Tag: Клаус Йоханніс

  • 23 січня 2018 року

    ЗАКОРДОННА ПОЛІТИКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні на щорічній зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованими в Бухаресті, заявив, що приєднання до Шенгенського простору залишається важливою метою Румунії. Він також закликав своєчасно підготувати логістичні аспекти, необхідні для належного виконання Румунії своїх повноважень під час головування в Раді Європейського Союзу в 2019 році. Глава держави запевнив, що Румунія буде й надалі активно брати участь у дебатах щодо зміцнення Єдиного економічного та валютного союзу та додав, що без приєднання до єврозони Бухарест не зможе скористатися усіма перевагами інтеграції в ЄС. Президент також зазначив, що основними напрямками закордонної політики Румунії є стратегічне партнерство з США і членство в ЄС та НАТО. Клаус Йоханніс також сказав, що Бухарест твердо виступає за зміцнення трансатлантичних відносин.

    ПОЛІТИКА – Націонал-ліберальна партія, найбільша опозиційна політична сила Румунії, сьогодні представила так звану «Чорну книгу урядування СДП-АЛДЕ». Голова партії Людовик Орбан заявив, що 2017 рік був втрачений для Румунії, а країна рухається у неправильному напрямку з демократичної, економічної та соціальної точок зору. Відповідно до аналізу лібералів із 724 заходів, передбачених у Плані пріоритетних дій уряду, були вжиті лише 33, а в таких важливих галузях, як освіта, охорона здоров’я й економіка, було виконано лише 5% обіцянок. Крім того, бюджетні витрати значно перевищили отримані доходи і не були спрямовані на розвиток держави, а використані для оплати праці та виплати пенсії. Ліберали також стверджують, що коли парламентська більшість, утворена з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів та демократів, перейняла владу рівень інфляції становив 0,2%, а в 2017 році він сягнув 3,3%. Раніше Людовік Орбан заявив, що ліберали робитимуть все можливе у парламенті, щоб не допустити затвердження складу нового уряду на чолі з Віорікою Денчіле. Докладніше про це після новин.

    ПРАВОСУДДЯ – Конституційний Суд Румунії оголосив неконституційними положення Закону «Про судоустрій Румунії» та відклав на 30 січня розгляд подання щодо неконституційності нової редакції Закону «Про статус суддів і прокурорів» та Закону «Про Вищу раду правосуддя». Водночас Конституційний Суд визнав такими, що відповідають Конституції положення закону про створення спеціального підрозділу Генеральної прокуратури з розслідування злочинів вчинених суддями та прокурорами. Останні вважають, що ця поправка до чинного закону порушує принцип рівності перед законом, оскільки вони стануть єдиною професійною категорією в Румунії правопорушення якої будуть розслідуватися спеціальним органом. Опозиційна Націонал-ліберальна партія вважає, що зміни до зазначених законів були внесені з порушенням цілої низки конституційних принципів, включаючи право на законодавчу ініціативу сенаторів та депутатів. У суботу десятки тисяч румунів знову протестували проти суперечливої реформи правосуддя, ініційованої лівоцентристською парламентською більшістю, яку звинувачують в спробі підпорядкувати собі суддів та прокурорів і припинити боротьбу з корупцією. Поспішність, з якою були прийняті ці зміни розкритикували й президент Клаус Йоханніс, більшість ЗМІ та низка західних партнерів Румунії.

    ГРИП – 40-річна мешканка міста Ботошань (північний схід Румунії) померла в результаті ускладнень, викликаних грипом. Це вже третій летальний випадок, викликаний грипом, у новому епідсезоні в Румунії. Міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог закликав сімейних лікарів продовжити щеплення від грипу, особливо серед осіб з високим ризиком захворювання. За даними Національного центру з нагляду та контролю за інфекційними захворюваннями, на грип та гостру респіраторну вірусну інфекцію захворіли близько 75 тис. осіб. Експерти кажуть, що в цьому році зафіксовано приблизно на чверть менше хворих на Грип та ГРВІ в порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону.

    ТЕНІС – Румунки Ірина Бегу та Моніка Нікулеску Савчук вийшли у парний півфінал на Відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу, першому в сезоні турнірі Великого шолома, після перемоги в трьох сетах над американським дуетом Дженніфер Брейді/Ванія Кінг. За вихід у фінал румунський тандем посперечається з росіянками Катериною Макаровою та Еленою Весніною, переможницями Australian Open-2014. У середу єдина представниця Румунії, перша ракетка світу Сімона Халеп одиночному розряді на тенісному турнірі WTA в австралійському місті Мельбурн зіграє в чвертьфіналі з Кароліною Плісковою з Чехії. Халеп є головним фаворитом турніру в Мельбурні.

  • Новорічне звернення до румунів Президента К.Йоханніса

    Новорічне звернення до румунів Президента К.Йоханніса

    На зламі років Президент Румунії Клаус Йоханніс звернувся з традиційним новорічним зверненням до румунського народу, заявивши, що 2017 рік був роком випробувань, упродовж якого суспільство продемонструвало свою зрілість і прихильність до цінностей демократії. Майбутнє принесе нові виклики, і уроки минулого дають нам упевненість в тому, що разом, об’єднані й солідарні, ми зможемо побудувати кращу Румунію як для нас, так і для майбутніх поколінь, зазначив глава держави. Це момент підсумків для кожного з нас, чудова можливість подумати про наші досягнення та про те, що ми пропонуємо собі зробити в майбутньому, наголосив Клаус Йоханніс, який нагадав, що в 2018 році румуни святкують сторіччя Великого возз’єднання.

    Першим етапом у створенні сучасної румунської унітарної держави було Мале об’єднання, здійснене під керівництвом Александра Іоана Кузи, акт політичної волі двох румунських князівств, Молдови та Волощини. 24 січня 1859 р. Александру Іоан Куза, – який тиждень перед тим був обраний правителем Молдови, був одноголосно обраний Виборним зібранням в Бухаресті, правителем Волощини і проголошений правителем Об’єднаних князівств. Таким чином, фактично, було підписано об’єднання обох країн, населених румунами. Три роки по тому, це об’єднання було визнане на міжнародному рівні, і держава отримала назву Румунія. Князювання Александра Йоана Кузи (1859 – 1866 рр.) шляхом радикальних реформ, заклало інституційні засади сучасної Румунії.

    Послідувала згодом участь Румунії у Першій світовій війні, а потім, у 1918 році, процес створення національної держави закінчився Великим возз’єднанням. Історичні румунські провінції з переважно румунським населенням, які до того часу знаходилися під управлінням сусідніх багатонаціональних імперій, об’єдналися з Королівством Румунії, в дуже сприятливому геополітичному європейському контексті. Після Другої світової війни Румунія втратила, однак, Бессарабію та Північну Буковину.

  • 31 грудня 2017 року

    НОВИЙ РІК – Румуни готуються до
    зустрічі Нового 2018 року. Переважна більшість румунів проведе новорічну ніч у
    країні, передусім на гірських курортах в долині річки Прахова (південь) – Бран, Моєчу, Ришнов, Пояна Брашов, Предял та
    Сіная. Багато з них зустрінуть Новий рік на Буковині та в Марамуреші, а також у
    містах Сібіу, Орадя, Брашов та Алба Юлія. Мерії курортних містечок
    організовують святкові заходи на
    центральних площах, або безпосередньо на лижних трасах. Мешканці
    Бухареста, які вирішили залишитися вдома, можуть зустріти Новий 2018 рік у
    Палаці парламенту, в старому місті або на концертах на різних площах та в
    парках.




    ПРИВІТАННЯ -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні звернувся з новорічним зверненням до
    румунського народу, під час якого закликав усіх до єдності. Напередодні Нового
    2018 року, коли виповнюється 100 років, як наприкінці Першої світової війни всі
    провінції, в яких румуни складали більшість возз’єдналися в єдину національну
    державу з центром у Бухаресті, Клаус Йоханніс заявив, що разом румуни знайдуть
    в собі силу подолати виклики майбутнього. Глава держави сказав, що 2017 рік був
    роком випробувань, упродовж якого румунське суспільство продемонструвало свою
    зрілість і прихильність до цінностей демократії. Він також зазначив, що уроки
    минулого дають нам упевненість в тому, що разом, об’єднані й солідарні, ми
    зможемо побудувати кращу Румунію як для нас, так і для майбутніх поколінь. Принцеса
    Маргарита Румунська, Берегиня Румунського престолу, привітала з Новим роком усіх
    румунів, де б вони не знаходилися – в країні, в Республіці Молдова та в інших куточках
    світу, яким побажала вагомих досягнень, здоров’я, радості та гідності. Це перші
    зимові свята без Короля Румунії Міхая І-го, який помер 5 грудня у Швейцарії на
    97 році життя і був похований 16-го грудня у королівському некрополі в місті Куртя
    де Арджеш (південь).

    КОРУПЦІЯ – Колишній мер міста Констанци Раду Мазере знаходиться на Мадагаскарі, де він нібито попросив про політичний притулок. Співробітники поліції повідомили, що Мазере нещодавно був звільнений судом з-під варти без обмеження у праві виїзду за межі Румунії. Він є фігурантом чотирьох кримінальних проваджень за фактом корупції, порушених проти нього в цьому році. В останньому з них, на початку грудня, колишньому соціал-демократу були пред’явлені звинувачення у співучасті в зловживанні службовим становищем. Раду Мазере часто проводив свої відпустки на Мадагаскарі, де він інвестував у невеличкий курорт на березі Індійського океану з широкими можливостями для зайняття водними видами спорту. Мазере був мером Констанці чотири терміни з 2000 по 2015 роки, коли він пішов у відставку після того, як його вперше заарештували.




    РІЧНИЦЯ
    – Величезний прапор Румунії завдовжки 100 метрів у неділю розгорнули на
    залізничному мосту через Прут, який з’єднує Румунію та Республіку Молдова.
    Мешканці двох берегів річки сподіваються, що таким чином вони зможуть
    переконати представників влади в Бухаресті та Кишиневі відновити
    залізнично-автомобільний міст через Прут і створити пункт перетину кордону.
    Організатором заходу є Платформа Уніоністів, що складається з кількох
    неурядових організацій, а 100-метровий прапор символізує 100-річчя Великого
    Возз’єднання румунських земель 1918 року. Нагадуємо, що нинішня Республіка
    Молдова була створений на чистині східних румунських територій, анексованих
    Радянським Союзом після ультиматуму в 1940 році.




    ПРАВОСУДДЯ – Колишній керівник ДП Укрспирт Михайло Лабутін був затриманий
    румунськими поліцейськими в районі міста Гура Хуморулуй (північний схід Румунії)
    і перебуває під вартою в спеціальному центрі Сучавського інспекторату поліції. Про це у неділю повідомив
    речник місцевого інспекторату поліції Йонуц Епуряну. 41-річний Михайло Лабутін був
    заарештований 15 грудня і буде виданий Україні найближчим часом. Він був оголошений
    в міжнародний розшук Інтерполу і затриманий на підставі постанови на арешт, винесеної
    17 грудня 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва у справі за фактом
    вчинення ним з березня по квітень та в грудні 2014 року цілої низки злочинів: привласнення,
    розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, ухилення
    від сплати податків та інших обов’язкових платежів, погроза або насильство щодо
    працівника правоохоронного органу, підробка документів та фіктивне підприємництво.




    ЗАРПЛАТНЯ – З 1 січня у Румунії
    мінімальна заробітна плата збільшиться з 1450 леїв (приблизно 300 євро) до 1900
    леїв (близько 400 євро) в місяць. Відповідно до постанови уряду, опублікованої нещодавно в Офіційному віснику, ця
    сума не включає бонуси та інші преміальні. Таким чином мінімальна зарплатня
    зросте на 31% порівняно з 2017 роком, але це зумовлено перекладенням
    обов’язкових соціальних платежів роботодавців на плечі працівників, що
    становить 22,75%. За даними уряду, це рішення матиме позитивний вплив на
    реальний ВВП на 0,6 відсоткового пункту завдяки стимулюванню зайнятості,
    збільшенню купівельної спроможності працівників та зменшення тіньової
    зайнятості на ринку праці.

  • К.Йоханніс і П.Порошенко провели зустріч у рамках участі у Саміті Східного партнерства

    К.Йоханніс і П.Порошенко провели зустріч у рамках участі у Саміті Східного партнерства




    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у п’ятницю провів зустріч зі своїм українським колегою Петром
    Порошенком в кулуарах Саміту Східного партнерства в Брюсселі, повідомляє агентство Agerpres.




    Центральною темою
    розмови стала проблема освіти румунською мовою в Україні. «У цьому питанні я
    сказав Президентові Порошенку, що ця тема для нас надзвичайно важлива і, що ми
    повинні знайти рішення,» – заявив глава румунської
    держави.

    Клаус Йоханніс також попросив свого українського візаві перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з представниками румунської меншини в Україні. За словами Йоханніса Петро
    Порошенко пообіцяв врахувати
    усі рекомендації Венеціанської комісії.
    «Президент Порошенко погодився з моїми проханнями і я думаю, що ми зможемо рухатися по шляху вирішення», – заявив Президент Румунії.

    У свою чергу Президент України
    Петро Порошенко під час зустрічі висловив вдячність Президентові Румунії за
    незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України. Глава Української
    держави подякував Клаусу Йоханнісу за співавторство Румунії українського
    проекту Резолюції ГА ООН «Становище у галузі прав людини в Автономній
    Республіці Крим та м.Севастополь (Україна)», який буде розглядатися Генеральною
    Асамблеєю ООН у грудні 2017 року.




    У вересні після прийняття Верховною
    Радою України нового закону про освіту Президент Румунії скасував намічений на
    жовтень офіційний візит до Києва, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт
    суперечить взаємним благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до
    навчання рідною мовою.

    Стосовно цього у
    п’ятницю Клаус Йоханніс зазначив, що відклав візит, щоб показати наскільки
    важливим є це питання для Румунії, висловивши водночас переконання, що проблема
    буде вирішена. «Не подумайте, що
    хтось удає із себе ображеного і ми не
    говоримо… Ні, ми говоримо, у нас є спільні проекти, але це питання настільки
    важливе для нас, що інші питання були поставлені «в режим
    очікування» доти, доки не буде вирішена ця проблема»
    – сказав румунський президент.




    Нагадаємо, що перед
    початком саміту Східного партнерства, відповідаючи на запитання журналістів
    Клаус Йоханніс сказав, що Румунія сповнена рішучості вести переговори з
    українською стороною доти, доки не буде вирішено питання освіти румунською мовою
    в Україні.

  • Президенти Румунії та України проведуть зустріч в Брюсселі

    Президенти Румунії та України проведуть зустріч в Брюсселі

    Президент Клаус Йоханніс
    сьогодні оголосив, що проведе зустріч зі своїм українським колегою Петром
    Порошенком в кулуарах Саміту Східного партнерства в Брюсселі, повідомляє агентство Agerpres.

    Він сказав, що
    Румунія сповнена рішучості вести переговори доти, доки не буде вирішено питання
    освіти румунською мовою в цій країні.




    Сьогодні я
    матиму кілька зустрічей. Звичайно, я привітаюся зі всіма лідерами, але проведу
    зустріч з Президентом України, паном Порошенком, оскільки для нас є дуже важливим
    Закон України «Про освіту» і ми рішуче налаштовані вести переговори доти, доки
    не буде вирішено питання освіти румунською мовою», – сказав глава держави перед
    початком саміту Східного партнерства у Брюсселі, відповідаючи на запитання
    журналістів.


    Нагадаємо, що
    напередодні прес-служба Адміністрації Президента Румунії повідомила, що на
    П’ятому саміті Східного партнерства Клаус Йоханніс виступить за продовження
    міцної політики ЄС щодо своїх східних сусідів, які через незворотний прогрес
    повинні стати передбачуваними, стабільними і процвітаючими просторами,
    прив’язаними до європейських цінностей та принципів.

    Після прийняття Верховною Радою освітнього закону президент Клаус Йоханніс скасував намічений на жовтень офіційний візит в Україну, стверджуючи, що він суперечить взаємним благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою.

  • Візит Генсека НАТО Єнса Столтенберга в Румунію

    Візит Генсека НАТО Єнса Столтенберга в Румунію

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на
    щорічній сесії Парламентської
    асамблеї НАТО в Бухаресті привітав значний внесок Румунії у НАТО, відзначивши участь країни в місіях у Косовому та Афганістані та виділення офіційним Бухарестом 2% від ВВП на оборону. Офіційний представник
    альянсу також відзначив важливість розміщення Румунії елементів системи
    протиракетної оборони.




    Єнс Столтенберг
    подякував Румунії за внесок в колективну оборону і сказав, що НАТО виконує свої
    обіцянки і адаптується до нових викликів і загроз безпеки. «Ми стурбовані зростанням
    військових потужностей Росії поблизу кордонів
    і відсутністю прозорості у військових навчаннях в цьому році»
    , – заявив Генеральний секретар НАТО.




    У свою чергу
    Президент Клаус Йоханніс заявив, що «Румунія буде і надалі надійним союзником і
    партнером по діалогу НАТО»
    . Він сказав, що потрібно посилити як Північноатлантичне
    партнерство, так і співпрацю між НАТО й Європейським Союзом в умовах погіршення
    обстановки в плані безпеки. Клаус Йоханніс сказав, що з точки зору Румунії має
    зникнути відмінність у підходах до флангів НАТО і потрібна однакова і постійна присутність
    на кордонах Альянсу.




    Глава держави
    пояснив, що потрібно посилювати цивільну інфраструктуру захисту від кібернетичних
    та гібридних загроз. Клаус Йоханніс: «НАТО не шукає конфронтації та не є загрозою
    для Росії, але у відносинах з Росією необхідна комплексна і послідовна довгострокова
    стратегія. Вона має включати діалог, але
    з сильної позиції оборони і стримування.»




    У свою чергу
    спікер Сенату Келін Попеску Терічану заявив, що його країна потребує сильного
    альянсу, заснованого на сильних трансатлантичних стосунках і все це вимагає
    підтвердження політичної прихильності Альянсу і справедливого розподілу витрат
    на оборону.




    А голова Палати
    депутатів Лівіу Драгня заявив, що Румунія прагне виконання зобов’язань
    одночасно з беззастережним здійсненням відповідальностей, в тому числі
    бюджетних, всіма партнерами. «Ми доклали і продовжуємо докладати значних зусиль,
    щоб збільшити свою роль в європейській родині. Ми виділили на оборону необхідні
    бюджетні ресурси, як це мало хто зробив. Відносини з заокеанськими партнерами
    мають стратегічне значення для нас, а румунські солдати мужньо і рішучо проявляють
    себе у театрах військових дій та успішно захищають передові позиції європейського
    та євроатлантичного кордону.»


    Парламентська асамблея НАТО прийняла кілька резолюцій,які стосуються, серед іншого, стабільності
    і безпеки в Чорноморському регіоні,посилення співробітництва ЄС-НАТО і
    перетворення інформації на
    зброю.

  • 30 вересня 2017 року

    ЄВРОСОЮЗ – Голова Європейської Ради Дональд Туск протягом наступних двох тижнів проведе
    консультації з усіма державами-членами довкола ініціативи з реформування Європейського Союзу після виходу Великої Британії зі
    співтовариства.
    Оголошення було зроблене на Таллінському саміті в Естонії, де
    глави держав та урядів висловили розчарування повільним прогресом в переговорах між Великою Британією та ЄС. Ця тема була
    в центрі уваги
    європейських лідерів, поряд головною темою неформальної зустрічі в столиці Естонії – цифрові технології. Президент
    Румунії Клаус Йоханніс зазначив, з цього приводу, що одним із висновків саміту є відсутність
    єдиного цифрового ринку та необхідність його створення в близькому майбутньому.
    Він наголосив на
    необхідності забезпечення вільного переміщення неперсональних даних в межах
    ЄС, як передумова для успішної реалізації цифрової програми Євросоюзу. Нещодавні кібератаки на Європу привели до перебоїв в
    економічній діяльності, що призвело до значних фінансових втрат, – сказав глава румунської держави в своєму виступі на неофіційному
    засіданні Європейської Ради. Клаус Йоханніс також
    підкреслив необхідність створення систем освіти і навчання для оволодіння громадянами ЄС цифровими навичками, необхідними для підготовки до змін та викликів сучасного та майбутнього суспільства.




    ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 жовтня у Румунії зростуть тарифи на
    електричну енергію в середньому на 3,5 лея (0,75 євро) на 100 кВт/год на
    місяць, – повідомляє Національне управління з регулювання енергетики. За даними
    управління, з першого дня жовтня подорожчає в середньому на 6% і природний газ
    для населення. І теж з 1 жовтня вдруге за останні два тижні зросте акцизний
    податок на пальне, приблизно на 0,16 леїв за літр. За оцінками оглядачів це
    призведе до підвищення цін на більшість продуктів і послуг, особливо на
    продукти харчування.


    ДИПЛОМАТІЯ – Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив у суботу в Пекіні, що Вашингтон
    має канали зв’язку з Пхеньяном і намагається з’ясувати, чи північнокорейський
    режим хоче розпочати переговори про свою ядерну програму. Тіллерсон зустрівся з
    китайським лідером
    Сі Цзіньпіном та з головою китайської дипломатії Ван Йї. Держсекретар США прибув до Пекіну і для
    підготування до візиту лідера Білого дому в Китай, наміченого на листопад, у
    межах туру країнами Азії. В останні місяці адміністрація Трампа відкрито
    звинуватила Китай, що є головним союзником Пхеньяна, в тому, що не докладає
    достатньо зусиль, щоб переконати КНДР відмовитися від своїх ядерних амбіцій. У
    четвер Міністерство торгівлі Китаю оголосило, що Пекін розпорядився закрити всі
    північнокорейські компанії в Китаї протягом 120 днів. Ці заходи були вжиті у
    відповідь на ядерні та ракетні випробування, проведені нещодавно Пхеньяном, відповідно до останньої серії санкцій Ради Безпеки ООН, схваленої на початку
    вересня. Минулого тижня Китай також оголосив про обмеження нафтових поставок до
    КНДР та припинення імпорту текстильної продукції з цієї країни.




    СПОРТ -
    Збірна Румунії успішно виступила на «Іграх нескорених-2017» у Канаді. Після
    бронзової медалі у веслуванні на байдарці в приміщенні, яку здобув лейтенант
    Чіпріан Ірічук та бронзової медалі, здобутої майором Лауренціу Шербаном у бігу
    на 1500 метрів, команда Румунії виграла «золото» у фіналі стрільби з лука.
    Блискуче показали себе троє румунських лучників: Йонуц Бутой, Дорін Петруц та
    Нікушор Пєгулеску. Іонуц Бутой також виграв срібну медаль у фіналі стрільби з
    лука в одиночному розряді. Команда Румунії, що вперше взяла участь в Іграх
    нескорених в Канаді, складається з 15 військовослужбовців, поранених в Іраку та
    Афганістані, котрі змагалися у наступних спортивних дисциплінах: стрільба з
    лука, легка атлетика, веслування в приміщені, важка атлетика, велоспорт,
    плавання, а також волейбол сидячи.
    «Ігри нескорених» (англ. Invictus Games) – це міжнародні ігри в
    паралімпійському стилі, започатковані в 2014 році, в яких беруть участь
    команди, що складаються з військовослужбовців і ветеранів, які отримали травми
    й інвалідність під час виконання свого військового обов’язку.

  • 17 – 23 вересня 2017 року

    17 – 23 вересня 2017 року

    Екстремальні погодні явища в Румунії та заходи з попередження


    Уряд Румунії у четвер прийняв рішення про виділення фінансової допомоги на суму 36 мільйонів леїв (приблизно 8 мільйонів євро) для ліквідації наслідків буревіїв на заході, півночі та центрі країни. Гроші будуть використані для ремонту шкіл, лікарень,відділків поліції, церков та інших закладів суспільного інтересу. Минулої неділі 15-20-хвилинний буревій забрав життя 8 людей, понад 140 осіб отримали поранення. Сильний вітер, швидкістю подекуди понад 120 км/год вирвав повністю з корінням або повалив сотні дерев та електричних стовпів, зірвав дахи та білборди, розбив або навіть перекинув автомобілі. У деяких місцевостях було тимчасово перервано водо- й електропостачання, заблоковані автомобільні дороги. Через падіння дерев і стовпів на окремих ділянках сильно постраждала залізнична інфраструктура, унаслідок чого було скасовано багато маршрутів поїздів. Після недільного буревію прем’єр-міністр Міхай Тудосе заявив, що настав час створення і в Румунії сучасної системи оповіщення населення в разі стихійного лиха, як і в інших європейських державах. Через кілька днів негода знову вдарила, на цей раз по столиці та інших 38 населених пунктах. Підсумки – 3 померлих, десятки зірваних дахів та повалених дерев, тимчасово перекритий рух автотранспорту.

    Президент Румунії Клаус Йоханніс на Генасмаблеї ООН

    Насичена програма шестиденного візиту Президента Клауса Йоханніса в США з метою участі у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. У своєму виступі на Генасамблеї ООН глава румунської держави наголосив на необхідності зміцнення та підвищення ефективності ООН, яка має бути пристосована до сучасних проблем. Румунія, – сказав він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її проектів попередження. Йоханніс виступив за необхідність створення Міжнародного суду проти тероризму. Глава румунської держави взяв участь у заходах високого рівня, організованих Румунією разом з іншими країнами та провів низку двосторонніх зустрічей: з Генеральним секретарем ООН, з Головою Генеральної Асамблеї, а також з лідерами багатьох країн світу. У четвер Клаус Йоханніс зустрівся з румунами у Філадельфії, яких закликав більш активно підтримувати поглиблення відносин між Румунією та США. Він сказав їм, що стратегічне партнерство між Румунією та Сполученими Штатами набуло нового виміру після візиту до Вашингтона влітку цього року. К.Йоханніс зазначив, що президент США Дональд Трамп дуже цінує румунську громаду в Сполучених Штатах. Теж у четвер Президент Румунії повідомив про скасування запланованого на жовтень візиту в сусідню Україну, а також про скасування зустрічі зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм, яка мала відбутися в кінці цього місяця в Бухаресті. Таке рішення глава румунської держави прийняв після прийняття Верховною Радою України нового закону про освіту, що обмежує право 400 000 етнічних румунів цієї країни навчатися рідною мовою.

    Реакція в Бухаресті на новий український освітній закон

    У середу Сенат і Палата депутатів на спільному засіданні прийняли Декларацію щодо нового Закону України Про освіту, який за словами румунських парламентаріїв сильно обмежує право національних меншин, в тому числі румунської, на навчання рідною мовою. Румунський парламент закликав Київ переглянути
    цей закон, який вступить в силу після його підписання Президентом Петром
    Порошенком. Румунський законодавчий орган також просить забезпечити адекватний
    захист мовної, культурної та релігійної самобутності майже півмільйона етнічних
    румунів у сусідній країні. Парламент також п
    рийняв рішення
    створити парламентську делегацію, яка найближчим часом відбуде до Києва для обговорення
    ситуації, що виникла довкола освіти рідною мовою осіб, які належать до
    румунської меншини. У той же час румунська делегація в Парламентській Асамблеї
    Ради Європи внесла пропозицію про включення цього питання до порядку денного
    жовтневої сесії та прийняття резолюції про моніторинг України на предмет
    забезпечення мовних прав національних меншин.

    Візит міністра
    оборони Румунії Міхая Фіфора до Вашингтона





    Міністр оборони
    Румунії Міхай Фіфор на цьому тижні здійснив робочий візит до Вашингтона. Під
    час зустрічей з офіційними особами США міністр Фіфор заявив, що Бухарест
    залишається солідним, передбачуваним і надійним партнером, зберігаючи свою
    прихильність сприяти зміцненню регіональної безпеки і стабільності. Він
    окреслив пріоритети уряду в оборонній сфері після виділення Міністерству оборони
    2% ВВП. Переговори були зосереджені, так само, на зміцненні стратегічного
    партнерства Румунія-США та на поглибленні двосторонньої співпраці у військовій
    сфері. Румунський міністр також зустрівся з представниками американських
    компаній, що діють в сфері оборонної промисловості. Міхай Фіфор підтвердив
    бажання Бухареста прискорити модернізацію Збройних сил Румунії і нагадав, що
    парламент вже схвалив ряд програм закупівель, серед яких придбання ракет Patriot
    і систем HIMARS.

    Парламент відхилив вотум недовіри міністру
    освіти

    Резолюція про
    недовіру та відставку міністра освіти Лівіу Поп була відхилена в понеділок Сенатом,
    верхньої палатою румунського парламенту. Під назвою Румунія без якісної освіти
    є бідною Румунією, резолюція була ініційована основними опозиційними силами – Націонал-ліберальною
    партією та Союзом Рятуйте Румунію. Ініціатори дорікають міністру освіти у
    тому, що 2017/2018 навчальний рік почався без підручників для 5-го класу, більшість
    шкіл не мають необхідних дозволів на
    функціонування, а відсів у школах досяг рекордного рівня. Лівіу Поп представив
    перед сенаторами доповідь про реалії румунської системи освіти, як того
    зажадали ініціатори резолюції.

  • Президент Румунії скасував візит до України через закон про освіту

    Президент Румунії скасував візит до України через закон про освіту






    Президент Клаус
    Йоханніс у четвер оголосив про скасування офіційного візиту наміченого на жовтень в Україну після прийняття закону про освіту, оскільки цей закон
    суперечить взаємним благим намірам і
    серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою – повідомляє агентство
    AGERPRES.




    Коли я почув про цей закон вирішив відкласти свій візит в Україну і відклав
    зустріч зі спікером Парламенту, намічену на кінець вересня, що є дуже
    сильним дипломатичним сигналом. Скасування президентського візиту є надзвичайно
    потужним сигналом,
    – заявив Клаус Йоханніс.






    Глава румунської
    держави підкреслив, що закон про освіту, прийнятий в Україні суперечить
    доброзичливим намірам. Дійсно, розвиток подій в Україні довкола закону про
    освіту є досить неприємною темою. Ми запланували візит в Україну в жовтні цього
    року, візит, деталі якого обговорювалися під час кількох раундів переговорів з
    президентом Порошенком. Останній раунд переговорів мав місце з нагоди зустрічі
    НАТО в Брюсселі. Я був дуже, дуже неприємно здивований подіями в українському
    парламенті, який не повідомивши своїх партнерів, і ми є партнерами України,
    прийняв закон, котрий на наш погляд суперечить взаємним добрим намірам.
    Фактично цей закон, якщо він вступить в силу, серйозно обмежить доступ меншин
    до навчання рідною мовою. Для нас це дуже болісно. Ми маємо дуже багато румунів
    в Україні,
    – сказав президент.




    Клаус Йоханніс
    розповів, що збирався разом з Президентом України відвідати Буковину, де
    проживають багато українських румунів. Цей закон був прийнятий в дуже
    невідповідний момент і весь підхід, на мій погляд, має бути повторно
    обговорений
    , – додав глава румунської держави.




    Клаус Йоханніс
    сказав, що в кулуарах ООН зустрівся з президентом Порошенком, якого повідомив
    про своє рішення відкласти візит. Звичайно, ми зустрілися і я коротко йому про це сказав. Сказав прямо, що відкладаю цей візит доти, доки не буде
    прогресу по цьому закону про освіту і, що був неприємно здивований таким
    розвитком подій, з огляду на те, що він, принаймні зі мною, завжди був відвертим,
    коли мова заходила про румунів в Україні. Я повідомив про свою позицію і по
    дипломатичних каналах, і, ось, безпосередньо президенту Порошенку. Він досить
    задумливо пішов далі і я сподіваюсь, що нам вдасться знайти такий підхід, який би
    дозволив румунам в Україні в майбутньому продовжити навчання румунською мовою
    ,
    – зазначив Президент Румунії Клаус Йоханніс.





  • 21 вересня 2017 року


    ГА ООН – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні
    відвідує у Філадельфії комплекс Індепенденс-холл, символічне місце в
    американській історії, яке також
    має історичне значення в утвердженні
    державності країн Центральної Європи, в тому числі Румунії. Теж у Філадельфії
    президент Йоханніс зустрінеться з представниками румунської громади в цьому
    регіоні. З неділі глава румунської держави перебуває з робочим візитом в
    Сполучених Штатах Америки з метою участі у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН
    в Нью-Йорку. Вчора він виголосив промову з трибуни Генасамблеї ООН виступаючи за
    необхідність створення Міжнародного суду проти тероризму. Він також заявив, що
    Румунія очікує більшого внеску ООН в глобальні зусилля у сфері міжнародної
    міграції.


    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхай Фіфор у середу провів зустріч з
    сенатором Джоні Ернст, головою підкомітету з питань нових загроз і можливостей
    у складі Комітету збройних сил Сенату США. Вони обговорили ситуацію в сфері
    безпеки в регіоні Чорного моря, зміцнення стратегічного партнерства Румунія-США
    та двосторонню співпрацю в наданні оперативних можливостей Збройним силам
    Румунії, що дозволять покращити взаємодію з союзниками по НАТО. Міхай Фіфор
    представив пріоритети уряду в сфері оборони в контексті виділення оборонному
    відомству 2%ВВП. Зі свого боку сенатор Джоні Ернст підтвердила прихильність США
    до розвитку військового співробітництва з Румунією і подякувала за постійні
    зусилля країни у міжнародних місіях. Теж у середу румунський міністр взяв участь
    у робочій зустрічі, організованій Американсько-румунською бізнес-радою (Am-Ro), в якій взяли участь представники американських
    компаній у сфері оборонної промисловості.


    НАЦМЕНШИНИ – Делегація Румунії в ПАРЄ зажадає обговорення наступного місяця
    та прийняття резолюції про моніторинг України на предмет забезпечення прав
    нацменшин. Про це повідомив голова румунської делегації, сенатор Тітус
    Корлецян, який заявив, що Румунія підтримує прагнення України вступити до Європейського Союзу, але
    додав, що ця країна має виконати критерії вступу. У середу Сенат і Палата
    депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли заяву щодо нового
    українського закону про освіту, який на думку румунських парламентаріїв «сильно
    обмежує право етнічних румунів в Україні на навчання рідною мовою».




    СЕТА – Румунський міністр з європейських справ Віктор Негреску та Посол Канади в
    Румунії Кевін Гамільтон привітали тимчасове запровадження з 21 вересня
    Комплексної економічної і торгової угоди між Канадою та ЄС. Вони висловили
    впевненість, що нова угода сприятиме збільшенню торгівлі та взаємних
    інвестицій. За словами посла Гамільтона угода створить нові ширші можливості для ЄС і Канади. Крім зниження тарифів на
    експорт товарів, угода сприятиме розвитку експорту послуг та інвестицій між
    Канадою та Румунією та дозволить взаємне визнання професійних кваліфікацій. У
    свою чергу Віктор Негреску оцінив успішне завершення першого етапу
    лібералізації візового режиму для румунських громадян, що виїжджають до Канади
    з 1 травня 2017 року і підкреслив важливість здійснення другого етапу повної
    лібералізації віз з 1 грудня 2017 року.




    WEF – Вищі та середні
    навчальні заклади, а також центри вивчення іноземних мов зі всього світу представлять свої освітні пропозиції
    в Румунії, починаючи з п’ятниці на XXVII-ій Всесвітній виставці освіти (WEF). Захід відбудеться у Тімішоарі (22 вересня), Бухаресті (23 та 24
    вересня), Яссах (25 вересня), Галаці (27 вересня) та Констанці (28 вересня). За
    словами організаторів упродовж останніх 9 років необхідну інформацію отримали понад
    10.000 молодих румунів, зацікавлених у навчанні за кордоном.




    ОНЛАЙН-ШОПІНГ
    – Румуни в цьому році витратили до 2,5 млрд. євро на покупки в
    інтернет-магазинах. Це випливає з аналізу ринку, результати якого були
    опубліковані у четвер інтернет-маркетинговим агентством. Згідно з дослідженням,
    середній чек онлайн-шопінгу становив близько 60 євро. Більше 60%
    інтернет-користувачів Румунії вважають за краще купувати в інтернет-магазинах,
    повідомляють автори дослідження.




    МУЗИКА – У Бухаресті й Тімішоарі триває
    міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску, одна з найпрестижніших музичних
    подій в Європі, започаткована в 1958 році в пам’ять про великого румунського
    композитора та скрипаля Джордже Енеску. Сьогодні ввечері у Залі Палацу в
    Бухаресті виступає Оркестр і Хор Національної академії Санта Сесілія в рамках
    розділу Великі концерти світу. Диригентом виступає Антоніо Паппано. А в
    румунському Атенеумі відбудеться концерт Російської камерної філармонії
    Санкт-Петербурга під керівництвом Юрія Гільбо. У Тімішоарі цього вечора
    виступає Банатський філармонічний оркестр на чолі з диригентом Румоном Гамбою.



  • 17 вересня 2017 року

    НЕГОДА – 8 осіб загинули і понад 140 отримали поранення через
    ураганний вітер, який обрушився на західні регіони Румунії в неділю. Більшість
    жертв було зареєстровано у Тіміському повіті. На заході Румунії у другій
    частині дня синоптики оголосили «помаранчевий» рівень небезпеки у зв’язку з
    очікуваними сильними дощами та вітрами.


    ГА ООН – Президент Румунії Клаус Йоханніс 18-22 вересня 2017
    року здійснить робочий візит до Сполучених Штатів Америки з метою участі у 72-й
    сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, – повідомила сьогодні Адміністрація
    Президента. Глава держави виступить з промовою у ході загальних дебатів ГА ООН
    під час якої підкреслить важливість
    міжнародного порядку, заснованого на принципах і правилах, на верховенстві
    права на міжнародному рівні, на необхідності зміцнення ООН та її адаптації до
    сучасних викликів. Клаус Йоханніс візьме участь у заходах високого рівня,
    організованих Румунією разом з іншими країнами, проведе низку двосторонніх
    зустрічей: з Генеральним секретарем
    ООН, з Головою Генеральної Асамблеї а також з лідерами багатьох країн світу.
    Президент Румунії також візьме участь в урочистому прийомі, влаштованому
    Дональдом Трампом на честь глав делегацій, які беруть участь у заходах високого рівня Генеральної Асамблеї
    ООН. Президент Клаус
    Йоханніс проведе зустрічі з
    представниками найбільших єврейських організацій в Сполучених Штатах та
    румунської громади у Філадельфії.




    ВІЗИТ – Новий міністр оборони Румунії Міхай
    Фіфор сьогодні розпочав шестиденний
    візит до Вашингтона. Відповідно до прес-релізу Міністерства оборони Міхай Фіфор
    зустрінеться з міністром оборони США Джеймсом Меттісом, заступником радника
    президента з національної безпеки Рікі Ведделєм, з членами Конгресу США та з
    представниками основних американських підприємств в оборонній промисловості. До
    складу румунської делегації також входять начальник Генерального штабу, генерал
    Ніколає Чуке, Державний секретар з питань озброєння Флорін Лазар Владіка та
    інші керівники центральних структур Міністерства оборони. Делегація візьме
    участь у військовій церемонії, під час якої Міхай Фіфор покладе вінок до могили
    Невідомого солдата в Арлінгтонському національному кладовищі. Згідно з заявою
    Міністерства оборони стратегічне партнерство з США є однією з основних опор
    оборони і безпеки Румунії, сприяючи безпосередньо посиленню євроатлантичного
    профілю країни, та залишається важливим у нинішньому складному регіональному та
    міжнародному середовищі безпеки.




    КОМІСАРИ ЄС – Комісар
    ЄС з питань безпеки Джуліан Кінг у понеділок здійснить офіційний візит до
    Бухареста, під час якого зустрінеться з прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе, міністром
    юстиції Тудорелом Тоадером та міністром внутрішніх справ Кармен Дан. Темами переговорів, на яких будуть
    присутні й члени спеціалізованих парламентських комітетів, є: боротьба з
    тероризмом, обмін інформацією, впровадження нещодавно прийнятого законодавства
    у сфері безпеки. Європейський комісар також відвідає Оперативний координаційний
    центр прикордонної поліції Румунії. У понеділок та вівторок Румунію відвідає й
    Комісар ЄС з регіональної політики, Коріна Крецу. У перший день візиту вона
    зустрінеться з місцевими органами влади в місті Залеу (північний схід від
    Румунії) і разом з міністром європейських фондів Румунії Рованою Плумб проведе
    дискусію з громадянами щодо майбутнього Європи та політики регіонального
    розвитку. Теж в понеділок Коріна Крецу відвідає низку об’єктів, створених на
    базі проектів, фінансованих з фондів
    Європейського Союзу у місцевостях Жібоу і Деж (північний захід).




    ТЕНІС – Чоловіча збірна Австрії з тенісу здобула у неділю
    вирішальну третю перемогу у матчевій зустрічі Кубка Девіса сезону-2017 над
    командою Румунії у першому раунді плей-оф Першої групи Євро-Африканської зони.
    Поєдинки відбулися на австрійських кортах. Таким чином, австрійські тенісисти
    продовжили свою прописку у першій групі Євро-Африканської зони, а Румунія
    виборюватиме це право у матчі другого раунду плей-оф. За підсумком прямих
    матчів між Австрією та Румунією рахунок нічийний 3:3.




    ФУТБОЛ
    – Федерація футболу Румунії досягла принципової домовленості з нинішнім
    тренером бухарестського «Динамо» Косміном Контрою про його призначення на
    посаду головного тренера національної збірної. Він очолить команду Румунії після
    того як ФФР розірвала контракт з німецьким тренером Крістофом Даумом за угодою
    сторін через провальний виступ у кваліфікаційних матчах на Чемпіонат світу з футболу
    2018 року. 41-річний Космін Контра раніше тренував румунські футбольні клуби
    «Тімішоара», «Петролул» та істпанських «Гетафе». На його рахунку Кубок Румунії
    плоєштським «Петролул» та Кубок Ліги зі столичним «Динамо». 5 жовтня збірна Румунії зіграє проти Казахстану, а 8
    жовтня проведе останній матч групового етапу з Данією.

    НАСТІЛЬНИЙ
    ТЕНІС
    – Жіноча збірна Румунії з настільного тенісу у неділю перемогла команду Німеччини з рахунком 3:2 у
    фіналі чемпіонату Європи в Люксембурзі і здобула четвертий титул
    континентального чемпіона. Останній раз це сталося 12 років тому. Перемоги у
    фіналі здобули Еліза Самара, Бернадетта Шокс та Данієла Додян-Монтейро. До
    складу румунської збірної також входять Ірина Чобану та Адіна Дякону. У
    півфіналі румунки обіграли команду Росії, а збірна Німеччини перемогла команду Нідерландів.
    Німеччина виборола золото на трьох попередніх чемпіонатах Європи з настільного тенісу
    і має в своєму активі 7 золотих медалей.

  • Нарада послів МЗС Румунії

    Нарада послів МЗС Румунії

    Президент Клаус Йоханніс озвучив основні цілі закордонної
    політики Румунії під час зустрічі з керівниками дипломатичних місій та
    генеральними консулами Румунії за кордоном, що відбулася у рамках Щорічної наради
    румунської дипломатії. Він сказав, що вони мають найкращу позицію для підтримки
    трансатлантичних відносин і наголосив, що Румунія повинна мати унітарний підхід
    до відносин з Росією.

    Проблеми та загрози на Сході, а також ризики в південному
    сусідстві, існують надалі, – зазначив Клаус Йоханніс перед румунськими
    дипломатами, яких закликав до швидкої, відповідальної та інноваційної участі в
    процесі вирішення цих проблем для досягнення таким чином цілей Румунії. Глава
    держави наголосив, що подібна відданість необхідна і для вирішення внутрішніх
    проблем ЄС, таких як Brexit та відновлення європейського проекту.




    Клаус Йоханніс: «Як дипломати ви повинні скористатися особливою
    перевагою, яка повинна бути збережена будь-якою ціною: позицією Румунії як політично
    стабільної держави, із значним економічним зростанням, яка, в перемінному ритмі,
    продовжує зміцнювати верховенство права. Якщо збереження цих переваг залишається
    в основному політичною відповідальністю уряду та коаліції більшості, збереження
    передбачуваності у зовнішній політиці та політиці безпеки Румунії, як держави,
    на яку можна розраховувати, – це ваша відповідальність.»





    Як і в попередні роки, поглиблення Стратегічного
    партнерства з США залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом
    офіційного Бухареста, особливо в контексті червневого візиту Клауса Йоханніса у
    Вашингтон та переговорів з президентом США Дональдом Трампом. З іншого боку, -
    каже глава держави, – Румунія повинна активно сприяти процесу рефлексії щодо
    майбутнього ЄС. Європа має бути сильнішою, ближчою до своїх громадян та з краще
    окресленою позицією та глобальному рівні.




    Клаус Йоханніс: «Ми повинні бути поряд з тими
    державами-членами, які сприяють зміцненню Євросоюзу. Чим ближче ми будемо до цього
    стрижня держав, тим більше ми зможемо покладатися на європейський процес
    прийняття рішень і матимемо більше шансів на розвиток. Щоб подолати нинішні
    проблеми Європа потребує якомога більшої адаптивності. Інструменти цієї
    адаптації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути збільшення різниці між
    державами-членами.»





    Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному
    румунської закордонної політики є
    подальший розвиток стратегічних відносин з Україною.




    За словами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану,
    підготовка до 100-річчя Великого возз’єднання румунських земель в єдиній державі, головування
    Румунії в Раді ЄС у 2019 році, кандидатура країни на місце непостійного члена
    Ради Безпеки ООН та приєднання до Організації економічного співробітництва та
    розвитку є головними «віхами» для румунських дипломатів.

  • 30 серпня 2017 року

    ЗАКОРДОННА ПОЛІТИКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні в Бухаресті на зустрічі з главами Посольств і Генеральних консулів Румунії за кордоном представив основні напрями закордонної політики Румунії. Під час щорічної наради румунських
    дипломатів глава держави зажадав від них брати більш активну участь
    у вирішенні проблем, що стоять перед Європейським Союзом, таких як, наприклад,
    вихід Великої Британії зі співтовариства. Як і в попередні роки поглиблення
    стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки є одним з пріоритетів
    зовнішньої політики, особливо в контексті червневого візиту Клауса Йоханніса у
    Вашингтон та переговорів з президентом США Дональдом Трампом. Румунія й надалі виступатиме за зміцнення трансатлантичних відносин в
    рамках НАТО, – заявив глава держави. Він запевнив, що важливою метою Румунії
    залишається продовження інтеграції в ЄС. Водночас приєднання до єврозони та
    Шенгенського простору стануть важливими кроками для зміцнення ролі Румунії на
    європейському рівні, – заявив Клаус Йоханніс. Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному румунського зовнішньополітичного відомства є подальший розвиток стратегічних відносин з Україною.




    ПРАВОСУДДЯ – Проект поправки до законів, що
    регулюють правосуддя у середу був направлений до Вищої
    ради правосуддя, – повідомив міністр юстиції Тудорел Тоадер. Він зазначив, що не
    надіслав законопроект до прокуратур. Напередодні Національне антикорупційне управління заявило, що ці пропозиції
    є формою тиску на діяльність прокурорів, а Генеральний прокурор Августін Лазар заявив,
    що їх прийняття вплине на незалежність суддів і прокурорів та функціонування
    судової влади. Серед змін, які планує внести міністр Тудорел Тодер налічується позбавлення
    глави держави можливості призначати голів прокуратур та підпорядкування судової
    інспекції Міністерству юстиції.






    ЗСР – У Румунії на авіабудівному
    підприємстві Аеростар Бакеу (північний схід) буде створено Центр технічного
    обслуговування та ремонту військових літаків F-16, придбаних нещодавно від Португалії. Угоду про передачу технології найвищих стандартів
    для даного типу літака сьогодні підписали прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудосе та
    віце-президент компанії Lockheed Martin Джонатан Хойл. З іншого боку міністр
    оборони Адріан Цуцуяну та керівники військових структур, що беруть участь в процесі придбання військової техніки, у вівторок зустрілися з делегацією американської
    компанії Lockheed Martin, спеціалізованої в галузі досліджень, розробки,
    виробництва та інтеграції передової військової техніки, яка прибула з пропозицією
    щодо співпраці з національною оборонною промисловістю Румунії. План оснащення
    Збройних сил Румунії на період 2017 – 2026 роки передбачає виділення майже 10
    млрд євро на фінансування восьми програм оснащення сучасним озброєнням. Нагадаємо, що Румунія підписала договір
    про придбання 16 літаків F-16, а Адріан Цуцуяну заявив, що в найближчі роки Бухарест
    планує придбати ще 36 подібних літаків.




    ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу почала підготовку до двох матчів: з Вірменією
    у п’ятницю вдома та з Чорногорією в понеділок на виїзді, в рамках відбору до
    ЧС-2018, який відбудеться наступного року в Росії. Перше місце в групі «Е» займає
    Польща, яка набрала 16 очок, за нею йдуть Чорногорія та Данія, обидві по 10
    очок, Румунія та Вірменія – по 6 очок та Казахстан – 2 очки. Нагадаємо, що наставником
    румунської збірної вперше є іноземець – німець Крістоф Даум.






    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка Сорана Кирстеа (54 WTA) вийшла у другий тур Відкритого чемпіонату
    США, що є четвертим і заключним тенісним турніром серії Великого шолому. Вона перемогла
    голландку Леслі Керхкове (171 WTA). У наступному раунді у четвер Сорана
    зустрінеться з Єленою Остапенко (12 WTA) з Латвії. У вівторок поєдинок між Монікою Нікулеску (57 WTA) та француженкою
    Крістіною Младеновіч (13 WTA) був перерваний через сильний дощ. Румунка вела з
    рахунком 6:3, а матч буде продовжено сьогодні з рахунку 1:1 в другому сеті. Теж
    сьогодні румунка Анна Богдан (108 WTA) гратиме проти американки Тейлор Таунсенд
    (119 WTA). Інші три румунські тенісистки – Сімона Халеп (2 WTA), Ірина Бегу (55
    WTA) та Міхаєла Бузернеску (133 WTA) – вибули у першому колі змагань. У змаганні
    серед чоловіків, румунський тенісист Маріус
    Копіл (86 ATP), теж вибув у першому колі турніру.

  • Європейські теми на порядку денному Румунії

    Європейські теми на порядку денному Румунії


    Президент Клаус Йоханніс повернувся з літньої Ради Європи, що відбулася наприкінці минулого
    тижня в Брюсселі, з тим, що преса називає домашніми завданнями
    для майбутнього румунського уряду. Новий кабінет міністрів, заявив глава
    держави, має отримати згоду на переміщення
    до Румунії, після виходу Великобританії з
    ЄС Європейського агентства з лікарських засобів (EMA).

    Причому
    добитися цього буде нелегко,тому що готовність прийняти в себе відповідне європейське агентство також
    висловили Франція, Швеція, Данія, Угорщина і Болгарія, які вже надіслали свої пропозиції офіційному
    Брюсселю. Крім того, і сам Лондон хоче, щоб агентство продовжило працювати у Великобританії, навіть після виходу з європейської спільноти .




    На кону не тільки престиж, а й прагматичні
    аспекти. Європейське агентство з лікарських засобів є децентралізованою
    структурою Європейського Союзу. Його головним обов’язком є ​​захист здоров’я
    населення, поширення інформації про охорону здоров’я шляхом оцінки і контролю
    лікарських засобів, призначених для використання людиною і у ветеринарних
    цілях. Таким чином агентство здійснює наукову оцінку заявок на отримання
    дозволу з реалізації на європейському ринку всіх препаратів, призначених на
    лікування ВІЛ/СНІД-у, раку, діабету і нейродегенеративних захворювань, а також
    препаратів, призначених для лікування рідкісних захворювань.




    Крім того, агентство здійснює постійний
    моніторинг безпеки лікарських засобів, через так звану систему фармакологічної
    пильності і вживає необхідних заходів, якщо результати демонструють значні
    побічні реакції ліків. Нарешті, Європейське агентство лікарських засобів
    повинно стимулювати інновації та дослідження в фармацевтичному секторі, надає
    компаніям наукову консультацію та допомогу в розробці нових препаратів.




    Як повідомляє наш кореспондент в Брюсселі,
    на літньому засіданні Ради Європи було прийняте рішення запустити процес
    постійної структурованої співпраці, в рамках якого почнуть діяти європейські
    військові місії та операції, а також будуть створені оборонні потужності.
    Структура буде гнучкою, вона дозволить брати участь всім зацікавленим державам,
    серед яких і Румунія, а протягом наступних трьох місяців будуть визначені
    критерії участі і зобов’язання учасників. Таким чином, – сказав президент
    Йоханніс, новий уряд повинен буде зайнятися і питаннями відновлення
    національної оборонної галузі, оскільки зможе використовувати ресурси, надані з
    нового Європейського Фонду Оборони.




    Глава держави уточнив, що з цього фонду
    можуть отримати кошти і малі та середні підприємства, а Бухарест має подати
    список проектів розвитку потужностей, призначених для європейської оборони.
    Президент Йоханніс, від імені Румунії, виступив за тісну співпрацю між усіма
    державами-членами ЄС в питанні безпеки. Він висловився, з іншого боку, проти
    так-званої паралельності дій з НАТО та запропонував створити в рамках ЄС нові
    структури, які б доповнювали потужності Північноатлантичного Альянсу.

  • Президент Румунії каже, що альтернативи НАТО не існує

    Президент Румунії каже, що альтернативи НАТО не існує

    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс перебуває з шестиденним візитом в США, де зустрінеться
    з президентом Дональдом Трампом. Він став першим східноєвропейським лідером, який буде прийнятий американським президентом.

    У Вашингтоні Клаус Йоханніс заявив що для європейських країн не має жодної альтернативи НАТО, це будучи найуспішнішим військовим альянсом в історії. Він додав, що Румунія продовжить свій внесок у зміцнення трансатлантичних відносин, які вважає
    «центральною опорою стабільності всієї міжнародної системи». Президент підкреслив, що НАТО стикається з
    проблемами на південному та східному флангах, які мають бути вирішені
    скоординованим і узгодженим чином.


    «На сході Росія
    намагається силою створити власну сферу впливу, після вторгнення в Грузію,
    незаконної анексії Криму та його сильної мілітаризації, агресії на сході України,
    військові маневри поблизу кордонів НАТО і злоякісного впливу від Балкан до
    Західної Європи. У цьому контексті нам
    потрібен діалог з Росією, але на основі сильного стримуючого фактора»,
    – сказав
    президент, додавши, що це вимагає єдності не тільки в рамках Європейського Союзу,
    а й в стосунках між США та ЄС.




    Клаус Йоханніс нагадав, що Чорне море має ключову
    роль для трансатлантичної безпеки, а східний фланг НАТО має бути однаково зміцнений
    з півночі на південь та на всіх трьох складових – земля, повітря і море.




    «НАТО має
    продовжувати підтримувати своїх партнерів, зокрема Україну, Грузію і Республіку
    Молдова. Це має велике значення для забезпечення безпеки і стабільності в
    Східному сусідстві»
    , – сказав у Вашингтоні Президент Румунії.