Tag: радіо

  • 27 жовтня – 2 листопада 2024 року

    27 жовтня – 2 листопада 2024 року

    Передвиборчі кампанії в Румунії

    Виборча кампанія на парламентських виборах в Румунії розпочалася в четвер увечері і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси або незалежні кандидати, які змагаються за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців проголосувати за них 1 грудня. Наразі до Палати депутатів входять 330 депутатів, а до Сенату – 136. Президентська виборча кампанія в Румунії стартувала тижнем раніше. Перший тур голосування за найвищу державну посаду відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. У середу Постійний виборчий орган затвердив перелік місць розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення президентських і парламентських виборів. Це на 35 виборчих дільниць більше, ніж у червні, коли румуни за кордоном обирали своїх представників до Європейського парламенту. 2024 рік, після двох десятиліть, є роком проведення всіх видів виборів. Влітку в Румунії також відбулися місцеві вибори, об’єднані з виборами до Європейського парламенту.

    Румунія солідарна з Іспанією

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох урядових установ, щоб обговорити становище румунів на південному сході Іспанії, які постраждали від катастрофічних повеней останніх днів. За словами прес-секретаря Міністерства закордонних справ Румунії в Бухаресті, лише в регіоні Валенсія проживає близько 160.000 румунів. Прем’єр-міністр зажадав від присутніх на зустрічі створити робочу групу, яка б розглянула, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана можна було б створити логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати постраждалим від стихійного лиха румунам допомогу на додаток до тієї, яку пропонує іспанська держава. Марчел Чолаку також закликав міністерства підтримувати зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і надавати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження відповідних запитів. Тим часом, у постраждалих від повені районах тривають операції з порятунку людей, які сильно постраждали від негоди. Щодо збитків, то якщо спочатку йшлося про сотні мільйонів євро, то зараз мова йде про мільярди. Будинки, автомобілі, тунелі, мости, віадуки чи залізничні лінії були повністю зруйновані.

    Зростання державного боргу

    Державний борг Румунії зріс до понад 876 мільярдів леїв (близько 175 мільярдів євро), або 52% валового внутрішнього продукту, згідно з даними, оприлюдненими цього тижня Міністерством фінансів. Вони відображають ситуацію на кінець липня. До кінця 2024 року, згідно з терміновою постановою, затвердженою в середу, виконавча влада підвищила стелю державного боргу до 53% ВВП. Наступного тижня Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду, яка проаналізує останні економічні та фінансові події в країні. В останньому звіті Фонду про перспективи світової економіки оцінки економічного зростання Румунії в цьому році були переглянуті до 1,9% з 2,8%, як прогнозувалося в квітні.

    Республіка Молдова та Європейський Союз

    Конституційний суд Республіки Молдова підтвердив у четвер результати референдуму про європейську інтеграцію, що відбувся 20 жовтня. В результаті, до Основного закону буде додано нову главу, яка зробить вступ цієї країни до ЄС стратегічною метою. Незалежно від політичного кольору наступних урядів, вони будуть зобов’язані просувати політику, спрямовану на досягнення цієї мети. Парламент також зможе ратифікувати установчі угоди Європейського Союзу лише простою більшістю голосів. Слід нагадати, що на виборах, які відбулися близько двох тижнів тому, різниця голосів на користь членства Респ. Молдова в Європейському Союзі становила лише кілька тисяч. З іншого боку, Європейська комісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для вступу до ЄС. У своєму щорічному звіті про розширення, в якому вона оцінює всі країни-кандидати і країни, що прагнуть вступити до ЄС, комісія висловлює надію, що наступного року вона зможе розпочати переговори з молдовськими та українськими офіційними особами щодо переговорних розділів. Але Брюссель попереджає їх, що в багатьох сферах ще потрібно докласти зусиль.

    Румунському радіо – 96 років

    У п’ятницю Радіо Румунія виповнилося 96 років! 1 листопада 1928 року в ефір вийшла перша передача Товариства радіотелефонного мовлення в Румунії з оголошенням «Алло, алло, це Радіо Бухарест», яке промовив президент Товариства Драгомір Гурмузеску, засновник румунського радіо. Спочатку «Радіо Бухарест» (так називалося Товариство) транслювало лише кілька годин на день новини, танцювальну і класичну музику, а також прогноз погоди. Поступово мовлення розширювалося і з’явилися складні програми, які вже 96 років звучать у домівках слухачів у країні та за кордоном. На знак вдячності 1 листопада було також проголошено законом «Національним днем радіо», на знак визнання вирішальної ролі Румунського товариства радімовлення в історії країни.

  • Радіо Румунія, 96 років

    Радіо Румунія, 96 років

    Радіо Румунія святкує 96 років відтоді, як воно вперше увійшло в домівки слухачів у країні та за кордоном. 1-го листопада 1928 року вийшла в ефір перша радіопередача Товариства радіотелефонного мовлення (громадського радіо), установи, яка сьогодні називається Румунським товариством радіомовлення, відома під брендом «Радіо Румунія».

    Теж 1928 року диригент і композитор Міхаїл Жора заснував Оркестр радіо, який сьогодні є Національним оркестром радіо, що святкує теж 96 років від свого заснування. Радіостанції Радіо Румунії слухають понад 3 мільйони слухачів щодня, – заявив президент і генеральний директор установи Резван-Іоан Дінке. Він сказав, що після стількох років роботи на національній та міжнародній медіа-сцені Радіо Румунія потребує оновлення, щоб стати більш привабливим для молодого покоління, яке багато часу проводить в онлайн.

    Резван-Іоан Дінке: «Нам потрібно подумати про те, як переосмислити радіо для молодої аудиторії. І одним з кроків, який я вважаю важливим, є перенесення контенту з ефіру в цифровий формат, що, я думаю, ми доопрацювали цього року, завершивши роботу над усіма веб-сайтами Радіо Румунія, в тому числі регіональними, і збираємося об’єднати їх в єдиний портал, який включатиме всі новини, які виходять в ефір, що, на мою думку, принесе додаткову цінність і приверне увагу молодої аудиторії».

    Дінке високо оцінив роботу Радіо Румунія Музікал та Радіо Румунія Культурал, які надають актуальний культурний контент і мають солідну аудиторію, а також присутність Радіо Румунія на найбільших спортивних заходах у 2024 році. Він також запевнив, що в контексті президентських і парламентських виборів, запланованих на кінець цього року, Радіо Румунія і надалі буде платформою для кандидатів, де вони зможуть висловитися в рівній мірі, та закликав їх передати повідомлення, актуальні для слухачів.

    Резван-Іоан Дінке: «Послання, яке я передаю тим, хто бере участь у цих виборах, кандидатам, є серйозним посланням, з одного боку, кажучи, що ми є рівновіддаленими і в той же час маємо платформу, яка поширює їхні послання до трьох, трьох з половиною мільйонів людей щодня. З іншого боку, на менш серйозній ноті, давайте пам’ятати, що кожного разу, коли відбуваються вибори, після підрахунку досліджень аудиторії, ми бачимо, що аудиторія трохи зменшується. І тому ми дуже просимо тих, хто бере участь і в парламентських, і в президентських виборах, щоб ті агітаційні ролики, які ми зобов’язані передавати за законом, той ефірний час, який ми їм виділяємо, вони робили актуальними, розповідали нам на радіо те, що нас цікавить і те, що буде збільшувати аудиторію, а не зменшувати.»

    На знак вдячності за вирішальну роль, яку громадське радіо відігравало і продовжує відігравати в історії Румунії, Парламент Румунії у грудні 2019 року прийняв рішення про встановлення 1 листопада Національним днем радіо.

  • 1 листопада 2024 року

    1 листопада 2024 року

    ВИБОРИ – У п’ятницю офіційно стартувала виборча кампанія до парламентських виборів, призначених на 1 грудня. На кону 466 місць у наступному парламенті, 330 у Палаті депутатів і 136 у Сенаті. Передвиборча агітація завершиться 30 листопада. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть голосувати або поштою, якщо вони обрали цей варіант, або на виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Міністерство закордонних справ Румунії передало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо місцезнаходження 950 закордонних виборчих дільниць на виборах Президента Румунії, а також Сенату і Палати депутатів. Нагадаємо, що тиждень тому також стартувала виборча кампанія до першого туру президентських виборів, призначеного на 24 листопада. Другий тур відбудеться 8 грудня. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту також відбулися в цьому році – 9 червня.

     

    ДЕНЬ РАДІО – Сьогодні Радіо Румунія відзначає 96 років безперервного мовлення. Маючи понад 3 мільйони слухачів щодня, суспільний мовник повинен переосмислити себе і стати більш привабливим для молодих слухачів, – заявив президент і генеральний директор Румунської корпорації радіомовлення Резван-Іоан Дінке. Радіо Румунія розпочало мовлення 1 листопада 1928 року о 17:00 з оголошення “Алло! Алло! Це Радіо Бухарест!”. На знак визнання вирішальної ролі, яку радіо відіграло в історії Румунії, Парламент у грудні 2019 року прийняв рішення про оголошення 1 листопада Національним днем радіо. З цієї нагоди сьогодні ввечері в Концертному залі Радіо Румунія відбудеться ювілейний концерт під керівництвом видатного диригента Крістіана Мандеаля.

     

    УКРАЇНА – Румунія та Норвегія продовжують підтримувати Україну в ці “критичні моменти”, – заявив у п’ятницю міністр національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм скандинавським колегою Бьорном Арільдом Грамом у Бухаресті. Міністр Тилвер підкреслив успішну співпрацю між військово-повітряними силами двох країн в рамках програми оснащення багатоцільових літаків ВПС, в рамках якої уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір щодо придбання 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою, а також додатковим пакетом товарів і послуг від уряду США. Загалом було отримано 12 літаків, після прибуття до Румунії менше тижня тому ще трьох багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon. Завершення отримання всієї партії літаків заплановано на кінець 2025 року.

     

    ЖУРНАЛІСТИ  – Переважна більшість випадків вбивства журналістів у світі залишаються безкарними, б’є на сполох ЮНЕСКО у звіті, оприлюдненому до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щороку 2 листопада, – повідомляє AFP. 85% злочинів проти журналістів, зафіксованих ЮНЕСКО з 2006 року, вважаються нерозкритими, – йдеться у звіті. За два роки, охоплені доповіддю ЮНЕСКО (2022 і 2023), було вбито 162 журналісти, майже половина з яких працювали в країнах, де тривають збройні конфлікти. У 2022 році країною з найбільшою кількістю вбивств стала Мексика – 19 випадків, за нею йде Україна, де було вбито 11 журналістів. У 2023 році найбільше вбивств було зафіксовано в Палестині, де загинуло 24 журналісти, – зазначається у документі.

     

    ТУРЕЧЧИНА – Міністр економіки, підприємництва і туризму Румунії Штефан-Раду Опря та міністр торгівлі Турецької Республіки Омер Болат очолили сьогодні в Бухаресті друге засідання Комітету з питань економіки та торгівлі між Румунією та Туреччиною. Румунський міністр зазначив, що спостерігається очевидний прогрес у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі. У свою чергу, представник Анкари зазначив, що двосторонні економічні відносини зросли в усіх сферах: торгівлі, інвестиціях, туризмі, транспорті та послугах, а багато великих турецьких компаній та малих і середніх підприємств інвестують безпосередньо в Румунію. У той же час, він високо оцінив підтримку Румунією його країни в рамках ЄС щодо модернізації Митного союзу. Декларація про створення компанії JETCO Румунія – Турецька Республіка була підписана міністрами економіки двох країн з нагоди візиту Президента Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана до Румунії 1 квітня 2015 року. Станом на 31 грудня 2021 року загальний обсяг торгівлі Румунії з Туреччиною склав $8,342 млрд, з яких експорт – $3,103 млрд, а імпорт – $5,238 млрд, при цьому сальдо на користь Туреччини склало $2,135 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальний обсяг торгівлі збільшився на 30,65%.

     

    ПОВІНЬ – Тіло однієї особи зі списку громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після катастрофічної повені в Іспанії, було виявлено у п’ятницю, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС, через консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана та посольство Румунії в Мадриді, все ще перевіряє інформацію про інших громадян Румунії, які перебувають у списку зниклих безвісти. За попередніми оцінками, є 15 таких громадян, про яких МЗС досі не має інформації. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, які експерти вважають “безпрецедентними”. Щонайменше 205 людей загинули в Іспанії в результаті дощів і повеней цього тижня, згідно з оновленими даними, оприлюдненими владою. Десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Іспанія оголосила триденну національну жалобу.

  • Початки BBC румунською мовою

    Початки BBC румунською мовою

    У світі радіомовлення Бі-Бі-Сі не потребує представлення. Це одна з віх, без якої не можна писати історію галузі, і в її столітньому існуванні румуномовна служба має своє місце. Початок мовлення Бі-Бі-Сі румунською мовою пов’язаний з початком Другої світової війни у вересні 1939 року, дата, коли румунській службі виповнюється 85 років. Однак надзвичайно важливий вплив Великої Британії у світі також виправдовував функціонування такої служби, враховуючи, що після 1945 року, по закінченні війни, світова геополітична сцена стала ще складнішою, ніж була до того.

    У 1997 році Центр усної історії Румунського радіомовлення взяв інтерв’ю у Лівіу Крістя, одного з перших журналістів румунської служби Бі-Бі-Сі, який був румунським ведучим Бі-Бі-Сі з 1939 по 1971 рік. Лівіу Крістя пригадав початок роботи служби та випробування, які довелося пройти: «На цій радіостанції були певні випробування, своєрідний випробувальний термін, з людьми, яких рекомендувало румунське посольство. Деякі англійські радіостанції намагалися перевірити, чи можна буде почути програму в Румунії і, водночас, чи підходять голоси, які з’являлися перед мікрофоном, чи ні. Але перша команда, яка взяла на себе роботу в редакції і біля мікрофона, складалася з чотирьох осіб: чиновника Міністерства фінансів Нікулая Георгіу, який перебував у Лондоні за програмою обміну, професора історії Іона Подрі, направленого Інститутом Йорга для проведення досліджень, одного юриста, який все ще вивчав порівняльне право, тобто я, і молодого студента Лондонського політехнічного інституту Хосе Кампуса».

    Спочатку румуномовна програма була 15-хвилинним випуском новин. Вона інформувала слухач з Румунії про новини з міжнародної та британської преси. Почалася війна, і поляки, як влада, так і пересічні громадяни, відступали до Румунії, намагаючись дістатися Заходу. Програма транслювалася з Будинку радіомовлення на Портленд Плейс у центрі Лондона, де вперше прозвучало оголошення «Це радіо Лондон» румунською мовою. Коли німецькі бомби пошкодили будівлю, служба переїхала до готелю, а потім на льодову ковзанку. Лівіу Крістя розповів, що він та його колеги швидко адаптувалися до роботи і поділився деталями організації редакційної роботи: «За короткий час голоси дикторів стали джерелом певної, впізнаваної інформації, джерелом певної надії у важкі дні. Біля мікрофона виступали вчені, державні діячі, оглядачі, колумністи, професори, профспілкові діячі, письменники, солдати, бійці підпільних фронтів, біженці та в’язні, що втекли з трудових таборів чи військовополонені. Новини після початку війни перевірялися без цензури дипломатичними та військовими резидентурами. Матеріал, отриманий редакторами румунської редакції, був оброблений в центральній редакції. Він мав бути перекладений і прокоментований румунськими редакторами, щоб зробити його максимально зрозумілим для пересічного слухача. Коментарі для преси підбиралися для кожної сфери, на яку були спрямовані програми, а конференції, які давали провідні журналісти, намагалися помістити подію або новину дня в контекст ситуації, яка складалася на той момент».

    Стан війни вимагав, щоб програми Бі-Бі-Сі румунською мовою, як і іншими мовами, були під пильним контролем. Лівіу Крістя: «Від самого початку у нас була так звана служба моніторингу, тобто служба, яка прослуховувала програми з країни та з-за кордону. Ті, хто стежив за реальними ефірами, мали стежити за тим, щоб перед мікрофоном ми не читали нічого іншого, крім того, що було написано в інформаційних бюлетенях, одним словом, щоб ми не імпровізували, щоб ми не відхилялися від тексту, який був затверджений керівником редакції перед виходом в ефір. І цими джентльменами, які керували нами, були Джордж Кемпбелл, доктор Моррісон і джентльмен, який колись був керівником нафтової компанії в Румунії і який добре розмовляв румунською мовою».

    У будівлі Бі-Бі-Сі Лівіу Крістя також згадав про свою зустріч з людиною, якій судилося увійти в історію в бурхливому 20-му столітті: «Коли я проходив повз охорону, там стояв офіцер, який був дещо приголомшений тим, що не міг порозумітися з охоронцем. Оскільки це був французький офіцер, у французькій формі, я одразу запропонував йому допомогу і попросив пояснити, в чому справа. Він відповів дуже коротко і дещо роздратовано: «Я полковник де Голль, я щойно приїхав з фронту і у мене призначена зустріч. Я вже запізнився на 5 хвилин і не розумію, чому мене тримають тут і ніхто не чекав на мене в приймальні?». Я був дуже зворушений, коли пізніше дізнався, що цей полковник із зіркою був генералом де Голлем, який, як ми знаємо, очолював французький Опір, а потім був тим, хто дав Франції першу післявоєнну політичну структуру».

    Румунській службі Бі-Бі-Сі виповнилося 85 років. Вона залишалася однією з цитаделей захисту прав людини до 1989 року і продовжує залишатися такою і сьогодні.

  • Радіо NOREA

    Радіо NOREA

    У період між 1945 і 1990 роками румунська мова звучала по радіо не тільки з Бухареста, але й з-за кордону. Найбільше її використовували радіостанції Західної Європи, які були орієнтовані на румунів, щоб заповнити відсутність цікавих тем на радіостанціях у країні. Однією з радіостанцій, яка також вела мовлення румунською мовою, була NOREA. NOREA – це абревіатура від Nordic Radio Evangelistic Association (Північна радіо-євангелізаційна асоціація), яка з 1971 року також мала румуномовну службу. Це було фактично зусиллями однієї людини, пастора Дуцу Московіча, який також був журналістом.

    Радіостанція NOREA виникла в Норвегії, країні, де більшість населення – християни-лютерани. Місцем мовлення було Монте-Карло, на іншому кінці Європи, на півдні. Поступово радіостанція розширила своє мовлення на Данію і побудувала там свої перші студії звукозапису. У 2000 році журналісти Центру усної історії Румунського радіо записали інтерв’ю з Дуцу Московічем, в якому він згадує, як починалася його кар’єра радіожурналіста. «Одного разу ми з дружиною відвідали дуже відому церкву в Любеку, Німеччина. І коли ми милувалися картиною, до нас підійшов один чоловік і запитав, чи я не пастор Московіч з Румунії. Я відповів: Так! Це був чоловік, якого я знав більше з чуток, ніж особисто, він був угорським пастором. У той час він робив програми для Радіо NOREA угорською мовою в Осло. Він запропонував мені працювати на радіо. Я сказав йому, що подумаю про це і через деякий час сказав, що готовий взяти участь у створенні передач румунською мовою. То був початок.»

    Дуцу Московіч почав із записів в студії NOREA в Осло. Данці, прихильники проєкту, побудували студії в Данії, а Дуцу Московіч та румунська редакція були прив’язані до нового приміщення. Пастор-журналіст раз на місяць їздив з Гамбурга, де він жив, до студії в Данію і записував протягом місяця. Записані касети надсилалися поштою в Монте-Карло і він прослуховував їх з Гамбурга під час ефіру, щоб переконатися, що записи йдуть за розкладом. Румуномовна передача Радіо NOREA виходила в ефір раз на тиждень по п’ятницях протягом 15 хвилин. Пізніше її тривалість збільшилася до 30 хвилин, потім було два випуски на день по 15 хвилин. Ще пізніше трансляції відбувалися по суботах і неділях о 18.30 за румунським часом.

    Дуцу Московіч пригадував структуру передачі. «Текст, слово в слово, дослівно, звучав так: «Ви слухайте євангельську програму румунською мовою Радіо NOREA, яка транслюється Транссвітовим радіо з Монте-Карло». Далі йшла коротка музично-інструментальна заставка, мелодія німецької пісні «Фортеця, сильний Бог», це традиційна мелодія Лютеранської Церкви в усьому світі. Потім я робив короткий опис програми. Я казав, що в нашій програмі ми транслюємо біблійне дослідження, текст з Біблії, або ж біографію місіонера. Програма мала бути більш різноманітною і, безсумнівно, стрижнем програми було представлення біблійного тексту. Крім того, я передавав слово на тиждень, слово відомої людини, наприклад Блеза Паскаля. Також іноді у нас на радіо був якійсь спеціальний гість. У мене були, наприклад, єпископи Осло, протягом 30 років було кілька єпископів в Осло і майже всі вони були нашими гостями. Свого часу в нашій студії був і прем’єр-міністр Норвегії К’єлл Магне Бондевік.»

    Журналісти запитали Дуцу Московіча чи мав він повну свободу при створенні програми. «Я мав абсолютну свободу. Але була одна умова, яку ми повинні були виконувати, проте нас ніколи не перевіряли. Ця умова полягала в тому, що ми не повинні втручатися в політику і не мати критичного ставлення до інших релігійних конфесій. Ми повинні були дотримуватися виключно того, що ми називаємо побожною мовою проповіді Євангелія. Редакція румунською мовою складалася з однієї людини – мене. Без сумніву, над програмою працювало багато інших осіб, але все це було в руках однієї людини, яка мала абсолютний контроль. Ніхто мені нічого не диктував, ніхто нічого не контролював. Це було питанням довіри.»

    Так само було цікаво дізнатися як Радіо NOREA спілкувалося зі своїми слухачами румунською мовою? Ось що розповів Дуцу Московіч. «У якийсь момент виникла проблема листів від слухачів. Був час, коли листи, якщо вони були адресовані Радіо NOREA, швидше за все, були зупинені румунською цензурою і автор міг мати неприємності. У нас були інші підходи. Наприклад, з нашої адреси ми виключили слово «радіо», залишили тільки NOREA. Ми казали: «Якщо ви хочете написати нам, ви можете відправити лист на NOREA» і далі зачитували адресу в Данії.»

    Радіо NOREA румунською мовою виконувало благородну місію – поширювало християнські принципи і цінності та надію на кращі часи. І для його слухачів ці зусилля мали велике значення.

  • Радіо Румунія 95. Колекція вистав

    Радіо Румунія 95. Колекція вистав

    Національний радіотеатр запустив нову колекцію звукових вистав на сайті www.eteatru.ro з нагоди 95-ї річниці Радіо Румунія, яка була відзначена 1 листопада 2023 року. До збірки увійшли найкращі радіопостановки всіх часів, здійснені на важливих текстах національної та світової драматургії. Вистави постановили чудові режисери, в яких грають відомі румунські актори, які постійно співпрацюють з Національним радіотеатром. Радіо Румунія 95. Колекція вистав об’єднує на сайті www.eteatru.ro репрезентативні вистави за 8 десятиліть існування радіотеатру, починаючи з 1950-х років. Найстаріша вистава, що збереглася на плівці, була зроблена в 1951 році: Гаджі Тудосе Барбу Штефенеску Делавранча, режисер Йон Шахігян, а Ніколає Бельцяну зіграв у головній ролі.

    Аттіла Візауер, головний редактор Національного радіотеатру подає деталі: «Ця вистава є частиною нової колекції, яку ми пропонуємо слухачам радіотеатру. Як я вже сказав, вистави згруповані за хронологічним принципом, що охоплює вісім десятиліть існування радіотеатру. Ми починаємо з 1950-х років, коли видатні актори румунського театру стояли перед радіомікрофоном і здійсниои чудові вистави. Одним з видатних акторів того часу був Раду Беліган, який мав тісний зв’язок з радіотеатром до кінця свого життя. Пам’ятаю,
    йому було 92 роки, коли він ще приходив до студії Радіотеатру, щоб
    зіграти ролі у радіовиставах. Насправді, всі знають, що Раду Беліган був ветераном нашої сцени. І оскільки ми говоримо про ті видатні покоління, які залишили свій слід у нашій культурі, я б також згадав Сіку Александреску, відомого режисера тих років, 50-х, який разом з такими акторами, як Александру Джугару, Григоре Васіліу Бірлік, Евіра Годяну та багатьма іншими, створив незабутні вистави, що запам’ятовуються. Колекція продовжується 60-ми та 70-ми роками, коли з’являються нові покоління акторів. Є також роки, коли великий режисер Лівіу Чулей поставив відомі вистави, які згодом були пебрані радіотеатром. Я маю на увазі, наприклад, п’єсу Вільяма Шекспіра Як вам це сподобається, надзвичайну виставу 1960-х років з радіоадаптацією Міхая Зіри, великого режисера радіотеатру. Серед акторів – Віктор Ребенджюк та Клоді Бертола. Цікаво, що у виставі Як вам це подобається є монолог Жака Меланхоліка у виконанні самого Лівіу Чулея, який грав у цій п’єсі. Цю колекція вистав варто послухати завдки їй надзвичайній театральній цінності.»

     

    Ще одна збірка, нещодавно презентована Національним радіотеатром, називається Радіо Румунія 95. 95 років радіо – 95 років літератури. Радіоадаптації світової літератури. Нова колекція радіопостановок, презентована на книжковому ярмарку Гаудеамус, включає в себе прочитані відомі твори з національної та світової літератури (театральна та радіодраматична проза). Радіопостановки, здійснені за румунськими та іноземними книгами, виданими за останні 95 років, згруповані в цикли, присвячені 30-м, 40-м, 50-м рокам. Аттіла Візауер, головний редактор Національного радіотеатру уточнює: «Ми хотіли бути присутніми в надзвичайному просторі ярмарку Гаудеамус з колекцією радіотеатру, присвяченою книгам, літературним шедеврам, створеним протягом багатьох років. Ті, хто зацікавлений радіоверсіями великих румунських та світових літературних творів, можуть отримати доступ до цієї колекції, яка була презентована на відкритті книжкового ярмарку Gaudeamus: «Радіо Румунія 95. 95 років радіо-95 років літературі. Радіоадаптації світової літератури. Якщо ви зацікавлені відкрити для себе радіоверсію відомого роману Гюстава Флобера Мадам Боварі, ви можете знайти її на сайті www.eteatru.ro. У цій же колекції є адаптації творів Лучіана Благи або Каміла Петреску. Це вистави, які радіотеатр може запропонувати, тому що він має дуже багату фонотеку і добірку важливих творів, шедеврів румунської та світової літератури.»

    Лівіу Ребряну, Міхай Садовяну, Мірча Еліаде, Тудор Мушатеску, Міхай Себастьян, Марін Сореску, Марін Преда, Матей Вішнєц, Ема Штере, Фрідріх Дюрренматт, Бертольд Брехт, Томас Манн, Жан-Поль Сартр, Юджин О’Ніл, Теннессі Вільямс, Маріо Варгас Льоса – це лише кілька з авторів, твори яких ви можете знайти на платформі www.eteatru.ro, в оригінальному режисерському баченні, в яких грають видатні актори румунського театру та радіотеатру.

  • Радіотеатр для дітей

    Радіотеатр для дітей

    Радіо зробило своєю пріоритетною місією навчання та виховання всіх. Діти – щедра аудиторія, і передачі для них завжди були в центрі уваги керівництва та журналістів. Справжнім успіхом користувалися радіоспектаклі, за якими стояли зусилля сценаристів класичних текстів, акторів і режисерів, а також технічних команд. Всі вони написали історію радіотеатру для дітей і залишили ті спогади, які мають нинішні дорослі. У звуковому архіві Радіо Румунія є сторінки з історії радіотеатру для дітей, з якими пов’язані важливі імена.

    Письменниця Сільвія Керім також була радіо журналісткою і віддано працювала над постановками для дітей. Вона почала працювати в 1961 році та опинилася в редакції, де були талановиті люди, які намагалися втекти від політичної ідеології того часу. У 1998 році Центр усної історії Румунського радіомовлення взяв інтерв’ю у Сільвії Керім і з’ясував, як журналісти радіо драматургії для дітей змогли зберегти якість свого продукту: «Мене призначили в дуже приємне для мене місце, яке називалося “Театр мікрофон для дітей”. Це було просто щастя, тому що більшість п’єс, які складали репертуар театру для дітей, були казками. Вони були взяті з класичної літератури, тому ідеологічна брехня туди не дуже втручалась. Актори були відомі і дуже відомі, режисери були відомі і дуже добрі, тому компроміс і брехня не вміщалась.»

    Як і в будь-якому іншому місці, саме люди змушують речі працювати, і Сільвія Керім мала відкритих колег: «У Театрі міукрофон для дітей моїм керівником був Едуард Журіст, від нього я дізналася, що означає бути скромним керівником, не гратися в шефа, однаково розподіляти увагу між молодшими і старшими редакторами. У мене також був колега Васіле Менучану. У тій редакції програм для молоді працював письменник рідкісного таланту Келін Груя. З великим задоволенням згадаю Міоару Палер, яка свого часу очолювала дитячу секцію і якій я завдячую радістю писати для дітей. Вони відчули в мені цю любов до дітей, вони відчули це моє бажання писати для дітей.»

    Сільвія Керім писала сценарії для дитячих радіопостановок і згадує, наскільки важливими для неї були дитячі історії, які розповідали батьки: «Мені давали якісь історії, які були погано перекладені з китайської чи японської літератури. Я, переказуючи їх, розуміла, що вкладаю в них багато своєї уяви і що в якийсь момент я зможу сама писати історії, які крутилися в моїй голові, які, в свою чергу, мали магічне коріння. Коли ми були маленькими, моя мама розповідала мені та моєму брату казки, коли ми були дуже маленькими. Зазвичай першою частиною була “Білосніжка”, думаю, рік поспіль ми слухали “Білосніжку” ніч за ніччю, або епізодами, або в скороченому варіанті. І якщо моя мама якось плуталася в деталях, ми обидвоє втручалися, щоб заперечити їй і нагадати, що насправді це не персонаж зробив і сказав те і те. Друга історія загалом була про тварин, яких моя мама дуже любила, як і мій батько. Обоє батьків передали нам цю любов.»

    У роки, коли Сільвія Керім оживляла дитячі історії в ефірі, комуністичний режим активно індоктринував суспільство. Але журналістка вирішила тонко протистояти ідеологічному хамству: «Хочу уточнити, що така спроба, у випадку з моїми текстами, була досить складною. Я ніколи не писала слова “піонер”, “партія”, “шойм”.ці слова ніколи не з’являлися в моїх сценаріях. Мої сценарії та оповідання були про андерсенівських героїв, це сумні історії про бідних людей, про те, як помирають бабусі й дідусі, як найдорожчий пиріг це яблучний, а найприємніший десерт це хліб зі сливовим варенням. Я завжди думала, що нещасних і осиротілих дітей набагато більше, ніж багатих і ситих. І що ці історії мають дійти до них, точніше, й до них теж. У той час, коли ми повинні були писати тільки про щасливих дітей, які в ім’я партії ростуть здоровими і не мають жодних турбот, коли доводилося мати справу з текстами, в яких реальність виглядала досить сумно і безнадійно, мого тексту було нелегко пройти через цензуру.»

    Радіотеатр для дітей був дивом, завдяки якому радіо доходило до невинних умів. А люди, які зробили це можливим, передавали отримане далі.

  • Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Радіо Румунія
    відзначило у середу 95 років з моменту першої трансляції 1 листопада 1928 року.
    Ще з моменту свого створення, суспільне радіомовлення було прихильником
    румунської культури і цивілізації, важливим вектором формування громадянського
    духу та соціальної згуртованості. На даний момент, Румунське товариство
    радіомовлення складається з трьох національних і кількох регіональних каналів,
    а також служби іномовлення, яка транслює свої передачі десятьма іноземними
    мовами, а також румунською мовою та арумунським діалектом. Отож, сьогодні й
    українська редакція ВСРР відзначає це свято.


    З цієї нагоди, ми
    попросили кількох вірних слухачів та співрозмовників рубрики «Українці в
    Румунії» висловити свої думки у зв’язку зі роллю, яку відіграває радіо у їхньому
    житті. Запрошуємо вас послухати думки слухачів з України, але також українців з
    Румунії та переселенців України в Румунії.

    ucra-zhanna-mykytiuk.png


    Із закарпатського
    села Вилятино, України, Жанна Микитюк, директорка Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів
    Закарпатської обласної ради
    передає щирі вітання
    працівникам румунського суспільного радіо:
    «Шановні працівники ВСРР
    вітаю з 95-річчям з моменту першої трансляції радіо, 1 листопада 1928 року.
    Щиро завдячую за надану мені можливість привітати Румунське товариство
    радіомовлення. Сьогодні також вітаю всі національні та регіональні канали,
    служби іномовлення, які транслюють свої передачі десятьма іноземними мовами й,
    звичайно, українську редакцію ВСРР. Як українка, яка давно є слухачем Радіо
    Румунії, особливо рубрики «Українці в Румунії», хочу подякувати за вашу плідну
    роботу через змістовні ефіри ви впливаєте на формування суспільної думки,
    громадянського духу, згуртовуєте людей. Це надзвичайно важливо для українців,
    особливо тепер у період повномасштабного вторгнення Росії на нашу
    територію. Ви не просто професійно виконуєте свою роботу, а є такою необхідною
    підтримкою для українців в Румунії, які змушені були залишити свої домівки,
    свою батьківщину. Хочу відмітити, що через соціальну мережу Фейсбук ВСРР є
    більш доступною для слухачів та читачів різних країн світу. Ви відіграєте
    важливу роль, адже надаєте українською мовою максимальну інформацію
    стосовно важливих тем дня, через тематичні рубрики інформуєте про особливості
    культури, традицій, історії нашого народу. Цікавими є актуальними інтерв’ю, в
    тому числі з тем освіти, економіки, політики, як от інформація про перше
    спільне засідання урядів Румунії та України, теми Чорноморського регіону,
    міжнародні симпозіуми, які проводив Союз українців Румунії в Бухаресті,
    Тімішоарі, Сату Маре, а також інша важлива для українців інформація.
    Особливо цікавим для мене був спецпроєкт «День слухача-2022»- інформаційна
    війна на тлі російського вторгнення в Україну. Ваш інформаційний простір
    протистояв масштабній пропаганді та дезінформації Росії, яка прагнула створити
    хаос та плутанину в світі. ВСРР, і тоді, і тепер відіграє важливу роль в
    інформаційній політиці, надаючи перевірену та правдиву інформацію
    про події в Україні. Завдяки вам, ми, слухачі, віддаляли зі свого списку джерел
    засобів масової інформації, які дезінформували та поширювали неправдиву
    інформацію. Загалом ви зближуєте людей, ви стали містком між народами, країнами, надаючи інформацію в Румунії про життя інших, а також завдяки Службі
    іномовлення – інформацію в інших країнах про Румунію, в тому числі про культуру
    українців в Румунії й це важливо, адже збереження культури, мови, традиції, це
    збереження ідентичності нації, це історія, яка завдяки вам зберігається і
    передається з покоління в покоління. Світ без радіозв’язку складно назвати
    прекрасним, адже тут можуть розповісти про все нове, цікаве, розвеселити
    слухача, надихнути приємною музикою, задати бадьорий тон всьому дню. Щиро
    вітаю вас і завдячую за вашу постійну підтримку українців! Цього дня від душі
    бажаю вам професійних успіхів, захоплюючих проєктів, хороших слухачів! Хай
    радіосигнали завжди йдуть добре, радіослухачі радіють почутим пісням, а розмови
    для людей приносять їм лише позитивні емоції! Вітаю та бажаю миру, будьте
    завжди на хвилях успіху, щасливими на роботі кожного дня!»

    ucra-vasil-kotsan.png




    З нагоди Дня Радіо Румунія Василь Коцан,
    доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту в
    Ужгороді,
    Україні, висловив свою думку про роль радіо у
    поширенні інформації, зокрема про розвиток та збереження історико-кульутрної
    спадщини
    : «Ми живемо у непростий час, час постійних конфліктів, глобалізаційних змін
    у суспільстві й потрясінь, тому, як на мене, роль ЗМС на сучасному етапі є
    надзвичайно важливою. Донесення правдивої інформації про різні сфери є
    запорукою миру, злагоди, спокою, чого зараз, на жаль, бракує, зокрема Україні. Я особисто, та заклад, який я очолюю – це Музей архітектури і побуту, має
    багаторічні тісні стосунки з партнерами у Румунії: Повітовим музеєм Сату Маре,
    а також Союзом українців Румунії. Ця наша багаторічна плідна співпраця
    неодноразово втілювалася у цікаві культурні-мистецькі на наукові проєкти, це
    були і експедиції, і виставки, і воркшопи, наукові конференції, симпозіуми. Всі
    вони звичайно спрямовувалися на дослідження, збереження та популяризацію
    історії, культури, народного мистецтва, розвитку туризму в прикордонному
    регіоні. Важливу роль у висвітленні цих подій завжди відігравало Румунське
    товариство радіомовлення, зокрема і його українська редакція. Вами неодноразово
    писалися цікаві статті, розповіді про музейні збірки, виставки, результати
    спільних досліджень, передавалися відгуки про організацію та проведення
    наукових симпозіумів, Днів української мови, Днів української культури, які проводилися у різних громадах повітів Сату Маре та Марамуреш. Окрім того, я
    часто слідкую за програмами української редакції ВСРР, мені імпонує їх
    професійний підхід до висвітлення подій, зокрема пов’язаних із сучасним
    становищем, подіями в Україні, пов’язаних з переселенцями з України, які нині
    мешкають на території Румунії. Хочеться за це щиро подякувати власне
    співробітникам радіо й Румунії, як країні в цілому, за ту непохитну допомогу,
    яку ви надаєте Україні й українцям. Ну, а з нагоди професійного свята бажаю співробітникам радіо завжди тримати руку на пульсі подій, висвітлювати їх й
    доносити до слухача. Ваша роль дуже важлива і почесна. Ви є, як на мене,
    своєрідним містком між подією, явищем, фактом, який ви висвітлюєте і людиною.
    Ваші матеріали, статті, програми формують наш людський кругозір,
    світосприйняття, тому працюйте і надалі, творчої наснаги у вашій непростій
    справі!»

    ucra-alla-kendzera.png




    Радіо є основним із засобів комунікації та донесення
    новин у світі. Ще 100 років тому ми не уявляли життя без радіо. Новини,
    матеріали про культуру, концерти, спортивні, політичні та інші програми формували
    свідомість людини на той час. Тому радіо є невід’ємною частиною мого життя, – ствердила Голова Секретаріату Товариства зв’язків з
    українцями за межами України (Товариства Україна-Світ) та член Національної комісії з питань закордонних українців Алла
    Кендзера
    : «Я
    щиро вітаю з Днем румунського радіо всю групу, яка кожен день працює над
    матеріалами, які потім виходять в ефір. Для мене радіо це все моє життя. Це
    перші дні мого життя, коли я чула в маленькій скриньці щось таке цікаве: зранку
    грала музика, а це була руханка, потім були новини, різні симфонічні концерти,
    естрадні оркестри, потім знов новини, якась моновистава і так до
    самої ночі. Це було радіо, це наше радіо, яке формувало нас, ще маленьких, а
    потім вже й дорослих людей. Українське радіо в Румунії це надзвичайно важлива
    робота, це радіо зближує всіх нас, воно гуртує, воно розповідає нам про все, що
    відбувається на теренах вашої країни, та про життя українців. Вас багато і дуже
    добре, що ви згуртовані, що ви тягнитись до української культури, що ви її
    незабуваєти і тому ваші програми українською мовою завжди дуже цікаві. Я
    намагаюся всі ваші передачі виставляти на Фейсбуку, виздавати їх до
    українського нашого радіо, першого національного радіо, для того щоб надалі
    українці могли ознайомитися з тим, що відбувається в українському середовищі в
    Румунії. Дорогі мої, бажаю вам щастя, здоров’я, нових проєктів, нових цікавих
    заходів, щоб ніколи у вашому житті не було війни, щоб не було війни у наших
    дітей та онуків, Дай нам Бог всім здоровя!»



    Передачу
    українською мовою ВСРР можна слухати й в інтернеті, а матеріали можна читати на
    нашій веб-сторінці
    www.rri.ro
    та у мережі Фейсбук, саме
    тому чимало українців з Румунії також слухають та читають наші матеріали.

    ucra-liuba-horvat.png




    Люба Горват, голова Сату-Марської філії СУРу та генеральний секретар
    СУРу ствердила
    : «Для мене радіо є дуже важливим засобом інформації.
    Радіо, незалежно від того, яким шляхом поширюється, означає інформування та
    поширення знань. Я здавна та великою приємністю слухаю передачі Радіо Румунія,
    яке має історичне, культурне, і соціальне значення, а також гуманітарну роль.
    Радіо залишається для мене чарівним голосом. Я стежу за розвитком радіо.
    Передачі мені дуже подобаються, в тому числі передачі українською мовою. Мені
    дуже цікаво слухати і читати цікаву інформацію про життя українців Румунії,
    українських переселенців, та про заходи, організовані Союзом українців Румунії.
    Радіоведучі справжні професіонали, вони надають цікаву інформацію для всіх
    слухачів і читачів. Бажаю всіх благ Радіо Румунії та українській редакції
    Всесвітньої служби радіо Румунія!»

    ucra-delia-martineac.png




    Вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у
    ліцеї імені Міхая Емінеску в місті Сучава у свою чергу поділилася своїми думки
    про роль радіо у суспільстві та її власному житті:
    «Радіо
    зіграло вирішальну роль в історії людства і стало віхою в еволюції технологій.
    Крім усього цього, радіо було для кожного з нас добрим другом. Я виросла у той
    час, коли телевізорів ще не було в кожному домі, але без радіо не обійшлося,
    воно інформувало нас про новини з країни та зарубіжжя, дарувало нам гарний
    настрій, трансльованими програмами та музикою. Незважаючи на те, що час минув і
    технології розвивалися, радіо залишається найбільш використовуваним засобом
    інформації, будучи дуже зручним. Незалежно від того, де ми знаходимося,
    найпростішим є слухати радіо в класичній версії або онлайн: чи на роботі, чи в
    машині, коли ми чекаємо тощо. Не Дай Боже стихійних лих і катастроф, радіо
    залишається нашим другом навіть у таких ситуаціях. Українська передача має
    подвійну користь: з одного боку, вона популяризує прекрасну культурно-освітню
    діяльність, яку ведуть українці в нашій країні, а з другого боку, вона інформує
    українців повсюди про те, що роблять наші люди. Я часто співпрацювала з
    ВСРР, ми розказували про освітні заходи, які проводяться в школах Сучавського
    повіту, про культурні заходи, які організовує Сучавська філія СУРу, про акції підтримки
    українських біженців. Бажаю колективу радіо міцного здоров’я, сил і
    наснаги у створенні улюблених передач!»

    ucra-valeria-netsman.png




    Переселенці з України, які оселилися
    у різних місцевостях Румунії теж були гостями нашої рубрики «Українці в
    Румунії». Пані Валерія Нестман з
    Харкова, яка знайшла притулок в румунському місті Клуж-Напока, висловлює свою
    думку стосовно ролі
    , яку відіграває радіо
    у її житті
    : «Я хочу привітати всіх з Днем ВСРР! Для мене радіо допомогло відчути себе частиною суспільства, це був період першого року життя моєї дитини,
    коли вечори взимку були довгі і доводилось проводити цей час вдома. Слухаючи
    радіо я умовно ознайомилася з ведучими, вони жартували, ділилися своїм
    досвідом, і мені здавалося, що у мене з’явилися нові друзі, а теплі бесіди
    допомагали перезимувати холодні дні. Я також могла дізнатися, які події
    трапилися у моєму місті. Також саме передачі по радіо допомогли мені остаточно
    набратися рішучості звільнитися з неулюбленої роботи, в той період я слухала
    інтерв’ю про зміну робочої діяльності а також про фінансову грамотність, щоб
    досягти успіху треба працювати над цим. Зараз я працюю де давно хотіла й дуже
    люблю свою роботу. А ще нещодавно я й сама давала інтервю для ВСРР, у мене
    питали щодо заходу для дітей у клубі «Української малечі», я ділилася своїм
    досвіджом після його відвідування з донькою. Маю надію, що таким чином можна
    заохотити інших українців доєднуватись до таких заходів з діточками, і так у
    мене з’являються нові знайомі.»

  • Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Радіо Румунія
    відзначило у середу 95 років з моменту першої трансляції 1 листопада 1928 року.
    Ще з моменту свого створення, суспільне радіомовлення було прихильником
    румунської культури і цивілізації, важливим вектором формування громадянського
    духу та соціальної згуртованості. На даний момент, Румунське товариство
    радіомовлення складається з трьох національних і кількох регіональних каналів,
    а також служби іномовлення, яка транслює свої передачі десятьма іноземними
    мовами, а також румунською мовою та арумунським діалектом. Отож, сьогодні й
    українська редакція ВСРР відзначає це свято.


    З цієї нагоди, ми
    попросили кількох вірних слухачів та співрозмовників рубрики «Українці в
    Румунії» висловити свої думки у зв’язку зі роллю, яку відіграває радіо у їхньому
    житті. Запрошуємо вас послухати думки слухачів з України, але також українців з
    Румунії та переселенців України в Румунії.

    ucra-zhanna-mykytiuk.png


    Із закарпатського
    села Вилятино, України, Жанна Микитюк, директорка Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів
    Закарпатської обласної ради
    передає щирі вітання
    працівникам румунського суспільного радіо:
    «Шановні працівники ВСРР
    вітаю з 95-річчям з моменту першої трансляції радіо, 1 листопада 1928 року.
    Щиро завдячую за надану мені можливість привітати Румунське товариство
    радіомовлення. Сьогодні також вітаю всі національні та регіональні канали,
    служби іномовлення, які транслюють свої передачі десятьма іноземними мовами й,
    звичайно, українську редакцію ВСРР. Як українка, яка давно є слухачем Радіо
    Румунії, особливо рубрики «Українці в Румунії», хочу подякувати за вашу плідну
    роботу через змістовні ефіри ви впливаєте на формування суспільної думки,
    громадянського духу, згуртовуєте людей. Це надзвичайно важливо для українців,
    особливо тепер у період повномасштабного вторгнення Росії на нашу
    територію. Ви не просто професійно виконуєте свою роботу, а є такою необхідною
    підтримкою для українців в Румунії, які змушені були залишити свої домівки,
    свою батьківщину. Хочу відмітити, що через соціальну мережу Фейсбук ВСРР є
    більш доступною для слухачів та читачів різних країн світу. Ви відіграєте
    важливу роль, адже надаєте українською мовою максимальну інформацію
    стосовно важливих тем дня, через тематичні рубрики інформуєте про особливості
    культури, традицій, історії нашого народу. Цікавими є актуальними інтерв’ю, в
    тому числі з тем освіти, економіки, політики, як от інформація про перше
    спільне засідання урядів Румунії та України, теми Чорноморського регіону,
    міжнародні симпозіуми, які проводив Союз українців Румунії в Бухаресті,
    Тімішоарі, Сату Маре, а також інша важлива для українців інформація.
    Особливо цікавим для мене був спецпроєкт «День слухача-2022»- інформаційна
    війна на тлі російського вторгнення в Україну. Ваш інформаційний простір
    протистояв масштабній пропаганді та дезінформації Росії, яка прагнула створити
    хаос та плутанину в світі. ВСРР, і тоді, і тепер відіграє важливу роль в
    інформаційній політиці, надаючи перевірену та правдиву інформацію
    про події в Україні. Завдяки вам, ми, слухачі, віддаляли зі свого списку джерел
    засобів масової інформації, які дезінформували та поширювали неправдиву
    інформацію. Загалом ви зближуєте людей, ви стали містком між народами, країнами, надаючи інформацію в Румунії про життя інших, а також завдяки Службі
    іномовлення – інформацію в інших країнах про Румунію, в тому числі про культуру
    українців в Румунії й це важливо, адже збереження культури, мови, традиції, це
    збереження ідентичності нації, це історія, яка завдяки вам зберігається і
    передається з покоління в покоління. Світ без радіозв’язку складно назвати
    прекрасним, адже тут можуть розповісти про все нове, цікаве, розвеселити
    слухача, надихнути приємною музикою, задати бадьорий тон всьому дню. Щиро
    вітаю вас і завдячую за вашу постійну підтримку українців! Цього дня від душі
    бажаю вам професійних успіхів, захоплюючих проєктів, хороших слухачів! Хай
    радіосигнали завжди йдуть добре, радіослухачі радіють почутим пісням, а розмови
    для людей приносять їм лише позитивні емоції! Вітаю та бажаю миру, будьте
    завжди на хвилях успіху, щасливими на роботі кожного дня!»

    ucra-vasil-kotsan.png




    З нагоди Дня Радіо Румунія Василь Коцан,
    доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту в
    Ужгороді,
    Україні, висловив свою думку про роль радіо у
    поширенні інформації, зокрема про розвиток та збереження історико-кульутрної
    спадщини
    : «Ми живемо у непростий час, час постійних конфліктів, глобалізаційних змін
    у суспільстві й потрясінь, тому, як на мене, роль ЗМС на сучасному етапі є
    надзвичайно важливою. Донесення правдивої інформації про різні сфери є
    запорукою миру, злагоди, спокою, чого зараз, на жаль, бракує, зокрема Україні. Я особисто, та заклад, який я очолюю – це Музей архітектури і побуту, має
    багаторічні тісні стосунки з партнерами у Румунії: Повітовим музеєм Сату Маре,
    а також Союзом українців Румунії. Ця наша багаторічна плідна співпраця
    неодноразово втілювалася у цікаві культурні-мистецькі на наукові проєкти, це
    були і експедиції, і виставки, і воркшопи, наукові конференції, симпозіуми. Всі
    вони звичайно спрямовувалися на дослідження, збереження та популяризацію
    історії, культури, народного мистецтва, розвитку туризму в прикордонному
    регіоні. Важливу роль у висвітленні цих подій завжди відігравало Румунське
    товариство радіомовлення, зокрема і його українська редакція. Вами неодноразово
    писалися цікаві статті, розповіді про музейні збірки, виставки, результати
    спільних досліджень, передавалися відгуки про організацію та проведення
    наукових симпозіумів, Днів української мови, Днів української культури, які проводилися у різних громадах повітів Сату Маре та Марамуреш. Окрім того, я
    часто слідкую за програмами української редакції ВСРР, мені імпонує їх
    професійний підхід до висвітлення подій, зокрема пов’язаних із сучасним
    становищем, подіями в Україні, пов’язаних з переселенцями з України, які нині
    мешкають на території Румунії. Хочеться за це щиро подякувати власне
    співробітникам радіо й Румунії, як країні в цілому, за ту непохитну допомогу,
    яку ви надаєте Україні й українцям. Ну, а з нагоди професійного свята бажаю співробітникам радіо завжди тримати руку на пульсі подій, висвітлювати їх й
    доносити до слухача. Ваша роль дуже важлива і почесна. Ви є, як на мене,
    своєрідним містком між подією, явищем, фактом, який ви висвітлюєте і людиною.
    Ваші матеріали, статті, програми формують наш людський кругозір,
    світосприйняття, тому працюйте і надалі, творчої наснаги у вашій непростій
    справі!»

    ucra-alla-kendzera.png




    Радіо є основним із засобів комунікації та донесення
    новин у світі. Ще 100 років тому ми не уявляли життя без радіо. Новини,
    матеріали про культуру, концерти, спортивні, політичні та інші програми формували
    свідомість людини на той час. Тому радіо є невід’ємною частиною мого життя, – ствердила Голова Секретаріату Товариства зв’язків з
    українцями за межами України (Товариства Україна-Світ) та член Національної комісії з питань закордонних українців Алла
    Кендзера
    : «Я
    щиро вітаю з Днем румунського радіо всю групу, яка кожен день працює над
    матеріалами, які потім виходять в ефір. Для мене радіо це все моє життя. Це
    перші дні мого життя, коли я чула в маленькій скриньці щось таке цікаве: зранку
    грала музика, а це була руханка, потім були новини, різні симфонічні концерти,
    естрадні оркестри, потім знов новини, якась моновистава і так до
    самої ночі. Це було радіо, це наше радіо, яке формувало нас, ще маленьких, а
    потім вже й дорослих людей. Українське радіо в Румунії це надзвичайно важлива
    робота, це радіо зближує всіх нас, воно гуртує, воно розповідає нам про все, що
    відбувається на теренах вашої країни, та про життя українців. Вас багато і дуже
    добре, що ви згуртовані, що ви тягнитись до української культури, що ви її
    незабуваєти і тому ваші програми українською мовою завжди дуже цікаві. Я
    намагаюся всі ваші передачі виставляти на Фейсбуку, виздавати їх до
    українського нашого радіо, першого національного радіо, для того щоб надалі
    українці могли ознайомитися з тим, що відбувається в українському середовищі в
    Румунії. Дорогі мої, бажаю вам щастя, здоров’я, нових проєктів, нових цікавих
    заходів, щоб ніколи у вашому житті не було війни, щоб не було війни у наших
    дітей та онуків, Дай нам Бог всім здоровя!»



    Передачу
    українською мовою ВСРР можна слухати й в інтернеті, а матеріали можна читати на
    нашій веб-сторінці
    www.rri.ro
    та у мережі Фейсбук, саме
    тому чимало українців з Румунії також слухають та читають наші матеріали.

    ucra-liuba-horvat.png




    Люба Горват, голова Сату-Марської філії СУРу та генеральний секретар
    СУРу ствердила
    : «Для мене радіо є дуже важливим засобом інформації.
    Радіо, незалежно від того, яким шляхом поширюється, означає інформування та
    поширення знань. Я здавна та великою приємністю слухаю передачі Радіо Румунія,
    яке має історичне, культурне, і соціальне значення, а також гуманітарну роль.
    Радіо залишається для мене чарівним голосом. Я стежу за розвитком радіо.
    Передачі мені дуже подобаються, в тому числі передачі українською мовою. Мені
    дуже цікаво слухати і читати цікаву інформацію про життя українців Румунії,
    українських переселенців, та про заходи, організовані Союзом українців Румунії.
    Радіоведучі справжні професіонали, вони надають цікаву інформацію для всіх
    слухачів і читачів. Бажаю всіх благ Радіо Румунії та українській редакції
    Всесвітньої служби радіо Румунія!»

    ucra-delia-martineac.png




    Вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у
    ліцеї імені Міхая Емінеску в місті Сучава у свою чергу поділилася своїми думки
    про роль радіо у суспільстві та її власному житті:
    «Радіо
    зіграло вирішальну роль в історії людства і стало віхою в еволюції технологій.
    Крім усього цього, радіо було для кожного з нас добрим другом. Я виросла у той
    час, коли телевізорів ще не було в кожному домі, але без радіо не обійшлося,
    воно інформувало нас про новини з країни та зарубіжжя, дарувало нам гарний
    настрій, трансльованими програмами та музикою. Незважаючи на те, що час минув і
    технології розвивалися, радіо залишається найбільш використовуваним засобом
    інформації, будучи дуже зручним. Незалежно від того, де ми знаходимося,
    найпростішим є слухати радіо в класичній версії або онлайн: чи на роботі, чи в
    машині, коли ми чекаємо тощо. Не Дай Боже стихійних лих і катастроф, радіо
    залишається нашим другом навіть у таких ситуаціях. Українська передача має
    подвійну користь: з одного боку, вона популяризує прекрасну культурно-освітню
    діяльність, яку ведуть українці в нашій країні, а з другого боку, вона інформує
    українців повсюди про те, що роблять наші люди. Я часто співпрацювала з
    ВСРР, ми розказували про освітні заходи, які проводяться в школах Сучавського
    повіту, про культурні заходи, які організовує Сучавська філія СУРу, про акції підтримки
    українських біженців. Бажаю колективу радіо міцного здоров’я, сил і
    наснаги у створенні улюблених передач!»

    ucra-valeria-netsman.png




    Переселенці з України, які оселилися
    у різних місцевостях Румунії теж були гостями нашої рубрики «Українці в
    Румунії». Пані Валерія Нестман з
    Харкова, яка знайшла притулок в румунському місті Клуж-Напока, висловлює свою
    думку стосовно ролі
    , яку відіграває радіо
    у її житті
    : «Я хочу привітати всіх з Днем ВСРР! Для мене радіо допомогло відчути себе частиною суспільства, це був період першого року життя моєї дитини,
    коли вечори взимку були довгі і доводилось проводити цей час вдома. Слухаючи
    радіо я умовно ознайомилася з ведучими, вони жартували, ділилися своїм
    досвідом, і мені здавалося, що у мене з’явилися нові друзі, а теплі бесіди
    допомагали перезимувати холодні дні. Я також могла дізнатися, які події
    трапилися у моєму місті. Також саме передачі по радіо допомогли мені остаточно
    набратися рішучості звільнитися з неулюбленої роботи, в той період я слухала
    інтерв’ю про зміну робочої діяльності а також про фінансову грамотність, щоб
    досягти успіху треба працювати над цим. Зараз я працюю де давно хотіла й дуже
    люблю свою роботу. А ще нещодавно я й сама давала інтервю для ВСРР, у мене
    питали щодо заходу для дітей у клубі «Української малечі», я ділилася своїм
    досвіджом після його відвідування з донькою. Маю надію, що таким чином можна
    заохотити інших українців доєднуватись до таких заходів з діточками, і так у
    мене з’являються нові знайомі.»

  • Радіо Deutsche Welle

    Радіо Deutsche Welle

    В історії румунського радіомовлення є сторінка, присвячена німецькій державній радіостанції «Deutsche Welle/Німецька хвиля». Перша трансляція радіостанції відбулася 3 травня 1953 року з міста Бонн і вважалася голосом, через який Німеччина вибачилася перед світом за трагедії Другої світової війни. У своїй промові на відкритті Deutsche Welle президент Федеративної Республіки Німеччина Теодор Гойс сказав, що місія німецького суспільного мовника може бути сформульована одним французьким словом: deténte (розрядка). Політика послаблення та примирення мала багато компонентів, але мир був нерозривно повязаний з обома.



    За 10 років з моменту заснування в DW була заснована служба радіопередач румунською мовою. Історик Татіана Корн працювала там протягом 30 років, з 1963 по 1993 рік. У 1962 році Татіана Корн вийшла заміж за етнічного німця з Румунії і вирішила покинути країну. Після прибуття до ФРН стала журналісткою. У 1998 році Центр усної історії Румунської радіомовлення разом з Татяною Корн підготували коротку історію Deutsche Welle румунською мовою: Радіостанція Deutsche Welle була заснована з метою представити світові Німеччину в усіх її аспектах. Звичайно, від самого початку не було можливості створити редакції мовами всіх країн. Спочатку з’явилися редакції для африканських країн, потім для країн Азії, Америки та Латинської Америки, а пізніше, коли холодна війна ставала дедалі гарячішою, була створена редакція передач для Східної Європи. У Східній Європі – першою заснованою редакцією була редакція передач для Радянського Союзу, потім була створена югославська редакція, угорська і, нарешті, румунська та болгарська редакції були створені на початку 63-го року.



    Початок був складним, як і будь-який початок. І людські ресурси, які б відповідали вимогам, було важко знайти, як сказала Татіана Корн: Вони відчайдушно шукали людей для роботи в цій секції. Почалося все з півгодинного ефіру. Однак, виникли дві проблеми. По-перше, на такій відстані було важко транслювати на коротких хвилях, а побудувати релейну станцію було дуже складно. По-друге, знайти відповідних людей для такої редакції. Тому що вони повинні були досконало володіти як німецькою, так і румунською мовами. Вони повинні були досконало розмовляти румунською мовою, без акценту. Було відомо, наприклад, що німця, який розмовляв з баварським акцентом, на радіостанцію не приймали. Так само і його німецька мова мала бути абсолютно чистою, без регіонального акценту. І те ж саме вимагалося від самих мов: румунська без німецького або угорського акценту. І таких фахівців було важко знайти. Крім того, працівник мав мати відповідний голос для радіо. Не кожен може говорити на радіо, не кожен може перекладати.



    Зусилля з пошуку компетентних журналістів принесли свої плоди. На початку румуномовні передачі також отримували добровільну підтримку від людей, які добровільно пропонували свої послуги як перекладачі, що спеціалізуються у сфері технологій, медицини, культури та політики. Румунська редакція DW також інформувалась через підписку на румунську пресу, оскільки її цікавили використані мовні відтінки. До перших редакційних команд входили такі журналісти, як Надя Шербан, Йоана Ексарху, Елізабета Панаїтеску, Міхай Негулеску, Вірджіл Велеску. Політика радіостанції полягала в тому, щоб не брати на роботу колишніх прибічників фашизму та комунізму. Спочатку передачі були коротшими, потім вони ставали все довшими і частішими. “Німецька хвиля румунською мовою виходила в ефір по одній годині тричі на день. Програма складалася з 10-ти хвилинного випуску новин, потім був огляд преси, тематичні коментарі, статті на тему науки, техніки, медицини та культури.

    Про усе це розповіла Татіана Корн, а також згадала і про цільову аудиторію :Спочатку ми виходили в ефір о 12-й годині дня, тобто о 1-й годині за румунським часом. Ми знали, що це не найкращий час з точки зору аудиторії, тобто ми не заставали вдома найважливіше покоління. Натомість пенсіонери сиділи вдома і слухали, і були для нас дуже добрим мультиплікатором. «Ви чули, що мовить Deutsche Welle? Ви чули, що той сказав?»… Вони слухали радіо і переповідали те що почули. І для нас це було дуже важливо, були люди, які поширювали наші меседжі. А ми не могли транслювати наші передачі в інший час, тому що це було питання розподілу частот. По-друге, на коротких хвилях вдень були набагато кращі технічні умови, ніж увечері, бо сьогоднішніх технічних можливостей, із супутниками і так далі, тоді не існувало.



    Багато хто порівнює Deutsche Welle з Радіо Свобода. Різниця між ними полягала в тому, що Радіо свобода була американською радіостанцією, яка також відображала політику румунської еміграції з Європи, а Deutsche Welle була радіостанцією Німеччини. Радіостанція з власною ідентичністю та індивідуальністю, яка виконує свою етичну та професійну місію за найвищими стандартами.

  • «Гаудеамус» Радіо Румунія добіг кінця

    «Гаудеамус» Радіо Румунія добіг кінця

    Книжковий ярмарок «Гаудеамус» у Бухаресті, який проводиться вже в 29-й раз
    і організований Радіо Румунія за підтримки Міністерства культури, став
    справжнім раєм для читачів. Протягом п’яти днів заходу, який завершився у
    неділю, відбулися сотні презентацій книг, дебатів, діалогів між читачами та
    авторами, а також інша супутня діяльність. Участь взяли понад 200 видавництв та
    було проведено понад 600 заходів.




    Щодня до книжкових стендів, які були заповнені як новими, так і
    перевиданими виданнями, підходили любителі читання, про що свідчили величезні
    продажі, якими користувалися видавництва. Вони також підготували привабливі
    пропозиції для дітей. Для всіх читачів було радістю, що найпопулярніший
    книжковий ярмарок Румунії повернувся у фізичному форматі після двох років
    пандемії коронавірусу. Власне, почесний голова книжкового ярмарку «Гаудеамус», поетеса
    Анна Бландіана у перший день сказала, що організація такого заходу допомагає
    читачам і авторам відкривати один одного. «Книжкові ярмарки, як правило,
    роблять видавці, видавничі об’єднання, які зацікавлені в тому, щоб їхні книги
    продавалися. Ну, а Радіо такого інтересу не має. Він є в цьому сенсі найдушевнішим
    ярмаркомˮ, – зазначила поетеса. «Гаудеамус» – це ярмарок, який немає жодних
    матеріальних інтересів, адже Радіо – це лише заклад культури, а основою культури
    є сама культура. Отже, єдиний інтерес Радіо – читання книгˮ, – додала Анна
    Бландіана.




    Роман відомого румунського письменника Мірчі Кертереску «Теодорос» був
    номінований на звання найбажанішої та найціннішої книги ярмарку за результатами
    публічного голосування. Мірча Кертереску зізнався, що «Теодорос», його «давній
    проєкт», – це книга, написана з великою любов’ю, його перший роман, написаний з
    думкою про читачів. Мірча Кертереску зазначив, що дотепер він не досяг
    «зрілості», щоб написати цей роман. «Я б даремно почав цей роман у 25 чи 30
    років. Нічого б з цього невийшло. У той час я ще не читав великих наукових
    книг, які абсолютно необхідні для написання і особливо для розуміння таких
    книг. У мене не було хорошого досвіду з Біблією, яка є фундаментальною книгою.
    Я навіть не знав про існування так званої Ефіопської Біблії, яка надзвичайно
    красива. Вона називається Кебра Нагаст і відповідає традиційній ефіопській
    церкві, якій тисячі роківˮ, – уточнив письменник.


    Також на ярмарку «Гаудеамус» відбулась презентація збірнику пам’яті «Перша
    світова війна та Велике об’єднання румунів», виданий видавництвом
    «Універсітаріа», у шести томах. Це проєкт, який розпочавсяу 2016 році та
    завершився цьогоріч. У написанні цих томів посприяли 120 дослідників з різних
    галузей – професори, історики, ієрархи, священники, юристи правознавці, географи,
    архівісти або генерали та ветерани війни.

  • Опір через радіо

    Опір через радіо

    В історії ніколи не було
    ідеального політичного режиму. Навіть тоталітаризми, які мали амбіцію повністю
    контролювати суспільства, а тим більше інші форми диктатури і тиранії, не були
    герметичними. Над, крізь і під парканами та стінами, які будують диктаторські
    режими, людям вдається спілкуватися із зовнішнім світом. Ніщо не може
    перешкодити людині кричати про свої болі, коли вони викликані зловмисною та
    злочинною силою. Почерез стіни, зведеними комуністичним режимом після 1945 року,
    радіохвилі були носіями надії для людей, які страждали. «Радіо Свобода» взяло на себе місію підтримки ідеї свободи та нормальності, без
    яких людина не є собою.

    Перекладач і журналіст Лівіу Тофан
    емігрував доФедеративної
    Республіки Німеччина
    на початку 1970-х років і почав працювати на «Радіо Свобода». Під час
    пандемії Сovid-19
    він опублікував том «Вони тримали нас живими. «Радіо Свобода» 1970-1990», в
    якому він ділиться з громадськістю своїми спогадами, а також публікує уривки з архіву колишньої політичної
    поліції Секурітаті про установу, де він працював. Лівіу Тофан вважає, що «Радіо Свобода» було чимось унікальним, що залишилося в колективній пам’яті румунів за
    останні два десятиліття комуністичного режиму: «Багато людей вважали «Радіо Свобода» медіа феноменом або головним румунським медіа явищем часів комунізму. Виходячи з цієї формули, я сказав, що якщо це так, то Ноель
    Бернард і Корнел Кіріак були персоніфікованими феноменами «Радіо Свобода». Кожен
    мав особливий внесок в
    успіх «Радіо Свобода», до аудиторії, яку ми мали, найбільшу аудиторію з усіх секцій «Радіо Свобода». Румунська
    секція, хоча й була другою за кількістю працівників, мала найбільшу аудиторію у всій країні.»

    Вільні європейські
    журналісти були не просто професіоналами, вони були навіть героями. І це не є
    перебільшенням, тому що
    деякі поплатилися життям за бажання вільно говорити: «Корнел Кіріак, безумовно, один
    із них. У моїй книзі є великий розділ про звіти Секурітаті
    щодо «Радіо Свобода». Комуністичний режим і Секурітатя вважали нас головною небезпекою та
    головним противником режиму серед румунів. Ми були за 1500 кілометрів від
    Бухареста, і «Радіо Свобода» не
    робила активних дій проти бухарестського режиму. Але у нас була величезна
    аудиторія. У Мюнхені була спеціальна секція, яка постійно вимірювала аудиторію наших передач, і нам був добре
    відомий вплив
    нашихпередач. У цьому розділі я спробував
    представити основні
    дії Секурітаті проти «Радіо Свобода», в тому числі напад від 21 лютого 1981 року.
    Безпосередніми жертвами Секурітате стали Еміль Джорджеску влітку 1981 року, коли на нього напали двоє французівмафіозів, він майже
    неймовірно врятував своє життя,
    хоча на нього жорстоко напали. Щодо Ноеля Бернарда, який помер від раку в грудні
    1981 року, та інших колег, які також померли від раку, я маю певну думку. Я пізнавав їх усіх, я знав їхні справи, і я
    намагався роз’яснити цю історію
    про опромінених або вбитих директорів працівниками Секурітаті, теорію, яку я не поділяю.»

    Ми запитали Лівіу Тофана, чи не боявся він та його колеги відкрито критикувати
    режим з великим кримінальним потенціалом. Ось, що він відповів: «Для нас наша щоденна робота
    була настільки насиченою, що ми навіть не встигали
    думати, що треба боятися. Водночас на адресу «Радіо Свобода» неперестанно були погрози. І так багато приходило, що в певний момент ми вже не звертали уваги, вже не мало
    значення коли щомясця надходили
    листи чи
    телефонні дзвінки з погрозами. Ноелю Бернарду було
    все одно, хоча він був основною мішенню. Навіть коли Корнел Кіріак був вбитий,
    він не думав, що це була акція Секурітаті. Лише після нападу на Моніку
    Ловінеску в листопаді 1977 року, за день до приїзду Паула Гоми до Парижа, тільки тоді Ноель
    став трохи турбуватися
    цим аспектом. Це саме
    те, що намагалася зробити Секурітатя, лякати
    нас, налякати до такої міри, щоб ми вже не могли працювати і щоб покинули
    роботу. Але ні в
    якому разі цього не сталося!
    Режим міг був більш ефективним у боротьбі з «Радіо Свобода» не через погрози проти нас, а
    якби він діяв так, як угорці: якби покращив умови життя румунів. Це міг бути єдиний спосіб роззброїти небезпеку «Радіо Свобода».

    «Радіо Свобода» тримало румунів «в житті» в 1970-х і 1980-х роках. Радіо було поруч з ними в усі важкі часи, як і в історичні
    моменти свободи в грудні 1989 року.

  • Премії Радіо Румунія Культурал

    Премії Радіо Румунія Культурал

    Нещодавно на сцені театру «Одеон» у Бухаресті
    після двох років відсутності, спричиненої пандемією коронавірусу,
    відбулася 21-а церемонія вручення премії Радіо Румунія Культурал. Гала-вечір премій Радіо Румунія Культурал – це єдиний захід під час якого нагороджуються всі галузї культури Румунії. На цьогорічному ювілеї було нагороджено
    найважливіші досягнення румунської культури за 2021 рік.

    Головну нагороду гали-вечора премії Радіо Румунія Культурал отримали доктор Кетелін Денчіу
    та команда реанімаційного відділення лікарні П’ятра-Нямц, люди, які ризикували
    життям, щоб врятувати своїх пацієнтів під час трагічної пожежі 2020 року.
    Премія у номінації Освіта отримала платформа навчання математики MateX.xyz.
    Платформу створили 8 олімпійців, щоб допомогти малозабезпеченим учням 8-х класів підготуватися онлайн для національних іспитів. Спеціальну премію в номінації Наука отримав засновник платформи Graphs.ro Драгош Вана. Його платформа щодня представляла
    дані про еволюцію пандемії коронавірусу в Румунії та інформацію про
    кампанію вакцинації проти COVID-19. Розпочатий як особистий проєкт за
    власними коштами у квітні 2020 року, платформа Graphs.ro
    стала довідковим джерелом та необхідним інструментом
    для моніторингу еволюції пандемії коронавірусу в
    Румунії.

    Спеціальну премію
    у номінації Література отримала книгарня «La Două bufnițe» у місті Тімішоара,
    масштабний культурний проєкт, приклад культурного виживання у важкі дні карантину.
    Ралука Сележан та Оана Добоші, засновниці цієї книгарні під час отримання спеціальної премії з боку Радіо Румунія Культурал ствердили: «Ми дякуємо Радіо
    Роминія Културал та журі, яке номінувало нас на
    цю нагороду. Це нагорода приходить в той час, коли ми були майже готові відмовитися
    від всього, після двох дуже важких років, але премія нагадує
    нам, що навколо нашої книгарні, поруч з нами, коли нам дуже важко, утворилася
    така прекрасна спільнота, не знаючи, що нам так важко було. Ми хочемо подякувати нашим
    батькам, які завжди нас підтримували і завдяки яким вижила наша книгарня та всім
    нашим друзям. Пандемія була важким періодом, тому
    що в нашій країні, як відомо, книга не є суттєвою, книгарні не
    захищені законом, у нас немає єдиного закону про ціни на книги, тому єдині, хто
    може захистити цей ринок та книги – це читачі. Також хочемо подякувати вчителю та
    письменнику Данієлу Вігі, який коли ми були дуже маленькими дуже довіряв нам, як
    мало хто довіряв, який заохочував нас стати такими, якими ми є сьогодні, і від
    якого ми дізналися, що в літературі немає вихідних чи свят. Ми також
    дізналися від Данієла Вігі, що найбільша радість, яку приносить нам література,
    – це момент самотності, зустрічі між текстом і читачем, і тому ми сподіваємося
    принести вам якомога більше книжок. Ми закликаємо вас підтримати фізичні
    книгарні, тому що працівники книгарень чекають
    на вас у книгарнях.»

    Сімона Попеску була нагороджена на галі-вечорі
    премії Радіо Румунія Культурал за
    «Книгу рослин і тварин» (Видавництво Неміра). Сімона
    Попеску є автором томів поезії «Ксилофон та інші поеми»
    (1990), «Пауза дихання» (разом з Андрієм Бодіу, Каюсом Добреску та Маріусом Опря,
    1991), «Ювентус» (1994), повністю перевиданих у збірці Опера
    поетика (2021) та «Праці в зеленому кольорі. Мій виступ заради поезії» (2006). Вона написала роман
    «Ексувій» (1997); сім видань до 2021), том есе «Волубіліс»
    (1998) та критичні книги фікції про поета-сюрреаліста Джеллу Наума «Врятування виду». Про
    сюрреалізм та Джеллу Наума (2000) і Клава. Критика з Джеллу Наумом
    (2004). Сімона Попеску: «Я
    дякую журі, я дуже ціную нагороду Радіо
    Румунія Культурал. Дякую, що ви зупинилися у моєму саду із
    видом на море й океан, як я розповідаю в моїй книзі. Книга містить
    300 сторінок, з десятками рослин і тварин, фактично
    приводами для того, щоб говорити про світ, про людський рід, а не тільки про
    рослини і тварин, і щоб охопити багато тем літератури, великі,
    середні чи малі. Мої найкращі думки направляються
    до моїх хороших друзів, номінованих поряд зі мною Штефанії Міхалаке та
    Міруни Влади, і, звісно, ​​до всіх тих, хто написав добрі та дуже добрі книги поезії, але не тільки поезі, у 2021 році.»

    У номінації «Проза» Аліна Нелега
    отримала нагороду за роман «Хмара у вигляді верблюда» (Видавництво «Поліром»),
    а в номінації «Театр» – Театр імені Андрея Мурешана з міста Сфинту Георге отримав
    нагороду за виставу «Згода» режисера Евана Плейсі, режисер Раду Афрім. Фільм
    «Отто Барбарул» режисера Руксандри Гіцеску отримав нагороду Радіо Роминія Културал у номінації «Фільм», а чотири персональні виставки Мірчі Думітреску
    були відзначені в категорії «Образотворче мистецтво». Нагороду в категорії «Наука»
    отримав Разван Керекеш, директор Департаменту громадського здоров’я факультету
    політичних, адміністративних та комунікаційних наук Клузького Університету Бабеша-Бойоя за кампанію з просування заходів громадського здоров’я проти COVID-19 у Румунії.
    Ніку Аліфантіс та Зан були нагороджені в категорії «Музика» за альбом «Dimov •
    Leoneed is love». В номінації «Освіта» Асоціація Narada отримала премію за проєкти
    технології у галузі освіти.

  • Всесвітній день радіо-2022

    Всесвітній день радіо-2022

    За рішенням ЮНЕСКО 13 лютого було оголошено Всесвітнім днем ​​радіо. Радіо є потужним засобом масової інформації та платформою для демократичного дискурсу. На глобальному рівні, радіо залишається найбільш популярним медіа-носієм. Ця унікальна здатність досягати найширшої аудиторії означає, що радіо може бути сценою для всіх голосів, які можуть говорити, бути представленими та почутими. За словами представників ЮНЕСКО, радіостанції повинні обслуговувати різноманітні громади, пропонуючи різноманітні програми, погляди та контент, а також відображати різноманітність аудиторії.

    Згідно з різними міжнародними звітами, радіо продовжує бути одним із найбільш використовуваних засобів масової інформації у світі, а темою Всесвітнього дня радіо у 2022 році є «Радіо та довіра». Згідно з дослідженням EBU, проведеним у вересні 2021 року, радіо є найнадійнішим засобом масової інформації в Європі, займаючи перше місце в 65% країн, де проводилося дослідження. 58% населення Європи довіряє радіо, причому радіо є засобом масової інформації, щодо якого різниця між тими, хто довіряє, й тими, хто не довіряє (чистий індекс довіри) становить +23. Для порівняння, індекс становить +9 для друкованих ЗМІ, +6 для телеканалів, але -19 для Інтернету і -49 для соціальних медіа.

    Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле у Всесвітній день радіо заявила, що ми відзначаємо незалежність і надійність радіо. Ми звертаємося до радіо більш ніж до будь-якого іншого засобу масової інформації, коли нам потрібно бути поінформованими, оскільки радіо є єдиним ЗМІ, що може дістатися всюди, особливо до найвіддаленіших районів. Під час пандемії радіо залишається одним із найбезпечніших способів дізнатися про те, що нам робити. Радіо часто є засобом, за допомогою якого навчання продовжується, коли школи закриваються, сказала Азуле, додавши у висновок: «Старий понад сторічний засіб – радіо сьогодні як ніколи актуальний. Хай доля намітить йому ще багато років!»

  • День слухача ВСРР – 2021

    День слухача ВСРР – 2021

    Дорогі друзі! Ласкаво просимо на нашу спеціальну передачу «День слухача ВСРР», яку ми традиційно проводимо у першу неділю після Дня Радіо Румунія, який щорічного відзначається 1 листопада.



    На жаль, 2021 рік, як і 2020-й, ознаменувався пандемією COVID-19, яка докорінно змінила наше повсякденне життя та звички, змусила жити далеко від близьких і родичів, відмовитися від багатьох звичайних способів проведення вільного часу. Збентежені щоденною лавиною інформації, нам іноді було дуже важко розрізнити справжню, правдиву новину чи інформацію від неправдивої або перекрученої. Протягом усієї пандемії, в умовах інформаційного хаосу, суспільні телебачення та радіостанції намагалися захистити суспільство з допомогою якісної журналістики, надаючи інформацію, на яку аудиторія могла покладатися і відповідь була відповідною: люди почали надавати перевагу суспільним ЗМІ як важливому джерелу перевіреної інформації.



    Враховуючи цей стан речей, до «Дня слухача ВСРР-2021» ми знову запитали вас, звідки ви отримуєте інформацію про пандемію і чи видалили ви зі свого списку джерел інформації ЗМІ, які поширювали неправдиві новини та дезінформували. Яку роль грає радіо, особливо суспільне, у вашому житті у цей період невизначеності?



    У наступні хвили пропонуємо послухати уривки дописів, які Всесвітня служба Радіо Румунія отримала від своїх слухачів з різних куточків світу. Але почнемо з листів від слухачів Української редакції ВСРР. Ось, що написав Володимир Гудзенко, наш вірний слухач з Луховиць, Підмосковя, Росії. «Дуже приємно, що ваше радіо також і цього року проводить наш спільний День Радіослухача, і як завжди, на найбільш актуальну, злободенну тему. Інформацію про пандемію коронавірусу я отримую з різних джерел, в тому числі й з соціальних мереж. Звичайно, не кожному джерелу інформації я довіряю.


    На жаль, виходячи з повідомлень різних джерел інформації, заходи щодо ізоляції громадян, обмеження їхнього пересування, особистих контактів вже довели свою абсолютну неефективність. На жаль, до них додаються інформаційні кампанії з метою політичної, економічно-комерційної дискредитації інших держав, політиків, лікарів, компаній, що теж приносить велику шкоду суспільству.


    Підсумовуючи, слід сказати, що карантини, локдауни, вимушена штучна ізоляція спричинили людям набагато більше шкоди, ніж сам вірус. Тому, оскільки помилок вже нароблено з початку карантинів та локдаунів набагато більше, ніж можна собі уявити, тепер єдино можливим заходом є поступовий перехід до звичайного життя, а точніше, до співіснування з COVID-19. Тобто, оскільки карантинні заходи неможливо відмінити одночасно, слід поступово переходити до послаблення тих заходів, аж до їхньої повної відміни.


    Звичайно ж, усі бажаючі можуть і надалі носити маски, дотримуватись дистанції та самоізоляції. А суспільству слід потурбуватись про забезпечення ефективними вакцинами усіх бажаючих вакцинуватись, на строго добровільній основі, а ось ПЛР-тести зробити безкоштовними для всіх, від кого їх вимагають.


    Не можу сказати, якому радіо я довіряю, списків неправдивих джерел інформації в мене немає. Але в мене є загальне правило – упереджено ставитись до офіційних ЗМІ авторитарних, тоталітарних режимів, які прославляють владу, встановлену шляхом насильства. А ось до ЗМІ держав вільного світу ставлення може бути різним, крім лівих, соціалістичних, комуністичних ЗМІ. Вашому радіо я повністю довіряю, хоч інколи в ньому, на жаль, можна почути голоси колишніх діячів нашого спільного ганебного комуністичного минулого.»



    Володимир Ковальчук з Києва написав наступне: «Добре, що віднедавна ви почали викладати аудіофайли на свою сторінку в фейсбуці. Звідти їх легко зберегти і потім прослухати у зручний час. Думаю, майбутнє саме за таким радіо, чий продукт у вигляді подкастів чи аудіофайлів доступний для прослуховування будь-коли і не конче на компютері. Ваша служба радіо виконує важливу місію – інформує Україну про події в сусідній країні, якою є Румунія. На жаль, українські ЗМІ чомусь дуже мало уваги звертають на країни по-сусідству.»



    «Цьогорічна тема дуже цікава та складна. Багато приватних ЗМІ поширювали дезінформацію про пандемію Covid-19, будучи скоріше зацікавлені в прибутках, ніж у врятуванні людських життів. Неправильне лікування, ідея самолікування та нетрадиційні методи лікування пропагували різні ЗМІ, що не тільки створило хаос у масах, але й знеохотило лікарів і тих, хто працює в системі охорони здоровя. Суспільні радіо і телебачення відіграли відповідальну роль, зберігали спокій під час піку пандемії та продовжили надавати достовірну інформацію, надану урядом та Всесвітньою організацією охорони здоровя. Зараз цілком очевидно, що все більше людей покладаються саме на суспільні телебачення та радіо, щоб краще зрозуміти ситуацію та дізнатися про пандемію. ВСРР зіграла важливу роль у наданні точної інформації своїй аудиторії по всьому світу і ми вдячні радіостанції за надання правдивої та актуальної інформації», – пише наш слухач з Індії Махеш Джайн.



    На жаль, пандемія також принесла хвилю неправдивих новин, дезінформації, сенсаційних новин, неперевіреної інформації, яку дехто, навмисно чи ні, вкидає у публічний простір, особливо через соціальні мережі, підкреслює Роберто Селестре з Італії: «Швидке поширення пандемії, яка спричинила незліченну кількість смертей, призвела до надмірного висвітлення в ЗМІ так званих «експертів», котрі в ролі «розповсюджувачів» інформації, щоб підвищити обізнаність та донести до громадськості різні аспекти пандемії, в окремих випадках отримали прямо протилежний ефект. «Готові до читання» новини, поширені без посередництва професійного редактора і без додаткової інформації, мали великий негативний вплив. Багато аматорів видавали себе за експертів, що зашкодило колективним інтересам. Моїми джерелами інформації на цю тему залишаються радіо, газети та спеціальні телевізійні репортажі. Це, безумовно, болюче питання, яке важко обговорювати, тому що ми ризикуємо або надмірно вихваляти певний засіб масової інформації, або демонізувати його, забуваючи, що ЗМІ, зрештою, є лишень посередником. Тому критичний підхід, на жаль, повинні мати ті, хто читає або слухає новини, переважно у соціальних мережах.»



    Наш слухач Лю Дацень з Китаю також вважає радіо дедалі одним з найбільш надійних та доступних джерел інформації: «На мою думку суспільне радіо і телебачення є найнадійнішими ЗМІ в умовах пандемії Covid-19. Натомість соціальні канали поширюють багато чуток і неперевіреної інформації, а також неправдивих новин. Вважаю, що суспільні ЗМІ гідно продемонстрували свою оперативність та надійність у ці важкі часи пандемії нового коронавірусу. Крім того, радіо набагато дешевше і може дістатися найбільш ізольованих чи віддалених районів.»



    Суспільні радіо і телебачення виступають гарантом різноманітності думок і водночас основним джерелом достовірної інформації, переконаний і наш німецький слухач Міхаель Вільрут: «Інформацію про COVID-19 я отримую переважно від німецьких суспільних радіо і телебачення, тобто ARD і ZDF. Правдиву інформацію про COVID-19 також можна знайти в місцевому розділі газет. Достовірними закордонними джерелами інформації про COVID-19 для мене є Всесвітня служба Радіо Румунія, KBS World Radio в Сеулі та Австрія 1. Є також деякі невеликі іноземні радіостанції, які ведуть мовлення на коротких хвилях, від яких можна отримати інформацію про COVID-19, як наприклад Radio Tirana. Прес-конференції Інституту Роберта Коха також були дуже цікавими. Я насправді не використовую Інтернет, коли шукаю інформацію про політику та поточні справи. В Інтернеті дуже легко клацати лише на те, що відповідає власній думці кожного з нас, але громадське телебачення є гарантом різноманітності думок. Мені подобається користуватися Інтернетом, щоб дізнатися про певні теми, наприклад, радіоаматорство та старі радіоприймачі. На жаль, на деяких веб-сайтах поширюється неправдива інформація про COVID-19. На щастя з цього погляду суспільні радіо і телебачення показали себе з найкращого боку.»



    В умовах пандемії і не тільки, міжнародні радіостанції є кращим вибором для тих, хто шукає альтернативні надійні джерела інформації, серед них і Кирил Сосновський з Росії: «Основним джерелом інформації про пандемію для мене є інформаційні випуски міжнародних радіостанцій російською мовою. Коли мене цікавить епідеміологічна обстановка в Центральній Європі, то я неодмінно налаштовуюсь на частоти Російської служби ВСРР і завдяки високому професіоналізму журналістів анітрохи не сумніваюся в правдивості отриманих даних. Говорячи про роль радіо в моєму житті я хотів би сказати, що завдяки передачам ВСРР переді мною відкривається цілий естетично красивий світ, світ румунської класичної музики та літератури.»



    ВСРР налічується серед основних джерел отримання інформації й для Нагмучі Нуарі з Алжиру, який пише: «Коронавірус вразив всю планету і привернув до нього увагу всіх з моменту його появи в грудні 2019 року. У цьому світі догори ногами радіостанції зуміли швидко адаптуватися, щоб справитися з безперервним потоком інформації. Це стосується й ВСРР. Радіо – це засіб масової інформації, який веде мовлення тут і зараз, своєрідне вікно, через яке люди могли спостерігати за пандемією у всьому світі і яке довело до них інформацію про обмеження та протиепідемічні заходи, які вживає влада кожної країни. І особливо завдяки якому люди змогли більше дізнатися про вакцини та кампанії щеплення.»



    Різноманітність, актуальність та правдивість інформації надзвичайно важливі для нашого слухача Хорхе Суїри з Мексики, який вважає, що міжнародні радіостанції відповідають цим критеріям: «Радіо – найкраще джерело інформації сьогодні. У моїй спільноті інтернет працює досить погано, а прийом сигналу суспільного телебачення майже нульовий. Короткохвильові передачі – мої улюблені, завдяки їм мені вдалося бути в курсі правдивої та життєздатної інформації. Цей тип мовлення різних радіостанцій по всьому світу дає мені можливість отримати доступ до іншого погляду на глобальну економіку та отримувати інформацію про надзвичайні ситуації у сфері охорони здоровя. Для мене дуже важливо мати достовірні джерела інформації, мати можливість дізнаватися останні новини про пандемію та ділитися ними зі своєю сімєю, друзями та знайомими. З моєї точки зору, це один із найкращих способів запобігти поширенню чуток та неправдивої інформації. Ми часто відмовляємося від різних джерел інформації через велику кількість щоденної нерелевантної та необґрунтованої інформації і навіть зменшуємо споживання інформації в Інтернеті. Раніше я читав новини за допомогою смартфона по дорозі додому, тепер я вважаю за краще читати книгу.»



    Хосе Луїс Коркуера з Іспанії вважає, що: «Суспільне радіо відіграє дуже важливу роль для суспільства загалом. Це засіб комунікації, доступний для всіх верств населення і є дуже ефективним засобом інформування населення про заходи охорони здоровя і не лише. Важливо також зазначити, що культурні та музичні програми допомагають знизити рівень стресу і тривоги, викликаних нинішнім гіперобмеженням нашої повсякденної свободи пересування. Я добре знаю іспанське радіо і телебачення. Найбільшою проблемою, на мою думку, є політизація державних ЗМІ, якими дедалі більше маніпулюють керівні партії. Кожного разу, коли нова партія приходить до влади, вона просто просочує своїх людей у ​​державну структуру, у спробі маніпулювати всім, чим можна маніпулювати. ЗМІ, якими керують автономні громади чи регіональні уряди, також політизовані і я б сказав навіть більше, ніж державні ЗМІ. Але слід майти на увазі й те, що навіть приватні ЗМІ не завжди можуть уникнути щупальців політиків, майже всі радіо- та телемережі, включаючи газети, зазвичай налаштовані на одну з двох політичних партій, які зазвичай чергуються при владі.»



    Наш французький слухач Філіп Марсан написав: «У Франції радіомовлення завжди відігравало важливу роль. Досить згадати світові війни, травень 1968 року тощо. Що ж, два роки тому, коли пандемія вразила нас, людство мало в розпорядженні усі види ЗМІ – державні та приватні радіостанції, телебачення, друковані ЗМІ, Інтернет. Якщо з точки зору змісту радіостанції, державні чи приватні, схожі, то відмінності з’являються, коли розмова заходить про спосіб передачі інформації. Тим більше, що багато радіостанцій націлені на уряд і премєр-міністра. На протилежному полюсі ми знаходимо соціальні мережі, де поширюється різноманітна інформація з багатьох джерел, іноді сумнівних. У контексті нинішньої кризи я вважаю, що суспільне радіо потерпає через недостатню прозорість, недостатню редакційну автономію та недостатню свободу вираження поглядів. Ми живемо у важкі часи, коли вірус вражає і вбиває людей. А радіо часто здається голосом, який вражає слухачів, намагаючись переконати їх робити щеплення. Особисто я залишаюся оптимістом і впевненим у світ, в якому радіо продовжуватиме інформувати, заспокоювати та радувати нас своїм оптимістичним тоном.»



    Дякуємо за участь у нашому спецпроєкті!