Tag: НАТО

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю двопалатний парламент Румунії відхилив резолюцію про вотум недовіри уряду, ініційований суверенітською опозицією Альянсом за об’єднання румунів (АОР), S.O.S Румунія та Партії молодих людей (POT) проти уряду СДП-НЛП-ДСУР на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку. «За» проголосувало 147 парламентарів і один «проти». Депутати від правлячої коаліції та проєвропейської опозиції не голосували. Для того, щоб резолюція була прийнята, за неї мала проголосувати більшість сенаторів і депутатів – 233. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що підписанти резолюції хочуть створити хаос в країні, в той час як румуни очікують підзвітності та відповідальності від державної влади. У свою чергу, ініціатори резолюції висунули низку звинувачень на адресу прем’єр-міністра, в тому числі в недотриманні урядової програми та способу організації минулорічних виборів. Згідно з Конституцією, після відхилення вотуму недовіри депутати і сенатори, які його підписали, не можуть ініціювати новий вотум недовіри на тій самій сесії парламенту.

НАТО – “Ми переконані, що НАТО залишатиметься важливим щитом захисту не лише в Європі, але й в інших частинах світу, і що Сполучені Штати є гарантом цієї стабільності”, – заявив у п’ятницю тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан. На своїй першій прес-конференції після вступу на посаду Боложан виступив за збільшення витрат на оборону союзними державами. «Справедливо виникла ця дискусія про те, що внесок деяких європейських країн, в основному, занадто малий по відношенню до тих переваг та захисту, які вони мають», – нагадав в.о. президента. На його думку, частка відповідальності європейських країн повинна збільшитися в структурі витрат НАТО, «щоб ця частина світу залишалася стабільною і була більша підзвітність по цьому компоненту».

ПВО – Спільне пленарне засідання Палати депутатів і Сенату в Бухаресті у п’ятницю ухвалило рішення про відставку голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле. 267 депутатів проголосували «за», 56 – «проти» і 71 – «утримався». Раніше юридичні комітети обох палат ухвалили доповідь щодо запиту про відставку Гребле. Згідно із запитом, «Тоні Гребле в березні 2023 року, через 2 дні після призначення на цю посаду, встановив свою щомісячну надбавку всупереч закону, посилаючись на рівень мінімальної заробітної плати брутто на дату призначення (3 000 леїв, що еквівалентно приблизно 600 євро), хоча надбавки були заморожені на рівні 2 080 леїв, розмір неправомірно отриманих сум за 2023 – 2024 роки був виявлений і встановлений аудитом Рахункової палати Румунії.» У 2024 році, незважаючи на те, що був укладений договір про оренду приміщення для функціонування Центральної виборчої комісії, Гребле перемістив приміщення в інше місце, уклавши новий договір, що ще більше обтяжило бюджет Постійного виборчого органу і, непрямим чином, державний бюджет. Тимчасове керівництво установою перебрав на себе віце-президент Постійної виборчої комісії Жомбор Вайда.

ЕНЕРГІЯ – Схема обмеження цін на електроенергію продовжить діяти в Румунії і після закінчення наступного місяця, коли мав би закінчитися термін дії поточних заходів з компенсації цін. Згідно з терміновою постановою, затвердженою урядом, граничний рівень цін на електроенергію буде продовжено на три місяці до кінця червня. Тим часом Міністерство праці розробить механізм підтримки, енергетичні картки або ваучери, які згодом будуть надаватися вразливим верствам населення для покриття витрат. Для природного газу максимальна ціна залишиться незмінною ще на рік, до 31 березня 2026 року, оскільки, як пояснив міністр енергетики, наприкінці поточного холодного сезону запаси в сховищах досягнуть дуже низького рівня, а їх поповнення означатиме збільшення попиту на газ, що опосередковано призведе до підвищення цін і значно більших рахунків для населення наступної зими.

РОЗСЛІДУВАННЯ – У Румунії прокурори Генеральної прокуратури домагаються превентивного арешту найманця Хораціу Потри, близького соратника колишнього незалежного кандидата в президенти Келіна Джорджеску, сина і брата Потри. 18 осіб, обвинувачених у цій же справі, вже були затримані. Потра покинув країну напередодні обшуків, під час яких прокуратура знайшла десятки одиниць летальної зброї, гранати, гранатомети і кулемети в його помешканнях і помешканнях його родичів. Також були виявлені великі суми грошей – 3 300 000 доларів і 700 000 леїв, а також 24 кілограми золота. Потра звинувачується в замаху на дії проти конституційного ладу, публічному підбурюванні та операціях з піротехнічними виробами. Келін Джорджеску, який отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю, також звинувачується в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Серед інших звинувачень, висунутих проти Джоджеску прокурорами Генеральної прокуратури, – поширення неправдивої інформації, неправдиві заяви, організація або створення фашистської, расистської або ксенофобської організації, вступ до такої групи або підтримка її в будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, організація або створення антисемітської організації. Келін Джорджеску оскаржив рішення Генеральної прокуратури в суді. 

ОСВІТА – Понад 40 закордонних навчальних закладів, престижних університетів та ліцеїв будуть представлені на «Всесвітньому ярмарку освіти», який відбудеться 1 березня в Бухаресті. За словами організатора, освітнього консультанта з питань навчання за кордоном – IntegralEdu, молоді румуни, зацікавлені в навчанні за кордоном, хочуть вивчати технології, економіку, інженерію та мистецтво. Їх також все більше приваблюють академічні табори для підготовки до вступу в елітні ліцеї та університети. За даними IntegralEdu, топ-5 напрямків навчання для молодих румунів – це Нідерланди, Великобританія, Іспанія, Бельгія та Італія. Інші країни, такі як Іспанія, Франція та Німеччина, будуть представлені на виставці з новими програмами англійською мовою. 

Уперше виступаючи перед комітетами Європарламенту із закордонних справ та оборони, генеральний секретар НАТО заявив, що Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів в оборонній сфері. Марк Рютте повідомив депутатів Європарламенту, що на США наразі припадає близько 60% усіх витрат НАТО і, що без США європейцям довелося б вчетверо збільшити витрати на оборону. За таких умов військова безпека буде досягнута лише через 10-15 років, – пояснив очільник НАТО, який також запропонував спростити процедури закупівлі та постачання озброєнь.

Марк Рютте закликав європейців виділяти на оборону більше коштів, ніж коли-небудь раніше. 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні, – заявив генеральний секретар НАТО, додавши, що безпека є найважливішою річчю для збереження того, чого досягла європейська демократія. Водночас він запропонував назвати гібридні атаки, про які говорять вже близько 15 років, “кампанією з дестабілізації”. Йдеться про Росію, яка, за словами пана Рютте, атакує Європу різними способами:

“Російська війна продовжує сіяти хаос. Водночас Росія посилює кампанію з дестабілізації проти наших країн: кібератаки, замахи на вбивства, диверсії та багато іншого. Ми звикли називати це гібридними діями, але я хочу відмовитися від цього терміну і назвати це кампанією з дестабілізації. І Росія діє не сама. Їй допомагають Китай, Північна Корея, Іран. Тим часом залишаються й інші загрози: тероризм, розповсюдження ядерної зброї, дезінформація і, звичайно, зміна клімату. Країни НАТО збільшили свої витрати на оборону. Дві третини з них зараз витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП. Це добре, і я вітаю їхні зусилля. Але будьмо чесними, 2% – це далеко не достатньо. Наша промисловість все ще занадто мала, занадто роздрібнена  і, будьмо відверті, занадто повільна. Я вітаю і підтримую дії ЄС, спрямовані на подвоєння зусиль з відновлення і розширення нашої оборонно-промислової бази. Завдяки цій програмі ЄС ми маємо можливість зміцнити нашу спільну безпеку.”

Станом на сьогодні лише 23 з 32 країн-членів НАТО досягли цільового показника Альянсу в 2% ВВП для оборонних потреб, в тому числі і Румунія. Новообраний президент США Дональд Трамп закликав європейських членів НАТО збільшити свої оборонні бюджети щонайменше до 5% ВВП – ціль, яку в ЄС вважають нереальною, але рішення про те, чи підвищувати цю ціль, очікується на наступному саміті НАТО, який відбудеться в Гаазі в червні 2025 року.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.

У червні 2021 року 42% респондентів опитування громадської думки, проведеного INSCOP Румунія, на запитання, в якій країні вони хотіли б працювати або навчатися протягом більш тривалого періоду часу, обрали Захід (Європейський союз, США або Канаду), менше 4% – Росію або Китай, а 47,9% сказали, що не покинуть свою країну. 66,6% заявили, що віддають перевагу правам і свободам західного зразка перед традиційними цінностями, які, як стверджує путінська Росія, вона пропагує і лише 16,2% віддали перевагу так званим російським цінностям. 56,2% румунів заявили, що вступ Румунії до Європейського Союзу, швидше за все, принесе переваги, а 35,1% побачили в ньому недоліки.

65,8% респондентів віддали перевагу членству Румунії в НАТО, тому що таким чином вона буде краще захищена. 28,6% віддали перевагу нейтралітету, вважаючи, що на Румунію ніхто не нападе. 73,8% сказали, що наявність військових баз США в Румунії допоможе обороні країни в разі зовнішньої агресії. Водночас переважна більшість респондентів  була незадоволена діяльністю влади в Бухаресті, незалежно від її політичного кольору. Соціологи дійшли висновку, що румуни не оскаржують приналежність своєї країни до вільного світу, а лише легітимність політичного класу, який їх ігнорує і зневажає.

Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному шляху, який вона обрала, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – заявив у вівторок міністр оборони Ангел Тилвер. Разом з послом США в Бухаресті Кетлін Кавалєк міністр оборони відвідав військово-повітряну базу “Міхаїл Когелнічану” (південний схід), де вони зустрілися з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованими в Бухаресті, а також з американськими солдатами, які там дислокуються, разом з їхніми іспанськими, французькими і румунськими товаришами. За словами Кетлін Кавалєк, румунська сторона вкладає значні кошти в розвиток бази, яка є однією з найважливіших баз НАТО і допомагає захищати східний фланг Північноатлантичного альянсу.

Також у вівторок Берегиня румунської корони принцеса Маргарета заявила, що “ніколи в сучасній історії Румунія не мала вищого рівня безпеки і кращих умов для економічного процвітання, ніж сьогодні, коли вона є повноправним членом Європейського Союзу і НАТО”. З іншого боку, вона описала нещодавні президентські і парламентські вибори як крик про допомогу від виборців, які відчувають себе проігнорованими в умовах швидкого, але нерівномірного економічного розвитку. Вона навела приклади контрасту між розкішшю в Бухаресті і бідністю в селах, або інвестиціями в сучасні технології, в той час як витрати на охорону здоров’я залишаються найнижчими в ЄС.

Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому континенті. Росія розпочала військові дії неспровокованим вторгненням в Україну, причому Москва заявила, що окупує нову територію у відповідь на просування Північноатлантичного альянсу на схід і щоб запобігти інтеграції Києва в євроатлантичні структури. З 20 січня Дональд Трамп вступить на другий президентський термін. У Європі побоюються, що нова адміністрація Білого дому змінить військову стратегію США на шкоду Європі та Північноатлантичному альянсу.

У цьому контексті Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав підприємства країн-членів Альянсу бути готовими до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та розподілу, щоб бути менш вразливими до шантажу з боку Росії та Китаю. За його словами, союзники по НАТО будуть змушені виділяти на оборону близько 3% свого ВВП. Водночас НАТО погодилася перебрати від Сполучених Штатів координацію військової допомоги Україні через місію, яка також матиме структури в Румунії. Рішення, прийняте на саміті у Вашингтоні, також передбачає виділення 40 млрд євро на підтримку України наступного року.

Російська війна проти України ставить всю Європу перед викликом для власної безпеки й оборони та загрожує справжньою війною, а брязкання зброєю привернуло увагу тих, хто звик до десятиліть миру і процвітання. Поступово, протягом останніх кількох десятиліть, оборонні фонди зменшувалися на тлі цього, здавалося б, вічного миру. Тепер Європа має зробити все можливе, щоб запобігти зростаючим ризикам і загрозам.

В інтерв’ю Радіо Румунія генерал запасу ВПС Румунії Адріан Дуце зазначив, що після тривалого періоду миру, забезпеченого Північноатлантичним альянсом та іншими європейськими альянсами, ми бачимо, що війна знову повернулася до Європи і, як сказав колишній керівник британської розвідувальної служби, ми не тільки знаходимося під загрозою війни, але війна вже триває на європейській землі. «Європа вже вжила заходів, насамперед на знак солідарності з Україною. Європейські держави підтримують Україну у протистоянні російській агресії, і в колективній європейській свідомості перемога Росії є неприйнятною. Про це говорив адмірал Бауер під час Берлінської конференції 19-20 листопада, де було багато розмов про заходи, які європейські держави повинні вжити, щоби бути готовими до того, що політика США зміниться з Дональдом Трампом у Білому домі. Однак, мушу зазначити, що навіть якщо і відбудеться зміна підходу з боку США, то це вже зміна парадигми, адже вже було заявлено, що США не залишать Європу непідготовленою перед обличчям загроз зі Сходу і зроблять все можливе для зміцнення європейської оборони.»

Генерал запасу Адріан Дуце каже, що хоча Європа зробила важливі кроки, щоб вивести свою оборону на вищий рівень, вона має прискорити свої зусилля в цьому плані, адже після тривалого періоду недофінансування оборонної промисловості вона опинилася в ситуації, коли запаси озброєння майже вичерпані, виробничі потужності перебувають у скрутному становищі і не в змозі виробляти в необхідному обсязі, а конкуренція між Європою і Росією в цій сфері поки що несприятлива для Європи. Водночас перший в історії ЄС єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс пообіцяв найближчим часом розробити Білу книгу європейської оборони, із визначенням ключових пріоритетів щодо зміцнення європейської безпеки.

Професор Сорбонни з історії сучасних міжнародних відносин, доктор філософії Штефан Попеску також наголошує на проблемі дуже низьких запасів озброєнь в західних країнах. «Саме тому ми не можемо підтримати Україну відповідно до її потреб. Просто подумайте, що французи разом з британцями, я не думаю, що вони мають більше 300 танків, вони не їх просто мають, дві армії разом, найважливіші в Європі, не мають більше 300 артилерійських знарядь, що дуже мало. Промислові лінії неможливо розширити за ніч. Потрібні постійні інвестиції, особливо в той час, коли потрібно задовольняти не лише власні потреби в озброєнні, але й виконувати замовлення важливих стратегічних партнерів Заходу, яких ми не можемо залишити без уваги, а потім, звичайно ж, і Україну. Україна повинна залишитися після заморожування конфлікту або врегулювання, вона повинна бути надійним військовим гравцем, і це в інтересах усіх, це в інтересах довіри до нас, до Організації Північноатлантичного договору і до Європейського Союзу.»

Чи здатні НАТО і Європейський Союз доповнити, збільшити військову підтримку, щоб збалансувати можливе зменшення підтримки, яку надають Сполучені Штати Україні в її військовій боротьбі з російським агресором? Як нова адміністрація Трампа може вплинути на безпеку Європи в контексті війни в Україні? Адріан Дуце відповідає: «Нова американська адміністрація дещо змінить свою орієнтацію, як заявили американські офіційні особи, вони приділятимуть більше уваги Індо-Тихоокеанському регіону і дещо зменшать свою участь в Європі. Але це не означає, що США підуть з Європи. США збираються знайти ті шляхи, які сприятимуть зміцненню європейської оборони, з одного боку, шляхом посилення промислового співробітництва та розвитку цієї європейської технологічної та промислової бази, тому що це дезидератум на даний момент, а Європа працює над тим, щоб надолужити втрати останніх десятиліть. Це тривала робота, але ми впевнені, що ці зусилля принесуть свої плоди. Європа має достатньо ресурсів і вона вже довела, що вживає правильних заходів для допомоги Україні, щоправда, не таких значних, як хотілося б Україні, але існує дуже широкий спектр заходів різного роду, і європейська солідарність з Україною є взірцевою.»

З 20 січня ми матимемо нову адміністрацію в Білому домі. Дональд Трамп офіційно приступить до виконання повноважень. Якщо Сполучені Штати припинять або зменшать свою підтримку України, чи зможе Європа компенсувати цю важливу американську військову підтримку перед обличчям Росії, яка не рахується з жертвами, щоб окупувати Україну кілометр за кілометром?

Професор Штефан Попеску каже, що Сполучені Штати дуже уважно стежать за можливими розривами між Китаєм і Росією. Залучення північнокорейських військ у Курську область, а також зближення, входження, скажімо так, під російську опіку Північної Кореї, надання російських технологій балістичних ракет Північній Кореї – все це сприймається Пекіном з дуже великою тривогою, занепокоєнням. «Я переконаний, що оскільки це останній термін Дональда Трампа на посаді президента, який також ознаменує його входження в історію, американці залишатимуться відданим гравцем у регіоні, відданим з точки зору їхньої уваги до Російської Федерації. Важливо, щоб Україна не втратила мир, щоб вона продовжувала мати юридичний суверенітет, щоб вона могла стати на європейську, євроатлантичну або в будь-якому випадку західну орбіту. І я вважаю, що ми повинні підтримувати американську позицію і мати постійний діалог, особливо ті з нас, хто знаходиться в цьому регіоні, для того, щоб пояснити їм якомога краще, залучити їх до нашого регіону. Але я вважаю, що з огляду на те, що Чорне море є головним вікном проєкції російської сили, американці будуть підтримувати міцну присутність у цій вузловій точці, яка також включає Румунію, навіть якщо вони підуть на рішення про заморожування фронту. Й останнє: сама Україна більше не може вести довготривалу війну. Україна – держава з сучасними соціальними структурами, це не Афганістан, щоби вести нескінченну війну на два десятиліття.»

Своєю чергою генерал Адріан Дуце вважає, що Європа зуміє бути по-справжньому стійкою в нинішніх умовах, навіть і без підтримки США. «Буде важко, але Європа на правильному шляху у зміцненні своєї оборони і розбудові стійкості перед обличчям російської агресії. Заяви керівників оборонних відомств країн-членів ЄС, як і заяви європейських політиків, свідчать про те, що підтримка України буде безумовною і триватиме стільки часу, скільки буде потрібно. Європа не змириться з поразкою України, і навіть якщо президент США обіцяє мир у дуже короткі терміни, навряд чи він буде досягнутий за той час, який поставив перед собою Дональд Трамп. Європа продовжує зміцнювати всі свої оборонні потужності.»

Європа має достатню силу, щоб зупинити Росію, – каже генерал у відставці Адріан Дуце.

ПАРЛАМЕНТ – Тимчасовий виконувач голови Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан оголосив у середу, що проєвропейські сили у новому парламенті Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, а також фракція національних меншин у Палаті депутатів, домовилися про створення коаліції в рамках спільної резолюції. Він сказав, що коаліція виступає за стабільність і модернізацію країни. Разом ці чотири партії матимуть понад 55% місць у парламенті, і ця цифра зросте після перерозподілу. Інші три ультранаціоналістські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей, які називають себе сувереністськими, матимуть близько 37% місць у наступному парламенті. Точна конфігурація, за словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде відома не раніше кінця наступного тижня, після перерозподілу місць, які не отримав жоден з претендентів. Новий парламент має приступити до роботи 20 грудня, коли закінчиться чотирирічний термін повноважень нинішнього законодавчого органу.

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ – У Бухаресті п’ять документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони 28 листопада, були розсекречені в середу президентом Клаусом Йоганнісом. Доповідні записки, що стосуються недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру президентських виборів, були опубліковані на сайті Адміністрації Президента. Документи були представлені на засіданні ВРНО Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки, Румунською розвідувальною службою та Службою спеціального зв’язку. Нагадаємо, що після цього засідання члени ВРНО встановили, що в першому турі президентських виборів, який відбувся 24 листопада, мали місце кібератаки, спрямовані на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу.

НАТО-УКРАЇНА – Союзники України повинні допомогти їй у військовому плані, щоб «змінити траєкторію» війни «раз і назавжди», – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу в Брюсселі, де у вівторок і середу відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. У вівторок, виступаючи на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, глава бухарестської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що членство в НАТО дає Румунії найсильніші гарантії безпеки, які вона коли-небудь мала. Вона нагадала, що понад 5000 військовослужбовців НАТО перебувають в Румунії для стримування і зміцнення оборони, і що присутність іноземних військ також має позитивний ефект, стимулюючи місцеву економіку в тих районах, де вони дислокуються. Лумініца Одобеску також зазначила, що членство в НАТО зміцнює довіру до Румунії на міжнародному рівні, в тому числі на фінансових ринках.

КНИГИ – З 4 по 8 грудня в Бухаресті проходить книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Він пропонує відвідувачам справжнє книжкове свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним головою заходу є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найулюбленіших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних нагород. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч книг, серед яких чимало новинок.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош заявив сьогодні, що румунський уряд вилучив 6 млрд. євро з Резервного фонду на тлі політичної невизначеності. За його словами, перша реакція була з боку банків, які більше не можуть задовольнити запити Міністерства фінансів на кредити для покриття тимчасового дефіциту. Болош підкреслив, що країна переживає досить невизначений період до призначення нового уряду, який визначить і завершить бюджетну політику Румунії та висловив сподівання, що ця криза закінчиться. Він також сказав, що ті ж труднощі, з якими стикаються фінанси, у сфері випуску державних цінних паперів і кредитів, є і на фондових ринках.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (БФБ) сьогодні знову відкрилася в мінусі, вже третій день поспіль, після недільних парламентських виборів. Основний індекс BET, який показує 20 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,84%. Індекс фінансових інвестиційних компаній також знизився, в той час як індекс енергетичних та комунальних компаній знизився майже на майже на 3%. Економічні аналітики кажуть, що інвестори стурбовані політичним майбутнім країни й очікують, що цей період невизначеності продовжиться. Згідно з ринковими звітами, після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, і дотепер вартість акцій на БФБ впала в середньому на майже на 10%. Другий тур виборів Президента Румунії відбудеться у неділю.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – У вівторок представники платформи TikTok заявили в Європейському парламенті, що вжили заходів для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії і відкинули звинувачення в наданні переваги незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «усі кандидати були враховані в системі без різниці між незалежними кандидатами та тими, хто був висунутий партії». Водночас платформа видалила понад 66 000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «уподобайок», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1 000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указ про посмертне нагородження великого румунського футболіста Гельмута Дукадама. На знак вшанування його видатної спортивної кар’єри, таланту, пристрасті, відданості та професіоналізму на службі міжнародному утвердженню румунського футболу, який став символом досягнень цілого покоління, Президент Румунії нагородив його Національним орденом «Зірка Румунії» у ступені Лицарський хрест. Гельмут Дукадам, відомий як «герой Севільї», помер у понеділок у віці 65 років. У фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року він відбив усі чотири удари з 11-метрової позначки, а його команда «Стяуа» (Бухарест) перемогла  «Барселону». Досягнення Гельмута Дукадама в той день увійшло до книги рекордів Гіннеса.

ОЛІМПІАДА – Учні та вчителі з 60 країн світу в ці дні перебувають у Бухаресті, де до 12 грудня проходить Міжнародна юнацька наукова олімпіада. Олімпіада, організована Міністерством освіти у співпраці з Національним університетом науки і технологій «Політехніка Бухарест», проходить у Румунії вперше. Цього року в ній беруть участь 813 учнів, з яких 607 – з-за кордону.  Румунські учні брали участь у кожній олімпіаді, починаючи з 2004 року і завоювали численні золоті, срібні та бронзові медалі.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Франція зіткнулася з політичною кризою всього через три місяці після того, як команда колишнього комісара ЄС Мішеля Барньє прийшла до влади. Його уряд може бути відправлений у відставку сьогодні ввечері, якщо одна з опозиційних партій висловить вотум недовіри через запропонований прем’єр-міністром бюджет жорсткої економії на соціальне забезпечення. В останній спробі врятувати свій кабінет, Мішелm Барньє закликав депутатів до відповідальності, щоб уникнути політичного та бюджетного хаосу. Нинішній французький уряд не має достатньої більшості в Національних зборах, оскільки опинився посередині між двома основними опозиційними блоками – ультраправими та альянсом лівих партій.

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських перегонів у Румунії, який відбудеться в неділю, завершилася в суботу вранці. Цього року вибори Президента Румунії пройдуть 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Майже 19 000 виборчих дільниць для 18 мільйонів громадян з правом голосу працюватимуть у неділю, 24 листопада, по всій країні. За кордоном було відкрито рекордну кількість – 950 виборчих дільниць, які працюють протягом трьох днів, у п’ятницю, суботу та неділю. У суботу, за 12 годин до відкриття виборчих дільниць у Румунії, в діаспорі проголосувало близько 180 тисяч румунів, з яких понад 4 000 обрали голосування поштою. Більшість румунських виборців проголосували у Великій Британії, Республіці Молдова, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландах та Австрії. У президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні кандидати. У перегонах представлені більшість ідеологічних таборів – від соціал-демократів до лібералів, від проєвропейців до популістів, ультранаціоналістів і сувереністів. 1 грудня, у Національний день Румунії відбудуться й парламентські перегони. Вибори до місцевих органів влади Румунії та до Європейського парламенту пройшли 9 червня.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю в Бухаресті пройде місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Мешканці Бухареста мають відповісти на два запропоновані ним питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах. Референдум вважатиметься таким, що відбувся, якщо у ньому візьмуть участь не менш ніж 30 % від кількості виборців Бухареста. У той же час, дійсні бюлетені повинні представляти щонайменше 25% тих, хто має право голосу.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон у п’ятницю в Будапешті домовилися, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС 12 грудня в Брюсселі. Австрія виступала проти розширення зони вільного переміщення осіб і товарів з 2022 року. Урешті-решт, у березні Відень погодився на часткове членство Софії та Бухареста в Шенгенській зоні з повітряними та морськими кордонами, а також розробив дорожню карту для можливого розширення зони вільного переміщення на сухопутні кордони. Угода, опублікована в п’ятницю, передбачає контроль протягом початкового періоду в шість місяців, щоб мінімізувати потенційні зміни в міграційних маршрутах, які можуть виникнути.

НАТО – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся у Флориді в п’ятницю з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Про це сьогодні повідомили AFP і Reuters з посиланням на речниця Північноатлантичного альянсу. Вони обговорили питання глобальної безпеки, що стоять перед Альянсом. Зустріч Рютте з Трампом відбулася напередодні засідання Ради Україна-НАТО, яке має відбутися наступного тижня після того, як у четвер Росія запустила гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності по об’єкту військової інфраструктури в українському місті Дніпро. Москва назвала цю акцію відповіддю на перші удари України американськими ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по військових об’єктах на території Росії.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі заграє сьогодні ввечері в Бухаресті, товариський матч з командою Уругваю. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох  в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

ВІЗИТ – У рамках свого офіційного візиту до Німеччини президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав у понеділок у Берліні Центр документації з питань переселення, вигнання та примирення. «Візит до Центру документації з питань переселення, вигнання та примирення підкреслює, наскільки люди страждають через війну і коли ігноруються фундаментальні права людини», – сказав глава румунської держави. У неділю він виступив у Бундестазі, федеральному парламенті Німеччини, під час церемонії, організованої з нагоди Дня пам’яті жертв війни та диктатури. «Падіння Берлінського муру 35 років тому стало натхненням для румунів у їхній боротьбі за свободу, а зняття залізної завіси дозволило Румунії знову приєднатися до сім’ї європейських демократій», – сказав президент Клаус Йоганніс. Він та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр обговорили питання безпеки та підтримку, яку Румунія та Німеччина продовжуватимуть надавати Україні, а під час консультацій з канцлером Олафом Шольцем було порушено питання приєднання Румунії до Шенгенської зони та сухопутних кордонів.

НАТО – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з Президентом Європейського Парламенту Робертою Метсолою в ході візиту до Брюсселя в контексті початку нового інституційного циклу на європейському рівні, а також ухвалення нового Стратегічного порядку денного на період 2024-2029 років. Загальні цілі, визначені прем’єр-міністром Чолаку на найближчий період, спрямовані, серед іншого, на підтримку амбітного європейського бюджету на період після 2025 року, який підтримуватиме як конкурентоспроможність ЄС, так і процес внутрішньої конвергенції. Прем’єр-міністр також зустрівся з новообраним президентом Європейської Ради Антоніо Коштою. Теж у понеідлок прем’єр-міністр Чолаку провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, до якого звернувся з проханням підтримати розширення та посилення військової присутності союзників у Румунії як «незамінного» кроку для надійного стримування російських загроз, а також для того, щоб зміцнити позиції організації на східному фланзі, на Чорному морі. Прем’єр-міністр Румунії підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону. Глава виконавчої влади повторив, що Румунія продовжуватиме надавати багатовимірну підтримку Україні, а також підтримувати зусилля Республіки Молдова.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою провів переговори у Відні зі своїм австрійським колегою Герхардом Карнером напередодні неформальної зустрічі в Будапешті наприкінці цього тижня для обговорення досьє щодо розширення Шенгенської зони. Румунія продовжить працювати над боротьбою з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю за допомогою превентивного підходу, заявив румунський чиновник. Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Угорщини та Австрії проведуть попередні обговорення в столиці Угорщини щодо дати вступу Румунії та Болгарії до Шенгену і сухопутними кордонами, повідомляють брюссельські джерела.

CAE – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у понеділок, на полях засідання Ради закордонних справ (CAE) у Брюсселі, у робочій зустрічі глав дипломатій країн-членів ЄС із віце-прем’єр-міністром міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаєм Попшой. Зустріч дала можливість для поглиблених дискусій щодо результатів президентських виборів та референдуму щодо євроінтеграції в Республіці Молдова, з наголосом на гібридних атаках, здійснених, у цьому контексті, з боку Російської Федерації, за допомогою яких вони намагалися підірвати демократичний виборчий процес і порушити європейський курс цієї держави. Міністерка Одобеску привітала владу Республіки Молдова з дуже хорошою організацією президентських виборів і конституційного референдуму, висловивши задоволення новим мандатом, отриманим президенткою Майєю Санду. Глава румунської дипломатії наголосила на рішучості Румунії продовжувати надавати активну та послідовну підтримку Респ. Молдова, на всіх рівнях співпраці.

ФУТБОЛ – Сьогодні ввечері в Бухаресті національна збірна Румунії з футболу зустрічається з командою Кіпру в групі С2 Ліги націй, матч, на якому очікуються понад 40 тисяч вболівальників. Румуни лідирують у групі з чотирма перемогами в чотирьох матчах і очікують вердикту УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, який, швидше за все, буде зарахований за зеленою таблицею. Матч між Румунією та Косово в Бухаресті був припинений після того, як гравці гостей залишили поле в перерві другого тайму за рахунку 0:0, почувши просербські скандування з боку вболівальників господарів. Матч було припинено, оскільки косовська команда відмовилася повертатися на поле. Федерація футболу Косова засудила «неприйнятну і небезпечну атмосферу», в якій проходив матч з Румунією, стверджуючи, що зупинка матчу була викликана «наполегливими расистськими і антикосовськими скандуваннями румунських уболівальників». Федерація футболу Румунії також опублікувала заяву, в якій відкинула косовські звинувачення як необґрунтовані, заявивши, що вилучення гравців суперників незадовго до фінального свистка було невиправданим.