Tag: діти

Станом на січень 2025 року понад 355 тисяч українських дітей поєднують навчання у двох школах — дистанційно в українській та очно в закордонній. Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки України у відповідь на запит медіа «Нова українська школа».
Аби допомогти дітям адаптуватися, благодійна організація JRS Romania відкрила в Бухаресті спеціальний клас, де дітей готують до навчання в румунських школах, зберігаючи зв’язок з українською програмою. Для багатьох родин це стало не лише підтримкою, а й шансом зберегти освітній міст між двома країнами.

«Батьки ще не всі вирішили, чи будуть вони тут жити та інтегруватися в румунське суспільство, чи все ж таки повернуться в Україну. Тому для того, щоб підготувати дітей і до української, і до румунської школи, якщо вони будуть інтегруватися, ми відкрили цей клас», — розповіла в нашому інтерв’ю викладачка румунської мови JRS Romania Олена Орлова, більш відома за творчим псевдонімом Леора.

Викладачка Леора пригадує, як складно було її доньці Соні через мовний бар’єр і відсутність належної підготовки, коли вони евакуювалися до Румунії у 2022 році. Тоді, навчаючись у другому класі, Соня паралельно відвідувала дві школи: онлайн-уроки в українській та була слухачкою в румунській. Проте, за словами Леори, такий формат навчання в румунській школі не дав суттєвого результату. «Тому наступного року, коли в українській онлайн-школі вона пішла до третього класу, в румунській школі нам сказали: «Якщо ви хочете й надалі бути слухачкою в третьому класі, будь ласка, можете продовжувати. Але якщо ви прагнете здобувати європейську освіту та стати повноцінною ученицею, то маєте йти в перший клас і з нуля починати вивчати румунську мову».

Леора розповідає, що для неї та її доньки це було справжнім стресом: «Соня відчувала сором, бо їй було майже дев’ять років, і їй довелося починати з першого класу».

Викладачка зазначає, що головною причиною труднощів українських дітей в адаптації до іноземних шкіл і садочків є мовний бар’єр. «Діти, які тільки приходять до нас або починають навчання в румунських школах, стикаються з великими труднощами. Їм надзвичайно складно зрозуміти завдання, адже для виконання навіть елементарних математичних дій потрібно чітко зрозуміти, що саме потрібно робити з цифрами: чи їх складати, множити чи ділити. Потрібно правильно прочитати та зрозуміти завдання, а якщо діти не володіють румунською мовою і не знають необхідних слів, вони не розуміють, що саме їм потрібно робити, і, звісно, не можуть виконати завдання».

Щоб допомогти школярам, JRS Romania в Бухаресті відкрила ще один спеціальний навчальний простір, каже викладачка Леора. Тут діти можуть отримати допомогу з домашніми завданнями, а також збагатити свій лексичний запас необхідними румунськими словами. «У нас є програма «After school» в JRS, до якої залучені діти віком від 7 до 14 років. Це означає, що діти, які навчаються в румунській школі або за українською онлайн-програмою, приходять до нас для виконання домашніх завдань з допомогою вчителя. Якщо їм потрібна допомога з румунської мови, я надаю таку підтримку. Також у нас є викладачі з математики та англійської мови, які допомагають дітям з завданнями як за українською, так і за румунською освітніми програмами».

Леора зазначає, що в еміграції дітям вкрай важливо не лише освоювати нову мову, але й спілкуватися у звичному середовищі — українською мовою з однолітками. «Коли ми запитували дітей, що саме їм цікаво на наших заняттях в JRS, вони відповідали: «Тут є багато друзів». Тобто, в першу чергу діти сюди приходять не заради навчання, а щоб поспілкуватися зі своїми друзями рідною мовою, поділитися враженнями, емоціями, пограти. А вже потім — навчатися, дізнаватися щось нове. Важливо, що у них є така можливість: спілкуватися у колі друзів, однолітків та знайомих рідною і звичною для них мовою».

У батьків часто виникає багато запитань щодо запису дитини до школи. Тому, якщо вони хочуть влаштувати дитину в румунську школу, благодійна організація JRS Romania допомагає подати заявку до інспекторату Бухареста для її прийому та відповідає на всі нагальні питання.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм режисера Сабіна Дорохоя. 30 «Клара» знаменує собою особливу подію в румунському кінематографі, оскільки це перший повнометражний фільм, який розглядає тему міграції з соціальної перспективи дітей, залишених в Румунії з бабусями, дідусями чи іншими родичами.

Кінокартина розповідає історію Клари, вчительки, яка доглядає за домом і маленькою донькою родини в Німеччині, як і мільйони румунів, які підтримують свої сім’ї, працюючи за кордоном. Коли її син, який залишився під опікою дідуся, зникає з дому в спробі зв’язатися з нею, Клара повертається до рідного села в Румунії. Там їй доводиться зіткнутися зі своєю материнською безпорадністю та спробувати відновити довіру сина.

Сабін Дорохой: «Тема фільму народилася давно, приблизно в 2012 році, коли міграція набула великого масштабу. У той час я зрозумів, що це явище почало поширюватися на півночі Румунії. Тоді ж я прочитав у пресі про випадок маленького хлопчика, який наклав на себе руки через тугу за батьками. Ця новина здалася мені жахливою, вона глибоко мене вразила і я подумав, що про це треба зняти фільм. Так народилася короткометражна стрічка «Дунайський шлях», прем’єра якої відбулася в 2013 році, після чого я відчув потребу розвинути цю історію. Власне так і з’явився сценарій цього повнометражного фільму, написаний Руксандрою Ґіцеску.»

Світова прем’єра «Клари» відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Котбусі у 2023 році, де кінострічка також отримала Приз глядацьких симпатій. Далі були нагороди, номінації, позитивні відгуки та теплий прийом глядачів на таких міжнародних кінофестивалях, як Міжнародний кінофестиваль в Калькутті, Індії, Південно-Східноєвропейський кінофестиваль у Лос-Анджелесі, Міжнародний кінофестиваль Донауфест в німецькому місті Ной-Ульмі, Чау Сінема в Тімішоарі, Вечори румунського кіно в Яссах та Бухарестський міжнародний кінофестиваль.

Про головний меседж фільму розповів один з його продюсерів «Клара» Дан Бурлак. «Це фільм, який порушує важливе питання. Але в жодному разі ми не ставили собі за мету просувати сюжет, щоб засмутити історією Клари або зняти фільм, який би просто викликав сльози. Ми поставили собі за мету зосередитися на важливому питанні, а саме питанні, яке стає все більш важливим в усьому світі, а не тільки в Румунії або Європі. Про це свідчить реакція, яку викликав фільм «Клара» на прем’єрі в Індії, де майже 1000 людей, присутніх на прем’єрі, відреагували з великою емпатією і сприйняли фільм як особистий досвід. Ось чому я кажу, що історія Клари не прив’язана до місця, вона не залежить від країни, це історія всіх тих, хто опинився в такій ситуації і змушений покинути свої домівки, незалежно від того, чи вони з Латинської Америки, Європи чи Індії. Я вважаю, що великої цінності цьому фільму надає насамперед те, що йому вдається весь час залишатися чесним і справедливим. Оскільки це дуже важлива тема, ми також хотіли залучити якомога більше реакцій, щоб знайти вирішення проблеми, яка хвилює всіх нас. Оскільки питання міграції впливає на суспільство, це також стосуватиметься і наступного покоління, яке будуватиме Румунію. Це проблема, яка стосується всіх нас: батьків, дідусів, бабусь, дітей. Вона стосується не лише одного рівня, а як я вже казав, усіх верств суспільства. Це спільна проблема кожного з нас.»

Після урочистої презентації в Бухаресті команда фільму вирушила в національний караван, який включав спеціальні покази, де режисери та актори фільму спілкувалися з глядачами під час сесій запитань і відповідей. Деякі з показів також відвідали експерти в галузі педагогіки та психології, завдяки важливому партнерству між знімальною групою та організацією «Врятуймо дітей», яка підтримує соціальні дебати, ініційовані з нагоди виходу у великий прокат фільму «Клара».

Сабін Дорохой: «Показ у Тімішоарі був дуже емоційним, тому що ми практично повернулися додому. Як ви знаєте, більшість акторів з Тімішоари і, загалом, з Банату, за винятком Овідіу Крішана, батька Клари і дідуся Йонуца у фільмі, який родом з Клужу. У Тімішоарі, як на показі, так і на обговоренні після нього, кінотеатр був переповнений, і ми були дуже раді цьому, так само як і реакції глядачів та їхнім надзвичайно слушним запитанням. Але найцікавіші питання та конструктивні дискусії були в Яссах. І це не випадково, тому що схід Румунії – Молдова є територією, яка найбільше постраждала від міграції. Як я вже сказав, це знайшло свій відгук як у великій кількості глядачів, так і в дуже цікавих обговореннях.»

Сценарій фільму «Клара» написала Руксандра Ґіцеску, оператор ̶ Лулу де Гіллерін, за сценографію відповідали Анка Мірон і Соня Константінеску, монтаж ̶ Мірча Лекетуш, музика ̶ Едуард Дабровський. Головні ролі виконують Ольга Тьорьок (Клара), Овідіу Крішан (Ніколає), Лука Пуя (Йонуц) та Еліна Лейтл (Джоанна).

ПОВІНЬ – Шість осіб з румунським громадянством із 22 зниклих безвісти після повеней в Іспанії знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За даними МЗС Румунії, останні дані свідчать про близько 100 загиблих і десятки зниклих безвісти внаслідок одного з найбільших стихійних лих у новітній історії Іспанії. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох державних установ для обговорення ситуації з румунами в Іспанії, які постраждали від повені. За словами прес-секретаря уряду, прем’єр-міністр закликав міністерства створити робочу групу, яка вивчить, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана може бути створений логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати румунам в Іспанії, які постраждали від повеней, додаткову допомогу до тієї, яку пропонує іспанська держава. Чолаку також зажадав від міністерств підтримувати постійний зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і пропонувати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження запитів на репатріацію. Румунські дипломати попередили, що іспанські метеорологи видали нові попередження про сильні дощі для регіону Валенсії, Таррагони, Андалусії та частини Каталонії, включаючи Барселону. Рейси в аеропортах Валенсії, Аліканте і Кастельона можуть бути затримані, а залізниця між Валенсією і Мадридом залишається закритою.

ВИБОРИ – Виборча кампанія до парламентських виборів у Румунії стартує в ніч на п’ятницю і триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному Законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів 330 парламентарів, а в Сенаті – 136. Нагадаємо, що в цей період також проходить передвиборча кампанія до виборів президента, яка стартувала тиждень тому. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня.

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР – На початку листопада румунська компанія InSpace Engineering запускає місію DropCoal до Міжнародної космічної станції в рамках проєкту, що фінансується Європейським космічним агентством. Запуск очікується 4-6 листопада з Космічного центру імені Кеннеді NASA в американському штаті Флорида. DropCoal був розроблений для вивчення коалесценції та змішування рідин під час шестимісячної місії. Зокрема, пристрій генерує дві краплі різних речовин, а надшвидка камера знімає, як вони збираються разом і змішуються в умовах мікрогравітації. DropCoal був розроблений для проведення 560 таких експериментів протягом усієї місії. Отримані відкриття матимуть особливе значення для дослідження космосу, оскільки вони допоможуть вченим покращити спосіб введення ліків астронавтам або заправлення паливом різних космічних кораблів. Румунія є державою-членом Європейського космічного агентства, і це перша космічна місія, повністю розроблена в країні – від фази концепції до експлуатації та обробки наукових даних.

ЄС – Єврокомісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для приєднання до спільнотного простору. У щорічній доповіді про розширення Союзу, в якій вона дає оцінку всім кандидатам або претендентам на вступ, Комісія висловлює сподівання, що наступного року вона зможе розпочати обговорення розділів переговорів з офіційними особами з Кишинева і Києва. Республіка Молдова продемонструвала прихильність на шляху реформ і скористалася політичною стабільністю в минулому році, незважаючи на гібридні атаки з боку Росії – вважають в Єврокомісії. У Брюсселі звертають увагу на те, що все ще потрібно докладати зусиль у багатьох сферах, включно у сфері юстиції. Незважаючи на вжиті раніше кроки, необхідні додаткові зусилля, – каже Комісія, – також з боку України. І ця країна, і Республіка Молдова почали переговори про вступ влітку цього року.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – У неділю, 3 листопада, в Республіці Молдова проходитиме другий тур президентських виборів, у якому зійдуться чинний президент, проєвропейська Майя Санду та проросійський Олександр Стояногло. У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, а її опонент – 26%. Майя Санду заявила, що приєднання до Європейського Союзу є єдиним шляхом для народу Молдови і сказала про Стояногло, що він є інструментом злих сил.

ДІТИ – Половина жертв торгівлі людьми – це діти – згідно з офіційними даними за останні чотири роки в Румунії, що значно перевищує середній європейський показник у 15%. Сексуальна експлуатація продовжує залишатися однією з основних форм експлуатації дітей, поряд із жебракуванням та примусовою працею. У цьому контексті в середу було запущено посібник, за допомогою якого установи та спеціалісти, які займаються запобіганням цьому явищу, зокрема вчителі, консультанти чи шкільні лікарі, можуть завчасно виявляти такі випадки та втручатися, щоб ті, хто потребує, якомога швидше вийшли з мереж торгівлі людьми та отримали допомогу, захист і підтримку для соціальної реінтеграції.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття, враховуючи макроекономічні прогнози, підготовлені Національною комісією з питань прогнозу. Показники, на яких ґрунтується коригування, включають переглянуте на 2,8% зростання економіки, оновлений ВВП на рівні близько 1 768 млрд. леїв (близько 353 млрд. євро) та дефіцит бюджету на рівні 6,9%. Коригування має чотири важливі вектори: підтримка інвестицій, освіти, охорони здоров’я та соціальних програм для громадян.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок і середу. Центральною темою нинішньої сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Як повідомляє Адміністрація Президента, участь Президента в цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН є можливістю підкреслити внесок Румунії в глобальні зусилля, спрямовані на прискорення прогресу в досягненні 17 цілей сталого розвитку. У середу Клаус Йоганніс виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, на якому закликатиме до підтримки діалогу на багатосторонньому рівні, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Глава держави також підкреслить зусилля та внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Середньому Сході, до основних викликів, що стоять перед людством, включаючи надзвичайну ситуацію з кліматом, ерозію прав людини та кіберзагрози. Пан Йоганніс також закликатиме до реформування системи ООН, здатної ефективно та прозоро реагувати на всі поточні та майбутні виклики.

РУМУНІЯ У СВІТІ – Румунія, разом з Європейським Союзом, є одним з головних захисників прав людини, – заявив в інтерв’ю агентству AGERPRES посол Румунії в ООН Корнел Феруце. Він підкреслив, що Румунія має чітко визначений профіль у нью-йоркському середовищі з точки зору просування міжнародного права, міжнародного порядку, заснованого на правилах, і верховенства права. За словами румунського дипломата, країна користується довірою в багатосторонньому середовищі завдяки своїй відкритості та готовності підтримувати партнерів з різних регіонів світу, зокрема Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки та Карибського басейну, в реалізації конкретних цілей сталого розвитку та розбудови державного потенціалу. Румунія також має намір продовжувати свою участь у формуванні глобальної політики щодо боротьби з наслідками зміни клімату. Румунський дипломат також зазначив, що динаміка в дипломатичному середовищі в Нью-Йорку відображає те, що відбувається на глобальному рівні, а саме: агресивну війну, яку Росія веде проти України вже понад два з половиною роки, і конфлікт в Газі після трагедії 7 жовтня 2023 року.

ОСВІТА – Рання освіта є наріжним каменем розвитку дитини, тому будь-яка інвестиція в цей сектор є, по суті, інвестицією в майбутнє, – заявила у вівторок міністерка освіти Румунії Ліджия Дека. За словами урядовиці, це також було однією з центральних тем дискусій на міжнародній конференції «Світле майбутнє без кордонів: інвестиції в освіту та ранній догляд за дитиною». У вівторок Ліджия Дека взяла участь у цьому заході, організованому в Кишиневі представництвами ЮНІСЕФ в Румунії та Республіці Молдова у співпраці з Регіональним офісом ЮНІСЕФ у справах Європи та Центральної Азії. У соціальних мережах міністерка зазначила, що Румунія усвідомила важливість ранньої освіти, а новий закон про передвищу освіту відображає це. «Наша країна залишається близькою до Республіки Молдова, в тому числі з точки зору розвитку освітнього сектору – тісна співпраця, яку ми вже маємо, є важливим кроком для нас, щоб разом знайти рішення проблем, з якими стикаються наші системи», – додала Ліджия Дека.

ДРОН – Фахівці Міністерства оборони та Румунської сужби інформації виявили у вівторок рештки російського безпілотника в районі на південь від села Плауру Тульчанського повіту, за межами населеного пункту. Про це повідомило міноборони. Сили міністерства продовжують пошуки можливих фрагментів безпілотника, який міг розбитися на румунському березі Дунаю, після атак, здійснених російськими військами протягом останніх тижнів на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в сусідній Україні.  Міністерство оборони вкотре рішуче засудило удари Росії по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать міжнародному праву.

ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії в період з 29 по 30 вересня становитиме не більше 8 000 кубометрів за секунду. Про це повідомило Національне управління Води Румунії. На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем через виникнення паводків на румунській ділянці річки є низьким”, – заявила прес-секретарка управління Ана-Марія Агіу. Міністерство внутрішніх справ у вівторок закликало усі національні та територіальні структури бути готовими до втручання для управління ризиками, пов’язаними зі збільшенням потоку Дунаю. Навіть якщо інформація вказує на те, що прогнозована ситуація не є особливо проблематичною, державний секретар Раєд Арафат підкреслив, що підготовка повинна бути на найвищому рівні. Керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій наголосив на необхідності співпраці представників територіальних структур Вод Румунії з представниками інспектортаів з надзвичайних ситуацій.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе пробилася до основної сітки одиночного розряду турніру WTA-1000 у Пекіні (Китай), загальний призовий фонд якого становить майже 9 мільйонів доларів США. У вівторок вона здобула перемогу над китаянкою Цзя-Цзинь Лю 6:3, 6:1 у фінальному раунді кваліфікації. Габрієла Русе (26 років, 93 WTA) швидко перешопила ініціативу, а її суперниця не змогла створити жодного брейк-пойнта. Ще три румунки входять до основної сітки одиночного розряду. Жаклін Крістіан у першому раунді зіграє з угоркою Анною Бондар, Ірина Бегу зіграє з китаянкою Є-Ксінь Ма, а Ана Богдан зустріне американку Софію Кенін.

Допомога постраждалим від повені

Як і влада кількох європейських країн, румунська влада цього тижня перебувала у стані підвищеної готовності після сильних повеней, що обрушилися на східну Румунію. Після повені, яка забрала життя семи людей і зруйнувала тисячі будинків, було створено табори для постраждалих і розпочато рятувальні операції. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий осередок для надання медичної допомоги жителям повітів Галац і Васлуй, які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, військовослужбовців і техніки, щоб допомогти евакуювати людей, які опинилися в пастці їхніх затоплених будинків, і відновити інфраструктуру, зруйновану повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори місткістю в сотні місць. Румунський Червоний Хрест розпочав кампанію з надання допомоги і відправив вантажівки з продуктами харчування і водою в цей район. Уряд також виділив продукти харчування та воду і схвалив виділення з державних резервів модульних будівель, в яких могли би навчатися діти. На спеціальному засіданні в понеділок було також схвалено рішення про надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунська влада продовжує обіцяти підтримку постраждалому населенню. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 млрд євро допомоги з фонду згуртованості ЄС для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від повеней, в тому числі Румунії.

Засідання ВРОК у Бухаресті

У четвер в Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни. Війна в сусідній Україні, озброєння армії протягом наступних десяти років та зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова були одними з головних тем цього засідання. Члени ВРОК заявили, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, які можуть забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання для примноження військових можливостей в умовах кризи або війни. У світлі останніх подій у сусідній країні члени ВРОК обговорили додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. З іншого боку, Румунія підтвердила свою підтримку європейського шляху Респ. Молдова шляхом сприяння впровадженню необхідних реформ і державної політики.

Зустріч Б9 в Бухаресті

НАТО повинно реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір країн-членів Альянсу в контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. На зустрічі Б9 в Бухаресті міністрів оборони країн-членів Альянсу на східному фланзі НАТО румунський урядовець заявив, що ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Російської Федерації, в тому числі дезінформацією та кібератаками. Анджел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО». Також у середу в Бухаресті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот». Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.» Глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

Румунія вперше отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату, колишній міністр інвестицій та європейських проєктів у Бухаресті. Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вівторок представила склад нової виконавчої влади ЄС. Роксана Минзату буде працювати в Брюсселі на посаді комісара з питань кваліфікації та освіти, зайнятості, соціальних прав та демографії. Вона заявила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Після призначення прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що таким чином Румунія стає частиною процесу прийняття рішень в Європейському Союзі.

Національний план для великої промисловості

Правляча коаліція в Бухаресті вирішила у вівторок якнайшвидше завершити розробку схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість, металургію, сталеливарну та хімічну галузі. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, план складається з трьох основних компонентів. Це державна допомога в розмірі 500 млн євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 млн євро, друга державна допомога в розмірі 1 млрд євро протягом шести років на декарбонізацію виробничих процесів та енергоефективність і третя допомога в розмірі 1,25 млрд леїв (близько 250 млн євро) для 15 компаній, які здійснюють інвестиції у виробництво промислової сировини.

Партнерство задля запобігання торгівлі дітьми

Уряди Румунії та США підписали п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, зі свого боку, заявив, що підписання партнерства є продовженням іншої співпраці і свідчить про рішучість влади в Бухаресті боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах. Румунія стане першою країною в Європі, яка користуватиметься фінансовою підтримкою від США на загальну суму 10 мільйонів доларів для вдосконалення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми.

Згідно з опитуванням, проведеним румунською організацією «Save the Children/Врятуймо дітей», кожна третя українська дитина, яка тікаючи від війни знайшла прихисток у Румунії (38%) каже, що вона стала менш щасливою після того, як покинула свою батькивщину. 57% опитаних дітей сказали, що вони або дуже нещасні, або менш щасливі. 23% з них не ходять до школи, хоча у них є можливість продовжити навчання дистанційно. Три чверті дітей сказали, що вони не мають доступу до послуг, яких би хотіли, наприклад, до місць для занять хобі, зустрічей з друзями або проведення дозвілля.

Саме тут на допомогу приходять неурядові організації, такі як «Врятуймо дітей» – Румунія, які чудово справляються з кризовими ситуаціями. Ми розпитали Габрієлу Александреску, виконавчу президентку організації, які саме послуги пропонують ці організації, чия діяльність, особливо під час кризи, має вирішальне значення: «Неурядові організації можуть відігравати вирішальну роль у захисті дітей-біженців, особливо в умовах великого напливу людей, таких як біженці з України. Перш за все, вони можуть швидко мобілізувати ресурси і негайно втрутитися для надання гуманітарної допомоги. Організації також можуть запропонувати допомогу і підтримку різними способами, включаючи надання притулку, їжі, медичної допомоги, доступ до соціальних послуг і освіти. Вони також можуть надавати послуги психологічної консультації, щоб допомогти дітям впоратися з травмами і труднощами, з якими вони стикаються. На додаток до термінової допомоги у відповідь на кризову ситуацію, неурядові організації можуть надавати програми інтеграції та створювати безпечні, інклюзивні простори для біженців у громадах. Біженці часто потребують, зокрема, інформації, рекомендацій, консультацій, щоб отримати доступ до своїх прав і наявних послуг, таких як доступ до системи освіти, медичних послуг, працевлаштування для батьків, а також доступ до послуг психологічної допомоги. У той же час, через тренінги та навчальні курси, що пропонуються фахівцями, організації можуть ділитися своїм досвідом, покращуючи таким чином якість пропонованих послуг і підвищуючи їхню ефективність, наприклад, на користь дітей. Неурядові організації можуть лобіювати та відстоювати інтереси. Вони можуть зробити значний внесок у покращення життя та захисту дітей-біженців. Наприклад, після війни в Україні організація «Врятуймо дітей» – Румунія швидко розпочала надавати комплексну гуманітарну допомогу. Нею вже скористалися 340 000 людей, в тому числі 170 000 дітей. Ми також працювали на 10 пунктах пропуску через кордон, у 5 центрах з надання притулку, трьох мобільних таборах для біженців і трьох транзитних зонах. У цих локаціях ми створили безпечні простори для дітей, задовольняли нагальні потреби, надавали емоційну підтримку, життєво важливу інформацію для дітей і дорослих, а потім, для підтримки процесу інтеграції в середньостроковій і довгостроковій перспективах, створили вісім консультаційних центрів, де надаємо консультації, інформацію, кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, заходи для дітей і підлітків, матеріальну і фінансову підтримку. Отже, організації можуть багато чого зробити.»

Серед українських дітей, які ходять до школи фізично або навчаються одночасно фізично в Румунії та дистанційно за українською програмою, 87% висловили перевагу фізичній освіті над дистанційною, а 72% дітей, які відвідують школу фізично або одночасно фізично та онлайн, підтвердили, що почуваються менш самотніми, коли ходять до школи фізично. 60% підтвердили, що можуть завести друзів з приймаючої країни в умовах фізичної школи. Це підтверджують висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей» у 2022 році, яке виявило «прямий зв’язок між відвідуванням школи та почуттям самореалізації та приналежності дітей».

«До кожної дитини, переміщеної зі своєї країни, потрібно ставитися з гідністю, задовольняти її основні потреби та поважати її права. Особливу увагу слід приділяти психоемоційному здоров’ю і, в тісному зв’язку з ним, інструментам освітньої та соціальної інтеграції. Відвідування школи має важливе значення для соціальних зв’язків і, врешті-решт, для емоційного благополуччя цих дітей», – каже Габрієла Александреску. Вона додала, що однією з найбільш вразливих категорій є діти без батьків, яким назустріч прийшла організація «Врятуймо дітей»: «Нам доводилося стикатися з такими ситуаціями і це дійсно одна з найбільш вразливих категорій дітей, які потребують допомоги. Дуже важко бути біженцем і не мати присутності та захисту батьків. Але існують процедури і Румунія має процедури для негайного захисту цих дітей. З нашого досвіду (ми працюємо в цій сфері з 1994 року) кількість дітей-біженців без обох батьків невелика, але є значна кількість дітей-біженців з неповних сімей. Цей досвід для них глибоко зворушливий і тривожний, оскільки ці діти перебувають у вкрай вразливому становищі і піддаються великому ризику. У такій ситуації, коли діти залишаються без одного або обох батьків, пріоритетним завданням організації «Врятуймо дітей» є надання дітям підтримки та захисту, забезпечення їхньої безпеки та надання їм необхідних ресурсів для подолання труднощів, з якими вони стикаються. Важливо, щоб ми діяли швидко, ефективно, визначали найкращі рішення для кожної окремої дитини і працювали з місцевою владою, щоб забезпечити належний догляд і захист цих дітей. Особлива увага має бути приділена їм, забезпеченню їхніх прав і безпеки цих дітей.»

У суспільстві часто обурюються турботою, іноді надмірною, як вони кажуть, про дітей біженців за рахунок румунських дітей. Ось що Габрієла Александреску відповіла на це: «Ми розуміємо і поважаємо висловлену стурбованість, особливо в нинішньому контексті нашого суспільства. Важливо підкреслити, що наша місія полягає в тому, щоб допомагати всім вразливим дітям, незалежно від їх походження. З моменту нашого заснування в 1990 році ми взяли на себе зобов’язання надавати допомогу і підтримку всім дітям, у тому числі біженцям, відповідно до наших гуманітарних цінностей і міжнародних стандартів. Важливо, щоб ми зосереджувалися на рішеннях, які забезпечують благополуччя всіх дітей, незалежно від їхніх обставин і працювали разом над створенням більш безпечного та інклюзивного середовища для всіх членів нашої спільноти. Водночас ми вважаємо, що важливо постійно комунікувати та надавати чітку інформацію, щоб суспільство в цілому розуміло, як працюють програми і, що в цілому програма або проєкт, що спрямовані на певну цільову групу або вразливу групу, не реалізується за рахунок інших вразливих груп. Наприклад, ми брали участь у підтримці переселенців і дітей з України, а що може бути більш вразливим, ніж діти, які тікають від війни, від бомб, від смерті! Тож ми взялися допомагати їм, розробили спеціальні програми, але не перериваючи того, що ми робили в Румунії, щоб зменшити дитячу смертність, надати послуги з охорони здоров’я матерям та дитям, дати румунським дітям доступ до освіти в бідних громадах, захистити їх від насильства, захистити дітей, які залишилися без батьківської підтримки. Я думаю, що люди повинні усвідомити, що найстрашніше для дітей – це війна, найстрашніше – це втратити своє місце, свій дім, свою сім’ю, тому вони повинні зрозуміти, що ці люди потребують нашої постійної підтримки, тому що вони перебувають у вразливому становищі в своїй країні.»

Понад 7,5 мільйонів дітей опинилися в епіцентрі війни в Україні, піддаючись ризику переміщення, розлуки зі своїми сім’ями, порушення доступу до охорони здоров’я та освіти. Військова агресія проти України призвела до величезного припливу біженців – за даними УВКБ ООН станом на 31 січня понад 18 млн. осіб транзитом перетнули кордони Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Р.Молдова, переважна більшість з них – діти та жінки. З початку війни (24 лютого) до Румунії в’їхали майже 3,5 млн. громадян України. На сьогодні в Румунії перебуває понад 108 тис. українців (дані УВКБ ООН від 28 січня). З тих, хто вирішив залишитися на румунській території, 4 398 подали прохання про надання притулку, а понад 113 тис. мають дозвіл на тимчасове проживання.

Організація «Врятуймо дітей» надала допомогу майже 232 тис. українських біженців, з них 125 660 діти.

– 26 401 особа отримали підтримку через програму фінансової допомоги

– 9 493 дитини та 11 346 дорослих отримали підтримку через консультаційні центри «Врятуймо дітей»

– 1 500 дітей отримали доступ до освіти

– 183 600 обідів було роздано спеціальною мобільною кухнею на п/п в Ісакча.

Понад 150 тисяч громадян України отримали тимчасовий захист в Румунії, а близько 80 тис. продовжують користуватися підтримкою румунського уряду і суспільства, – заявив посол України в Румунії Ігор Прокопчук на нещодавній прес-конференції, організованій організацією «Врятуймо дітей», присвяченій інтеграції дітей-біженців. Посол висловив свою вдячність за підтримку Румунією біженців з України. Дипломат зазначив, що громадянське суспільство та неурядові організації першими відреагували на гуманітарну кризу та великий наплив громадян України, які перетнули кордон з Румунією, рятуючись від війни в Україні.

З іншого боку під час нещодавньої зустрічі з керівництвом Інспекторату з питань освіти у Бухаресті посол України подякував за особливу увагу та допомогу, яку Інспекторат надав і надає українським дітям-переселенцям у сфері освіти і психологічної реабілітації. Він наголосив, що в Румунії вдалося розвинути унікальний досвід функціонування ефективного освітнього механізму – освітніх хабів та підкреслив важливість їх подальшого функціонування та необхідність пристосування програм румунської державної освіти, щоб поряд з інтеграцією давати змогу українським дітям зберегти ідентичність та зв’язок з українською програмою навчання. Керівництво Інспекторату наголосило, що Інспекторат і надалі надаватиме підтримку задоволенню освітніх потреб та психологічній реабілітації українських дітей.

ВИБОРИ – 19 мільйонів румунів  очікують на виборчих дільницях у неділю, 9 червня, коли пройдуть вибори до Європейського парламенту та до місцевих органів влади. На національному рівні  буде відкрито майже 19 000 виборчих дільниць, а за кордоном працюватимуть 915 виборчих дільниць – рекордна кількість, вдвічі більше, ніж на парламентських виборах п’ять років тому. Найбільше їх буде в Італії, Іспанії та Великій Британії. На виборах до Європейського парламенту всі громадяни Румунії з правом голосу, які перебувають за кордоном, незалежно від того, чи вони постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці за кордоном, за умови пред’явлення дійсного румунського посвідчення особи. Перша виборча дільниця відкриється в Новій Зеландії в суботу ввечері о 22:00 за румунським  часом, а процес голосування завершиться в понеділок вранці, коли закриються останні виборчі дільниці на західному узбережжі США та у Ванкувері, Канада. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість кандидатів на місцевих та європейських виборах наближається до 208 тисяч. Нагадаємо, що цього року на вересень також заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту.

ПРАВОСУДДЯ – У Румунії затримано сімох осіб, а щодо інших трьох суд застосував запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі, яку розслідують прокурори Караш-Северінського управління Директорату по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Обвинувачених, один з яких є іноземцем, звинувачують у створенні організованої злочинної групи, незаконному ввезенні мігрантів, сприянні нелегальному перебуванню в Румунії та відмиванні грошей. Рішення було прийнято після десятків обшуків у компаніях та фізичних осіб, підозрюваних у причетності до цієї схеми. Слідчі встановили, що угруповання незаконно отримало дозволи на роботу для понад 1100 іноземців, переважно з Пакистану та Бангладеш. Після видачі дозволів на роботу частину мігрантів забирали безпосередньо торговці людьми і переправляли через румунський кордон до країн Західної Європи. У цьому контексті міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою пообіцяв нульову толерантність до корупції.

ВЗАЄМНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в середу в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Хасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни. Глава бухарестської дипломатії підкреслила готовність Румунії до обміну досвідом у цій сфері. У той же час Лумініца Одобеску згадала про запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Вона також підкреслила «важливість, яку Румунія надає збереженню етнічної, культурної та мовної ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». Зі свого боку, глава албанської дипломатії зазначив, що «Румунія й Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції». Також у середу міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску та міністр закордонних справ Албанії Іглі Хасані підписали Адміністративну домовленість про імплементацію Угоди про соціальне забезпечення між двома країнами.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Керівники аеропорту кажуть, що вони реалізували загалом 14 проєктів, профінансованих ЄС, на загальну суму 578 млн. леїв (близько 116 млн. євро). Вони додали, що мають стратегію розвитку аеропорту, що передбачає зростання пропускної спроможності до 7 мільйонів пасажирів на рік протягом наступних 10 років.

ДІТИ – Минулого року в Румунії було зафіксовано понад 17 700 випадків жорстокого поводження з дітьми. Про це повідомила організація «Врятуймо дітей». Більшість випадків – це так зване «зловживання через недбалість», але були також численні скарги на фізичну агресію, експлуатацію, емоційне та сексуальне насильство над дітьми. Кількість постраждалих дівчаток перевищує кількість хлопчиків, з різкою різницею у випадках сексуального насильства, де кількість постраждалих дівчаток у 10 разів перевищує кількість постраждалих хлопчиків. Організація «Врятуймо дітей» привертає увагу на те, що діти, які стали жертвами або свідками домашнього насильства, піддаються підвищеному ризику порушення психоемоційного розвитку.

ШКОЛА – Учні, вчителі та працівники румунської освіти мали у середу вихідний, у День вчителя. Цей день відзначається 5 червня, в день народження Георгія Лазера, засновника сучасної румунської освіти. Цей вихідний для працівників освіти є першим національним святом, – сказав Маріус Ністор, президент Федерації профспілок освіти. Літні канікули в Румунії розпочняться 21 червня.

КІР – За останній тиждень в Румунії було зареєстровано майже 800 нових випадків захворювання на кір. Про це повідомляє Національний інститут громадського здоров’я. Також повідомляється про один випадок смерті дитини у віці півтори року, без відомих супутніх захворювань. З початку минулого року було зареєстровано понад 17 000 випадків захворювання на кір. Більшість випадків захворювання припадає на два центральних повіти Румунії – Брашов і Муреш, а також на Бухарест. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла нещодавно заявив, що епідемія кору в Румунії все ще розвивається, можливо, більше, ніж в інших країнах ЄС і закликав до вакцинації дітей і дорослих, які не мають щеплень або не перехворіли на цю хворобу.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу зіграла внічию 0:0 з Болгарією у вівторок ввечері в Бухаресті в матчі підготовки до чемпіонату Європи в Німеччині. Ще один товариський матч Румунія проведе у п’ятницю, 7 червня, проти Ліхтенштейну, також у Бухаресті. «Чемпіонат Європи з футболу стартує 14 червня, а національна збірна потрапила до групи E турніру. Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи у 2016 році у Франції.

Більш ніж через два роки від російського вторгнення в Україну і перших хвиль українських біженців, які застали Румунію непідготовленою, але надзвичайно готовою допомогти, вже були створені інструменти для довгострокової інтеграції цих людей. Неурядова організація «Врятуймо дітей» зробила свій внесок у ці зусилля з самого початку і дослідила, в чому полягають основні проблеми біженців. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з початку кризи і до сьогодні до Румунії в’їхало близько 5 мільйонів 245 тисяч громадян України, а «Врятуймо дітей» підтримала близько 354.700 осіб, у тому числі майже 180 тисяч дітей. Фактично, майже половина біженців – це діти, які приїхали сюди переважно з матерями та бабусями, основними проблемами яких є відсутність стабільного доходу від роботи та мовний бар’єр.

Тому потреба в довгостроковій інтеграції цих сімей зараз стала пріоритетом у порівнянні з початковим періодом війни, – каже Леонард Андреєску, керівник проєкту «Врятуймо дітей». «У лютому ми запустили анкету, яку заповнили громадяни України, що перебувають під нашою опікою, і яка виявила певні потреби. Потреба у фінансовій допомозі з’являється досить часто, щонайменше у 23% опитаних, далі йде підтримка у доступі до медичних послуг та курсів румунської мови. Було створено досить багато можливостей у неурядовому секторі. На жаль, органи влади все ще недостатньо враховують потребу в курсах румунської мови та позашкільних послугах для дітей. Зазвичай, про це просять матері-одиначки, які не мають з ким залишити дітей, щоб піти на роботу. Якщо ми подивимося на статистику і на те, що випливає з цього соціологічного дослідження, яке ми розробили, то побачимо, що відсотки певним чином співвідносяться: потреба в групі продовженого дня для дітей з’являється у 13% респондентів, а підтримка в пошуку роботи – у 12% з них. Отже, приблизно такий самий відсоток шукачів роботи також потребують групи продовженого дня для своїх дітей, тому що вони не мають можливості залишити своїх дітей у безпечному місці. Їм немає з ким їх залишити, а потім вони не можуть знайти роботу.»

Щоб допомогти їм, організація «Врятуймо дітей» у партнерстві з мерією 6-го сектора Бухареста нещодавно відкрили денний центр для дітей українських біженців. Тут вони можуть безпечно проводити час після школи, поки їхні матері не заберуть їх додому. Леонард Андреєску розповідає подробиці. «Ми пропонуємо підтримку не лише через цей центр. Ми також надаємо підтримку дітям переддошкільного та дошкільного віку, оплачуючи, за необхідності, ясла та дитячі садки. Ми навіть надаємо транспорт для дітей, щоб батьки могли відвозити їх вранці до школи або до нашого центру, залежно від шкільного розкладу дітей, а ввечері забирати.»

Денний центр у 6-му секторі столиці – не єдиний такого роду в Румунії, яким опікується організація «Врятуймо дітей». Є й інші в Бухаресті та по всій країні, відкриті у співпраці з місцевою владою, в яких усі послуги надаються безкоштовно. Леонард Андреєску розповідає. «У центрі діти отримують гаряче харчування, підтримку на уроках, адаптовані для іноземців уроки румунської мови, заходи з соціальної згуртованості та досить складну концепцію психологічної підтримки, щоб допомогти дітям подолати певні емоційні проблеми. Ми виявили, що дуже багато з них мають проблеми, деякі з них дуже серйозні, емоційні проблеми, викликані, звичайно, цим відривом від звичайного життя, від місць, які вони знали, від сім’ї, від решти сім’ї, від їхніх батьків. Заходи такого роду дуже допомагають їм подолати відчуття відчуження через те, що вони не знають мови, тенденцію до ізоляції, тому що вони все одно відчувають себе покинутими. Дуже важливим аспектом цього центру є те, що він відкритий не лише для українських дітей. У нас також є румунські діти з неблагополучних сімей, з неповних сімей, які мають такі ж проблеми з пошуком роботи, бо не мають з ким залишити дітей. І тоді вони разом з румунськими дітьми приходять до цього центру. Заняття проводяться разом. Звичайно, ми допомагаємо їм спілкуватися. У нас є культурні посередники, які розмовляють румунською, російською та українською мовами, вчителі, які також знають українську та румунську методики викладання, щоб дітям було якомога легше інтегруватися, знайти румунських друзів, які можуть дати їм відчуття нормальності та безпеки, допомогти їм подолати емоційні проблеми, звісно по можливості.»

На даний момент денний центр не може прийняти більше 40 осіб, на жаль, тому що туди зараховані українські діти, які і так мають труднощі з інтеграцією в румунських школах, пояснює Леонард Андреєску. «Їм надзвичайно важко. Тому 90% з них лише відвідують заняття. Це означає період до року, протягом якого вони можуть відвідувати заняття, але не зобов’язані відвідувати їх щодня, не отримують оцінок, не є занесеними до журналу. Це як буферний період, який допомагає їм звикнути і до програми, і до мови, і до однокласників. Потім, максимум через рік, вони повинні бути зараховані до школи, як і інші учні, і брати участь в освітніх заходах. Дуже мало таких дітей вчаться лише в українських школах онлайн, тобто не навчаються тут, але це винятки.»

 Наразі, після перших хвиль біженців, багато з яких прямували транзитом до інших країн, близько 79 тисяч громадян України проживають у Румунії.

Радіо зробило своєю пріоритетною місією навчання та виховання всіх. Діти – щедра аудиторія, і передачі для них завжди були в центрі уваги керівництва та журналістів. Справжнім успіхом користувалися радіоспектаклі, за якими стояли зусилля сценаристів класичних текстів, акторів і режисерів, а також технічних команд. Всі вони написали історію радіотеатру для дітей і залишили ті спогади, які мають нинішні дорослі. У звуковому архіві Радіо Румунія є сторінки з історії радіотеатру для дітей, з якими пов’язані важливі імена.

Письменниця Сільвія Керім також була радіо журналісткою і віддано працювала над постановками для дітей. Вона почала працювати в 1961 році та опинилася в редакції, де були талановиті люди, які намагалися втекти від політичної ідеології того часу. У 1998 році Центр усної історії Румунського радіомовлення взяв інтерв’ю у Сільвії Керім і з’ясував, як журналісти радіо драматургії для дітей змогли зберегти якість свого продукту: «Мене призначили в дуже приємне для мене місце, яке називалося “Театр мікрофон для дітей”. Це було просто щастя, тому що більшість п’єс, які складали репертуар театру для дітей, були казками. Вони були взяті з класичної літератури, тому ідеологічна брехня туди не дуже втручалась. Актори були відомі і дуже відомі, режисери були відомі і дуже добрі, тому компроміс і брехня не вміщалась.»

Як і в будь-якому іншому місці, саме люди змушують речі працювати, і Сільвія Керім мала відкритих колег: «У Театрі міукрофон для дітей моїм керівником був Едуард Журіст, від нього я дізналася, що означає бути скромним керівником, не гратися в шефа, однаково розподіляти увагу між молодшими і старшими редакторами. У мене також був колега Васіле Менучану. У тій редакції програм для молоді працював письменник рідкісного таланту Келін Груя. З великим задоволенням згадаю Міоару Палер, яка свого часу очолювала дитячу секцію і якій я завдячую радістю писати для дітей. Вони відчули в мені цю любов до дітей, вони відчули це моє бажання писати для дітей.»

Сільвія Керім писала сценарії для дитячих радіопостановок і згадує, наскільки важливими для неї були дитячі історії, які розповідали батьки: «Мені давали якісь історії, які були погано перекладені з китайської чи японської літератури. Я, переказуючи їх, розуміла, що вкладаю в них багато своєї уяви і що в якийсь момент я зможу сама писати історії, які крутилися в моїй голові, які, в свою чергу, мали магічне коріння. Коли ми були маленькими, моя мама розповідала мені та моєму брату казки, коли ми були дуже маленькими. Зазвичай першою частиною була “Білосніжка”, думаю, рік поспіль ми слухали “Білосніжку” ніч за ніччю, або епізодами, або в скороченому варіанті. І якщо моя мама якось плуталася в деталях, ми обидвоє втручалися, щоб заперечити їй і нагадати, що насправді це не персонаж зробив і сказав те і те. Друга історія загалом була про тварин, яких моя мама дуже любила, як і мій батько. Обоє батьків передали нам цю любов.»

У роки, коли Сільвія Керім оживляла дитячі історії в ефірі, комуністичний режим активно індоктринував суспільство. Але журналістка вирішила тонко протистояти ідеологічному хамству: «Хочу уточнити, що така спроба, у випадку з моїми текстами, була досить складною. Я ніколи не писала слова “піонер”, “партія”, “шойм”.ці слова ніколи не з’являлися в моїх сценаріях. Мої сценарії та оповідання були про андерсенівських героїв, це сумні історії про бідних людей, про те, як помирають бабусі й дідусі, як найдорожчий пиріг це яблучний, а найприємніший десерт це хліб зі сливовим варенням. Я завжди думала, що нещасних і осиротілих дітей набагато більше, ніж багатих і ситих. І що ці історії мають дійти до них, точніше, й до них теж. У той час, коли ми повинні були писати тільки про щасливих дітей, які в ім’я партії ростуть здоровими і не мають жодних турбот, коли доводилося мати справу з текстами, в яких реальність виглядала досить сумно і безнадійно, мого тексту було нелегко пройти через цензуру.»

Радіотеатр для дітей був дивом, завдяки якому радіо доходило до невинних умів. А люди, які зробили це можливим, передавали отримане далі.

ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.