Tag: Клаус Йоханніс

Незважаючи на те, що знаходяться за кілька тисяч кілометрів від епіцентру конфлікту, румуни завжди з особливим інтересом слідкували за подіями на Середньому Сході. Релігійна чутливість переважно православного народу підживлювала захопленість до того, що церковна писемність називає Святою Землею.

Сотні тисяч громадян Ізраїлю родом із Румунії є найміцнішим мостом між двома країнами. Водночас, десятки тисяч молодих арабів, серед яких багато палестинців, які упродовж часу вчилися в румунських вищих навчальних закладах, підживлюють, у свою чергу, інтерес багатьох румунів до подій в регіоні.

До цього треба ще додати несподівану позицію Румунії в 1967 році, яка стала єдиною країною соціалістичного табору, котра незважаючи на вказівки з Москви, відмовилася розривати дипломатичні відносини з Ізраїлем. Попри амбітний боваризм комуністичного диктатора Ніколая Чаушеску, який, знущаючись над власним народом, виступав посередником між ізраїльтянами і палестинцями в сподіванні отримати Нобелівську премію миру, однозначним залишається той факт, що Румунія завжди була надійним співрозмовником для обох сторін.

До речі, після падіння Чаушеску, всі румунські посткомуністичні президенти – Йон Ілієску, Еміль Константінеску і Траян Бесеску долучилися до зусиль міжнародного співтовариства, спрямованих на забезпечення миру на Середньому Сході і зустрілися з лідерами в Тель Авіві та Рамаллі.

На цьому тижні настала черга чинного глави румунської держави Клауса Йоханніса провести переговори з ізраїльськими і палестинськими лідерами. В Єрусалимі він сказав своєму ізраїльському колезі Реувену Рівліну, що Румунія надає особливого значення відносинам з Ізраїлем, а його візит покликаний вшанувати традицію 68 років безперервних дипломатичних відносин й, особливо, окреслити подальше двостороннє співробітництво. Обидві країни мають дуже хороший діалог з питань, пов’язаних з міжнародною обстановкою, – додав він, – зазначивши, що для забезпечення безпеки Ізраїлю не може бути ніяких компромісів.

Клаус Йоханніс: Румунія продовжує мати тверду прихильність боротьбі з тероризмом. Будь-яка співпраця з Ізраїлем в боротьбі з тероризмом буде важливим внеском в досягнення загальної цілі: забезпечення миру і благополуччя в усьому світі.

Президент Рівлін привітав, в свою чергу, позицію Румунії, яка зберегла відмінні відносини з Ізраїлем, що, протягом багатьох десятиліть, відзначилося на співпраці у сферах торгівлі, науки й економіки. Реувен Рівлін: Ми вітаємо вашу підтримку, неодноразово висловлену щодо Ізраїлю, а також раді розвивати всеохоплюючі відносини між нашими країнами. Вже зараз ми співпрацюємо в сферах стратегії та оборони. Ізраїль зацікавлений і буде радий розширити спільну роботу в області кібернетики, сільського господарства, охорони здоров’я, промисловості і розвитку.

Як передає наш кореспондент, і прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху відзначив надзвичайні людські і культурні зв’язки між двома країнами і нагадав про значні інвестиції ізраїльських бізнесменів у Румунії.

Половина активного
населення Румунії в даний час працює за кордоном. Вступ країни до Європейського Союзу в
січні 2007 року дав румунам можливість вільно подорожувати і шукати роботу за кордоном, але це призвело до витоку робочої сили. Мало хто з тих, хто вибрав шлях чужини планує повернутися в
країну.

Але Румунія не може дозволити собі витрачати дорогоцінний
людський капітал. Цю заяву зробив президент Клаус Йоханніс в ході конференції Румунська діаспора – вектор розвитку. За його словами, закордонні румуни накопичили досвід, отримали навички та побудували власну мережу контактів, яких би не мали вдома. Незалежно від того чи
йдеться про фахівців, гідних Нобелівської премії, про румунів, які досягли надзвичайних успіхів в своїй професії чи діяльності, які чесно працюють… закордонні румуни мають що запропонувати
корисне для Батьківщини.

Вони посідають професійний, інтелектуальний, фінансовий, соціальний та
громадянський капітал, мають досвід життя в консолідованих демократіях з
ефективними громадськими послугами, – стверджує президент Йоханніс. На його
думку по мірі зміни ставлення румунської держави до своїх громадян, кількість
охочих повернутися додому збільшуватиметься. До тих пір, наявність сильної
громади за кордоном може бути важливим ресурсом для розвитку і модернізації
Румунії.

Клаус Йоханніс: Румунія не може дозволити собі витрачати дорогоцінний
людський капітал, чим є наші співвітчизники за кордоном. Ми знаємо, наприклад,
що гроші, які вони щорічно переказують додому, роблять закордонних румунів
справжніми інвесторами та генерують
значну частину економічного зростання. Ми зобов’язані надати їм конкретні
можливості, щоб спонукати їх ефективно вкладати вдома свій виробничий талант і
ресурси.

На дебатах був присутній і
прем’єр-міністр Дачіан Чолош, який сказав, у свою чергу, що уряд працює над
низкою проектів для закордонних румунів: Ми розглядаємо можливість створення
професійних мереж для заохочення підходів типу networking. Маємо намір створити
Агентство з питань інвестицій і стимулювання торгівлі. Однією з головних цілей
цього агентства є стимулювання участі членів румунської діаспори в економічних
партнерствах як для іноземних інвестицій в країні, так і для стимулювання
румунських інвестицій за кордоном.

Якщо захочуть повернутися додому і вкласти
накопичений капітал в сільське господарство, уряд готує для закордонних румунів
окремі кошти з європейських фондів. Буде продовжена й програма надання
стипендій молодим румунам, які вчаться за кордоном. Так само, передбачається
значне покращення адміністративних консульських послуг. Водночас використання
потенціалу закордонних румунів має здійснюватися в тісному зв’язку зі
створенням основи для добробуту тих, хто залишився вдома, з тим, щоб пошук
роботи за кордоном став предметом вибору, а не необхідності.

24 січня 1859 року Александру Йоан
Куза, який 5 січня того ж року був обраний Господарем Молдови, був призначений і
правителем Волощини. Таким чином був підписаний акт фактичної злуки двох румунських
князівст. Три роки потому, 24 січня 1862 року, об’єднання було визнано на
міжнародному рівні, а нова держава отримала назву Румунія.

Складний процес об’єднання історичних
румунських земель в єдину Румунську державу завершився Через майже шість
десятиліть у 1918 році, коли до Румунського королівства приєдналися Бессарабія,
Буковина і Трансільванія, де румуни складали більшість населення. У результаті Другої
світової війни Румунія втратила, однак, Бессарабію та північ Буковини. Проте
Акт проголошення об’єднання Молдовського князівства та Волощини прийнятий 24
січня 1859 року в Бухаресті, вважається першим кроком до створення єдиної
румунської національної держави.

Тепер, 157-а річниця цієї знаменної події була відзначена румунами зі
всього світу. У Румунії були організовані концерти народної музики, місцеві військові паради,
спеціальні молитовні богослужіння, а місцеві власті організували святкові столи, рясно вкриті традиційними румунськими стравами. Присутній на урочистих заходах,
що відбулися в Яссах (схід країни), президент Клаус Йоханніс виступив з
промовою, в якій торкнувся уроків цієї
історичної події та про її актуальність і закликав політиків прислухатися до
очікувань громадян, відновити втрачену з часом довіру та бути готовими брати на
себе відповідальність:

Клаус Йоханніс: «Тодішня еліта зрозуміла прагнення румунів з обох берегів річки Мілков (що вважалася
кордоном між Молдовою і Волощиною – ред.), і зуміла перетворити
це прагнення це устремління населення двох країн на акт високої політичної майстерності і
солідарності. Фактично немає постаті того часу, яка б не «підклала плече»
до втілення в життя цього проекту. І тоді в політиці було багато скандалів,
розбіжностей, криз, прихованих або відкритих. Акт проголошення об’єднання здолав
не лише старі хвороби політики, а й інтереси, що існували за межами кордонів двох
країн. Але демонструючи політичну зрілість і вмілість тодішня еліта зуміла здолати
усі ці перешкоди і добитися успіху.»

На заходах в Яссах, де спеціальним гостем був мер Кишинева Дорін Кіртоаке,
прем’єр-міністр Дачіан Чолош провів паралель між державним проектом тих часів і
тим, що відбувається тепер, наголосивши на тому, що очолюваний ним уряд
намагається втілити у життя щедру ідею Об’єднання навколо загальних принципів і
широко поширених прагнень. Спікер Сенату Келін Попеску Терічану нагадав у
своєму посланні, що 24 січня 1859 року є наріжним каменем у процесі формування
сучасної румунської держави. «Об’єднання румунських князівств стало результатом
поєднання політичної мудрості і патріотизму, моментом, коли еліта об’єдналася в
ідеалах з населенням», – заявив лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня.
І співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу сказала, що сучасне румунське
покоління має покликання покращити проект, що розпочався 157 років тому.

На зламі років Президент Румунії Клаус Йоханніс звернувся з традиційним зверненням до румунів у всьому світі. Він побажав всім щасливого 2016 року, здійснень і високих устремлінь. Глава держави сказав у своєму посланні, що 2015 рік був переломним, а також роком повернення румунського суспільства в нормальне русло.

Клаус Йоханніс: «Для всіх нас рік, що минає був складним та з численними випробуваннями, роком прийняття важких, але необхідних рішень. 2015-й став, однак, і роком перемоги нормальності, роком, в якому були закладені основи для глибокої реконструкції румунського суспільства. З надією, мужністю і рішучістю, румуни продемонстрували, що немає безвихідних ситуацій і будь-яка проблема може бути подолана»

У новорічному відеозверненні, опублікованому на своїй сторінці в мережі Facebook Президент Клаус Йоханніс висловив упевненість, що в 2016 році, зміни на краще стануть більш об’ємними та набудуть більшого змісту і закликав румунів скористатися всіма можливостями для забезпечення прогресу країни.

Клаус Йоханніс: «Сьогодні, коли ми святкуємо зміну років, я бажаю всім вам щасливого 2016 року, здійснень та високих прагнень. Я з упевненістю дивлюсь в 2016 рік. Хочу, щоб зміни на краще стали більш об’ємними та набули більшого змісту. Лише від нас залежить, як ми використаємо усі можливості, щоб продовжити прогрес і зробити Румунію країною наших мрій. З Новим роком вас, дорогі румуни, де б ви не знаходилися!»

Візит
Президента Клауса Йоханніса до США

У ході візиту на цьому тижні до
США Президент Румунії Клаус Йоханніс мав три виступи перед світовими лідерами,
які взяли участь у Генеральній Асамблеї ООН, зокрема на тему боротьби з
тероризмом, гендерної рівності та боротьби з бідністю. Після ухвалення порядку
денного із Цілей стабільного розвитку до 2030 року, Бухарест, – за словами румунського президента, – внесе низку змін
до Національної стратегії сталого розвитку, зокрема включить до неї 17 цілей
сталого розвитку і 169 цільових показників, що були ухвалені в Нью-Йорку. «У
новій редакції румунської стратегії буде зосереджена увага на підтримці
соціального включення осіб з обмеженими можливостями, молоді та жінок до
політики розвитку. Для викорінення бідності потрібні чіткі зобов’язання, а для
запобігання ізоляції потрібні політики соціальної згуртованості.» У плані
забезпечення сталого розвитку на період до 2030 року прописаний намір повністю
викорінити злидні у всіх їх проявах і забезпечити сталий розвиток людства. З
іншого боку, глава румунської держави сказав, що Організація Об’єднаних Націй
повинна бути менш терпимою до заморожених конфліктів, зокрема в
придністровському регіоні на сході Республіки Молдова, у Грузії чи в Нагірному
Карабасі або в Україні. Клаус Йоханніс: «Відсутність дій у таких ситуаціях
призводить до помилкового враження, що незаконне здобуття території від
суверенних і незалежних держав є можливим й допускається. Такою є ситуація в
Україні, відносно якої Організація Об’єднаних Націй і, зокрема Рада Безпеки, не
вжила заходів у відповідності до Статуту ООН.» Важливою складовою візиту глави
румунської держави до США стала його зустріч з віце-президентом США Джо
Байденом, в ході якої було обговорено стратегічне партнерство між Бухарестом і
Вашингтоном, двосторонні економічні відносини та стан боротьби з корупцією в
Румунії.

Віктор Понта вкотре втримався в кріслі прем’єр-міністра

Прем’єр-міністр,
соціал-демократ Віктор Понта у вівторок вчетверте пройшов випробування вотуму
недовіри. Як і очікувалося, опозиція не зуміла зібрати 275 голосів, необхідних
для відставки уряду. За словами лібералів, ініціаторів резолюції про недовіру
уряду, звинувачення прокурорів Національної антикорупційної дирекції на адресу
Віктора Понти в корупції, підробці документів, співучасті в ухиленні від сплати
податків і відмиванні грошей – позбавляють його морального права виконувати
функцію прем’єр-міністра. На думку лібералів, Віктор Понта не може гідно
представляти Румунію, а передача до суду порушеної проти нього кримінальної
справи завдає сильного удару по міжнародному іміджу Румунії. Прем’єр-міністр
неодноразово відхилив звинувачення прокурорів і відмовляється прислухатися до
заклику президента Клауса Йоханніса та лібералів піти у відставку. Цього разу,
в парламенті, Віктор Понта заявив, що він не вважає цю ініціативу вотумом
недовіри, оскільки в ній немає ніяких дорікань за роботу уряду.

Бухарест хоче
нової угоди з МВФ

«Румунія в цьому році офіційно звернеться до Міжнародного Валютного Фонду з
проханням ухвалити укладення нової кредитної угоди,» – сказав на цьому тижні
міністр фінансів Єуджен Теодорович. Він додав, що на цей раз переговори будуть
зосереджені на реалізації структурних реформ, а не на бюджетному дефіциті. На
його думку, це необхідно для захисту Румунії від потрясінь на міжнародному
фінансовому ринку та для для отримання дешевших позик на світових ринках.
Нагадаємо, що тиждень тому завершився термін дії останньої угоди типу
попереджувальний stand-by на суму два
мільярди євро, яку Румунія та МВФ уклали в 2013 році і яка з середини минулого
року була заблокована через суперечку між румунськими чиновниками й експертами
МВФ довкола плану Бухареста щодо податкових послаблень.

Влада збільшила зарплату в системі охорони здоров’я

Заробітна плата працівників системи охорони здоров’я з 1 жовтня збільшилася
на 25%. Підвищення окладів стосується майже 200.000 осіб. Уряд пояснив влітку,
коли він схвалив відповідне рішення, що цим самим хоче зупинити відтік лікарів
за кордон. В даний час, за даними Національного інституту статистики,середня зарплата у сфері охорони здоров’я складає 1500 леїв (близько 340
євро).

Скандал з Volkswagen в Румунії

Дилери Volkswagen, Audi, Skoda та Seat в Румунії не можуть
продавати дизельні автомобілі, які вони мають в наявності. Відповідне рішення
румунська влада прийняла до прояснення ситуації автомобілів, на яких може бути
встановлений спеціальний пристрій, що занижує реальні показники викидів.
Скандал з підтасовуванням німецьким автовиробником результатів екологічних
тестів на вміст шкідливих речовин у вихлопних газах стосується приблизно 11 млн
автомобілів, оснащених дизельним двигуном. Минулого тижня компетентний орган
Румунії зажадав від представництва Volkswagen список транспортних
засобів, на яких був встановлений суперечливий пристрій. Міністр навколишнього
середовища, водних і лісових ресурсів Грацієла Гаврілеску, сказала, що
румунська держава подасть в суд виробника чи офіційного представника Volkswagen
в Румунії для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невідповідного обчислення
екологічного податку.

«Румунія і Туреччина мають спільні цілі та інтереси», – заявив у середу в Бухаресті президент Клаус Йоханніс після зустрічі зі своїм турецьким колегою Реджепом Тайїпом Ердоганом. Основними темами переговорів були регіональна безпека та двостороннє економічне співробітництво. Президент Клаус Йоханніс відзначив особливу роль Туреччини в створенні командного центру НАТО в Румунії.

Глава румунської держави заявив, що торгово-економічне співробітництво є важливим чинником всебічного розвитку відносин між Румунією і Туреччиною. Він нагадав, що Туреччина є найбільшим торговим партнером Румунії за межами ЄС і підтвердив підтримку Бухареста щодо приєднання Анкари до європейського товариства. Клаус Йоханніс: «Нас повязує членство в НАТО, співпраця в багатьох областях, особливо в економічній сфері, але й той факт, що Румунія підтримує Туреччину в процесі приєднання до ЄС.»

І президент Туреччини торкнувся поглиблення двосторонніх відносин та відмінної співпраці Румунії й Туреччини у Північноатлантичному альянсі. Ердоган заявив, що Туреччина є прихильником миру в Чорноморському регіоні, в Середземноморї, на Балканах і на Кавказі. Він висловив стурбованість Анкари наявністю «вогненного кільця», зокрема конфліктів в Іраку, Сирії, Україні і ситуацією в Криму, а деякі з цих конфліктів цікавлять і Румунію.

З іншого боку, турецький лідер заявив, що він зацікавлений в тому, щоб румунські й турецькі бізнесмени разом йшли на ринки третіх країн, аби стати сильнішими і відзначив нові інвестиційні можливості на румунському ринку. Реджеп Тайїп Ердоган: «Як ви знаєте, ми досягли високого рівня співпраці в рамках Стратегічного партнерства з Румунією і вважаю, що торговельні відносини можуть розвиватися ще більше. Є компанії, які хочуть здійснити нові інвестиції в Румунії.»

Хоча президент Туреччини був змушений скоротити візит до Бухареста у звязку з низкою інцидентів у Стамбулі, він таки взяв участь, разом з премєр-міністром Віктором Понтою, у румуно-турецькому бізнес-форумі. Ердоган закликав до розвитку двосторонніх економічних відносин і нагадав, що разом з румунським премєр-міністром поставив перед собою мету – збільшити обсяг двосторонньої торгівлі з $ 6,3 млрд до $ 10 млрд.

У свою чергу, глава румунського уряду сказав, що Румунія і Туреччина будуть зміцнювати партнерські відносини шляхом впровадження спільних проектів в сфері енергетики, інфраструктури та сільського господарства. Віктор Понта підкреслив, що він прагне, щоб Румунія домоглася такого ж прогресу як Туреччина в розвитку економіки і, особливо, в галузі інфраструктури.

Президент Румунії Клаус Йоханніс, який перебуває з офіційним візитом у Польщі, заявив на спільній прес-конференції зі своїм польським колегою, що “значна частина розмови з президентом Польщі Броніславом Коморовським була присвячена обговоренню тривожних подій на східному сусідстві.

“Я ще раз підтвердив підтримку Румунії суверенітету, незалежності і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – зазначив глава румунської держави, додавши, що він найрішучішим чином засуджує “серйозне погіршення безпекової ситуації у південно-східній частині України”. Він також висловив сподівання на імплементацію домовленостей, схвалених і підписаних 12 лютого у Мінську.

Президент Клаус Йоханніс повідомив, що в ході офіційних переговорів підтвердив “повну готовність Румунії внести свій вклад, разом з Польщею та іншими партнерами по ЄС, у просування процесу реформ в Україні”.

Ненаситний територіальний апетит Росії й агресивність, з якою Кремль переслідує свої експансіоністські цілі, неминуче мають вплив на оборонну політику Румунії. “Торік, унаслідок кризи в Україні, значний вплив на діяльність міністерства оборони мали зміна безпеки в розширеному Чорноморському регіоні та збільшення нестабільності на південно-східному фланзі НАТО, – заявив міністр оборони Мірча Душа на засіданні Міністерства оборони Румунії з підбиття підсумків 2014 року.

Програма заходів із підготовки військовослужбовців була розширена на 25% порівняно з попереднім роком, а навчань, проведених на двосторонньому і багатосторонньому рівнях в рамках НАТО – на 133%. У 2014 році Збройні сили Румунії, разом з американськими партнерами, взяли участь у найскладніших навчаннях за останні п’ять років. Після тривалої перерви, знову були проведені навчання зі стрільби на полігоні зі справжньої бойової зброї, з використанням авіації, засобів ураження протиповітряної оборони і протитанкових ракет.

У загальній складності, близько 1200 румунських військовослужбовців взяли участь в різних операціях і місіях за кордоном. 2014 рік, за словами міністра, можна вважати роком відновлення румунсько-французького стратегічного партнерства і зміцнення особливих відносин з Німеччиною, шляхом проведення постійних зустрічей. Як складова архітектури безпеки вільного світу, Румунія підтвердила свою готовність прийняти на своїй території два командних пункти Північноатлантичного альянсу, які запрацюють в найближчі роки.

Уперше на засіданні Міністерства оборони Румунії з підбиття підсумків діяльності був присутній новий президент Клаус Йоханніс, який наголосив на необхідності дотримання Румунією всіх взятих на себе зобов’язань в цій області, особливо в нинішніх умовах безпеки. “У короткостроковій перспективі ми повинні виконати всі спільні цілі, поставлені перед собою на останньому саміті НАТО, зокрема щодо створення двох нових командних центрів, і завершити, відповідно до графіка, узгодженого з нашим стратегічним партнером США, введення в дію бази Девеселу (де розміщенні елементи системи протиракетної оборони – Ред.). Невостаннє, я хочу підкреслити, що ми повинні зіграти більш активну роль у розробці загальної політики безпеки й оборони Європейського Союзу, з огляду на те, що незабаром почнеться процес перегляду Європейської стратегії безпеки.

Президент Румунії – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Румунії Клаус Йоханніс оголосив, водночас, що представить у Парламенті нову Стратегію національної оборони. У документі буде враховано нинішню міжнародну обстановку і представлено основні напрями політики національної безпеки. У січні, теж з ініціативи президента, була укладена політична угода з парламентськими партіями про збільшення до 2017 року витрат на оборону до мінімального рівня в 2% ВВП.

Безпека в регіоні та спроможність Румунії справитися з викликами були основні аспекти проаналізовані у вівторок на засіданні Верховної ради оборони країни, перше засідання під головування Президента Клауса Йоханніса. Члени Верховної ради оборони країни проаналізували зокрема конфлікт в сусідній Україні та його наслідки в регіоні а також відновили взяті на себе Румунією зобов’язання в рамках стратегічних партнерств.

З іншого боку, був оцінений зареєстрований успіх державами Західних Балкан щодо європейського курсу та дійшлося висновку, що цей регіон повинен бути включений до загального бачення щодо Південно-Східної Європи, який би зміцнив стратегічну роль Румунії в зоні. Теж на засіданні Верховної ради оборони країни було встановлено, що рішення про збільшення оборонного бюджету на 2% від ВВП до 2017 року забезпечить відновлення мажорних програм з оснащення армії та надасть можливість розвитку оборонної промисловості.

Засідання Верховної ради оборони країни відбулося в той час, коли у Бухаресті перебував з візитом директор Федерального бюро розслідувань Джеймс Комі. Боротьба з корупцією та кібербезпека є основними пріоритетами співробітництва між Румунською службою інформації та Федеральним бюро розслідувань. В рамках партнерства між двома установами в останні роки відбулися обміни щодо підготовки фахівців та проведення спільних операцій.

Новий директор Румунської служби інформації Едуард Хелльвіг пояснив, що в контексті кризи в регіоні, зміцнення верховенства закону та боротьба проти заходів, які послаблюють державу з середини, як наприклад корупція, є дуже важливими. Едуард Хелльвіг: ”Кіберсередовище є все більш важливим з точки зору безпеки, чи йде мова про кіберзлочинності в Інтернеті або про кібертероризм та кібершпигунство. Для того щоб впоратися з досягненнями комунікаційних технологій, ми повинні забезпечити необхідні людські й технічні ресурси, і не востаннє, законні ресурси, щоб ми могли виконати нашу місію.“

Боротьбу з загрозами вже не можна вести лише на території однієї країни, її треба поширювати за кордонами, заявив директор Федерального бюро розслідувань: ”Ми працюємо спільно з колегами з Румунії, щоб предстали перед судом кіберзлочинці, які обікрали тисяч людей в усьому світі. Ми співробітничаємо і у проведенні контррозвідувальних заходів та маємо постійний обмін корисними інформаціями у сфері антитерористичної боротьби, у боротьбі проти корупції та проти транснаціональної організованої злочинності.”

З 2013 року, Федеральне бюро розслідувань надає можливість румунським офіцерам підготуватися для проведення переговорів у кризових ситуаціях, для забезпечення громадського порядку, для розрядження саморобних вибухових пристроїв, а також для запобігання незаконного перевезення ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

Рік тому, 22 лютого, коли колишній проросійський президент Віктор Янукович злякався і втік з країни, українці святкували те, що вони сподівалися стане остаточною зміною подальшої долі української держави. Незадоволені діями Януковича, який не виправдав надій українців і відмовився підписувати угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі з ЄС, українці вдавалися до крайньої форми протесту — вишли на вулиці.

Майже 100 людей загинули в кривавих сутичках між протестувальниками та вірними Януковичу силами правопорядку. Протестні акції, передусім, проти корупції та свавілля режиму, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України, переросли в національний рух, відомий сьогодні як Євромайдан. Через рік від тих трагічних подій, на тлі анексії Росією Кримського півострова та штучного розпалювання та підтримування конфлікту на Донбасі, українці знайшли у собі силу вшанувати память загиблих на Майдані.

Таким чином тисячі людей взяли участь у неділю у Марші гідності, на чолі з президентом Петром Порошенком та низки європейських лідерів, серед яких президент Німеччини Йоахім Гаук та голова Європейської Ради Дональд Туск. З цієї нагоди Румунія, яка має понад 600-кілометровий спільний кордон з Україною, знову висловила сподівання, що сусідня країна стане стабільною і суверенною, а всі інші держави поважатимуть її територіальну цілісність.

Президент Клаус Йоханніс, який направив до Києва свого радника з національної безпеки Джордже Скутару, зазначив, що рік тому український народ мобілізувався для боротьби з корумпованим і авторитарним режимом, який спробував вкрасти європейську долю українців. Я побачив, – каже глава румунської держави, – як нація відроджується, як її прагнення не можуть бути розтоптані під гусеницями танків.”

Герої Євромайдану багато в чому нагадують героїв антикомуністичного повстання грудня 1989 року в Тімішоарі та Бухаресті, зазначив глава румунської держави, згадуючи вищу жертву, яку багато румунів були готові принести, аби тільки їх діти вже ніколи не жили комунізмі.

Президент Йоханніс додав, що Бухарест дедалі сподівається на дипломатичне вирішення конфлікту на сході України, який вже забрав життя вже кількох тисяч осіб. Ситуацію на сході України та інші питання, Клаус Йоханніс і його український колега Петро Порошенко обговорять 17 березня в Києві під час офіційного візиту президента Румунії в українську столицю.

“Сьогодні виповнюється один рік від революції Гідності, коли український народ мобілізувався і вийшов на вулиці для боротьби з корумпованим і авторитарним режимом, який спробував вкрасти європейську долю українців”, – написав глава румунської держави на своїй сторінці в мережі Фейсбук.

“Моя думка лине до всіх тих, хто віддав своє життя за свободу в ті бурхливі дні. Я побачив як нація відроджується, як її прагнення не можуть бути розтоптані під гусеницями танків”, – зазначив глава Румунської держави, порівнявши героїв Євромайдану з героями антикомуністичнного повстання 1989 року в Тімішоарі та Бухаресті.

Клаус Йоханніс каже, що “на жаль випробування, які змушений пройти український народ ще далекі від завершення. “Торік Росія окупувала Крим, а на сході України вона бере участь у дестабілізації країни,” – зазначає румунський президент, висловлюючи сподівання, що мінські домовленості будуть дотримані і приведуть до припинення збройної конфронтації, яка вже призвела до втрати тисяч життів, а кількість вимушених переселенців наблизилась до одного мільйона осіб.

Президент Румунії виступив за дипломатичне вирішення конфлікту, з тим, щоб Україна стала стабільною, демократичною і суверенною, державою, а її територіальну цілісність повинні поважати всі.

Глава румунської держави не зміг взяти участь у Марші гідності, що пройшов й неділю в Києві, але Румунію на ньому представив президентський радник з національної безпеки Джордже Скутару.

На своїй станиці у Фейсбуці Клаус Йоханніс повідомив, що 17 березня здійснить офіційний візит до України на запрошення свого українського візаві Петра Порошенка.

Нагадаємо, що президенти двох країн зустрілися 12 лютого в Брюсселі, у кулуарах засідання Європейської Ради, обговоривши широкий спектр питань двосторонніх відносин.

Трохи незвичайна ситуація, особливо в умовах невизначеності в регіональному контексті, спостерігалася останнім часом в Румунії. Дві основні спецслужби: Румунська служба інформації та Служба зовнішньої розвідки, залишилися без постійного керівництва.

Нарешті для першої з них, здається, знайшовся новий директор, після того як президент Клаус Йоханніс у четвер запропоновував на цю посаду кандидатуру Едуарда Хелльвіга. Чинний депутат Європейського парламенту, без суперечливих фактів біографії та видатний представник нової хвилі молодих політиків, які зуміли подолати барєр анонімності, Едуард Хелльвіг, на перший погляд, є найбільш підходящим на посаду керівника Румунської служби інформації.

Президент Клаус Йоханніс пояснив свій вибір наступним чином: “Коли я думав над, тим, яку людину висунути на пост керівника Румунської служби інформації, я розглянув кандидатури найкраще підготовлених до такої позиці осіб, які добре знають політичних акторів і мають достатньо знань про діяльність у цій області.”

Ця кандидатура є інтригуючою, і, в рівній мірі, підтверджує напрям встановлений колишнім президентом Траяном Бесеску. Інтригуючою, тому що Хелльвіг є віце-президентом опозиційної Націонал-ліберальної партії і вважається людиною з близького оточення Йоханніса, який з посади лідера лібералів переміг на президентських виборах у листопаді минулого року. Отже, особисті стосунки, на думку деяких аналітиків, стали вирішальним, можливо надто вирішальним фактором при прийнятті рішення главою держави.

З іншого боку, президент Йоханніс пішов шляхом, второваним його попередником Траяном Бесеску, який започаткував моду призначення керівників секретних служб з лав опозиції. Тим не менш, якщо закрити очі на основні критерії відбору кандидата і, якщо його кандидатура пройде через парламент, перед Едуардом Хелльвігом стоятимуть складні завдання.

Він очолить цю секретну службу на тлі гучного скандалу довкола тимчасово виконуючого обовязки керівника РСІ Флоріана Колді, якого колишній міністр регіонального розвитку і туризму Елена Удря, котра проходить в кількох справах корупції, звинуватила в зловживанні службовим становищем, в тому числі щоб знищити її політичну карєру. Однак ці обвинувачення не набули форму кримінального провадження, оскільки прокурори Національної дирекції по боротьбі з корупцією не знайшли ознак злочинів. До аналогічного висновку прийшли й члени парламентського комітету з контролю діяльності РСІ, які заслухали Флоріана Колдю.

Хоча користується довірою в публічному просторі Румунії, і разом зі Службою зовнішньої розвідки є надійним партнером подібних західних структур, Румунська служба інформації працює в своєрідній напівтемряві. Невідповідний контроль парламенту, який має право тільки перевіряти діяльність служби, та відчуття неповного позбуття спадщини Секурітатя (секретної служби колишнього комуністичного режиму) кидають тінь сумніву на діяльність цієї структури. Тому спостерігачі вважають, що глибока і безкомпромісна реформа Румунської служби інформації стане найбільшим викликом для Едуарда Хелльвіга, якщо стане її керівником.

Анексія Москвою Криму, а також надання фінансової, політичної та військово-технічної допомоги проросійським сепаратистам були рішучо засуджені всіма офіційними особами з Бухареста. Комітети по спеціальності, пленум Парламенту, нинішній Президент Клаус Йоханніс, колишній глава держави Траян Бесеску, премєр-міністр Віктор Понта, колишні глави румунської дипломатії Тітус Корлецян і Теодор Мелешкану, як і нинішній міністр МЗС Богдан Ауреску одноголосно кваліфікували дії Росії як агресію та висловилися на користь дотримання суверенітету і територіальної цілісності України.

У якості члена ЄС та НАТО, як стратегічний партнер США, Румунія без вагання приєдналася до введених Брюсселем і Вашингтоном економічних та політичних санкцій проти Москви. Українці, які постраждали під час кривавих репресій, ініційованих проросійським екс-президентом Віктором Януковичим, були госпіталізовані в кращих бухарестських лікарнях.

В рамках Північноатлантичного альянсу, Румунія зобов’язалася очолити процес забезпечення кібероборони сусідньої України. Постійна турбота румунів відносно кризи в Україні має дві головні причини. З одного боку, Україна є найбільшим територіальним та демографічним сусідом Румунії, з яким має спільний кордон, загальною протяжністю понад 600 кілометрів. З іншого боку, в Україні проживають майже 500.000 етнічних румунів, зокрема вздовж спільного кордону.

Анексовані в 1940 році Сталіним, після ультиматуму, східні румунські територій – Північна Буковина та Південна Бессарабія, Герцаївський район, острів Зміїний, в 1991 році увійшли до складу України. Бухарест, який завжди висловлювався за дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, бажає гарантування прав румунської громади відповідно до європейських стандартів.

У ході зустрічі з Послом України в Бухаресті Теофілом Бауером міністр закордонних справ Богдан Ауреску сказав, що румунська сторона сподівається, що виконання передбачених законом положень про часткову мобілізацію в Україні не мають вибірковий характер і здійснюється справедливо, прозоро та передбачувано, з уникненням будь-якого дискримінаційного підходу за національною ознакою. Ця заява була зроблена після інформації згідно яким, щоб припинити втечу від мобілізації, українська влада вирішила ввести обмеження вільного пересування військовозобов’язаних через кордон. Бухарест уважно стежить за ходом цього процесу і, через Генеральні консульства у Чернівцях та Одесі та через Посольство Румунії в Києві, знаходиться в постійному контакті з представниками етнічних румунів та українських органів місцевої влади й військкоматів, – додав Богдан Ауреску.

Закон про кібербезпеку Румунії є неконституційним

Конституційний суд Румунії постановив, що Закон про кібербезпеку є неконституційним. Це третій нормативно-правовий акт так званого «пакету Big Brother», який порушує положення основного закону. Конституційний суд виявив, що закон порушує ряд положень, серед яких вільний доступ до правосуддя та право на справедливий судовий розгляд, право на недоторканність приватного та сімейного життя та право на таємницю листування. Голова Конституційного суду Аугустін Зегрян піддав критиці натиск на адресу Суду і закликав до того, щоб рішення Конституційного Суду не піддавалися критиці з боку політиків чи державних установ.

Президент Румунії Клаус Йоханніс не знаходився у стані несумісності, коли займав посаду мера міста Сібіу

Верховний суд відхилив апеляцію Національного агентства доброчесності і постановив, що чинний Президент Румунії Клаус Йоханніс не знаходився у стані несумісності, коли займав посаду мера міста Сібіу. У квітні 2013 року НАД оголосила Клауса Йоханніса несумісним із займаною ним посадою. За данними Агентства, Йоханніс займав одночасно посаду мера і представника муніципалітету в Загальних зборах акціонерів К.Т. Водопостачання, каналізація та ринки. Місцевий суд задовольнив апеляцію Клауса Йоханніса, однак НАД оскаржило її у Верховному суді. Рішення Верховного суду є остаточним і не підлягає оскарженню.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску взяв участь, у Брюсселі, у засіданні Ради закордонних справ

Глава зовнішньополітичного відомства Румунії Богдан Ауреску взяв участь, у Брюсселі, в засіданні Ради закордонних справ, головною темою якого була терористична загроза в Європі після нещодавніх тератів у Парижі. На думку міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску, з причинами тероризму на європейському рівні можна боротися шляхом вирішення проблем інтеграції мусульманської громади. Богдан Ауреску: “Необхідно розглядати альтернативні програми та ініціативи, які мали би на меті саме ці проблеми, повязані з економічною, соціальною, культурною інтеграцією громад, які є вразливими до радикалізації та вербування до терористичних ініціатив”. З іншого боку, міністр Румунії підкреслив необхідність стратегічного підходу до відносин ЄС з Росією, виступаючи за збереження режиму санкцій проти Москви. Ауреску говорив і про наслідки дій Росії в Україні на ситуацію безпеки в регіоні та про важливість тісної координації з НАТО і США в цьому контексті.

Суддю Конституційного суду звинувачено в корупції

Уперше в Румунії, суддя Конституційного суду Тоні Гребле притягнутий до кримінальної відповідальності за торгівлю впливом, створення організованої злочинної групи та виконання фінансових операцій, несумісних із займаною ним посадою, з метою отримання грошей або неналежних вигод. У справі переслідуються інші семеро людей, у тому числі депутати СДП (правляча партія) Юліан Янку і Лучіан Шова. З іншого боку, Верховний суд задовольнив позов Національної антикорупційної дирекції (НАД) про тимчасове взяття під варту на строк до 30 днів колишнього міністра внутрішніх справ, ліберала Крістіана Давіда, обвинуваченого в хабарництві. Він підозрюється в тому, що в 2007 і 2008 рр. отримав 500 тисяч євро у вигляді хабара. У іншій справі, колишній депутат соціал-демократ Віорел Хребенчук, його син, Андрій Хребенчук, колишній депутат правлячої СДП Іоан Адам, колишній міністр юстиції Тудор Кіуаріу та інші 13 осіб були притягнуті до кримінальної відповідальності антикорупційними прокурорами у справі про незаконну реституцію 43 тисяч гектарів лісу. Прокурори стверджують, що збитки завдані державі у цій справі перевищують 300 млн. євро.

Криза кредитів у швейцарських франках і закон про особисту неплатоспроможність в Румунії

Уряд, Парламент, Національний банк, комерційні банки та румуни, які взяли кредити у швейцарських франках, шукають шляхи вирішення кризи, викликаної подорожчанням швейцарської валюти. Понад 75.000 румунів, які запозичились у цій іноземній валюті дізналися, що ставки по кредитам виросли на 20% від минулого тижня. Підвищення курсу швейцарського франка продовжилося і на цьому тижні, і в четвер, він вперше перевищив європейську валюту. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що для запобігання таких криз потрібне краще поїнформування потенційних клієнтів з боку банків, чіткі законодавчі умови для конвертації кредитів у національну валюту або в євро і заходів, щоб банки взяли на себе частину можливих витрат. Щоб прийти на допомогу боржникам, Парламент хоче прийняти проект закону про неплатоспроможність фізичних осіб. Комітет з питань бюджету та фінансів Палати депутатів розглянув можливість поширення і на позичальників у швейцарських франках положень ухваленого минулого року термінового урядового розпорядження, яке передбачає податкові вирахування для реструктуризації кредитів осіб з доходами нижче 450 євро.

“Je suis Charlie” (“Я Шарлі”) … “Nous sommes, tous, Charlie” (“Ми всі Шарлі”) … ці синтагми стали лейтмотивом останніх днів, позначених сильними емоціями і гнівом щодо холоднокровного вбивства людей, які перетворили сатиричну журналістику на пристрасть і професію. Румунія — франкомовна країна — приєдналася, ще з перших моментів після нападу на редакцію сатиричного тижневика “Charlie Hebdo”, приєдналася до решти країн світу, що засуджують тероризм та всі акти насильства проти свободи слова.

У четвер, президент Клаус Йоханніс, премєр-міністр Віктор Понта та інші представники румунських органів державної влади розписалися в книзі співчуттів, відкритій французькими чиновниками в Бухаресті. Прем’єр-міністр Віктор Понта: “Хочу передати, перш за все, солідарність румунського уряду, румунів, із сімями тих, хто втратив рідних і близьких. Я хочу, також, висловити своє обурення щодо поступів та злочинних дій, які ніяк не можна виправдати. Хочу запевнити в тому що, Румунія, поряд з Францією та демократичними і цивілізованими країнами світу боротиметься за те, щоб у майбутньому можна було запобігти проявах нетерпимості, тероризму і таких нелюдських актів”.

Щоб розписатися у Книзі співчуттів, але й покласти квіти та свічки біля Посольства Франції в Бухаресті прийшли і пересічні румуни, які висловили солідарність із сім’ями загиблих в результаті теракту в Парижі. Співчуття проявляється масово і на соціальній мережі Facebook. В тому числі президент Йоханніс замість основної світлини на своїй сторінці в мережі Facebook завантажив чорний квадрат із написом “Je suis Charlie” (“Я Шарлі”).

У місті Клуж-Напока, на заході Румунії, де є найбільша французька академічна громада в Центральній і Східній Європі, в четвер увечері пройшов марш у память жертвам нападу в Парижі, в якому взяли участь, окрім французьких студентів, і румунські журналісти та представники румунської громадськості. Не можна забути ані про тих близько 70.000 мусульман з Румунії, 98% з яких проживають на південному сході країни і мирно практикують свою релігію протягом більше 500 років. Від їх імені, муфтій Юсуф Муурат відправив лист із співчуттями Посольству Франції в Бухаресті.

“Всі трагічні події, що відбуваються з неуявною жорстокістю не мають нічого спільного з ісламом, і тих, хто вчиняє їх, не можна вважати братами-мусульманами», – йдеться в листі. “Не забудьмо, що одна з жертв терористів з Парижа – поліцейський – був мусульманином. Тому, для деяких, посланням цих днів є “Je suis Charlie et Ahmed” (Я Шарлі та Ахмед). Це їх спосіб сказати чітке ні! будь-якому амальгаму між ісламськими радикалами і мусульманами.”