Tag: економіка

За перші чотири місяці цього року дефіцит торговельного балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це випливає з останніх даних, опублікованих у понеділок Національним інститутом статистики (НІС). За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро.

За даними НІС, за перші чотири місяці року значні частки в структурі експорту та імпорту займали машини та транспортне обладнання, а також інші промислові товари. Вартість внутрішньоєвропейської торгівлі товарами становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту.

У цьому контексті аналітики розглядають торговельний дефіцит, поряд з бюджетним дефіцитом, як одну з головних вразливостей румунської економіки. З одного боку, державні доходи значно нижчі за видатки, а з іншого – експорт нижчий за імпорт. Експерти кажуть, що після періоду, коли дефіцит торговельного балансу почав виправлятися, зараз ця тенденція посилюється, чинячи тиск на обмінний курс євро/лей.

Однак, на їхню думку, високі валютні резерви Румунії повинні виправити великий торговельний дефіцит, який зберігається вже кілька років і зробити експорт більш конкурентоспроможним. Нагадаємо, що за даними Національного інституту статистики, наприкінці минулого місяця валютні резерви Румунії перевищили 65 мільярдів євро, порівняно з приблизно 62,5 мільярдами наприкінці квітня, що є рекордом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність обмінного курсу та цін.

Цей розвиток подій має позитивні наслідки як з точки зору зміцнення довіри фінансових ринків та інвесторів до Румунії, так і з точки зору забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти. Аналітики також відзначають, що тенденція до збільшення валютних резервів триває вже деякий час і є позитивною для Румунії. Вони вказують на дуже нестабільну міжнародну ситуацію та міжнародні фінансові ринки, які наразі не впевнені, в якому напрямку йтимуть.

Саме тому, кажуть експерти, великі міжнародні резерви є своєрідним паском безпеки на випадок турбулентності, яка може виникнути у перспективі. Однак вони також вказують і на менш сприятливі аспекти, відображені у збільшенні валютних резервів, вказуючи на те, що частина валюти, яка надходить до Румунії, походить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування різних інвестиційних проєктів.

Багато аналітиків також бачать негативну сторону в тому, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на турбулентність, яка охопила всі ринки. В умовах, коли національна інфляція зросла до 16%, а обмінний курс майже не змінився, румунський експорт постраждав і не може конкурувати за такого обмінного курсу.

У Румунії перед урядом стоїть складне завдання: у рік супервиборів уряд повинен знайти фінансові рішення в країні, яка вже кілька років має надмірний дефіцит. Необхідно дотримуватися певних обмежень, щоб не вийти за межі, на яких зосереджена увага Брюсселя, і спроба знайти спільний знаменник між ними та найкращим функціонуванням країни призвела до того, що цього року державний бюджет має дефіцит у розмірі 5% від ВВП, порівняно з 5,68% минулого року.

Дані, опубліковані Міністерством фінансів, показують, що дефіцит бюджету вже зріс за перші чотири місяці до 3,24% ВВП, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Доходи держави склали майже 183 мільярди леїв (близько 37 мільярдів євро) – на 15% більше, ніж у минулому році, в тому числі від ПДВ, податку на прибуток та на заробітну плату.

Проте витрати також зросли на 29% – в основному на заробітну плату, соціальну допомогу та товари і послуги – до близько 240 млрд. леїв (близько 48 млрд. євро). На дефіцит у квітні, за даними міністерства, значною мірою вплинули авансові виплати в розмірі 9 млрд леїв (близько 1,8 млрд євро), що представляють собою загальну вартість пенсій, розподілених перед травневими і великодніми канікулами.

Увагу уряду необхідно продовжувати посилювати, тим більше, що з 1 липня Румунія має поважати європейську директиву про встановлення мінімальної заробітної плати брутто в країні, що означає, що працівники з низькими доходами отримуватимуть щонайменше половину середньої заробітної плати в економіці. Підвищення мінімальної заробітної плати до 3.700 леїв (близько 740 євро) з нинішніх 3.300 леїв (близько 660 євро) буде на порядку денному уряду на цьому тижні. Також буде збільшена сума, яка не буде обкладатися жодним податком, з 200 леїв в даний час до 300 леїв.

Рішення були прийняті правлячою коаліцією СДП-НЛП, яка також встановила 20% обмеження на торговельні надбавки на комерційні товари, вироблені в Румунії. Очікується, що виконавча влада прийме рішення найближчим часом. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку уточнив: «Ця концепція була впроваджена у Франції, виходячи з тієї ж логіки, щоб захистити вітчизняних виробників. У Румунії ми не маємо жодної мажоритарної системи роздрібної торгівлі з румунським капіталом. Це сталося, наприклад, у Польщі. І тоді доводиться шукати рішення, щоб захистити румунських виробників.

СДП та НПЛ також обговорили скорочення бюджетних витрат, обмеживши їх найнеобхіднішим до першого коригування бюджету цього року.

ЗАМАХ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що був шокований звісткою про замах на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо і рішуче засудив «такі екстремістські дії». І прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що він «глибоко шокований» цим інцидентом та сказав, що винні в таких діях повинні бути притягнуті до відповідальності. Роберт Фіцо був поранений у середу після після виїзного засідання уряду в містечку Хандлова за межами столиці Братислави. Наразі він перебуває в небезпечному для життя стані, йдеться на його офіційній сторінці у Фейсбуці. Нападник був заарештований. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, консервативний соціал-демократ, близький до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, з жовтня минулого року очолює коаліційний уряд, до складу якого входять його партія Smer-SD, інша соціал-демократична партія Hlas («Голос») і націоналістична Словацька національна партія (SNS).

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. Основні невизначеності та ризики для інфляції пов’язані, зокрема, з високим дефіцитом бюджету, динамікою заробітної плати та додатковими фіскально-бюджетними заходами, які можуть бути впроваджені для скорочення витрат. Муґур Ісереску зазначив, що терміни повернення інфляції до цільового діапазону НБР також залежатимуть від рішення центробанку знизити ключову процентну ставку, яка наразі становить 7%, не змінившись з минулого року. Останні статистичні дані свідчать про незначне зниження інфляції з 6,61% у березні до 5,9% у квітні. Водночас, за даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в березні склала 5 185 леїв (близько 1 040 євро), що на 309 леїв (близько 60 євро) більше, ніж у попередньому місяці.

ВІЗИТ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела в середу двосторонні консультації зі своєю колегою з Королівства Нідерландів Ганке Брюїнс Слот, яка перебуває з візитом у Бухаресті. Згідно із заявою МЗС, Лумініца Одобеску привітала внесок Нідерландів у зміцнення сил стримування й оборони НАТО в Румунії та наголосила на необхідності продовження рішучої підтримки України та забезпечення безпеки в усьому Чорноморському регіоні. Лумініца Одобеску також привітала участь Нідерландів у підтримці Республіки Молдова на шляху реформ, розвитку і розбудови стійкості. Згідно з прес-релізом, міністерки також обговорили завершення процесу вступу Румунії до Шенгенської зони та політику розширення ЄС.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Європейська комісія дещо покращила свій прогноз зростання румунської економіки цього року до 3,3% завдяки прискоренню приватного споживання та вищим доходам, згідно з весняним економічним прогнозом, опублікованим у середу. Єврокомісія, однак, попередила, що дефіцит державного бюджету зросте до 6,9% ВВП у 2024 році і до 7% ВВП у 2025 році через збільшення витрат. З іншого боку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) залишив незмінним свій прогноз щодо румунської економіки на 2024 рік і попереджає, що головною вразливістю залишається фіскальна позиція, дефіцит якої в 2023 році досягне 5,9% ВВП. Про це йдеться в опублікованому в середу звіті міжнародної фінансової установи. Згідно з останнім прогнозом ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 3,2%. Також, очікується, що зростання прискориться до 3,4% в наступному році. За даними ЄБРР, темпи зростання румунської економіки значно сповільнилися в 2023 році до 2,1%, навіть незважаючи на те, що це один з найкращих показників, зафіксованих на регіональному рівні. Однак уповільнення приватного споживання в умовах високої інфляції було компенсовано зростанням інвестицій та державних витрат. Очікується, що державні видатки зростатимуть і надалі на тлі підвищення зарплат і пенсій, що може призвести до ще більшого дефіциту у 2024 році, – попереджає ЄБРР.

ЗАКОНИ – Палата депутатів майже одностайно прийняла законопроєкт про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Ухвалені зміни передбачають посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Таким чином за таке порушення водіїв каратимуть позбавлення права керування транспортним засобом на десять років. Крім цього в таких випадках суди більше не зможуть виносити рішення про відстрочку виконання вироку. Законопроєкт був ініційований після масштабного ДТП у населеному пункту «2 май», в якій двоє молодих людей загинули внаслідок наїзду водія під впливом наркотиків. Палата депутатів також прийняла закон, який зобов’язує засуджених, які втекли за кордон, щоб уникнути відбування кримінального покарання, оплачувати витрати на їх повернення на батьківщину.

ФОРУМ – У Бухаресті проходить 12-й Форум Євросфат, який триватиме до 18 травня. Про це повідомляє Представництво Європейської Комісії в Румунії. Цього року захід набуває міжнародного виміру завдяки Глобальному форуму з питань сучасної прямої демократії, який вперше відбудеться у країні Східної Європи. Протягом трьох днів учасники обговорять такі теми, як майбутнє Румунії в ЄС, участь молоді у прийнятті рішень на національному та європейському рівнях, довіра до політичних акторів, інституцій та ЗМІ, наслідки війни в Україні та її вплив на Румунію, Молдову і Чорноморський регіон. Єуросфат – найбільший щорічний європейський бізнес-форум в Румунії. У 2022 році він став лауреатом Молодіжної премії Карла Великого на національному рівні – нагороди, яка щорічно присуджується Європейським Союзом найкращим молодіжним ініціативам, що сприяють зближенню ЄС з його громадянами.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп в середу була змушена знятися  з турніру Trophee Clarins (WTA 125), загальний призовий фонд якого становить 100 000 євро.  За рахунку 7:5, 2:3 через біль у коліні колишня перша ракетка світу і дворазова переможниця турнірів Великого шолома не змогла продовжити матч проти американки Маккартні Кесслер. Матч у середу став другим офіційним поєдинком після повернення з допінгової дискваліфікації. Також сьогодні на турнірі у столиці Франції румунка Габрієла Русе перемогла китаянку Лінь Чжу з рахунком – 0:6, 6:1, 6:1.

ВИБОРИ – У Румунії розпочинається реєстрація кандидатів на місцевих виборах 9 червня. Політичні партії, альянси, організації громадян, що належать до національних меншин, та незалежні кандидати зможуть до опівночі 30 квітня подати до виборчих комісій списки своїх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні також розпочинається період реєстрації виборчих альянсів для участі у місцевих виборах. 9 червня румуни, які мають право голосу, також будуть покликані на виборчі дільниці на вибори до Європейського Парламенту.

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози зростання румунської економіки в цьому році в бік зниження з 3,8%, як передбачалося в жовтні, до 2,8%. Це випливає з останнього звіту «Перспективи розвитку світової економіки», опублікованого у вівторок міжнародною фінансовою організацією. Згідно з новими оцінками МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, економіка зросте на 2,8% в цьому році, прискорившись до 3,6% в 2025 році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання інфляції в Румунії складе 6% цього року і 4% наступного року, порівняно з 10,4% у 2023 році. МВФ також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% від ВВП у 2024 році, як і в жовтні, і як у 2023 році. Що стосується безробіття, то МВФ очікує його на рівні 5,6% у 2024 році та 5,4% у 2025 році.

ЧОРНЕ МОРЕ – Президент Клаус Йоганніс звернувся з листом до парламенту з проханням схвалити участь Румунії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року. На тлі війни Російської Федерації проти України зросла загроза дрейфуючих мін, встановлених обома державами, що впливає на безпеку судноплавства і населення, про що свідчать численні інциденти, зафіксовані в Чорному морі, поблизу кордонів Румунії, йдеться в листі. Нагадаємо, що Туреччина запропонувала створити військово-морську цільову групу з протимінних заходів у Чорному морі (Mine Counter-Measures Task Group Black Sea/MCM BLACK SEA).

ВІЗИТ – У супроводі кількох членів кабінету міністрів прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні відвідує Доху, столицю Катару. Заплановано кілька зустрічей з катарськими високопосадовцями, головним чином пов’язаних із зміцненням двостороннього співробітництва у таких ключових сферах, як сільське господарство, транспортна інфраструктура, нові технології та енергетика. Важливу роль відіграватиме діалог між представниками ділових кіл двох країн, а також обговорення організації майбутнього бізнес-форуму. Прем’єр-міністра Марчела Чолаку супроводжують міністри закордонних справ, транспорту, економіки, енергетики, сільського господарства та цифровізації. Після Катару румунська урядова делегація вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів.

ПРАВОСУДДЯ – Колишньому прем’єр-міністру Петре Роману та колишньому віце-прем’єр-міністру Джелу Войкан Войкулеску може бути повідомлено про підозру у справі «Приходу шахтарів до Бухареста у 1990 році», після того, як президент Клаус Йоганніс у вівторок схвалив клопотання прокуратури про порушення проти них кримінальних справ за злочини проти людяності та направив ці клопотання до міністра юстиції. У цій же справі президент Клаус Йоганніс цього місяця також дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього глави держави Йона Ілієску, якого звинувачують у віддачі наказу розігнати силою протестувальників, переважно молодь зі столичної Університетської площі. Троє підозрюваних керували країною 13-15 червня 1990 року, коли антиурядові протести були жорстоко придушені силами правопорядку за допомогою шахтарів, викликаних з долини Жіу. Чотири людини були застрелені і понад 1000 отримали поранення.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив у вівторок в Бухаресті, що в історії Шенгенської зони немає жодного прикладу, коли б країна мала лише частину своїх кордонів в зоні вільного пересування. Він зробив ці заяви після зустрічі зі своєю німецькою колегою Ненсі Фезер. «Ми віримо, що історія підтвердиться в 2024 році і Румунія завершить цей кейс за підтримки держав-членів, Єврокомісії та в тісній співпраці з Австрією», – сказав міністр. У цьому контексті Кетелін Предою нагадав, що Румунія вже 14 років відповідає технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони вільного пересування. У свою чергу, Ненсі Фезер підтвердила підтримку Німеччиною вступу Румунії: «Ми продовжуємо підтримувати повне приєднання Румунії до Шенгенської зони, в тому числі сухопутних кордонів. Шенген є важливим досягненням нашого європейського проєкту. Зараз дуже важливо продемонструвати солідарність і силу», – підкреслила німецька міністерка.

КУЛЬТУРА – Міністерка культури Румунії Ралука Туркан з понеділка перебуває з п’ятиденним візитом в Італії в рамках 60-ї Венеційської бієнале. Програма візиту включає участь у відкритті виставки «Що таке робота» художника Шербана Саву, представленої в Румунському павільйоні на бієнале, а також відвідування Нової галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції.

Національний банк Румунії вирішив зберегти ключову процентну ставку на рівні 7% річних, рівень, який залишався незмінним протягом року і чотирьох місяців. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах у центральному банку, також були збережені на колишньому рівні. За оцінками експертів НБР, річна інфляція в січні 2024 року зросла, відповідно до прогнозів, до 7,41%, але в лютому знизилася до 7,23%.

Вищі темпи інфляції порівняно з кінцем минулого року є, в основному, результатом річної динаміки цін на електроенергію, а також подорожчання палива та тютюнових виробів на тлі підвищення акцизів та зростання цін на сиру нафту, зазначили в НБР. За оцінками фахівців цієї установи, в найближчі місяці річна інфляція продовжить знижуватися, але за дещо вищою траєкторією, ніж це було показано в середньостроковому прогнозі від лютого 2024 року.

Інфляція перебуває під впливом невизначеності та ризиків, зумовлених нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку фіскальної консолідації, а також заходами щодо обмеження торговельної надбавки на основні продовольчі товари, дію яких було продовжено до кінця року. Водночас зростає невизначеність та ризики, пов’язані з майбутньою фіскальною політикою та політикою доходів, що випливають з виконання бюджету за перші два місяці року, динаміки заробітних плат у державному секторі та повного впливу нового Пенсійного закону.

Динаміка цін на нафту також впливатиме на інфляцію, зазначає Національний банк. Невизначеність та ризики для перспектив економічної активності, а отже, і для середньострокової інфляційної динаміки, продовжують генерувати війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході, а також економічні події в Європі, зокрема в Німеччині. Як і у випадку з дефіцитом бюджету, який є надто високим порівняно з вимогами Європейської Комісії та потенційно дестабілізуючим для фінансів країни, прем’єр-міністр Марчел Чолаку також оптимістично налаштований щодо інфляції.

Він запевнив, що інфляція знизиться найближчим часом і досягне 5% до кінця року. Глава уряду нагадав, що коли він вступив на посаду в червні минулого року, інфляція вимірювалася двозначними цифрами і постійно знижувалася завдяки заходам, вжитим виконавчою владою. Ми також досягнемо цільового показника дефіциту, запевнив глава уряду. Він зазначив, що поглиблення дефіциту відбувається не за рахунок споживання, а за рахунок інвестицій, які повернуться в економіку і будуть відображені в податках.

ЕКОНОМІКА – Румунія продовжує стикатися з вразливостями, пов’язаними з її державними фінансами та зовнішнім балансом, – попереджає Європейська комісія, яка в понеділок опублікувала поглиблений аналіз для шести країн-членів. Згідно з Єврокомісією, високий рівень дефіциту державного бюджету та поточного рахунку, а також висока інфляція, що перевищує допандемічний рівень, роблять румунську економіку потенційно вразливою до потрясінь у майбутньому. Румунія не стикалася з труднощами у задоволенні своїх фінансових потреб завдяки сильній економіці, середньостроковим перспективам зростання та низькому рівню державного боргу. За даними Європейської комісії, валютні резерви Румунії виглядають загалом адекватними, покриваючи майже п’ять місяців імпорту та понад 100% короткострокового зовнішнього боргу на кінець минулого року.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів сьогодні відхилила вотум недовіри, ініційований опозиційними партіями «Союз за порятунок Румунії» та «Сила правих», проти міністра сільського господарства, соціал-демократа Флоріна Барбу. Під час вчорашніх дебатів опозиція розкритикувала реакцію міністра на протести фермерів на початку цього року, а також той факт, що він згадував ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску в позитивному ключі. У той же час, ініціатори резолюції стверджують, що міністр Флорін Барбу кидає виклик румунам, які щодня платять завищені ціни на ринках і в магазинах, в той час як він стурбований лише просуванням партійних інтересів. У відповідь Флорін Барбу заявив, що резолюція про недовіру містить багато неправдивої інформації, за допомогою якої опозиція прагне створити плутанину і викликати роздратування населення з метою накопичення електорального капіталу.

АГРАРІЇ – Румунські фермери закликають Європейську Комісію спростити та зробити більш гнучкою Спільну аграрну політику, оскільки вони стикаються з низкою фінансових проблем та ризиком банкрутства. Представники румунських фермерів зустрілися вчора з Комісаром ЄС з питань сільського господарства для консультацій, ініційованих на тлі протестів у всіх країнах-членах ЄС. Румунські фермери внесли на розгляд Єврокомісії ряд пропозицій щодо зменшення негативних наслідків перехресної відповідності та екологічних схем, війни в Україні та заходів зі зниження волатильності ринку. Наприклад, вони кажуть, що необхідно знайти додаткові кошти для стимулювання фермерів, які хочуть застосовувати певні екологічні схеми, а не брати гроші з фондів Спільної аграрної політики.

РІЧНИЦЯ – Румунський інститут культури та його представництва за кордоном організовують низку культурних заходів з нагоди 106-ї річниці об’єднання Бессарабії з Румунією, яка відзначатиметься в середу. У Національному художньому музеї Румунії відкриється виставка живопису, що включає 100 робіт художників з Республіки Молдова, а в Національному театрі в Бухаресті заплановано три вистави за участю акторів театрів двох країн. У четвер у Кишиневі відбудеться концерт класичної музики у виконанні Національного камерного оркестру Органного залу, в якому прозвучать твори румунських композиторів і твори світової класичної музики.

ГАЗА – Президенти Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, Європейської Ради Шарль Мішель та спікерка Європейського Парламенту Роберта Метсола привітали резолюцію Ради Безпеки ООН, яка закликає, уперше в історії, до припинення вогню у війні в секторі Газа, повідомляє EFE. Рада Безпеки ООН 14 голосами «за» при утриманні США прийняла резолюцію, яка «закликає до негайного припинення вогню протягом місяця Рамадан (який закінчується 9 квітня), що призведе до тривалого припинення вогню». Водночас, але без прив’язки до першої вимоги, резолюція закликає до «негайного і безумовного звільнення всіх заручників, утримуваних ХАМАСом». За даними палестинських джерел, на які посилається EFE, війна в Газі, що почалася п’ять місяців тому, призвела до загибелі понад 32 300 осіб, понад 74 600 поранених і неминучої загрози голоду для половини населення анклаву. У відповідь на рішення США утриматися при голосуванні прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху скасував ізраїльський візит до Сполучених Штатів Америки. За словами кореспондента Радіо Свобода в Ізраїлі, рішення Нетаньяху є ще одним свідченням поглиблення кризи в ізраїльсько-американських відносинах.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя не зуміла пробитися до чвертьфіналу престижного турніру WTA 1000 у Маямі (США), із загальним призовим фондому майже $9,000,000. У матчі 1/8 фіналу в понеділок, вона у двох сетах зазнала поразки від американки Даніель Коллінз з рахунком 6:3, 6:2. Румунсько-грузинська пара Моніка Нікулеску/Оксана Калашникова також зазнала поразки від американського дуету Софія Кенін/Бетані Маттек-Сендс – 6:3, 6:4, у парному розряді фінального раунду турніру в Маямі.

З
політичної точки зору В’єтнам не можна
назвати азійським поборником прав
людини, і, незважаючи на довговічність
комуністичного режиму, його також не
можна назвати державою з непорушним
правопорядком. Кілька днів тому міжнародні
ЗМІ оголосили, що тамтешнє правосуддя
засудило десятьох осіб до довічного
ув’язнення за збройні напади на
штаб-квартиру поліції в центрі країни
в червні минулого року. Ще 90 осіб отримали
покарання у вигляді позбавлення волі
від дев’яти місяців до 20 років за тим же
звинуваченням: спроба повалення режиму.

Однак
в економічному плані В’єтнам є бажаним
діловим партнером для багатьох
демократичних країн Європи і обох
Америк. У понеділок прем’єр-міністра
В’єтнаму Фам Мінь Чіня прийняли в
Бухаресті з військовими почестями. Він
уже майже три роки очолює уряд у Ханої,
володіє румунською і дуже добре знає
Румунію, де закінчив університет і
працюваву посольстві
своєї країни. Як і всі румунські
співрозмовники прем’єр-міністра В’єтнаму,
президент Клаус Йоганніс виступив
за зміцнення двосторонніх відносин як
через політичний діалог на високому
рівні, так і галузеву співпрацю.

Глава
держави також закликав до розширення
та диверсифікації порядку денного між
ЄС та В’єтнамом. Наша країна зацікавлена
в тому, щоб румунська продукція була
присутня у В’єтнамі, – сказав він своєму
колезі, прем’єр-міністру Марчелу
Чолаку, за словами якого вартість
торгових обмінів не відображає справжній
потенціал двох держав. Саме тому ми
прагнемо до постійного зростання
двосторонньої торгівлі, що призведе до
подвоєння її обсягу до 2030 року, -
оголосив глава уряду з
Бухареста.

Він
також згадав про вже укладені між
румунськими та в’єтнамськими компаніями
угоди про створення спільним
підприємств, такі як будівництво в цьому
році заводу з переробки використаних
шин в Румунії, співпраця в галузі
інформаційних технологій з інвестицією
близько двох мільйонів доларів і
створення центру підтримки та допомоги
для програмного забезпечення в
автомобільній промисловості. Урядова
делегація В’єтнаму також відвідала
Торгово-промислову палату Румунії, де
відбувся бізнес-форум.

Голова
Палати Міхай Дарабан уточнив,
що кількість працівників з В’єтнаму,
присутніх в румунській економіці з
відповідними документами, становить
понад дві тисячі. Я думаю, що нам
потрібні додаткові гарантії від обох
урядів, що це буде продовжуватися в
оптимальних умовах, – сказав Дарабан.
Економіки Румунії та В’єтнаму є
взаємодоповнюючими і можуть збільшити
торгівлю в багатьох сферах – заявив
також міністр економіки
Раду Опря. У румунсько-в’єтнамському
бізнес-форумі взяли участь понад 85
компаній з будівельного, туристичного,
консалтингового, фінансового, банківського
та ІТ секторів.