреччиною в липні ми активізували Військово-морську протимінну групу. Ми уклали угоди про військову мобільність з Болгарією і Грецією, ще одна угода обговорюється з Туреччиною. Міністерство закордонних справ відіграє важливу роль у національних зусиллях з посилення позицій Альянсу в регіоні і на східному фланзі, в тому числі в оборонному плануванні і зміцненні командних структур. Ми також просуваємо наше бачення сусідства в Європейському Союзі, нещодавно отримавши підтримку в розробці стратегічного підходу ЄС до Чорноморського регіону.»

Крім цього за словами Лумініци Одобеску офіційний Бухарест розвиває діалог і співпрацю з США, Францією та іншими союзниками і партнерами, які зацікавлені здійснити свій внесок у забезпечення стабільності в Чорноморському регіоні. Вона додала, що в тому ж дусі регіональної відповідальності Румунія була й залишається поруч з Республікою Молдова, найбільш вразливої країни в регіоні, яка найбільше постраждала від конфлікту в Україні.

 

Переговори з віце-прем’єркою України

На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори Лумініци Одобеску з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною Російською Федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року.

Щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні Лумініца Одобеску підкреслила важливість прийнятих рішень, які підтверджують тверду підтримку незворотності євроатлантичного шляху України. Вона додала, що місія з надання Україні допомоги в галузі безпеки та тренувальної допомоги, призначення цивільного представника НАТО в Києві, а також зобов’язання НАТО щодо фінансової підтримки є практичними заходами, які активно підтримує Румунія.

Зустріч Лумініци Одобеску з віце-прем’єркою України

Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією. Під час спільної пресконференції за підсумками дискусій у Бухаресті вона заявила: «Для мене велика честь, що Україну запросили взяти участь у вашій щорічній зустрічі всього дипломатичного корпусу, а я дійсно рада бути тут, тому що є так багато речей, які Україна хоче донести до вас слова вдячності і слова солідарності за всю цю величезну роботу і зусилля, докладені вашим міністерством, вашим урядом, вашою країною і вашим народом, стояти не тільки з Україною, але й стояти за Європу, за її безпеку і за її майбутнє. І, звичайно, сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити один з найсильніших можливих стовпів Європи, Об’єднаної Європи – це Європейський Союз і розширення Європейського Союзу.»

Вона представила останні кроки, зроблені на внутрішньому рівні для просування порядку денного реформ і підкреслила, що Румунія залишається одним з важливих партнерів для України на євроінтеграційному шляху. «Важко уявити сильніший сигнал, який можна надіслати українському народу і всім, хто бореться за свободу, ніж можливість жити у демократичній, процвітаючій країні. Безпрецедентна єдність усіх країн-членів ЄС, зокрема наших сусідів, Румунії, зобов’язали нас бути сильнішими, більш відданими, стійкими. Ми докладемо всіх зусиль, щоб та рішучість, яку ми продемонстрували з початку повномасштабного вторгнення, зберіглася протягом всього процесу вступу.»  

Віцепрем’єрка наголосила на необхідності зберегти цей імпульс, для того щоб Україна невпинно продовжувала процес внутрішніх трансформацій, що наближають її до ЄС. Вона висловила вдячність міністерці закордонних справ Румунії Лумініці Одобеску за особисту участь у Першій Міжурядовій конференції України та ЄС та за готовність Румунії ділитися власним досвідом та експертизою. Окремо Ольга Стефанішина відзначила внесок Румунії в посилення оборонних потужностей України. Зокрема, на полях Вашингтонського саміту НАТО, Румунія разом зі США, Нідерландами, Італією та Німеччиною виступили з заявою щодо передачі Україні додаткових систем ППО.

 

Румунія підтримує євроінтеграцію України та Р. Молдова

Президент Клаус Йоганніс прийняв членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії

І президент Клаус Йоганніс провів зустріч з румунськими дипломатами. Глава румунської держави заявив, що залишається рішучим прихильником процесу розширення Європейського Союзу, підкресливши, що Румунія залишається відданою підтримці європейського курсу України та Республіки Молдова. «Я був і залишаюся рішучим прихильником процесу розширення ЄС, враховуючи трансформаційну силу і здатність цієї політики об’єднувати країни і народи навколо європейських цінностей і принципів на благо всіх. Нам потрібен амбітний і передбачуваний графік для партнерів, залучених до процесу розширення, як у Східній Європі, так і на Західних Балканах, заснований на власних заслугах країн-кандидатів. Румунія рішуче підтримала історичне рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова, прийняте на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня 2023 року і ми залишатимемося відданими підтримці європейського шляху цих країн.»

Він додав, що Румунія, як сусід України і чорноморська держава, знаходиться на передовій лінії війни Росії проти України, зазначивши, що Бухарест і надалі підтримуватиме український народ у війні проти агресора. «Я також сприяв розвитку конструктивних і принципових відносин з Україною. З першого дня війни Румунія проявила повну солідарність і вжила широких багатовимірних заходів на підтримку України. Я підтримую тісний контакт з президентом Зеленським і ми з ним поглиблено обмінюємося оцінками та ідеями при кожній нагоді.»

 

Підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно

Попри все більш нестабільний глобальний контекст Румунія продовжує вірити у демократію та її цінності, підтримує своїх друзів і партнерів, має динамічну економіку і зріле суспільство, яке відкидає екстремізм, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з румунськими дипломатами. У своїй промові він також торкнувся і відносин з Україною.  «На жаль, агресія Росії проти України триває. Тут наш підхід дуже чіткий: ми твердо підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. І ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Це дуже конкретна підтримка – від гуманітарної допомоги тим, хто прибуває із зони конфлікту, до шляхів солідарності Україна-ЄС. Один лише дунайський коридор охоплює майже 50% транзиту українських товарів на зовнішні ринки. Ці шляхи також відіграватимуть центральну роль у відбудові України та її інтеграції до єдиного ринку. Крім того, Румунія рішуче підтримує вступ України до Європейського Союзу, а всього два тижні тому у Вашингтоні було підписано угоду між нашими країнами про співробітництво у сфері безпеки.»

Зустріч румунських дипломатів з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку

 

Марчел Чолаку привітав зусилля румунської дипломатії, спрямовані на зміцнення безпеки Чорноморського регіону і забезпечення підтримки союзників і партнерів у перетворенні Чорного моря на зону миру, безпеки і взаємозв’язку. «Чорне море має бути не зоною війни, а мостом між Європою, Азією і Середнім Сходом», – сказав прем’єр-міністр Румунії.

 

Щорічна зустріч румунських дипломатів надала можливість представити оцінки накладених одна на одну і затяжних криз, з якими наразі стикається світ, а також обмінятися думками щодо найкращих підходів румунської дипломатії до їх вирішення.

Двостороннє та регіональне співробітництво було однією з тем обговорення з офіційним Бухарестом трьох балканських міністрів, які днями перебували з офіційними візитами в Румунії.

У середу президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини Ельмедіна Конаковича. Румунський лідер привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах.

Клаус Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу західнобалканських країн, а також забезпечення безпеки і стабільності регіону. У контексті березневого рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ, Йоганніс закликав Боснію і Герцеговину «продовжувати необхідні реформи, в тому числі пов’язані зі зміцненням верховенства права і забезпеченням фундаментальних прав, з активною і рішучою позицією, в дусі європейських цінностей».

Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії».

Міністри підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо дипломатичної підготовки, який створює додаткові рамки для обміну досвідом у цій галузі. Зі свого боку, міністр закордонних справ Албанії Іглі Гасані нагадав, що Румунія та Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції і зазначив, що тема європейської інтеграції є «важливим стовпом» двосторонніх відносин.

Раніше на початку цього тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Лумініца Одобеску зазначила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення, де політичні та безпекові події мають прямий вплив на безпеку і процвітання всієї Європи. Обидва міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. «Чорногорія та Румунія мають традиційно дружні відносини і прагнуть розвивати їх у майбутньому шляхом постійного прогресу», – сказав Філіп Івановіч.

ЗАМАХ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що був шокований звісткою про замах на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо і рішуче засудив «такі екстремістські дії». І прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що він «глибоко шокований» цим інцидентом та сказав, що винні в таких діях повинні бути притягнуті до відповідальності. Роберт Фіцо був поранений у середу після після виїзного засідання уряду в містечку Хандлова за межами столиці Братислави. Наразі він перебуває в небезпечному для життя стані, йдеться на його офіційній сторінці у Фейсбуці. Нападник був заарештований. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, консервативний соціал-демократ, близький до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, з жовтня минулого року очолює коаліційний уряд, до складу якого входять його партія Smer-SD, інша соціал-демократична партія Hlas («Голос») і націоналістична Словацька національна партія (SNS).

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. Основні невизначеності та ризики для інфляції пов’язані, зокрема, з високим дефіцитом бюджету, динамікою заробітної плати та додатковими фіскально-бюджетними заходами, які можуть бути впроваджені для скорочення витрат. Муґур Ісереску зазначив, що терміни повернення інфляції до цільового діапазону НБР також залежатимуть від рішення центробанку знизити ключову процентну ставку, яка наразі становить 7%, не змінившись з минулого року. Останні статистичні дані свідчать про незначне зниження інфляції з 6,61% у березні до 5,9% у квітні. Водночас, за даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в березні склала 5 185 леїв (близько 1 040 євро), що на 309 леїв (близько 60 євро) більше, ніж у попередньому місяці.

ВІЗИТ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела в середу двосторонні консультації зі своєю колегою з Королівства Нідерландів Ганке Брюїнс Слот, яка перебуває з візитом у Бухаресті. Згідно із заявою МЗС, Лумініца Одобеску привітала внесок Нідерландів у зміцнення сил стримування й оборони НАТО в Румунії та наголосила на необхідності продовження рішучої підтримки України та забезпечення безпеки в усьому Чорноморському регіоні. Лумініца Одобеску також привітала участь Нідерландів у підтримці Республіки Молдова на шляху реформ, розвитку і розбудови стійкості. Згідно з прес-релізом, міністерки також обговорили завершення процесу вступу Румунії до Шенгенської зони та політику розширення ЄС.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Європейська комісія дещо покращила свій прогноз зростання румунської економіки цього року до 3,3% завдяки прискоренню приватного споживання та вищим доходам, згідно з весняним економічним прогнозом, опублікованим у середу. Єврокомісія, однак, попередила, що дефіцит державного бюджету зросте до 6,9% ВВП у 2024 році і до 7% ВВП у 2025 році через збільшення витрат. З іншого боку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) залишив незмінним свій прогноз щодо румунської економіки на 2024 рік і попереджає, що головною вразливістю залишається фіскальна позиція, дефіцит якої в 2023 році досягне 5,9% ВВП. Про це йдеться в опублікованому в середу звіті міжнародної фінансової установи. Згідно з останнім прогнозом ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 3,2%. Також, очікується, що зростання прискориться до 3,4% в наступному році. За даними ЄБРР, темпи зростання румунської економіки значно сповільнилися в 2023 році до 2,1%, навіть незважаючи на те, що це один з найкращих показників, зафіксованих на регіональному рівні. Однак уповільнення приватного споживання в умовах високої інфляції було компенсовано зростанням інвестицій та державних витрат. Очікується, що державні видатки зростатимуть і надалі на тлі підвищення зарплат і пенсій, що може призвести до ще більшого дефіциту у 2024 році, – попереджає ЄБРР.

ЗАКОНИ – Палата депутатів майже одностайно прийняла законопроєкт про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Ухвалені зміни передбачають посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Таким чином за таке порушення водіїв каратимуть позбавлення права керування транспортним засобом на десять років. Крім цього в таких випадках суди більше не зможуть виносити рішення про відстрочку виконання вироку. Законопроєкт був ініційований після масштабного ДТП у населеному пункту «2 май», в якій двоє молодих людей загинули внаслідок наїзду водія під впливом наркотиків. Палата депутатів також прийняла закон, який зобов’язує засуджених, які втекли за кордон, щоб уникнути відбування кримінального покарання, оплачувати витрати на їх повернення на батьківщину.

ФОРУМ – У Бухаресті проходить 12-й Форум Євросфат, який триватиме до 18 травня. Про це повідомляє Представництво Європейської Комісії в Румунії. Цього року захід набуває міжнародного виміру завдяки Глобальному форуму з питань сучасної прямої демократії, який вперше відбудеться у країні Східної Європи. Протягом трьох днів учасники обговорять такі теми, як майбутнє Румунії в ЄС, участь молоді у прийнятті рішень на національному та європейському рівнях, довіра до політичних акторів, інституцій та ЗМІ, наслідки війни в Україні та її вплив на Румунію, Молдову і Чорноморський регіон. Єуросфат – найбільший щорічний європейський бізнес-форум в Румунії. У 2022 році він став лауреатом Молодіжної премії Карла Великого на національному рівні – нагороди, яка щорічно присуджується Європейським Союзом найкращим молодіжним ініціативам, що сприяють зближенню ЄС з його громадянами.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп в середу була змушена знятися  з турніру Trophee Clarins (WTA 125), загальний призовий фонд якого становить 100 000 євро.  За рахунку 7:5, 2:3 через біль у коліні колишня перша ракетка світу і дворазова переможниця турнірів Великого шолома не змогла продовжити матч проти американки Маккартні Кесслер. Матч у середу став другим офіційним поєдинком після повернення з допінгової дискваліфікації. Також сьогодні на турнірі у столиці Франції румунка Габрієла Русе перемогла китаянку Лінь Чжу з рахунком – 0:6, 6:1, 6:1.

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують Страсну або Велику суботу – останній день напередодні Великодня, день скорботи про Ісуса Христа, якого розіп’яли у п’ятницю. У Велику суботу в Єрусалимі відбулася служба Благодатного вогню – унікальний православний ритуал, під час якого грецький Патріарх Єрусалимський виходить з Гробу Господнього із запаленими свічками і роздає світло. Благодатний вогонь з Єрусалиму був доставлений до Румунії. У своєму Великодньому посланні Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл зазначив, що у справі Ісуса Христа не зцілення від швидкоплинної хвороби є всім і остаточною метою Його приходу у світ, а – зціленням від гріха і смерті через Воскресіння. Високий православний ієрарх закликав творити добрі справи. Кардинал Лучіан у своєму Пастирському посланні до греко-католиків зазначив, що хоча нас часто підстерігає спокуса зневіри, через випробування душі та зло навколо нас, конфлікти, насильство, порушення людської гідності та свободи, святе свято Воскресіння Господнього зміцнює нашу віру і надихає нас тією надією, яку ніхто і ніщо не може зруйнувати. Предстоятель Греко-Католицької Церкви також наголосив на тому, що творчість розуму і технічний прогрес, зокрема штучний інтелект, повинні бути етично використані для гуманізації та зміни на краще суспільства і світу, в якому ми живемо. “Воскресіння Господнє нагадує нам усім про християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні”, – зазначив Президент Клаус Йоганніс у своєму Великодньому привітання. Він також підкреслив, що це наші ключові цінності.

ДИПЛОМАТІЯ – У п’ятницю в Парижі відбулася двостороння зустріч міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з міністром з питань Європи та закордонних справ Франції Стефаном Сежурном. Дискусії відобразили міцність двостороннього діалогу, тісну дипломатичну координацію між Бухарестом і Парижем з європейських питань, а також спільне бажання рухатися вперед як на двосторонньому, так і на європейському рівнях, – йдеться в прес-релізі МЗС Румунії. Глави дипломатичних відомств двох країн домовилися продовжити спільні зусилля з формування Стратегічного порядку денного з метою просування європейського проєкту і зміцнення стійкості Євросоюзу. Глава румунської дипломатії подякувала Франції за її особливий внесок у зміцнення східного флангу і за те, що вона взяла на себе лідерство бойової групи НАТО, розгорнутої в Румунії. Вона також висловила свою вдячність за зростаючий інтерес Франції до Чорного моря, особливо в контексті російської агресії проти України та регіональних викликів, які вона породила. Обидва міністри підкреслили важливість продовження надання багатовимірної підтримки Україні та координації французько-румунських ініціатив на користь Республіки Молдова, яка стикається з численними ризиками з боку Російської Федерації.

СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в Євросоюзі. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

КІБЕРЗАГРОЗИ – Польща заявила, що вона також стала мішенню кібератак, які приписують російському угрупованню, звинуваченому у зловмисній ​​кібердіяльості проти Німеччини і Чехії, та засудила ці атаки, повідомило в суботу агентство Reuters. Варшава висловлює свою солідарність з Німеччиною і Чехією у зв’язку з кібератаками на їхні демократичні інститути і політичні партії, – заявило Міністерство закордонних справ Польщі. У п’ятницю Німеччина звинуватила Росію в здійсненні кібератак на правлячу Соціал-демократичну партію канцлера Олафа Шольца, оборонні та аерокосмічні компанії, а також на цілі в інших країнах, і попередила про наслідки, не вдаючись до подробиць.

ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед жінок CSM «Бухарест» не зумів кваліфікуватися до Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів після поразки від французької команди Metz – 29:23 у суботу в другому матчі чвертьфіналу. У першому матчі в Бухаресті гандболістки Metz виграли з рахунком 27:24. Нагадаємо, що в чоловічому турнірі з гандболу чемпіон Динамо «Бухарест» вийшов до Фіналу чотирьох чоловічої Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації (EHF), де зіграє за місце у фіналі змагань проти німців з SG Flensburg-Handewitt («Фленсбург-Гандевітт»). В іншому півфіналі зійдуться дві німецькі команди – володар трофею Fuchse «Берлін» та Rhein-Neckar Löwen («Райн-Неккар Льовен»). Фінальний турнір Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації відбудеться в Гамбурзі, Німеччина, 25 і 26 травня.

Москва ймовірно має намір сфабрикувати привід для вторгнення в Україну, – заявив у четвер речник Пентагону Джон Кірбі. Росія заперечує будь-які плани вторгнення, заявляючи, що хоче лише гарантувати свою безпеку. Однак, щоб запобігти можливому військовому зіткненню, в Європі проводяться інтенсивні дипломатичні дії. У Бухаресті тривожна безпекова ситуація навколо України та в Чорноморському регіоні була в центрі уваги міністрів закордонних справ країн Бухарестської дев’ятки, яка складається з країн-членів НАТО, що знаходяться вздовж східного флангу альянсу: Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.

У засіданні, що відбулося у змішаному форматі (очно-дистанційному), на запрошення міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску, взяв участь і глава української дипломатії Дмитро Кулеба. У зустрічі також взяв участь як спеціально запрошений гість міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, який перебував з дводенним офіційним візитом у Румунії. З цієї нагоди глава румунської дипломатії Богдан Ауреску заявив: «НАТО чітко пропагує цей подвійний підхід: з одного боку – стримування, з іншого – діалог, і я хотів би додати як висновок, який ми, румуни, маємо на увазі з нашого історичного досвіду: тоді коли жадаєш мати суттєвий та успішний діалог у цій частині світу, потрібно покладатися на сильне стримування. Присутність союзників на східному фланзі Альянсу, в тому числі на півдні, де розташована Румунія, у порівнянні з нинішньою російською присутністю поблизу України та в Чорноморському регіоні, очевидно, є в кілька разів нижчою, тому, ні в якому разі, не можна говорити про розгортання союзних сил, які б становили провокацію для Росії. Не можна говорити про спробу Північноатлантичного альянсу до ескалації, а навпаки.»

За словами міністра Богдана Ауреску, йдеться не лише про безпеку України, регіону або Європи, а й про безпеку євроатлантичного простору в цілому, а Чорне море є невід’ємною частиною цього простору, саме тому союзні держави повинні продовжувати координувати конкретні заходи, які вони застосовують, щоб досягти деескалації ситуації та продовжити діалог. Зі свого боку, глава французької дипломатії Жан-Ів Ле Дріан наголосив на єдності союзників і на тому, що всі шляхи діалогу з Росією відкриті. До речі, дипломатична активність у французькій столиці щодо кризи між Москвою та Києвом була інтенсивною: президент Еммануель Макрон провів у четвер телефонні переговори з російським, українським та польським колегами: Володимиром Путіним, Володимиром Зеленським та Анджеєм Дудою, після того як у середу він мав дискусії з президентом США Джо Байденом. Канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче координуватися з президентами Франції та Польщі щодо конфлікту в Україні, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що готовий виступати посередником між Україною та Росією.

Урядова
криза у Румунії

Резолюція про недовіру уряду, на чолі з лібералом
Флоріном Кицу, ініційована партією USR-PLUS, колишньою «другою скрипкою»
керівної коаліції, разом з ультранаціоналістичним опозиційним Альянсом «За
об’єднання румунів», була зачитана в четвер на пленарному засіданні парламенту у
досить напружений обстановці. Текст документа зосереджений на інвестиціях,
охороні здоров’я, освіті та інфраструктурі. Обидві партії зазначають, що
Румунію очолює уряд, який втратив підтримку парламентської більшості, а прем’єр-міністр
загруз у внутрішньопартійній боротьбі за лідерство. Однак дебати та голосування
з цього питання відбудуться після того, як Конституційний Суд висловиться у
справі за конституційним поданням прем’єра, щодо наявності або ні правового
конфлікту між Парламентом і Урядом. Спікер Палати депутатів та чинний голова
Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, суперник Флоріна Кицу у боротьбі за
лідерство в НЛП, вважає, що рішення про відкладення голосування щодо недовіри
уряду є неконституційним. У свою чергу, спікерка Сенату Анка Драгу, представниця
USR-PLUS, каже, що ліберали вдаються до різноманітних хитрощів, щоб максимально
відкласти дебати та голосування з цього питання. Прем’єр-міністр заявив, що
вимагатиме відставки голів двох палат, якщо Конституційний суд задовольнить
його клопотання. Нагадаємо, що партія USR-PLUS ініціювала резолюцію про
недовіру уряду після того, як Флорін Кицу звільнив її міністра юстиції Стеліана
Йона. Згодом усі міністри USR-PLUS подали у відставку, а потім прем’єр-міністр
звільнив усіх державних секретарів та субсекретарів, а також префектів та субпрефектів
цієї політичної сили.

Візит
Президента Румунії до Швейцарії

Під час офіційного візиту до Швейцарії у четвер, говорячи
про політичну ситуацію в Румунії, президент Клаус Йоганніс заявив, що урядова
ситуація не є тривожною. У рамках зустрічей зі своїм колегою Гаєм Пармеліном,
які відбулися з нагоди 110-ої річниці встановлення двосторонніх дипломатичних зав’язків,
глава румунської держави згадав про великі та надзвичайно успішні інвестиції
Швейцарії в Румунії та оцінив, що ця тенденція буде продовжена. Водночас
президент Клаус Йоганніс подякував своєму швейцарському колезі за підтримку,
яку його країна надає Румунії в частині приєднання до Організації економічного
співробітництва та розвитку. У свою чергу, президент Швейцарії сказав, що у
двох країн багато спільних поглядів та підстав для надії. Президенти також
обговорили різні можливості співробітництва в сфері освіти, кібербезпеки,
дослідження та інновації, де існує великий потенціал для співпраці.

Щорічна
нарада румунських дипломатів

Щорічна нарада румунських дипломатів пройшла у змішаному форматі.
Протягом трьох днів у Бухаресті відбулися кілька пленарних засідань, які
проводив та модерував міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Основна увага була
зосереджена на таких темах як: безпека, стійкість під час пандемії та посилення
співпраці з партнерами Румунії. Також було проаналізовано роль Румунії в обговоренні концепції
Конференції про майбутнє Євросоюзу та елементи консульської реформи, проведеної
на рівні МЗС протягом останнього року, разом із заходами, які планується вжити на
цьому рівні в подальшому. Спеціальними гостями в цьому році були міністр
закордонних справ Греції Нікос Дендіас та генеральна секретарка ОБСЄ Гельга
Шмід. Глава румунської дипломатії підкреслив появу нових викликів безпеки як у
регіоні, так і у світі, а грецький міністр сказав, що солідарність є важливим
чинником у вирішенні транснаціональних загроз. Зі свого боку, генеральна
секретарка ОБСЄ наголосила на тому, що багатостороння дипломатія – це єдине
дієве рішення для ефективного управління поточними загрозами безпеці.
Спеціальним гостем на зустрічі був і міністр закордонних справ Республіки
Молдова Ніку Попеску. Республіка Молдова та усе східне сусідство ЄС продовжують
стикатися з різним тиском з-за кордону, – сказав Богдан Ауреску. Молдовський
міністр зазначив, що в останні роки його країна стикається з посиленням явища корупції
й ослабленням держави та її інститутів, унаслідок чого стійкість знизилася, в
тому числі під впливом різних наслідків пандемії.

Румунія
та четверта хвиля пандемії COVID -19

Цього тижня у Румунії був зафіксований черговий добовий
антирекорд кількості інфікованих COVID-19: понад дві тисячі нових підтверджених
випадків коронавірусної хвороби. І кількість смертей зросла до кількох десятків
на день, так само стрімко зростає кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної
терапії. Експерти в галузі охорони здоров’я стверджують, що в країні настала четверта
хвиля пандемії COVID-19 і вкотре рекомендують дотримуватися протиепідемічних заходів
та щепитися від коронавірусу. Однак румуни не дуже поспішають з цим, так що
загальнонаціональне охоплення вакцинацією проти COVID-19 населення віком від 12
років, становить близько 31%. Наразі приблизно 5,2 мільйона людей були
імунізовані за повною схемою. За даними Національного інституту громадського
здоров’я у понад 80% випадків новим коронавірусом заразилися невакциновані
особи. Водночас майже 93% зареєстрованих смертей припадало на неімунізованих
осіб, а 5% – на осіб, які не пройшли повний курс вакцинації. Влада оголосила,
що докладає зусиль для збільшення ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії,
а паралельно організовує пересувні центри вакцинації, особливо в селах, де бракує
лікарів. Те саме відбуватиметься й в університетських кампусах, де студенти
матимуть можливість отримати вакцину. Тим часом у понеділок, 13 вересня, стартує
новий навчальний рік у закладах середньої освіти, наразі в очному режимі, а
міносвіти каже, що школи працюватимуть у звичайному режимі доти, доки рівень
зараженості в кожному населеному пункті не перевищить 6 випадків на тисячу
жителів. Теж на цьому тижні уряд продовжив на ще 30 днів режим надзвичайної
ситуації, але без додаткових обмежувальних заходів, як заявив держсекретар з
надзвичайних ситуацій Раєд Арафат. У четвер Національний комітет з надзвичайних
ситуацій оновив список країн із значним поширенням COVID-19, після повернення з
яких необхідна самоізоляція, список, що набуде чинності 12 вересня. Серед
іншого, до списку так званої «червоної» зони потрапила сусідня Болгарія, а
Німеччина перейшла із «зеленої» в «жовту» зону. Від самоізоляції звільняються
усі щеплені проти COVID-19 особи, навіть, якщо вони повертаються з країн з «жовтим»
та «червоним» рівнями поширенням нового коронавірусу.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів у суботу, 19 червня
2021 року, на полях Анталійського дипломатичного форуму, зустріч з міністром закордонних справ України
Дмитром Кулебою. Про це повідомила прес-служба МЗС Румунії.

Міністри здійснили оцінку реалізації питань
погоджених президентами Румунії та України під час телефонної розмови 12
травня 2021 року, а також після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох
країн 23 квітня в Бухаресті, коли
український міністр разом із грузинським колегою взяв участь у розширеному
засіданні тристороннього форуму Румунія-Польща-Туреччина, який відбувся в румунській столиці.

Міністр закордонних справ Румунії підкреслив необхідність якнайшвидшого
визначення сталих рішень щодо прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили ситуацію з безпекою в Чорному морі та
європейські та євроатлантичні прагнення України.

Богдан Ауреску наголосив на необхідності відновлення діяльності Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії та завершення переговорів щодо
Протоколу про двостороннє румунсько-українське співробітництво в галузі освіти.
Зі свого боку Дмитро Кулеба підтвердив готовність української сторони до якнайшвидшого
виконання необхідних формальностей.

Глава румунської дипломатії знов озвучив прохання до України, враховуючи визнання українською стороною в квітні 2021 року ідентичності
румунської мови і так званої «молдавської» мови, офіційно визнати неіснування «молдавської»
мови.

Водночас міністри закордонних справ обговорили поточні кроки щодо
розширення консульського представництва у двох державах шляхом створення
консульського відділу в Ізмаїлі, як складової Генерального консульства Румунії
в Одесі та Консульства України в Сігету Мармацієй.

У зв’язку з пандемією COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Дмитро
Кулеба подякував главі румунської дипломатії за гуманітарну допомогу, надану Україні 28 травня 2021 року у вигляді медичного обладнання та матеріалів на
суму понад 1,1 млн євро, а також за рішення Уряду Румунії, прийняте 16 червня 2021
року про надання Україні чергової гуманітарної допомоги з резерву Міністерства
охорони здоров’я, безкоштовно, у вигляді 100 800 доз вакцини проти COVID-19.

Міністри Румунії та України обмінялись думками з питань, що представляють
регіональний інтерес, зокрема з приводу тривожної безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску висловив вдячність за
стримане ставлення, проявлене в цьому контексті Україною, що може сприяти
зменшенню напруженості. У той же час він підкреслив підтримку Румунією
продовження та поглиблення співпраці України з Північноатлантичним альянсом на
основі вже встановлених механізмів, виходячи з євроатлантичних прагнень
України, а також із зобов’язань щодо всебічних реформ, взятих на себе українською
державою. Міністри, також, обговорили результати Саміту НАТО, що відбувся 14 червня.

Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за постійну підтримку Румунією зусиль
України щодо євроатлантичної інтеграції. Він також подякував за запрошення
України разом з Грузією на засідання міністерського трикутника
Румунія-Польща-Туреччина (23 квітня 2021 року), а також за тверду підтримку
партнерів у Спільній декларації саміту Бухарестської дев’ятки (10 травня 2021
року).

Румунія має «надзвичайно хороші»
відносини з державою Ізраїль, яка є стратегічним партнером Бухареста, а також -
має «чудові» відносини з палестинською стороною. Про це в інтерв’ю приватному
телебаченню заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску, коментуючи напружену
безпекову ситуацію між Ізраїлем та сектором Газа. Глава румунської дипломатії рішуче
засудив ракетний обстріл, здійснений з підконтрольної ісламістській групі «Хамас»
території проти заселених цивільним населенням територій Ізраїлю.

«Ми глибоко
засмучені втратами життів та сподіваємось, що це не повториться. На жаль, я
бачу, що такі ситуації все ще є», – сказав міністр. За його словами, в секторі Газа
проживає близько 320-350 громадян Румунії, включаючи осіб з подвійним громадянством,
а дипломатичним представництвам у регіоні доручено підготуватися надати їм всю
необхідну допомогу, якщо будуть такі звернення.

Крім цього міжнародного кейсу на
даний момент, глава дипломатії також торкнувся іншого дуже делікатного питання -
збереження візового режиму для громадян Румунії, які хочуть відвідати США. Це
попри міцне стратегічне партнерство між Вашингтоном та Бухарестом та критику з
боку Європейського Союзу відносно США. Болгари, хорвати, кіпріоти та румуни -
єдині громадяни ЄС, яким потрібні візи для в’їзду на територію США, а
Європарламент закликав Єврокомісію активізувати механізм взаємності та
призупинити безвіз для громадян США на один рік.

Це питання, однак, не має якихось
особливих політико-дипломатичних валентностей, а є скоріше технічним. Міністр
Богдан Ауреску пояснив, що румунам все ще потрібні візи для США, оскільки кількість
відмов у видачі віз громадянам Румунії становить 9-10% від загальної кількості
заявок, тоді як американське законодавство передбачає обмеження в 3%. Румунія
виконала всі інші умови, передбачені американським законодавством, крім тієї,
що стосується відмов. Ця ситуація не пов’язана ні з румунською, ні з
американською владами, але стосується невиконання умов деякими громадянами
Румунії, які подають документи на отримання візи, підкреслив Ауреску.

Він сказав, що обговорив це
питання з державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Вони домовились про проведення
інформаційної кампанії для громадян Румунії, які хочуть відвідати США, що буде
проведена разом Бухарестом і Вашингтоном, котра допоможе тим, хто хоче подати
заявку на короткострокову візу в США зрозуміти умови її отримання. Таким чином,
коли румуни знатимуть, що вони не вписуються всі ці параметри, не подаватимуть
документи на візу і рівень відмови зменшиться. У Конгресі США були ініціативи
щодо запровадження винятків з візового правила для громадян країн- союзників
США, але вони не увінчалися успіхом, – заявив’