Tag: Румунія

ООН – Румунія виступає за розширення Ради Безпеки, де прозорість і відповідальність є нормою, а не винятком, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у середу в Нью-Йорку під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Він також заявив, що Румунія надала потужну та багатовимірну підтримку Україні та її народу і готова продовжувати її так довго, як це буде необхідно, і що Бухарест повністю підтримує мирну ініціативу Президента Володимира Зеленського. Глава румунської держави підкреслив вирішальну роль, яку відіграє Румунія через свої дунайські та чорноморські порти у сприянні експорту зерна з України. Водночас Президент Клаус Йоганніс говорив про конфлікт у секторі Газа та закликав до припинення бойових дій, висловивши свою підтримку рішенню на основі принципу двох держав у межах безпечних та визнаних кордонів. Клаус Йоганніс взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Центральною темою зустрічі була «Єдність у різноманітності в ім’я миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди».

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у відкритті Генеральної Асамблеї ООН у складі делегації на чолі з президентом Клаусом Йоганнісом. Програма включала участь у брифінгу Ради Безпеки ООН щодо України. З цієї нагоди Лумініца Одобеску підкреслила важливість подальшої міжнародної підтримки України та наголосила на підтримці Румунією Мирної формули, запропонованої Президентом Володимиром Зеленським, яка є єдиною основою, що може призвести до справедливого та тривалого миру. Вона також підкреслила, що Бухарест підтримує і надалі підтримуватиме Республіку Молдова, стабільність якої має вирішальне значення для всього регіону. Глава румунської дипломатії також взяла участь у трансатлантичній вечері, організованій Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У цьому контексті вона підтвердила важливість трансатлантичної єдності в управлінні глобальними викликами.

УГОДА – У середу в Бухаресті міністр фінансів Румунії Марчел Болош та директор Агентства оборонного співробітництва США Майкл Міллер підписали угоду про надання кредиту на суму $920 млн від Фонду військового фінансування США. Це допоможе прискорити масштабну програму військової модернізації Румунії, в тому числі закупівлю американського оборонного обладнання, такого як бойові танки «Абрамс», а також спільне виробництво боєприпасів. Майкл Міллер підкреслив важливість Румунії на східному фланзі та готовність США продовжувати цю співпрацю. «Румунія є постачальником, а не лише споживачем безпеки в рамках альянсу НАТО», – підкреслила посол США в Румунії Кетлін Кавалек, яка була присутня на церемонії підписання разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Глава уряду, у свою чергу, заявив, що «підписання оборонної кредитної угоди є важливим моментом в еволюції стратегічного партнерства між Румунією та США і вагомим аргументом довіри та статусу, яким користується Румунія у відносинах з нашим стратегічним союзником».

УРЯД – Уряд Бухареста сухвалив у середу кілька рішень, прямованих на підтримку сімей, які постраждали від нещодавніх повеней на сході країни. Заходи включають надання 15.000 леїв (близько 3.000 євро) на придбання будівельних матеріалів, побутової техніки та палива. Румунська виконавча влада також вирішила, що кожна сім’я або окрема особа, яка постраждала в результаті повеней, отримає екстрену допомогу в розмірі 10.000 леїв. Водночас, 347 сімей та одиноких людей, які опинилися в складних ситуаціях в інших частинах країни, отримають підтримку на основі соціальних запитів. Також у середу уряд постановив, що верхня межа цін на поліси обов’язкового автострахування  буде збережена ще на три місяці до кінця року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що це рішення дозволить запобігти «виникненню дисбалансу на ринку та зростанню цін» на автоцивілки.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Центральна виборча комісія в Кишиневі затвердила участь 11 кандидатів у виборах на посаду президента Республіки Молдова. На думку аналітиків, чинний президент Майя Санду, яка балотується на новий термін, є фаворитом опитувань. Її головними опонентами є колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують соціалісти, та колишній мер Бєльців Ренато Усатий, лідер «Нашої партії». Президентські вибори заплановані на 20 жовтня, і одночасно з голосуванням за найвищу посаду в країні відбудеться референдум про внесення змін до Конституції Республіки Молдова щодо вступу до ЄС. З 14 партій, зареєстрованих для участі у виборах, більшість підтримують ідею членства в ЄС. Але соціалісти бойкотують референдум, а комуністи і партія з політичного блоку, пов’язаного з олігархом Іланом Шором, заявили про свою опозицію до членства в ЄС.

ДУНАЙ – Прогнозований штормовий паводок на Дунаї не повинен створити жодних проблем, – стверджують румунські гідрологи, за оцінками яких максимальний рівень течії ріки в Румунії буде нижчим, ніж передбачалося спочатку. Очікується, що пік у 8.000 метрів на секунду (8.000 м/с) буде досягнутий 30 вересня, і це рівень, який влада може контролювати без будь-яких проблем, за словами представників усіх центральних і місцевих служб з надзвичайних ситуацій. Тим часом фахівці перевірили зони, що перебувають під загрозою підтоплення. Тисячі мішків були заповнені піском, частина з яких вже вивезена в зону захисту.

СТАТИСТИКА – Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, середня заробітна плата брутто в Румунії в 2023 році становила 7.042 леї на місяць, що на 15 відсотків більше, ніж у попередньому році. Це означає, що середня чиста заробітна плата становить 4.412 леїв на місяць, що на 611 леїв більше. Найвищі зарплати були в секторах інформації та комунікації, фінансового посередництва та страхування, а також у виробництві та постачанні електроенергії та тепла. З іншого боку, середній чистий заробіток, нижчий за середній по економіці, був у тих, хто працював у готелях, ресторанах, операціях з нерухомістю, розподілі води, санітарії та утилізації відходів. Дані Національного інституту статистики також показують, що минулого року жінки заробили в середньому майже на 9% менше, ніж чоловіки.

ЄВРОБАРОМЕТР – Більше трьох чвертей європейців стверджують, що Європейський Союз повинен відігравати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, згідно з опублікованим у вівторок Євробарометром Європейським Союзом. За його словами, громадяни Європи підтримують енергетичну політику ЄС. Переважна більшість європейців погоджується, що кліматичні цілі ЄС стимулюватимуть створення нових робочих місць і залучення інвестицій у сектор чистої енергії. Водночас три чверті вважають, що європейська політика зменшить залежність від імпорту енергоносіїв. Європа, на думку більшості опитаних, повинна диверсифікувати свої джерела енергії, в тому числі шляхом інвестицій у відновлювані джерела, і понад 50% кажуть, що ми повинні економити енергію, коли це можливо.

Десятки людей загинули або зникли безвісти внаслідок повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених циклоном «Борис» цього місяця. Хоча дощі в цілому припинилися, повені продовжують загрожувати населеним пунктам у регіоні. Повені також завдали значних матеріальних збитків, які оцінюються в мільярди євро, згідно з аналізом інвестиційної компанії, проведеним на міжнародних фондових біржах.

У Румунії деякі експерти кажуть, що початкові оцінки збитків перевищують один мільярд євро. Але інші кажуть, що ця цифра видається оптимістичною, і масштаби збитків можуть подвоїтися або потроїтися. Ще минулого року аналіз Світового банку оцінював середньорічні збитки від повеней в Румунії в 1,7 млрд євро. У Румунії семеро людей загинули і понад 6.500 будинків постраждали від дощів, принесених «Борисом». Колективна травма триває, і багато хто тепер боїться зростання рівня води в Дунаї. Найбільша ріка Європи розлилася, внаслідок сильних дощів та численних притоків. За словами міністра охорони навколишнього середовища Мірчі Фекета, з високим рівнем води, що очікується на Дунаї найближчими днями, можна буде легко впоратися. Він каже, що з подібним паводком вдалося впоратися і в січні цього року, і в грудні 2023 року. Міністр та фахівці компанії «Apele Române» (Румунські води) облетіли зони ризику повені на гелікоптері.

За останніми прогнозами гідрологів, 29-30 вересня максимальна швидкість течії Дунаю на вході в країну становитиме 7.900 – 8.000 кубометрів на секунду. Ріка спричинила повені в Румунії в 2006 році, але тоді її потік перевищував 15.000 кубометрів на секунду. Мірча Фекет: «З усієї інформації, яку мені надали колеги, ми не матимемо жодних проблем в Румунії. Пік повені в Будапешті був нижчим, ніж очікувалося, на 500 кубометрів на секунду, а це означає, що коли ми відчуємо цей пік в Румунії 28 вересня або, можливо, навіть 29 вересня, порівняно з початковим прогнозуванням фахівців в 9.500 кубометрів на секунду, можливо, навіть вище, сьогодні прогнози були зменшені».

На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем, пов’язаних з поширенням повеней на румунській ділянці річки, є низьким», – заявила для Радіо Румунії прес-секретарка компанії «Apele Române» Ана-Марія Аджіу. Зі свого боку, генеральний директор «Hidroelectrica» Каролі Борбелі заявив, що з підвищеним рівнем Дунаю на вході в країну можна безпечно впоратися. Він нагадав, що вищі потоки також призводять до збільшення виробництва електроенергії.

З метою реіндустріалізації країни румунська виконавча влада зробила важливі кроки для завершення розробки схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість та Програми підтримки великих галузей промисловості Румунії – металургії, сталеливарної та хімічної промисловості.

«Перший компонент Плану стратегічних інвестицій в обробну промисловість передбачає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 мільйонів євро, які безпосередньо створюють сотні робочих місць і розвиваються в регіонах з ВВП на душу населення нижче середнього по країні», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Другим компонентом Промислового плану є Національна програма підтримки великої промисловості Румунії – схема державної допомоги на суму 1 млрд євро (близько 5 млрд леїв) протягом 6 років, спрямована на декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності. За словами прем’єр-міністра, приблизно 30 компаній металургійної та хімічної промисловості отримають підтримку в розмірі до 100 мільйонів євро на одного бенефіціара.

«Це компанії, які реалізують інвестиції з прийнятною вартістю не менше 8 мільйонів євро, які зменшують прямі викиди парникових газів на промислових об’єктах на 40% та/або зменшують споживання енергії на промислових об’єктах щонайменше на 20% по відношенню до підтримуваних видів діяльності. Фінансування схеми державної допомоги в основному здійснюється за рахунок продажу квот на викиди парникових газів для Румунії, а інвестиції повинні бути збережені протягом 5 років з дати їх завершення», – пояснив Марчел Чолаку.

Він зазначив, що третій компонент плану передбачає програму державної допомоги у розмірі 1,25 млрд. леїв для 15 компаній, які реалізують інвестиції у виробництво промислової сировини, такої як труби, профілі, прутки, алюміній або мідь.

«Ці програми підтримки відповідають заходам, запропонованим у Плані Драгі для підвищення промислової конкурентоспроможності європейської економіки. Три схеми допомоги передбачають збільшення промислового виробництва та валового внутрішнього продукту за рахунок інвестицій, зменшення дефіциту торговельного балансу, створення нових добре оплачуваних робочих місць, а також декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності», – додав прем’єр-міністр, зазначивши, що метою є зміцнення моделі економічного розвитку, заснованої на інвестиціях.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії ухвалила проєкт закону щодо Угоди про військове співробітництво між Румунією та Республікою Молдова. Згідно з документом, обидві країни підтримуватимуть одна одну в усіх аспектах підготовки та участі в багатонаціональних місіях та операціях під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО або ЄС. Депутат Данієль Георге заявив, що адміністрація Кишинева повинна відмовитися від нейтралітету, який тримає її в полоні пострадянського простору, а угода з Румунією є кроком до стандартизації з Північноатлантичним регіоном. Угода про ратифікацію була підписана в той час, коли Республіка Молдова готується взяти участь в операції Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині, EUFOR, Алтея, у складі румунського контингенту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні представила новий склад Колегії європейських комісарів. Кандидат від Румунії на одну з 27 посад, колишній міністр європейських фондів та нинішній депутат Європарламенту Роксана Минзату, була призначена виконавчим віце-президентом Європейської комісії з питань людей, навичок та навчання, а також матиме портфель комісара з питань зайнятості, соціальних прав та освіти. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав той факт, що Румунія вперше з моменту вступу до ЄС отримує посаду віце-президента блоку, а також те, що Роксана Минзату координуватиме великий портфель, який управлятиме 235 мільярдами євро – однією п’ятою бюджету ЄС. Обраних Урсулою фон дер Ляєн комісарів заслухають депутати Європарламенту, і якщо вони отримають схвальні висновки, весь європейський законодавчий орган проголосує за всю команду. З огляду на тривалі процедури, нова комісія може розпочати роботу пізніше, ніж планувалося, можливо, в грудні.

ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ – Уряд Румунії схвалив надання прямої фінансової допомоги постраждалим від повеней на сході країни, в результаті яких загинуло семеро людей та пошкоджено майже 6.500 будинків. Гідрологи кажуть, що небезпека повеней ще не минула і оголосили червоний, помаранчевий та жовтий коди попередження для водотоків, що стосуються повітів, які вже постраждали від сильних дощів і зливових паводків. Люди все ще залишаються на нічліг у спеціальних місцях, організованих місцевою владою, а сили МВС були доповнені працівниками інспекцій з надзвичайних ситуацій інших повітів, які прибули до постраждалих регіонів. Тим часом розпочався розподіл продовольчої та водної допомоги для постраждалих від стихійного лиха, як з державних резервів, так і з приватних ініціатив компаній і приватних осіб, які мобілізувалися і привезли в постраждалі населені пункти предмети першої необхідності, такі як одяг, взуття, ковдри і матраци. Червоний Хрест також відправив туди вантажівки з водою та продуктами харчування.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Румунія продовжить підтримувати Республіку Молдова на двосторонньому рівні, на європейському рівні в переговорах про вступ до ЄС, а також у конкретних питаннях, пов’язаних з економічним розвитком, консолідацією інфраструктури і, перш за все, енергетичною безпекою, – заявила у вівторок в Кишиневі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Глава румунської дипломатії була співголовою п’ятої міністерської конференції Платформи партнерства для Республіки Молдова. У цьому зв’язку вона нагадала, що Платформа була створена з метою надання як фінансової, так і секторальної підтримки Республіці Молдова, яка серйозно постраждала від наслідків війни Росії проти України. У цьому контексті було прийнято Спільну декларацію міністрів закордонних справ Румунії, Франції, Німеччини та Республіки Молдова, в якій підтверджується важлива роль цього формату співпраці та спільне зобов’язання підтримувати Республіку Молдова в процесі європейської інтеграції, а також у її зусиллях з розвитку економіки та зміцнення її стійкості. У Кишиневі главу румунської дипломатії разом з іншими міністрами прийняла президентка Республіки Молдова Майя Санду.

СУД – Конституційний суд Румунії відклав на четвер обговорення передачі до Високого касаційного суду та юстиції у зв’язку з «Законом про втікачів». Верховний суд подав подання на початку грудня минулого року, але Конституційний суд кілька разів відкладав його. Закон, ухвалений Палатою депутатів у листопаді 2023 року, передбачає, що остаточно засуджені особи, які не з’являться до поліції протягом семи днів для ув’язнення, вважатимуться втечею та їм загрожує покарання від 6 місяців до 3 років. На думку Верховного суду, цей закон порушує право на справедливий судовий розгляд і право на особисту свободу. Покарання, призначене за втечу, додається до покарання, яке не було відбуте на момент втечі, додає закон. Сорін Опреску, колишній мер столиці, та Аліна Біка, колишній головний прокурор Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму, є в списку засуджених в Румунії, яким вдалося покинути країну, щоб уникнути в’язниці. Італія та Греція є улюбленими країнами для засуджених втікачів.

КЛІМАТИЧНИЙ НЙТРАЛІТЕТ– Румунія має намір досягти кліматичної нейтральності до 2045 року, переносячи попередній дедлайн, встановлений на 2050 рік, згідно з новою версією Національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату. Бухарест також хоче забезпечити 38% свого валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Міністерство енергетики оголосило у вівторок у своїй заяві, що опублікувало додаткову політику і заходи, спрямовані на збільшення частки відновлюваних джерел енергії, значне скорочення викидів парникових газів і впровадження інноваційних рішень у всіх секторах економіки. Переглянутий план включає заходи зі скорочення викидів у таких ключових секторах, як енергетика, транспорт, житлово-комунальне господарство та промисловість, і спрямований на впровадження передових технологічних рішень, таких як використання відновлюваного водню та енергоефективність.

ФЕСТИВАЛЬ – 19-й Міжнародний конкурс класичної музики імені Джордже Енеску проходить у Бухаресті до 27 вересня під патронатом Адміністрації президента Румунії. Цього року для участі у престижному музичному заході зареєструвалися рекордні 667 музикантів у віці від 13 до 35 років. Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску, започаткований у 1958 році, є однією з найважливіших музичних подій у світі, що пропонує молодим музикантам платформу для міжнародного визнання. З роками конкурс зміцнив позиції Румунії на світовій культурній арені, будучи єдиним конкурсом в країні, що входить до Всесвітньої федерації міжнародних конкурсів класичної музики, і відкрив численні таланти, які стали всесвітньо відомими артистами. Серед співпродюсерів – Румунське товариство радіомовлення.

УРЯД – Уряд Румунії виділив першу пряму фінансову допомогу людям, які постраждали від повеней на сході країни. На позачерговому засіданні, скликаному сьогодні, румунська виконавча влада вирішила, що кожна постраждала сім’я отримає екстрену допомогу в розмірі до 10.000 леїв (2.000 євро), а сім’ї загиблих – ще 10.000 леїв (2.000 євро). Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що першочерговим завданням є термінове проведення ремонтних робіт на зруйнованих будинках і господарських будівлях, а також на дорогах, мостах та інших об’єктах місцевої інфраструктури. Він оголосив, що Міністерство внутрішніх справ розпочало процедуру запровадження режиму підвищеної готовності в повітах Галац та Васлуй, які сильно постраждали від повені, що дозволить місцевим адміністраціям більш ефективно укладати контракти на виконання необхідних робіт.

ПОВЕНІ – Ситуація на сході Румунії, де останніми днями мали місце проливні дощі та повені, залишається критичною. Досі є недоступні дороги, затоплені будинки та евакуйовані люди. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий підрозділ для надання необхідної медичної допомоги жителям повітів Галац та Васлуй (східна Румунія), які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ та оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, солдатів і техніку для допомоги евакуації жертв катастрофи та відновленні інфраструктури, зруйнованої повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори на сотні місць. Щонайменше шестеро людей загинули і тисячі будинків були зруйновані в результаті повеней останніх днів. Учні 25 шкіл у повіті Галац також не відвідують заняття в понеділок і вівторок. Міністр освіти Ліджіа Дека сьогодні відвідує навчальні заклади в постраждалих від повені районах. Згідно з повідомленням міністерства, вона оцінить потребу в підтримці місцевих жителів, щоб навчальний процес міг відновитися якнайшвидше. Уряд розпорядився терміново виділити з державного резерву чотири модульні будівлі, в яких діти зможуть тимчасово навчатися, поки ситуація не нормалізується. 

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони готувалися до довшого часу очікування. Уряд Німеччини вирішив продовжити з понеділка на шість місяців тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. На додаток до тих, що вже діють на кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією  та Польщею, контроль буде також запроваджений на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. Кореспондент Радіо Румунія в Німеччині зазначає, що кожна особа, яка перетинає кордон, може бути зупинена і перевірена федеральною поліцією в будь-якому прикордонному регіоні та в будь-який час. Під час прикордонного контролю може бути перевірена не тільки особа, а й транспортний засіб. Ваш багаж, товари та цінності також можуть бути перевірені співробітниками поліції. Румуни, які стикаються з особливими ситуаціями можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також румунських консульств у Німеччині.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Головний переговірник Європейського парламенту з питань бюджету ЄС, румунський євродепутат Зігфрід Мурешан оголосив, що він вимагатиме, щоб багаторічний бюджет блоку ЄС був більш гнучким, щоб він міг діяти швидше у випадку катастроф, таких як повені в Румунії. Мурешан додав, що завдані збитки повинні бути компенсовані, та що Європейський Союз через Фонд солідарності та Механізм цивільного захисту прийде на допомогу румунам і європейцям в інших державах-членах ЄС. Він зазначив, що необхідна швидша мобілізація і більше коштів, оскільки в даний час максимальні суми на випадок непередбачених катастроф затверджуються кожні сім років у багаторічному бюджеті ЄС, що забезпечує занадто мало гнучкості для фінансування, зосередженого на потребах.

ЛІТАКИ – Державний департамент США схвалив продаж Румунії 32 винищувачів F-35, а також двигунів та іншого обладнання відповідно до договору на суму близько 7 мільярдів доларів в рамках програми сприяння безпеці іноземних військових продажів. Про це йдеться в прес-релізі Пентагону. Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення. Тепер продаж має бути схвалений Конгресом. Цей крок підвищить стабільність союзника НАТО і зміцнить стабільність в Європі. Румунія займає стратегічну позицію по сусідству з Україною і в Чорному морі.

ПІДТРИМКА – Румунія стала першою країною в Європі, яка отримає фінансову підтримку США на загальну суму 10 мільйонів доларів для покращення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми. Уряди Румунії та США підписали сьогодні в Бухаресті п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила, що Сполучені Штати підтримають Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми, а також покращення розслідувань з метою переслідування та засудження торговців дітьми. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив, що підписання цього партнерства свідчить про рішучість румунської влади боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах, оскільки кількість випадків жорстокого поводження з дітьми за останні роки зросла на тривожну тенденцію.

ГАНДБОЛ – Чемпіонки Румунії CSM Бухарест у неділю на своєму майданчику в другому матчі групи А жіночої Ліги чемпіонів обіграли Сторхамар Гандбол Еліт 32-28 (17-15). З трьома голами, забитими в цьому матчі, Крістіна Нягу додала 1.139 голів в загальній кількості в гонці за звання найкращого бомбардира змагань, в останньому сезоні своєї кар’єри, перебуваючи лише в трьох голах від здобуття цього титулу. Бухарестський CSM Бухарест програв у своєму дебютному матчі в групі А, в Румунії, Gloria Бістріца з рахунком 26:30. У третьому турі CSM Бухарест 21 вересня зіграє на виїзді проти Podravka (Хорватія), а Gloria Бістріца того ж дня вдома проти Krim (Словенія). Румунський Rapid Бухарест, який посів друге місце, також грає в групі Б. Дві кращі команди, що посядуть перші місця в обох групах, напряму потрапляють до чвертьфіналу, а команди, що посядуть 3-6 місця, зіграють у плей-офф за інші чотири путівки до чвертьфіналу, які будуть розіграні на турнірі «Фінал чотирьох» в Будапешті (31 травня – 1 червня).

ПОВЕНІ – При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий штаб для надання необхідної медичної допомоги мешканцям постраждалих від повені повітів Галац та Васлуй, що на східній частинії Румунії. Члени групи триматимуть зв’язок з місцевими органами влади та управліннями охорони здоров’я цих двох повітах. Зі свого боку, міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, солдатів і техніку для допомоги в евакуації постраждалих від стихійного лиха і відновлення інфраструктури, зруйнованої повенями. Десятки модульних будинків вже відправлені та готуються до відправки ще більше. У найбільш постраждалих населених пунктах розгорнуто табори для сотень людей. Щонайменше п’ятеро людей загинули і тисячі будинків були зруйновані в результаті повеней. Міністерство оборони також транспортує допомогу з державних резервів, затверджених Національним комітетом з надзвичайних ситуацій. У неділю міністр енергетики Себастьян Бурдужа скликав енергетичний штаб. За його словами, в повіті Галац мобілізовані всі аварійні бригади місцевого розподільчого оператора. У суботу кількість людей, що залишилися без електрики, перевищила 24.000. Кілька ділянок національних і повітових доріг у Галаці та Васлуй залишалися закритими і в неділю через повені.

ДОЩІ – Останніми днями на Центральну та Східну Європу обрушилися сильні дощі, що викликали розливи річок та попередження про повені в Чехії, Польщі, Австрії, Словаччині, Угорщині. У Празі були зведені протипаводкові дамби. Десятки тисяч домогосподарств у північних районах Чехії постраждали від відключення електроенергії. У Польщі одна людина загинула, а тисячі мешканців постраждалих від повені районів залишилися без електрики. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав постраждале населення до співпраці з рятувальниками. Екстремальні опади стають все частішими в Європі, як і в більшості частин світу, через зміну клімату. Тепліша атмосфера може утримувати більше вологи, що може призвести до більшої кількості опадів.

ФЕРМЕРИ – Фермери в Європейському Союзі отримають швидші авансові платежі, щоб допомогти їм впоратися з цьогорічною посухою та іншими екстремальними погодними явищами. Європейська Комісія заявила, що вона дозволила такі виплати на прохання кількох держав-членів. З 16 жовтня фермери зможуть отримувати до 70% прямих виплат авансом, порівняно з 50% зараз. За даними Єврокомісії, фермери в ЄС стикаються з проблемами ліквідності через екстремальні погодні явища останніх років, посухи і повені, високі процентні ставки на фінансових ринках і високі виробничі витрати. У Бухаресті міністр сільського господарства Флорін Барбу запевнив, що фермери, посіви яких постраждали від цьогорічної посухи, отримають компенсацію до 15 жовтня. За офіційними даними, через нестачу опадів у Румунії постраждали понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику.

ВИБОРИ – Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою на президентських і парламентських виборах, запланованих на листопад і грудень. Кінцевий термін подачі заявок – 24 вересня. Наразі на сайті Постійного виборчого органу зареєстровано близько 2.800 заявок на голосування поштою на парламентських виборах. Трохи більше 3.000 громадян Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, зареєструвалися для участі у президентських виборах. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Парламентські вибори відбудуться у Національний день Румунії, 1 грудня.

НЛП – У неділю в Бухаресті Національна рада правлячої НЛП затвердила кандидатуру Ніколає Чуке на президентських виборах. Раніше для того, щоб президент партії міг балотуватися, необхідно було отримати дозвіл Центрального виконавчого бюро, оскільки він не мав п’ятирічного стажу роботи в партії, як того вимагає статут НЛП. Колишній генерал і начальник генерального штабу армії, Ніколає Чуке в даний час є спікером Сенату. Мірча Джоане (66), колишній президент СДП (в уряді) і колишній заступник генерального секретаря НАТО, нещодавно оголосив про своє балотування  на президентських виборах як незалежний кандидат. Також у президентських перегонах беруть участь прем’єр-міністр Марчел Чолаку, президент СДП, і мер міста Кампулунг Мусчель Елена Ласконі, лідер Союзу за порятунок Румунії. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони були готові до більш тривалого очікування, оскільки німецький уряд вирішив продовжити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. З понеділка, на додаток до тимчасового контролю, який вже діє на сухопутних кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією та Польщею, на шість місяців буде запроваджено контроль на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. В принципі, під час прикордонного контролю можуть перевіряти не лише документи, що посвідчують особу, а й сам транспортний засіб. Румуни, які опинилися в особливих ситуаціях, можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також румунських консульств у Німеччині. Міграційна політика стала гарячою темою в Німеччині на тлі зростання кількості правопорушень серед шукачів притулку і посилення ультраправих, особливо на сході країни.

ЛІТАКИ – Державний департамент США оголосив, що схвалив продаж Румунії 32 літаків F-35A Lightning II F-35A Lightning, а також двигунів та іншого обладнання в рамках контракту, який оцінюється на суму близько 7 млрд. доларів, – повідомив Пентагон. Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення і заявило, що, окрім літаків, перша фаза програми оснащення включає, серед іншого, початкову логістичну підтримку, послуги з навчання, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «земля-земля», відповідно до попереднього схвалення Парламенту Румунії. Програма закупівель також включає пакет промислової співпраці. «Румунія є ключовим союзником НАТО в забезпеченні безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні і за його межами.  Літаки F-35 забезпечать Румунію неперевершеними можливостями протиповітряної оборони і посилять оперативну сумісність ВПС НАТО», – сказала Кетлін Кавалек, посол США в Бухаресті. До кінця наступного року Румунія матиме три повноцінні ескадрильї F-16 Fighting Falcons після того, як продовжить закупівлю 32 цих літаків у Норвегії. З них 9 вже прибули до Румунії і знаходяться на авіабазі «Кимпія Турзій» (в центрі).

ПОВЕНІ – Понад 5.000 домогосподарств у кількох населених пунктах повіту Галац,що на східній частині Румунії постраждали від повеней, – повідомила в суботу Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій. Щонайменше чотири людини загинули і кілька сотень були евакуйовані. У повіті Васлуй (на сході) також сталася повінь у кількох населених пунктах, десятки людей були евакуйовані, а кілька домогосподарств постраждали від паводкових вод. У кількох східних повітах було порушено автомобільне та залізничне сполучення. У постраждалих від повені повітах діють пожежники, поліцейські, жандарми, а також спецзасоби. Румунська влада оголосила, що буде створено кілька таборів для громадян, евакуйованих після повені. Уряд повідомив, що жителі районів повіту Галац, які найбільше постраждали від негоди і наслідків проливних дощів, будуть отримувати воду і їжу протягом 7 днів. Президент Клаус Йоганніс заявив, що перебуває в постійному контакті з відповідальними за координацію заходів у затоплених регіонах країни, щоб забезпечити якнайшвидше надання жертвам стихійного лиха необхідної допомоги, притулку, продуктів харчування та медичної допомоги. У свою чергу, прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що пріоритетом на даний момент є порятунок життів у регіонах, які найбільше постраждали від повеней у повітах Галаць та Васлуй. Разом з міністром оборони Ангелом Тилваром, міністром внутрішніх справ Кетеліном Предою, міністром навколишнього середовища Мірчею Фекетом та головою Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєдом Арафатом, Марчел Чолаку відвідав постраждалі населені пункти, щоб оцінити наслідки сильних повеней, що сталися протягом останніх кількох годин.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОРГ – Зовнішній борг Румунії збільшився за перші сім місяців цього року більш ніж на 10 млрд євро до 180 млрд євро порівняно з аналогічним періодом 2023 року, – повідомив Національний банк Румунії, причому більшу частину цих грошей становить довгостроковий зовнішній борг, який зріс більш ніж на вісім відсотків. Дані Національного банку також показують, що дефіцит поточного рахунку збільшився майже на 34% за той самий період, тоді як прямі іноземні інвестиції скоротилися. Національний банк Румуніії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4 відсотків з 4,9 відсотка раніше та очікує, що вона досягне 3,4 відсотка на кінець 2025 року.

ЕНЕРГЕТИКА – Румунія заповнила свої сховища природного газу, також запаси вугілля і ступінь заповнення водосховищ знаходяться на належному рівні, – підсумувало Національне енергетичне командування, скликане міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. За його словами, проблема полягає у значних коливаннях короткострокових цін на енергоносії, і однією з причин цього є відсутність взаємозв’язку між Австрією та Угорщиною. Міністри енергетики Румунії, Болгарії та Греції приблизно через 10 днів представлять Раді міністрів ЄС попередній план прискорення інвестицій у взаємозв’язки, щоб тоді коли енергія дешевшає в одній частині Європи, інша частина могла отримати аналогічні ціни. Румунія залишається другим за величиною виробником газу в ЄС.

ДОЩІ – Сильні дощі створили проблеми в Республіці Молдова, в декількох районах поблизу кордону з Румунією, а також у Кишиневі. У столиці було перекрито кілька вулиць, а деякі лінії громадського транспорту були тимчасово обмежені або призупинені через скупчення води на дорогах. Проблеми є і в інших країнах Центральної та Східної Європи після кількох днів сильних дощів. Найближчими днями дощі прогнозуються на більшій частині регіону, а влади Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини, південної Німеччини та частини Австрії перебуває в стані готовності. У деяких містах уздовж чесько-польського кордону влада вже провела евакуацію, оскільки річки піднялися вище рівня небезпеки, а в столиці Чехії Празі, яка постраждала від катастрофічної повені в 2002 році, були зведені протипаводкові бар’єри.

ОБОРОНА – Глава румунської держави Клаус Йоганніс скликав 19 вересня у Бухаресті засідання Вищої ради національної оборони, – повідомила Адміністрація Президента Румунії. До порядку денного засідання включені питання про стан і перспективи розвитку конфлікту в Україні внаслідок незаконної та невиправданої агресії Росії та його наслідки для Румунії, а також про можливості, які надає новий геополітичний контекст для зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова. У цьому контексті йдеться про «забезпечення незворотності європейського шляху» сусідньої країни. Члени Вищої ради національної оборони також обговорять Національний план імплементації Громадянського пакту у сфері Спільної політики безпеки та оборони, а також План оснащення румунської армії на період 2025-2034 років.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує напад російських збройних сил на торговельне судно, що перевозило зерно в Чорному морі. «Ця подія є безпрецедентною ескалацією дій Російської Федерації в незаконній та невиправданій війні, яку вона розпочала проти України. Свідомий напад на торговельне судно є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, що регулюють ведення війни на морі», – наголосила румунська дипломатія у заяві, поширеній у п’ятницю. МЗС рішуче закликає Російську Федерацію припинити всі напади на торгові судна і поважати свободу судноплавства, якою користуються держави в Чорному морі. І НАТО рішуче засудило напад Росії на цивільне судно з зерном у Чорному морі. «Таким атакам немає виправдання. Вчорашній напад ще раз демонструє безрозсудний характер російської війни», – заявила речниця НАТО Фарах Дахлалла. Російська ракета влучила в торговельне судно в Чорному морі, яке перевозило зерно з України до Єгипту. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що ніхто не постраждав.

НАВЧАННЯ – Перші чотири українські пілоти прибули до Румунії, щоб розпочати навчання на літаку F-16, – повідомив у п’ятницю речник Міністерства оборони Константін Спину. За його словами, наразі вони проходять теоретичну підготовку, а практична фаза має розпочатися наприкінці року. Україна отримала винищувачі F-16 від Заходу і хоче мати можливість використовувати їх якнайшвидше для протидії російським атакам. У четвер міністр оборони Ангел Тилвар підтвердив тверду прихильність Румунії продовжувати підтримувати Україну , під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим.

КОМПЕНСАЦІЇ – Румунія звернеться до Європейського Союзу з проханням про компенсацію за значну різницю в цінах на енергоносії між заходом і сходом континенту, заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Він запевнив, що внутрішнє виробництво енергії є достатнім, якщо зима буде м’якою або помірною з точки зору погодних умов, а якщо зима буде суворою, Румунія має потужності з’єднань для задоволення своїх потреб у споживанні. Згідно з офіційними даними, сховища природного газу наразі заповнені на 96,53%, що на 177,7 млн кубометрів більше, ніж минулого року. Румунія залишається другим за величиною виробником газу в ЄС.

ФЕРМЕРИ – Румунські фермери отримають більший аванс з європейських фондів, – оголосило Міністерство сільського господарства Румунії. Відомство заявило, що надаватиме аванси в розмірі 70% з Європейського фонду сільськогосподарських гарантій для прямих виплат та 85% з Європейського фонду розвитку сільських територій, після того, як Європейська комісія схвалила відступ від правил. Румунський міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що це полегшить фермерам подолати проблеми з ліквідністю, з якими вони стикаються, щоб підготуватися до нового сільськогосподарського року. Агентство з платежів та інтервенцій для сільського господарства повідомило, що на покриття цих сум було виділено близько 1 млрд євро, і що воно працює над тим, щоб розпочати процес виплат 16 жовтня.

БЮДЖЕТ ЄС – Румунський євродепутат Зігфрід Мурешан, один з двох головних переговірників у Європарламенті щодо наступного бюджету ЄС, каже, що новий фінансовий рік має і надалі зосереджуватися на підтримці з боку Спільної аграрної політики та політики згуртування. Але, за його словами, необхідно внести корективи, щоб впоратися з конкуренцією та адаптуватися до потреб фермерів. Крім того, Зігфрід Мурешан вважає, що політика згуртування повинна також включати нові реалії оборони та безпеки на тлі невизначеності, спричиненої війною в Україні. «Я буду просити про гнучкий багаторічний бюджет з резервами для реагування на можливі кризи або можливості, трохи більший бюджет, який відповідає потребам європейського населення, який управляється правильно і ефективно, і який не забуває про сусідні країни-кандидати», – додав румунський євродепутат.

ВІЗИ – Румунія дуже близька до виконання всіх технічних критеріїв для отримання безвізового режиму зі Сполученими Штатами Америки, – заявив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару. Він зустрівся з міністром внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркасом, з яким обговорив спільні кроки, які обидві країни зроблять найближчим часом, щоб дозволити Румунії приєднатися до програми безвізового режиму. Мурару заявив, що Румунія «знаходиться за кілька тижнів від того, щоб виконати останню технічну вимогу – відсоток відмов – перед тим, як вважати цей проект завершеним». Згідно із законодавством США, обов’язковою умовою для того, щоб країна могла претендувати на отримання безвізового режиму, є те, що рівень відмов у видачі віз категорії Б повинен бути менше 3% протягом року, що передує вступу до програми.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони були готові до більш тривалого часу очікування, оскільки німецький уряд вирішив продовжити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. З наступного тижня, з понеділка, на додаток до тимчасового контролю, який вже діє на сухопутних кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією та Польщею, протягом шести місяців буде запроваджено контроль на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. Румуни, які опинилися в особливих ситуаціях, можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також консульств Румунії в Німеччині.

Європейська комісія опублікувала звіт про енергетичну ситуацію в ЄС. Перший висновок полягає в тому, що ЄС вдалося масово відключатися від російського газу і що споживання газу в ЄС значно скоротилося. Наразі у виробництві енергії в ЄС лідирують відновлювані джерела енергії, які забезпечили половину електроенергії в ЄС у першій половині року.

Вітроенергетика випередила газове виробництво, а ядерна енергетика вийшла на перше місце серед екологічно чистих видів енергії. Споживання первинної енергії також скоротилося на 4,1% завдяки заходам з енергоефективності. Споживання газу також скоротилося, в тому числі завдяки заходам з підвищення енергоефективності. Середньоєвропейський показник демонструє зниження на 18% порівняно з 2021 роком.

Також у газовій сфері ЄС вдалося зменшити свою залежність від Росії з 45% до 18% і тепер він має нові джерела постачання з інших регіонів. У серпні він також досягнув цільового показника зимового зберігання газу на рівні 90%, що значно випереджає крайній термін – 1 листопада. Але є одна проблема – ціни на енергоносії та газ. Хоча вони стабільні і знизилися значно нижче кризових піків, вони залишаються високими для європейської промисловості, яка конкурує з США і Китаєм, де ціни іноді втричі нижчі. Комісар ЄС Кадрі Сімсон каже, що ціни будуть нижчими після реформи енергетичного ринку, яка зменшить частку дорогого викопного палива.

Щодо навколишнього середовища, то звіт показує обнадійливі ознаки. Між 1992-2022 роками викиди парникових газів в ЄС скоротилися на 32,5%, тоді як економіка зросла приблизно на 67%. Згідно з документом, енергетичний баланс Румунії, який включає всі види енергії, на 71% базується на викопних видах палива, що є гіршим показником, ніж в середньому по Європі (69%). З іншого боку, структура електроенергії є кращою, ніж в ЄС – 44% відновлюваних джерел енергії порівняно з середнім показником по ЄС, який становить менше 40%.

В цілому, у звіті робиться висновок, що Румунія має обмежений потенціал для виробництва чистих технологій. Крім того, державні інвестиції в дослідження і розробки скоротилися вдвічі в період між 2015 і 2022 роками. Сильною точкою є низька залежність від імпортованого газу, враховуючи, що Румунія є другим найбільшим виробником газу в Європі.

Інша перевага полягає в тому, що за останні 2 роки їй вдалося скоротити споживання газу, не впливаючи на промислову активність, вище середньоєвропейського рівня. Третя сильна сторона – це можливості зберігання газу на зиму, і наразі румунські газові сховища заповнені повністю. Однак енергетична бідність залишається однією з невирішених проблем. 13,6% населення Румунії мали проблеми з оплатою рахунків, а 12,5% не могли дозволити собі належним чином опалювати свої будинки. Єврокомісія нагадує країнам-членам про необхідність надіслати нові енергетичні та екологічні плани. Лише 11 країн надіслали документи, і Румунії серед них немає.

Близько трьох мільйонів дітей дошкільного та шкільного віку розпочали 9 вересня в Румунії новий навчальний рік, серед них понад 7000 дітей етнічних українців й не лише, які вивчають українську мову як предмет або всі предмети українською мовою.

Про важливість вивчення української рідної мови дали собі справи як батьки, так і самі діти, які завдяки дуже добрим оцінкам отриманим на національних іспитах з української мови, поряд з результатами з румунської мови та матиматики, вступили до найкращих коледжів. Також учні, які здобули найкращі результати на олімпіаді української мови та літератури мають можливість записуватися до факультету без складання вступних іспитів. Вивчення рідної української мови відкриває для молоді численні кар’єрні можливості. Але в першу чергу слід не забувати про моральний обов’язок дітей, які належать до певної нацменшини вивчати свою рідну мову, бо лише таким чином можна зберігати мову, культуру та традицій певної спільноти.

У Румунії, в місті Сігету-Мармацієй діє єдиний навчальний заклад з українською мовою викладання, але українська мова як предмет викладається у румунських школах різних регіонів Румунії, де компактно проживають етнічні українці, а саме у повітах: Арад, Ботошани, Караш Северін, Марамуреш, Сату Маре, Сучава, Тіміш, Тульча. Українську рідну мову можуть вивчати у румунських школах й діти з України, які тимчасово переселилися до Румунії через війну. Після закінчення 12 класу учні, які бажають продовжити вивчати рідну українську мову, мають можливість вступити до Філологічного факультету Університету імені Бабеша-Бойоя в місті Клуж-Напока, Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету або Факультету літературних і комунікаційних наук Університету імені Штефана чел Маре в місті Сучава. Після закінчення факультету вони можуть обрати різні професії, в тому числі професію вчителя української мови, щоб у свою чергу вивчати дітей рідну українську мову.

На церемонії відкриття нового навчального року у Педагогічному ліцеї імені Тараса Шевченка в місті Сігету-Мармацієй Марамурешського повіту, голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький наголосив, що «освіта є однією з головних цілей СУРу, а дії Союзу постійно підтримують україномовну освіту, включаючи проведення літніх таборів для українських дітей, Національної наради вчителів української рідної мови, курсів підвищення кваліфікації для вчителів, національних конкурсів для учнів та численні проєкти, спрямовані на підтримку якісної освіти.»

Про початок нового навчального року говорить вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у Сучавському національному коледжі імені Міхая Емінеску та в Радівецькій загальноосвітній школі імені Богдана Воде: «Розпочався новий навчальний рік, і наші учні з ентузіазмом та сильними емоціями переступили поріг школи. Найбільше раділа малеча підготовчого класу, адже з першого дня на школярів чекав неочікуваний подарунок – Союз українців Румунії подарував усім дітям підготовчого класу ранець з необхідним приладдям. Початок навчального року для вчителів української мови, які викладають у групах, як у нашому випадку, треба знайти учнів, які бажають записатися та створити навчальні групи. У Сучавському національному коледжі імені Міхая Емінеску українську рідну мову вивчають понад 100 учнів, а в Радівецькій загальноосвітній школі імені Богдана Воде є 2 групи, де навчаються понад 50 учнів.»

Далі вчителька Делія Мартіняк говорить про результати здобутті учнями протягом минулого навчального року: «Попередній навчальний рік приніс нам багато радості та задоволення. На Національній олімпіаді з української мови, яка проходила 22-25 квітня 2024 року в місті Ботошани наші учні досягли дуже гарних результатів. Ми мали також гарні результати й на шкільних конкурсах, які проводилися минулого року, згадую тут: Національний конкурс «Історія та традиції українців», Національний конкурс декламування української поезії, Повітовий конкурс «Свято рідної мови». Результати учнів були повністю винагороджені грошовими призами від СУРу а найочікуванішим моментом став літній табір, який щорічно організовує СУР. Хочу подякувати керівництву СУРу та депутату Миколі-Мирославу Петрецькому за своє піклування про все, що означає освіта українською рідною мовою. Також хочу подякувати голові Сучавської філії СУРу Іллю Саучук за всю свою підтримку, наданому нашим всім проєктам та ініціативам.»

Велику роль у розвитку процесу навчання українською мовою та підвищення кваліфікації вчителів мають також освітні проєкти, які розгортаються між  навчальними закладами Сучавського повіту та навчальними закладами з України разом з Сучавською філією СУРу. Деталі подає Делія Мартіняк: «Минулого року я координувала серію освітніх проєктів у партнерстві з Сучавською філією СУРу та школами з України, Чернівецької області, як наприклад проєкт «Сьогодні учні – завтра вчителі», підписаний між Національним коледжем «Міхай Емінеску» Сучава, Сучавською філією СУР, Педагогічним коледжем Національного державного університеті «Юрія Федьковича», Чернівці, Україна. Цей проєкт був започаткований 2008 року інспекторкою Лучією Міхок. Його основна мета є обмін досвідом, участь у навчальних курсах, культурних заходах, круглих столах та наукових симпозіумах. Також слід згадати освітній проєкт «Разом для якісної освіти», підписаний між Сучавським національним коледжем «Міхай Емінеску», Сучавською філією СУРу, Радівецькою середньою загальноосвітньою школою «Богдан Воде» та Герцаївським  ліцеєм імені Георгія Асакі, Україна. Інший міжнародний освітній проєкт «Одне сонце для всіх» був  підписаний між Сучавським національним коледжем «Міхай Емінеску», Сучавською філією СУРу, Радівецькою середньою загальноосвітньою школою «Богдан Воде», середньою загальноосвітньою школою з Ватра Молдовіцей та Тереблечською загальноосвітньою школою, Україна. Нагадую також проєкт освітньої співпраці «Сусіди в об’єднаній Європі» був підписаний між Сучавським національним коледжем «Міхай Емінеску» та Боянським ліцеєм «Лідер» імені Іона Некулче, Україна. У наступному році ми плануємо хоча б таких же результатів на змаганнях та олімпіаді з української мови. Хочу додати, що між педагогічними коледжами Сучави та Чернівців здійснюються кроки до реалізації нового проєкту «Транскордонна освітня та культурна інтеграція задля підвищення професійного розвитку» у Програмі прикордонного співробітництва Interreg next  «РУМУНІЯ – Україна  2021-2027». Бажаю всім учням та вчителям української мови успіхів у новому навчальному році!»

Вже стало традицією, щоб перед початком кожного навчального року СУР організував Національну нараду вчителів української рідної. Цього року нарада відбулася на курорті Юпітер, повіті Констанца 25 серпня. На цьогорічні нараді були обговорені питання освіти українською мовою в Румунії, роль вчителів у формуванні майбутніх поколінь, а саме у навчанні та вдосконаленні рідної української мови, у передачі культури та цінностей української громади Румунії, роль, яку відігравають різні національні та міжнародні проєкти для якісної освіти рідною мовою. Також були обговорені проблеми та пропозиції вчителів до нового навчального року, включаючи деякі методичні аспекти. Союз Українців Румунії організовує чимало заходів для учнів та вчителів, з метою підвищення рівня освіти українською мовою в Румунії. Також з боку СУРу багато шкіл отримали матеріальне оснащення, а учні – шкільне приладдя. Цього року були введені чимало змін у процесі навчання в Румунії. Сподіваємось, що всі причетні сторони будуть їх поважати, щоб у 2024-2025 навчальному році учні здобували найкращі результати у навчанні та в особистому формуванні.