Tag: оборона

Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe (“Переозброїти Європу”) – план з п’яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Водночас, країни-члени отримають більше свободи дій щодо дотримання зазвичай суворих правил ЄС щодо боргу і дефіциту бюджету, а також можливість перерозподіляти наявні фонди регіонального розвитку на військові інвестиції.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: “Це найважливіші та найнебезпечніші часи. Мені не потрібно описувати серйозність загроз, з якими ми стикаємося. Або руйнівні наслідки, які нам доведеться пережити, якщо ці загрози здійсняться. Тому що питання вже не в тому, чи існує реальна загроза безпеці Європи. А в тому, чи повинна Європа брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Насправді, ми вже давно знаємо відповіді на ці питання. Справжнє питання, яке стоїть перед нами, полягає в тому, чи готова Європа діяти настільки рішуче, наскільки цього вимагає ситуація. І чи готова, і чи здатна Європа діяти з тією швидкістю і амбіціями, які зараз потрібні.”

За словами Урсули фон дер Ляєн, на різних зустрічах протягом останніх тижнів реакція європейських столиць була настільки ж гучною, наскільки і зрозумілою: ми живемо в епоху переозброєння, тож Європа готова масово збільшити свої оборонні витрати. Це робиться як у відповідь на короткострокову необхідність діяти і підтримувати Україну, так і у відповідь на довгострокову потребу Європи взяти на себе набагато більшу відповідальність за власну безпеку. Ідеї, які також були наполегливо донесені на позачерговому саміті в Брюсселі, екстреній зустрічі, яка сигналізувала про те, що Європа вступила в нову еру.

Що ж так стривожило Європу зараз? Історик та ексміністр закордонних справ Адріан Чорояну , вважає, що справа в масштабах розколу. “Очевидно, не тільки Дональд Трамп, задовго до нього американські президенти говорили про розширення участі, від Джорджа Буша молодшого, потім президента Обами, в перший термін Дональда Трампа, навіть Джо Байдена. Але це була пропозиція, яка з’явилася, все ж таки, в мирний час. Або ми сприймали це як мирний час. Я маю на увазі, що світ не здригнувся у 2008 році, коли влітку під час Олімпіади Росія вторглася в Грузію, в ті сепаратистські провінції, тоді Захід не стривожився. Навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, ми не були стривожені. І в 2022 році ми нервували через Україну, але не з таким відчуттям тривоги як зараз.”

Стан нервозності в Європі сьогодні, – додає Адріан Чорояну, – зріс протягом останніх майже двох місяців, “коли ми зрозуміли не лише те, що немає людей, які могли б стримати Дональда Трампа, але й те, що ті, хто перебуває в його адміністрації, схоже, радше заохочують його. Я думаю, що саме звідси походить це відчуття європейської стривоженості. А вишенькою на торті, яка поставила крапку в цій історії, є схожість інтерпретацій, які надходять до нас з Вашингтона і Москви з певних питань. Я не думаю, що це безпрецедентно, навіть за першого терміну Дональда Трампа, не кажучи вже про інших американських президентів”, – каже професор Адріан Чорояну.

Одним із наслідків поведінки адміністрації Трампа може стати пробудження Європи до усвідомлення власних труднощів, – додає він. Адріан Чорояну: “Економічна сила, демографічна сила, інтелектуальна сила Європи не були доповнені військовою силою. Європа не думала про це в останні 70-80 років, це не було пріоритетом, після 1990-х років пріоритетом була політика інтеграції Центральної та Східної Європи, хоча на початку 1990-х років почалися дискусії про спільну політику безпеки, але інтеграція Центральної та Східної Європи залишила безпеку на задньому плані.”

План Президентки Європейської комісії містить п’ять фінансових інструментів. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд. євро протягом наступних чотирьох років, причому ці витрати не будуть включені до розрахунку дефіциту національних бюджетів. Другий інструмент – це кредити на спільні європейські оборонні проєкти на суму 150 млрд євро. Йдеться про більш ефективне витрачання коштів і спільне інвестування в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у кібернетичну і військову мобільність.

“Цей інструмент допоможе країнам-членам створити попит на промисловість і, за допомогою цього обладнання, ми також значно збільшимо допомогу Україні”, – каже Урсула фон дер Ляєн. Третій інструмент – це можливість для країн-членів використовувати фонди згуртованості для оборонних проєктів, тоді як останні два напрямки спрямовані на приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. “Це важливий момент для Європи і ми повинні ним скористатися”, – підкреслила глава Єврокомісії.

Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.

Румунія і східний фланг НАТО

У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.

Румунія відкидає звинувачення Росії

Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.

Справа про державну зраду в Румунії

Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.

Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

“Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

“Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся сьогодні з трьома американськими сенаторами від Республіканської та Демократичної партій на Мюнхенській конференції з безпеки в Німеччині. Він говорив з Джейн Шахін, Джеймсом Рішем і Крістофером А. Кунсом про іноземне втручання в минулорічні президентські вибори в Румунії і про підготовку заходів щодо запобігання повторенню такої ситуації, – повідомило МЗС Румунії. Згідно із заявою, опублікованою в неділю, основними темами зустрічі були ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні, а також шляхи використання стратегічного партнерства між Румунією і США, подальша підтримка України і залучення до процесу її відновлення. У цьому контексті міністр Гурезяну підкреслив важливість продовження потужної присутності США в Румунії. Нагадаємо, що в суботу глава МЗС Румунії зустрівся зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Міністри провели широкий огляд основних тем румунсько-українського політико-дипломатичного діалогу, включаючи права осіб, які належать до національних меншин. Глава румунського зовнішньополітичного відомства підтвердив підтримку Румунією незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України, наполягаючи на законному праві українського народу на досягнення справедливого і тривалого миру за безпосередньої участі України, а також сусідніх держав, з якими вона поділяє таке ж бачення.

ОБОРОНА – На безпековій конференції у Мюнхені міністр оборони Румунії Ангел Тилвар зустрівся зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим. Румунія залишатиметься твердим партнером України і продовжуватиме підтримувати зміцнення обороноздатності сусідньої країни, сприяючи таким чином зміцненню безпеки в Чорноморському регіоні, – зазначив міністр оборони за підсумками зустрічі. Він наголосив, що стабільність у цьому регіоні має вирішальне значення для всієї Європи. «Зустріч з моїм українським колегою Рустемом Умєровим на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки дала можливість підтвердити незмінну прихильність Румунії до України. У цьому контексті я підкреслив важливість Європейського навчального центру F-16 у Фетешть, де також можуть проходити підготовку українські пілоти – сказав Ангел Тилвер. Своєю чергою, міністр Рустем Умєров висловив вдячність України за підтримку Румунії, підкресливши, зокрема, важливість рішення про передачу системи Patriot для посилення протиповітряної оборони України, зусилля, які є важливими не лише для обороноздатності України, але й для безпеки всього регіону.

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив, що в межах своїх повноважень зробить усі необхідні кроки для організації вільних, чесних і прозорих виборів. У суботу тимчасовий виконувач Націонал-ліберальної партії, міністр внутрішніх справ Кетелін Предою заявив, що румунська держава повинна зробити більше для пояснення того, що сталося на минулорічних президентських виборах, а також реакції інституцій на шкоду, заподіяну цілісності та законності виборів. Ця заява пролунала після того, як віце-президент США Джей Ді Венс заявив на конференції з безпеки в Мюнхені, що рішення про скасування румунських виборів ґрунтувалося на хитких підозрах розвідувальних служб і величезному тиску з боку сусідів по континенту. Іліє Боложан заявив у суботу на зустрічі в Бухаресті з делегацією румунських бізнесменів, що він намагатиметься відновити довіру до державних інституцій.

ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії, тризірковому генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Міністерство оборони запропонувало його дострокове звільнення в запас. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв (майже 2,5 млн євро).

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Адміністрація румунських аеропортів зможе затримувати літаки компаній, які не дотримуються європейського законодавства про компенсації пасажирам, якщо буде прийнятий проєкт термінової постанови, винесений на громадське обговорення міністерством економіки. За словами ініціаторів, нова постанова доповнює Повітряний кодекс і гарантує дотримання прав пасажирів. Національний орган з питань захисту прав споживачів зобов’яже операторів повітряного транспорту виконувати свої зобов’язання щодо відшкодування збитків пасажирам шляхом видачі їм грошей або ваучерів, за погодженням з ними. Постраждалі пасажири мають подати письмову заяву на отримання компенсації, розмір якої становить від 250 до 600 євро на особу, залежно від дальності маршруту польоту.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

АВТО – Минулого року Румунія експортувала нових автомобілів на суму близько 12 млрд. євро, – повідомляє Асоціація автовиробників та імпортерів. У той же час, офіційний імпорт вживаних автомобілів склав майже 3,5 млрд. євро. Згідно з цитованим джерелом, ці цифри свідчать про позитивну рентабельність експорту порівняно з імпортом, що підкреслює конкурентоспроможність румунської автомобільної промисловості на міжнародному ринку. Однак асоціація вказує на те, що багато вживаних автомобілів ввозяться в країну нелегально, без сплати податків. Офіційні дані показують, що 64% вживаних автомобілів, імпортованих у 2024 році, мають вік понад десять років, оснащені застарілими технологіями, які сприяють збільшенню викидів забруднюючих речовин та зниженню безпеки дорожнього руху.

НАВАЛЬНИЙ – Щонайменше 1500 людей зібралися в неділю біля могили колишнього опозиціонера Кремля Алексея Навального, через рік після його смерті в арктичній колонії. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.  Десятки сімей з дітьми прийшли у мороз до кладовища у Москві, де охорона була досить стриманою і складалася з поліцейських у цивільному. Були також західні дипломати, представники американського, французького, іспанського, норвезького посольств та представництва Європейського Союзу.  Заарештований у січні 2021 року коли повернувся на батьківщину після лікування в Німеччині у зв’язку з отруєнням, Алексей  Навальний був засуджений до тюремного ув’язнення у кількох справах. Останній вирок, винесений у серпні 2023 року, – 19 років позбавлення волі за «екстремізм».  Останнім часом Навальний спілкувався переважно через повідомлення, надіслані його адвокатам, а потім опубліковані в соціальних мережах, в яких він засуджував вторгнення в Україну і закликав росіян «чинити опір» Кремлю.  Обставини його смерті залишаються досі нез’ясованими.

ГАНДБОЛ – Чемпіонки Румунії CSM Бухарест у неділю на виїзді обіграли норвезький Сторхамар Гандбол Еліт з рахунком – 32:21, в групі А жіночої Ліги чемпіонів. Румунські гандболістки здобули свою четверту перемогу поспіль у змаганнях і вже забезпечили собі третє місце у групі з восьми команд. Дві найкращі команди, що посядуть другі місця, напряму потрапляють до чвертьфіналу, а команди, що посядуть 3-6 місця, грають у плей-офф за вихід до чвертьфіналу. З іншого боку, румунський гандбольний клуб SCM Римніку Вилча вийшов до чвертьфіналу жіночої Європейської гандбольної ліги EHF після перемоги над німецькою командою BV Боррусія Дортмунд з рахунком – 32:27 у суботу ввечері вдома в групі B. Після п’яти турів команда з Вилчі залишається непереможним лідером з 9 очками, за нею йдуть Ікаст Хендболд (6 очок) з Данії, Боррусія (3 очка) і “Сола ХК” (2 очки) з Норвегії. В останньому турі SCM Римніку Вилча зіграє на виїзді проти Ікаст Хендболд 22 лютого. Групові матчі будуть зіграні до 23 лютого, а дві кращі команди вийдуть до чвертьфіналу змагань, запланованих на 22/23 березня і 29/30 березня, після чого відбудеться турнір F4, який пройде 3/4 травня.

ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв.

МЮНХЕН – Необхідність досягнення справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні, є головною темою виступів міністра закордонних справ Румунії Еміля Гурезяну на 61-й Мюнхенській конференції з безпеки у Німеччині. Програма глави МЗС включала участь у заході «Вільне та відкрите Чорне море: оцінка викликів щодо сполучення, глобальної продовольчої безпеки та енергетики в регіоні», організованому Центром «Нова стратегія» та Центром аналізу європейської політики, на якому  Еміль Гурезяну наголосив на стратегічному значенні Чорного моря як з точки зору забезпечення євроатлантичної безпеки, так і з точки зору сприяння зв’язкам між Європою та Азією. Водночас, він вказав на подальше погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні на тлі зройної агресії Росії проти України. Глава румунського зовнішньополітичного відомства  представив регіональні проєкти та ініціативи, спрямовані як на зміцнення безпеки регіону, так і на реалізацію його потенціалу з точки зору сполучуваності. Він підкреслив важливість співпраці на європейському та євроатлантичному рівнях для досягнення цих цілей, в тому числі шляхом продовження потужної присутності НАТО в Чорному морі, прийняття Чорноморської стратегії ЄС та повної імплементації Чорноморської стратегії США. Програма румунського міністра також включала зустріч з групою українських ветеранів. З цієї нагоди він висловив вдячність за мужність і стійкість ЗСУ та українського народу, підтвердив солідарність Румунії з Україною та запевнив у готовності Румунії продовжувати надавати багатосторонню підтримку Україні.

ПРЕЗИДЕНТ – Місцеві підприємці зацікавлені в тому, щоб Румунія залишалася на проєвропейському та євроатлантичному шляху і підтримує прийняття заходів, які забезпечать стабільність і передбачуваність, що призведе до покращення спроможності державних інституцій проводити реформи та здійснювати інвестиції. Ці ідеї були представлені тимчасовому президенту Іліє Боложану в суботу членами Конфедерації роботодавців “Конкордія” та Фонду румунських бізнес-лідерів на зустрічі, організованій в Бухаресті. Бізнесмени також висловили своє занепокоєння щодо наслідків нещодавно прийнятих фіскально-бюджетних заходів та стійкості державних фінансів. Як повідомляє Адміністрація Президента, Іліє Боложан заявив, що він відкритий до діалогу між приватним сектором та політиками, які приймають рішення, з питань бізнесу та державної політики, що мають вплив на економіку. Він також запевнив, що зробить все від нього залежне для організації вільних, чесних і прозорих виборів та відновлення довіри до державних інституцій.

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Румунія не є ціллю будь-яких атак з боку Російської Федерації, – стверджує Посольство РФ у Бухаресті після атаки безпілотників у четвер на румунсько-українському кордоні. На сторінці диппредставництва у Facebook з’явилося повідомлення, яке цитує бухарестська преса, згідно з яким «Цілями ударів російських збройних сил на території України є винятково військові об’єкти (…) Не можна виключати, що інциденти, які мали місце 13 лютого, могли виявитися провокацією української сторони на тлі мирних переговорів із врегулювання конфлікту в Україні». Нагадаємо, що 13 лютого, два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

ОБОРОНА – Стимулювання співпраці між такими компаніями, як Lockheed Martin, і румунською оборонною промисловістю через спільні проєкти і передачу технологій є стратегічним пріоритетом Румунії, – каже міністр національної оборони Ангел Тилвер. У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки він зустрівся з Джимом Тайклетом, генеральним директором американської компанії Lockheed Martin – одного з головних партнерів Румунії в галузі промислової кооперації та військової техніки. Згідно з прес-релізом міноборони переговори були зосереджені на аналізі стану програм оснащення румунської армії високотехнологічними системами, виробленими американською компанією і визначенні шляхів оптимізації процесів введення в експлуатацію тих, що вже знаходяться в польових умовах, як важливих аспектів для зміцнення національної обороноздатності.

РЕГБІ – У суботу в Ботошанах (північний схід) збірна Румунії приймає команду Португалії в останньому матчі в групі B Чемпіонату Європи з регбі 2025 року. Обидві команди вже кваліфікувалися на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог на цьогорічному ЧЄ: румуни перемогли Німеччину – 48:10 вдома та Бельгію – 31:14 на виїзді. Румунія пропустила лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли була дискваліфікована через помилку Федерації регбі Румунії у використанні натуралізованого, але не допущеного до змагань гравця з Тонгану.

ВИБОРИ – Постійний виборчий орган у Бухаресті оголосив, що партії можуть розпочати збір підписів за кандидатів, яких вони підтримують на президентських виборах у травні. Підписи можна збирати лише у фізичному вигляді, і один виборець може підтримувати кількох кандидатів. Також у кінці списку особа, яка його склала, зобов’язана заповнити заяву про власну відповідальність, яка засвідчує правдивість підписантів та прихильників. У правлячій коаліції (СДП, НЛП, ДСУР) виборчий період не розпочався, і підтримка колишнього лідера НЛП  Кріна Антонеску як загального кандидата не була встановлена ​​на форумах керівництва соціал-демократів і лібералів. (…) Керівництво СДП, яке зібралося у вівторок, у принципі підтвердило кандидатуру Кріна Антонеску на травневих президентських виборах і визначило скликання конгресу партії 2 лютого, який дасть остаточне голосування щодо його кандидатури.

ПЛАН – Бюджетний і структурний план Румунії був схвалений Радою з економічних і фінансових питань (ECOFIN) разом з планами 20 інших держав-членів, оголосив у вівторок румунський міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош. Це рішення було прийнято в той час, коли кілька країн, такі як Франція, Іспанія, Італія та Фінляндія, зіткнулися з подібними проблемами і закликали продовжити період фіскального коригування з чотирьох до семи років, до 2031 року. Марчел Болош пояснив, що для бізнес-середовища податковий план захищає єдину ставку, а Європейська комісія погоджується з аргументами про те, що держава не повинна карати за економічний успіх. Він також зазначив, що завдяки плану захищені європейські фонди, адже згідно з правилами, недотримання податкової угоди призвело б до їх призупинення. З іншого боку, додав міністр, план підтримує міжнародну довіру, оскільки невиконання фіскальних зобов’язань призвело б до зниження кредитного рейтингу країни, що зробило б кредити дорожчими і важкодоступними. План також забезпечує інвестиційну підтримку, в тому числі для малих і середніх підприємств Румунії через схеми державної допомоги малим і середнім підприємствам, особливо орієнтованим на обробну промисловість, що створить нові робочі місця і стимулюватиме економічне зростання.

ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією. «Румунія, близький стратегічний партнер Сполучених Штатів Америки, бажає вам успіхів у цьому важливому новому мандаті. Нам потрібен міцний і живий трансатлантичний зв’язок на благо нашої спільної безпеки та процвітання ЄС і США», – заявив глава румунської держави. Інавгурацію в понеділок другого терміну Трампа в Білому домі також привітали лідери найважливіших політичних партій Румунії.

США – Через кілька годин після початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп вивів країну зі Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризької кліматичної угоди. Крім того, він підписав указ щодо угоди Організації економічного співробітництва про глобальний податок і доручив Міністерству енергетики відновити оцінку дозволів на експорт скрапленого природного газу. Новий президент оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і скасував кілька документів адміністрації Байдена, наприклад документ про ризики штучного інтелекту. Дональд Трамп також скасував санкції, введені Джо Байденом щодо єврейських поселенців, які вчинили насильство проти палестинців на Західному березі Йордану. Глава Білого дому доручив Міністерству юстиції припинити всі незавершені справи, пов’язані з нападом на Капітолій, і помилував 1500 своїх прихильників, які штурмували будівлю в 2021 році, а іншим пом’якшив або змінив вироки. Президент також оголосив нелегальну імміграцію на мексиканському кордоні надзвичайною ситуацією, наркокартелі — терористичними організаціями та підписав документ, який впливає на автоматичне надання американського громадянства дітям нелегальних іммігрантів, народжених у США. Крім того, Дональд Трамп призупинив на чотири місяці програми для біженців, що призвело до скасування рейсів до США для понад 1600 афганців, у тому числі родичів американських солдатів.

ОБОРОНА – Міністерство національної оборони оголосило у вівторок, що Румунія прийняла командування Силами Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині (EUFOR). Прийнявши командування EUFOR, найбільшою багатонаціональною операцією на Західних Балканах під егідою Спільної політики безпеки і оборони (СПБО), Румунія в даний час командує двома з дев’яти військових операцій і місій під прапором Європейського Союзу, цитує джерело. Після мандата, успішно виконаного бригадним генералом Овідіу Лунгу з травня 2023 по травень 2024 року на посаді начальника штабу EUFOR ALTHEA, румунська армія збільшила рівень свого представництва в операції, взявши на себе керівництво найважливішими багатонаціональними силами на Західних Балканах. Стабільність регіону є пріоритетом для Румунії, що має стратегічне значення для європейської та євроатлантичної безпеки, зазначає Міноборони Румунії.

АЕРОПОРТИ – Пасажиропотік в аеропортах Румунії зріс майже на 6% у 2024 році на тлі приєднання до Шенгенського повітряного простору наприкінці березня. За даними Асоціації аеропортів, понад 26 мільйонів пасажирів пройшли через румунські аеропорти минулого року, порівняно з 23,2 мільйонами у 2023 році. Із загальної кількості пасажирів, які транзитом перебували в румунські аеропорти після приєднання Румунії до Шенгенського повітряного простору, 70% подорожували в межах зони вільного пересування, а 30% подорожували до/з нешенгенських напрямків – також повідомляє Асоціація аеропортів Румунії.

ФЕСТИВАЛЬ – 27-й випуск Міжнародного фестивалю «Джордже Енеску» ставить важливий наголос на культурних подіях і концертах, якомога більше по всій Румунії та для всіх румунів, зазначив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю, під час конференції, що відбулася в понеділок, в Бухаресті. Він уточнив, що цьогорічний фестиваль відзначатиме кілька подій, зокрема 70-ту річницю смерті Енеску. Фестиваль проходитиме з 24 серпня по 21 вересня і включатиме 80 концертів симфонічних, камерних, хорових та інструментальних ансамблів із 28 країн.

Уперше виступаючи перед комітетами Європарламенту із закордонних справ та оборони, генеральний секретар НАТО заявив, що Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів в оборонній сфері. Марк Рютте повідомив депутатів Європарламенту, що на США наразі припадає близько 60% усіх витрат НАТО і, що без США європейцям довелося б вчетверо збільшити витрати на оборону. За таких умов військова безпека буде досягнута лише через 10-15 років, – пояснив очільник НАТО, який також запропонував спростити процедури закупівлі та постачання озброєнь.

Марк Рютте закликав європейців виділяти на оборону більше коштів, ніж коли-небудь раніше. 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні, – заявив генеральний секретар НАТО, додавши, що безпека є найважливішою річчю для збереження того, чого досягла європейська демократія. Водночас він запропонував назвати гібридні атаки, про які говорять вже близько 15 років, “кампанією з дестабілізації”. Йдеться про Росію, яка, за словами пана Рютте, атакує Європу різними способами:

“Російська війна продовжує сіяти хаос. Водночас Росія посилює кампанію з дестабілізації проти наших країн: кібератаки, замахи на вбивства, диверсії та багато іншого. Ми звикли називати це гібридними діями, але я хочу відмовитися від цього терміну і назвати це кампанією з дестабілізації. І Росія діє не сама. Їй допомагають Китай, Північна Корея, Іран. Тим часом залишаються й інші загрози: тероризм, розповсюдження ядерної зброї, дезінформація і, звичайно, зміна клімату. Країни НАТО збільшили свої витрати на оборону. Дві третини з них зараз витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП. Це добре, і я вітаю їхні зусилля. Але будьмо чесними, 2% – це далеко не достатньо. Наша промисловість все ще занадто мала, занадто роздрібнена  і, будьмо відверті, занадто повільна. Я вітаю і підтримую дії ЄС, спрямовані на подвоєння зусиль з відновлення і розширення нашої оборонно-промислової бази. Завдяки цій програмі ЄС ми маємо можливість зміцнити нашу спільну безпеку.”

Станом на сьогодні лише 23 з 32 країн-членів НАТО досягли цільового показника Альянсу в 2% ВВП для оборонних потреб, в тому числі і Румунія. Новообраний президент США Дональд Трамп закликав європейських членів НАТО збільшити свої оборонні бюджети щонайменше до 5% ВВП – ціль, яку в ЄС вважають нереальною, але рішення про те, чи підвищувати цю ціль, очікується на наступному саміті НАТО, який відбудеться в Гаазі в червні 2025 року.

Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому континенті. Росія розпочала військові дії неспровокованим вторгненням в Україну, причому Москва заявила, що окупує нову територію у відповідь на просування Північноатлантичного альянсу на схід і щоб запобігти інтеграції Києва в євроатлантичні структури. З 20 січня Дональд Трамп вступить на другий президентський термін. У Європі побоюються, що нова адміністрація Білого дому змінить військову стратегію США на шкоду Європі та Північноатлантичному альянсу.

У цьому контексті Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав підприємства країн-членів Альянсу бути готовими до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та розподілу, щоб бути менш вразливими до шантажу з боку Росії та Китаю. За його словами, союзники по НАТО будуть змушені виділяти на оборону близько 3% свого ВВП. Водночас НАТО погодилася перебрати від Сполучених Штатів координацію військової допомоги Україні через місію, яка також матиме структури в Румунії. Рішення, прийняте на саміті у Вашингтоні, також передбачає виділення 40 млрд євро на підтримку України наступного року.

Російська війна проти України ставить всю Європу перед викликом для власної безпеки й оборони та загрожує справжньою війною, а брязкання зброєю привернуло увагу тих, хто звик до десятиліть миру і процвітання. Поступово, протягом останніх кількох десятиліть, оборонні фонди зменшувалися на тлі цього, здавалося б, вічного миру. Тепер Європа має зробити все можливе, щоб запобігти зростаючим ризикам і загрозам.

В інтерв’ю Радіо Румунія генерал запасу ВПС Румунії Адріан Дуце зазначив, що після тривалого періоду миру, забезпеченого Північноатлантичним альянсом та іншими європейськими альянсами, ми бачимо, що війна знову повернулася до Європи і, як сказав колишній керівник британської розвідувальної служби, ми не тільки знаходимося під загрозою війни, але війна вже триває на європейській землі. «Європа вже вжила заходів, насамперед на знак солідарності з Україною. Європейські держави підтримують Україну у протистоянні російській агресії, і в колективній європейській свідомості перемога Росії є неприйнятною. Про це говорив адмірал Бауер під час Берлінської конференції 19-20 листопада, де було багато розмов про заходи, які європейські держави повинні вжити, щоби бути готовими до того, що політика США зміниться з Дональдом Трампом у Білому домі. Однак, мушу зазначити, що навіть якщо і відбудеться зміна підходу з боку США, то це вже зміна парадигми, адже вже було заявлено, що США не залишать Європу непідготовленою перед обличчям загроз зі Сходу і зроблять все можливе для зміцнення європейської оборони.»

Генерал запасу Адріан Дуце каже, що хоча Європа зробила важливі кроки, щоб вивести свою оборону на вищий рівень, вона має прискорити свої зусилля в цьому плані, адже після тривалого періоду недофінансування оборонної промисловості вона опинилася в ситуації, коли запаси озброєння майже вичерпані, виробничі потужності перебувають у скрутному становищі і не в змозі виробляти в необхідному обсязі, а конкуренція між Європою і Росією в цій сфері поки що несприятлива для Європи. Водночас перший в історії ЄС єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс пообіцяв найближчим часом розробити Білу книгу європейської оборони, із визначенням ключових пріоритетів щодо зміцнення європейської безпеки.

Професор Сорбонни з історії сучасних міжнародних відносин, доктор філософії Штефан Попеску також наголошує на проблемі дуже низьких запасів озброєнь в західних країнах. «Саме тому ми не можемо підтримати Україну відповідно до її потреб. Просто подумайте, що французи разом з британцями, я не думаю, що вони мають більше 300 танків, вони не їх просто мають, дві армії разом, найважливіші в Європі, не мають більше 300 артилерійських знарядь, що дуже мало. Промислові лінії неможливо розширити за ніч. Потрібні постійні інвестиції, особливо в той час, коли потрібно задовольняти не лише власні потреби в озброєнні, але й виконувати замовлення важливих стратегічних партнерів Заходу, яких ми не можемо залишити без уваги, а потім, звичайно ж, і Україну. Україна повинна залишитися після заморожування конфлікту або врегулювання, вона повинна бути надійним військовим гравцем, і це в інтересах усіх, це в інтересах довіри до нас, до Організації Північноатлантичного договору і до Європейського Союзу.»

Чи здатні НАТО і Європейський Союз доповнити, збільшити військову підтримку, щоб збалансувати можливе зменшення підтримки, яку надають Сполучені Штати Україні в її військовій боротьбі з російським агресором? Як нова адміністрація Трампа може вплинути на безпеку Європи в контексті війни в Україні? Адріан Дуце відповідає: «Нова американська адміністрація дещо змінить свою орієнтацію, як заявили американські офіційні особи, вони приділятимуть більше уваги Індо-Тихоокеанському регіону і дещо зменшать свою участь в Європі. Але це не означає, що США підуть з Європи. США збираються знайти ті шляхи, які сприятимуть зміцненню європейської оборони, з одного боку, шляхом посилення промислового співробітництва та розвитку цієї європейської технологічної та промислової бази, тому що це дезидератум на даний момент, а Європа працює над тим, щоб надолужити втрати останніх десятиліть. Це тривала робота, але ми впевнені, що ці зусилля принесуть свої плоди. Європа має достатньо ресурсів і вона вже довела, що вживає правильних заходів для допомоги Україні, щоправда, не таких значних, як хотілося б Україні, але існує дуже широкий спектр заходів різного роду, і європейська солідарність з Україною є взірцевою.»

З 20 січня ми матимемо нову адміністрацію в Білому домі. Дональд Трамп офіційно приступить до виконання повноважень. Якщо Сполучені Штати припинять або зменшать свою підтримку України, чи зможе Європа компенсувати цю важливу американську військову підтримку перед обличчям Росії, яка не рахується з жертвами, щоб окупувати Україну кілометр за кілометром?

Професор Штефан Попеску каже, що Сполучені Штати дуже уважно стежать за можливими розривами між Китаєм і Росією. Залучення північнокорейських військ у Курську область, а також зближення, входження, скажімо так, під російську опіку Північної Кореї, надання російських технологій балістичних ракет Північній Кореї – все це сприймається Пекіном з дуже великою тривогою, занепокоєнням. «Я переконаний, що оскільки це останній термін Дональда Трампа на посаді президента, який також ознаменує його входження в історію, американці залишатимуться відданим гравцем у регіоні, відданим з точки зору їхньої уваги до Російської Федерації. Важливо, щоб Україна не втратила мир, щоб вона продовжувала мати юридичний суверенітет, щоб вона могла стати на європейську, євроатлантичну або в будь-якому випадку західну орбіту. І я вважаю, що ми повинні підтримувати американську позицію і мати постійний діалог, особливо ті з нас, хто знаходиться в цьому регіоні, для того, щоб пояснити їм якомога краще, залучити їх до нашого регіону. Але я вважаю, що з огляду на те, що Чорне море є головним вікном проєкції російської сили, американці будуть підтримувати міцну присутність у цій вузловій точці, яка також включає Румунію, навіть якщо вони підуть на рішення про заморожування фронту. Й останнє: сама Україна більше не може вести довготривалу війну. Україна – держава з сучасними соціальними структурами, це не Афганістан, щоби вести нескінченну війну на два десятиліття.»

Своєю чергою генерал Адріан Дуце вважає, що Європа зуміє бути по-справжньому стійкою в нинішніх умовах, навіть і без підтримки США. «Буде важко, але Європа на правильному шляху у зміцненні своєї оборони і розбудові стійкості перед обличчям російської агресії. Заяви керівників оборонних відомств країн-членів ЄС, як і заяви європейських політиків, свідчать про те, що підтримка України буде безумовною і триватиме стільки часу, скільки буде потрібно. Європа не змириться з поразкою України, і навіть якщо президент США обіцяє мир у дуже короткі терміни, навряд чи він буде досягнутий за той час, який поставив перед собою Дональд Трамп. Європа продовжує зміцнювати всі свої оборонні потужності.»

Європа має достатню силу, щоб зупинити Росію, – каже генерал у відставці Адріан Дуце.

БЕЗПЕКА – Нинішня безпекова ситуація свідчить про те, що мир на європейському континенті більше не є гарантією, – заявив у вівторок очільник Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Георгіце Влад у промові з нагоди 165-ї річниці створення Генштабу ЗСР. Він сказав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють зростання потенційних загроз і ризиків для безпеки і, що ми маємо кризову ситуацію в сфері оборони в Чорноморському регіоні, зоні стратегічних інтересів НАТО.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні в Лондоні зі своїм британським колегою Кейром Стармером, з яким обговорив широкий спектр двосторонніх і міжнародних питань. Раніше, на двосторонньому економічному форумі, Марчел Чолаку заявив, що його інтерес як прем’єр-міністра «полягає в тому, щоб зменшити кількість румунів, які залишають країну». Він додав, що хоче переконати якомога більше британських бізнесменів, що «Румунія є чудовою країною для інвестицій». У свою чергу, лорд-мер Лондона Аластер Кінг підкреслив, що Румунія має динамічний і важливий для британських інвесторів енергетичний ринок і, що форум покликаний використати величезні можливості, які має румунська економіка. Що стосується діаспори, Марчел Чолаку зазначив, що понад 1,2 мільйони румунів обрали проживання, навчання або роботу у Великобританії. За його словами, це люди, які активно сприяють розвитку британського суспільства та економіки, люди, які досягли успіху як в академічному, так і в професійному планах, румунська громада добре інтегрована в багатьох важливих секторах. Напередодні зустрічі прем’єр-міністр поспілкувався з представниками румунської громади в Лондоні, яким сказав, що держава зрозуміла, що повинна розробити середньострокові програми для тих, хто бажає повернутися на батьківщину.

УГОДА – Партнерство між Румунією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії є сильнішим, ніж коли-небудь, – заявив у середу міністр оборони Ангел Тилвер з нагоди підписання в Лондоні двосторонньої угоди про оборонну співпрацю. Згідно з прес-релізом міноборони, угода спрямована на зміцнення багаторічного партнерства між Румунією і Великобританією і є відповіддю на сучасні виклики безпеці. За словами Ангела Тилвера, в умовах агресії Російської Федерації проти України поблизу нашого кордону, «це міцне партнерство сприяє захисту східного флангу».  Угода також сприятиме впровадженню нових проєктів, таких як Регіональний морський навчальний центр в Румунії для підготовки українських військовослужбовців, затверджений румунським парламентои. Центр є результатом спільних зусиль Великої Британії, Румунії та інших стратегічних союзників, спрямованих на забезпечення необхідної підготовки українських морських піхотинців.

F-35 – Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року.

ЄВРОКОМІСІЯ – У вівторок в Європейському парламенті відбулося слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду віцепрезидента Європейської комісії з питань людей та навичок, але комітети відклали винесення свого рішення до завершення слухань. Фактично, всі кандидати на шість віце-президентських посад зіткнулися з аналогічною ситуацією, яку створив кандидат від Італії на посаду віце-президента з питань згуртованості Раффаеле Фітто. Слухання Роксани Минзату пройшли добре, а її виступ і відповіді були високо оцінені більшістю членів комітетів.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають постійно, тимчасово або транзитом в Автономній області Андалусія Королівства Іспанія, або мають намір здійснити поїздку в цей регіон, що місцеве Метеорологічне агентство оголосило в провінції Малага помаранчевий код негоди – сильні опади та посилення вітру. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Севільї, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном (ЦКПРГ), де на них відповідатимуть оператори колл-центру на постійній основі. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися зі складною, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати на цілодобову гарячу лінію Генерального консульства Румунії в Севільї.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус стався минулої ночі у повіті Вранча на південному сході Румунії. Сила підземних поштовхів склала 3 бали за шкалою Ріхтера. Цього місяця в Румунії сталося дев’ять землетрусів магнітудою від 2,2 до 3,2 балів. У 2024 році найсильніший тектонічний рух стався 16 вересня і мав магнітуду 5,4 бали за шкалою Ріхтера. 4 березня 1977 року в Румунії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств вийшли з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична диктатура не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У 2023 році вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС знизилася на 1,5% порівняно з попереднім роком до трохи більше 537 мільярдів євро, але Румунія є однією з країн ЄС, чия вартість сільськогосподарської продукції зросла порівняно з попереднім роком. Про свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу. Угорщина і Словаччина, за якими йдуть Люксембург, Франція, Бельгія і Румунія з 22,2 млрд євро, були країнами з найбільшим зростанням. Минулорічне незначне падіння відбулося після 19%-го зростання у 2022 році, коли вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС досягла історичного максимуму в 545,4 млрд євро.

ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу бере участь у фінальному турнірі Кубку Біллі Джин Кінг 2024 в Малазі, Іспанія, з 13 по 20 листопада. У першому раунді 14 листопада Румунія зустрінеться з Японією, а переможець зіграє у чвертьфіналі з минулорічними фіналістками, тенісистками Італії. Неграючий капітан Горія Текеу викликав на фінальний турнір Жаклін Крістіан, Ану Богдан, Габріелу Русе, Анку Тодоні та Моніку Нікулеску. Збірна Румунії вперше вийшла до фінального турніру Кубка Біллі Джин Кінг після того, як 14 квітня у Фернандіна-Біч (штат Флорида, США) перемогла Україну з рахунком 3:2.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.