Tag: правосуддя

БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.

 

ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить  101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.

 

СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

 

ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.

 

ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт  збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).

 

ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.

 

СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.

 

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

КОНСУЛЬТАЦІЇ  – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан у середу провів консультації з представниками парламентських фракцій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Лідер керівної Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що першою пропозицією, яку висунули соціал-демократи на зустрічі, було те, що Румунія не має направляти війська в Україну. СДП також виступала за додаткові видатки на оборону, але у формі інвестицій у національну оборонну промисловість. Сувереністський Альянс за єдність румунів також виступив проти відправки військ в Україну. Правоцентристський Союзу порятунку Румунії заявив тимчасовому президенту Іліє Боложану, що Румунія повинна більше інвестувати в оборону. Лідерка  політичної сили Елена Ласконі заявила, що для участі у відбудові України потрібен чіткий план. Правлячий Демократичний союз угорців Румунії також хоче, щоб Румунія інвестувала в сучасні військові можливості, в той час як її лідер Келемен Гунор заявив, що не згоден з відправкою румунських військ в Україну. Сувереністська партія SOS  Румунія також проти відправки румунських військ в Україну і виступає проти продовження війни та участі Румунії в конфлікті.

 

ПРАВОСУДДЯ – Генеральна прокуратура Румунії зібрала доказову базу та повідомила про підозру колишньому кандидату в президенти Румунії, проросійському екстремісту Келіну Джорджеску, який раніше був затриманий і доставлений для допиту до Генпрокуратури, – повідомляє агентство AGERPRES. Під вечір прокурори відпустили Келіна Джорджеску  під підписку про невиїзд протягом 60 днів. У середу вранці прокуратура провела десятки обшуків у п’яти повітах у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії, створенням фашистської, расистської або ксенофобської організації та просуванням культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду. Серед тих, хто перебуває під слідством, є близький соратник Келіна Джорджеску, Гораціу Потра, лідер групи найманців, яка діяла в Африці. Згідно із заявою прокуратури, справа розслідується за такими статтями: дії проти конституційного ладу; недотримання режиму зброї та боєприпасів; здійснення без дозволу будь-яких операцій з піротехнічними виробами; публічне підбурювання; ініціювання або створення організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру, а також приєднання до такої організації або її підтримка в будь-якій формі. Розслідування проводяться також за фактами публічного прославлення культу осіб, винних у вчиненні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, а також поширення в публічному просторі фашистських, легіонерських, расистських або ксенофобських ідей, концепцій чи доктрин.

 

ЗАКОН – Сенат Румунії в середу в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя людей і майна. Румунія, член ЄС і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово фіксувала падіння уламків російських безпілотників, коли російські військові атакували українську портову інфраструктуру. Обидві палати парламенту прийняли законопроєкт, незважаючи на сильну опозицію з боку ультраправих ультранаціоналістичних політиків, які складають третину парламенту. Законопроєкт встановлює конкретні умови, за яких Румунія зможе контролювати свій повітряний простір як для пілотованих, так і для безпілотних літальних апаратів. Згідно з прийнятим законом, системи союзників, присутні в Румунії, зможуть брати участь у будь-яких діях відповідно до договорів про колективну оборону з країнами-членами НАТО і ЄС.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю в Бухаресті відбудуться дебати та голосування щодо вотуму недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністською опозицією. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії також оголосив, що не голосуватиме за цю резолюцію. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Даніель Давід закликав залучити всі зацікавлені сторони до розробки рамкових планів для ліцеїв. Під час нових дебатів на цю тему, що відбулися в Яссах (північний схід), міністр запевнив, що пропозиції будуть враховані і, що документи можуть бути змінені, як це було в результаті численних дискусій і зустрічей, проведених протягом останніх тижнів після того, як проєкти були представлені на громадське обговорення. Він привернув увагу на важливість навчальної програми в ліцейних класах, враховуючи високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах. Даніель Девід повідомив, що після завершення цього робочого періоду рамкові плани для ліцеїв пройдуть симуляцію в різних навчальних закладах. Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточна форма документів, як очікується, буде представлена на початку травня.

 

ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв.

 

МЮНХЕН – Необхідність досягнення справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні, є головною темою виступів міністра закордонних справ Румунії Еміля Гурезяну на 61-й Мюнхенській конференції з безпеки у Німеччині. Програма глави МЗС включала участь у заході «Вільне та відкрите Чорне море: оцінка викликів щодо сполучення, глобальної продовольчої безпеки та енергетики в регіоні», організованому Центром «Нова стратегія» та Центром аналізу європейської політики, на якому  Еміль Гурезяну наголосив на стратегічному значенні Чорного моря як з точки зору забезпечення євроатлантичної безпеки, так і з точки зору сприяння зв’язкам між Європою та Азією. Водночас, він вказав на подальше погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні на тлі зройної агресії Росії проти України. Глава румунського зовнішньополітичного відомства  представив регіональні проєкти та ініціативи, спрямовані як на зміцнення безпеки регіону, так і на реалізацію його потенціалу з точки зору сполучуваності. Він підкреслив важливість співпраці на європейському та євроатлантичному рівнях для досягнення цих цілей, в тому числі шляхом продовження потужної присутності НАТО в Чорному морі, прийняття Чорноморської стратегії ЄС та повної імплементації Чорноморської стратегії США. Програма румунського міністра також включала зустріч з групою українських ветеранів. З цієї нагоди він висловив вдячність за мужність і стійкість ЗСУ та українського народу, підтвердив солідарність Румунії з Україною та запевнив у готовності Румунії продовжувати надавати багатосторонню підтримку Україні.

 

ПРЕЗИДЕНТ – Місцеві підприємці зацікавлені в тому, щоб Румунія залишалася на проєвропейському та євроатлантичному шляху і підтримує прийняття заходів, які забезпечать стабільність і передбачуваність, що призведе до покращення спроможності державних інституцій проводити реформи та здійснювати інвестиції. Ці ідеї були представлені тимчасовому президенту Іліє Боложану в суботу членами Конфедерації роботодавців “Конкордія” та Фонду румунських бізнес-лідерів на зустрічі, організованій в Бухаресті. Бізнесмени також висловили своє занепокоєння щодо наслідків нещодавно прийнятих фіскально-бюджетних заходів та стійкості державних фінансів. Як повідомляє Адміністрація Президента, Іліє Боложан заявив, що він відкритий до діалогу між приватним сектором та політиками, які приймають рішення, з питань бізнесу та державної політики, що мають вплив на економіку. Він також запевнив, що зробить все від нього залежне для організації вільних, чесних і прозорих виборів та відновлення довіри до державних інституцій.

 

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Румунія не є ціллю будь-яких атак з боку Російської Федерації, – стверджує Посольство РФ у Бухаресті після атаки безпілотників у четвер на румунсько-українському кордоні. На сторінці диппредставництва у Facebook з’явилося повідомлення, яке цитує бухарестська преса, згідно з яким «Цілями ударів російських збройних сил на території України є винятково військові об’єкти (…) Не можна виключати, що інциденти, які мали місце 13 лютого, могли виявитися провокацією української сторони на тлі мирних переговорів із врегулювання конфлікту в Україні». Нагадаємо, що 13 лютого, два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

 

ОБОРОНА – Стимулювання співпраці між такими компаніями, як Lockheed Martin, і румунською оборонною промисловістю через спільні проєкти і передачу технологій є стратегічним пріоритетом Румунії, – каже міністр національної оборони Ангел Тилвер. У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки він зустрівся з Джимом Тайклетом, генеральним директором американської компанії Lockheed Martin – одного з головних партнерів Румунії в галузі промислової кооперації та військової техніки. Згідно з прес-релізом міноборони переговори були зосереджені на аналізі стану програм оснащення румунської армії високотехнологічними системами, виробленими американською компанією і визначенні шляхів оптимізації процесів введення в експлуатацію тих, що вже знаходяться в польових умовах, як важливих аспектів для зміцнення національної обороноздатності.

 

РЕГБІ – У суботу в Ботошанах (північний схід) збірна Румунії приймає команду Португалії в останньому матчі в групі B Чемпіонату Європи з регбі 2025 року. Обидві команди вже кваліфікувалися на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог на цьогорічному ЧЄ: румуни перемогли Німеччину – 48:10 вдома та Бельгію – 31:14 на виїзді. Румунія пропустила лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли була дискваліфікована через помилку Федерації регбі Румунії у використанні натуралізованого, але не допущеного до змагань гравця з Тонгану.

МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

 

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

 

ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

 

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

 

ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

 

КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

 

ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

 

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

 

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

 

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

 

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

 

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

 

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

 

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

 

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

 

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

 

ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

 

НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

 

МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

НПВС – Європейська Комісія попередньо схвалила третій платіжний запит Румунії в рамках Національного плану відновлення та  стійкості (НПВС). Однак вона очікує додаткову інформацію від румунського уряду протягом місяця, перш ніж здійснити повний платіж. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 проміжних умов, тому запропонувала частково призупинити виплату до отримання запитуваних роз’яснень. Якщо роз’яснення будуть визнані достатніми, Єврокомісія виділить 2 млрд. євро в повному обсязі.

 

ЄВРОСОЮЗ  – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває в Брюсселі, для участі у саміті Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, а також у засіданні Європейської Ради, запланованому на четвер і п’ятницю. Серед тем для обговорення – Україна, війна на Середньому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події у війні в Україні, а також шляхи допомоги українському народу. Щодо Середнього Сходу, вони обговорили “тривожну” ситуацію і “ризики ескалації насильства в регіоні”. Також відбудуться важливі дискусії щодо членства Молдови в ЄС та міграційної політики.

 

ПРАВОСУДДЯ – Постійне бюро Сенату Румунії на засіданні в режимі онлайн у середу вирішило направити до Комітета з правової політики запит про зняття недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску, для представлення доповіді на пленарному засіданні, яке відбудеться в понеділок, 21 жовтня. Міністерка юстиції Аліна Горгіу у вівторок направила запит про зняття з нього недоторканності. Минулої п’ятниці сенатору Єуджену Пирвулеску було повідомлено про підозру у справі за фактом підбурювання до купівлі впливу, прокурори хочуть взяти з нього підписку про невиїзд.

 

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ- Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, – заявив Насті Вледою, президент двосторонньої румунсько-української торгової палати на Форумі з відновлення України в Бухаресті. У свою чергу Ана Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії, підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. У цьому контексті вона підкреслила особливу увагу, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, до якого також залучена Республіка Молдова. Вона також згадала про важливу фінансову підтримку ЄС процесу відновлення України, закликавши бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.

 

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Сполучені Штати рішуче налаштовані перешкодити спробам Росії втрутитися у президентські вибори в Молдові та у референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу, які відбудуться в неділю, 20 жовтня. Речник Білого дому Джон Кірбі заявив про неодноразові спроби Росії підірвати вибори в Молдові та її інтеграцію до ЄС. Пан Кірбі також згадав про мільйони доларів, витрачені Москвою протягом останніх місяців на вплив на результати президентських виборів, а також про десятки мільйонів доларів щомісяця, які російський агент впливу Ілан Шор інвестує в неурядові організації, що пропагують прокремлівський дискурс. Республіка Молдова вже давно вимагає екстрадиції пана Шора з його рідного Ізраїлю, звідки він втік після того, як у 2019 році став суб’єктом корупційного розслідування, названого “крадіжкою століття”.

 

ФУТБОЛ – У вівторок ввечері в Каунасі збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у 2-й групі дивізіону С Ліги націй. Це вже четверта поспіль перемога “триколірних” у зазначеному змаганні, після перемог над Литвою вдома, та Кіпром і Косово на виїзді. Румунія лідирує в групі з 12 очками, за нею йде Косово, яке здолало Кіпр з рахунком 3:0 і залишається на три очки позаду Румунії перед останніми матчами змагання, Румунія – Косово (15 листопада) та Румунія – Кіпр (18 листопада). Ліга націй також матиме безпосередній вплив на європейські відбіркові матчі до Чемпіонату світу 2026 року. З іншого боку, молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на Чемпіонат Європи з футболу-2025 серед молоді до 21 року, перемігши у вівторок ввечері вдома команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E відбіркового турніру. Для “триколірних” це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед гравців віком до 21 року.

ПРАВОСУДДЯ – Палата депутатів Румунії в понеділок задовольнила подання Національного антикорупційного директорату і дала згоду на зняття недоторканності, а також проведення обшуку житла та комп’ютерних записів колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, звинуваченого у хабарництві. Раніше члени комітету з правових питань Палати депутатів одноголосно схвалили звіт про надання згоди на проведення обшуку комп’ютера і житла Нелу Тетару. Сьогодні депутат від Націонал-ліберальної партії, хірург Нелу Тетару знову заявив про свою невинуватість і підкреслив, що ніколи не обумовлював надання медичної допомоги отриманням якоїсь фінансової вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх своїх політичних посад і виключений зі списків на парламентських виборах 1 грудня.

 

СВЯТО – Православні християни Румунії відзначають сьогодні свято преподобної Параскеви, духовної покровительки історичної румунської провінції Молдови. Свята черниця, яка померла у віці 27 років в 11 столітті, стала покровителькою східної частини країни в 1641 році, коли її мощі були привезені до Ясс після того, як їх перевезли до Болгарії, Сербії та Константинополя. Щороку на свято Святої Параскеви вражаючі натовпи паломників стікаються до Ясс, щоб поклонитися і помолитися їй, що робить місто найбільшим паломницьким центром Румунії і п’ятим за величиною в Європі.

 

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з економіки була присуджена в понеділок трьом професорам: Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за “дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання”, – оголосила Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Усі троє дослідників працюють у США. Американський економіст турецького походження Дарон Ачемоглу є професором Массачусетського технологічного інституту, американець британського походження Саймон Джонсон є професором економіки Чиказького університету, а Джеймс Робінсон, також американець британського походження також викладає економіку в Чиказькому університеті. “Зменшення значної різниці в доходах між країнами є одним з найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів у досягненні цієї мети”, – сказав Якоб Свенссон, голова Нобелівського комітету з економіки. Нобелівська премія з економіки була заснована в 1968 році Центральним банком Швеції і вперше була вручена в 1969 році. Офіційна церемонія вручення Нобелівської премії проходить щороку в Стокгольмі 10 грудня, в день пам’яті Альфреда Нобеля.

 

ФОРУМ – Румунсько-українська торгова палата організовує у понеділок та вівторок у партнерстві з Посольством України в Румунії форум “Відновлення України”. Серед тем для обговорення – основні виклики відновлення України в нинішньому контексті, варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, або міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру президента Володимира Зеленського. Інша тема – енергетична безпека. Офіційний Бухарест заявляє, що Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях. У заході беруть участь урядовці з України та Румунії, президент Румунсько-української двосторонньої торгової палати, іноземні посли, акредитовані в Бухаресті.

 

СЕРЕДНІЙ СХІД – Європейський Союз засудив ізраїльські атаки на миротворчу місію ООН на півдні Лівану, в результаті яких кілька людей отримали поранення. Останній інцидент стався вчора, коли ізраїльські танки увірвалися на базу Тимчасових сил ООН у Лівані. Але ізраїльська армія стверджує, що це був лише один танк, який ненадовго сховався на території бази під час нападу Хезболли, в результаті якого 25 ізраїльських солдатів були поранені. Окремо прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху і один з його міністрів закликали до виведення “блакитних шоломів”, в той час як ізраїльські військові стверджують, що “Хезболла” діє поблизу баз ООН, щоб уникнути ізраїльських ударів. Це питання також стоїть на порядку денному сьогоднішньої зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, яка включає й переговори про підтримку України, а також Молдови, де наприкінці цього тижня відбудуться вибори і референдум про членство в ЄС.

 

ЕКОНОМІКА – Румунські економісти прогнозують незначне зниження рівня інфляції в наступному році. Очікується, що цей показник становитиме в середньому 4,97%. Що стосується обмінного курсу, то фахівці прогнозують незначне зниження курсу лея по відношенню до європейської валюти, до 5,10 лея за один євро. Прогноз дефіциту бюджету на цей рік залишився на рівні очікуваних 7,3% ВВП, тоді як на наступний рік очікується його зниження до 5,9%. Аналітики також прогнозують економічне зростання на рівні 1,7% в цьому році і 1,1% в наступному.

ВИБОРИ – У Румунії розпочинається реєстрація кандидатів на місцевих виборах 9 червня. Політичні партії, альянси, організації громадян, що належать до національних меншин, та незалежні кандидати зможуть до опівночі 30 квітня подати до виборчих комісій списки своїх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні також розпочинається період реєстрації виборчих альянсів для участі у місцевих виборах. 9 червня румуни, які мають право голосу, також будуть покликані на виборчі дільниці на вибори до Європейського Парламенту.

 

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози зростання румунської економіки в цьому році в бік зниження з 3,8%, як передбачалося в жовтні, до 2,8%. Це випливає з останнього звіту «Перспективи розвитку світової економіки», опублікованого у вівторок міжнародною фінансовою організацією. Згідно з новими оцінками МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, економіка зросте на 2,8% в цьому році, прискорившись до 3,6% в 2025 році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання інфляції в Румунії складе 6% цього року і 4% наступного року, порівняно з 10,4% у 2023 році. МВФ також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% від ВВП у 2024 році, як і в жовтні, і як у 2023 році. Що стосується безробіття, то МВФ очікує його на рівні 5,6% у 2024 році та 5,4% у 2025 році.

 

ЧОРНЕ МОРЕ – Президент Клаус Йоганніс звернувся з листом до парламенту з проханням схвалити участь Румунії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року. На тлі війни Російської Федерації проти України зросла загроза дрейфуючих мін, встановлених обома державами, що впливає на безпеку судноплавства і населення, про що свідчать численні інциденти, зафіксовані в Чорному морі, поблизу кордонів Румунії, йдеться в листі. Нагадаємо, що Туреччина запропонувала створити військово-морську цільову групу з протимінних заходів у Чорному морі (Mine Counter-Measures Task Group Black Sea/MCM BLACK SEA).

 

ВІЗИТ – У супроводі кількох членів кабінету міністрів прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні відвідує Доху, столицю Катару. Заплановано кілька зустрічей з катарськими високопосадовцями, головним чином пов’язаних із зміцненням двостороннього співробітництва у таких ключових сферах, як сільське господарство, транспортна інфраструктура, нові технології та енергетика. Важливу роль відіграватиме діалог між представниками ділових кіл двох країн, а також обговорення організації майбутнього бізнес-форуму. Прем’єр-міністра Марчела Чолаку супроводжують міністри закордонних справ, транспорту, економіки, енергетики, сільського господарства та цифровізації. Після Катару румунська урядова делегація вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишньому прем’єр-міністру Петре Роману та колишньому віце-прем’єр-міністру Джелу Войкан Войкулеску може бути повідомлено про підозру у справі «Приходу шахтарів до Бухареста у 1990 році», після того, як президент Клаус Йоганніс у вівторок схвалив клопотання прокуратури про порушення проти них кримінальних справ за злочини проти людяності та направив ці клопотання до міністра юстиції. У цій же справі президент Клаус Йоганніс цього місяця також дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього глави держави Йона Ілієску, якого звинувачують у віддачі наказу розігнати силою протестувальників, переважно молодь зі столичної Університетської площі. Троє підозрюваних керували країною 13-15 червня 1990 року, коли антиурядові протести були жорстоко придушені силами правопорядку за допомогою шахтарів, викликаних з долини Жіу. Чотири людини були застрелені і понад 1000 отримали поранення.

 

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив у вівторок в Бухаресті, що в історії Шенгенської зони немає жодного прикладу, коли б країна мала лише частину своїх кордонів в зоні вільного пересування. Він зробив ці заяви після зустрічі зі своєю німецькою колегою Ненсі Фезер. «Ми віримо, що історія підтвердиться в 2024 році і Румунія завершить цей кейс за підтримки держав-членів, Єврокомісії та в тісній співпраці з Австрією», – сказав міністр. У цьому контексті Кетелін Предою нагадав, що Румунія вже 14 років відповідає технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони вільного пересування. У свою чергу, Ненсі Фезер підтвердила підтримку Німеччиною вступу Румунії: «Ми продовжуємо підтримувати повне приєднання Румунії до Шенгенської зони, в тому числі сухопутних кордонів. Шенген є важливим досягненням нашого європейського проєкту. Зараз дуже важливо продемонструвати солідарність і силу», – підкреслила німецька міністерка.

 

КУЛЬТУРА – Міністерка культури Румунії Ралука Туркан з понеділка перебуває з п’ятиденним візитом в Італії в рамках 60-ї Венеційської бієнале. Програма візиту включає участь у відкритті виставки «Що таке робота» художника Шербана Саву, представленої в Румунському павільйоні на бієнале, а також відвідування Нової галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції.

 

ВИБОРИ – Уряд у Бухаресті прийняв у понеділок на позачерговому засіданні рішення, яке встановлює графік проведення виборів 9 червня 2024 року. Згідно з нещодавно ухваленим виконавчою владою терміновою постановою про одночасне проведення двох видів виборів, місцеві обранці зможуть балотуватися від імені іншої політичної партії, якщо вони оголосять про це за 45 днів до дати виборів. Документ викликав невдоволення опозиції. Альянс “Об’єднані праві” звернувся до Омбудсмена з проханням передати справу до Конституційного суду щодо термінової постанови про об’єднання виборів до Європейського парламенту з місцевими виборами. Представники Альянсу стверджують, що виявили в законі положення, які порушують як Конституцію, так і попередні рішення Суду.

 

ПРОТЕСТ – Працівники румунської системи охорони здоров’я протестували в понеділок перед будинками Уряду, Міністерства праці, Міністерства охорони здоров’я та Парламентом, їхнє основне невдоволення було пов’язане з доходами від заробітної плати. В акції взяли участь кілька тисяч профспілкових активістів, членів Федерації солідарності у сфері охорони здоров’я. Люди незадоволені, незважаючи на те, що минулого тижня уряд схвалив підвищення зарплат у сфері охорони здоров’я на 20% двома рівними частинами – цього місяця і в червні. Представники профспілок вважають це підвищення недостатнім і кажуть, що додаткові гроші не покривають інфляцію. Крім того, вони скаржаться на те, що термінова постанова виконавчої влади не містить положень про премії або погодинні ставки за чергування.

 

ПАРТНЕРСТВО – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела у понеділок телефонну розмову зі своєю японською колегою Йоко Камікавою в контексті річниці підписання Спільної декларації про встановлення стратегічного партнерства між Румунією та Японією. Були розглянуті економічні, галузеві та культурні проєкти та висвітлені можливості для їх розвитку. Починаючи із зауваження про взаємозалежність ситуацій у сфері безпеки, дві міністерки обговорили останні події, що стосуються Європи та Індо-Тихоокеанського регіону. Обидві сторони підкреслили рішучу підтримку України з боку Румунії та Японії, а також внесок кожної з країн у зусилля з пом’якшення численних негативних наслідків агресивної війни Росії проти України, у тому числі для її сусідів.

 

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийме у вівторок свого чорногорського колегу Якова Мілатовича в Бухаресті. Дискусії будуть зосереджені на розвитку двосторонніх відносин і галузевого співробітництва в багатьох сферах, що становлять спільний інтерес, таких як збільшення торгівлі, взаємозв’язок, кібербезпека, внутрішні справи і правосуддя, цивільний захист, освіта і наукові дослідження. Клаус Йоганніс підтвердить тверду позицію Румунії щодо продовження процесу європейської інтеграції країн Західних Балкан, підкресливши незмінну підтримку Бухарестом європейського шляху Чорногорії. Глави двох держав також обговорять ситуацію з регіональною безпекою, оскільки Румунія і Чорногорія мають дуже хорошу співпрацю в галузі оборони, як на двосторонньому рівні, так і в рамках НАТО.

 

НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, і “вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші”, – заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. У понеділок у Міністерстві оборони відбулася церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу, на якій були присутні міністр оборони Румунії  і посол Швеції в Румунії Тереза Гіден. Згідно з прес-релізом, під час церемонії Анджел Тилвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок у розробку політики і рішень Альянсу, а також у зміцнення союзницьких сил. Зі свого боку, Тереза Гіден сказала, що членство в НАТО зробить Північноатлантичний альянс сильнішим, а Швецію – безпечнішою.

 

ФІНАНСУВАННЯ – Румунія отримала в понеділок 642 мільйони євро від Європейської Комісії в рамках програми “Справедливий перехід” – FTJ STEP, що представляє собою виняткове одноразове попереднє фінансування в рамках платформи “Стратегічні технології для Європи” (STEP), – оголосив міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу. Платформа буде підтримувати розвиток європейської промисловості та стимулювати інвестиції в критичні технології в Європі. За словами міністра, в даний час Румунія має на своєму рахунку 1,23 мільярда євро в рамках Політики згуртованості 2021 – 2027, а до кінця цього року вона отримає щонайменше 5 мільярдів євро з нової Політики згуртованості.

 

РОШІЯ МОНТАНЕ – Канадська компанія Gabriel Resources має чотири місяці, щоб оскаржити рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду у Вашингтоні, винесене наприкінці минулого тижня на користь Румунії у справі Рошія Монтане. Інвестор вимагав компенсації у розмірі 6,7 млрд євро після того, як румунська держава заблокувала його план будівництва найбільшого наземного золоторудного рудника в Європі в цьому районі, який зараз є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з якого він планував видобувати близько 300 тонн золота і близько 1.600 тонн срібла. Суд постановив, що Румунія не зобов’язана відшкодовувати збитки, натомість позивачі зобов’язані сплатити судові витрати румунській держави та витрати на арбітражний розгляд на загальну суму близько 2,4 млн. євро. Виконавча влада в Бухаресті привітала це рішення і подякувала всім, хто брав участь у захисті інтересів держави.

 

Р. МОЛДОВА – У понеділок Конституційний суд у Кишиневі постановив, що словосполучення “румунська мова” залишається в усьому молдовському законодавстві, включаючи Конституцію, при цьому судді відхилили клопотання, подане депутатами-соціалістами і комуністами, повідомляє Радіо Кишинів. Наприкінці березня минулого року депутати Блоку комуністів і соціалістів (БКС) подали скаргу до Конституційного суду з проханням перевірити конституційність рішення про зміну назви державної мови з молдовської на румунську у всьому молдовському законодавстві, включаючи Конституцію. Основним аргументом заявників було те, що парламентська фракція правлячої партії “Дія і солідарність” (PAS) змінила Конституцію голосами простої більшості депутатів, а не двома третинами голосів. Законопроект був прийнятий парламентом Кишинева в остаточному читанні минулого року, і президент Майя Санду оприлюднила закон.

 

ТЕНІС – Після півторарічної перерви румунська тенісистка Сімона Халеп повернеться на тенісні корти, адже у понеділок вранці колишня перша ракетка світу вирушила до Маямі. Вона не грала офіційних матчів з серпня 2022 року і тепер дебютує на турнірі WTA 1000 у США (17-31 березня). Не маючи рейтингу WTA, Халеп отримала від організаторів wildcard – запрошення, яке дозволяє їй потрапити в основну сітку турніру. Сімона Халеп отримала право повернутися на корт після того, як Спортивний арбітражний суд у Лозанні нещодавно скоротив термін її дискваліфікації за вживання допінгу з 4 років до 9 місяців. Спортсменка змогла довести, що допінг-речовина, яку вона ненавмисно прийняла, походить із забрудненої харчової добавки.

 

АВТО – З опівночі вчорашнього дня в Румунії змінився дорожній податок – ровіньєтка : з’явилися нові терміни дії та ціни. Віньєтка може бути видана на один день, 10 днів, один місяць, два місяці або один рік. За 1 день водії заплатять еквівалент 2,5 євро, а за 10 днів – еквівалент 3,3 євро. 2-місячна віньєтка коштує 8,4 євро. Для річного проїзду ціни залишаються незмінними: 28 євро для легкових автомобілів, 96 євро для вантажних транспортних засобів вагою до 3,5 тонн і 320 євро для транспортних засобів з 9 до 23 місць. Дорожня компанія оголосила, що оплата за допомогою SMS призупинена до 21 березня, щоб оновити рівень тарифів та інформацію про терміни дії віньєток.

 

ОСКАР – У неділю ввечері в Лос-Анджелесі відбулася церемонія вручення “Оскарів” – найголовнішої кінопремії світу. Фільм “Оппенгеймер” режисера Крістофера Нолана отримав 7 статуеток з 13 номінацій, в тому числі за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращу чоловічу роль – Кілліан Мерфі. Фільм розповідає історію винахідника атомної бомби. Менш нагороджена стрічка “Бідолахи” змогла принести Еммі Стоун другий “Оскар” за найкращу жіночу роль. Перший в історії України “Оскар” отримав документальний фільм “20 днів у Маріуполі”. А Андреа Бочеллі та його син Маттео виконали пісню “Time to Say Goodbye” в пам’ять про особистостей, які померли минулого року, серед яких Тіна Тернер, Метью Перрі та Райан О’Ніл.