Tag: культура

КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

 

ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

 

НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

 

МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Прем’єр-міністр і лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку переміг у неділю в першому турі президентських виборів в Румунії. Після підрахунку 70% голосів, він має 23% голосів. На другому місці, з 22%, несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джоржджеску, якого звинувачують у проросійських настроях і в тому, що він вихваляв деяких представників ультраправих лідерів  у міжвоєнний період. За даними екзит-полів, Марчел Чолаку набрав 24% голосів виборців. На другому місці знаходиться  Елена Ласконі, лідерка правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» – 19,6% голосів. На третьому місці опинився несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джорджеску – 17%. Ультранаціоналістичний і популістський лідер Альянсу за об’єднання румунів, сувереніст Джордже Сіміон – 14% посів четверте місце, а лідер іншої керівної Націонал-лібральної партії  Ніколає Чуке є п’ятим – 13%. Марчел Чолаку сказав, що це було позитивне голосування за стабільність і рівновагу. Елена Ласконі заявила, що кожен отриманий нею голос – це відповідальність, і закликала до формування правої більшості після парламентських виборів 1 грудня. Приблизно 9,4 мільйонів румунів, або понад 52% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Близько 800 тисяч румунів проголосували за кордоном. Кількість виборців, які проголосували у містах перевищила кількість виборців у сільській місцевості майже на 2 мільйони осіб. У президентських перегонах брали участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні. Очікується, що Чолаку та Ласконі зустрінуться у другому турі 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть вибори до парламенту. нагадаємо. що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

 

РЕФЕРЕНДУМ – Місцевий референдум, ініційований генеральним мером Бухареста Нікушором Даном перевищив 30-відсотковий поріг, необхідний для визнання його таким, що відбувся. Згідно з даними Постійного виборчого органу у ньому взяли участь понад 40% мешканців Бухареста, внесених до виборчих списків і переважна більшість з них відповіла “ТАК” на три запитання,
як показують екзит-поли. Вони мали  відповісти на два запропоновані генеральним мером  питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах.

 

КУЛЬТУРА – Румунський інститут культури оголошує про офіційне відкриття 26 листопада свого представництва в Токіо, Японія. “Японія є центром інтересу для румунських культурних операторів і я переконаний, що представництво Румунського інституту культури у Токіо  зробить значний внесок у збільшення присутності Румунії на японській культурній сцені”, – сказав президент РІК Лівіу Жікман. У свою чергу, посол Румунії в Японії Овідіу Раєцкі заявив, що відкриття представництва Румунського інституту культури в японській столиці є стратегічною ініціативою, спрямованою на зміцнення культурних відносин між Румунією та Японією, підтримку міжнародного мистецького співробітництва та надання японській громадськості можливості відкрити для себе і оцінити багатство і різноманітність культурної спадщини Румунії. Першими культурними заходами нової структури стануть виставка робіт з колекції японського фотографа Косея Мія, які відображають чарівність Мараморощини та концерт японської артистки Фуміко Сакура, яка грає на флейті Пана. Після відкриття нової структури у Токіо, Румунський інститут культури матиме 19 центрів за кордоном.

 

КЛІМАТ – На кліматичному саміті ООН в Азербайджані – COP29, багаті країни пообіцяли надати країнам, що розвиваються, рекордні 300 мільярдів доларів, щоб допомогти їм підготуватися до зміни клімату та запобігти їй. Рішення було прийнято за підсумками переговорів, які затягнулися на 33 години, а саміт був близький до зриву. “Це був важкий шлях, але ми досягли домовленості”, – сказав голова кліматичного агентства ООН Саймон Стілл. Обіцяне фінансування до 2035 року “занадто мале, занадто запізніле і занадто неоднозначне”, сказав кенієць Алі Мохамед, виступаючи від імені групи африканських країн. Його колега з Малаві, який представляє 45 найбідніших країн планети, Еванс Н’єва, сказав, що ця угода “безамбіційна”.

 

СТРАЙК – Сьогодні в Італії страйкують залізничники. Профспілчани вимагають поновлення національного колективного договору, підвищення заробітної плати та покращення заходів безпеки на робочому місці. Протест розпочався в суботу ввечері і зачіпає кілька міжміських і регіональних маршрутів. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Італії, скасовані також поїзди, що прямують до аеропортів Рима та Мілана. Через п’ять днів в Італії оголошено загальний страйк, який торкнеться повітряного і місцевого громадського транспорту.

 

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі в суботу ввечері зазнала поразки від Уругваю з рахунком 23-21 (13-13) у товариському матчі на Національному стадіоні “Тріумфальна арка” в Бухарест. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

ПРОТЕСТ – Кілька сотень бухгалтерів та економістів протестували у понеділок перед будівлею уряду в Бухаресті, незадоволені останніми рішеннями виконавчої влади, зокрема, оцифруванням податкового управління. Подібні акції відбулися в Яссах (північний схід), Тімішоарі (захід) та Бістріці (північний захід). Члени Асоціації роботодавців бухгалтерів Румунії стверджують, що запровадження таких механізмів, як e-Рахунок або e-ПДВ, призводить до зростання бюрократії, оскільки необхідно заповнювати багато декларацій, деякі з яких містять надлишкову інформацію. Крім того, бухгалтери скаржилися на те, що технічні інструменти, надані Міністерством фінансів, працюють не в оптимальному режимі. Протест також підтримали асоціації та організації з туристичної та готельно-ресторанної галузей, а також сімейні лікарі.

 

ТАРОМ – Румунська національна авіакомпанія TAROM оголосила, що 10 її рейсів з аеропорту імені Анрі Коанде в Бухаресті були скасовані після того, як 20 пілотів, капітанів, помічників пілотів і членів екіпажу раптово заявили про проблеми зі здоров’ям і визнали себе непридатними до польотів. Компанія оголосила, що деякі рейси будуть перенесені на завтра і що сотні людей, переважно іноземців, які перебували в терміналах бухарестського аеропорту у понеділок вранці, отримають компенсацію. Авіакомпанія TAROM заявила, що немає ніякого страйку і що причини сьогоднішніх ранкових подій поки що невідомі. Серед скасованих – рейси до Бейрута, Каїра, Будапешта, Ясс, Мадрида, Амстердама, Парижа та Франкфурта на Майні. У цьому контексті, румунська делегація, яка мала взяти участь у саміті НАТО у Вашингтоні, залишила країну військовим літаком.

 

ЕКОНОМІКА – Національний інститут статистики переглянув у бік збільшення економічне зростання Румунії за перші три місяці цього року до 0,7% з 0,4%, як оцінювалося раніше. У порівнянні з тим же кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт зріс на 0,5% на валовому ряді і на 2,2% на сезонно скоригованому ряді, згідно з попередніми даними, опублікованими в понеділок Національним інститутом статистики. Бюджет країни на поточний рік побудований на економічному зростанні в 3,4%.

 

АТЕСТАТ ЗРІЛОСТІ – Міністерка освіти Румунії Ліджія Дека оголосила, що відсоток успішності на першій сесії цьогорічного іспиту на атестат про повну загальну освіту склав 76,4%, що на 3,6% більше, ніж минулого року. За словами міністерки, це найкращий результат за останні 10 років. На прес-конференції Дека також представила результати за спеціальностями. Так, для теоретичного потоку проходження склало 91%, для технологічного потоку – 63%, а для професійного потоку – 77%. Але експерти в галузі освіти кажуть, що ці цифри слід розглядати в контексті того, що лише 79% випускників склали іспит на отримання атестату про повну загальну освіту

 

КУЛЬТУРА – Румуни та іноземні туристи, які відвідують Румунію, все більше цікавляться культурою – заявила міністр культури Ралука туркан. Вона зазначила, що кількість відвідувачів музеїв, публічних колекцій, ботанічних садів, зоопарків, акваріумів та природних заповідників зросла у 2023 році більш ніж на 3 мільйони у порівнянні з 2022 роком. Раліка Туркан високо оцінила професіоналізм та відданість справі всіх працівників культурного сектору, які зуміли підвищити інтерес громадськості до культурних подій та заходів, що підтверджується останніми даними Національного інституту статистики.

 

ДОРОЖНІЙ РУХ – З понеділка протягом дня закрито рух на національній дорозі DN7 долини ріки Ольт (південь), одній з найважливіших магістралей нашої країни, для проведення робіт з розчищення території для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть. Однак, місцеві жителі, персонал психіатричної лікарні, а також автомобілі поліції, пожежної служби та швидкої допомоги зможуть проїжджати в певні проміжки часу. Заходи діятимуть протягом місяця, а рух транспорту буде перенаправлено на низці об’їзних маршрутів. Болгарська ділянка мосту дружби Джурджу-Русе через Дунай також буде на ремонті з середи 10 липня. Роботи проводитимуться без повної зупинки транспортного руху, повідомляє болгарське агентство дорожньої інфраструктури. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало прес-реліз, в якому рекомендує громадянам бути обережними за кермом і дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків.

ГРОМАДЯНСТВО – Румуни, які проживають в Іспанії, зможуть отримати подвійне громадянство до кінця цього року, оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку після переговорів зі своїм іспанським колегою Педро Санчесом у суботу в Бухаресті. Глава румунської виконавчої влади повідомив, що угода про подвійне громадянство наразі знаходиться в Міністерстві юстиції в Мадриді, і запевнив, що до кінця року понад 1 000 000 румунів зможуть скористатися цією можливістю. Якщо угода про подвійне громадянство буде прийнята, Румунія стане третьою європейською країною, після Франції та Португалії, яка укладе таку угоду з Іспанією. Чолаку також повідомив, що до кінця 2024 року румунські громадяни більше не потребуватимуть віз для поїздок до Сполучених Штатів Америки, і висловив сподівання, що Румунія також приєднається до Шенгенської зони з сухопутними кордонами. Прем’єр-міністр Румунії також поінформував Педро Санчеса про намір Бухареста провести спільне засідання урядів двох країн, на порядку денному якого буде угода про створення та функціонування румунсько-іспанських двомовних секцій, організацію двомовних іспитів на отримання атестату про повну загальну освіту в румунських ліцеях, а також про співпрацю в галузі оборони та боротьби з торгівлею людьми. І останнє, але не менш важливе: румунська сторона також заявила, що має підтримку Іспанії у своєму прагненні отримати представницький портфель у майбутній Європейській комісії.

 

КУЛЬТУРА – Румуни та іноземні туристи, які відвідують нашу країну, все більше цікавляться культурою, заявила міністерка культури Румунії Ралука Туркан. За її словами, кількість відвідувачів музеїв, публічних колекцій, ботанічних садів, зоопарків, акваріумів і природних заповідників у 2023 році зросла на понад 3 мільйона в порівнянні з 2022 роком. Туркан послалася на дані, опубліковані Національним інститутом статистики, згідно з якими кількість відвідувачів, які взяли участь у “Ночі музеїв”, зросла з 481.000 у 2022 році до 596.000 у 2023 році. З’ясувалося, що мережа музеїв та публічних колекцій зросла минулого року до 464 державних та приватних закладів. Водночас понад 33,5 мільйона культурних та природних цінностей стали доступними для громадськості, що на 713.000 більше, ніж у 2022 році. Кількість вистав та концертів також зросла до 24.100, а кількість глядачів перевищила 6,1 мільйона. Міністерка культури також підкреслила, що кількість активних користувачів бібліотек зросла на 57.000, а в 2023 році румуни запозичили на 600.000 книг більше, ніж у 2022 році.

 

НАРКОТИКИ – Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму затримали громадянина Румунії, який проживає в Сполучених Штатах Америки і перебуває під слідством за торгівлю наркотиками підвищеної небезпеки. За версією слідства, він пропонував заборонені речовини у вигляді желе, що містять тетрагідроканабінол (ТГК), на приватному заході, організованому 29 червня, на якому були присутні неповнолітні. Одне з таких желе з’їла 3-річна дівчинка, яку згодом госпіталізували для проведення складних медичних досліджень. Під час обшуку в будинку підозрюваного також було виявлено велику кількість канабісу, а розслідування показало, що наркотик планували продати на фестивалі електронної музики Neversea в Констанці на узбережжі Чорного моря.

 

ВИБОРИ – У неділю понад 2800 виборців чорноморського курорту Костінешть знову прийшли на виборчі дільниці, щоб обрати свого мера. Центральне виборче бюро анулювало вибори, що відбулися 9 червня, і вирішило провести їх повторно через суперечливі результати після кількох перерахунків голосів та інших недоліків виборчого процесу. Спочатку переможцем став чинний мер, представник Соціал-демократичної партії, який випередив кандидата від Націонал-ліберальної партії на один голос. Після першого перерахунку голосів ліберальний кандидат став першим, але це рішення було оскаржене його політичним опонентом. Потім ще один підрахунок голосів показав нічию. СДП і НЛП формують правлячу коаліцію в Бухаресті, але були опонентами на місцевих виборах у більшості міст Румунії.

 

ТРАНСПОРТНИЙ РУХ  – З понеділка по 9 серпня буде закрито транспортний рух на національній дорозі DN7 в долині ріки Олт, дуже завантаженій дорозі, що з’єднує центральну та південну Румунію. Зокрема, рух буде перекрито вдень, з 06:00 до 20:00. Закриття долини ріки Олт необхідне для розчищення понад 20 000 дерев на гірських схилах над дорогою для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть. Обмеження руху також будуть введені з середи на болгарській ділянці мосту Джурджу-Русе, що з’єднує Румунію і Болгарію, в рамках робіт з відновлення інфраструктури. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало прес-реліз, в якому закликає громадян бути обережними за кермом і дотримуватися тимчасових дорожніх знаків. Роботи триватимуть два роки, але дорожній рух не буде повністю зупинений. Рух буде здійснюватися почергово по одній смузі за домопогою світлофорів.

Сібіу. Кожний його куточок є сторінкою історії, кожний будинок має свою історію. Прогулянка старим центром міста допоможе вам зануритися у світ історії і легенд. Вулиці вузенькі. Арочні або квадратні вікна старих будинків свідчать не тільки про розкіш, але і про добрий смак їх власників. Кожний будинок – своєрідний унікум, як що стосується архітектури, так і історичної цінності. Місто зберігає розкіш давніх часів, коли багаті та впливові гільдії домінували в регіональній торгівлі. Подібно Сігішоарі та Брашову, місто Сібіу створює враження німецького міста. Вузькі вулиці з будинками ХVII ст. збігаються на площу, де підносяться церкви. У 2007 році Сібіу був оголошений Європейською культурною столицею. Захід цей був настільки пам’ятним, що в місті до цих пір продаються сувеніри з відповідною символікою. Так само, щороку на початку літа у місті проходить міжнародний театральний фестиваль, коли прямо на вулицях театральні групи з різних куточків світу виступають з виставами для перехожих – музичними, танцювальними, вогненними, акробатичними шоу. Це, мабуть, найпідхідніший період для знайомства туристів з містом Сібіу.

Сьогодні пропоную вам поринути у світ одного з найбільш відомих і популярних пам’ятників старого центру цього міста – Палацу Брукенталь. Національний музей Брукенталь відомий як у Європі, так за її межами, зокрема тому що його запрошують брати участь у різних міжнародних виставках. Він також організовував виставки лише з власними експонатами за кордоном та в різних музеях Румунії. Зараз музей продовжує ініціативу, започатковану минулого року, і пропонує безкоштовний публічний доступ раз на місяць. Таким чином, якщо у 2023 році пенсіонери могли безкоштовно відвідувати музей раз на місяць, то з 2024 року установа відкрита для всіх мешканців міста. Ми поговорили з Александру Кітуце, директором музею, про нову ініціативу, спрямовану на розширення доступу до цієї установи:

“Ми хотіли, щоб цей проєкт був продовжений, тому ми перезапустили його в січні цього року, цього разу включивши всіх мешканців міста. Однією з причин є те, що ми намагаємося зберегти традицію, і, як відомо, Національний музей імені Брукенталя є першим музеєм в Румунії, який був відкритий для публіки на початку 19-го століття. Крім того, у своєму заповіті барон Самуїл фон Брюкенталь зазначив, що хотів би залишити громаді те, що він зібрав протягом багатьох років. Тож палац і його колекція в першу чергу призначені для публіки нашого міста, саме тому ми вирішили ще більше відкрити музей для мешканців міста. Щороку ми приймаємо близько 500 тисяч відвідувачів, але вважаємо, що нам важливо бути більш залученими в культурне життя громади і пропонуємо один день безкоштовного входу щомісяця для мешканців міста Сібіу.”

Велика кількість відвідувачів після минулорічної ініціативи запропонувати пенсіонерам безкоштовний доступ до музею раз на місяць стала однією з причин, чому Александру Кітуце продовжив цю ініціативу:

“Минулого року ми отримали дуже добрі відгуки, навіть з першого дня, коли музей відкрився для пенсіонерів, дуже багато людей прийшло в гості. Можу сказати, що в січні 2023 року, в перший місяць, коли ми запустили ініціативу, музей відвідало понад 600 пенсіонерів. А минулого року Національний музей імені Брукенталя відвідало понад 4 тисячі пенсіонерів. Цього року в перший день безкоштовного входу до музею прийшли кілька сотень людей різного віку. Ми були раді цьому, це означає, що музей – не запорошена установа, яку відвідуєш один раз в житті. Це культурна установа з відкритими дверми, яка пропонує нові враження, дарує гарний настрій і відключає від турбот і проблем. І це для нас дуже важливо”.

Основу Національного музею Брукенталя, що складається з групи музеїв, складають колекції європейського мистецтва, гравюр, нумізматики та книг барона Самуеля фон Брукенталя, а також будівля, яку він побудував для їхнього розміщення, – Палац Брукенталя. Після націоналізації у 1948 році до Національного музею Брукенталя приєдналися Музей природознавства (1957), Мисливський музей Августа фон Шпісса (1966), Аптечний музей (1972), Історичний музей Альтемберзького дому (1988) та Музей сучасного мистецтва (2006).

Найпрекрасніший художній музей Трансільванії, Палац Брукенталь був побудований німецьким губернатором Трансільванії – Самуїлом Брукенталем (1721-1803 рр.) Він був єдиним представником німецької громади Трансільванії, якому вдалось займати важливі посади в австрійській державі і бути одним з фаворитів австрійської імператриці Марії Терезії (1717 – 1780 рр.). Цей палац – прекрасний приклад пізнього віденського бароко, був побудований в 1778 – 1788 рр. на замовлення барона. У своєму заповіті він висловив бажання перетворити палац на загальнодоступний музей, і з 1817-го року колекції Брукенталя відкрилися для широкої публіки. Таким чином, музей в палаці Брукенталь є сьогодні найстарішим музеєм на території Румунії, а також першим музеєм відкритим в Центральній та Східній Європі. Одночасно це є й найбільш обширною колекцією в Трансільванії. Брукенталь зібрав тут багаті колекції картин, антикваріату, монет і рідкісних книг.

Художня Галерея була відкрита для публіки в 1817 році, на сім років раніше відкриття національної Галереї в Лондоні. Сьогодні Художня Галерея, яка є одна з найбагатших в Європі, містить більше 450 коштовних картин фламандської і голландської шкіл, приблизно 500 картин, що представляють німецьку і австрійську школи і 200 італійських картин в різних стилях, починаючи з Ренесансу. Румунська колекція містить 1500 картин, в основному намальовані художниками, імена яких є частиною національної спадщини: Теодора Амана, Ніколая Грігореску, Йона Андрєєську, Теодора Палладі, Георге Петрашку, Корнеліу Баби, а також трансільванське мистецтво 18-19 століть. У колекції Художньої галереї близько 1200 картин, у тому числі роботи ван Ейка, Мемлінга, ван Гойена, Йорданса, Снейдерса, Пітера Брейгеля Старшого, Пітера Брейгеля Молодшого, Рубенса, Давіда Тенірса Молодшого, Бассано, Мессіни, Тіциана, Веронезе, Лукаса Кранаха Старшого, а також середньовічне мистецтво Трансільванії.

У сьогоднішньому світі дуже важко жити без звичайної людської доброти й
підтримки. Тім більше вони потрібні зараз українським переселенцям, які через
російську агресію були змушені покинути свої домівки і шукати прихистку на
чужині, передусім заради своїх дітей та онуків. Близько 100 тисяч українців, переважно
жінок з дітьми, зараз проживають у Румунії, найбільше – у великих містах,
приносячи із собою свою культуру і традиції.

На знак солідарності з українцями, які проживають у Бухаресті, а також
для ознайомлення румунів з українськими звичаями, культурою і побутом, 19
листопада в столичній мистецькій галереї «Культерра» відбувся Фестиваль української
культури – маніфест солідарності, миру та стійкості, що пройшов у приміщенні де
мистецтво та людська доброта, самобутність та культура створили приємну,
радісну і доброзичливу атмосферу. Подія була наповнена прекрасними моментами та
посмішками, які зараз потрібні більше ніж коли-небудь.

Одноденний захід зібрав у мистецькій галереї 10 громадян України, які зараз
проживають у Румунії, котрі представили свою національну культуру через
образотворче мистецтво, музику, танці, їжу та багато іншого. Фестиваль став
запрошенням відзначити красу та неповторність української культури, передав
послання надії у ці тривожні часи війни та був покликаний привернути увагу до
потреб українських переселенців під час свого перебування в Румунії.

Цей проект був втілений у життя Міжнародним центром «Меридіан», завдяки
підтримці Посольства США у Румунії, через Програму професійного обміну (IVLP) Державного департаменту США. Ось що зазначив з
цього приводу прес-аташе Посольства США у Румунії Поль Сандіп: «Я хочу сказати, що в основі цієї ініціативи лежить
подвійна ідея. По-перше, йдеться про створення безпечного, заохочувального,
інклюзивного простору для українців, аби вони мали змогу представити свою
культуру через мистецтво та через свої численні таланти, звичаї і традиції… А
по-друге, звичайно, ми, як Сполучені Штати Америки, так і Румунія, хотіли
продемонструвати свою підтримку українцям, особливо тим, хто проживає тут. І
найкращий спосіб досягти цього – сприймати та обійняти їхню культуру, звичаї,
традиції та, найголовніше, їхню національну ідентичність. Тому я вважаю ідею
організації цього заходу чудовою, а Клаудіу люб’язно погодився поставити у наше
розпорядження це приміщення. І незалежно від того скільки людей сьогодні
прийшло, я думаю, що ті, хто знаходиться тут, українські родини, відчувають, що
їх підтримують і цінують за їхню особливу національну ідентичність. Гадаю, що
ця подія робить нас ближчими один до одного.»

Ініціаторка проєкту Данієла Іван сказала, що ця подія дає можливість краще
пізнати українців, які знайшли прихисток у Румунії, котрі представили свою
культуру, відображену в предметах декору та аксесуарах, іграшках, елементах
одягу тощо. «Я дуже рада участі у програмі лідерства,
яку підтримують Посольство США в Румунії та Державний департамент США. Вони
запустили конкурс проектів, які підтримують українських біженців у Східній
Європі. Я подумала тоді, яку ідею ми могли б реалізувати тут, щоб підтримати на
людському рівні громадян України, яких життя завело в Румунію. І збагнула, що в
кризових ситуаціях, коли ми залишаємо свою країну і залишаємо все позаду то
завжди маємо з собою свою культуру. Звідси виникла ідея Фестивалю української культури,
одноденного заходу, де ми практично відзначаємо українську культуру,
представлену солодощами, декоративними предметами, майстер-класом з малювання
для дітей-учасників тощо. Це душевна подія, яку підтримує прекрасна бухарестська
галерея «Kulterra» і ми сподіваємося, що це буде успішна подія, подія з
добрими людьми та променем надії у світі, повному викликів.»

Одна з учасниць заходу виготовляє предмети і прикраси в кольорах
українського прапора. «Доброго дня. Мене звати Анастасія, я з Києва. Приїхала в Бухарест в лютому з перших днів як почалася
війна. У Бухаресті я почала виробляти українську символіку. Спочатку ми з
дітьми приймали участь у мітингах, які активно проходили в перші тижні в
Бухаресті і займалися тим, що шили прапори та роздавали їх людям. А потім якось
люди стали питати більше таких українських товарів, якісь віночки, брошки,
прикраси. Люди сумують за українським, за символікою, кольорами і ми почали
виробляти все більше і більше. А зараз ми приготували новорічні прикраси в
українських кольорах, віночки і оберіг для дому.»

Інша учасниця фестивалю виготовляє в’язані іграшки, в які вкладає частинку душі. «Мене звуть Наталія, я з Одеси. У Румунії мені дуже подобається і люди дуже
добрі, чуйні. Це місце, куди я потрапила зараз, але Румунія справді казкова і загадкова
країна, у хорошому розумінні цього слова. А сьогоднішня виставка – це чудова
ініціатива. Дуже дякую організаторам, дякую людям, які доклали до цього свої
зусилля і принесли сьогодні стільки радощів і щастя моїй дитині.» Син Наталії був дуже радий, що разом з іншими дітьми, присутніми зі
своїми мамами на заході, отримав від власника культурної галереї Клаудіу Флоріке набори Lego, однак в його гарних і щирих дитячих очах сховався
смуток. Будуючи машинку з Lego
він сказав, що раніше йому
завжди допомагав тато, який зараз знаходиться в Україні…