Tag: Клаус Йоханніс

Румунія є найбільш проамериканської
країною в Європейському Союзі і віддана як ЄС, так і стратегічному партнерству
з США, що є гарантією у відносинах зі Сполученими Штатами, – сказав президент
Клаус Йоханніс, який перебуває з шестиденним візитом у Вашингтоні.

Глава румунської держави у середу відвідав
Фонд «Спадщина», де взяв участь у дебатах з нагоди 20-річниці укладення
Стратегічного партнерства між США та Румунією. Він зазначив, що НАТО та
відносини з Америкою є основними інструментами забезпечення безпеки в Європі.
Президент також відзначив безпекову та оборонну складові стратегічного
партнерства Румунія-США, який сягнув рівня досконалості і має хороші
перспективи розвитку, а також спільні зобов’язання щодо трансатлантичної
безпеки і НАТО. Клаус Йоханніс нагадав, що Румунія, як член альянсу виділила 2%
ВВП на оборону.

У свою чергу, президент Фонду «Спадщина»
Едвін Феулнер, модератор дебатів, нагадав про спільні цінності, які Фонд
поділяє з румунською державою: «захист прав людини, важливість економічної
свободи, верховенство закону і важливість свободи слова». Він підкреслив, що
економічні і безпекові відносини між Румунією і США знаходяться на
безпрецедентно високому рівні за всю свою попередню історію.

У той же день, під час зустрічі в Посольстві Румунії у Вашингтоні з місцевими
румунами президент Йоханніс сказав, що Стратегічне партнерство Румунія – США
стане важливою темою зустрічі, яку він матиме у п’ятницю з президентом
Дональдом Трампом. «Я дуже сподіваюся мати хороший
перший контакт з президентом Трампом. Хочу переконати його, що разом ми можемо
зробити наше партнерство сильнішим і глибшим. Звичайно, ми обговоримо і питання
безпеки на східному фланзі, а також економічні питання. Нам все ще потрібні
американські інвестори та інші речі, які, звичайно, включені до мого порядку
денному і до порядку денного президента Трампа.»

Президент Румунії сказав, що зустріч у
Білому домі є важливою не тільки на політичному рівні, а й для румунського
народу та для економічних відносин. Клаус
Йоханніс високо оцінив те, що румуни в США успішно інтегрувалися в
американське суспільство, завдяки наполегливій праці, таланту і чесності, роблячи
значний внесок в економіку США і зміцнення румунсько-американського партнерства. Глава держави наголосив на
важливості використання румунської мови як основного символу національної
ідентичності, вітаючи наявність у США понад 100 недільних шкіл, в тому числі з
румунською мовою викладання.

Румунія на саміті НАТО

Румунія досягла своїх цілей на
саміті НАТО, – сказав у четвер президент Клаус Йоханніс, після завершення
саміту в Брюсселі. «Я переконаний, що ця зустріч сприяла забезпеченню
потужної оборони Румунії та видимої ролі нашої країни в забезпеченні безпеки в
нашому регіоні та євроатлантичному просторі.» Румунія, – сказав Клаус
Йоханніс, – прагне сильного, об’єднаного і згуртованого Альянсу, зміцнення
трансатлантичних відносин і збалансованого зміцнення східного флангу: «Я з
великою радістю констатував, що ця ідея була перейнята загалом і вже ведеться
робота над концепцією, яка приведе до збалансованого підходу до східного
флангу. Дуже важливим для нас, звичайно, є те, що Чорне море і, зокрема, Чорноморський
регіон залишається в центрі уваги і, звичайно ж, якщо ми говоримо про східний
фланг, то очевидно ми мусимо говорити і про Росію. А тут все дуже ясно: ми
хочемо мати єдиний підхід, не проти Росії, не за Росію, а єдиний підхід,
коли мова йде про Росію.» На саміті НАТО в Брюсселі Клаус Йоханніс також зазначив, що союзники
високо оцінили виділення Румунією 2% ВВП на оборону. Вони погодилися з тим, що
НАТО має бути більш активною в боротьбі з тероризмом і приєднатися до коаліції
проти «Ісламської держави», але не братиме безпосередню участь в бойових діях.
З іншого боку Президент Румунії привітав завершення процесу вступу Чорногорії в
НАТО. У кулуарах саміту глава румунської держави обговорив з його польським
колегою Анджеєм Дудою різні аспекти проведення в Бухаресті нової регіональної
зустрічі на найвищому рівні в рамках підготовки до саміту альянсу в 2018 році.
І з огляду на те, що зустріч у четвер в Брюсселі, була першою на високому рівні
і в ній взяли участь новий президент США Дональд Трамп і новий президент
Франції Еммануель Макрон, Клаус Йоханніс тепло привітав їх і запевнив у повній
підтримці Румунії, яка має потужні стратегічні партнерства з обома країнами.

Єврокомісія та МВФ про
економіку Румунії

Європейська комісія попередила на цьому тижні, що в 2016
році Румунія значно відхилилася від середньострокової бюджетної мети, а цього
року знову спостерігається ризик відхилень від максимально допустимих рівнів.
Єврокомісія прогнозує, що дефіцит бюджету Румунії становитиме 3,5% ВВП у 2017
році та 3,7% наступного року, вище допустимих в європейському співтоваристві 3%.
Брюссель стурбований, зокрема, що впровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і
коефіцієнтів з оплати праці працівників державного сектору, яка зараз
розглядається в парламенті, може привести до значного збільшення витрат далеко
за межі того, що може собі дозволити чинний коаліційний уряд. У зв’язку з цим Єврокомісія рекомендує
Румунії використовувати будь-який додатковий дохід для зменшення дефіциту і
вжити заходів для поліпшення збору податків і боротьби з незаконним
працевлаштуванням. Той же нормативно-правовий акт викликав
стурбованість і Міжнародного валютного фонду, який вбачає в ньому значні ризики
для бюджетного дефіциту, який за оцінками МВФ становитиме в 2017 році 3,7%.
Водночас МВФ прогнозує, що ВВП Румунії в цьому році зросте на 4,2%.

Парламент розглядає
Закон про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників

Соціал-демократична партія, основна політична сила
правлячої коаліції, стверджує, що румунам потрібні більші зарплати, з тим, щоб
вони не покидали країну, що означатиме більші бюджетні витрати. Ґрунтуючись на
цій ідеї, уряд направив на розгляд парламенту проект закону «Про оплату праці працівників
бюджетного сектору на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів», який у вівторок вже був прийнятий
верхньою палатою Сенатом. Наступного тижня від буде обговорений
спеціалізованими комітетами Палати депутатів. Законопроект передбачає поетапне
підвищення заробітної плати державних службовців до 2022 року. Закон підтримали
сенатори від Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів і демократів та
Демократичного союзу угорців Румунії, в той час як опозиційні
Націонал-ліберальна партія, Союз Рятуйте Румунію і Партія Народний рух
піддали його гострій критиці, зокрема
через непередбачені наслідки для бюджету і відсутність інформації про джерела фінансування збільшення заробітної
плати. До законопроекту було запропоновано понад 300 поправок, з яких було
прийнято трохи більше більше половини, в тому числі й від опозиції. З іншого боку,
теж у вівторок президент Клаус Йоханніс підписав закон, що збільшує заробітки
військовослужбовців, що принесе більші доходи понад 46 тис. людей.

Спеціальна комісія з розслідування президентських виборів
2009 року

Спеціальна парламентська комісія розслідує обставин, в
яких у 2009 році колишній президент Траян Бесеску був переобраний на другий
президентський термін, перемігши в другому турі кандидата від
Соціал-демократичної партії Мірчу Джоане. Відповідне рішення було прийняте в
результаті низки викриттів у ЗМІ від суперечливого журналіста Дана Андроніка. У
понеділок під час слухань в парламенті він сказав, що не має іншої інформації,
крім того, що вже було представлено в засобах масової інформації, а також не має даних
про те, що вибори були сфальсифіковані. Нещодавно він сказав, що увечері другого
туру президентських виборів, що пройшли вісім років, він зустрівся в
неформальному колі з тодішнім Генеральним прокурором, нині керівником
Національного антикорупційного управління Лаурою Кодруцою Кьовеші, колишнім керівником Румунської служби інформації
Джорджем Майором, який в даний час є Послом Румунії в США, а також з першими
заступником останнього Флоріаном Колдею, додавши, що ця зустріч викладала як
засідання кризового штабу. Усі перелічені особи, – сказав Андронік, – могли
бути звільнені у разі перемоги на виборах Мірчі Джоане. У вівторок як Джоане,
так і його тодішній голова передвиборної кампанії, колишній парламентарій
Віорел Хрбенчук, постали перед комісією.
Мірча Джоане сказав, що тоді спостерігалися навмисні зусилля, скоординовані на
найвищому рівні румунської держави, для впливу на результати виборів.
Спеціальна парламентська комісія планує заслухати низку відомих політиків і
дипломатів, які були причетні до президентських виборів 2009 року.

Візит делегації Мініфнфраструктури України до Бухареста

Держсекретар МЗС Румунії Александру Віктор Мікула у
середу прийняв делегацію Міністерства інфраструктури України на чолі із
заступником міністра з питань європейської інтеграції Віктором Довганем.
Зустріч відбулася на тлі участі української делегації в засіданні представників
національних секретарів Постійного Секретаріату ТРАСЕКА, що відбулося в
Бухаресті 23 травня 2017 року. Сторони обговорили підготовку до наступного
засідання Румунсько-української спільної комісії з питань економічного,
промислового, технічного та наукового співробітництва. Румунський дипломат привітав відновлення в цьому році, після п’ятирічної перерви, засідань цієї
комісії, стверджуючи, що це створює необхідні рамки для обговорення різних
аспектів співробітництва в різних сферах. Був підтверджений інтерес румунської
сторони щодо обговорення різних питань двосторонньої співпраці, включно й
аспектів режиму судноплавства на Дунаї з метою погодження спільних підходів.

Лідери ЄС, які наприкінці минулого тижня зібралися у Римі, щоб відзначити
60-у річницю з дня заснування організації, прийняли спільну заяву, в якій висловили свою прихильність сильнішій Європі, здатній справитися з численними викликами.

Це, на думку оглядачів, є закликом до єдності і солідарності з тим, щоб всі
громадяни ЄС якнайшвидше відчули позитивні зміни і відновили свою віру в
майбутнє європейського проекту. Таке зобов’язання було потрібне на тлі складної
ситуації, викликаної виходом Великої Британії з ЄС та в умовах нібито слабкої здатності установ і політичних лідерів Євросоюзу справитися з кризами, такими як міграція,
тероризм та різниці у розвитку.

Організатор ювілейного саміту, прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні назвав
заяву кроком вперед для Європейського Союзу та основою для майбутніх реформ. На
його думку у Римі були підтверджені спільні цінності і цілі, єдність держав-членів і важливість продовження посиленого співробітництва. 27 глав держав
і урядів були прийняті Папою Франциском, який сказав, що Європа переживає
вакуум цінностей і засудив антиіммігрантський популізм та екстремізм. Згаданий
раніше як можливий варіант подальшого розвитку, проти якого виступили особливо східні
країни ЄС, термін «Європа різних швидкостей» зник з тексту кінцевої декларації у
Римі.

У зв’язку з цим Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив: «Якби ми погодилися
з «Європою двох швидкостей», рано чи пізно друга швидкість була б на Сході, і
тоді знову б виникли найбільші побоювання східноєвропейців, побоювання
залишитися позаду. Ми не маємо права дозволити Євросоюзу опинитися в ситуації,
коли європейці, замість того, аби бути оптимістичними і впевненими в свій проект,
почали боятися європейського проекту.»

Пізніше на круглому столі в Академії Румунії в італійській столиці,
президент Йоханніс знову торкнувся висновків римського саміту. Він зазначив, що
ЄС повинен залишатися єдиним і сильним, а також має дозволити й іншим країнам приєднатися
до принципів цієї спільноти. Оптимістично, президент сказав, що європейський
проект може повернути довіру до себе, але тільки в цілому, а не по групах чи обмежених
або концентричних колах.

Глава держави озвучив прагнення Румунії, а саме:
створення сильного і згуртованого Євросоюзу. Клаус Йоханніс: «Я думаю, що нам
потрібно краще і більше спілкуватися про те, що означає для людей ЄС. Ми
повинні винести на перший план переваги, які часто ігноруються, тому що вони очевидні,
переваги нашої приналежності до європейської родини.»

Президент
Румунії оголосив, що після Римського саміту запросить румунських політиків на дискусію
про майбутнє Європи.

ПРОТЕСТИ – У Бухаресті в суботу, п’ятий день поспіль, десятки тисяч людей
продовжили протести проти поправки уряду Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів до кримінального законодавства, зокрема щодо певних корупційних злочинів. Минулої ночі сотні тисяч румунів в
країні та закордоном протестували проти положень нормативно-правового акту, який на їх думку звільняє від
кримінальної відповідальності провідних політичних діячів і посадових осіб у
центральних та місцевих органах влади. Лідер Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня
нарешті заговорив про можливість скасування
суперечливого нормативно-правового акту як спосіб заспокоєння ситуації в Румунії, з огляду на те, що прихильники СДП оголосили, що також вийдуть на вулиці, нібито
незадоволені тим, що протестувальники не дозволяють прем’єру Соріну Грінядяну
впроваджувати програму дій уряду. У свою чергу, співголова Альянсу
лібералів і демократів Келін
Попеску Терічану вважає, що скасування постанови дозволить почати серйозну дискусію зі всіма представниками румунського суспільства. Він пропонує зацікавленим
сторонам – політичним партіям, громадянському суспільству, бізнес-середовищу, сісти за стіл переговорів. Міністр закордонних
справ Румунії Теодор Мелешкану заявив, що на початку наступного тижня здійснить
робочий візит до Брюсселя де заплановане
обговорення з
представниками Європейської комісії ситуації в Румунії після прийняття термінового
розпорядження про
внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Тим часом
Президент Клаус Йоханніс звернувся до Конституційного суду з поданням про
конституційність термінового розпорядження уряду, стверджуючи, що цей
нормативно-правовий акт викликав правовий конфлікт конституційного характеру
між урядом з одного боку і судовою системою та парламентом, з іншого. Після
Вищої ради юстиції і глави держави, у п’ятницю й Уповноважений з прав людини
звернувся з аналогічним поданням до Конституційного суду, а Генеральна прокуратура
оскаржила це розпорядження в судовому порядку. Посольства Сполучених Штатів
Америки, Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Нідерландів, Великобританії та
Швеції висловили заклопотаність у зв’язку з ситуацією і попередили, що дії
уряду можуть серйозно вплинути на їх партнерські відносини з Румунією,
засновані на спільних цінностях, притаманних Європейському Союзу і НАТО. У
заяві нашому кореспонденту речник Державного департаменту США Марк Тонер
сказав, що якщо скасує відповідне рішення уряд може зберегти довіру
міжнародного співтовариства до Румунії, зберегти привабливість країни для
інвестицій і підтримати подальше економічне зростання.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Спеціалізовані комітети
Парламенту Румунії сьогодні продовжили розгляд Державного бюджету на 2017 рік.
Він має бути схвалений до неділі, а в понеділок прийнятий на об’єднаному
засіданні двох палат румунського парламенту. Від імені уряду міністр фінансів Віорел
Штефан дав запевнення, що проект дотримується всіх напрямів, визначених у
програмі дій кабінету міністрів. Зокрема йдеться про зниження ставки ПДВ від
20% до 19% та звільнення від сплати податку на доходи пенсій у розмірі до 2000
леїв (бл. 400 євро). У проекті держбюджету на поточний рік передбачається
зростання економіки на 5,2%, а дефіцит бюджету – на рівні 3% від ВВП, що
дозволить Бухаресту виконати зобов’язання, взяті Румунією перед НАТО щодо
виділення 2% від ВВП на оборону. Права опозиція вважає, однак, що оцінки
доходів, що лежать в основі бюджету завищені.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоханніс
був нагороджений медаллю Святого Георгія на заході, організованому Дрезденським
оперним театром «СЕМПЕР» «за послідовну прихильність європейському
проекту і його цінностям.» Згідно із заявою, опублікованою в суботу на
веб-сторінці Адміністрації Президента Румунії, глава держави заявив, що приймає
медаль «від імені всіх румунів і присвячує її румунсько-німецькій дружбі».
Клаус Йоханніс, який є етнічним німцем Румунії, сказав, що Європа повинна
показати всьому світу більшу рішучість і готовність до вирішення проблем, що
стоять перед нею, для захисту демократії і основ європейського проекту. Серед
особистостей, яким була присвоєна ця нагорода налічуються колишній президент
Німеччини Крістіан Вульф, колишній Комісар ЄС Гюнтер Оттінгер, колишній
президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і колишній прем’єр-міністр
Люксембургу і Президент ЄС Жан-Клод Юнкер.

МЕМОРІАЛ – На території Меморіалу жертвам
комунізму і антикомуністичного опору в місті Сігегу Мармацієй (північно-західна
Румунія) сьогодні відбулася ціла низка пам’ятних заходів до 64-річчя з дня
смерті видатного румунського політика Юліу Маніу. Було проведене спільне
богослужіння католицького і православного священиків, а особлива роль
колишнього прем’єр-міністра, лідера Національно-селянської партії в міжвоєнній
Румунії та члена Румунської академії в румунському суспільстві була відзначена
в численних доповідях і виступах. Активний борець за національну єдність,
промоутер демократичних принципів і противник нацизму та комунізму, Юліу Маніу
був заарештований в 1947 році маріонетковим режимом, встановленим радянськими
окупантами і помер в 1953 році у віці 80 років у Сігетській в’язниці, де були
ув’язнені більшість колишніх демократичних лідерів Румунії.

Нова доповідь ЄС щодо правосуддя в Румунії

Євросоюз не планує згортати так званий Механізм
співпраці та контролю в галузі правосуддя Румунії. В оприлюдненій Єврокомісією у
середу доповіді з питань судової реформи та боротьбаи з корупцією підкреслено
продовження позитивних тенденцій останніх років і відзначено незворотній
характер ряду вжитих заходів. Згідно з документом, протягом 10 років членства в
ЄС, незважаючи на періоди уповільнення реформ, Румунії вдалося домогтися значного
прогресу в сфері юстиції. Європейська комісія має, однак, і деякі рекомендації,
яких Бухарест має дотриматися, якщо хоче скасування цього механізму ЄС,
запровадженого в 2007 році. Йдеться зокрема про впровадження солідної і
незалежної процедури призначення старших прокурорів, внесення чітких положень
до кодексу поведінки парламентаріїв, який перебуває в стадії розробки, чітких
положень про взаємну повагу між установами із зазначенням того, що законодавці
повинні поважати незалежність судової системи. Ще одна рекомендація стосується
необхідності продовжити впровадження стратегії по боротьбі з корупцією.
Президент Клаус Йоханніс привітав той факт, що Брюссель визнає прогрес румунської
влади. Він згадав, водночас, і стурбованість Єврокомісії у зв’язку з двома суперечливими
законопроектами: про колективне помилування і про внесення змін до кримінального
законодавства, ініційованими нинішньою правлячою більшістю, що складається з
Соціал-демократичної партії й Альянсу лібералів та демократів.

Колективне помилування та референдум

Намір кабінету міністрів прийняти два
термінові розпорядження про колективне помилування і про внесення змін до
Кримінального і Крмінально-процесуального кодексів спонукали президента Клауса Йоханніса
ініціювати на цьому тижні проведення референдуму, на якому громадяни мають
висловитися щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення доброчесності
у державному секторі. Соціал-демократична партія, головна політична сила правлячої коалції, каже,
що рішення президента Клауса Йоханніса має політичний характер і, що в
дійсності глава держави намагається повернути підтримку виборців, втрачену після
поразки опозиції на парламентських виборах. Опозиційні Націонал-ліберальна
партія та Союз «Рятуйте Румунію» заявили, що підтримують ініціативу президента.
У неділю Клаус Йоханніс на кілька хвилин
долучився до багатотисячної акції протесту, організованої в Бухаресті та інших
містах Румунії проти ініціативи уряду помилувати певну категорію засуджених. Протестувальники
стверджують, що влада намагається помилувати корупціонерів або частково
декриміналізувати зловживання службовим становищем. Міністерство юстиції
стверджує, однак, що зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості в’язниць
і приведення ряду положень Кримінального кодексу у відповідність до рішень
Конституційного Суду. Помилування
не може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як
буде сформульоване запитання.

Візит президента К.Йоханніса до Страсбурга

Під час дводенного офіційного візиту до
Страсбурга президент Клаус Йоханніс обговорив тему проекту колективного
помилування з президентом Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Гвідо Раймондом.
Після зустрічі, президент заявив, що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або
небезпеки можливого штрафу у розмірі 80 мільйонів євро, накладеного цим судом
через становище в румунських пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ
буде опубліковане в першій половині цього року: у ньому буде вказано, що не
працює, які проблеми мають бути вирішені і термін, упродовж якого Румунія буде
зобов’язана знайти рішення, – сказав глава держави. Помилування, – сказав Клаус
Йоханніс, – є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою цілого пакету
заходів, який ми маємо розробити. З іншого боку, згідно з доповіддю ЄСПЛ, опублікованою на цьому тижні, Румунія
займає 3-е місце за кількістю програних в ЄСПЛ справ, після Росії та Туреччини,
а більшість із них стосуються умов утримання у в’язницях. Президент ЄСПЛ Гвідо
Раймонд сказав, що ці проблеми мають постійний характер і вимагають комплексного
підходу Румунії до їх вирішення.

Секретні служби та парламентський контроль

Румунська служба інформації (РСІ) працює
над Кодексом професійної етики працівників установи, який буде опублікований в
Офіційному віснику за кілька днів – оголосив директор секретної служби Едуард
Хелльвіг. Він пояснив, що цей документ чітко визначить всі випадки несумісності
роботи офіцера розвідки з іншими видами діяльності та внесе прояснення щодо їх стосунків
з політиками, держслужбовцями, бізнесменами тощо. Це оголошення було зроблене
після заслухання у середу керівництва Румунської служби інформації членами
парламентської комісії з питань контролю над РСІ. Глава Румунської служби
інформації заявив, що в ці дні спостерігаються безпрецедентні нападки на адресу
установи, яку він очолює, але запевнив, що ця служба не брала і не братиме
участі в політичних іграх. Ці заяви та уточнення були зроблені на тлі
скандалу довкола генерала Флоріана Колді, який протягом 12 років обіймав посаду
першого заступника голови РСІ. Колишній депутат Себастьян Гіце, який є
суб’єктом кримінального провадження та перебуває в розшуку, висунув серйозні
звинувачення на адресу Флоріана Колді. Хоча спеціальна слідча комісія за
результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади, а президент за поданням Едуарда Хелльвіга підписав
указ про його звільнення у запас.

Румунка на церемонії вручення Оскара

Ада Соломон стала на цьому тижні першим
румунським продюсером, який бере участь у боротьбі за здобуття премії «Оскар» в
категорії «Кращий фільм іноземною мовою», з кінострічкою «Тоні Ердманн»
німецької режисерки Марен Аде. Комедія, що була знята майже повністю в Румунії,
стала єдиною кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100 найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн»,
світова прем’єра якого відбулася минулого року в Каннах, був удостоєний премії
ФІПРЕССІ за кращий фільм в офіційному конкурсі.

У понеділок, через день після багатотисячних протестів проти проекту
колективного помилування і поправок до Кримінального кодексу, ініційованих урядом
правлячої коаліції, що складається з лівої Соціал-демократичної партії та
правоцентристського Альянсу лібералів та демократів, президент оголосив про
намір ініціювати проведення всенародного референдуму, на якому громадяни мають
висловитися щодо ряду делікатних аспектів в діяльності правосуддя.

Причиною
такого рішення глави держави є остання суперечлива ініціатива Соціал-демократичної
партії, незаперечного переможця на парламентських виборах в грудні, про яку соціал-демократи
нічого не згадали під час передвиборної кампанії.

Зміст проектів і порядок, в якому вони мали бути
схвалені, тобто терміновим розпорядженням, що набуває чинності одразу після його схвалення,
обурили громадськість. Гостро розкритикували їх і представники органів судової
влади – Генеральний прокурор, Національне антикорупційне управління, Національне
управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, Верховний суд
тощо. Багато хто стверджує, що цією ініціативою уряд намагається помилувати корупціонерів
або частково декриміналізувати зловживання службовим становищем.

Зі свого боку Міністерство юстиції стверджує,
що переповненість в’язниць і необхідність приведення ряду положень
Кримінального кодексу у відповідність до рішень Конституційного Суду, а також можливість
стягнення з Румунії штрафу у розмірі 80 мільйонів євро Європейським судом з
прав людини, змушують до вжиття
невідкладних заходів. У тому, що оглядачі назвали грою в шахи між президентом і
його противниками соціал-демократами, глава держави швидко зробив перший хід і
розпочав процедуру проведення референдуму. Тема стосується продовження боротьби
з корупцією і забезпечення доброчесності у державному секторі. Помилування не
може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як буде
сформульоване запитання.

З іншого боку у Страсбурзі президент Клаус Йоханніс
обговорив проекти про помилування та поправки до чинного кримінального
законодавства з президентом Європейського суду з прав людини. Після розмови він сказав,
що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або небезпеки можливого штрафу у розмірі 80
мільйонів євро, накладеного цим судом через становище в румунських
пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ буде опубліковане в першій
половині цього року.

Клаус Йоханніс: «У ньому буде вказано, що не працює, які проблеми
мають бути вирішені і надано досить щедрий період, упродовж якого Румунія буде
зобов’язана знайти рішення. Наступним кроком буде розробити в Румунії, напевно
під керівництвом Міністерства юстиції, пакет заходів щодо поліпшення ситуації у
в’язницях. Помилково в Румунії ширяться чутки, що від Бухареста вимагають
здійснити помилування. Помилування є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою
цілого пакету заходів, який ми маємо розробити.»

Ініціативу президента
Клауса Йоханніса рішуче підтримують опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз
«Рятуйте Румунію», але соціал-демократи вбачають в ній політичний підтекст. Лідер
Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня стверджує, що дії президента в
останній період мають виключно електоральний характер. Лівіу Драгня: «Це глибоко
помилкова кампанія, яка, врешті-решт, матиме негативні наслідки для президента Йоханніса.
Це, напевно, спроба реанімувати тих, хто проголосував за президента у 2014 році.
Дії глави держави можуть негативно вплинути на стабільність, які високо цінують
як за океаном, так і в Європі.»

Починаючи з
вівторка парламент має в розпорядженні 20 днів, щоб дати згоду на проведення
референдуму. Проте, незважаючи на відповідь законодавчого органу, президент має право видати
указ про скликання референдуму.

Помилування і протести

Проекти двох Термінових розпоряджень про помилування і про внесення змін до кримінального законодавства, ініційовані новим кабінетом міністрів вивели на вулиці Бухареста та інших великих міст Румунії кілька тисяч протестувальників. Після появи напередодні в ЗМІ інформації про те, що кабінет міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, проекти були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя. У відповідних нормативно-правових актах передбачено відмову держави від подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до п’яти років, а також вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину і не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду. Противники проекту стверджують, однак, що цим самим правляча коаліція хоче помилувати корумпованих політиків, а також небезпечних злочинців та звільнити від кримінальної відповідальності осіб, звинувачених у зловживанні службовим становищем і конфлікті інтересів. Судді і прокурори вважають, що ці зміни чинного законодавства не допомагають правосуддю та боротьбі з корупцією, а Посол США в Румунії Ганс Клемм вважає цю ініціативу недоречною, оскільки вона веде до послаблення правової держави.

Пріоритети закордонної політики Румунії

Президент Клаус Йоханніс у середу представив послам іноземних країн, акредитованим в Румунії пріоритети закордонної політики Бухареста в 2017 році. За його словами основні вектори румунської закордонної політики залишаються незмінними – поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами і зміцнення ЄС та НАТО. Серед інших пріоритетів глава держави згадав боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що Румунія готова взяти участь у переговорах довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу і наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів, які проживають у цій країні. Президент згадав і про поглиблення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Так само й з Польщею, особливо в сфері безпеки та на регіональному рівні. Він сказав, що буде посилене і Стратегічне партнерство з Туреччиною, дуже важливим союзником для забезпечення регіональної стабільності, а також поглиблена співпраця з країнами Балтії. Конкретні зобов’язання підтримати європейську та євроатлантичну інтеграцію західнобалканських держав, а також подальший розвиток відносин з Україною є іншими координатами румунської закордонної політики в 2017 році. Президент Клаус Йоханніс сказав, що на жаль міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 рік принесе врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Глава держави також зазначив, що особлива увага буде приділена економічній співпраці з державами Центральної Азії та Середнього Сходу і наголосив на необхідності більш активного розвитку відносин з країнами Азії, Латинської Америки й Африки. Клаус Йоханніс торкнувся і відносин з Республікою Молдова та запевнив, що однією з основних цілей зовнішньої політики Румунії залишається незворотна орієнтація Кишинева на Євросоюз.

Друга за
посадовою ієрархією людина в керівництві румунської розвідки, генерал Флоріан
Колдя на цьому тижні був відсторонений від посади, яку обіймав протягом 12 років
і звільнений у запас. Рішення було прийнято на тлі звинувачень на його адресу з
боку колишнього депутата Себастьяна Гіце, що є суб’єктом кримінального
провадження і перебуває в європейському розшуку. Останній дав зрозуміти, що
секретні служби втручаються у роботу правосуддя. Хоча спеціальна слідча комісія
за результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади. У контексті суспільних дебатів довкола
поширеної в ЗМІ інформації, президент Клаус Йоханніс звернувся із закликом до
нової парламентської більшості, стверджуючи, що її підхід до законодавчих змін
у сфері національної безпеки і правосуддя покаже рівень її політичної зрілості.
Президент пояснив, що для сильних і ефективних спецслужб потрібен потужний і
неупереджений парламентський контроль.

Перевірка
доцільності останньої корекції держбюджету

Сенат і Палата
депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли рішення провести
розслідування змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на
чолі з Дачіаном Чолошем. Будуть перевірені процедура і дані, відповідно до яких
уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету в серпні і листопаді
2016 року, в умовах, коли, за словами лідера головної правлячої партії Лівіу Драгні,
бюджетні надходження зменшувалися з кожним місяцем. Теж з ініціативи голови
Соціал-демократичної партії Палата депутатів доручила Рахунковій палаті
здійснити перевірку діяльності
попереднього кабінету міністрів. Це рішення піддали критиці опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), які
проголосувати проти відповідної ініціативи. Колишній
прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів на всі звинувачення у зв’язку
виконанням бюджету на своїй сторінці в Facebook. Він каже, що ця ідея є
«димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі обіцянки.
Екс-прем’єр нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд
євро, гроші, які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської
економіки в першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині
року було виправданим, – ствердив Дачіан Чолош.

Середа, 4 січня, стала напруженим днем в
румунській політиці.
Після марафонських слухань у профільних парламентських комітетах
міністри
коаліції більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу
лібералів і демократів, на чолі з прем’єром Соріном Гріндяну
отримали
вотум довіри парламенту.
«За» проголосували 295 парламентаріїв, «проти» – 133.

У своєму виступі новий прем’єр-міністр заявив, що Програма Діяльності
Уряду включає
в себе всі заходи, озвучені під час передвиборної кампанії, схваленої
більшістю румунів на парламентських виборах 11 грудня. він сказав, що румуни
мають відчути
економічне
зростання на
своїх кишенях, тобто
вони повинні
отримувати більшу
зарплату.
Румунія також очікує на іноземних інвесторів,
які
повинні знайти кваліфіковану
робочу
силу і добрі
податкові умови.
Прем’єр-міністр озвучив
конкретні рішення,
які
будуть прийняті найближчим
часом і передусім підвищення мінімальної заробітної плати, що
є однією з
найнижчих в Європейському Союзі.

Сорін Гріндяну: «Ми плануємо збільшити мінімальну
заробітну плату до 1.450 леїв в цьому році, і до 1.750 леїв в 2020 році. Ми мусимо підвищити
й пункт пенсії, з тим щоб що він сягнув в
2021 році 45% від середньої заробітної плати, тобто 1775 леїв. Спочатку, в 2017 році,
він буде підвищений до 1000 леїв. Ми можемо збільшити доходи населення за
рахунок зниження податків на доходи. Менший податок на доходи означатиме більше
грошей в кишені громадянина. Для цього ми плануємо звільнити від сплати
податків всі доходи нижче 2000 леїв на місяць, незалежно від того чи йдеться
про пенсії, зарплати чи доходи від самостійної трудової діяльності.»

Як і слід було очікувати, дискусії у парламенті довкола нового
кабінету міністрів Соріна Гріндяну стали й першим протистоянням між владою та
опозицією. Остання, що складається з Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте
Румунію» та Партії «Народний рух», знову наголосила на тому, що новий уряд не
відповідає стандартам компетентності, незалежності та прозорості, а його
програма діяльності є нереальною.

На цьому ж іронічно наголосив і президент Клаус Йоханніс, перед яким прийняли присягу 27
членів нового кабінету міністрів… «Я урочисто присягаю віддати всі
свої сили і здібності для духовного і матеріального добробуту румунського
народу, додержуватися Конституції…»

Після того, як один за одним міністри присягнулися діяти на
благо країни, глава держави попросив їх виконати свої непрості обіцянки, дані під
час передвиборної кампанії. Він попросив уряд пояснити, наприклад, як можна
буде зберегти дефіцит на рівні до 3% від ВВП в умовах збільшення заробітної
плати та зменшення або скасування податків. Водночас Клаус Йоханніс сказав, що очікує
від нового уряду забезпечення незалежної судової системи, продовження
євроатлантичної орієнтації Румунії і відповідального управління економікою.

Клаус
Йоханніс: «По-перше, я очікую від вас чіткого, очевидного та відкритого збереження
євроатлантичної орієнтації Румунії. Я сподіваюсь, що ви зробите все можливе, і
це дійсно можливо, для забезпечення незалежності судової системи Румунії. Це
означає зміцнення верховенства закону. Не лише я, а, можна сказати, на цей раз
всі очікують від вас відповідального управління румунською економікою, в межах
відповідальності уряду. І звичайно всі чекають
від вас відповідального управління державними фінансами.»

Швидко перейнявши повноваження від своїх попередників-технократів,
міністри уряду Соріна Гріндяну мають тепер визначитися з пріоритетами, які
будуть представлені у п’ятницю на другому засіданні уряду. «Передвиборна кампанія
завершилась, – сказав прем’єр-міністр, – а виконавча влада повинна приступити до
виконання програми діяльності, яка сприяла перемозі на виборах.»

Новообраний президент
Республіки Молдова, лідер Соціалістичної
партії, русофіл Ігор Додон почав давати ознаки
розсудливості. Після завершення ейфорії, викликаної перемогою в другому турі президентських виборів 13 листопада, новий глава молдовської держави починає
відмовлятися від власних передвиборчих обіцянок.

В інтерв’ю російському інформаційному агентству Інтерфакс, він заявив, що Р.Молдова не може собі дозволити згортати
співпрацю з Європейським Союзом, анулювати угоду про асоціацію з ЄС, навіть якщо раніше пообіцяв своїм прихильникам,
що має намір денонсувати
відповідну домовленість з
Брюсселем,
щоб сприяти
інтеграції в Євразійський економічний союз, утворений Росією, Білоруссю і Казахстаном.

Розуміючи, що половина
населення країни, яка віддала свої голоси за прозахідну реформаторку Maйю
Санду, не потерпить радикального повороту вектора зовнішньої політики на схід,
Додон сказав, що країні не потрібно українського Майдану, натякаючи на
масштабні демонстрації на початку 2014 року, що призвели до падіння
промосковського режиму в Києві та приходу до влади прозахідних партій. Він
додав, однак, що запропонує Євросоюзу замість режиму вільної торгівлі,
передбаченого Угодою про асоціацію, запровадити асиметричну торгівлю, яка б
дозволила Республіці Молдова експортувати свої товари на ринок європейського
співтовариства без сплати митних зборів.

Одна людина, навіть якщо це президент, не може
фундаментально вплинути на відносини між Румунією і Республікою Молдова, -
заявив у вівторок президент Румунії Клаус Йоханніс, в ході робочого візиту в місто Ясси, що знаходиться в 20 км від румунсько-молдовського кордону. Румунія, найбільш послідовний та енергійний
прихильник європейського маршруту сусідньої держави, є і залишатиметься
стратегічним і дуже динамічним партнером молдовської держави, – пообіцяв Клаус
Йоханніс: Я хочу підтримати Республіку Молдова і хочу щоб ми робили це
інституційно. Нас пов’язують історичні відносини, економічні відносини,
культурні відносини, і я вважаю, що ми маємо передумови для відмінної співпраці
між установами Румунії та Республіки Молдова. Отже Республіка Молдова має всі
шанси нарощувати свою економіку і тоді її громадяни дійсно відчують, що означає близькість до Європи.

Й експерти кажуть, що
новому президенту Республіки Молдова буде не легко виконати всі передвиборчі обіцянки щодо закордонної політики. Аналітик Юліан Кифу, керівник бухарестського Центру із запобігання конфліктам і раннього попередження та колишній радник
президента, зазначає, що, з одного боку, Конституція не дає занадто багато
повноважень Додону. А, з іншого боку, коаліційний уряд на чолі з Павлом Філіпом
та більшість депутатів, обраних два роки тому, щонайменше декларативно є
прихильниками європейського курсу країни і не ностальгують за радянськими часами.

Президент Клаус Йоханніс відмовився підписувати прийнятий парламентом
минулого місяця нашвидкоруч, закон, що передбачає скасування більше 100
неподаткових зборів. Ініційований Соціал-демократичною партією,
нормативно-правовий акт передбачає, зокрема, скасування з 1 січня 2017 року
збору за забруднення навколишнього середовища, плату за видачу тимчасового
паспорта, телерадіоподатку, платe видачу довідки про відсутність заборгованості
з податків тощо.

Глава держави у вівторок попросив Конституційний суд
перевірити, чи відповідає цей нормативно-правовий акт Основному Закону. У
своєму поданні президент Йоханніс стверджує, що закон порушує конституційні
норми, що стосуються принципу поділу влади і законності, а також положення, що
регулюють відносини між Парламентом і Урядом.

Президент попередив, що цим законом Румунія ризикує перевищити узгоджену з
міжнародними кредиторами межу дефіциту державного бюджету в 3% від ВВП. Клаус
Йоханніс стверджує, що громадяни дійсно хочуть скасування багатьох зборів і
податків, але це має робитися послідовно, ефективно і відповідально. Глава
держави також вважає, що поспішність, з якою це питання було розглянуте
парламентом призвела до порушення деяких конституційних норм.

Клаус Йоханніс: З причин, які мені не відомі, парламент прийняв цей закон в
надтерміновому порядку, з порушенням, навмисно або ні, певних процедурних
вимог. Таким чином, я вважаю, що деякі аспекти процедурного характеру або по
суті, не були в достатній мірі роз’яснені парламентом і зажадав перевірки на
конституційність. Якщо Конституційний суд вирішить, що деякі положення мають
бути реформульовані і парламент зробить це, після чого закон повернеться до
мене, тоді я прийматиму рішення підписувати закон або повернути його на
повторний розгляд парламенту.

Чисто політичним рішенням назвав лідер Соціал-демократичної партії Лівіу
Драгня звернення глави держави до Конституційного суду.
У свою чергу, Націонал-ліберальна партія згодна з більшістю положень закону,
але вважає за необхідне збереження збору за забруднення навколишнього середовища та абонентської плати за суспільне
телерадіомовлення (телерадіоподатку). Скасування останнього викликала палкі
дебати в суспільстві. Прихильники ідеї збереження телерадіоподатку, різні ЗМІ
та експерти у справах засобів масової інформації, стверджують, що його скасування і
перехід до виключно бюджетного фінансування цих двох суспільних закладів створить
передумови для їх політичного підпорядкування.

Конституційний суд Румунії проведе слухання справи за конституційним
поданням Клауса Йоханніса 14 грудня.

Риторика Росії щодо
Бухареста стає все більш агресивною. Президент Росії Володимир Путін нещодавно зробив
гостре попередження Румунії та Польщі, які, – сказав він, – можуть стати цілями
російських ракет через розміщення на своїй території елементів системи ПРО США,
в якій Москва вбачає загрозу своїй національній безпеці.

Президент Румунії Клаус
Йоханніс назвав ці заяви неправильними по суті, додавши, що вони підтверджують
правильність підходу Румунії щодо зміцнення безпеки НАТО як легітимна реакція
на поведінку Москви в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс: «Недавні заяви з боку Російської
Федерації у зв’язку з системою протиракетної оборони є неправильними по суті,
тому що система не має абсолютно нічого спільного з Росією. Вони не можуть нас
залякати.» Він підтвердив стратегічні пріоритети закордонної та безпекової політики:
стратегічне партнерство з США і зміцнення ролі румунської держави в НАТО та ЄС.

У свою чергу Посол
США в Румунії Ханс Клемм попередив про небезпеку, яку несе Москва. Ханс Клемм: «Цілком
очевидно, що Росія веде себе агресивно. Це було продемонстровано не лише в
Україні в 2012 і 2013 роках, а й в 2008 році, якщо я правильно пам’ятаю, під
час агресії проти Грузії. Російська агресія була спрямована в основному проти країн,
що знаходяться на західному кордоні Росії або на східному кордоні НАТО, а
зосередження російських військ у Чорному морі та в Криму є дуже агресивним і
очевидним. Румунія, Болгарія і Туреччина небезпідставно стурбовані розвитком
подій на південно-східному фланзі.»

Посол США наголосив
і на важливості порту Констанца та підкреслив роль, яку має це місто в Чорноморському
басейні для безпеки НАТО і румуно-американського стратегічного партнерства.
Ханс Клемм: «Констанца є дуже важливим портом для НАТО і для нашого
стратегічного партнерства з точки зору його ролі для нашої
безпеки. Військово-морський флот Румунії має тут свою штаб-квартиру, ми
присутні на авіабазі «Міхаїл Когелнічану», у місцевості Бабадаг та інших районах
східної Румунії є чимало полігонів для навчання. Констанца має вихід до Чорного моря, а всього в 300 км від порту знаходиться Крим, де кількість російських
військ постійно росте. Отож Констанца має важливу роль для безпеки НАТО, а
також для двостороннього стратегічного партнерства.»

Румунія
залишається останнім форпостом США в безпосередній близькості від Росії, колишньої
великої імперії, яку Москва, без особливих шансів, намагається тепер оживити. Російська
пропаганда працює дуже добре, але на думку аналітиків, її не слід сприймати
всерйоз, оскільки невдоволення Москви не є недавнім, а зростає з 2004 року,
коли Румунія вступила в НАТО.

Румунія: між зростанням економіки та
бідністю

Румунія
посіла третє місце серед країн ЄС за динамікою розвитку економіки, показавши в
останньому кварталі минулого року зростання на 3,7%, – повідомляє статистична
служба Європейського Союзу Євростат.
Перші два місця в списку зайняли Швеція (4,5%) та Чехія і Словаччина (обидві по
4%). Аналітики стверджують, що економічний прогрес країни був викликаний
збільшенням споживання на понад 15% в 2015 році в результаті підвищення
заробітної плати в окремих сферах економіки і зменшення ряду податків,
передусім ПДВ. Румунія вже протягом багатьох років показує
максимальне зростання ВВП серед країн Євросоюзу.
Присутність Румунії у списку
найбідніших країн Європи свідчить, однак, про те, що цей тип зростання економіки не йде на користь населення,
попереджає Європейська комісія в своїй доповіді про
країну. Глава Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анжела Філоте заявила: «Це говорить про те, що
нинішня модель економічного зростання Румунії не працює в інтересах громадянина,
тому що, хоча економіка
країни росте громадянин залишається бідним. Саме тому ми не заохочуємо цю
модель зростання, оскільки вона
не сприяє сталому та
солідному розвитку, який би підтримував прагнення всіх громадян до кращого життя.» Європейська комісія
закликає офіційний Бухарест зосередити увагу на трьох пріоритетних областях: відновлення інвестицій,
продовження структурних реформ і ведення відповідальної фіскальної політики.

Конституційний суд і Румунська служба інформації

Верховна рада оборони країни була скликана у п’ятницю на екстрене засідання для проведення аналізу наслідків рішення Конституційного суду, який оголосив неконституційним прослуховування телефонних розмов працівниками секретної служби у кримінальних провадженнях. Голова Конституційного суду Августин Зегрян сказав, однак, що державні органи, на яких впливає рішення суду повинні лише належним чином врегулювати ситуацію, стверджуючи, що жоден правопорушник не уникне покарання: «А ви знаєте, що в Англії записи телефонних розмов не можуть використовуватися як докази в суді? Ніхто не був засуджений лише на підставі аудіозапису. Якщо запис не підтверджується доказами, ніхто не може бути засуджений.» З огляду на те, що після рішення Конституційного суду розслідування тисяч злочинів, в тому числі у справах за фактом корупції, опинилися під загрозою, прокуратури вимагають додаткових коштів на загальну суму в кілька десятків млн євро, а також ще кілька сотень слідчих, які б займалися перехопленнями розмов. У свою чергу, міністр юстиції Ралука Пруне повідомила, що уряд знайшов рішення, щоб уникнути перебоїв у діяльності системи правосуддя: «Рішення, яке пропонує уряд, очевидно, полягає в можливості використання інфраструктури секретної служби, але без жодного втручання людського фактору від Румунської служби інформації та за участі лише прокурора і слідчого прокуратури, тобто лише слідчих органів досудового розслідування, які згідно з ухвалою Конституційного суду мають право проводити подібні заходи таємного спостереження.» Правозахисні організації вважають, що рішення суддів Конституційного суду Румунії є правильним і стверджують, що його вплив на кримінальні справи носитиме тимчасовий характер, а проблеми будуть подолані.

Візит прем’єр-міністра
Д.Чолоша до Брюсселя і Нідерландів

Після участі у
понеділок в засіданні саміту ЄС-Туреччина, присвяченому кризі з біженцями, прем’єр-міністр
Румунії Дачіан Чолош зустрівся теж у Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом
Столтенбергом. В ході зустрічі глава румунського уряду заявив, що Бухарест
сподівається на посилення присутності союзних військ на східному фланзі і Чорному
морі. Румунія виступила з ініціативою щодо зміцнення співпраці з чорноморськими
країнами-членами НАТО Болгарією і Туреччиною, в надії, що ця регіональна
співпраця набуде міжнародного характеру, зокрема, шляхом долучення до неї інших
членів НАТО на ротаційній основі. Крім
того, прем’єр-міністр Чолош підтвердив рішучість Уряду Румунії, починаючи з наступного
року, виділити 2% ВВП на оборону. Після Брюсселя Дачіан Чолош здійснив
офіційний візит в Нідерланди, країну, яка головує в Європейському Союзі. Він
зустрівся з голландськими офіційними особами та з представниками румунської
громади в Нідерландах. Румунське суспільство здатне взяти на себе, без
зовнішнього контролю, відповідальність за продовження боротьби з корупцією і
забезпечення незалежності правосуддя, – заявив глава румунського уряду в ході
переговорів у Гаазі зі своїм голландським колегою Марком Рютте, чия країна
виступає проти входження Румунії до Шенгену. Нагадаємо, що намічений спочатку
на березень 2011 року, вступ Румунії до Шенгенського простору був відкладений,
оскільки проти цього виступили кілька держав-членів, які висловили сумніви з
приводу ефективності румунської системи правосуддя.

Візит президента
Румунії до Ізраїлю і
Палестини

Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні відвідав Ізраїль та Палестину. В Єрусалимі, він сказав своєму ізраїльському
візаві Реувену
Рівліну, що Румунія надає особливого значення
відносинам з Ізраїлем, а його візит покликаний
вшанувати 68-річну традицію безперервних
дипломатичних відносин і, зокрема, для окреслення майбутнього двостороннього співробітництва. Обидві країни мають дуже
хороший діалог з питань, пов’язаних з міжнародною обстановкою, – додав він, -
зазначивши, що для забезпечення безпеки Ізраїлю не може бути ніяких
компромісів. У четвер в Рамаллі, в ході зустрічі
з президентом Палестинської автономії Махмудом Аббасом, Клас Йоханніс сказав, що в районах, які потерпають від криз і конфліктів потрібні політичні рішення й узгоджені зусилля, щоб повернути людям надію на краще. Клаус
Йоханніс: «Ми
вважаємо, що найбільш важливим питанням в
даний момент є будівництво шляхів відновлення довіри між сторонами. Закономірне
сподівання палестинського народу жити в умовах
безпеки і процвітання у власній державі, може здійснитися тільки
мирним шляхом, за допомогою рішень, погоджених і прийнятих обома сторонами.» У свою чергу, палестинський лідер висловився за мирне врегулювання
конфлікту на основі істини і справедливості та виступив
проти насильства й
екстремізму, незалежно від їх причин.