Tag: економіка

Європейський парламент прийняв рішення надати Республіці Молдова найбільший пакет фінансової підтримки в історії цієї країни на загальну суму 1,9 млрд євро. Фонд реформ і зростання для Республіки Молдова має на меті допомогти їй вирішити основні проблеми, з якими вона стикається, зокрема, наслідки збройної агресії Росії проти України на її безпеку, економіку та населення. Пакет передбачає надання 520 млн євро грантів, а також 1,5 млрд євро кредитів під низькі відсотки, які дозволять Молдові провести реформи, не накопичуючи неприйнятного боргу.

Програма також передбачає попереднє фінансування у розмірі 18% від загальної суми підтримки, що дозволить швидко мобілізувати ресурси для зміцнення енергетичної безпеки, антикорупційної інфраструктури та модернізації державних послуг. 20% грантових коштів буде спрямовано на зміцнення інституцій Молдови за допомогою систем цифрового врядування, навчання державних службовців та судову реформу, що є життєво важливими кроками для ефективного управління коштами ЄС.

Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан заявив, що ці кошти створять умови для того, щоб молдовська держава стала економічно, інституційно та соціально сильнішою і наблизилася до Європейського Союзу. Зігфрід Мурешан: “Гроші будуть використані для дорожньої та залізничної інфраструктури, включаючи міст через Прут, щоб краще зв’язати Республіку Молдова з Європейським Союзом. Гроші будуть використані для енергетичних з’єднань, як електричних, так і газових, між Республікою Молдова та Румунією. Гроші підуть в освітні установи, школи, дитячі садки. Гроші підуть на модернізацію лікарень, в тому числі на будівництво двох великих регіональних лікарень, однієї на півночі і однієї на півдні Республіки Молдова.”

Однак Зігфрід Мурешан попередив, що якщо Республікою Молдова в майбутньому керуватимуть уряди, які не дотримуватимуться своїх зобов’язань, Європейський план зростання опиниться під загрозою. Після затвердження пакету фінансової підтримки Європейський парламент вирішив відкрити офіс зв’язку в Кишиневі. Він слугуватиме точкою контакту між Брюсселем і національними парламентами, громадянським суспільством та місцевими партнерами в регіоні Східного партнерства Європейського Союзу, Україні, Грузії та Республіці Молдова.

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу привітав це рішення і заявив, що офіс сприятиме вдосконаленню законодавчого процесу та інформуванню громадян про переваги інтеграції до європейської сім’ї. Віце-прем’єр-міністр Молдови з питань європейської інтеграції Христина Герасимов сказала, що це рішення є потужним сигналом підтримки. Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу в березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року.

БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.

ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить  101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.

СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.

ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт  збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).

ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.

СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.

Румунія більше не очолює рейтинг за найвищим середньорічним рівнем інфляції в Європейському Союзі, але залишається в трійці лідерів, повідомляє Європейське статистичне управління. Після десяти місяців, протягом яких наша країна була небажаним лідером цього рейтингу, в січні 2025 року на перше місце піднялася Угорщина з показником 5,7 відсотка, за нею йдуть Румунія з 5,3 відсотка і Хорватія з 5 відсотками. Середній темп зміни споживчих цін розраховується за останні 12 місяців, і в даному випадку порівнюється рівень між лютим 2024 і січнем 2025 року з періодом між лютим 2023 і січнем 2024 року.

В Європейському Союзі цей показник минулого місяця зріс до 2,8% з 2,7% у грудні 2024 року, у той час як в єврозоні – до 2,5% у січні з 2,4% в останньому місяці минулого року. Європейський центральний банк встановив цільовий показник інфляції на рівні 2%, який він вважає здоровим для економічного зростання в блоці ЄС. У Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в січні 2025 року знизилася до 4,95% з 5,14% у грудні, оскільки ціни на продукти харчування зросли на 4,54%, непродовольчі товари – на 4,60%, а послуги – на 6,54%.

Минулого тижня Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції на кінець цього року з 3,5% до 3,8%. Керівник Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що інфляція матиме коливальну траєкторію в першій половині того ж року, після чого продовжить тенденцію до невеликого зниження, але не впаде нижче 3,5% до першого кварталу 2026 року. Він зазначив, що Румунія увійде в період дефіциту попиту, що є позитивним елементом з точки зору інфляції, але може вплинути на економічне зростання.

Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимось, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою, ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Це економічне зростання – невелике, але все ж зростання».

Голова НБР також пояснив, що майбутня еволюція інфляції все ще характеризується ризиками та невизначеністю, як внутрішніми, так і зовнішніми. Серед внутрішніх причин, що впливають на інфляцію, Мугур Ісереску назвав передвиборчий рік, позначений політичною та соціальною напруженістю, а серед зовнішніх – можливу торговельну війну між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, яка, за його словами, може мати значні негативні наслідки для Румунії.

У цьому контексті Мугур Ісереску привітав рішення румунської виконавчої влади оголосити освоєння європейських коштів нульовим пріоритетом і наголосив на важливості пожвавлення інвестицій. На кінець 2026 року Центральний банк Румунії прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%.

Згідно з останнім звітом «Глобальні економічні перспективи», опублікованим Світовим банком, цього року румунська економіка зросте на 2,1% порівняно з 3,8%, скільки було прогнозовано в середині минулого року. Прогноз установи на наступний рік також погіршується – з 3,8% до 2,6%. За даними Світового банку, очікується, що зростання в Центральній Європі відновиться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026 році завдяки стійкому приватному попиту.

Однак очікується, що зростання експорту в Центральній Європі залишатиметься скромним, відстаючи від показників єврозони, які також є низькими. На думку експертів міжнародної організації, інвестиції, особливо в Польщі та Румунії, покращаться завдяки структурним реформам та затримці фінансування з боку ЄС. Ці країни отримали 19% і 33% асигнувань з Фонду відновлення та стійкості, відповідно, при цьому близько 13% цілей були досягнуті і позитивно оцінені, – йдеться у звіті.

Незважаючи на приплив фінансування з боку ЄС, нещодавно оголошені заходи з фіскальної консолідації призвели до значного погіршення прогнозу для Румунії з червня, – повідомляє Світовий банк. Місія МВФ відвідає Бухарест на початку лютого для зустрічей з представниками нового румунського уряду та Національного банку. Метою візиту є аналіз останніх економічних і фінансових подій та оновлення макроекономічного прогнозу.

Наприкінці минулого року рейтингове агентство Fitch погіршило свої прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту Румунії у 2025 та 2026 роках до 1,4% та, відповідно 2,2%, зважаючи на слабше відновлення в єврозоні. Більше того, Світовий банк прогнозує, що ВВП в єврозоні зросте лише на 1% у 2025 році, після того, як у червні прогнозував зростання на 1,4%. Погіршення прогнозу пов’язане зі скороченням споживання, низькими інвестиціями бізнесу та слабкими промисловими показниками.

Світовий банк попереджає про наслідки проблем Німеччини, на яку припадає майже 30% ВВП єврозони. Крім того, Світовий банк попереджає, що потенційні додаткові тарифи США в розмірі 10% можуть знизити і без того крихке глобальне економічне зростання на 0,3 відсоткових пункти, якщо торгові партнери США запровадять свої власні тарифи.

Потенційні додаткові тарифи знизять економічне зростання США на 0,9%, яке прогнозується у 2,3% у 2025 році. За оцінками Світового банку, прямі іноземні інвестиції в країни, що розвиваються, зараз становлять половину від рівня 2000 року, а глобальні торговельні обмеження в п’ять разів перевищують середній показник 2010-2019 років.

ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією в понеділок. Повернення президента Дональда Трампа в Білий дім є історичним моментом, який також матиме позитивне відлуння щодо Румунії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку після того, як новообраний президент США склав присягу в понеділок. Марсел Чолаку написав у дописі у Facebook, що під час двох телефонних розмов з президентом Трампом, одного в Бухаресті та одного в Будапешті, разом із прем’єр-міністром Віктором Орбаном, він переконався, що Румунія буде на порядку денному нового американського президента, як з точки зору безпеки, так і важливих інвестицій. Президент і віце-президент США – Дональд Трамп і Дж.Д. Венс – принесли присягу перед натовпом колишніх президентів, посадових осіб і членів сімей, які зібралися в Капітолії США у Вашингтоні. Трамп заявив, що в перші години свого мандату, підпише майже 100 так званих “виконавчих указів” – директив, спрямованих на діяльність уряду. Серед оголошених Дональдом Трампом заходів – будівництво протиракетного щита для захисту США, пом’якшення правил охорони навколишнього середовища та інтенсифікація видобутку нафти.

УРЯД – Засідання лідерів правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР з понеділка, на якій мали бути проаналізовані внутрішні опитування щодо намірів голосування румунів на президентських виборах у травні, була відкладена, повідомляють політичні джерела. Лідерам трьох партій довелося прийняти рішення щодо спільного кандидата на президентських виборах після перевірки кількох політиків, у тому числі колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску та лідерів соціал-демократів і лібералів. СДП і НЛП повинні цього тижня висунути спільну кандидатуру на президентських виборах, враховуючи, що соціал-демократи досі не підтвердили кандидатуру Кріна Антонеску. Лідер СДП Марчел Чолаку скликав на вівторок засідання керівництва партії для обговорення спільної кандидатури з лібералами.

ВИБОРИ – З понеділка до 20 березня румуни, які проживають або перебувають за кордоном і бажають проголосувати поштою на травневих президентських виборах, можуть зареєструватися на сайті www.votstrăinătate.ro. Постійний виборчий орган також повідомляє, що ті, хто бажає зареєструватися в якості виборців на виборчій дільниці в діаспорі, можуть цього зробити до 4 березня. Нагадаємо, що нещодавно уряд прийняв рішення про те, що голосування за кордоном відбудеться з п’ятниці по неділю 4 травня, а виборчі дільниці закриються о 21.00 за місцевим часом в останній день. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним Судом через порушення виборчого процесу.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністри закордонних справ Румунії та Угорщини Еміль Хурезяну та Петер Сіярто зустрілися в понеділок у Бухаресті з нагоди участі останнього в міжнародній конференції з питань енергетики. Сторони домовилися розвивати економічне співробітництво шляхом реалізації спільних проєктів у таких сферах, як інфраструктура, транспорт та енергетика. Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності надати додаткову змістовність румунсько-угорському стратегічному партнерству, що є фундаментальним елементом двосторонньої співпраці, і підкреслив занепокоєння щодо викликів безпеці, породжених агресією Російської Федерації в Україні, а також її численних наслідків, повторюючи послідовні позиції Румунії. Еміль Хурезяну також представив підтримку, яку Румунія надає Республіці Молдова, в тому числі у сфері енергетики.

ЕКОНОМІКА – Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз розвитку румунської економіки цього року, особливо через нещодавно оголошені заходи фіскальної консолідації. У своєму останньому звіті про глобальні економічні перспективи Світовий банк скорочує зростання економіки Румунії до 2,1% цього року порівняно з 3,8%, передбаченими у червні 2024 року. Крім того, у 2026 році зростання ВВП Румунії становитиме 2,6% порівняно з 3,8%, прогнозованих у червні Світовим банком. З іншого боку, очікується покращення рівня інвестицій, особливо в Польщі та Румунії, через структурні реформи та затримку європейських фондів.

ВЕФ – Провідні політичні, ділові та громадські лідери зберуться у період з 20 по 24 січня на Всесвітньому економічному форумі 2025 року в Давосі, на порядку денному якого будуть такі теми, як Україна, Газа, зміна клімату, зростання популізму та штучний інтелект. У швейцарському альпійському містечку очікується близько 3.000 лідерів, у тому числі 60 глав держав і урядів з більш ніж 130 країн. Серед світових лідерів, які, як очікується, візьмуть участь у зустрічі, – канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та віце-прем’єр Китаю Дін Сюесян. Дональд Трамп звернеться до присутніх онлайн через кілька днів після своєї інавгурації на посаді президента США.

ЗАРУЧНИКИ – Наступне звільнення ізраїльських заручників, викрадених у жовтні 2023 року палестинськими терористами з руху ХАМАС і переміщених в сектор Газа, відбудиться наступної суботи, коли будуть звільнені чотири людини – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі. У неділю були звільнені троє ізраїльських заручників, більш ніж через 15 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки, що спричинила війну в Газі. Один з них також має румунське громадянство, а інший має румунське походження. Влада в Бухаресті привітала звільнення першої групи заручників в рамках угоди по Газі.

ВИСТАВКА – Румунія присутня ​​на виставці «Зелений тиждень» у Берліні, повідомляє Міністерство сільського господарства. До 26 січня на національному стенді будуть просуватися і пропонуватися для дегустації зразки румунської продукції, зареєстрованої за європейськими схемами якості або в процесі реєстрації, м’ясні вироби та сорти сиру, овочеві та фруктові консерви, хлібобулочні вироби, мед холодного віджиму та олії, сиропи, вина та міцні спиртні напої. Понад 1.400 експонентів з 60 країн світу були присутні на «Зеленому тижні 2024», який відвідало близько 300 000 відвідувачів.

ГАЗ – Уряд Респ. Молдова звернувся до Європейського Союзу по допомогу в подоланні енергетичної кризи, спричиненої припиненням поставок російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я. Газ, який безкоштовно постачався до цієї самопроголошеної проросійської республіки, використовувався для виробництва електроенергії і продавався на правому березі Дністра за цінами, нижчими за ринкові, але поставки були припинені. У цьому контексті Кишинів вирішив активувати Механізм цивільного захисту ЄС і попросив допомоги для термінового встановлення електростанції потужністю 125 МВт і 10 електростанцій потужністю 10 МВт. Нові електростанції будуть встановлені на державних підприємствах теплоенергетики в муніципалітетах Кишинева та Бєльців, які мають необхідну інфраструктуру та підключення до національної електромережі. Міністерство енергетики Молдови повідомило, що ці електростанції сприятимуть покриттю кінцевого споживання енергії після закінчення холодного сезону, коли теплові електростанції більше не вироблятимуть теплову енергію і, відповідно, зменшать обсяги виробленої електроенергії. Кишинів також оголосив, що до кінця цього року в Республіці Молдова буде побудована високовольтна лінія електропередач, і електроенергія з Румунії більше не буде проходити через Придністровський регіон.

Щороку в Європейському Союзі виробляється приблизно 2,2 мільярда тонн відходів. Тому законодавство у сфері поводження з відходами постійно оновлюється, щоб сприяти радикальному переходу до більш сталої моделі, відомої як циркулярна економіка.

Зазвичай, коли ми говоримо про циркулярну економіку, ми думаємо про відходи, але це набагато більше, пояснює Ліліана Некіта, директорка Федерації асоціацій міжмуніципального розвитку з питань поводження з відходами: «Правда, що відходи є видимими, і саме з ними, можливо, можна поводитися більшою мірою, щоб вписатися в цю циркулярну економіку, але циркулярна економіка означає, що ресурси залишаються в кругообігу якомога довше. Ми говоримо про тверді ресурси, і тут на думку спадають відходи, але ми також говоримо про воду, землю. У лінійній моделі господарювання ми звикли видобувати ресурси, виробляти товари, потім споживати їх, а потім викидати те, що нам більше не потрібно. По суті, ми забирали ресурси з природи, які потім займають земельні ділянки і водночас створюють екологічні проблеми, насамперед забруднення».

Циркулярна економіка була натхненна природою, продовжує Ліліана Некіта, директорка Федерації асоціацій міжмуніципального розвитку у сфері поводження з відходами: «В принципі, культура стародавніх цивілізацій мала на увазі саме це. Вони жили в гармонії з природою, а в нашому суспільстві набагато пізніше, в 60-70-х роках, з’явилися перші занепокоєння про навколишнє середовище, про виснаження ресурсів, тому перші нормативні акти ЄС щодо відходів з’явилися в 60-70-х роках. Лише пізніше, близько 2000 року, було запроваджено принцип, згідно з яким ми зосереджуємося на дизайні продукту, щоб від етапу проектування та створення прототипу створювати товари, які можна повторно використовувати та переробляти. Десять років потому Фонд Ellen MacArthur визначив циркулярну економіку як систему, що базується на трьох принципах. По суті, так чи інакше народилася ця концепція циркулярної економіки, яку просуває ця пані та створений нею фонд. Вона, будучи моряком, напевно, під час подорожей морями та океанами, гостріше відчула, який вплив мають відходи, переважно пластикові, але й інші, на біорізноманіття та природу загалом».

Фонд Ellen MacArthur визначає циркулярну економіку як систему, в якій товари ніколи не стають відходами, а природа на практиці регенерує сама себе. Дуже важливими є принципи, які беруться до уваги на етапі проектування: «Йдеться про еко-дизайн, про те, щоб продукти і матеріали були в циклі, незалежно від того, чи ми говоримо про технічний цикл, чи про біологічний цикл, коли ми говоримо про біовідходи або біоресурси, і, в основному, зберігаємо свою внутрішню цінність». Що насправді має на меті цей план дій з розвитку циркулярної економіки? Перш за все, забезпечити перехід європейського бізнесу, очевидно, і громадян Європейського Союзу, до економіки, в якій ресурси використовуються на засадах сталого розвитку. Не всі ресурси, якими ми сьогодні користуємося в Європі, походять з Європи. Деякі з них походять з дуже далеких країн, інші ресурси нам недоступні з різних причин, або деякі ресурси є недостатніми. Тому одним із рішень для забезпечення нашої незалежності і, зрештою, нашої спадкоємності, є те, що дуже важливо, щоб ми зберігали ці ресурси тут, управляли ними тут і використовували їх тут. В основному, плани, які є допоміжними до цього плану дій, спрямовані на максимальне використання сировини та сприяння енергозбереженню і, водночас, зменшення викидів парникових газів, які впливають на зміну клімату».

Отже, ми говоримо про підхід, який радикально відрізняється від традиційної економічної моделі «використовуй-виробляй-споживай-викидай». Ця традиційна модель базується на великій кількості дешевих і легкодоступних матеріалів та енергії. З точки зору енергозбереження, зараз відбуваються всілякі акції зі збереження енергії, а також зростає інтерес до зеленої енергетики, енергії з відновлюваних джерел, пояснює Ліліана Некіта, директорка Федерації асоціацій міжмуніципального розвитку з питань поводження з відходами: «План дій з розвитку циркулярної економіки просто підтримує трансформацію економіки, використовуючи всі доступні інструменти для розвитку нових бізнес-можливостей і водночас підвищення конкурентоспроможності. Зрозуміло, що коли ви ставите за мету інтегрувати екологічні витрати у власне виробництво або в ціну вашої продукції, це впливає на конкурентоспроможність, особливо якщо порівнювати з іншими економіками, які цього не роблять. Але циркулярна економіка створює нові робочі місця в секторах, які зростають, у нових галузях, у зеленій енергетиці, у відновлюваній енергетиці. Вона також зберігає ті дорогоцінні ресурси, які знаходяться або дуже далеко від Європи, або дуже важкодоступні, насамперед тому, що вони в дуже малих кількостях. Взагалі, зараз у публічному просторі все більше говорять про критичну сировину. І саме на цю критичну сировину ми звертаємо особливу увагу, тому що вона йде на виробництво товарів, без деяких з яких ми не можемо обійтися або нам буде дуже важко обійтися. Це вимагає, зрештою, більш правильного та організованого управління цією сировиною, яка походить з цінних та дефіцитних джерел. Очевидно, що зменшення впливу на навколишнє середовище може здатися побічним ефектом, але насправді це одна з цілей циркулярної економіки».

Останнім кроком Європейської Комісії є пропозиція нових загальноєвропейських правил щодо пакування. Пропозиції спрямовані на покращення дизайну упаковки та чіткого маркування з метою сприяння повторному використанню та переробці. Вони також закликають до переходу на біологічно чисті, біорозкладні та компостовані пластмаси.

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.