Tag: Румунія

  • Зміни в новому навчальному році

    Зміни в новому навчальному році

    Близько трьох мільйонів учнів у Румунії розпочали новий навчальний рік, який супроводжується важливими змінами. Учні VIII та XII класів закінчуватимуть навчання раніше, а також змінено графік проведення національних іспитів учнями цих класів. Для тих, хто не складатиме іспити в цьому навчальному році, заняття триватимуть 36 тижнів і закінчаться 20 червня 2025 року. Також буде п’ять канікул.

    Серед інших важливих передбачень – заборона на використання мобільних телефонів під час уроків та запровадження спеціальних кімнат для учнів, які порушують дисципліну, де вони перебуватимуть під наглядом вчителя. Також з цього року учні отримуватимуть оцінку за поведінку в кінці кожного модуля, а середній бал на кінець року буде знижуватися на один бал за кожні 20 пропусків без поважних причин.

    Міністр освіти Ліджіа Дека пояснила, чому було прийнято такий захід: «Ми провели численні дискусії з директорами шкіл, де, на жаль, були зафіксовані випадки шкільного булінгу. Також вони сказали, що набагато краще, коли в кожному модулі учень знає, що він отримує оцінку для поведінки. Наприклад, якщо учень ненадовго погіршив свою поведінку, він може отримати оцінку за цей модуль. Якщо він змінить свою поведінку і повернеться в межі норми, це може бути компенсовано оцінками за інші модулі. Це також спосіб отримати більш обґрунтовану картину того, що відбувається з поведінкою учня протягом часу».

    Цього навчального року майже 1.900 шкіл по всій країні матимуть електронний каталог, що на понад 700 більше, ніж у вересні минулого року. За даними Міністерства освіти, на початку навчального року 850 шкіл були переміщені з причин реабілітації, модернізації або будівництва із загальної кількості майже 6300 шкіл в Румунії. Слід також зазначити, що 22 школи працюватимуть у три зміни.

    За словами міністерки освіти, існує також новий план боротьби з булінгом у школах, який передбачає чіткі дії та терміни для всіх пречитних сторін, від міністерств до шкільних інспекторатів, що призведе до запобігання булінгу та вживанню заборонених речовин. Ліджіа Дека: «У школах відбудуться кампанії, програми та акції, спрямовані на запобігання булінгу в доуніверситетських школах, торгівлі людьми, а також вживанню наркотиків і пропаганду здорового способу життя. Тиждень «Інша школа» також буде присвячений запобіганню та скорочення випадків булінгу, вживання наркотиків, алкоголю та тютюну, а також навчанню безпеці дорожнього руху».

    Що стосується відсіву учнів, то було продовжено «гарячий обід». В результаті цього заходу, за словами міністерки, рівень відсіву значно знизився, особливо в соціально-економічно неблагополучних регіонах. Водночас було збільшено кількість і розмір стипендій, а також збільшено кількість шкільних радників, що також має на меті зменшити рівень відсіву. На завершення влада заявляє, що румунська освіта все ще потребує значних інвестицій.

     

  • Про румунів з різних перспектив!

    Про румунів з різних перспектив!

    Традиції, звичаї та гостинність румунів вражають іноземних гостей, так само як і казкові мальовничі місцевості, які запрошують до відкриттів. Нещодавно з’явилася книга, спочатку французькою мовою, а через кілька років і румунською, в якій досвід французької письменниці, яка проживає в Румунії, веде читачів до глибшого розуміння нашої країни. «Ці румуни божевільні! Румунське Ельдорадо» – називається книга, про яку розповідає її авторка Крістін Колонна-Сезарі.

    На міжнародному рівні вже відомо, що Румунія була країною репатріації багатьох європейців у міжвоєнний період. Якою вона постає перед іноземцями, які вирішили тут оселитися, ми дізналися від Крістін Колонна-Сезарі, яка перебуває в нашій країні після виходу на пенсію в 2018 році: «У 2018 році я вийшла на пенсію у Франції і вирішила жити в Румунії, тому що це була країна і культура, яку я давно цінувала і знала, з наміром продовжити своє життя як письменник і книжковий редактор у Франції та Румунії, тому що я пишу книги, які продаються у Франції, і я давно мала намір зробити гарний альбом, що показує красу Румунії, яка все ще мало відома у Франції і де все ще зберігаються деякі дуже дивні кліше, тому я написала цю книгу в 2019 році, а потім мені вдалося видати її румунською мовою.»

    Що дивує іноземця, який приїжджає до Бухареста? «Дивує, перш за все, як я вже казала, те, що вказівники зовсім не такі, як у Франції. Тому ми досить легко губимося. Скрізь немає великих написаних назв, немає великих написаних цифр. Але я бачу, що для румунів це не проблема. Вони до цього звикли. Що ще дивує, так це деякі деталі, які мають велике значення. І може здатися, що це дрібниця – звичка не давати здачу при покупках. Якщо у продавця немає монет, щоб дати здачу, йому здається нормальним не робити цього. І я зізнаюся, що у Франції цього не існує. Наприклад, якщо ви хочете щось купити і у вас не вистачає монет, які ви повинні були б дати, на ринку або у продавців їх немає, монети не дають і це здається нормальним. У Франції такого не трапляється і коли я вперше побачила, що мені не дають здачу, я попросила її, а продавець був дуже незадоволений цим. Тож мені знадобилося трохи часу, щоб зрозуміти, що тут це частина моралі. Інший аспект – це управління простором-часом у румунів, яке повністю відрізняється від французького. Тут ми живемо набагато більше поза часом, тому зобов’язання, взяті щодо розкладу, годин, днів, завжди змінюються в останню хвилину. І французів, які до цього не звикли, це дуже дестабілізує і дуже дратує, але ми звикаємо до цього і розуміємо, що тут так заведено. Тож це, в основному, перши прояви шоку іноземця.»

    Christine Colonna Cesari
    “Ils sont fous ces roumains! L Eldorado Roumains!” («Ці румуни божевільні! Румунське Ельдорадо»)

    Однак, звикнувши до цих аспектів, наша співрозмовниця не перестає захоплюватися нашою країною, тому додає: «Після цього адаптуватися тут дуже легко. Я говорю англійською, а румуни дуже добре знають англійську, це мені дуже допомогло. І потім, люди приємні, люди привітні. Тут немає соціального насильства, яке існує у Франції, тому я без проблем адаптувалася. Я хотіла б, щоб люди запам’ятали те, що я намагалася передати в цій книзі- глибину румунської душі, глибину чутливості румунської творчості. Румуни, як на мене, більш схильні до духовного, ніж французи. Вони також дуже мистецький народ. Тут можна побачити набагато більше кольорів, ніж у Франції. Існує зв’язок з природою, зв’язок з квітами, наприклад, румуни зберегли фантастичний зв’язок з квітами. Я завжди дивуюся, коли зустрічаю на вулиці чоловіків з величезними букетами квітів, бо у Франції такого ніколи не побачиш. Це люди, які також шанобливі, я вважаю, що в повсякденному житті це деталі, які можуть здаватися незначними, але коли приїжджаєш з Франції, то усвідомлюєш, що люди не штовхають тебе в метро, на вулиці, як у Франції. Громадські місця чисті, чого не скажеш про Париж. Спробую пояснити це так: ми ніби повернулися у 60-ті роки у Франції, у Франції була м’якість, якість життя, повага, цивілізація, яка зникла там і яку я знайшла тут.»

    Ми запитали Крістін Колонна-Сезарі, як сприйняли книгу франкомовні читачі? «Загалом з великим ентузіазмом, із здивуванням та привітаннями. Книга являє собою відкриття серця і я бажаю, щоб ті, хто її прочитає, захотіли приїхати і пережити той самий досвід, який змусив мене приїхати сюди, щоб відкрити для себе цю книгу. Крім того, у мене є французькі друзі, які мені прямо сказали: ви розповідаєте нам про Францію 60-х років, де ще була ця повага, цей привітний спосіб життя, а далі, якщо хочете, все це – деталі повсякденного життя. Але ця книга набагато глибша. І я людина, яка багато спостерігає, яка багато думає про те, що відбувається, про історію. Люди в Західній Європі взагалі не розуміють, що таке Східна Європа, що таке східноєвропейські цінності. Вони цього не розуміють, тому судять за власними критеріями, але я все ж таки хотіла б, щоб ці цінності перетнули кордони, щоб вони зрозуміли, що було основою людської культури протягом останніх століть.»

    Окрім румунського досвіду авторки, книга також містить другу частину, а саме репортажі з дуже гарними фотографіями, 220 фотографій, що документують зустрічі з винятковими людьми, які роблять виняткові речі.

     

  • 25 серпня 2024 року

    25 серпня 2024 року

    КАНДИДАТУРА – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії, був офіційно висунутий кандидатом від СДП на президентських виборах на з’їзді, що відбувся вчора в Бухаресті. Він також був підтверджений на посаді голови правлячої парламентської політичної партії в Румунії. У своїй промові на цьому заході Марчел Чолаку представив свою програму для перемоги на найвищій посаді в державі. Промисловість, сільське господарство та державні послуги є основними стратегічними напрямками, які лідер СДП пропонує в рамках своєї стратегії. Він заявив, що завдяки єдності соціал-демократам вдалося відновити довіру румунів, і сказав, що запропонує нову модель президента, «президента для всіх». Більшість членів СДП, які виступали на з’їзді, критикували своїх правлячих партнерів від Націонал-ліберальної партії, а також іронізували  нинішнього президента Румунії Клауса Йоганніса. Соціал-демократи не перемагали на виборах президента Румунії з 2000 року. Перший тур цьогорічних президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий запланований на 8 грудня.

    УКРАЇНА – Вчора Україна відзначила День визволення від Радянського Союзу посиленням своєї риторики на адресу Москви та прийняттям кількох законів, спрямованих проти російських інтересів, включаючи заборону релігійних організацій, повязаних з Російською православною церквою.. Президент України Володимир Зеленський заявив, що, хоча «війна повернулася в Росію» з успішним вторгненням української армії в російський регіон Курськ, він не буде нехтувати дипломатією, щоб конфлікт припинився. Відповідаючи на запитання, як він бачить закінчення війни, Володимир Зеленський повторив, що територіальна цілісність України має бути відновлена. Він додав, що Москва, яка вторглася в Україну в 2022 році, дізнається, що таке репресалії. Після 2 з половиною років бойових дій Україна просунулася на десятки кілометрів углиб російської території та атакує вдень і вночі за допомогою безпілотників і ракет. Українські війська також завдали удару по складу боєприпасів у Воронезькій області Росії, де оголошено часткову бойову готовність. Тим часом росіяни повільно просуваються вперед на фронті на сході України. У Бухаресті президент Румунії Клаус Йоганніс та прем’єр-міністр Марчел Чолаку висловили підтримку Україні в її конфлікті з Росією а також вступу сусідньої країни до Європейського Союзу.

    МЕДАЛІ – Румунські учні завоювали чотири медалі на Міжнародній олімпіаді з географії, яка проходила з 19 по 24 серпня в Дубліні, Ірландії. Золоту медаль завоював Давід Міхай Думітреску Національного коледжу «Карол I» з Крайови, срібну – Ян Мітокару  Національного коледжу з Ясс, а дві бронзові – Тудор Оларіу  Національного коледжу  «Костаке  Негруці» з Ясс та Юстін Белан  Національного коледжу «Гарабет Ібриїляну» з Ясс. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що румунську команду координували вчителі Міхаела та Дорін Фіскутян Ясського Національного коледжу.

    КУЛЬТУРНІ АКЦІЇ – Тріумфальна арка в Бухаресті відкрита для відвідувачів цими вихідними в рамках акції «Відкриті вулиці, Бухарест – міський променад». Пам’ятник, побудований між 1921 та 1922 роками, знаменує перемогу Румунії у Першій світовій війні. Вчора також знову відкрився столичний Музей для дітей. Юні відвідувачі можуть насолоджуватися новими інтерактивними турами, що розкривають таємниці фізики та хімії в обстановці, взятій зі знаменитої школи чарівництва Хогвартс Гаррі Поттера. Також цими вихідними відбувається другий захід «Ніч танцю», під час якого на вулиці Каля Вікторієй виступають представники 50 танцювальних шкіл. А в різних парках Бухареста проходять кінопокази під відкритим небом.

    ФЕРМЕРИ – Уряд Румунії наступного тижня обговорить перший пакет заходів для фермерів, які постраждали від посухи. Влада розглядає можливість виплати компенсацій, а також новий пакет підтримки на наступний рік. Держава запропонує страховий внесок у розмірі 3.000 леїв за гектар та змінить умови надання фермерських кредитів. Вона також планує призупинити виплати за кредитами під високі відсотки до жовтня 2025 року.

    ВУГІЛЛЯ – Видобуток вугілля в Румунії за перші шість місяців цього року впав майже на 20% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, – повідомляє Національний інститут статистики Румунії. За даними установи, імпорт вугілля за той самий період впав на 30%. За оцінками Національної комісії зі стратегії та прогнозування, тенденція до зниження збережеться в найближчі роки, оскільки буде введено в експлуатацію більше потужностей з виробництва енергії. За даними Євростату, видобуток і споживання вугілля в Європейському Союзі впали минулого року до найнижчого рівня з моменту початку ведення статистики – на 23%. Брюссельське статистичне відомство заявляє, що падіння споживання вугілля більш ніж на 100 мільйонів тонн за один рік є одним з найбільших, коли-небудь зафіксованих в ЄС для цього виду палива. Серед країн-членів ЄС Німеччина та Польща були найбільшими споживачами вугілля, на які припадало майже дві третини загального споживання.

  • 24 серпня 2024 року

    24 серпня 2024 року

    ВІТАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс надіслав листа своєму українському колезі Володимиру Зеленському з нагоди річниці Дня Незалежності України. Як повідомили в Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс оцінив мужність та стійкість українських збройних сил та цивільного населення у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни. Він підтвердив тверду прихильність Бухареста продовжувати свою постійну, передбачувану та багатовимірну підтримку до остаточної перемоги України, а також надалі в процесі відновлення та європейської інтеграції. Клаус Йоганніс підкреслив, що підписання Угоди про безпекову співпрацю між двома країнами у 2024 році на полях Саміту НАТО у Вашингтоні демонструє, що підтримка Румунії є не випадковою, а довгостроковою, передбачуваною та прозорою. З нагоди Дня Незалежності України палац Котрочень у Бухаресті, де розташована штаб-квартира Адміністрації Президента, сьогодні ввечері буде підсвічений кольорами українського прапора.

    КАНДИДАТУРА – У суботу на з’їзді Соціал-лемократичної партії прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку був підтверджений на посаді голови партії та офіційно висунутий кандидатом на президентських виборах. У своєму виступі на заході він представив свою програму для перемоги на виборах президента Румунії: 10-річний план з трьома стратегічними напрямками: промисловість, сільське господарство та сфера послуг. Він сказав, що завдяки єдності Соціал-демократичній партії вдалося відновити довіру румунів і що він пропонує громадянам «президента для всіх». Соціал-демократи не перемагали на президентських виборах з 2000 року. Їхні промови містили зауваження на адресу їхніх партнерів по урядуванні від Націонал-ліберальної партії, а також іронічні жарти на адресу президента Румунії Клауса Йоганніса. Перший тур цьогорічних президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий запланований на 8 грудня.

    ПЕНСІЇ – Націонал-ліберальна партія Румунії пропонує внести зміни до нового Закону про пенсії, щоб виправити ситуацію пенсіонерів, які отримали рішення про перерахунок з меншими пенсіями. Лідер Націонал-ліберальної партії та спікер Сенату Ніколає Чуке заявив, що положення закону не повинні були застосовуватися зворотною силою, і підтвердив, що пенсіонери, чиї пенсії були зменшені на папері, хоча і не отримають меншу суму, не отримають індексацію протягом декількох років. За офіційними даними, налічується понад 700.000 пенсіонерів, які отримали рішення про перерахунок з меншим розміром пенсії. Це люди, які працювали в особливих умовах праці, наприклад, шахтарі, машиністи локомотивів та працівники атомної промисловості. Оскільки вони змогли вийти на пенсію раніше, тепер мають менше пунктів для перерахунку. Також у невигідному становищі опинилися люди з обмеженими можливостями, для яких перераховані пенсії на 60% нижчі, наприклад, для незрячих. Сотні незадоволених вже почали звертатися до пенсійних центрів за роз’ясненнями. Вони мають час до 1 вересня, щоб оскаржити нові рішення, а також можуть звернутися до суду.

    УРОЖАЙ – Урожай кукурудзи в Європейському Союзі буде меншим через посуху та спеку в Румунії, де виробництво знизиться на 30%. Перспективи майбутнього врожаю кукурудзи в ЄС були знижені з 63 мільйонів тонн минулого року до приблизно 60-61 мільйона тонн, але вище, ніж у 2022 році, оскільки посуха поширилася по всьому континенту. Очікується, що виробництво в Румунії впаде з майже 11 млн тонн минулого року до менш ніж 8 млн тонн у 2024 році. У Франції сприятливі рівні вологи підтримують посіви кукурудзи в цілому в доброму стані, а збільшення посівних площ має забезпечити вищий врожай, який перевищить 14 млн тонн. У Польщі нижчі посівні площі означають, що врожай може знизитися на 13%, а в Німеччині врожай кукурудзи буде нижчим на 2%.

    ОСВІТА – Учні середніх та старших класів румунських шкіл, середній бал яких дорівнює або перевищує 9,50, отримуватимуть стипендії за заслуги, згідно з новим Шкільним регламентом, нещодавно опублікованим в Офіційному віснику. Кількість стипендій за заслуги, об’єднана з кількістю звичанйих стипендій, буде призначена щонайменше 30% учнів у кожному класі, включаючи професійно-технічну та дуальну освіту. Стипендії за заслуги в 5 класі призначаються учням на основі середнього балу за перші два навчальні інтервали поточного навчального року. У випадку учнів 9 класу, стипендія за заслуги базуватиметься на середньому вступному балі в середній або професійно-технічній та дуальній освіті, який повинен дорівнювати або бути вищим за 9,50. Стипендії для учнів у державній доуніверситетській освіті надаються за рахунок бюджету Міністерства освіти, за винятком військової середньої освіти, яка буде надаватися Міністерством національної оборони. У 2024-2025 навчальному році мінімальний розмір стипендії за заслуги становить 450 леїв на місяць, що приблизно дорівнює 90 євро. Розмір стипендій може бути доповнений шкільними радами, залежно від сум, виділених місцевими органами публічної адміністрації.

  • 18 – 24 серпня 2024 року

    18 – 24 серпня 2024 року

    Вибори наближаються!

    Цього тижня уряд Румунії затвердив календар парламентських виборів, призначених на 1 грудня, Національний день Румунії. Виборча кампанія розпочнеться 1 листопада і завершиться вранці 30 листопада. Румуни в країні зможуть голосувати 1 грудня з 7:00 до 21:00, а в діаспорі голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 за місцевим часом і завершиться 1 грудня о 21:00 за місцевим часом. Оскільки наприкінці року в Румунії також відбудуться президентські вибори, список кандидатів поступово формується. Одним з претендентів на найвищу посаду в країні є прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку, який кілька днів тому оголосив, що балотуватиметься на посаду президента. Голова Сенату, ліберал Ніколає Чуке, заявив, що переконаний, що вийде у другий тур з лідером СДП. Серед тих, хто оголосив про свій намір балотуватися, голова союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, лідер Альянсу за обєднання румунів Джордже Сіміон і депутат Європарламенту Діана Йованович Шошоаке.

    Кого Румунія пропонує в Єврокомісії?

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що висуне кандидатуру соціал-демократа Віктора Негреску, віце-президента Європейського парламенту і головного переговірника парламенту щодо бюджету ЄС на 2025 рік, на посаду єврокомісара від Румунії. Оголошення було зроблено в Брюсселі, де прем’єр-міністр зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка веде переговори з європейськими політичними групами щодо формування майбутньої виконавчої влади ЄС та обрання єврокомісарів. Марчел Чолаку заявив, що він бажає, щоб у майбутньому складі Єврокомісії Румунії належав економічний портфель. Прем’єр-міністр також обговорив з головою Європейської Комісії перегляд Європейської політики сусідства, а також майбутню угоду про скорочення бюджетного дефіциту.

    Пенсії зросли, але не набагато!

    Пенсіонери державної пенсійної системи Румунії в понеділок почали отримувати рішення про перерахунок пенсій відповідно до нового закону, який має бути справедливим і чесним. У більшості випадків люди отримають вищі пенсії з вересня. Але будуть і такі пенсіонери, які побачать, що їхні пенсії зменшаться, але тільки на папері – обіцяє уряд – тому що вони продовжуватимуть отримувати ті ж самі гроші, що й раніше. Щоб внести ясність, найближчими днями державним пенсіонерам буде надіслано офіційний документ, в якому буде повідомлено, що незалежно від того, який розрахунок буде зроблено на папері, їхня пенсія не буде меншою, ніж раніше. Сотні пенсіонерів поскаржилися на отримані рішення про перерахунок, які, за їхніми словами, не відображають реальної вартості періоду їхньої трудової діяльності. Однак ті, хто отримав рішення про перерахунок з меншим розміром пенсії, повинні розуміти, що вони залишаться на нинішніх неіндексованих доходах на довший період часу, тобто доки після індексації базового показника перерахована пенсія не перевищить ту, яку вони отримують зараз.

    Економічні перспективи

    Економіка Румунії може зрости на 3,4% цього року, що нижче, ніж очікує уряд, – попередила Фіскальна рада. У своєму щорічному звіті незалежна установа також попереджає, що дефіцит бюджету перевищить 7% ВВП на кінець року і що існує навіть ризик того, що він може зрости до 8%, враховуючи, що нове пенсійне законодавство призведе до додаткових витрат на додаток до підвищення заробітної плати в державному секторі. Представники Фіскальної ради стверджують, що необхідна політика для підтримки фіскальної консолідації в середньостроковій перспективі, як з точки зору доходів, так і з точки зору збільшення збору податків.

    Майбутнє авіакомпанії TAROM

    Національна авіатранспортна компанія TAROM, що належить румунській державі, минулого року скоротила свої збитки до 18 млн євро з 55 млн євро в середньому на рік у 2017-2022 роках і може стати прибутковою у 2024 році, після того, як за останні шість років накопичила збитки у розмірі майже 300 млн євро. Тимчасовий керівник компанії Костін Йордаке заявив, що реструктуризація буде завершена цього року, після того, як у квітні TAROM отримав державну допомогу, схвалену Європейською комісією. Нещодавно TAROM продала права на виконання рейсів в лондонському аеропорту Хітроу, а також збирається продати чотири літаки Airbus 318 для модернізації свого флоту шляхом інтеграції нових літаків Boeing 737 MAX 8, які мають прибути до Румунії наступного року. Відновлення TAROM також відбувається на тлі збільшення кількості пасажирів в румунських аеропортах.

    Румунія купує американські ракети

    Сполучені Штати Америки схвалили продаж Румунії ракет, сумісних з літаками F16, – повідомила американська дипломатична місія в Бухаресті. Початкова сума угоди оцінюється приблизно в 180 млн доларів з можливістю придбання додаткових ракет. Продаж є внеском у модернізацію румунських військово-повітряних сил. Ракети також сумісні з іншими літаками НАТО та США, в тому числі з F35.

  • Прем’єр-міністр Румунії в Брюсселі

    Прем’єр-міністр Румунії в Брюсселі

    У четвер у Брюсселі прем’єр-міністр Марчел Чолаку обговорив з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн перегляд  Національного плану відновлення та стійкості, майбутню угоду про скорочення бюджетного дефіциту та пропозицію Румунії на посаду єврокомісара. Марчел Чолаку нагадав про вимогу Бухареста щодо перегляду Національного плану відновлення та стійкості, а саме скорочення кредитної складової на 10%, а також обговорив третій платіжний запит.

    З 76 проміжних цілей чотири все ще обговорюються, та одна з них стосується зниження порогу, при якому фірма вважається мікропідприємством. За словами прем’єр-міністра, правляча коаліція в Бухаресті має вирішити, чи знизити цей поріг, чи залишити його на нинішньому рівні, але в цьому випадку буде скасована грошова сума з платіжної вимоги номер три.

    Марчел Чолаку також повідомив, що в ході переговорів він висунув пропозицію щодо нової угоди про дефіцит Румунії, яка триватиме 7 років, оскільки, за словами прем’єр-міністра, найбільші інвестиції відбудуться в найближчі два роки. На зустрічі з європейським чиновником, Марчел Чолаку також представив стан інвестицій в дорожню та залізничну інфраструктуру.

    «Дорожня інфраструктура, перша пропозиція була від Румунії про виділення близько 13,7 млрд. євро. Остаточне схвалення склало близько 7 мільярдів. Різниця являє собою співфінансування з боку румунської держави», – пояснив Марчел Чолаку. Водночас, прем’єр-міністр підтвердив у Брюсселі свюю пропозицію на посаду єврокомісара, а саме Віктора Негреску, віце-президента Європейського парламенту, та підкреслив, що Румунія бажає посаду еврокомісара з еконмічних питань.

    Однак, за словами прем’єр-міністра, офіційна пропозиція від уряду Румунії буде подана до Єврокомісії найближчими днями. Кілька країн ЄС, серед яких Бельгія, Болгарія, Данія, Італія, Люксембург, Португалія та інші, ще не висунули кандидатів на посаду єврокомісара. Кожна країна-член ЄС має посаду єврокомісара, і ці кандидати, після офіційного висунення, будуть відповідати за різні портфелі в Єврокомісії. Країни висувають кандидатури через свої уряди, і вони затверджуються головою виконавчої влади ЄС.

    Слухання єврокомісарів відбудуться в середині вересня, а остаточне голосування на пленарному засіданні Європарламенту відбудеться в жовтні. У Брюсселі прем’єр-міністр також обговорив з головою Єврокомісії приєднання Румунії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами, підкресливши, що Урсула фон дер Ляєн є «найбільшим» прихильником повного входження Румунії до зони вільного пересування. За підсумками переговорів Марчел Чолаку висловив переконання, що Румунія повністю приєднається до Шенгену в найближчому майбутньому.

  • 23 серпня 2024 року

    23 серпня 2024 року

    ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку говорив у четвер у Брюсселі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про майбутнього єврокомісара від Румунії, про стан виконання Національного плану відновлення та стійкості та про нову 7-річну угоду про дефіцит бюджету Румунії. Що стосується посади єврокомісара, Марчел Чолаку оголосив, що запропонував кандидатуру Віктора Негреску, нинішнього віце-президента Європейського парламенту. Під час зустрічі також обговорювалися питання приєднання Румунії до Шенгенської зони й сухопутними кордонами, при цьому прем’єр-міністр підкреслив, що Урсула фон дер Ляєн є «найбільшим» прихильником повного вступу Румунії.

    ЗАЯВА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у посланні з нагоди Дня пам’яті жертв фашизму і комунізму заявив, що популізм і ненависті знову проявляються в різних формах. Він підкреслив, що саме тому необхідна пильність всього суспільства, щоб не наразитися на ризик того, що всі ці цінності, яких дотримується Румунія, були не поважені. Клаус Йоганніс також нагадав про ключове рішення короля Міхая I, який діяв відповідально і гідно, змінивши таким чином несприятливий хід подій Другої світової війни і врятувавши Румунію від неминучої катастрофи. Й прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку підтвердив тверде зобов’язання уряду Румунії боротися з усіма формами екстремізму та зміцнювати громадянський дух, розповідаючи молоді про всі моменти, якими відзначилася новітня історія.

    ОБОРОНА – Начальник Генерального штабу генерал Георгіце Влад зустрівся в четвер у Бухаресті зі своїм французьким колегою генералом Тьєррі Буркхардом, який перебуває в Румунії з офіційним візитом. Дискусії між двома генералами були зосереджені на регіональній безпековій ситуації, виконанні умов досягнення остаточної оперативної спроможності Бойової групи НАТО до 2025 року і обов’язках французьких структур, розгорнутих в Румунії, з метою посилення сил і засобів стримування і оборони Альянсу. Генерал Георгіце Влад підкреслив, що за останні два роки відмінні відносини співпраці між двома арміями в галузі колективної оборони знайшли своє відображення також у підвищенні оперативної сумісності між структурами і в розвитку навчальної і тренувальної інфраструктури. Програма візиту включала зустріч начальників оборонних відомств двох країн з військовослужбовцями Бойової групи НАТО на базі Національного об’єднаного тренувального центру «Гетика» в Чінку (в центрі), де Франція виконує роль рамкової країни Бойової групи НАТО.

    ОСВІТА – Учні та навчальні заклади доуніверситетської освіти в Румунії повинні будуть дотримуватися нових правил у 2024-2025 навчальному році. Статут учнів передбачає, серед іншого, заборону на використання мобільних телефонів під час уроків та санкції для тих, хто порушує правила. Також були внесені зміни до шкільних правил. Серед нововведень – запровадження оцінки за поведінку в кожному модулі, положення про окремий вступний іспит у 9-му класі та наявність у кожній школі вчителя, відповідального за європейські проєкти. Положення також передбачає онлайн або гібридні курси для учнів у виняткових випадках.

    ВИБОРИ США – Віце-президентка Демократичної партії Камала Гарріс прийняла висунення від своєї партії кандидатом у президенти США на Національному з’їзді Демократичної партії. Вона сказала своїм прихильникам, що країна має шанс подолати гіркоту, цинізм і розкол. Гарріс пообіцяла зниження податків для середнього класу. Щодо абортів, вона звинуватила свого опонента, колишнього президента-республіканця Дональда Трампа, у прагненні запровадити національну заборону. Щодо зовнішньої політики, Гарріс заявила, що диктатори по всьому світу підтримують Трампа, повідомляє BBC.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Габріела Русе вийшла до основної сітки одиночного розряду Відкритого чемпіонату США з тенісу Великого шолома, який стартує в понеділок на арені Flushing Meadows у Нью-Йорку, після перемоги над філіппінкою Александрою Еалою в трьох сетах. У першому раунді Русе зустрінеться з Юлією Грабхер з Австрії. Вона стала третьою румункою, яка потрапила до основної сітки одиночного розряду Відкритого чемпіонату США, після Анни Богдан та Жаклін Крістіан, які пройшли туди завдяки своєму рейтингу. Крістіан зіграє проти 12-ї ракетки світу росіянки Дарії Касаткіної, в той час як Ана Богдан у першому раунді зіграє з голландкою Аранксою Рус.

  • Календар парламентських виборів

    Календар парламентських виборів

    Виборчий марафон у Румунії розпочався 9 червня, коли громадяни вирішували, хто представлятиме їх у Європейському парламенті та хто очолить мерії, місцеві та повітові ради на наступні 4 роки. Після виборів до Європарламенту та місцевих виборів, що відбулися в середині року, наприкінці 2024 року відбудуться два основні виборчі змагання – президентські та парламентські вибори.

    Парламентські вибори відбудуться 1 грудня, в Національний день, між двома турами президентських виборів. У середу виконавча влада, яка відповідає за організацію виборів, встановила календар проведення парламентських виборів від 1 грудня. Виборча кампанія розпочнеться на місяць раніше, 1 листопада, та завершиться о 7 ранку 30 листопада. Румуни голосуватимуть з 7:00 до 21:00. Для румунів, які проживають у діаспорі, голосування розпочнеться 30 листопада о 7 ранку і завершиться 1 грудня о 9 вечора, вони матимуть два дні, щоб віддати свій голос.

    Крайній термін подання до Центральної виборчої комісії протоколу про створення виборчого блоку – 10 вересня. 16 вересня – крайній термін, до якого румунські виборці, які проживають за кордоном можуть зареєструватися у Реєстрі виборців, із закордонною адресою, для можливості голосування на виборчій дільниці. До 2 жовтня будуть подані списки кандидатів та незалежних кандидатів до Сенату та Палати депутатів для виборчого округу для громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також списки кандидатів від організацій громадян, які належать до національних меншин, для всіх виборчих округів.

    З іншого боку, 17 жовтня – це дата, до якої виборці, які проживають за кордоном можуть зареєструватися у Реєстрі виборців із закордонною адресою з можливістю голосувати поштою, онлайн на веб-сайті votStrainatate.ro. Також до 17 жовтня політичні партії, політичні альянси, виборчі блоки або організації громадян, які належать до національних меншин, можуть подати свої списки кандидатів та незалежних кандидатів у виборчих округах по всій країні. 22 жовтня – крайній термін для встановлення та подання виборчих знаків до Центральної виборчої комісії. Ефірний час, виділений кандидатам у депутати, буде визначено до 31 жовтня.

    Нагадаємо, що у червні Соціал-демократична партія отримала більшість посад мерів, а також поівтових та місцевих рад, також соціал-демократи та їхні партнери при урядуванні, ліберали, здобули більше половини місць у Європарламенті.

  • 22 серпня 2024 року

    22 серпня 2024 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку обговорив у четвер у Брюсселі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про майбутнього єврокомісара від Румунії та його портфеля, а також стан виконання Національного плану відновлення та стійкості. Також обговорювалися платіжна вимога номер три і нова угода щодо дефіциту Румунії. Бухарест запропонував укласти угоду на сім років, оскільки, за словами прем’єр-міністра, найбільші інвестиції припадуть на 2025 і 2026 роки. Що стосується посади єврокомісара від Румунії, Чолаку оголосив, що запропонував кандидатуру Віктора Негреску, нинішнього віце-президента Європейського парламенту. Під час зустрічі також обговорювалися питання приєднання Румунії до Шенгенської зони й сухопутними кордонами, при цьому прем’єр-міністр підкреслив, що Урсула фон дер Ляєн є «найбільшим» прихильником приєднання Румунії.

    ВИБОРИ – Румунський уряд встановив календар парламентських виборів, призначених на 1 грудня. Виборча кампанія розпочнеться 1 листопада і завершиться о 7 ранку 30 листопада. Румуни голосуватимуть з 7:00 до 21:00. Для румунів, які проживають у діаспорі, голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 ранку і завершиться 1 грудня о 21:00 вечора. Вибори до Парламенту відбудуться в рамках двох турів президентських виборів. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до Європарламенту та місцеві вибори.

    УРЯД – Уряд Бухареста схвалив постанову, що дозволяє румунам, які проживають у діаспорі, купувати румунські державні цінні папери тезаур онлайн. Цей крок був зроблений у зв’язку з тим, що Міністерство фінансів готується запровадити нові технічні рішення для купівлі цих цінних паперів в Інтернеті. Наразі ті, хто хоче купувати онлайн, повинні зареєструватися у віртуальному приватному просторі. Державні цінні папери – це фінансові інструменти з низьким рівнем ризику, за допомогою яких уряд позичає гроші у населення. Залучені таким чином кошти використовуються для фінансування дефіциту бюджету та рефінансування державного боргу.

    ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії продовжує зменшуватися, згідно зі звітом Румунського агентства з водних ресурсів, досягнувши рівня, значно нижчого за середні багаторічні показники. Хоча гідрологи прогнозують незначне збільшення обсягу води після 25 серпня, цього буде недостатньо для вирішення навігаційних проблем. Представники Адміністрації порту випустили попередження і рекомендують завантажувати судна з меншою вантажопідйомністю, щоб уникнути посадки на піщані пороги, які з’явилися в деяких районах. Через критичне падіння течії Дунаю призупинено поромну переправу з Бечета до Болгарії.

    ЗВИНУВАЧЕННЯ – Прокурори Дирекції з розслідування організованої злочинності та тероризму (DIICOT) вимагають суду взяти під варту братів Ендрю і Трістана Тейтів, які мають подвійне британське і американське громадянство, звинувачених у створенні організованої злочинної групи, торгівлі людьми, торгівлі неповнолітніми, сексуальних стосунках з неповнолітніми, відмиванні грошей, впливі на свідчення, а також пособництві та підбурюванні до злочину. Ці двоє були затримані вчора ввечері на 24 години. У цій же справі було заарештовано ще чотирьох осіб. Ендрю і Трістан Тейти, які мають величезну кількість підписників у соціальних мережах, були обурені висунутими проти них звинуваченнями. У червні минулого року їм було пред’явлено окреме звинувачення у створенні організованої злочинної групи з метою вербування та експлуатації жінок для створення порнографічних матеріалів для розповсюдження за певну плату в Інтернеті. Вперше вони були затримані в Румунії в грудні 2022 року, а потім звільнені з-під домашнього арешту в серпні 2023 року.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Ана Богдан вийшла до чвертьфіналу турніру WTA 250 у Клівленді (штаті Огайо), перемігши бельгійку Гріт Міннен 7-6 (7/3), 6-3. У чвертьфіналі румунка зустрінеться з росіянкою Анастасією Потаповою. Інша тенісистка з Румунії, Габріела Русе, вийшла до фінального раунду кваліфікації до основної сітки одиночного розряду Відкритого чемпіонату США з тенісу Великого шолома, що проходить в Нью-Йорку. У другому раунді кваліфікації Русе обіграла китаянку Є Сінь Ма з рахунком 6-3, 6-3. На тенісному турнірі WTA 500 у Монтерреї (Мексика) румунсько-китайська пара Моніка Нікулеску/Ханьюй Го вийшла сьогодні до півфіналу парного розряду, перемігши пару Ульрікке Ейкері (Норвегія)/Алділа Сутджіаді (Індонезія) з рахунком 6-4, 5-7, 10-3.

  • Яке майбутнє авіакомпанії ТАРОМ?

    Яке майбутнє авіакомпанії ТАРОМ?

    Кількість осіб, зареєстрованих в румунських аеропортах, зростає порівняно з попередніми роками – про це свідчать дані Національної асоціації аеропортів. Більше того, Румунія вже перевершила рівень  2019 року, який вважається найкращим роком для туризму за останнє десятиліття. За перші шість місяців 2024 року майже 12 мільйонів осіб подорожували через румунські аеропорти, що на 10,5% більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року та майже на 5% більше, ніж у першій половині минулого року.

    Зростання цін на авіаквитки, скасування та затримки рейсів, а також зниження рівня безпеки на деяких закордонних напрямках призвели до того, що значна частина туристів, які планують відпустку, переорієнтувалася на Румунію. Однак лише 7% від загальної кількості подорожуючих використовують внтрішні рейси.

    Тим часом, національна авіакомпанія TAROM нещодавно оголосила про продаж слотів у лондонському аеропорту Хітроу авіакомпанії Qatar Airways. Очікується, що угода буде завершена 26 жовтня 2024 року. У прес-релізі TAROM описав продаж як стратегічний і необхідний для забезпечення економічної стійкості компанії в той час, коли маршрут до Хітроу – TAROM обґрунтовує своє рішення – є одним з найменш прибуткових за останні роки. Однак продаж лондонських слотів дозволить компанії зосередитися на оптимізації флоту і маршрутів в контексті широкомасштабного плану відновлення, спрямованого на повернення до прибутку в 2025 і 2026 роках.

    Компанія TAROM, що належить румунській державі, вже давно бореться за виживання. Лише за останні шість років збитки склали майже 300 млн євро (тобто 55 млн євро) на рік. А за даними міністерства фінансів, останній прибуток був зафіксований у 2007 році. 2023 року, завдяки спробам відновлення, збитки скоротилися до 17 млн євро, а на 2024 рік навіть запланований навіть прибуток. Наприкінці квітня Європейська комісія схвалила виділення 95,3 млн євро допомоги для TAROM на реструктуризацію авіакомпанії.

    Поки що авіакомпанія – за словами нинішнього керівництва – не планує відмовлятися від обслуговування інших маршрутів у найближчий період, але попереджає, що нестабільна ситуація на авіаційному ринку може спричинити зміни. Виконуючий обов’язки генерального директора TAROM Костін Йордаке заявив, що тільки після повної реструктуризації, тобто після 2026 року, компанія може вийти на нові маршрути. До того часу TAROM має продати 4 літаки Airbus 318 та модернізувати свій флот шляхом інтеграції нових літаків Boeing 737 MAX 8, які мають прибути до Румунії наступного року. Авіакомпанія TAROM була заснована в 1954 році та є членом альянсу SkyTeam з червня 2010 року. З 1993 року є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

  • 21 серпня 2024 року

    21 серпня 2024 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснює візит до Брюсселя у супроводі міністрів інвестицій та європейських проектів і фінансів. Він проведе переговори з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, в тому числі про портфель Румунії в майбутній виконавчій владі ЄС. Марчел Чолаку заявив, що він має намір висувати Віктора Негреску, який в даний час є віце-президентом Європейського парламенту. Марчел Чолаку та фон дер Ляєн також обговорять стан впровадження Національного плану відновлення та стійкості. Румунський прем’єр-міністр, ймовірно, представить загальні принципи, які він хоче застосувати на практиці для скорочення бюджетного дефіциту.

    НАТО – НАТО посилює обороноздатність Румунії за допомогою передислокованого з Італії радара протиповітряної оборони LANZA разом з його технічною командою. Розташований у південно-східному повіті Тулча, радар надає унікальні можливості центру командування і управління НАТО, забезпечуючи як пасивне, так і активне радіолокаційне виявлення. Цей найсучасніший радар призначений для передового виявлення, відстеження і спостереження. Він використовується для забезпечення комплексної ситуаційної обізнаності та посилення оперативних можливостей різних платформ, в тому числі кораблів та підводних човнів. Мобільні активні радари є високоефективними і забезпечують додатковий захист повітряних і стаціонарних платформ командування та управління, покращуючи оперативну сумісність в рамках альянсів та партнерств і посилюючи боєготовність повітряних і космічних сил і засобів НАТО.

    УРЯД – Уряд Бухареста вирішив продовжити програму «Гарячий обід в школах» для майже 1,9 мільйона дітей, які відвідують дитячий садок або школу. Вони отримуватимуть фрукти, овочі, молочні та хлібобулочні вироби, а місцева влада та директори шкіл відповідатимуть за реалізацію програми. Крім того, за допомогою просвітницьких заходів їм пояснюватимуть, чому важливо харчуватися здоровою їжею. Також на засіданні в середу уряд затвердив графік проведення парламентських виборів, призначених на 1 грудня. Виборча кампанія розпочнеться 1 листопада та завершиться 30 листопада. Румуни голосуватимуть з 7:00 до 21:00. Для румунів, які проживають у діаспорі, голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 ранку і завершиться 1 грудня о 21:00 вечора.

    ТАРОМ – Румунська авіатранспортна компанія TAROM не планує відмовлятися від експлуатації інших маршрутів у найближчий період, але нестабільна ситуація на авіаційному ринку може призвести до можливих змін – заявив у вівторок виконуючий обов’язки генерального директора Костін Йордаке. Ця заява з’явилася після того, як ТАРОМ оголосив, що продає свої слоти в лондонському аеропорту Хітроу авіакомпанії Qatar Airways. Завершення стратегічної транзакції заплановано на 26 жовтня. Наразі TAROM проводить реструктуризацію.

    ПОСУХА – Посуха серйозно вплинула на виробництво зернових в Румунії, особливо на півдні країни. Влада повідомляє, що постраждала площа близько 2 мільйонів гектарів. За деякими оцінками, близько 40% посівів пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику постраждали. Це вже четвертий посушливий рік з п’яти, і збитки фермерів зростають. Вони покладають надії на компенсацію, яку можуть отримати від держави. Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу нещодавно заявив, що цього року фермери отримають 200 євро на гектар для допомоги постраждалим від посухи посівам. Він додав, що для румунської держави був розроблений унікальний в Європі механізм страхування 7 мільйонів гектарів від посухи.

    АВІАШОУ – Найбільше авіашоу в Румунії відбудеться в суботу 31 серпня в аеропорту Беняса поблизу Бухареста. У ньому візьмуть участь понад 100 цивільних і військових літаків і понад 150 пілотів і парашутистів з 13 країн. Захід приурочений до 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО. Пілоти ВПС Румунії продемонструють, серед іншого, винищувачі F-16 і IAR-99 Falcon та STANDARD F-16 і IAR-99 Falcon та STANDARD IAR-99 Falcon, а також транспортні літаки Spartan і Hercules. Спеціальні гості цього року – повітряні акробати з Baltic Bees, латвійської групи з унікальним стилем пілотування, які виконують артистичні маневри найвищої складності. Також цього року не обійдеться без відомого литовського пілота Юргіса Кайріса, багаторазового чемпіона світу з вищого пілотажу на літаку

    ВИБОРИ США – Демократична партія США офіційно затвердила Камалу Гарріс своїм кандидатом на президентських виборах 5 листопада у вівторок ввечері в Чикаго під час національного з’їзду партії. Делегати з усіх штатів і територій США ще раз висловили свою підтримку Харріс у суто церемоніальному голосуванні, після того, як вона вже була офіційно обрана під час онлайн-поіменного голосування на початку цього місяця. Номінантка від Демократичної партії має виступити з програмною промовою на з’їзді в четвер, що ознаменує завершення чотириденного заходу, покликаного відзначити кандидатів від Демократичної партії та надати їм імпульс на решту виборчої кампанії. Віце-президент Камала Гарріс (60 років) є другою жінкою, висунутою Демократичною партією на посаду президента з моменту її створення в 1828 році, та в разі обрання може стати першою жінкою-президентом в історії США. Вона замінить нинішнього главу Білого дому Джо Байдена (81 рік), який вибув з боротьби за другий термін, оскільки його вік і розумові здібності все частіше потрапляють під пильну увагу. Суперником Камали Гарріс на президентських виборах є колишній президент США, мільярдер-республіканець Дональд Трамп (78 років).

  • Річний звіт Фіскальної ради

    Річний звіт Фіскальної ради

    Румунія може мати нижче економічне зростання цього року, ніж очікував уряд, на 3,4 відсотка, – стверджує Фіскальна рада. У своїй річній доповіді також попереджається, що дефіцит бюджету наприкінці року перевищить 7% ВВП за відсутності заходів фіскально-бюджетної консолідації. Фіскальна рада нагадує, що дефіцит, спричинений вищими витратами, ніж надходженнями, перевищив після перших шести місяців цього року 3,6% ВВП, що майже на 1,3% вище, ніж за аналогічний період минулого року.

    На основі цих даних розрахунки показують, що існує навіть ризик того, що дефіцит досягне восьми відсотків від ВВП, враховуючи, що новий пенсійний закон, на додаток до підвищення зарплат у державному секторі, призведе до додаткових витрат у другій півріччя. У цьому контексті представники Ради звертають увагу на той факт, що за відсутності достатньо конкретних та надійних політик, які сприяли б досягненню середньострокової фіскально-бюджетної консолідації з точки зору доходів, а також збільшення рівень збору, баланс ризиків явно схилений у бік фіксування вищих дефіцитів, ніж ті, які очікують національні та європейські органи влади на період 2025-2027 років.

    Фіскальна рада складається з представників Національного банку Румунії, Румунської асоціації банків, Румунської академії, Академії економічних наук та Румунського банківського інституту, які призначаються парламентом на дев’ять років. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, запущеної Брюсселем, Румунія має в своєму розпорядженні, згідно з новими європейськими фіскальними правилами, сім років, щоб повернутися до бюджетного дефіциту в 3% ВВП. Поступове зниження цього показника буде можливе лише на основі реалістичної програми і, очевидно, її дотримання, – кажуть фахівці.

    В останньому звіті «Румунія – МОНІТОР Єврозони», підготовленому групою експертів Національного банку Румунії під керівництвом академіка Даніеля Дияну, показано, що збільшення доходів бюджету є абсолютно необхідним і не може бути зведене до збирання зборів і податків краще, але необхідні зміни у фіскальному режимі, та необхідна бюджетна корекція протягом періоду понад чотири роки. По суті, дефіцит бюджету є результатом надмірних витрат у контексті, коли номінальні доходи вищі при виконанні бюджету, але витрати зросли надто швидко, згідно зі звітом.

    Тиск на державний бюджет посилиться, якщо взяти до уваги зобов’язання мати витрати на військові цілі у розмірі 2,5% ВВП у відносинах з НАТО, – вважають автори аналізу. Надзвичайно низький рівень бюджетних надходжень також є результатом фіскального режиму, який сприяв ухиленню від сплати податків, сприяв таким практикам, як включення особистих витрат у витрати компанії, а також виплата чорної зарплати, також показано у звіті Національного банку Румунії.

  • 20 серпня 2024 року

    20 серпня 2024 року

    КОНФЕРЕНЦІЯ – Геополітичне середовище характеризується недовірою і неповагою до міжнародного порядку, що призводить до ескалації регіональних конфліктів і нової гонки озброєнь, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Глава румунської дипломатії перебуває на Конференції держав-учасниць Договору про торгівлю озброєннями (ДТО), яка проходить в Женеві до п’ятниці під головуванням Румунії. У своєму виступі Лумініца Одобеску відзначила 10-ту річницю набуття чинності Договору про торгівлю зброєю, підкресливши його важливу роль у сучасному геополітичному контексті і важливість співпраці між усіма учасниками, залученими до зменшення людських страждань, сприяння миру, безпеці та міжнародній стабільності. Лумініца Одобеску також окреслила пріоритети румунського головування в Конференції держав-учасниць Договору про торгівлю озброєннями, яке триватиме до 23 серпня 2024 року, серед яких заохочення більш динамічного діалогу між державами-учасницями щодо ефективного виконання Договору, діяльність з універсалізації і заходи з підвищення прозорості в експорті та імпорті звичайних озброєнь.

    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунія впевнена у своїй продовольчій безпеці, незважаючи на те, що цей рік був посушливим, – заявив у вівторок на спеціалізованій конференції міністр сільського господарства Флорін Барбу. За словами урядовця, Румунія виробила майже на 1,7 мільйона тонн пшениці більше, ніж минулого року, а виробництво кукурудзи буде дуже хорошим. Флорін Барбу також заявив, що профільне міністерство повинно вжити термінових заходів, оскільки цього року через зміну клімату та посуху постраждало понад два мільйони гектарів по всій країні. Він також наголосив на важливості інвестицій в іригаційну систему Румунії, додавши, що в даний час реабілітовано та зрошується понад 1,6 мільйона гектарів. За даними Національного інституту статистики, минулого року Румунія виробила понад 9,6 млн. тонн пшениці з 2,2 млн. гектарів, а виробництво кукурудзи на зерно склало понад 8,5 млн. тонн з майже 2,4 млн. гектарів.

    ПОСОЛ – Новий посол Ізраїлю в Румунії Ліор Бен Дор «висловлює свою відданість зміцненню та розвитку виняткових двосторонніх відносин, заснованих на спільній історії та міцних культурних зв’язках». За повідомленням дипломатичної місії, він прибув до Бухареста і підкреслив своє румунське походження. Його мати народилася і виросла в повіті Бакеу, а батько народився в місті Бакеу. Ліор Бен Дор працює дипломатом в Міністерстві закордонних справ Ізраїлю з 1994 року. Протягом своєї дипломатичної кар’єри він обіймав різні посади. Ліор Бен Дор представляв Ізраїль у дипломатичних місіях по всьому світу, займаючи ключові посади в таких країнах, як Єгипет, Уругвай, Великобританія, Аргентина і Бразилія, додали в диппредставництві.

    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Європейському Союзі в липні зріс до 2,8% порівняно з 2,6% у червні, – показують дані Євростату, опубліковані у вівторок. Минулого місяця країни-члени ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (5,4%) та Угорщина (4,1%). З іншого боку, країни-члени ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Фінляндія (0,5%), Латвія (0,8%) та Данія (1%). У порівнянні з червневими даними, річні темпи інфляції знизилися в дев’яти країнах-членах ЄС, залишилися стабільними в чотирьох країнах, а в 14 країнах зросли, зокрема, в Румунії з 5,3% до 5,8%.

    КАНДИДАТУРА – Лідер Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку балотуватиметься на посаду президента Румунії. За кілька днів до з’їзду партії він надіслав послання своїм однопартійцям, в якому повідомив про своє рішення. «Я впевнений, що разом ми зможемо повернути собі посаду президента після 20 років. Румунія потребує стабільності та рівноваги», – заявив політик. Президентські та парламентські вибори в Румунії відбудуться наприкінці року.

    ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвар прийняв у понеділок з офіційним візитом міністра оборони Пола Йонсона та міністра цивільної оборони Карла-Оскара Боліна з Швеції. На порядку денному переговорів – безпекова ситуація в регіоні Чорного та Балтійського морів у зв’язку з агресивною війною Росії проти України, співпраця в рамках НАТО, імплементація рішень Вашингтонського саміту, хід реалізації проєктів, розроблених в рамках Європейського Союзу, а також участь у місіях та операціях ЄС. «Швеція зробила значний внесок у євроатлантичну безпеку своїм вступом до НАТО. Ми діємо разом, щоб просувати і впроваджувати союзницькі заходи на східному фланзі Північноатлантичного альянсу та зміцнювати двосторонню співпрацю, в тому числі у підготовці наших військових до майбутніх викликів», – сказав Ангел Тилвар. Міністри підтвердили свою незмінну підтримку Україні, а також Республіці Молдова, підкресливши важливість підтримання постійного військово-політичного діалогу з метою підвищення ефективності та гармонізації спільних зусиль у сфері оборони.

  • Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

    Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

    Минулого року нагороду «Нові перспективи» кінофестивалю «Астра» отримав документальний фільм «Амар» режисерки Діани Гаври, який вийшов на екрани кінотеатрів 8 березня. Діана Гавра з наполегливістю та сміливістю побудувала «довірливі та близькі стосунки з головними героями, щоб пізнавати групу людей, для яких красти з кишень є, як вони самі стверджують «способом життя». Об’єктивно, без сенсаційності, даючи героям простір для чесної розповіді про своє складне життя – цей фільм майстерно розкриває особистості людей, які стоять за стереотипами. Я процитувала заяву журі конкурсу кінофестивалю «Астра».

    Амар Редукану, молодий циган, головний герой фільму, та режисерка Діана Гавра познайомилися у 2021 році. Амар вкрав у Діани конверт з грошима, Діана повідомила про це в поліцію, і за допомогою камер спостереження злодія спіймали. Амар, який щойно звільнився з в’язниці також за крадіжку,  запропонував Діані Гавра повернути гроші, щоб уникнути повторного засудження. Діана зрозуміла, що для того, щоб повернути її гроші, Амару доведеться знову красти.

    Але вона погодилася відкликати свою скаргу за однієї умови: щоб він став героєм її документального фільму. Амар погодився, і так почалася їхня співпраця. На момент початку зйомок Діана Гавра, режисер, юрист і професор Національної школи політичних та адміністративних досліджень (SNSPA), також має ступінь доктора філософії з питань інтеграції ромів, тож вона задокументувала цю тему. Реалізація фільму стало для неї викликом вийти за межі своїх можливостей і спробувати спілкуватися з чужим для неї світом: «Я хотіла, щоб цей фільм пролив інше світло на цей світ і подивився на речі з людської точки зору. Побачити цих людей такими, якими вони є насправді, пізнати їхні проблеми, їхні почуття, емоції, бажання та розчарування. Протягом року мені вдалося снімати хрестини, весілля, похорони, абсолютно все, що відбувалося в житті Амара, його сім’ї та кола його близьких друзів і родичів. Звичайно, такі люди, як ми, зазвичай не взаємодіють з цим середовищем. Ми живемо в паралельних світах, кожен у своїй бульбашці, і нам здається, що всі думають як ми, що ми можемо зрозуміти один одного, що наш світ ідеальний. 

    Наші світи – мій і Амара – взаємодіють лише в випадку конфлікту. Так сталося у 2021 році, коли він вкрав у мене гроші, я поскаржилася, і все мало закінчитися тим, що він мав потрапити до в’язниці. Насправді ми не знаємо, як живуть ці люди, а вони не знають, як живемо ми. Вони не знають, які інші життєві перспективи вони могли б мати, тому що ми навіть не задавали собі це питання, що вони могли б мати інше життя. Тому я подумала, що за допомогою цього фільму зможу пролити світло на їхній світ, але також і на наш світ, піднявши питання соціальної відповідальності.

    З фільму випливає, що Амар народився в Бухаресті, в самому центрі міста, на вулиці Єпископа Раду, неподалік від Каля Мошілор, але він без грамоти. Ми ведемо дебати про функціональну неграмотність і турбуємося, що вона широко розповсюджена. Але Амар навіть не може написати своє ім’я. І я запитую себе, як це можливо, що дитина, яка народилася в 1986 році в центрі Бухареста, покинута напризволяще? Правда, що сім’я не водила його до школи, що це не було їхньою життєвою моделлю, але що зробило для цієї людини суспільство? Я думаю, що в статистиці мало б бути зазначено, що ця дитина не відвідувала школу.  І тоді я ставлю наступне запитання, чи немає у нас відповідальності перед цими людьми? В епоху ChatGPT, які можливості має Амар, який навіть не може написати своє ім’я?»

    Амар розповідає історії людей з неблагополучних верств населення, які мали залежності і виросли на вулиці, а також людей, які на власному досвіді дізналися про системи, законодавство та умови в різних в’язницях Європи. Деякі з них невиліковно хворі, інші інтегрувалися в соціальні системи інших країн, навчилися читати і писати, мають соціальне життя, мають дім і конструктивно проводять свій час. Коли Амар Редукану познайомився з Діаною Гаврою, йому було 35 років, і він відсидів 13 років у в’язниці за крадіжку. За словами Амара, пропозиція Діани зробити його героєм фільму змінила його життя: «Я дійсно хотів вийти з кримінального світу. У мене є сім’я, діти, я не хочу більше сидіти у в’язниці, тому що я вже стільки відсидів. Я хочу, щоб мені було краще вдома. І мені сподобалася пропозиція Діани Гаври, я хотів побачити, яким є цей світ, світ, якого я не знав. І він мені дуже сподобався. Коли ми тільки почали знімати, було трохи важко, тому що я не звик до камери, але потім мені почало подобатися. І врешті-решт це було добре, я почав розуміти, як ми повинні рухатися перед камерою, і мої колеги теж.»

    Документальний фільм «Амар» створено компаніями Pintadera Film та Pro Omnia Cinema за підтримки Національного центру кінематографії. Оператор фільму – Маріус Пандуру, а авторами кадрів є Рареш Діма, Лоранд Мартон, Штефан Коменеску, Александру Мавродіняну, Габріел Скоарце, Андрей Петря, Раду Стримбяну. Монтаж здійснили Євген Келемен та Моніка Паску.

  • Національний конкурс «Історія і традиції українців Румунії» (повторення)

    Національний конкурс «Історія і традиції українців Румунії» (повторення)

    Сучавський Національний коледж імені Міхая Емінеску, в періоді 24-26 травня 2024 року, організував у партнерстві з Сучавською філією Союзу українців Румунії, представлена головою Іллям Саучуком, та Міністерством освіти Румунії XIV-ий випуск Національного конкурсу «Історія та традиції українців Румунії», який зареєстрований у Календарі національних шкільних олімпіад та змагань. Конкурс був ініційований шкільною інспекторкою Лучією Міхок.

     

    У змаганні взяли участь 130 учні з повітів Румунії, в яких компактно проживають етнічні українці. Вони представили або надіслали цікаві есе та фотографії, виконали пісні, танці та представили коротенькі вистави про різні традиції, обряди, а також народні костюми, яких вони успадкували від своїх дідів та прадідів. Головною метою конкурсу є збереження етнічної та культурної ідентичності української меншини, заохочення молоді до вивчення традицій своїх батьків та дідів, заохочення їх писати есе про традиції та обряди специфічні їхньому селу, місту або повіту, спілкуватися між собою та ознайомитися з традиціями інших регіонів Румунії, де проживають етнічні українці. Конкурс має чотири розділи: есе, фотографія та презентація певного звичаю чи обряду рідної місцевості, презентація народного одягу. Всі учні отримали диплом за участь, а найкращі есе, фотографії та виступи були премійовані.

    Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску, координаторка конкурсу подає деталі про хід конкурсу та його мету: «Традиції, звичаї, народні костюми та фольклор – це безцінний скарб, який визначає націю, робить її неповторною та безсмертною. Культурні елементи і народні традиції виникли з досвіду і мудрості життя, з радощів і горя людей, з їх надії і туги, з любові до прекрасного. Національний конкурс «Історія та Традиції Українців Румунії» має на увазі заохотити юних учасників намагатися пошукати в «бабусину скриньку з приданим» та знайти фольклор і традиції щоб скористатися цією безцінною спадщиною. За рішенням Міністерства освіти було утворено центральну комісію національного конкурсу «Історія та Традиції Українців Румунії», до складу якої увійшли: голова – доцент Анджела Робу Філологічного факультету Сучавського Університету ім. «Штефана чел Маре»; виконавчий голова – Янко Губані, радник в Міністерстві Освіти, секретар – Сілвія-Коріна Нуцу, директорка Національного Сучавського Коледжу імені Міхая Емінеску; член – шкільний інспектор Ілля Саучук, Сучавського шкільного інспекторату; член – шкільний інспектор Лоредана Чейка, член – Лариса Петрецка, викладачка Педагогічного Ліцею імені Тараса Шевченка Сігету-Мармацієй, член – Валентин Янош, Директор будинку культури студентів Сучавського університету імені Штефана чел Маре», член – Кармен Кришмар, вчителька початкових класів Байнецької середньої школи. Конкретними метами конкурсу були: інтенсифікація стосунків між українцями, які проживають в Румунії через знання специфічних традицій кожного регіону та виділення спільних елементів; виховувати повагу як до цінностей власної культури, так і до цінностей інших культур; сприяння міжкультурному діалогу як процесу, за допомогою якого молодь розвиває здатність діяти в максимально складному культурному середовищі; зміцнення партнерських відносин між школами та представниками повітових організацій СУР-у з метою розвитку добрих відносин. Конкурс проходив у чотирьох розділах: фотографія, есе, презентація певного звичаю або обряду, презентація народного костюму. І цього разу конкурс пройшов успішно. У ньому взяли участь понад 130 учнів середних та старших класів.»

    Александра Беженар учениця XI-го класу Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску взяла участь у конкурсі у розділі есе: « Участь у ньому була досвідом, який мені подавав безліч яскравих емоцій. Кожна презентація була відкритим вікном у культурне багатство і традицій українського народу. Кожен учасник висвітлював унікальний та захоплюючі аспекти української історії та традицій, від давніх звичаїв до визначних історії подій. Мене захопили сценки про традиційні свята, українська музика і танці, що сприяли кращому розумінню самобутності  та душі цього народу. Центральною темою для реферата та презентації я обрала історію українців села Дерменешті, адже я тут живу і люблю своє село. Це нагадало мені про цінність збереження культури і традицій, адже традиції є невід’ємною частиною нашої ідентичності та допомагають нам зрозуміти звідки ми походимо і хто ми є. Я рада, що проводяться такі заходи, які не дають нам забути про звичаї та цінності наших предків і про унікальність кожного народу.

    Юстина Бабір учениця XII-го класу Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску отримала першу премію у розділі артистичний момент. Вона виконала пісню «Буковино, ти зелена», яку запрошуємо вас послухати у наступні хвилини.

    Марія Сандуляк, учениця XI-го класу Сіретського технічного коледжу імені Лацку Воде, яку підготувала викладачка української мови Антонета Крайнічук, взяла участь в конкурсі та представила народний жіночий одяг села Шербівці. Ось її думки: «На конкурсі я одягала сорочку, яку вишивала моя сестра. Я теж вишиваю жіночі та чоловічі сорочки. Ми вишиваємо різні моделі на білому полотні. До вишитої сорочки жінки з нашого села одягали чорну оксамитову спідницю також з гарною вишивко. Спідниці підперезали барком. У холодну погоду жінки одягали шкіряний кожух. Кожух успадкувала від моєї бабусі. Йому вже багато років. На голові я мала гарну хустк, яка доповнює народний одяг. На ногаг я мала шкіряні постоли, у які мала вовняні панчохи. Я дуже пишаюся тим, що в нашій сім’ї збереглася ця традиція. Я отримала першу премію за презентацію народного костюма. Я дуже рада тим, що зуміла завоювати це місце. Мене нагородили дипломом та гарною сумою грошей. Хочу щиро подякувати організаторам.»

    Данієла Креженовські, учениця X-го класу, українського відділу Сіретського технічного коледжу імені Лацку Воде, яку підготувала теж викладачка Антонета Крайнічук, зайняла друге місце у розділі презентація українського народного жіночого одягу села Негостина. Вона поділилася своїми враженнями: «Негостинці приділяють велику увагу і честь народному костюму. Кожна жінка вишивала для себе сорочку. Сорочка у жінок, як і в чоловіків має символічне значення, вважається оберегом від злих сил та недоброго ока. Жіночий костюм нашої місцевості складається з кількох головних елементів: сорочка з домотканого полотна, вишита традиційними мотивами, талія оперізана вовняним поясом, вовняна горбатка та кептар. Кожна жінка вишивала для себе сорочку. Сорочку прикрашали різними візерунками. Для дівочих сорочок вживали більш яскраві кольори. Жінки прикрашали голову хусткою, а дівчата прикрашали волосся гарним віночком. Взуття виготовляли зі шкіри, це були постоли або чоботи. У мені були постоли. У холодну пору року жінки одягали шкіряний кожух або кептар. У  мене був кептар. На конкурсі я отримала 2-е місце, я дуже рада. Я вперше брала участь в цьому конкурсі. Тут можна було побачити і почути дуже багато прекрасних речей. Для наступного року я докладу ще більше зусиль, щоб отримати першу премію.»

    З Марамороського повіту у конкурсі взяли участь учні Українського ліцею імені Тараса Шевченка, коррдонаторки Лариса Петрецька та Анджеліка Мікулайчук, учні Школи села Вишня Рівна, координаторка Мар’яна Климкович та села Ремети, коордонаторка Ана-Марія Ковач, а також учні інших шкіл у розділах есе та фотографія. Учні представили гарні українські пісні, звичаї й танці. Далі учні Ліцею імені Тараса Шевченка виконують українську народну пісню «Ти ж мене підманула». 

    Наприкінці запрошуємо вас послухати уривок з виступу учнів Ліцею імені Юлії Хасдеу міста Лугож Тіміського повіту, під керівництвом вчителя Василя Білана, які представили зимовий звичай.