Tag: опитування

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

У червні 2021 року 42% респондентів опитування громадської думки, проведеного INSCOP Румунія, на запитання, в якій країні вони хотіли б працювати або навчатися протягом більш тривалого періоду часу, обрали Захід (Європейський союз, США або Канаду), менше 4% – Росію або Китай, а 47,9% сказали, що не покинуть свою країну. 66,6% заявили, що віддають перевагу правам і свободам західного зразка перед традиційними цінностями, які, як стверджує путінська Росія, вона пропагує і лише 16,2% віддали перевагу так званим російським цінностям. 56,2% румунів заявили, що вступ Румунії до Європейського Союзу, швидше за все, принесе переваги, а 35,1% побачили в ньому недоліки.

65,8% респондентів віддали перевагу членству Румунії в НАТО, тому що таким чином вона буде краще захищена. 28,6% віддали перевагу нейтралітету, вважаючи, що на Румунію ніхто не нападе. 73,8% сказали, що наявність військових баз США в Румунії допоможе обороні країни в разі зовнішньої агресії. Водночас переважна більшість респондентів  була незадоволена діяльністю влади в Бухаресті, незалежно від її політичного кольору. Соціологи дійшли висновку, що румуни не оскаржують приналежність своєї країни до вільного світу, а лише легітимність політичного класу, який їх ігнорує і зневажає.

Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному шляху, який вона обрала, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – заявив у вівторок міністр оборони Ангел Тилвер. Разом з послом США в Бухаресті Кетлін Кавалєк міністр оборони відвідав військово-повітряну базу “Міхаїл Когелнічану” (південний схід), де вони зустрілися з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованими в Бухаресті, а також з американськими солдатами, які там дислокуються, разом з їхніми іспанськими, французькими і румунськими товаришами. За словами Кетлін Кавалєк, румунська сторона вкладає значні кошти в розвиток бази, яка є однією з найважливіших баз НАТО і допомагає захищати східний фланг Північноатлантичного альянсу.

Також у вівторок Берегиня румунської корони принцеса Маргарета заявила, що “ніколи в сучасній історії Румунія не мала вищого рівня безпеки і кращих умов для економічного процвітання, ніж сьогодні, коли вона є повноправним членом Європейського Союзу і НАТО”. З іншого боку, вона описала нещодавні президентські і парламентські вибори як крик про допомогу від виборців, які відчувають себе проігнорованими в умовах швидкого, але нерівномірного економічного розвитку. Вона навела приклади контрасту між розкішшю в Бухаресті і бідністю в селах, або інвестиціями в сучасні технології, в той час як витрати на охорону здоров’я залишаються найнижчими в ЄС.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс розпочав у п’ятницю офіційний візит до Німеччини на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Глава румунської держави також планує провести переговори з Федеральним канцлером Олафом Шольцем та Головою Бундестагу. Дискусії будуть зосереджені на зміцненні політичного, економічного та безпекового співробітництва між Румунією та Німеччиною, в тому числі на посиленні сил стримування на східному фланзі НАТО та зміцненні трансатлантичних відносин. Також на порядку денному – подальша підтримка України та сприяння стабілізації і розвитку Респ. Молдова. Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в румунську економіку.

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули під час повеней у східному іспанському регіоні Валенсія два тижні тому, зросла до 9. Цю інформацію підтвердило і Міністерство закордонних справ Румунії. За даними спеціального органу, створеного іспанським урядом для централізації даних про повені у Валенсії 29 жовтня, 26 жертв мають іншу національність. Найчисленніша група – румуни. Є також марокканці, китайці, британці, українці, голландці, колумбійці та південноамериканці. Тим часом, у четвер Іспанія зазнала нового епізоду повеней, викликаних дуже сильними дощами. Було затоплено південне місто Малага, а також менші міста у внутрішній частині півострова. Тисячі людей були евакуйовані. Сильні дощі також випали на півдні Каталонії, півночі Кастельона, Балеарських островах і в районі Гранади.

ПРОГНОЗ – Європейська комісія переглянула в бік зниження прогноз економічного зростання Румунії на цей рік. Згідно з прогнозом, економічне зростання становитиме лише 1,4% замість 3,3%, як передбачалося навесні. За оцінками Брюсселя, Румунія посяде третє місце в ЄС за обсягом інвестицій у 2024 році, друге – у 2025 році і перше – у 2026 році. Однак, Румунія має найвищу інфляцію в 2024 році, другу серед країн ЄС 2025 році і матиме найвищу в 2026 році. Бюджетний дефіцит знову ставить країну на перше місце з від’ємним сальдо впродовж усіх трьох років. Комісар ЄС Паоло Джентілоні заявив, що ВВП Європи зросте лише на 0,9% цього року, 1,5% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. За його словами, інфляція становить 2,6% і знизиться до 2% через два роки. Єврокомісар зазначає, що прогнози для Румунії не включають заходи зі скорочення дефіциту, які румунський уряд представив у Брюсселі 25 жовтня, оскільки фіскальний план не є чітким.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії оголосило у п’ятницю про підписання контракту на розробку третього і четвертого енергоблоків АЕС «Чернаводе» з консорціумом американських, канадських та італійських компаній. Міністр Себастьян Бурдужа, який бере участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP 29 в Баку, написав в онлайн дописі, що це найважливіший проєкт для румунського енергетичного сектору за останні десятиліття. Він зазначив, що в 2031-2032 роках, коли роботи будуть завершені, Румунія буде забезпечувати понад 30% своїх енергетичних потреб тільки за рахунок ядерного виробництва. Бурдужа зазначив, що два нові реактори означають збільшення річного виробництва на понад 11.000 мегават на годину протягом щонайменше 30 років експлуатації, понад 19.000 добре оплачуваних робочих місць та уникнення щонайменше 10 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу щороку. Третій і четвертий енергоблоки АЕС «Чернаводе» зможуть покрити еквівалент сьогоднішнього споживання для більш ніж 7 мільйонів домогосподарств.

ЗАРПЛАТА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про перенесення європейської мінімальної заробітної плати в національне законодавство. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (близько 810 євро). Румунія зафіксувала найвищі темпи зростання мінімальної заробітної плати в Європейському Союзі як в номінальному, так і в реальному вираженні за останнє десятиліття.

ЛІТАКИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про закупівлю 32 винищувачів F-35. Вони будуть куплені Румунією у США за 6,5 млрд. доларів. Необхідні кошти будуть виділені з державного бюджету або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або комбінації обох джерел. Буде також придбано матеріально-технічне забезпечення та послуги зі спеціальної підготовки пілотів, які керуватимуть цими багатоцільовими літаками 5-го покоління. Начальник Генштабу збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад нещодавно заявив, що через складність цього етапу підготовки перші літаки F-35 прибудуть до Румунії не раніше 2030 року.

ЯРМАРКИ – З п’ятниці в Сібіу (центр Румунії) стартує різдвяний ярмарок, один із найвідвідуваніших у Східній Європі. Головною атракцією є різдвяна ялинка на центральній площі міста, прикрашена тисячами вогнів, а також 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Сібіуський різдвяний ярмарок є найдовшим заходом такого роду в Румунії, який щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) теж з п’ятниці відкривається один з найкрасивіших різдвяних ярмарків країни. Ярмарок з європейським колоритом пропонує відвідувачам широкий спектр розваг, від американських гірок до найвищих літаючих саней у Східній Європі. У Брашові (центр) та Орадії (північний захід) різдвяні ярмарки будуть відкриті з 29 листопада.

ШАХТИ – Європейська комісія схвалила виділення румунському уряду допомоги у розмірі 790 мільйонів євро для покриття термінових витрат, спричинених закриттям чотирьох вугільних шахт. Йдеться про шахти «Лоня», «Лупень», «Лівезень» та «Вулкан», розташовані в долині річки Жіу (Валя Жіулуй) на заході Румунії і вважаються неконкурентоспроможними. Представник ЄС заявив, що цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до зобов’язань, взятих у Національному плані відновлення та стійкості та Національному плані справедливого переходу до економіки з нульовими викидами. Гроші будуть спрямовані на Енергетичний комплекс Валя Жіулуй, який управляє чотирма шахтами, і електростанцією Парошень. Вони покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також витрати, пов’язані з безпекою та відновлювальними роботами, необхідними для закриття чотирьох шахт.

ОПИТУВАННЯ – Майже три чверті румунів стурбовані зростанням цін. Такими є результати Звіту про святкові покупки 2024 року, останнього загальноєвропейського опитування. 72% румунів виділять менший бюджет на зимові свята і кажуть, що планують різко скоротити свій бюджет на певні категорії покупок. Франція також повідомляє про занепокоєння щодо грошей, за нею йдуть Іспанія та Італія. Занепокоєні зростанням витрат, цін на енергоносії та особистим фінансовим тиском, європейці, як правило, зосереджуються на витратах першої необхідності. Здоров’я стоїть на третьому місці в списку побоювань європейців і, безумовно, румунів.

ВРОК – У четвер у Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни (ВРОК), на порядку денному якого були такі теми, як війна в Україні та майбутнє озброєння армії. Члени ВРОК дійшли висновку, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це в контексті обговорення плану озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. У цьому контексті, беручи до уваги останні події в сусідній країні, були обговорені додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного, і Румунія підтверджує свою підтримку європейського курсу Кишинева, допомагаючи йому впроваджувати необхідні реформи і державну політику.

ЗУСТРІЧ B9 – НАТО має реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір своїх країн-членів у контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер на зустрічі B9 міністрів оборони країн східного флангу НАТО у середу в Бухаресті. Польський міністр повідомив, що наступного місяця міністри оборони країн Альянсу обговорять питання знищення безпілотників, які порушують повітряний простір НАТО. До ініціативи B9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії з питань безпеки в цьому регіоні, а також підтримки захисту незалежності України через рішення Румунії подарувати Україні систему Patriot також вела міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, яка прийняла в Бухаресті свого київського колегу Андрія Сибігу.

ВИБОРИ – Передвиборча кампанія до виборів президента Румунії розпочнеться 25 жовтня, оголосив у четвер Постійний виборчий орган. Кандидати можуть подати свої кандидатури не пізніше 5 жовтня. Влада організує близько 19 000 виборчих дільниць в країні, а румунські громадяни за кордоном зможуть голосувати на більш ніж 900 виборчих дільницях. За останніми даними, в Румунії налічується понад 18 мільйонів виборців, для яких будуть надруковані виборчі бюлетені, а для громадян за кордоном буде підготовлено близько 5 мільйонів бюлетенів», – зазначив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле.

ПЛАН – Уряд у Бухаресті працює над Національним планом для великої промисловості вартістю майже 2 мільярди євро. Він буде зосереджений на трьох основних напрямках: підтримка стратегічних інвестицій в обробну промисловість, державна допомога великим компаніям, які здійснюють інвестиції, здатні скоротити прямі викиди парникових газів і споживання енергії, а також підтримка фірм, які виробляють сировину. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, виконавча влада хоче зміцнити модель економічного розвитку, засновану на інвестиціях.

ОПИТУВАННЯ  – Більшість румунів вважають, що іммігранти, які приїжджають працювати в Румунію, є скоріше можливістю, ніж загрозою для зайнятості, – свідчать результати опитування. Близько 68% вважають, що іммігранти допомагають економіці, займаючи незайняті робочі місця. Натомість 25% вважають, що вони забирають робочі місця у румунів, які потім змушені виїжджати за кордон. Найбільш толерантно ставляться до іммігрантів молодь до 20 років, люди з вищою освітою та мешканці Бухареста. Опитування також показало, що близько 67% опитаних виступають за надання фінансових стимулів для повернення румунів з діаспори на батьківщину, в той час як близько 31% виступають проти такої ідеї.

ПОВЕНІ – Румунський Інститут гідрології та водного господарства оголосив, що потік Дунаю на вході в країну на ділянці Базіаш значно збільшиться до 24 вересня – до 8.000 кубометрів на секунду, що більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний показник для вересня. Проте влада запевнила, що дамба «Залізні ворота» готова впоратися з повенями, які очікуються після сильних дощів у Центральній Європі. Тим часом, ризик повеней залишається високим на сході Румунії, який вже серйозно постраждав від проходження циклону «Борис». Діють помаранчевий і жовтий рівень небезпеки великого стоку води зі схилів, потоків, струмків і раптових паводків на малих річках. У селах, затоплених наприкінці минулого тижня, пожежники з усієї країни, рятувальники, жандарми і волонтери перебувають у стані готовності допомогти людям, які потребують предметів першої необхідності. Нещодавні повені забрали життя і завдали величезних матеріальних збитків.

БОРИС – Циклон «Борис», який вже зачепив Румунію, а також Польщу, Чехію та Австрію, продовжує тримати в напрузі європейський континент. Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що в Угорщині, у зв’язку з нещодавніми повенями, спричиненими сильними зливами, влада планує запровадити обмеження на рух транспорту. Обмеження торкнуться і столиці країни Будапешта, зокрема, автомобільних і пішохідних шляхів, прилеглих до русла Дунаю. Тимчасові дамби і дамби вже встановлені вздовж 544 кілометрів річки та інших річок. На півночі Італії оголошено червоний рівень небезпеки дощів і річкових паводків. Повені стали предметом дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі в середу. Румунські депутати Європарламенту закликали збільшити бюджет на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

НАРКОТИКИ – Троє наркоторговців (двоє громадян Молдови та один румун) були заарештовані в Бухаресті після того, як їх спіймали на гарячому з 10 кілограмами заборонених речовин. Лідер угруповання мав численні зв’язки у середовищі наркоторговців у Бельгії, Нідерландах та Німеччині. За даними поліції, вулична вартість психоактивної речовини становить 200.000 євро. Наркотики призначалися для понад 100.000 споживачів.

ВИБОРИ – Правляча коаліція Румунії, СДП – НЛП, досягла у четвер консенсусу щодо дати президентських та парламентських виборів, які відбудуться в листопаді та грудні. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня, а парламентські вибори – 1 грудня. Спочатку соціал-демократи і ліберали домовилися, що президентські вибори пройдуть у вересні, але останні змінили свою думку. Місцеві вибори відбулися в Румунії одночасно з виборами до Європейського парламенту 9 червня.

НАРКОТИКИ – У Бухаресті двоє людей були взяті під варту після того, як їх спіймали на гарячому під час продажу 10.000 таблеток екстазі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму, один з обвинувачених ввіз до Румунії автотранспортом майже 22 000 таблеток екстазі вагою 7,5 кілограмів і 10 грамів кокаїну, придбаних у Нідерландах, і зберігав їх у Брашовському повіті (центр). Слідство зазначає, що наркоторговці мали намір продати наркотики, ринкова вартість яких становить близько 220.000 євро, на музичних фестивалях у Бухаресті та по всій країні. Один з обвинувачених також звинувачується в тому, що минулого місяця продав різну кількість сильнодіючих, особливо небезпечних і психоактивних наркотиків.

ОПИТУВАННЯ – Європейці залишаються солідарними з Україною перед обличчям російського вторгнення, загалом виступають за надання їй більше зброї, але проти введення додаткових військ – як про це свідчить опитування Європейської ради з питань закордонних справ. 20 000 європейців були опитані, і більшість з них вважають, що війна закінчиться врегулюванням шляхом переговорів, а Україна не переможе на полі бою. Виняток становлять українці та естонці, які переконані, що українська армія переможе. Більшість українців виступають проти ідеї передачі окупованої Росією території в обмін, наприклад, на членство в НАТО. Майже половина українців також побоюється, що Сполучені Штати укладуть пряму угоду з Росією без участі Києва, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США цієї осені.

МЕМОРАНДУМ – У четвер Румунія та Саудівська Аравія підписали Меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення торговельних відносин між двома країнами в галузі сільського господарства, зокрема в овочівництві, тваринництві – розведенні великої рогатої худоби, овець та кіз, а також у використанні сучасних сільськогосподарських технологій. Саудівська Аравія є ринком збуту для румунських зернових, а також стане ринком збуту для продукції з наших фермерських господарств”, – написав міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу на своїй сторінці у Facebook. Він додав, що з 2019 року між двома країнами не було жодної угоди на урядовому рівні. Румунський урядовець відвідав Саудівську Аравію з офіційним візитом у середу та четвер, де провів зустрічі на високому рівні з представниками саудівської влади та ділового середовища.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ США – Румунсько-американська дружба сильніша, ніж будь-коли, і відображається у стратегічному партнерстві – ствердив Президент Клаус Йоганніс у четвер, 4 липня, у Національний день США. “Вітаю Сполучені Штати Америки та американський народ з Днем незалежності!”, – написав глава держави на Х-платформі. У середу ввечері Клаус Йоганніс взяв участь у прийомі з нагоди Дня незалежності, організованому в Посольстві США в Бухаресті. У своїй вступній промові посол США в Румунії Кетлін Кавалек нагадала про міцну дружбу між двома країнами і майже 30-річне стратегічне партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, економічних відносинах, глибоких міжлюдських зв’язках і співпраці в галузі безпеки і оборони. Як партнери і союзники по НАТО, наші зобов’язання перед Румунією є непохитними і необхідними для захисту наших спільних цінностей і нашого способу життя”, – сказала пані Кетлін Кавалек. Темою цьогорічного прийняття з нагоди Дня незалежності був світ кіно і двостороння співпраця в кіноіндустрії.

МУЗИКА – Фестиваль Neversea стартував в четвер на пляжі в Констанці (південний схід). За оцінками організаторів, 70 000 людей з країни та з-за кордону щодня відвідуватимуть найбільшу пляжну подію в Європі. Фестиваль організовується в умовах максимальної безпеки і оголошені спеціальні заходи. Neversea займає вражаючу площу в 110 000 квадратних метрів і включає в себе чотири сцени. Протягом чотирьох днів на сцені виступатимуть всесвітньо відомі артисти, такі як Bebe Rexha, G-Eazy, Mahmut Orhan, Maluma, Salvatore Gannaci та Steve Aoki.

КОНСУЛЬТАЦІЇ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку провів у понеділок консультації з політичними партіями щодо термінів проведення президентських виборів. Союз «Рятуйте Румунію» виступив за проведення виборів у листопаді – у встановлений законом термін. Альянс за об’єднання румунів заявив, що готовий до виборів 15 вересня, про що неодноразово публічно заявляв глава виконавчої влади.  Демократичний союз угорців Румунії хоче провести їх у жовтні, а “SOS Румунія” – у листопаді. Переговори відбуваються на тлі розбіжностей всередині правлячої коаліції СДП – НЛП.  На зустрічі, що проходила паралельно з консультаціями в будинку Уряду, керівництво НЛП одноголосно вирішило, що президентські вибори мають відбутися в листопаді. Нагадаємо, цього року, на додаток до президентських виборів у грудні, в Румунії заплановані парламентські вибори, які визначать склад румунського парламенту.

ОБСЄ – У Бухаресті проходить засідання Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Головна тема обговорення – “Парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки”. 31-а Парламентська сесія ОБСЄ є подією великого геополітичного значення, за словами Дана Барни, голови делегації румунського парламенту в ОБСЄ. За його словами, ця подія є визнанням ролі Румунії в нинішньому регіональному контексті війни в Україні та розвитку європейської безпеки в країнах ОБСЄ в цілому. Війна Росії проти України є однією з головних тем на порядку денному засідання, зазначив Дан Барна. 250 парламентарів у Бухаресті також обговорюють питання економічного розвитку, рівної участі жінок і чоловіків у політичному житті та залучення молоді до прийняття рішень.

ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 липня в Румунії знову підвищуються акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган з регулювання у сфері енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

ОПИТУВАННЯ – 74% румунів вважають інфляцію основною причиною того, що вони витрачатимуть більше коштів у наступному півріччі, згідно з опитуванням, опублікованим аудиторською, податковою та бізнес-консалтинговою компанією PwC. Згідно з дослідженням, більшість румунів очікують, що витрачатимуть більше на їжу, одяг, саморобку та подорожі. У цьому контексті 46%, відповідно, 39% респондентів заявили, стверджують, що знижки та рекламні пропозиції є основними причинами, чому вони вирішують змінити придбаний бренд. На рішення про покупку особливо впливає реклама в соціальних мережах, на думку понад 70% опитаних, подібно до їхніх світових аналогів. Найпопулярнішою соціальною мережею в Румунії залишається Facebook, тоді як молоді користувачі віддають перевагу Instagram та TikTok. Що стосується каналів продажів, фізичні магазини залишаються популярними, але онлайн також набирає обертів. Щомісяця 36% румунських споживачів здійснюють покупки в фізичних магазинах, але 29% роблять покупки онлайн на компютерах і 31% на смартфонах. Опитування “Голос споживача 2024” було проведено серед 20 662 споживачів у 31 країні та території, включаючи Румунію.

ГОЛОВУВАННЯ В РАДІ ЄС – 1 липня Угорщина перебрала на себе ротаційне головування в Раді Європейського Союзу з сімома пріоритетами, серед яких підвищення конкурентоспроможності, більш ефективна боротьба з нелегальною імміграцією та наближення Західних Балкан до членства в ЄС. Прем’єр-міністр Віктор Орбан обіцяє діяти неупереджено і з повною лояльністю до всіх країн-членів, але в той же час хоче просувати своє бачення Європи. Він обрав гасло, схоже на гасло колишнього президента США Дональда Трампа: “Зробимо Європу знову великою”. Девіз передбачає активне і динамічне головування, а також символізує, що “разом ми сильніші, ніж поодинці”, – заявив у Будапешті Янош Бока, міністр, відповідальний за європейські справи. Але головування Угорщини в Раді, ймовірно, буде складним, оскільки Угорщина часто має розбіжності з іншими країнами ЄС з багатьох важливих питань. Будапешт заблокував надання військової допомоги Україні, чинить опір розширенню ЄС на схід за рахунок України та Молдови, безуспішно намагався заблокувати міграційний пакт і перебуває під слідством за порушення верховенства права, зазначають інформаційні агенства.

НАТО-РУМУНІЯ – Для Румунії вступ до НАТО був здійсненням історичного прагнення та імперативом безпеки, а зараз Альянс є важливою опорою нашої зовнішньої політики і політики безпеки. Про це заявила в четвер у Брюсселі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у своїй промові на церемонії з нагоди 75-ї річниці НАТО. За словами глави румунської дипломатії, Альянс витримав випробування часом і продемонстрував стратегічне бачення, рішучість, стійкість і адаптивність. НАТО стала сильнішою як за розміром, так і за впливом, – додала міністерка. «Румунія твердо віддана процесу постійної адаптації НАТО, з тим, щоби організація стала сильнішою і краще підготовленою до майбутнього», – написав, своєю чергою, президент Клаус Йоганніс у дописі в соціальній мережі. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що поточні події у плані регіональної та глобальної безпеки підтверджують необхідність спільної оборонної концепції перед обличчям загроз, породжених «російськими експансіоністськими амбіціями» та агресією проти України. У Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що США та Європа сильніші і безпечніші разом в рамках Атлантичного альянсу. Було оголошено, що держави-члени Альянсу створять багаторічний фонд військової допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Деякі члени Альянсу заявили, що фінансово підтримають чеську ініціативу щодо закупівлі зброї для Києва у третіх країн з метою збільшення обсягів поставок.

ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія розпочала два поглиблених розслідування в Румунії щодо можливих проблем у реалізації великого проєкту, що фінансується Євросоюзом. Згідно з прес-релізом офіційного Брюсселя, йдеться про тендер, оголошений компанією в Ровінарь (південний захід) на проєктування, будівництво та експлуатацію парку фотоелектричних станцій. Проєкт частково фінансується Європейським фондом модернізації, а Єврокомісія вважає, що є достатні підстави вважати, що два учасники тендеру отримали субсидії з боку китайської влади, які спотворюють внутрішній ринок. Один з консорціумів-учасників торгів котирується на Гонконгській фондовій біржі, а інший підпорядковується Центральному народному уряду Китаю, додала виконавча влада ЄС. На думку ЄК, є достатньо підстав вважати, що обидва консорціуми отримують державні субсидії, які спотворюють внутрішній ринок. Відповідно до Регламенту ЄС про іноземні субсидії, компанії, які беруть участь у державних тендерах на суму понад 250 мільйонів євро, повинні повідомляти Єврокомісію у разі, якщо отримували щонайменше 4 мільйони євро іноземних фінансових внесків протягом трьох попередніх років.

ОБЛІКОВА СТАВКА – Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона залишається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, і ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Річний рівень інфляції зріс у січні до 7,41%, але в лютому знизився до 7,23%. Фахівці НБР стверджують, що він продовжить знижуватися в найближчі місяці.

УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт закону про правовий статус персоналу у сфері досліджень, розробок та інновацій, спрямований на заохочення продуктивності в цій галузі. Крім цього уряд схвалив договір про фінансування автомагістралі A7 (також відомої як автострада Плоєшти-Сірет), підписаний між Румунією та Європейським інвестиційним банком в Бухаресті та Люксембурзі в лютому ц.р.. На засіданні в четвер уряд також схвалив проєкт термінової постанови про деякі заходи щодо підтримки соціально незахищених категорій новонароджених матерів, які отримують матеріальну допомогу на основі електронних соціальних ваучерів, наданих з безоплатних зовнішніх фондів. Це неповнолітні матері, матері з інвалідністю, матері, які отримують прожитковий мінімум, а також матері, які не мають документів, що посвідчують особу та не мають права на отримання інших видів державної допомоги. Розмір електронного соціального ваучера становить 2 000 леїв (близько 400 євро) одноразово на кожну новонароджену дитину протягом чотирьох років, з 2024 по 2027 рр.

СОЦІАЛІСТИ – Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц прибуде до Бухареста в суботу для участі у зустрічі лідерів Партії європейських соціалістів (ПЄС), разом з комісаром ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шмітом (Люксембург) – спільним кандидатом на посаду президента Європейської комісії та президентом ПЄС, колишнім прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. У Бухаресті Олафа Шольца прийме прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Дискусії будуть зосереджені, серед іншого, на питаннях двосторонніх відносин, безпеки та економічної політики, – повідомляє Берлін. Потім федеральний канцлер візьме участь у круглому столі з представниками ділових кіл. Марчел Чолаку та Олаф Шольц, партії яких належать до однієї європейської політичної родини, мали неформальну зустріч у листопаді 2023 року в Малазі, Іспанія, де проходив З’їзд європейських соціалістів. Візит до Румунії відбувається на тлі підготовки в країнах ЄС до виборів до Європарламенту, які пройдуть у червні.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв свого угорського колегу Віктора Орбана, з яким обговорив пріоритети майбутнього головування Угорщини в Раді ЄС. До кінця червня у Раді ЄС головує Бельгія, потім з липня по грудень головуватиме Угорщина, а з січня по червень 2025 року – Польща. «Наші уряди мають спільну зацікавленість у розвитку транспортної інфраструктури між Сходом і Заходом», – написав Марчел Чолаку в соціальній мережі. Віктор Орбан разом з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо і прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем взяли участь у робочій зустрічі в Бухаресті, присвяченій підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного ЄС, яку провели президент Румунії Клаус Йоганніс і президент Європейської ради Шарль Мішель. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала свою здатність зробити значний внесок у цей процес. Він підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, зокрема, безпеку і оборону. Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор і енергетичний перехід є дуже важливими темами, оскільки це питання процвітання і підтримки майбутніх промислових амбіцій.

ОПИТУВАННЯ – 23% молодих румунів віком від 18 до 35 років готові проголосувати за популістський та ультранаціоналістичний Альянс «За союз румунів» на парламентських виборах. Принаймні це випливає опитування громадської думки, проведеного Румунським інститутом оцінки та стратегії на замовлення організації «Молодь голосує». Друге місце в електоральних уподобаннях молодих румунів посідає правий, опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а третє – керівна, права Націонал-ліберальна партія,  за які готові віддати свої голоси 20% респондентів. Четверте місце займає ліва, керівна Соціал-демократична партія – 17% голосів. Чверть молодих людей не знають, за кого б вони проголосували на парламентських виборах, якби вони відбулися в неділю. Ініціатива «Молодь голосує» має на меті заохотити молодих людей до участі у виборах та просувати порядок денний пріоритетів молоді.

Напередодні виборчого марафону, через який Румунія пройде цього року, з виборами до Європарламенту та місцевими виборами 9 червня, президентськими виборами у вересні та законодавчими у грудні, у парламенті була започаткована ініціатива «Молодь голосує», спрямована на заохочення молодих людей голосувати та просувати порядок денний своїх пріоритетів. На заході було презентовано повне дослідження “Молодь Румунії у виборчому 2024 році”.

Серед проблем, про які повідомили респонденти, – відсутність добре оплачуваної роботи, якість системи освіти, проблеми, пов’язані з рівнем життя. Щодо рівня довіри до інституцій, то на першому місці – університетське середовище, якому 56% молодих людей довіряють на високому або дуже високому рівні, далі йдуть Європейський Союз (51%), армія (50%) та НАТО (50%). Серед інституцій, які користуються низьким рівнем довіри серед молоді – преса і, насамперед, політичні інституції: Адміністрація Президента, Уряд, Парламент та партії.

Молоді люди критично ставляться до певних аспектів функціонування держави, таких як передбачуваність, справедливість, незалежність та орієнтація країни на своїх громадян, показує також дослідження. Відсутність надії змушує двох з трьох молодих людей розглядати можливість тимчасової або постійної міграції з Румунії, причому 68% вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Основними проблемами, які, на думку більшості молодих людей, викликають занепокоєння щодо їхнього становища в Румунії, є відсутність можливостей на ринку праці, низька якість освіти, пороки та рівень життя.

Як і очікувалося, соціальні мережі очолюють список джерел інформації для молодих людей. 4 з 10 молодих людей кажуть, що отримують інформацію з таких джерел, як Facebook, TikTok, Instagram, WhatsApp. Інтерес молоді до політики є низьким. Найважливішими вважаються президентські вибори. Явка виборців, як повідомляється, дуже висока, але вона може змінитися на виборчих дільницях. Трохи більше 25% молодих румунів проголосували на парламентських виборах 2020 року, а найвища явка серед молоді за останні 8 років була на виборах до Європейського парламенту 2019 року, коли проголосувало понад 40%. Вибір “меншого зла” – це питання, на яке вказали 4 з 10 респондентів.

“Молодь голосує” – це не ініціатива однієї людини або однієї особи, а проєкт цілого покоління, підкреслив Александру Манда, засновник та організатор заходу. На його думку, головний висновок полягає в тому, що кожен четвертий молодий румун каже, що не визначився і не знає, за кого голосуватиме на цьогорічних виборах. Ймовірно, найбільшою проблемою є те, що багато молодих людей не бачать свого майбутнього на батьківщині, не тому, що вони не хочуть цього, а скоріше тому, що система побудована таким чином, що вона не відповідає їхнім потребам, вважає соціолог Дан Журкан, науковий директор Румунського інституту оцінки та стратегії (IRES). Опитування IRES було проведене в березні серед 800 молодих респондентів, з похибкою 3,5%.